Норма реакції сортів картоплі на вирощування в південній частині лісостепу України
Доцільність оцінки передселекційного і селекційного матеріалу в специфічних умовах південної частини лісостепу України. Виділення сортів з високим і відносно стабільним проявом продуктивності поміж різних груп стиглості, їх біологічних особливостей.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.08.2015 |
| Размер файла | 82,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ім. В.Я. ЮР'ЄВА
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
УДК: 351.21:631.523
06.01.05 - селекція рослин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
НОРМА РЕАКЦІЇ СОРТІВ КАРТОПЛІ НА
ВИРОЩУВАННЯ В ПІВДЕННІЙ ЧАСТИНІ ЛІСОСТЕПУ
УКРАЇНИ
БОНДУС РОСИНА ОЛЕКСІЇВНА
Харків - 2009
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор ПОДГАЄЦЬКИЙ Анатолій Адамович, Сумський національний аграрний університет Мінагрополітики України, завідувач кафедри біотехнології та фітофармакології
Офіційні опоненти:
доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН ШЕВЧЕНКО Анатолій Михайлович, Луганський інститут АПВ УААН,
головний науковий співробітник лабораторії селекції та насінництва зернобобових і зернових культур кандидат сільськогосподарських наук ТАКТАЄВ Борис Анатолійович, Інститут картоплярства УААН старший науковий співробітник лабораторії селекції
Захист відбудеться "17" лютого 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. (057) 392-13-43
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142
Автореферат розісланий "15" січня 2009 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.
Анотації
Бондус Р.О. Норма реакції сортів картоплі на вирощування в південній частині Лісостепу України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2009.
В роботі, на підставі експериментальних даних, отриманих впродовж 1996-2005 рр., доведена доцільність оцінки передселекційного і селекційного матеріалу в специфічних умовах південної частини Лісостепу України.
В результаті встановлення норми реакції на вирощування в особливих умовах виділені сорти з високим і відносно стабільним проявом продуктивності поміж різних груп стиглості. Виявлені біологічні особливості сортів за проявом складових продуктивності: кількість бульб під кущем і їх середньої маси. Виділені перспективні зразки для практичного селекційного використання за комплексом агрономічних ознак.
Доведена особливість і доцільність випробування в даній зоні вихідного передселекційного матеріалу, сортів на стійкість проти вірусних хвороб. Виділені цінні батьківські форми для отримання потомства, з ефективним контролем стійкості проти зморшкуватої мозаїки, скручування листків. Високу резистентність проти двох хвороб мають три міжсортових гібриди і десять складних міжвидових гібридів.
Встановлена особливість і доцільність використання умов південного Лісостепу України для визначення посухостійкості зразків картоплі. Виділені сорти, міжвидові гібриди з кращою забезпеченістю водою, вищою водоутримуючою здатністю. За величиною коефіцієнту посухостійкості виділений сорт Карла і чотири міжвидові гібриди.
Визначено вплив умов вирощування садивного матеріалу на прояв продуктивності. Вищим вираженням ознаки при використанні завезеного садивного матеріалу, порівняно з місцевим, характеризуються 93,7% ранніх сортів, 96,2% середньоранніх, 83,0% середньостиглих та 90,2% середньопізніх і пізніх. Дещо нижча реакція на нові умови вирощування виявлена стосовно кількості бульб під кущем і, особливо, середньої маси однієї бульби. селекційний лісостеп сорт
Ключові слова: картопля, норма реакції, сорти, міжсортові і міжвидові гібриди, продуктивність, вірусостійкість, жаро- та посухостійкість.
Бондус Р.О. Норма реакции сортов картофеля при выращивании в южной части Лесостепи Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2009.
В диссертации, на основании экспериментальных данных, полученных в 1996-2005гг., доказана целесообразность оценки предселекционного и селекционного материала в специфических условиях южной части Лесостепи Украины.
В процессе установления нормы реакции коллекционного материала на выращивание в особых условиях выделены сорта, которые в среднем за десять лет характеризуются более высокой продуктивностью. Среди оцененных 67 ранних сортов проявление признака выше, чем у лучшего из стандартов, имели девять или 13,4%. Особо выделяются в этом отношении сорта Посвит, Петровский, Latona, Жуковский ранний. Формирование продуктивности у первого происходит как за счет многоклубневости, так и крупноклубневости.
По причине высокой продуктивности лучшего среди стандартов среднеранних сортов Пост-86 выделено только два сорта этой группы спелости из 54-х с высокой выраженностью показателя. Это сорта немецкой селекции Sola и Pamir. Они в большей мере многоклубневые (9,5 и 8,3 клубня/куст), чем крупноклубневые (средняя масса товарного клубня 92,8 и 96,5 г).
Высокую норму реакции на выращивание в условиях южной части Лесостепи Украины имеет среднеспелый сорт Словянка. Он почти в 2 раза превышает по продуктивности лучший из стандартов сорт Явир (609 г/куст) и в 1,5 раза следующий по рангу сорт Sante. Особенно следует отметить высокую пластичность сорта. Только в 1998 и 1999 годах продуктивность его была ниже 1000 г/куст, что свидетельствует о его широкой норме реакции на условия выращивания.
Из числа среднепоздних и поздних сортов выше продуктивность, чем у лучшего из стандартов сорта Зарево (449 г/куст), имеют 26 сортов или 44,1% от всех, вовлеченных в исследование. Лучшими по проявлению признака являются сорта Ольвия и Oda (соответственно 711 и 702 г/куст).
Доказана эффективность и целесообразность испытания в зоне сортов, межсортовых и межвидовых гибридов на устойчивость к вирусным болезням. Особенно это относится к наиболее распространенным в условиях южной части Лесостепи Украины морщинистой мозаике и скручиванию листьев. Установлена перспективность использования в селекции на вирусоустойчивость сложных межвидовых гибридов. Среди 131 оцененной формы десять характеризуются высокой резистентностью против обеих болезней. Повторяемость среди них потомков одной комбинации свидетельствует об эффективном контроле признаков.
В результате испытания на засухоустойчивость и жароустойчивость сортов и гибридов картофеля выделены формы с высокой обеспеченностью растений водой. Меньшим абсолютным значением и большей изменчивостью по годам характеризуется водоудерживающая способность испытываемого материала. Высоким коэффициентом засухоустойчивости выделился сорт Карла и четыре межвидовых гибрида.
Выявлена высокая жароустойчивость у сортов Гатчинский, Зарево, Обрий и других, у которых некротизация ткани начинается при температуре 800 С. Наибольшей разницей между началом и полной некротизацией листьев (300 С) характеризуются сорта Liseta, Irina.
Определено влияние условий выращивания посадочного материала на проявление продуктивности. Более высоким проявлением признака при использовании завезенного посадочного материала, по сравнению с местным, характеризуются 93,7% ранних сортов, 96,2% среднеранних, 83,0% среднеспелых и 90,2% среднепоздних и поздних. Несколько меньшая реакция на новые условия выращивания выявлена относительно количества клубней под кустом и, особенно, средней массы одного клубня.
Ключевые слова: картофель, норма реакции, сорта, межсортовые и межвидовые гибриды, продуктивность, вирусоустойчивость, жаро- и засухоустойчивость.
Bondus R.O. Reaction norm of potato plants to growing in the southern part of the Forest-Steppe of Ukraine. - A manuscript.
Thesis for the candidate of Agricultural sciences degree in specialty 06.01.05 - Plant Breeding. - Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev of UAAS, Kharkiv, - 2009.
On the grounds of experimental data received during 1996/2005, the expediency for conducting the research on evaluating original and breeding material in the specific environment of the southern part of the Forest-Steppe of Ukraine is proved in the thesis.
Varieties with high and relatively stable manifestation of productivity are selected among different groups of ripeness as a result of the establishment of the reaction norm to growing in the specific environment. Biological peculiarities of the varieties according to the manifestation components of the constituents of productivity such as the number of tubers under the bush and their average weight are singled out. Varieties having good prospects for practical selection use according to the complex of agronomic characteristics are identified.
The peculiarities and expediency of the testing in the zone of initial material of varieties for virus deceases resistance are proved. Valuable parental forms are selected for obtaining progenies procreation with efficient control of resistance to potato rogues mosaic and leaf roll. Three intervarietal hybrids and ten interspecific hybrids have a high resistance to the two diseases.
The peculiarities and expediency of the use of the environment of the Southern part of the Forest-Steppe of Ukraine for the detection of drought resistance of potato samples are established. Varieties and interspecific hybrids with better water supply and water conserving ability are singled out. The cultivar Karla's and four interspecific hybrids are selected according to the drought resistance coefficient.
The influence of the planting conditions stocks growing on the manifestation of productivity is established. 93,7% of early varieties, 96,2% of middle-early varieties, 83,0% of middle-ripening and 90,2% middle-late and late varieties are characterized by Higher productivity if endemic planting stock is used. Somewhat lower level of reaction to new growing environments is revealed concerning the number of tubers the bush and especially under the average weight of a tuber.
Key words: potato plant, reaction norm, varieties, interspecies hybrids, productivity, virus resistance, heat and drought resistance.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Наявність в генотипі сортів картоплі спадкових факторів контролю агрономічних ознак ще не гарантує високе їх фенотипове вираження, яке є нормою реакції генотипу на зовнішні умови, що і визначає селекційну цінність колекційних зразків. Проте, зважаючи на порівняно незначні відмінності зовнішніх, зокрема метеорологічних умов при випробуванні колекційних зразків в одній зоні, для різнобічної оцінки вихідного селекційного матеріалу необхідне виконання досліджень в різних зонах або в одній тривалий час. Крім цього, як встановлено окремими дослідниками, природне різноманіття України сприяє інтенсифікації проведення оцінки сортів і гібридів картоплі за окремими ознаками в певних умовах, що позитивно відбивається не лише на економічності виконання дослідження, але й на їх ефективності. Враховуючи, що специфічні агрометеорологічні умови південної частини Лісостепу України не використовувалися повною мірою для випробування вихідного селекційного матеріалу картоплі, актуальність таких досліджень незаперечна.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані в 1996-2005 роках у відповідності з НТП "Генетичні ресурси рослин. Формування та ведення Національного банку генетичних ресурсів рослин України для використання в селекції по створенню високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур" за завданням 02. "Формування та ведення Національних колекцій польових культур. Виділення джерел цінних ознак для селекційних програм" (№ державної реєстрації 0197U012408), 1996-2000 роки та НТП "Генетичні ресурси рослин. Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на основі базових, ознакових та спеціалізованих колекцій генетичного банку рослин України" за завданням 02. "Формування та ведення Національних колекцій генофонду польових культур: збагачення цінним генофондом; комплексне вивчення, виділення джерел та донорів цінних ознак для селекційних програм; збереження у життєздатному стані та генетичній цілісності, ідентифікація генетичної автентичності" (№ державної реєстрації 0101U006142), 2001-2005 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було встановлення норми реакції окремих складових генофонду картоплі на умови вирощування в південній частині Лісостепу України і визначення придатності цих умов для оцінки вихідного селекційного матеріалу, сортів картоплі за основними селекційними ознаками з наступним виділенням цінного вихідного матеріалу для селекції.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- визначити прояв основних агрономічних ознак у сортів різних груп стиглості при їх тривалому вирощуванні;
- виділити сорти з широкою нормою реакції на умови вирощування в південній частині Лісостепу України;
- встановити особливості прояву стійкості проти найбільш поширених в зоні вірусних хвороб у сортів, міжсортових і міжвидових гібридів при випробуванні в умовах природного та штучного інфекційного фонів і виділити зразки, перспективні для практичного селекційного використання;
- встановити фенотиповий прояв складових посухостійкості, визначити коефіцієнт посухостійкості, а також жаростійкість сортів і міжвидових гібридів картоплі;
- оцінити ефективність вирощування сортів, виділених в процесі дослідження.
Об'єкт дослідження - вплив специфічних умов південної частини Лісостепу України на вираження агрономічних ознак у сортів, гібридів картоплі.
Предмет дослідження - норма реакції складових генофонду картоплі на специфічні умови вирощування в південній частині Лісостепу України за продуктивністю, вірусостійкістю, посухостійкістю і жаростійкістю.
Методи дослідження: польові - проведення фенологічних спостережень, оцінка фенотипового прояву основних складових продуктивності, визначення вірусостійкості сортів, гібридів картоплі; лабораторні - оцінка посухо- і жаростійкості, умісту крохмалю; статистичні - встановлення варіювання ознак, кореляційних залежностей, істотності різниці прояву ознак.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні в специфічних умовах південної частини Лісостепу України визначено особливості прояву основних агрономічних ознак у сортів та гібридів картоплі. Встановлено норму реакції сортів різних груп стиглості на комплекс зовнішніх умов. Визначена частка сортів із широкою нормою реакції на прояв окремих та групи агрономічних ознак. Доведено доцільність визначення вірусостійкості окремих складових генофонду картоплі як в умовах природного, так і штучного інфекційного фонів. Встановлена селекційна цінність міжвидових гібридів. Визначено специфічність прояву складових посухо- та жаростійкості, яка обумовлена особливостями зовнішніх умов зони, і встановлено перспективність виконання таких робіт в регіоні. Виявлено позитивний ефект за продуктивністю, в меншій мірі за її складовими, при використанні садивного матеріалу, вирощеного в інших умовах.
Практичне значення одержаних результатів. В результаті дослідження встановлена доцільність оцінки сортів картоплі в специфічних умовах південної частини Лісостепу України, що дозволило виділити цінні форми для практичної селекції. Зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва дві ознакові колекції: 40 високоврожайних зразків та 61 зразок з високим умістом крохмалю, а також окремі цінні колекційні зразки - сорти Петровська, Фантазія, Явір, Зарево.
Серед міжвидових гібридів виділено чотири форми (83.10/107, 85.368с 17, 81.459с 15, 85.568с 9) стійкі проти зморшкуватої мозаїки і три (85.368с 17, 85.568с 9, 83.10/107) - проти скручування листків, які є перспективними компонентами схрещування (донорами) при створенні вірусостійких сортів.
За високим значенням коефіцієнту посухостійкості виділений сорт Карла і чотири міжвидові гібриди (91.561с 3, 93.977/14, 90.674/13, 91.497-92), які мають практичну цінність як вихідний селекційний матеріал за цією ознакою.
Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи особисто проведені польові і лабораторні дослідження, аналіз та узагальнення результатів експериментів, оформлена дисертація, написані наукові праці з авторською часткою 60-100%, а також виділені колекційні зразки з часткою авторства 25-100%.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи заслухано та обговорено на засіданнях науково-технічних рад Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва УААН (1996-2005 рр.); на засіданнях координаційних рад Інституту картоплярства УААН (1996-2001 рр.); на міжнародній науково-практичній конференції "Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК" (смт. Чабани, Києво-Святошинського району, Київської області, 1996 р.); міжнародному симпозіумі "Методологічні основи формування, ведення і використання колекцій генетичних ресурсів рослин" (м. Харків, 1996 р.); 12-й міжнародній науковій конференції "Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор в ботанічних установах і дендропарках Євразії" (м. Полтава, 2000 р.); міжнародній конференції молодих вчених "Сучасні проблеми генетики, біотехнології і селекції рослин" (м. Харків, 2001 р.); науковій конференції "Адаптивна селекція рослин: теорія і практика" (м. Харків, 2002р.); ІІ-й міжнародній конференції молодих вчених "Сучасні проблеми генетики, біотехнології і селекції рослин" (м. Харків, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання" (Оброшино, Львівської області, 2005 р.); міжнародній науковій конференції "Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень" (Березоточа, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи" (м. Київ, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Аграрний форум 2007" (м. Суми, 2007 р.); міжнародній науковій конференції "Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми" (м. Кременець, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Картофелеводство ХХІ века: проблемы и решения" (м. Мінськ, 2007 р.), ІІ-й Вавиловській міжнародній конференції "Генетические ресурсы культурных растений в ХХ веке" (м. Санкт-Петербург, 2007 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі" (присвячено 120-річчю М.І. Вавилова) (м. Полтава, 2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових праць, з яких 6 статей у фахових виданнях, 14 - у збірниках тез і матеріалів конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 220 сторінках комп'ютерного набору, ілюстрована 30 таблицями, 6 рисунками, містить вступ, 7 розділів, висновки, рекомендації для селекційної практики. Список використаних літературних джерел налічує 191 найменування, в тому числі латиницею 34.
Основний зміст роботи
СТВОРЕННЯ, ВИПРОБУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОРТІВ КАРТОПЛІ (огляд наукової літератури)
Проведено аналіз даних численних дослідників за вимогами до сортів, генетичними особливостями картоплі, потенціалом сортів і гібридів для селекційної практики. Описані методи селекції та досягнення зі створення сортів в основних селекційних установах. В результаті відмічено, що до теперішнього часу не використовували специфічні умови для визначення пластичності сортів, їх норм реакції на вирощування, зокрема південної частини Лісостепу України. Аналогічне відноситься до визначення вірусостійкості, посухо- і жаростійкості, що є актуальним для практичної селекції.
УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертаційна робота виконана в лабораторії польових, технічних та овочевих культур Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН впродовж 1996-2005 рр.
Ґрунти наукової сівозміни, де виконані дослідження, середньо-суглинкові. Уміст гумусу в шарі ґрунту 0-20 см складає 3,84%, рухомих форм фосфору (за Кірсановим) - 206,0, калію (за Масловою) - 102,0 мг/1000г. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла - рН сольової витяжки 5,8-6,1.
Клімат - континентальний. Погодні умови за роки проведення дослідження різняться, часом значно. Вища ніж середня багаторічна температура повітря в травні спостерігалася в 1996, 2000, 2002, 2003 і 2005 рр., червні - 1998, 1999 і 2003 рр., а липні - 1999, 2001 і 2002 рр. Порівняно велика кількість дощів випала в травні 1997, 1999, 2001, 2002 і 2004 рр., червні - 2001 і 2005 рр., а липні - 1998, 1999, 2003 і 2004 рр.
Вихідним матеріалом для дослідження використані сорти колекції Устимівської дослідної станції рослинництва - 237 зразків і 167 гібридних форм Інституту картоплярства УААН.
При виконанні експериментів використані методики, загальноприйняті в картоплярстві (1967, 1983, 2002). Оцінку стійкості проти вірусних хвороб проводили за 9-ти бальною шкалою (Подгаєцький А.А, Піка М.А., 1990). Для визначення посухостійкості використовували методику Л.С. Литвинова (1988). Коефіцієнт посухостійкості визначали згідно методики, розробленої в Інституті картоплярства УААН (2002). Жаростійкість вивчали за методикою Мацкова Ф.Ф. (1970). Для визначення впливу ефекту зони вирощування садивного матеріалу на продуктивність та її складові в перший рік висаджували сортозразки, передані з Інституту картоплярства УААН. У наступному році паралельно висаджували зразки з використанням садивного матеріалу, вирощеного на дослідній станції, та надісланого з Інституту.
Експериментальні дані обробляли з використанням дисперсійного та кореляційного аналізів.
НОРМА РЕАКЦІЇ СОРТІВ КАРТОПЛІ НА ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ
В результаті десятирічного дослідження встановлена норма реакції на конкретні зовнішні умови всіх залучених до експерименту сортів. Доведено, що реалізація генетичного потенціалу сортів залежить від зовнішніх умов. Наприклад, поміж ранніх сортів-стандартів Бородянська рожева, Незабудка, Божедар, Зов частота максимальної продуктивності за роками відповідно була: три, п'ять разу (у 1998 р. сорти Незабудка і Божедар мали однаковий прояв ознаки), а у останнього сорту це не спостерігалося жодного разу. Аналогічне відноситься до стандартів інших груп стиглості та досліджуваних сортів.
В цілому, серед сортів кожної з груп стиглості виділені такі, що перевищують значення кращого із стандартів. Водночас, слід відмітити неоднакову їх кількість. Наприклад, поміж ранніх сортів таких виявилося вісім або 11,9% від всіх залучених у дослідження, середньоранніх - два (3,7%), середньостиглих - 12 (21,1%), а середньопізніх і пізніх - 26 (44,1%). У великій мірі викладене пояснюється відмінностями в прояві продуктивності поміж сортів-стандартів (табл. 1).
Багаторічні дослідження дозволили виділити сорти, які значно переважають кращі стандарти за продуктивністю, а також іншими агрономічними ознаками. Серед ранніх сортів максимальним проявом основної ознаки характеризуються сорти Посвіт і Latona. Як свідчать отримані дані (див. табл. 1), це багатобульбові сорти (особливо Посвіт), що негативно відбилося на їхній середній масі бульби і середній масі товарної бульби. Ці показники вищі у кращого стандарту.
Стосовно продуктивності, за десять років вище вираження ознаки, ніж у кращого із стандартів сорту Пост-86, мали лише два середньоранні сорти Sola i Pamir.
Надзвичайно високою пластичністю, а отже і широкою нормою реакції на умови вирощування в зоні, характеризується середньостиглий сорт Слов'янка. Він значно (майже у 2 разу) переважає за продуктивністю кращий стандарт та інший високопродуктивний сорт Sante (у 1,5 разу). Як свідчать отримані дані, сорт Слов'янка, як велико, так і багатобульбовий, але, водночас, низько крохмалистий.
Поміж середньопізніх і пізніх сортів за продуктивністю виділені сорти Ольвія і Oda. Водночас, у першого основною складовою продуктивності є великобульбовість, а другого - багатобульбовість.
Таблиця 1 Характеристика кращих сортів різних груп стиглості за продуктивністю та іншими ознаками (1996-2005 рр.)
|
Сорт |
Продуктивність, г/кущ |
Кількість всіх бульб, шт/кущ |
Кількість товарних бульб, шт/кущ |
Середня маса бульби, г |
Середня маса товарної бульби, г |
Вміст крохмалю, % |
|
|
Ранні |
|||||||
|
Бородянська рож. (стандарт) |
540 |
6,0 |
4,7 |
90,0 |
114,9 |
15,0 |
|
|
Посвіт |
828 |
9,4 |
7,8 |
88,1 |
106,2 |
15,1 |
|
|
Latona |
611 |
7,5 |
6,0 |
81,5 |
101,8 |
14,6 |
|
|
Середньоранні |
|||||||
|
Пост-86 (стандарт) |
639 |
8,2 |
6,6 |
77,9 |
96,8 |
14,5 |
|
|
Sola |
705 |
9,5 |
7,6 |
74,5 |
92,8 |
13,0 |
|
|
Pamir |
658 |
8,3 |
6,8 |
79,5 |
96,5 |
13,4 |
|
|
Середньостиглі |
|||||||
|
Явір (стандарт) |
609 |
7,5 |
6,1 |
81,4 |
100,4 |
16,3 |
|
|
Слов'янка |
1213 |
11,3 |
9,2 |
107,4 |
131,8 |
11,6 |
|
|
Sante |
820 |
8,7 |
7,1 |
93,8 |
116,1 |
14,4 |
|
|
Середньопізні і пізні |
|||||||
|
Древлянка (стандарт) |
448 |
6,6 |
5,2 |
67,8 |
86,6 |
14,9 |
|
|
Ольвія |
650 |
6,2 |
5,1 |
105,5 |
127,7 |
15,3 |
|
|
Oda |
622 |
10,6 |
8,3 |
58,5 |
74,9 |
16,2 |
Дані розподілу сортів за класами продуктивності свідчать, що в середньому поміж ранніх сортів виділено найбільшу частку з мінімальним вираженням показника - 10,4% (табл. 2). Модальне значення наступного класу мають середньоранні та середньопізні і пізні сорти. Максимальною кількістю зразків з продуктивністю 500,1-700,0 г/кущ характеризуються середньостиглі сорти - 50,9% і навпаки, в наступному класі це стосується середньоранніх сортів. Лише поміж середньостиглих сортів виділені з продуктивністю більше 900,0 г/кущ.
В середньому за роки виконання експерименту максимальна продуктивність властива середньостиглим сортам. Це у 1,13 разу вище ніж у середньоранніх сортів і 1,24 разу порівняно з ранніми.
Використання декількох стандартів дозволило визначити потенціал опрацьованого матеріалу порівняно з проявом продуктивності у перших з них. Як свідчать отримані дані, в процесі випробування колекційного матеріалу є можливість виділити зразки з вищим проявом ознаки ніж у кращого із стандартів, а також нижчим, порівняно з мінімальним значенням показника у них. За винятком середньоранніх сортів отримані близькі дані в обох випадках.
Таблиця 2 Розподіл сортів за продуктивністю, г/кущ (1996-2005 рр.)
|
Стиглість |
Оцінено, шт. |
З них віднесено до класів, % |
Середня |
Частка сортів із значенням, % |
||||||
|
менше 300,0 |
300,1- 500,0 |
500,1- 700,0 |
700,1- 900,0 |
більше 900,0 |
вищим, ніж у кращого стандарту |
нижче, ніж у кращого стандарту |
||||
|
Ранні |
67 |
10,4 |
56,7 |
31,3 |
1,5 |
0 |
432 |
13,4 |
11,9 |
|
|
Середньоранні |
54 |
3,7 |
59,3 |
35,2 |
19,1 |
0 |
473 |
1,9 |
38,9 |
|
|
Середньостиглі |
57 |
0 |
43,9 |
50,9 |
3,5 |
1,8 |
535 |
21,1 |
35,1 |
|
|
Середньопізні і пізні |
59 |
10,2 |
59,3 |
27,1 |
3,4 |
0 |
449 |
44,1 |
30,1 |
Висока продуктивність середньораннього сорту Пост-86 в умовах південної частини Лісостепу України сприяла виділенню двох сортів з вищим проявом показника. Водночас, близько 40,0% сортів цієї групи стиглості мають нижче вираження продуктивності ніж у стандарту з мінімальним його значенням.
Встановлено особливий вплив зовнішніх умов (перш за все метеорологічних) на прояв продуктивності в усіх сортів певних груп стиглості (рис. 1).
Лише у 1999 році середньостиглі сорти мали нижчий прояв ознаки ніж в інших групах стиглості. Порівняно з ранніми сортами різниця склала 51,0 г/кущ. Водночас, у 2004 році ця відмінність на користь середньостиглих сортів вимірювалася 232 г/кущ.
Як свідчать наведені дані, найменшого впливу зовнішніх умов на продуктивність зазнають ранні сорти. Різниця за продуктивністю у них за десять років склала 438 г/кущ, тоді як у середньостиглих сортів це сягало 691 г/кущ, а у середньоранніх - 595 г/кущ.
Особливості вірусостійкості сортів і гібридів в умовах штучного інфекційного фону
Південна частина Лісостепу України має сприятливі умови для поширення вірусних хвороб, що дозволило провести випробування форм картоплі за стійкістю проти окремих з них в умовах природного і, особливо, штучного інфекційного фону. У зв'язку з тим, що найбільш шкідливими і поширеними вірусними хворобами в зоні є зморшкувата мозаїка і скручування листків, стійкість матеріалу оцінювали перш за все проти них.
Впродовж 1999-2003 років випробовували 8 міжсортових гібридів і 11 сортів-стандартів, а в 2001-2003 - 13 гібридів при тих же стандартах. В обидва періоди оцінки із скручуванням листків більше поширення мала зморшкувата мозаїка. Наприклад, в середньому прояв останнього показника у сортів-стандартів Бородянська рожева, Луговська, Гатчинська, Зарево був нижчим ніж середнє опрацьованого матеріалу. Серед міжсортових гібридів це в перший період випробування відноситься до гібрида 94.36/18 (83.47с 51 / Борнія), а під час другого - трьох гібридів (Н 93.266-1, Н 96.220/2 і Н 96.141/1).
Водночас, виділені гібриди з відносно високою стійкістю проти зморшкуватої мозаїки. В результаті п'ятирічного випробування ними виявилися: 94.240/10 (самозапилення гібрида 88.151-4), 95.143/6 (Густо / Либідь) і 94.326-4 (Pg436 / Львів'янка), а трирічного - 95.22-6 і 95.256-3.
При першій оцінці лише один міжсортовий гібрид 94.33/3, який отриманий за участю одноразового беккросу тривидового гібрида 85.568с 9 і сорту Густо, характеризувався високою (аналогічно сорту-стандарту Апта) резистентністю проти зморшкуватої мозаїки. Підвищений прояв ознаки (більше 7 балів) мали гібриди 95.143/6 і 94.326-4. За трирічними даними відносно висока резистентність проти хвороби виявлена у гібридів 95.256-3, 93.127-6 і 96.220/2.
Особливо цінним є поєднання у окремих гібридів високої стійкості проти обох хвороб. До них відносяться: 95.143/6, Н 95.22-6, Н 95.256-3, 94.326-4, 94.33/3 і 95.256-3. Вони є цінним вихідним селекційним матеріалом за ознакою.
З використанням стандартів, аналогічних при випробуванні міжсортових гібридів, проведена оцінка вірусостійкості міжвидових гібридів: в 1997-2001рр. - 46 шт., 1999-2001рр. - 40, а 2001-2003 - 45. В результаті експерименту встановлена більша цінність міжвидових гібридів порівняно з міжсортовими стосовно прояву вірусостійкості. Високою резистентністю проти скручування листків при першій оцінці характеризувалися 19,6% міжвидових гібридів, 32,5% під час другої оцінки і 15,6% - в результаті проведення третього випробування. Стосовно зморшкуватої мозаїки це відповідно склало 13,0, 10,0, і 20,0%, що у перших двох випадках нижче, ніж стійкість проти скручування листків. Численні гібриди характеризуються відносно високою резистентністю проти хвороб.
Особливо цінним є поєднання серед міжвидових гібридів високої стійкості проти обох хвороб, хоча частка такого матеріалу невисока і відповідно склала 8,7, 5,0 і 8,9%. Це такі гібриди: 83.10/107, 85.368с 17, 81.459с 15, 85.568с 9, 85.368с 17, 85.569с 9,83.47с 59, 83.47с 65. 83.47с 51, 83.192с 5, 89.24с 57, 91.437с 6, 90.676/52, 90.676/140, 90.691/38, 90.817с 4. Номера гібридів свідчать про однакове походження окремих з них, що підтверджує значний генетичний потенціал певних комбінацій схрещування в цьому відношенні, наприклад, 83.47 (Синюха / 80.24с 6) і 90.676 (81.459с 15 / Воловецька). Перераховані міжвидові гібриди мають високу селекційну цінність при створенні вірусостійких сортів.
ОСОБЛИВОСТІ ПОСУХОСТІЙКОСТІ І ЖАРОСТІЙКОСТІ СОРТОЗРАЗКІВ КАРТОПЛІ
Важливою ознакою сортів при вирощуванні в будь-якій зоні, а особливо в південній частині Лісостепу і Степу, є посухостійкість і жаростійкість. В природних умовах Устимівської дослідної станції рослинництва в деякі роки є можливість оцінити сорти за цими ознаками. Проте, більш повну характеристику їх прояву можна отримати, випробовуючи сорти в лабораторних умовах.
Встановлено значний вплив умов року на забезпеченість рослин водою. Наприклад, у сорту Апта значення показника за період 2001-2003рр. було в межах 71,1-95,2%, що обумовило величину коефіцієнту варіації 14,2%. Аналогічне відноситься до міжвидового гібрида 96.977/3 з відповідними значеннями показників: 64,3-91,7% і 18,0%. Водночас, коефіцієнт варіації забезпеченості рослин водою у сортів Бородянська рожева і Зарево склав 0,7%, а мінімальне значення його серед міжвидових гібридів виявлено у беккросу 90.817с 4 - 1,1%. Виділено зразки з високим фенотиповим проявом посухостійкості - Невська, Бородянська рожева, 96.977/14, 90.676/83, 90.673/75, 85.568с 9, 88.1450с 2, 89.24с 57, 90.691/28, 90.841с 2, 91.497-92.
Порівняно з попередньою ознакою меншим абсолютним значенням, але більшою відмінністю в її прояві за роками, характеризується оцінений матеріал за водоутримуючою здатністю. Наприклад, ліміти вираження показника у сорту Зарево за три роки склали 29,1- 66,7%, що обумовило найвищий коефіцієнт варіації прояву ознаки у нього - 44,1%. Встановлений більший вплив зовнішніх умов на зміну водоутримуючої здатності у сортів ніж міжвидових гібридів. У дворазового беккросу чотиривидового гібрида 90.691/1 значення коефіцієнту варіації склало лише 2,6%.
Встановлена відносно низька залежність між водоутримуючою та водовідновлюючою здатністю. Для сортів вона знаходиться в межах r = 0,35-0,37, а міжвидових гібридів - максимум 0,45.
Підсумовуючим показником, який об'єднує водоутримуючу та водовідновлюючу здатності, є коефіцієнт посухостійкості. Серед 13 сортів найвище його значення має сорт Карла, а поміж міжвидових гібридів - чотири (табл. 3).
Таблиця 3 Прояв коефіцієнту посухостійкості у кращих міжвидових гібридів, %
|
Назва стандарту, номер гібрида |
Походження |
Рік |
середнє |
V, % |
|||
|
2001 |
2002 |
2003 |
|||||
|
Карла (стандарт) |
Apta / Oberarub. Fruehe |
38,6 |
36,3 |
49,7 |
41,9 |
17,0 |
|
|
90.674/13 |
85.568с 9 / Воловецька |
36,3 |
38,7 |
31,6 |
36,0 |
10,0 |
|
|
91.497-92 |
88.1425с 3 / Воловецька |
51,7 |
33,7 |
36,6 |
40,7 |
23,7 |
|
|
91.561с 3 |
88.726с 4 / Мавка |
51,2 |
28,3 |
43,0 |
41,5 |
27,9 |
|
|
96.977/14 |
91.651с 2 / Воловецька |
39,5 |
37,0 |
37,1 |
38,2 |
3,6 |
Встановлена висока жаростійкість сортів Гатчинська, Зарево, Обрій, Bobr та інших, у яких некротизація листків відмічається при температурі 800 С (рис. 2). Найбільшою різницею між початком і повною некротизацією (300 С) характеризуються сорти Liseta, Irina.
ВПЛИВ ЗМІНИ ЗОНИ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ СОРТІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ
Встановлена специфічна реакція сортів на використання садивного матеріалу, одержаного в різних умовах. Результати порівняльного вирощування в Устимівській дослідній станції рослинництва сортів з бульб, репродукованих у місцевих умовах і завезених з Інституту картоплярства УААН, свідчать про вищу продуктивність завезеного матеріалу у 93,7% ранніх сортів, 96,2% середньоранніх, 83,0% середньостиглих, 90,2% середньопізніх і пізніх. За винятком середньопізніх і пізніх сортів максимальне вираження продуктивності також має місце серед завезеного матеріалу.
Встановлено дещо менший вплив місця отримання садивного матеріалу на кількість бульб під кущем. Перевага завезеного матеріалу у цьому відношенні виявлена у 66,7% ранніх сортів, 90,4% середньоранніх, 83,0% середньостиглих, 75,0% середньопізніх і пізніх. Водночас, найвище вираження ознаки має місце лише серед завезеного матеріалу.
Близькі дані, наведеним вище, отримані за кількістю товарних бульб. Перевага за проявом ознаки при використанні завезеного матеріалу складає у 73,0% ранніх сортів, 90,4% середньоранніх, 85,4% середньостиглих, 80,4% середньопізніх і пізніх.
Дещо по-іншому впливає використання завезеного садивного матеріалу, порівняно з місцевим, на масу однієї бульби. Лише у ранніх сортів (82,5%), середньопізніх і пізніх (61,0%) встановлена істотна перевага за проявом ознаки при використанні завезеного садивного матеріалу. Для середньоранніх відмінність між варіантами несуттєва, а поміж середньостиглих сортів вона відсутня (44,0%).
Висновки
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і вирішення нового наукового завдання з визначення норми реакції сортів картоплі на специфічні зовнішні умови південної частини Лісостепу України. На підставі десятирічних даних встановлено межі фенотипового вираження багатьох агрономічних ознак, які спадково детерміновані, залежно від мінливості зовнішнього середовища. Виявлено вплив зміни зони вирощування садивного матеріалу на продуктивність та її складові. Доведено високу ефективність виконання досліджень з визначення вірусостійкості, посухо- і жаростійкості вихідного селекційного матеріалу, сортів при випробуванні в зоні південної частини Лісостепу України, що має важливе значення в селекції картоплі.
1. Встановлено значний вплив на розподіл ранніх сортів за основними агрономічними ознаками умов специфічності років виконання дослідження. У посушливий вегетаційний період 1996 року та відносно посушливий місяць червень 1999 року не виявлені сорти з продуктивністю 700,1-900,0 і більше 900,0 г/кущ. У роки з найбільшою кількістю опадів (2004 р.) продуктивність 900,0 г/кущ і вище мали 20,9% сортів.
2. Виявлено сорти з високим потенціалом і широкою нормою реакції на умови вирощування за продуктивністю - Посвіт (828), Петровська (619), Жуковська рання (606 г/кущ); багатобульбовістю - Єлецька, Солнишко (по 9,7) і Посвіт (9,4 шт./кущ); кількістю товарних бульб - Посвіт (7,8), Солнишко (7,1) і Єлецька (6,9 шт./кущ); середньою масою однієї бульби - Посвіт, Удача, Corigane, Symfonia (більше 90,0 г).
3. Виділено сорти з продуктивністю вищою за стандарт Пост-86: два середньоранні сорти Sola, Pamir - 639 г/кущ, з великою кількістю бульб (більше 7,0 шт./кущ) Lipsi, Sola, Sosna, Купава, з високим потенціалом за середньою масою товарних бульб з проявом ознаки близько 100 г - сорти Пламя, Amnire і Доброчин.
4. Встановлена норма реакції середньостиглих сортів на зовнішні умови кожного з років виконання дослідження. Виявлено відмінність за середньою продуктивністю - 3,5 разу (272 і 963 г/кущ), середньою кількістю бульб під кущем - 1,7 разу (5,5 і 9,6 шт.), кількістю товарних бульб - 1,9 разу (7,7 і 4,0 шт.), середньою масою бульби - 2,2 разу (50,8 і 11,8 г) та середньою масою товарної бульби - 1,9 разу (69,4 і 133,1 г).
5. Виділено 12 середньостиглих сортів, або 21,0% від залучених в дослідження, з вищою продуктивністю від кращого із стандартів сорту Явір (609 г/кущ). У 6 сортів (Angela, Тетянка, Esta, Sante, Barbara, Atol) основною складовою продуктивності є кількість бульб під кущем (8,5-12,6 шт.), в тому числі товарних більше 7 шт./кущ, у сорту Ресурс - велика маса бульб, зокрема товарних. Особливістю сорту Слов'янка є поєднання велико- і багатобульбовості та низького вмісту крохмалю (11,6%), що є цінним при створенні сортів придатних для дієтичного харчування.
6. Виявлено менше варіювання продуктивності за роками у середньопізніх і пізніх сортів порівняно з іншими групами стиглості. У 1996, 1998 і 1999 роках (відносно посушливих у червні місяці) одержані однакові або близькі дані. За високим проявом ознаки виділився як сприятливий 2004 рік (745 г/кущ). Встановлено, що максимальна кількість бульб під кущем (близько 8 шт.) зав'язується в роки з середньою урожайністю (1997, 2001 і 2005). Стосовно кількості товарних бульб під кущем за роками можна додати 2004 рік - сприятливий для формування врожаю. І навпаки, висока (більше 70,0 г) середня маса товарних бульб виявлена в 2000, 2001, 2002, 2003 і 2004 роках з достатнім температурним режимом, але з нерівномірною кількістю опадів по місяцях.
7. Виділено 46,0% форм з вищим від стандартів середньопізніх і пізніх сортів (449 г/кущ) проявом ознаки. 11 сортів (19,0%) з вищою масою бульб від кращого із стандартів сорту Темп (75,7 г), 9 сортів або 15,0% з вищим від кращого стандарту сорту Ресурс (95,7 г) за середньою масою товарної бульби.
8. Доведена особливість випробування в зоні південної частини Лісостепу України вихідного селекційного матеріалу, сортів на стійкість проти вірусних хвороб. Встановлено вплив зовнішніх умов на прояв ознаки. Виділено міжсортові гібриди 95.143/6, Н 95.22-6, Н 95.256-3 та 10 складних міжвидових гібридів з 117 опрацьованих цінних батьківських форм для отримання потомства стійкого проти зморшкуватої мозаїки (83.10/107, 85.368с 17, 81.459с 15, 85.568с 9) та скручування листків (85.368с 17, 85.568с 9, 83.10/107).
9. Встановлена особливість використання умов південної частини Лісостепу України для визначення посухостійкості зразків картоплі. Виявлено 2 сорти з кращою забезпеченістю рослин водою (Невська, Бородянська рожева) і 5 міжвидових гібридів (96.977/14, 90.676/83, 90.673/75, 85.568с 9, 88.1450с 2), з високим потенціалом і стабільністю вираження водоутримуючої здатності 4 міжвидових гібриди (89.24с 57, 90.691/38, 90.841с 2, 91.497-92). За величиною коефіцієнта посухостійкості виділений сорт Карла і 4 міжвидові гібриди (91.561с 3, 93.977/14, 90.674/13, 91.497-92), які є цінним вихідним селекційним матеріалом за ознакою.
10. Визначений вплив умов вирощування садивного матеріалу на прояв продуктивності. Серед ранніх сортів 4 сорти з від'ємною різницею в продуктивності насіннєвого матеріалу, завезеного з Інституту картоплярства УААН і вирощеного в Устимівській дослідній станції рослинництва. Поміж середньоранніх сортів виявлено 2, середньостиглих - 6, середньопізніх і пізніх - 5. За проявом інших агрономічних ознак вплив зміни умов вирощування насіннєвого матеріалу нижчий.
Рекомендації для селекційної практики
1. При створенні нових сортів, як компонент схрещування, рекомендуються сорти з комплексом агрономічних ознак і широкою нормою реакції на умови вирощування: ранні - Посвіт, Петровська, Latona, Жуковська рання, Іскра; середньоранні - Sola, Pamir, Porta, Пост-86; середньостиглі - Слов'янка, Sante, Ресурс, Barbara; середньопізні і пізні - Tarpan, Bobr, Oda, Desiree, Asterix, Druf.
2. Використовувати в практичній селекції зразки з високим фенотиповим вираженням стійкості проти найбільш поширених в регіоні вірусних хвороб: зморшкуватої мозаїки і скручування листків, але в першу чергу з високим генетичним потенціалом ознаки, зокрема міжсортові гібриди 95.143/6, Н 95.22-6, Н 95.256-3 і міжвидові гібриди 83.10/107, 85.368с 17, 81.459с 15, 85.568с 9, 85.368с 17, 85.569с 9.
3. Використовувати в селекції на посухостійкість сорти і міжвидові гібриди з високим фенотиповим проявом складових ознаки (сорт Невська, Бородянська рожева, міжвидові гібриди 96.977/14, 90.676/83, 90.673/75, 85.568с 9, 88.1450с 2, 89.24с 57, 90.691/28, 90.841с 2, 91.497-92), а також з високим значенням коефіцієнту посухостійкості (сорт Карла і міжвидові гібриди 91.561с 3, 96.977/14, 90.674/13, 91.497-92).
Перелік опублікованих праць за темою дисертації
1. Бондус Р.О. Господарсько-біологічна оцінка вітчизняних та зарубіжних сортів і гібридів картоплі в колекційному розсаднику / Р.О. Бондус // Селекція і насінництво. - 1999. - № 82. - С. 60-64.
2. Подгаєцький А.А. Оцінка посухо- і жаростійкості сортів картоплі / А.А. Подгаєцький, Р.О. Бондус // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми, 2000. - № 4. - С. 28-32 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
3. Бондус Р.О. Прояв господарських ознак у вітчизняних та зарубіжних сортів картоплі / Р.О. Бондус // Селекція і насінництво. - 2001. - № 83. - С. 35-39.
4. Бондус Р.О. Оцінка беккросів багатовидових гібридів картоплі на вірусостійкість в умовах штучного інфекційного фону / Р.О. Бондус // Селекція і насінництво. - 2002. - № 86. - С. 189-193.
5. Подгаєцький А.А. Стійкість сортів картоплі проти хвороб в умовах південної частини Лісостепу України / А.А. Подгаєцький, Р.О. Бондус // Зб. "Картоплярство". - 2004. - № 33. - С. 70-78 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
6. Бондус Р.О. Стійкість сортів картоплі до хвороб в умовах південної частини Лісостепу України / Р.О. Бондус // Генетичні ресурси рослин. - 2005. № 2. - С. 63-69.
7. Подгаецкий А.А. Влияние эффекта зоны выращивания посадочного материала на урожайность и ее составляющие / А.А. Подгаецкий, Р.О. Бондус // Картофелеводство ХХІ века: проблемы и решения: междунар. конф. посвящ. 90-летию со дня рожд. академика П.И. Альсмика. - Бел. НИИК, Минск-Самохваловичи, 2007. - С. 93-100 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
8. Бондус Р.О. Адаптація інтродукованих сортів картоплі / Р.О. Бондус // Наслідки наукових пошуків молодих вчених-аграрників в умовах реформування АПК : міжнар. науков.-практичн. конф. молодих вчених та спеціалістів, 18 січня. 1996 р. : тези допов. - Чабани, 1996. - част. 1. - С. 47.
9. Бондус Р.О. Оцінка інтродукованих сортів картоплі в зоні Південного Лісостепу України / Р.О. Бондус // Методологічні основи формування, ведення і використання колекцій генетичних ресурсів рослин: матеріали міжнародного симпозіуму, 2-4 жов. 1996 р. : тези допов. - Харків, 1996. - С. 188.
10. Бондус Р.О. Оцінка вірусостійкості сортозразків картоплі на штучному інфекційному фоні та в колекційному розсаднику Устимівської дослідної станції рослинництва / Р.О. Бондус // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії : матеріали 12 міжнар. наукової конференції. - Полтава, 2000. - С. 44-45.
11. Бондус Р.О. Оцінка жаро- та посухостійкості сортів картоплі в умовах Лісостепу України / Р.О. Бондус // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: междунар. конф. молод. учен., 2-7 июля. 2001 г. : тезисы докл. - Харьков, 2001. - С. 141-142.
12. Бондус Р.О. Смакові, столово-технологічні якості та хімічний склад сортів картоплі / Р.О. Бондус // Адаптивна селекція рослин: теорія і практика: матер. наук. конф. : тези допов. - Харків, 2002. - С. 69-70.
13. Бондус Р.О. Оцінка продуктивності вітчизняних та зарубіжних сортів картоплі в Лісостепу України / Р.О. Бондус // Сучасні проблеми генетики, біотехнології і селекції рослин: зб. тез ІІ мінар. конф. молод. ученых., 19-23 травня. 2003 г. : тези допов. - Харків, 2003. - С. 123-124.
14. Бондус Р.О. Стійкість картоплі до хвороб в умовах Південного Лісостепу України / Р.О. Бондус // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: міжн. наук.-практ. конф., 29 черв. - 1 лип. 2005 р. : тези допов. - Оброшино, 2005. - С. 71.
15. Бондус Р.О. Лікувальні властивості картоплі / Р.О. Бондус // Лікарські рослини: традиції та перспективи досліджень: міжнар. наук. конф., 12-14 лип. 2006р. : тези допов. - Березоточа, 2006. - С. 270-273.
16. Подгаєцький А.А. Перспективність сортів картоплі за ознакою стійкості проти вірусних хвороб / А.А. Подгаєцький, Р.О. Бондус // Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи: міжнар. наук.-практ. конф., - Київ, 2006. - С. 154-155 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
17. Бондус Р.О. Випробування форм картоплі на стійкість проти вірусних хвороб / Р.О. Бондус, А.А. Подгаєцький // Аграрний форум - 2007 : міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених присвяч. 30-ї річн. заснув. Сумського нац. аграрн. універс., 4-6 квітн. 2007 р. : тези допов. - Суми, 2007. - част. 1. - С. 106 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
18. Бондус Р.О. Перспективність сортів картоплі за стійкістю проти вірусних хвороб / Р.О. Бондус, А.А. Подгаєцький, С.Г. Никоноров // Різноманіття фітобіоти: шляхи відновлення, збагачення і збереження. Історія та сучасні проблеми: міжн. наук.-практ. конф. присвяч. до 200-річчя Кременецького ботан. саду, 18-23 черв. 2007 р. : тези допов. - Кременець, 2007. - С. 117 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
19. Подгаєцкий А.А. Характеристика среднеспелых сортов картофеля при выращивании в зоне Центральной Лесостепи Украины / А.А. Подгаецкий, Р.О. Бондус // Генетические ресурсы культурных растений в ХХ веке: ІІ-я Вавиловская междунар. конф., 26-30 ноябр. 2007 г. : тезисы докл. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 568-569 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
20. Подгаєцький А. А., Формування колекції картоплі на Устимівській дослідній станції рослинництва / А.А. Подгаєцький, Р.О. Бондус // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній і вищій школі : міжнар. наук.-практ. конф. присвяч. 120-річчю М. І. Вавилова. - Полтава, 2008 р. - С. 79-81 (доля здобувача складає 60% і включає виконання польових досліджень, узагальнення одержаних результатів).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вплив глибин основного зяблевого обробітку ґрунту на умови вирощування і формування врожаю льону олійного після пшениці озимої в південній частині правобережного Лісостепу України. Розрахунок економічної і енергетичної оцінки цих елементів технології.
автореферат [48,7 K], добавлен 11.04.2009Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Біологічні особливості гречки і можливості зареєстрованих сортів. Ботанічна характеристика гречки та вимоги до її вирощування; продуктивність і якосні показники перспективних сортів. Місце гречки в сівозміні. Фенологічні особливості сорту Аеліта.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 20.04.2013Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Аналіз розповсюдження бактерій р. Azotobacter у ґрунтах лісостепу України та виділення штамів з комплексом агрономічно цінних властивостей для застосування в сільському господарстві. Здатність штамів азотобактера до мобілізації мінеральних фосфатів.
автореферат [72,2 K], добавлен 30.06.2012Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Соняшник як основна олійна культура в Україні. Оцінка селекційного матеріалу соняшнику за методикою Державного сортовипробування. Оцінка за придатністю до механізованого збирання, стійкості до вилягання, обсипання, нахилу кошиків, дружності достигання.
реферат [11,2 K], добавлен 30.03.2011Здатність до обкорінення зелених стеблових живців досліджуваних сортів ківі та можливість впливу на неї ендогенних чинників. Строки заготівлі та обкорінення живців залежно від фенологічної фази маточних рослин. Регенераційна здатність метамерності пагона.
автореферат [96,0 K], добавлен 11.04.2009Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної. Вирощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність зелених живців. Дорощування саджанців.
дипломная работа [113,2 K], добавлен 18.01.2008Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010
