Добір вихідного матеріалу за ознаками врожайності та якості зерна для селекції пшениці озимої в умовах лівобережного Лісостепу України

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.11:631.527:006.83:631.55

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ДОБІР ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА ОЗНАКАМИ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.05 - селекція рослин

БАГАН АЛЛА ВАСИЛІВНА

Дніпропетровськ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Мінагрополітики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН ВО України Жемела Григорій Пимонович, Полтавська державна аграрна академія Мін АПУ, завідувач кафедри рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Шелепов Володимир Васильович, головний науковий співробітник Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН;

доктор сільськогосподарських наук, професор Філіпов Генріх Леонідович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії фізіології кукурудзи

Захист відбудеться 22 січня 2010 р. о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14

Автореферат розісланий 18 грудня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М. С. Шевченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На даний час недостатньо вивчено більшість сучасних сортів пшениці озимої різного географічного походження за стійкістю до несприятливих умов середовища, за морфологічними та врожайними властивостями, а також за показниками якості зерна і борошна в однакових умовах лівобережного Лісостепу. У зв'язку з цим важливою задачею залишається пошук нового вихідного матеріалу та ідентифікація нових джерел за господарсько цінними ознаками з використанням поліморфізму запасних білків. На вирішення цих актуальних питань і були спрямовані наші дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на Миргородській державній сортодослідній станції протягом 2003-2007 рр. відповідно до наукового завдання „Розроблення нових методів та прийомів підвищення врожайності і поліпшення якості зерна нових сортів пшениці” (номер державної реєстрації 0105U008120).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи передбачала встановлення закономірностей прояву та мінливості ознак продуктивності та якості зерна сортів пшениці озимої, визначення характеру їхнього успадкування і виділення на цій основі цінних джерел для селекції пшениці озимої на продуктивність та якість зерна в умовах лівобережного Лісостепу України.

Завдання дослідження:

1. Встановити норми реакції сортів пшениці озимої на погодні умови вирощування і виділити сорти за елементами продуктивності та структури рослин залежно від показника висоти рослин в однакових умовах лівобережного Лісостепу України.

2. Виявити взаємозв'язки між кількісними і якісними ознаками зерна пшениці озимої.

3. Обґрунтувати використання індексу лінійної щільності колоса (ЛЩК) для сортів пшениці озимої.

4. Виділити в межах вивченого вихідного матеріалу пшениці озимої нові джерела високої якості зерна із стабільним проявом ознак.

5. Експериментально довести ефективність використання поліморфізму запасних білків для оцінки сортів пшениці озимої різного географічного походження за якістю зерна.

6. Дати комплексну характеристику перспективних сортів пшениці озимої за господарсько цінними ознаками.

Об'єкт дослідження: добір вихідного селекційного матеріалу пшениці озимої за ознаками урожайності та якості зерна в умовах лівобережного Лісостепу України.

Предмет дослідження: закономірності прояву і мінливості господарсько цінних ознак сортів пшениці озимої різного географічного походження.

Методи дослідження:

польові - визначення стійкості до вилягання, ураження хворобами, зимо- та посухостійкості у сортів пшениці озимої в умовах лівобережного Лісостепу України;

лабораторні - визначення морфологічних та урожайних властивостей, а також технологічних показників якості зерна та борошна у сортів пшениці озимої різного географічного походження;

селекційні - виділення та ідентифікація цінних джерел за господарсько цінними ознаками із стабільним їхнім проявом як вихідного матеріалу для селекції пшениці озимої;

статистичні - проведення дисперсійного, кореляційного, варіаційного та кластерного аналізів для обробки експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в однакових умовах лівобережного Лісостепу України:

- встановлено селекційну цінність сортів пшениці озимої різного географічного походження як вихідного матеріалу для селекції даної культури шляхом визначення закономірностей прояву і мінливості господарсько цінних ознак за елементами продуктивності та структури рослин залежно від показника висоти рослин;

- виявлено сприятливі для добору кореляції між кількісними і якісними ознаками;

- обґрунтовано використання індексу лінійної щільності колоса (ЛЩК);

- виділено нові джерела високої якості зерна із стабільним проявом ознак як вихідний матеріал для селекції пшениці озимої;

- доведено ефективність використання поліморфізму запасних білків для ідентифікації сортів пшениці озимої різного географічного походження за якістю зерна;

- за комплексом господарсько цінних ознак відмічено сорти пшениці озимої як вихідний селекційний матеріал та рекомендовано добір батьківських форм методом кластерного аналізу.

Практичне значення одержаних результатів. На основі встановлених закономірностей прояву та мінливості господарсько цінних ознак відмічено сорти пшениці озимої з високим і стабільним їхнім відтворенням в умовах лівобережного Лісостепу України. Сорти Абсолют, Балківська, Багряна, Крош-ка, Пам'яті Каліненка, Скарбниця і Таборца є цінним вихідним матеріалом для селекції пшениці озимої за якістю зерна і використовуються у Науково-дослідному інституті агрономії Полтавської ДАА як батьківські форми для схрещувань з метою збільшення мінливості гібридного потомства.

Виділені сорти пшениці озимої Артеміда, Апогей, Дніпровська 277, Доб-ропольська, Венера, Левада, Ренан, Смуглянка, Українська 5, Фішт, Фонтанка, Южний і Ясочка із високим рівнем урожайності та якості зерна викорис-товуються в селекційних програмах Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН та Устимівської дослідної станції рослинництва для створення нового вихідного матеріалу за господарсько цінними ознаками.

Особистий внесок здобувача: розробка програми досліджень, проведення польових і лабораторних досліджень, аналіз і статистична обробка одержаних результатів, узагальнення результатів досліджень і формулювання висновків; внесення пропозицій для селекційної практики.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, основні положення та висновки дисертації представлені та обговорені на засіданнях кафедри селекції, насінництва і генетики, вчених радах агрономічного факультету Полтавської державної аграрної академії у 2005-2007 рр., на ”Науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи” (Полтава, 2005-2007 рр.), на ”Всеукраїнській науковій конференції молодих учених” (Уманський державний аграрний університет, 2006-2007 рр.).

Публікації. За матеріалами досліджень, що викладені в дисертації, опубліковано вісім наукових праць, з яких шість статей - у наукових фахових виданнях, дві - у збірниках тез і матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 208 сторінках комп'ютерного набору, в т. ч. на 108 сторінках основного тексту, включає 46 таблиць, 5 рисунків і 18 додатків. Робота містить вступ, 6 розділів, висновки і рекомендації. Список використаних джерел налічує 211 найменувань, у тому числі 20 праць латиницею.

пшениця селекція озимий лісостеп

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Цінність пшениці озимої як вихідного матеріалу для селекції на продуктивність та якість зерна (огляд літератури)

З аналізу наукової літератури встановлено, що для збільшення урожайності і поліпшення якості зерна на даний час залишається актуальним створення нових сортів пшениці озимої з високим рівнем адаптивності до несприятливих факторів зовнішнього середовища. На сьогодні у сучасних сортів ще недостатньо вивченими залишаються велика і стабільна врожайність зерна, високі зимостійкість і посухостійкість, технологічні показники якості зерна і борошна, стійкість до вилягання та ураження грибковими хворобами. Для вирішення цих наукових завдань необхідно вивчати вихідний матеріал за комплексом господарсько цінних ознак і проводити постійний відбір нових форм, що недостатньо досліджено у більшості сортів пшениці озимої різного географічного походження в умовах лівобережного Лісостепу.

Умови, матеріал та методика проведення досліджень

Експериментальні дослідження проводили у 2003-2007 рр. на Миргородській державній сортодослідній станції. Облікова площа ділянки становила 2,6 м², повторність - чотириразова. Чергування варіантів у повторенні - рендомізоване. Агротехніка вирощування типова для зони. Попередник - чорний пар. Польові досліди проводили згідно “Методики польового досліду” та згідно вимог методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур.

Матеріалом досліджень було 167 сортів пшениці озимої різного географічного походження: вітчизняні сорти, сорти Росії, Польщі, Німеччини, Угорщини та Франції, які суттєво відрізнялися за урожайністю, елементами продуктивності, показниками якості зерна та стійкістю до несприятливих умов середовища. За морфологічним та ботанічним складом сорти пшениці озимої в основному були представлені червонозерними формами та відносились до різновидностей lutescens та erythrospermum.

Серед досліджуваного матеріалу пшениці озимої 79 % становили вітчиз-няні сорти, 16,8 % - сорти російської селекції, 4,2 % - зарубіжні сорти інших країн.

У польових умовах проводили фенологічні спостереження, оцінку стійкості до вилягання, оцінку зимостійкості та оцінку стійкості до хвороб за дев'ятитибальною шкалою, оцінку посухостійкості - за п'ятитибальною шкалою.

Вміст білка в зерні визначали за методом К'єльдаля і виражали в % на суху речовину, масу 1000 зерен, натуру зерна, склоподібність, вміст клейковини та її якість, амілолітичну активність зерна (число падання), фізичні та реологічні властивості тіста на фаринографі визначали за загальноприйнятими методами, число седиментації - за модифікованою методикою Зелені, хлібопекарську оцінку - шляхом пробної випічки хліба в сертифікованій лабораторії якості зерна Полтавської ДАА.

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили за методикою Б. А. Доспехова шляхом дисперсійного, варіаційного, кореляційного, кластерного аналізів з використанням ліцензійних програм Excel, Statistica 6.0, обчислення генотипових ефектів та ступенів екологічної пластичності - за методи-кою S. A. Eberhart, W. A. Russel і за методичними рекомендаціями Б. П. Гурьева та П. П. Литуна.

Морфологічні та урожайні властивості сортів пшениці озимої

Висота рослин. Сорти пшениці озимої за даною ознакою були поділені на: низькорослі - з висотою рослин 80-100 см, високорослі - понад 100 см.

За роки досліджень висота рослин у низькорослих сортів становила від 71 до 100 см. Дана ознака варіювала за роками слабо (коефіцієнт варіації дорівнював 6,1-7,1 %).

Серед високорослих сортів показник висоти рослин знаходився у межах 100-124 см, а коефіцієнт варіації був меншим порівняно із низькорослими сортами і становив 4,1-5,2 %.

Урожайність. За роки проведення досліджень у низькорослих сортів пшениці озимої показник урожайності варіював у значних межах 3,24- 11,24 т/га (відмічено коефіцієнт варіації 10,1-14,9 %).

Урожайність високорослих сортів пшениці озимої становила 2,42-9,31 т/га. Дана ознака варіювала за роками від 18,1 % до 25,5 %.

Показник урожайності у низькорослих сортів пшениці озимої порівняно із високорослими був більшим в середньому за роки досліджень на 1,71 т/га (на 25,1 %).

Це свідчить про те, що збільшення показника висоти рослин у сортів пшениці озимої негативно впливало на урожайність.

За ознакою урожайності відмічено низькорослі сорти Балківська, Дніпровська 277, Добропольська і Тітона, а також високорослі сорти Венера, Пивна, Южний та Ясочка, які є цінними джерелами для отримання селекційного матеріалу за даним показником (рис. 1).



Рис. 3.1 Середня урожайність сортів пшениці озимої за роки досліджень, т/га.

Елементи продуктивності та структури рослин. За результатами досліджень у низькорослих сортів пшениці озимої продуктивна кущистість варіювала у різні роки від 1,8 до 4,7. Коефіцієнт варіації знаходився в межах від 11,2 % до 16,1 %. У високорослих сортів показник продуктивної кущистості становив 1,7-4,8, а дана ознака мала коефіцієнт варіації 13,7-18,0 %.

Довжина колоса у низькорослих сортів за роки досліджень становила 6,8-11,7 см, а коефіцієнт варіації - 8,4-8,8 %. Серед високорослих сортів показник довжини колоса знаходився у межах 7,5-12,4 см. Дана ознака варіювала від 9,0 % до 9,8 %.

У низькорослих сортів показник кількості зерен у колосі становив 24-50 шт., а коефіцієнт варіації -13,6-16,5 %. Серед високорослих сортів кількість зерен у колосі варіювала в межах 26-56 шт., а коефіцієнт варіації - від 13,1 % до 15,1 %.

Маса зерна з колоса у низькорослих сортів знаходилася в межах 0,2-1,8 г, а коефіцієнт варіації становив 26,7-35,7 %. Високорослі сорти мали показник маси зерна з колоса 0,3-1,7 г, а коефіцієнт варіації - 24,0-35,0 %.

Таким чином, добір високопродуктивних генотипів пшениці озимої м'якої можна проводити у низькорослих і високорослих сортів за масою зерна з колоса. Ефективність добору буде знижуватися за такими ознаками як продуктивна кущистість та кількість зерен у колосі.

Під час проведення досліджень були встановлені кореляції між елементами продуктивності та висотою рослин і урожайністю у сортів пшениці озимої (табл. 1).

Таблиця 1

Кореляції між елементами продуктивності та урожайністю і висотою рослин у сортів пшениці озимої (в середньому за 2004-2007 рр.)

Показник	Висота рослин, см	Урожайність, т/га
	високорослі сорти	низькорослі сорти	високорослі сорти	низькорослі сорти
Продуктивна кущистість	0,22	0,56*	0,54*	0,65*
Довжина колоса, см	0,52*	0,69*	0,35*	0,42*
Кількість зерен у колосі, шт.	0,45*	0,37*	0,52*	0,67*
Маса зерна з колоса, г	0,50*	0,43*	0,48*	0,32*

Примітка:*- зв'язок істотний на 5-%-му рівні значущості

За результатами аналізу у високорослих сортів відмічено істотну кореляцію між висотою рослин і довжиною колоса (r=0,52) та масою зерна з колоса (r=0,50); між урожайністю і продуктивною кущистістю (r=0,54) та кількістю зерен у колосі (r=0,52).

У низькорослих сортів пшениці озимої встановлено виражений зв'язок між висотою рослин і продуктивною кущистістю (r=0,56) та довжиною колоса (r=0,69); між урожайністю і продуктивною кущистістю (r=0,65) та кількістю зерен у колосі (r=0,67).

Індекс лінійної щільності колоса. Теоретичне визначення індексів мало дві переваги перед абсолютними величинами: зменшення мінливості і встановлення певної закономірності, непомітної для абсолютних величин.

Визначаючи індекси, потрібно: встановити закономірності або зв'язки, непомітні у абсолютних величинах для виявлення унікальних генотипів з новими величинами індексів.

Індекс лінійної щільності колоса (ЛЩК = кількість зерен у колосі / довжину колоса) у селекційних ліній і сортів пшениці озимої виділився у кластерному аналізі як один з групуючих факторів.

Використання даного індексу можливе не тільки під час багатовимірного аналізу, але і в практичній селекції, особливо на ранніх її етапах.

Були вивчені кореляції індексу лінійної щільності колоса із урожайністю і елементами продуктивності у сортів пшениці озимої. За результатами аналізу індекс ЛЩК мав сильну кореляцію із показником кількості зерен у колосі (r=0,80-0,87). Зв'язок середньої сили спостерігався із масою зерна з колоса (r=0,58-0,79).

Таким чином, індекс ЛЩК тісно корелював із основними ознаками продуктивності колоса і слабо - із показниками вегетативної частини рослини та урожайністю.

Даний показник можна використовувати на ранніх етапах селекції для підвищення ефективності індивідуального і масового добору (табл. 2).

Таблиця 2

Кореляції індексу ЛЩК із урожайністю та елементами продуктивності у сортів пшениці озимої

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Урожайність, т/га	0,17	0,15	0,11	0,1
Продуктивна кущистість	0,18	0,14	0,12	0,11
Висота рослин, см	0,13	0,11	0,09	0,03
Довжина колоса, см	-0,15	-0,13	-0,16	-0,09
Кількість зерен у колосі, шт.	0,87*	0,82*	0,84*	0,8*
Маса зерна з колоса, г	0,79*	0,72*	0,69*	0,58*

Примітка:*- зв'язок істотний на 5-%-му рівні значущості

Особливості сортів пшениці озимої за стійкістю до несприятливих умов середовища

Стійкість до вилягання. У наших дослідженнях протягом 2004-2007 рр. за середніми даними найбільшу стійкість до вилягання (9 балів) відмічено у 77 % сортів, які мали висоту рослин 78-95 см, дещо меншу стійкість (8 балів) - у 14 % сортів з висотою рослин у межах 95-110 см. Найменша стійкість до вилягання (7 балів) серед досліджуваних сортів спостерігалася у 9 % сортів, в яких висота рослин була понад 105 см.

За результатами досліджень підтвердилася закономірність про те, що висота рослин негативно впливала на ознаку стійкості сортів пшениці озимої до вилягання. Тому відмічено, що показник висоти рослин і рівень вилягання мали зв'язок із формуванням врожайності.

Так, за стійкістю до вилягання виділилися сорти Дальницька, Альбатрос одеський. Довіра, Зразкова, Заповітна, Левада, Половчанка, Ренан та Біло-церківська напівкарликова з висотою рослин 78,3-95,6 см. Дані сорти належали до низькорослих сортів пшениці озимої і мали середню урожайність за роки досліджень понад 6,0 т/га.

Зимостійкість і посухостійкість. Серед досліджуваних сортів пшениці озимої найбільшу зимостійкість (9 балів) відмічено у 10,7 % сортів, дещо менша зимостійкість (8 балів) спостерігалася у 17,4 % сортів. Решта сортів пшениці озимої мали зимостійкість 7 балів (71,9 %). Найбільшою стійкістю даної ознаки характеризувалися вітчизняні сорти, а також сорти походженням із Росії і Франції.

У середньому за роки досліджень 9 % сортів пшениці озимої мали високу посухостійкість, яка становила 1 бал. У 7,5 % сортів за оцінкою посухостійкості відмічено показник у 2 бали. Дані сорти відзначалися слабким в'яненням рослин. У решти сортів (83,5 %) спостерігалося пожовтіння прикореневих і нижніх листків рослин (3 бали).

Стійкість до хвороб. За роки досліджень стійкість до хвороб у сортів пшениці озимої становила 7-9 балів. За походженням найбільш стійкими виявилися вітчизняні та російські сорти. За імунітетом до хвороб протягом 2004-2007 рр. найбільша стійкість спостерігалася до борошнистої роси, а найменша - до септоріозу.

Аналіз проведених результатів показав, що найбільшу стійкість до основних захворювань (9 балів) мали такі сорти: Білоцерківська напівкарликова, Бажана (Україна), Дон 93, Донський маяк, Пам'ять (Росія), Ренан (Франція), Ларс, Комплімент (Німеччина) і Мамба (Угорщина).

Серед загальної вибірки сортів пшениці озимої найбільша стійкість до грибкових хвороб (9 балів) спостерігалася у 8,5 % сортів. Стійкість до хвороб у 8 балів була у 11 % сортів пшениці озимої. Решта сортів (81,5 %) виявилися менш стійкими і мали 7 балів.

Якість зерна сортів пшениці озимої

Фізичні властивості зерна. Натура зерна. За роки проведення досліджень показник натури зерна у сортів пшениці озимої знаходився у значних межах 663-827 г/л, з коефіцієнтом варіації 2,5-2,8 %. Найменша натура зерна відмічена у 2006 р. (765 г/л). У 2005 і 2007 рр. вона була більшою і становила відповідно 776 і 775 г/л.

За ознакою натури зерна високий прояв генотипового ефекту спостерігався у 75,4 % сортів пшениці озимої. Низький генотиповий ефект відмічено у 19,8 % сортів. Високою пластичністю характеризувалися 4,2 % сортів, 86,8 % сортів були низькопластичними.

Високою пластичністю з чітко вираженим проявом генотипового ефекту ознаки натури зерна характеризувалися сорти Боровинка, Бажана, Дар Луганщини, Донецька 6, Миронівська 35, Ода і Радісна.

Склоподібність протягом 2004-2007 рр. мала коефіцієнт варіації від 14 % (2007 р.) до 28 % (2004 р.). Найменший показник склоподібності (51 %) спостерігався у 2005 р., найбільший - у 2007 р. (77 %).

Сорти пшениці озимої Альтера, Альбатрос одеський, Ассоль, Бажана, Волинська напівінтенсивна, Венера, Ларс, Пошана і Станична мали показник склоподібності понад 82 % і були високопластичними, із вираженим генотиповим ефектом за даною ознакою.

Маса 1000 зерен за роки досліджень варіювала від 30,4 до 52,8 г. Коефі-цієнт варіації за роками становив 8,3-10,0 %. Найбільше значення маси 1000 зерен за середніми даними відмічена у 2005 р. (44,9 г), найменше - у 2006 р. (39,3 г).

56,9 % сортів пшениці озимої мали високу пластичність ознаки. Високий прояв генотипового ефекту відмічено у 6 % сортів. Цінними за показником маси 1000 зерен виділено сорти Волошкова, Венера, Дніпровська 127, Крижинка, Кримка, Одеська 333, Ода і Таборца.

Вміст білка, кількість та якість клейковини. Вміст білка і клейковини. За результатами досліджень вміст білка у сортів пшениці озимої становив 9,5-15,0 %, з варіюванням даної ознаки від 5,2 % (2005 р.) до 6,4 % (2006 р.) Показник вмісту клейковини знаходився в межах 20,6-39,7 %. Найбільший коефіцієнт варіації спостерігався у 2004 р. (9,6 %), найменший - у 2007 р. (5,0 %).

За роки вивчення середнє значення показника вмісту клейковини у сортів пшениці озимої варіювало в незначних межах. Вищий вміст клейковини у сортів врожаю 2005 р. пояснюється сприятливими погодними умовами у період формування врожайності зерна пшениці та значною прямою залежністю із показником вмісту білка (r=0,79).

Вміст білка у 4,8 % сортів становив понад 13 %, а вміст клейковини у 2,4 % сортів пшениці озимої - понад 30 %. Високим проявом генотипового ефекту за ознакою вмісту білка і клейковини характеризувалося відповідно 9,6 та 5,4 % сортів пшениці озимої. Високопластичними за вмістом білка і клейковини виявилося відповідно 55,7 % і 52,7 % сортів (табл. 3).

Таблиця 3

Кращі сорти пшениці озимої за вмістом білка і клейковини (в середньому за 2004-2007 рр.)

Сорт	Вміст білка	Вміст клейковини
	х, %	Генотиповий ефект (Ei)	Ранг	Коефіцієнт регресії (Ri)	Ранг	Сума рангів	х, %	Генотиповий ефект (Ei)	Ранг	Коефіцієнт регресії (Ri)	Ранг	Сума рангів
Подолянка (st)	12,5	0,1	2	0,91	2	4	27,2	1,4	2	1,23	3	5
Артеміда	13,2	0,7	1	0,37	1	2	30,0	2,5	1	0,59	1	2
Апогей	13,6	1,1	1	0,29	1	2	30,5	3,0	1	0,32	1	2
Багряна	13,7	1,2	1	0,44	1	2	30,9	3,4	1	0,21	1	2
Левада	13,3	0,9	1	0,18	1	2	29,3	2,8	1	0,07	1	2
Ренан	13,8	1,3	1	0,06	1	2	31,0	3,5	1	0,13	1	2
Таборца	13,9	1,4	1	0,17	1	2	30,8	3,3	1	0,18	1	2
Фішт	13,7	1,2	1	0,05	1	2	30,6	3,1	1	0,11	1	2
Фонтанка	13,6	1,1	1	0,15	1	2	30,2	2,7	1	0,17	1	2
НІР05	0,9	0,6		0,11			1,6	1,1		0,17

За роки досліджень вміст клейковини у сортів пшениці озимої перевищував показник вмісту білка в середньому на 45,5 % (у 2,2 рази). Це свідчить про залежність обох показників якості зерна у досліджуваних сортів.

Якість клейковини протягом 2004-2007 рр. становила 57-109 од. п. із коефіцієнтом варіації 9,0-10,8 %, а середнє значення даного коефіцієнту дорівнювало 10 %.

За середніми даними краща якість клейковини відмічена у 2004 і 2008 рр. і становила 84 од. п. У даний період спостерігалася тепла і суха погода, з помірною кількістю опадів. Гірша якість клейковини відмічена у 2006 р. (88 од. п.), що пояснюється погодними умовами під час наливу і дозрівання зерна.

За якістю клейковини можна виділити сорти пшениці озимої Бор 1, Бор 2, Богатирська, Затока, Злагода, Запорука, Інесса, Кнопа, Крошка, Конкурент, Раставиця, Світанок 1 і Скарбниця, які належали до першої групи якості і вико-ристовувалися як цінні джерела за даною ознакою.

Амілолітична активність зерна та седиментація. Амілолітична активність зерна характеризується числом падання. Даний показник у сортів пшениці озимої за роками варіював у значних межах: від 146 до 500 с з коефіцієнтом варіації 15,1-20,8 %.

Найбільше число падання за середніми даними відмічено у 2006 р. (365 с), а найменше - у 2004 р. (333 с). Мінливість даної ознаки пояснювалася погодними умовами у період наливу-формування зерна пшениці. 26,3 % сортів пшениці озимої характеризувалося високим проявом генотипового ефекту, а 77,8 % сортів були високостабільними за даною ознакою.

Цінними за показником числа падання (понад 430 с) відмічено сорти пшениці озимої Білоцерківська напівкарликова, Веснянка, Волинська 2, Золотоколоса, Кримка одеська, Крошка, Пам'яті Каліненка, Тітона і Шалунья, які є високопластичними з вираженим проявом генотипового ефекту.

Седиментація. За результатами досліджень показник седиментації у сортів пшениці озимої становив 8-64 мл. Найбільше значення коефіцієнту варіації відмічено у 2004 р. (27,4 %), найменше - у 2006 і 2007 рр. (відповідно 18,7 і 18,8 %).

Це свідчить про те, що за даною ознакою можна провидити добір високопродуктивних генотипів. Більше число седиментації виділено у 2005 р. (44 мл), найменше - у 2004 р. (34 мл). Високе значення даного показника у 2005 р. пояснювалося не тільки сприятливими погодними умовами, але й прямим зв'язком з іншими показниками якості зерна. Відмічено зв'язок числа седиментації із вмістом білка (r=0,75) та вмістом клейковини (r=0,54).

51,5 % сортів пшениці озимої мали високі показники пластичності. Вираженим проявом генотипового ефекту даної ознаки характеризувалося 13,2 % сортів.

За даним показником виділено сорти Багряна, Диканька, Зерноградка 10, Косовиця, Старшина, Супутниця та Юсма, у яких число седиментації перевищувало 50 мл.

У сортів пшениці озимої встановлені кореляції між показниками якості зерна.

За даними кореляційного аналізу показник натури зерна мав середньої сили зв'язок із склоподібністю (r=0,46) і масою 1000 зерен (r=0,58). Склоподібність із середньою силою корелювала із числом седиментації (r=0,51), числом падання (r=0,53), вмістом білка (r=0,42).

Вміст білка мав сильний зв'язок із числом седиментації (r=0,75) і вмістом клейковини (r=0,79), середньої сили зв'язок - із числом падання (r=0,48) та якістю клейковини (r=0,44). У вмісту клейковини спостерігалася середньої сили кореляція із числом седиментації (r=0,54). Якість клейковини мала виражений негативний зв'язок із числом седиментації (r=-0,67) (табл. 4).

Таблиця 4

Кореляції між показниками якості зерна у сортів пшениці озимої (в середньому за 2004-2007 рр.)

Показники	Число седиментації, мл	Число падання, с	Якість клейковини, од.	Вміст клейковини, %	Вміст білка, %	Склоподіб-ність, %	Маса 1000 зерен, г
Натура зерна, г/л	0,14	0,17	0,16	0,23	0,14	0,46*	0,58*
Маса 1000 зерен, г	0,11	0,17	0,19	0,16	0,24	0,19
Склоподібність, %	0,51*	0,53*	0,63*	0,26	0,42*
Вміст білка, %	0,75*	0,48*	0,44*	0,79*
Вміст клейковини, %	0,54*	0,39*	0,24
Якість клейковини, од.	-0,67*	0,12
Число падання, с	0,10

Примітка:*- зв'язок істотний на 5-%-му рівні значущості

Фізичні властивості тіста та хлібопекарські показники якості. Фізичні властивості тіста. Найважливішими технологічними показниками, пов'язаними з кількістю і фізико-хімічними властивостями білкового комплексу клейковини, є водовбирна здатність (ВВЗ) борошна, тривалість замішування тіста, стійкість до замішування та інші. Всі ці властивості борошна підсумовуються під час виготовлення хліба і виражаються показниками обсягу та якості хліба.

Сорти пшениці озимої Богиня, Фонтанка, Писанка, Ростовчанка 3 і Хуторянка за фізичними властивостями тіста належать до сильних пшениць і рекомендуються як джерела в селекції для покращення даних властивостей.

Хлібопекарські показники якості. Прямим методом оцінки якості зерна пшениці в лабораторних умовах є пробне випікання хліба, яке показує основні хлібопекарські якості борошна, що виражаються об'ємом випеченого хліба та якістю його м'якушки.

Об'єм хліба у сортів пшениці озимої становив 320-775 см³, а коефіцієнт варіації складав 18,2 %. За даною ознакою виділено сорти, що належали до сильних пшениць, а саме: Дальницька, Пам'ять, Супутниця і Бірюза, які суттєво відрізнялися від стандарту Подолянка.

Показник загальної хлібопекарської оцінки варіював у межах 6,3-8,5 балів, а коефіцієнт варіації становив 5,5 %. За даною ознакою сорт-стандарт Подолянку істотно переважали сорти, серед яких сильними відмічено Богатирську, Вдалу, Лан 25 і Пам'ять (загальна хлібопекарська оцінка перевищувала 7,7 бала) (табл. 5).

Таблиця 5

Хлібопекарська оцінка якості кращих сортів пшениці озимої

(в середньому за 2006-2007 рр.)

Сорт	Об'єм хліба, см3	Загальна оцінка, бал
Подолянка (st)	610	7,1
Богатирська	630	8,1
Вдала	665	8,3
Лан 25	620	8,5
Пам'ять	765	7,9
Дальницька	775	7,6
Супутниця	710	7,2
Бірюза	700	7,4
Рівень сильних пшениць	650	7,7
Рівень цінних пшениць	550	7,2

Між фізичними властивостями тіста і хлібопекарськими показниками борошна були встановлені кореляції. За результатами кореляційного аналізу загальна хлібопекарська оцінка мала середньої сили зв'язок із водовбирною здатністю (r=0,51), еластичністю тіста (r=0,46) і валориметричною оцінкою (r=0,53), сильний - із об'ємом хліба (r=0,70). Показник розрідження тіста негативно корелював із об'ємом тіста (r=-0,41), водовбирною здатністю і стійкістю до замішування (r=-0,37), а також відмічено сильний негативний зв'язок із валориметричною оцінкою (r=-0,72). Об'єм хліба мав сильний зв'язок із водовбирною здатністю (r=0,61), стійкістю до замішування (r=0,73), опірністю тіста (r=0,68) та середньої сили зв'язок - із еластичністю (r=0,44) і валориметричною оцінкою (r=0,52). У валориметричної оцінки відмічено істотну кореляцію із водовбирною здатністю (r=0,48), часом утворення тіста (r=0,65), стійкістю до замішування (r=0,61), сильний зв'язок - із опірністю тіста (r=0,90). Показник еластичності тіста мав середньої сили кореляцію із водовбирною здатністю (r=0,45). Опірність тіста сильно корелювала із часом утворення тіста (r=0,66) і стійкістю до замішування (r=0,73). Показник стійкості до замішування мав істотну кореляцію із водовбирною здатністю (r=0,69) та із часом утворення тіста (r=0,53), а у показника часу утворення тіста спостерігалася середньої сили кореляція із водовбирною здатністю (r=0,46).

Поліморфізм запасних білків сортів пшениці озимої за спектрами гліадинів і глютенінів. Вивчення сортів пшениці озимої свідчить, що значна їхня частина виявилася поліморфними, тобто в них наявна внутрішньосортова гетерогенність за локусами запасних білків. Визначення спектрів запасних білків гліадинів та глютенінів у пшениці озимої виділили найпоширеніші з них такі: Glі 1А, Glі 1В, Glі 1D, Glі 6A, Glі 6B, Glі 6D, Glu 1A, Glu 1B, Glu 1D.

За гліадинкодуючими локусами було визначено вісім алелів за локусом Glі 1А; п'ять - за локусами Glі 1В і Glі 1D; два - за локусами Glі 6A і Glі 6B; три - за локусом Glі 6D. За глютенінкодуючими локусами виділено сім алелів за локусом Glu 1A; п'ять - за локусом Glu 1B; два - за локусом Glu 1D (табл. 6).

Таблиця 6

Частота прояву варіантів алелів гліадин- і глютенінкодуючих локусів у сортів пшениці озимої, %

Гліадини
Glі 1А	Glі 1В	Glі 1D
алель	%	алель	%	алель	%
3	3,4	1	44,8	1	17,2
4	48,3	3	17,2	2	31,0
5	17,2	6	3,4	3	17,2
8	3,4	10	31,0	4	31,0
10	6,9	1+4	3,4	5	3,4
16	3,4
1+5	3,4
5+10	3,4
Glі 6A	Glі 6B	Glі 6D
алель	%	алель	%	алель	%
1	6,9	1	41,4	1	6,9
3	93,1	2	58,6	3	82,8
				4	10,3
Глютеніни
Glu 1A	Glu 1B	Glu 1D
алель	%	алель	%	алель	%
0	11,0	6+8	1,4	2+12	4,1
1	34,2	7+8	37,0	5+10	95,9
2*	38,4	7+9	52,1
0/2*	4,1	7+8/7+9	6,8
1/2*	6,8	20/7+9	2,7
1/0	1,4
2*/0	1,4

За результатами досліджень окремі сорти пшениці озимої мали однаковий генотип. Так, за гліадинкодуючими локусами генотип 1A4 1B1 1D4 6A3 6B2 6D3 спостерігався у сортів Бажана і Господиня.

За глютенінкодуючими локусами генотип 1A1 1B7+8 1D5+10 встановлено у сортів Астет, Апогей, Азов, Бор 1, Василина, Диканька, Левада, Ліона, Престиж, Спалах, Світанок, Фора, Харус, Ятрань 60 і Альбатрос одеський; генотип 1A1 1B7+9 1D5+10 мали сорти Білоцерківська напівкарликова, Володарка, Дар Луганщини, Дон 95, Дар Зернограда, Зерноградка 9, Крижинка, Красота, Подолянка і Половчанка; генотип 1A2* 1B7+8 1D5+10 відмічено у сортів Балківська, Зразкова, Краснодарська 99, Ремеслівна, Скарбниця, Супутниця, Ювілейна 100 і Українка полтавська; генотип 1A2* 1B7+9 1D5+10 - сор-ти Дея, Дон 93, Досвід, Донський маяк, Зерноградка 10, Зарніца, Купава, Кірія, Ліра, Пересипська, Перлина Лісостепу, Пам'яті Каліненка, Раставиця, Старшина, Сєвєродонська 12 і Тучна; генотип 1A0/2* 1B7+8 1D5+10 - сорти Лагідна і Ласуня; генотип 1A0 1B7+9 1D5+10 - сорти Зірниця, Ліона, Ода, Та-расівська остиста і Ясочка; генотип 1A2* 1B7+8/7+9 1D5+10 - сорти Побєда 50 і Писанка; генотип 1A1/2* 1B7+9 1D5+10- сорти Ростовчанка й Уманка.

За частотою прояву алельних варіантів серед гліадинкодуючих локусів найпоширенішим у Gli 1А був алель Gli 1A4 (48,3 %), у Gli 1B - алель Gli 1B1 (44,8 %), у Gli 1D - алель Gli 1D2 (31,0 %), у Gli 6А - алель Gli 6А3 (93,1 %), у Gli 6B - алель Gli 6B2 (58,6 %), у Gli 6D - алель Gli 6D3 (82,8 %). Серед глютенінкодуючих локусів найбільш розповсюдженими у Glu 1A відмічено алелі Glu 1A1 (34,2 %) і Glu 1A2* (38,4 %), у Glu 1B - алель Glu 1B7+9 (52,1%), у Glu 1D - алель Glu 1D5+10 (95,9 %).

Комплексна характеристика сортів пшениці озимої за господарсько цінними ознаками

У дослідженнях використано кластерний аналіз для оцінки та порівняння сортів пшениці озимої за господарсько цінними ознаками, що дало можливість виділити групи найбільш схожих за комплексом ознак сортів.

Методом кластерного аналізу поділено сорти пшениці озимої окремо на шість кластерів: перший - за урожайністю; другий - за вегетативними ознаками; третій - за генеративними ознаками; четвертий - за фізичними показниками якості зерна; п'ятий - за технологічними показниками якості зерна; шостий - за фізичними властивостями тіста і хлібопекарською оцінкою.

За ознакою урожайності (перший кластер) виділено третю групу (8,1 т/га), до якої входило 8 сортів пшениці озимої: Балківська, Венера, Дніпровська 277, Добропольська, Золотоколоса, Тітона, Южний і Ясочка.

У другому кластері за показником продуктивної кущистості сорти між групами істотно не відрізнялися. В цілому за даними ознаками відмічено четверту групу, яка налічувала 32 низькорослі сорти (88,0 см) із продуктивною кущистістю 3,3.

За генеративними ознаками (третій кластер) п'ята група сортів пшениці озимої переважала інші групи за наступними показниками: довжина колоса - 9,5 см; кількість зерен у колосі - 43,8 шт. і маса зерна з колоса - 1,2 г. Дана група мала 38 сортів.

За фізичними властивостями зерна у четвертому кластері виділено п'яту групу (натура зерна - 798 г/л; склоподібність - 73 % і маса 1000 зерен - 43,3 г), до якої належало 28 сортів.

У п'ятому кластері за показниками якості зерна групи суттєво не відрізнялися між собою. Але серед розподілених груп сортів пшениці озимої четверта група характеризувалася такими показниками: вміст білка і клейковини - відповідно 12,5 і 27,4 %; якість клейковини - 85 од. п., число падання - 397 с та число седиментації - 39 мл. До даної групи входило 33 сорти.

У п'ятій групі (шостий кластер) виділено 36 сортів пшениці озимої із валориметричною оцінкою 94,4 од., об'ємом хліба 734 см³ та загальною хлібопекарською оцінкою 7,4 бала.

В цілому за результатами кластерного аналізу відмічено сорти Тітона і Венера за урожайністю і показниками якості зерна. Сорти Альбатрос одеський і Ремеслівна, як цінні джерела для створення вихідного матеріалу, поєднували вегетативні і генеративні ознаки рослин із показниками якості зерна пшениці озимої. Цінними за якістю зерна були сорти Дальницька, Диканька, Миронівська 901, Ода, Радісна, Станична і Харус.

Підбір батьківських форм для гібридизації є набагато ефективнішим, якщо враховувати евклідові відстані між вихідними сортами, розраховані за допомогою кластерного аналізу. За даними проведеного аналізу виділені сорти пшениці озимої: Абсолют, Балківська, Багряна, Крошка, Пам'яті Каліненка, Скарбниця і Таборца, які мали найбільшу евклідову відстань і були рекомендовані для схрещувань як батьківські форми.

За комплексом господарсько цінних ознак серед низькорослих сортів виділено сорт Смуглянка, який мав найбільшу кількість зерен у колосі (45 шт.) і масу зерна з колоса (1,4 г), масу 1000 зерен (48,5 г), склоподібність (77 %) та кращу якість клейковини (74 од. п.). Серед високорослих сортів відмічено сорт Пивна - за кількістю зерен у колосі (46 шт,), вмістом клейковини (28,1 %) та якістю клейковини (77 од. п.).

Серед стійких до вилягання сортів пшениці озимої за комплексом господарсько цінних ознак виділено сорти: Левада - за масою зерна з колоса (1,5 г), масою 1000 зерен (47,5 г), вмістом білка (13,3 %) і клейковини (29,3 %); Альбатрос одеський - за склоподібністю (87 %), числом падання (389 с) і числом седиментації (44 мл); Дальницька - за об'ємом хліба (775 см³) і загальною хлібопекарською оцінкою (7,6 бала).

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо виділення цінних сортів пшениці озимої різного географічного походження як вихідного матеріалу для селекції шляхом визначення закономірностей прояву і мінливості господарсько цінних ознак якості зерна, урожайності, елементів продуктивності і структури рослин, стійкості до вилягання та хвороб, а також встановлення ефективності використання поліморфізму запасних білків для ідентифікації нових джерел за якістю зерна. На основі встановлених закономірностей та комплексної характеристики кращих сортів за певними господарсько цінними ознаками ідентифіковано цінний селекційний матеріал і виділено джерела зі стабільним проявом урожайності, якості зерна та стійкості до вилягання, що має важливе значення для селекції пшениці озимої.

1. Серед загальної вибірки досліджуваних сортів пшениці озимої низькорослі сорти становили 73,7 % від загальної кількості, а високорослі - 26,3 %. Ознака висоти рослин у сортів пшениці озимої варіювала в межах від V=6,5 % (низькорослі сорти) до V=4,6 % (високорослі сорти).

2. Відмічено ефективність добору високопродуктивних генотипів пшениці озимої м'якої у низькорослих і високорослих сортів за масою зерна з колоса (відповідно V=30,5 % і V=28,9 %). Добір знижувався за продуктивною кущистістю (відповідно V=14,3 % і V=15,6%) та кількість зерен у колосі (відповідно V=15,1 % і V=13,9 %).

3. В умовах лівобережного Лісостепу за урожайністю виділено наступні сорти пшениці озимої: серед низькорослих - Балківська (8,23 т/га), Дніпровська 277 (8,68 т/га), Добропольська (8,65 т/га), серед високорослих - Венера (7,47 т/га), Пивна (7,36 т/га), Южний (7,37 т/га) і Ясочка (7,24 т/га).

4. У низькорослих сортів пшениці озимої встановлено виражений зв'язок між висотою рослин і продуктивною кущистістю (r=0,56) та довжиною колоса (r=0,69); між урожайністю і продуктивною кущистістю (r=0,65) та кількістю зерен у колосі (r=0,67), що свідчить про позитивний вплив зменшення висоти рослин на дані ознаки.

5. За показником висоти рослин ідентифіковано низькорослі сорти Білоцерківська напівкарликова, Дальницька, Альбатрос одеський, Довіра, Зразкова, Заповітна, Левада, Половчанка і Ренан як джерела стійкості до вилягання.

6. Високий коефіцієнт варіації спостерігався за ознаками числа седиментації (V=20,6 %) та склоподібності (V=21,6 %), за якими доцільно проводити добір. Зменшення ефективності добору відмічено за масою 1000 зерен (V=9,2 %), якістю клейковини (V=10,0 %) та числом падання (V=17,0 %).

7. Виділено сорти із високим проявом генотипового ефекту та високим рівнем стабільності, а саме:

- за показником натури зерна (понад 800 г/л) сорти Бажана, Дар Луганщини, Миронівська 35, Ода і Донецька 6;

- за склоподібністю зерна (понад 85 %) сорти Альтера, Альбатрос одеський, Бажана, Волинська напівінтенсивна, Ассоль та Станична;

- за масою 1000 зерен (понад 45 г) сорти Дніпровська 127, Венера, Кримка одеська, Одеська 333, Ода і Таборца;

- за вмістом білка і клейковини в зерні (відповідно більше 13 і 30 %) сорти Багряна, Ренан, Таборца і Фішт;

- за числом падання (понад 450 с) сорти Білоцерківська напівкарликова і Крошка;

- за числом седиментації (понад 50 мл) сорти Диканька, Зерноградка 10, Косовиця, Старшина;

- за фізичними властивостями тіста сорти Богиня, Фонтанка, Хуторянка;

- за хлібопекарськими показниками якості сорти Пам'ять і Вдала.

8. Встановлено тісні кореляції між якістю клейковини і склоподібністю (r=0,63); між вмістом білка і клейковини (r=0,79) та числом седиментації (r=0,70); між об'ємом хліба і загальною хлібопекарською оцінкою (r=0,70), опірністю тіста (r=0,68) та стійкістю до замішування (r=0,73); між валориметричною оцінкою і опірністю тіста (r=0,90); між стійкістю до замішування і опірністю тіста (r=0,73) та водовбирною здатністю (r=0,69).

9. За високою частотою прояву алельних варіантів у гліадинів відмічено локуси Gli 6А3 і Gli 6D3, у глютенінів - локус Glu 1D5+10.

10. За найбільшою евклідовою відстанню ідентифіковано сорти пшениці озимої Абсолют, Балківська, Багряна, Крошка, Пам'яті Каліненка, Скарбниця і Таборца як джерела для схрещувань.

11. Виділено за комплексом господарсько цінних ознак низькорослий високоврожайний сорт Смуглянка з найбільшою кількістю зерен у колосі (45 шт.) і масою зерна з колоса (1,4 г), масою 1000 зерен (48,5 г), склоподібністю (77 %) та кращою якістю клейковини (74 од. п.), а також високорослий сорт Пивна - за кількістю зерен у колосі (46 шт.), вмістом (28,1 %) та якістю клейковини (77 од. п.); стійкий до вилягання сорт Левада - за масою зерна з колоса (1,5 г), масою 1000 зерен (47,5 г), вмістом білка (13,3 %) і клейковини (29,3 %).

Рекомендації

1. У селекційних програмах рекомендуємо використовувати науковим установам для збільшення урожайності та поліпшення ознак якості зерна пшениці озимої зі стабільним відтворенням наступний вихідний матеріал:

- за урожайністю низькорослі сорти Балківська, Дніпровська 277, Добропольська, високорослі сорти Венера, Южний, Ясочка;

- за показником натури зерна сорти Бажана, Дар Луганщини, Миронівська 35, Ода і Донецька 6;

- за склоподібністю зерна сорти Альтера, Альбатрос одеський, Бажана, Волинська напівінтенсивна, Ассоль та Станична;

- за масою 1000 зерен сорти Дніпровська 127, Венера, Кримка одеська, Одеська 333, Ода і Таборца;

- за вмістом білка і клейковини в зерні сорти Багряна, Ренан, Таборца і Фішт;

- за числом падання сорти Білоцерківська напівкарликова і Крошка;

- за числом седиментації сорти Диканька, Зерноградка 10, Косовиця, Старшина;

- за фізичними властивостями тіста сорти Богиня, Фонтанка, Хуторянка;

- за хлібопекарськими показниками якості сорти Пам'ять і Вдала.

2. Проводити добір за комплексом господарсько цінних ознак кращих сортів пшениці озимої за допомогою кластерного аналізу та застосовувати під час проведення гібридизації як батьківські форми сорти Абсолют, Балківська, Багряна, Крошка, Пам'яті Каліненка, Скарбниця і Таборца.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Баган А. В. Оцінка генофонду сортів озимої м'якої пшениці для селекції на якість зерна / А. В. Баган // Вісник Полтавської ДАА. - 2007. - № 1. - С. 134-136.

2. Баган А. В. Технологічні показники якості зерна сортів озимої пшениці та їх взаємозв'язок / А. В. Баган // Вісник Полтавської ДАА. - 2007. - № 2. - С. 139-143.

3. Баган А. В. Фізичні властивості тіста та хлібопекарські показники якості зерна сортів озимої пшениці як джерела селекційного матеріалу / А. В. Ба-ган // Вісник Полтавської ДАА. - 2007. - № 4. - С. 202-204.

4. Жемела Г. П. Урожайність та елементи продуктивності селекційного ма-теріалу пшениці озимої (Triticum aestivum L.) та взаємозв'язок між ними / Г. П. Жемела, А. В. Баган // Сортовивчення та охорона прав на сорти рос-лин.- 2007. - № 6. - С. 59-66. (Особистий внесок здобувача: проведення досліджень, статистична обробка даних, написання статті)

5. Баган А. В. Оцінка сучасних сортів озимої м'якої пшениці за врожайністю та якістю зерна / А. В. Баган // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. - Агрономія - Умань, 2007. - Вип. 65. - С. 17-21.

6. Жемела Г. П. Оцінка сортового генофонду озимої пшениці за локусами за-пасних білків / Г. П. Жемела, А. В. Баган // Вісник Полтавської ДАА. - 2008.- № 4. - С. 33-35. (Особистий внесок здобувача: проведення дос-ліджень, статистична обробка даних, написання статті)

7. Баган А. В. Характеристика показників якості зерна сортів озимої пшениці як вихідного матеріалу в селекції / А. В. Баган // Матеріали Всеукраїнської нау-кової конференції молодих учених. - Агрономія. - Умань, 2006. - С.66-68.

8. Баган А. В. Оцінка сучасних сортів озимої м'якої пшениці за врожайністю та якістю зерна / А. В. Баган // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Агрономія. - Умань, 2007. - С.63-64.

АНОТАЦІЯ

Баган А. В. Добір вихідного матеріалу за ознаками врожайності та якості зерна для селекції пшениці озимої в умовах лівобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. - селекція рослин. - Інститут зернового господарства УААН. - Дніпропетровськ, 2009.

Робота присвячена вивченню вихідного матеріалу пшениці озимої за ознаками врожайності та якості зерна для селекції. Встановлено особливості прояву та мінливості врожайності, елементів продуктивності та структури рослин у сортів пшениці озимої залежно від показника висоти рослин.

Виділено ознаки продуктивності та якості зерна, сприятливі для добору вихідного матеріалу. Ідентифіковано джерела стійкості до вилягання у сортів пшениці озимої. Виявлено цінний вихідний матеріал за показниками якості зерна із стабільним проявом ознак для селекції пшениці озимої.

Доведено ефективність використання поліморфізму запасних білків для ідентифікації сортів різного географічного походження за якістю зерна. Дана комплексна характеристика сортів пшениці озимої за господарсько цінними ознаками методом кластерного аналізу. На основі проведених досліджень відмічено нові джерела високої урожайності, якості зерна та стійкості до вилягання як цінний вихідний матеріал для селекції пшениці озимої в умовах лівобережного Лісостепу України.

Ключові слова: пшениця озима, вихідний матеріал, добір, урожайність, якість зерна, елементи продуктивності, поліморфізм, запасні білки, господарсько цінні ознаки.

АННОТАЦИЯ

Баган А. В. Отбор исходного материала по признакам урожайности и качества зерна для селекции пшеницы озимой в условиях левобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05. - селекция растений. - Институт зернового хозяйства УААН. - Днепропетровск, 2009.

Работа посвящена изучению исходного материала пшеницы озимой по признакам урожайности и качества зерна для селекции.

Установлено ценность сортов пшеницы озимой разного географического происхождения как исходного материала для селекции в условиях лево-бережной Лесостепи. Отмечено особенности проявления и изменчивости хозяйственно ценных признаков по урожайности, элементам продуктивности и структуры растений в зависимости от показателя высоты растений.

Выделено лучшие признаки продуктивности и качества зерна, необходимые для отбора исходного материала. Установлено коэффициенты варьирования по данным показателям для эффективности отбора высокопродуктивных генотипов пшеницы озимой.

Отмечено отрицательное влияние увеличения показателя высоты растений на урожайность у сортов пшеницы озимой. Выделено низкорослые и высокорослые сорта как ценный исходный материал для селекции по признаку урожайности.

Обосновано использование индекса линейной плотности колоса (ЛПК) на ранних этапах селекции пшеницы озимой. Установлено корреляции индекса ЛПК с урожайностью и элементами продуктивности у сортов пшеницы озимой.

Идентифицировано источники стойкости против полегания у сортов пшеницы озимой в зависимости от выcоты растений.

Отмечено ценный исходный материал по показателям качества зерна со стабильным проявлением признаков для селекции пшеницы озимой.

Доказано эффективность использования полиморфизма запасных белков для идентификации сортов разного географического происхождения по качеству зерна. Выделено локусы у глиадинов и глютенинов по частоте проявления аллельных вариантов.

Дана комплексная характеристика сортов пшеницы озимой по хозяйственно ценным признакам методом кластерного анализа. Рекомендовано отбор лучших сортов данным методом и использование их в качестве родительских форм для гибридизации.

На основании проведенных исследований выделено новые источники высокой урожайности, качества зерна и стойкости против полегания как ценный исходный материал для селекции пшеницы озимой в условиях левобережной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: пшеница озимая, исходный материал, отбор, урожай-ность, качество зерна, элементы продуктивности, полиморфизм, запасные белки, хозяйственно ценные признаки.

SUMMARY

Bagan A. V. Selection of source material according to high-yielding pro-perties and grain quality for selecting winter wheat in the forest-steppe Left Bank Ukraine. - Manuscript.

The thesis on competing for the scientific degree of a candidate of agricultural science on specialty 06.01.05 - plant selection. - Grain Farming Institute UAAS. - Dnipropetrovs'k, 2009.

The dissertation is devoted to studying source material of winter wheat according to high-yielding properties and grain quality for selecting.

The peculiarities of manifestation and changeability of crop capacity, productivity and structure elements of plants in winter wheat sorts depending on plant height index has been established. The characteristics of grain productivity and quality which are favorable for selecting source material have been singled out. The sources of constancy to lying down of winter wheat sorts have been identified. Valuable source material according to grain quality indices with stable manifestation of characteristics for selecting winter wheat has been discovered. Effectiveness of using reserve proteins' polymorphism for identification sorts of different geographical origin according to grain quality has been proved.