Размещено на http://www.allbest.ru/

Південний філіал Національного університету біоресурсів і

природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.09 - рослинництво

Вплив умов вирощування і післязбирального дозрівання на якість насіння і товарного зерна озимої пшениці в Криму

Житова Людмила Василівна

Сімферополь 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет»

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Ніколаєв Євген Володимирович, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», завідуючий кафедрою технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Бобро Михайло Архипович, Харківський Національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідуючий кафедрою рослинництва, член-кореспондент УААН

доктор сільськогосподарських наук, професор Савчук Людмила Павлівна, Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», професор кафедри рослинництва, селекції, насінництва, агроінформаційних технологій і систем. Захист відбудеться «17» квітня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.805.02 у Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт Аграрне, навчальний корпус 1, ауд. 100. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Кримського агротехнологічного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт Аграрне, навчальний корпус 1.

Автореферат розісланий «14» березня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.с.-г.н., доцент Ю.М.Дементьєв

1. Загальна характеристика роботи

зерно пшениця післязбиральний дозрівання

Актуальність теми. Питанню про післязбиральне дозрівання зерна присвячено дуже мало наукових робіт. До того ж значна частина досліджень була проведена більш ніж півстоліття тому з сортами, які вже давно не вирощуються [М.М.Кулєшов, 1924; О.А.Бичихіна, 1927; В.А.Гойко, 1938; В.Л.Кретович, 1941; М.І.Сосєдов, 1948; І.Г.Строна, 1966].

Останніми роками «Реєстр сортів сільськогосподарських культур України» енергійно поповнюється новими сортами озимої м'якої та твердої пшениці, що рекомендуються для вирощування в різних зонах країни. Рішення про включення в цей реєстр ухвалюється, як правило, на підставі показників продуктивності і деяких даних про якість зерна. Але така важлива біологічна особливість як тривалість післязбирального дозрівання у нових сортів озимої м'якої пшениці залишається недостатньо з'ясованою. Для сортів же твердої пшениці літературних даних з цього питання ми зовсім не зустрічали. Не вивчена також залежність швидкості проходження післязбирального дозрівання від ґрунтово-кліматичних факторів, не визначені найбільш раціональні способи його проведення з урахуванням природних умов регіону. До теперішнього часу немає достатньо повної інформації і про зміни посівних та технологічних властивостей зерна, що відбуваються в період післязбирального дозрівання та подальшого зберігання. Обмаль таких даних для зерна твердої пшениці, що вирощується в південному Степу України.

Серйозною проблемою є знижена стійкість при зберіганні зерна, що не пройшло післязбиральне дозрівання. Свіжозібрані зернові маси не тільки вимагають постійної до себе уваги, але й специфічних та коштовних заходів при зберіганні. Зрештою, це обертається додатковими витратами матеріальних засобів, праці і складських приміщень. Тому в умовах ринкової економіки питання, що пов'язані з більш успішним проходженням періоду післязбирального дозрівання зерна, викликають інтерес не лише виробників, але й для зберігання та переробки зерна.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася протягом 2004-2007 рр. згідно тематичного плану кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва Південного філіалу «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету за темою: «Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка і вдосконалення технологій виробництва і переробки сільськогосподарської продукції в нових умовах господарювання». Номер державної реєстрації завдання: 0102U000128.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є дослідження динаміки змін посівних і технологічних якостей зерна озимої м'якої і твердої пшениці в період післязбирального дозрівання та подальшого зберігання залежно від агротехнічних, ґрунтово-кліматичних умов вирощування в Криму для більш раціонального його використання.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні завдання:

- дослідити зміни показників посівних і технологічних якостей зерна пшениці в період проходження ним післязбирального дозрівання і в процесі подальшого зберігання;

- встановити ступінь впливу видових та сортових особливостей на динаміку змін якості зерна пшениці в цей період;

- визначити ступінь впливу різних агротехнічних, ґрунтово-кліматичних факторів вирощування пшениці на динаміку зміни посівних і технологічних якостей зерна в період післязбирального дозрівання і подальшого зберігання;

- виявити вплив різних способів післязбирального дозрівання і подальшого зберігання на динаміку зміни посівних та технологічних якостей зерна м'якої і твердої озимої пшениці;

- визначити у сортів озимої м'якої і озимої твердої пшениці, що рекомендуються для вирощування в Криму, тривалість періоду післязбирального дозрівання;

- виявити оптимальні для Криму умови проведення післязбирального дозрівання, раціональний режим і спосіб подальшого зберігання насінного і товарного зерна озимої пшениці.

Об'єкти досліджень - динаміка зміни посівних і технологічних якостей зерна озимої пшениці в процесі проходження ним періоду післязбирального дозрівання і під час подальшого зберігання.

Предмет досліджень - сорти озимої м'якої і твердої пшениці вітчизняної селекції, що рекомендуються для вирощування в Криму.

Методи досліджень - польовий, лабораторний, аналітичний, органолептичний - для вивчення змін посівних і технологічних якостей зерна пшениці. Статистичний - для визначення ступеня впливу різних чинників на зміну якості зерна в період післязбирального дозрівання та зберігання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше вивчена динаміка зміни посівних і технологічних якостей зерна сучасних сортів м'якої і твердої озимої пшениці, вирощуваних в Криму, в період післязбирального дозрівання і подальшого зберігання. Проведений аналіз впливу видових і сортових особливостей, агротехнічних та ґрунтово-кліматичних умов вирощування на динаміку зміни посівних і технологічних якостей зерна пшениці, вивчено різні способи післязбирального дозрівання і подальшого зберігання.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили визначити практичні заходи і технологічні прийоми, що сприяють успішному проходженню свіжозібраними зерновими масами процесу післязбирального дозрівання та стійкому зберіганню.

Визначено, що зерно твердої пшениці повільніше і довше проходить процес післязбирального дозрівання, ніж зерно м'якої пшениці. Виявлено вплив сортових особливостей, агротехнічних, ґрунтово-кліматичних умов вирощування на процес післязбирального дозрівання, на динаміку зміни якості зерна в цей період, як у м'якої, так і у твердої пшениці. Встановлено, що зерно, вирощене в різних природних зонах Криму, по-різному проходить цей період, а у зерна, вирощеного на низькому агрофоні більш повільні темпи проходження післязбирального дозрівання. Для зерна різних сортів м'якої і твердої пшениці визначена тривалість його післязбирального дозрівання.

Визначено оптимальні способи проходження післязбирального дозрівання та подальшого зберігання зерна пшениці. Встановлено, що шляхом утримання зерна в умовах вільного доступу повітря на площадці скорочується післязбиральне дозрівання, що, у свою чергу, дозволяє в найкоротші терміни привести зібрані зернові маси в стійкий стан для подальшого зберігання і більш ефективного використання.

Одержані в наших дослідженнях результати будуть корисні при виробництві зерна м'якої і твердої пшениці високої якості, знайдуть своє застосування при оптимізації процесу післязбирального його дозрівання і подальшого зберігання, дозволять знизити витрати на післязбиральну обробку з урахуванням умов вирощування, скоротити втрати при подальшому зберіганні зер-нових мас і, в цілому, сприятимуть підвищенню ефективності виробництва зерна пшениці в Криму.

Впровадження результатів досліджень було проведено в ДП «Ілліч - Агро Крим» Красногвардійського району АРК. Відповідно до розроблених нами рекомендацій здійснювалося проходження післязбирального дозрівання і подальше зберігання в металевих силосах більш 350 тонн насінного зерна м'якої і твердої пшениці. Загальний економічний ефект склав при цьому близько 100 тис. грн. за рік.

Особистий внесок здобувача полягає в складанні програми дос-ліджень, в оволодінні необхідними методами їх проведення, в аналізі наукової літератури. Дисертантом виконані лабораторні досліди, узагальнені одержані дані, проведено їх аналіз і статистична обробка, сформульовані висновки і пропозиції виробництву, підготовлені наукові публікації, написана дисертація.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації докладалися на щорічних засіданнях кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва ПФ «КАТУ» НАУ (2004-2006 рр.), на Всеукраїнській конференції молодих вчених «Сучасні проблеми агроно-мічної науки» (м. Сімферополь, 2005 р.), на науковій конференції «Наукове забезпечення агропромислового комплексу Криму» (м.Сімферополь, 2007 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей в наукових працях, занесених до реєстру ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 144 сторінках друкарського тексту і складається із вступу, шести розділів, висновків, містить 45 таблиць, 5 рисунків. Список літератури налічує 204 найменування, у тому числі 14 латиницею. Додатки включають 20 таблиць, 2 рисунка.

2. Основний зміст

У вступі дана загальна характеристика роботи, обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і завдання досліджень, описані предмет і методи досліджень, визначені наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, відзначено особистий внесок здобувача в проведенні досліджень.

В першому розділі представлений огляд літератури за темою дисертаційної роботи, в якому визначено біологічну сутність і технологічну значущість післязбирального дозрівання, проаналізовано зміни посівних і технологічних якостей зерна в цей період і під час його подальшого зберігання.

У другому розділі викладено програму, методику і умови проведення досліджень, в яких передбачено вивчення впливу на динаміку зміни якості зерна озимої м'якої і твердої пшениці в період післязбирального дозрівання і подальшого зберігання таких чинників, як агротехнічні, ґрунтово-кліматичні умови вирощування, видові і сортові особливості, різні способи проходження післязбирального дозрівання і подальшого зберігання зерна пшениці, дано перелік означених показників посівних і технологічних якостей.

Для проведення досліджень щодо вивчення впливу видових і сортових особливостей на зміну якості зерна озимої пшениці було взято сорти, що вирощуються в Криму і на півдні України: м'якої пшениці - Обрій і Одеська 267, твердої пшениці - Парус і Алий парус.

Для вивчення впливу агротехніки на динаміку зміни якості зерна в післязбиральний період озиму пшеницю вирощували в різних умовах при високому агрофоні згідно технології, розробленої для отримання зерна високої якості: попередник - чорний пар, азотні добрива вносили під передпосівну культивацію і в ранньовесняне живлення з урахуванням вмісту азоту у ґрунті, фосфорні - одночасно з сівбою (10 кг д.р. на га). Для боротьби з бур'янами на посівах застосовували гербіциди. Врожайність зерна 2-3 товарних класів на цьому варіанті за роки досліджень склала 4,3-4,5 т/га. Низький агротехнічний фон було створено спеціально для отримання зерна невисокої якості. Попередник - соняшник, добрива і гербіциди на посівах не застосовувалися. На цьому варіанті була одержана врожайність зерна 1,4-1,7 т/га 4-5 класів якості. Даний дослід проводили на дослідному полі КАТУ, розташованому в Передгірному карбонатно-чорноземному степу Криму (далі Передгір'я).

З метою визначення впливу природних чинників на процес післязбирального дозрівання зерна озимої пшениці, нами було проведено дослід, в якому сорти м'якої і твердої пшениці вирощувалися в іншій природній зоні - знижений комплексний солонцевий степ (далі Прісивашшя), ґрунтово-кліматичні і погодні умови якого істотно відрізняються від Передгір'я. Для найбільш повного виявлення впливу сортових особливостей на процес післязбирального дозрівання пшениці в цьому досліді була використана колекція, що складається з 24 сортів озимої пшениці, які вважаються перспективними для Криму.

З метою отримання інформації щодо особливостей післязбирального дозрівання зерна сортів озимої м'якої і твердої пшениці і визначення оптимального способу його проходження в умовах господарства, вирощені зразки зерна відразу після збирання врожаю поміщалися в різні умови: на площадці під навісом і в приміщенні складу. Попередньо у зразків визначали посівні та технологічні властивості. Під час досліду через кожні п'ять діб протягом 40 діб проводили визначення цих показників.

Після проходження післязбирального дозрівання проводились спостереження за змінами якості зерна пшениці в період його подальшого зберігання. У цьому досліді зерно сучасних сортів м'якої і твердої озимої пшениці зберігалося при трьох різних режимах: в сухому стані (в складі насипом); в охолодженому стані (із застосуванням штучного охолодження); без доступу повітря (в герметичних місткостях з додаванням вуглекислого газу). В процесі зберігання у зразків кожні 45 діб визначали всі передбачені програмою показники якості.

Для вивчення змін якості зерна пшениці проводилось визначення таких показників: енергія проростання і лабораторна схожість; маса 1000 зерен; склоподібність; натура; масова частка білка; масова частка сирої клейковини, пружність і гідратація клейковини; показник седиментації; вихід борошна при помелі і його водопоглинальна здатність; об'єм хліба, коефіцієнт формостійкості і загальна хлібопекарська оцінка. Аналізи за визначенням показників якості проводилися в лабораторії кафедри технології виробництва, зберігання і переробки продукції рослинництва ПФ «КАТУ» НАУ.

В цьому розділі дана характеристика ґрунтово-кліматичних умов Передгірної зони Криму і Присівашшя за роками досліджень. Показано, що умови формування і дозрівання зерна, вирощеного в Присівашші, істотно відрізняються від умов Передгір'я. Одержані експериментальні матеріали обробляли на комп'ютері із застосуванням методу дисперсійного аналізу, описаного Б.О.Доспєховим (1985).

У третьому розділі, що складається з п'яти підрозділів, представлені результати дослідження динаміки змін посівних якостей зерна, що відбуваються в період післязбирального дозрівання. Усереднені показники за сортами м'якої і твердої пшениці взяті нами як критерій при порівнянні видів пшениці між собою. Одержані результати наводяться в табл. 1.

Таблиця 1 Урожайність озимої пшениці, т/га (дослідне поле КАТУ, попередник - зайнятий пар)

Сорт	Рік досліджень	В середньому за 3 роки
	2004	2005	2006
М'яка пшениця
Обрій	2,79	3,08	2,91	2,91
Одеська 267	3,18	3,32	3,25	3,25
В середньому по сортах	2,99	3,20	3,08	3,09
Тверда пшениця
Парус	2,60	2,80	2,90	2,77
Алий парус	2,74	3,07	3,22	3,01
В середньому по сортах	2,67	2,94	3,06	2,89
НІР05, т/га	0,26	0,21	0,19	-

Аналіз наведених даних показує, що сорти твердої пшениці за продуктивністю на попереднику зайнятий пар поступаються сортам м'якої пшениці - в середньому за три роки різниця за врожайністю склала 0,20 т/га. Слід зазначити, що в роки з несприятливими умовами періоду вегетації (2004 р.) ця різниця була більшою до 0,32 т/га, а в роки із сприятливими умовами вегетації (2006 р.) зменшувалась до 0,02 т/га. Головною причиною різної реакції твердої і м'якої пшениці на умови вегетації ми вважаємо меншу пластичність сортів твердої пшениці.

Вивчаючи формування посівних якостей зерна озимої м'якої і твердої пшениці в процесі післязбирального дозрівання, ми визначали енергію проростання і лабораторну схожість. Виявлено, що темпи підвищення показників посівних якостей в процесі післязбирального дозрівання у м'якої пшениці були помітно вищими (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Динаміка змін посівних якостей різних видів озимої пшениці у післязбиральний період

Так, за кожну добу у насіння м'якої пшениці енергія проростання підвищувалась на 1,4%, тоді як у насіння твердої пшениці тільки на 1,0%. До кінця терміну спостережень величина цього показника у м'якої пшениці практично досягла свого максимального значення - 90,1%, а у твердої була достовірно на 7% нижче, що свідчить про те, що її сорти повільніше проходять післязбиральне дозрівання.

Темпи збільшення схожості насіння пшениці були нижче, ніж темпи підвищення енергії проростання. У м'якої пшениці - в середньому по 0,91% за добу, а у твердої пшениці - по 0,75%, що привело до формування неоднакової схожості наприкінці терміну спостережень. У м'якої пшениці вона склала 95,2%, а у твердої - тільки 91,6%, що дає підставу зробити висновок про те, що насіння твердої пшениці повільніше проходить процес післязбирального дозрівання і за 40-денний період після збирання не повністю закінчило формування посівних якостей.

Вплив сорту на формування посівних якостей в період післязбирального дозрівання показано в табл.2.

Таблиця 2 Динаміка посівних якостей насіння сортів озимої пшениці в період післязбирального дозрівання (в середньому за 2004-2006 рр.)

Сорт	Час після збирання, діб	НІР05
	0	5	10	15	20	25	30	35	40
Енергія проростання, %
Обрій	34,5	50,5	61,0	71,2	78,0	81,1	82,7	85,3	86,3	3,2
Одеська 267	37,0	53,3	63,3	75,8	80,2	88,8	92,0	93,9	93,9
Парус	39,2	53,6	61,2	68,5	74,4	79,7	79,9	80,4	82,0	2,8
Алий парус	47,3	58,3	67,8	73,5	75,9	78,8	81,5	83,1	85,0
Лабораторна схожість, %
Обрій	57,8	65,5	70,0	79,5	87,9	89,6	92,2	92,5	94,5	4,0
Одеська 267	59,7	75,9	83,3	87,0	88,1	94,3	95,4	96,1	97,3
Парус	62,0	74,1	76,6	81,5	86,7	89,1	89,9	91,6	91,8	3,1
Алий парус	69,3	77,0	80,9	83,9	86,8	89,3	89,9	90,7	91,3

У м'якої пшениці сорт Одеська 267 за швидкістю проходження післязбирального дозрівання помітно перевершував сорт Обрій. В середньому за кожну добу у першого сорту енергія проростання насіння підвищувалась на 1,63% і за 35 діб досягнула 93,9%. У сорту Обрій за 40 діб цей показник збільшився лише до 86,3%, тобто в середньому по 1,3% за добу. У твердої пшениці більш швидкі темпи формування енергії проростання спостерігалися у сорту Парус. В середньому за кожну добу спостережень цей параметр у нього збільшувався на 1,07%, у сорту Алий парус - тільки на 0,94%.

Динаміка зміни схожості у сортів м'якої пшениці ідентична динаміці енергії проростання. Темпи збільшення цього показника вище у сорту Одеська 267. У сорту твердої пшениці Парус в першу половину терміну спостережень швидкість збільшення схожості була помітно вище, ніж у сорту Алий парус, відповідно 1,34% і 1,04%. В другій половині терміну спостережень вона вирівнялася і сповільнилася до 0,3% за добу.

З метою визначення умов, що сприяють найбільш швидкому проходженню післязбирального дозрівання, в наших дослідженнях вивчалось два варіанти: перший - збереження насіння в приміщенні складу та на площадці під навісом. Одержані дані свідчать про те, що різні умови впливали на проходження післязбирального дозрівання (табл.3).

У зерні м'якої пшениці, що знаходилося на площадці, швидше зростала енергія проростання. За перші 10-15 діб цей показник щодоби збільшувався на 3,3%, тоді як у насіння, що знаходилося в складі, він підвищився тільки на 1,6%, тобто в 2 рази менше. Приблизно така ж динаміка формування цього показника в різних умовах спостерігалася і у насіння твердої пшениці, хоча темпи цього процесу були меншими. Це зумовило більш низькі у твердої пшениці показники енергії проростання. У насіння, яке зберігалося в складі вона становила 77,7%, тоді як у м'якої пшениці 90,3%.

Таблиця 3 Вплив умов проходження післязбирального дозрівання на динаміку посівних якостей насіння озимої пшениці (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показник	Варіант досліду	Час після збирання, діб	НІР05
		0	5	10	15	20	25	30	35	40
М'яка пшениця
Енергія проростання, %	склад	35,8	48,4	58,2	66,5	72,3	79,7	83,8	86,4	87,0	3,9
	площадка	35,8	55,1	69,2	79,5	85,8	90,2	91,6	92,9	93,3
Лабораторна схожість, %	склад	58,8	67,2	72,9	78,8	83,5	89,0	92,1	92,6	94,1	2,9
	площадка	58,8	74,4	80,4	88,1	93,0	95,2	95,0	96,0	96,3
Тверда пшениця
Енергія проростання, %	склад	43,3	48,1	53,9	62,5	68,5	72,3	73,8	75,7	77,7	2,6
	площадка	43,3	60,0	66,7	75,4	81,8	87,0	87,7	87,7	90,3
Лабораторна схожість, %	склад	69,0	75,6	78,5	81,1	83,3	86,3	89,7	88,9	88,6	2,2
	площадка	69,0	82,4	84,6	87,0	90,3	92,0	92,1	93,5	93,1

Аналіз даних за визначенням схожості показав достатньо переконливу перевагу проходження післязбирального дозрівання в умовах повітряно-сонячного обігріву. Енергійніші темпи зумовило те, що при цьому способі насіння м'якої пшениці досягло максимального показника схожості до 25 доби зберігання, тоді як те, що знаходилося в складі - тільки до 40 доби. Тверда пшениця, через свої біологічні особливості, проходила післязбиральне дозрівання більш сповільненими темпами.

Слід особливо відзначити, що у насіння м'якої і твердої пшениці, що зберігалося у складі, посівні якості не досягли тих величин, які були у насіння, що зберігалося на площадці. Отже, підвищена температура навколишнього повітря та більш низька його вологість сприяли більш швидкому проходженню післязбирального дозрівання. Тому насіння, призначене для сівби в той же рік, для проходження післязбирального дозрівання необхідно розміщувати на площадці під навісом на термін не менше 10-15 днів.

Відсутність даних з такого питання, як вплив умов агротехніки вирощування пшениці на процес післязбирального дозрівання, вказала на необхідність проведення досліджень з використанням сучасних сортів м'якої і твердої пшениці, вирощених при різних рівнях агротехніки, що помітно позначилося як на величині врожаю, так і на його білковості. М'яка пшениця, через свою більшу пластичність і адаптивність до умов зростання, знизила врожайність на низькому агрофоні, меншою мірою, ніж тверда - в середньому за три роки дослідів відповідно в 2,7 і 3,0 рази.

За період спостережень у зразків, вирощених на високому агрофоні, енергія проростання досягла 90,1%, схожості - 95,2%, а у зерна, що вирощувалося на попереднику соняшник, енергія проростання - 86%, схожість - 92,2%. У насіння твердої пшениці відзначеної вище закономірності не спостерігалося. Різниця між варіантами була нижче найменшої істотної різниці.

З метою виявлення впливу природних чинників на процес післязби-рального дозрівання насіння цієї культури, нами був проведений дослід, в якому пшениця вирощувалася в різних зонах - в Присівашші та Передгір'ї. За середніми багаторічними даними клімат Присівашшя характеризується меншою, ніж в Передгір'ї, кількістю опадів, більш низькою вологістю і високими температурами повітря в період дозрівання зерна, а також сильними вітрами під час формування і наливання зерна, котрі часто переходять в суховії.

В середньому по досліду найбільш продуктивними виявилися сорти м'якої пшениці Писанка, Куяльник, Дальницька, Красуня та Українка. Ці ж сорти показали більш високу стабільність врожаїв за роками. Коефіцієнти варіації врожайності знаходяться в межах 14-17 %. Саме ці сорти ми вважаємо найбільш придатними для вирощування в Присівашський зоні Криму.

Динаміка посівних якостей в період післязбирального дозрівання зерна, вирощеного в цій ґрунтово-кліматичній зоні, помітно відрізняється від динаміки в Передгір'ї (табл.4).

Таблиця 4 Динаміка посівних якостей насіння в період післязбирального дозрівання у сортів, вирощених в Присівашші, % (в середньому за 2005-2007 рр.)

Сорт	Час після збирання, діб
	15	25	35	45	55
	енергія проростання	лабораторна схожість	енергія проростання	лабораторна схожість	енергія проростання	лабораторна схожість	енергія проростання	лабораторна схожість	енергія проростання	лабораторна схожість
Панна	24	30	27	34	39	49	49	61	58	92
Застава	23	31	29	37	43	65	70	92	78	96
Прима	28	37	35	51	41	72	74	88	96	98
Куяльник	29	40	42	52	51	66	71	86	80	96
Вікторія	34	43	43	55	61	75	82	90	97	98
Писанка	31	44	36	50	44	72	54	83	70	94
Никонія	29	47	39	66	54	83	69	97	93	98
Лузанівка	32	50	49	71	62	79	81	90	96	98
Селянка	39	51	44	63	52	76	70	84	97	99
Одеська 267	33	43	51	60	74	86	86	97	94	99
Повага	39	58	48	72	61	86	83	93	99	100
Лада	50	58	62	77	66	82	72	94	76	98
Сирена	46	61	51	67	62	81	82	96	91	98
Українка	43	63	67	83	75	97	88	99	97	100
Кирія	26	60	35	76	48	86	84	95	93	98
Любава	49	67	76	89	88	97	90	98	94	100
Альбатрос	58	73	72	83	88	95	94	100	100	100
Пошана	51	70	75	89	89	93	92	98	98	99
Фантазія	55	74	64	86	85	95	92	99	94	99
Красуня	57	73	64	78	80	90	90	93	95	97
Дальницька	34	74	67	86	70	90	76	93	84	98

Ці відмінності виявилися у тому, що початкові параметри показників в післязбиральний період були значно нижчими. У сортів Панна і Застава, навіть на 15-й день після збирання енергія проростання дорівнювала 23-24%, а схожість насіння складала всього 30-31%. У 9 сортів за перші 15 діб показник схожості не досяг навіть 50%.

Іншою важливою відмінністю у процесі післязбирального дозрівання були сповільнені темпи його проходження. Якщо насіння, вирощене в Передгір'ї, в основному закінчувало формування посівних якостей за 25-30 діб, то для більшості сортів, що вирощувалися в Присівашші, на його проходження було потрібно як мінімум 45 діб, а таким сортам як Панна, Писанка і Селянка - навіть 55 діб. Одержані дані дають можливість умовно розділити сорти за темпами післязбирального дозрівання на три групи (рис.2).

Рис. 2 Динаміка схожості насіння сортів озимої м'якої пшениці з різною тривалістю післязбирального дозрівання

Перша група - сорти із швидкими темпами післязбирального дозрівання, що характеризуються швидким збільшенням схожості і енергії проростання насіння в початковий період і уповільненням приросту цих показників надалі. Ці сорти досягають стандартної схожості через 35 діб. Енергія проростання до цього часу також висока. До сортів із швидкими темпами дозрівання відносяться Альбатрос, Красуня, Любава, Пошана, Фантазія, Українка.

Динаміка зміни схожості насіння в період післязбирального дозрівання у цих сортів характеризується рівнянням логарифмічної регресії:

У = 29,73 lnХ - 16,63 R = 0,997

де У - схожість насіння %;

Х - тривалість післязбирального дозрівання насіння, діб.

Друга група - сорти з середніми термінами досягнення максимальних значень схожості і енергії проростання, що характеризується відносно рівномірним збільшенням цих показників.

За кожні 10 діб зберігання схожість насіння збільшувалася в середньому на 17-18% і досягала максимальних значень через 45-50 діб. До цієї групи відносяться сорти Кирія, Лада, Повага, Никонія, Сирена, Лузанівка. Залежність схожості насіння сортів цієї групи описується рівнянням прямолінійної регресії:

У = 1,73 Х + 10,5.

Третя група - сорти з повільними темпами післязбирального дозрівання, особливо в початковий період після збирання. Темпи збільшення показників якості у них низькі, досягнення стандартної схожості відбувається не раніше, ніж на 50-55 добу, а енергії проростання ще пізніше. До цієї групи відносяться такі сорти як Панна, Писанка, Куяльник, Застава, Прима, Селянка. Динаміка зміни схожості насіння для цих сортів характеризується лінією статечної регресії, рівняння якої має вигляд:

У = 0,65 Х 1,24 R = 0,988.

Головною причиною відмінностей в динаміці проходження післязбирального дозрівання у зерна, вирощеного в Присівашші, на нашу думку, є більш жорсткі, ніж в Передгір'ї, умови його дозрівання, висока температура і низька вологість повітря, відсутність вологи у ґрунті, що збільшує розрив у часі між настанням технічної і фізіологічної стиглості.

У четвертому розділі роботи, що включає чотири підрозділи, показана динаміка показників якості товарного зерна м'якої і твердої пшениці в період післязбирального дозрівання. Одержані дані свідчать про те, що як у зерна м'якої, так і твердої пшениці маса 1000 зерен, склоподібність, натура, масова частка білка, клейковини та її гідратація в процесі післязбирального дозрівання залишилися на попередньому рівні.

В цей період відбувається підвищення пружності клейковини у м'якої пшениці з 82 до 73 од., що позитивно відбивається на хлібопекарських якостях зерна. У твердої пшениці цей показник змінювався в меншій мірі - відповідно з 93 до 87 од., і теж наблизився до свого оптимального значення. Слід зазначити, що у сортів м'якої пшениці процес зміцнення клейковини проходив швидше і практично закінчився за 20-25 діб, тоді як у сортів твердої пшениці він продовжувався на 10-15 діб довше, що значною мірою визначає різну тривалість післязбирального дозрівання зерна різних видів пшениці.

Борошномельні якості зерна у сортів різних видів пшениці ми оцінювали за трьома основними показниками - виходу борошна, показнику седиментації і водопоглинальній здатності (табл. 5).

Вихід борошна - важливий критерій якості, оскільки безпосередньо впливає на економічні показники виробництва. В наших дослідженнях відзначено достовірне збільшення цього показника в період післязбирального дозрівання. У сортів м'якої пшениці вихід борошна в середньому за три роки змінювався в більшій мірі - на 4,2%, у сортів твердої пшениці - на 2,9%. Показник седиментації справедливо вважається критерієм білковості пшениці. За результатами наших дослідів величина цього показника у борошна різних видів пшениці за час післязбирального дозрівання не змінилася. Водопоглинальна здатність борошна (ВПЗ) мала тенденцію до підвищення. У твердої пшениці вона збільшилася на 1,9%, а у м'якої цей показник виріс на 3,3%.

Таблиця 5 Динаміка борошномельних якостей зерна різних видів пшениці в період післязбирального дозрівання (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники якості	Вид пшениці	Час після збирання, діб
		0	5	10	15	20	25	30	35	40
Вихід борошна, %	м'яка	67,2	68,1	68,6	70,2	69,3	71,4	71,3	71,3	71,4
	тверда	65,9	66,3	66,9	67,8	67,2	68,0	68,4	69,2	68,8
НІР05=0,7
Показник седиментації, мл	м'яка	38	40	38	41	42	37	38	38	39
	тверда	43	42	43	42	41	44	44	42	43
НІР05=2,6
ВПЗ, %	м'яка	66,2	67,0	66,7	67,6	66,8	67,7	68,8	68,7	69,5
	тверда	62,0	63,1	62,8	62,1	61,8	62,1	63,8	63,8	63,9
НІР05=0,8

Вивчаючи вплив сортових особливостей зерна на динаміку його технологічних якостей в процесі післязбирального дозрівання, можна відзначити наявність впливу сорту не тільки на величину показника ІДК, але й на швидкість формування цього параметра (табл.6).

Таблиця 6 Динаміка змін пружності клейковини зерна озимої пшениці в період післязбирального дозрівання, од.ІДК (в середньому за 2004-2006 рр.)

Сорт	Час після збирання, діб	НІР05
	0	5	10	15	20	25	30	35	40
М'яка пшениця
Обрій	76	78	77	76	76	75	75	73	72	2,1
Одеська 267	81	82	78	75	75	76	74	76	75
Тверда пшениця
Парус	96	96	94	90	91	92	90	90	92	1,9
Алий парус	91	90	88	88	90	87	87	87	87

У зерна м'якої пшениці сорту Одеська 267 пружність клейковини покращала на 4 од. і досягла оптимальних показників на 20-25 добу після збирання, а у сорту Обрій зміна показника ІДК у бік поліпшення відбулася також на 4 од., але тільки на 35-40 добу. У сорту твердої пшениці Парус зміцнення клейковини продовжувалося 15-20 діб, а у сорту Алий парус - 25-30 діб.

При дослідженні борошномельних якостей зерна сортові відмінності виявилися в зміні виходу борошна. У сорту м'якої пшениці Одеська 267 за 25 діб він збільшився на 4,1%, а у сорту Обрій за 30 днів тільки на 2,2%, у сорту твердої пшениці Алий парус на 4,3%, Парус - на 3,6%.

Вплив сортових особливостей на хлібопекарські якості товарного зерна виявлено в двох аспектах (табл.7).

Таблиця 7 Динаміка хлібопекарських якостей зерна сортів м'якої озимої пшениці в період післязбирального дозрівання (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники якості хліба	Сорт	Час після збирання, діб	НІР05
		0	10	20	30	40
Об'єм, см3	Обрій	518	534	544	554	564	16,5
	Одеська 267	530	568	587	585	594
Формостійкість, h/d	Обрій	0,47	0,49	0,50	0,54	0,57	0,03
	Одеська 267	0,41	0,45	0,48	0,48	0,54
Загальна оцінка, балів	Обрій	3,6	3,9	4,1	4,3	4,4	0,2
	Одеська 267	4,1	4,2	4,5	4,4	4,6

По-перше, загальна оцінка якості хліба, одержаного з зерна сорту Одеська 267 вища, ніж із зерна сорту Обрій. Другим важливим аспектом впливу сорту є те, що сорт Одеська 267 швидше проходить період післязбирального дозрівання - за 20-25 діб, тоді як сорту Обрій для цього потрібно не менше 35-40 діб. Ця обставина може мати достатньо вагому економічну перевагу у разі потреби використання зерна нового врожаю. Аналіз зерна, що відноситься до різних товарних класів, показав, що у зерна м'якої пшениці 2 класу за час післязбирального дозрівання вихід бо-рошна підвищився з 68,5% до 72,4%, тобто на 3,9%, а у зерна 5 класу - з 65,9% до 68,4%, тобто тільки на 2,5%.

Таблиця 8 Динаміка якості товарного зерна озимої пшениці різних класів в період післязбирального дозрівання (в середньому за 2004-2006 рр.)

Показники якості	Тов. клас	Час після збирання, діб	НІР05
		0	5	10	15	20	25	30	35	40
М'яка пшениця
Вихід борошна, %	2	68,5	68,8	70,2	70,2	71,1	71,4	72,3	72,1	72,4	0,8
	4	65,8	65,7	66,1	67,1	67,2	67,9	67,5	68,0	68,4
ВПЗ, %	2	64,1	64,3	65,1	66,3	67,1	68,5	68,9	68,7	69,2	1,5
	4	60,3	61,4	60,5	61,4	60,3	60,0	61,1	62,0	63,0
Об'єм хліба, см3	2	570	570	580	615	645	660	670	665	670	31
	4	517	520	537	535	541	542	549	554	561
Оцінка хліба, балів	2	4,4	4,5	4,6	4,8	4,9	5,0	5,0	5,0	5,0	0,2
	4	3,6	3,6	3,6	3,7	3,6	3,7	3,8	3,9	4,2
Тверда пшениця
Вихід борошна, %	3	65,3	66,2	67,2	68,8	67,5	68,8	69,1	70,9	71,5	1,7
	5	64,1	65,5	65,3	70,1	68,3	65,9	68,2	69,8	69,4
ВПЗ, %	3	62,2	63,0	62,8	62,0	61,7	63,4	64,7	65,3	66,1	0,9
	5	60,7	61,9	61,4	62,6	60,3	61,2	63,9	62,7	64,7

У більшій мірі за період післязбирального дозрівання у зразків м'якої пшениці різних класів зазнали зміну хлібопекарські якості. Об'єм хліба із зерна 2 класу збільшився на 100 см3, тоді як із зерна 5 класу тільки на 47 см3. Слід відзначити, що високих хлібопекарських кондицій зерно 2 класу досягло швидше - на 25 добу після збирання, а зерно 4 класу тільки на 35-40 добу.

Знаходження зерна пшениці в процесі післязбирального дозрівання в різних умовах зумовило відмінності в динаміці змін технологічних якостей. Поліпшення якості комплексу клейковини в зерні м'якої і твердої пшениці, що знаходилось на площадці, проходило помітно швидше, ніж в зерні, яке зберігалося у складі (рис.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Вплив умов проходження післязбирального дозрівання на динаміку показника ІДК зерна озимої пшениці

Своїх оптимальних значень показник ІДК зерна м'якої пшениці, що зберігалося на площадці, досяг на 20-25 добу спостережень, тоді як у зерна в складі це відбулося на 35 добу. У зерна твердої пшениці процес післязбирального дозрівання проходив більш сповільнено. Показник ІДК досяг оптимального значення на 25-30 добу спостережень, а у зразків, що проходили післязбиральне дозрівання в складі - на 35-40 добу.

Зерно, що знаходиться в період післязбирального дозрівання в умовах повітряно-сонячного обігріву також швидше досягає максимальних значень хлібопекарських якостей, тому може бути використано для виробництва продукції на 20-25 день після збирання. Зерно, що зберігається у складі, післязбиральне дозрівання проходить повільніше і досягає повної споживчої якості в умовах Криму лише через 40 днів після збирання врожаю (табл.9).

Таблиця 9 Динаміка хлібопекарських якостей зерна за різних умов проходження післязбирального дозрівання (2004-2006 рр.)

Показники якості хліба	Варіант досліду	Час після збирання, діб	НІР05
		0	10	20	30	40
Об'єм, см3	склад	524	547	558	565	573	7,2
	площадка	524	554	573	583	579
Формостійкість, h/d	склад	0,44	0,47	0,48	0,50	0,54	0,02
	площадка	0,44	0,47	0,50	0,53	0,57
Загальна оцінка, балів	склад	3,9	4,0	4,1	4,2	4,4	0,1
	площадка	3,9	4,1	4,3	4,4	4,4

У п'ятому розділі, що складається з двох підрозділів, дана характеристика впливу різних режимів зберігання зерна на показники якості насіння і товарного зерна озимої пшениці.

Аналіз одержаних даних свідчить про те, що за весь період спостережень у зерна м'якої і твердої пшениці не відбулося ніяких помітних змін в посівних і технологічних якостях. Вони залишилися на рівні тих параметрів, які сформувалися в зерні після проходження періоду післязбирального дозрівання. У процесі подальшого зберігання змінився тільки показник деформації клейковини. Одержані дані свідчать про те, що якість клейковини продовжувала підвищуватись як у м'якої пшениці, так і у твердої (табл.10).

Таблиця 10 Динаміка пружності клейковини зерна, що зберігається при різних режимах, о.п. ІДК (в середньому за 2004-2007 рр.)

Режими зберігання	Тривалість зберігання, діб	НІР05
	45	90	135	180	225	270	315
М'яка пшениця
в сухому стані	73	73	72	67	63	58	64	3,0
в охолодженому стані	73	68	68	64	65	62	64
без доступу повітря	73	72	72	70	68	66	65
Тверда пшениця
в сухому стані	95	96	93	92	85	81	82	3,1
в охолодженому стані	95	96	91	86	84	82	83
без доступу повітря	95	93	92	90	89	87	84

При цьому слід відзначити дві особливості. Перша - зміна деформації клейковини в зерні твердої пшениці відбулася в більшій мірі (11-13 од.), ніж в зерні м'якої пшениці (8-9 од.). Друга особливість полягає у тому, що найпомітніша зміна якості клейковини відбувалася в першу половину періоду зберігання, а до кінця строку спостережень цей процес або сповільнювався, або припинявся повністю. У зв'язку з цим, можна зробити висновок про те, що цю зміну якості клейковини слід вважати продовженням процесів післязбирального дозрівання. Як і очікувалося, підвищення пружності клейковини сприяло деякому поліпшенню якості хліба. Спостерігалося збільшення об'єму хліба, підвищення його формостійкості і загальної оцінки (табл.11).

Таким чином, по-перше, процеси формування якості клейковинного комплексу продовжуються в період його зберігання у м'якої пшениці протягом 225 діб, а у твердої - протягом 270 діб. По-друге, оскільки впливу різних режимів післязбирального зберігання на якість зерна озимої пшениці не виявлено, то оптимальним режимом зберігання зерна протягом року слід рахувати той, що дешевше і забезпечує більш повне збереження якості зерна, закладеного на зберігання.

Таблиця 11 Динаміка борошномельних і хлібопекарських якостей зерна, що зберігалося при різних режимах (в середньому за 2004-2007 рр.)

Показники якості	Режими зберігання	Тривалість зберігання, діб	НІР05
		45	90	135	180	225	270	315
Вихід борошна, %	1	71,1	70,8	70,0	72,2	71,0	71,3	71,2	1,8
	2	71,1	71,0	69,3	71,2	70,8	71,6	70,8
	3	71,1	72,4	71,8	70,9	72,3	71,3	72,0
ВПЗ, %	1	62,6	66,6	62,7	62,3	62,7	60,9	61,6	2,0
	2	62,6	62,9	62,9	63,9	62,9	61,9	63,1
	3	62,6	64,6	63,6	63,7	61,6	62,1	62,3
Об'єм хліба, см3	1	600	-	-	608	-	-	608	7,0
	2	600	-	-	608	-	-	611
	3	600	-	-	606	-	-	615
Формостійкість, h/d	1	0,53	-	-	0,56	-	-	0,60	0,02
	2	0,53	-	-	0,58	-	-	0,59
	3	0,53	-	-	0,55	-	-	0,59
Загальна хлібопекарська оцінка, балів	1	4,3	-	-	4,4	-	-	4,5	0,1
	2	4,3	-	-	4,4	-	-	4,6
	3	4,3	-	-	4,5	-	-	4,5

Примітка: 1 - режим зберігання в сухому стані;

2 - режим зберігання в охолодженому стані;

3 - режим зберігання без доступу повітря.

В шостому розділі приведена економічна ефективність різних умов проходження післязбирального дозрівання зерна озимої пшениці і режимів його подальшого зберігання в Криму. Виявлене нами підвищення якості комплексу клейковини зерна об'єктивно сприяє підвищенню загальної оцінки кінцевої продукції - хліба, але не може одержати відповідну грошову оцінку. У зв'язку з цим, в своїх розрахунках економічної ефективності ми узяли тільки ті показники, які можна виразити в грошовому еквіваленті.

Першим таким показником є тривалість періоду післязбирального дозрівання зерна за різних умов його проходження - на площадці під навісом і у складі. Одержані дані показали, що процес післязбирального дозрівання в зерні м'якої пшениці при знаходженні його на площадці закінчується на 20-25 днів раніше, ніж в зерні, яке проходить цей процес в складі. Ця обставина дозволяє понизити амортизаційні витрати на зберігання (або орендну платню) на 3,20-3,25 гривень за кожну тонну зерна.

Другим економічним показником ефективності запропонованого нами прийому є показник виходу борошна. На 25 день після збирання у зерна м'якої пшениці, що зберігалося на площадці, він склав 71,6 %, а в складі - тільки 68,3 %, тобто на 3,3 % менше. Узявши для розрахунку ціни на борошно 1 сорту - в середньому 2 грн. за 1 кг, нескладно підрахувати, що застосовуючи спосіб проходження післязбирального дозрівання, рекомендований нами, господарство при переробці 1 тонни зерна зможе додатково одержувати 66 грн.

Ще одним показником є водопоглинальна здатність борошна, яка впливає на величину припіку. При проходженні дозрівання на площадці цей показник на 25 день зберігання на 3,2 % вище, ніж при знаходженні зерна у складі. В результаті вихід хліба зростає на 78 кг, що дозволяє одержувати додатково 211 грн. з 1 тонни товарного зерна.

Висновки

Виконаний нами детальний розгляд джерел наукової літератури свідчить про актуальність та недостатню вивченість питань щодо проходження післязбирального дозрівання зерном озимої пшениці, змін посівних і технологічних якостей в цей період. На підставі проведених в 2004-2007 рр. польових і лабораторних досліджень, аналізу одержаних даних і їх математичної обробки зроблені наступні висновки.

1. Процес післязбирального дозрівання зерна у м'якої і твердої озимої пшениці протікає неоднаково. Біологічні процеси фізіологічного дозрівання формування показника енергії проростання і схожості у насіння твердої пшениці проходять повільніше і продовжуються 40 днів і більш, тоді як насінню м'якої пшениці для проходження цього періоду в умовах Криму достатньо 30-35 днів. Формування схожості насіння при цьому відбувається енергійніше, ніж показника енергії проростання.

2. Встановлено, що на швидкість і тривалість проходження періоду післязбирального дозрівання серйозний вплив виявляють сортові особливості озимої пшениці. Сучасні сорти за цією ознакою пропонується розділити на три групи: сорти зі швидкими темпами післязбирального дозрівання (35 днів) Альбатрос, Красуня, Любава, Пошана, Фантазія, Українка; сорти з середніми календарними термінами досягнення максимальних значень посівних якостей (45-50 днів) Кирія, Лада, Повага, Никонія, Сирена, Лузанівка; сорти з повільними темпами післязбирального дозрівання (50-55 днів) - Панна, Писанка, Куяльник, Застава, Прима, Селянка. Ці особливості слід враховувати в період підготовки насіння до сівби, а товарного зерна до використання.

3. Вперше встановлено, що насіння озимої пшениці, вирощене на високих агротехнічних фонах, має більші темпи проходження періоду післязбирального дозрівання, ніж насіння, вирощене на низьких агрофонах. Можна припустити, що одною з причин цього явища є неоднакова білковість, що визначає різну гідрофільність при проростанні.

4. Виявлено, що погодні умови вирощування озимої пшениці чинять значний вплив на швидкість і тривалість процесів післязбирального дозрівання її зерна. Високі температури і низька вологість повітря в період формування і дозрівання зерна прискорюють процес досягнення технічної стиглості (готовності до збирання) і збільшують розрив між цим станом і досягненням їм фізіологічної зрілості. У зв'язку з цим тривалість періоду післязбирального дозрівання збільшується на 25-35%.

5. Істотний вплив на швидкість проходження процесу післязбирального дозрівання насіння озимої пшениці, як м'якої, так і твердої, виявляють умови, в яких знаходиться зерно у цей період. Проходження дозрівання в режимі повітряно-сонячного обігріву прискорює дозрівання і скорочує терміни досягнення високих показників посівних властивостей у порівнянні з насінням, що знаходиться у складі, на 10-15 днів.

6. Вперше встановлено, що в процесі післязбирального дозрівання товарного зерна озимої пшениці формування його якості відбувається з неоднаковою швидкістю і різним рівнем показників. Швидше і в більшій мірі підвищується вихід борошна і його водопоглинальна здатність, повільніше і на менший рівень в цей період змінюється якість комплексу клейковини. Такі показники як маса 1000 зерен, склоподібність, натура, масова частка білка, сирої клейковини, її гідратація і показник седиментації за оптимальних умов зберігання залишаються на попередньому рівні.

7. Нами встановлено, що швидкість проходження післязбирального дозрівання товарного зерна м'якої озимої пшениці вище, ніж зерна твердої озимої пшениці і складає відповідно 20-25 днів і 35-40 днів. Зміна параметрів технологічних якостей у зерна м'якої озимої пшениці за цей період проходить в більшій мірі, ніж у зерна твердої озимої пшениці.

8. У різних сортів як м'якої, так і твердої пшениці досягнення максимальних посівних і технологічних показників якості відбувалося протягом неоднакового за тривалістю періоду після збирання, що необхідно враховувати при вирішенні питань про їх використання.

9. В процесі зберігання зерна м'якої і твердої озимої пшениці відбувається подальше зміцнення клейковини і, як наслідок, поліпшення його хлібопекарських властивостей. Процес формування якості комплексу клейковини в зерні м'якої пшениці продовжується близько 225 днів, а в зерні твердої пшениці - 270 днів. Режими зберігання зерна в цей період не чинять помітного впливу на зміну його якості.

10. В умовах Криму найдоцільнішим режимом післязбирального зберігання насінного і товарного зерна слід рахувати той, який в умовах конкретного господарства є економічно оптимальним.

Рекомендації виробництву

На підставі одержаних нами результатів господарствам різних форм власності Криму рекомендується:

1. Для підвищення посівних якостей насінного зерна озимої пшениці і прискорення проходження періоду післязбирального дозрівання слід проводити його повітряно-сонячний обігрів що найменш протягом 10-12 днів на площадці під навісом.

2. Для свіжозібраного товарного зерна озимої пшениці з метою підвищення його стійкості при зберіганні і скорочення періоду підготовки до використання слід проводити повітряно-сонячний обігрів мінімум протягом 15-16 днів.

3. При вирішенні питань щодо використання насіння і товарного зерна озимої пшениці необхідно враховувати сортові особливості в процесі проходження післязбирального дозрівання.

4. В сучасних умовах товаровиробникам Криму найбільш доцільно зберігати зерно пшениці не в звичайних складах, а в металевих бункерах, що забезпечує його повне збереження і знижує витрати на зберігання.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Житова Л. В. Щодо питання про післязбиральне дозрівання зерна пшениці / Л. В. Житова // Наукові праці КДАТУ. - Сімферополь, 2005. - Вип. 89. - С. 245-252.

2. Житова Л. В. Вплив різних режимів післязбирального дозрівання на якість насіння озимої пшениці / Л. В. Житова // Наукові праці КДАТУ. - Сімферополь, 2005. - Вип. 91. - С. 49-53.

3. Письменний В. Д. Вплив сортових особливостей на проходження післязбирального дозрівання насіння м'якої озимої пшениці / В. Д. Письменний, Л. В. Житова // Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь, 2006. Вип. 94. - С. 86-90 (проведення досліджень, оформлення статті).

4. Житова Л. В. Зміна технологічних якостей зерна м'якої озимої пшениці в період післязбирального дозрівання / Л. В. Житова // Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь, 2006. Вип. 96. - С. 203-208.

5. Ніколаєв Є. В. Ефективність різних режимів і способів тривалого зберігання зерна пшениці в Криму / Є. В. Ніколаєв, Л. В. Житова // Наукові праці ПФ „КАТУ” НАУ. / С. - г. науки. - Сімферополь, 2007. - Вип. 100. - С. 62-68 (підбір і теоретичний аналіз джерел літератури, проведення досліджень, оформлення статті).

6. Ніколаєв Є. В. Особливості проходження післязбирального дозрівання зерна твердої озимої пшениці в Криму / Є. В. Ніколаєв, Л. В. Житова // Наукові праці ПФ „КАТУ” НАУ. / С. -г. науки. - Сімферополь, 2007. Вип. 104. - С. 244-250 (підбір і теоретичний аналіз джерел літератури, проведення досліджень, оформлення статті).

Анотація

Житова Л.В. Вплив умов вирощування і післязбирального дозрівання на якість насіння і товарного зерна озимої пшениці в Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008.

Представлені результати вивчення змін посівних і технологічних якостей зерна озимої пшениці в період проходження післязбирального дозрівання та в процесі подальшого зберігання.

Аналіз одержаних даних дозволив встановити, що у зерні м'якої і твердої пшениці процес післязбирального дозрівання іде неоднаково. За темпами цього періоду зерно м'якої пшениці значно перевершувало зерно твердої. Сортові особливості зерна також виявляли вплив на швидкість та інтенсивність післязбирального періоду, що дозволило за цими ознаками досліджувані сорти розділити на три групи - із швидкими, середніми та повільними темпами післязбирального дозрівання. Вирощування зерна на високому агрофоні сприяло зростанню темпів дозрівання. Знаходження зерна у цей період в різних умовах також впливало на динаміку посівних і технологічних якостей. Розміщення насіння і товарного зерна на площадці з навісом дозволяє скоротити період дозрівання на 10-15 днів. Знаходження в процесі тривалого зберігання в різних умовах, навпаки, не чинило впливу на якість зерна. Тому, в умовах Криму оптимальним режимом зберігання слід рахувати той, який на даний час є економічно доцільним.

Ключові слова: зберігання, зерно, озима пшениця, післязбиральне дозрівання, сорти, посівні, технологічні, хлібопекарські якості.

Аннотация

Житова Л.В. Влияние условий выращивания и послеуборочного дозревания на качество семян и товарного зерна озимой пшеницы в Крыму. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Южный филиал «Крымский агротехнологический университет» Национального аграрного университета, Симферополь, 2008.

Целью работы явилось исследование динамики посевных и технологических качеств зерна сортов озимой мягкой и твердой пшеницы, выращиваемого в Крыму, в период его послеуборочного дозревания и хранения в зависимости от агротехнических, почвенно-климатических условий выращивания, способов его проведения и режимов хранения.

В соответствии с этим решались задачи: исследовать изменения посевных и технологических качеств зерна в период послеуборочного дозревания и последующего хранения; установить влияние видовых и сортовых особенностей, агротехнических, почвенно-климатических факторов его выращивания, условий послеуборочного дозревания и хранения на динамику изменений этих качеств; определить для исследуемых сортов оптимальный для Крыма способ послеуборочного дозревания и хранения зерна; продолжительность послеуборочного дозревания зерна при использовании его на посевные и технологические цели.