Логістичні аспекти підвищення ефективності збуту продукції рослинництва аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 339.187.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛОГІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

ВАЩУК ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вищому навчальному закладі Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі".

Науковий керівник:

Березін Олександр Вікторович, доктор економічних наук, професор, Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі", завідувач кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

Коренюк Петро Іванович, доктор економічних наук, доцент, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, завідувач кафедри економіки і управління підприємством;

Сакун Аліна Жоржовна, кандидат економічних наук, доцент, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться "19" травня 2011 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25, корпус 1, конференц-зал (ауд. 342).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розіслано "16 " квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.П. Дуброва.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розбудова національної соціально орієнтованої ринкової економіки та її інтеграція до світового економічного простору щільно пов'язані з проблемами продовольчого забезпечення населення країни, що є вагомою складовою у формуванні економічної безпеки. Продовольча безпека країни визначається спроможністю держави створювати такі внутрішні умови господарювання, які гарантують достатній та доступний кількісний і якісний рівень харчування населення продуктами, безпечними для його життєдіяльності, за рахунок національного виробництва. Усе зазначене вимагає формування внутрішніх чинників самозабезпечення необхідних обсягів виробництва аграрної та продовольчої продукції.

Основним джерелом створення товарних ресурсів агропродовольчого ринку виступає сільськогосподарське виробництво. Ефективність господарювання агровиробничих підприємств залежить не лише від умов виробництва товарної продукції, а і від наявних взаємозв'язків та від кількості посередницьких структур, через які проходить аграрна продукція, а особливо продукція рослинництва, на шляху до кінцевого споживача. Розбудова адекватних ланцюжків просування продукції рослинництва, що сприятимуть формуванню оптимальних обсягів виробництва та ціни, яка б об'єктивно враховувала економічні інтереси усіх пов'язаних підприємств, є вагомою проблемою сучасних ринкових відносин національної економіки. Взаємозв'язки між усіма залученими до ланцюжка просування рослинницької продукції суб'єктів господарювання варто розбудовувати на принципах логістики, адже саме вони мають сприяти мінімізації витрат для забезпечення сформованого на зазначену продукцію попиту споживачів.

Теоретичні та практичні аспекти проблеми функціонування та подальшого розвитку агропродовольчого ринку щільно пов'язані з формуванням багатоукладної економіки в аграрній сфері, харчовій та переробній промисловості, розвитком кооперації, інтеграції, демонополізації, удосконаленням систем управління, створенням оптимальної ринкової інфраструктури тощо. Дослідженню цих питань присвячені праці національних та зарубіжних економістів: В.Г. Андрійчука, О.В. Березіна, В.І. Бойка, С.С. Бакая, В.І. Власова, О.А. Галича, Б.В. Губського, Б.П. Дмитрука, П.І. Коренюка, О.В. Крисального, М.Г. Лобаса, М.Й. Маліка, А.О. Пантелеймоненка, В.Я. Плаксієнка, П.Т. Саблука, А.Ж. Сакун, М.П. Сахацького, О.М. Шпичака, С.П. Ярошенка та ін. Питанням залучення логістичних аспектів до розбудови ринку присвячені праці зарубіжних фахівців, таких як: Дональд Дж. Бауерсокс, Дейвид Дж. Клосс, К. Друрі, Майкл Р. Ліндерс, О. Моргенштерн, Харольд Е. Фірон, Е. Мате, Д. Тиск'є, Р. Юнеман та ін. Російські вчені А.У Альбеков, Б.А. Акінін, А.М. Гаджинський, В.В. Дибська, І.А. Леншин, Л.Б. Миротін, В.Є. Ніколайчук, А.Н. Родніков, Ю.І. Смольняков та інші також працювали над цією проблемою. До українських вчених, що присвятили свої публікацій цим питанням, слід віднести: Н.О. Власову, М. Васелевського, Ю.В. Пономарьову, А.Г. Кальченка, Є.В. Крикавського, Н.І. Чухрая та інших.

Але зазначені проблеми потребують подальшого дослідження як теоретичних, так і практичних засад системи регулювання аграрного ринку та сучасної інфраструктури просування сільськогосподарської продукції, створення оптимальних моделей доведення продукції рослинництва до споживачів, механізму авансування обігу сільськогосподарської продукції, розвитку гуртових підприємств та гуртових продовольчих ринків, бірж, лізингової діяльності, державної підтримки лізингових операцій, процесів агропромислової інтеграції та кооперації, організаційної структури галузей, їх співвідношення, використання логістичних концептуальних аспектів для підвищення ефективності господарської діяльності тощо. На сучасному етапі розвитку ринкових відносин, у формуванні агропродовольчого забезпечення населення країни питання оптимізації функціонування агропродуктового ринку, а особливо ринку продукції рослинництва, розглядаються без урахування теоретико-практичних здобутків світового досвіду, що розбудовуються на засадах концепцій логістики.

Об'єктивно виникає необхідність розробки та подальшого удосконалення теоретико-методологічної бази використання логістичних підходів у формуванні та стабілізації руху потоків продукції рослинництва та сировини, залучення до інфраструктури аграрного ринку гуртових логістичних підприємств з метою підвищення ефективності господарської діяльності усіх взаємопов'язаних суб'єктів ринку, що входять до ланцюжка просування продукції. Зазначене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Запропоновані автором концептуальні підходи до формування ланцюжка просування продукції рослинництва на ринок узгоджуються з планами науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємства Вищого навчального закладу Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" за темою "Організаційно-економічний механізм формування стратегій розвитку суб'єктів господарювання" (номер державної реєстрації 0105U008952). Роль автора полягає у розробці пропозицій та рекомендацій з залучення концепцій логістики щодо формування ефективних ланцюжків просування продукції рослинництва на ринок.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності збуту продукції рослинництва аграрних підприємств на засадах логістики та залучення до ланцюжка просування потоків продукції рослинництва гуртових посередницьких структур.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:

- дослідити роль аграрного сектору у формуванні агропродовольчих ресурсів вітчизняного ринку;

- оцінити існуючу систему просування аграрної продукції до споживача та чинники, що забезпечують її ефективність;

- узагальнити методику формування логістичних підходів до управління потоками продукції рослинництва аграрних підприємств;

- дослідити стан розвитку аграрного виробництва Дніпропетровської області;

- здійснити аналіз процесів формування логістичних ланцюжків просування продукції рослинництва на ринок;

- запропонувати методику становлення обґрунтованих параметрів виробництва і реалізації продукції рослинництва аграрних підприємств;

- обґрунтувати теоретико-методичні підходи формування і розробити рекомендації щодо удосконалення структурної моделі логістичної системи просування потоків продукції рослинництва до кінцевого споживача;

- визначити місце і роль гуртових логістичних підприємств у формуванні інфраструктури аграрного ринку та їх вплив на забезпечення оптимальних обсягів і розширеного асортименту продукції рослинництва аграрних підприємств;

- запропонувати методику визначення місцярозташування логістичного гуртового підприємства та розробити його організаційну структуру.

Об'єктом дослідження є система взаємовідносин та механізмів організаційно-економічного характеру, що формують ефективні канали просування продукції рослинництва аграрних підприємств на ринок.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів підвищення ефективності збутової діяльності аграрних підприємств та формування складових ланцюжка просування потоків продукції рослинництва на засадах логістики.

Методи дослідження. Досягнення поставленої у дисертаційному дослідженні мети у теоретичному аспекті базується на використанні системного підходу до вивчення усіх господарських процесів на основі використання об'єктивних економічних законів та закономірностей економічної теорії, мікро- та макроекономіки. Для визначення шляхів розбудови аграрного ринку застосовуються методи прогнозування, економічного аналізу, наукової абстракції, індукції, дедукції, аналізу, синтезу, логічної та історичної аналогії.

Прикладний аспект дослідження спирається на чинне нормативно-правове забезпечення та адміністративне регулювання соціальних і економічних процесів у сфері функціонування суб'єктів ринку, національні стандарти та вимоги, статистичні щорічники Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в Дніпропетровській області, міжнародний досвід. У дослідженні використані традиційні статистичні та економетричні методи вивчення соціально-економічних явищ: вибіркове спостереження, групування, порівняльний та кореляційно-регресійний аналіз, визначення тенденцій розвитку. При опрацюванні інформації використано сучасні комп'ютерні програми та інформаційні технології.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у комплексному узагальненні та подальшому розвитку теоретичних, методичних і практичних положень удосконалення збутової

діяльності аграрних підприємств шляхом залучення логістичних принципів до формування оптимальних ланцюжків просування продукції рослинництва на ринок. Основні елементи наукової новизни полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано методичний підхід до формування логістичних підприємств у системі збуту продукції рослинництва кінцевому споживачеві, що генерує появу синергічного ефекту за рахунок оптимізації ланцюжків її просування та раціоналізації управління товарними і супутніми потоками;

удосконалено (доповнено):

- положення щодо теоретико-методичного підходу до визначення обґрунтованих параметрів виробництва і реалізації основних видів продукції рослинництва на перспективний період з урахуванням тенденцій розвитку господарської діяльності, норм споживання продуктів, коефіцієнту природного приросту населення та еластичності попиту за доходами;

- методичний підхід до оцінювання конкурентних позицій аграрних підприємств з урахуванням спеціалізації регіонів на вирощуванні високорентабельних видів сільськогосподарської продукції;

- модель використання гуртового посередника у ланцюжку просування потоку рослинницької продукції до кінцевого споживача, що полягає у розширенні мережі сільськогосподарських ринків, популярних серед населення;

- методичні засади визначення місця розташування плодоовочевої гуртівні (логістичного підприємства) у конкретному адміністративному районі, як точки перетину товаропотоків;

набули подальшого розвитку:

- положення щодо логістичного підходу до управління матеріальними та супутніми потоками, здатними викликати синергічну продуктивність (ефективність) від раціоналізації та оптимізації продуктивності усіх складових виробничої системи та кількості ланцюжків просування;

- обґрунтування впливу на конкурентоспроможність аграрних підприємств чинників, що підвищують конкурентоспроможність їх потенціалу та здатність до швидкої диверсифікації продукції;

- положення щодо доповнення організаційно-функціональної структури аграрних підприємств логістичними підрозділами.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні практичних рекомендацій щодо розбудови логістичних систем просування товарних та супутніх потоків в Україні та визначення їх впливу на підвищення ефективності функціонування суб'єктів аграрного ринку. Основні наукові положення роботи доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практичній діяльності гуртових агропродуктових підприємств.

Наукові розробки автора щодо основних принципів програмно-цільового підходу до визначення перспектив розвитку регіону використані і у цілому органічно поєднані з низкою науково-дослідних тем, затверджених Вченою Радою ПВНЗ "Нікопольський економічний університет", де автор є співвиконавцем; ним здійснено методично-практичне обґрунтування використання логістичних принципів у розбудові ланцюжків просування продукції рослинництва аграрних підприємств на ринок. Запропоновані розробки автора використані, насамперед, у дослідженні на замовлення Нікопольської Держадміністрації № 1-09 від 01.04. 2009 р. "Дослідження та розробка механізму управління інноваційно - інвестиційним процесом у Нікопольському районі Дніпропетровської області" (довідка № 15/65 від 07.10.2009 р.), стосовно використання гуртових посередників у ланцюжку просування продукції рослинництва кінцевому споживачеві. Результати дослідження, отримані автором, використовуються у навчальному процесі ПВНЗ "Нікопольський економічний університет" при розробці навчально-методичних комплексів спеціальностей "Маркетинг" та "Менеджмент організацій" (довідка про впровадження № 77-02 / 24 від 10.02.2010 р.), а також у Вищому навчальному закладі Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" при викладанні дисциплін "Економіка підприємства", "Стратегія підприємства", "Управління проектами" та написанні курсових і дипломних робіт (довідка № 01-08/241 від 12 грудня 2010 р.). гуртова логістична просування рослинництво

Наукові рекомендації щодо удосконалення просування продукції рослинництва на ринок шляхом залучення логістичних підприємств знайшли схвалення та були використані при розробці Стратегічного плану сталого розвитку м. Нікополя до 2020 р. (довідка Управління економічної політики Нікопольської міської ради Дніпропетровської області № 26/10 від 18.11.2010 р.) за напрямом стратегічного пріоритету № 1 "Створення умов для соціально-економічного розвитку міста", прийнятого на засіданні робочої групи зі стратегічного планування 11.02.2010 р. (протокол засідання № 8).

Пропозиції та рекомендації, запропоновані у дисертації стосовно побудови логістичного ланцюжка просування продукції рослинництва на ринок, схвалені логістично-транспортним підприємством ТОВ "ВАП ТРАНС" і використовуються у його господарській діяльності (довідка № 141 / 09 від 22.12. 2009 р.); а пропозиції стосовно обґрунтування параметрів виробництва і реалізації продукції рослинництва схвалені правлінням Полтавської облспоживспілки і використанні при опрацюванні програм відновлення функцій власної гуртової ланки (довідка № 10/2-22 від 08.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням, у якому викладено власний підхід до використання логістичних засад у розбудові інфраструктури національного аграрного ринку. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, результати, висновки та рекомендації, що містяться у дисертації, є особистим здобутком дисертанта. З наукових праць, написаних у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача. Усі результати наукового дослідження отримані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Наукові та практичні положення дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на 8 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: І Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми формування нової економіки ХХІ ст." (м. Дніпропетровськ, 2008 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання" (м. Київ, 2008 р.); Міжрегіональна науково-практична конференція "Проблеми економіки та управління у промислових регіонах" (м. Запоріжжя, 2008 р.); ІV Міжнародна науково-практична конференція "Альянс наук: вчений - вченому" (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція "Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств" (м. Кривий Ріг, 2009 р.); VІ Міжнародна науково-практична конференція "Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); Х Міжнародна науково-практична конференція "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція "Формування конкурентоспроможного середовища для досягнення світових параметрів факторіальних і результативних показників виробництва" (м. Тернопіль, 2010 р.). Тези доповідей опубліковані.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 17 наукових працях, у тому числі: 9 з них - у наукових фахових виданнях (вісім з яких - одноосібні) та 8 - у матеріалах конференцій, загальним обсягом 4,9 друкованих аркушів (4,6 друк. арк. - це особистий внесок здобувача).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 205 найменувань і 15 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 185 сторінок, містить 54 таблиці та 20 рисунків (із них розміщені на окремих сторінках 14 таблиць та 3 рисунки).

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження; розкрито зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; обґрунтовано мету та завдання дослідження, його об'єкт, предмет і методи; визначено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; подано інформацію про апробацію основних положень роботи та публікації; описано загальну структуру та обсяг роботи.

У першому розділі "Теоретико-методичні аспекти забезпечення ефективного просування продукції рослинництва на ринок" проведено узагальнення та класифікація підходів до визначення і пояснення термінів "аграрний ринок", "ринок сільськогосподарської продукції". На основі результатів досліджень запропоновано ототожнити зазначенні поняття і дати визначення "аграрному ринку" як сукупності виробничих, економічних, соціальних тощо зв'язків та відносин, за допомогою яких здійснюється обмін та перерозподіл продукції, виробленої в агропромисловому виробництві. Цей ринок варто розглядати як опосередковуючу ланка між агропромисловим виробництвом та розподілом, з одного боку, і споживачами його продукції - з іншого.

У дослідженні доведено, що ринковий механізм здатен забезпечити ефективне функціонування усіх агентів національного аграрного ринку за умови формування оптимальної системи просування аграрної продукції до споживача. Недосконалість розвитку та функціонування існуючої інфраструктури аграрного ринку України зумовлює низку проблем щодо забезпечення населення продукцією рослинництва та створення на регіональному та державному рівнях продовольчої безпеки як вагомої складової економічної безпеки країни. Обґрунтовано, що в Україні не набули належного розвитку, як це є у світовій практиці, усі канали та механізми просування продукції рослинництва та сировини до кінцевого споживача. Крім того, відсутній також механізм управління потоками зазначеної продукції. Доведено, що особливої уваги вимагає ринок плодово-ягідної та овочевої продукції.

Встановлено, що використання логістичних підходів до формування сучасного агропромислового виробництва та об'єднання єдиною ціллю усіх взаємопов'язаних між собою підприємств (постачальників, виробників і продавців), є невирішеною проблемою сьогодення. Створення комплексної інтеграційної системи, спрямованої на оптимальне та раціональне управління матеріальними, інформаційними, фінансовими та іншими потоками, має забезпечити ефективне використання усіх необхідних ресурсів для як найповнішого задоволення споживацьких потреб. Потік продукції у логістичному ланцюжку її просування залежить від змінних чинників виробництва за певний період часу. І лише скоординовані зусилля усіх проміжних ланок на шляху від виробника до споживача здатні ефективно використовувати час, як один із вагомих чинників виробництва, що у сучасних умовах виступає пріоритетним у виборі споживача. Використання логістичних аспектів у розбудові інтеграційних структур, здатних поєднати підприємства, що здійснюють вирощування, переробку та просування продукції рослинництва до кінцевого споживача, базується на системному підході до розгляду виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням і сфери товарообігу.

У дослідженні запропоновано трактувати "логістику" як механізм досягнення компромісу між виконанням зобов'язань і необхідними для цього витратами, коли споживача задовольняє рівень виконання його замовлень, а витрати виробника при цьому мінімізуються. Поєднання зазначених чинників варто відобразити наступною схемою (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель ключових ознак концепцій логістики [власна розробка автора]

У роботі обґрунтовано, що впровадження логістичних принципів у формування аграрного ринку дозволить прискорити інтегрування суб'єктів господарювання та удосконалити надходження усіх необхідних матеріалів до місця призначення чи місця споживання; спонукатиме доведення до оптимальності розмірів партії постачання, мінімізуватиме терміни виконання замовлень на постачання аграрної продукції необхідної кількості та відповідної якості. Логістичні принципи у розбудові агровиробничих інтеграційних систем спонукатимуть до використання ефекту синергії, тобто мають забезпечити новоутворення узагальнюючої продуктивної сили, яка поєднає окремі складові (працівників, технології, техніку, інформацію, взаємозв'язки тощо), що відзначатиметься підвищеною продуктивністю, яка вища за продуктивність кожної, окремо взятої, складової. Зазначене здатне формувати емерджентність виробничої системи, продукуючи її життєдіяльність та резонансний ефект підсилення. Від наявності щільної взаємодії та взаємовпливу перерахованих елементів виробничої системи формується системна ефективність господарювання на рівні підприємства, що і підвищує його конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі.

У другому розділі "Діагностика процесів просування продукції рослинництва на ринок у Дніпропетровській області" представлено результати аналізу стану розвитку агровиробництва області і встановлено, що прослідковується стійка тенденція до покращення фінансових результатів сільського господарства Дніпропетровщини. Подальша реструктуризація земельних відносин та вихід із кризового стану сільськогосподарського виробництва суттєво впливають на формування та розвиток аграрного ринку як регіонального, так і національного рівнів, де вагомого значення набувають питання формування товарних потоків, просування продукції рослинництва та сировини до кінцевого споживача.

Діагностика процесів просування продукції рослинництва в Україні та у Дніпропетровській області довела, що на ринку зерна склалася специфічна кон'юнктура. Зазначене зумовлене значним попитом на дешеве українське зерно, значними обсягами пропозиції, які перевищують внутрішній попит, а також зменшенням потреби у фуражному зерні і наявністю потужної інфраструктури, сформованої зернотрейдерами у чорноморських портах України. Обґрунтовано, що зазначені структури у своїй господарській діяльності застосовують логістичні підходи до формування та управління товаропотоками зернової продукції, і саме під їх впливом формується і розвивається експортна інфраструктура національного зернового ринку, особливо у припортових регіонах. Проведений аналіз довів, що за іншими видами агропродукції сформовані канали просування товаропотоків без врахування принципів логістики. Продукція тваринництва реалізується переважно на засадах прямих взаємозв'язків з переробними підприємствами, а також частково через збутові кооперативи та комерційні структури. Реа-лізація плодоовочевої продукції - в основному є комерціалізованою (рис. 2).

Рис. 2. Канали реалізації продукції рослинництва аграрними підприємствами Дніпропетровської області у 1995 р. та 2009 р.

У роботі обґрунтовані недоліки сформованих ланцюжків просування

продукції рослинництва: відсутність послідовної довготермінової стратегії формування аграрного сектору; неефективність заставних закупівель зерна; відсутність скоординованих дій владних структур; нерозвиненість ринкової інфраструктури; використання високовартісних та матеріаловитратних технологій як у виробництві продукції рослинництва, так і у її переробці, транспортуванні та зберіганні; відсутність ефективної системи державної підтримки цін і доходів виробників сільськогосподарської продукції; слабка інформаційна забезпеченість усіх проміжних ланок господарювання, недостатність використання принципів логістики у розбудові логістичних систем організації збуту продукції рослинництва кінцевому споживачеві тощо.

Аргументовано, що існуючі канали реалізації продукції рослинництва аграрних підприємств потребують докорінної зміни у напрямку формування партнерських, виважених, економічно обґрунтованих взаємозв'язків усіх ланцюжків на шляху її просування до споживача.

Результати дослідження переконливо доводять, що оцінюючи конкурентні позиції аграрних підприємств області, варто відзначити їх спроможність до виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції рослинництва та сировини у достатньому обсязі та необхідному асортименті. Трансформаційні перетворення у сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області підтверджують позитивні зрушення щодо формування їх конкурентних переваг. Але ці зміни не забезпечують належного рівня ефективності господарювання аграрних підприємств, гальмують формування та функціонування аграрного ринку, у першу чергу, регіонального значення, на що наголошує автор у власних публікаціях. Усе це вимагає опрацювання обґрунтованого механізму просування, у першу чергу, продукції рослинництва на ринок.

У третьому розділі "Організаційно-методичне обґрунтування побудови логістичних систем збуту продукції рослинництва" запропонована система становлення обґрунтованих параметрів виробництва і реалізації продукції рослинництва, а особливо овочевої та плодово-ягідної продукції, для забезпечення потреб населення Дніпропетровської області до 2015 р. (для розрахунків використано авторську формулу):

ВЗ = КН · Кпп · Нс · Кпс

де: ВЗ - валовий збір певного виду продукції рослинництва (тис. т); КН - кількість населення (осіб); Кпп - коефіцієнт природного приросту населення; Нс- норма споживання зазначеного продукту на одну особу (кг/особу); Кпс - коефіцієнт приросту споживання продукту при зростанні доходів населення.

Використавши лінійну функціональну залежність обсягів виробництва певних видів продукції на одну особу від часу за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, визначено тренд розвитку виробництва плодово-ягідної продукції області до 2015 р., тобто отримано узагальнюючу статистичну оцінку тенденції розвитку за допомогою методу аналітичного вирівнювання. Розрахунки прогнозованих обсягів виробництва подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Розрахунки прогнозованих обсягів виробництва плодово-ягідної та овочевої продукції сільськогосподарськими підприємствами Дніпропетровської області до 2015 р. [розрахунки автора]

Роки	Овочева продукція:	Плодово-ягідна продукція:
	кг / особу	всього, тис. т	кг / особу	всього, тис. т
2010	138,32	443,4	39,05	125,2
2011	143,04	444,8	38,81	120,7
2012	147,76	459,4	38,57	117,5
2013	152,48	464,6	38,33	116,1
2014	157,2	479,0	38,09	115,7
2015	161,92	488,5	37,85	114,2

Розрахунки доводять, що забезпечення населення Дніпропетровської області овочевою продукцією на рівні фізіологічних норм буде досягнуто лише у 2015 р. (за умови використання існуючих технологій та використання наявних на сучасний період площ), а забезпечення плодово-ягідною продукцією відзначається тенденцією до зменшення через відсутність стабільних каналів збуту та переміщенням її виробництва до господарств населення (щорічне зменшення на рівні 0,24 кг на одну особу).

З метою забезпечення населення швидкопсувною вітамінною плодоовочевою продукцією запропоновано створити логістичні системи для просування такої продукції на ринок. Інтегратором, що об'єднає зусилля усіх ланок зазначеної системи, має виступати плодоовочева гуртівня, яка здатна поєднати розрізнених дрібнотоварних агровиробників та індивідуальні господарства населення, що вирощують зазначені види агропродукції на присадибних та садових ділянках (рис. 3.).

Рис. 3. Структурна модель логістичної системи ("пісчаного годинника") просування товарного, інформаційного та фінансового потоків

Обґрунтовано, що ефективність функціонування зазначеної моделі залежить не лише від використання основних принципів логістики, а і від щільного поєднання фундаментально-організаційних чинників, що мають гарантувати нормативно-правове, техніко-технологічне, фінансове,

інфраструктурне, санітарно-гігієнічне, екологічне тощо забезпечення.

У роботі доведено, що агровиробники Нікопольського району Дніпропетровської області мають потужний потенціал у напрямку збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва, у першу чергу, плодоовочевої, за якими спостерігається низький рівень товарності (табл. 2).

Отже, запропоноване новостворене гуртове підприємство - гуртівня має оптимізувати товарні потоки зазначеної продукції. Головним завданням її має бути закупівля, зберігання, сортування, пакування, переробка, транспортування та реалізація зазначеної продукції.

Таблиця 2. Показники валової та реалізованої продукції агропідприємств Нікопольського району Дніпропетровської області, 1990-2009 рр., (тис. т)

Показники	Роки:	2009 р. до 1990 р., %
	1990	1995	2006	2007	2008	2009
Зернові культури
Вироблено	173,4	120,7	180,1	83,3	216,8	150,8	87,0
Реалізовано	46,2	46,8	120,4	56,9	134,6	122,7	збільшення у 2,7 рази
Рівень товарності, %	26,6	38,8	66,9	68,3	62,1	81,4	збільшення у 3 рази
Олійні культури
Вироблено	17,0	16,0	46,9	27,2	42,7	32,9	збільшення у 1,9 рази
Реалізовано	12,5	10,1	40,5	22,6	41,0	31,9	збільшення у 2,6 рази
Рівень товарності, %	73,5	63,1	86,4	83,1	96,0	97,0	132,0
Картопля
Вироблено	53,4	32,4	31,2	19,5	31,1	30,3	56,7
Реалізовано	5,5	0,9	0,2	0,1	0,1	0,1	1,8
Рівень товарності, %	10,3	2,8	0,6	0,5	0,3	0,3	2,9
Овочі
Вироблено	32,6	58,7	43,8	36,6	36,0	42,1	129,1
Реалізовано	20,8	13,7	7,1	8,7	6,9	4,6	22,1
Рівень товарності, %	63,8	23,3	16,2	23,8	19,2	11,6	18,2
Плоди та ягоди
Вироблено	45,5	6,1	9,1	9,8	12,5	14,2	31,2
Реалізовано	10,2	1,9	4,8	2,2	2,6	3,0	29,4
Рівень товарності, %	22,4	31,1	52,7	22,4	20,8	21,1	94,2

Для визначення географічного місцярозташування такого гуртового підприємства, яке буде працювати на засадах логістики, у дослідженні запропоновано методичний підхід до визначення оптимального місця перетину товаропотоків плодово-ягідної та овочевої продукції у Нікопольському районі Дніпропетровської області (рис. 4).



Рис. 4. Схема визначення місцярозташування плодоовочевої гуртівні у м. Нікополі Дніпропетровської області [власна розробка автора]

У роботі обґрунтовано рекомендації щодо організаційної структури логістичного підприємства та запровадження на агропідприємствах структурних підрозділів спеціалізованих на логістичній діяльності, які мають бути забезпечені персоналом відповідної кваліфікації. Практичне значення пропозиції полягає у тому, що інтеграція та синхронізація товарного, грошового та інформаційного потоків, зосереджених в одному логістичному підрозділі, має сприяти пошуку оптимальних рішень щодо переміщення товарно-матеріальних запасів та зменшенню сукупних витрат підприємств агропромислового комплексу і часу обслуговування споживачів.

Аргументовано, що новостворена плодоовочева гуртівня у м. Нікополі має сприяти підвищенню рівня товарності зазначеної продукції до 30 % (20,4 тис. т), що у грошовому вираженні становитиме близько 61,2 млн. грн. Зазначену суму варто розглядати як дохід плодоовочевої гуртівні. Якщо податкові відрахування складатимуть 25 % від зазначеної суми, то державний бюджет щорічно має отримувати близько 15,3 млн. грн. Зазначене має сприяти також активізації соціального розвитку населених пунктів регіону.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення важливої наукової проблеми економічного обґрунтування доцільності залучення логістично-збутових підприємств для підвищення ефективності реалізації продукції рослинництва аграрних підприємств.

Результати дослідження допомогли дійти таких висновків:

1. Незважаючи на наявність в Україні необхідного потенціалу, його використання у сфері агропродовольчого виробництва є неефективним, через відсутність сучасних, на рівні міжнародних стандартів, засобів виробництва; переважаючу кількість дрібнотоварних аграрних підприємств у структурі агровиробництва; недосконалість системи аграрного менеджменту; неефективність державного регулювання аграрного сектору; недосконалість інфраструктури аграрного ринку; недостатність та неефективність використання кадрового потенціалу тощо.

2. Визначено, що у сучасних умовах аграрний ринок варто розглядати як сукупність виробничих, економічних, соціальних тощо зв'язків та відносин, за допомогою яких здійснюється обмін та перерозподіл продукції, виробленої в агропромисловому виробництві. Він виступає опосередковуючою ланкою між агропромисловим виробництвом і розподілом та споживачами. Аграрний ринок не може функціонувати ізольовано від складних внутрішніх та зовнішніх процесів суспільного розвитку. Щоб ринковий механізм працював ефективно, необхідна високоорганізована мережа спеціальних структур, котрі б забезпечували чіткий розподіл і використання необхідних для виробництва продукції обмежених ресурсів.

3. Ґрунтуючись на класичному розумінні, логістику варто розглядати як один із вагомих чинників підвищення конкурентоспроможності підприємств, що будується на щільних партнерських зв'язках як з постачальниками, так і з покупцями готової продукції. Інтегрування різноманітних за господарською діяльністю підприємств у єдину логістичну систему, яка допомагає реалізувати зусилля усіх її складових ланок на доведені кінцевої продукції до споживача, варто розглядати базовим у логістиці. Господарюючі суб'єкти мають вести постійний пошук мінімізації використання матеріальних ресурсів, оптимізації процесів закупівлі, транспортування, складування та утримання оптимальних запасів у сфері постачання, дистрибуції тощо. Логістичні аспекти здатні не лише прискорити інтегрування суб'єктів господарювання, а і забезпечити отримання точної, адекватної, швидкої інформації та її використання у формуванні розмірів запасів матеріалів, мінімізувати терміни виконання замовлень відповідної якості; сприяти ефекту синергії для підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності товарної продукції.

4. Доведено, що для підвищення ефективності управління потоками продукції аграрного виробництва (особливо швидкопсувної продукції рослинництва та тваринництва) виникає необхідність формування логістичних систем на базі аграрних підприємств, до якої має бути залучена розширена мережа гуртових селянських ринків (популярних серед населення), що вимагає обґрунтованої державної підтримки та законодавчого супроводу.

5. Аналіз трансформаційних перетворень у сфері аграрного виробництва Дніпропетровської області дає підставу стверджувати, що спостерігаються позитивні зрушення щодо формування конкурентних переваг агропродукції області: за зерновими та олійними культурами агровиробники області перевищують фізіологічно рекомендовані рівні виробництва для потреб населення на 7,6 та 21,5 % відповідно. Разом з тим, відзначено відставання від рекомендованих обсягів виробництва за такими видами продукції, як картопля - на 11,0 %, овочі та баштанні - на 10,6 %, плодово-ягідна продукція - на 44,1 %. Значно нижчі рівні забезпечення за продукцією тваринництва (відставання від 7,6 % до 50,7 %).

6. Визначені тенденції забезпечення населення овочевою продукцією та доведено позитивні зрушення у цьому напрямку у аграрних підприємств Дніпропетровській області (щорічне зростання на одну особу на рівні 4,72 кг). Виявлена спадна тенденція щодо забезпечення населення плодово-ягідною продукцією (щорічне зменшення її на рівні 0,24 кг на одну особу). Вагомий чинник виникнення зазначеної ситуації - відсутність надійних каналів збуту плодоовочевої продукції та переміщення її виробництва у сектор господарств населення.

7. З метою стимулювання агропідприємств до збільшення площ під кісточкові та насіннєві сади і збільшення обсягів виробництва плодово-ягідної продукції, варто запроваджувати на державному рівні такі заходи: надавати податкові канікули (на протязі не менше трьох років) для тих агропідприємств, які несуть витрати на будівництво складських приміщень для зберігання плодово-ягідної та овочевої продукції; залучати пільгові кредити, кредитне відшкодування та податкові пільги на витрати з виробництва зазначеної продукції. Варто також здійснювати впровадження компенсаційних виплат та податкових пільг у розмірі не менше 50 %, від існуючих податкових ставок, тим аграрним підприємствам, що займаються розбудовою зрошувальних систем, що має забезпечити розширення площ вирощування як овочевої, так і плодово-ягідної продукції.

8. Вагомою проблемою ефективного господарювання аграрних підприємств є недостатня забезпеченість їх висококваліфікованими кадрами. Для вирішення зазначеної проблеми запропоновано впровадження диференціації розмірів відрахувань у пенсійний фонд від фонду оплати праці працівників агропідприємств (за працівників у віці до 30 років - відрахування до пенсійного фонду мають складати 20 % від фонду оплати праці, у віці до 40 років - на рівні 25 %, а у віці - після 40 років - на рівні 30 %). Зазначене стимулювало б агропідприємства залучати до господарської діяльності молоді кадри, шляхом зменшення витрат на пенсійне забезпечення і збільшення оборотних засобів.

9. Для підвищення ефективності збутової діяльності аграрних підприємств запропоновано створення логістичних підрозділів у крупних аграрних підприємствах та включення до функціональних підрозділів дрібних агропідприємств фахівців з логістики, до професійних обов'язків яких має входити проведення логістичного аналізу та обґрунтування управлінських рішень щодо впливу на потоки продукції.

10. Ключовим напрямком підвищення ефективності збуту продукції рослинництва має стати створення плодоовочевих гуртівень на основі теоретико-методичних принципів логістики. Логістично-збутове підприємство здатне забезпечити ефективне управління потоком товарної продукції та відповідними йому інформаційними та фінансовими потоками, а також виконувати функції інтегратора розрізнених дрібнотоварних агропідприємств з метою формування ефективних об'єднань вертикального та горизонтального характеру. Логістичні принципи мають сприяти формуванню необхідних умов функціонування ринку плодоовочевої продукції, спонукати до складання рівноважних цін і забезпечувати збалансування обсягів пропонування та попиту на неї. Зазначене має сформувати ефективні умови функціонування аграрних та інших підприємств, залучених до ланцюжка просування продукції. Розвиток посередницько-гуртових підприємств в інфраструктурі аграрного ринку уможливлюється за адекватного державного регулювання.

11. На підвищення рівня товарності плодово-ягідної та овочевої продукції агровиробників Нікопольського району вагомого впливу мають надати новостворені плодоовочеві логістично-збутові підприємства (гуртівні). Активну участь у їх створенні мають відігравати органи влади місцевого самоврядування. Ефективне функціонування зазначеного логістично-збутового підприємства можливе за умови визначення оптимального його місце розташування. Запропонована у дослідженні методика допомагає визначити оптимальне місце перетину потоків плодово-ягідної та овочевої продукції у Нікопольському районі Дніпропетровської області, з визначенням конкретних координат його місцезнаходження. Новостворене логістичне підприємство має підвищити рівень товарності плодоовочевої продукції до 30 %, що додатково дозволить залучити до ринкового обігу близько 20,4 тис. т плодоовочевої продукції. Зазначене має забезпечити отримання доходу підприємству на рівні близько 60 млн. грн. Надходження податкових відрахувань, від визначеного рівня доходу, мають складати близько 15,3 млн. грн. до бюджету країни щорічно. Новостворені гуртівні сприятимуть збільшенню зайнятості населення міста, особливо жіночого, та здатні забезпечити щорічні податкові надходження до місцевого бюджету у вигляді прибуткового податку від заробітної плати працівників підприємства у сумі близько 216 тис. грн.

Створення логістичних підприємств для просування плодово-ягідної та овочевої продукції кінцевому споживачеві сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності усіх підприємств, логістично пов'язаних між собою, збільшенню рівня споживання вітамінної продукції населенням країни та підвищенню його добробуту, що виступає вирішальним за умови розбудови соціальної ринкової економіки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Березін О.В. Ефективне функціонування сільськогосподарського виробництва / О.В. Березін, О.В. Ващук // Економіка АПК. - 2010. - № 2. - С. 26-30 (Здобувачем проаналізовані особливості функціонування аграрних підприємств Дніпропетровської області (0,3 друк. арк.).

2. Ващук О.В. Логістичні утворення в інфраструктурі агропродовольчого ринку: теоретичні та організаційно-економічні аспекти / О.В. Ващук // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: зб. наук. праць. Вип. 4 (13): Економічні науки - Чернівці: БДФА, 2008. - С. 232-239.

3. Ващук О.В. Регіональні аспекти розбудови інфраструктури аграрного ринку: стан та перспективи / О.В. Ващук // Прометей: регіональний зб. наук. праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Вип. 3 (27). - Донецьк: ДЕГІ, 2008. - С. 124-129.

4. Ващук О.В. Теоретичне обґрунтування необхідності створення логістичних систем у агробізнесі / О.В. Ващук // Проблеми економіки й управління у промислових регіонах: зб. наук. праць: у 2 т. / НАН України, Інститут економіко-правових досліджень / відп. ред. В.К. Мамутов. -Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. - С. 50-52.

5. Ващук О.В. Виробничий потенціал та оцінка конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств / О.В. Ващук // Прометей: регіональний зб. наук. праць з економіки / Донецький економіко-гуманітарний інститут МОН України; Інститут економіко-правових досліджень НАН України. - Вип. 1 (28). - Донецьк: ДЕГІ, 2009. - С. 141-144.

6. Ващук О.В. Проблеми забезпечення умов ефективного просування аграрної продукції на ринок / О.В. Ващук / Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: науковий збірник / за ред. І.Г. Ткачук. - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, 2009. - Вип.V. - Т. 2. - С. 104-109.

7. Ващук О.В. Особливості формування інфраструктури аграрного ринку регіонального рівня. / О.В. Ващук // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. - Черкаси: ЧДТУ, 2010. - С. 205-208.

8. Ващук О.В. Оцінка конкурентних позицій аграрних підприємств Дніпропетровської області / О.В. Ващук // Зб. наук. праць КЕІ КНЕУ. - К.: КНЕУ. - 2010. - С. 38-42.

9. Ващук О.В. Агропродуктові гуртівні: перспективи розвитку / О.В. Ващук // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 2. - С. 108-113.

В інших виданнях:

10. Ващук О.В. Інфраструктура аграрного ринку: проблеми та перспективи / І Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми формування нової економіки ХХІ ст.": Збірник наукових праць. - Том 3 / - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 21-22.

11. Ващук О.В. Теоретичне обґрунтування необхідності створення логістичних систем у агробізнесі / Збірник тез доповідей учасників міжрегіональної науково-практичної конференції (22-24 травня 2008 р.) "Проблеми економіки та управління у промислових регіонах" / О.В. Ващук. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. - С. 65-67.

12. Ващук О.В. Логістика та ефективність агробізнесу / Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції 15-16 травня 2008 р. "Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання" / О.В. Ващук. - К.: МІБО КНЕУ, 2008. - С. 25-28.

13. Ващук О.В. Тенденції розвитку конкурентоздатності аграрних підприємств Дніпропетровської області / ІV Міжнародна науково-практична конференція "Альянс наук: вчений - вченому": Збірник наукових праць. - Том 2 / О.В. Ващук. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - С. 82-85.

14. Ващук О.В. Логістичні аспекти формування конкурентного потенціалу національних агропідприємств / Актуальні проблеми і прогресивні напрямки управління економічним розвитком вітчизняних підприємств: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (21-22 травня 2009 р.) у 2 т. Том 1 [редкол.: П.П. Мазурок, О.В. Плотников, А.П. Наливайко та ін.]/ О.В. Ващук. - Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2009. - С. 297-299.

15. Ващук О.В. Масштабність агровиробничих підприємств та її вплив на результативність господарювання / VІ Міжнародна науково-практична конференція "Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України ": Збірник наукових праць. - Том 1 / О.В. Ващук, Д.Р. Карапетян. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. - С. 3-5. (Здобувачем обґрунтовано вплив дрібнотоварного виробництва на формування аграрного національного ринку (0,3 друк. арк.).

16. Ващук О.В. Гуртова торгівля - вагома складова інфраструктури аграрного ринку / Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції: 14-16 жовтня 2009 р. у 2 т. "Теорія і практика сучасної економіки" / О.В. Ващук. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. - С. 36-39.

17. Ващук О.В. Особливості формування регіональних плодоовочевих гуртових підприємств / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції 24-25 червня 2010 р. "Формування конкурентоспроможного середовища для досягнення світових параметрів факторіальних і результативних показників виробництва" / О.В. Ващук. - Тернопіль: ТІ АПВ НААНУ, 2010. - С. 36-42.

АНОТАЦІЯ

Ващук О.В. Логістичні аспекти підвищення ефективності збуту продукції рослинництва аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних аспектів формування національного аграрного ринку на засадах логістики. Досліджена існуюча система просування продукції рослинництва до споживача, виявлені її недоліки та чинники, що впливають на ефективність її функціонування. Визначені логістичні підходи до управління потоками плодоовочевої продукції, що здатні через синергічний ефект підвищити ефективність господарської діяльності усіх суб'єктів ринку. Доповнена система оцінки конкурентних позицій агропідприємств. Обґрунтовано, що в Україні не набули належного розвитку, як це є у світовій практиці, усі канали та механізми просування продукції рослинництва та сировини до кінцевого споживача. Запропонована методика визначення обґрунтованих параметрів виробництва та реалізації деяких видів аграрної продукції. Розроблена структурна модель системи просування продукції рослинництва до споживача з залученням логістичних гуртових (посередницьких) підприємств - гуртівень та методика визначення місця розташування логістичного підприємства на території адміністративного району. Розроблені рекомендації щодо формування логістичних підрозділів у структурі аграрних підприємств та організаційної структури логістичних підприємств - плодоовочевих гуртівень.

Ключові слова: аграрні підприємства, потоки продукції рослинництва, ланцюжки просування продукції, логістичні принципи, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Ващук О.В. Логистические аспекты повышения эффективности сбыта продукции растениеводства аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет. - Днепропетровск, 2011.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов формирования национального аграрного рынка на принципах логистики. Проведено обобщение понятий "аграрный рынок", "рынок сельскохозяйственной продукции". Произведен анализ потенциала агропроизводства Украины и Днепропетровской области. Предложено определение аграрного рынка как совокупности производственных, экономических, социальных и др. взаимоотношений и связей, с помощью которых осуществляется обмен и перераспределение продукции, выработанной в агропромышленном производстве.

Определена роль аграрного сектора в формировании продовольственных ресурсов отечественного рынка Украины и Днепропетровской области. Исследована существующая система продвижения продукции растениеводства к конечному потребителю, определены ее недостатки и факторы, которые влияют на эффективность ее функционирования. Определены логистические подходы к управлению потоками продукции растениеводства, финансов и информации, которые способны путем использования эффекта синергии повысить эффективность хозяйственной деятельности всех взаимосвязанных субъектов рынка.