Динаміка біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда в процесі спрямованого добору за життєздатністю

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

06. 02. 01 - Розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Динаміка біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда в процесі спрямованого добору за життєздатністю

Коваленко-Рудай Наталія Миколаївна

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Злотін Олександр Зіновійович,

Харківський національний педагогічний університет

ім. Г.С. Сковороди, професор кафедри зоології

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, професор

Мирось Віталій Васильович,

Харківський національний аграрний університет

ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри тваринництва

- кандидат сільськогосподарських наук

Пальчик Оксана Олександрівна,

Харківський гуманітарно-педагогічний інститут,

доцент кафедри природничих дисциплін

Захист відбудеться «15» квітня 2011 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 67.830.02 у ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»; (73006, Херсон ? 6, вул. Рози Люксембург, 23, аудиторія 92 головного навчального корпусу).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, Херсон ? 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий «15» березня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Корбич Н.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Культура шовковичного шовкопряда знаходиться в оптимальних, відносно стабільних умовах техноценозу і характеризується низьким рівнем гетерогенності. Саме тому вона потребує постійного застосування прийомів підвищення життєздатності та продуктивності біоматеріалу. Особливо це стосується високопродуктивних білококонних порід, які мають дещо нижчу життєздатність порівняно з вихідними формами (Браславський, 1985, Злотін, 1989). У зв'язку з цим розробка та впровадження способів підвищення життєздатності та продуктивності культури, а також покращення умов утримання шовковичного шовкопряда залишаються актуальними проблемами.

Основним методом, що застосовується в селекційній роботі з шовковичним шовкопрядом та при його розведенні, є добір. Він може вплинути на кореляційні зв'язки між ознаками (Насірилаєв, 1985), тому вивчення динаміки біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда в процесі спрямованого добору має теоретичне та практичне значення не лише в технічній ентомології, а й в селекційній роботі з шовковичним шовкопрядом.

У ході селекції за кількісними ознаками життєздатність культури шовковичного шовкопряда може знижуватися, що негативно впливає на її загальний стан, оскільки життєздатність є не лише важливим фактором успішної реалізації більшості програм розведення комах, а й головною компонентою пристосованості популяцій до умов навколишнього середовища (Струнніков, 1987, Злотін, 1989, Хедрік, 2003). Тому вивчення впливу спрямованого добору за життєздатністю протягом ряду поколінь на динаміку основних біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда має теоретичне та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації виконано на базі Інституту шовківництва УААН (з 2008 року - відділ шовківництва та технічної ентомології Національного наукового центру «Інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» (ННЦ “ІЕКВМ”)) згідно з державною науково-технічною програмою «Шовківництво»: «Система створення високопродуктивних порід і гібридів шовковичного шовкопряда, сортів і гібридів шовковиці», «Розробити теоретичні принципи і практичні прийоми оптимізації життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда і зниження собівартості продуктів шовківництва» (№ державної реєстрації 0101U001851); «Система ведення шовківництва в сучасних умовах виробництва», «Розробити високоефективні прийоми підвищення життєздатності і продуктивності шовковичного шовкопряда при племінному та промисловому розведенні» (№ державної реєстрації 0106U010193).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - визначити динаміку біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда в процесі спрямованого добору за життєздатністю.

Для досягнення цієї мети вирішувалися такі завдання:

? оцінити ефективність добору високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу, що здійснювався шляхом комплексного застосування чотирьох прийомів на трьох різних стадіях розвитку шовкопряда і визначити його вплив на біологічні та господарсько-цінні показники культури;

? визначити динаміку показника життєздатності гусениць шовковичного шовкопряда при припиненні добору високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу;

? проаналізувати вплив найбільш ефективних способів добору за життєздатністю та їх комбінації на культуру шовковичного шовкопряда на стадії личинки; шовкопряд гусениця личинка

? визначити динаміку біологічних та господарсько-цінних показників шовковичного шовкопряда в умовах збільшення щільності утримання (зменшення вигодівельної площі в два та три рази порівняно з оптимальною);

? визначити динаміку біологічних та господарсько-цінних показників низькожиттєздатної породи (міченої за статтю) в умовах збільшення щільності утримання (зменшення вигодівельної площі в два рази порівняно з оптимальною);

? визначити динаміку біологічних та господарсько-цінних показників гетерогенної суміші двох порід (50 % Б-2 пол.+50 % Зеленої, вільне схрещування) шовковичного шовкопряда в оптимальних умовах та при зменшенні вигодівельної площі в два рази.

Об'єкт дослідження. Добір за життєздатністю в штучних популяціях шовковичного шовкопряда.

Предмет дослідження. Динаміка основних біологічних та господарсько-цінних показників шовковичного шовкопряда в процесі спрямованого добору за життєздатністю.

Методи дослідження. Загальноприйняті експериментальні методи з культурами комах та прийоми добору за життєздатністю. Статистичні методи оцінки впливу добору за життєздатністю на динаміку основних біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на культурі шовковичного шовкопряда вивчено вплив добору високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу, що здійснювався шляхом комплексного застосування найбільш ефективних прийомів на трьох стадіях розвитку шовкопряда (личинки, лялечки та імаго) на динаміку біологічних та господарсько-цінних показників культури.

Доведено, що застосування комплексного добору для підвищення життєздатності культури шовковичного шовкопряда доцільно проводити тільки протягом трьох поколінь, у подальшому ефективність добору знижується.

Експериментально показано, що припинення дії добору високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу не призводе до повернення показника життєздатності до середньопопуляційного рівня протягом двох поколінь.

Вперше вивчено динаміку основних біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда при зменшенні вигодівельної площі в три рази. Запропонований і експериментально перевірений ефективний спосіб виведення культури із стрес-ситуації шляхом добору гусениць-«мурашів» за інтенсивністю хемотаксису.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень встановлено, що комплексне застосування чотирьох прийомів добору (добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник; добору 75 % особин, що першими перелиняли з І на ІІ вік; добору коконів перших двох діб завивки; добору нащадків від імаго-самок перших трьох діб масового льоту) на трьох різних стадіях розвитку шовковичного шовкопряда сприяє підвищенню показника життєздатності на 9,68 % (р<0,01) порівняно з вихідною популяцією, що значно підвищує ефективність виробництва.

Встановлена перевага добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник порівняно з добором личинок, що першими перелиняли з І на ІІ вік, та комплексним застосуванням двох зазначених способів. Це дає змогу рекомендувати його для підвищення життєздатності культури шовковичного шовкопряда на стадії личинки, що сприяє підвищенню показника на 13,6 % (р<0,001).

Запропонований і експериментально перевірений ефективний спосіб виведення культури із стрес-ситуації, викликаної зменшенням вигодівельної площі в три рази, шляхом добору гусениць-«мурашів» за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник. Ефективність способу підтверджена актом впровадження на Миргородському гренажному заводі від 14 серпня 2007 року.

Встановлено, що утримання низькожиттєздатної породи в умовах ущільнення можливе лише протягом одного покоління. Більш тривала вигодівля негативно впливає на стан культури, показники досягають критичних значень.

Доведено, що застосування гетерогенної суміші двох порід шовковичного шовкопряда (50 % Б-2 пол.+50 % Зеленої, вільне схрещування) сприяє підвищенню життєздатності гусениць у середньому на 8,59 % (р<0,05). Даний прийом доцільно використовувати для підвищення життєздатності та продуктивності культури протягом одного року.

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням автора. Підготовка та проведення експериментів, вигодівля шовковичного шовкопряда, математична обробка та аналіз даних виконані автором. Підготовка матеріалів до публікацій, формулювання основних положень і висновків роботи виконані автором із консультативною допомогою наукового керівника. У публікаціях, написаних у співавторстві, автору належить експериментальне й (частково) теоретичне обґрунтування роботи.

Апробація результатів досліджень. Головні положення дисертаційних досліджень доповідались на: ІХ Міжнародній науково-практичній екологічній конференції «Сучасні проблеми популяційної екології» (Бєлгород, 2-5 жовтня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Біологічне різноманіття екосистем і сучасна стратегія захисту рослин» (Харків, 5-6 червня 2007 р.); VII з'їзді Українського ентомологічного товариства (Ніжин, 14-18 серпня 2007 р.); Х Міжнародній науково-практичній екологічній конференції «Живі об'єкти в умовах антропогенного тиску» (Бєлгород, 15-18 вересня 2008 р.); ХІ Міжнародній науково-практичній екологічній конференції «Видові популяції і угрупування в природних і антропогенно трансформованих ландшафтах: стан і методи його діагностики» (Бєлгород, 20-25 вересня 2010 р.); Ентомологічній науковій конференції «Сучасні проблеми ентомології» (Умань, 12-15 жовтня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, із них 4 статті у фахових виданнях, 1 стаття одноосібна, 7 тез у матеріалах конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 138 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, аналізу і узагальнень результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел, який включає 191 джерело, в тому числі 33 іноземних. Робота ілюстрована 31 рисунком,16 таблиць, 1 додаток. .

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися протягом 2004-2007 років у лабораторії технології виробництва коконів та грени шовковичного шовкопряда.

У роботі були використані породи шовковичного шовкопряда Bombyx mori L.(Lepidoptera, Bombycidae): Білококонна-2 поліпшена (Б-2 пол.), Совєтска-5, Зелена та гетерогенна суміш двох порід - Б-2 пол. і Зеленої.

Загальну схему дослідження подано на рисунку 1.

Вигодівлю шовковичного шовкопряда здійснювали на оптимальному (ОПФ) та песимальному (ПФ) агрофонах у весняні та літні сезони згідно прийнятих у шовківництві методик. Гігротермічні умови оптимального агрофону вигодівель підтримувалися на рівні рекомендованому для України (Шовківництво, 1998). На песимальному агрофоні вигодівлі температура була на 1 - 2 єС нижче за оптимальну для кожного віку, вологість повітря - 50 - 60 %, кількість покормок - 4 рази в І; 3 рази в ІІ; 2 рази в ІІІ - V віках (вік гусениць

Для добору високожиттєздатного біоматеріалу використовували наступні прийоми: добір гусениць-«мурашів» за інтенсивністю реакції хемотаксису на традиційний кормовий подразник протягом 30 хвилин (Остапенко, Злотін, 2000); добір 75 % особин, що першими перелиняли з І на ІІ вік (вік личинок) (Калініна, Злотін, 2004); добір коконів перших двох діб масової завивки; добір нащадків від імаго-самок перших трьох діб масового льоту (Дехканов, 1984).

Для добору низькожиттєздатного біоматеріалу використовували: добір гусениць-«мурашів» за інтенсивністю реакції хемотаксису на нетрадиційний кормовий подразник (кульбабу лікарську) протягом 30 хвилин (Гайдук, Злотін, 2003); добір 30 % особин, що останніми перелиняли з І на ІІ вік (вік личинок); добір коконів третьої доби масової завивки; добір нащадків від імаго-самок четвертої, п'ятої та шостої доби масового льоту (Дехканов, 1984).

Зменшення вигодівельної площі в два та три рази проводили починаючи з третього віку гусениць.

В експериментах ураховували такі біологічні та господарсько-цінні показники шовковичного шовкопряда: життєздатність гусениць, %; середню масу кокона, г; урожай коконів, кг з 1 г гусениць-«мурашів»; кількість сортових коконів, %; загальну кількість яєць у кладці, шт.; співвідношення статей, %.

Ступінь достовірності відмінностей між середніми значеннями показників розраховували за допомогою t-критерію Стьюдента. Достовірність впливу факторів визначали за критерієм Фішера.

Силу впливу кожного фактора на життєздатність гусениць визначали за методом Снедекора (Близнюченко, 2003).

Статистичний аналіз впливу специфічних прийомів та напрямку добору на показник життєздатності гусениць було проведено шляхом побудови двохфакторного дисперсійного комплексу (Близнюченко, 2003).

Економічний ефект визначали згідно з «Методикой определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР и ОКР».

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Добір високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу в культурі шовковичного шовкопряда. Штучний добір широко використовується при роботі з шовковичним шовкопрядом. Він має спрямований характер і під його впливом культура змінюється в заданому напрямку згідно цілей програм розведення. Незважаючи на ряд робіт (Бачинська, 2002; Гайдук, 2003; Калініна, 2004; Злотін, Маркіна, 2007), багато прикладних питань залишаються не вивченими. Ефективність шовківництва напряму залежить від ефективності методів, які застосовуються для підвищення життєздатності та продуктивності біоматеріалу. Використання добору, як одного з методів селекції, потребує дослідження динаміки показників культури в ряду поколінь. Було вивчено динаміку показників культури шовковичного шовкопряда породи Б-2 пол. в умовах добору високожиттєздатного та низькожиттєздатного біоматеріалу, що здійснювався шляхом використання чотирьох прийомів на трьох різних стадіях розвитку шовкопряда.

Добір низькожиттєздатного біоматеріалу здійснювали з метою визначення реакції популяції на вплив можливих неконтрольованих факторів.

Протягом шести поколінь добору високожиттєздатних особин, спостерігалось достовірне підвищення життєздатності гусениць як на ОПФ, так і на ПФ практично в кожному вигодівельному сезоні та в ряду поколінь.

Так, найбільші значення показника були виявлені в третьому та п'ятому поколіннях добору на ОПФ та другому і п'ятому поколіннях на ПФ, що перевищувало контрольне значення (значення показника життєздатності вихідної популяції) на 9,68 % (р<0,01) і 9,49 % (р<0,01) та на 6,53 % (р<0,05) відповідно (рис. 2А).

При доборі низькожиттєздатного біоматеріалу спостерігалось поступове зниження життєздатності протягом п'яти поколінь на ОПФ (менше на 27,45 % (р<0,001) порівняно з вихідною популяцією в п'ятому поколінні) та трьох на ПФ (менше на 31,85 % (р<0,001) порівняно з вихідною популяцією в третьому поколінні) (рис. 2Б).

А Б

Рис. 2 Динаміка життєздатності гусениць при доборі високо- (А) та низькожиттєздатного (Б) біоматеріалу по відношенню до середнього популяційного значення ознаки

Аналіз величини генетичного зсуву за показником життєздатності, проведений для з'ясування ефективності добору, показав швидку відповідь на добір протягом перших трьох поколінь на ОПФ та перших двох на ПФ при доборі високожиттєздатного біоматеріалу. Після швидкого зсуву, протягом наступних поколінь спостерігалось збереження досягнутого рівня ознаки, відповідь на добір уповільнилася (рис. 3А).

Аналіз величини генетичного зсуву при доборі низькожиттєздатного біоматеріалу показав існування здатності популяції до саморегуляції (рис. 3Б). Після п'яти поколінь на ОПФ та трьох на ПФ відповідь на добір суттєво зменшилася.

А Б

Примітка: СПЗ - середнє популяційне значення ознаки; на графіку лінію СПЗ умовно прийнято за 0.

Рис. 3 Динаміка відповідей на добір високо- (А) та низькожиттєздатного (Б) біоматеріалу в культурі шовковичного шовкопряда

Оскільки штучний добір за будь-якою ознакою здатен призводити до порушення збалансованості всього генотипу, то доцільним було вивчення динаміки біологічних та господарсько-цінних ознак, що в тій чи іншій мірі корелюють із показником життєздатності.

Результати дослідження динаміки загальної кількості яєць у кладці відносно вихідної популяції при доборі високожиттєздатного біоматеріалу показали наявність тенденції до зниження показника, особливо протягом перших трьох поколінь на ОПФ і п'яти поколінь на ПФ. У третьому (ОПФ) та п'ятому (ПФ) поколіннях плодючість була достовірно нижчою (р<0,05) на 97 шт. гренин та на 99 шт. гренин відповідно порівняно з середнім популяційним значенням ознаки (768 шт. гренин).

У результаті добору низькожиттєздатного біоматеріалу відносно до середнього популяційного значення ознаки суттєвих змін у плодючості самок не виявлено. Виключенням є четверте покоління на ОПФ, де загальна кількість яєць у кладці достовірно перевищувала вихідне значення на 141 шт. (р<0,01). Третє покоління на ПФ, характеризувалося найвищим значенням показника, що пов'язано із низькою життєздатністю гусениць.

Господарсько важливим показником, що в певній мірі визначає урожай коконів, є середня маса кокона. У результаті добору високожиттєздатного біоматеріалу в кожному вигодівельному сезоні середня маса була достовірно нижчою порівняно з контролем. Відносно середнього популяційного значення ознаки спостерігалося достовірне зниження показника (р<0,001), особливо протягом перших чотирьох поколінь як на ОПФ, так і на ПФ.

У результаті добору низькожиттєздатного біоматеріалу зниження середньої маси кокона спостерігалося протягом чотирьох поколінь на ОПФ та двох на ПФ. У подальшому виявлено тенденцію до підвищення показника. У п'ятому поколінні на ОПФ та третьому на ПФ його значення було достовірно вищим порівняно із вихідною популяцією.

Таким чином, добір високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу супроводжувався зниженням середньої маси кокона. Достовірно високими значення цього показника були в момент найнижчої життєздатності та найвищої плодючості.

Відносно контролю кожного вигодівельного сезону урожай залишався стабільно високим, особливо в четвертому поколінні на ОПФ та другому і п'ятому на ПФ, де значення показників у варіанті добору були достовірно (р<0,05) вищими на 0,49 кг, 1,08 кг та на 0,91 кг відповідно.

При доборі низькожиттєздатного біоматеріалу урожай коконів знижувався протягом п'яти поколінь на ОПФ та трьох поколінь на ПФ. У подальшому виявлено тенденцію до підвищення значення показника. Найнижчий урожай коконів спостерігався в момент найнижчої життєздатності гусениць.

Таким чином, комплексне застосування чотирьох прийомів добору з метою підвищення життєздатності біоматеріалу ефективне протягом трьох поколінь (враховуючи дворічну схему племінної роботи, прийняту в Україні). У подальшому ефективність добору знижується. Після трьох поколінь добору низькожиттєздатного біоматеріалу на ПФ та п'яти поколінь на ОПФ виявлено тенденцію до підвищення життєздатності, що вказує на здатність популяції до саморегуляції.

Динаміка показника життєздатності гусениць культури шовковичного шовкопряда при припиненні добору високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу. Оскільки добір за будь-якою кількісною ознакою здатен призводити до зміни збалансованості існуючого генотипу та формування нового, доцільним було вивчення післядії добору за життєздатністю.

Результати вивчення динаміки показника життєздатності гусениць шовковичного шовкопряда у випадку припинення добору показали, що він залишався високим при припиненні добору високожиттєздатного біоматеріалу та низьким при припиненні добору низькожиттєздатного біоматеріалу порівняно з контролем (рис. 4, рис. 5).

ОПФ ПФ

Рис. 4 Життєздатність гусениць шовковичного шовкопряда при припиненні добору високожиттєздатного біоматеріалу



ОПФ ПФ

Примітка: ППП - перше покоління післядії; ДПП - друге покоління післядії; ТПД - три покоління добору; ЧПД - чотири покоління добору; ППД - п'ять поколінь добору.

Рис. 5 Життєздатність гусениць шовковичного шовкопряда при припиненні добору низькожиттєздатного біоматеріалу

Результати дисперсійного аналізу (табл. 1) свідчать про високу вірогідність впливу кожного зазначеного прийому добору на показник життєздатності гусениць. Найбільший позитивний ефект, а саме збільшення життєздатності гусениць на 13,6 % (р<0,001) порівняно з контролем, спостерігався при застосуванні добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник. Даний варіант характеризувався і найвищим значенням F критерію - 34,3.

Таблиця 1 - Результати дисперсійного аналізу однофакторного комплексу для встановлення ступеня ефективності прийомів добору за життєздатністю на стадії личинки

Статистичні показники	Прийоми добору
	Х+	Л+	Х+Л+
Контроль Добір	73,8 87,4	73,8 86,1	73,8 84,3
Fфакт.	34,3	22,8	12,0
Fтаб.	3,8-6,7-10,9	3,8-6,7-10,9	3,8-6,7-10,9
Вірогідність впливу	р<0,001	р<0,001	р<0,001
СВФ (прийому)	6,3	4,7	3,0

Примітка: СВФ - сила впливу фактора; Х+ - добір гусениць-«мурашів» за інтенсивністю хемотаксису; Л+ - добір гусениць за інтенсивністю линьки; Х+Л+ - прийом комбінації добору за інтенсивністю хемотаксису і добору за інтенсивністю линьки.

Таким чином, найбільш ефективним і простим способом підвищення життєздатності культури шовковичного шовкопряда є добір за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник порівняно з добором першоперелинялих особин та комбінацією прийомів добору за інтенсивністю хемотаксису і добору за інтенсивністю линьки.

За результатами дисперсійного аналізу не виявлено вірогідного впливу зазначених прийомів добору на показник середньої маси кокона, що можна пояснити низьким рівнем кореляційного зв'язку між показником життєздатності гусениць і показником середньої маси кокона.

Динаміка біологічних та господарсько-цінних показників шовковичного шовкопряда при різній щільності утримання культури. Відомо, що при утриманні культури шовковичного шовкопряда протягом ряду поколінь в умовах зменшення вигодівельної площі спостерігається добір високожиттєздатного генотипу. Тобто особини, що виживають в умовах високої щільності утримання, дають більш життєздатних нащадків, які в оптимальних умовах вигодівлі характеризуються досить високими показниками (Бачинська, 2005). Зменшення вигодівельної площі має велике практичне значення, так як підвищує економічний ефект виробництва, оскільки призводе до економії енерго- та працевитрат. Принципово новим у нашій роботі було зменшення вигодівельної площі в три рази та дослідження динаміки показників шовкопряда в умовах яскраво вираженої стрес-ситуації, викликаної високою щільністю утримання культури.

Результати проведених досліджень свідчать про достовірне зниження показника життєздатності при утриманні гусениць на площі, меншій від рекомендованої в два рази порівняно з контролем. Життєздатність зменшилася на 7,26 % і 6,3 % в другому і третьому поколіннях добору відповідно, що в певній мірі узгоджується із встановленими раніше даними (Бачинська, 2005).

ОПФ ПФ

Рис. 6 Динаміка життєздатності гусениць при різній щільності утримання культури

Вигодівля в різко вираженій стрес-ситуації призвела до того, що вже в батьківському поколінні життєздатність гусениць була на 18,29 % (р<0,01) нижчою порівняно з контролем та на 27,23 % (р<0,001) в третьому поколінні добору на ОПФ і на 5,02 % та на 27,68 % (р<0,001) відповідно на ПФ (рис. 6).

Для виведення культури із стрес-ситуації було запропоновано ефективний прийом, в основі якого лежить добір за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник. У результаті дослідження на ОПФ встановлено підвищення життєздатності на 5,15 % (р<0,05) при вигодівлі на площі, рекомендованій агроправилами після утримання в умовах ущільнення (?S) і на 8,5 % (р<0,05) при проведенні вигодівлі в оптимальних умовах із попереднім використанням добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник. Важливо зазначити, що при застосуванні добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник після утримання культури в умовах ущільнення, життєздатність гусениць є достовірно вищою на 3,35 % (р<0,05) порівняно з варіантом, де такий прийом добору не застосовувався.

Після трьох поколінь вигодівлі шовкопряда на ПФ на площі, меншій від рекомендованої в два та три рази, життєздатність гусениць достовірно знизилася порівняно з контролем на 8,34 % (р<0,01) і 27,68 % (р<0,001) відповідно. Подальше утримання культури в оптимальних умовах із попереднім добором за інтенсивністю хемотаксису та без нього призводить до достовірного збільшення життєздатності на 5,95 % (р<0,05) та на 3,65 % (р<0,01) відповідно порівняно з контролем. Причому використання прийому хемотаксису сприяло достовірному підвищенню показника на 2,3 % (р<0,05) порівняно з варіантом, де такий спосіб не застосовувався.

Показник середньої маси кокона відображає стан культури шовковичного шовкопряда і дає можливість передбачити як плодючість, так і урожай коконів. На ОПФ та ПФ було відмічено достовірне (р<0,001) зниження середньої маси кокона при утриманні культури на площі, меншій від рекомендованої, в усіх вигодівельних сезонах у середньому на 0,5 - 1,0 г. Вигодівля гусениць на оптимальній площі із попереднім добором за інтенсивністю хемотаксису і без такого добору, після ущільненого способу утримання, сприяла підвищенню показника середньої маси кокона і наближення його до контрольного значення на ОПФ. На ПФ у першому поколінні після ущільнення середня маса кокона практично дорівнювала контролю, у другому - достовірно (р<0,05) перевищувала контрольне значення на 0,32 - 0,44 г.

При утриманні культури шовковичного шовкопряда протягом ряду поколінь в умовах зменшення вигодівельної площі в два та три рази, спостерігалося суттєве зниження індивідуальної плодючості самок. Подальше утримання культури на оптимальній площі призводе до поступового повернення популяції до вихідних параметрів.

Вплив підвищеної щільності утримання культури шовковичного шовкопряда на біологічні та господарсько-цінні показники порід із низькою життєздатністю. Приготування для промислових вигодівель гібридної грени, не засміченої чистопородними яйцями, технологічно складна задача, оскільки метелики шовковичного шовкопряда спарюються досить швидко після виходу із коконів. Щоб запобігти спарюванню в межах однієї породи, необхідно відокремити статі ще до виходу метеликів із коконів. Цю проблему було вирішено шляхом створення порід, мічених за статтю (Струнніков, 1987). Однак такі породи характеризуються низькою життєздатністю, тому питання підвищення їх життєздатності та продуктивності залишаються актуальними. Метою дослідження було визначення впливу підвищеної щільності утримання на показники породи, міченої за статтю на стадії яйця.

Отримані дані показали, що утримання низькожиттєздатної породи Совєтска-5 на площі, меншій від рекомендованої в два рази, протягом двох поколінь призводе до достовірного (р<0,001) суттєвого зниження життєздатності гусениць у середньому на 42,19 %, середньої маси кокона на 0,19 г, урожаю коконів на 1,03 кг в порівнянні з контролем. Причому використання подвійної кількості корму не компенсує негативного впливу підвищеної щільності утримання культури (рис.7).

Примітка: ОКК - оптимальна кількість корму; ПКК - подвійна кількість корму.

Рис. 7 Життєздатність гусениць шовковичного шовкопряда породи Совєтска-5 в умовах збільшення щільності утримання

Отже, утримання низькожиттєздатної породи (міченої за статтю) в умовах ущільненої вигодівлі (зменшення вигодівельної площі в два рази) можливе протягом одного покоління, оскільки при більш тривалому утриманні спостерігається достовірне суттєве зниження показників культури шовкопряда.

Динаміка біологічних та господарсько-цінних показників гетерогенної суміші двох порід шовковичного шовкопряда в оптимальних умовах і при зменшенні вигодівельної площі в два рази. Для покращення якості біоматеріалу в шовківництві знайшов широке застосування метод підвищення показників культури, в основі якого лежить пряма залежність між ступенем гетерогенності культури та її життєздатністю. У зв'язку з цим була досліджена динаміка біологічних та господарсько-цінних показників суміші порід Зелена та Б-2 пол. (вільне схрещування) різних за життєздатністю в оптимальних умовах та при зменшенні вигодівельної площі в два рази.

Аналіз результатів свідчить, що життєздатність гусениць вихідної суміші достовірно перевищує відповідні значення показників чистих порід. Перше покоління після схрещування (весна 2005 р.) характеризувалося проміжним значенням показника життєздатності відносно до чистих порід.

Він достовірно вищий (р<0,01) за відповідний показник породи Зелена. Така тенденція спостерігається в третьому і четвертому поколіннях (весна 2006 р. і 2007 р.). Життєздатність гусениць гетерогенної суміші в другому поколінні (літо 2005 р.) достовірно перевищує життєздатність породи Б-2 пол. на 9,73 % і породи Зелена на 20,95 %, що особливо важливо в умовах зниження якості корму. Однак, у ряду поколінь спостерігається поступове зниження життєздатності гусениць у суміші (табл. 2).

Таблиця 2 ? Динаміка показника життєздатності гусениць двох порід шовковичного шовкопряда та їх гетерогенної суміші в ряду поколінь на оптимальній площі та в умовах ущільнення

Варіант	Сезон
	літо 2004	весна 2005	літо 2005	весна 2006	весна 2007
Б-2 пол., S	77,88±1,60	91,81±1,95	66,97±1,36	91,32±1,45	89,26±1,72
Б-2 пол., ЅS	68,14±1,52*	84,55±1,61*	60,67±1,98	40,67±1,1***	59,04±2,21***
Зелена, S	74,14±1,34	68,87±1,93	55,75±2,35	58,21±2,06	73,22±2,34
Зелена, ЅS	67,24±1,47*	67,22±1,99	51,15±2,01	19,49±3,59***	59,29±2,24**
Суміш, S	85,22±2,00	85,80±2,58	76,70±0,78	60,40±2,76	81,73±1,31
Суміш, ЅS	75,65±1,96*	77,97+3,53	41,00±0,29***	29,70±2,90***	37,28±2,72***

Примітка: * р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001

Достовірне зниження життєздатності спостерігається і в умовах вигодівлі гусениць на площі, меншій від оптимальної в два рази, як у чистих породах, так і в суміші практично в кожному сезоні і в ряду поколінь (табл. 2).

Вивчення динаміки біологічних та господарсько-цінних показників гетерогенної суміші порід шовковичного шовкопряда, різних за життєздатністю, в оптимальних умовах та при утриманні на площі, меншій від рекомендованої в два рази, показало, що використання суміші для підвищення життєздатності культури, доцільне протягом одного покоління. У подальшому спостерігається поступове зниження життєздатності, яке супроводжується зменшенням середньої маси кокона та індивідуальної плодючості самок шовкопряда.

Економічна ефективність застосування прийомів добору за життєздатністю. Економічний ефект застосування комплексного добору високожиттєздатних особин склав 41,94 грн., використання способу виведення культури із стрес-ситуації шляхом добору гусениць-«мурашів» за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник - 105,01 грн., від створення гетерогенної суміші двох порід - 33,25 грн. по відношенню до чистої Б-2 пол. та 203,99 грн. по відношенню до чистої Зеленої.

ВИСНОВКИ

У результаті проведених досліджень встановлені закономірності, що дозволяють збільшити ефективність застосування методів добору для підвищення життєздатності та продуктивності культури шовковичного шовкопряда:

1. Доведено, що добір високожиттєздатного біоматеріалу, що здійснюється шляхом комплексного застосування чотирьох прийомів на трьох стадіях розвитку шовковичного шовкопряда, призводить до підвищення життєздатності гусениць на 9,68 % (р<0,01) на оптимальному і на 6,53 % (р<0,05) на песимальному агрофонах вигодівлі порівняно з вихідною популяцією.

2. Встановлено, що добір високожиттєздатного біоматеріалу, що здійснюється шляхом комплексного застосування чотирьох прийомів на трьох стадіях розвитку шовкопряда, ефективний протягом трьох поколінь, оскільки в подальшому відповідь на добір уповільнюється і його ефективність знижується.

3. Добір низькожиттєздатного біоматеріалу, що здійснюється шляхом комплексного застосування чотирьох прийомів на трьох стадіях розвитку шовкопряда, призводить до зниження життєздатності гусениць на 27,45 % (р<0,001) на ОПФ і на 31,85 % (р<0,001) на ПФ порівняно з вихідною популяцією.

4. Після п'яти поколінь добору низькожиттєздатного біоматеріалу, що здійснюється шляхом комплексного застосування чотирьох прийомів на трьох стадіях розвитку шовкопряда, спостерігається тенденція до підвищення показників.

5. У результаті припинення добору високо- та низькожиттєздатного біоматеріалу показник життєздатності гусениць залишається відповідно високим і низьким протягом двох поколінь і не повертається до рівня середньопопуляційного значення, що свідчить про стабільність селекціонованої ознаки.

6. Доведено, що спосіб добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник на стадії личинки є найбільш ефективним і простим у застосуванні порівняно зі способом добору особин, що першими перелиняли з І на ІІ вік і комбінацією двох зазначених прийомів. Його застосування сприяє підвищенню життєздатності гусениць на 13,6 %.

7. Утримання культури шовковичного шовкопряда в умовах високої щільності (?S) призводить до достовірного (р<0,001) зниження життєздатності гусениць у середньому на 22,99 % на ОПФ, на 19,66 % на ПФ, середньої маси кокона на 0,71 г на ОПФ, на 0,76 г на ПФ, загальної кількості яєць у кладці на 361 шт. на ОПФ, на 295 шт. на ПФ.

8. Запропонований і експериментально перевірений спосіб виведення культури шовковичного шовкопряда із стрес-ситуації, викликаної збільшенням щільності утримання (?S), в основі якого лежить добір личинок за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник після утримання культури в умовах ущільнення протягом ряду поколінь. Застосування прийому сприяє підвищенню життєздатності гусениць на 8,5 % (р<0,01) на ОПФ, на 5,95 % на ПФ (р<0,01) порівняно з контролем.

9. Встановлено, що утримання низькожиттєздатної породи (міченої за статтю) в умовах ущільненої вигодівлі (зменшення вигодівельної площі в два рази) можливе протягом одного покоління, оскільки при більш тривалому утриманні спостерігається достовірне (р<0,001) суттєве зниження життєздатності гусениць на 42,19 %, середньої маси кокона на 0,19 г, урожаю коконів на 1,03 кг.

10. Встановлено, що створення гетерогенної суміші двох порід (50 % Б-2 пол.+50 % Зеленої, вільне схрещування) різних за життєздатністю та утримання її на ущільненій площі вигодівлі (зменшення вигодівельної площі в два рази) для підвищення життєздатності біоматеріалу, доцільне протягом одного покоління. При цьому життєздатність гусениць суміші достовірно перевищує показники чистих порід на 11,08 % (р<0,05) (в порівнянні з породою Зеленою) і на 7,34 % (р<0,05) (порівняно з породою Б-2 пол.) на оптимальній площі вигодівлі та на 8,41 % (р<0,05) (порівняно з породою Зеленою) і на 7,51 % (р<0,05) (порівняно з породою Б-2 пол.) при зменшенні вигодівельної площі в два рази.

11. Економічний ефект застосування комплексного добору високожиттєздатних особин склав 41,94 грн., використання способу виведення культури із стрес-ситуації шляхом добору гусениць-«мурашів» за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник - 105,01 грн., від створення гетерогенної суміші двох порід - 33,25 грн. по відношенню до чистої Б-2 пол. та 203,99 грн. по відношенню до чистої Зеленої.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для підвищення життєздатності культури шовковичного шовкопряда рекомендовано проводити комплексний добір із застосуванням чотирьох прийомів на трьох стадіях розвитку шовкопряда протягом трьох поколінь.

2. З метою підвищення життєздатності культури шовковичного шовкопряда рекомендовано використання на стадії личинки добору за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник як найбільш ефективного і простого прийому.

3. Для виведення культури із стрес-ситуації, викликаної збільшенням щільності утримання в три рази, рекомендовано проводити добір личинок за інтенсивністю хемотаксису на традиційний кормовий подразник з подальшою вигодівлею на оптимальній площі.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коваленко-Рудай Н. М. Порівняльна оцінка способів добору для підвищення життєздатності культури шовковичного шовкопряда та рекомендації до їх застосування / Н. М. Коваленко-Рудай //Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2009. - № 8. - С. 58-62.

2. Коваленко-Рудай Н. Н. Динамика показателей жизнеспособности и средней массы кокона культуры тутового шелкопряда при уплотненном способе выкормки / Н. Н. Коваленко-Рудай, Т. Ю. Маркина, А. З. Злотин // Шелководство. - 2007 - Вып. 26. - С. 59-68. (Здобувач самостійно виконував експериментальну частину досліджень, статистичну обробку отриманих результатів).

3. Коваленко-Рудай Н. М. Динаміка біологічних показників гетерогенної суміші двох порід шовковичного шовкопряда в ряду поколінь / Т. Ю. Коваленко-Рудай, Т. Ю. Маркіна, О. З. Злотін // Захист і карантин рослин. - 2008. - Вип. 54. - С. 251-256. (Здобувач приймав участь у плануванні та виконанні експериментальної частини, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів).

4. Коваленко-Рудай Н. М. Порівняльна оцінка альтернативного добору за життєздатністю у культурі шовковичного шовкопряда / Н. Н. Коваленко-Рудай, Т. Ю. Маркина, А. З. Злотин // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. - 2008. - №97. - С. 240-247. (Здобувач приймав участь у плануванні та виконанні експериментальної частини, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів, а також теоретичному обґрунтуванні).

5. Коваленко-Рудай Н. Н. Отбор по жизнеспособности на стадии личинки тутового шелкопряда, сравнительная оценка наиболее эффективных приемов / Н. Н. Коваленко-Рудай // Материалы ХІ Международной научно-практической экологической конференции «Видовые популяции и сообщества в естественных и антропогенно трансформированных ландшафтах: состояние и методы его диагностики», (Белгород, 20-25 сентября 2010 г.). - Белгород: Политера, 2010. - С. 162.

6. Коваленко-Рудай Н. Н. Пространственная структура искусственных популяций насекомых, пути оптимизации и управления / Н. Н. Коваленко-Рудай, Я. А. Бачинская // Современные проблемы популяционной экологии. - Белгород, 2006. - С. 89-91. (Здобувач самостійно виконував експериментальну частину досліджень, статистичну обробку отриманих результатів).

7. Коваленко-Рудай Н. Н. Пути сохранения искусственных популяций насекомых / Н. Н. Коваленко-Рудай, А. З. Злотин // Материалы Международной научной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Биологическое разнообразие экосистем и современная стратегия защиты растений», (5-6 июня 2007, г.). - Харьков, 2007. - С. 44-45. (Здобувач самостійно виконував експериментальну частину досліджень, статистичну обробку отриманих результатів та приймав участь у теоретичному обґрунтуванні).

8. Коваленко-Рудай Н. Н. Динамика биологических показателей гетерогенной смеси пород тутового шелкопряда в ряду поколений / Н. Н. Коваленко-Рудай, А. З. Злотин, Т. Ю. Маркина // VІІ Съезд украинского энтомологического общества, (Нежин, 14-18 августа 2007 г.). - Киев, 2007. - С. 57. (Здобувач приймав участь у плануванні та виконанні експериментальної частини, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів, а також теоретичному обґрунтуванні).

9. Коваленко-Рудай Н. Н. Альтернативный отбор в искусственных популяциях тутового шелкопряда / Н. Н. Коваленко-Рудай, Т. Ю. Маркина, А. З. Злотин // Материалы Х Международной научно-практической экологической конференции «Живые объекты в условиях антропогенного пресса», (Белгород, 15-18 сентября 2008 г.). - Белгород: Политера, 2008. С. 89. (Здобувач приймав участь у плануванні та виконанні експериментальної частини, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів).

10. Коваленко-Рудай Н. Н. Применение приема оптимизации пространственной структуры тутового шелкопряда, путем уменьшения выкормочной площади, у пород, меченных по полу / Н. Н. Коваленко-Рудай, А. З. Злотин, Т. Ю. Маркина // Матеріали Ентомологічної наукової конференції “Сучасні проблеми ентомології”, (Умань, 12-15 жовтня 2010 р.). - Київ: Колобіг, 2010. - С. 127-128. (Здобувач приймав участь у плануванні та виконанні експериментальної частини, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів, а також теоретичному обґрунтуванні).

11. Чумак О. А. Культура насекомых как единица биоразнообразия и охраны / О. А. Чумак, Н. Н. Коваленко-Рудай, А. З. Злотин // Материалы Международной научно-практической конференции «Экология: Наука, образование, природоохранная деятельность», (2007, г. Умань). 2007. - С. 73. (Здобувач самостійно виконував експериментальну частину досліджень, статистичну обробку отриманих результатів).

АНОТАЦІЇ

Коваленко-Рудай Н. М. Динаміка біологічних та господарсько-цінних показників культури шовковичного шовкопряда в процесі спрямованого добору за життєздатністю. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 02. 01 - розведення та селекція тварин. - Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», 2011.

Дисертація присвячена вивченню впливу прийомів добору за життєздатністю на біологічні та господарсько-цінні показники шовковичного шовкопряда та ефективності їх застосування з метою підвищення життєздатності та продуктивності культури.

Встановлено, що комплексне застосування чотирьох способів добору на трьох різних стадіях розвитку шовкопряда з метою підвищення життєздатності культури ефективне протягом трьох поколінь.

Доведено, що добір на стадії личинки за інтенсивністю хемотаксису є найбільш ефективним, ніж добір першоперелинялих особин та комбінація добору за інтенсивністю хемотаксису та линькою.

Запропонований ефективний спосіб виведення культури із стрес-ситуації, викликаної зменшенням вигодівельної площі в три рази.

Визначено вплив підвищеної щільності утримання на показники низькожиттєздатної породи, міченої за статтю.

Встановлено, що використання гетерогенної суміші двох порід шовковичного шовкопряда, різних за життєздатністю, з метою підвищення життєздатності культури доцільне протягом одного покоління.

Ключові слова: шовковичний шовкопряд, спрямований добір, життєздатність, низькожиттєздатна порода, стрес-ситуація, зменшення вигодівельної площі, гетерогенна суміш.

Коваленко-Рудай Н. Н. Динамика биологических и хозяйственно-ценных показателей культуры тутового шелкопряда в процессе направленного отбора по жизнеспособности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 02. 01 - разведение и селекция животных. - Государственное высшее учебное учреждение «Херсонский государственный аграрный университет», 2011.

Диссертация посвящена изучению влияния приемов отбора по жизнеспособности на биологические и хозяйственно-ценные показатели тутового шелкопряда и эффективности их применения с целью повышения жизнеспособности и продуктивности культуры.

Доказано, что комплексное использование четырех способов отбора на трех стадиях развития насекомого с целью повышения жизнеспособности культуры является эффективным на протяжении трех поколений. В результате трех поколений отбора получено повышение жизнеспособности гусениц шелкопряда в среднем на 9,68 % на оптимальном и на 6,53 % на пессимальном агрофонах выкормки.

Отбор низкожизнеспособного биоматериала, который осуществлялся путем комплексного применения четырех примов на трех стадіях развития шелкопряда, приводит к снижению жизнеспособности гусениц на 27,45 % (р<0,001) на оптимальном и на 31,85 % (р<0,001) на пессимальном в сравнении с исходной популяцией.

После п'яти поколений отбора низкожизнеспособного биоматериала, наблюдается тенденція к повышению показателя.

Показано, что в результате прекращения отбора высоко- и низкожизнеспособного биоматериала на протяжении двух поколений не наблюдается возвращения показателя жизнеспособности до среднепопуляционного уровня, что свидетельствует о стабильности селекционируемого признака.

Показано, что использование на стадии личинки приема отбора по интенсивности хемотаксиса на традиционный кормовой раздражитель является наиболее эффективным для повышения жизнеспособности и продуктивности культуры по сравнению с приемом отбора личинок, которые первыми перелиняли с І на ІІ возраст и комбинированным применением двух указанных способов отбора. Показано, что применение отбора по интенсивности хемотаксиса на традиционный кормовой раздражитель, способствует повышению жизнеспособности культуры на 13,6 % (р<0,001).

Изучена динамика показателей культуры тутового шелкопряда в условиях высокой плотности содержания, а именно уменьшения выкормочной площади в два и три раза и предложен эффективный способ выведения культуры из стресс-ситуации, вызванной уменьшением выкормочной площади в три раза. В основе указанного метода лежит отбор по интенсивности хемотаксиса на традиционный кормовой раздражитель.

Показано, что применение отбора по интенсивности хемотаксиса на традиционный кормовой раздражитель с последующей выкормкой на оптимальной площади, после длительного содержание культуры в условиях высокой плотности, приводит к достоверному и более значительному повышению показателя жизнеспособности, чем в варианте, где такой отбор не применялся.

Изучено влияние повышенной плотности содержания, а именно уменьшения выкормочной площади в два раза, культуры тутового шелкопряда на показатели низкожизнеспособной породы, меченной по полу на стадии яйца. Показана возможность ее содержания в условиях уплотнения не более одного поколения. При более длительном содержании биологические и хозяйственно-ценные показатели породы достигают критических значений, жизнеспособность гусениц снижается на 42,19 % (р<0,001), средняя масса кокона на 0,19 г (р<0,001), урожай коконов - на 1,03 кг (р<0,001). Данный вопрос требует белее детальных исследований.

Изучена динамика биологических и хозяйственно-ценных показателей гетерогенной смеси двух пород (Б-2 улучшенная 50 % + Зеленая 50 %, свободное скрещивание), разных по жизнеспособности в оптимальных условиях, а также в условиях повышенной плотности содержания. Показана целесообразность ее использования с целью повышения жизнеспособности и продуктивности культуры тутового шелкопряда на протяжении одного поколения. Жизнеспособность гусениц исходной смеси достоверно превышает показатели чистых пород на 11,08 % (р<0,05) (в сравнении с породой Зеленой) и на 7,34 % (р<0,05) (в сравнении с породой Б-2 улучшенной.) на оптимальной площади выкормки и на 8,41 % (р<0,05) (в сравнении с породой Зеленой) и на 7,51 % (р<0,05) (в сравнении с породой Б-2 ул.) при уменьшении викормочной площади в два раза.

В дальнейшем жизнеспособность смеси снижается в ряду поколений и сопровождается снижением средней массы кокона и индивидуальной плодовитости самок.

Ключевые слова: тутовый шелкопряд, направленный отбор, жизнеспособность, низкожизнеспособная порода, стресс-ситуация, уменьшение выкормочной площади, гетерогенная смесь.

N.M. Kovalenko-Ruday. Dynamics of biological and economically valuable indicators of silkworm culture in the process of directional selection according to viability. - Manuscript.

Thesis work for obtainment of academic degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06. 02. 01 - selective breeding of animals. - State higher educational institution “Kherson State Agricultural University”, 2011.

The thesis work is devoted to studying influence of selection techniques according to viability on biological and economically valuable indicators of silkworm and efficiency of their implementation for the purpose of raising culture viability and productivity.

It is determined that complex application of four types of selection on three various stages of silkworm development for the purpose of raising culture viability is efficient within three generations.

It is proved that selection on the stage of larva according to chemotaxis intensity is more efficient than selection of one time molted species and combination of selection according to chemotaxis intensity and molting.

Effective way of culture breeding in stress situation caused by reducing feeding area in three times is proposed.

Influence of increased density of maintenance on the indicators of low viability breed marked according to sex was determined.

It was established that usage of heterogeneous mixture of two breeds of silkworm differing by viability for the purpose of culture viability rise is reasonable within one generation.

Key words: silkworm, directional selection, viability, low viability breed, stress situation, reducing feeding area, heterogeneous mixture.

Размещено на Allbest.ru