Удосконалення способів вирощування саджанців порічок із стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський національний університет садівництва

УДК 581.143.5:635.9:582.894

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Удосконалення способів вирощування саджанців порічок із стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України

06.01.07 - плодівництво

Мамчур Тетяна Василівна

Умань - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському національному університеті садівництва, Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Балабак Анатолій Федорович, Уманський національний університет садівництва, завідувач кафедри садово-паркового господарства.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Омельченко Іван Климович, Інститут садівництва НААН України, головний науковий співробітник лабораторії технології вирощування плодових і ягідних культур;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кучер Микола Федорович, Інститут помології ім. Л.П. Симиренка НААН України, директор.

Захист відбудеться “16” червня 2011 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 у конференц-залі адміністративного корпусу Уманського національного університету садівництва за адресою: вул. Інститутська 1, м. Умань Черкаської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського національного університету садівництва за адресою: вул. Інститутська 1, м. Умань Черкаської області.

Автореферат розісланий “17” травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Осадчий.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ефективність розмноження порічок залежить не лише від здатності сорту до коренеутворення, а й від продуктивності маточних рослин. Цей показник визначається особливостями помологічного сорту, умовами вирощування, обрізуванням маточних рослин та способом живцювання. Ефективність розмноження порічок стебловими живцями залежить від походження сорту.

З метою підвищення ефективності вирощування кореневласного садивного матеріалу порічок актуальним є вивчення строку заготівлі живців, визначення типу пагона і метамерності живцевого матеріалу, встановлення оптимальної концентрації біологічно-активної речовини - стимулятора вкорінення та способів дорощування вкорінених стеблових різнотипних живців. Вищезазначене зумовило вибір теми дисертаційної роботи та визначило її структуру і побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконано на кафедрі садово-паркового господарства протягом 2005-2009 рр. за тематичним планом науково-дослідних робіт Уманського національного університету садівництва “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України” (ДР № 0101U004495).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було вивчити особливості помологічних сортів порічок у маточному насадженні і вдосконалити способи вегетативного розмноження в умовах Правобережного Лісостепу України.

Програмою досліджень передбачено вирішення таких задач:

- виявити біологічні особливості сортів порічок у маточних насадженнях;

- вивчити здатність стеблових живців сортів порічок до коренеутворення і можливість їх стимулювання;

- визначити вплив сорту, строків живцювання, типу і метамерності пагона, біологічно-активної речовини ауксинової природи на процеси коренеутворення у стеблових живців порічок;

- провести порівняльну оцінку способів розмноження сортів порічок здерев'янілими і зеленими живцями, знайти заходи, які прискорюють їх укорінення;

- удосконалити елементи дорощування вкорінених живців порічок;

- визначити економічну ефективність агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу порічок стебловими живцями в Правобережному Лісостепу України.

Об'єкт досліджень - особливості п'яти сортів порічок у маточних насадженнях і розмноження їх стебловими живцями.

Предмет дослідження - внесені до Каталогу сортів рослин, придатних для поширення в Україні сорти порічок Любава, Святкова, Львів'янка, Чародійка та Йонкер ван Тетс.

Методи досліджень: робота виконана на основі польових, лабораторних і лабораторно-польових досліджень з використанням загальноприйнятих методів отримання й обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено показники вкорінення стеблових живців порічок Любава, Святкова, Львів'янка, Чародійка та Йонкер ван Тетс залежно від частини пагона і його метамерності, строків заготівлі та висаджування стеблових живців, впливу біологічно-активної речовини - 10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) та оптимальної концентрації на вкорінення і розвиток кореневласних рослин. Визначено спосіб і строки дорощування вкорінених живців.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано ефективність вирощування саджанців порічок стебловими живцями із застосуванням КАНО, встановлено строки живцювання, тип пагона і його метамерність. Удосконалено агротехнічні заходи вирощування садивного матеріалу помологічних сортів порічок на основі розмноження стебловими зеленими і здерев'янілими живцями в умовах закритого ґрунту.

Результати досліджень впроваджено в навчально-науково-виробничому комплексі Уманського національного університету садівництва, навчально-науковій агробіостанції Уманського державного педагогічного університету та Національному дендрологічному парку “Софіївка” НДІ НАН України.

Особистий внесок здобувача полягає у плануванні та закладанні досліду, проведенні експерименту, узагальненні матеріалів літератури, апробації результатів, узагальненні результатів досліджень та їх підготовці до публікації. В опублікованих працях у співавторстві частка автора складає
11-80%.

Апробація результатів науково-дослідної роботи. Основні положення та результати роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри садово-паркового господарства Уманського національного університету садівництва (2006-2009 рр.) та фаховому семінарі “Плодівництво” (2010), Всеукраїнських конференціях молодих учених (Уманський НУС, 2009, 2010), Всеукраїнській науковій конференції “Напрями досліджень в аграрній науці: стан та перспективи” (Вінниця, 2011), Міжвідомчому науковому семінарі “Автохтонні та інтродуковані рослини” (Умань, 2009); тези доповідей опубліковано в матеріалах Всеукраїнської конференції молодих учених (Умань, 2008), Всеукраїнської наукової конференції “Перспективи розвитку лісового та садово-паркового господарства” (Умань, 2010), Міжвузівської науково-практичної конференції “Сучасні підходи до еколого-природоохоронної діяльності” (Умань, 2008).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 12 наукових працях, з них чотири - у фахових виданнях згідно вимог ВАК України, три статті, п'ять тез.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 178 сторінках комп'ютерного набору (142 сторінок основного тексту), 34 таблицях та 27 рисунках. Складається зі вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. Список використаних джерел становить 238 найменувань, з них 18 - латиницею.

Основний зміст роботи

Шляхи удосконалення вирощування садивного матеріалу порічок на основі стеблового живцювання (огляд літератури)

На основі аналізу джерел літератури встановлено, що відомості щодо біологічних особливостей порічок у маточних насадженнях, вирощування та вдосконалення способів вегетативного розмноження нових і перспективних сортів порічок не охоплюють всього циклу, а агрозаходи недостатньо розроблені. Тому, запровадження нових сортів порічок значною мірою обумовлюється вдосконаленням кореневласного розмноження та прискореного вирощування саджанців цієї ягідної культури.

Умови, об'єкти і методика проведення досліджень

Дослідження проводили протягом 2006-2009 рр. у навчально-науково-виробничому комплексі Уманського національного університету садівництва, що знаходиться в південній частині Правобережного Лісостепу України. стебловий порічка агротехнічний лісостеп

Клімат території помірно-контенинтальний і характерний для підзони нестійкого зволоження, з середньорічною температурою повітря +7,4…+9,8°С, з абсолютним мінімумом у січні-лютому близько -35°С і липнево-серпневому максимумі до +40°С. Середньобагаторічна сума опадів за рік 633 мм, з відхиленням більше 600 мм у вологі роки, і менше 400 у посушливі. Сума активних температур становить 2400-2700°С. Період із середньодобовою температурою вище +5°С триває 250 днів, вище +10°С - 160-170 днів.

Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см. У орному шарі ґрунту близько 3,0% гумусу, 10,8 мг/100 г ґрунту легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом), 11,9 - рухомих сполук фосфору і 10,1 мг /100 г ґрунту - калію (за Чиріковим).

Укорінення стеблових живців вели в автоматизованому режимі дрібнодисперсного дощування (М.Т. Тарасенко, 1991). Субстратом для вкорінення слугувала суміш верхового торфу та річкового піску із слабокислою реакцією в об'ємному співвідношенні 3:1 (рН водної витяжки 6,2-6,5). У споруді для живцювання вдень температура повітря була на рівні +25…+30°С і відносна вологість повітря 80-90%, а вологість субстрату - 60-65% від повної вологоємності.

Схема дослідів включала варіанти, де факторами мінливості були сорти, строки заготівлі й висаджування здерев'янілих і зелених живців на вкорінення в умовах закритого ґрунту, частини пагона (апікальна, медіальна і базальна), біологічно-активна речовина - 10% розчин калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 мл/л, обробка водою (контроль). Повторність чотирикратна: по 10 живців у кожному повторенні.

Дослід І. Вивчення здатності сортів порічок Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львів'янка (ЛВ), Чародійка (ЧР) до розмноження здерев'янілими живцями. Живцювання проводили 1-10 квітня і 1-10 жовтня. Живці заготовляли з апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) частин пагону.

Через кожні 10 діб після висаджування живців обліковували початок, масове калюсоутворення та утворення коренів. У кінці вегетації підраховували число та довжину коренів першого і другого порядку галуження, висоту надземної частини, діаметр кореневої шийки (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід ІІ. Вивчення впливу кількості вузлів на вкорінення здерев'янілих живців сортів порічок Йонкер ван Тетс, Любава, Святкова, Львів'янка, Чародійка. Живцювання проводили 1-10 квітня і 1-10 жовтня. Живці заготовляли з апікальної, медіальної, базальної частини пагона з одним (1), двома (2), трьома (3) вузлами. Обліки ті, що й у досліді І.

Дослід ІІІ. Вплив біологічно-активної речовини ауксинової природи на вкорінення та ріст рослин із здерев'янілих живців сортів порічок Йонкер ван Тетс, Любава, Святкова, Львів'янка, Чародійка, де використовували 10% розчин КАНО з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 мл/л, обробка водою (контроль). Строки і обліки аналогічні досліду І.

Дослід ІV. Вивчення здатності сортів порічок Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львів'янка (ЛВ), Чародійка (ЧР) до розмноження зеленими живцями. Живцювання проводили 1-10 травня і 1-10 червня. Живці заготовляли з апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) частин пагону.

Через кожні 10 діб після висаджування живців обліковували початок, масове калюсоутворення та утворення коренів. У кінці вегетації підраховували число та довжину коренів першого і другого порядку галуження, висоту надземної частини, діаметр кореневої шийки (М.Т. Тарасенко, 1991).

Дослід V. Вивчення впливу кількості вузлів на вкорінення зелених живців сортів порічок Йонкер ван Тетс, Любава, Святкова, Львів'янка, Чародійка. Живцювання проводили 1-10 травня і 1-10 червня. Живці заготовляли з апікальної, медіальної, базальної частини пагона з одним (1), двома (2), трьома (3) вузлами, з цілими листками. Обліки ті ж, що й у досліді IV.

Дослід VI. Вплив біологічно-активної речовини ауксинової природи на вкорінення та ріст рослин із зелених живців сортів порічок Йонкер ван Тетс, Любава, Святкова, Львів'янка, Чародійка, де використовували 10% розчин КАНО з нормою витрати 5, 10, 15, 20, 25, 30, 35 мл/л, обробка водою (контроль). Строки і обліки аналогічні досліду ІV.

Дослід VII. Визначення оптимальних способів дорощування вкорінених здерев'янілих і зелених живців порічок сортів Йонкер ван Тетс, Любава, Святкова, Львів'янка та Чародійка. У досліді вивчалися варіанти:

- без пересаджування (контроль) - укорінені живці дорощували на місці вкорінення;

- осіннє пересаджування (1-10 жовтня) - укорінені живці пересаджували на дорощування у відкритий ґрунт та пластикові контейнери місткістю 2,5 л, а дорощування проводили протягом наступного вегетаційного періоду.

- аналогічно пункту 2, весняне пересаджування (1-10 квітня) на дорощування. Повторність досліду чотирьохкратна - по 10 рослин кожного сорту в кожному повторенні. Дослід закладено в 2006 році (ротація 2006-2007 рр.) та повторено за тією ж схемою в 2007 році. При визначенні оптимальних способів дорощування проводили облік приживлення рослин, їх біометричні показники після перезимівлі, пересаджування та протягом вегетаційного періоду (М.Т. Тарасенко, 1991).

Сортування саджанців проводили за ДСТУ 4263:2003; ДСТУ 4787:2007. Вирощування садивного матеріалу порічок із здерев'янілих і зелених живців виконували за методиками М.Т. Тарасенка (1991), Б.С. Єрмакова (1981), В.В. Фаустова (1968), В.С. Марковського (1986).

Розрахунок економічної ефективності проводили за методикою Інституту садівництва НААНУ (2002).

Статистичну обробку даних проводили методом багатофакторного дисперсійного аналізу Б.О. Доспєхов (1985).

Особливості розвитку порічок у маточному насадженні

Встановлено, що пагоноутворювальна здатність помологічних сортів порічок варіює в межах 40,8-63,6% для здерев'янілих живців та 48,0-65,7% - для зелених живців. Вищу пагоноутворювальну здатність відмічено у сортів Львів'янка (65,7%) і Чародійка (65,1) - для зелених живців та сортів Чародійка (63,6) і Любава (63,7) - для здерев'янілих живців; середню - 48,3-54,3% у сорту Святкова, відповідно.

Досліджувані сорти порічок характеризуються різною силою росту прикореневих однорічних пагонів і їх кількістю на маточній рослині. Довжина їх пагонів перевищувала 70-75 см, як у здерев'янілих так і зелених, порівняно з контрольним сортом Йонкер ван Тетс - 39,9 і 46,8 см, відповідно. В зв'язку з цим відмічено збільшення виходу різнотипних живців (рис. 1).

Рис. 1. Вихід здерев'янілих (зліва) і зелених (справа) живців з маточної рослини порічок сортів Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львів'янка (ЛВ) і Чародіка (ЧР), заготовлених з різною кількістю вузлів; 2006-2008 рр.

Вихід живцевого матеріалу з маточної рослини, в середньому по сортах, істотно варіював - 51-136 шт. живців з трьома вузлами, в тому числі по здерев'янілих - 20-47, зелених - 31-89 та живців з двома вузлами - 77-210, в тому числі по здерев'янілих - 32-73, зелених - 45-137, а з одним вузлом - 175-434, в тому числі по здерев'янілих - 66-153, зелених - 109-281 шт. Максимальний вихід різнотипних живців виявлено для сортів Чародійка, Львів'янка, Любава.

Особливості вегетативного розмноження порічок здерев'янілими живцями

Встановлено, що досліджувані сорти порічок мають різну здатність до розмноження здерев'янілими живцями, заготовленими з різних частин пагона - апікальна, медіальна та базальна за живцювання 1-10 квітня була слабкою, що значно поступалась живцям, заготовленим 1-10 жовтня (рис. 2).

Рис. 2. Вихід укорінених здерев'янілих живців порічок сортів Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львів'янка (ЛВ) і Чародійка (ЧР) за живцювання 1-10 квітня (зліва) та 1-10 жовтня (справа), заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) частин пагона; 2006-2008 рр.

Кращими для вкорінення виявились живці, заготовлені з базальної частини пагона. У сорту Львів'янка і Чародійка вихід укорінених базальних живців становив 20,8 та 20,6% відповідно, що на 3,4-2,4% більше порівняно за живцювання 1-10 квітня. Дещо менший вихід укорінених рослин відмічено у сорту Святкова (19,4%) і Любава (18,9), порівняно з контрольним сортом Йонкер ван Тетс (20,0).

Вихід укорінених живців сортів порічок, заготовлених з медіальної частини пагона, становив 17,5-18,0%, а з апікальних 15,9-14,7%. Істотно нижчі показники спостерігалися в апікальних живців за обидва строки.

Строки висаджування живців впливали не лише на вихід укорінених живців, але й на ріст кореневої системи. Відмічено, що біометричні показники живців досліджуваних сортів порічок за живцювання 1-10 жовтня були в 2 рази більшими, ніж за живцювання 1-10 квітня, не залежно з якої частини пагона заготовлені, без обробки біологічно-активною речовиною КАНО (рис. 3).

Рис. 3. Результати вкорінення здерев'янілих живців за різних строків живцювання порічок сортів Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львів'янка (ЛВ) і Чародійка (ЧР), заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) частин пагона; 2006?2008 рр.

Сумарна кількість і довжина коренів тривузлових апікальних живців, за живцювання 1-10 жовтня, становила 47,7 шт. і 105,3 см, тоді як у медіальних живців цей показник був істотно більшим і становив 73,2 шт. і 163,1 см. Найбільше число і сумарна довжина коренів (102,6 шт. та 250,8 см) зафіксована у базальних живців сорту Чародійка, що на 10,6 шт. і 9,6 см більше порівняно за живцювання 1-10 квітня. У медіальних живців становило 60,4 шт. і 148,2 см, а апікальних - 42,9 шт. і 94,7 см відповідно.

Встановлено, що здатність до коренеутворення здерев'янілих живців сортів порічок значною мірою залежить від метамерності живцевого матеріалу. Найкращий вихід укорінених тривузлових базальних живців порічок відмічено у сорту Львів'янка і Чародійка, що становив 18,8 і 20,8% відповідно, медіальних - 13,8 і 17,5%, а апікальних - 11,7 і 15,9%, що на 5,7% більше, порівняно з двовузловими та на 9,3% більше, порівняно з одновузловими. Вихід укорінених двовузлових базальних живців становив 17,5 і 19,0%, що на 3,7 і 2,0% більше, порівняно у медіальних, та на 5,8 і 4,2% більше у апікальних.

Сумарна кількість і довжина коренів І-го і ІІ-го порядків галуження у одновузлових базальних живців, за живцювання 1-10 жовтня, становила 93,3 шт. і 234,0 см, у сорту Чародійка. Тоді як у двовузлових цей показник був істотно більшим і становив 100,6 шт. і 246,1 см відповідно. Найбільша кількість і довжина коренів зафіксована у тривузлових живців. Довжина надземного приросту в три- і двовузлових живців переважали в 1,5-2,0 рази над одновузловими.

У всіх досліджуваних сортів порічок достовірне підвищення коренеутворення у здерев'янілих живців залежало від впливу біологічно-активної речовини КАНО, порівняно з контролем (обробка водою) (рис. 4).

Достовірно вищі результати вкорінення живців спостерігали з оптимальною нормою витрати КАНО (20-25 мл/л). У базальних живців сорту Чародійка, при обробці КАНО з нормою витрати 25 мл/л, вихід укорінених живців становив 88,0%, що на 67,4% більше, порівняно з контролем, та на 39,6% більше, порівняно з нормою витрати 10 мл/л. Живці, заготовлені з медіальної частини пагона під впливом КАНО (20-25 мл/л), укорінювалися на 55,3-56,7% більше, порівняно з контролем, та на 33,0-28,4%, порівняно з апікальними. Близькі показниками відмічено у сорту Львів'янка. Встановлено, що обробка КАНО достовірно підвищила біометричні показники здерев'янілих живців, не залежно з якої частини пагону були заготовлені (табл. 1).

Таблиця 1 - Біометричні показники здерев'янілих живців порічок сорту Чародійка залежно від впливу КАНО за оптимальної норми витрати; живцювання (1-10 жовтня); 2006-2008 рр.

Норма витрати КАНО, мл/л	Частина пагона	Кількість коренів, шт.	Довжина коренів, см	Довжина приросту, см
		першого порядку	другого порядку	першого порядку	другого порядку
0 (вода), контроль	Апікальна	11,9	35,8	41,9	63,4	15,4
	Медіальна	14,8	58,4	52,3	110,8	21,0
	Базальна	18,1	84,0	95,1	155,7	24,7
20	Апікальна	20,6	67,5	80,2	111,3	44,0
	Медіальна	28,1	91,3	97,8	181,0	51,6
	Базальна	37,0	136,3	161,7	202,5	57,3
25	Апікальна	21,5	68,6	81,2	113,1	45,7
	Медіальна	29,0	90,5	98,6	181,9	53,0
	Базальна	38,1	138,1	163,3	204,3	59,2
НІР05	3,8	4,0	8,3	7,1	3,5

Так, за обробки живців КАНО з нормою витрати 20 мл/л сорту Чародійка, заготовлених з базальної частини пагона, сумарна кількість і довжина коренів І-го і ІІ-го порядків галуження становила 173,3 шт. і 364,2 см, що на 71,2 шт. і 113,4 см більше, порівняно з контролем та на 44,6 шт. і 60,6 см - порівняно з нормою витрати 10 мл/л.

Особливості вегетативного розмноження порічок зеленими живцями

Встановлено, що оптимальне вкорінення зелених живців досліджуваних сортів порічок відбувається у першій декаді червня, незалежно з якої частини пагона були заготовлені (рис. 5).

Істотно вищі показники відмічено у базальних живців сортів Любава (20,0%), Львів'янка (18,9) і Чародійка (19,1). Найнижче вкорінення виявив сорт Святкова - 14,2%.

Встановлено, що здатність до коренеутворення у зелених живців порічок залежить від типу пагона і його метамерності (табл. 2).

Рис. 5. Вихід укорінених зелених живців порічок сортів Йонкер ван Тетс (ЙВТ), Любава (ЛБ), Святкова (СВ), Львів'янка (ЛВ), Чародійка (ЧР) за живцювання 1-10 травня (зліва) та 1-10 червня (справа), заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона; 2006?2008 рр.

Таблиця 2 - Здатність до коренеутворення зелених живців порічок сорту Любава залежно від частини пагона і кількості вузлів; живцювання (1-10 червня); 2006-2008 рр.

Частина пагона	Кількість вузлів, шт.	Вихід укорінених живців, %	У розрахунку на живець	Довжина приросту, см
			число коренів, шт.	довжина коренів, см
Апікальна	1	10,8	32,5	82,5	7,7
	2	13,7	32,8	85,4	9,5
	3	13,9	33,7	86,6	9,5
Медіальна	1	12,0	45,4	131,3	13,7
	2	15,3	56,4	141,3	15,0
	3	16,4	57,3	143,4	12,1
Базальна	1	16,9	75,2	219,7	13,7
	2	18,2	84,5	221,0	15,1
	3	20,0	85,7	225,9	15,2
НІР05	1,0	2,1	3,3	0,6

Перевагу в укоріненні мали тривузлові живці 1-10 червня, незалежно від частини пагона, з якої вони були заготовлені та різнились біометричними показниками розвитку кореневої системи й були достовірно вищими, порівняно за живцювання 1-10 травня, тому що були не визрілими, трав'янистої консистенції.

При цьому сумарне число та довжина коренів базальних живців становила 85,7 шт. і 225,9 см, що на 52,0 шт. і 139,3 см більше, ніж на живцях з апікальної частини та на 28,4 шт. і 82,5 см, порівняно з медіальною.

При цьому сорт Любава характеризувався вищою регенераційною здатністю (20,0%), порівняно з іншими досліджуваними сортами та за живцювання 1-10 травня - 16,6%. Вихід укорінених двовузлових базальних живців становив 18,2%, що на 3,1% більше, ніж укорінених медіальних та на 6,0% більше - з апікальних. В одновузлових апікальних живців, в середньому за три роки - від 7,2 до 12,3%, у медіальних - 9,1-13,5, а в базальних - 12,4-16,5, що в 1,5 рази більше, ніж з апікальної і медіальної.

Аналогічні результати розвитку кореневої системи зелених живців порічок зумовлювались терміном за живцювання 1-10 травня. Показники вкорінення інших досліджуваних сортів були подібні.

Досліджування впливу КАНО з оптимальними нормами витрати істотно підвищували регенераційну здатність зелених живців сортів порічок (рис. 6).

Коренеутворення зелених живців, залежно від строку живцювання, типу пагона і його метамерності, стимулювала витримка у водному розчині КАНО за норми витрати 5-20 мл/л та експозиції 16-18 годин.

Зелені живці, оброблені КАНО з оптимальною нормою витрати 10-15 мл/л, укорінювались на 15-20 діб раніше, порівняно з контролем. Вихід укорінених живців збільшився у 1,5-2,0 рази, а сумарна кількість і довжина коренів, приріст надземної частини у 2-3 рази перевищував контрольний варіант (обробка водою). Збільшення норми витрати КАНО до 35 мл/л дещо суттєво пригнічувало коренеутворення.

Істотне збільшення відмічено у живців, заготовлених з базальної (86,9%) й медіальної (69,9) частин пагона, а у апікальних - 38,4, що на 66,9%, 52,6 і 22,0% відповідно до контролю (обробка водою).

Найвищий вихід укорінених зелених живців у варіанті з нормою витрати 10-15 мл/л спостерігався у сорту Любава (86,9%). Дещо близькі показники відмічено у сортів Чародійка (81,3%) і Львів'янка (80,9) відповідно, а найменші дані відмічено у сорту Святкова (73,8).

Суттєве збільшення біометричних показників відмічено на живцях з усіх заготовлених частин пагона (табл. 3).

Таблиця 3 - Біометричні показники вкорінення зелених живців порічок сорту Любава, залежно від впливу КАНО за оптимальної норми витрати; живцювання (1-10 червня); 2006-2008 рр.

Норма витрати КАНО, мл/л	Частина пагона	Кількість коренів, шт.	Довжина коренів, шт.	Приріст надземної частини, см
		першого порядку	другого порядку	першого порядку	другого порядку
0 (вода), контроль	Апікальна	5,3	28,4	28,8	57,8	9,5
	Медіальна	7,4	59,5	43,3	100,0	12,1
	Базальна	12,2	73,5	85,9	140,0	15,2
10	Апікальна	17,9	66,1	66,1	116,4	20,0
	Медіальна	19,3	94,8	79,8	195,9	36,7
	Базальна	33,8	146,4	166,6	279,2	56,2
15	Апікальна	18,6	68,9	69,4	120,2	28,9
	Медіальна	19,4	109,2	83,6	196,5	38,1
	Базальна	37,1	151,5	172,2	283,6	59,0
НІР05	2,1	4,2	4,4	6,0	2,4

Сумарна кількість та довжина коренів І-го і ІІ-го порядків галуження у сорту Любава становила 180,2-188,6 шт. і 445,8-455,8 см, що на 94,5-102,9 шт. і 219,9-229,9 см більше, порівняно з контролем.

У медіальних живців на 56,8-71,3 шт. і 132,3-136,7 см, порівняно з контролем та на 30,1-41,1 шт. і 93,2-90,5 см, порівняно з апікальними.

У варіанті з нормою витрати КАНО (20-25 мл/л) сорту Любава становило менше на 77,3-54,7 шт. і 197,5-140,1 см, порівняно з контролем і менше на 17,6-45,5 шт. і 22,4-65,6 см, порівняно з оптимальними 10-15 мл/л.

Особливості дорощування вкорінених стеблових живців порічок

Вихід стандартних саджанців досліджуваних сортів порічок істотно залежав від способу і терміну пересаджування на дорощування. Максимальний вихід саджанців товарного ґатунку за вирощування із зелених і здерев'янілих живців, в умовах закритого ґрунту, забезпечило пересаджування в осінній період (табл. 4 і 5).

таблиця 4 - Вихід саджанців порічок із дорощування вкорінених зелених базальних живців (2007-2008 рр., % від висаджених)

Сорт	Без пересаджування (контроль)	Осіннє пересаджування	Весняне пересаджування
		всього	товарний ґатунок	всього	товарний ґатунок
	всього	І	ІІ		І	ІІ		І	ІІ
Йонкер ван Тетс	61,3	0	17,2	№78,3 І86,3	51,7 68,0	16,3 12,0	72,2 80,4	49,0 64,5	14,6 10,2
Любава	68,9	0	22,3	80,2 88,2	55,4 71,5	18,6 12,5	82,3 85,6	61,1 71,0	16,1 11,3
Святкова	58,7	0	14,0	70,3 79,8	41,0 59,2	16,7 13,9	66,5 74,1	41,9 58,1	14,0 10,3
Львів'янка	72,2	0	31,2	78,2 95,7	57,8 79,8	12,2 10,2	71,3 91,2	54,4 79,9	10,6 7,2
Чародійка	73,6	0	33,3	85,6 96,3	57,0 77,4	17,3 12,6	80,5 90,3	58,7 76,8	12,6 9,2
НІР05	3,3	0	1,2	3,9 4,5	2,6 3,6	0,6 0,5	2,9 3,3	2,7 3,5	0,6 0,4

Примітка: № над рискою - вкорінені живці, висаджені у відкритий ґрунт; І під рискою - вкорінені живці, висаджені у контейнери.

Таблиця 5 - Вихід саджанців порічок із дорощування вкорінених здерев'янілих базальних живців (2007-2008 рр., % від висаджених)

Сорт	Без пересаджування (контроль)	Осіннє пересаджування	Весняне пересаджування
		всього	товарний ґатунок	всього	товарний ґатунок
	всього	І	ІІ		І	ІІ		І	ІІ
Йонкер ван Тетс	60,6	0	25,4	№69,3 І79,4	49,4 65,2	13,3 9,5	64,9 78,3	43,1 64,3	15,2 8,3
Любава	64,2	0	29,2	69,2 79,6	41,3 61,8	18,2 12,6	68,0 78,2	40,8 58,9	17,3 14,7
Святкова	55,3	0	20,2	71,3 86,2	45,5 68,7	18,1 11,2	67,2 75,7	37,1 56,2	16,1 12,3
Львів'янка	71,8	0	33,1	79,2 89,3	52,6 77,7	16,7 6,7	70,5 81,9	54,7 69,8	7,7 5,9
Чародійка	70,7	0	31,2	80,3 90,2	64,1 72,4	16,2 10,9	78,0 82,2	57,4 71,2	9,6 6,8
НІР05	2,0	0	1,4	3,7 4,2	2,0 3,5	0,8 0,5	3,5 4,0	2,3 3,2	0,7 1,1

Примітка: № над рискою - вкорінені живці, висаджені у відкритий ґрунт; І під рискою - вкорінені живці, висаджені у контейнери.

Вихід саджанців порічок, у середньому по сортах, за осіннього пересаджування у відкритий ґрунт укорінених зелених живців без обробки КАНО становив 70,3-85,6%, а за пересаджування у контейнери - 79,8-96,3. Найкращі показники відмічено у сорту Чародійка. Дещо нижчі показники відмічено за весняного пересаджування саджанців цього сорту у відкритий ґрунт (80,5%) і в контейнери (90,3). За всіх способів дорощування порівняно з контролем найменший вихід відмічено у сорту Святкова - при висаджуванні у відкритий ґрунт 66,5-70,3%, а в контейнери - 74,1-79,8.

Вихід саджанців порічок, в середньому по сортах, із укорінених здерев'янілих живців, за весняного і осіннього пересаджування у відкритий ґрунт без обробки КАНО, становив 78,0-80,3%, а за пересаджування у контейнери відповідно - 82,2-90,2 (табл. 5).

Таким чином, дорощування зелених і здерев'янілих живців на місці вкорінення спричинює невисокий вихід стандартного матеріалу (51,3-73,6%). Найбільший вихід саджанців забезпечило осіннє пересаджування. Кращі на 62-85% біометричні показники мали рослини після дорощування в контейнерах.

Економічна ефективність вирощування однорічних саджанців різнотипними живцями

Вирощування садивного матеріалу порічок із зелених живців економічно вигідне та характеризується високим рівнем рентабельності за розроблених агротехнічних заходів (табл. 6).

Таблиця 6 - Економічна ефективність вирощування саджанців порічок у контейнерах із стеблових базальних живців (площа ділянки дорощування 10 мІ, пересаджування 1-10 жовтня), 2006-2008 рр.

Сорти	Йонкер ван Тетс	Любава	Святкова	Львів'янка	Чародійка
Зелені живці
Прибуток, грн	-3272,5 27561,1	-1804,0 28129,6	-5116 23721,1	-1568,9 28524,1	-1408,0 28858,6
Рентабе-льність, %	-29,6 203,8	-16,3 208,0	-46,2 175,4	-14,2 210,9	-12,7 213,4
Здерев'янілі живці
Прибуток, грн	-2728,0 24403,6	-3166,0 23385,1	-2285,5 20047,9	-1313,5 31026,1	-1310,5 32352,1
Рентабе-льність, %	-24,7 180,5	-28,6 172,9	-20,7 148,2	-11,9 229,4	-11,8 239,2

Примітка: №над рискою - обробка водою (контроль); Іпід рискою - обробка КАНО з нормою витрати 15 мл/л для зелених живців (живцювання 1-10 червня) і 25 мл/л для здерев'янілих (живцювання 1-10 жовтня).

Збиток від реалізації саджанців контрольного варіанта досліджуваних помологічних сортів, відмічено найменшим у сорту Чародійка, становив -1408,0 грн, тоді як у варіанті з використанням 15 мл/л КАНО - прибуток 28858,6 грн. При цьому рівень рентабельності становив 213,4% вирощених з зелених живців. За обробки КАНО (25 мл/л) здерев'янілих живців рівень рентабельності збільшився на 227,4% порівняно з контролем.

Таким чином, використання 10%-ного розчину калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) з нормою витрати 15 мл/л - для зелених і 25 мл/л - для здерев'янілих живців порічок усіх досліджуваних сортів є економічно обґрунтованим, тому що дозволяє збільшити вихід саджанців товарних ґатунків, зменшити собівартість укорінення зелених і здерев'янілих живців порівняно з контролем у 1,5-1,8 рази. Підвищений на 25,8% рівень рентабельності та прибуток на 3493,5 грн дорощування кореневласних рослин саджанців порічок відмічено в тих, які були вирощені здерев'янілими живцями.

Висновки

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено й експериментально обґрунтовано агротехнічні заходи вирощування садивного матеріалу порічок із зелених і здерев'янілих живців.

1. Сорти порічок з високою пагоновідновлювальною здатністю - від 50% до 62% - Чародійка, Львів'янка, Любава та Йонкер ван Тетс утворюють 14,5-17,4 шт. пагонів на маточній рослині.

2. Вихід укорінених здерев'янілих живців порічок сортів Львів'янка, Чародійка й Любава вищий (18,9-20,8%), а живців сорту Святкова і Йонкер ван Тетс (12,8-15,1 і 19,4-20,0%) відповідно.

3. За оптимального строку заготівлі зелених живців досліджуваних сортів порічок та висаджування їх на вкорінення в першій декаді червня, а здерев'янілих - у першій декаді жовтня забезпечується, відповідно, на 4,0-2,2% вищий вихід порівняно з заготівлею в першій декаді травня та в першій декаді квітня.

4. Оптимальними для живцювання є живці з трьома вузлами, як для здерев'янілих, так і для зелених з листками, вихід яких відповідно на 7,0% і 9,2% більший порівняно з одновузловими.

5. Істотно вище вкорінення здерев'янілих живців, в середньому по сортам, заготовлених з базальної частини пагона (20,8-19,4%), а заготовлені з медіальної (18,0-14,8) та апікальної (15,9-12,8) мають слабку здатність до утворення коренів протягом усього періоду коренеутворення.

6. Вкорінення базальних тривузлових зелених живців в середньому по сортах становить 14,2-20,0%, з медіальної - 12,4-17,3 та апікальної - 8,2-14,3%.

7. Обробка водним 10% розчином калійної солі б-нафтилоцтової кислоти (КАНО) з нормою витрати 10-15 мл/л для зелених живців, 20-25 мл/л для здерев'янілих (залежно від строку живцювання й метамерності пагона) стимулює коренеутворення та активізує ріст кореневласних рослин.

8. Дорощування вкорінених зелених живців досліджуваних сортів порічок забезпечує на 21,1-22,7% більший вихід товарних саджанців за осіннього пересаджування в контейнери (79,8-96,3%), що на 5,1-10,8% більше порівняно з весняним.

9. Дорощування вкорінених здерев'янілих живців усіх сортів забезпечує на 18,4-24,1% більше вихід товарних саджанців за осіннього пересаджування, як у відкритий ґрунт так і контейнерне пересаджування, порівняно з весняним і контролем (без пересаджування).

10. Вирощування саджанців порічок із здерев'янілих і зелених живців за їх укорінення 1-10 жовтня і 1-10 червня, впливу КАНО забезпечує отримання товарного садивного матеріалу в рік живцювання за зменшення затрат праці та собівартості садивного матеріалу. Рівень рентабельності вирощування саджанців порічок із зелених живців 175,4-213,4%, а із здерев'янілих - 148,3-239,2%.

Рекомендації виробництву

Тривузлові стеблові здерев'янілі живці досліджуваних сортів порічок Чародійка, Львів'янка, Любава, Святкова і Йонкер Ван Тетс заготовляти 1-10 жовтня, а зелені - 1-10 червня з базальної частини пагона.

Для покращення вкорінення основу живців обробляти 10% розчином калійної солі б-нафтилоцтової кислоти з нормою витрати 10-15 мл/л - для зелених живців та 20-25 мл/л - здерев'янілих, протягом 16-18 год.

Вкорінені живці за осіннього пересаджування дорощувати в контейнерах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Мамчур Т.В. Агротехнічні особливості стеблового зеленого живцювання смородини червоної / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. УДАУ - Умань, 2009. - Ч.1. - Вип. 71. - С. 117-123 (80% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

2. Мамчур Т.В. Вплив б-нафтилоцтової кислоти на регенераційну здатність стеблових живців різних сортів порічок / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Зб. наук. пр. УДАУ. - Умань, 2009. - Ч.1. - Вип. 72. - С. 182-191 (80% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

3. Мамчур Т.В. Укорінення здерев'янілих стеблових живців сортів порічки (Ribes rubrum L.) залежно від строків живцювання та частини пагона в умовах відкритого ґрунту / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Вісник Полтавської ДАА. - Полтава, 2010. - №1. - С. 10-15 (80% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

4. Мамчур Т.В. Особливості дорощування вкорінених стеблових живців порічок (Ribes rubrum L.) в умовах Правобережного Лісостепу України / Т.В. Мамчур // Наук. доп. НУБіП. - 2010. - №6 (21). - http: // www. nbuv. gov. ua/e - journals / Nol / 2010_6 / 10 Kphtsu. pdf.

Статті

5. Мамчур Т.В. Біологічні особливості порічки (Ribes rubrum L.) та удосконалення способів вегетативного розмноження в умовах Правобережного Лісостепу України / Т. В. Мамчур // Наук. зап. екол. лаб. УДПУ. - К.: Наук. світ, 2008. - С. 59-60.

6. Мамчур Т.В. Вегетативне розмноження порічки на основі стеблового живцювання в умовах Правобережного Лісостепу України / Т.В. Мамчур // Зб. наук. пр. УДПУ, 2009. - С. 70-75.

7. Мамчур Т.В. Особливості вирощування сортів порічки в умовах закритого ґрунту здерев'янілими стебловими живцями / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Автохтонні та інтродуковані рослини. - Зб. наук. пр. НДП “Софіївка”. - Вип. 5. - Умань, 2009. - С. 93-99 (80% - польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).

Тези

8. Мамчур Т.В. Удосконалення способів вегетативного розмноження порічки в умовах Правобережного Лісостепу України / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Матер. всеук. наук. конф. молодих учених - Умань, 2007. - Ч. 1 - С. 161-162 (70% - ведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

9. Мамчур Т.В. Доцільність розмноження порічки стебловими живцями / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Матер. всеук. наук. конф. молодих учених - Умань, 2008. - Ч. 1 - С. 132-133 (70% - ведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

10. Мамчур Т.В. Розмноження порічки (Ribes rubrum L.) зеленими живцями / Т.В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Матер. всеук. наук. конф. молодих учених - Умань, 2009. - Ч. 1 - С. 159-161 (70% - ведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

11. Мамчур Т.В. Вплив біологічно-активної речовини (КАНО) на укорінення стеблових живців порічки / Т. В. Мамчур, А.Ф. Балабак // Матер. всеук. наук. конф. молодих учених - Умань, 2010. - Ч.1 - С. 106-108 (70% - ведення досліджень, участь в узагальненні результатів).

12. Мамчур Т.В. Історія культивування порічки та біологічні особливості маточних насаджень / Т. В. Мамчур // Тези наук. конф. “Перспективи розвитку лісового і садово-паркового господарства”. - Умань, 2010. - С. 84-85.

Анотації

Мамчур Т.В. Удосконалення способів вирощування саджанців порічок із стеблових живців в умовах Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Уманський національний університет садівництва, Умань, 2011.

Дано оцінку розмноження стебловими живцями п'яти сортів порічок, визначено вплив факторів на процеси коренеутворення живців. Удосконалено агротехнічні заходи їх вегетативного розмноження у закритому ґрунті.

Визначено здатність здерев'янілих, зелених живців до коренеутворення; встановлено морфологічні відмінності вкорінювання живців порічок залежно від сортового складу, метамерності живцевого матеріалу, строку живцювання та впливу біологічно-активної речовини; визначено оптимальні параметри дорощування вкорінених живців. Встановлено можливість вирощування садивного матеріалу порічок стебловими живцями в умовах Правобережного Лісостепу України та розроблено агротехнічні засоби для цього. Оптимальним для порічок є тривузловий живець, заготовлений з базальної частини пагона, який за інтенсивністю вкорінення і росту істотно переважає аналогічні показники одно- і двовуздових.

Для покращення вкорінення зелені живці обробляти КАНО з оптимальною нормою витрати - 10-15 мл/л, а здерев'янілі - 20-25 мл/л та експозицією в 16-18 год.

Дорощувати вкорінені живці в контейнерах з осіннім і весняним строками пересаджування.

Ключові слова: порічки, маточні насадження, вегетативне розмноження, живці, коренеутворення, біологічно-активна речовина КАНО.

Мамчур Т.В. Усовершенствование методов выращивания саженцев смородины красной стеблевыми черенками в условиях Правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Уманский национальный университет садоводства, Умань, 2011.

В диссертации изложено результаты исследований эффективности выращивания посадочного материала пяти помологических сортов смородины красной размножением стеблевыми черенками, определено влияние факторов на процессы корнеобразования черенков. Усовершенствовано агротехнические мероприятия вегетативного размножения зелёными и одревесневшими черенками в закрытом грунте.

Дана оценка регенерационной способности стеблевых черенков пяти сортов смородины красной. Оптимальное укоренение зелёных черенков исследуемых сортов в условиях региона наблюдали в июне, одревесневших - в начале октября в закрытом грунте.

Калийной солью б-нафтилуксусной кислотой (КАНУ) в оптимальных концентрациях сокращается период укоренения и, в зависимости от сорта, в 1,5-2,0 раза повышается укореняемость, а также лучше развивается корневая система и надземная часть растения. Обработка 10% раствором калийной соли б-нафтилуксусной кислоты стимулирует процесс корнеобразования и активизирует рост надземной части корнесобственных растений.

Усовершенствовано доращивание укорененных стеблевых зелёных и одревесневших черенков. Их доращивание в контейнерах объемом 2,5 л, в зависимости от сорта, на 16,5-35,7% увеличивает выход стандартних саженцев, в сравнении с доращиванием в открытом грунте и весенней пересадкой, а также на 8,6-34,5% - при осенней пересадке.

Максимальный выход стандартного посадочного материала смородины красной в условиях Правобережной Лесостепи Украины достигнут при пересадке в период массового корнеобразования и доращивания черенковых растений контейнерным способом.

Использование усовершенствованных агротехнических приемов позволяет уменьшить себестоимость посадочного материала смородины красной и затраты труда на его выращивание.

Ключевые слова: смородина красная, вегетативное размножение, черенки, корнеобразование, КАНУ.

Mamchur T.V. Improving of cultivation methods of red currant by stem cuttings under conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. - The Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Agricultural Sciences. - Specialіty 06.01.07. - Fruit Growing. Uman National University of Horticulture, Uman, 2011.

It was estimated the propagation of five red currant varieties by stem cuttings and has determined the influence of factors on the process of root formation of cuttings. The agrotechnical measures for their vegetative propagation under glass have been improved.

The ability of hardwood and soft cuttings to root formation was defined; morphological distinctions of currant cuttings rooting depending on variety, metamerism of cuttings, the time of cuttings propagation and the influence of biologically active substance were determined; the optimum parameters for further growing of rooted cuttings were defined in the thesis.

The possibility of growing of red currant planting material by stem cuttings under conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine was established and agrotechnical measures were elaborated.

It was found that three-node cutting formed from a stem basal part is the best for red currant and as to its rooting intensity and growth it shows better results than one- and two-node cuttings.

To improve the process of their rooting soft cuttings should to be treated with NAA at the rate of 10-15 ml/l and hardwood cuttings ? at the rate of 20-25 ml/l with exposure time of 16-18 hours.

Established cuttings should be further grown in containers with autumn and spring replanting.

Key words: red currants, mother plant, vegetative propagation, cuttings, root formation, biologically active substance NAA.

Размещено на Allbest.ru