Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОДУКТИВНОСТІ ВІВЦЕМАТОК ТАВРІЙСЬКОГО ТИПУ АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

ТА ЇХ ПОТОМСТВА

06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

БЕСЕДІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК: 636.32/38: 636.082

Херсон - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства, УААН

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, БОЛОТОВА Тетяна Гнатівна, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” -

Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, УААН,

завідувач лабораторією вовнознавства.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ВОВЧЕНКО Борис Омелянович,

ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет",

завідувач кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ЧІГІРЬОВ Валерій Олександрович,

Одеський державний аграрний університет

завідувач кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин.

Захист відбудеться “_24_”_вересня_2009 року о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67. 830.02 ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" (73006, м. Херсон - 6, вул. Р.Люксембург, 23 головний навчальний корпус, ауд. №_92_.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" за адресою: 73006, м. Херсон - 6, вул. Р.Люксембург, 23 головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “_20_”___серпня_2009 р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реформування економічних відносин в Україні перспективи розвитку вівчарства першочергово пов'язані з підвищенням рентабельності галузі та конкурентоспроможності її продукції. Для забезпечення позитивних зрушень у вирішенні цієї проблеми, особливого значення має проведення комплексних заходів із покращення племінних і продуктивних якостей тварин, а також удосконалення прийомів селекційної роботи, спрямованих на підвищення ефективності галузі (В.Ф.Красота 1990; В.А. Мороз, 1996; П.І. Польська 1997; О.І. Сокол, 2000; И.В. Стариков, 2003).

Одним із таких прийомів є тривале господарське використання вівцематок, оскільки з підвищенням їх продуктивного довголіття кількість продукції, одержаної від них за життя, зростає. Поряд із цим, збільшення віку чинить негативний вплив на якість їх потомків. Така невизначеність значно гальмує удосконалення окремих елементів селекції стосовно отримання та використання високопродуктивних генотипів мериносових овець, до яких, відноситься таврійський тип асканійської тонкорунної породи. Проте, аналіз наукової літератури показав недостатність інформації з цього питання. Тому проведення досліджень щодо визначення оптимального віку племінного використання вівцематок таврійського типу асканійської тонкорунної породи та його впливу на продуктивні й біологічні особливості отриманого від них потомства, є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися згідно з науково-тематичним планом лабораторії тонкорунного вівчарства Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства УААН за НТП “Наукове забезпечення сталого розвитку галузі тваринництва” підпрограма “Вівчарство” за завданням: “Розробити методичні прийоми створення заводських типів, ліній та барановідтворювальних стад асканійської тонкорунної породи з комбінованою продуктивністю” на 2001-2005 рр. (№ ДР 0101U007376).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчити вплив віку вівцематок таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи овець на їх продуктивність та продуктивні якості отриманого від них потомства і обґрунтувати оптимальний термін їх використання. Для досягнення мети були визначені наступні завдання:

- вивчити відтворювальну здатність, молочну продуктивність, кількісні та якісні характеристики вовни вівцематок таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи овець різного віку;

- вивчити ріст, розвиток та екстерєрні особливості, м'ясну та вовнову продуктивність молодняку таврійського типу від матерів різного віку;

- виявити взаємозв'язок між основними селекційними ознаками;

- обґрунтувати оптимальний вік використання вівцематок та його вплив на продуктивність отриманого від них потомства;

- визначити економічну ефективність за результатами проведених досліджень.

Об'єкт дослідження - вплив онтогенетичних факторів на формування продуктивності вівцематок таврійського типу різного віку та вовнових і м'ясних якостей отриманого від них потомства.

Предмет дослідження - відтворювальна здатність, молочність, вовнова продуктивність вівцематок; ріст, розвиток, екстер'єрні особливості, м'ясна та вовнова продуктивність овець таврійського типу.

Методи дослідження - загальноприйняті методи досліджень: зоотехнічні - визначення відтворювальних та продуктивних якостей вівцематок, показників росту та розвитку молодняка; лабораторні - визначення фізико-механічних властивостей вовни, біохімічних характеристик м'яса та жиропоту вовни; біометричної статистики - визначення популяційно-генетичних параметрів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше встановлено вплив віку вівцематок таврійського типу на власну продуктивність та на рівень розвитку господарсько-біологічних ознак потомства. Показано, що особини три-п'ятирічного віку відрізняються вірогідно кращими не тільки продуктивними (настриг митої вовни, жива маса), але й репродуктивними властивостями. Установлено вплив віку вівцематок на співвідношення потомків за статтю - чим старші тварини, тим вища вірогідність отримання від них ягнят жіночої статі, а також тривалість періоду ембріогенезу - спостерігається крива нормального розподілу. Такий розподіл, залежно від віку вівцематок, зафіксовано і за рівнем їх молочної продуктивності. Результати досліджень доповнюють знання стосовно фізико-механічних властивостей вовни, рівня мінливості селекційних та відтворювальних ознак, екстер'єрної оцінки молочної залози тварин різного віку.

Практична значення одержаних результатів. Результати роботи використовуються для проведення зоотехнічної оцінки вівцематок та отриманого від них потомства під час бонітування та формування поголів'я овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи у сільськогосподарських підприємствах. Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету. Матеріали досліджень можуть бути використані для розробки довготермінових програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи у племінних господарствах з розведення овець таврійського типу.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, одержаних особисто автором при виконанні наукової тематики. Дисертантом розроблена методика досліджень, проведено збір інформації, виконано обробку, систематизацію та камеральний аналіз даних, формування висновків за результатами досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень були обговорені та отримали позитивний відгук на: Міжнародній науково-практичній конференції: "Вівчарство: стан, проблеми, перспективи" (Камянець-Подільський, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції “Нові технології у виробництві та переробці продукції вівчарства” (Асканія-Нова, 2004); Науково-практичній конференції “Молоді вчені інституту у вирішенні сучасних проблем сільськогосподарської науки” (Асканія-Нова, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Наукові основи розвитку галузі тваринництва в сучасних умовах” (Асканія-Нова, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано п'ять наукових робіт, з яких чотири - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 145 сторінках комп'ютерного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, матеріал і методики досліджень, результатів власних досліджень та їх аналізу і узагальнення, висновків і пропозицій виробництву, додатків та списку літератури. Робота ілюстрована 41 таблицями, 14 рисунками, 18 додатками. Список літератури включає 170 джерел, із них - 17 іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведено в продовж 2001-2007 рр. у племзаводі “Асканійське” Каховського району Херсонської області, лабораторіях тонкорунного вівчарства, вовнознавства та масових аналізів відділу годівлі тварин та технології кормів Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства УААН за схемою (рис. 1). Обєктом досліджень були вівцематки таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи різного віку (n=393) та отриманий від них молодняк (n=513, у тому числі 249 баранців та 264 ярочки). Залежно від віку, вівцематок було розбито на шість дослідних груп: двохрічні, трьохрічні, чотирьохрічні, п'ятирічні, шестирічні та семирічні. У всіх вівцематок вивчено відтворювальну здатність, молочну продуктивність і життєздатність отриманого від них потомства за загально прийнятими методиками. У піддослідних вівцематок та отриманого від них потомства досліджено живу масу, настриг немитої та митої вовни, вихід чистого волокна та коефіцієнт вовновості. На 15 баранцях восьмимісячного віку вивчено м'ясну продуктивність. У 25% піддослідних тварин кожної групи вивчено: довжину, тонину, густоту вовни, кількість та якість вовнового жиру та поту. При розрахунку економічної ефективності використовували формулу Ю.Ф. Мельника та інш.:

Де.с. = (Пн - Пв)h2 • Н • Цс • К3 (1)

де Де.с - прибуток від додатково одержаної продукції,

Пн - середня продуктивність тварин дослідних груп,

Пв - середня продуктивність тварин по стаду,

h2 - коефіцієнт успадковуваності ознаки,

Н - поголів'я тварин, на якому розраховано показник Де.с,

Цс - реалізаційна ціна одиниці продукції, грн.,

К3 - коефіцієнт зниження прибутку у зв'язку з додатковими витратами на одержання продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема досліджень

Основні селекційно-генетичні параметри визначали методами варіаційної статистики на персональній ЕОМ із використанням комп'ютерної програми “Excel”. Для встановлення вірогідних різниць між середніми величинами використовували критерій Стьюдента за трьома рівнями значення “Р” (0,95, 0,99, 0,999).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Жива маса, настриг та фізико-механічні властивості вовни вівцематок різного віку. У результаті вивчення зміни живої маси вівцематок (табл. 1) встановлено, що у дворічних вона була на 9,1-12,8% нижчою, ніж у трьох-семирічних тварин (Р?0,999).

Таблиця 1. -Характеристика продуктивності піддослідних вівцематок

Вік вівце- маток, роки	n	Жива маса, кг	Настриг митої вовни, кг	Вихід чистого волокна, %	Коефі-цієнт вовно-вості, г/кг
			Cv, %		Cv, %
2	20	49,2±0,78	13,4	2,81±0,101	16,3	52,0	57,1
3	145	54,1±0,40	9,7	3,40±0,080	17,6	55,7	62,8
4	85	56,5±0,52	10,4	3,49±0,122	20,2	57,2	61,8
5	35	54,5±0,91	12,7	3,11±0,151	20,4	53,6	57,1
6	39	56,4±1,06	12,9	2,96±0,183	27,2	51,0	52,5
7	69	56,3±0,63	10,0	2,57±0,110	20,7	47,6	42,6
середнє	393	54,5±0,32	13,1	3,10±0,050	22,5	53,9	56,9

За настригом митої вовни встановлено максимум у чотирирічних тварин, які на 2,6-26,4% перевищували вівцематок інших вікових груп (Р?0,99). Це є підтвердженням тези стосовно того, що саме в цьому віці через найвищий рівень фізико-біохімічних процесів і функціональної здатності в організмі тварин максимально реалізується її генетичний потенціал.

У результаті дослідження фізико-механічних властивостей вовни суттєвої різниці за тониною (табл. 2) у різновікових вівцематок не встановлено, вона коливалася в межах від 23,2 до 24,6 мкм, що відповідає 60 якості.

Таблиця 2. - Фізико-механічні властивості вовни піддослідних вівцематок

Вік вівце- маток, роки	n	Тонина вовни, мкм	Довжина вовни, см	Густота вовни, волокон/см2
			Cv, %	природна	істинна		Cv, %
					Cv, %		Cv, %
2	8	23,4±0,49	8,7	9,0±0,21	6,4	10,7±0,24	6,2	4360±285,8	21,7
3	11	23,2±0,63	9,5	9,4±0,13	11,4	11,2±0,32	9,4	5182±321,6	15,2
4	9	24,5±0,64	9,4	9,3±0,18	9,0	11,2±0,27	7,1	5238±113,6	15,4
5	9	23,3±0,65	9,3	9,5±0,18	6,7	11,3±0,18	4,8	5085±532,6	23,4
6	9	24,6±0,56	6,8	9,0±0,35	6,2	10,9±0,31	8,5	4304±443,6	30,9
7	9	23,3±0,31	6,2	9,0±0,12	7,6	10,8±0,23	6,5	4195±413,8	26,1
середнє	55	24,0±0,22	8,6	9,2±0,05	11,2	10,7±0,12	7,4	4718±150,9	26,6

За показником природної довжини вовни в вівцематок залежно від віку суттєвої різниці також не встановлено. Середня довжина вовни в них була в межах від 9,0 до 9,5 см при Cv = 6,2-11,4%. Проте, для промислової переробки важливого значення має істинна довжина, яка, в наших дослідженнях, на 20,9%, вірогідно перевершувала природну (Р?0,99). При цьому в три-п'ятирічних вівцематок вона була на 2,8-5,6% більшою ніж в тварин інших дослідних груп.

Максимальна кількість волокон на 1см2 шкіри боку спостерігалася в групі три-п'ятирічних вівцематок, які на 16,6-21,2% за цим показником перевищують дворічних і шести-семирічних вівцематок.

За вмістом жиру в вовні вівцематок різного віку суттєвої різниці не встановлено. У середньому значення цього показника складало 14,5%, з коливанням в групах у межах від 13,0% до 16,1%. Крім жиру, в вовні значного коливання зазнавала і потова частина, яка знаходилася в межах 14,9-19,4%, при максимальному значенні в п'яти-семирічних тварин. Незалежно від віку, в піддослідних вівцематок переважали бажані кольори жиропоту: білий, світло-кремовий та кремовий - 24,4%, 40,0% та 27,8% відповідно.

Відтворювальна здатність вівцематок. Установлено, що вівцематки таврійського типу в цілому характеризуються високою відтворювальною здатністю (плодючість - 130,0% та вище) (табл. 3). Проте, в залежності від тривалості життя їх репродуктивний потенціал варіює, в межах 123,1 - 133,1% і вищого значення набуває в віці коли рівень розвитку більшості продуктивних ознак досягає максимуму (3-5 років).

Таблиця 3. - Характеристика відтворювальної здатності вівцематок різного віку та збереженості отриманого від них потомства

Вік вівце маток, роки	Осімени ли вівце маток, гол.	Об'ягни лося вівце маток, гол.	Заплід нення, %	Народи лося ягнят, гол.	Плодю чість, %	Відлу чено ягнят, гол.	Збере женість, %
2	34	20	58,8	25	125,0	18	72,0
3	190	145	76,3	193	133,1	164	85,0
4	130	85	65,4	113	132,9	90	79,6
5	57	35	61,4	46	131,4	43	93,5
6	84	39	46,4	48	123,1	43	89,6
7	178	69	38,8	88	127,5	75	85,2
середнє	673	393	58,4	513	130,5	433	84,4

Тривалість періоду ембріогенезу в ягнят піддослідних груп була в межах 149-154 доби, але в маток з коротким періодом суягності (149-150 діб) їх народилося 21,0%, з середнім (151-152 доби) - 59,0%, з подовженим (153-155 доби) - 20,0%. Оптимальне співвідношення статей молодняку (1:1) виявлено в групі трирічних вівцематок. У дворічних спостерігається перевага за кількістю баранців над ярками (64,0% до 36,0%), а в інших вікових групах залежність строго протилежна та найбільша різниця виявлена в найстарших вівцематок (56,2% + та 43,8% >). Таким чином, з віком вівцематок має місце відхилення в співвідношенні статей молодняку на користь ярочок.

Молочна продуктивність вівцематок. Установлено, що вівцематкам притаманна висока молочна продуктивність, яка в значній мірі обумовлена кількістю народжених і відгодованих ягнят. Молочність вівцематок з двійнями за чотиримісячний період підсису на 19,1%, вища, ніж з одинаками (103,6 кг проти 84,0 кг). Лактаційна крива впродовж періоду досліджень має нерівномірне значення, від 28,5 кг у перший місяць лактації до 10,4 кг - у четвертий з одинаками та від 35,6 кг до 13,0 кг - з двійнями. При цьому спостерігається динамічний ріст в напрямку від двох до п'ятирічних вівцематок, потім поступове зниження в інтервалі п'яти-семи років.

Установлено, що з підвищенням живої маси вівцематок з 40-50 кг до 60 кг і більше молочність з одинаками вірогідно збільшується на 18,2%, з двійнями на 4,5%. При збільшенні настригу митої вовни з 2,0-2,5 кг до 2,6-3,5 кг у вівцематок з одинаками та двійнями молочна продуктивність збільшується на 2,2% та 6,0% відповідно. Подальше підвищення настригу понад 3,5 кг чистого волокна супроводжується зниженням молочності.

До та після доїння виявлено вплив віку вівцематок на морфометрію їх вимені - п'ятирічні вівцематки з одинаками та двійнями за обхватом, глибиною, довжиною та шириною вимені переважали двох-семирічних тварин.

Динаміка живої маси молодняку від вівцематок різного віку. Установлено залежність живої маси молодняку від віку вівцематок. Так, жива маса баранців-одинаків від трьох-чотирьохрічних і двієнь від чотирьох-п'ятирічних вівцематок становила 3,9 кг та 3,5 кг відповідно, що на 5,4% та 6,1-9,4% більше, ніж у ровесників від дво-семирічних вівцематок (Р?0,99). У ярок при народженні також було відмічено тенденцію до збільшення живої маси по групі одинаків від чотирьох-шестирічних, а у двієнь - від п'ятирічних вівцематок - 3,8 кг і 3,4 кг, що на 2,7% та 3,0-6,2% перевищувало цей показник в ягнят інших груп. При відлученні в чотирьохмісячному віці баранці-одинаки від трьохрічних і баранці-двійні та ярки одинаки та двійні від п'ятирічних вівцематок мали максимальні показники живої маси, і переважали їх у тварин інших дослідних груп (на 1,5-9,0% відповідно). Така тенденція обумовлюється вищою молочною продуктивністю їх матерів. До восьмимісячного віку інтенсивність росту молодняку дещо знизилася внаслідок стресу після відлучення і недостатньої кількості білкового корму, а до 12-місячного віку, за рахунок покращення годівлі, відбулася компенсація відставання в рості, однак тенденція, притаманна попереднім періодам, залишилася незмінною до 15-місячного віку.

Найбільша інтенсивність росту баранців і ярок спостерігалася в перші чотири місяці життя - 185-231 г та 123-218 г відповідно. За період від відлучення до 15-місячного віку, цей показник знизився та складав 58-106 г та 94-106 г відповідно. Порівнюючи абсолютну та відносну швидкість росту баранців і ярок, одержаних від вівцематок різного віку, необхідно відмітити змінний характер відносного приросту живої маси піддослідних тварин, який за весь період досліджень суттєво не відрізнявся від середньодобових приростів.

Екстер'єрні особливості молодняку від вівцематок різного віку. Для характеристики особливостей росту піддослідних тварин одним із критеріїв було використано показники промірів статей тілобудови, а також їх індексів. При народженні найбільш вигідно вирізняються баранці отримані від трьох-чотирьохрічних та ярки від чотирьохрічних вівцематок, які за висотою в холці, обхватом грудей та косою довжиною тулуба вірогідно переважали ровесників інших дослідних груп. У віці чотири та вісім місяців за основними промірами тілобудови переважали баранці від чотирьохрічних та ярки від п'яти-чотирьохрічних вівцематок. До дванадцятимісячного віку лінійний ріст статей тілобудови молодняка, в основному, припинився. Однак тенденція, притаманна попереднім періодам, зберігалася ще до 15-місячного віку.

За основними індексами восьмимісячні баранці від чотирьохрічних вівцематок мали вищі показники масивності, збитості та глибокогрудості, що свідчить про їхню міцність та підвищену м'ясну продуктивність. Серед ярок у цей період вірогідної різниці не виявлено.

М'ясна продуктивність та інтер'єрні особливості молодняку. Установлено, що максимальне значення показників передзабійної та забійної маси мали баранці від дво-трирічних вівцематок (табл. 4).

Таблиця 4. - Забійні якості восьмимісячних баранців від вівцематок різного віку

Вік вівце- маток, роки	n	Перед- забійна маса, кг	Маса парної туші, кг	Маса внутріш-нього жиру, кг	Забійна маса, кг	Забійний вихід, %
2	3	41,3	17,1	0,7	17,8	43,1
3	3	42,3	18,2	0,8	19,0	44,9
4	3	33,7	14,2	0,9	15,1	44,8
5	3	37,3	16,0	1,0	17,0	45,6
6	3	35,0	15,3	0,7	16,0	45,7

Забійний вихід навпаки був вищим у баранців від шестирічних і становив 45,7% проти 43,1% у ровесників від дворічних вівцематок. Відмічено, що вихід м'яса першого сорту в синів від дво-трирічних матерів складає 77,4-77,6% і на 2,9-6,3% перевищує цей показник у однолітків інших дослідних груп. У баранців від три і п'ятирічних вівцематок, вміст м'яса в тушах був більшим (75,4-75,8%), а вміст кісток меншим (24,6-24,2%). Це обумовило найвищий коефіцієнт м'ясності (3,1) по даній групі. Виявлено тенденцію до зростання маси найдовшого м'яза спини (з 11,1% до 23,3%) та площі “м'язового вічка” (з 10,9% до 25,4%) у піддослідних баранців у залежності від віку їх матерів.

При вивченні морфологічних особливостей внутрішніх органів встановлено, що абсолютна маса серця, легенів, печінки, нирок та селезінки прямо пропорційна їх передзабійній масі і досягає свого максимуму в баранців від трьохрічних вівцематок. Максимальне значення абсолютної маси тонкого кишечника спостерігалося в баранців від дво- і шестирічних, а товстого навпаки - в середньовікових вівцематок. Таку ж закономірність відмічено і за показником відносної маси. Загальна довжина кишечника змінювалася одночасно із загальною його масою.

При вивченні хімічного складу найдовшого м'яза спини та м'якітної частини туші встановлено, що в натуральному м'ясі відсоток білка і жиру в баранців від чотирьохрічних вівцематок був дещо вищим - 20,2% і 3,5% та 19,2% і 10,4% відповідно. Внаслідок чого енергетична цінність м'яса у них була більшою і становила 1154,9 Ккал та 1752,4 Ккал, що відповідно на 2,6-14,0% перевищувало ці показники у баранців інших дослідних груп.

Вовнова продуктивність молодняку. Ярки від п'ятирічних тварин за настригом митої вовни переважали ровесниць інших груп на 2,9-8,9%, (табл. 5).

Таблиця 5. - Характеристика настригів потомства вівцематок різного віку

Вік вівцематок, роки	n	Настриг митої вовни, кг	Вихід чистого волокна, %	Коефіцієнт вовновості, г/кг
			Cv, %
Ярки (15 місяців)
2	7	2,97 ± 0,210	27,2	46,9	60,5
3	76	2,92 ± 0,062	17,5	48,9	59,5
4	35	2,93 ± 0,102	21,3	50,5	53,5
5	22	3,18 ± 0,081	39,3	48,3	61,6
6	25	3,00 ± 0,100	17,3	48,5	59,3
7	35	3,08 ± 0,120	21,4	48,7	61,3
середнє	200	3,01 ± 0,115	24,0	48,6	59,3
Баранці (15 місяців)
2	13	2,99 ± 0,233	21,0	50,6	50,8
3	77	3,04 ± 0,052	14,8	50,3	48,9
4	37	3,09 ± 0,111	19,5	51,1	48,8
5	13	3,03 ± 0,151	17,5	50,1	47,9
6	13	2,89 ± 0,191	35,3	48,3	46,0
7	24	2,87 ± 0,140	30,1	49,2	47,9
середнє	177	2,98 ± 0,102	23,0	49,9	48,4

Серед баранців сини від трьох-п'ятирічних вівцематок переважали своїх однолітків за цим показником на 1,3-7,7%. Коефіцієнт варіації настригу митої вовни ярок коливався від 17,3% до 39,3%, а в баранців від 14,8% до 35,3%, що вказує на можливість більш ефективного відбору та вдосконалення стада за цією ознакою. Максимально високий вихід чистого волокна мали потомки від чотирирічних вівцематок, які на 1,6-3,6% та 1,0-2,8% за цим показником вірогідно переважали ровесників інших досліджуваних груп.

За коефіцієнтом вовновості ярки, в середньому, на 2,2 г/кг, або 3,9% перевершували своїх матерів, що характеризує їх як тварин з достатньо високим потенціалом вовнової продуктивності. Баранці ж, навпаки, відставали за досліджуваним показником від вівцематок та ярок на 2,7% та 7,3% відповідно.

При дослідженні фізико-механічних властивостей вовни установлено, що тонина вовни ярок та баранців у середньому становила 20,1 та 20,4 мкм з різницею між групами 0,4-1,3 мкм та 0,2-2,4 мкм (Р?0,95) відповідно. Діаметр вовнових волокон в ярок від трьох-п'ятирічних вівцематок на 2,0-12,0% більше, ніж у ровесниць від дво-, та шести-семирічних. Аналогічна тенденція спостерігається і в баранців. Виявлено досить високу вирівняність вовни в штапелі (Cv у баранців 5,0-12,6%, в ярок 5,0-11,7%).

Відмічено, що ярки від три-чотирирічних, а баранці від три-шестирічних вівцематок за природною довжиною вовни на 1,0-5,2% та 3,7-11,5% (Р?0,95) відповідно переважали ровесників від матерів інших дослідних груп. При цьому найбільших значень показник набував у потомків від вівцематок з довжиною вовни 11,1-12,0 см - 12,5 см та 13,5 см відповідно, що на 11,6% та 14,4% перевершувало цей показник у ровесників від вівцематок з довжиною вовни - 8,0-9,0 см (Р?0,95).

Установлено, що в ярок максимальне значення істинної довжини вовни спостерігалося по групі від чотири- і шестирічних вівцематок - 14,0 см та 13,6 см відповідно, що на 3,3-11,1% переважало значення цього показника в ровесниць від вівцематок іншого віку. Баранців від три-чотирирічних вівцематок перевершували за цим показником потомків від дво- та п'яти-семирічних вівцематок на 0,7-8,5%.

Установлено, також залежність густоти вовни молодняку від віку вівцематок. Так, в ярок, мінімальне значення цього показника спостерігалося по групі від дворічних вівцематок - 4379 волокон/см2. З віком матерів густота збільшувалася і досягала свого максимуму в дочок від п'ятирічних вівцематок - 5363 волокна, а потім дещо зменшувалася. В синів - від п'яти-шестирічних вівцематок - 5502 та 5634 відповідно, що на 9,7-20,8%, більше, ніж у ровесників від дво-чотири та семирічних вівцематок. Досить висока мінливість густоти вовни (Cv у ярок 29,0%, у баранців 47,4%) вказує на можливість відбору тварин за цим показником у даному стаді.

За вмістом жиру в вовні молодняку середнє значення складало 8,0% та 11,7% з коливанням по групах від 7,7% до 15,1%, за кількістю поту - 13,0% і 11,1% та у межах 11,1-14,9%. При цьому в ярок вміст поту був вищим від вмісту жиру. Така тенденція виникла внаслідок недостатньої годівлі, про що відмічено раніше. В баранців, навпаки, в середньому вміст жиру в вовні був вищим, ніж поту, що є бажаним. Найбільш вигідно за співвідношенням жиру та поту вирізняються баранці від шестирічних вівцематок, в яких на одну частину поту припадає 1,3 частин жиру.

В ярок переважають кремовий та жовтий колір жиропоту - 52,8 і 24,5% відповідно. При цьому найбільша кількість тварин з кремовим кольором жиропоту спостерігалася по групі ярок від семирічних (66,8%), а з жовтим - від дворічних (41,7%) вівцематок. За кількістю світло-кремового кольору переважали ярки від три-шестирічних вівцематок - значення цього показника в них знаходилося в межах від 16,7% до 28,6%, що на 8,4-20,3% більше, ніж у ровесниць від дво та семирічних. З білим кольором жиропоту було лише 5,7% ярок, у тому числі 16,7% від чотирирічних вівцематок. У баранців, навпаки, більша кількість тварин мала бажаний білий та світло-кремовий кольори жиропоту - 31,5% та 46,3%, що також пояснюється співвідношенням жир : піт.

Ступінь забрудненості штапелів вовни досліджуваних тварин вказує на високі захисні властивості жиропоту. Так, у 91,3% ярок та 98,7% баранців значення цього показника не перевищувало 1/3 висоти штапелю, при цьому 61,3% та 68,7% з них були відповідно забруднені на 1/4. Штапелів із значним забрудненням (понад 1/2 висоти штапелю) було лише 8,7% та 1,3% відповідно.

За результатами дослідження ступеню вимитості встановлено, що в ярок та баранців найгірші захисні властивості спостерігалося по групах від дво- та семирічних вівцематок. У них вимитість вовни становила 2,0-2,3 см, що перевершувало цей показник у вовні ровесників від вівцематок іншого віку на 3,8-7,0% та 2,7-4,1% відповідно.

За результатами аналізу вмісту основних компонентів оригінальної вовни можна відмітити, що в ярок від п'яти-шестирічних вівцематок вміст механічних домішок був меншим. На нашу думку, це відбувається внаслідок меншої кількості поту в складі оригінальної вовни по цих групах, що зменшує деградаційні процеси в жиропоті та підвищує його захисні властивості. Кращими захисними властивостями жиропоту характеризуються баранці від чотири та п'ятирічних вівцематок, які мають найменшу кількість механічних домішок в оригінальній вовні - 21,1-22,6% і як наслідок більший вихід митої вовни - 52,4-54,5%.

Взаємозв'язок основних селекційних ознак. Установлено, незначний прямий зв'язок між живою масою та настригом митої вовни, що вказує на необхідність відбору за комплексом ознак (табл.6).

Таблиця 6. - Взаємозв'язок основних селекційних ознак у вівцематок

Корелюючи ознаки	Коефіцієнт кореляції
Жива маса вівцематок - настриг митої вовни	+0,179±0,090
- молочність за всю лактацію	+0,161±0,110
- плодючість	+0,304±0,160
- багатоплідність	+0,351±0,121
Настриг митої вовни - вихід чистого волокна	+0,580±0,073
- тонина вовни	+0,251±0,045
- природна довжина вовни	+0,428±0,124
- істина довжина вовни	+0,363±0,177
- густота вовни	+0,365±0,312
- молочність	-0,253±0,058

Між молочною продуктивністю вівцематок за перші 20 днів лактації і за наступні три місяці встановлено високий прямий зв'язок (+0,993), що дає можливість оцінювати лактацію по її рівню за цей період. Коефіцієнт кореляції між величиною приросту ягнят за 20 днів життя і молочною продуктивністю вівцематок за цей період складає + 0,965, а за 120 днів лактації + 0,425.

Між молочністю вівцематок і живою масою існує не високий прямий корелятивний зв'язок + 0,161, а з настригом митої вовни - зворотній -0,253. Це дає підставу вважати, що відбір вівцематок за живою масою з урахуванням вовнової продуктивності буде сприяти деякому збільшенню їх молочної продуктивності. Жива маса вівцематок впливає на показники їх плодючості та багатоплідності, про що свідчать, середньої сили впливу коефіцієнти кореляції між цими показниками (+0,304 та +0,351 відповідно). Оскільки в наших дослідженнях молочність повновікових три-п'ятирічних вівцематок була вищою, то ми дійшли до висновку, що цим обумовлено більший діаметр волокон в їх потомків. Це підтверджує незначний, однак прямий корелятивний зв'язок між молочністю вівцематок та тониною вовни отриманого від них потомства (у ярок +0,122, баранців +0,177).

Між довжиною вовни матерів та отриманих від них дочок і синів встановлено незначний, прямий корелятивний зв'язок - +0,142 та +0,113 відповідно. Це вказує на необхідність систематичного відбору та широкого використання вівцематок з більш довгою вовною, що дасть можливість добитися значного покращення довжини вовни в потомства та закріпить генетичну основу довгововновості в стаді. Довжина вовни тісно пов'язана з її тониною і оскільки кожна з цих якостей формується внаслідок розвитку та росту клітин вовнового волокна, це обумовлює їх розміри, що підтверджують і наші дослідження: між цими ознаками встановлено прямий корелятивний зв'язок, який у вівцематок складав +0,218, у ярок та баранців - +0,272 та +0,496 відповідно. Встановлено високий прямий корелятивний зв'язок між природною та істиною довжиною вовни, який у вівцематок дорівнював +0,792, у ярок +0,887, баранців +0,955. Аналіз середніх величин рівня взаємозв'язку між настригом митої вовни та природною довжиною у піддослідних вівцематок, ярок і баранців показав прямий корелятивний зв'язок між цими показниками (відповідно +0,428; +0,566; +0,259), що свідчить про залежність настригу вовни від її довжини. Аналогічна тенденція відмічається і у відношенні істинної довжини (відповідно +0,363; +0,577; +0,206).

У літературі відмічається, що густота впливає на величину настригу чистої вовни та вихід митого волокна. Це підтверджується і нашими дослідженнями. Так, між зазначеними показниками встановлено невисокий, однак прямий корелятивний зв'язок, який становить у вівцематок +0,365 та +0,235, у ярок +0,132 та +0,127, у баранців +0,168 та +0,161.

Між кількістю жиру та ступенем забрудненості шпателю в вівцематок встановлено незначний зворотній зв'язок, який знаходився в межах від -0,010 до -0,376. Зв'язок між кількістю поту та досліджуваним показником був позитивний і знаходився в межах від +0,088 до +0,473. Тому, чим більшим є вміст жиру та менший поту в вовні, тим меншим буде її ступінь забрудненості. Між кількістю жиру та ступенем вимитості встановлено зворотній зв'язок у межах від -0,053 до -0,407. Між кількістю поту та досліджуваним показником у баранів і ярок в наших дослідженнях взаємозв'язку не встановлено.

Отже, селекційну роботу при створенні високопродуктивних стад овець таврійського типу необхідно вести з урахуванням величини та характеру взаємозв'язків між основними селекційними ознаками.

Виробнича перевірка результатів досліджень. У результаті проведеної виробничої перевірки 2004-2007 років, щодо ефективності розведення овець таврійського типу з урахуванням їх віку, підтверджено, що вівцематки цього типу в ДПДГ “Асканійське”, характеризувалися міцною конституцією, високою комбінованою продуктивністю, статевою скоростиглістю і високою племінною цінністю.

При перевірці зміна основних показників продуктивності, підтверджувала результати проведених досліджень. Так, за живою масою три-п'ятирічні вівцематки на 15,4-49,8% вірогідно перевищували дво- та шести-семирічних (Р?0,95) з найбільшим показником у чотирирічних вівцематок - 59,6-71,9 кг. За настригом митої вовни, виходом чистого волокна також переважали три-п'ятирічні вівцематки, у яких ці показники коливалися від 3,50 кг до 3,93 та від 50,1% до 56,3% відповідно.

Вівцематкам таврійського типу притаманна висока відтворювальна здатність. Так, показник плодючості вівцематок коливався за роками, поступово збільшуючись від 135,4% у 2004 році і до 166,3% у 2007 році, що характеризує цей тип як багатоплідний.

Одержані результати виробничої перевірки свідчать, що вівцематки стійко передають потомкам породні особливості, внаслідок чого виявлена висока цінність овець таврійського типу. Так, баранці, отримані від три-п'ятирічних вівцематок за живою масою, настригом митої вовни та виходом чистого волокна на 1,0-5,4%, 3,7-5,7%, 1,0-2,4% відповідно перевищують ровесників від дворічних та на 2,6-7,5%, 5,5-7,8%, 3,6-4,9% від шести-семирічних вівцематок. В ярок дочки, отримані від три-п'ятирічних матерів, також, за цими показниками на 1,0-1,7%, 2,0-13,5%, 3,1-15,6% відповідно переважають ровесниць від двохрічних, та на 1,3-2,0%, 2,3-4,4%, 2,7-22,0% від шести-семирічних вівцематок. За показником коефіцієнту вовновості молодняку чіткої залежності від віку їх матерів не встановлено.

Економічна ефективність. Розрахунок економічної ефективності, щодо використання в племінній роботі вівцематок різного віку та отриманого від них потомства здійснювали за живою масою та настригом митої вовни (табл. 7). Установлено, що найбільший додатковий прибуток отримано від чотирьохрічних вівцематок - 637,2 грн на 100 голів. У тому числі за приріст живої маси - 540 грн, а за настриг митої вовни - 97,2 грн. В ярок за цими показниками переважають дочки від п'ятирічних вівцематок - 1041,3 грн, в т.ч. 990 грн за живу масу та 51,3 грн за миту вовну, в баранців від трьохрічних вівцематок - 370,8 грн на 100 голів, у т.ч. за живу масу 360 грн, настриг митої вовни 10,8 грн.

Таблиця 7. - Економічна ефективність використання вівцематок різного віку та отриманого від них потомства

Показник	Вік вівцематок, роки
	2	3	4	5	6	7
Вівцематки
Жива маса 1 гол., кг	49,2	54,1	56,5	54,5	56,4	56,3
Середня прибавка на 1 гол, %	-	-	2,2	-	1,8	1,8
Вартість додаткової продукції на 1 гол., грн.	-	-	5,4	-	4,95	4,50
Вартість додаткової продукції на 100 гол., грн.	-	-	540	-	495	450
Настриг митої вовни з 1 гол., кг	2,81	3,40	3,49	3,11	2,96	2,57
Середня прибавка на 1 гол., %	-	8,6	11,5	-	-	-
Вартість додаткової продукції на 1 гол., грн..	-	0,73	0,97	-	-	-
Вартість додаткової продукції на 100 гол., грн..	-	72,9	97,2	-	-	-
Загальна вартість додаткової продукції на 100 гол.	-	72,9	637,2	-	495	750
Ярки
Жива маса 1 гол. при відлученні, кг	25,3	26,1	26,7	28,9	26,7	26,5
Середня прибавка на 1 гол, %	-	-	-	8,2	-	-
Вартість додаткової продукції на 1 гол., грн.	-	-	-	9,9	-	-
Вартість додаткової продукції на 100 гол., грн.	-	-	-	990	-	-
Настриг митої вовни з 1 гол., кг	2,97	2,92	2,93	3,18	3,00	3,08
Середня прибавка на 1 гол., %	-	-	-	6,4	0,3	3,0
Вартість додаткової продукції на 1 гол., грн..	-	-	-	0,51	0,03	0,24
Вартість додаткової продукції на 100 гол., грн..	-	-	-	51,3	2,7	24,3
Загальна вартість додаткової продукції на 100 гол.	-	-	-	1041,3	2,7	24,3
Баранці
Жива маса 1 гол. при відлученні, кг	27,6	29,5	29,1	29,3	29,1	27,3
Середня прибавка на 1 гол, %	-	2,8	1,4	2,1	1,4	-
Вартість додаткової продукції на 1 гол., грн.	-	3,60	1,8	2,7	1,8	-
Вартість додаткової продукції на 100 гол., грн.	-	360	180	270	180	-
Настриг митої вовни з 1 гол., кг	2,99	3,04	3,09	3,03	2,89	2,87
Середня прибавка на 1 гол., %	-	1,3	3,0	1,0	-	-
Вартість додаткової продукції на 1 гол., грн..	-	0,11	0,24	0,08	-	-
Вартість додаткової продукції на 100 гол., грн..	-	10,8	24,3	8,1	-	-
Загальна вартість додаткової продукції на 100 гол.	-	370,8	204,3	278,1	180	-

Необхідно зазначити, що у потомків від п'ятирічних вівцематок, матері яких взагалі не дали додаткового прибутку, економічна ефективність була найбільшою серед ровесників - 1319,4 грн. Така закономірність, на нашу думку, виникає внаслідок більшої молочної продуктивності їх матерів. За нашими дослідженнями встановлено, що абсолютну частку прибутку (71,2-100,0%) отримано за рахунок додаткового приросту живої маси, що є одним з серйозних аргументів на користь розвитку м'ясного та м'ясо-вовнового напрямку продуктивності в тонкорунному вівчарстві.

ВИСНОВКИ

1. Установлено, що характерними ознаками, які відображають вікові особливості продуктивності вівцематок таврійського типу асканійської тонкорунної породи овець є порівняно високі показники живої маси, вовнової продуктивності та відтворювальної здатності. Разом з цим, залежно від терміну їх виробничого використання виявлено високу варіабельність окремих продуктивних та репродуктивних якостей і експериментально обґрунтовано наявність позитивного зв'язку між цими якостями та віком вівцематок.

2. За живою масою та настригом митої вовни вівцематки три-чотирирічного віку відрізняються вірогідно вищим розвитком цих ознак у порівнянні з молодшими та старшими особинами, що є певним підтвердженням тези стосовно того, що саме у цьому віці через найвищий рівень фізико-біохімічних процесів та функціональної здатності в організмі тварин максимально реалізується їх генетичний потенціал.

3. За фізико-механічними властивостями вовни вівцематки різної тривалості продуктивного використання та отримане від них потомства не відрізняються між собою, що свідчить про високу ступінь консолідації стада за цими параметрами. При цьому коефіцієнт мінливості (Cv) настригу, природної та істинної довжини, тонини та густоти вовни вівцематок складає 22,5%, 11,2%, 7,4%, 8,6%; 26,6%, ярок 18,4%, 10,6%, 10,5%, 8,4%, 25,7%, баранців 19,1%, 12,0%, 10,7%, 9,3%, 33,1% відповідно.

4. Вівцематки таврійського типу в цілому характеризуються високою відтворювальною здатністю (130,0% та вище). Проте, залежно від тривалості життя їх репродуктивний потенціал досить широко варіює в межах 123,1 - 133,1% і вищого значення набуває у віці коли рівень розвитку більшості продуктивних ознак досягає максимуму (3-5 років).

5. Вівцематкам притаманна висока молочна продуктивність, яка значною мірою обумовлена кількістю народжених і вигодуваних ягнят. Молочність вівцематок з двійнями за чотиримісячний період підсису на 19,1%, вища, ніж з одинаками (103,6 кг проти 84,0 кг). Лактаційна крива впродовж періоду досліджень має мінливий характер, від 28,5 кг у перший місяць лактації до 10,4 кг - у четвертий з одинаками та від 35,6 кг до 13,0 кг - з двійнями. При цьому спостерігається нормальний розподіл залежно від віку, тобто динамічний ріст у напрямку від двох до п'яти років, потім поступове зниження в інтервалі п'яти-семи років.

6. Тривалість періоду ембріогенезу ягнят піддослідних груп була в межах 149-154 доби, однак у маток з коротким періодом суягності (149-150 діб) їх народилося 21,0%, з середнім (151-152 доби) - 59,0%, з подовженим (153-154 доби) - 20,0%. Оптимальне співвідношення статей молодняку (1:1) виявлено в групі трирічних вівцематок. У дворічних спостерігається перевага за кількістю баранців над ярками (64,0% до 36,0%), а серед інших вікових групах залежність строго протилежна і найбільша різниця виявлена у найстарших вівцематок (56,2% + та 43,8% >). Тобто з віком вівцематок має місце відхилення у співвідношенні статей молодняку на користь ярочок.

7. Найбільшою інтенсивністю росту в усі вікові періоди вирізнялися баранці отримані від чотирьох та ярки від п'ятирічних вівцематок. Їх жива маса у 15 місячному віці досягала - 65,3 кг і 53,1 кг (одинаки) та 62,4 кг і 50,6 кг (двійні), і на 2,8-9,9% і 6,8-8,4% та 4,5-7,8 і 5,0-11,2% відповідно перевершувала цей показник у ровесників інших дослідних груп.

8. Установлено, що вік вівцематок не суттєво впливає на якісні та кількісні характеристики м'ясної продуктивності потомства. При цьому встановлено неоднозначну залежність між цими параметрами. Зокрема, найбільшою перед забійною та забійною масою відрізняються баранці від трирічних, а забійним виходом - шестирічних вівцематок.

9. У розрахунку на 100 голів від вівцематок та їх потомства додатково отримано 180,0-990,0 грн. за приріст живої маси та 2,7-97,2 грн. за настриг митої вовни. Найбільшу кількість додаткової продукції отримано у потомків від п'ятирічних вівцематок - 1319,4 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення ефективності селекційно-племінної роботи в стадах мериносових овець таврійського типу для формування селекційних груп потрібно використовувати три-п?ятирічних вівцематок та отримане від них потомство. Тварин молодшого та старшого віку доцільно утримувати для виробництва товарної продукції.

СПИСОК СТАТЕЙ

1. Беседін О.В. Молочна продуктивність вівцематок таврійського типу/ Олександр Володимирович Беседін // Вівчарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Нова Каховка. “ПИЕЛ”, 2006. - № 33. - С. 10-14.

2. Беседін О.В. Продуктивність вівцематок таврійського типу різного віку/ Олександр Володимирович Беседін // Вівчарство. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Нова Каховка. “ПИЕЛ”, 2007. - № 34. - С. 35-38.

3. Беседін О.В. Ягнята міцніші від повновікових маток/ Олександр Володимирович Беседін // Тваринництво України. - 2007. - № 9. - С. 21-23.

4. Беседін О.В. Відтворювальна здатність вівцематок таврійського типу/ Олександр Володимирович Бесєдін // Науковий вісник “Асканія-Нова”. - 2008. - № 1. - С. 147-152.

5. Беседін О.В. Молочність вівцематок таврійського типу/ Олександр Володимирович Беседін // VI конференція молодих вчених та аспірантів. - К. Аграрна наука. 2008. - С. 12-13.

вівцематка таврійський асканійський продуктивність

анотації

Беседін О.В. Вікові особливості продуктивності вівцематок таврійського типу асканійської тонкорунної породи та їх потомства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет", Херсон, 2009.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал щодо впливу віку вівцематок таврійського типу асканійської тонкорунної породи на власну продуктивність та господарсько-біологічні ознаки отриманого від них потомства.

Показано, що особини три-п'ятирічного віку відрізняються вірогідно кращими не тільки продуктивними (настриг митої вовни, жива маса), а й репродуктивними властивостями.

Результати досліджень доповнюють знання стосовно фізико-механічних властивостей вовни, рівня мінливості селекційних та відтворювальних ознак, екстер'єрної оцінки молочної залози тварин різного віку.

Ключові слова: вівцематки, баранці, ярки, жива маса, настриг митої вовни, вихід чистого волокна, відтворювальна здатність, молочна продуктивність, тонина вовни, густота вовни, довжина вовни, жиропіт, ріст, розвиток.

Беседин А.В. Возрастные особенности продуктивности овцематок таврийского типа асканийской тонкорунной породы и их потомства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - ГВУЗ "Херсонский государственный аграрный университет", Херсон, 2009.

В диссертации изложен теоретический и практический материал по изучению изменчивости комплексного уровня продуктивности овцематок таврийского типа асканийской тонкорунной породы разного возраста, а так же хозяйственно-биологических признаков полученного от них потомства. Установлено, что характерными показателями, которые отображают возрастные особенности продуктивности овцематок таврийского типа, являются высокая живая масса, шерстная продуктивность и воспроизводительная способность. Вместе с тем, в зависимости от срока их продуктивного использования выявлено высокую вариабельность отдельных продуктивных и репродуктивных качеств и экспериментально обосновано наличие взаимосвязи между этими показателями и возрастом овцематок. Так, по живой массе и настригу мытой шерсти овцематки три-четырехлетнего возраста отличаются достоверно лучшим развитием этих признаков в сравнении с младшими и старшими особями. Это есть определенным подтверждением тезиса, согласно которого в этом возрасте из-за наивысшего уровня физико-биохимичных процессов и функциональной способности организма животного реализуется его генетический потенциал.

Установлено, что овцематки разного возраста и полученное от них потомство по физико-механическим свойствам шерсти между собой не отличаются, что свидетельствует о высокой степени консолидации по этим параметрам в данном стаде.

Овцематки таврийского типа в целом характеризуются высокими показателями воспроизводительной способности (130% и выше). Однако, в зависимости от продолжительности жизни их репродуктивный потенциал достаточно широко варьировал от 123,1 до 133,1% и наибольшего значения достигал в возрасте когда уровень большинства продуктивных признаков достигает максимуму (3-5 лет). Продолжительности периода эмбрионального развития молодняка, составлял 149-154 суток. Однако, у овцематок с коротким периодом суягности (149-150 суток) их было 21,0%, средним (151-152 суток) - 59,0%, с более долгим (153-154 суток) - 20,0%.

В результате исследований выявлено влияние возраста овцематок на соотношение потомков по полу - оптимальное соотношение полов молодняка (1:1) установлено по группе трехлетних овцематок. У двухлетних наблюдается перевес по количеству баранчиков над ярками (64,0% до 36,0%), а среди других возрастных групп зависимость строго противоположная и наибольшая разница установлена у старейших овцематок вівцематок (56,2% + та 43,8% >).

При исследовании молочной продуктивности установлено, что данный показатель у овцематок с двойнями за четырехмесячный период подсоса на 19,1% выше, чем с одиночками (103,6 кг против 84,0 кг). При этом наблюдался рост данного показателя от двух до пятилетнего возраста, потом постепенное снижение в интервале пяти-семи лет.

Установлено влияние возраста овцематок на морфометрию вымени - до и после доения пятилетние овцематки с ягнятами двойнями и одиночками по основным промерам превосходили двух-семилетних животных.

При изучении закономерностей роста молодняка наибольшей интенсивностью роста, во все возрастные периоды, отличались баранчики от четырехлетних и ярки от пятилетних овцематок, что подтверждают и промеры статей их телосложения.

Установлено незначительное влияние возраста овцематок на количественные и качественные характеристики мясной продуктивности потомства. При этом установлена зависимость между этими параметрами. В частности, наибольшая перед забойная и забойная масса была у баранчиков от трехлетних, а забойный выход от шестилетних овцематок.

В результате проведенной производственной проверки в период с 2004 по 2007 год, подтверждено, что овцематки таврийского типа характеризуются крепкой конституцией, высокой комбинированной продуктивностью, половой скороспелостью и высокой племенной ценностью.

При анализе экономической эффективности проведенных исследований установлено, что наибольшую дополнительную прибыль, в расчете на 100 голов, получено от четырехлетних овцематок - 637,2 грн. У ярок, по этому показателю, выигрывают дочери от пятилетних матерей - 1041,3 грн., а у баранчиков от трехлетних - 370,8 грн. Необходимо отметить, что у потомков от пятилетних овцематок прибыль была максимальной - 1319,4 грн.

Ключевые слова: овцематки, баранчики, ярки, живая масса, настриг мытой шерсти, выход чистой шерсти, воспроизводительная способность, молочная продуктивность, тонина шерсти, густота шерсти, длинна шерсти, жиропот, рост, развитие.

Besedin O.V. Age Peculiarities of Ewes' Efficiency of the Taurian Type of the Askanian Merino Breed and Their Progeny. - The Manuscript

Dissertation for competition of scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2009.

Theoretical and practical material concerning an influence of ewes' of the Taurian type of the Askanian Merino breed age on their efficiency and economic-biological signs of their posterity is stated in the dissertation.

It is shown that individuals of three-five-year age differ probably not only by better productive characteristic (clip of washed wool, live weight) but also by reproductive qualities.

Results of researches complete knowledge concerning physic mechanical qualities of wool, variability level of selection and reproductive signs, and exterior estimation of mammary gland of animals of different ages.

Key words: ewes, ram-lamb, ewe lamb, live weight, clip of washed wool, pure fiber yield, reproductive power, milk productivity, wool fineness, wool density, wool length, degra, growth, development.

Підписано до друку 20.08.2009р. Формат 60 х 90/16

Обс. друк. арк. 0,9 примірник 100

Віддруковано редакційно-видавничим відділом "Колос"

Херсонського державного аграрного університету

73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23

тел. 41-44-32

Размещено на Allbest.ru