Становлення і розвиток селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ – ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА БІБЛІОТЕКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Становлення і розвиток селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ - ХХ ст.)

07.00.07 - історія науки і техніки

Скиртач Валентин Вікторович

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Центрі історії аграрної науки Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

ТАРАБРІН ОЛЕКСІЙ ЄВГЕНОВИЧ,

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України,

заступник директора з наукового менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ШЕЛЕПОВ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ,

Державна наукова сільськогосподарська бібліотека

Національної академії аграрних наук України,

головний науковий співробітник відділу наукового реферування, інформаційної та редакційно-видавничої роботи

кандидат історичних наук

ОЖЕРЕЛЬЄВА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЇВНА,

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України,

старший науковий співробітник лабораторії науково-інформаційних технологій та аналітики

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення України як незалежної демократичної держави сприяло переосмисленню її історії, відкриттю багатьох імен, явищ, фактів, які тривалий час залишалися поза увагою вчених або одержали неповну чи необ'єктивну оцінку. На сучасному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва наука відіграє надзвичайно велику роль. Вона виступає безпосередньою продуктивною силою суспільства, визначаючи і прискорюючи розвиток сільського господарства.

Сьогодення України потребує реформування сільського господарства, однієї з провідних галузей економіки, спонукаючи до вивчення історії вітчизняної аграрної науки, особливо її організаційного та теоретичного наповнення. Лише на основі глибоких знань минулого нація може усвідомити і визначити своє місце в загальному процесі подальшого розвитку. Засвоєння наукової спадщини, її критичне осмислення та використання на практиці - важливі умови поступу як сучасної науки, так і держави в цілому. Об'єктивне висвітлення історії сільськогосподарської науки можливе лише з урахуванням аналітичних узагальнень створення і діяльності всіх наукових сільськогосподарських закладів, які працювали в напрямку селекції та насінництва цукрових буряків. З огляду на це, ми вважаємо доцільним висвітлити питання зародження селекції та насінництва цукрових буряків, діяльність селекційних закладів, які впливали на селекцію та насінництво цукрових буряків у процесі становлення вітчизняних наукових установ і подальшого розвитку селекційної справи. Основні результати, досягнуті в селекції та насінництві цукрових буряків щодо піднесення передової наукової думки в досліджуваний період, й донині залишаються актуальними.

У цьому контексті актуальним постає питання вивчення історії становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні у другій половині ХІХ - ХХ ст., що допоможе адекватно висвітлити перебіг історичних подій, оскільки за певними явищами та ситуаціями завжди стоять конкретні особистості. Зважаючи на це, значної уваги заслуговують історичні постаті другої половини ХІХ-ХХ ст., селекціонери та фахівці бурякоцукрової галузі, чільне місце серед яких належить Афанасію Єгоровичу Зайкевичу, Володимиру Павловичу Зосимовичу, Сергію Михайловичу Богданову, Леву Людвиговичу Семполовському, Петру Родіоновичу Сльозкіну, Ользі Кирилівні Коломієць, Олександру Васильовичу Попову, Григорію Семеновичу Мокану, Борису Аркадієвичу Паншину та багатьом іншим.

Тема дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю вивчення історії становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні, виникнення наукової селекції та насінництва, виявлення нових напрямків діяльності сільськогосподарських дослідних установ, еволюції наукової думки щодо способів селекції та насінництва цукрових буряків, впливу сучасних методологічних підходів на розвиток селекції та насінництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України як складника наукової теми: «Історія становлення та діяльності науково-дослідних і освітніх закладів аграрного профілю в Україні (2007 - 2011 рр.)» (номер державної реєстрації 0107U003107).

Мета і завдання дослідження - зробити цілісний історико-науковий аналіз процесу становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні другої половини ХІХ - ХХ ст., з`ясувати виникнення, динаміку розвитку дослідних установ, наукових центрів, напрямів, в їхніх межах проаналізувати персоніфікований внесок окремих вчених. Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі основні завдання:

· проаналізувати історіографію та джерельну базу, сформувати методологічні принципи дисертаційного дослідження;

· здійснити науково-організаційну періодизацію становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні;

· розкрити умови зародження й розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні;

· простежити розвиток наукових поглядів щодо напрямів, методів селекції та насінництва цукрових буряків, показати діяльність іноземних селекційних установ, родоначальників селекції цукрових буряків;

· визначити об'єктивні чинники застосування нових технологій в селекції та насінництві цукрових буряків;

· показати історичну роль наукових нарад, з'їздів у розвитку селекції та насінництва цукрових буряків.

· зробити аналіз та визначити внесок провідних селекціонерів, організаторів дослідної справи, українських науково-дослідних установ у розвиток селекції та насінництва цукрових буряків в Україні.

Усі вищевказані завдання вирішувались на основі вивчення маловідомих архівних та опублікованих джерел.

Об'єктом дисертаційного дослідження є становлення і розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні у другій половині ХІХ - ХХ ст.

Предметом дослідження є еволюція наукових ідей становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків у контексті розвитку сільськогосподарської науки та освіти в Україні.

Методи дослідження становлять загальні принципи історизму, об'єктивності, пріоритету фактів, конкретної істини і загальнолюдських цінностей, які передбачають об'єктивний опис та аналіз подій, явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел.

При написанні використовувалися історико-логічний, теоретичний аналіз джерел: синтез, узагальнення, порівняння, систематизація і класифікація історичного матеріалу, архівних документів.

Важливим складником теоретико-методологічної основи дослідження є принцип багатофакторності, тобто вивчення різних об'єктивних і суб'єктивних чинників, які впливали на розвиток селекції та насінництва.

Комплексне застосування різноманітних способів пошуку, аналізу та синтезу забезпечило можливість оптимального використання архівних джерел, опублікованих документів та наукових праць.

Таким чином, використання сучасних методів і принципів дослідження сприяє репрезентативності й обґрунтованості дослідження та його результатів.

Хронологічні межі дослідження окреслені другою половиною ХІХ - ХХ ст.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

· вперше комплексно висвітлено організаційні передумови становлення вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи з селекції та насінництва цукрових буряків, започаткованої в установах недержавних об`єднань і приватних господарств;

· встановлено чинники, які вплинули на історичні аспекти зародження, становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні;

· вперше показано історичну роль наукових нарад, з'їздів у становленні і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків;

· досліджено діяльність сільськогосподарських дослідних установ по культурі цукрових буряків в Україні, зокрема тих, які займалися його селекцією та насінництвом;

· удосконалено знання про внесок відомих вчених та окремих інституцій у розвиток вітчизняної селекції та насінництва цукрових буряків;

· доведено, що діяльність спеціалізованих установ в Україні в досліджуваний період відчутно прискорила розвиток селекції та насінництва цукрових буряків і поставила її на наукову основу;

· дістав подальшого розвитку напрям наукової роботи з історії становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що встановлені положення дають можливість заповнити прогалину в історії аграрної науки стосовно значення селекції та насінництва цукрових буряків для сільського господарства України. Подальший розвиток сільськогосподарської галузі має спиратися на історичний досвід минулого. Узагальнені матеріали дослідження можуть бути використані у вузівській підготовці спеціалістів-істориків, під час вивчення студентами сільськогосподарських навчальних дисциплін, окремих спецкурсів «Історія науки і техніки», «Сільське господарство», «Селекція», «Насінництво», «Історія сільськогосподарської науки», «Історія дослідної справи».

Матеріали дисертації сприятимуть подальшим науковим пошукам з проблеми історії науки і техніки, історії аграрної науки, а також у дослідженнях життєвого шляху, наукової спадщини вітчизняних вчених, що працювали на теренах України в досліджуваний період. Одержані результати можна використати при написанні галузевих посібників, довідників, енциклопедій тощо.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертації наукові результати та висновки отримано і написано автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження було викладено: на VІІ Міжнародному симпозіумі з проблем аграрної історії, присвяченого 90-й річниці Української Держави гетьмана П.П. Скоропадського (17 - 18 вересня 2008 р., м. Черкаси), Четвертих (Міжнародних) Гуржіївських історичних читаннях (22 - 23 вересня 2009 р., м. Черкаси), на П'ятій конференції молодих учених та спеціалістів «Історія освіти, науки і техніки в Україні» (28 травня 2009 р., м. Київ).

Публікації. За матеріалами дослідження, представленого в дисертації, опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 6 у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертаційної роботи основного тексту становить 187 сторінок. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, 7 додатків і списку використаних джерел з 215 найменувань. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 214 сторінок тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дисертаційного дослідження; визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі та методи роботи; сформульовано мету та завдання; показано зв'язок роботи з науковими темами і практичне значення одержаних результатів; включено відомості про особистий внесок здобувача, структуру дисертації й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Стан наукової розробки проблеми та її джерельна база» визначено ступінь наукової розробки проблеми дисертаційного дослідження, стан її джерельної бази та методологію.

У підрозділі 1.1. «Історіографія та джерелознавчі засади» проаналізовано історіографію дисертаційного дослідження, яка показує, що сукупність праць, які висвітлюють становлення і розвиток селекції та насінництва цукрових буряків, можна умовно поділити на три основні історіографічні етапи: 1) дореволюційний (друга половина ХІХ ст. - 1917 р.); 2) радянський (1921 - 1991); 3) сучасний (1991 - 2010).

Історіографію дослідження селекції та насінництва цукрових буряків започатковано у другій половині ХІХ ст. Цей період характеризувався появою фундаментальних праць із питань наукової селекції відомих вчених-дослідників: Афанасій Єгорович Зайкевич, Сергій Михайлович Богданов, Петро Родіонович Сльозкін, Едуард Юліанович Заленський, Климент Аркадійович Тімірязєв та відомий вітчизняний дослідник і вчений Микола Іванович Вавилов та ін., що певною мірою вплинули на розвиток української сільськогосподарської науки і дослідної справи з селекції та насінництва цукрових буряків.

Найрозповсюдженішим видом наукової літератури у другій половині ХІХ ст. була праця, наприклад, Ф.Г. Гавронського, «Руководство к разведению сахарной свеклы», яка вийшла у 1883 р. Праця містить історичний екскурс, який дає уяву про розвиток бурякоцукрової галузі у Франції, Німеччині та Росії, описано грунтокліматичні умови вирощування цукрових буряків, системи обробітку ґрунтів, місце цукрових буряків у сівозміні, догляд за посівами, використання машин і засобів, методів вирощування насіння цукрових буряків.

Багато корисних даних і практичних рекомендацій містилося у праці М.І. Тихомирова, яка вийшла у 1883 р.: «Справочная книга и руководство по свеклосахарному производству».

Відомий пропагандист буряківництва М.П. Шишков опублікував у 1840 р. працю «Свеклосахарное производство в России», де розкриваються всі аспекти цукрового виробництва в Російській імперії, а також характеризується бурхливий розвиток цукрової промисловості, цукрових заводів, особливо на території України, які згодом почали займатися селекційно-насіннєвою справою для власних потреб.

На кінець ХІХ ст. з'являються наукові видання, довідникові матеріали, рекомендації щодо вирощування цукрових буряків і проведення селекційної роботи.

Так у 1884 р. в Записках Київського відділення російського технологічного товариства з цукрової промисловості вийшла книга професора Харківського університету Афанасія Єгоровича Зайкевича «О некоторых сторонах культуры сахарной свеклы», в якій аналізувалася ефективність різних методів відбору на підвищення цукристості. Також він торкався теми сліпого копіювання закордонних прийомів вирощування цієї культури в умовах грунтокліматичних регіонів України. Стосовно до цього А.Є. Зайкевич підкреслював: «Ни свекла, ни приемы её обработки не могут быть прямо и непосредственно перенесены к нам с Запада без существенных изменений». А.Є. Зайкевич у своїх працях обґрунтовано виступав проти виняткового використання у вітчизняному буряківництві насіння буряків закордонної селекції.

У книзі відомого російського селекціонера Ф.К. Кудельки «Сахарная свекловица и её культура», яка вийшла з друку у 1895 р. поряд з науковими питаннями знайшли відображення практичні аспекти вирощування цукрових буряків, наведено ботанічну характеристику бурякової рослини, давалися рекомендації щодо її вирощування.

Під аналогічною назвою опублікував книгу і професор Петро Родіонович Сльозкін «Сахарная свекловица и её культура» у 1908 р., де представлено систематизований огляд біології цукрових буряків і їхнього вирощування на насіння. Монографія містить сім розділів, де мова йде про загальну характеристику, умови росту, сівозміну і висів тощо.

Велика кількість рекомендацій щодо вирощування цукрових буряків опублікована Мережею дослідних полів Всеросійського Товариства цукрозаводчиків (1913, 1915). Значну частину цих матеріалів представлено звітами з проведених дослідів. У числі їх авторів значилися: професор, керівник Мережі дослідних полів Всеросійського Товариства цукрозаводчиків з 1900 по 1918 р. Соломон Львович Франкфурт, Борис Миколайович Рождественський (помічник керівника Всеросійського Товариства цукрозаводчиків, працював на Іванівській селекційній станції), Олександр Федорович Нестеров (співробітник Мережі дослідних полів ВТЦ) та інші. С.Л. Франкфурт взагалі видав цілу низку рекомендацій з культури цукрових буряків. У праці «Культура сахарной свёклы по данным Сети опытных полей Всероссийского Общества Сахарозаводчиков за десятилетие 1901-1910 гг.», яка вийшла в Києві у 1912 р. характеризувалася проведена робота за десять років у галузі селекції і насінництва дослідними господарствами.

Велику увагу приділяв дослідженням, які присвячувалися питанню вирощування насіння цукрових буряків, цукрозаводчик Ф.Г. Гавронський, автор одних з перших праць - «Рекомендації по використанню насінництва цукрових буряків» та «Культура семян свекловицы применительно к условиям Юго-Западной России», де розкривалися питання вирощування насіння цукрових буряків в умовах України, надавалося більшого значення вітчизняній селекції, яка, на його погляд, не тільки витіснить іноземну сировину, а й стане предметом експорту.

Питаннями селекції та насінництва цукрових буряків займався відомий вчений, академік ВАСГНІЛ Аведікт Лук'янович Мазлумов, який у праці «Селекция сахарной свеклы» (1970), висвітлив методику і техніку селекції цукрових буряків за радянську добу, подав схему селекційно-насіннєвого процесу, розповідав про створення початкового матеріалу одно і багатонасінних цукрових буряків, а також гетерозис сортів і гібридів цієї культури.

Цінною і ґрунтовною для дослідників була праця М.І. Орловського «Етапи розвитку вітчизняної селекції цукрових буряків» (1973). Автором викладено історію виникнення, становлення і розвитку селекції цукрових буряків. Розкривається роль вітчизняної селекції, описано історію селекційно-насіннєвих господарств, які виникали в Україні з кінця ХІХ ст. Книга М.І. Орловського містить розроблену ним періодизацію історичного розвитку селекції та насінництва цукрових буряків, яка найбільш точно відображала історичний перебіг подій у вітчизняній селекції.

Історію буряківництва, селекції та насінництва, біографії визначних вітчизняних селекціонерів, ґрунтовно висвітлив у своїй книзі Сталій Володимирович Ільєвич «Очерки истории свеклосахарного производства в Украине: люди, события, факты», де мова йде про перші кроки українського цукробуряківництва, про успішну наукову діяльність відомих вчених, історію створення наукових установ з питань буряківництва, сумні події сталінських репресій щодо відомих учених і керівництва галузі.

Джерельна база дослідження. Історичне дослідження здійснювалося із залученням великої кількості архівних матеріалів, опублікованих документів і періодичних видань. Перспективи історичного дослідження значною мірою залежать від наявності, повноти й доступності джерел. Наше завдання полягало у критичному осмисленні величезного фактичного матеріалу, стосовно до становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні у другій половині ХІХ - ХХ ст. В основу дослідження покладено історичні джерела, серед яких: законодавчі акти та документи урядових установ, статистичні матеріали, опис маєтків, матеріали з'їздів та нарад фахівців сільськогосподарської справи, звіти про роботу галузевих організацій, періодичні видання.

Серед неопублікованих - залучено документи Центрального державного історичного архіву України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, Центрального державного архіву вищих органів влади, Центрального державного історичного архіву, Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН.

Використані під час підготовки дисертації джерела щодо їхнього інформаційного змісту та достовірності можна поділити на чотири категорії: архівні (ЦДІА України, ЦДАВО); підсумково-інформаційні (офіційні видання статистичних звітів, звітів про роботу нарад та з'їздів, протоколи засідань товариств); науково обґрунтовані (основні праці видатних учених-аграріїв того часу та сучасних дослідників з історії науки і техніки, сільськогосподарської справи); дискусійні (матеріали сільськогосподарських періодичних видань кінця ХІХ - ХХ ст., наукові статті сучасних дослідників).

Отже, виявлені та проаналізовані матеріали джерельної бази є достатніми для здійснення комплексного наукового дослідження.

У другому розділі «Методологія і теоретичні передумови дослідження» на основі опрацювання літературних та архівних джерел у результаті дослідження окремих сторінок історії науки зібрано конкретний фактичний матеріал про становлення і розвиток селекції та насінництва цукрових буряків, у тому числі дослідницькі спостереження, наукові ідеї, відкриття та винаходи в даній галузі. З погляду на функції селекції та насінництва, ефективність наукового пошуку на різних етапах розвитку селекційно-насіннєвої діяльності, матеріали підлягали узагальненому аналізу, який формувався на методологічних засадах науково-історичних досліджень.

Роботу побудовано на методологічних принципах історизму і об'єктивності.

Визначення методологічних принципів дисертаційного дослідження у сукупності з історіографічним аналізом і широкою джерельною базою допомогло обрати напрями та шляхи розв'язання поставленої наукової проблеми. Розроблена науково-організаційна періодизація еволюції селекції та насінництва цукрових буряків, що включає 6 періодів:

1-й період - (середина ХІХ - кінець ХІХ ст.), 2-й період - (початок ХХ ст., - до 1917 р.), 3-й період - (1917 - 1941 рр.), 4-й період - (1941 - 1945 рр.), 5-й період - (1945 - 1990 рр.), 6-й період - (1991 - 2010 рр.).

У третьому розділі «Розвиток наукових поглядів про селекцію та насінництво цукрових буряків у світовому контексті», який складається з чотирьох підрозділів, проаналізовано історичні аспекти зародження, передумови становлення селекції та насінництва цукрових буряків, формування наукових поглядів, методів селекції.

У підрозділі 3.1. «Історичні аспекти зародження селекції та насінництва» встановлено, що селекційний процес вирізняється неперервністю, методи його весь час удосконалюються. Селекція як наука характеризується високою комплектністю, вона запозичає від інших наук, методи і закони мінливості та спадковості про рослини, трансформує відповідно до кінцевої задачі виведення сорту, розробляє свої методи й встановлює закономірності, які ведуть до створення сорту.

Теоретичною основою селекції є генетика, основні положення якої стали фундаментом для селекційної практики. Вирішальну роль у виникненні наукової селекції відіграло еволюційне вчення Ч. Дарвіна («Дарвінізм»), становлення і розвиток загальної генетики, а потім генетики рослин і тварин. Перші обґрунтовані теоретичні методи селекції зазначено у працях родоначальника генетики Г. Менделя, датського генетика В. Йогансена, шведського селекціонера і генетика Г. Нільсона-Еле.

У підрозділі 3.2. «Передумови становлення сільськогосподарської дослідної справи з селекції та насінництва цукрових буряків» на основі опрацьованого матеріалу можна констатувати, що у результаті розробки Л. Вільмореном (1850) прямого індивідуального відбору, замість масового, селекційна справа набула більш вагомого значення у покращанні сортів цукрових буряків.

З 50-х років ХІХ ст. питанням насінництва починають цікавитися вітчизняні цукрозаводчики. У 1850 р. організовано перше насінницьке підприємство в маєтку Л. Валькова (с. Калинівка Вінницького повіту). Інтенсивний розвиток промисловості у другій половині ХІХ ст. і збільшення попиту на цукор спонукав великих цукрозаводчиків створювати при цукрових заводах господарства, які займалися селекційною роботою (Валькова, Євстратьєва, Бобринського, Бущинських і Лонжинських, пізніше організовуються Кальнинське, Ільїнецьке насіннєві господарства).

У підрозділі 3.3. «Історія формування наукових поглядів про вплив методів селекції на врожайність та цукристість буряків» з'ясовано, що формування наукових поглядів щодо впливу методів селекції на врожайність і цукристість розпочалося з того періоду, коли Маргграф у 1747 р. вперше виявив у цукрових буряках наявність цукристих речовин, подібних за хімічним складом з цукром тростини. Першим селекціонером, який дійсно збільшив завдяки селекції вміст цукру, був Ф. Ахард.

На новий рівень селекцію підняв Л. Вільморен, якого вважають творцем індивідуального відбору, що покращило врожайність і цукристість, також він ввів в обіг поляриметр для визначення частки кореня.

У підрозділі 3.4. «Розвиток методів і способів селекції та насінництва цукрових буряків» встановлено, що з розвитком науки і техніки, як у світі, так і в Російській імперії удосконалювались методи, засоби ведення господарства, і вчасності селекції та насінництва цукрових буряків. У зв'язку з цим відчувалася все більша необхідність у розробленні та застосуванні науково обґрунтованих методів селекції цукрових буряків. Так у Програмі роботи і Статуті Всеросійського Товариства цукрозаводчиків розглядалося питання щодо необхідності створення наукових закладів.

Наукові погляди відомих організаторів дослідної справи: А.Є. Зайкевича, С.М. Богданова, П.Р. Сльозкіна, Е.Ю. Заленського знаходили підтримку у великих власників цукрових заводів.

Найактуальнішим питанням для цукрозаводчиків було випробування сортів завдяки порівняльним дослідам, що з успіхом проводив у своїх дослідженнях А.Є. Зайкевич.

У кінці ХІХ початку ХХ ст. у селекційній роботі починає широко практикуватися індивідуально родинний відбір.

У четвертому розділі «Історико-науковий аналіз розвитку селекції та насінництва цукрових буряків» досліджено і встановлено, що цукрові буряки за короткий час зайняли вагому нішу серед сільськогосподарських культур.

У підрозділі 4.1. «Тенденції та чинники застосування нових технологій в селекції та насінництві цукрових буряків» з'ясовано, що всі початкові дослідження стосувалися як питань, пов'язаних з агротехнологічними проблемами, так і з селекційно-насіннєвою роботою, яка довгий час полягала у розмноженні закордонних сортів цукрових буряків.

Доведено, що внесок українських вчених у розвиток селекції і насінництва цукрових буряків важко оминути. Початок науковому підходу широкомасштабних досліджень у буряківництві поклав професор Харківського університету А.Є. Зайкевич, а Л.Л. Семполовський вивів селекцію на якісно новий рівень розвитку.

Виявлено тенденції і чинники, що панували у сільському господарстві, і які спонукали до пошуку нових ідей у вирощуванні насіння цукрових буряків. Так поряд з висадковим (непрямим) з`являється і безвисадковий (прямий) спосіб, що в останні десятиліття ХХ ст. набув сенсу, хоча може застосовуватися тільки у тих кліматичних умовах, де нехолодні зими (території Херсонської області і АР Крим).

У підрозділі 4.2. «Історична роль наукових товариств, нарад, з'їздів у розвитку селекції та насінництва цукрових буряків» наголошується, що відомі науковці і організатори дослідної справи з селекції та насінництва цукрових буряків, прагнучи до згуртування, вироблення єдиних методів і способів селекції, починають ініціювати проведення нарад, з'їздів, створення товариств. Так на прикладі Всеросійського Товариства цукрозаводчиків (1897) простежено його конструктивну діяльність, яка сприяла узагальненню зібраного матеріалу, обміну досвідом між селекційними станціями і науковцями. Напрямки і завдання були доволі численними, так наприклад: розширення збуту цукру, покращання якості бурякової сировини, застосування нових підходів у селекційно-насіннєвій роботі. Насіннєвий з'їзд у Харкові 10-16 січня 1911 р. започаткував розгляд питань з селекції, насінництва, що позитивно позначилося на веденні селекції.

Після революційних подій було створено низку організацій, які займалися питаннями селекції та насінництва: Головцукор; Сортово-Насіннєве управління - завдяки їхньому сприянню щороку проводилися з'їзди селекціонерів.

У 1922 р. організовано Науковий інститут селекції, який нині має назву Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН.

Результатом цієї роботи став великий успіх радянської селекції, який характеризується виведенням цілої низки сортів і гібридів цукрових буряків (У 1017, У1018, У1717, Білоцерківський однонасінний, Ялтушківський однонасінний).

У підрозділі 4.3. «Внесок українських вчених у теорію і практику селекції та насінництва цукрових буряків» розкрито роль та обґрунтовано особистий внесок у розвиток селекції та насінництва цукрових буряків вітчизняних науковців, таких як: А.Є. Зайкевич, Л.Л. Семполовський, С.М. Богданов, П.Р. Сльозкін та ін.

Нову генерацію дослідників селекціонерів, формували: О.К. Коломієць, О.В. Попов, Г.С. Мокан, М.Г. Бордонос та інші працівники.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження нами розроблено наступні висновки, які виносяться на захист.

1. Аналіз історіографії за темою дисертаційного дослідження засвідчив, що існує значна кількість публікацій з даної проблематики, проте опубліковані праці лише фрагментарно розкривають історію становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків в Україні. Відсутність узагальнюючого, комплексного дослідження з даної проблеми, фрагментарність історіографічних розвідок висуває на перший план важливість опрацювання більш широкої джерельної бази, насамперед із залученням архівних документів як бази вивчення селекційно-насіннєвої роботи на теренах України, звітів науково-дослідних установ, наукових праць вчених у даній галузі, господарств, які містять цінну інформацію для вирішення поставленої мети дисертаційного дослідження. Обґрунтовано, що проаналізована джерельна база є достатньою для цілісного і всебічного дослідження поставленої наукової проблеми.

2. Проведене дослідження дало змогу вперше виділити основні науково-організаційні періоди з розвитку селекції та насінництва цукрових буряків:

- 1-й період - (середина ХІХ - кінець ХІХ ст.) - переломний рубіж у розвитку бурякового сортоведення, початок розвитку вітчизняного насінництва (в Україні у 1850 р. було створено перше насінницьке господарство у с. Калинівка Вінницького повіту), узагальнення і систематизація даних стосовно до бурякосіяння і насінництва цукрових буряків, започатковано дослідну справу у буряківництві, масова організація з бурякосійних господарств селекційно-насінницьких фірм;

- 2-й період - (початок ХХ ст., - до 1917 р.) - інтенсивний розвиток селекційно-сортівної діяльності з цукровими буряками шляхом створення нових селекційних станцій та насінницьких фірм, цукристе направлення в селекційній роботі: добір за допомогою поляриметричного та морфологічного способів за формою коренеплоду і листя, спад сортівничої роботи у період громадянської війни;

- 3-й період - (1917 - 1941 рр.) - націоналізація всієї цукрової промисловості країни, створення у складі Головцукру сортонасінницького управління (СНУ), відновлення та організація робіт на дослідно-селекційних станціях наукового інституту селекції, поява удосконалених методів насінництва цукрових буряків, покращання сортів шляхом сортових схрещувань, відбором еліти тощо;

- 4-й період - (1941 - 1945 рр.) - евакуація селекційних станцій на схід, організація насінництва та адаптація у нових природно-кліматичних умовах Середньої Азії і Казахстану, розробка і застосування безвисадкового способу вирощування насіння цукрових буряків.

- 5-й період - (1945 - 1990 рр.) - відродження та інтенсифікація селекційно-насіннєвої роботи в Україні, нових методів селекції та насінництва цукрових буряків, створення і впровадження однонасінних сортів і гібридів, підвищення врожайності та схожості насіння однонасінних ди- та тетраплоїдних гібридів цукрових буряків;

- 6-й період - (1991 - 2010 рр.) - сучасний стан у селекції та насінництві цукрових буряків, впровадження генної інженерії, біотехнології.

3. У результаті аналізу динаміки зародження і розвитку наукової селекції в історичному аспекті доведено, що зародженню аналітичної та наукової селекції сприяла низка причин, серед найважливіших - досягнення у напрямі селекції за кордоном та організація науково-дослідної роботи і створення відповідних установ у царській Росії.

Зародження і розвиток селекції та насінництва цукрових буряків розпочалося з періоду, коли А. Маргграф у 1747 р. вперше виявив у цукрових буряках наявність цукристих речовин, а також з подальших досліджень Ф. Ахарда у 1798 р. з сілезькими білими буряками.

Особливо значним для підвищення ефективності селекції та насінництва слід вважати 1856 р., коли Л. Вільморен опублікував основні положення індивідуального методу відбору, проводячи відбір родоначальників і індивідуальну оцінку нащадків.

Зародження селекційної та насіннєвої роботи на території України розпочалося з будівництвом цукрових заводів, а також зі створенням селекційних станцій (першою селекційною станцією була Немерчанська, збудована в 1886 р. власником маєтку Немерча Подільської губернії К. Бущинським, де директором Стриховецького цукрового заводу М. Лонжинським і інженером-хіміком Йозефом Орловським було організовано насіннєве господарство).

На початку ХХ ст. у вітчизняній селекції починає широко практикуватись індивідуально-родинний відбір. Також у цей період селекційна робота направляється на зменшення кількості рослин з вильчатістю кореня, який був успадкований від листкового буряку і біотипів з ознаками кормового буряка, що впливало на якість і врожайність доброякісного насіння цукрових буряків.

4. Показано, що розвиток капіталістичних відносин у світі сприяв розвитку бурякоцукрової промисловості, що в свою чергу спонукало до зародження наукової селекції в другій половині ХІХ ст. Створювалися умови для більш масштабної селекційної діяльності і, в першу чергу, з науковим підходом до справи, з'являється поглиблений інтерес до створення нових сортів, особливо це стосувалося такої молодої сільськогосподарської культури, як цукрові буряки.

У Німеччині Ф. Ахардом було закладено основи селекції цукрових буряків. Це привело з часом до виникнення ряду селекційних фірм, які займалися підвищенням цукристості та урожайності.

Встановлено, що більшість селекційно-насіннєвих фірм Європи почали виникати із середини ХІХ ст. Найбільш відомими фірмами, які значною мірою вплинули на вітчизняну селекційну науку і виробництво, були: Вільморен, Депре, Турнер (Франція); Раббетге і Гізеке (Клейнванцлебен), Діппе і Шрайбер (Німеччина) та ін.

У період становлення селекційно-насіннєвої роботи у другій половині ХІХ ст. центрами бурякоцукрової промисловості були дві країни - Франція і Німеччина.

5. Доведено, що діяльність фірми Вільморен та особливо праці Луї Вільморена мали велике значення для подальшого вдосконалення, розвитку, еволюції селекції та насінництва цукрових буряків. Насіннєвий матеріал фірми використовувався у вітчизняних господарствах і успішно в подальшому слугував для виведення власних сортів цукрових буряків.

6. Визначено об'єктивні чинники застосування нових технологій у селекції та насінництві цукрових буряків. Підкреслено, що з 20-х років ХХ ст. на селекційних станціях СРСР масовий відбір було замінено індивідуальним у різних його модифікаціях: групи, відбір по материнській лінії, суворий інбридинг (близькородинне розмноження). Отримав розповсюдження метод міжвидового та екологічного схрещування. Всебічно висвітлювалися питання регресії якостей при розмноженні без відбору. У 40-х роках ХХ ст. селекція перейшла на створення ди- та триплоїдних гібридів на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), які мали більш високу продуктивність, кращу технологічну якість. Приділено увагу використанню ефекту гетерозиса при схрещуванні буряків.

7. Показано, що у 1953 р. відбулося створення першого вітчизняного сорту - Білоцерківський однонасінний (автори О.К. Коломієць, С.П. Устименко і П.П. Прозора), який було районовано в 1956 р. Другий сорт (Ялтушківський однонасінний), створений переважно на базі насіннєвих матеріалів Ялтушківського селекційного пункту О.В. Поповим і Г.С. Моканом, було районовано у 1958 р.

8. Доведено, що позитивна робота нарад, з'їздів, товариств проводилася досить регулярно і мала великий внесок у розбудову буряківництва в СРСР. Завдяки їхній діяльності відбувалися наукові дискусії, обмін думками, результатами дослідної роботи з насіннєвим матеріалом. Їхня узагальнююча діяльність позитивно позначалася також на розвитку селекції та насінництва цукрових буряків як у нашій країні, так і за кордоном.

Враховуючи позитивний досвід першого з'їзду селекціонерів сільськогосподарських рослин (1911) і подальші вже галузеві з'їзди, наради, семінари з селекції та насінництва цукрових буряків, можна з великою впевненістю зазначати, що вони підняли і забезпечили новий, прогресивний напрям у селекційній роботі і головне - її організації в монолітну структуру. Результатом цієї роботи став величезний успіх радянської селекційної роботи з цукровими буряками.

9. Розкрито роль і обґрунтовано особистий внесок у розвиток селекції та насінництва цукрових буряків вітчизняних науковців, таких як: А.Є. Зайкевич, який започаткував основи методів селекційної справи, рекомендації, програми, що знайшли своє практичне відображення в роботі Мережі дослідних полів Всеросійського Товариства цукрозаводчиків; Л.Л. Семполовський - керівник Уладово-Люлинецької дослідної станції, вперше ним було застосовано у 1915 р. гібридизацію ліній власної селекції, що дало змогу отримати ефект гетерозиса. За роки роботи Л.Л. Семполовський і його колеги створили і передали у виробництво більше 50 сортів цукрових буряків; С.М. Богданов вперше провів дослідження біологічних особливостей насіння, за його ініціативи було узагальнено і систематизовано дані щодо насінництва цукрових буряків. С.М. Богданова сучасні науковці вважають засновником насіннєзнавства цукрових буряків в Україні. За результатами своїх досліджень професор С.М. Богданов довів, що континентальний клімат Російської імперії (зокрема українських земель, які з кожним роком набували статусу - цукрового центру імперії) сприятливий для вирощування цукрового буряку, тому вітчизняні господарства можуть виробляти насіння, яке не поступається іноземному; організатор наукових досліджень П.Р. Сльозкін - автор монографії «Сахарная свекла и её культура»; О.К. Коломієць - автор перших у світі однонасінних сортів цукрових буряків, які було районовано у 1956 р.; О.В. Попов та Г.С. Мокан - творці другого сорту однонасінних цукрових буряків та багато інших. Простежується пошук передових ідей і виведення селекційно-насіннєвої справи країни на якісно новий рівень.

10. Встановлено, що надзвичайно велике значення для вітчизняної селекції цукрових буряків мало створення на кінець ХІХ - початок ХХ ст. ряду селекційно-дослідних установ: Немерчанська - 1886 р., Уладово - Люлинецька - 1888 р., Іванівська - 1897 р., Ялтушківська - 1898 р., Верхнячська - 1899 р., Білоцерківська - 1925 р., Уманський селекційний пункт - 1939 р., де наукова думка почала втілюватися у практику. На базі цих селекційно-насіннєвих установ за часів СРСР було зроблено світові відкриття, створено відомі сорти цукрових буряків, там працювали вчені зі світовим ім`ям: Л.Л. Семполовський, О.К. Коломієць, О.В. Попов, Г.С. Мокан, В.П. Зосимович, та багато інших.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скиртач В.В. Становлення та розвиток селекції цукрових буряків у творчій спадщині Л.Л. Семполовського (1868-1960) / В.В. Скиртач // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. пр. / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2007. - Вип. 31. - С. 202-208.

2. Скиртач В.В. Діяльність насіннєвої фірми Вільморен та її вплив на селекцію та насінництво України (кінець XVIII - початок ХХ ст.) / В.В. Скиртач // Історичні записки: зб. наук. пр. / [відп. ред. В.П. Михайлюк]. - Луганськ, 2007. - Вип. 16. - С. 160-166.

3. Скиртач В.В. Історичні аспекти створення сортів цукрових буряків французької і німецької селекції та їх поширення на теренах України (середина ХІХ - початок ХХ ст.). / В.В. Скиртач // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. пр. / [відп. ред. О. Я. Пилипчук]. - К., 2008. - Вип. 35. - С. 191-199.

4. Скиртач В.В. Історичні аспекти зародження та розвитку вітчизняної селекції та насінництва цукрових буряків (друга половина ХІХ ст.). / В.В. Скиртач // Український селянин: зб. наук. пр. / [відп. ред. А.Г. Морозов]. - Черкаси, 2008. - Вип. 11. - С. 131-133.

5. Скиртач В.В. Історія зародження та розвитку наукових підходів виробництва цукру на українських землях (ХІХ - початок ХХ ст.). / В.В. Скиртач // Історичні записки: зб. наук. пр. / [відп. ред. В.П. Михайлюк]. - Луганськ, 2009. - Вип. 21. - С. 172-177.

6. Скиртач В.В. Історичні аспекти розвитку та становлення цукроваріння (середина XVIII-кінець ХІХ ст.) [Електронний ресурс] / В.В. Скиртач // Історія науки і біографістика : міжвід. темат. зб. - 2009. - Вип. 1. - Режим доступу : www.nbuv.gov.ua- Назва з екрану.

7. Скиртач В.В. Історія становлення та розвитку Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1897 - 1918 рр.) / В.В. Скиртач // Гуржіївські історичні читання: зб. наук. пр. / [відп. ред. В.А. Смолій]. - Черкаси, 2009. - С. 237-240.

8. Скиртач В.В. Еволюція наукових підходів у селекції на формування врожайності та цукристості буряків / В.В. Скиртач // Історія освіти, науки і техніки в Україні - 2009 : матеріали п'ятої конференції молодих учених та спеціалістів, 28 травня 2009 р. - К., 2009. - С. 163-165.

АНОТАЦІЯ

Скиртач В. В. Становлення і розвиток селекції та насінництва цукрових буряків в Україні (друга половина ХІХ - ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України. - Київ, 2011.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню становлення і розвитку селекції та насінництва цукрових буряків у другій половині ХІХ - ХХ ст. селекція насінництво цукровий буряк

Проаналізовано історію зародження, становлення сільськогосподарської дослідної справи з селекції та насінництва цукрових буряків. Вивчено динаміку розвитку, методи роботи селекційних установ. Проаналізовано напрямки та результати науково-дослідної роботи вчених і організаторів дослідної справи, їхню видавничу діяльність, яка сприяла поширенню наукових засад у селекції та насінництві. Простежено процес розвитку методів і способів селекції, тенденцій та чинників, що впливали на застосування нових технологій. З'ясовано історичну роль нарад, наукових товариств, з'їздів та внесок українських вчених у теорію і практику селекційного процесу в буряківництві.

Ключові слова: сільське господарство, сільськогосподарська дослідна справа, сільськогосподарські дослідні установи, цукрові буряки, селекція і насінництво, масовий та індивідуальний відбір, безвисадковий спосіб вирощування, однонасінні сорти і гібриди.

Скиртач В. В. Становление и развитие селекции и семеноводства сахарной свеклы в Украине (вторая половина ХІХ - ХХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук за специальностью 07.00.07 - история науки и техники. - Государственная научная сельскохозяйственная библиотека Национальной академии аграрных наук Украины. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию становления и развития селекции и семеноводства сахарной свеклы во второй половине XIX - ХХ в.

Проанализирована история зарождения, становления сельскохозяйственного исследовательского дела по селекции и семеноводству сахарной свеклы. Изучена динамика развития, методы работы селекционных учреждений. Проанализированы направления и результаты научно-исследовательской работы ученых и организаторов исследовательской дела, их издательскую деятельность, которая способствовала распространению научных основ в селекции и семеноводстве. Прослежен процесс развития методов и способов селекции, тенденций и факторов, которые влияли на применение новых технологий. Выяснена историческая роль совещаний, научных обществ, съездов и вклад украинских ученых в теорию и практику селекционного процесса в свекловодстве.

Историко-научный анализ развития селекции и семеноводства сахарной свеклы показал, что культура сахарной свеклы за короткое время заняла весомую нишу среди сельскохозяйственных культур. Прослеживая исторический путь всего свеклосахарного комплекса, можна видеть с какими сложностями в организации работы сталкивались ученые-практики.

Большинство селекционно-семеноводческих фирм Европы начинают возникать с середины XIX в. Наиболее известными фирмами, которые в значительной степени повлияли на отечественную селекционную науку и производство, были: Вильморен, Депре, Турнер (Франция); Раббетге и Гизеке (Клейнванцлебен), Диппе и Шрайбер (Германия) и другие.

Деятельность фирмы Вильморен и особенно труды Луи Вильморена имели большое значение для дальнейшего совершенствования, развития, эволюции селекции и семеноводства сахарной свеклы. Также семенной материал фирмы использовался в отечественных хозяйствах и успешно в дальнейшем служил для вывода собственных сортов сахарной свеклы.

Установлено, что более интенсивное развитие сахарной промышленности в Российской империи в 60-х годах XIX в. создали предпосылки для зарождения отечественной селекции, которая со временем стала конкурентоспособной с зарубежной. При сахарных заводах начинается строительство семенных лабораторий, которые в дальнейшем превращались в станции по исследованию сахарной свеклы. В 70-80-х годах XIX в. в трудах отечественных ученых: А. Зайкевича, М. Харкевича, Э. Заленского, Л. Семполовського, шла речь и обоснование целесообразности заниматься собственной селекцией, ограничивая семенную зависимость от иностранных селекционных фирм. Эта тенденция зависимости от иностранного семенного материала в наше время чрезвычайно актуальна.

Исследовано, что в 80 - 90-е годы XIX в. на территории украинских земель были основаны первые отечественные селекционные учреждения: Уладовская, Ивановская, Немерчанская, Верхнячская и другие. Именно их деятельности было суждено стать родоначальниками отечественной селекции и семеноводства сахарной свеклы.

Первыми выдающимися организаторами исследовательского дела и селекционерами конца XIX - начала ХХ в. были выдающиеся отечественные ученые-аграрии: Э. Заленский, Л. Семполовський, А. Зайкевич, М. Харкевич, Ф. Куделька и многие другие, которые своей энергией и упорным трудом заложил основы известной во всем мире отечественной селекции.

С 20-х годов ХХ в. на селекционных станциях СССР массовый отбор был заменен индивидуальным в различных его модификациях: группы, отбор по материнской линии, строгий инбридинг. Получил распространение метод удаленного и экологического скрещивания. Всесторонне освещались вопросы регрессии качеств при размножении без отбора. В 40-х годах ХХ в. селекция перешла на создание ди- и триплоидных гибридов на основе цитоплазматической мужской стерильности (ЦМС), которые имели более высокую продуктивность, лучшие технологические качества. Уделено внимание использованию эффекта гетерозиса (увеличение жизнеспособности гибридов в связи с наследованием различных генов от своих разнородных родителей) при скрещивании свеклы.

В 1953 г. был создан первый в истории свекловодства сорт - Белоцерковский однонасемянной (авторы: О.К. Коломиец, С.П. Устименко и П.П. Прозора), был районирован в 1956 г. Второй сорт (Ялтушковский односемянный), созданный преимущественно на базе семенных материалов Ялтушкинского селекционного пункта О.В. Поповым и Г.С. Мокан, был районирован в 1958 г.

Положительная работа совещаний, съездов, обществ проводилась достаточно регулярно и внесла свой большой вклад в развитие свекловодства в СССР. Благодаря их деятельности происходили научные дискуссии, обмен мнениями, результатами исследовательской работы с семенным материалом. Их обобщающая деятельность положительно повлияла на развитии селекции и семеноводства сахарной свеклы как в нашей стране, так и за границей.
Учитывая положительный опыт первого съезда селекционеров сельскохозяйственных растений (1911), и последующие уже отраслевые съезды, совещания, семинары по селекции и семеноводству сахарной свеклы можно с большой уверенностью сказать, что они подняли и обеспечили новое, прогрессивное направление в селекционной работе и главное - ее организации в монолитную структуру. Результатом этой работы стал огромный успех советской селекционной работы с сахарной свеклой.

Доказано, что вся плодотворная работа в селекции и семеноводстве сахарной свеклы, передовые научные идеи способствовали формированию собственной научной школы, а в последующем с развитием науки и эволюции научных подходов и методов в селекции сахарной свеклы.

Ключевые слова: сельское хозяйство, сельскохозяйственное опытное дело, сельскохозяйственные исследовательские учреждения, сахарная свекла, селекция и семеноводство, массовый и индивидуальный отбор, безвысадочный способ выращивания, односемянные сорта и гибриды.

Skirtach V.V. Formation and development of plant breeding and seed production of sugar beet in Ukraine (second half of XIX - XX century). - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of historical sciences, specialty 07.00.07 - History of science and technology. - State Scientific Agricultural Library of the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences. - Kyiv, 2011.