Використання побічних продуктів переробки зерна кукурудзи і гірчиці в годівлі свиней

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького

06.02.02 -Годівля тварин і технології кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Використання побічних продуктів переробки зерна кукурудзи і гірчиці в годівлі свиней

Бегма Наталія Андріївна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Дніпропетровському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Наукові керівники доктор сільськогосподарських наук, професор

СВЄЖЕНЦОВ Анатолій Іванович

Офіційні опоненти

доктор сільськогосподарських наук, професор

КОСТЕНКО Володимир Миколайович,

Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі тварин технології кормів і рибництва

доктор сільськогосподарських наук, професор

ЦВІГУН Анатолій Тимофійович,

Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів, проректор з післядипломної освіти та дорадництва

Захист відбудеться 25 вересня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Г. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул Пекарська, 50, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Г. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “20” серпня 2009 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради ______________ О.М. Слобода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення продуктивності молодняку свиней неможливе без використання в їх раціонах протеїнових кормових добавок, які посилюють обмінні процеси та імунний захист тварин. Дефіцит і дорожнеча кормів тваринного походження, що до недавнього часу були основними джерелами протеїну, і особливо, незамінних амінокислот, висувають необхідність пошуку нетрадиційних білкових добавок. Тому використання нових білкових кормів у годівлі тварин є важливою й актуальною задачею.

В зв'язку з цим актуальним є проведення досліджень, спрямованих на розробку нових науково обґрунтованих підходів до проблеми раціонального використання альтернативних більш дешевих високобілкових відходів переробних виробництв. Зокрема, потенційною кормовою добавкою можуть слугувати продукти переробки гірчичного та крохмале-патокового виробництва. До них відносять гірчичну макуху, сухий кукурудзяний корм (СКК) і кукурудзяно-фосфатидний концентрат (КФК).

Поживні речовини та енергія, які містяться в побічних продуктах, можуть представляти значну кормову цінність, в той час як їх порівняно невисока вартість дозволила б суттєво знизити витрати на виробництво продукції тваринництва. Проте, літературні дані про практичне використання цих продуктів в годівлі свиней часто суперечливі, а оптимальні дози їх включення в кормосуміші не встановлені, в тому числі в складі типових раціонах свиней на фоні умов Степу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри технології кормів і годівлі тварин Дніпропетровського державного аграрного університету відповідно до теми: "Використання побічних продуктів переробки зерна кукурудзи і гірчиці в годівлі свиней", номер державної реєстрації 0106U002054.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є експериментальне обґрунтування ефективності використання гірчичної макухи і побічних продуктів переробки зерна кукурудзи в низькопротеїнових раціонах годівлі молодняку і свиноматок різного фізіологічного стану.

Поставлена мета досягалась вирішенням наступних завдань:

- визначити поживність та біологічну цінність гірчичної макухи і побічних продуктів переробки зерна кукурудзи: сухого кукурудзяного корму і кукурудзяно-фосфатидного концентрату;

- розробити раціони для свиней із включенням нетрадиційних протеїнових компонентів;

- з'ясувати вплив кормових добавок на репродуктивні якості свиноматок та інтенсивність росту молодняку свиней;

- визначити коефіцієнти перетравності основних поживних речовин раціонів, а також особливості обміну енергії і білка в організмі свиноматок і молодняку; макуха кукурудза годівля свиня

- дослідити особливості біохімічних показників крові і гістологічну будову печінки;

- вивчити основні забійні показники та виявити можливі зміни в морфологічному складі туш і якості м'яса;

- розрахувати економічну ефективність використання продуктів переробки зерна гірчиці і відходів крохмале-патокового виробництва в годівлі свиноматок та молодняку свиней, а також визначити оптимальну дозу їх включення в комбікорми як за окремого, так і комплексного згодовування.

Об'єкт досліджень. Гірчична макуха, сухий кукурудзяний корм, кукурудзяно-фосфатидний концентрат, поросні та підсисні свиноматки, молодняк свиней, їх екскременти, кров та продукти забою.

Предмет досліджень. Хімічний склад побічних продуктів крохмале-патокового і гірчичного виробництва, продуктивність свиноматок і молодняку, перетравність і використання поживних речовин тваринами залежно від складу раціону, морфо-біохімічні показники крові, кількісні і якісні показники м'яса, економічна оцінка використання нетрадиційних протеїнових компонентів у раціонах поросних свиноматок і молодняку свиней.

Методи досліджень. Для вирішення поставлених задач у роботі використовували наступні методи: зоотехнічні - вивчення динаміки показників продуктивності та витрат кормів на одиницю приросту; аналітичні - хімічний склад кормів і продуктів забою; фізіологічні - визначення коефіцієнтів перетравності поживних речовин раціонів та балансу обміну речовин; гематологічні - біохімічні дослідження крові; статистичні - обробка експериментальних даних методами варіаційної статистики і виробничої перевірки отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Новизна виконаної роботи полягає в науковому обґрунтуванні та експериментальному визначенні біологічної цінності та економічної доцільності використання гірчичної макухи, сухого кукурудзяного корму і кукурудзяно-фосфатидного концентрату в годівлі поросних, підсисних свиноматок і молодняку стосовно кормових умов Степу України.

Вперше встановлено продуктивну дію вищезазначених побічних продуктів крохмале-патокового і гірчичного виробництва на продуктивність тварин, фізіологічні і гематологічні показники. Визначено оптимальні дози згодовування цих продуктів як за окремого, так і комплексного застосування.

Отримано нові дані про особливості впливу цих кормових продуктів на перетравність основних поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору, засвоюваність амінокислот, забійні якості свиней і хімічний склад м'яса, а також біохімічні показники крові.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена патентом України на корисну модель “Комбікорм для годівлі молодняку свиней” № 19162, МПК А23К1/00.

Практичне значення отриманих результатів.

Результатами досліджень доведено можливість ефективного використання побічних продуктів крохмале-патокового і гірчичного виробництва у годівлі свиней, що економічно доцільно, знижує вартість вироблення свинини, підвищує продуктивну дію раціонів.

Включення 7 % сухого кукурудзяного корму в комбікорми для поросних свиноматок підвищило багатоплідність - на 15,6 %, масу новонароджених поросят - на 15,1 %, кількість поросят при відлученні - на 18,0 %, збереженість приплоду - на 8,3 %.

Використання кукурудзяно-фосфатидного концентрату у раціонах поросних, а потім і підсисних свиноматок також позитивно вплинуло на багатоплідність. Отримано поросят на 10,4 % більше в порівнянні з контрольною групою. Одночасно встановлено збільшення середньої живої маси 1 поросяти як при народженні на 19,3 %, так і при відлученні на 8,9 %.

За включення в комбікорми 4,5 % гірчичної макухи середньодобові прирости в молодняку свиней зросли на 16,6 %, а у групі підсвинків, яким вводили з комбікормом 6,5 % ГМ середньодобовий приріст живої маси був вищим на 12,9 % в порівнянні з контролем.

Комбінування продуктів крохмале-патокового і гірчичного виробництва сприяло підвищенню середньодобових приростів молодняку свиней на 7,4 - 14,3%.

Результати досліджень впроваджені на свинокомплексі науково-дослідного господарства “Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету. Наукові розробки можуть застосовуватися спеціалізованими господарствами з виробництва свинини, індивідуальними та колективними господарствами.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, що отримані здобувачем особисто. Організаційні роботи і постановку науково-господарських і фізіологічних експериментів, обробку даних досліджень проведено за безпосередньої участі пошукача. Вибір напрямку і розробка схеми досліджень здійснювались за методичною допомогою наукового керівника.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідалися й обговорювалися: на міжнародній науковій конференції державного науково-дослідного контрольного Інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (4-7 жовтня 2005.р., м. Львів); на міжнародній науково-практичній конференції ДДАУ «Сучасні проблеми біохімії, фізіології продуктивних тварин» (25-25 листопада 2005 р.); на міжнародній науково-практичній конференції ДДАУ «Сучасні технології використання кормових добавок у годівлі сільськогосподарських тварин» (16 - 17 березня 2006 р.); на міжнародній науково-практичній конференції ДДАУ «Теоретичні й практичні досягнення молодих вчених аграріїв» (11 - 12 квітня 2006 р.); на Всеукраїнському науково-технічному семінарі Інституту механізації тваринництва УААН «Новітні технології кормозабезпечення» (20 - 21 вересня 2007 р., м. Запоріжжя).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць 6 із яких у фахових журналах України. Отримано патент України на винахід.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 247 сторінках друкованого тексту комп'ютерної верстки і складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, списку використаної літератури, який містить 308 робіт, серед яких 277 вітчизняних та 31 іноземних авторів, містить 50 таблиць, 3 рисунки і 93 додатки.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота з визначення ефективності використання побічних продуктів переробки зерна кукурудзи і гірчиці в годівлі свиней виконана в умовах навчально-дослідного господарства Дніпропетровського державного аграрного університету "Самарський" Дніпропетровської області в період з 2005 по 2007 роки. Науково-господарські досліди були проведені згідно методик і рекомендацій інституту тваринництва центральних районів України, що викладені в "Практичних методиках дослідів у тваринництві" за редакцією Козиря В.C., Свєженцова А.І. (2002).

Було проведено два науково-господарських дослідів на поросних, підсисних свиноматках та молодняку свиней з вивчення ефективності використання гірчичної макухи в низькопротеїнових раціонах стосовно до кормових умов Степу України. Доцільність комплексного включення побічних продуктів крохмале-патокового і гірчичного виробництва визначали в третьому і четвертому науково-господарських дослідах.

Для дослідів відбирали клінічно здорових свиней української м'ясної породи селекції Дніпропетровської селекції сільськогосподарського інституту: підсвинків 2,5 - 3-х місячного віку живою масою 24 - 28 кг, свиноматок двох і більше опоросів з живою масою 160 - 170 кг. В кожному досліді свиней-аналогів підбирали в чотири групи з урахуванням статі, віку та енергії росту в підготовчий період. Перша з них була контрольною, інші - дослідні. Свиней утримували в станках по 10 - 11 голів у кожній. Схема дослідів представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема науково-господарських дослідів

Перший науково-господарський дослід
Група	Кількість тварин, голів	Характер годівлі
Поросні і підсисні свиноматки
I - контрольна	10	Основний раціон (ОР)
II - дослідна	10	ОР + 6 % гірчичної макухи в замін ячменю
Ш - дослідна	10	ОР + 7 % гірчичної макухи в замін ячменю
1У - дослідна	10	ОР + 8 % гірчичної макухи в замін ячменю
Другий науково-господарський дослід
Молодняк свиней (2,5 - 3 місяці)
I - контрольна	11	Основний раціон (ОР)
II - дослідна	11	ОР + 4,5 % гірчичної макухи в замін ячменю
Ш - дослідна	11	ОР + 6,5 % гірчичної макухи в замін ячменю
1У - дослідна	11	ОР + 9 % гірчичної макухи в замін ячменю
Третій науково-господарський дослід
Поросні і підсисні свиноматки
I - контрольна	11	Основний раціон (ОР)
II - дослідна	11	ОР + 7 % сухого кукурудзяного корму (СКК)
Ш - дослідна	11	ОР + 7 % кукурудзяно - фосфатидного концентрату (КФК) в замін ячменю
1У - дослідна	11	ОР + 7 % гірчичної макухи (ГМ) в замін ячменю
Четвертий науково-господарський дослід
Молодняк свиней (2,5 - 3 місяці)
I - контрольна	11	Основний раціон (ОР)
II - дослідна	11	ОР+4,5 % СКК+4,5 % гірчичної макухи в замін ячменю
Ш - дослідна	11	ОР+2,5 % СКК+ 2 % КФК + 4,5 % ГМ в замін ячменю
1У - дослідна	11	ОР+4,5 % КФК+4,5 % гірчичної макухи в замін ячменю

Основний раціон, який складався з кормів, типових для степової зони України задовольняв мінімальну потребу свиней у поживних речовинах, відповідно до деталізованих норм (Калашніков А.П. та ін., 2003).

Для вивчення перетравності спожитих поживних речовин в організмі дослідних тварин при проведені науково - господарських експериментів провели три фізіологічних (балансових) досліди, відповідно до загальноприйнятих методик. У балансових дослідах ми цілком дотримувались схеми годівлі, що була прийнята у відповідному науково-господарському експерименті. Для проведення балансових дослідів відбирали по три голови з кожної групи. Тварин розміщували індивідуально в обмінних клітках протягом усього фізіологічного досліду. Обліковий період тривав шість днів, він проходив після підготовчого 5-денного періоду.

При проведенні балансового досліду враховували кількість з'їдених кормів, виділеного калу і сечі. Залишків кормів під час проведення балансових дослідів не було. В обліковий період для хімічного аналізу відбирали щоденно середні проби калу і сечі - 10% від виділених тваринами за добу, а також проби кормів.

Амінокислотний аналіз кормів і калу визначали на автоматичному аналізаторі амінокислот Т - 339 ("Мікротехніка", Чехія) методом іонообміної хроматографії.

З метою визначення м'ясо-сальних якостей проводили контрольний забій тварин. Для цього з кожної групи відбирали по три голови свиней, що були характерними за розвитком для даної групи.

Особливості формування кісток кінцівок у молодняку свиней вивчалися за фізико-механічними властивостями. Об'єктом досліджень слугували стегнові кістки свиней. Кістки відбирали від клінічно здорових тварин під час проведення планового забою.

Хімічний склад кормів, м'язової тканини, калу та сечі, визначали за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу в лабораторії кафедри технології кормів і годівлі тварин ДДАУ. Оцінку якості вареного м'яса та бульйону проводили комісійно за дев'ятибальною шкалою.

В якості показників, що характеризують білковий обмін у дослідних свиней досліджували: вміст загального білка у сироватці крові за допомогою рефрактометра; вміст альбумінів у сироватці крові - колориметричним методом; кальцій - за допомогою трилону Б (за ДЕ Ваарду); неорганічний фосфор - ванадат-молібдатним методом; резервну лужність - за Раєвським; АсАт, АлАт - методом Рейтмона і Френкеля; креатинин - використанням пікринової кислоти; сечовину - за допомогою диацетилмонооксима; особливості ліпідного обміну вивчали по наявності в - ліпопротеїдів у крові, а також перетравності спожитого з кормуми жиру.

Гістологічна структура печінки вивчалася нами за допомогою мікроскопічного дослідження і фотографування.

Особливості енергетичного обміну тваринами визначали в період проведення фізіологічних (балансових) дослідів. У своїх дослідженнях ми використовували непрямий (розрахунковий) спосіб визначення балансу енергії в організмі дослідних тварин за методикою Ноздріна М.Т.

Основні показники наукових досліджень оброблені загальноприйнятими методами математичної і варіаційної статистики на основі розрахунку середнього арифметичного (М), середньо квадратичної похибки (m) та достовірності різниці між порівнювальними показниками (td). Для показу вірогідності в таблицях прийняті умовні позначення: P>0,95; P>0,99; P>0,999, в роботі, відповідно позначені зірочками (*; **; ***).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Хімічний склад побічних продуктів крохмале-патокового і гірчичного виробництва. При переробці зерна кукурудзи на Верхньодніпровському крохмале-патоковому комбінаті вихідна зернова сировина перетерплює значні зміни, внаслідок чого у побічних продуктах крохмале-патокового виробництва істотно збільшується кількість сирого протеїну (у 2 - 7 разів), але дещо знижується кількість безазотистих екстрактивних речовин. У сухому кукурудзяному кормі і кукурудзяному фосфатидному концентраті зростає вміст сирої клітковини, проте сирий жир збільшується тільки у КФК (табл. 2).

Таблиця 2

Хімічний склад побічних продуктів крохмале-патокового виробництва і гірчичної макухи, 1 кг

Показник	КФК	СКК	Зерно кукурудзи	Зерно ячменю	Гірчична макуха
Кормових одиниць, кг	0,82	0,84	1,3	1,09	1,02
Обмінної енергії, МДж	10,75	12,37	12,9	13,6	11,5
Суха речовина, %	92,60	91,57	84,0	87,1	94,8
Сирий протеїн, %	20,11	22,45	9,37	10,81	20,78
Сирий жир, %	18,65	4,87	3,70	1,82	7,03
Сира клітковина, %	13,60	10,13	4,53	5,43	21,92
Кальцій, г	1,60	1,04	1,7	1,3	0,85
Фосфор, г	5,20	2,40	2,6	3,5	1,02
Лізин, г	5,34	6,57	2,8	4	1,27
Метіонін, г	2,62	2,96	1,5	2,5	0,56
Цистин, г	1,21	2,69	1,2	1,4	0,51
Треонін, г	7,94	7,49	2,9	3,8	10,2

За нашим переконанням побічні продукти крохмале-патокового виробництва і гірчичну макуху варто віднести до протеїнових добавок, так як вони містять більш, ніж 20 % протеїну.

Гірчична макуха, сухий кукурудзяний корм і кукурудзяно-фосфатидний концентрат як нетрадиційні білкові добавки майже в 2 рази мають меншу ціну за соняшниковий шрот. Тобто їх можна віднести до найбільш дешевих джерел протеїну.

Аналіз продуктивності свиноматок. Включення в низькопротеїнові раціони гірчичної макухи в дозі 6 % від маси комбікорму забезпечило підвищення плодючості свиноматок - на 1,7 голови більше (Р>0,99) в порівнянні з контрольною групою; за 7 % - на 2,1 (Р>0,999); за 8 % - 0,9 поросят, а також сприяло кращій збереженості поросят і збільшенню живої маси на момент відлучення на 5,4 - 8,4 % (табл. 3).

Таблиця 3

Продуктивність свиноматок при включенні в раціони гірчичної макухи

Показник	Г р у п а
	I (контр)	II	III	IV
1. Кількість свиноматок в групі, гол	10	10	10	10
2.Кількість новонароджених поросят: всього	99	116	122	108
в середньому на 1 свиноматку	9,9±0,41	11,6± 0,32**	12,0± 0,25***	10,8± 0,19
3. Середня жива маса 1 поросяти при народженні, кг	1,28±0,27	1,27±0,14	1,21±0,22	1,18±0,11
4. Кількість поросят при відлученні	96±0,36	116±0,35	120±0,27	107±0,16
5. Жива маса 1 гол. при відлученні, кг	16,7±0,14	18,1± 0,08***	17,8± 0,14***	17,6± 0,18**

**Р > 0,99, ***Р > 0,999

Гірчична макуха в цілому стимулює білковий обмін у свиноматок дослідних груп, що на наш погляд і обумовило більш високі прирости живої маси поросят дослідних груп у підсисний період.

Використання сухого кукурудзяного корму, кукурудзяно - фосфатидного концентрату і гірчичної макухи в раціонах поросних, а потім і підсисних свиноматок після включення в комбікорм у дозі 7 % сприятливо відбилося на багатоплідності (табл. 4).

Таблиця 4

Продуктивність свиноматок при включенні в комбікорми продуктів крохмале-патокового виробництва і гірчичної макухи

Показник	Г р у п а
	I (контр)	II	III	IV
1.Кількість новонароджених поросят: всього	115	133	127	123
в середньому на 1 свиноматку	10,5±0,25	12,1± 0,39**	11,5± 0,21**	11,2±0,23*
2. Середня жива маса 1 поросяти при нарожденні, кг	1,29±0,19	1,34±0,32	1,37±0,31	1,32±0,34
3. Кількість поросят при відлученні	111	131	125	120
4. Жива маса 1 голови при відлученні, кг	17,3±0,32	18,5± 0,19**	18,7± 0,13***	18,2± 0,18*

*Р > 0,95, **Р > 0,99, ***Р > 0,999

Із наведених в таблиці 4 даних видно, що тварини ІІ дослідної групи, яким включали СКК, мали вищу плодючість у порівнянні з контролем на 15,3 % (Р > 0,99); ІІІ - з КФК на 9,5 % (Р > 0,99); а ІУ - з ГМ на 6,7 % (Р > 0,95).

У результаті в другій групі отримано від однієї свиноматки на 1,6 поросят (Р>0,99) більше в порівнянні з контрольною групою, у третьої - на 1 порося; у четвертої - на 0,7 (Р>0,95). Найвищими показниками фактичної плодючості характеризувалися свиноматки другої дослідної групи (12,1 гол), що споживали з комбікормом сухий кукурудзяний корм замість зерна ячменю. Одночасно в дослідних групах виявлена тенденція до збільшення середньої живої маси новонароджених поросят. Жива маса поросят при відлученні виявилася найвищою в ІІІ групі, де в комбікорм включали кукурудзяно-фосфатидний концентрат - перевага у порівнянні з контролем склала - 1,5 кг або 8,93 % (Р>0,999). Слід також відмітити, що збереженність поросят при відлученні виявилася вищою в дослідних групах.

Інтенсивність росту молодняку свиней. При вивченні ефективності використання гірчичної макухи в раціонах молодняку свиней було встановлено, що найбільш високими виявились прирости живої маси тварин другої групи, яка отримувала гірчичну макуху в кількості - 4,5 % (табл. 5).

Таблиця 5

Середньодобові прирости живої маси підсвинків (n = 11)

Показник	Група
	1 (контр)	11	Ш	1У
Жива маса однієї голови, кг:
на початок досліду	24,0±0,74	24,0±0,62	23,0±0,54	24,0±0,38
вкінці 1 періоду	62,4±0,30	68,5±0,22	70,0±0,37	64,6±0,28
на кінець досліду	114,9±0,68	129,9±0,98	125,6±1,24	123,1±1,43
Приріст за 1 період	38,3±0,65	44,5±0,70	47,0±0,52	40,6±0,39
Приріст за 11 період	52,6±0,64	61,4±1,04	55,6±1,25	58,5±1,50
Приріст за дослід	90,9±1,03	105,9±0,22***	102,6±1,45***	99,1±1,23***
Середньодобові прирости живої маси, г: за 1 період	525,3±8,45	609,9 ± 6,80***	644,1 ± 6,82***	557,1 ± 3,25**
за 11 період	700,8±8,2	818,6 ± 7,58***	741,5 ± 15,54***	780,3 ± 3,82***
за дослід	610,0±6,58	710,9 ± 9,58***	688,7 ± 9,26***	665,7 ± 5,41***
В % від контролю: за дослід	100	116,6	112,9	109,3

***Р > 0,999

В заключний період вирощування середньодобові прирости живої маси молодняку в цій групі були на 16,8 % вищі (Р>0,999), в порівнянні з контрольною і цей показник сягав 818,6 г. Досить високими були прирости живої маси підсвинків в III групі за включення 6,5 % гірчичної макухи, коли середньодобові прирости в період відгодівлі становили 741,5 г. За весь період проведення науково господарського досліду найвищі середньодобові прирости живої маси також були у молодняку ІІ і III групи, відповідно 710,9 г та 688,7 г.

Після подальшого збільшення дози гірчичної макухи до 9 % у раціонах підсвинків ІУ групи спостерігалося статистично вірогідне збільшення приростів живої маси тварин у порівнянні з контролем, але в той же час вони поступалися тваринам ІІ і ІІІ дослідних груп на 6,8 - 3,5 %.

У четвертій серії дослідів було вивчено вплив на інтенсивність вирощування молодняку продуктів крохмале-патокового виробництва і гірчичної макухи, як за окремого так комплексного використання з гірчичною макухою (табл. 6).

Таблиця 6

Середньодобові прирости живої маси підсвинків (n=11)

Показник	Група
	1 (контр)	ІІ	ІІІ	ІУ
Жива маса однієї голови, кг:
на початок досліду	28,0±0,33	28,3±0,36	28,5±0,33	27,9±0,31
за 1 період	65,6±0,25	69,8±0,32	71,1±0,10	68,3±0,18
на кінець досліду	116,4±0,16	126,6±0,35	129,5±0,35	122,8±0,43
Абсолютний приріст живої маси, кг: за 1 період	37,5±0,27	41,5±0,32	42,6±0,10	40,4±0,18
за ІІ період	50,8±0,32	56,7±0,31	58,4±0,21	54,5±0,26
за дослід	88,4±0,36	98,3±0,10***	100,9±0,11***	94,9±0,16***
Середньодобові прирости живої маси, г: за 1 період	615,4 ± 4,3	680,7***± 3,06	698,4***± 1,64	661,8***± 2,77
за ІІ період	651,8 ±3,96	727,2***± 3,85	748,3***± 2,59	698,6***± 3,21
за дослід	635,8 ±2,91	706,8***± 0,77	726,4***± 0,88	682,5***± 1,28
В % до контролю за дослід	100	111,2	114,3	107,4

***Р > 0,999

Заміна зерна ячменя побічними продуктами крохмале-патокового і гірчичного виробництва сприятливо відбилася на інтенсивності росту молодняку.

Середньодобові прирости тварин, що одержували протеїнові компоненти за комплексного включення були на 7,4 - 14,3 % вище (Р>0,999) за високо вірогідної різниці у порівнянні з контрольною групою. Проте найбільш інтенсивнішим ростом відрізнявся молодняк, який споживав раціон із включенням 2,5 % СКК + 2 % КФК + 4,5 % ГМ.

Показники обміну речовин. Щоб з'ясувати вплив гірчичної макухи на перетравність основних поживних речовин провели балансовий (фізіологічний) дослід на підсвинках у віці 4 - 5 місяців, який дав можливість визначити коефіцієнти перетравності основних поживних речовин раціону (табл. 7).

Зокрема, протеїн, а також суху й органічну речовину, БЕР краще в порівнянні з контрольною використовували підсвинки другої групи, яким в раціон включали 4,5 % гірчичної макухи в замін ячменю, проте слід відмітити, що ця перевага була статистично невірогідною (Р < 0,95).

Таблиця 7

Коефіцієнти перетравності поживних речовин, % (M±m, n=3)

Показник	Група
	І (контроль)	ІІ	Іv
Суха речовина	82,3±1,46	83,5±0,34	82,6±0,32
Органічна речовина	83,8±1,52	85,1±0,45	84,0±0,15
Сирий протеїн	74,5±1,42	77,5±1,7	75,5±0,34
Сирий жир	54,4±2,89	56,2±0,5	58,6±1,02
Сира клітковина	36,7±1,48	37,4±0,3	38,4±0,65
БЕР	92,3±2,12	94,3±0,9	93,7±0,62

Підсвинки Іv групи, які отримували 9 % гірчичної макухи від маси комбікорму мали вищі коефіцієнти перетравності клітковини відповідно на 1,8 %, жиру - на 4,3 %, БЕР - на 1,4 % у порівнянні з контрольною групою. За виключенням жиру, за всіма іншими досліджуваними коефіцієнтами перетравності незначна перевага (Р < 0,95) була у молодняку ІІ групи.

При проведенні балансового досліду було прийняте рішення з науковим керівником (професором ) дослідити групи з найменшою дозою внесення гірчичної макухи, а це 4,5 % (ІІ група) взамін ячменю та найбільшою - 9 % (Іv група).

Азотистий обмін був більш інтенсивним у тварин другої групи. Так, кількість азоту, що вони виділили з калом і сечею, у порівнянні з тваринами першої і третьої груп, була меншою на 7,9 % і 11,3 %. Це сприяло підвищеному відкладанні його в тілі, порівняно з тваринами контрольної групи на 12,5 % (Р> 0,99). За показником використання тваринами азоту як від прийнятого так і перетравленого, перевага спостерігалася також у підсвинків другої групи (табл. 8).

Таблиця 8

Баланс азоту в організмі підсвинків (M±m, n=3)

Показник	Група
	1 (контр)	ІІ	Іv
Прийнято в раціоні, г	45,84	48,31	49,29
Виділено з калом, г	12,66±0,38	10,37±0,34	11,59±0,12
з сечею, г	7,73±1,01	9,28±1,34	9,77±1,56
Перетравлено: всього, г	33,18±0,38	37,93±0,34**	37,69±0,12**
в %	72,39	78,53	76,47
Відклалося: всього, г	25,5±1,21	28,7±1,04	27,9±1,49
в % від прийнятого	55,52	59,31	56,66
в % від перетравленого	76,70	75,53	74,08

**Р > 0,99

Найбільш суттєвий вплив на показники істинної перетравності та засвоєння чистого білка сприяє використання молодняком свиней гірчичної макухи в дозі - 4,5 % від маси комбікорму (табл. 8). При цьому біологічна цінність протеїну раціону підвищується на 2,4 - 5,0 %. Забезпеченість свиней достатньою концентрацією валової енергії практично однаково впливала на використання енергії корму (обмінна енергія знаходилась в межах 29,70 - 30,49).

Таблиця 9

Розподіл енергії в організмі молодняку свиней (M±m, n=3)

Показник	Група
	I (контр)	II	Іv
Вміст валової енергії в 1 кг корму, МДж	16,40±0,01	16,57±0,01***	16,81±0,01***
З'їдено корму за добу, кг	2,27±0,01	2,27±0,01	2,27±0,01
Коефіцієнт перетравності, %	81,22±1,18	82,46±0,91	81,46±0,33
Валова енергія спожитого корму, МДж	37,23±0,01	37,61±0,01	38,15±0,01
Перетравна енергія, МДж	30,24±0,44	31,01±0,34***	31,08±0,13***
Енергія сечі, МДж	0,54±0,16	0,66±0,19	0,59±0,11*
Обмінна енергія, МДж	29,70±0,28	30,35±0,26	30,49±0,17
Енергія продукції, МДж	13,68±0,01	15,94±0,01	14,93±0,01
Теплопродукція, МДж	16,01±0,28	14,40±0,26	15,56±0,17
Затрати ОЕ на 1 МДж енергії продукції, МДж	9,09±0,09	7,97±0,07	8,56±0,05
Коефіцієнт обмінності валової енергії, %	79,77±0,75	80,69±0,69	79,91±0,45
ККД корму,%	36,76±0,01	42,40±0,01***	39,14±0,01***

*Р > 0,95, ***Р > 0,999

Як свідчать дані таблиці 9, перевага в використанні енергії тваринами IІ групи сприяло підвищенню її перетравності обмінності і конверсії у продукцію на 16,5 %. В цій же групі встановлено помітне зниження загальних тепловтрат на 14,1 % і найбільш високий коефіцієнт корисної дії корму - 42,4 %.

Біохімічні показники крові. Дані досліджень біохімічного складу крові показали, що в поросних свиноматок, у раціони яких включали 6 % і 7 % гірчичної макухи замість зерна ячменю вміст загального білка в сироватці крові був більш високим, ніж у контролі. У той же час у свиноматок четвертої групи, що споживали 8 % гірчичної макухи він був найнижчим Аналіз білкових фракцій показав, що за вмістом глобулінів і альбумінів у сироватці крові тварини дослідних груп вірогідно переважали контрольну, відповідно, на 8,3 %, 22,8 %, і 33,9 %. Слід зазначити, що всі отримані в дослідах дані за вмістом загального білка і співвідношення його фракцій у сироватці крові поросних свиноматок знаходилися в межах фізіологічної норми (табл. 10).

Таблиця 10

Біохімічні показники крові поросних свиноматок (M±m, n=4)

Показник	Група
	1	11	111	1У
Загальний білок, г/л	70,0 ±0,13	73,1 ±0,07***	74,3±0,10***	68,7±0,13
Глобуліни, г/л	40,5 ±0,09	41,2±0,12***	42,0±0,05***	39,2±0,14***
Альбуміни, г/л	29,5 ±0,1	31,9±0,08***	32,3±0,14***	29,5±0,19***
Кальцій, ммоль/л	1,6±0,02	1,8±0,01	1,8±0,02	1,9±0,01
Кальцій/фосфор, од	0,7±0,00	0,8±0,01	0,9±0,03	1,1±0,02
Нерган. фосфор, ммоль/л	2,3±0,04	2,3±0,02	2,9±0,03	2,8±0,03
Сечовина, ммоль/л	5,2 ±0,05	4,9±0,1	4,4±0,05	4,5±0,07
Азот сечовини, мг%	14,5 ±0,14	13,8±0,29	12,3±0,15	12,5±0,18
АсАт, ммоль/л	0,3±0,01	0,5±0,01	0,6±0,01	0,3±0,01
АлАт, ммоль/л	0,4±0,01	0,4±0,01	0,7±0,01	0,4±0,00
Лужна фосф., нмоль/лс	1,2±0,01	1,9±0,01	1,6±0,01	1,4±0,01
АСТ/АЛТ	0,6±0,02	1,2±0,01	0,8±0,01	0,9±0,04
Глюкоза, ммоль/л	4,4±0,1	5,4±0,08	5,5±0,04	4,6±0,04
Холестерин, ммоль/л	3,2±0,01	2,8±0,01	2,8±0,01	2,7±0,01
Загальні ліпіди, г/л	3,9±0,01	4,7±0,01	5,6±0,01	4,1±0,01

Дослідження біохімічних показників сироватки крові у молодняку свиней в раціонах яких включали гірчичну макуху показали, що всі досліджувані показники також знаходилися в межах фізіологічної норми, а більш інтенсивним білково-азотистим обміном відрізнялися молодняк ІІ дослідної групи (табл. 11).

Таблиця 11

Вплив гірчичної макухи на біохімічні показники сироватки крові свиней (n=4)

Показник	Група
	І (контроль)	ІІ	ІІІ	ІУ
Загальний білок, г/л	68,2 ± 1,6	73,0 ± 0,4*	67,5 ± 1,9	73,6 ± 0,3
Глобуліни, г/л	35,5 ± 2,15	37,7 ± 0,4	34,5 ± 1,7	37,9 ± 0,7
Альбуміни, г/л	32,7 ± 0,6	35,3 ± 0,5*	33,0 ± 1,1	35,7 ± 0,7
Білковий коефіц., од.	0,8 ± 0,06	1,1 ± 0,02*	1,1 ± 0,07*	0,9 ± 0,03
Сечовина, ммоль/л	6,4 ± 0,04	6,7 ± 0,03**	7,5 ± 0,09**	5,9 ± 0,05
Глюкоза, ммоль/л	2,6 ± 0,29	3,3 ± 0,02	2,6 ± 0,04	3,2 ± 0,02
АсАт, ммоль/ч/л	1,3 ± 0,07	0,6 ± 0,02	0,7 ± 0,02	0,4 ± 0,01
АлАт, ммоль/ч/л	0,7 ± 0,02	0,7 ± 0,01	0,3 ± 0,03	0,6 ± 0,02
Індекс де Рітіса, од.	1,2 ± 0,05	0,9 ± 0,05	2,7 ± 0,16*	0,6 ± 0,03
Лужна фосф. , мкмоль/л/год.	1,4 ± 0,06	0,6 ± 0,02	0,8 ± 0,03	1,2 ± 0,04
Холестерин, ммоль/л	3,9 ± 0,06	4,1 ± 0,01*	4,2 ± 0,10*	4,3 ± 0,01
Загальні ліпіди, г/л	3,4 ± 0,04	3,9 ± 0,03**	3,2 ± 0,07	3,7 ± 0,02
Са, ммоль/л	2,8 ± 0,01	2,3 ±0,02	1,9 ± 0,04	1,9 ± 0,02
Фосфор, ммоль/л	2,2 ± 0,05	2,2 ± 0,01	2,1 ± 0,04	1,7 ± 0,03
Са/Р, од.	1,3 ± 0,03	1,0 ± 0,01	1,1 ± 0,04	0,9 ± 0,04

Нами встановлено підвищення концентрації загального білка в сироватці крові в ІІ-ій групі - на 14,4 %, але найбільш виразним воно було у свиней, що споживали 4,5 % КФК + 4,5 % ГМ - на 19,6 %, але в третій групі зафіксована тенденція до незначного зменшення в порівнянні з контролем на 1,04 %.

Гістологічна структура печінки. Як відомо, у процесах обміну речовин свиней важлива роль належить печінці. Цей орган першим реагує на фактори годівлі, у тому числі і на негативні.

Макроскопічно печінка свиней усіх груп мала нормальний об'єм та колір як на поверхні так і в розрізі, консистенція була помірно щільна. Виражених змін у гістологічних дослідженнях органу не спостерігається. Зберігається балкова орієнтація гепатоцитів у часточках, але відзначається деякий поліморфізм ядер печінкових клітин. Виходячи з цього, можна стверджувати, що гірчична макуха не володіє гепатоксичними властивостями.

М'ясна продуктивність молодняку свиней. Високим критерієм при оцінці біологічної цінності протеїну вважається результат кращого розвитку м'якоті тварини і менший вміст жиру. В наших дослідженнях це підтверджується більш високим виходом м'якоті на 15% у групі дослідних свиней ІІІ групи, яким вводили в раціон комплексну протеїнову добавку - 2,5 % СКК+ 2 % КФК + 4,5 % ГМ в замін ячменю (табл. 12).

Таблиця 12

Показники забою дослідних свиней (M±m, n=3)

Показник	Група
	1 (контроль)	ІІ	ІІІ	ІУ
Передзабійна маса, кг	109,0+4,36	119,0+4,58	123,3+1,20*	114,2+2,36
Забійна маса, кг	83,6+6,56	99,6+7,23	104,8+1,41*	90,81+6,56
Забійний вихід, %	76,5+2,96	83,5+2,77	86,5+0,60	73,9+2,96
Маса парної туші, кг	61,2+2,45	85,8+59,96	85,6+0,85*	79,36+2,45
Маса м'яса, кг	39,7+3,49	48,9+4,05	55,2+0,73*	43,63+3,49
Вихід м'яса, %	59,1+0,43	58,6+0,25	63,8+0,28**	58,26+0,43
Маса сала, кг	21,9+1,27	27,5+3,94	30,7+2,35	23,97+1,27
Вихід сала, %	32,9+1,26	32,6+2,06	35,4+2,32*	32,56+1,26
Маса кісток, кг	6,7+0,43	7,7+0,15	7,7+0,12	7,0+0,43
Вихід кісток, %	9,9+0,30	9,3+0,56	8,9+0,03	9,5+0,30

*Р > 0,95, **Р > 0,99

Відзначено тенденцію до збільшення забійного виходу, маси сала, а також кількості м'якоті і внутрішнього жиру в тушах тварин і другої групи. Разом з тим, у порівнянні з контрольною групою підсвинки, що одержували 4,5 % сухого кукурудзяного корму + 4,5 % гірчичної макухи від маси комбікорму, характеризувалися зменшенням відносної маси таких внутрішніх органів, як селезінка, легені, печінка і нирки.

При оцінці якості м'яса встановлено, що за використання гірчичної макухи в раціонах для молодняку свиней кількість сухої речовини в найдовшому м'язі спини у свиней ІІ й ІІІ дослідних груп було більше відповідно на 3,5 і 4,3 в абсолютних одиницях, ніж у тварин контрольної групи (табл. 13).

За вмістом протеїну підсвинки цих же груп перевершували своїх аналогів контрольної групи, відповідно, на 2,2 % і 2,7 %. Кількість жиру у молодняку дослідних груп була більшою на 1,2 - 1,6 %.

Таблиця 13

Хімічний склад найдовшого м'язу спини (M±m, n=3)

Група	Суха речовина, %	Білок, %	Жир, %	Зола, %	Вміст холестерину, мг/г
І (контроль)	25,3 ± 0,82	18,4 ± 0,57	3,8 ± 0,85	1,3 ± 0,06	1,9 ± 0,16
ІІ	27,4 ± 0,96*	21,9 ± 0,45*	6,0 ± 0,24	1,4 ± 0,19	1,8 ± 0,01
Іv	28,4 ± 0,90*	20,5 ± 0,74*	6,3±0,29*	1,5 ± 0,08	1,4 ± 0,08

*Р > 0,95

У порівнянні з контролем, вміст холестерину в м'ясі дослідних груп зменшився на 0,1 - 0,47 мг/г, або на 5,6 - 35,7 %.

За органолептичною оцінкою м'ясо і бульйон тварин дослідних груп одержали високу оцінку дегустаторів. Середній бал дегустації склав 7,7. Особливої відмінності за якістю готової м'ясної продукції по групах не виявлено (різниця статистично була не вірогідна).

Економічна ефективність застосування СКК, КФК і гірчичної макухи у раціонах свиноматок та молодняку свиней

Аналіз показників продуктивності дослідних підсвинків показав що найбільший середньодобовий приріст живої маси - 711 г і висока економічна ефективність в групі тварин, що споживали комбікорм із включенням 4,5 % гірчичної макухи.

Це обумовило і ефективне використання обмінної енергії на 1 кг приросту живої маси, коли її витрати виявилися на 15,4 %, а перетравного протеїну на 10,1 % нижче, ніж в контрольній групі. В результаті цього собівартість 1 ц приросту живої маси в цій групі виявилася самою нижчою, а прибуток від реалізації 1 ц приросту живої маси склав 691,03 грн. При цьому рентабельність виробництва свинини в дослідних групах перевищувала контрольну на 48,7 - 63 %.

Комбінування побічних продуктів переробки крохмале-патокового і гірчичного виробництва економічно виправдано: так рентабельність виробництва свинини в другій дослідній групі перевищувала контрольну - на 48,1 %, собівартість 1 ц приросту живої маси в цій групі виявилася самою низькою, а прибуток від реалізації - склав 512,8 - 522,8 грн (табл. 14).

Таблиця 14

Економічна ефективність використання КФК, СКК і ГМ у раціонах молодняку свиней

Показник	Група
	1 (контр)	11	111	1У
Жива маса 1 голови, кг
на початку досліду	28	28,3	28,5	27,9
в кінці досліду	116,4	126,6	129,5	122,8
Абсолютний приріст, кг	88,4	98,3	100,9	94,9
Ціна додатково отриманого приросту, грн	0,00	94,05	118,75	61,75
Витрачено продуктів переробки, кг	-	50,18	50,79	50,79
в тому числі: сухий кукурудзяний корм, кг	-	27,26	14,41	0
кукурудзяно-фосфатидний концентрат, кг	-	0	13,46	27,87
гірчична макуха кг	-	22,92	22,92	22,92
Ціна витраченого СКК, грн	-	13,08	6,92	0
Ціна КФК, грн	-	0	7,40	15,32
Ціна гірчичної макухи, грн	-	6,87	6,87	6,87
Ціна витраченних побічних продуктів, грн	-	19,96	21,19	22,20
Зекономлено ячменя, кг	-	50,18	50,79	50,79
Ціна зекономленного ячменю, грн	-	40,14	40,63	40,63
Різниця між ціною використаного ячменю і побічних продуктів переробки	-	20,18	19,43	18,42
Собівартість 1 ц к.од., грн. (І період)	77,72	75,23	75,48	75,09
Собівартість 1 ц к.од., грн. (ІІ період)	76,27	71,76	74,17	74,43
Собівартість 1 ц приросту, грн.	516,90	437,21	427,24	454,53
Ціна 1 т комбікорму (І період), грн	800,50	752,30	754,80	750,87
Ціна 1 т комбікорму (ІІ період), грн.	770,30	724,80	726,90	729,44
Прибуток від реалізації 1 ц приросту, грн.	950	950	950	950
Додатковий прибуток на 1 ц приросту, грн	433,10	512,79	522,76	495,47
Додатковий прибуток на 1 голову, грн.	0,00	79,69	89,66	62,37
Рентабельність виробництва свинини, %	83,79	117,29	122,36	109,01

Примітка: 1. Реалізаційна ціна 1 ц приросту - 950 грн.

2. Ціни приведені на 1 січня 2007 р.

У розрахунку на одну свиноматку в результаті використання нетрадиційних кормів отримано на 643 грн більше додаткового прибутку. Збільшення прибутку сприяло підвищенню рентабельності вирощування поросят на 18,02 %. За рахунок включення в раціони побічних продуктів переробки крохмале-патокового і гірчичного виробництва значно підвищилася продуктивність, а це в свою чергу позитивно відбилося на економічних показниках вирощування молодняку свиней.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень науково обгрунтовано та експериментально доведено доцільність використання побічних продуктів переробки зерна кукурудзи та гірчиці у раціонах свиней, які сприяють підвищенню продуктивності свиней і якості одержуваної від них продукції.

Для гірчичної макухи і побічних продуктів крохмале-патокового виробництва - сухого кукурудзяного корму, кукурудзяно-фосфатидного концентрату характерна висока кормова цінність. Вміст протеїну в цих кормових засобах складає 20,8 %, 22,5 і 20,1 %, обмінної енергії 14 МДж/кг, 12,4 і 10,8 МДж/кг. За наявністю лізину, метіоніну, треоніну вони не поступаються соняшниковому шроту.

Включення в раціони гірчичної макухи в дозі 6 % від маси комбікорму забезпечило підвищення плодючості свиноматок - на 1,7 поросят більше (Р > 0,99) в порівнянні з контрольною групою; за 7 % - на 2,1 (Р > 0,999); за 8 % - 0,9 поросят, а також сприяло кращій збереженості поросят і збільшенню живої маси їх на момент відлучення на 5,4 - 8,4 %.

Наявність в раціонах підсисних свиноматок гірчичної макухи у кількості 6 - 7 % сприяло підвищенню перетравності спожитого протеїну - на 1,5 - 2,1 %, жиру на 1,5 - 3,9 %, засвоєння кальцію на 15,5 - 19,6 % та ретенції азоту на 4,08 - 6,14 % (Р> 0,999).

Краще засвоєння поживних речовин молодняком свиней дослідних груп позитивно вплинуло на інтенсивність їх росту. Найбільші середньодобові прирости живої маси - 818,6 г було у підсвинків ІІ групи, які споживали гірчичну макуху у кількості 4,5 % від маси корму і їх перевага у порівнянні з контрольною групою склала 16,8 %. У групі підсвинків, яким давали з комбікормом 6,5 % гірчичної макухи середньодобовий приріст живої маси був на 12,9 % вище в порівнянні з контрольною групою, а за 9 % - на 9,12 % (Р > 0,999).

Молодняк свиней всих дослідних груп, при забої мав вищу передзабійну живу масу, а також кращі показники м'ясної продуктивності та якості м'яса. Але і більш високими вони були в підсвинків у раціони яких включали 4,5 % гірчичної макухи.

У середніх пробах м'ясного фаршу вищезазначених дослідних груп спостерігався менший вміст вологи, більший білка - на 2,7 % (Р > 0,999) та жиру на 1,6 %, а вміст холестерину в м'ясі дослідних груп, зменшився на на 0,1 - 0,47 мг/г.

При органолептичній оцінці м'ясо і бульон від молодняку дослідних груп одержали високу оцінку дегустаторів.

Економічна ефективність вирощування молодняку при включенні в раціони гірчичної макухи показало, що: витрати кормів на 1 кг приросту становили 3,5 - 3,6 кормових одиниць і були значно менші в дослідних групах, в порівнянні з контрольною: за кормовими одиницями на 9,7 - 15,4 %; за обмінною енергією - на 10,1- 20,4 %; за перетравним протеїном - на 10,1 %, а рентабельність була вища - на 48,7 - 63 %.

Включення побічних продуктів переробки зерна кукурудзи та гірчиці у кількості 7 % в комбікорми поросних свиноматок підвищило плодючість на 6,9 - 15,7 % (Р > 0,99), масу новонародженних поросят - на 11,8 - 19,3 %, збереженість на 10,3 - 16 %, живу масу поросят при відлученні на 7,7 - 8,9 % (Р > 0,999).

Комплексне використання сухого кукурудзяного корму, кукурудзяно-фосфатидного концентрату і гірчичної макухи сприяло підвищенню інтенсивності росту молодняку при вирощуванні. Але більш суттєвою в порівнянні з контролем ця перевага була у дослідній групі, якій включали 2,5 % СКК + 2 % КФК + 4,5 ГМ.

Комбінування продуктів переробки крохмале-патокового і гірчичного виробництва економічно виправдано: рентабельність виробництва свинини в дослідних групах перевищувала контрольну - на 41,9 - 48,1 %, собівартість 1 ц приросту живої маси в цій групі виявилася самою низькою, а прибуток від реалізації - склав 513,4 - 525,3 грн.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою організації повноцінної годівлі свиней, підвищення продуктивності, економії зернофуражу, зниження собівартості виробництва свинини пропонуємо:

1. Включати в раціони для поросних і підсисних свиноматок сухий кукурудзяний корм, кукурудзяно-фосфатидний концентрат і гірчичну макуху у кількості на 7 % від маси комбікорму і при згодовуванні гірчичної макухи молодняку свиней оптимальною кількістю вважати 4,5 % від маси комбікорму.

2. Оптимальними дозами комплексного застосування побічних продуктів переробки зерна кукурудзи та гірчиці у годівлі молодняку є включення в раціони 2,5 % сухого кукурудзяного корму, 2 % кукурудзяно - фосфатидного концентрату і 4,5 % гірчичної макухи в замін зерна ячменю.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Свеженцов А.И. Продуктивность и обмен веществ в организме с.-х. животных и птиц при включении в комбикорма горчичного жмыха / А.И. Свеженцов, С.В. Цап, Д.В. Воронин, Н.А. Бегма // Современные проблемы в свиноводстве и птицеводстве (материалы международной научно-практической конференции). Днепропетровск. - 2006. С. 79 - 82. (Проведено дослід, зроблено аналіз та узагальнено отримані результати, написано статтю).

Бегма Н.А. Нетрадиционные протеиновые компоненты в комбикормах для свиноматок. //Збірник наукових праць Луганського НАУ. № 69(92). - 2006. С. 88-94. (Проведено дослід, зроблено аналіз та узагальнено отримані результати, написано статтю).

Бегма Н.А. Використання гірчичної макухи в годівлі свиней// Перспективи розвитку біотехнології в Україні. Збірник ДДАУ (№ 3). - Дніпропетровськ, 2006. С. 94 - 98. (Проведено дослідження та оброблено отримані результати, написано статтю).

Свеженцов А.И. Биологическая и экономическая оценка нетрадиционных источников кормового белка / А.И. Свеженцов, С.В. Цап, Н.А. Бегма //Корми і кормовиробництво. Вип. 58. -Вінниця, 2006. С. 188 - 195. (Проведено дослід, оброблено отримані результати, описала матеріал).

Бегма Н.А. Вплив гірчичної макухи на перетравність поживних речовин у поросят /Н.А. Бегма// Вісник Дніпропетровського ДАУ. - 2008. - Вип. 34. - Т. 2. - С. 153-156 (Дисертантом проведено експериментальну частину та написано статтю).

Бегма Н.А. Комбинирование протеиновых компонентов в комбикормах для молодняка свиней /Н.А. Бегма// Вісник Державного агроекологічного університету. - Житомир, 2008. - № 2. - С. 45 - 52 (Проведено дослідження та оброблено отримані результати, написано статтю).

Бегма Н.А. Горчичный жмых взамен зерна ячменя в рационах молодняка свиней / Н.А. Бегма, Д.В. Воронин //Шляхи інноваційного розвитку свинарства (матеріали регіонального науково-практичного семінару). - Дніпропетровськ. - 2005. С. 57-60. (Організовано та проведено дослід, отримано і проаналізовано показники, написано статтю).

Бегма Н.А. Использование горчичного жмыха в кормлении молодняка свиней / Н.А. Бегма, А.И. Свеженцов, О.И. Скоромна // Современные проблемы в свиноводстве и птицеводстве (материалы международной научно-практической конференции). Днепропетровск. - 2006. С. 7 - 12. (Проведено дослід, узагальнено отримані результати, написано статтю).

Свеженцов А.И. Продуктивность и обмен веществ у молодняка свиней при скармливании горчичного жмыха / А.И. Свеженцов, Н.А. Бегма //Хранение и переработка зерна. № 9 (87). - 2006. (Організовано та проведено дослід, отримано, узагальнено експериментальний матеріал, написано статтю).

Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в довіднику: Свеженцов А.И., Мартыняк С.В. Комбикорма, премиксы, БВМД для животных и птицы. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2008. Разделы: "Эффективность горчичного жмыха в комбикормах для сельскохозяйственных животных" - С. 70 - 82, "Зоотехническая и экономическая оценка нетрадиционных источников кормового белка для свиней." -С. 104 - 111.

Патент України на корисну модель № 19162, МПК А23К1/00 Комбікорм для годівлі молодняку свиней/ Бегма Н.А., Свєженцов А.І. - № u200603672; заявлено 03.04.2006; опубліковано 15.12.2006, Бюл. № 12. - 4 с. (Дисертантом проведено дослідження та узагальнено отримані результати).

АНОТАЦІЇ

Бегма Н. А. Використання побічних продуктів переробки зерна кукурудзи і гірчиці в годівлі свиней. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Г. Гжицького. - Львів, 2009.

У дисертаційній роботі визначена поживність та біологічна цінність гірчичної макухи і побічних продуктів переробки зерна кукурудзи: сухого кукурудзяного корму (СКК) і кукурудзяно-фосфатидного концентрату (КФК). Розроблені раціони для свиней із включенням нетрадиційних протеїнових компонентів. З'ясований вплив кормових добавок на репродуктивні якості дослідних свиноматок і інтенсивність росту молодняку свиней.

Визначені коефіцієнти перетравності основних поживних речовин раціонів, а також особливості обміну енергії і білка в організмі дослідних свиней.

Досліджено особливості біохімічних показників крові і гістологічну будову печінки. Встановлено основні забійні показники та можливі зміни в морфологічному складі туш і якості м'яса.

Базуючись на одержаних даних і розрахунках економічної ефективності використання продуктів переробки зерна гірчиці і відходів крохмале-патокового виробництва в годівлі свиноматок і молодняку свиней визначені оптимальні дози їх включення в комбікорми як за окремого, так і комплексного згодовування.

Ключові слова: гірчична макуха, сухий кукурудзяний корм, кукурудзяно-фосфатидний концентрат, поросні та підсисні свиноматки, молодняк свиней, коефіцієнти перетравності, продуктивність, ефективність.

Бегма Н. А. Использование побочных продуктов переработки зерна кукурузы и горчицы в кормлении свиней. - Рукопись. Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук из специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. Г. Гжицкого. - Львов, 2009.

В диссертации приведено новое решение научной проблемы, которая состоит в изучении протеинового и энергетического питания поросят на выращивании и свиноматок применительно к условиям Степи Украины в основе которого лежит частичная замена зерна ячменя на более дешевые побочные продукты крохмало-паточного и горчично-маслобойного производства с целью повышения производительности свиней.

Побочные продукты крахмало-паточного (сухой кукурузный корм, кукурузный фосфатидный концентрат) и горчично-маслобойного (горчичный жмых) производства могут использоваться как заменители зерна в рационах сельскохозяйственных животных.

СКК и КФК как белковые корма широко используются за границей, так как им характерна высокая протеиновая ценность - соответственно 200 - 240 г/кг, 180 - 228 г/кг и энергетическая - 13,1 и 17,1 МДж ОЕ.

Вместе с тем побочные продукты переработки зерна кукурудзы и горчицы отличаются хорошей переваримостью питательных веществ и доступностью аминокислот (86 - 90 %), а также содержат в своем составе существенное количество линолевой кислоты.

Сравнительно невысокая стоимость побочных продуктов переработки зерна кукурузы и горчицы позволила бы существенно снизить затраты на производство продукции животноводства.

Определена питательность и биологическая ценность горчичной макухи и побочных продуктов переработки зерна кукурузы: сухого кукурузного корма (СКК) и кукурузно-фосфатидного концентрата (КФК). Разработаны рационы для свиней с включением нетрадиционных компонентов протеинов.

Выяснено влияние кормовых добавок на репродуктивные качества опытных свиноматок и интенсивность роста молодняка свиней.

Определены коэффициенты переваримости основных питательных веществ рационов, а также особенности обмена энергии и белка в организме опытных свиней. Исследованны особенности биохимических показателей крови и гистологическое строение печени.

Установлены основные убойные показатели и возможные изменения в морфологическом составе туш и качества мяса. Базируясь на полученных данных и расчетах экономической эффективности использования продуктов переработки зерна горчицы и отходов крахмало-паточного производства в кормлении свиноматок и молодняка свиней определены оптимальные дозы их включения в комбикорма как при отдельном, так и комплексном скармливании.

Ключевые слова: горчичная макуха, сухой кукурузный корм, кукурузно-фосфатидний концентрат, супоросные и подсосные свиноматки, молодняк свиней, коэффициенты переваримости, производительность, эффективность.

Nataliya A. Begma. The Use of By-products from Corn Grain and Mustard Seed Processing for the Feeding of Pigs. The manuscript. The dissertation of an Applicant for the scientific degree of the Candidate of Agricultural Sciences on Speciality 06.02.02 - Farm Animal Feeding and Feed Preparation Technologies. - Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj. - Lviv, 2009.

This dissertation paper presents the results of the research performed into the nutritive qualities and the biological values of mustard cake and by-products - dry corn fodder (DCF) and corn phosphatide concentrate (CPhC) - from corn grain processing.