Технологічні прийоми вирощування каченят

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ КАЧЕНЯТ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник

доктор сільськогосподарських наук, професор Патрєва Людмила Семенівна, Миколаївський державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва.

Офіційні опоненти

доктор сільськогосподарських наук, професор Іванов Володимир Олександрович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, в. о. завідувача кафедри системного інжиніринга в агропромисловому комплексі

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Архангельська Марина Вікторівна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі тварин.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54029, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 73, навчальний корпус № 1.

Автореферат розісланий «30» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.І. Луговий

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із основних напрямів подальшого розвитку вітчизняного качківництва є розробка нових технологічних прийомів вирощування каченят для забезпечення високої генетично обумовленої продуктивності птиці конкретного кросу, популяції, породи (Т. А. Сєдих, 2008).

Системи утримання і щільність посадки є одними з головних технологічних факторів, що суттєво впливають на продуктивні якості птиці та економічні показники виробництва (Н. С. Ковацкий, 1985; Н. П. Салеев, 2005; Л. Белякова, З. Кочетова, 2006).

Важливим аспектом при вирощуванні молодняку є однорідність стада, яка дає змогу оптимізувати основні параметри утримання, годівлі, догляду, забезпечує технологічність процесу виробництва високоякісної продукції. Вирішити цю проблему можливо, використовуючи прийоми вирощування птиці у рівновагових угрупуваннях (С. Ю. Боліла,1996; Н. П. Прокопенко, 1999; В. П. Коваленко, 2001; В. В. Приймак, 2009).

В Україні намітилась тенденція формування ринку екологічно чистих продовольчих товарів з їх обов'язковою сертифікацією, яка передбачає виробництво птахівничої продукції без застосування антибіотиків, гормонів та інших речовин. У той же час не виключається використання так званих альтернативних препаратів, які також характеризуються антимікробними та стимулюючими ріст властивостями й нешкідливі для здоров'я птиці та людей.

Дослідження, що спрямовані на вивчення впливу пробіотиків на ріст і розвиток молодняку сільськогосподарської птиці, якісний склад і поживну цінність м'яса є перспективними, так як їх застосування дає змогу одержати якісну та екологічно безпечну продукцію (С. В. Максимовская, Н. В. Черный, 2008; А. Г. Мусіна, Р. Р. Гадієва, 2009; Н. А. Юдина, 2010).

Враховуючи виключну соціальну значимість виробництва продукції птахівництва для стабілізації продовольчого ринку і забезпечення населення високоякісними продуктами харчування, комплексні дослідження у напрямку підвищення м'ясної продуктивності каченят є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту птахівництва НААНУ за темою: «Вивчити основні біологічні закономірності та фізіологічні особливості формування продукції водоплавної птиці з заданими властивостями при різних технологіях її вирощування, утримання та годівлі» (номер державної реєстрації 0108U001568).

Мета і завдання дослідження. Дисертаційна робота виконана з метою удосконалення технологічних прийомів вирощування каченят для підвищення м'ясної продуктивності та поліпшення якості м'яса.

Відповідно до поставленої мети вирішувались такі завдання:

вивчити показники м'ясної продуктивності та якості м'яса каченят при вирощуванні на глибокій підстилці та в клітках;

встановити оптимальну щільність посадки каченят за різних систем утримання;

визначити доцільність вирощування каченят у рівновагових угрупуваннях;

вивчити показники м'ясної продуктивності та якості м'яса при вирощуванні кондиційних каченят з використанням пробіотика «Байкал ЕМ 1»;

встановити можливість вирощування некондиційного молодняку каченят;

визначити економічну ефективність результатів досліджень.

Об'єкт досліджень. Технологічні прийоми вирощування каченят.

Предмет досліджень. Збереженість, вікова динаміка живої маси, середньодобових та відносних приростів, витрати корму на 1 кг приросту, морфологічний склад тушок та хімічний склад м'яса каченят.

Методи досліджень: зоотехнічні (визначення показників збереженості, м'ясної продуктивності, витрат кормів на одиницю приросту; морфологічні (аналіз якісних показників тушок каченят); біохімічні (аналіз хімічного складу м'яса); статистичні (середні величини і їх похибки, вірогідність різниці, коефіцієнти варіації).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексну оцінку продуктивних і м'ясних якостей каченят кросу «Темп» в умовах фермерського господарства за різних систем утримання.

Встановлено оптимальну щільність посадки при вирощуванні каченят на глибокій підстилці та в клітках.

Обґрунтована доцільність формування рівновагових угрупувань каченят при вирощуванні на основі їх розподілу у добовому віці за масою інкубаційних яєць, із яких вони виведені. Виявлено вплив класів розподілу на м'ясну продуктивність каченят.

Вперше встановлено позитивний вплив пробіотика «Байкал ЕМ 1» на м'ясну продуктивність і якість м'яса каченят.

Розроблений технологічний прийом вирощування каченят захищений патентом на корисну модель «Спосіб вирощування некондиційних каченят».

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаних досліджень дають змогу рекомендувати застосовування в птахівничих господарствах удосконалених прийомів вирощування каченят, що забезпечує підвищення м'ясної продуктивності і якості м'яса, вартість додатково одержаної продукції становить: в розрахунку на 1 м² при використанні оптимальної щільності посадки каченят на глибокій підстилці -

182,40…187,95 грн., в клітках - 141,00…141,15 грн., при використанні рівновагових угрупувань в розрахунку на 1000 голів вирощених каченят - 660,00…1870,00 грн., при застосуванні пробіотика «Байкал ЕМ 1» в розрахунку на 1000 голів - 3057,75…3240,15 грн., при вирощуванні некондиційних каченят в розрахунку на 1000 голів - 2876,51 грн.

Результати досліджень впроваджено в умовах ФГ «Світанок» та ПП «Лазаренко» Миколаївської області (акти впровадження від 07.06.2011 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці методики, безпосередній організації і проведенні досліджень, опрацюванні матеріалів отриманих експериментальних даних, формулюванні висновків та пропозицій виробництву, в підготовці до друку наукових праць. Уточнення методичних підходів і теоретичних положень проведено разом з науковим керівником. У загальному обсязі виконаних робіт частка автора становить 95%.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень доповідалися й отримали позитивний відзив на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Миколаївського державного аграрного університету (2009-2011 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції «Методи підвищення ефективності у тваринництві», присвяченій 75-ти річчю з дня народження М. З. Басовського» (Білоцерківський НАУ,

м. Біла Церква, 27-28 травня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Біологічні аспекти технології тваринництва та виробництва продукції» (Миколаївський ДАУ, м. Миколаїв, 9-11 вересня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Зоотехнічна наука, історія, проблеми, перспективи» (Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам'янець-Подільський, 16-18 березня 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва» (Вінницький НАУ, м. Вінниця, 20-21 квітня 2011 р.), ХІІ Украинской конференции по птицеводству с международным участием «Актуальные проблемы современного птицеводства» (м. Харків, 2011 р.).

Публікація результатів досліджень. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 наукових праці у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 140 сторінках комп'ютерного тексту і включено: вступ, аналітичний огляд та вибір напрямів досліджень, матеріал, загальна методика та етапи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел літератури, 48 таблиць, 1 рисунок, 4 додатки. Список використаної літератури нараховує 222 джерела, з них 21- іноземною мовою.

Матеріал і методика власних досліджень

Дисертаційна робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті впродовж 2008-2010 рр.

Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи проводились в умовах фермерського господарства «Світанок» Братського району Миколаївської області, який є племрепродуктором ІІ порядку з розведення каченят кросу «Темп», біохімічні дослідження - в Очаківській районній ветеринарній лабораторії.

Загальна схема експериментальних досліджень наведена на рис. 1

Відповідно із завданнями досліджень на першому етапі визначали вплив різних систем утримання та щільності посадки каченят на основні показники м'ясної продуктивності та якості м'яса. В дослідженнях використовували дві основні системи утримання каченят - на глибокій підстилці та в клітках.

Рис. 1 Схема досліджень

При вирощуванні каченят на глибокій підстилці групи птиці (самці та самки) комплектували в залежності від щільності посадки: 8 гол./мІ, 10 гол./мІ, 12 гол./мІ (n = 540).

При вирощуванні каченят в клітках групи птиці (самці та самки) комплектували в залежності від щільності посадки каченят: 14 гол./мІ (10 кліток), 15 гол./мІ (8 кліток), 16 гол./мІ (8 кліток). Вирощування каченят проводили до 7-тижневого віку без пересадок (n = 578).

На другому етапі встановлювали доцільність вирощування каченят у рівновагових угрупуваннях на основі їх розподілу у добовому віці за масою інкубаційних яєць, із яких вони виведені. Яйця відбиралися за такими класами: модальний, мінус і плюс варіант, які визначалися середньоквадратичним відхиленням від середнього значення: М₀ -± 0,67 у, М^- - <- 0,67 у,

М⁺ - >+ 0,67 у. Яйця кожного калібровочного класу інкубували в окремих лотках. З виведеного молодняку відбирали групи та сортували їх за статтю (по 100 голів у кожній групі - 50> та 50+ ). Самців і самок вирощували окремо.

Роботи, проведені на третьому етапі досліджень, стосувались встановлення впливу пробіотика «Байкал ЕМ 1» на м'ясну продуктивність та якість м'яса кондиційних каченят та визначення можливості за допомогою даного пробіотика вирощування некондиційного молодняку.

Для виконання даного етапу досліджень сформовано три групи кондиційних каченят по 50 голів в кожної статі (контрольна та дві дослідні) та три групи некондиційного молодняку по 35 голів в кожній групі (контрольна та дві дослідні). Каченят дослідних груп випоювали пробіотиком «Байкал ЕМ 1» за схемою: група Д1 - 1…14 дн. - 0,15 мл/гол., 15…28 дн. - 0,25 мл/гол., 29…49 дн. - 0,40 мл/гол., група Д2 - 1…14 дн. - 0,15 мл/гол., 15…28 дн -0,25 мл/гол.

Піддослідні каченята утримувалися в пташниках на глибокій підстилці з вільним доступом до корму та води. Годівля каченят всіх груп здійснювалася за однаковими раціонами у два вікові періоди: 1…14 днів (стартовий комбікорм), 15…49 днів (основний комбікорм).

Заключним етапом досліджень було визначення економічної ефективності удосконалених технологічних прийомів вирощування каченят.

В процесі виконання всіх етапів досліджень визначали збереженість каченят, живу масу - шляхом щотижневого індивідуального зважування впродовж 7-ми тижнів вирощування. Відносні та середньодобові прирости живої маси визначали за загальноприйнятими методиками.

Для визначення м'ясних якостей в кінці вирощування було проведено анатомічний розтин тушок каченят, з кожної групи відбирали по 3 > та 3 + для визначення морфологічного складу тушок та хімічного складу м'яса за методикою ВНДІП. В процесі дослідження морфологічного складу тушки визначали такі показники: забійну масу, забійний вихід, вихід напівпатраної, патраної тушки, їстівних та неїстівних частин, м'язів, кісток, шкіри з підшкірним жиром, індекс м'ясності (ІМЯ), м'ясо-кістковий індекс (МКІ), а також хімічний склад м'яса. вирощування каченя продуктивність молодняк

Індекс м'ясних якостей розраховували за формулою:

, де (1)

ІМЯ індекс м'ясних якостей,

Мї - маса їстівних частин тушки,

Мн - маса неїстівних частин тушки.

М'ясо-кістковий індекс розраховували за формулою

, де (2)

МКЯ м'ясо-кістковий індекс,

Mм - маса м'язів,

Mк - маса кісток.

Хімічний склад м'яса визначали за такими показниками:

1. Вміст води в м'язах визначали експрес-методом за Грау і Грамм;

2. Вміст білку - за колориметричним методом;

3. Вміст загальних ліпідів - методом Сокслета - ГОСТ 23042-86 «М'ясо і м'ясні продукти. Методи визначення жиру»;

4. Вміст золи - (ГОСТ 74563. 98).

Енергетичну цінність 100 г м'яса розраховували за формулою:

К = СР - (Ж + З) х 4,1 + Ж х 9,3, де (3)

К - калорійність м'яса, ккал,

СР - суха речовина, %

Ж - жир, %

З - зола, %

4,1 - коефіцієнт перерахунку,

9,3 - коефіцієнт перерахунку жиру в ккал.

Вірогідну різницю між середніми показниками продуктивності каченят піддослідних груп встановлювали за допомогою критерія Ст'юдента.

Отримані результати оброблено методом варіаційної статистики з використанням комп'ютерної програми Microsoft Office Excel.

Економічну ефективність удосконалених прийомів вирощування каченят розраховували за методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, винаходів і раціоналізаторських пропозицій.

Результати досліджень

Вплив систем утримання та щільності посадки на основні продуктивні показники каченят при вирощуванні на м'ясо. Традиційним способом вирощування каченят є вирощування на глибокій підстилці.

Відповідно до відомчого стандарту (ДСТУ 4686:2006) основними параметрами базових технологій виробництва продукції водоплавної птиці передбачено, що при вирощуванні пекінських качок на глибокій підстилці без пересадок щільність посадки становить 8 гол./м.²

Використання при вирощуванні каченят кросу «Темп» збільшеної щільності посадки призводить до зміни відповідних показників збереженості та продуктивності.

Встановлено, що найбільшу збереженість мали каченята, які вирощувалися за щільності посадки 8 гол./м² - 93,1…97,2 % та 10 гол./м² - 93,3…94,4 %, що в середньому на 1,3…2,6 % вище у порівнянні із каченятами, які вирощувалися за щільності посадки 12 гол./м²

Використання при вирощуванні каченят різних систем утримання та щільності посадки 12 гол./мІ і 16 гол./м² дало найкращі результати за живою масою в кінці вирощування (табл. 1): у самців жива маса становила 3021,2 г, що на 63,5 г вище у порівнянні з контрольною групою (р<0,01); у самок - 2907,3 г, що на 75,8 г більше відповідно (р<0,001).

В кінці вирощування найменші витрати корму на 1 кг приросту спостерігалися у каченят обох статей, які вирощувалися за щільністю посадки 12 гол./м² - 2,75 кг (для самців) та 2,85 кг (для самок). Економія корму складає 0,06 кг/гол. (для самців) та 0,08 кг/гол. (для самок).

Таблиця 1 Жива маса (г) каченят у 7-ми тижневому віці за різних систем утримання та щільності посадки, гол./м², ±

Примітки: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.

Вирощування каченят на глибокій підстилці за щільності посадки

12 гол./м² позитивно вплинуло на основні показники м ясних якостей.

Відмічено високий вихід їстівних частин у самців та самок, які вирощувалися за щільності посадки 12 гол./м² - 66,7 і 68,4 % відповідно, що

вірогідно перевищують дані показники у каченят контрольної групи: на 283,4 г (самці) та 242,8 г (самки) (р<0,001).

Найбільший вихід м'язів також спостерігався у цій групі і складав у самців 861,0 г, що перевищує аналогів на 106,6 г (р<0,01), у самок - 806,0 г, що перевищує аналогів на 101,4 г (р<0,001).

Ущільнення посадки каченят призводить до незначного зменшення білку (табл. 2) з 16,0 до 15,7 % у самців та з 16,0 до 15,6 і 15,7 % - у самок та збільшення вмісту жиру в їх тушках: у самців - з 26,5 до 27,7 % (різниця між групами невірогідна), у самок - з 27,0 до 28,4 % (різниця між групами невірогідна).

Таким чином, узагальнюючи одержані результати стосовно вирощування каченят кросу «Темп» на глибокій підстилці, можна зробити висновок, що застосування ущільненої посадки каченят на рівні 12 гол./м² не призводить до зниження основних продуктивних показників, сприяє підвищенню живої маси в кінці періоду вирощування та зниженню витрат корму на 1 кг приросту живої маси.

Вирощування каченят кросу «Темп» в клітках за різної щільності посадки певним чином вплинуло на основні показники продуктивності.

Найкращими показниками збереженості характеризувалися самці, вирощені за щільності посадки 14 гол./м² - 95,2 % та самки, вирощені за щільності посадки 15 гол./м² - 96,6 %.

Використання при вирощуванні каченят щільності посадки 16 гол./мІ дало найкращі результати: у самців жива маса становила 3241,7 г, що на 223,3 г вище у порівнянні із контрольною групою (р<0,001); у самок - 3186,4 г, що на 232,1 г більше відповідно (р<0,001).

В кінці вирощування найменші витрати корму спостерігалися у каченят

Таблиця 2 Хімічний склад (%) та калорійність м'яса каченят при вирощуванні на глибокій підстилці за різної щільності посадки, ±

Примітка. * - р<0,05.

обох статей, які вирощувалися за щільності посадки 16 гол./м² - 2,56 кг (для самців) та 2,60 кг (для самок). Економія корму становить у самців - 0,20 кг, у самок - 0,21 кг відповідно.

За якісними показниками тушок найкращою групою виявилися каченята, вирощені за щільності посадки 16 гол./м². Так, вихід їстівних частин у каченят кращої групи становить 65,5 % (самці) та 61,4 % (самки), що на 3,3 % вище у порівнянні із самцями та на 1,2 % - у порівнянні із самками інших груп; вихід м'язів по відношенню до патраної тушки знаходиться на рівні 53,6 і 58,3 % (самці) та 51,2 і 55,5 % (самки), що на 3,1 і 4,7 % і на 3,4 і 5,3 % відповідно вище у порівнянні з іншими групами; співвідношення їстівних частин тушки до неїстівних (ІМЯ) - 2,76 (самці), що 0,2 і 0,4 більше у порівнянні з іншими групами (р<0,001) і 2,55 (самки), що на 0,04 і 0,16 вище у порівнянні із самками інших груп.

За основними показниками хімічного складу м'яса каченят вірогідної різниці не встановлено. Вміст білку в м'язовій тканині у самок знаходиться на рівні 15,4 і 15,7 %, у самців - 15,6 і 15,7 %; вміст жиру у самок - 27,3 і 28,9 %, у самців - 26,8 і 28,5 %; вміст золи знаходиться в межах 0,7 і 0,9 % для каченят обох статей

Таким чином, результатами проведених досліджень доведено можливість вирощування каченят кросу «Темп» в клітках з використанням ущільненої посадки 16 гол./м², що забезпечує збільшення м'ясної продуктивності без погіршення якості м'яса.

Ефективність вирощування каченят у рівновагових угрупуваннях. Вирощування каченят у рівновагових угрупуваннях дало можливість встановити, що найкраща збереженість самців та самок спостерігається у групах М⁺ та М₀ - 98…99 %, найменша - в групі М^- (91…93%).

Кращою групою за живою масою та якісними показниками тушки була група каченят М⁺ обох статей (табл. 3, 4).

Таблиця 3 Динаміка живої маси самців (г) при вирощуванні у рівновагових угрупуваннях, ±