Системно-подієві засади планування проектів захисту рослин обприскуванням

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Системно-подієві засади планування проектів захисту рослин обприскуванням

05.13.22 - управління проектами та програмами

Шолудько Петро Васильович

Львів - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному науковому центрі «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, професор Боярчук Віталій Мефодійович, Львівський національний аграрний університет, перший проректор.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Чернов Сергій Костянтинович, Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова, завідувач кафедри «Управління проектами»;

кандидат технічних наук, доцент Мельниченко Олександр Іванович, Національний транспортний університет, доцент кафедри «Транспортне право, системний аналіз та логістика».



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Щороку сільськогосподарські підприємства (СГП) України зазнають значних втрат урожаю вирощуваних ними культур від дії шкодочинних об'єктів (ШО) (бур'янів, шкідників та хвороб). Ці втрати в окремі роки можуть сягати 30%. Для їх запобігання застосовують хімічний захист рослин обприскуванням (ХЗР), який передбачає нанесення на поверхню сільськогосподарських культур (СК) у певних фазах їх росту та розвитку розчину відповідних хімічних препаратів. Ефективне виконання ХЗР потребує реалізації відповідних проектів, основою яких є планування.

Чинні методи і моделі планування проектів не враховують ймовірного характеру часу настання подій, що зумовлюють потребу виконання робіт у цих проектах, і, відповідно, це є основною причиною прийняття помилкових рішень під час планування робіт, потреби у ресурсах та бюджету у проектах ХЗР. У дисертаційній роботі розкриваються науково-методичні засади та обґрунтовано алгоритм, який є основою інформаційно-аналітичної системи для планування проектів ХЗР на підставі врахування ймовірного характеру подій проектного середовища, що є актуальним питанням як з наукового, так і з практичного погляду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексних планів наукових досліджень Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААНУ, зокрема, складової «Створити наукові засади, змоделювати стохастичні процеси технологічного обслуговування та розкрити залежність їх функціональних показників ефективності від параметрів системи використання техніки в умовах кооперування в агропромисловому комплексі» (№ держреєстрації 0107U012390) та Львівського національного аграрного університету, зокрема, складової «Розробка рекомендацій з підвищення ефективності соціально-економічного розвитку сільських територій Західного регіону України» (№ держреєстрації 0100U002333).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності управління проектами ХЗР на основі розроблення та використання на практиці методів і моделей планування робіт з урахуванням ймовірного характеру подій, що їх зумовлюють.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

? проаналізувати чинні методи та моделі планування проектів, з'ясувати їх недоречності та означити напрями вдосконалення;

? виконати класифікацію подій та робіт у проектах ХЗР, розкрити та описати взаємозв'язки між ними і причинами, що зумовлюють їх ймовірний характер;

? здійснити системний аналіз проектів із стохастичними подіями проектного середовища та розробити системно-подієві засади планування робіт у проектах ХЗР;

? обґрунтувати статистичні моделі подій агрометеорологічної та предметної складових проектного у проектах ХЗР для природно-виробничих умов Львівщини;

? розробити методи прогнозування потоку замовлень на виконання робіт у проектах ХЗР та планування сезонного обсягу цих робіт для заданих характеристик проектного середовища;

? удосконалити комп'ютерну програму імітаційного моделювання виконання робіт у проекті ХЗР, яка враховує ймовірний характер подій проектного середовища і взаємозв'язки між ними та роботами;

? виконати комп'ютерні експерименти та з'ясувати залежність функціональних показників виконання робіт у проектах ХЗР від параметрів їх технічного забезпечення та прогнозованих характеристик агрометеорологічної і предметної складових проектного середовища;

? обґрунтувати потребу у ресурсах для виконання робіт у проектах ХЗР, впровадити результати дослідження у практику та визначити очікуваний економічний ефект.

Об'єктом дослідження є процеси планування робіт у проектах із стохастичними подіями проектного середовища.

Предметом дослідження є методи і моделі планування робіт у проектах із стохастичними подіями проектного середовища.

Методи дослідження. У роботі використано методи: аналітичного та експериментального дослідження для обґрунтування структури подій і причинно-наслідкових зв'язків між ними і роботами; системно-подієвого підходу до планування проектів ХЗР; статистичного оцінення, регресійно-кореляційного аналізу для побудови моделей проектного середовища; статистичного імітаційного моделювання для визначення функціональних показників ефективності проектів ХЗР; ітерацій та теорії управління проектами для планування сезонного обсягу робіт у проектах ХЗР.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

? вперше

- системно обґрунтовано структуру подій предметної складової проектного середовища, сформованої з різних вирощуваних СК, яка базується на досвіді попередніх проектів та враховує стохастичний характер агрометеорологічних умов;

- розроблено метод прогнозування потоку замовлень на виконання робіт у проектах ХЗР, яким враховано ймовірний характер подій проектного середовища;

- обґрунтовано статистичні моделі часу настання подій агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища, які враховують причинно-наслідкові зв'язки між ними, виявлені на основі досвіду попередніх проектів;

- отримані статистичні закономірності зміни функціональних показників ефективності проектів ХЗР від параметрів їх технічного забезпечення та характеристик предметної складової проектного середовища;

? удосконалено

- статистичну імітаційну модель виконання робіт у проектах ХЗР, яка враховує ймовірний характер подій проектного середовища та причинно-наслідкові зв'язки між ними і роботами;

- класифікацію подій та робіт у проектах ХЗР;

? отримали подальший розвиток

- системно-подієві засади планування проектів із стохастичними подіями проектного середовища.

Практичне значення одержаних результатів. Розкрито особливості планування змісту та часу виконання робіт у проектах ХЗР на основі прогнозування ймовірнісних подій, що їх зумовлюють. Розроблені методи, моделі та алгоритми дають змогу підвищити ефективність стратегічного (узгодження керованих характеристик предметної складової проектного середовища із параметрами технічного забезпечення та мінливими подіями проектного середовища), тактичного (прогнозування змісту та часу виконання робіт із врахуванням ймовірнісних моделей агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища) та оперативного (розроблення ситуаційного плану із врахуванням ймовірнісних моделей складових робіт) планування проектів ХЗР.

На основі розроблених методів і моделей планування проектів ХЗР створено комп'ютерну інформаційно-аналітичну систему, яка дає змогу обґрунтувати правильні управлінські рішення стосовно планування робіт, ресурсів та бюджету цих проектів.

Особистий внесок здобувача. Автором отримані такі наукові результати: 1) проведено аналіз чинних методів та моделей планування проектів аграрного виробництва [6, 14, 16, 17]; 2) виконано системний аналіз процесів планування у проектах [7, 9, 13, 17]; 3) обґрунтовано головні методи і моделі для планування робіт, ресурсів та бюджету у проектах ХЗР [1, 3, 4, 6, 11, 12, 18, 19, 20]; 4) обґрунтовано особливості та структуру алгоритму статистичного імітаційного моделювання виконання робіт у проектах ХЗР [2, 8, 10]; 5) класифіковано події та роботи у проектах ХЗР, розроблено методику та досліджено імовірнісні події проектного середовища [5, 13, 20, 21]; 6) виконано статистичне імітаційне моделювання виконання робіт, обґрунтовано алгоритм інформаційно-аналітичної системи для планування проектів ХЗР обприскуванням та визначено ефективність від її впровадження [15].

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на: ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції вчених і спеціалістів «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» (м. Кіровоград, 2007 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми землеробської механіки» (м. Львів, 2008 р.); Міжнародному науково-практичному форумі «Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу» (м. Львів, 2009 р.); І та ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Інтегроване стратегічне управління, управління проектами і програмами» (смт. Славське, 2010-2011 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Управління проектами у розвитку суспільства» (м. Київ, 2010 р.); XVIII Міжнародній науково-технічній конференції «Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві» (смт. Глеваха, 2010 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Управління проектами: стан і перспективи» (м. Миколаїв, 2010 р.); Міжнародному науково-практичному форумі «Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів» (м. Львів, 2010 р.); щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного аграрного університету (Львів, 1996-2010 рр.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційної роботи опубліковано у 21 друкованій праці, з них 13 у фахових виданнях та 8 у матеріалах конференцій і тезах доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п`яти розділів, висновків, списку використаних джерел із 185 найменувань та 7 додатків. Основна частина викладена на 156 сторінках тексту, містить 7 таблиць і 57 рисунків. Повний обсяг роботи становить 225 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й завдання дослідження, наукову новизну та практичну значущість роботи.

У першому розділі «Стан питання у практиці та теорії» обґрунтовано значення проектів ХЗР в аграрному виробництві. Проаналізовано стан проблеми ефективного планування проектів та програм ХЗР. Виконано аналіз науки з планування проектів.

Науково-методичні засади планування проектів розвиваються в працях С. Д. Бушуєва, К. В. Кошкіна, В. Н. Буркова, В. А. Рача, І. В. Кононенка, П. Р. Левковця, В. І. Воропаєва, В. Д. Шапіро, О. В. Сидорчука та інших вчених, що переконує в їх важливості для планування проектів. Проте ними не розглядалися причинно-наслідкові зв'язки між роботами та подіями з імовірним часом їх настання, що унеможливлює ефективне планування проектів ХЗР. Зокрема це стосується прогнозування змісту та часу виконання робіт, потреби в ресурсах та коштах із врахуванням мінливих характеристик проектного середовища за заданих параметрів технічного забезпечення проектів ХЗР, що є основною причиною прийняття помилкових управлінських рішень. Наведені аргументи свідчать про потребу розроблення нових методів і моделей для планування проектів ХЗР.

У другому розділі «Науково-методичні засади планування у проектах хімічного захисту рослин» виконано системний аналіз проектів ХЗР. Це дало змогу встановити, що вони характеризуються мінливим проектним середовищем, до якого належать зовнішні складові (природно-кліматичні умови , конкуренти , ринок технологій та ресурсів , соціальний стан населення , економічний та політичний стан регіону) та внутрішні (СГП та підприємства технологічного сервісу (ПТС)). Складовими СГП є поля із СК , вододжерела . Складовими ПТС є склади з отрутохімікатами та іншими витратними матеріалами , технічне забезпечення , виконавці та менеджер проекту ХЗР. Кожну із зазначених складових будемо розглядати

ХЗР» (рис. 1). Інформаційні зв'язки між скла¬довими системи «проект ХЗР» здійснюються з метою забезпечення

своєчасного координування взаємодії їх у часі, узгодження змісту та часу виконання робіт щодо ХЗР з наявними ресурсами. Система «проект ХЗР» функціонує на підставі виконання робіт, для яких залучаються технічні засоби, людські, матеріальні та енергетичні ресурси, що взаємодіють між її складовими:

; ; ; ; . (1)

Планування проектів ХЗР виконується на підставі реалізації низки процесів, які

скеровані на забезпечення мінімізації витрат ресурсів та коштів у цих проектах:

В[Рopt]= ВB + ВП + ВS > min, (2)

де Рopt - оптимальна структура системи «проект ХЗР»; ВB - втрати врожаю у СГП

від несвоєчасності виконання робіт щодо ХЗР, грн; ВП - витрати ПТС на ресурси для

виконання робіт із ХЗР, грн; ВS - витрати на виконання робіт у системі «проект ХЗР».

Ефективне планування проектів ХЗР ґрунтується на системно-подієвому підході, який полягає у системному розгляді окремих подій та робіт. Виконана класифікація подій і робіт у цих проектах є основою визначення їх змісту та побудови ієрархічної структури робіт. Усі події у проектах ХЗР можна розділити за п'ятьма класифікаційними ознаками: 1) за ступенем керованості - керовані, некеровані та частково керовані; 2) за належністю до складових проектного середовища - агрометеорологічні, предметні, технологічні, технічні, ресурсні та інформаційні; 3) за належністю до проекту - зовнішні та внутрішні; 4) за генезисом - базові та похідні; 5) за черговістю настання - перша, друга, …, п-а. Роботи у проектах ХЗР можна класифікувати за такими класифікаційними ознаками: 1) за належністю до проекту (внутрішні та зовнішні); 2) за значенням у виробничому процесі (основні та допоміжні); 3) за впливом на предмет праці (автоматизовані, машинні, машинно-ручні та ручні); 4) за залежністю одна від одної (залежні та незалежні); 5) за черговістю виконання (перша, друга, …, п-а). На підставі виконаної класифікації робіт у проектах ХЗР обґрунтовано графік їх передування, який є основою вибору варіантів поєднання робіт у цих проектах та одним із важливих етапів формування ефективної їх ієрархічної структури. Варіанти поєднання робіт обґрунтовуються виходячи з умови їх сумісності та функціональних характеристик технічного забезпечення. Наприклад, багатофункціональним обприскувачем ОПШ-800 з набором змінних робочих органів можна виконувати такі роботи:

(3)



де - внесення гербіцидів; - загортання гербіцидів у ґрунт; - розподілення інсектицидів на поверхні рослин; - нанесення фунгіцидів; - стрічкове обприскування; - рядкове обприскування; - суцільне обприскування.

Вузькоспеціалізовані обприскувачі (наприклад, ОПШ-2000) можуть виконувати роботи:

(4)

У межах проекту ХЗР окремі роботи можуть бути перенесені з однієї їх складової в іншу. Наприклад, заправка обприскувача може бути віднесена до технологічної складової, якщо передбачено засоби самозаправки обприскувачів. Аналогічно приготування робочої суміші за певних умов можна реалізувати у технологічній складовій, використавши її внутрішню споріднену роботу - підтримання концентрації робочої суміші. Тоді технологічна складова проекту ХЗР для системи зразка (3) може бути реалізована за логічною схемою

(5)

З наведених прикладів можна сформувати множину альтернативних варіантів ієрархічної структури робіт у проектах ХЗР, яка описується виразом

(6)

де - знак диз'юнкції (логіка «або»); M - навантаження робочої суміші у машини для її внесення; I - приготування робочої суміші.

Перевагами такого підходу до обґрунтування ієрархічної структури робіт у проектах ХЗР є можливість забезпечити необхідну і достатню гнучкість її на підставі багатоваріантного вибору технічного забезпечення і технологічних схем їх взаємодії для заданих характеристик проектного середовища.

Запропонований алгоритм планування змісту та часу виконання робіт у проектах ХЗР (рис. 2) передбачає реалізацію семи груп процесів на трьох ієрархічних рівнях - стратегічному, тактичному та оперативному.

Рис. 2. Алгоритм планування змісту та часу виконання робіт у проектах ХЗР.

Обґрунтовано, що базу даних для планування змісту та часу виконання робіт у проектах ХЗР слід формувати з п'яти джерел (агрометеостанцій, станцій захисту рослин, мережі Internet, СГП та ПТС), а база знань потребує обґрунтування моделей характеристик проектного середовища та розроблення трьох імітаційних моделей.

Виконати ефективне планування у проектах ХЗР неможливо без прогнозування потоку замовлень на виконання робіт у цих проектах. Цей потік характеризується щоденною потребою у виконанні робіт щодо боротьби із ШО на окремих СК, і його характеристики { } залежать від виду (н), наявності ( ) та часу появи ( ) ШО, кількості СК, які потребують ХЗР (Nk), а також агрометеорологічних умов (А), які зумовлюють час та обсяг заселення СК ШО:

{ }=f(н, Nk, , ф, А). (7)

Враховуючи те, що , і А є величинами мінливими, то будуть також мінливими, що створює труднощі у плануванні проектів ХЗР та вимагає використання статистичних методів.

Розроблено метод, який дає змогу прогнозувати потік замовлень на виконання робіт у проектах ХЗР із врахуванням мінливих характеристик проектного середовища. Цей метод передбачає: 1) визначення часу настання окремих фаз розвитку СК; 2) визначення обсягів та часу появи ШО на окремих СК; 3) формування потоку замовлень на виконання робіт щодо ХЗР. Прогнозування часу настання фаз розвитку окремих СК розпочинається з генерування часу відновлення вегетації озимих СК. З року в рік є мінливим, і залежить від інтенсивності прогрівання повітря та ґрунту. Відомий в окремому сезоні дає змогу визначити тривалість від нього до часу сівби ярих СК - . Знаючи , визначають час настання окремої фази розвитку ярих СК із виразу . Отримані кількісні значення часу настання окремих фаз розвитку СК відкладаються на осі часу (рис. 3).



Шкодочинні об'єкти можна поділити на два види: 1) ті, які виникають щосезону із обсягами, що перевищують нормовані значення відносно потреби виконання робіт з ХЗР; 2) ті, які виникають з обсягами, що є рівними або меншими від нормованих значень відносно потреби виконання робіт із ХЗР. Це свідчить про те, що з року в рік слід виконувати обов'язкові роботи із ХЗР, які належать до першої групи, та ті, потреба в яких є мінлива, вона зумовлюється обсягом заселення ШО, і вони належать до другої групи.

Для кожного із п-го видів ШО першого виду фіксується дата їх появи , яка відповідає певній фазі розвитку k-ї СК і відповідно відкладається на осі часу (див. рис. 3). Знаючи та агротехнічно допустиму тривалість виконання і-го виду робіт щодо захисту k-ї СК від п-го виду ШО , визначаються агротехнічно зумовлений час завершення робіт із виразу . Відносно другого виду ШО, які зумовлюють мінливу з року в рік потребу виконання робіт із ХЗР, то обґрунтування обсягів та часу появи ШО на окремих СК проводиться на підставі генерування значень та порівняння його з нормованим значенням обсягу заселення полів ШО , за якого слід виконувати роботи щодо ХЗР. Якщо задовольняється умова , то існує потреба виконання робіт із ХЗР. Визначення агротехнічно допустимої тривалості виконання і-го виду робіт щодо захисту k-ї СК від п-го виду ШО , часу появи ШО та агротехнічно допустимого часу завершення робіт проводиться аналогічно, як і для першого виду ШО. Якщо не задовольняється умова , то відсутня потреба у виконанні і-го виду робіт щодо ХЗР k-ї СК від п-го виду ШО.

На підставі отриманих значень , та реалізовується третій етап цього методу - формування потоку замовлень на виконання робіт щодо ХЗР. Послідовність реалізації цього етапу відображено на рис. 3. Насамперед формуються вектори 1,2,3,…,k, які відтворюють вхідні потоки п-х видів ШО на k-х культурах в окремому сезоні.

Під час стратегічного планування проектів ХЗР слід узгодити сезонну планову площу із технічним забезпеченням за заданого проектного середовища. Для цього використовують метод, що передбачає визначення функціональних характеристик виконання робіт із ХЗР за заданої сезонної площі, які отримують на підставі статистичного імітаційного моделювання. Ним, зокрема, передбачається проведення відповідних розрахунків, що дає змогу визначити питомі сукупні витрати коштів на виконання робіт із ХЗР упродовж окремого сезону за заданого технічного забезпечення. Порівняння отриманих значень питомих сукупних витрат коштів на виконання робіт із ХЗР для різних сезонних планових площ дає можливість виявити оптимальну площу, за якої ці витрати будуть мінімальними.

У третьому розділі «Методика моделювання подій та робіт у проектах хімічного захисту рослин обприскуванням» обґрунтовано методику розроблення моделей подій та робіт, які використовуються під час розв'язання головних задач планування проектів ХЗР. Ця методика ґрунтується на проведенні пасивних виробничих спостережень та використанні відомих методів ймовірностей і математичної статистики. Основними складовими проектів ХЗР, які зумовлюють мінливість змісту та часу виконання робіт, потребу у ресурсах та коштах для реалізації цих проектів, є агрометеорологічна та предметна. Агрометеорологічна складова характеризується базовими та похідними подіями, які мають стохастичний характер та відповідно зумовлюють ймовірний початок та тривалість виконання робіт у проектах ХЗР. До базових подій агрометеорологічної складової проектного середовища у проектах ХЗР належать: час випадання опадів; час, коли температура перевищує 25оС; час зникнення роси; час, коли швидкість вітру перевищує 5м/с. Похідною агрометеорологічною подією є час, коли агрометеорологічні умови сприятливі для виконання робіт стосовно ХЗР. Для обґрунтування моделей подій агрометеорологічної складової проектів ХЗР використовується досвід попередніх проектів. Усі агрометеорологічні події є основою для обґрунтування моделей добового фонду часу для виконання робіт у проектах ХЗР. Агрометеорологічно допустимий фонд часу виконання робіт щодо ХЗР в окрему добу визначається з виразу

, (8)

де - тривалість світлового проміжку часу в і-ту добу j-гo місяця, год.; - тривалість світлового проміжку часу в і-ту добу j-гo місяця, впродовж якого наявна роса, год; - тривалість світлового проміжку часу в і-ту добу j-гo місяця, впродовж якого швидкість руху повітря перевищує 5м/с, год; - тривалість світлового проміжку часу в і-ту добу j-гo місяця, упродовж якого температура повітря перевищує 25оС, год.

Предметна складова характеризується базовими та похідними подіями. До базових подій належить час відновлення вегетації озимих зернових культур, а до похідних подій належать: час сівби ярих культур; час настання фаз розвитку культур; час виникнення ШО на різних культурах в окремих фазах їх розвитку. Збір потрібних статистичних даних щодо часу настання базових подій та похідних подій предметної складової проектного середовища, які характеризують час настання фаз розвитку СК, виконували на підставі опрацювання ретроспективної інформації з проектів попередніх років, яка наявна в архівних звітах пунктів сигналізації і прогнозу районних станцій захисту рослин Львівської області. Що стосується подій часу появи ШО на різних СК в окремих фазах їх розвитку, то цю інформацію отримано з прогнозу фітосанітарного стану агроценозів, який щороку виконує державна інспекція захисту рослин у Львівській області.

Окрім того, значний вплив на темпи виконання робіт та потребу у ресурсах мають параметри технічного забезпечення проектів ХЗР та структура посівних площ. Для визначення впливу подій проектного середовища та параметрів технічного забезпечення проектів ХЗР на темпи виконання робіт у них, ми розробили відповідну методику, якою розкрито сутність цих подій та з'ясовано, що їх дія є системною та детерміновано-стохастичною. Це є основою для обґрунтування доцільності використання в дослідженні статистичної імітаційної моделі, в якій вплив зазначених подій на тривалість виконання робіт у проектах має відтворюватися на основі врахування встановлених особливостей системних взаємозв'язків між похідними подіями, що є основою розроблення планів цих проектів. Структура посівних площ приймається на підставі стратегічних планів, які розробляють СГП. У наших дослідженнях структуру посівних площ взяли таку, яка відповідає середньостатистичним даним Львівщини.

Визначення статистичних показників ефективності виконання робіт у проектах ХЗР проводили на підставі їх статистичного імітаційного моделювання. Для визначення цих показників удосконалено комп'ютерну програму імітаційного моделювання виконання робіт у проекті ХЗР, яка складається з таких блоків: 1) формування бази даних для моделювання; 2) моделювання виконання робіт у проекті ХЗР за заданих параметрів технічного забезпечення та характеристик проектного середовища; 3) розрахунок показників ефективності виконання робіт у проектах ХЗР.

На основі аналізу процесів планування у проектах ХЗР розроблено їх системну модель (рис. 4). Встановлено, що процеси планування у проектах ХЗР поділяються на чотири групи: планування попиту на виконання ХЗР; планування змісту та часу хімічний захист рослина агрометеорологічний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Системна модель планування проектів ХЗР.

виконання робіт; планування потреби в ресурсах; створення плану. Кожна із зазначених груп процесів має окремі підпроцеси, що взаємопов'язані між собою вхідними даними та отриманими результатами. Вони виконуються на трьох ієрархічних рівнях - стратегічному, тактичному та оперативному. Стратегічне планування розпочинається з реалізації процесу планування попиту на виконання робіт із ХЗР (Пс1). Початковими даними для цього процесу є структура посівних площ, терміни посіву СК, агрометеорологічні умови та прогноз фітосанітарного стану агроценозів для регіону, де реалізовується проект ХЗР. Результатом цього процесу та початковими даними для процесу розподілу робіт між СГП та ПТС (Пс2) є обґрунтований попит на виконання робіт із ХЗР. На підставі розподілу робіт між СГП та ПТС виконується процес планування потреби у ресурсах (Пс3). Отримані результати процесів стратегічного планування у проектах ХЗР є основою створення стратегічного плану (план 1).

Тактичне планування виконується після фіксування дат настання певних фаз розвитку СК та стану окремих полів. Першим процесом тактичного планування у проектах ХЗР є уточнення попиту на виконання робіт (Пт1). Початковими даними для цього процесу є стратегічний план 1, фактична структура посівних площ, час настання фаз розвитку окремих культур, уточнені прогнозні дані щодо ШО, агрометеорологічних умов та наявних ресурсів. Результатом процесу Пт1 є уточнений попит на виконання робіт із ХЗР. На підставі результатів процесу Пт1 виконується планування змісту та часу виконання робіт із ХЗР (Пт2), результатом якого є обґрунтована WBS структура. Отримана WBS структура є основою для реалізації процесу уточнення ресурсів для виконання робіт із ХЗР (Пт3). На підставі реалізації процесу Пт3 отримується уточнена потреба в ресурсах та створюється тактичний план (план 2). Оперативне планування виконується безпосередньо під час появи ШО на полях із СК. Воно розпочинається з процесу визначення попиту на виконання ХЗР (По1). Для його здійснення слід мати інформацію про стан полів, прогноз погодних умов на декілька днів наперед та наявність ресурсів (СГП та ПТС). Результатом процесу По1 є ситуаційний обсяг робіт із ХЗР, на підставі якого планується послідовність і тривалість їх виконання (По2) та розподіл техніки як СГП, так і ПТС на окремих полях (По3). Це дає змогу скласти оперативні календарні плани виконання робіт із ХЗР (план 3).

Четвертий розділ «Результати моделювання подій проектного середовища та складових робіт у проектах хімічного захисту рослин обприскуванням» стосується формування бази даних для планування проектів ХЗР. На основі опрацювання даних Яворівської агрометеорологічної станції (Львівська область) обґрунтували моделі часу настання похідних подій агрометеорологічного середовища, а саме агрометеорологічно зумовленого добового фонду часу для виконання робіт у окремому місяці . Статистичне опрацювання отриманих даних дало змогу обґрунтувати теоретичні закони розподілу та визначити числові їх значення (табл. 1).

Таблиця 1

Місяць	Закон розподілу	Функція розподілу	Числові характеристики
			год
квітень	Вейбулла		7,53	0,57
травень	Нормальний		8,91	0,48
червень	Вейбулла		9,18	0,56
липень	Вейбулла		8,42	0,56
серпень	Вейбулла		7,32	0,61

За результатами отриманих моделей побудовано тенденцію зміни математичного сподівання впродовж сезону виконання робіт із ХЗР, яка описується поліномом третього степеня:

, r=0,99, (9)

де - номер місяця у сезоні виконання робіт із ХЗР.

Статистичне опрацювання даних щодо часу відновлення вегетації озимих зернових культур дало змогу обґрунтувати теоретичний закон розподілу, яким є

нормальний розподіл, функція густини якого має вигляд:

. (10)

Статистичні характеристики розподілу часу відновлення вегетації озимих зернових культур наступні: оцінка математичного сподівання - 84 доба; коефіцієнт варіації - 0,43.

Обґрунтовано моделі часу настання окремих фаз розвитку СК, які свідчать про те, що між часом агрометеорологічно зумовленого початку сівби та тривалістю від нього до окремих фаз розвитку СК існує сильний взаємозв'язок, оскільки коефіцієнт кореляції змінюється в межах 0,71…0,81, і вони описуються лінійними залежностями. На підставі інформації державної інспекції захисту рослин у Львівській області було встановлено моделі обсягів заселення СК ШО, які свідчать про те, що їх вид та кількість з року в рік є мінливими і залежать від агрометеорологічних умов та попередньо проведених заходів щодо боротьби з ними.

На основі виробничих експериментів із агрегатом ЮМЗ-6АКЛ+ОПШ-15-01, виконаних у Львівській філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (смт. Магерів Львівської обл.), обґрунтовано моделі складових робіт у проектах ХЗР. До них належать: 1) тривалість напрацювання на відмову (tн.в), 2) тривалість підготовки агрегату до заправки (tп.а); 3) тривалість усунення технічної відмови (tу.тн); 4) тривалість усунення технологічної відмови (tу.тх); 5) тривалість випорожнення 1 м3 ємкості обприскувача (tв.є); 6) тривалість заправки 1 м3 ємкості обприскувача (tз.є); 7) тривалість циклу приготування 1 м3 робочої суміші (tц.п); 8) тривалість щоденного технічного обслуговування основного агрегату (tЩТО). Статистичне опрацювання отриманих даних дало змогу обґрунтувати теоретичні закони розподілу та визначити числові їх характеристики (табл. 2).



Таблиця 2

Складова робіт із ХЗР	Закон розподілу	Функція розподілу	Числові характеристики
			год
tн.в	Вейбулла		20,14	0,88
tп.а	Вейбулла		0,066	0,61
tу.тн	Вейбулла		4,33	1,0
tу.тх	Нормальний		0,197	0,47
tв.є	Вейбулла		0,238	0,6
tз.є	Вейбулла		0,145	0,53
tц.п	Нормальний		0,017	0,49
tЩТО	Вейбулла		0,197	0,86

Отримані моделі подій проектного середовища та тривалостей виконання окремих робіт у проектах ХЗР є основою імітаційного моделювання виконання робіт та визначення системних функціональних показників, які є невід'ємною складовою планування цих проектів.

У п'ятому розділі «Результати моделювання базових подій та робіт у проектах захисту рослин обприскуванням» подано результати визначення характеристик розподілів часу початку виконання робіт із ХЗР та кількості їх видів у окремому сезоні, які отримано на основі їх статистичного імітаційного моделювання для заданих характеристик сезонного обсягу цих робіт. Вони описуються нормальними законами розподілу із наступними статистичними характеристиками: оцінками математичного сподівання відповідно =85 доба та =20 од.; коефіцієнт варіації відповідно та . Окрім того, на підставі отриманих даних щодо зміни математичного сподівання прогнозованого обсягу виконання робіт із ХЗР (Wp) залежно від сезонної планової площі побудовано кореляційну залежність, яка описується рівнянням

, r=0,99. (11)

Отримана залежність (11) свідчить про те, що зі зростанням сезонної планової площі пропорційно зростає прогнозований обсяг потреби у роботах із ХЗР.

У результаті проведення експериментів із удосконаленою комп'ютерною програмою статистичного імітаційного моделлю виконання робіт у проектах ХЗР здійснено прогнозування функціональних показників цих робіт. За результатами моделювання встановлено статистичні закономірності системних функціональних показників (обсягу несвоєчасно виконаних робіт та кількості днів роботи впродовж сезону) від сезонної планової площі за заданого технічного забезпечення (рис. 5).



Залежності оцінки математичного сподівання обсягу несвоєчасно виконаних робіт та кількості днів роботи від сезонної планової площі свідчать про те, що та зі збільшенням , збільшуються, а зі збільшенням продуктивності технічного забезпечення зменшуються.

Зростання оцінок математичних сподівань обсягу несвоєчасно виконаних робіт та кількості днів виконання робіт від збільшення сезонної планової площі та зростання продуктивності технічного забезпечення є логічно вмотивованим. Аналогічні тенденції мають витрата палива та матеріалів для виконання робіт у проектах ХЗР.

Планування сезонної площі у проектах ХЗР, як уже зазначалося, вимагає вартісного оцінення кожного з варіантів їх конфігурації. На основі вартісного оцінення проектів ХЗР визначено оптимальну сезонну планову площу та сукупні питомі затрати коштів на виконання робіт у проектах ХЗР (табл. 3).

Таблиця 3

Марка агрегату	Місткість бака, л	Оптимальна сезонна планова площа, га	Сукупні питомі витрати коштів, грн/га
ЮМЗ-8040.2+ОНШ-400	400	250	60,1
ЮМЗ-8040.2+ОНШ-800	800	300	50,7
ЮМЗ-8040.2+ОПШ-15-01	1200	375	46,0
ЮМЗ-8040.2+ОПШ-2000	2000	500	36,2
ЮМЗ-8040.2+ОШШ-3000	3000	600	33,6

Отже, у проектах централізованого ХЗР в умовах Малого Полісся Львівщини потрібно використовувати технічне забезпечення більшої продуктивності. Це дасть змогу забезпечити виконання робіт із ХЗР з найменшими витратами коштів.

Окрім того, розроблено алгоритм стратегічного планування проектів ХЗР, який є основою інформаційно-аналітичної системи планування цих проектів. Таким чином, розроблені науково-методичні засади планування у проектах ХЗР дають змогу визначити сезонну планову площу для заданого технічного забезпечення із врахуванням мінливого проектного середовища. Отримані результати для умов проектного середовища Львівської області впроваджено у практику Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед». Використання комп'ютерної програми для визначення планових показників проектів ХЗР у ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» дало змогу підвищити ефективність планування цих проектів та отримати економічний ефект в обсязі 67 грн/га.



ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі розкрито особливості та розроблено методи і моделі для планування проектів ХЗР на основі врахування стохастичної природи проектного середовища. На підставі аналізу стану питання у практиці та теорії розкрито актуальність дослідження і з'ясовано, що відомі методи та моделі для реалізації процесів планування проектів різної природи не дають змоги забезпечити ефективне планування через те, що ними не враховується ймовірнісна сутність проектного середовища.

2. Класифікація подій та робіт у проектах ХЗР є основою для їх ідентифікації. Обґрунтовані взаємозв'язки між подіями та роботами у цих проектах є основою для встановлення ефективної ієрархічної структури робіт та визначення потреби у ресурсах і коштах на їх виконання.

3. Розроблені системно-подієві засади планування проектів ХЗР передбачають на основі досвіду попередніх років прогнозування структури базових подій та часу настання окремих фаз розвитку СК і ШО, а також обґрунтування за критерієм своєчасності виконання робіт сезонної потреби в ресурсах для реалізації цих проектів.

4. Запропонований алгоритм планування змісту та часу у проектах ХЗР (див. рис. 2) передбачає реалізацію семи груп процесів на трьох ієрархічних рівнях - стратегічному, тактичному та оперативному. Для планування проектів ХЗР потрібна база даних формується з п'яти джерел (агрометеостанцій, станцій захисту рослин, мережі Internet, СГП та ПТС), а база знань вимагає розроблення моделей характеристик проектного середовища та трьох імітаційних моделей для кожного рівня планування.

5. Стохастичний характер агрометеорологічних та предметних складових проектного середовища, а також мінливість тривалості окремих складових виконання робіт з ХЗР є об'єктивними підставами вибору методу статистичного імітаційного моделювання проектів для прогнозування функціональних показників виконання цих робіт та планування потреби в ресурсах.

6. Розроблений метод прогнозування потоку замовлень на виконання робіт у проектах ХЗР враховує ймовірний характер подій проектного середовища, здійснюється у три етапи і лежить в основі планування змісту, часу, ресурсів та коштів. Розроблений метод стратегічного планування сезонної площі та технічного забезпечення проектів ХЗР базується на їх статистичному імітаційному моделюванні і передбачає узгодження за вартісним критерієм керованих характеристик предметної складової проектного середовища з параметрами технічного забезпечення проектів.

7. Математичне опрацювання офіційних даних агрометеорологічної станції та станції хімічного захисту рослин дало змогу обґрунтувати статистичні моделі часу настання подій агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища, які враховують причинно-наслідкові зв'язки між ними, виявлені на основі досвіду попередніх проектів. Встановлено, що тривалість агрометеорологічно зумовленого добового фонду часу для виконання робіт із ХЗР є мінливою впродовж сезону і в окремі місяці відображається законами розподілу із різними статистичними характеристиками (див. табл. 1). Отримані статистичні моделі часу настання фенологічних фаз розвитку СК та появи ШО описують предметну складову проектного середовища і є основою для прогнозування потоку замовлень на виконання робіт у проектах ХЗР.

8. Удосконалення статистичної імітаційної моделі виконання робіт у проектах ХЗР дало змогу врахувати основні складові проектного середовища, що зумовлюють функціональні показники їх виконання, причинно-наслідкові зв'язки та ймовірнісний характер, що є підставою для вірогідного планування потреби у ресурсах та коштах для виконання цих робіт.

9. У результаті комп'ютерних експериментів із статистичною імітаційною моделлю виконання робіт у проектах ХЗР для природно-виробничих умов Львівщини визначено функціональні показники та тенденції зміни статистичних характеристик їх розподілів від сукупної дії керованих і некерованих подій проектного середовища, що є основою для стратегічного узгодження характристик предметної складової проектного середовища з параметрами технічного забезпечення.

10. Використання комп'ютерної програми для визначення планових показників проектів ХЗР у ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (с. Вирів, Кам'янка-Бузький р-н, Львівської обл.) дало змогу підвищити ефективність планування цих проектів та отримати економічний ефект в обсязі 67 грн/га.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шолудько П. В. Модель та алгоритм багатокритеріальної оцінки технологічних операцій рослинництва / Шолудько П. В., Мальченюк І. Д. // Механізовані процеси сільськогосподарського виробництва : зб. наук. пр. - Львів : Львів. с.-г. ін-т, 1996. - С. 46-50 (автором обґрунтовано модель оцінки робіт у проектах ХЗР).

2. Хом'як В. В. Імітаційне моделювання внесення крапельного препарату вентиляторними обприскувачами / Хом'як В. В., Михайлецький М. І., Шолудько П. В. // Механізовані процеси сільськогосподарського виробництва : зб. наук. пр. - Львів : Львів. с.-г. ін-т, 1996. - С. 50-57 (автором розкрито особливості імітаційного моделювання робіт у проектах ХЗР).

3. Шолудько П. В. Експлуатаційна модель технологічної операції обприскування / Шолудько П. В. // Сільськогосподарські машини : зб. наук. статей. Вип. 5. - Луцьк : ЛДТУ, 1999. - С. 336-343.

4. Шолудько П. В. Вибір раціонального технічного оснащення механізованих загонів хімічного захисту рослин / П. В. Шолудько // Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам'яті Євгена Храпливого. - Львів : Львів. ДАУ, 1999. - С. 151-153.

5. Затхей Б. І. Проектування технологічних систем хімічного захисту рослин / Затхей Б. І., Нагірний Ю. П., Шолудько П. В. // Вчені Львівського державного аграрного університету - виробництву. Вип. 2. - Львів : Львів. ДАУ, 2002. - С. 24-26 (автором обґрунтовано методику дослідження подій проектного середовища).

6. Шолудько П. В. Теоретичні засади проектування технологічних процесів рільництва / П. В. Шолудько // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2004. - № 8. - С. 104-114.

7. Szoludko P. Modelowanie warunkуw pogodowych w okresie przeprowadzenia chemicznej ochrony roњlin / Piotr Szoludko, Bogdan Zatchej, Piotr Budyn // Materialy Jubileuszowego X Miedzynarodowego Sympozjum-Krakow, 2005. - S. 73-74 (автором виконано системний аналіз процесів планування проектів ХЗР).

8. Шолудько П. В. Моделювання експлуатаційних умов проведення механізованих робіт хімічного захисту рослин / П.В. Шолудько // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2005. - № 9. - С. 107-113.

9. Нагірний Ю. П. Синтез структурно-функціональної схеми технологічного комплексу захисту рослин / Ю. П. Нагірний, П. В. Шолудько // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2006. - № 10. - С. 61-66 (автором здійснено синтез складових проектів ХЗР).

10. Шолудько П. В. Імітаційна модель оцінки експлуатаційних властивостей машинно-тракторних агрегатів при виконанні технологічної операції обприскування / П. В. Шолудько // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2007. - № 11. - С. 30-37.

11. Шолудько П. В. Параметричне узгодження складових систем захисту рослин обприскуванням / П. В. Шолудько // Вісник Львівського державного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2008. - № 12. - С. 111-118.

12. Сидорчук О. В. Особливості обґрунтування ієрархічної структури робіт у проектах централізованого хімічного захисту рослин обприскуванням / О. В. Сидорчук, А. М.Тригуба, П. В. Шолудько // Шляхи підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму. Т. 1. - Львів : Львів. НАУ, 2009. - С. 369-372 (автором обґрунтовано складові ієрархічної структури робіт у проектах ХЗР).

13. Сидорчук О. В. Характеристики та моделювання робіт у проектах централізо-ваного хімічного захисту рослин обприскуванням / О. Сидорчук , А. Тригуба , П. Шолудько, Л. Сидорчук // Вісник Львівського національного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2009. - № 13, т.2. - С. 8-13 (автором виконано аналіз процесів планування у проектах ХЗР).

14. Особливості ситуаційного управління змістом та часом виконання робіт у інтегрованих проектах аграрного виробництва / Сидорчук О. В., Тригуба А. М., Панюра Я. Й., Шолудько П. В. // Східно-європейський журнал передових технологій. - 2010. - №1/2 (43). - С. 46-48 (автором проаналізовано чинні методи планування змісту та часу у проектах аграрного виробництва).

15. Тригуба А. М. Автоматизована аналітично-інформаційна система ситуаційного планування робіт у проектах централізованого хімічного захисту рослин / Тригуба А. М., Шолудько П. В. // Вчені Львівського національного аграрного університету виробництву : каталог наук. розробок / за заг. ред. В. В. Снітинського, В. І. Лопушняка. Вип. 10. - Львів : Львів. НАУ, 2010. - С. 65-67 (автором обґрунтовано алгоритм планування робіт у проектах ХЗР).

16. Сидорчук О. В. Вплив змісту проектів централізованого технологічного сервісу у рільництві на їх цінність / Сидорчук О. В., Тригуба А. М., Шолудько П. В. // Управління проектами у розвитку суспільства : Управління цінністю проектів та програм розвитку організацій : тези доп. VII Міжнар. конф. - К. : КНУБА, 2010. - С. 192-193 (автором обгрунтовано складові цінності проектів ХЗР).

17. Тригуба А. М. Особливості планування проектів та програм аграрного виробництва / Тригуба А. М., Сидорчук О. В., Шолудько П. В. // Управління проектами : стан та перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Миколаїв : НУК, 2010. - С. 313-316 (автором означено процеси планування у проектах ХЗР).

18. Тригуба А. М. Обґрунтування ієрархічної структури робіт у проектах хімічного захисту рослин обприскуванням / А. М. Тригуба, П. В. Шолудько // Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму. - Львів : Львів. НАУ, 2010. - С. 425-429 (автором обґрунтовано метод планування змісту робіт у проектах ХЗР).

19. Планування змісту та часу у проектах механізованого хімічного захисту рослин обприскуванням / О. Сидорчук, В. Боярчук, А. Тригуба, П. Шолудько // Вісник Львівського національного аграрного університету : агроінженерні дослідження, 2010. - № 14. - С. 78-83 (автором обгрунтовано методи та моделі планування змісту та часу виконання робіт у проектах ХЗР).

20. Сидорчук О. В. Взаємозв'язки між подіями та роботами у проектах механізованого захисту рослин обприскуванням / Сидорчук О. В., Тригуба А. М., Шолудько П. В. // Східно-європейський журнал передових технологій. - 2011. - № 1/5 (49). - С. 26-29 (автором здійснено синтез подій та робіт у проектах ХЗР).

21. Сидорчук О. В. Класифікація подій та робіт у проектах механізованого хімічного захисту рослин обприскуванням / Сидорчук О. В., Тригуба А. М., Шолудько П. В. // Науковий журнал НТУ : Управління проектами, системний аналіз і логістика. - 2011. - № 8. - С. 183-186 (автором класифіковано події та роботи у проектах ХЗР).



АНОТАЦІЯ

Шолудько П. В. Системно-подієві засади планування проектів захисту рослин обприскуванням. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - управління проектами та програмами. - Львівський національний аграрний університет, Львів, 2011.

У дисертаційній роботі розглядаються питання підвищення ефективності управління проектами хімічного захисту рослин обприскуванням завдяки розробленню та використанню методів, моделей і алгоритмів для планування цих проектів з урахуванням прогнозованих характеристик проектного середовища.

Розроблено науково-методичні засади планування проектів хімічного захисту рослин обприскуванням, які базуються на системно-подієвому підході до планування змісту, часу, ресурсів та коштів у цих проектах і враховують ймовірнісний характер подій проектного середовища. Означено та досліджено основні характеристики проектного середовища проектів хімічного захисту рослин обприскуванням. Удосконалено комп'ютерну прогаму статистичного імітаційного моделювання виконання робіт у проектах хімічного захисту рослин обприскуванням, яка уможливлює врахування всіх складових, що зумовлюють функціональні показники виконання цих робіт у проектах, їх причинно-наслідкові зв'язки та ймовірнісний характер. Отримано, проаналізовано та узагальнено результати виробничих спостережень і комп'ютерних експериментів. Розроблено алгоритм, який є основою інформаційно-аналітичної системи стратегічного планування проектів хімічного захисту рослин обприскуванням. Впроваджено результати досліджень у практику.

Ключові слова: планування, проекти, зміст, час, ресурси, хімічний захист, методи, моделі, ефективність.



Шолудько П. В. Системно-событийные основы планирования проектов защиты растений опрыскиванием. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - управление проектами и программами. - Львовский национальный аграрный университет, Львов, 2011.

В диссертационной работе рассматриваются вопросы повышения эффективности проектов защиты растений опрыскиванием благодаря разработанным и использованным методам, моделям и алгоритмам их планирования с учетом прогнозируемых характеристик проектной среды.

Обосновано, что эффективное планирование проектов химической защиты растений опрыскиванием должно базироваться на системно-событийном подходе, который заключается в системном рассмотрении отдельных событий и работ. Выполнена классификация событий и работ в этих проектах является основой определения содержания этих проектов и построения иерархической структуры работ.

Разработанные системно-событийные основы планирования проектов химической защиты растений предусматривают прогнозирование и установление причинно-следственных связей между событиями и работами, которые являются основой для решения главных задач планирования этих проектов и обоснования, по критерию своевременности выполнения работ, потребности в ресурсах для реализации этих проектов.

Предложенный алгоритм планирования содержания и времени выполнения работ в проектах химической защиты растений опрыскиванием предусматривает реализацию семи групп процессов на трех иерархических уровнях - стратегическом, тактическом и оперативном. Разработан метод, позволяющий осуществлять прогнозирование потока заказов на выполнение работ в проектах химической защиты растений опрыскиванием с учетом меняющихся характеристик проектной среды.

Для стратегического планирования проектов химической защиты растений опрыскиванием разработан метод, который предусматривает согласование выполнения работ по химической защите растений опрыскиванием с меняющиейся проектной средой для заданного технического обеспечения этих проектов. Обоснована методика разработки моделей событий и работ в проектах химической защиты растений опрыскиванием, базируется на проведении пассивных производственных наблюдений, использовании известных методов теории вероятностей, математической статистики, является основой решения главных задач планирования этих проектов.

Отмечены и исследованы главные характеристики проектной среды проектов защиты растений опрыскиванием. Разработана статистическая имитационная модель выполнения работ в проектах защиты растений опрыскиванием, позволяющая учесть все составляющие, которые предопределяют функциональные показатели выполнения этих работ, их причинно-следственные связи и вероятностный характер.

Получены, проанализированы и обобщены результаты производственных наблюдений и компьютерных экспериментов. Установлено, что время наступления событий агрометеорологической составляющей проектной среды в отдельные сутки имеет вероятностный характер, что приводит к переменной продолжительности агрометеорологически обусловленного суточного фонда времени для выполнения работ по химической защите растений опрыскиванием на протяжении сезона. Полученные модели событий предметной составляющей проектов химической защиты растений опрыскиванием, а именно времени наступления фаз развития сельскохозяйственных культур и времени появления вредоносных объектов на этих культурах в отдельных фазах их развития, являются основой для прогнозирования потока заказов на выполнение работ, которым учитывается вероятносный характер событий проектной среды.