Агробіологія нових столових сортів винограду та їх гібридів в умовах Приазовсько-степової виноградарської зони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія аграрних наук України

Національний інститут винограду і вина "Магарач"

УДК 634.86:631.542.85/.527.5(477.61/.62)(043.3)

06.01.08 - виноградарство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Агробіологія нових столових сортів винограду та їх гібридів в умовах Приазовсько-степової виноградарської зони

Лиховський Володимир Володимирович

Ялта - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті винограду і вина "Магарач" НААН України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Волинкін Володимир Олександрович, Національний інститут винограду і вина "Магарач", начальник відділу селекції, генетики винограду і ампелографії.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Хреновськов Едуард Іванович, Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри садівництва і виноградарства;

- кандидат сільськогосподарських наук Ласкавий Володимир Миколайович, Запорізька сільськогосподарська дослідна станція Інституту ефіроолійних культур, завідувач лабораторії виноградарства.

Захист відбудеться "27" квітня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.365.01 у Національному інституті винограду і вина "Магарач" за адресою: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31. корпус №1, конференц - зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту винограду і вина "Магарач" НААН України за адресою: 98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кірова, 31, корпус №1, к. 2.

Автореферат розісланий "24" березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Я.Е. Радіоновська.

Анотація

Лиховськой В.В. Агробіологія нових столових сортів винограду та їх гібридів в умовах Приазовсько-степової виноградарської зони. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук. Спеціальність 06.01.08 - виноградарство. - Національний інститут винограду і вина "Магарач". - Ялта, 2011.

В умовах Приазовсько-степової виноградарської зони в 2005-2009 рр. вивчалися 14 нових столових сортів та їх гібриди. Встановлювалися дати настання їх фенологічних фаз від розпускання бруньок до технологічної зрілості і визначався продукційний період від 97 днів.

Створений гібридний фонд столових ранньостиглих і крупноягідних сіянців винограду в кількості 3704 шт. Наукову і практичну цінність мають результати дослідження селекційної цінності популяцій, домінування, гетерозису і трансгресії за ознаками ранньостиглості, маси, форми і забарвлення ягід, маси грона, типу квітки, а також показника сили впливу батьківських форм на прояв цих ознак в гібридному потомстві. Показана можливість ефективного відбору гетерозисних гібридів.

В результаті вивчення виділено до еліти 15 гетерозисних за ранньостиглістю і крупноягоднiстю гібридних форм, 5 нових донорів ранньостиглості, перспективні комбінації схрещування за їх участю. Одержаний генофонд гібридних сіянців винограду з тривалістю продукційного періоду менше 105 днів дозволяє підтвердити необхідність градації терміну дозрівання з виділенням надраннього терміну, що відрізняється від дуже раннього на 10 днів.

На основі виявлених закономірностей рекомендується використовувати для селекції на ранньостиглість (менше 115 днів), крупні грона (800 -1200 г) і ягоди (10-12 г) як початкові форми сорти Лора, Подарунок Запоріжжю, Рішельє, Кардинал, Кодрянка.

Виявлено біологічні та господарські особливості нових сортів і виділених до еліти селекційних форм винограду. Аналіз одержаних даних дає можливість рекомендувати розширити сортимент столового винограду в Приазовсько-степовій виноградарській зоні за рахунок інтродукції виділених у результаті вивчення як перспективних сортів Аркадія і Кодрянка з урожайністю 24,3 та 34,8 т/га, відповідно.

Форма Лівія, як новий столовий сорт винограду, вирощування якого має високу рентабельність (до 391%), з 2011 року введений до "Реєстру сортів рослин, дозволених для промислового вирощування в Україні".

Ключові слова: столовий виноград, гібридний фонд, маса ягоди, форма ягоди, забарвлення ягід, маса грона, тип квітки, елітні форми, урожайність, економічна ефективність.

Аннотация

Лиховской В.В. Агробиология новых столовых сортов винограда и их гибридов в условиях Приазовско-степной виноградарской зоны. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность 06.01.08 - виноградарство. - Национальный институт винограда и вина "Магарач". - Ялта, 2011.

В условиях Приазовско-степной виноградарской зоны в 2005-2009 гг. изучались 14 новых столовых сорта и их гибриды. Устанавливались их фенологические фазы от распускания почек до технологической зрелости, и определялся продукционный период от 97 дней.

Создан гибридный фонд столовых раннеспелых и крупноягодных сеянцев винограда в объеме 3704 шт. Научную и практическую ценность представляют результаты исследования селекционной ценности популяций, доминирования, гетерозиса и трансгрессии по признакам раннеспелости, массе, форме и окраски ягод, массе гроздей, типу цветка, а также показателя силы влияния родительских форм на проявление этих признаков в гибридном потомстве. Показана возможность эффективного отбора гетерозисных гибридов.

В результате исследований выделено в элиту 15 гетерозисных по раннеспелости и крупноягодности гибридных форм, 5 новых доноров раннеспелости, перспективные комбинации скрещивания с их участием. Полученный генофонд гибридных сеянцев винограда с продолжительностью продукционного периода менее 105 дней, позволяет внести изменения в градацию срока созревания с выделением сверхраннего срока, изменяющую диапазон от очень раннего на 10 дней.

На основе выявленных закономерностей рекомендуется для селекции на раннеспелость (менее 115 дней), крупные грозди (800-1200 г) и ягоды (10-12 г) в качестве исходных форм привлекать сорта Лора, Подарок Запорожью, Ришелье, Кардинал, Кодрянка.

Выявлены биологические и хозяйственные особенности новых сортов и выделенных в элиту селекционных форм винограда. Анализ полученных данных позволяет рекомендовать расширить сортимент столового винограда в Приазовско-степной виноградарской зоне за счет интродукции выделенных в результате изучения как перспективных сортов Аркадия (24,3 т/га) и Кодрянка (34,8 т/га) с урожайностью 24,3 и 34,8 т/га, соответственно.

Форма Ливия, как новый столовый сорт винограда, выращивание которого имеет высокую рентабельность (до 391%) с 2011 г. введен в "Реестр сортов растений, разрешенных для промышленного возделывания в Украине".

Ключевые слова: столовый виноград, гибридный фонд, масса, форма и окраска ягод, масса грозди, тип цветка, элитные формы, урожайность, экономическая эффективность.

Annotation

Likhodskoi V.V. The agrobiological aspects of new table grape varieties and their hybrids under the conditions of the pre-Azov steppe grape-growing zone. - Manuscript. Thesis for the Degree of Candidate of Agricultural Sciences in Speciality 06.01.08 - Viticulture. - National Institute for Vine and Wine "Magarach", Ukraine, Yalta, 2011.

New table grape vaieties and their hybrids were studied under the conditions of the pre-Azov steppe grape-growing zone in 2005-2009. Their phenological phases, from budbreak to technological maturity, and the production period were determined.

Genetic resources of table large-berried and early-ripening grape varieties were raised, totaling 3704 seedlings.

Of scientific and practical importance are the results arising from the research into the breeding value of the study populations based on such traits as early maturity, berry weight, form and color, cluster weight, flower type and the index of the influence exerted by the parent forms on the expression of the above-mentioned traits in the hybrid progeny.

Based on the regularities established, the varieties Lora, Podarok Zaporpzh'iu, Richelieu, Cardinal and Kodrieanka are worthy of the use as the initial forms in breeding for early maturity as well as for large berries and clusters.

Biological and economical peculiarities of the new varieties and the selection forms claimed as pedigree material were revealed.

Based on analysis of the data obtained, an enlargement of the current table grape assortment of the pre-Azov steppe grape-growing zone can be recommended by introduction of the two study varieties, Arcadia (24,3 t/ha) and Kodrianka (34,8 t/ha) that were found promising, into commercial cultivation.

In 2011, the selection form Livia (profitability 391 %) was registered in the "Register of plant varieties authorized for commercial cultivation in Ukraine" as a new table grape variety.

Keywords: table grapes, hybrid genetic resources, berry weight, form and color, cluster weight, flower type, pedigree forms, yielding capacity, economical effectiveness.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Споживання винограду у свіжому вигляді в різних країнах залежить, в основному, від умов життя, що склалися історично, ступеня розвитку виноградарства й становить на рік: у Сирії, Йорданії - більше 40 кг; у Болгарії, Греції, Туреччині та країнах Близького Сходу і Середньої Азії - 15-30 кг; в Італії, Іспанії, Португалії, Аргентині, Румунії, Німеччині, Угорщині, Франції - 4-10 кг. Мінімально необхідна, науково обґрунтована норма споживання свіжого винограду для дорослої людини становить 8 кг на рік. За даними Держкомстату України, на 2008 рік площа виноградників столових сортів плодоносного віку становить 8 тис. га, при цьому валовий збір у всіх категоріях господарств склав 33,5 тис. т, що вдесятеро менше потреб. Іншим істотним недоліком у столовому виноградарстві України є його невелика питома вага в промисловому сортименті сортів раннього строку дозрівання, які мають високі товарні якості.

Питання ранньостиглості у 20 столітті протягом тривалого часу вивчали Погосян С.А. (1950), Журавель М.С. (1962), Голодрига П.Я. (1963), Хачатрян С.С. (1966), Докучаєва О.М. (1970), Дудник Н.А. (1976), Мальчиков Ю.О. (1981), Гузун М.І. (1981), Л.Ф. Мелешко (1982), і багато інших вчених, ними встановлено окремі закономірності при виведенні ранніх сортів винограду. Виведено нові сорти: Ранній Магарача, Мускат янтарний, Томайський та інші. Однак у цей час, у зв'язку із процесами зміни в біосфері, необхідно визначити спектр сортів винограду нової генетичної структури і встановити закономірності виведення цих сортів. У зв'язку з цим, першочергового актуального значення набуває виведення та впровадження ранньостиглих, крупноягiдних столових сортів винограду із груповою стійкістю до морозу та біотичних факторів довкілля.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках державної науково-технічної програми "Виноградарство" Національного інституту винограду i вина "Магарач, завдання: "Розробити селекцiйнi програми та одержати генофонд нових сортів винограду з високими адаптивними якостями. Установити особливості розщеплення селективних ознак у гібридному потомствi" (номер державної реєстрації 0106U004440).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було встановлення особливостей прояву біологічних і господарських властивостей у столових сортів і гібридів винограду в умовах Приазовсько-степової виноградарської зони Південного Донбасу для вдосконалення їх виведення, відбору та використання в промислових насадженнях.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такi завдання:

- встановити перспективність зони, де проводилися дослідження, для вирощування столових сортів винограду нового покоління різних строків дозрівання;

- охарактеризувати особливості розвитку досліджуваних сортів і гібридів винограду за настанням фенологічних фаз;

- обґрунтувати градацію "надранній строк дозрівання" у винограду;

- виявити можливості одержання гетерозисних за строком дозрівання форм винограду;

- оцінити вплив сортоспецифічності батьківських компонентів на прояв агробіологічних характеристик у гібридного потомства;

- відібрати перспективні сорти і форми для розширення столового сортименту винограду України.

Об'єкт дослідження - процеси прояву і мінливості біологічних і господарських характеристик винограду.

Предмет дослідження - столові сорти винограду і гібридний фонд із 3704 сіянців 40 комбінацій схрещувань, а також 14 сортів та 15 виділених елітних форм.

Методи дослідження - фенологічні спостереження та агробіологічні обліки проводилися за допомогою польових і лабораторних загальноприйнятих методів вивчення сортів. Масова концентрація цукрів визначалася рефрактометром; визначення вірогідності отриманих даних - методом математико-статистичної обробки; економічне обґрунтування - розрахунково-порівняльним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених експериментальних досліджень доведено можливість формування в гібридному потомстві гетерозисних за ознакою ранньостиглості столових форм винограду при використанні в схрещуваннях сортів і форм Лора, Подарунок Запоріжжю, Талісман, Фламінго. Підтверджено доцільність виділення в структурі градації строків настання технічної зрілості столових сортів категорії "надраннього строку дозрівання" із продукційним періодом менше 105 днів. Встановлено, що кращими донорами ранньостиглості є сорти Лора, Подарунок Запоріжжю, Рiшельє, Кардинал, Кодрянка, Томайський. Виявлено проміжний тип спадкування ознак маси ягоди і грона, форми і забарвлення ягоди. Виявлено, що використання в схрещуваннях сортів Лора, Подарунок Запоріжжю, Талісман, Фламінго як материнських форм забезпечує вищеплення 3:1 форм із двостатевим типом квітки. З комплексу ознак маси грона, ягоди, нарядності кращими вихідними материнськими формами серед досліджуваних сортів є Лора, Талісман і Аркадія. Вперше вивчено агробіологічні показники 14 нових сортів-інтродуцентів у Приазовсько-степовій виноградарській зоні Південного Донбасу, виділено два перспективні сорти Кодрянка і Аркадія.

Практичне значення одержаних результатів. На основі багаторічних досліджень внесено до "Реєстру сортів рослин, дозволених для промислового вирощування в Україні" (2011) новий столовий сорт Лівія, а столові сорти-інтродуценти Кодрянка і Аркадія за результатами досліджень рекомендуються для промислового вирощування в Приазовсько-степовій виноградарській зоні Південного Донбасу. Виділено в супереліту сім столових ранньостиглих форм із великою ягодою і гроном. Створено гібридний фонд із 3704 сіянців для подальшої імуноселекції. Закладено маточні насадження сорту Лівія на загальній площі 1,0 га в Запорізької області та Джанкойському районі АР Крим.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці мети і завдань досліджень; підборі та аналізі наукової літератури за темою дисертації; плануванні та проведенні досліджень; впровадженні результатів досліджень, у розрахунках економічного ефекту від вирощування нових сортів; підготовці до друку наукових праць за матеріалами досліджень. Аналіз й узагальнення отриманих результатів; формування висновків та рекомендацій проводили разом з науковим керівником.

Вивчення нових сортів та їх гибридiв у 2005-2009 рр. на підставі договору про наукову співпрацю (б/н от 14.02.2005) проводили разом з начальником відділу селекції, генетики винограду і ампелографії Національного інституту винограду і вина "Магарач" В.О. Волинкiним.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і обговорювалися на секції вченої ради по виноградарству НІВіВ "Магарач" в 2010 роцi, на Міжнародних конференціях "Grapevine Breeding and Genetics" (Женева, США, 1-5 серпня 2010 р.); "Актуальні проблеми прикладної генетики, селекції та біотехнології рослин" (Ялта, 3-6 листопада 2009 р.); "Геном рослин" (Одеса, 13-16 жовтня 2008 р.); "180-річниця інституту "Магарач" (Ялта, 3-6 жовтня 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 робіт, з них 7 у фахових виданнях і 3 тез доповідей наукових конференцій, отримано авторське свідоцтво на сорт Лiвiя.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 193 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, 4 основних розділів, висновків і рекомендацій, включає 32 таблиці, 32 рисунки, 6 додатків на 7 сторінках. Список використаних літературних джерел містить 224 найменування, у тому числі 32 - іноземних авторів.

2. Основний зміст роботи

Літературний огляд

На основі аналізу великого обсягу експериментальних даних П.Я. Голодрига (1963), С.А. Погосян (1971), С.С. Хачатрян (1974), М.І. Гузун (1981) та ін. розробили рекомендації за принципом підбору пар у селекції на ранньостиглість. При схрещуванні сортів різних строків дозрівання спостерігалася тенденція відхилення сіянців за скоростиглiстю у бік батьківської форми з більш раннім дозріванням ягід.

Науковцями відзначалося, що виведення великоплідних столових сортів, яки переважають за величиною ягід існуючі стародавні дуже великоплідні сорти східної групи, є можливим при правильному підборі пар, що схрещуються. Загальновизнаними донорами кращих ознак столового винограду - великогроності та великоягідності, щільної консистенції м'якоті ягід, смакових якостей, привабливого забарвлення - є сорти східної еколого-географічної групи: Тайфі рожевий, Риш баба, Катта-Курган, Німранг, Хусайне та ін. На сьогодні створено гібриди із залученням цих сортів.

Результати проведеного аналізу свідчать про те, що питання вдосконалення сортименту ранньостиглих столових сортів для виробничого вирощування в Україні залишається актуальним.

Умови, об'єкти й методи проведення досліджень

Дослідження проводилися впродовж 2005-2009 рр. у польових умовах на селекційній ділянці "ЧП Лиховськой", визначеній згідно з угодою про наукову співпрацю поблизу м. Маріуполя Донецької обл. Сорти і гібриди щеплені на підщепі Берландієрі х Рипаріа СО4. Схема садіння кущів - 3 х 2 м. Форма кущів - бесштамбова віялова 4-рукавна, із класичною плодовою ланкою. Тип шпалери - V-образна, двоплоскісна. Сіянці вирощувалися за схемою 0,7 х 0,2 м. Насадження оброблялися проти шкідників і хвороб (перед цвітінням, після цвітіння та на початку дозрівання). Культура укривна.

Грунти сформувалися під впливом багатьох факторів - посушливого клімату, живих організмів, складу і будови материнських порід, рельєфу місцевості. Тип ґрунту досліджуваної ділянки належить до південних малогумусових чорноземів. Потужність гумусного горизонту коливається в межах 20-45 см. Вміст гумусу низький - близько 3%. Вміст активного вапна на глибині корененаселеного шару ґрунту становить від 4,5 до 15%.

Клімат різко континентальний, що визначається зміною повітряних течій Азорського максимуму та Сибірського мінімуму. У результаті літо зазвичай буває теплішим, навіть іноді з більш високими середньомісячними температурами, ніж в південних районах України, а зими холодні та малосніжні. За роки досліджень сума активних температур перевищувала середньорічні багаторічні дані 3109°С і варіювала від 3253 до 3547°С (табл. 1).

виноград агробіологічний гібридний

Таблиця 1 - Сума активних температур повітря (метеостанція м. Маріуполь, 2005-2009 рр.)

Рік	Місячна, оС	Річна, оС
	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень
2005	184,5	512,4	575,5	655,4	715,1	545,4	217,3	3405,6
2006	189,3	424,3	617,1	598,3	749	520	155,4	3253,4
2007	58,8	746,6	633,6	712,6	732,8	523,7	138,4	3546,5
2008	195,6	413,9	571	697	691,3	459,7	211,8	3240,3
2009	82,7	438,6	664,5	719,5	624,9	511,6	247,4	3289,2

За даними метеорологічної станції м. Маріуполя, за період досліджень середньомісячні температури перевищували багаторічні в середньому від 2 до 6°С (рис. 1). Незважаючи на підвищення температур у літній період, в 2006 році відзначалося зниження температур у зимовий період до мінус 8,3?С, у порівнянні з багаторічними даними - до мінус 6,0?С.



Рис. 1. Середньомісячна температура повітря (метеостанція м. Маріуполь, багаторічна та середня за 2005-2009 рр.)

Середня сума річних опадів за багаторічним даними становить 424 мм. В 2005 році випало 501 мм, в 2006 році - 528 мм, в 2007 році - 366 мм, в 2008 році - 589 мм, в 2009 році - 751 мм.

В цілому можна сказати, що клімат Приазовсько-степової виноградарської зони сприятливий для вирощування сортів винограду середньопізднього строку дозрівання, а для отримання стабільно високих врожаїв природних опадів не достатньо, тому потрібно штучне зрошування.

До програми досліджень було включено 14 сортів, створених вченими ННЦ "ІВіВ ім. В.Є. Таїрова", ВНДІВіВ ім. Я.І. Потапенка, НІВіВ Молдови, приватними селекціонерами, і генофонд 3704 сіянців 40 комбінацій схрещувань, 15 елітних форм. Як контроль використовувався сорт Кардинал.

У 2005-2009 рр. агробіологічні облiки і фенологічні спостереження проводили за методикою М.А. Лазаревського, 1963; продуктивність перспективних сортів винограду оцінювалася згідно з рекомендаціями А.Г. Амірджанова, 2002. Кодування ампелометричних ознак здійснювалося за методикою М.В. Мелконяна, В.О. Волинкіна, 2002. Облiки та спостереження проводили щорічно на тих самих облікових кущах згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур, 1971. Оцінка комбінаційної здатності вихідних форм, ступінь і частота трансгресії давалася згідно з методичними рекомендаціями В.П. Клименка, 1998. Урожай визначали з кожного куща зважуванням, урожайність - розрахунковим методом. Масова концентрація цукрів соку ягід визначалася рефрактометричним методом (ДСТУ 27198-87). Зразки столового винограду оцінювалися дегустаційною комісією НІВіВ "Магарач". Статистичну обробку експериментальних даних проводили за загальноприйнятими методиками з використанням дисперсійного методу (Доспехов, 1979) за допомогою пакетів статистичної програми Statistika V 5.5 i пакета аналізу даних електронної таблиці Excel. Розрахунки економічної ефективності виробництва винограду досліджуваних сортів та гібридів проводили за фактичними витратами за методикою О.Ф. Чернявського, 1983.

Результати досліджень

Специфічність прояву біологічних ознак і господарських властивостей у столових сортів винограду та їх гібридів.

Варіабельність строку дозрівання у винограду як біологічної ознаки. Проводилося вивчення мінливості ознаки "строк дозрівання", який визначається за тривалiстю продукційного періоду від початку розпускання бруньок до споживчої зрілості ягід (табл. 3), як і інші ознаки, характеризується великою мінливістю і для селекції важливо визначити ступінь варіювання та домінування, а також частку спадкоємної мінливості ознаки. У результаті проведеної спрямованої селекційної роботи був накопичений досить великий гібридний матеріал сіянців, що мають строк дозрівання менше 105 днів і спостерігається дуже широкий діапазон по строках дозрівання, у тому числі менше 115 днів (10 і більше днів). У результаті вивчення трансгресії надраннього строку дозрівання відмічено, що дуже ранній строк дозрівання є крайнім у фенотиповому вираженні ознаки. Тому пропонується використовувати категорію "надранній строк дозрівання", до якого входитимуть сорти, що мають строк дозрівання менше 105 днів і для полегшення складання опису, а також його кращого сприйняття слід внести зміни до існуючого порядку ампелографiчного опису сортів.

У таблиці 2 надана селекційна цінність популяцій, коефіцієнт варіації, ступінь варіювання, ступінь домінування, гіпотетичний гетерозис, ступінь і частота трансгресії. Селекційна цінність популяцій визначалася як відсоток сіянців у кожній популяції з надраннім і дуже раннім строками дозрівання. Найбільшу селекційну цінність щодо виходу надранніх і дуже ранніх сіянців мають такі комбінації схрещувань: Лора х Рішельє - 43,9%; Лора х Томайський (27,7%); Лора х Восторг (27,0%); Талісман х Томайський (36,4%); Подарунок Запоріжжю х Рішельє (63,9%). У переважній більшості популяцій відмічено проміжне спадкування строку дозрівання з наявністю трансгресії за цією ознакою. Найбільша кількість трансгресивних рекомбінантів була в схрещуваннях Лора х Знахідка Маріуполя - 60%, Лора х Рішельє - 20,4%, Талісман х Томайський - 18,2%, Подарунок Запоріжжю х Рішельє - 19,8%. Таким чином, спадкування ознаки "раннього строку дозрівання" залежить одночасно від обох батьківських компонентів і їх комбінаційної здатності.

Таблиця 2 - Варіабельність строку дозрівання сортів і гібридів винограду (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Комбінація схрещування	Кількість сіянців, шт.	Вихідні форми, бали	Коефіцієнт варіації, %	Селекційна цінність, %	Ступінь домінування	Гіпотетичний гетерозис, %	Ступінь трансгресії, %	Частота трансгресії, %
+	>		+	>
Лора	Восторг	37	3	2	22,6	27,0	-0,57	-	50,0	2,7
Лора	Рішельє	98	3	2	34,1	43,9	0,29	5,7	50,0	20,4
Лора	Томайський	11	3	2	28,8	27,3	-0,45	-9,1	50,0	9,1
Лора	Кардинал	97	3	3	15,4	12,4	невизн.	1,4	33,3	12,4
Лора	Кодрянка	145	3	3	28,6	15,2	невизн.	-5,1	66,7	15,2
Лора	Новий подарунок	128	3	3	29,1	14,1	невизн.	-9,4	33,3	14,1
Лора	Знахідка Маріуполя	95	3	3	27,1	28,4	невизн.	5,6	66,7	60,0
Талісман	Томайський	22	4	2	45,7	36,4	-0,09	-3,0	50,0	18,2
Талісман	Аркадія	70	4	3	21,1	5,7	0,00	0,0	33,3	5,7
Талісман	Кардинал	44	4	3	25,2	9,1	0,05	0,6	33,3	9,1
Талісман	Кодрянка	53	4	3	19,5	11,3	0,62	8,9	33,3	11,3
Талісман	Знахідка Маріуполя	138	4	3	26,6	14,5	-0,04	-0,6	33,3	14,5
Подарунок Запоріжжю	Рішельє	429	5	2	40,3	63,9	0,81	34,7	50,0	19,8
Подарунок Запоріжжю	Аркадія	148	5	3	20,6	1,4	0,02	0,5	33,3	1,4
Подарунок Запоріжжю	Кардинал	175	5	3	25,9	10,9	0,21	5,1	33,3	10,9
Подарунок Запоріжжю	Кодрянка	102	5	3	27,4	7,8	-0,67	-	66,7	7,8
Фламінго	Аркадія	204	6	3	24,5	9,8	0,43	14,5	33,3	9,8

Примітки: 1 бал - надранній (менше 105 дн.); 2 бали - дуже ранній (105-115 дн.); 3 бали - ранній (115-125 дн.); 4 бали - ранньо-середній (125-130 дн.); 5 балів - середній (130-135 дн.); 6 балів - середньо-пізній (135-140 дн.).

У результаті досліджень виділено 28 комбінацій сіянців, що дають у потомстві надранній і дуже ранній строк дозрівання. Кращі з них: Лора х Елегант надранній, Лора х Рішельє, Лора х Кардинал, Талісман х Томайський, Подарунок Запоріжжю х Рішельє.

Особливості мінливості у винограду маси ягоди при схрещуванні вихідних форм із різною мірою вираженості ознаки. Аналіз отриманого експериментального матеріалу дозволяє зробити угрупування вихідних форм за перспективністю залучення їх в гібридизацію для здобуття крупноягідних форм.

При цьому було сформовано групи, коли як материнські й батьківські використовувалися сорти з масою ягоди в 6, 8, 10, 12 г.

У гібридних популяціях відмічено проміжний характер спадкування крупноягідности та зрушення середнього бала у бік більш дрібноягідного батька.

Ознака має високу варіабельність і з 40 комбінацій схрещувань виділено 5 популяцій: Лора х Елегант надранній; Талісман х Аркадія; Талісман х Новий подарунок; Подарунок Запоріжжю х Аркадія; Фламінго х Аркадія, що є перспективними в селекції винограду на крупноягідність (табл. 3).

Таблиця 3 - Мінливість маси ягід у столових сортів і гібридів винограду (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Комбінація схрещування	Кількість сіянців, шт.	Вихідні форми, бали	Середній бал популяції	Гіпотетичний гетерозис, %	Частота трансгресії, %
+	>		+	>
Лора	Елегант надранній	142	8	6	7,3	4,6	0
Талісман	Аркадія	70	9	8	8,7	2,4	0
Талісман	Новий подарунок	21	9	8	8,8	3,1	0
Подарунок Запоріжжю	Аркадія	148	9	8	8,8	3,2	0
Фламінго	Аркадія	204	7	8	7,8	3,3	0

Примітки: Бали маси ягід наведені за шкалою МОВВ: 6 балів - 6 г; 7 балів - 8 г; 8 балів - 10 г; 9 балів - більше 12 г.

У таблиці 4 відображено дані впливу батьківських форм на спадкування маси ягід. У материнських форм найвищий середній бал з комплексу 8,1 відмічений у сорту Лора, а найнижчий - у форми Подарунок Запоріжжю (6,4 бала). З батьківських форм найвищий середній бал з комплексу був відзначений у сорту Аркадія (8,2) і найнижчий у форми Новий подарунок (6,7) і сорту Восторг (6,7). Найвищою силою впливу сорту (0,65) у материнських форм відрізняється форма Подарунок Запоріжжю, це підтверджується дуже високою вірогідністю (224,5). Сорт Лора має середній показник сили впливу (0,25), однак вірогідність цього впливу (16,8) перевищує критерій Фішера. Форми Новий подарунок і Знахідка Маріуполя відрізняються дуже високою силою впливу (0,77) і вірогідністю - 331,2 і 277,5, відповідно.

Аналізуючи дані таблиці 4, слід зазначити, що сорт Лора, який має 8 балів незалежно від крупноягідності іншого батьківського компонента, забезпечує високий вихід крупноягідних сіянців з ухилом у більші (8,1 бала), отже сама вихідна форма Лора. Форма Подарунок Запоріжжю має дуже високу ступінь імовірності передачі своєму потомству маси ягід.

Таблиця 4 - Вплив вихідних форм на масу ягід гібридного потомства винограду (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

СОРТ	Кількість сіянців у комплексі, шт.	Середній бал маси ягід з комплексу	Показник сили впливу сорту	Показник вірогідності впливу сорту	Стандартні значення критерію Фішера
Материнська форма
Лора	469	8,1	0,25	16,8	{1,9 - 2,5 - 3,3)
Талісман	1317	8,0	0,40	95,8	{1,9 - 2,5 - 3,3)
Подарунок Запоріжжю	1119	6,4	0,65	224,5	{1,9 - 2,5 - 3,3)
Фламінго	498	6,9	0,47	143,3	{1,9 - 2,5 - 3,3)
Батьківська форма
Елегант надранній	498	6,9	0,47	143,3	{2,6 - 3,8 - 5,6)
Восторг	300	6,7	0,51	103,5	{2,6 - 3,9 - 5,6)
Рішельє	621	7,9	0,39	132,8	{2,6 - 3,8 - 5,6)
Рожевий Тимур	394	7,6	0,50	129,8	{2,6 - 3,9 - 5,6)
Томайський	180	7,3	0,37	34,4	{2,7 - 3,9 - 5,7)
Аркадія	436	8,2	0,58	199,9	{2,6 - 3,8 - 5,6)
Кардинал	338	7,6	0,57	146,2	{2,6 - 3,9 - 5,6)
Кодрянка	305	7,4	0,31	44,4	{2,6 - 3,9 - 5,6)
Новий подарунок	301	6,7	0,77	331,2	{2,6 - 3,9 - 5,6)
Знахідка Маріуполя	247	6,8	0,77	277,5	{2,6 - 3,9 - 5,6)

Примітки: Бали маси ягід наведені за шкалою МОВВ: 6 балів - 6 г; 7 балів - 8 г; 8 балів - 10 г; 9 балів - більше 12 г.

З батьківських форм слід відзначити, сорт Аркадія, здатний незалежно від материнської форми забезпечувати високий вихід крупноягідних сіянців.

Можна рекомендувати для гібридизації на крупноягіднiсть нові сорти і форми як материнськi - Лора, Талісман, Подарунок Запорiжжю і батьківськi - Аркадія, Рішельє, Кардинал.

Ознака "форма ягоди" у винограду і вплив батьківських компонентів на її прояв. Форма ягід є дуже істотною ознакою, що впливає на нарядність сорту і з давніх часів столовий виноград асоціюється з подовжено-овальною або циліндричною формою ягід. Для вивчення мінливості й спадкування форми ягід винограду було виділено п'ять типів з округлою, яйцеподібною, овальною, циліндричною, подовжено-овальною ягодою (рис. 2).

Відмінності між круговими діаграмами досить істотні, однак спостерігається домінування округлих ягід над будь-якими іншими. Аналіз показує, що овальна форма і яйцеподібна є проміжними між округлою та циліндричною. При цьому спадкування циліндричної форми відбувається меншою мірою, ніж овальної.

При цьому спадкування циліндричної форми відбувається меншою мірою, ніж овальної. Характеризуючи дані аналізу, можна сказати, що у своєму потомстві можуть добре себе виявити материнська форма Лора і батьківська - Рожевий Тимур. Ці форми мають циліндричну й подовжено-овальну форму ягід, при цьому обидві домінують при вищепленні цих ознак. Вони є донорами цих форм ягід і передають їх своєму потомству.



Рис. 2. Залежність форми ягід у гібридного потомства винограду від вихідних форм (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.):

1 - Округла х яйцеподібна (751 форма; середній бал 3,6);

2 - Округла х циліндрова (161 форма; середній бал 3,5);

3 - Округла х подовжено-овальна (272 форми; середній бал 5,5);

4 - Округла х округла (404 форми; середній бал 3,5).

Особливості прояву і спадкування ознаки "забарвлення ягід" при виведенні столових сортів винограду. Забарвлення ягід винограду - важлива ампелографічна ознака, що має велике господарське значення: від неї залежить привабливість зовнішнього вигляду грон, ягід (рис. 3). Для більш детального вивчення характеру спадкування забарвлення ягід вихідні форми було подiлено на три групи. На кругових діаграмах відображене розщеплення в F1 за забарвленням ягід при схрещуванні материнських форм із зелено-жовтим забарвленням.



Рис. 3. Розщеплення в F1 за забарвленням ягід при схрещуванні материнських форм із зелено-жовтим забарвленням (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.):

1 - Зелено-жовті х зелено-жовті (899 форм);

2 - Зелено-жовті х червоні (563 форми);

3 - Зелено-жовті х синьо-чорні (1123 форми).

Аналізуючи всі групи і комбінації схрещувань можна припустити, що більша гетерозиготність досліджуваних сортів винограду дає широкий спектр вищеплення потомства з різним забарвленням ягід.

Із більшим відсотком імовірності можна стверджувати, що темне забарвлення домінує над більш світлим і тому, залежно від селекційного завдання, підбирати вихідні форми доводиться саме за цією ознакою.

Характер мінливості та успадкування типу квітки гібридними сіянцями. При циклічних схрещуваннях функціонально-жіночих сортів Лора, Талісман, Подарунок Запоріжжю, Фламінго з двостатевими сортами Елегант надранній, Восторг, Рішельє, Рожевий Тимур, Томайський, Аркадія, Кардинал, Кодрянка, Новий подарунок, Знахідка Маріуполя в насінному потомстві переважали двостатеві гібриди.

Аналізуючи характер спадкування типу квітки по гібридних популяціях, слід зазначити, що відсоток вищеплення залежить від комбінаційної здатності батьківських пар, однак суттєво він не відрізняється і в основному становить вищеплення 3:1, тобто три двостатеві сіянці на один з функціонально жіночою квіткою, тому підбір вихідних форм слід здійснювати згідно із селекційним завданням (табл. 5).

Таблиця 5 - Мінливість типу квітки у гібридного потомства винограду (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Комбінація схрещування	Кількість сіянців, шт.	Вихiднi форми, бали	Відсоток сіянців по типу квітки ягід, %
+	>		+	>	1	3	5
Лора	Восторг	37	5	3	0	59	41
Лора	Томайський	10	5	3	0	80	20
Талісман	Аркадія	70	5	3	0	56	44
Талісман	Восторг	72	5	3	0	63	38
Подарунок Запоріжжю	Восторг	19	5	3	0	63	37
Подарунок Запоріжжю	Кардинал	148	5	3	0	79	21
Фламінго	Восторг	172	5	3	0	52	48
Фламінго	Кодрянка	53	5	3	0	60	40

Примітки: Бали типу квітки наведені за шкалою МОВВ: 1 бал - чоловічий; 3 бали - двостатевий; 5 балів - функціонально жіночий.

Прояв у винограду ознаки "маса грона". Селекційну цінність популяцій за ознакою "маса грона" характеризує можливість відбору сіянців з 8 і 9 балами. Для обчислення показників успадковуваность маси грона було сформовано 4 групи (600, 800, 1000 i 1200 г) схрещувань по три комбінації в кожній. У вивчених популяціях слід виділити такі найбільш перспективні в селекції на крупногроннiсть комбінації схрещувань: Фламінго х Аркадія, Лора х Новий подарунок, Подарунок Запоріжжю х Аркадія, Талісман х Аркадія, Талісман х Кодрянка. Аналізуючи всі групи можна сказати, що характер спадкування ознаки "маса грона" залежить від вихідних форм і в першу чергу від материнських. Що підтверджується розщепленням сіянців в F1 за масою грона при схрещуванні материнських форм із масою грона близько 1200 г. Тільки у двох групах схрещувань 1200 х 800 г, 1200 х 1200 г відмічено сіянці з 3% спадкуванням маси грона від материнської форми і 14% - від обох батьків. Материнські форми домінують у передачі цієї ознаки над батьківськими формами, однак більшою мірою формується потомство із проміжним спадкуванням з ухилом у бік більш дрібного грона (табл. 6). Аналізуючи дані дисперсійного аналізу, можна сказати, що донорами крупногроннiстi є материнські сорти Талісман і Лора, батьківські - Аркадія, Новий подарунок. Включаючи ці сорти й форми в схрещування, можна розраховувати на досить високий відсоток одержання гібридних форм, що мають великі грона.

Таблиця 6 - Вплив вихідних форм на масу грона гібридного потомства винограду (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Комбінація схрещування	Кількість сіянців, шт.	Вихідні форми, бали	Середній бал популяції	Селекційна цінність, %	Гіпотетичний гетерозис, %
+	>		+	>
Лора	Новий подарунок	128	8	9	7,6	64,8	-10,0
Талісман	Аркадія	70	9	8	7,8	60,0	-8,6
Талісман	Кодрянка	51	9	8	7,5	51,0	-12,1
Подарунок Запоріжжю	Аркадія	148	7	8	7,2	23,0	-3,6
Фламінго	Аркадія	204	6	8	7,3	25,0	4,3

Примітки: Бали маси грона наведені за шкалою МОВВ:6 балів - 600 г; 7 балів - 800 г; 8 балів - 1000 г; 9 балів - більше 1200 г.

Агробіологічна оцінка та економічна ефективність вирощування нових столових сортів і форм винограду

Фенологія сортів і гібридних елітних форм. У вихідних форм строк дозрівання варіював у середньому за п'ять досліджуваних років від надраннього у Елеганта надраннього, споживча зрілість якого наступала в середньому 28 липня, а продукційний період становив 97 днів, до середньопізнього сорту Фламінго, споживча зрілість якого відмічалася 7 вересня і продукційний період становив 138 днів. Серед елітних форми ЛР-2, ЛР-3, ЛС-10, Ю-0 мають найбільш короткий продукційний період - 102-103 дня (табл. 7).

Таблиця 7 - Фенологія сортів і гібридних елітних форм (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Сорт, гібридна форма	Початок розпускання бруньок	Початок цвітіння	Початок дозрівання ягід	Технологічна зрілість	Продукційний період, днів
Елегант надраннiй	23.04	05.06	15.07	28.07	97
ЛР - 2	22.04	08.06	15.07	01.08	102
ЛС - 10	23.04	06.06	15.07	03.08	103
ЛР - 3	23.04	09.06	16.07	03.08	103
Ю - 0	25.04	10.06	17.07	05.08	103
Восторг	23.04	04.06	17.07	10.08.	110
Лiвiя	25.04	05.06	14.07	12.08	110
Томайский	24.04	08.06	18.07	13.08	112
Лора	22.04	09.06	19.07	15.08	116
Кардинал (к)	25.04	10.06	22.07	18.08	116
Аркадiя	26.04	11.06	19.07	19.08	116
Кодрянка	26.04	11.06	17.07	20.08	117

Слід зазначити, що продукційний період не завжди точно збігається з терміном дозрівання, унаслідок такої сортової ознаки як раннє і пізнє розпускання бруньок. Наприклад, сорти Кодрянка та Аркадія відрізняються найбільш пізнім розпусканням бруньок (26 квітня) від усіх інших досліджуваних форм, а сорт Лора, навпаки, дуже раннім строком (22 квітня). Але настання технологічної зрілості в сорту Лора настає 15 серпня на відміну від 19 і 20 серпня в сортів Аркадія й Кодрянка відповідно, при цьому ці сорти мають однаковий продукційний період 116 днів. Можна зробити висновок, що градацію за строками дозрівання необхідно орієнтувати на дати дозрівання винограду.

Біологічні та господарські особливості нових сортів і виділених в еліту селекційних форм винограду. В результаті встановлення однакової кількості пагонів на нових сортах, що вивчаються, і гібридних формах з'явилася можливість дати їм оцінку щодо врожайності.

У таблиці 8 наводиться врожайність сортів, що вивчалися. Кількість грон у елітних форм визначилася після обламування пагонів і нормування суцвіть. На 24 пагонах і залишених на плодоносному пагоні по одному грону найменша кількість грон (10,9) сформувалася у форми Рішельє. Найбільшу кількість грон (17,5) одержано у сортів Восторг, Кодрянка і Лора. При цьому одержано нарядні, крупні й дуже крупні грона, найменше з яких важило 558,6 г (Елегант надранній). У форм: Кардинал (к), Восторг, Знахідка Маріуполя, Новий подарунок, Аркадія, Кодрянка спостерігалася маса грона від 800 до 1200 г. Урожай з куща у контрольного сорту Кардинал (9,8 кг) істотно не відрізнявся від мінімального у Елеганта надраннього (8,1 кг), але був значно меншим ніж в інших сортів, що вивчалися. Максимальне значення цього показника було у сорту Кодрянка (20,9 кг).

Таблиця 8 - Урожайність сортів і гібридних форм винограду (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Сорт, гібридна форма	Кількість грон на кущ, шт.	Маса грона, г	Урожай, кг/кущ	Урожайність, т/га
Елегант надранній	14,5	558,6	8,1	13,5
Рішельє	10,9	761,5	8,3	13,9
Томайський	12,5	736,0	9,2	15,3
Кардинал (к)	12,1	809,9	9,8	16,3
Рожевий Тимур	16,7	652,6	10,9	18,2
Знахідка Маріуполя	14,7	870,7	12,8	21,3
Восторг	17,5	811,4	14,2	23,7
Аркадія	12,3	1187,0	14,6	24,3
Новий подарунок	14,1	1184,3	16,7	27,8
Кодрянка	17,5	1194,3	20,9	34,8
НСР05	1,3	128,2	2,4	3,9

Аналізуючи отримані дані, можна рекомендувати розширити сортимент столового винограду в Приазовсько-степовій зоні за рахунок інтродукції виділених у результаті вивчення перспективних сортів Кодрянка (34,8 т/га) і Аркадія (24,3 т/га).

Вивчення гібридних популяцій у селекційному процесі, спрямованому на виявлення ранньостиглих і крупноягідних сортів винограду нового покоління, дозволило виділити як елітні окремі гібридні форми, що мають і крупноягідність, деякі з них передаються для введення до "Реєстру сортів рослин, дозволених до промислового вирощування в Україні", як нові сорти.

Аналізуючи фактичну врожайність елітних форм, що проходять сортовипробування, можна сказати, що кількість грон у форм, що мають менші показники на кущ, суттєво не відрізнялася від сорту Кардинал (12,1 шт.). При цьому мінімальне значення становило 10,8 грон на кущ у форм ТТ-2 і ЛР-2 (табл. 9).

Таблиця 9 - Урожайність елітних форм, що проходять сортовипробування (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Селекційний шифр, елітна форма	Кількість грон, шт./кущ	Маса грона, г	Урожай, кг/кущ	Урожайність, т/га
ТТ-2	10,8	453,7	4,9	8,2
ЛР-2	10,8	629,6	6,8	11,3
ЛР-3	12,6	563,5	7,1	11,8
ЛКР-1	10,2	794,1	8,1	13,5
ЛК-1	10,7	785,0	8,4	14,0
ЛС-1	12,8	656,3	8,4	14,0
ФА-14	10,2	892,2	9,1	15,2
Кардинал (к)	12,1	809,9	9,8	16,3
У-17	12,5	976,0	12,2	20,3
Ш-32	13,7	890,5	12,2	20,3
Ю-0	16,6	789,2	13,1	21,8
ЛТ-7	15,8	854,4	13,5	22,5
ЛНП-4	16,2	858,0	13,9	23,2
ЛС-10	15,3	921,6	14,1	23,5
Лівія	16,6	1030,1	17,1	28,5
ЛК-13	16,5	1187,9	19,6	32,6
НСР05	1,3	96,4	2,1	3,5

У результаті обламування і нормування суцвіть в елітних форм отримано досить великі грона, мінімальна вага яких становила 453,7 г (ТТ-2), а максимальна - 1030,1 (Лівія) і 1187,9 г (ЛК-13).

У перерахуванні врожайності з куща на 1 га отримано результати, які мають істотні відмінності з контрольним сортом (16,3 т/га). У менший бік відмінність мають три форми: ТТ-2 (8,2 т/га), ЛР-2 (11,3 т/га), ЛР-3 (11,8 т/га), і практично всі вісім форм, з урожайністю вище 20,0 т/га мають істотні відмінності в більший бік.

Урожайність контрольного сорту Кардинал за роки вивчення в середньому досягала 16,3 т/га, при цьому максимальна врожайність відмічена у форм Лівія (28,5 т/га) та ЛК-13 (32,6 т/га), що має істотну різницю з контрольним сортом.

Економічна оцінка ефективність вирощування нового сорту Лівія. Підвищення ефективності виробництва продукції як у сільському господарстві в цілому, так і у виноградарстві є найважливішою вимогою та умовою цілеспрямованого використання нових селекційних сортів (табл. 10). Середня кількість щорічного кондиційного врожаю, отриманого за 2005-2009 рр. у столових сортів, визначалася за виходом товарної продукції, яка залежить від ступеня ушкодження абіотичними і біотичними факторами довкілля. Вихід товарної продукції контрольного сорту Кардинал становив 13,5 т/га. Елітна форма Лівія забезпечує більш високий вихід товарної продукції, середньорічний кондиційний урожай становить 24,2 т/га. Сукупні витрати розраховувалися по технологічних картах найбільш передових господарств державної та приватної власності з урахуванням ведення укривної культури винограду. Середньорічні витрати на 1 га вирощування сорту Кардинал становили 26 тис. грн., а на елітну форму Лівія - 29,6 тис. грн. Незважаючи на створені однакові умови вирощування і агротехнологічні заходи, протягом п'ятирічних досліджень спостерігалася різниця у витратах на вирощування сорту Кардинал та елітної форми Лівія, яка склала 3 тис. грн., і ця різниця обумовлена більшими витратами на збирання врожаю сорту Лівія.

Таблиця 10 - Економічна ефективність вирощування нового сорту винограду Лівія (м. Маріуполь, середнє за 2005-2009 рр.)

Сорт	Кондиційний урожай, т/га	Сукупні витрати на 1 га/тис. грн.	Середня ціна реалізації 1 т, тис. грн.	Валовий дохід с 1 га/тис, грн.	Чистий прибуток з 1 га/тис. грн.	Рентабельність, %
Кардинал (к)	13,5	26,0	6,0	81,0	55,0	212
Лівія	24,2	29,6	6,0	145,2	115,6	391

Середня ціна реалізації за роки вивчення становила 6 тис. грн. за 1 т вирощеної товарної продукції. Валовий дохід з 1 га у середньому становив 81 тис. грн. у сорту Кардинал і 145,2 тис. грн. - у елітної форми Лівія. Така значна різниця валового доходу обумовлена підвищеною врожайністю та стабільним запиленням елітної форми Лівія.

Середньорічний чистий прибуток 115,6 тис. грн. у елітної форми Лівія перевищував майже у два рази прибуток контрольного сорту Кардинал (55,0 тис. грн.) з 1 га, що дозволяє рекомендувати Лівію для широкого впровадження у виробництво та введення до "Реєстру рослин, придатних для промислового вирощування в Україні".

Рентабельність виробництва вирощування столового винограду залежить від одержуваного прибутку і сукупних витрат. Отже рентабельність елітної форми Лівія за роки вивчення в середньому склала 391%, а контрольного сорту Кардинал 212%.

Висновки

Проведене агробіологічне вивчення сортів і гібридних форм винограду, дослідження впливу агротехнічних заходів на формування врожаю, його складових компонентів і в цілому продуктивності, а також проведений гібридологічний аналіз гібридного потомства в порівнянні з вихідними формами дозволив зробити такі висновки і дати конкретні рекомендації.

1. Аналіз кліматичних умов Приазовсько-степової виноградарської зони Південного Донбасу в районі м. Маріуполя дозволяє констатувати, що вони є сприятливими для вирощування спектра вивчених сортів і форм винограду від "надраннього" до "середньопізнього строку дозрівання". Низькі, до мінус 31?С, зимові температури повітря припускають вирощування високоморозостійких сортів та ведення укривної культури.

2. Щодо настання фенологічних фаз і тривалості продукційного періоду сорти-інтродуценти Лора, Аркадія, Кодрянка в Приазовсько-степовій виноградарській зоні Південного Донбасу є ранніми за строками дозрівання, їх вирощування в цій зоні дає можливість щорічно одержувати кондиційний урожай столового винограду для споживання у свіжому виді.

3. Отриманий генофонд гібридних сіянців винограду із тривалістю продукційного періоду менше 105 днів при визначенні строків дозрівання дозволяє вважати за доцільне використання методики ранжування цієї ознаки, починаючи з "надраннього строку дозрівання" (до 105 днів).

4. Закономірності залежності тривалості продукційного періоду від настання фаз технічної зрілості й початку розпускання бруньок, а також комерційного значення часу надходження свіжого винограду на реалізацію, при сортовивченні строків дозрівання столових сортів доцільно визначати за датою настання технічної зрілості.

5. Використання в селекції винограду як материнські форми сортів і гібридів Лора, Подарунок Запоріжжю, Фламінго забезпечує одержання в потомстві гетерозисних за ознакою "строку дозрівання" форм.

6. Виділено перспективні комбінації схрещувань для отримання сіянців винограду надраннього і дуже раннього строків дозрівання: Лора х Рішельє, Лора х Кардинал, Талісман х Томайський. Кращими донорами ранньостиглості є материнські форми Лора, Подарунок Запоріжжю, а батьківськими - Рішельє, Кардинал, Кодрянка, Томайський.

7. У гібридних популяціях відмічено проміжний характер спадкування маси ягід зі зсувом середнього бала убік батька з меншою ягодою. Для виведення форм винограду з великою ягодою перспективними є популяції Лора х Елегант надранній, Талісман х Аркадія, Подарунок Запоріжжю х Аркадія. Як донори крупноягідностi виділено материнські форми Лора, Талісман, Подарунок Запоріжжю і батьківські - Аркадія, Рішельє, Кардинал.

8. У вивчених комбінаціях схрещувань формування циліндричної форми ягід відбувається значно рідше, ніж яйцеподібної. Донорами циліндричної та подовжено-овальної форм ягід можуть бути материнська форма Лора та батьківська форма Рожевий Тимур.

9. Аналіз даних спадкування забарвлення ягід дозволяє вважати доведеним, що більша гетерозиготність досліджуваних сортів як вихідних форм забезпечує у потомстві широкий спектр форм із різним забарвленням ягід при домінуванні чорно-фіолетового забарвлення.

10. Встановлено, що в схрещуваннях дослiджуваних сортів і гібридів винограду Лора, Талісман, Подарунок Запоріжжю, Фламінго з функціонально жіночим типом квітки, як материнських форм, з двостатевими сортами, як батьківськими формами, спостерігається розщеплювання щодо статі 3:1 і залежить від генотипів батьківських пар.

11. Ознака "маса грона" у вивчених популяціях успадковується за проміжним типом з домінуванням материнських форм. Найбільш перспективні комбінації схрещувань: Лора х Новий подарунок, Подарунок Запоріжжю х Аркадія, Талісман х Аркадія, Талісман х Кодрянка. Донорами крупногроності можуть бути материнські сорти Талісман, Лора, і батьківські - Аркадія, Новий подарунок.

12. За агробіологічною оцінкою сорти-інтродуценти Аркадія і Кодрянка з урожайностiстю 24,3 та 34.8 т/га відповідно, виділено як перспективні для промислового вирощування в Приазовсько-степовій виноградарській зоні Південного Донбасу. Елітна форма Лівія (урожайність - 28,5 т/га), вирощування якої має високу рентабельність (до 391%), з 2011 року введена до "Реєстру сортів рослин, дозволених для промислового вирощування в Україні", як новий столовий сорт винограду.

Рекомендації

1. З метою поширення виробничого сортименту винограду в Україні, для одержання високоякісного раностиглого врожаю столового винограду для споживання у свіжому вигляді, слід вирощувати новий сорт Лівія. Рекомендувати для промислового вирощування в Приазовській степовій виноградарській зоні Південного Донбасу сорти-інтродуценти Кодрянка і Аркадія.

2. Оцінювати при сортовипробуванні винограду строк дозрівання столових сортів треба не за тривалiстю продукційного періоду або сумою активних температур повітря, а за датою настання технічної стиглості.

3. У подальшій селекції столових сортів винограду використовувати як донори ранньостиглості материнські форми Лора, Подарунок Запоріжжю, Талісман, а батьківські - Рішельє, Кодрянка, Томайський.

4. Для гібридизації на крупноягідность можна рекомендувати як материнські нові сорти і форми - Лора, Подарунок Запоріжжю, Талісман, а батьківські - Аркадія, Рішельє, Кардинал.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Волынкин В.А. Селекция винограда на бессемянность, крупноягодность и раннеспелость на полиплоидном уровне / В.А. Волынкин, В.А. Зленко, В.В. Лиховской // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ "Магарач". - 2009. - Т. XXXIX. - С. 9-13. (Здобувачем проведено аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавторами).

2. Индукция закладки плодовых зимующих почек в первый год вегетации сеянцев винограда / В.А. Волынкин, Н.П. Олейников, В.А. Зленко [и др.] // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. тр. НИВиВ "Магарач". - 2009. - Т. XXXIX. - С. 13-17. (Здобувачем проведено аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавторами).

3. Селекция межродовых гибридов винограда семейства Vitaceae на основе применения методов экспериментальной аллополиплоидии и культуры зародышей in vitro / В.А. Волынкин, В.А. Зленко, А.А. Полулях [и др.] // "Магарач" Виноградарство и виноделие. - 2009. - №1. - С. 12-14 (Здобувачем проведено аналіз літератури і збір експериментальних даних; обробка результатів експерименту та написання статті виконане разом із співавторами).

4. Результаты экспериментальных исследований формирования генетического разнообразия у семейства винограда Vitacea в процессе естественной эволюции / В.А. Волынкин, В.А. Зленко, Н.П. Олейников [и др.] // Виноградарство и виноделие: Сб. науч. трудов НИВиВ "Магарач". - 2010. - Т. XL. - С. 12-16