Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ“

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ СЕЛЕКЦІЇ НА ПІДВИЩЕННЯ

ВМІСТУ БІЛКА В МОЛОЦІ КОРІВ

Осипенко Тетяна Леонідівна

Херсон - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва Національної академії аграрних наук України

Наукові керівники : доктор сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Макаров Василь Макарович

доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-корреспондент НААНУ

Рубан Сергій Юрійович,

Національна академія аграрних наук України,

академік-секретар відділення зоотехнії НААНУ

Офіційні опоненти: - доктор сільськогосподарських наук, в. о. професора

Гиль Михайло Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет, декан факультету ТВППТ, завідувач кафедри генетики, годівлі тварин та біотехнології

-кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Грінкевич Людмила Зигмундівна,

ДНВЗ «Херсонський державний аграрний університет», доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Захист відбудеться “ 15 “ квітня 2011 р. о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.02 у ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет (73006, Херсон - 6, вул. Рози Люксембург, 23, ауд. 92 головного навчального корпусу).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДНВЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: 73006, Херсон - 6, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий “ 15 “ березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М. Корбич

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У світі здавна існує значний дефіцит білка як продукту харчування людини. За даними ООН, він становить 3 млн.т і добова норма вживання білків людиною (80 - 100 г, у тому числі 30 г незамінних амінокислот) у багатьох країнах не витримується. Вирішенням цієї проблеми може бути збільшення білковомолочності корів, що сприятиме росту запасів білків тваринного походження, а отже, і нормалізації харчування людства (Овчаренко В., 2000; I.M. Andersen-Ranberg et all., 2005, M.T. Kuhn et all., 2006).

Одною з основних причин недостатнього підвищення вмісту білка корів в Україні в минулі роки було відсутність матеріальної зацікавленості в цьому процесі, так як молоко при його реалізації оцінювалось за загальною масою і вмістом в ньому тільки жиру. В сучасний час цей недолік усунено. Кабінет Міністрів України постановою №1589 віл 25 жовтня 2002 року “Про схвалення базисних норм масової частки жиру i бiлка у молоцi коров'ячому незбираному”, встановив єдині базисні норми вмісту в сирому молоці жиру - 3,4 % і білка - 3 %. При реалізації молока зараз враховують ці дві важливі ознаки. В молочній галузі Росії з 1 січня 2004 року діє новий ГОСТ №52054 «Молоко натуральное коровье сырое», який пред?являє до цієї продукції тваринництва самі високі вимоги.

Зростання молочної продуктивності худоби, у тому числі і вмісту білка в молоці, досягається за рахунок двох основних факторів - поліпшення умов годівлі й утримання тварин та збільшення їх генетичного потенціалу. Найбільшого результату можна досягти за одночасного поліпшення обох факторів (Басовский Н,. 1997; P. Mayeres, 2004; J.; A.P.W. de Roos, 2004, Vasconcelos, 2004).

Вченими були отримані результати впливу ряду факторів (генетичних і негенетичних) на вміст білка в молоці корів раніше створених порід. У зв'язку з виведенням нових молочних порід виникла необхідність дослідження впливу факторів, їх пар і комплексів на вміст білка і вихід молочного білка.

Усе це свідчить про необхідність цілеспрямованої зоотехнічної роботи, що забезпечить підвищення вмісту білка в молоці корів за рахунок племінного поліпшення самих тварин і створення для них відповідних умов годівлі й утримання (Калиевская Г., 2002). Для цього, необхідно більш детально з?ясувати, які фактори впливають на підвищення вмісту білка і вихід молочного білка.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в лабораторії організації племінної справи та забезпечення селекційної роботи відділу технологій виробництва молока та яловичини як складова частина плану науково-дослідних робіт Інституту тваринництва УААН за період з 1994 по 2005 роки: за темами “Поліпшити існуючі породи і вивести нові високопродуктивні породи, типи, лінії стада симентальської, червоно-рябої, червоної степової і чорно-рябої худоби з надоєм 5 тис. кг і більше, з вмістом жира в молоці 3,6-3,8 %, білка 3,1-3,3 %, живою масою дорослих корів 550-600 кг” (№ державної реєстрації UA 01001311 Р), - завдання 01.01.04. «Обґрунтування, розробка та використання оптимальних технологій ведення молочного скотарства в умовах реформування аграрного сектору України» (№ державної реєстрації 0101U003311), завдання 01.03, 01.11; автор є виконавцем.

Мета і завдання дослідження. Вивчення впливу генетичних і негенетичних факторів на вміст білка в молоці і вихід молочного білка корів, а також встановити шляхи підвищення цих ознак.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:

-проаналізувати міжпородні відмінності і внутрішньопородну мінливість вмісту білка молока корів із урахуванням їх походження, віку, періоду лактації, рівня годівлі, величини надою і рівня жирномолочності;

-встановити взаємозв'язок між надоєм, вмістом жиру й білка в молоці;

-виявити успадкованість вмісту білка, вплив на неї методів відбору і підбору;

-визначити параметри спільного впливу генетичних і негенетичних факторів на вміст і вихід молочного білка;

-розробити моделі оцінки вмісту білка і виходу молочного білка;

-змоделювати відбір худоби на основі використання розроблених моделей;

-оцінити амінокислотний склад і сиропридатність молока корів різних порід.

Об'єкт дослідження - зміна вмісту білка в молоці корів айрширської, червоної степової, лебединської, симентальської, української червоно-рябої молочної та української чорно-рябої молочної порід.

Предмет дослідження - залежність вмісту білка в молоці й виходу молочного білка досліджуваних корів від генетичних і негенетичних факторів.

Методи дослідження. Для отримання інформації про тварин і фактори, які вливають на досліджувані продуктивні ознаки, використовували наступні методи: зоотехнічні - збір, систематизація та аналіз господарсько-корисних ознак і факторів, що їх обумовлюють; лабораторні - визначення сиропридатності молока та аналіз його амінокислотного складу.

Для порівняльної оцінки факторів, які впливають на продуктивні ознаки, розробки моделей оцінки вмісту білка в молоці і виходу молочного білка застосовували такі статистичні методи: регресійний, кореляційний, дисперсійний аналіз, моделювання відбору.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше комплексно і в порівняльному аспекті оцінено вплив генетичних і негенетичних факторів на змінення вмісту білка і виходу молочного білка в молоці корів планових порід України (української червоно-рябої молочної, української чорно-рябої молочних порід). Виділені суттєві фактори, які впливають на основні селекційні ознаки. Вперше створено моделі оцінки для відбору за вказаними продуктивними ознаками на основі встановлених закономірностей.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень упроваджені в господарствах Харківської і Полтавської областей України при прогнозуванні господарсько-корисних ознак.

У результаті впровадження представлених у дисертації розробок на поголів'ї 7630 корів господарствами отримано економічний ефект до 77 грн. з розрахунку на кожну оцінену тварину з використанням пропонованих методів і моделей. Загальний економічний ефект від упровадження на поголів'ї 7630 голів перевищив 589404 грн. Розроблені моделі можуть бути використані при оцінці, відборі молочної худоби і плануванні заходів із збільшення вмісту білка в молоці в стадах як нових українських чорно-рябої і червоно-рябої молочних, так і інших порід.

Особистий внесок здобувача. Розроблено методику досліджень; проведено літературний і патентний пошук, здійснені лабораторні дослідження, зібрано зоотехнічну інформацію, виконано статистичне опрацювання, визначенні оцінки та інтерпретації зв'язків і залежностей, створенні моделі оцінки вмісту білка в молоці, їх опис і аналіз, узагальнено висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації викладено, обговорено і отримали позитивну оцінку на щорічних звітних конференціях в Інституті тваринництва НААН України (1994-2006), а також на: науковій конференції молодих учених і спеціалістів Інституту тваринництва УААН з питань відтворення поголів'я, включаючи кріоконсервацію і пересадку ембріонів, а також питання вирощування ремонтного молодняку, годівлі, утримання, кормовиробництва і економіки сільськогосподарського виробництва (Харків, 1998 р.); науково-практичний конференції, що присвячена 100-річчю від дня народження лауреата Державної премії СРСР, Заслуженого діяча науки України, доктора с.-г. наук, професора Яценка О.Ю. (Харків, 1998 р.); міжнародній науково-практичній конференції, що присвячена 75-річниці від дня народження та 60-річчю науково-практичної діяльності доктора біологічних наук, професора О.Д. Бугрова «Стан і перспективи розвитку біотехнології відтворення тварин» (Харків, 2005 р.); міжнародній науковій конференції «Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин», що присвячена 100-річчю від дня народження члена-кореспондента Української академії сільськогосподарських наук, доктора біологічних наук, професора М.М. Колесника (Київ, 2005 р.); міжнародній науково-практичній конференції, що присвячена 90-річниці від дня народження Ф.Ф. Ейснера і 75-річниці Інституту тваринництва УААН «Тваринництво XXI сторіччя: новітні технології, досягнення і перспективи» (Харків, 2006 р.); науковій конференції ІТ УААН “Вклад молодих вчених у науково-технічний прогрес галузі тваринництва” (Харків, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 20 наукових працях, у тому числі: 2 Національних стандарта України, 3 Державних книгах племінних тварин (ДКПТ), методичні рекомендації, 14 статтях у наукових виданнях, з яких 10 - у виданнях, які входять до переліку ВАК України як обов'язкові для захисту дисертацій, 4 статі в ДКПТ. З вказаних печатних робіт 4 одноосібних.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури за темою і вибір направлення досліджень, загальна методика і основні методи досліджень, експериментальні дослідження, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, додатки, список використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи - 177 сторінок, містить 34 таблиці, 11 рисунків та 10 додатків. Список літературних джерел - 218, у т.ч. 45 - іноземною мовою.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для досліджень були дані племінного обліку дослідних господарств: „Українка” (8781 лактація), „Українка Слобідська” (2098 лактацій) і ВАТ „Племінний завод „Червоний Велетень”” (9466 лактацій). У цих господарствах утримувались тварини шести порід (айрширська, червона степова, лебединська, симентальська, українська червоно-ряба молочна, українська чорно-ряба молочна). В якості досліджуваних ознак використовували данні про вміст білка в молоці корів і вихід молочного білка за 305 днів лактації.

Визначили ряд факторів, які можуть в певній мірі впливати на показники білка. Досліджувані фактори були розділені на дві категорії:

-генетичні: порода, породне поєднання, батько, вміст білка в молоці і вихід молочного білка матері;

-фактори умов зовнішнього середовища: місяць отелення, вік тварини (в отеленнях), рівень годівлі на корову в рік (ц корм. од).

Загальну схему проведення досліджень представлено на рисунку 1.

Дослідженнями встановлено вплив кожного фактору на вміст білка в молоці і вихід молочного білка. Фіксовані фактори оцінювали за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу. Для цього використовували процедуру загальної лінійної моделі (General Linear Model - GLM) компґютерного стандартного пакету статистичних програм SPSS 16.0. Кількісні фактори аналізували з використанням стандартного пакета компґютерних програм Table Curve - 2D.

За допомогою багатофакторного аналізу розроблено моделі оцінки вмісту білка і виходу молочного білка на базі: спадкових і паратипових факторів, а також генетичних. До цих моделей віднесли ряд одиничних, спільних (по два) фактора, які характеризували певні взаємозвґязки генетичних і негенетичних факторів з вмістом білка і виходом молочного білка.

Із метою визначення ефекту застосування розроблених моделей проводили моделювання відбору за оцінками вмісту білка і виходу молочного білка, отриманих шляхом аналізованої моделі. Потім визначали фактичні середні значення прогнозованого показника племінної і вибракуваної груп, відібраних на основі прогнозу. На базі порівнянь фактичних даних продуктивності цих груп визначали різниці між ними, селекційний диференціал.

У дослідному господарстві „Українка” Інституту тваринництва НААНУ були проведені досліди з визначення сиропридатності молока української чорно-рябої молочної, української червоно-рябої молочної і червоної степової порід. Для цього в лютому під час ранкової і вечірньої контрольних доїнь було відібрано збірне молоко тварин указаних вище порід. Молоко відбирали від повновікових корів (трьох лактацій і старше), які отелилися в листопаді - січні, по 1,5 % молока від загального надою.

У дослідному господарстві «Українка Слобідська» за сезонами року (зима, весна, літо, осінь) відбирали молоко під час контрольних доїнь для амінокислотного аналізу. У відібраних пробах визначали вміст 17 амінокислот, з яких 9 замінних (аспарагінова кислота, серин, глутамінова кислота, пролін, цистин, гліцин, аланін, тірозин, гістидин) і 8 незамінних (треонін, валін, метіонин, ізолейцин, лейцин, фенілаланін, лізин, аргінін). Були проаналізовані особливості кислотного складу молока залежно від породи (українська чорно-ряба, українська червоно-ряба молочна), батьків (Беркут 5254, Іменит 1083, Зевс 6978, Султан 1359, Соболь 0751, Док 1303, Піон 1043, Двойник 1881), лінійної належності (Валіанта 1650414, Рефлекшн Соверінга 198998, Элевейшна 1491007, Чіфа 1427381) і сезону року.

Рис. 1. Загальна схема досліджень

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Міжпородна різниця за вмістом білка в молоці корів. Вміст білка в молоці корів є породною ознакою. Ступінь впливу породи на вміст білка становить 1 %, на вихід молочного білка - 1,7 % при високому рівні вірогідності (P>0,999).

Високим вмістом білка в молоці характеризуються корови української червоно-рябої молочної і симентальської порід їх різниця складає 0,01 % при рівні вірогідності (P>0,99). Різниця вказаних порід за виходом молочного білка має 0,61 кг при рівні вірогідності (P<0,95). Айрширська і червона степова породи характеризувались низьким вмістом білка в молоці корів (P<0,95). Українська чорно-ряба молочна порода мала вміст білка на 0,03 % менше порівняно з українською червоно-рябою молочною породою і на 0,02 % більше ніж айрширська (табл.1).

Таблиця 1. Залежність вмісту білка (%) і виходу молочного білка (кг) від породи

Порода	Кількість лактацій	Вміст білка, %	Вихід молочного білка, кг
			у		у
Айрширська	707	3,17±0,006	0,099	171,63±1,75	49,15
Червона степова	2294	3,17±0,004	0,107	161,10±0,97	50,13
Лебединська	777	3,18±0,006	0,116	145,94±1,67	47,36
Симентальська	3653	3,21±0,003	0,173	161,99±0,77	48,78
Українська червоно-ряба молочна	10443	3,22±0,002	0,195	161,38±0,45	47,40
Українська чорно-ряба молочна	2192	3,19±0,004	0,089	145,84±0,99	32,00

Порівняльна оцінка вмісту білка в молоці і виходу молочного білка корів різних помісних поєднань. Ступінь впливу фактора «породне поєднання» становить 4,5 % на вміст білка і 11,4 % на вихід молочного білка. Найвищий відсоток білка в молоці спостерігали у помісей з більшою часткою симентальської породи ³/₄С ¹/₄Г, ³/₄С ¹/₄М і ¹/₂С ¹/₂Г; вони вірогідно (Р>0,999) переважали на 0,11 - 0,14 % помісей з меншою часткою крові (¹/₄С ³/₄М та ¹/₄С ¹/₄А ¹/₂М). У помісей, які мали більшу частину крові за монбельярдською породою (¹/₄С ³/₄М) характеризувалися низьким вмістом білка, а при перевазі частки крові за симентальською породою (³/₄С ¹/₄М) вміст білка в молоці був значно вищий. Різниця між вказаними групами становить 0,12 % за вмістом білка, при високому ступені вірогідності (Р>0,999).

Встановлено, що тварини помісних груп ³/₄С ¹/₄А, ¹/₂С ¹/₂Г і ¹/₄С ¹/₄Г ¹/₂А характеризувались високим виходом молочного білка в середньому за лактацію. Низький вихід молочного білка був у помісей С¹/₄+Г³/₄ і чистопородних сименталів. Різниця між кращими і гіршими помісями становила 43,2 кг молочного білка при високому рівні вірогідності (Р>0,999).

Вплив бугаїв на вміст білка в молоці їх дочок. Фактор “батько” є одним із найбільш впливових. Ступінь його впливу на вміст білка в молоці дочок становить 7,9 %, а на вихід молочного білка - 19,6 % при високій статистичній вірогідності (Р>0,999).

Встановлено, що за вмістом білка в молоці дочок бугаї суттєво різняться (табл. 2). Найкращими за досліджуваним показником були дочки бугая Штурма 4622, а найгіршими - бугая Реда 1713. Різниця між їх дочками за вмістом білка в молоці становила 0,24 % і була високовірогідною (Р>0,999).

Таблиця 2. Характеристика мінливості вмісту білка (%) і виходу молочного білка (кг) дочок найбільш часто використовуваних бугаїв-плідників

Кличка бугая та ідентифікаційний номер	Кількість лактацій	Вміст білка в молоці, %	Вихід молочного білка, кг
			у		у
Штурм 4622	118	3,36±0,015	0,12	180,91±3,78	32,82
Титус 3257	121	3,34±0,015	0,14	183,38±3,75	38,55
Сурик 8655	133	3,30±0,014	0,17	176,41±3,52	35,81
Техаль 1726	166	3,31±0,013	0,19	201,83±3,18	52,73
Білет 6437	169	3,25±0,012	0,22	132,09±3,12	29,29
Алеут 6619	112	3,21±0,015	0,25	124,04±3,84	27,75
Калібр 9707	125	3,19±0,014	0,14	180,73±3,63	52,82
Рідбул 2771	191	3,18±0,012	0,08	165,38±2,94	36,54
Нікель 7680	246	3,13±0,010	0,21	165,42±2,59	32,49
Пілмор 1646	133	3,13±0,014	0,18	159,23±3,52	32,41
Ред 1713	110	3,12±0,015	0,11	188,60±3,92	52,99

Позитивним моментом для можливостей селекції є той факт, що дочки ряду бугаїв, які були виділені як кращі за вмістом білка в молоці, мали і достатньо високий вихід молочного білка. Наприклад, Техаль, Титус. У той же час дочки окремих бугаїв (Ред 1713, Президент 1875) мали низький вміст білка, при цьому вихід молочного білка не був низьким (від 164 до 188 кг). Тобто ті бугаї, які були погіршувачами за вмістом білка в молоці виявились покращувачами виходу молочного білка за рахунок порівняно високих середніх надоїв їх дочок.

Вплив вмісту білка матерів на показники їх дочок. Встановлено, що максимальна залежність показників дочок від матерів, має місце при аналізі вмісту білка за 1 лактацію. При цьому коефіцієнт детермінації був вірогідним (P>0,999) і становив RІ=0,039. Найкраще описувало залежність між вмістом білка у матерів і дочок експоненційне рівняння y=3,020+0,0069е^x (рис. 2).

Рис 2. Взаємозв'язок між вмістом білка в молоці матерів і їх дочок по першій лактації, %

Цим рівнянням описувалось 3,9 % мінливості вмісту білка, при цьому стандартна похибка передбачення становила SE=0,14 % білка.

Встановлено, що ступінь зв'язку між вмістом білка в молоці дочок і матерів збільшується з підвищенням вмісту білка в молоці матері. Так, при збільшенні вмісту білка в молоці матері з 2,75 % до 3,0 %, вміст білка дочок підвищується на 0,03 %, а зі збільшенням з 3,0 % до 3,50 % вміст білка дочок зростає на 0,05%.

Взаємозв'язок між вмістом білка і вмістом жиру в молоці. Визначено, що залежність вмісту білка в молоці корів від вмісту жира найкраще описувала лінійна функція y^0,5 = 1,8506 -2,9333e^-х (рис. 3). При цьому коефіцієнт детермінації дорівнював R²=0,14 за стандартною похибкою передбачення SE = 0,15. Високий рівень вірогідності (Р > 0,999) свідчить про те, що ця крива відображає основні тенденції залежності вмісту білка від вмісту жиру.

Має місце чітка тенденція позитивного зв'язку між вмістом жиру і вмістом білка на відрізку до 4,0 % вмісту жиру, яка з подальшим збільшенням стає менш чіткою. Так, при вмісті жиру в молоці від 3,0 % до 4,0 % - вміст білка буде на рівні 2,90 - 3,23 %. А при вищому вмісті жиру (від 4,0 до 5,0 %) вміст білка можемо очікувати в межах від 3,23 % до 3,35 %.

Рис. 3. Залежність вмісту білка від вмісту жира в молоці корів

Вплив рівня годівлі на вміст білка і вихід молочного білка. Фактор «рівень годівлі» суттєво впливає на вміст білка і вихід молочного білка. Ступінь впливу рівня годівлі на вміст білка становить 3,7 %, на вихід молочного білка - 12,3 % при високому рівні вірогідності (P>0,999). Але зв'язок між ними носить нелінійний характер.

Розроблені рівняння, які описують 3,7 %, 12,3 %, мінливості вмісту білка і виходу молочного білка залежно від рівня годівлі.

За умов поліпшення рівня годівлі корів від 40 ц корм. од. до 50 ц корм. од. на 1 корову за рік вихід молочного білка зросте від 141,9 кг до 150,5 кг, або на 8,6 кг за лактацію. А при підвищенні рівня годівлі від 70 ц корм. од. до 80 ц корм. од. на 1 корову за рік вихід молочного білка в молоці збільшиться з 181,2 кг до 205,1 кг, або на 23,9 кг.

Оцінка впливу одночасної дії різних факторів. Враховуючи існуючий вплив факторів генетичного і негенетичного характеру, було проведено комплексний аналіз за показниками білка в молоці. За допомогою однофакторного аналізу було виділено найбільш впливові фактори. На основі одночасного використання цих факторів розробили моделі прогнозування вмісту та виходу молочного білка. У таблиці 3 представлено основні характеристики впливу генетичних і негенетичних факторів на вміст білка в молоці, виявлені під час аналізу моделі прогнозування цієї господарсько-корисної ознаки.

Модель високовірогідна (Р0,999) і дає змогу описувати 43,5% мінливості вмісту білка в молоці корів. Застосування моделі дозволяє найбільш ефективно відбирати до 10 % найгірших або найкращих тварин (табл. 4).

Таблиця 3. Одночасна оцінка ступеня впливу генетичних і негенетичних факторів на вміст білка

Фактор	F-критерій Фішера	Рівень вірогідності	Ступінь впливу, %
Номер отелення	4,920	0,999	1,0
Помісне поєднання	1,599	0,95	0,6
Батько	1,558	0,99	2,8
Батько - номер отелення	1,730	0,999	13,2
Батько - помісне поєднання	1,401	0,999	6,4
Батько - рівень годівлі	1,552	0,99	2,7
Батько - рівень концентратів у раціоні	1,643	0,999	2,9
Батько - білок молока матері (середній)	2,379	0,999	4,1
Помісне поєднання - білок молока матері (середній)	1,620	0,95	0,5
Рівень годівлі - рівень концентратів у раціоні	44,602	0,999	1,0
Рівень концентратів у раціоні - білок молока матері (середній)	4,480	0,95	0,1
Модель	3,376	0,999	43,5

Таблиця 4. Добір за результатами оцінки вмісту білка за допомогою моделі, яка передбачає використання генетичних і негенетичних факторів

Відсоток бракування	Продуктивність племінної групи	Продуктивність вибракуваної групи	Різниця продуктивності між племінною і вибракуваної групами	Селекційний диференціал*
0	3,19	-
5	3,20	3,01	0,19	0,01
10	3,21	3,04	0,17	0,02
15	3,21	3,07	0,14	0,02
20	3,22	3,08	0,14	0,03
25	3,22	3,09	0,13	0,03
30	3,23	3,10	0,13	0,04
35	3,24	3,11	0,13	0,05
40	3,24	3,12	0,12	0,05
45	3,25	3,12	0,13	0,06
50	3,25	3,13	0,12	0,06
55	3,26	3,13	0,13	0,07
60	3,27	3,14	0,13	0,08
65	3,28	3,14	0,14	0,09
70	3,29	3,15	0,14	0,10
75	3,30	3,15	0,15	0,11
80	3,32	3,16	0,16	0,13
85	3,35	3,16	0,19	0,16
90	3,38	3,17	0,21	0,19
95	3,43	3,18	0,25	0,24

Завдяки розробленій моделі (табл. 5), оцінки виходу молочного білка на базі генетичних і негенетичних факторів, можемо описати 52,4 % його мінливості, що на 8,9% вище порівняно з відповідною моделлю оцінки вмісту білка. Причому кожний фактор і пара факторів мають свою частку впливу, при високому ступені вірогідності (Р>0,99).

Таблиця 5. Одночасна оцінка ступеня впливу генетичних і негенетичних факторів на вихід молочного білка

Фактор	F-критерий Фішера	Рівень вірогідності	Ступінь впливу, %
Помісне поєднання	2,864	0,999	0,9
Батько	1,862	0,999	3,3
Батько - номер отелення	1,406	0,999	11,1
Батько - помісне поєднання	1,629	0,999	5,2
Батько - порода	1,226	0,704	0,6
Батько - рівень годівлі	2,139	0,999	3,7
Батько - молочний білок матері (середній)	1,572	0,998	2,7
Номер отелення - рівень концентратів в раціоні	4,536	0,999	0,9
Порода - помісне поєднання	1,814	0,908	0,2
Помісне поєднання - молочний білок матері (середній)	2,848	0,999	0,9
Рівень годівлі - рівень концентратів у раціоні	24,632	0,999	0,5
Модель	4,993	0,999	52,4

Прогнозування виходу молочного білка корів проведено на базі вищевказаної моделі (табл. 6).

Моделювання добору за прогнозом показало, що при вибраковці від 5% до 15% гірших тварин вихід їх молочного білка буде менший на 60-69 кг порівняно із залишеними в стаді тваринами. При введенні добору до племінного ядра 5% кращих тварин можна досягнути селекційного диференціала 69,4 кг. селекція білок молоко порода

Виготовлення голландського сиру з молока корів різних порід. Голландський сир було виготовлено з молока корів: української чорно-рябої молочної, української червоно-рябої молочної і червоної степової порід (табл.7).

Таблиця 6. Добір на базі оцінок виходу молочного білка за допомогою моделі, яка використовує генетичні і негенетичні фактори

Відсоток бракування	Продуктивність племінної групи	Продуктивність вибракованної групи	Різниця продуктивності між племінною і вибракуваною групами	Селекційний диференціал*
0	164,39	-
5	167,84	98,69	69,2	3,5
10	170,65	108,08	62,6	6,3
15	173,42	113,25	60,2	9,0
20	175,96	118,11	57,9	11,6
25	178,42	122,32	56,1	14,0
30	180,98	125,67	55,3	16,6
35	183,64	128,63	55,0	19,3
40	186,24	131,62	54,6	21,9
45	189,09	134,2	54,9	24,7
50	191,81	136,99	54,8	27,4
55	194,4	139,84	54,6	30,0
60	197,31	142,44	54,9	32,9
65	200,7	144,85	55,9	36,3
70	203,76	147,52	56,2	39,4
75	207,84	149,91	57,9	43,5
80	212,22	152,44	59,8	47,8
85	217,19	155,07	62,1	52,8
90	222,5	157,93	64,6	58,1
95	233,77	160,74	73,0	69,4

Примітка* продуктивність племінної групи - продуктивність вибірки без відбору

Таблиця 7. Технологічні властивості молока при його переробці на сир

Показники	Породи
	УЧеРМ	ЧС	УЧРМ
Зсідання молока сичужним ферментом, хв	48	45	50
Фаза гелеутворення, хв	2	6	4
Витрати сичужного ферменту на 1 кг молока, мл	0,35	0,32	0,42
Витрати молока на 1 кг готового сиру, кг	9,2	9,3	9,4
Суха речовина в сирі, %	17,8	17,7	17,8
Вміст жиру, %	49	50	44

Примітка. УЧеРМ - українська червоно-ряба молочна порода; ЧС - червона степова порода; УЧРМ - українська чорно-ряба молочна порода

Важливим показником в сироділлі є витрати нормованого молока на отримання одного кілограма готового сиру. Цей показник менший у корів української червоно рябої молочної породи. Різниця витрат сировини на виробництво сиру незначна (між різними породами 0,1 - 0,2 кг). Сири, згідно з вимогами ДЕСТу 7616-85 «Сири сичужні тверді», оцінені експертною комісією за органолептичними показниками. Високу оцінку отримали сири з молока корів української чорно-рябої молочної породи (93,9 бала). Оптимальні показники за основними показниками сиропридатності були в корів української червоної степової породи. Сир з молока української червоно-рябої молочної породи отримав низьку оцінку (89,1 бала) порівняно з двома іншими породами.

Змінення амінокислотного складу молока. Встановлено, що з генетичних факторів найбільший вплив на вміст амінокислот у молоці має батько (табл. 8), потім - лінія, менше - порода.

Таблиця 8. Ступені впливу генетичних факторів на амінокислоти молока

Амінокислоти	Фактори
	батько	лінія	порода
Аспарагінова кислота	29,1	13,9	3,8
Серин	30,3	12,6	5,1
Пролін	17,9	7,7	0,1
Цистін	20,5	2,0	-
Гліцин	15,0	5,3	-
Аланін	23,6	21,4	8,0
Тірозін	30,1	6,3	1,1
Всі замінні	32,3	13,0	1,8
Валін	25,5	10,0	0,2
Метіонін	6,2	2,7	-
Ізолейцин	16,9	5,1	-
Лейцин	22,8	12,3	1,0
Фенілаланін	25,0	7,2	1,3
Треонін	37,2	28,9	9,6
Лізин	17,3	2,2	14,4
Аргінін	25,8	7,7	-
Всі незамінні	26,4	11,5	1,6

Вплив фактора «батько» на вміст амінокислот у молоці їх дочок коливається від 6,2 % (метіонін) до 37,2 % (треонін) мінливості вмісту амінокислот у молоці.

Ступінь впливу породи на вміст окремих амінокислот коливається в межах від 0,1 % (пролін) до 14,4 % (лізин). На вміст в молоці метіоніна, ізолейціна і аргініна порода не впливає Ступінь впливу лінії дещо нижче в порівнянні з впливом батька: від 2,7 % (метіонін) до 28,9 % (треонін).

Економічна ефективність раннього відбору за прогнозом моделі вмісту білка в молоці. Визначено, що при збільшенні відсотку бракування за моделю ранньої оцінки вмісту білка в молоці корів від 0 до 50% збитки від вирощування молодняку на модельній фермі на 1000 корів зменшуються з 1,6 млн. грн. до 1,3 млн. грн., в розрахунку на 1 корову. Так, при 5% бракування збитковість вирощування знижується на 27 грн, а при 50% бракування - на 267 грн (табл. 9).

Таблиця 9.Економічна ефективність відбору за розробленою моделлю за різними рівнями бракування

Відсоток бракування за моделлю	Кількість ремонтних телиць	Кількість понад ремонтних телиць	Збитки від вирощування молодняку по фермі на 1000 корів
			ремонтні телиці	понад ремонтні телиці	всього	економія коштів на 1 корову при використанні оцінки за прогнозом
0	600	0	-1603906	0	-1603906	0
5	570	30	-1523710	-53529	-1577239	27
10	540	60	-1443515	-107057	-1550572	53
15	510	90	-1363320	-160586	-1523906	80
20	480	120	-1283124	-214115	-1497239	107
30	420	180	-1122734	-321172	-1443906	160
40	360	240	-962343	-428229	-1390572	213
50	300	300	-801953	-535286	-1337239	267

Визначено додатковий прибуток від реалізації молока з вмістом білка, який розрахований з допомогою моделі при різних відсотках бракування. При цьому перерахунок молока на базисні показники (вміст жиру 3,4 % і вміст білка 3,0 %) визначався за формулою, де частка молочного жиру складала 40 %, а молочного білка - 60 % (табл. 10).

Таблиця 10. Додатковий прибуток при надої 4000 кг на 1 корову в рік (ціна реалізації 2,8577 грн. за 1 кг молока при жирності молока 3,4%).

Відсоток бракування по моделі	Вміст білка, %	Кількість молока в перерахунку на базисні показники білка, кг	Виручка від реалізації молока, грн.	Додатковий прибуток від реалізації молока, грн.
0	3,19	4456	1303	0
5	3,2	4480	1372	69
10	3,21	4504	1440	137
15	3,21	4504	1440	137
20	3,22	4528	1509	206
30	3,23	4552	1577	274
40	3,24	4576	1646	343
50	3,25	4600	1715	412

При збільшенні відсотка бракування від 0 % до 50 % вміст білка в молоці збільшується з 3,19 % до 3,25 %. У перерахунку на базисні показники кількість молока збільшується, відповідно на 144 кг, а додатковий прибуток від реалізації досягає 412 грн.

Таким чином, економічний ефект від використання запропонованого варіанта відбору за прогнозом дозволяє знизити збитковість вирощування. Крім цього використання відбору за розробленою моделлю дозволяє отримати додатковий прибуток від реалізації молока з більш високим вмістом білка.

ВИСНОВКИ

1. Оцінено вплив комплексу генетичних і паратипових факторів на білковомолочність корів основних молочних порід України. На цій основі розроблено моделі прогнозування і відбору тварин, які дають змогу вести ефективну селекцію корів за вмістом білка в молоці і виходом молочного білка. Відібрані до племінної групи за допомогою цих моделей тварини характеризувалися середнім виходом молочного білка, на 79 кг вищим порівняно з вибракуваними тваринами; за вмістом білка в молоці ця різниця сягала 0,25 %.

2. Ступінь впливу батька та матері на вміст білка в молоці корів становить 7,9 % і 3,19 % відповідно, на вихід молочного білка - 19,6 % і 1,3 % відповідно, при високому ступені вірогідності (Р>0,999).

3. Зі збільшенням вмісту білка і виходу молочного білка у матерів відповідні ознаки у дочок також збільшуються. Однак, вміст білка і вихід молочного білка у матерів і дочок зв'язані нелінійно. Найвищий ступінь зв'язку між продуктивністю матерів і дочок виявлено у тварин з високим рівнем продуктивності. У низькопродуктивних тварин цей зв'язок слабо виражений.

4. Фактор «порідне поєднання» визначає близько 4,5 % мінливості вмісту білка і 11,4 % - виходу молочного білка при високому ступені вірогідності (Р>0,999). Ступені спільного впливу цього показника з іншими вивченими факторами сягали до 6,6 %, для вмісту білка і до 5,5 % для виходу молочного білка.

5. Розроблені рівняння, які описують 3,7 % і 12,3 % мінливості вмісту білка і виходу молочного білка відповідно на основі рівня годівлі, а також 2,3 % і 10,2 % мінливості аналогічних показників - на основі рівня концентратів в раціоні відповідно.

6. Ступінь прямого впливу породи на вміст білка дорівнює 1,0 %, на вихід молочного білка - 1,7 %. Максимальні різниці за вмістом білка відмічені між айширською і українською червоно-рябою молочною породами, а за виходом молочного білка - між айрширською і українською чорно-рябою молочною породами.

7. Розроблені моделі на базі генетичних і негенетичних факторів дають позитивний селекційний ефект. При моделюванні відбору 5% кращих за оцінкою вмісту білка в молоці корів забезпечується селекційний диференціал 0,24%, а за виходом молочного білка - 69,4 кг, що свідчить про можливість використання запропонованних моделей під час відбору тварин за вмістом білка і виходом молочного білка.

8. Технологічні особливості молока, фізичні і органолептичні властивості зрілого сиру знаходяться в залежності як від складу, так і від властивостей вихідного молока. В свою чергу, на склад молока і властивості його білків впливає порода тварин.

9. Встановлено, що фактори «порода», «батько», «лінія» і «сезон року» спричиняють певний вплив на склад амінокислот в молоці корів. найбільше впливають фактори: «батько» - від 6,2 % (метіонін) до 30,3 % (серин); потім «лінія» від 2,2 % (лізин) до 28,9 (треонін), менше впливає фактор «порода» - від 0,1 % (пролін) до 14,4 % (лізин).

10. Економічний ефект від використання запропонованого варіанта відбору за прогнозом дозволяє знизити збитковість вирощування. Крім цього, використання відбору за розробленою моделю дозволяє отримати додатковий прибуток від реалізації молока з більш високим вмістом білка.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Рекомендується використовувати запропоновані методи оцінки і відбору племінних тварин у молочному скотарстві для збільшення вмісту білка і виходу молочного білка.

При удосконаленні стад української червоно-рябої молочної та української чорно-рябої молочної порід використовувати встановленні закономірності і особливості для збільшення темпів селекційного прогресу за основними господарсько-корисними ознаками.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Осипенко Т.Л. Оценка коров по селекционно - генетическим параметрам признаков молочной продуктивности / Т.Л. Осипенко // Наук. - техн. бюл. / ІТ УААН. - Х., 1998. - № 78. - С. 54-56.

2. Осипенко Т.Л. Селекция черно-пестрого скота по качественным показателям молока / Т.Л. Осипенко, Е.Н. Храмцова, В.М. Макаров // Наук. - техн. бюл. / ІТ УААН. - Х., 1998. - №74. - С. 93-99. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті).

3. Осипенко Т.Л. Вплив місяця отелення на вміст білка в молоці / Т.Л. Осипенко // Наук.-техн. бюл. / ІТ УААН. - Х., 2003. - № 84. - С. 110-112.

4. Осипенко Т.Л. Якісні показники молока корів симентальської породи / Т.Л. Осипенко, З.В. Ємець // Державна племінна книга великої рогатої худоби симентальської породи. - К.: ВД “Стилос”, 2004. - С.42-46. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті).

5. Прогнозирование хозяйственно-полезных признаков молочного скота в раннем возрасте: Методические рекомендации / Шабля В.П., Задорожная И.Ю., Афанасенко В.Ю., Балагуровский С.В., Осипенко Т.Л., Емец З.В., Данец Л.Н. / Ин-т животноводства УААН. - К. - Х., 2004. - 14 с. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

6. Осипенко Т.Л. Вплив батьків на вміст і вихід молочного білка їх дочок / Т.Л. Осипенко // Наук.-техн. бюл. / ІТ УААН. - Х., 2005. - С.57-59.

7. Осипенко Т.Л. Вплив фактора „стадо” на вміст та вихід молочного білка / Т.Л. Осипенко, М. І. Іванченко // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - 2005. - № 1. - С. 75-76. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті).

8. Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби симентальської породи. Т. 1 / В.П. Шабля, О.М. Храмцова, Т.Л. Осипенко, В.А. Борисовський, І.Ю. Задорожна, І.В. Бороздіна, З.В. Ємець. - К. : ДНВК „Селекція”, ВД „Стилос”, 2005. - 350 с. (Здобувачем здійснено збирання інформації, формування стартового варіанту ДПК, написання частини статей, аналіз результатів).

9. Шабля В.П. Порівняльна оцінка вмісту і виходу молочного білка у корів різних генетичних груп / В.П. Шабля, Т.Л. Осипенко, З.В. Ємець // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. - К., 2005. - № 85.- С. 192 - 195. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті).

10. Характеристика тварин, записаних до I тому Державної книги племінних тварин симентальської породи / В.П. Шабля, О.М. Храмцова, Т.Л. Осипенко, В.А. Борисовський, І.Ю.Задорожна, М.І. Іванченко // Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби симентальської породи. - Т. I. - К.: Видав. дім „Стилос”, 2005. - С. 3-22 (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

11. Осипенко Т.Л. Вплив показників білка молока корів-матерів на аналогічні показники їх дочок / Т.Л. Осипенко // Наук.-техн. бюл. / ІТ УААН. - Х., 2006. - С.72-75.

12. Вплив живої маси телиць у 18-місячному віці на молочну продуктивність / В.П. Шабля, Т.Л. Осипенко, З.В. Ємець, Л.М. Данець // Наук. - техн. бюл. / ІТ УААН. - Х., 2006. - № 94. - С. 430-432. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті).

13. Велика рогата худоба. Методи оцінки продуктивності та племінної цінності телиць і нетелей / В. Шабля (керівник розробки), Л. Данець; В. Даншин, З. Ємець, І. Задорожна, Т. Осипенко, С. Рубан. - К. : Держспоживстандарт України, 2006. - 17 с. - (Національний стандарт України, на розгляді). (Здобувачем здійснено збирання інформації, біометричну обробку, викладення основного змісту, урахування зауважень, підготовку першої та остаточної редакції).

14. Осипенко Т.Л. Міжпорідні різниці вмісту білка в молоці корів / Т.Л. Осипенко, З.В. Ємець // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту. - Луганск. - 2008. - №86. - С.390-393. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті).

15. Осипенко Т.Л. Залежність вмісту жиру від вмісту білка в молоці корів / Т.Л. Осипенко, З.В. Ємець // Наук. - техн. бюл. / ІТ УААН. - Х. - 2008 - №97 - С. 268-270. (Збір матеріалів, статистична обробка, аналіз результатів досліджень, написання статті)

16. Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Т. IV / В.П. Шабля, О.Є. Адмін, О.М. Храмцова, З.В. Ємець, Т.Л. Осипенко, І.В. Бороздіна. - К. : ДНВК „Селекція”, ПЦ „Фоліант”, 2008. - 496 с. (Здобувачем здійснено збирання частини інформації, формування стартового варіанту ДПК, написання частини статей, аналіз результатів).

17. Шабля В.П. Характеристика тварин, записаних до IV тому Державної книги племінних тварин української чорно-рябої молочної породи / В.П. Шабля, О.Є. Адмін, О.М. Храмцова, Т.Л. Осипенко, З.В. Ємець, З.Г. Троценко, М.І. Іванченко // Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Т. IV - К. : ДНВК „Селекція”, ПЦ „Фоліант”, 2008. - С. 3-17. (Здобувачем здійснено викладення частини основного змісту, аналіз результатів).

18. Велика рогата худоба. Система організації оцінювання племінної цінності бугаїв-плідників за якістю потомства. Основні вимоги / В. Шабля (науковий керівник), Н. Адміна, В. Даншин, І. Задорожна, Т. Осипенко, С. Рубан. - К. : Держспоживстандарт України, 2008. - 8 с. - (Національний стандарт України, на розгляді). (Здобувачем здійснено збирання частини інформації, викладення основного змісту, урахування зауважень з відгуків, підготовку остаточної редакції).

19. Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Т. VI / В.П. Шабля, О.Є. Адмін, В.О. Даншин, С.Ю. Рубан, І.Ю. Задорожна, Т.Л. Осипенко, Н.Г. Адміна, О.С. Василець, І.В. Бороздіна // - К. : ДНВК „Селекція”, „Арістей”, 2009. - 292 с. (Здобувачем здійснено збирання інформації, формування стартового варіанту ДПК, написання частини статей, аналіз результатів).

20. Шабля В.П. Характеристика тварин, записаних до VI тому Державної книги племінних тварин української чорно-рябої молочної породи / В.П. Шабля, О.Є. Адмін, Т.Л. Осипенко, Н.Г. Адміна, І.Ю. Задорожна // Державна книга племінних тварин великої рогатої худоби української чорно-рябої молочної породи. Т. VI - К. : ДНВК „Селекція”, „Арістей”, 2009. - С. 4-9. (Здобувачем здійснено викладення частини основного змісту, аналіз результатів).

АНОТАЦІЇ

Осипенко Т.Л. Ефективність методів селекції на підвищення вмісту білка в молоці корів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - ДНВЗ «Херсонський державний аграрний університет»; Херсон, 2011.

Дисертація присвячена вивченню впливу низки факторів на вміст білка і вихід молочного білка та визначенню шляхів збільшення цих продуктивних ознак. Оцінено вплив селекційно-генетичних параметрів (батько, порода, порідне поєднання, вміст білка в молоці матері) та факторів зовнішнього середовища (місяць отелення, вік тварини (в отеленнях), рівень годівлі на 1 корову за рік (ц корм од) на вміст білка в молоці корів основних молочних порід України. На основі виявлення найбільш впливових факторів і їх об'єднання розроблено моделі прогнозування і добору тварин, які дають змогу вести ефективну селекцію корів за вмістом білка в молоці. Виявлено, що при переробці молока української чорно-рябої молочної, української червоно-рябої молочної та червоної степової порід за єдиною дійсною технологічною інструкцією був отриманий сир різної якості.

Ключовi слова: корова, молоко, сир, генетичні, негенетичні фактори, вміст білка, вихід молочного білка, батько, помісне поєднання, оцінка, добір, ступінь впливу, вірогідність, моделі, амінокислоти.

Осипенко Т.Л. Эффективность методов селекции на повышение содержания белка в молоке коров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - ГВУЗ «Херсонский государственный аграрный университет»; Херсон, 2011.

Диссертация посвящена изучению влияния ряда факторов на содержание белка в молоке и выход молочного белка коров и определению путей повышения этих продуктивных признаков.

Большая часть изученных факторов связана между собой тем или иным способом. При этом эффекты действия связанных факторов могут дублировать друг друга или дополнять. На основе проведения однофакторного и многофакторного анализа были оценены степени влияния изучаемых факторов и разработаны модели прогнозирования содержания белка и выхода молочного белка на базе наследственных и паратипических факторов, а затем были определены индивидуальные значения прогнозов этих показателей белка. Имея данные будущего содержания белка и выхода молочного белка животных, хозяйство имеет возможность выбраковать животных, которые не подходят по данным показателям, а также оперативно сформировать племенное ядро.

Так в исследованиях определено, что при выбраковке от 5 % до 10 % животных с низкими показателями содержания белка остальные 90 % коров будут иметь его содержание примерно на 0,2 % выше. А если вести отбор самых лучших животных, например, от 25 % выборки мы можем получить группу животных с достаточно хорошими показателями содержания белка. Эти показатели превышают на 0,11 % среднее по стаду. При этом селекционный дифференциал составляет 3,45 % от среднего.

При ведении отбора лучших животных по выходу молочного белка до 15% можно достичь увеличение данного показателя до 47,8 кг.

Для повышения точности и поддержания постоянной дееспособности моделей прогнозирования в связи с постоянно меняющимися условиями и генетическим преобразованием животных целесообразно постоянное уточнение значений коэффициентов модели прогнозирования по мере пополнения информации по изучаемым факторам. При этом для разработки конкретной модели необходимо привлекать данные, полученные в условиях, максимально близких к тем, в которых модель будет использоваться. Наиболее точными и эффективными при отборе являются модели, разработанные и использующиеся в относительно стабильных условиях среды, на относительно стабильных генотипах.

Наиболее влияющим из всех изученных параметров является отец, влияние которого составляет 7,9 % на содержание белка в молоке и 19,6 % - на выход молочного белка. Установлено, что по содержанию белка в молоке дочерей быки существенно различаются. Дочери быков, которые были выделены как лучшие по содержанию белка в молоке, имели и достаточно высокий выход молочного белка.

Содержание белка в молоке матерей оказывает значительное влияние на показатели молочного белка их дочерей (з² = 0,023 содержание белка молока, з² = 0,043 выход молочного белка). Наивысшей зависимостью между продуктивностью матерей и дочерей характеризовались животные с высоким уровнем продуктивности. У низкопродуктивных животных это влияние слабо выражено.

Установлено, что влияние фактора «породное сочетание» на содержание белка в молоке коров составляет з² = 0,450 (P>0,999), на выход молочного белка з² = 0,114 (P>0,999).

Установлено, что влияние породы на содержание белка в молоке коров составляет з²=0,010 (P>0,999). Степень влияния данного фактора на выход молочного белка - з²=0,017 при P>0,999.

Факторы как «уровень кормления» и «уровень концентратов в рационе» в повышении содержания белка и выхода молочного белка играют важную роль. Как самостоятельные факторы, они оказывают значительное влияние: уровень кормления - 12,3 %, уровень концентратов - 10,2 % на выход молочного белка; на содержание белка в молоке коров - 3,7 % и 2,3 % соответственно. Также данные факторы оказывают влияние и совместно с другими изученными нами факторами.

Разработаны уравнения, описывающие 3,7 % и 12,3 % изменчивости содержания белка и выхода молочного белка соответственно на основе уровня кормления, а также 2,3 % и 10,2 % изменчивости аналогичных показателей в зависимости от уровня концентратов в рационе соответственно.

Оценки корреляционных связей основных хозяйственно - полезных признаков (кроме удоя) не превышает 0,3, что свидетельствует о низкой эффективности отбора по фенотипу.

При переработке молока коров разных пород по единой действующей технологической инструкции был получен сыр неодинакового качества. Технологические особенности молока, физические и органолептические свойства зрелого сыра находятся в зависимости как от состава, так и от свойств исходного молока. В свою очередь, на состав молока и свойства его белков влияет порода животных.

Аминокислотный состав молока изменяется в зависимости от породы, отца, линии. Большое влияние оказывает фактор «отец», затем - «линия», меньше - фактор «порода».

Степень влияния породы на содержание отдельных аминокислот колеблется в пределах от 0,1 % (пролин) до 14,4 % (лизин). На содержание метионина, изолейцина и аргинина порода не оказывает влияния.

Установлено, что фактор «отец» обуславливает от 6,2 % (метионин) до 37,2 % (треонин) изменчивости содержания аминокислот в молоке.

Ключевые слова: корова, молоко, сыр, генетические, негенетические факторы, содержание белка, выход молочного белка, отец, помесное сочетание, оценка, отбор, степень влияния, достоверность, модели, аминокислоты .

Osipenko T.L. Effiektienfiy methods selection to increase content of protein in cow milk. - Manuscript.

Dissertation for degree of candidate of agrarian sciences in speciality 06.02.01 animal breeding and selection. - Kherson state agricultural university, Kherson , 2011.

The dissertation is devoted to investigation of influence of some factors on protein content and protein yield and determining ways to increase these productive traits. The influence of genetic (sire, breed, breed composition, protein content in milk of dam) and environmental (month of calving, age of animal (number of calvings), level of nutrition per cow per year (c.k.o.)) factors on protein content of main dairy breeds of Ukraine was investigated. On the basis of revealing the most influencing factors and their interactions the models for prediction and selection of animals were developed, which allow to conduct effective selection of cows by protein content in milk. It was shown that in processing milk of Ukrainian Black-and-White and Ukrainian Red-and-White breeds according to one technological instruction the cheese of different quality was produced.