Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія аграрних наук України

Інститут гідротехніки і меліорації

УДК 504.4.006 (1/ 9)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Управління водними ресурсами на природоохоронних територіях (на прикладі Шацького національного природного парку)

06.01.02 - Сільськогосподарські меліорації

Хомік Наталія Володимирівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті гідротехніки і меліорації Національної академії аграрних наук України (НААНУ)

Науковий керівник:доктор технічних наук, професор, академік НААНУ Коваленко Петро Іванович, директор Інституту гідротехніки і меліорації (м. Київ)

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, старший науковий співробітник Михайлов Юрій Олексійович, Інститут гідротехніки і меліорації, головний науковий співробітник

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Онищук Василь Варфоломійович Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, зав. сектору

Захист відбудеться “ 22 ” липня 2010 р. о 10 годині на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 26.362.01 в Інституті гідротехніки і меліорації за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 37.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту гідротехніки і меліорації за адресою: 03022, м. Київ-22, вул. Васильківська, 37.

Автореферат розіслано “21 ” червня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат технічних наук, с.н.с. Т.І. Топольнік

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Регулювання антропогенного навантаження на водні ресурси природоохоронних територій є актуальним питанням, яке потребує негайного вирішення. Збереження природних джерел якісної питної води є загальнонаціональною проблемою, що потребує істотних змін в управлінні водними ресурсами і заходах з охорони довкілля та його біологічного різноманіття.

Особливе місце в цій проблемі відводиться територіям з природоохоронним режимом, до яких належить Шацький національний природний парк (далі ШНПП). Головними користувачами водних ресурсів парку є сільське, лісове, комунальне господарства та населення району, які безпосередньо забирають воду з озер, річок, підземних водоносних горизонтів, застосовуючи її для господарських потреб, а потім скидають забруднені стічні води. Водну поверхню озер та територію навколо них використовують в рекреаційних цілях, однак і ця водогосподарська діяльність в парку є неорганізованою та недостатньо контрольованою.

З позиції інтегрованого управління водними ресурсами (далі ІУВР) актуальним науково-прикладним питанням є збалансування водоресурсного потенціалу територій з водогосподарським навантаженням на них таким чином, щоб запобігти подальшому погіршенню водно-екологічної ситуації в парку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках державних програм наукових досліджень: у 1996 - 2010 рр. № 465/430 наукового відділу ШНПП; є складовою частиною НДР у 2001 - 2009 рр. №0106U005534 “Разработать методологию эколого-мелиоративного мониторинга Полесья”, у 2001-2008 рр. НДР №0106U007273 “Науково - екологічний супровід русло відновлюваних робіт на р. Припять”, у 2006-2010 рр. НДР №0107U005092 “Дослідити закономірності трансформації меліорованих агроландшафтів та розробити наукові основи інтегрованого управління водно-земельними ресурсами в зоні надлишкового зволоження”.

Метою роботи є забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів природоохоронних територій на засадах ІУВР за басейновим принципом.

Для досягнення поставленої мети на прикладі ШНПП розв'язували такі завдання:

- дослідження поточного стану, ретроспективних і можливих змін водних ресурсів;

- розроблення методичних засад інтегрованого управління водними ресурсами;

- адаптації системи еколого-меліоративного моніторингу до ІУВР.

Об'єктом дослідження є процеси формування та використання водно-ресурсного потенціалу та умови досягнення рівноваги природних та антропогенних чинників.

Предметом дослідження є водогосподарський баланс, гідрологічний та гідрохімічний режим водойм ШНПП, показники станів природних і штучних процесів та емпіричні зв'язки між ними.

Методи досліджень ґрунтуються на теорії складних систем, концептуальних положеннях інтегрованого управління водними ресурсами, системі еколого-меліоративного моніторингу та загальних принципах ведення наукових досліджень.

Інформаційною базою дослідження є статистичні дані, фондові матеріали, польові дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у створенні методичних засад інтегрованого управління водними ресурсами природоохоронних територій із збалансуванням водноресурсного потенціалу і водогосподарського навантаження на водойми та їхні водозбори, встановлення певних обмежень на водо- та природокористування, що дає змогу забезпечувати достатню водо-відтворювальну здатність природних комплексів.

На захист винесено наукові положення про:

- наявність критичного антропогенного навантаження на водні ресурси ШНПП, при перевищенні якого відбувається погіршення якості води;

- високу чутливість хімічного складу води в Шацьких озерах до рекреаційного навантаження на них, яка тим вище, чим менше площа водного дзеркала та придатніша водойма до використання;

- доцільність упорядкування системи моніторингу водних ресурсів природо охорон-них територій.

Практичне значення одержаних результатів полягає у запровадженні принципів інтегрованого управління водними ресурсами на заповідних територіях і розробці механізму контролю стану водних ресурсів, нормованого управління водогосподарським навантаженням на водозборах для досягнення сталих тенденцій у поліпшенні якості води і природних умов.

Результати роботи використовують науковий відділ та адміністрація ШНПП для регулювання спеціального водокористування і рекреаційного навантаження на водні екосистеми парку.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізовано науково-теоретичні підходи до вирішення аналогічних питань, картографічні та статистичні дані про гідрохімічний режим природних вод за 30 - 50-річний період (деякі ряди спостережень нараховують 70 років), проведено польові, виконано лабораторні, аналітичні, статистичні дослідження та математичну обробку отриманих результатів, обґрунтовано наукові положення і сформульовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались на міжнародних конференціях “Правобережне Полісся: вчора, сьогодні, завтра» (Луцьк, 25-26 березня 1998 р.); “Озера Белорусского поозерья: современное состояние, проблем использования и охран” (м. Вітебськ, 1999 р.); «Шацький НПП в системі МБР “Західне Полісся”, перспективи його розширення та ренатуралізації водно-болотних угідь” (Світязь, 21-22 червня 2001 р.); “Можливості дистанційного зондування землі та геоінформаційних технологій у вирішенні проблем Полісся” (11-14 листопада 2002 р.); “Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (м. Львів, 24-26 вересня 2003 р.); “Теоретические и прикладные проблемы современной лимнологии” (м.Мінськ, 22-24 жовтня 2003 р.), а також на міжнародних наукових семінарах “Стаціонарні дослідження сучасних екзогенних процесів” (Львів-Синевір, 14-17 вересня 1998 р.; “Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни” (22-23 травня 2008 р.); “Природная среда Полесья: особенности и перспективы развития” (10-12 вересня 2008 р.); “Прогресивні методи управління водними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій” (м.Львів, 17-23 травня 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційних досліджень опубліковано у 28 наукових працях, з них 22 у співавторстві та 6 у рекомендованих ВАК України виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел з 216 найменувань, містить 175 сторінки тексту, 58 ілюстрацій, 39 таблиць і 17 додатків. Загальний обсяг праці становить 272 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету і завдання, наукову новизну і практичне значення досліджень, коротко викладено зміст рукопису.

У першому розділі “Шацький національний природний парк у системі природоохоронних територій Західного Полісся” викладено результати аналізу природних характеристик заповідних територій Поліського регіону, однією з яких є Шацький національний природний парк, який являє собою унікальне поєднання водно-болотних, лісових, лучних та озерних екосистем поліського типу, завдяки чому парк входить до світової природоохоронної мережі та є частиною майбутнього трилатерального Міжнародного Біосферного Резервату “Західне Полісся”.

Територія парку має такі функціональні зони: заповідну - 5144,9 га; регульованої рекреації - 12971,1; стаціонарної рекреації - 978,0; господарську - 29883,0 га.

В розділі охарактеризовано сучасну ситуацію на території Шацького НПП, відмічено, зокрема, що для оптимального функціонування водних екосистем та підвищення ефективності природоохоронних заходів доцільно застосувати принципи інтегрованого управління водними ресурсами. Проаналізовано роботи попередників, а саме: Жилинського І.І., Тутковського П.А., Ланцевича С., Рюлле Е., Костякова А.Н., Маринича О.М., Залеського І.І. та ін.

У другому розділі “Управління водними ресурсами - основа сталого функціонування природних парків” наведено результати аналізу ретроспективного і поточного стану водних ресурсів ШНПП як пілотної території для дисертаційних досліджень.

Такий аналіз здійснено з опрацюванням публікацій А.А. Горуна, В.І. Матейчика П.В.Юрчука, П.Г. Шищенко, М.Д. Гроздинского, Ю.Й. Бахмачука, С.С. Коломійця, М.В. Яцика, Б.І. Чалого, Г.П. Рябцевої та ін., а також результатів польових досліджень автора, відомостей про основні кліматичні, гідрологічні, гідрохімічні, біологічні, екологічні характеристики. Встановлено, що водні ресурси ШНПП представлені водними об'єктами, наведеними у табл.1. Озера тут переважають і мають різне генетичне походження (льодовикове, карстове), змішане живлення (атмосферне, поверхневе і підземне). Водно-болотні комплекси входять до міжнародного переліку. Просторове розміщення водних об'єктів показано на рис. 1.

Провівши комплекс досліджень, можна стверджувати, що тісний взаємозв'язок напірних, ґрунтових та поверхневих вод території Шацького НПП свідчить про те, що зміна хоча б одного з компонентів водного режиму обов'язково спричинить відповідні зміни режиму і балансу всіх інших складових водної екосистеми. Наприклад, озерні екосистеми перебувають у тісному зв'язку з болотними, формуючи єдиний водно-болотний комплекс.

Таблиця 1 - Водний фонд Шацького НПП

Види угідь	Площа
	га	%
Землі під водними об'єктами, всього:	6932,5	14,15
в тому числі: річками	0,5	0,0
озерами	6338,9	13,0
ставками	24,5	0,05
каналами	557,9	1,14
Землі під водоохоронними зонами та прибережними смугами, всього:	1306,4	2,22
в тому числі: навколо озер	1228,4	2,07
вздовж річок	0,3	0
вздовж каналів	74,4	0,15
навколо ставків	3,3	0,01
Водно-болотні угіддя, всього	4482,7	9,0
болота, всього	1344,3	2,7
верхові болота	143,9	0,3
перехідні болота	350,1	0,7
низинні болота	850,3	1,7
ренатуралізовані водно-болотні угіддя разом з акваторіями озер	3138,4	6,3
з них: озера	2203,6	4,8
ренатуралізовані водно-болотні угіддя	738,4	2,7
Всього по ШНПП	12525,3	25,1

У 1960-1980-х роках майже на всій території ШНПП було здійснено меліоративні роботи. Тут знаходяться Копаївська та Верхньоприп'ятська осушувальні меліоративні системи. Розчленування місцевості меліоративними каналами становить 0,6 - 0,8 км/кмІ. Велика їх кількість перетинає основні болотні масиви і з'єднує між собою озера. В східній частині ШНПП побудовано Шацьку лісомеліоративну систему (урочище “Князь Багон”).

Відповідно до геологічної будови у ШНПП виділяють два основних водоносних горизонти, які живляться з Волино-Подільського артезіанського басейну, а саме: водоносні горизонти четвертинних і крейдових відкладів, між якими відсутній суцільний водотрив. Підземні водозбори виходять за межі поверхневих, причому місце живлення водоносного горизонту віддалене від місця його розвантаження на десятки кілометрів. Потужність водоносних горизонтів коливається від 3,6 до 97 м. Глибина залягання ґрунтових вод відповідно до рельєфу місцевості коливається в межах 0,1-0,5 м, а в окремі роки від 0,3-0,5м до 1,2-1,5м.

На сьогодні важливою проблемою є будівництво Хотиславського кар'єру будівельних матеріалів, який знаходиться в безпосередній близькості до Шацького НПП (в межах 20 км) та гіпсометрично нижче (рис.2), його розробка створює пряму загрозу водним ресурсам навколишніх територій, зачіпаючи водоносні горизонти.

За даними еколого-меліоративного моніторингу, меліоровані сільськогосподарські угіддя сьогодні практично не використовують, але меліоративна ситуація залишається несприятливою, спорадично підтопленою є практично вся територія. Найбільш репрезентативними є спостереження за рівнем ґрунтових вод у створах свердловин оз.Пісочне - оз.Мошно (№№ 4 - 6) та оз.Люцимер - Плоске (№№ 12 - 15), за рівнем підземних вод -“кущі” свердловин біля оз. Пісочне (№№ 24, 25), біля оз. Мошно (№№ 4у,4н), біля оз. Світязь (№№ 12, 13), біля оз. Чорне Велике (№№ 2, 2у) (рис. 2.)

водний ресурс меліоративний моніторинг

Таблиця 2 - Інтенсивність водообміну в Шацьких озерах

Елементи водного балансу	Показники, млн м3/рік
	Луки	Люцимер	Чорне	Світязь	Острів'янське	Пулемецьке	Кримно	Пісочне
Об'єм води, млн. м3	13,0	19,0	2,3	180	5,9	72,0	5,7	5,5
Прибуткова частина
Опади	3,7	2,3	0,4	14,8	1,3	8,8	0,7	1,0
Поверхневі води	1,3	1,9	-	2,7	-	1,4	4,2	0,2
Підземні води	1,3	1,4	0,2	5,6	0,3	1,7	-	0,2
Разом	6,3	6,6	0,6	23,1	1,6	11,9	4,9	1,4
Витратна частина
Випаровування	4,1	2,6	0,5	16,6	1,6	9,9	0,9	1,1
Поверхневий відтік	1,0	4,2	0,1	1,2	0,1	-	4,1	-
Підземний відтік	1,2	0,3	0,2	5,7	-	2,1	0,2	-
Разом	6,3	7,1	0,8	23,5	1,7	12,0	5,2	1,1
Тривалість водообміну, років
Загальний притік	2,1	2,9	3,8	7,8	3,7	6,0	1,1	3,9
Поверхневі води	5,0	4,4	11,5	21,7	19,6	23,2	1,4	13,7
Підземні води	10,0	13,6	11,5	32,1	19,6	42,3	-	27,5

Проаналізувавши попередні дослідження, підтверджено, що важливою характеристикою стану водних ресурсів є їхній гідрохімічний режим. Середня мінералізація напірних вод становить 0,40 г/дм³ при коливанні в межах 0,122-0,934 г/дм³. Ґрунтові води - середня мінералізація 0,640 г/дм³. Період активного освоєння осушуваних земель Копаївської та Верхньопри-п'ятської меліоративних систем (1960-1980-ті рр.) не супроводжувався змінами хімічного складу напірного водоносного горизонту верхньокрейдяних відкладів.

Поверхневі води Шацького парку є слабо мінералізованими - 150-200, іноді до 300 мг/дм³. У хімічному складі переважають гідрокарбонат і кальцій. Водневий показник рН коливається в межах 7,0-7,7.

Систематизувавши комплекс проведених досліджень та попередніх даних, встановлено, що переважна частка поверхневих вод міститься в озерах із сповільненим водообміном. Живлення озер здійснюється атмосферними опадами (75%), поверхневим стоком з водозборів (15%) і підземним стоком (10%).

Рівень води в озерах коливається за сезонами року і має весняні та осінні максимуми, а також літні й зимові мінімуми. За багаторічними спостереженнями, амплітуда середніх річних коливань рівня води в озерах становить близько 0,5 м при діапазоні 0,3-0,75 м залежно від кількості атмосферних опадів (рис.3). За відношеннями об'ємів води в озерах до річних сум припливу в них води нами встановлено інтенсивність їхнього водообміну, яка коливаються від 1,1 у оз. Кримно до 8 років у оз. Світязь (табл.2).

Враховуючи те, що озера досить тривалий час зберігають структуру свого водного балансу та якість води, гранично допустимими значеннями показників екологічної і гігієнічної стійкості, можна прийняти середнє значення інтенсивності водообміну. Перевищення цієї величини відповідає умовам стійкості, а нижче неї виникає загроза екологічному стану озер.

Значення показника екологічної стійкості за формулою (1) дорівнює 0,3, гігієнічної - 0,2:

, (1)

Високий запас стійкості за формулами (2) - (3) мають озера Світязь, Кримно. Чутливими для загроз різного виду є озера Пісочне, Велике Чорне. Середні значення притаманні озерам Пулемецьке, Острів'янське. Оз. Люцимер має високу екологічну, але недостатню гігієні-ну стійкість через своє розміщення у районному центрі. На межі стійкості знаходиться озеро Луки (табл. 3).

Коефіцієнт екологічної стійкості

К_е = (W + Q_пр) / W_з, (2)

Коефіцієнт гігієнічної стійкості

К_г = Q_пр / W_з, (3)

Таблиця 3 - Показники стійкості озер

Озеро	Показник екологічної стійкості	Показник гігієнічної стійкості
Луки	0,42	0,20
Люцимер	0,66	0,21
Чорне	0,33	0,33
Світязь	0,39	0,24
Острів'янське	0,19	0,18
Пулемецьке	0,26	0,14
Кримно	0,78
Пісочне	0,28	0,14

Для охорони поверхневих і підземних вод, покращення їх стану, попередження забруднення і раціонального використання необхідним заходом є проведення робіт по встановленню водоохоронних зон і прибережних смуг з дотриманням природо-охоронного режиму (табл.4).

Територіально межі водоохоронної зони встановлені лише на озері Світязь, а у перспективі необхідно встановити також на інших водних об'єктах парку.

Основними об'єктами управління на природоохоронних територіях є природні водні екосистеми. Територія ШНПП є частиною природно-заповідного фонду України, отож при управлінні водними ресурсами першочергове значення має формування структури природоохоронних заходів, поєднуючи та підтримуючи в рівновазі екологічну, соціальну та економічну сфери.

Таблиця 4 - Водоохоронні зони і прибережні смуги озер

Озеро	Площа прибережних смуг, га	Функціональна зона парку	% від загальної території парку
Світязь	487,84	Заповідна (З), регульованої рекреації (РР), стаціонарної рекреації (СР)	1,0
Пулемецьке	130,4	(РР)	0,26
Луки	78,4	(РР)	0,16
Перемут	47,7	(РР)	0,10
Острів'янське	22,4	(РР)	0,04
Пісочне	3,4	стаціонарної рекреації	0,01
Чорне Мале	6,0	(З)	0,01
Соминець	74,1	господарська (Г)	0,15
Мошно	22,0	(З)	0,04
Климівське	67,6	(З)	0,14
Линовець	6,5	(Г)	0,01
Звединка	8,8	(Г)	0,02
Ритець	12,0	(Г)	0,02
Люцимер	83,6	(РР)	0,17
Кримно	26,4	(РР)	0,05
Чорне Велике	41,6	(РР)	0,08
Озерце	20,6	(Г)	0,04
Карасинець	11,3	(Г)	0,02
Довге	27,0	(З)	0,05
Плотиччя	12,9	(Г)	0,03
Кругле	15,0	(З)	0,03
Навраття	1,9	(Г)	0,01
Олешно	21,0	(Г)	0,04

Опрацювавши літературні джерела, де розглядається інтегроване управління водними ресурсами як збалансоване споживання і відведення води, для території Шацького НПП можна застосувати відому математичну модель управління у вигляді рівняння водного балансу (4):

VR = P - E(P,W,t,d) + G + Z(Q,S,J,U) ± V(P,E), (4)

Z = H - J - U,

H = Q - S,

Y = P - E ± W,

де VR - доступні для використання водні ресурси; P - атмосферні опади; Е - випаровування; V - зміна запасу води у водоймі (акумуляція із знаком “+”або спрацьовування із знаком “-”; G - забір підземних вод; Z - зворотні води; Q - забір води галузями господарства регіону; H - водовідведення в галузях господарства регіону; J - втрати води, що відводиться, на випаровування і фільтрацію; U - утилізація частки водовідведення; S - безповоротне водоспоживання; Y - надходження річкових вод у басейн, в тому числі місцевого стоку; W - зміна запасів вологи у ґрунтах зони аерації; t - температура повітря; d - дефіцит вологи у повітрі.

Дане балансове рівняння складається з природної та антропогенної складових, формуючи єдину водогосподарську систему.

Основними принципами ІУВР є: підтримання екологічних властивостей природних екосистем; забезпечення соціального добробуту населення; створення ефективної економічної бази ведення господарства.

Управління водними ресурсами природоохоронних територій на прикладі ШНПП базується на моніторингу багатьох складових (екологічна, економічна, соціальна), від яких залежить формування, перерозподіл та збереження поверхневих та підземних вод, водокористування та водоспоживання на конкретній території.

У третьому розділі “Оцінка антропогенного впливу на водні ресурси Шацького національного природного парку” проаналізовано роботи Алексєєвського В.Є., Цвєтової О.В., Топольнік Т.І., Насєдкіна І.Ю., Рябцевої Г.П., Карпенко Н.І., Андрієнко Т.Л., Зінченко О.П., Войтюка В.П., Шевчука М.Й., Ситника Ю.М., Шевченко П.Г. та ін., а також дані власних експериментів і виявлено кореляційні залежності між різноманітними природними і антропогенними чинниками, що впливають на функціонування водних екосистем парку.

Результати досліджень свідчать, що в сучасних умовах оптимальне, невиснажливе використання потенціалу природних комплексів, особливо водних ресурсів, так як вони об'єднують всі існуючі галузі господарства району, слід розглядати як найважливіше завдання управління ШНПП, послідовне виконання якого сприятиме розв'язанню цілого ряду наступних завдань в системі збереження природно-заповідного фонду.

В адміністративному відношення територія Шацького НПП знаходиться в межах Шацького району Волинської області і займає 67% його території. На території парку розміщені селище міського типу Шацьк (адміністративний центр району) та 13 сільських поселень (Світязь, Пульмо, Мельники, Гаївка, Пехи, Вільшанка, Кошари, Залісся, Омеляне, Підманево, Самійличі, Хомичі, Положево) із загальною чисельність населення 12,1 тис.чол.

Встановлено, що на території ШНПП упродовж десятиліть сформувались водокористувачі, до яких відносяться сільське, лісове, комунальне господарства, харчова та переробна промисловість, рекреація і населення району, які, водночас, є і забруднювачами водних ресурсів (табл.5). Водокористування населення та господарств району було обраховано нами за статистичними та виробничими даними про обсяги використаної води. Безповоротне водоспоживання за категоріями водоспоживачів по галузях господарств разом з населенням становить близько 3,3 млн м³ води при можливому 5,5 млн м³, враховуючи сезонні зміни.

Дослідивши структуру водоспоживання на території ШНПП і проаналізувавши досвід інших країн Європи та регіонів України, систему норм і нормативів споживання води на різні потреби, нами обраховано кількість споживання води в даному регіоні, яка коливається в межах 105-149 л/добу/людину (в середньому 127 л/добу/людину) (табл.6), залежно від конкретного місця проживання та обладнання житлових будинків (для порівняння, у країнах Європейського Союзу водоспоживання на 1 людину становить 70 - 120 л/добу). Визначено, що обладнання житлового фонду населених пунктів території Шацького парку повністю залежить від специфіки розселення населення в примітивному відношенні - в “центральній” частині домогосподарства краще обладнані (водопровід, водовідведення, ванна тощо) житлові будинки, у віддалених селах - гірше (користування шахтними колодязями без водопостачання в житлові будинки) (табл.6).

Таблиця 5 - Основні водоспоживачі Шацького НПП

Водоспоживачі	Населення, чол.	Фактичне споживання	Розрахункове споживання
		млн.м3/добу	%	млн.м3/добу	%
Населення	12059	1,6	51,0	1,4	32,0
Державні установи	1582	0,2	6,0	0,2	8,0
Лісове господарство,	284	0,04	1,0	0,1	1,5
Сільське господарство	131	1,11	28,0	2,5	46,0
рослинництво		0,6		1,4
тваринництво		0,5		1,1
Промисловість	23	0,1	3,0	1,0	7,5
Комунальне господарство	369	0,15	5,0	0,2	4,0
Пожежогасіння	17	0,01	0,05	0,05	0,01
Рекреаційне господарство	401	0,1	5,5	0,05	0,09
Всього	12059	3,31	100	5,50	100

Таблиця 6 - Обладнання житлового фонду

Питома вага житлового фонду (%), обладнаного	2005 р.	2010 р.
Водопроводом	38,5	40,1
Каналізацією	31,6	38,3
Центральним опаленням	18,3	18,3

Лише третина населення має власне (на конкретній присадибній ділянці) водозабезпечення та каналізацію (вигрібні ями), решта користується шахтними колодязями для забезпечення водою і не має каналізації. Впродовж останніх років ситуація практично не змінилась.

Визначено, що питоме середньодобове водоспоживання населення залежить від фізико-географічного положення території, кліматичних та погодних умов, продуктивності джерел водопостачання та якості води в них.

Встановлено, що рекреаційне використання території ШНПП значною мірою зумовлене його природними особливостями - наявність великої кількості озер з чистою прозорою водою, мальовничими берегами та піщаними пляжами, лісових та лучних масивів, віддаленістю від великих міст тощо. Велику роль відіграє і те, що район Шацьких озер розміщений в зоні змішаних лісів Волинського Полісся.

Рекреаційна діяльність на території Шацького НПП розвивається в зонах стаціонарної - 978,0 та регульованої рекреації - 12971,1 га. Переважно приурочена до акваторій озер Світязь і Пісочне.

Таблиця 7 - Динаміка кількості відпочиваючих, (тис. чол.)

Об'єкти відпочинку	Р о к и
	2005	2006	2007	2008	2009
Бази відпочинку	13	14	15	15	17
Наметові містечка	28	40	46	60	56
«Зелений туризм»	20	22	31	45	48
Всього	61	74	92	120	131

Сучасне антропогенне навантаження на водозбори озер з врахуванням меліоративної мережі збільшується. В останні роки значне антропогенне навантаження на природні комплекси, зокрема на водні ресурси, здійснює притік людей в літній період. На озерах Світязь та Пісочне і прилеглих до них населених пунктах та базах відпочинку за останні 5 років рекреантів збільшилось з 61 до 131 тис. (табл.7).

Регулювання чисельності рекреантів в ШНПП ведеться згідно з нормами, встановленими у “Проекті організації, охорони, відтворення та рекреаційного навантаження на природні комплекси та об'єкти ШНПП”. Насамперед це стосується водойм.

Проблемою є висока щільність рекреантів на озерах Світязь та Пісочне, що може призвести до забруднення цих водойм. Враховуючи норми рекреаційного навантаження на прибережну зону озер, а саме 200 м²/люд. на акваторію та 8 м²/люд. на пляжну територію, фактичне навантаження становить для оз. Світязь - 175 чол., оз. Пісочне - 1000 чол., Пулемецьке - 20 чол., решти озер - 20 - 50 чол. на 1 га прибережної зони ( рис.4). За даними С.Ханса (1973), під час одного купального сезону в водойму потрапляє в розрахунку на одного відпочиваючого 6,5 г фосфору і 70 г азоту. Для того, щоб водойма змогла справитися з цією кількістю забруднення шляхом самоочищення, на одного відпочиваючого повинно бути в середньому не менше 160 - 200 м² водного плеса.

Таблиця 8 - Розрахунок екологічно допустимого рекреаційного навантаження на озерні комплекси

Озеро	Загальна площа, га	Кількість відпочиваючих на водоймах, чол./ день	Резерв
		норма	факт
Світязь	2622	131100	6665	19535
Пулемецьке	1568	78400	100	15580
Пісочне	187	9350	1625	245
Люцимер	430	21500	120	4180
Чорне Велике	83	4150	65	765
Соминець	43	2150	-	430

Норма рекреаційного навантаження дотримується лише на оз. Світязь, до деякої міри на озерах Велике Чорне, Люцимер та Соминець. На оз. Пісочному використовується практично вся прибережна зона, що є перевищенням норми майже в два рази. Отож, необхідною складовою управління водними ресурсами повинне бути екологічно безпечне рекреаційне використання водних об'єктів, перш за все завдяки обмеженню чисельності відпочиваючих.

Чітка пряма залежність між площею прибережної смуги та кількістю відпочиваючих спостеріг-гається для озер Світязь, Соминець, Люцимер, Чорне Велике та Перемут. Обернена залежність для озер Пулемецьке та Пісочне (рис.4). На озері Пулемецькому дуже мала щільність відпочиваючих, що пояснюється віддаленістю водойми від центральної частини ШНПП, відсутністю хороших доріг, заболоченою прибережною смугою та темним забарвленням води.

Розрахунок величини екологічно допустимої місткості відпочиваючих на озерних комплексах (табл.8) проведено нами за формулою:

W_o = (S_o : N_н)К_н, (5)

де W_o - екологічно допустима місткість озерних комплексів; S_o - площа озера; N_н - нормативний коефіцієнт навантаження; К_н - понижуючий коефіцієнт навантаження на озерний комплекс.

За даними досліджень, враховуючи локальність розміщення оздоровчих та рекреаційних закладів навколо озер, нерівномірний рівень антропогенного навантаження на аквальні екосистеми, відсутність каналізаційних систем у невеликих закладах відпочинку, необхідність створення сприятливих умов для гніздування і збільшення кількісного та видового складу водоплавних птахів, К_н = 0,20.

Більшість гідрохіміків вважають, що непрямим підтвердженням антропогенного навантаження на водойми є збільшення концентрації у воді сульфат-іонів. Зважаючи на це, Шацькі озера є дуже чутливі до чисельності рекреантів, про що свідчать криві на рис. 5. Водночас, чим менше площа акваторії озера, тим більше негативний вплив рекреантів. Важливу роль також має і придатність озерного комплексу до рекреаційного використання.

Централізована каналізаційна мережа на території парку відсутня (рис. 6). Каналізаційні системи окремих об'єктів працюють сезонно. Основними об'єктами є: пансіонат “Шацькі озера” з навколишніми базами; санаторій “Лісова пісня”; біолого-географічний стаціонар Львівського національного університету; центральна частина смт. Шацьк; рекреаційне урочище “Гряда” загальною потужністю близько 900 м³/добу.

За нашими дослідженнями, пріоритетними напрямами розвитку природоохоронних територій є:

- запровадження принципів інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом;

- покращення екологічного стану поверхневих та підземних вод та якості питної води;

- формування екологічно збалансованої системи водокористування на основі екологічно безпечних технологій шляхом удосконалення виробничого потенціалу галузей господарства в межах природоохоронної території (сільського, лісового, комунального господарств, будівництві, транспорті, рекреації тощо).

У четвертому розділі “Інтегроване управління водними ресурсами Шацького національного природного парку”, використавши результати власних досліджень, а також досліджень П.І. Коваленка, М.І. Ромащенко, А.В. Яцика, Ю.О. Михайлова, О.І. Жовтоног, П.Д. Хоружого, В.А. Сташука, П.І. Ковальчука, П.Т. Ященко, Г.В.Кобенька, В.С.Мошинського, Л.М. Грановської та ін., автором запропоновано блок-схему (рис. 7), яка відображає складові інтегрованого управ-ління водними ресурсами на території ШНПП на засадах оновленої системи моніторингу з виділенням суб'єктів водокористування, які є одночасно головними забруднювачами водних екосистем, а також з врахуванням вимог міжнародного співробітництва внаслідок входження ШНПП у світову мережу природоохоронних територій.

Еколого-природоохоронний блок у цій схемі забезпечує оптимальне функціонування водних екосистем шляхом реалізації водоохоронних та відновлювальних заходів, підтримки водних об'єктів у стані, придатному для водопостачання, рекреаційного використання та підтримання належного санітарного стану прибережних водоохоронних смуг.

Соціально-економічний блок регулює всю водогосподарську діяльність, забезпечує платний принцип водокористування. Науково обґрунтована система платежів за користування водними об'єктами забезпечить стійку фінансову базу для відтворення водних ресурсів, забезпечить гарантовані передумови відновлюваного водокористування.

Інформаційно-науковий блок спрямований на забезпечення інтегрованого управління водними ресурсами новими даними, методами аналізу і узагальнення результатів моніторингу водних об'єктів.

Необхідною умовою управління є також залучення до нього громадськості. Треба відмітити, що стале водокористування може бути досягнуте лише за спільної дії вище перерахованих блоків, що включають комплекс організаційних, нормативно-правових і фінансово-економічних механізмів, в тому числі і на міждержавному рівні.

Особлива роль відводиться системі моніторингу водних ресурсів природно-заповідних територій, показаній на рис.8., де запропоновано рівні проведення моніторингу, що виражаються в часових та просторових формах, в рамках державного моніторингу.

Розроблено необхідні заходи ренатуралізації водно-болотних угідь для покращення загальної гідрологічної ситуації:

1. Відновлення рівневого режиму озер та покращення їхнього гідро-екологічного режиму, створення сприятливих умов існування гідрофільних видів рослин та водно-болотних птахів шляхом побудови водопереливних споруд: 1 Ї на витоку оз.Світязь - оз.Луки; 2Ї на витоку оз.Луки - р.Копаївка; 3 Ї на обвідному каналі оз. Перемут; 4 - на витоку оз. Плотиччя.

2. Створення прибережних смуг та водоохоронних зон навколо водних об'єктів парку на площі 1,3 тис.га (2,2%) та закріплення їх на місцевості.

3. Рекреаційну діяльність на території Шацького НПП доцільно проводити відповідно до функціональних, розподіляючи потоки рекреантів по всій території парку (озера Пулемецьке, Люцимер, Велике Чорне, Соминець, Перемут), розвантажуючи при цьому акваторії озер Світязь та Пісочне.

Комплекс пропонованих заходів дасть змогу, водночас, покращити загалом гідрологічний стан території та стан водно-болотних екосистем Шацького НПП.

На основі розробленої блок-схеми інтегрованого управління водними ресурсами та забезпечення оптимального функціонування екосистеми Шацького НПП загалом, складено карто-схему перспективного використання природних комплексів та об'єктів парку з метою забезпечення збереження природного потенціалу (рис.9), що є першочерговим та необхідним заходом у системі розвитку Шацького НПП, так як дана територія є особливо цінною в регіональному та міжнародному масштабі серед природоохоронних територій.

Результати досліджень також свідчить, що ШНПП як складова національної екомережі природоохоронних територій Західнополіського регіону України є однією з ключових природних екосистем, розташованих на Головному Європейському вододілі басейнів Чорного і Балтійського морів і вирізняється поєднанням на порівняно невеликій території лісових, озерних, болотних та дюнних комплексів.

Тому запропонована система інтегрованого управління водними ресурсами на природоохоронних територіях допоможе розв'язати взаємопов'язані для даного регіону екологічні, соціально-економічні та екологоосвітні питання. Оскільки територія ШНПП входить у міжнародну екологічну мережу, то на основі спільних наукових досліджень буде напрацьовано стратегію охорони та розвитку міжнародних природоохоронних територій біосферного резервату «Західне Полісся» та створено модель функціонування території ШНПП за умов збереження конкретних екосистем та біосфери в цілому.

Висновки та рекомендації

1. За результатами дисертаційних досліджень вирішено актуальне науково-прикладне питання щодо управління водними ресурсами природоохоронних територій на прикладі Шацького НПП.

2. На основі багаторічних досліджень підтверджено, що щорічні запаси водних ресурсів на території Шацького НПП формуються на 75% атмосферними опадами, на 15% поверхневим і на 10% підземним стоком. За своїм основним походженням води прісні, переважно гідрокарбонатно-кальцієвого типу.

3. Провівши ретроспективний та сучасний аналіз стану водних ресурсів встановлено, що основними факторами впливу на водні ресурси території Шацького НПП є: осушувальна меліорація, водоспоживання, рекреаційне використання та ренатуралізація водно-болотних угідь.

4. Дослідженнями доведено, що критичне водогосподарське навантаження на водні ресурси, при перевищенні яких у водоймах починаються негативні процеси, коливається в межах 3,3 - 5,5 млн м³/рік; в умовах критичного водогосподарського навантаження негативний характер процесів, пов'язаних з формуванням водних ресурсів, проявляється у змінах хімічного складу води, зокрема підвищенні концентрації іон-сульфату, при цьому чим менше акваторія озера та придатніша до рекреаційного використання, тим воно чутливіше до навантажень.

5. За даними виконаного комплексу досліджень, визначено, що основним фактором навантаження на водні ресурси Шацького НПП є значна кількість рекреантів, чисельність яких щорічно зростає при майже незмінній побутовій інфраструктурі.

6. Дослідженнями показано, що сутність інтегрованого управління водними ресурсами на заповідних територіях полягає у ретельному збалансуванні водоресурсного потенціалу з антропогенним навантаженням на нього, для чого доцільно змінити систему моніторингу водних ресурсів так, щоб визначити величину гранично допустимого навантаження.

7. Сучасний стан ведення рекреаційної діяльності на території Шацького НПП обумовлює необхідність для адміністрації ШНПП та місцевого самоврядування, з одного боку, регулювання (обмеження) щільності рекреантів залежно від функціонального зонування, з другого - запровадження платної системи організації відпочинку у спеціально призначених для цього зонах з відповідною інженерною інфраструктурою, включаючи приватний сектор при створенні відповідної законодавчої бази як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні.

8. Встановлено, що для забезпечення сприятливого гідрологічного режиму необхідно проводити ренатуралізацію водно-болотних угідь на території Шацького НПП з метою створення умов існування водоплавних птахів, чого вимагає Рамсарська конвенція. Доцільним в цьому плані є будівництво водопереливних споруд, які дадуть можливість відновити рівні води в озерах Світязь, Луки - Перемут та Плотиччя, збільшивши площу водно-болотних угідь на 50 %.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях

1. Хомік Н.В. Удосконалення моніторингу в зоні Шацьких озер / Н.В. Хомік, Т.І., Топольнік, О.В.Тураєва, Р.Кухтей // Меліорація і водне господарство. - 2002. - Вип. 88. - С.125-131. (Особистий внесок автора - обґрунтування основних типів моніторингу згідно функціонального зонування території).

2. Хомік Н.В. Природні аспекти формування еколого-меліоративного моніторингу території Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Меліорація і водне господарство - 2004. - Вип. 91. - С. 152 - 155.

3. Хомік Н.В. Методичні критерії проведення еколого-меліоративного моніторингу Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Водне господарство України - 2007. - №2. - С. 15 - 18.

4. Хомік Н.В. Водні ресурси Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Вісник аграрної науки. 2008. - № 1.08. - С.77-79.

5. Хомік Н.В. Інтегроване управління водними ресурсами / Н.В.Хомік // Вісник аграрної науки - 2009. - № 10.09. - С.74-76.

6. Хомік Н.В. Засади інтегрованого управління водними ресурсами на території Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік //Меліорація і водне господарство - 2009. - Вип. 97. - С.142 - 148.

Наукові видання та тези доповідей

1. Хомік Н.В. Ландшафтна карта озера Світязь / Н.В.Хомік// Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. - Луцьк: Надстиря, 1998. - С. 80-81.

2. Хомік Н.В. Природоохоронне зонування Шацького національного природного парку / Н.І.Карпенко, Н.В.Хомік // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. - Луцьк: Надстиря, 1998. - С. 183-184. (Особистий внесок автора - обґрунтовано ефективність ведення природоохоронних заходів відповідно до функціонального зонування території).

3. Хомик Н.В. Современное состояние екосистем озер Шацкого национального парка / А.А. Горун, Н.И. Карпенко, Н.В. Хомик // Озера Белорусского Поозерья: современное состояние, проблем использования и охран.- Матер.междунар. науч. конф. - Витебск, 1999. - С.22 - 24. (Особистий внесок автора - охарактеризовано сучасний стан озерних екосистем Шацького НПП).

4. Хомік Н.В. Динаміка берегів озер поліського типу / Н.І.Карпенко, Н.В. Хомік // Вісник Львівського університету ім.Івана Франка.- Серія географ. - 2000.-Вип.27.- С. 39-45. (Особистий внесок автора - проаналізовано морфологічні особливості озерних водойм поліського типу).

5. Хомік Н.В. Регіональні особливості формування грунтів Шацького національного природного парку / Карпенко Н.І., Хомік Н.В. // Агрохімія і грунтознавство. Міжвідомчий темат. наук. збірн. - Кн.2. - Харків, 2002. - С.81-83. (Особистий внесок автора - проаналізовано особливості формування грунтів Шацького національного природного парку).

6. Хомік Н. Шацький національний природний парк / О.В Ткачук, А.А.Горун, В.І.Матейчик, Н.В. Хомік // Рідна природа. - 2003. - № 3 - С. 24 - 26. (Особистий внесок автора - написання розділів з змістом).

7. Хомік Н.В. Географічні особливості еколого-меліоративного моніторингу території Шацького НПП / Н.В.Хомік // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки: Матер. міжнарод. конфер. до 120-річчя географії у Львівськ. ун-ті (24 - 26 вересня 2003 р.). - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. 2003. - С. 198 - 200. (Особистий внесок автора - обґрунтовано необхідність ведення еколого-меліоративного моніторингу на меліорованих землях).

8. Хомик Н.В. Экологическое состояние озер Шацкого национального природного парка /Н.В.Хомік // Теоретические и прикладные проблемы современной лимнологии: Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 30-летию кафедры общего землеведения и лаборатории озероведения БГУ 20 - 24 октября 2003 г. - Минск: Издательский центр БГУ, 2003. - С.380 - 383. (Особистий внесок автора - оцінка сучасного стану озерних екосистем Шацького НПП).

9. Хомік Н.В. Ренатуралізація водно-болотних угідь Шацького національного природного парку: сучасний стан реалізації / П.Т. Ященко, А.А. Горун, В.І. Матейчик, Н.В. Хомік // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю створення Шацького національного природного парку. Наукові дослідження 1994 - 2004 рр. - Світязь, 2004. - С.12 - 15. (Особистий внесок автора - обґрунтування необхідності проведення заходів щодо стабілізації гідрологічної ситуації).

10. Хомік Наталія. Ландшафтні передумови формування еколого-меліоративного мо-ніторингу території Шацького НПП / Н.В.Хомік // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю створення Шацького національного природного парку. Наукові дослідження 1994 - 2004 рр. - Світязь, 2004. - С.75 - 78.

11. Хомік Н.В. Основні підходи до інтегрованого управління водними ресурсами території Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2007. - № 11.- Ч. 1. - [„ШНПП: регіональні аспекти, шляхи та напрями розвитку”]. - Луцьк: Вежа. - С. 129 - 135.

12. Хомік Н.В. Особливості аквальних комплексів Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни”. - Луцьк, 2008. - С.235 - 239.

13. Хомік Н. Еколого-меліоративний моніторинг у комплексі інтегрованого управління водними ресурсами Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Озера та штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни”. - Луцьк, 2008. - С. 261 - 264.

14. Хомік Н.В. Гідрохімічні дослідження екосистем Шацького національного природного парку: озеро Чорне Велике (1996 - 2007 рр.) / Ю.М. Ситник, П.Г. Шевченко, Н.М. Осадча, Н.В. Хомік. // Матеріали наукової конференції “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку” - Львів, 2008. - С.105 - 108. (Особистий внесок автора - оцінка гідрохімічного стану озерних екосистем).

15. Хомік Н.В. Основи інтегрованого управління водними ресурсами на території Шацького національного природного парку / Н.В.Хомік // Науковий вісник Волинського національного університету ім.Лесі Українки, присвячений 25-річчю Шацького національного природного парку. - Розділ І. - Луцьк: Вежа, 2009. - С. 42 - 47.

16. Хомік Н.В. Моніторинг біогенних компонентів природних вод Шацького національного природного парку / Г.П. Рябцева, О.В. Цвєтова, О.В. Тураєва, Н.В. Хомік. // Науковий вісник Волинського національного університету ім.Лесі Українки, присвячений 25-річчю Шацького національного природного парку. - Розділ І. - Луцьк: Вежа, 2009. - С. 184 - 188. (Особистий внесок автора - обґрунтовано доцільність застосування основних заходів управління водними ресурсами на природоохоронних територіях).

17. Хомік Н.В. Гідрохімічні дослідження озерних екосистем Шацького національного природного парку: оз. Пісочне. / Ю.М. Ситник, П.Г. Шевченко, І.А. Майструк, М.М. Сидоренко, Н.М. Осадча, Н.В. Хомік, І.С. Хамар, Ю.М. Забитківський, К.М. Назарук, Г.Є. Киричук // Матеріали наукової конференції “Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку”. - Львів: Сполом, 2009. - С. 98 - 106. (Особистий внесок автора - оцінка гідрохімічного стану озерних екосистем).

18. Хомік Н.В. Роль національних парків у сталому функціонуванні меліорованих територій / Н.В.Хомік// Прогресивні методи управління водними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій. Матеріали 23-ї регіональної конференції. - Львів, 2009. - С.83.

19. Хомік Н.В. Контроль за природними комплексами на території Шацького національного природного парку /Т.І. Топольнік, Н.В. Хомік// Прогресивні методи управління водними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій. Матеріали 23-ї регіональної конференції. - Львів, 2009. - С.88.

Брошури

1. Хомік Н.В. Шацький національний природний парк / О. Ткачук, А. Горун, В. Матейчик, Н. Хомік// Буклет. - Ковель, 2002. (Особистий внесок автора - написання розділів з змістом).

2. Сучасний еколого-меліоративний стан верхоріччя Прип'яті: колект. монографія / За ред. М.І. Ромащенка - К., 2004. - 70 с. (Особистий внесок автора - оцінка сучасного стану водних ресурсів на меліорованих територіях).

3. Формування режиму природних вод району Шацьких озер в сучасних умовах: колект. монографія /За ред. М.І.Ромашенка, М.Й. Бахмачука. - К: Аграрна наука, 2004. - 94 c. (Особистий внесок автора - оцінка існуючої системи моніторингу природного середовища).

Анотація

Хомік Н.В. Управління водними ресурсами на природоохоронних територіях (на прикладі Шацького національного природного парку). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 06.01.02 - Сільськогосподарські меліорації (технічні науки). - Інститут гідротехніки і меліорації Національної академії аграрних наук України (НААНУ). - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено розробленню методики управління водними ресурсами на природоохоронних територіях на прикладі Шацького національного природного парку, який розташований в крайній північно-західній частині України і являє собою унікальне поєднання водно-болотних, лісових, лучних та озерних екосистем поліського типу, завдяки чому входить до світової природоохоронної мережі і є частиною проектованого трилатерального Міжнародного Біосферного Резервату “Західне Полісся”.

На основі проведених досліджень доведено, що найвпливовішими факторами, що призводять до негативних змін водних ресурсів, зокрема їхньої якості, є господарська діяльність на території парку, особливо неупорядкована діяльність рекреантів, а також відсутність цілеспрямованої діяльності з ренатуралізації раніше меліорованих водно-болотних угідь.

Запропоновано основні напрями розвитку природоохоронних територій, які ґрунтуються на запровадженні принципів інтегрованого управління водними ресурсами, встановлено обмеження на водогосподарську і рекреаційну діяльність.

Рекомендується проводити розподілення потоків рекреантів по території ЩНПП відповідно до стійкості озер, обмежувати водозабір і стоки залежно від функціонального зонування на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації, а також господарську.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов у межах прибережних смуг озер, включаючи водну акваторію, прибережні лісові екосистеми вкрай необхідним заходом є створення та закріплення на місцевості прибережних смуг та водоохоронних зон.

У роботі обґрунтовано методичні основи інтегрованого управління водними ресурсами для заповідних територій Поліської зони при зростаючому антропогенному навантаженні на водні ресурси. Запропоновано методику управління водними ресурсами із врахуванням даних моніторингу, що дає змогу передбачати багатофакторний вплив господарської діяльності на водні об'єкти і призначати відповідні заходи щодо забезпечення їхнього збереження та охорони.

Ключові слова: водні ресурси, інтегроване управління, водогосподарський комплекс, моніторинг, водокористування, водоспоживання, оцінка.

Аннотация

Хомик Н.В. Управление водными ресурсами на природоохранных территориях (на примере Шацкого национального природного парка). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 06.01.02 - Сельскохозяйственные мелиорации (технические науки). - Институт гидротехники и мелиорации Национальной академии аграрных наук Украины (НААНУ). - Киев, 2010.

Диссертация посвящена решению актуальной задачи - разработке методики управления водными ресурсами на природоохранных территориях на примере Шацкого НПП, который находится в крайней северо-западной части Украины и представляет собой уникальное сочетание водно-болотных, лесных, луговых и озерных экосистем Полесского типа, благодаря чему входит в международную природоохранную сеть и является частью проектируемого трилатерального Международного биосферного резервата "Западное Полесье".

На основе проведенных исследований доказано, что самыми мощными факторами, повлиявшими на водные ресурсы Шацкого НПП, являются: осушительная мелиорация переувлажненных территорий; водопотребление; рекреационное использование; ренатурализация водно-болотных угодий.

Предложены основные направления развития природоохранных территорий, базирующихся на внедрении принципов интегрированного управления водными ресурсами с целью их сохранения, воспроизведения, рационального водопользования.

Разработаны мероприятия по регулированию рекреационной нагрузки на земельные, лесные и водные ресурсы Шацкого НПП путем распределения потоков рекреантов на территории ЩНПП согласно его функциональному зонированию и допустимой деятельности в пределах каждой из зон (заповедная, регулируемой и стационарной рекреации, хозяйственная) с целью обеспечения санитарно-гигиенических условий в пределах прибрежных полос озер, включая водную акваторию (поддержание качественного состояния воды в соответствии с уровнями ПДК-вода питьевая), лесных экосистемах; необходимой мерой является создание и закрепление на местности прибрежных полос и водоохранных зон.