Посівні якості насіння ярої пшениці, врожайність та його продуктивні властивості залежно від агротехнічних прийомів

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, тематичного огляду літератури, 7 розділів, висновків, рекомендацій виробництву та списку використаних джерел із 234 найменувань, у тому числі 13 латиницею. Робота викладена на 161 сторінці комп'ютерного набору, ілюстрована 49 таблицями і 19 рисунками, містить 11 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Екологічні умови та агротехнічні прийоми вирощування високоякісного насіння ярої пшениці (огляд літератури)” на основі аналізу та узагальнення літературних джерел розкрито вплив екологічних умов вирощування і агротехнічних прийомів на формування урожайності, посівних якостей і продуктивних властивостей зернових колосових культур, в тому числі ярої пшениці. В основному на посівні якості насіння ярої пшениці вливають ґрунтово-кліматичні умови, режим освітлення і зволоження, умови мінерального живлення, обмінні процеси, які можна регулювати попередниками, дозами добрив, строками сівби, нормами висіву та стимуляторами росту.

У другому розділі “Умови та методика проведення дослідження” наведено схеми польових дослідів, які було проведено впродовж 2000-2009 років у Чернігівському інституті агропромислового виробництва УААН та ЗАТ “Іржавецьке” Носівського району. Виробничу перевірку проводили в 2008-2009 рр. в ЗАТ “Іржавецьке” Носівського району, ДП “Борзна Агроінвест” Борзнянського району та ДП ДГ “Прогрес” Козелецького району.

Упродовж років дослідження метеорологічні умови досить різнилися, як за температурним режимом, так і характером розподілу опадів. Найбільш вологим був 2000 рік, коли випало 117 % опадів від середньобагаторічної кількості. Найбільш сухим був 2002 рік - 43 %. Роками з недостатнім зволоженням слід вважати 2003 і 2008, впродовж яких випало опадів, відповідно - 55 % і 57 %, а решта років 2001, 2005, 2006, 2007 були близькі до середньобагаторічних показників. Усі роки, впродовж яких проводились дослідження, були теплими і перевищували на 0,7-3,8°С середньобагаторічний показник температури (15,8°С), за винятком 2004 року, коли температура повітря була на рівні середньобагаторічних показників.

Дослідження з вивчення посівних якостей і продуктивних властивостей насіння проводились на ярій пшениці сорту Рання 93; а саме, на таких ґрунтах: дерново-підзолистих (гумус - 1,2 %; легкогідролізований азот - 9,7 мг на 100 г ґрунту; рухомі форми фосфору - 19 мг на 100 г ґрунту; калій обмінний - 8,0 мг на 100 г ґрунту; сума ввібраних основ - 5,4 мг-екв. на 100 г ґрунту; гідролітична кислотність - 2,8); сірих опідзолених (гумус - 1,1 %; рухомі форми фосфору - 25,8 мг на 100 г ґрунту; калій обмінний - 12,1 мг на 100 г ґрунту; рН сольове - 5,3; гідролітична кислотність - 3,8 мг-екв. на 100 г ґрунту); чорноземах звичайних (гумус - 3,4 %; легкогідролізований азот - 10,8 мг на 100 г ґрунту; рухомі форми фосфору - 16,0 мг на 100 г ґрунту; калій обмінний - 10,3 мг на 100 г ґрунту; рН сольове - 6,7).

Для виконання поставлених завдань були проведені наступні польові досліди:

Дослід 1 “Посівні якості насіння ярої пшениці та його врожайність залежно від доз добрив та типів ґрунтів” проводили впродовж 2004 - 2007 років за схемою: 1 - контроль без добрив; 2 - N₆₀; 3 - P₆₀; 4 - K₆₀; 5 - N₆₀P₆₀; 6 - N₆₀K₆₀; 7 - N₆₀P₆₀K₆₀; 8 - N₆₀P₆₀K₆₀ + Вермистим, 5 л/т. Дослід проводили на дерново-підзолистих ґрунтах (Чернігівський інститут агропромислового виробництва УААН) та чорноземах звичайних (ЗАТ “Іржавецьке” Носівського р-ну). Попередник - вико-вівсяна суміш.

Дослід 2 “Посівні якості насіння ярої пшениці та його врожайність залежно від попередників” проводили впродовж 2004 - 2007 років на дослідному полі Чернігівського інституту агропромислового виробництва УААН за схемою: 1 - контроль - попередник озима пшениця; 2 - попередник люпино-овес; 3 - попередник люпин; 4 - попередник кукурудза на силос; 5 - попередник ячмінь по картоплі. Ґрунти дослідної ділянки дерново-підзолисті.

Дослід 3 “Агротехнічні шляхи збереження посівних якостей і врожайних властивостей насіння ярої пшениці” (2000 - 2004 роки). Вивчення цього питання велось на трьох репродукціях; чотирьох дозах мінеральних добрив (контроль - без добрив, N₃₀P₁₀K₂₀, N₆₀P₂₀K₄₀, N₉₀P₃₀K₆₀); при сівбі в два строки (оптимальний - 15 квітня та через 10 днів - 25 квітня); з використанням трьох норм висіву (4, 5 і 6 млн схожих насінин на 1 га). Дослід закладено на сірих опідзолених ґрунтах пилуватого легко-суглинкового гранулометричного складу. Попередник - люпин вузьколистий на зерно.

Дослід 4 “Вивчення впливу стимуляторів росту та способів їх застосування на врожайність і посівні якості насіння ярої пшениці” проводили впродовж 2000-2003 років за схемою: 1 - контроль без обробки насіння і посівів біостимуляторами; 2 - Агростимулін, 10 мл/т; 3 - Агростимулін, 10 мл/га; 4 - БТР-9, 10 гранул/т; 5 - БТР-9, 10 гранул/га; 6 - Гумісол, 10 л/т; 7 - Гумісол, 10 л/га. Ґрунти дослідної ділянки дерново-підзолисті, на фоні удобрення N₆₀Р₂₀К₄₀. Попередник - озима пшениця. Насіння еліти перед сівбою за 3-5 днів обробляли біостимуляторами в поєднанні з протруюванням (раксил - 1,5 кг/т) - варіанти 2, 4 і 6. Обприскування посівів біостимуляторами проводили у фазу кущення з розрахунку 200 л/га робочого розчину - варіанти 3, 5 і 7.

Дослід 5 “Продуктивні властивості насіння ярої пшениці залежно від доз добрив та типів ґрунтів” проводили впродовж 2005 - 2007 років. Одержане насіння з еліти (перша репродукція врожаю 2004, 2005 і 2006 років з варіантів досліду № 1) пересівали згідно схеми, тобто вивчали післядію впливу доз добрив та типів ґрунтів на продуктивні властивості насіння. Ґрунти дослідної ділянки дерново-підзолисті. Попередник - вико-вівсяна суміш.

Дослід 6 “Урожайні властивості насіння ярої пшениці залежно від стимуляторів росту та способів їх застосування” проводили впродовж 2001-2003 років. Насіння першої репродукції (одержано з еліти врожаю 2000-2002 років згідно схеми досліду № 4) пересівали кожен варіант окремо для вивчення післядії впливу біостимуляторів на урожайні властивості насіння ярої пшениці. Ґрунти дерново-підзолисті. Попередник - озима пшениця.

Площа ділянки в дослідах становила: загальна 16-109 м², облікова 10-60 м². Повторність - чотирьохкратна, розміщення рендомізоване.

Агрохімічні показники родючості ґрунту дослідних ділянок визначали за вказівками з проведення польових дослідів з добривами географічної мережі: нітратний азот - іонометричним експрес-методом, аміачний азот - іонометрично за допомогою реактиву Неслера, обмінний калій - за Масловою, рухомий фосфор - за Кірсановим.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин ярої пшениці здійснювали згідно методики Держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур (1981). Масу 1000 насінин визначали за ГОСТ 12042-82, ДСТУ 4139-2002; енергію проростання і схожість - за ГОСТ 12038-84, ДСТУ 4139-2002; силу росту - за ГОСТ 12040-66 шляхом пророщення насіння в піску зволоженого до 60 % повної вологоємкості; сортову чистоту - за ДСТУ 4139-2002; вологість насіння - за ГОСТ 12041-82, ДСТУ 4139-2002; азот і білок - методом К'єльдаля; фосфор - колориметричним методом; калій - методом полум'яної фотометрії; крохмаль - методом Еверса; клейковину - методом відмивання.

Достовірність результатів дослідження визначали за методикою Б.О. Доспехова (1979) та з використанням програмного забезпечення Statistica 6.0. Економічну ефективність - за “Методичними рекомендаціями з визначення економічної ефективності добрив у сільському господарстві” (1971). Розрахунки енергетичної ефективності проводили за методикою Г.А. Булаткіна (1993).

У розділі 3 “Вплив умов формування насіння на посівні якості та врожайність ярої пшениці” в підрозділі 3.1 “Урожайність і якість насіння залежно від ґрунтових умов” доведено, що продуктивність сільськогосподарських культур, перш за все, залежить від режиму живлення та типу ґрунту, рівень якого забезпечується, в основному, кількістю внесених добрив. Нами встановлено, що вищу врожайність насіння ярої пшениці було отримано при вирощуванні його на чорноземах (табл. 1).

Таблиця 1. Посівні якості насіння ярої пшениці і урожайність залежно від типів ґрунтів та доз добрив (середнє за 2004-2007 роки)

Найбільший приріст отримали на фоні добрив N₆₀P₆₀K₆₀ + Вермистим на чорноземах звичайних - 1,68 т/га і на дерново-підзолистих ґрунтах - 2,05 т/га. Максимальний вихід насіння було одержано з варіантів, які вирощували на чорноземах при повному мінеральному живленні в поєднанні з стимулятором росту - 62 %. На чорноземах при використанні N₆₀P₆₀K₆₀ та N₆₀P₆₀K₆₀ + Вермистим було отримано насіння з енергією проростання 96 - 97 %, схожістю 98 %, силою росту 92 %, масою 1000 насінин від 43,0 до 43,4 г. На дерново-підзолистих ґрунтах при використанні N₆₀P₆₀K₆₀ та N₆₀P₆₀K₆₀+ Вермистим було отримано насіння з енергією проростання 97 %, схожістю 98 %, силою росту 90 %, масою 1000 насінин 40,4-40,6 г.

Найменше посіви були уражені хворобами на обох типах ґрунтів при застосуванні N₆₀P₆₀K₆₀ та N₆₀P₆₀K₆₀+ Вермистим (рис. 1).

Найбільш уражувались сходи ярої пшениці кореневими гнилями при внесенні азотних (N₆₀) та азотно-калійних (N₆₀К₆₀) добрив, на чорноземах звичайних, відповідно, 15 % і 12 % та дерново-підзолистих ґрунтах - 13 і 11 %. На всіх варіантах фузаріозом колосу більше уражувались рослини, які росли на чорноземах, порівняно з дерново-підзолистими ґрунтами на 0,4-4,1 %. Найменше рослини уражувались фузаріозом колосу при внесенні N₆₀P₆₀K₆₀ або N₆₀P₆₀K₆₀ в поєднанні з біостимулятором Вермистим на чорноземах звичайних, відповідно 3,2 % і 0,6 % та на дерново-підзолистих ґрунтах - 2,0 % і 0,2 %.

Рис. 1. Ураження хворобами посівів ярої пшениці залежно від типів ґрунтів та доз добрив (середнє за 2004-2007 рр.): 1 - контроль; 2 - N₆₀; 3 - P₆₀; 4 - K₆₀; 5 - N₆₀P₆₀; 6 - N₆₀K₆₀; 7 - N₆₀P₆₀K₆₀; 8 - N₆₀P₆₀K₆₀ + Вермистим, 5 л/т

В підрозділі 3.2 “Посівні якості насіння ярої пшениці та врожайність залежно від погодних умов вирощування” показано, що за оптимального строку сівби - 15 квітня, вегетаційний період вирощування ярої пшениці подовжився на 7 днів, сума ефективних температур підвищилась на 50 ^оС і кількості опадів на 22 мм, що сприяло отриманню врожайності насіння 4,0 т/га, з енергією проростання 93 %, схожістю 95 %, силою росту 90 % і масою 1000 насінин 37,9 г.

ГТК у роки проведення досліджень становив: при першому строці сівби (15 квітня) у 2000 році - 2,0; 2001 році - 1,7; 2002 році - 0,6; 2003 році - 0,6; при другому строці сівби (25 квітня), відповідно - 2,0; 1,2; 0,6; 0,6. Отже, вегетаційні періоди по роках за величиною гідротермічного коефіцієнту можна охарактеризувати так: 2000 - надмірно зволожений для обох строків сівби; 2001 - при першому строку сівби - вологим, а при другому - напіввологим; 2002 і 2003 - дуже посушливими.

У розділі 4 “Посівні якості насіння ярої пшениці та врожайність залежно від попередників, доз добрив, строків сівби і норм висіву” в підрозділі 4.1 “Роль попередників у формуванні урожайності і посівних якостей насіння ярої пшениці” встановлено, що найбільше ураження рослин хворобами спостерігали на варіантах, де попередником були озима пшениця (варіант 1) та ячмінь (варіант 5), відповідно ураження рослин - становило 22 % і 23 %. Найменше уражувались хворобами рослини на варіанті 3, де попередником був люпин (кореневими гнилями - 4 %, фузаріозом колосу - 4 %). Найвищу врожайність насіння отримано за сівби по попереднику кукурудза на силос на фоні добрив - 4,10 т/га та на фоні без добрив у варіанті, де попередником був ячмінь по картоплі - 2,08 т/га, що більше від контролю, відповідно - на 0,80 і 0,98 т/га.

Насіння з найнижчими посівними якостями було отримано з варіантів, де попередниками були стерньові - озима пшениця і ячмінь (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив попередників на урожайність насіння ярої пшениці та його посівні якості (середнє за 2004-2007 роки)

На варіанті з люпином було отримано найвищі показники з посівних якостей: польова схожість - 85 %, енергія проростання - 94 %, схожість - 95 %, сила росту насіння - 88 %.

У підрозділі 4.2 “Вплив доз добрив, строків сівби і норм висіву на посівні якості насіння та його урожайність”, вивчаючи комплексний вплив доз добрив, строків сівби, норм висіву та погодних умов за допомогою результатів дисперсійного аналізу, можна відзначити, що на формування елементів продуктивності ярої пшениці найбільший суттєвий вплив мали - добрива та строки сівби, на урожайність - погодні умови, добрива та строки сівби, на посівні якості насіння - строки сівби; на якість насіння - добрива та погодні умови.

Ріст і розвиток ярої пшениці. Довжина стебла ярої пшениці була більшою при оптимальному строці сівби порівняно з пізнім і становила 75-88 см при показниках на контролі - 69-72 см, які нижчі на 9 %. Більшій довжині соломини відповідає і більша довжина колосу (r = 0,74). Довжина колоса збільшувалась у напрямку підвищення доз добрив (до N₉₀Р₃₀К₆₀) до 20 %; із зменшення норми висіву від 6 до 4 млн шт./га у перший строк сівби - до 14 % і у другий строк сівби - до 7 %.

За допомогою дисперсійного аналізу встановлено, що найбільш суттєвий вплив на польову схожість ярої пшениці мали строки сівби (41,3 %). В середньому за три роки найбільш високу польову схожість - 85-89 % отримано за сівби в оптимальний строк. Зі збільшенням норми висіву густота продуктивного стеблостою підвищувалась до 26 %. Колосся з найбільшою масою - 1,4 г було отримано при застосуванні доз добрив - N₆₀Р₂₀К₄₀ і N₉₀Р₃₀К₆₀, сівбі в оптимальний строк нормою висіву - 4 млн шт./га. Для досягнення урожайності насіння ярої пшениці на рівні 4,1-4,4 т/га необхідно мати такі показники фотосинтетичної діяльності: максимальна площа листків - 40,6-45,0 тис. м²/га, чиста продуктивність фотосинтезу - 5,0-5,1 г/м²/добу, фотосинтетичний потенціал - 2,5-2,6 млн м²добу/га, які сформувались при дозі добрив N₉₀Р₃₀К₆₀, сівбі в оптимальний строк нормами висіву від 4 млн шт./га до 6 млн шт./га.

Урожайність ярої пшениці та якість насіння. Найбільш інтенсивно використовувались добрива на фоні N₉₀Р₃₀К₆₀, де, при оптимальному строці сівби, приріст урожайності склав порівняно з неудобреним фоном 34-64 % (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність насіння ярої пшениці залежно від доз добрив, строків сівби і норм висіву, т/га

При аналізі впливу строків сівби на величину врожайності ярої пшениці простежувалась тенденція до збільшення її в оптимальний строк сівби, приріст становив 15-35 %. За чотирирічними даними зі збільшенням норми висіву підвищувалась врожайність насіння.

За результатами дисперсійного аналізу встановлено (рис. 2), що найбільш суттєвий вплив на величину врожайності насіння ярої пшениці мали погодні умови (60,6 %). Дози добрив є причиною варіації 19,7 % величини врожайності і за впливом знаходяться на другому місці. Встановлено також, що строки сівби впливали на врожайність і частка їх впливу становила 11,6 %. Серед досліджуваних факторів найменше на врожайність впливала густота стояння рослин (2,7 %), однак цей вплив також був суттєвим. Серед ефектів взаємодії факторів заслуговує на увагу спільна дія норм добрив та строків сівби (1,5 %). Усі інші фактори та їх взаємодії виявилися не суттєвими.

Рис. 2. Частка впливу доз добрив, строків сівби та норм висіву на урожайність насіння ярої пшениці

Зі збільшенням доз добрив збільшувався і вміст азоту в насінні до 9 % порівняно з контролем - без добрив. При запізненні зі строком сівби та збільшенні норми висіву від 4 до 6 млн шт./га відмічено тенденцію до збільшення вмісту азоту в насінні ярої пшениці. За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що найбільш суттєвий вплив на вміст азоту в насінні ярої пшениці мали погодні умови (35,5 %) та дози добрив (20,0 %), а на вміст фосфору і калію - дози добрив. При збільшенні доз добрив підвищувався вміст фосфору в насінні ярої пшениці на 0,03-0,12 % (до 12 %) при показниках на контролі від 0,98 до 1,05 %. Вміст калію в насінні ярої пшениці підвищувався зі збільшенням доз добрив на 0,03-0,19 % (до 49 %) при показниках на контролі від 0,33 до 0,39 %.

Посівні якості насіння. Результати дисперсійного аналізу доводять, що на масу 1000 насінин суттєво впливали всі досліджувані агротехнічні прийоми. Найбільшу масу 1000 насінин при всіх нормах висіву було отримано при внесенні добрив N₆₀Р₂₀К₄₀ у перший строк сівби і N₃₀Р₁₀К₂₀ - у другий. Найбільш крупне насіння було одержано в середньому за три роки досліджень при дозі добрив - N₆₀Р₂₀К₄₀ в оптимальний строк сівби нормою висіву 4 млн шт./га - 40,6 г. При сівбі в оптимальний строк маса 1000 насінин збільшувалась на 10 % порівняно з пізнім строком. Зі зменшенням норми висіву маса 1000 насінин збільшувалась в оптимальні строки сівби до 9 %, а при пізніх строках - до 6 %. У середньому впродовж років досліджень відмічено тенденцію до підвищення вирівняності насіння ярої пшениці при збільшенні доз добрив, сівбі в оптимальний строк та зменшенні норми висіву. Результатами дисперсійного аналізу доведено, що найбільш суттєвий вплив на вирівняність насіння ярої пшениці мали дози добрив (9,5 %). Насіння ярої пшениці було більш крупніше при сівбі в оптимальний строк до 6 % порівняно з пізнім, при всіх дозах добрив та нормах висіву. Встановлено, що строки сівби найбільш впливали на крупність насіння ярої пшениці і частка їх впливу становила 35,9 %.

Відмічено підвищення енергії проростання та схожості при збільшенні доз добрив, сівбі в оптимальні строки та зменшенні норми висіву (табл. 4). За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що найбільш суттєвий вплив на енергію проростання і схожість насіння ярої пшениці мав фактор - строк сівби, частка його впливу становила, відповідно, 68,2 % і 56,8 %.

Таблиця 4. Посівні якості насіння ярої пшениці залежно від доз добрив, строків сівби і норм висіву (середнє за 2001-2003 роки)

За обох строків сівби при збільшенні доз добрив та зменшенні норми висіву відмічено тенденцію до збільшення сили росту, а саме кількості проростків. При всіх дозах добрив та нормах висіву сила росту насіння ярої пшениці, а саме кількість проростків, збільшувалась до 7 % при сівбі в оптимальний строк порівняно з більш пізнім. У середньому за три роки досліджень відмічено тенденцію до підвищення маси 100 проростків при збільшенні доз удобрення, сівбі в оптимальний строк та зменшенні норми висіву. За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що найбільш суттєвий вплив на відносний показник сили росту та масу 100 проростків насіння ярої пшениці мав фактор - строк сівби, відповідно, 48,5 % і 20,5 %.

У розділі 5 “Посівні якості та врожайність насіння ярої пшениці залежно від біостимуляторів і способів їх застосування”, в підрозділі 5.1 “Ріст і розвиток ярої пшениці залежно від біостимуляторів” відмічена залежність їх від особливостей сорту, погодних умов року та способів застосування стимуляторів росту рослин.У середньому за чотири роки досліджень обробка насіння ярої пшениці стимуляторами росту, що вивчали, сприяла підвищенню польової схожості насіння до 78 %, що вище на 9 % по всіх варіантах порівняно з контролем (табл. 5).

Таблиця 5. Вплив біостимуляторів та способів їх застосування на польову схожість насіння ярої пшениці, %

Найбільші колоски було отримано на варіанті, де застосовували Агростимулін для передпосівної обробки насіння - 6,8 см, що більше від контролю на 11 % (при показнику на контролі 6,1 см). Порівнюючи способи застосування стимуляторів росту, слід відмітити тенденцію до збільшення довжини колосків при використанні препаратів для передпосівної обробки насіння.

При використанні стимуляторів росту виживання рослин у фазу повної стиглості становило від 54 до 58 %, що вище від контролю на 2-6 %. При обробці насіння біостимуляторами виживання рослин по всіх варіантах збільшувалось до 56 %, що на 4 % більше від контролю - 52 %. При обробці рослин у період вегетації стимуляторами росту виживання рослин було в межах 56-58 %, що вище від контролю на 4-6 %. Найбільші показники виживання рослин в середньому за чотири роки було отримано у варіанті, де використовували стимулятор росту БТР-9 для оброки вегетуючих рослин - 58 %. У підрозділі 5.2 “Урожайність насіння ярої пшениці і його якість залежно від біостимуляторів та способів їх застосування” показано, що найбільші показники врожайності було отримано: при застосуванні їх для передпосівної обробки насіння по Агростимуліну - 2,51 т/га і для обробки посівів по Гумісолу - 2,44 т/га (табл. 6).

У середньому за чотири роки при застосуванні біостимуляторів вміст клейковини був більшим на 1,2 - 4,0 % порівняно з контролем. Найбільш ефективним був стимулятор росту БТР-9, який забезпечив підвищення вмісту клейковини до 38,0 %. Залежно від способу застосування біостимуляторів, вміст клейковини більше зростав при обприскуванні посівів на 2,0 - 4,0 %, тоді як при обробці насіння - лише на 1,2 - 1,9 %.

Таблиця 6. Урожайність і якість насіння ярої пшениці залежно від стимуляторів росту та способів їх застосування (середнє за 2000-2003 роки)

При застосуванні стимуляторів росту вміст азоту в насінні ярої пшениці підвищувався від 2,7 до 2,9 %, що більше від контролю в 1,12 раза. При застосуванні стимуляторів росту рослин вміст фосфору в насінні ярої пшениці збільшувався від 0,87 до 0,95 %, що більше від контролю на 0,04-0,12 %. Вміст калію при застосуванні стимуляторів росту підвищився від 0,38 до 0,41 %, що більше від контролю на 0,02 - 0,05 %. Його вміст був вищим при застосуванні стимуляторів росту рослин для обробки посівів - 0,38-0,41 % порівняно з передпосівною обробкою насіння - 0,38-0,40 %.

У підрозділі 5.3 “Посівні якості насіння” відмічено, що при застосуванні стимуляторів росту вирівняність насіння була 86,9 - 92,7 %, що більше від контролю на 1,9-6,9 % (табл. 7).

Таблиця 7. Вплив біостимуляторів та способів їх застосування на посівні якості насіння ярої пшениці (середнє за 2000-2003 роки)

Найбільш вирівняне насіння було отримано на варіанті, де використовували Гумісол для обробки посівів. Порівнюючи способи застосування стимуляторів росту, слід відмітити, що більш вирівняне насіння отримали при використанні біостимуляторів для обробки посівів на 2,3-5,0 % порівняно з передпосівною обробкою насіння. Енергія проростання насіння була вищою при використанні стимуляторів росту на 3-4 % порівняно з контролем. Найбільшу енергію проростання було отримано по стимулятору росту БТР-9 - 95 %. При використанні стимуляторів росту для обробки насіння схожість була 96 %, що більше від контролю на 4 %.

При застосуванні стимуляторів росту маса 1000 насінин становила від 35,8-37,7 г, що більше порівняно з контролем на 5 %. Крупніше насіння було одержано у варіантах, де використовували стимулятори росту для обробки насіння - 37,1-37,7 г. Найбільш ефективним біостимулятором був Гумісол - 37,5-37,7 г. При застосуванні стимуляторів росту було отримано вищі показники сили росту як в кількості проростків 85-86 %, так і у вазі проростків 6,3-6,5 г, що більше від контрольного варіанту відповідно, на 9-10 % і 0,2-0,4 г.

У розділі 6 “Продуктивні властивості насіння ярої пшениці залежно від агротехнічних прийомів” встановлено, що вони обумовлюються спадковими особливостями сорту, його здатністю в певних умовах давати вищі врожаї, що є наслідком покращення умов живлення материнських рослин.

Залежно від типів ґрунтів і внесення доз добрив при пересіванні материнських рослин найбільшу врожайність було одержано на удобреному фоні (N₃₂P₃₂K₃₂ + N₃₀).

Найкраще себе проявило в післядії насіння, вирощене на чорноземах з варіантів N₆₀P₆₀K₆₀ і N₆₀P₆₀K₆₀+ Вермистим, де приріст до контролю склав по фону без добрив 124 % і 140 %, відповідно на дерново-підзолистих ґрунтах 126 % і 132 % (табл. 8).

Таблиця 8. Продуктивні властивості насіння залежно від типів ґрунтів та доз добрив (середнє за 2005-2007 роки)

Насіння з кращими продуктивними властивостями формувалось на чорноземах при використанні повного мінерального удобрення в поєднанні з біостимулятором (N₆₀P₆₀K₆₀ + Вермистим), пересіваючи яке, було отримано врожайність в потомстві 4,04 т/га з такими посівними якостями: польова схожість - 85 %, схожість - 98 %, сила росту - 91 %, маса 1000 насінин - 41,6 г.

Насіння з більшими урожайними властивостями формувалось при застосовуванні комплексу агротехнічних прийомів - доза добрив N₉₀Р₃₀К₆₀, сівба в оптимальний строк (15 квітня) нормою висіву 6 млн шт./га, що сприяло отриманню найвищої урожайність в потомстві - 3,55 т/га. При застосуванні біостимуляторів Агростимулін і Гумісол для допосівної обробки було отримано насіння з найбільшими урожайними властивостями, відповідно 2,44 т/га та 2,39 т/га.

У розділі 7 “Економічна та енергетична ефективність застосування агротехнічних прийомів для підвищення врожайності насіння” встановлено, що за допомогою комплексу оптимальних агротехнічних прийомів врожайність насіння підвищувалась на 1,05 т/га, що сприяло отриманню умовно чистого прибутку - 652,5 грн. та рентабельності - 99 %. Досліджувана технологія з енергетичної точки зору вважається ефективною, тому що підвищувався вміст енергії в насінні, а також зростав коефіцієнт енергетичної ефективності.

Більш економічно ефективним було застосування стимуляторів росту для передпосівної обробки насіння. Найбільші показники економічної ефективності отримано по Агростимуліну, де приріст врожайності становив 0,4 т/га, умовно чистий прибуток - 482 грн. і рівень рентабельності - 2678 %. Енергетична ефективність біостимуляторів була вищою при використанні їх для допосівної обробки насіння в 4,4-5,9 рази.

Результати виробничої перевірки підтвердили результати польових дослідів, що використання біостимулятора Гумісол для обробки вегетуючих рослин є економічно ефективним, оскільки дозволяє знизити собівартість насіння на 31,6 грн./т, підвищити прибуток від реалізації - 370,4 грн./га і рентабельність виробництва - 11 %.