Комплексна діагностика кістозних уражень яєчників у свиноматок та методи терапії при даній патології

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 619:618.11-006:636.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

КОМПЛЕКСНА ДІАГНОСТИКА КІСТОЗНИХ УРАЖЕНЬ ЯЄЧНИКІВ У СВИНОМАТОК ТА МЕТОДИ ТЕРАПІЇ ПРИ ДАНІЙ ПАТОЛОГІЇ

16.00.07 - ветеринарне акушерство

ГРЕБЕНИК НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

Суми - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник:

Харенко Микола Іванович, доктор ветеринарних наук, професор, заслужений працівник ветеринарної медицини України, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри акушерства.

Офіційні опоненти:

Кошевой Віктор Павлович, доктор біологічних наук, професор, Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин;

Бєліков Анатолій Андрійович, кандидат ветеринарних наук, провідний науковий співробітник, Інститут тваринництва УААН, провідний науковець лабораторії технології виробництва свинини.

Захист відбудеться "22" березня 2011 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.02 у Сумському національному аграрному університеті за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160.

Автореферат розісланий "16" лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.В. Мусієнко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення відтворної здатності у самок сільськогосподарських тварин обумовлюють патологічні процеси в органах статевої системи, серед яких особливу увагу привертає ураження яєчників, зокрема їх кістозна дегенерація.

Проблема кістозних уражень яєчників залишається актуальною й донині, як у класичній, так і ветеринарній медицині. Дана патологія у більшості випадків призводить до неплідності та вибракування свиноматок, що завдає значних економічних збитків господарствам.

Дослідженню кіст яєчників у свиноматок присвячено багато праць (І.Г. Мороз, 1970; Л.Ф. Рубцева, 1973; А.Т. Папян, 1973; Г.А. Черемисинов, 1976; А.Г. Нежданов, 1976; Є.Е. Бриль, 1979; М.І. Прокофьев, 1983; В.Г. Турков, 1984; Г.П. Дюльгер, 1989; Г.М. Калиновський, 1993; М.І. Харенко, 1998; Г.Г. Харута, 1999; І.Б. Вощенко, 2004), але немало питань залишилося поза увагою науковців. Ці відомі дослідники присвятили свої роботи вивченню показників розповсюдженості кіст яєчників, причин їх виникнення, запропонували різні методи діагностики і лікування.

Остаточно не з'ясованим є взаємозв'язок кістозного переродження фолікулів у яєчниках з гормональною активністю інших ланок ендокринної системи. Потребують вивчення деякі аспекти патогенезу цієї патології, а також механізму дії та ефективності гормональних препаратів, що є важливим для розробки нових методів діагностики і терапії.

Має актуальність застосування диференційних діагностичних тестів при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників у свиноматок.

Усі ці питання мають теоретичне та практичне значення й перспективу на впровадження у практику лікарів ветеринарної медицини в умовах виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри акушерства Сумського НАУ "Система комплексних заходів з профілактики і ліквідації неплідності і яловості корів і свиней" (номер державної реєстрації 0108U005029).

Мета і завдання дослідження. Метою проведених досліджень було удосконалення комплексної діагностики кістозних уражень яєчників у свиноматок та методів терапії при даній патології в умовах спецгоспів з виробництва свинини.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1. З'ясувати та проаналізувати в умовах свинарських господарств Сумської області параметри розповсюдження форм неплідності і причини вибраковування основних свиноматок і ремонтних свинок.

2. Провести в умовах м'ясокомбінатів Сумської області післязабійну діагностику патологічних змін у яєчниках основних свиноматок і ремонтних свинок.

3. Вивчити в умовах свинарських господарств клініко-морфологічні діагностичні показники фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників свиноматок при анафродизії та німфоманії.

4. Вивчити і встановити у свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах параметри:

- диференційної клініко-морфологічної і гістологічної діагностики;

- біохімічних і гормональних показників крові та кістозної рідини;

- цитологічної картини вагінальних мазків-відбитків.

5. Вивчити у порівняльному аспекті терапевтичну ефективність різних фармакологічних засобів при лікуванні свиноматок з фолікулярними і лютеїновими кістами та встановити цитологічну картину вагінальних мазків-відбитків і динаміку метаболічних показників крові свиноматок до і після лікування.

6. Економічно обґрунтувати запропоновані методики терапії свиноматок з фолікулярними і лютеїновими кістами та розробити практичні рекомендації для виробництва.

Об'єкт дослідження: функціональний стан основних свиноматок і ремонтних свинок та морфофункціональний стан органів їх статевої системи.

Предмет дослідження: основні показники відтворення та клінічний стан основних свиноматок і ремонтних свинок, морфофункціональні зміни в яєчниках, показники метаболічного статусу крові свиноматок, цитологічні показники вагінальних мазків-відбитків, ефективність методик терапії свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників.

Методи дослідження: клінічні, морфометричні, гістологічні, біохімічні, гормональні, цитологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше застосована комплексна діагностика кістозних уражень яєчників у свиноматок та розроблені диференційні діагностичні тести фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок.

В умовах м'ясокомбінатів Сумської області проведено післязабійну діагностику патологічних змін в яєчниках основних свиноматок і ремонтних свинок, а в умовах свинарських господарств вивчено клініко-морфологічні показники фолікулярних і лютеїнових кіст свиноматок при анафродизії та німфоманії. Вдосконалено та науково обґрунтовано методи оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків та досліджено біохімічні і гормональні показники крові й кістозної рідини при фолікулярних і лютеїнових кістах.

Уперше у порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність лікування свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників та динаміку змін метаболічних показників крові до і після застосування фармакологічних засобів.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження дозволили удосконалити і запропонувати диференційні діагностичні тести, які допоможуть практичним ветеринарним спеціалістам в умовах свинарських господарств своєчасно діагностувати у свиноматок кістозні ураження яєчників.

Запропоновано ефективні методи терапії свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників, що, без сумніву, позитивно вплине на економічні показники галузі свинарства.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі під час викладання дисципліни "Акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин з основами андрології" на факультетах ветеринарної медицини Сумського, Білоцерківського, Луганського НАУ та Харківської ДЗВА. Результати досліджень впроваджені у свинарських господарствах Сумської області.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано весь обсяг клініко-експериментальних досліджень, огляд та аналіз джерел наукової літератури за темою дисертації, статистичну обробку отриманих результатів. Виконання біохімічних, гормональних та цитологічних досліджень за темою дисертації проводили спільно з працівниками лабораторії при безпосередній участі здобувача. Викладення результатів дослідження, їх наукова інтерпретація та узагальнення, висновки та пропозиції, підготовка й написання дисертації та автореферату здійснені особисто дисертантом за консультативної допомоги наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи розглянуті, обговорені та були схвалені на семи міжнародних науково-практичних конференціях: "Аграрний форум-2008" (м. Суми, 15-18 жовтня 2008 р.); "Сучасні проблеми загальної патології у ветеринарній медицині" (м. Суми, 18-21 травня 2009 р.); "Аграрний форум-2009" (м. Суми, 15-18 червня 2009 р.); "Проблеми фізіології та патології відтворення тварин" (м. Київ, 15-16 жовтня 2009 р.); "Аграрний форум-2010" (м. Суми, 8-11 червня 2010 р.); "Научное обеспечение агропромышленного производства" (м. Курськ, 20-22 січня 2010 р.); "Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики" (м. Львів, 17-18 червня 2010 р.), а також на трьох науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (м. Суми, 8-25 квітня 2008 р.; 20-29 квітня 2009 р.; 20-29 квітня 2010 р.).

Дані дисертаційної роботи включені до навчального посібника (підручника) "Фізіологія, патологія та біотехніка відтворення свиней" (м. Суми, Вид. "Козацький вал", 2010. - 412 с. Розділ ХVІІІ "Ветеринарна гінекологія" написаний здобувачем особисто).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 13 наукових працях (у т. ч. 4 одноосібно), з яких 12 - у фахових виданнях згідно переліку ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, методики виконання роботи та результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків та пропозицій виробництву, додатків і списку використаних джерел. Робота викладена на 148 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 28 таблицями й 19 рисунками. Список використаної літератури включає 297 джерел, у тому числі 80 - іноземних. У додатках наведено 21 документ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи. Дисертаційна робота виконана впродовж 2007-2010 рр. на кафедрі акушерства Сумського національного аграрного університету.

Схема досліджень (рис. 1) передбачала такі етапи виконання поставлених завдань.

Клінічні та виробничі досліди проведено у господарствах Сумської області: ТОВ "Ряснянське" Краснопільського району (с. Рясне), ТОВ АФ "Низи" Лебединського району (с. Штепівка). Лабораторні дослідження виконували в лабораторіях кафедри акушерства Сумського національного аграрного університету, лабораторії Сумської міської клінічної лікарні №1 та Сумській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема досліджень

Вивчення розповсюдження форм неплідності та причини вибракування у господарствах ТОВ "Ряснянське" та ТОВ АФ "Низи" Сумської області проводили на 4180 основних свиноматках та 2313 ремонтних свинках. Причини, показники і форми неплідності свиноматок вивчали на підставі аналізу звітно-облікової документації зооветеринарної служби та техніків штучного осіменіння відповідних господарств, а також первинного ветеринарного обліку.

Для визначення феноменів прояву повноцінного статевого циклу у 2500 основних свиноматок і ремонтних свинок проводили рефлексологічну пробу кнурем-пробником та клінічним дослідженням, дворазово щодоби. У вибракуваних основних свиноматок і ремонтних свинок, з причин симптоматичної неплідності встановлювали показники патологічних змін в органах статевої системи вивчали із застосуванням ректального дослідження, за методиками І.Г. Мороза (1971) та І.Б. Вощенка (2004). Досліджували яєчники (розмір, форму, консистенцію, наявність у них фолікулів, жовтих тіл та кіст), яйцепроводи, матку, піхву, присінок та вульву. Результати ректального дослідження порівнювали з даними діагностичного забою тварин.

Післязабійну діагностику патологічних змін в яєчниках свиноматок (130 основних та 174 ремонтних) проводили в умовах Сумського, Лебединського та Охтирського м'ясокомбінатів Сумської області. Морфологічні зміни вивчали і реєстрували окремо у лівих і правих яєчниках свиноматок.

Диференційну клініко-морфологічну діагностику фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників проводили на 17 основних свиноматках (7 - з фолікулярними і 10 - з лютеїновими кістами) з урахуванням їх фізіологічного стану (німфоманія і анафродизія). Тварин піддавали діагностичному забою, виявляли яєчники з наявністю кіст, встановлювали їх розташування, колір, форму, характер поверхні, консистенцію. Діаметр кіст вимірювали штангенциркулем, а за допомогою шприца з голкою відбирали фолікулярну рідину і проводили її візуальну оцінку за кольором, об'ємом та наявністю домішок. кіста яєчник діагностичний терапія

Для гістологічного дослідження відбирали яєчники від 7 свиноматок з фолікулярними і 10 з лютеїновими кістами (по 10 гістозрізів). Взірці проб від яєчників розміром 1,0х1,0х0,5 см фіксували у 10 %-у нейтральному формаліні, зневоднювали спиртами зростаючої концентрації і ущільнювали рідким розчином парафіну з хлороформом. Зрізи товщиною 5-6 х 10^-6 м виготовляли на санному мікротомі, фарбували їх гематоксиліном-еозином. Готові препарати вивчалися на мікроскопі "Olympus BX-41" з наступним використанням програми "Olympus DP-soft version 3.1", за допомогою якої проводили морфометричні дослідження.

Для біохімічного і гормонального дослідження з фолікулярних (10), лютеїнових (10) кіст та нормальних фолікулів (10) відбирали рідину, а від кожних 10 (із 30 свиноматок) свиноматок з фолікулярними та лютеїновими кістами і свиноматок без кістозних уражень яєчників відбирали проби крові з краніальної порожнистої вени за допомогою голки 1,2Ч100 мм, дотримуючись правил асептики і антисептики. Для біохімічних і гормональних досліджень використовували сироватку крові та рідину з кіст. Вміст загального білка визначали за біуретовою реакцією; вміст альбумінів - у реакції з бромтимоловим зеленим; вміст серомукоїдів - турбодіметричним методом. Співвідношення між в-, - глобулінами та в-ліпопротеїдами і пре-в-ліпопротеїдами визначали за результатами тимолової проби; в-ліпопротеїдів з гепариновим реактивом; загальний холестерин - методом Златкіс-Зака; глюкозу - глюкозооксидазним методом; активність аланін- та аспартат-амінотрансферази - за методом Райтмана-Френкеля.

Вміст гормонів (естрадіолу 17- та прогестерону) визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO (м. Санкт-Петербург).

Для оцінки картини клітинного складу вагінальних мазків-відбитків у 30 свиноматок (по 10 голів) з фолікулярними і лютеїновими кістами та у клінічно здорових свиноматок вагінальний слиз відбирали за допомогою шпателя, дотримуючись правил асептики і антисептики, який наносили на попередньо знежирене скло тонким шаром, висушували, фіксували та фарбували за Романовським-Гімзи. При збільшенні мікроскопу 15Ч100Ч1,25 підраховували кількість клітин плоского епітелію піхви. Кількість лейкоцитів у мазку оцінювали в хрестах за схемою: + - у полі зору поодинокі лейкоцити; ++ - у полі зору від 10 до 20 лейкоцитів; +++ - у полі зору від 20 до 40 лейкоцитіів.

Терапевтична ефективність різних методів лікування свиноматок (по одному оперативному і по два консервативних) вивчали на 30 свиноматках з фолікулярними (3 групи по 10 голів) і на 30 свиноматках з лютеїновими (3 групи по 10 голів) кістами.

У контрольних групах (свиноматки з фолікулярними і лютеїновими кістами) застосовували роздавлювання кіст після підтвердження діагнозу. У першій дослідній групі (свиноматки з фолікулярною кістою) застосовували протягом 10 діб внутрішньом'язево (один раз на добу) по 20 мг прогестерону, а на 11 та на 18-ту добу внутрішньом'язово вводили естрофалан, у дозі по 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі). У другій дослідній групі (свиноматки з фолікулярною кістою) застосовували протягом 10 діб внутрішньом'язово (один раз на добу) по 20 мг прогестерону, а на 11 та на 18 добу внутрішньом'язово вводили естрофан, у дозі по 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі).

У першій дослідній групі (свиноматки з лютеїновою кістою) вводили дворазово внутрішньом'язово у дозі по 2 мл естрофалан (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) з інтервалом 10 діб (1-а та 11-та доба після встановлення діагнозу). У другій дослідній групі (свиноматки з лютеїновою кістою) застосовували дворазове комплексне внутрішньом'язове введення у дозі по 2 мл естрофалан (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) та тривіт у дозі по 10 мл (7 тис. ОД токоферолу ацетату, 7 тис. ОД ретинолу ацетату, 1 тис. ОД ергокальциферолу, рослинна олія) з інтервалом 10 діб (1-а та 11-та доба після встановлення діагнозу).

В усіх групах свиноматок (дослідних та контрольних) враховували такі показники (по кожній окремо): кількість і відсоток самок, які проявили охоту після проведеного курсу терапії, кількість і відсоток запліднених самок від першого осіменіння, кількість і відсоток свиноматок, які залишилися не заплідненими після осіменіння (додатково проводили ректальне дослідження), кількість отриманих поросят на опорос, кількість і відсоток свиноматок, які не проявили охоту і залишилися з кістами, а також витрати на обробку однієї тварини.

У 10 тварин із кожної контрольної та дослідної групи перед застосуванням терапевтичних засобів за 1 годину та на 12-ту добу (при лютеїнових кістах) і на 19-ту добу (при фолікулярних кістах) та через 10 діб після закінчення курсу лікування відбирали проби крові для визначення біохімічних і гормональних показників та вагінальні мазки-відбитки для вивчення клітинного складу.

Отриманий цифровий матеріал статистично обробляли методом варіаційної статистики з використанням таблиці Стьюдента на комп'ютері Pentium-4.

Усі дослідження на тваринах проведено з дотриманням вимог біоетики.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Параметри розповсюдження форм неплідності і причини вибракування основних свиноматок і ремонтних свинок у господарствах Сумської області. Впродовж 2005-2006 рр. у господарствах Сумської області (ТОВ "Ряснянське", ТОВ АФ "Низи") встановлено значне поширення неплідності серед основних свиноматок і ремонтних свинок - відповідно 32,1 % і 45,7 %.

Серед неплідних основних свиноматок найбільш розповсюдженою була симптоматична неплідність - 45,9 %, менше - штучно-набута - 18,3 %. Майже в однаковій мірі реєстрували аліментарну неплідність - 12,8 % та гіпо- і агалактію - 13,6 %. На імунну неплідність припадало - 7,5 % і незначний відсоток складала вроджена неплідність - 1,9 %. Серед ремонтних свинок найчастіше діагностували симптоматичну неплідність - 40,0 %, гіпо- і агалактію (штучно-спрямована неплідність) відмічали у 17,5 %, а штучно-набуту та аліментарну реєстрували - у 15,7 % і 14,8 % відповідно, імунну - 7,4 % та вроджену неплідність - 4,5 %.

Основними причинами симптоматичної неплідності серед основних свиноматок і ремонтних свинок були: травми загального походження - по 9,5 %, травми статевих органів - 5,7 % і 8,1 % відповідно. Післяродова патологія серед основних свиноматок складала 11,0 %, ремонтних свинок - 8,4 %. Основними функціональними змінами, які супроводжують симптоматичну неплідність, були німфоманія - 6,9 % у основних свиноматок і 5,5 % у ремонтних свинок та анафродизія - 12,8 % і 8,5 % відповідно.

Характерними патологічними змінами в органах статевої системи основних свиноматок і ремонтних свинок при симптоматичній неплідності є патологія яєчників і матки та запальні процеси у різних ділянках статевої системи. При ректальному дослідженні основних свиноматок оофорит був підтверджений нами у 85 %, гіпотрофія у 100 %, лютеїнові і фолікулярні кісти у 75-80 % свиноматок, сальпінгіт у 20 %. У 100 % випадків при ректальному дослідженні було встановлено запалення матки та вульви. Кісти жовтого тіла, кісти бахромки та кісти яйцепроводів були підтверджені лише при діагностичному забої.

Післязабійна діагностика патологічних змін в яєчниках основних свиноматок і ремонтних свинок в умовах м'ясокомбінатів. При післязабійному дослідженні яєчників 130 основних свиноматок в умовах м'ясокомбінатів Сумської області патологічні зміни були виявлені у 36,9 % тварин. Найбільший відсоток припав на фолікулярну кісту та кісту жовтого тіла - по 25 %, гіпотрофію - 16,7 %, лютеїнову кісту - 14,6 %, оофорит - 10,4 %, та полікістоз - 8,3 %. При дослідженні у лівому яєчнику в середньому було виявлено 16,4±3,4 фолікулів, 6,3±0,4 жовтих тіл, 7,0±0,3 жовтих тіл на стадії розсмоктування, 15 фолікулярних та 6 лютеїнових кіст, 10 кіст жовтого тіла і 3 випадки полікістозу. У правому - 13,6±1,9 фолікулів, 6,2±0,2 жовтих тіл, 6,4±0,3 жовтих тіл на стадії розсмоктування, 4 фолікулярні кісти, 10 лютеїнових і 10 кіст жовтих тіл та 1 полікістоз.

При дослідженні яєчників 174 ремонтних свинок патологічні зміни діагностували у 13,8 % тварин. Фолікулярні кісти реєстрували у 29,2 % свинок, оофорит - 16,7 %, лютеїнові кісти і кісти жовтого тіла - по 20,8 %, гіпотрофію - 8,3 % та у 4,2 % випадків був зареєстрований полікістоз яєчників. При огляді у лівому яєчнику у середньому нараховували 22,5±1,5 фолікулів, 6,9±0,1 жовтих тіл та 6,0±0,4 жовтих тіл на стадії розсмоктування, 6 фолікулярних кіст, 3 лютеїнових і 3 кісти жовтого тіла та 1 полікістоз. У правому яєчнику - 20,6±1,1 фолікулів, 5,9±0,3 жовтих тіл, 6,0±0,2 жовтих тіл на стадії розсмоктування, 4 фолікулярні кісти, 5 лютеїнових кіст, 2 кісти жовтого тіла і 1 полікістоз.

Клініко-морфологічна діагностика фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок. При вивченні локалізації фолікулярних кіст із 13 кістозних утворень 9 (69,2 %) діагностували у лівому яєчнику, а 4 (30,8 %) - у правому яєчнику. Одночасно фолікулярні кісти у правому і лівому яєчнику виявили у двох свиноматок. Кількість кістозних утворень у лівих яєчниках коливалася від одного до трьох, а у правому яєчнику не перевищувала одного, тобто простежується тенденція, що фолікулярні кісти частіше утворюються у свиноматок у лівих яєчниках. Щодо локалізації лютеїнових кіст, то із 17 кістозних утворень 6 (35,3 %) діагностували у лівому яєчнику, а 11 (64,7 %) - у правому. Одночасно лютеїнові кісти у правому і лівому яєчнику виявили тільки в однієї свиноматки. Кількість лютеїнових кіст у лівих яєчниках коливалася від одного до двох, а у правому яєчнику - від одного до трьох, тобто лютеїновими кістами частіше уражаються праві яєчники свиноматок.

Ми встановили, що у більшості випадків фолікулярні і лютеїнові кісти розташовуються у периферичній частині яєчників незалежно від того правий він чи лівий, мають округлу або овальну форму. Діаметр фолікулярних кіст коливався від 1,3 см до 3,5 см. Вони мали колір світло-жовтий з сіруватим відтінком, гладеньку й тонку поверхню, м'яку консистенцію, кількість фолікулярної рідини - від 0,8 до 5,5 мл.

Діаметр лютеїнових кіст становив від 1,4 см до 4,0 см, колір - від рожевого, темно-рожевого до темно-червоного, консистенція пружна, поверхня товста та щільна. Об'єм рідини був більшим, у порівнянні з фолікулярними кістами, і становив від 1,0 мл до 14,0 мл.

Гістологічна характеристика фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок. Було встановлено, що при фолікулярних кістах у кірковій речовині міститься значна кількість примордіальних, первинних та вторинних фолікулів. В усіх яєчниках відмічали наявність третинних фолікулів. Діаметр первинних фолікулів коливався від 104,1 мкм до 410,5 мкм, площа - від 45128,72 мкм² до 95315,00 мкм², периметр - від 853,26 до 1270,20 мкм. Діаметр вторинних фолікулів становив 151,3-1027,8 мкм, площа - від 106313,67 до 186968,83 мкм², периметр - від 1352,01 до 1706,99 мкм. Третинні фолікули мали діаметр від 499,5 мкм до 2028,3 мкм, площу - від 272518 мкм² до 2823810,43 мкм², периметр - від 2378,7 до 7308,27 мкм. У мозковій речовині було виявлено повнокрів'я та розширення судин. Товщина фолікулярної стінки складала від 256,9 мкм до 479,0 мкм.

При лютеїнових кістах яєчників у кірковій речовині примордіальні і первинні фолікули розміщувалися поодиноко, кількість примордіальних, вторинних і третинних фолікулів була значно зменшена. Первинні фолікули мали діаметр від 186,8 мкм до 493,1 мкм, площу - від 56412,74 до 95350,12 мкм ², периметр - від 985,96 до 1292,20 мкм. Діаметр вторинних фолікулів коливався від 231,2 мкм до 630,4 мкм, площа - від 148627,61 до 165388,10 мкм ², периметр - від 1520,51 мкм до 1579,42 мкм. Діаметр третинних фолікулів становив від 486,68 мкм до 1075,71 мкм, площа - від 272220 мкм ² до 2823810,43 мкм ², периметр - від 2904,45 до 2362,12 мкм. У мозковій речовині реєстрували розширення та повнокрів'я кровоносних судин та ознаки запальної реакції у вигляді набряку, змішаної лімфолейкоцитарної інфільтрації. Товщина лютеїнової стінки становила від 1499,08 мкм до 3079,56 мкм.

Біохімічні показники сироватки крові та рідини фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок. У сироватці крові свиноматок з фолікулярними і лютеїновими кістами відмічали вірогідне зниження рівня глюкози у 1,6 (р<0,001) і 1,4 (р<0,01) рази відповідно порівняно з клінічно здоровими (3,75±0,28 ммоль/л). При фолікулярних кістах рівень холестеролу був вірогідно нижчим у 1,3 рази (р<0,05) та -ліпопротеїдів у 1,3 рази (р<0,01) порівняно з контрольною групою (2,2±0,18 ммоль/л і 17,45±1,09 г/л). А при лютеїнових кістах рівень холестеролу та -ліпопротеїдів був більшим у 1,4 рази (р<0,01). У сироватці крові свиноматок з фолікулярними і лютеїновими кістами також відмічали вищий вміст серомукоїдів порівняно із свиноматками без кіст.

Вміст глюкози у рідині з нормальних фолікулів становив 1,6±1,2 ммоль/л, у рідині з фолікулярних кіст був у 1,2 рази нижчий, а у рідині лютеїнових зростав. У рідині фолікулярних і лютеїнових кіст відмічали вірогідне зниження холестеролу відповідно у 2 (р<0,05) і 1,7 (р<0,01) рази (0,56±0,07 ммоль/л), -ліпопротеїдів у 1,6 і 2,6 (р<0,001) рази (17,0±0,86 г/л); активності АлАТ у 2,2 (р<0,001) і 1,7 (р<0,01) та АсАТ у 1,8 (р<0,05) і 2,3 (р<0,01) рази порівняно з рідиною нормальних фолікулів (46,3±5,1 Од/л і 132±23,57 Од/л).

Серомукоїдів у рідині нормальних фолікулів не було виявлено, у той час як у рідині з фолікулярних і лютеїнових кіст цей показник дорівнював 0,98±0,02 і 1,03±0,06 ммоль/л відповідно.

Динаміка естрадіолу і прогестерону в сироватці крові та рідині фолікулярних та лютеїнових кіст яєчників у свиноматок. Дослідження показали, що вміст естрадіолу у рідині фолікулярних кіст становив 222,09±12,86 нмоль/л, що у 7,2 рази вірогідно вище (Р<0,001), ніж у рідині лютеїнових кіст (30,67±1,06 нмоль/л). Вміст прогестерону у рідині фолікулярних кіст складав 28,37±2,87 нмоль/л, у рідині лютеїнових кіст був вірогідно вищий у 5,6 рази і становив 159,0±6,9 нмоль/л (Р<0,001).

Вміст естрадіолу у сироватці крові свиноматок з фолікулярними кістами становив 57,78 ± 1,48 нмоль/л, а з лютеїновими - 2,24±0,17 нмоль/л. Рівень прогестерону - 1,9±0,03 нмоль/л та 69,87±0,29 нмоль/л відповідно.

Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників. У свиноматок з фолікулярними кістами у мазках-відбитках ми нараховували: середніх ядерних клітин 29,2±2,76, малих - 20,1±4,09, великих ядерних 20,1±2,66, без'ядерних - 11,9±2,09, а на частку деформованих та двоядерних припадало 1,87±0,29 та 1,66±0,33 відповідно. В 30 % у полі зору мікроскопа відмічали від 10 до 20 лейкоцитів.

У вагінальних мазках-відбитках при лютеїнових кістах кількість середніх ядерних клітин становила 31,9±4,38, малих ядерних - 25,3±4,92, великих ядерних - 14,7±1,74, без'ядерних - 12,1±3,51, деформованих та двоядерних - 2,0±0,26 та 1,6±0,4 відповідно. В 20 % у полі зору мікроскопа відмічали від 10 до 20 лейкоцитів.

Диференційні діагностичні тести при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників у свиноматок. У табл. 3 наведено показники, які можуть слугувати діагностичними критеріями та підтверджують наявність в яєчниках свиноматок фолікулярних і лютеїнових кіст.

Таблиця 3 - Диференційні діагностичні тести фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок

Діагностичний тест	Фолікулярна кіста	Лютеїнові кіста	Клінічно здорові свиноматки
Клінічні ознаки (стан)	Німфоманія	Анафродизія	Фізіологічні статеві цикли
Показники кіст при ректальному дослідженні, %	14-18	10-14	відсутні
Показники крові:
Загальний білок, (г/л)	нижче 81,5	нижче 72,8	81,8
Глюкоза, (ммоль/л)	нижче 2,31	нижче 2,6	3,75
Альбуміни, (г/л)	нижче 35,3	нижче 28,7	36,2
Холестерол, (ммоль/л)	нижче 1,68	вище 2,23	2,2
-ліпопротеїди, (г/л)	нижче 13,7	вище 23,7	17,45
Серомукоїди, (ммоль/л)	вище 1,51	вище 1,62	1,39
Тимолова проба, (од S-H)	нижче 1,81	нижче 1,63	2,24
АлАТ, (Од/л)	нижче 38,6	вище 39,7	38,9
АсАТ, (Од/л)	нижче 38,7	вище 46,3	41,6
Естрадіол, нмоль/л	вище 57,7	нижче 2,24
Прогестерон, нмоль/л	нижче 1,9	вище 69,8
Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків. Клітини плоского епітелію
Без'ядерні	11,9	12,1	1,7
Великі ядерні	20,1	14,7	10,7
Середні ядерні	29,2	31,9	38,4
Малі ядерні	20,1	25,3	50,1
Деформовані	1,87	2,0	1,25
Двоядерні	1,66	1,6	1,25
Лейкоцити	40 % - відсутні, 30 % - +, 30 % - ++	40 % - відсутні, 40 % - +, 20 % - ++	60 % - відсутні, 30 % - +

Ефективність методів терапії свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників. Проведені нами дослідження свідчать про те, що при лікуванні свиноматок з фолікулярними кістами кращий ефект було отримано у другій дослідній групі, де протягом 10 діб вводили внутрішньом'язево (один раз на добу) по 20 мг прогестерону, а на 11-ту та на 18-ту добу - естрофан внутрішньом'язово, у дозі по 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі). Після проведеного курсу терапії 90 % свиноматок проявили охоту в середньому через 18,2±0,6 діб і запліднилися від першого осіменіння. Ректальним дослідженням рецидивів кіст яєчників не було виявлено. Отримано 10,7±0,33 поросят за опорос.

Позитивні результати були отримані і у першій дослідній групі, де застосовували прогестерон з естрофаланом, при цьому 80 % свиноматок проявили охоту після проведеного лікування, від першого осіменіння запліднилися 70 % свиноматок, охоту не проявили 20 % свиноматок. При ректальному дослідженні у 10 % свиноматок виявили наявність кіст яєчників. Середній строк приходу самок в охоту становив 19,7±0,5 діб. Було одержано 10,0±0,31 поросят за опорос.

Слід відмітити, що роздавлювання кіст яєчників у свиноматок контрольної групи з фолікулярними кістами було менш ефективним порівняно зі схемами терапії, застосованими у І-й і ІІ-й дослідних групах. Після проведеного лікування 60 % свиноматок проявили охоту в середньому через 26,4±0,4 діб, з них 50 % свиноматок запліднилися від першого осіменіння, 40 % не проявили охоту, а у 20 % тварин діагностували рецидиви кіст. Отримано 8,8±0,37 поросят за опорос.

При лікуванні тварин з лютеїновими кістами кращий терапевтичний ефект було досягнуто у другій дослідній групі, в якій комплексно дворазово внутрішньом'язово у дозі по 2 мл вводили естрофалан (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) та тривіт у дозі по 10 мл (7 тис. ОД токоферолу ацетату, 7 тис. ОД ретинолу ацетату, 1 тис. ОД ергокальциферолу, рослинна олія) з інтервалом 10 діб (1-а та 11-та доба після встановлення діагнозу) При цьому 100 % свиноматок проявили охоту в середньому через 17,1±0,7 діб після проведеного курсу терапії. Запліднилися від першого осіменіння 80 % тварин. Отримано 10,5±0,4 поросят за опорос. Ректальним дослідженням у незапліднених свиноматок рецидивів кіст не встановлено.

При застосовуванні естрофалану у дозі по 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) у першій дослідній групі після проведеного курсу терапії 90 % свиноматок проявили охоту в середньому через 18,6±0,8 діб, 70 % - запліднилося від першого осіменіння, а 20 % тварин залишилися неплідними після осіменіння. Не проявили охоту 10 % свиноматок. При ректальному дослідженні було діагностовано рецидиви лютеїнових кіст у правому яєчнику. Дані були підтверджені діагностичним забоєм. За опорос отримано 10,1±0,5 поросят.

Найгірші результати отримали при лікуванні свиноматок з лютеїновими кістами у контрольній групі (роздавлювання кіст). При цьому проявили охоту після лікування 50 % свиноматок, а 50 % не проявили охоту. При ректальному дослідженні у 3-х свиноматок було діагностовано рецидиви кіст яєчників. Запліднилися від першого осіменіння 40 % свиноматок, а 10 % залишилися незаплідненими. Середній строк приходу самок в охоту становив 22,0±0,4 діб. Отримано 8,7±0,5 поросят за опорос.

Динаміка біохімічних показників сироватки крові свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах за різних методик терапії. Результати проведених нами досліджень показали, що після проведеного лікування (прогестерон з естрофаном) у сироватці крові свиноматок з фолікулярними кістами вірогідно зростала концентрація загального білка на 5,4 % порівняно з показником до лікування (79,1±1,30 г/л), глюкози - у 1,5 рази до рівня 3,92±0,17 ммоль/л (Р<0,001). Вміст холестеролу після лікування вірогідно підвищувася в 1,34 рази, до рівня 2,65±0,13 ммоль/л (Р<0,005), вміст -ліпопротеїдів - у 1,08 рази, до рівня 15,7±0,92 (г/л). Відмічали вірогідне збільшення показника тімолової проби у 1,42 рази (Р<0,001), активності АлАТ і АсАТ у 1,3 та 1,2 рази. Рівень серомукоїдів також мав тенденцію до зростання.

Після проведеного лікування свиноматок з лютеїновими кістами (естрофалан та тривіт) вірогідно зростав у порівнянні з контрольною групою вміст загального білка в 1,17 рази до рівня 81,8±2,2 г/л, глюкози в 1,29 рази (3,52±0,12 ммоль/л) та холестеролу - 1,3 рази (2,58±0,17 ммоль/л), а вміст -ліпопротеїдів вірогідно знижувався у 1,29 рази до рівня 15,7±0,08 г/л після лікування (Р<0,002). Вміст серомукоїдів у обох дослідних групах після введення лікарських засобів знаходився в межах фізіологічної норми (1,96±0,04 ммоль/л з фолікулярними і 1,78±0,12 ммоль/л з лютеїновими).

Динаміка естрадіолу і прогестерону у сироватці крові свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах за різних методик терапії. У свиноматок з фолікулярними кістами (прогестерон з естрофаном) на 19-ту добу спостерігали вірогідне зниження рівня естрадіолу до 27,04±0,89 нмоль/л (р<0,001), рівень прогестерону після лікування вірогідно підвищувався до 4,52±0,51 нмоль/л (р<0,001), при вірогідному зменшенні співвідношення Е:П у 5,7 рази (р<0,001) до 6,38± 0,7.

У свиноматок з лютеїновими кістами після введення естрофалану та тривіту (на 12-ту добу) спостерігали вірогідне зростання рівня естрадіолу до 7,41±1,22 нмоль/л (р<0,001) та зниження рівня прогестерону до 58,33±8,15 нмоль/л, співвідношення П:Е вірогідно знизилося у 4,2 рази (р<0,004) до 10,2±2,1.

Кольпоцитологічна картина мазків-відбитків при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників у свиноматок за різних методик терапії. Нашими дослідженнями було встановлено, що у свиноматок з фолікулярними кістами при застосуванні прогестерону і естрофану відбувалося вірогідне зниження, порівняно з показником до лікування, кількості без'ядерних і великих ядерних клітин плоского епітелію - 1,0±0,2 та 6,0±1,0 (р<0,001) відповідно при збільшенні кількості середніх і малих ядерних клітин - 54,7±2,2 та 38,2±2,3 (р<0,001) відповідно.

У свиноматок з лютеїновими кістами після комплексного застосування естрофалану з тривітом відмічали вірогідне збільшення кількості середніх і малих клітин плоского епітелію - 57,1±3,5 і 47,0±3,0 (р<0,001) відповідно та вірогідне зменшення кількості без'ядерних, великих, деформованих та двоядерних клітин плоского епітелію - 1,4±0,2 (р<0,001); 7,4±0,9 (р<0,018); 0,8±0,1 (р<0,041); 0,2±0,1 (р<0,001) відповідно.

Економічна ефективність схем терапії. Достатньо високий економічний ефект при лікуванні свиноматок з фолікулярними кістами у порівнянні з базовим методом отримано в групі, де застосовували прогестерон з естрофаном, він склав 70,08 грн. на одну дослідну тварину. А при лікуванні свиноматок з лютеїновими кістами із застосуванням естрофалану з тривітом економічна ефективність у порівнянні з базовим методом склала 39,13 грн. на одну дослідну тварину.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проаналізовано дані поширення й комплексної діагностики кістозних уражень яєчників у свиноматок, у порівняльному аспекті вивчено і економічно обґрунтовано ефективність різних методик терапії даної патології.

1. Серед основних свиноматок симптоматична неплідність складає - 45,9 %, штучно-набута - 18,3 %, гіпо- і агалактія - 13,6 %, аліментарна - 12,8 %, імунна - 7,5 % та вроджена - 1,9 %; а серед ремонтних свинок: симптоматична - 40,0 %, гіпо- і агалактія - 17,5 %, штучно-набута - 15,7 %, аліментарна - 14,8 %, імунна - 7,4 % та вроджена - 4,5 %.

2. Основними причинами симптоматичної неплідності серед основних свиноматок і ремонтних свинок є: травми загального походження - по 9,5 %, травми статевих органів - 5,7 % і 8,1 %, післяродова патологія 11,0 % і 8,4 % відповідно. Основні функціональні зміни, які супроводжують симптоматичну неплідність - німфоманія (у 6,9 % основних і 5,5 % у ремонтних свиноматок) та анафродизія (12,8 % і 8,5 % відповідно).

3. Результати ректального дослідження свиноматок при діагностиці патології яєчників і матки та запальних процесах у різних ділянках статевої системи у 85 % випадків збігаються з даними, отриманими після діагностичного забою тварин.

4. Морфологічно кісти яєчників відрізняються за кольором зовнішньої оболонки, поверхнею та консистенцією. Фолікулярні кісти являють собою порожнини діаметром від 1,3 см до 3,5 см з тонкою і гладенькою поверхнею світло-жовтого кольору, з кількістю рідини від 0,8 мл до 5,5 мл. У лівому яєчнику вони виявляються частіше, ніж у правому. Діаметр лютеїнових кіст коливається від 1,4 до 4,0 см, об'єм рідини рожевого кольору - від 1,0 мл до 14,0 мл.

5. Гістологічно при фолікулярних кістах у кірковій речовині налічується значна кількість примордіальних, первинних та вторинних фолікулів. У мозковій речовині виявляється розширення та повнокрів'я кровоносних судин. При лютеїнових кістах примордіальні і первинні фолікули розміщуються поодиноко, кількість примордіальних, вторинних та третинних фолікулів значно зменшується, наявні фолікули у стадії атрезії. В стінці лютеїнової кісти мають місце ознаки запальної реакції у вигляді набряку.

6. У свиноматок з фолікулярними кістами яєчників вміст прогестерону в сироватці крові складає 1,9±0,03 нмоль/л, естрадіолу - 57,78±1,48 нмоль/л, а у свиноматок з лютеїновими кістами - 69,87±0,29 нмоль/л і 2,24±0,17 нмоль/л, відповідно. У вмістимому фолікулярних кіст яєчників концентрація прогестерону складає 28,37±2,87 нмоль/л, естрадіолу - 222,09±12,86 нмоль/л, а у рідині лютеїнових кіст - 159±6,9 нмоль/л і 30,67±1,06 нмоль/л відповідно.

7. У сироватці крові свиноматок з фолікулярними і лютеїновими кістами відмічали вірогідне зниження рівня глюкози у 1,6 (р<0,001) і 1,4 (р<0,01) рази відповідно порівняно з клінічно здоровими (3,75±0,28 ммоль/л). При фолікулярних кістах знижується рівень холестеролу у 1,3 рази (р<0,05) та -ліпопротеїдів у 1,3 рази (р<0,01) порівняно з контрольною групою (2,2±0,18 ммоль/л і 17,45±1,09 г/л). При лютеїнових - зростає рівень холестеролу, -ліпопротеїдів у 1,4 рази (р<0,01). Рівень глюкози у рідині з нормальних фолікулів становив 1,6±1,2 ммоль/л, у рідині з фолікулярних кіст був у 1,2 рази нижчий, а у рідині лютеїнових зростав. У рідині кіст рівень холестеролу вірогідно знижувався у 2 (р<0,05) і 1,7 (р<0,01) рази, вміст -ліпопротеїдів у 1,6 і 2,6 (р<0,001) рази, активність АлАТ у 2,2 (р<0,001) і 1,7 (р<0,01) та АсАТ у 1,8 (р<0,05) і 2,3 (р<0,01) рази відповідно порівняно з рідиною нормальних фолікулів.

8. При лікуванні свиноматок з фолікулярними кістами найкращий ефект був отриманий від застосування протягом 10 діб внутрішньом'язово (один раз на добу) у дозі 20 мг прогестерону, а на 11 та 18-ту добу внутрішньом'язово естрофану у дозі 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі). При цьому 90 % свиноматок проявили охоту та запліднилися від першого осіменіння. Ректальним дослідженням рецидивів кіст яєчників не було виявлено. Отримано 10,7±0,33 поросят за опорос.

У свиноматок з лютеїновими кістами позитивний результат був одержаний при комплексному дворазовому внутрішньом'язовому введенні препарату естрофалану (простогландину) у дозі 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) та тривіту у дозі 10 мл на голову (7 тис. ОД токоферолу ацетату, 7 тис. ОД ретинолу ацетату, 1 тис. ОД ергокальциферолу, рослинна олія) з інтервалом 10 діб. При цьому 100 % свиноматок проявили охоту після проведеного курсу терапії. Запліднилося від першого осіменіння 80 %. При ректальному дослідженні у незапліднених свиноматок кісти яєчників не були виявлені. Отримано 10,5±0,4 поросят на опорос.

9. Роздавлювання кіст яєчників при ректальному дослідженні у свиноматок з лютеїновими і фолікулярними кістами дозволяє досягти позитивного терапевтичного ефекту лише у 40-50 % випадків.

10. Позитивний вплив від застосованих методик терапії у свиноматок з фолікулярними і лютеїновими кістами підтверджується підвищенням у крові загального білка (83,4±0,93 і 81,8±2,2 г/л), глюкози (3,92±0,17 і 3,52±0,1 ммоль/л), холестеролу (2,65±0,13 і 2,58±0,17 ммоль/л) порівняно з показниками до лікування. У свиноматок з фолікулярними кістами вірогідно знижується рівень естрадіолу у 2,2 рази (Р<0,001) та підвищується рівень прогестерону у 2,4 рази (Р<0,001) при зменшенні співвідношення Е:П у 5,7 рази (Р<0,001). У свиноматок з лютеїновими кістами рівень естрадіолу вірогідно зростає у 3,21 рази (Р<0,001), а вміст прогестерону знижується у 1,21 рази, при вірогідному зниженні співвідношення П:Е у 4,2 рази (Р<0,004). У вагінальних мазках-відбитках після лікування свиноматок з фолікулярними кістами зменшується кількість без'ядерних (1,0±0,2), великих ядерних (6,0±1,0) та збільшується кількість середніх (54,7±2,2) і малих ядерних клітин (38,2±2,3). У вагінальних мазках-відбитках після лікування свиноматок з лютеїновими кістами зростає кількість малих (47,0±3,0) та зменшується кількість без'ядерних (1,4±0,2), великих (7,4±0,9) і деформованих (0,8±0,1) клітин.

11. При лікуванні свиноматок з фолікулярними кістами (прогестерон з естрофаном) економічна ефективність у порівнянні з базовим методом склала 70,08 грн. на одну дослідну тварину, а при лікуванні свиноматок з лютеїновими кістами (естрофалан з тривітом) економічна ефективність у порівнянні з базовим методом склала 39,13 грн. на одну тварину.

Пропозиції виробництву:

1. Для терапії свиноматок з фолікулярними кістами яєчників застосовувати комплексну методику лікування із використанням прогестерону у дозі 20 мг протягом 10 діб щоденно внутрішньом'язово, а на 11-ту і 18-ту добу дворазово внутрішньом'язово естрофан у дозі по 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі).

2. Для лікування свиноматок з лютеїновими кістами використовувати методику поєднаного застосування естрофалану (простогландин F2б) у дозі 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) та тривіту у дозі 10 мл (7 тис. ОД токоферолу ацетату, 7 тис. ОД ретинолу ацетату, 1 тис. ОД ергокальциферолу, рослинна олія) з інтервалом 10 діб дворазово внутрішньом'язово.

3. Для визначення типу кіст яєчників у свиноматок в умовах свинарських господарств використовувати диференційні діагностичні тести, які включають аналіз причин і форм неплідності свиноматок, ректальний метод дослідження, визначення метаболічних показників крові та вмісту прогестерону і естрадіолу, а також цитологічну картину вагінальних мазків-відбитків.

4. Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі під час викладання курсів акушерства та біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин та у процесі підготовки фахівців на факультетах ветеринарної медицини та біолого-технологічних факультетах вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гребеник Н.П. Поширеність форм неплідності у основних свиноматок і ремонтних свинок у спецгоспах з виробництва свинини Сумської області / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Вісник Сумського НАУ. Серія "Ветеринарна медицина". - 2008. - Вип.9/2 (22). - С. 8-11. (Дисертантом особисто, на підставі інформативних матеріалів вивчені, проаналізовані і узагальнені показники поширеності форм неплідності свиноматок у спецгоспі).

2. Гребеник Н.П. Клініко-морфологічна діагностика фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Зб. Наук. праць Луганського НАУ. Серія Ветеринарні науки. - 2008. - № 92. - С. 41-45. (Здобувач вивчила клініко-морфологічну діагностику фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок).

3. Гребеник Н.П. Показники морфологічних змін в органах статевої системи основних свиноматок та ремонтних свинок при симптоматичній неплідності / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Вісник Сумського НАУ. Серія "Ветеринарна медицина". - 2009. - Вип.3 (24). - С. 18-21. (Здобувач особисто провела визначення морфологічних змін в органах статевої системи свиноматок при симптоматичній неплідності).

4. Гребеник Н.П. Морфологічні зміни в яєчниках основних свиноматок та ремонтних свинок / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Науковий вісник НУБПУ. - 2009. - №136. - С. 118-125. (Здобувачем особисто проведено визначення характеру морфологічних змін в органах статевої системи свиноматок та підготовлено статтю до друку).

5. Гребеник Н.П. Гістологічні зміни в яєчниках свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Наук. -техн. бюлетень "Сучасні технології у тваринництві та їх адаптація до світових вимог" / ІТ УФФН. - №100. - С. 216-219. (Дисертантом були вивчені гістологічні зміни в яєчниках свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах, оброблені та узагальнені одержані результати).

6. Гребеник Н.П. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків основних свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Ветеринарна медицина / Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Харків, 2010. - №93. - С. 118-120. (Здобувачем проведені досліди з визначення цитологічної картини у основних свиноматок з кістами яєчників, оброблені і узагальнені результати досліджень).

7. Гребеник Н.П. Кольпоцитологічна картина мазків-відбитків при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників у основних свиноматок до і після лікування / Н.П. Гребеник // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Зб. наук. праць. - Харків, 2010. - Вип. 21. - Ч. 2. - Т. 2. - С. 169-173.

8. Гребеник Н.П. Зміни біохімічних показників сироватки крові та рідини фолікулярних та лютеїнових кіст / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Вісник Сумського НАУ. Серія "Ветеринарна медицина". - 2010. - Вип.3 (26). - С. 33-37. (При безпосередній участі здобувача були вивчені біохімічні показники крові свиноматок, відібрані дисертантом особисто за методикою та оброблені і узагальнені отримані результати досліджень).

9. Гребеник Н.П. Динаміка біохімічних показників сироватки крові свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах, за різних методів терапії / Н.П. Гребеник // Зб. наук. праць Луганського НАУ. Серія Ветеринарні науки. - 2010. - № 18. - С. 20-23.

10. Гребеник Н.П. Динаміка естрадіолу і прогестерону в сироватці крові свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах, за різних методів терапії / Н.П. Гребеник // Наук. вісник Львівського нац. університету вет. медицини та біотехнології ім. С.З. Гжицького. - 2010. - Т. 12. - №2 (44). - Ч.1. - С. 52-55.

11. Гребеник Н.П. Динаміка естрадіолу і прогестерону в сироватці крові та рідині фолікулярних і лютеїнових кіст / Н.П. Гребеник // Вісник Сумського НАУ. Серія "Ветеринарна медицина". - 2010. - Вип.8 (27). - С. 3-5.

12. Гребеник Н.П. Ефективність методів терапії свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах яєчників / Н.П. Гребеник, М.І. Харенко // Ветеринарна медицина України. - 2011. - №1. - С. 18-20. (Дисертантом особисто, в умовах спецгоспу, проведені експериментальні дослідження, оброблені та узагальнені отримані результати).

13. Фізіологія, патологія та біотехніка відтворення свиней: Монографія (Навчальний посібник) / М.І. Харенко, С.П. Хомин, А.Й. Краєвський, В.Ю. Стефаник, А.М. Харенко, В.П. Пономаренко, І.Б. Вощенко, В.А. Тресницька, О.М. Чекан, Ю.В. Мусієнко, О.В. Салецька, А.А. Черненко, Н.П. Гребеник. - Суми, 2010. - Вид. "Козацький вал". - 412 с. (Здобувачем написаний розділ ХVІІІ "Ветеринарна гінекологія". - С. 343-376.).

АНОТАЦІЇ

Гребеник Н.П. Комплексна діагностика кістозних уражень яєчників у свиноматок та методи терапії при даній патології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 - ветеринарне акушерство. - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2010.

Дисертація присвячена вивченню комплексних методів діагностики кістозних уражень яєчників, розробці диференційних діагностичних тестів та впровадженню різних схем терапії свиноматок при фолікулярних і лютеїнових кістах.

Встановлено, що при фолікулярних кістах застосування прогестерону внутрішньом'язово у дозі 20 мг, протягом 10 діб (один раз на добу), а на 11-ту та на 18-ту добу внутрішньом'язово естрофан у дозі 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) сприяє високому відсотку проявлення охоти та запліднення від першого осіменіння (90 %). При проведенні ректального дослідження рецидиви кіст яєчників були відсутні. Отримано 10,7±0,33 поросят за опорос. Економічна ефективність даного методу становить 70,08 грн. на одну дослідну свиноматку.

При лютеїнових кістах застосування комплексного внутрішньом'язового введення естрофалану у дозі 2 мл (0,25 мг клопростенолу натрієвої солі) та тривіту у дозі 10 мл (7 тис. ОД токоферолу ацетату, 7 тис. ОД ретинолу ацетату, 1 тис. ОД ергокальциферолу, рослинна олія). При цьому 100 % свиноматок проявили охоту після проведеного курсу терапії. Запліднилося від першого осіменіння 80 % свиноматок. При ректальному дослідженні у незапліднених свиноматок рецидиви кіст яєчників не були виявлені. Отримано 10,5±0,4 поросят за опорос. Економічна ефективність становить 39,13 грн. на одну свиноматку.