Вплив передпопередників на продуктивність цукрових буряків у короткоротаційних сівозмінах лівобережної частини Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.01 - загальне землеробство

ВПЛИВ ПЕРЕДПОПЕРЕДНИКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ

ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У КОРОТКОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

КАЗЮТА Алла Олексіївна

Дніпропетровськ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кудря Сергій Іванович, Харківський

національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри землеробства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік НААН України

ЛЕБІДЬ Євген Макарович, Інститут зернового господарства НААН України, завідувач відділу землеробства

доктор сільськогосподарських наук, професор,

БОЙКО Петро Іванович, Національний науковий центр «Інститут землеробства НААН України», головний науковий співробітник лабораторії сівозмін

Захист відбудеться „25” березня 2011 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.804.02 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий „19” лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради	О.О. Мицик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За нинішніх умов, з реформуванням власності на землю та утворенням фермерських господарств із невеликими земельними наділами використання землі повинно відповідати основній формулі ринку - більше продукції з меншої площі. У зв'язку з чим підхід до застосування сівозмін має бути дещо іншим, насамперед у напрямі зменшення кількості полів і розміщення цукрових буряків після найкращих передпопередників. Проте і в цьому випадку необхідно дотримуватися принципу розширеного відновлення родючості ґрунту.

Вирішення питання підвищення продуктивності цукрових буряків у сівозмінах короткої ротації в умовах лівобережної частини Лісостепу України за рахунок більш оптимального їх розміщення після кращих передпопередників має велике як теоретичне так і практичне значення. У зв'язку з цим з'явилася необхідність проведення стосовно конкретних ґрунтово-кліматичних і економічних умов лівобережної частини Лісостепу України більш глибоких досліджень з вивчення впливу різних передпопередників на деякі показники родючості ґрунту, продуктивність і якість урожаю цукрових буряків при розміщенні їх у короткоротаційних сівозмінах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематичної програми досліджень кафедри землеробства Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва з теми: “Розробити польові сівозміни з короткою ротацією для умов лівобережного Лісостепу і північної частини Степу” (№ державної реєстрації 0101U008365).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є виявлення впливу різних передпопередників на умови росту і продуктивність цукрових буряків у сівозмінах короткої ротації лівобережної частини Лісостепу України, а також визначення економічної та енергетичної ефективності вирощування цукрових буряків у короткоротаційних сівозмінах залежно від першої культури для надання практичних рекомендацій господарствам зони щодо оптимального розміщення посівів буряків у польових сівозмінах.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:

-дати оцінку дії передпопередників на динаміку запасів доступної вологи під цукровими буряками та на їх коефіцієнт водоспоживання;

-установити вплив передпопередників на основні агрофізичні показники родючості ґрунту;

-визначити зміну агрохімічного режиму та мікробіологічної активності ґрунту залежно від першої культури сівозміни;

-дослідити ступінь і характер забур'яненості цукрових буряків у різних ланках сівозмін;

-оцінити рівень урожайності та якості коренеплодів цукрових буряків у зв'язку з передпопередниками;

-визначити й дати оцінку основним показникам економічної та енергетичної ефективності вирощування цукрових буряків у короткоротаційних сівозмінах;

-розробити рекомендації щодо оптимального розміщення посівів цукрових буряків у польових сівозмінах короткої ротації.

Об'єкт дослідження - процес формування продуктивності цукрових буряків та основних показників родючості ґрунту за різних передпопередників у сівозмінах короткої ротації.

Предмет дослідження - цукрові буряки, короткоротаційні сівозміни, передпопередники, фізичні та хімічні характеристики родючості ґрунту, його мікробіологічна активність.

Методи дослідження. У роботі використовувалися загальнонаукові (аналіз і синтез, дедукція та індукція, моделювання) та спеціальні для аграрної науки методи досліджень. Основним методом був польовий дослід, який доповнювався аналізами за загальноприйнятими в землеробстві, агрохімії, рослинництві та статистиці методами.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для умов лівобережної частини Лісостепу України та сучасного економічного стану сільського господарства держави на фоні довготривалого застосування різних сівозмін короткої ротації зроблена агротехнічна, економічна та енергетична оцінка вирощування цукрових буряків на основі визначення агрофізичних, агрохімічних і біологічних показників родючості ґрунту та встановлення продуктивності цукрових буряків.

Практичне значення одержаних результатів. Усебічний аналіз отриманих результатів дозволив запропонувати для умов лівобережної частини Лісостепу України науково обґрунтовані рекомендації щодо розміщення цукрових буряків у короткоротаційних сівозмінах після різних передпопередників. Використання бобових передпопередників та чорного пару забезпечує підвищення врожайності цукрових буряків на 11-15 %, а використання бобової групи передпопередників покращує як агрохімічні, агрофізичні так і біологічні показники родючості ґрунту. Наукові розробки пройшли виробничу перевірку в Харківській області - Коломацький район, ЗАТ АПО «Мрія» (цукрові буряки вирощувалися у польовій сівозміні на площі 200 га після озимої пшениця, яка йшла по чорному пару та чині на зерно; більша забезпеченість цукрових буряків нітратним азотом при сівбі була у сівозміні з чиною, урожайність коренеплодів у сівозміні з чорним паром - 265 ц/га.), Ізюмський район, фермерське господарство «Скрипник В.В.» (цукрові буряки вирощувалися на площі 40 га, передпопередники чорний пар та горох на зерно; у сівозміні з чорним паром цукристість коренеплодів - 15,8 %, урожайність - 323 ц/га, у сівозміні з горохом - відповідно 15,0 % і 300 ц/га), «ФГ Джерело 48» (цукрові буряки вирощувалися на площі 60 га, у сівозміні, де першої культурою була вико-вівсяна сумішка на зелену масу; урожайність коренеплодів була 297 ц/га, рівень рентабельності - 8,4 %), «ЧП Астахов» (передпопередник цукрових буряків - чорний пар, урожайність коренеплодів 205 ц/га, рівень рентабельності - 20 %); у Полтавській області - Лохвицький район, фермерське господарство «Шевченко О.В.» (передпопередник - соя на зелену масу, урожайність коренеплодів цукрових буряків - 305 ц/га, рівень рентабельності - 10,2 %, коефіцієнт енергетичної ефективності - 1,8), Миргородський район приватно-орендне підприємство «Батьківщина» (передпопередники - чорний пар і горох на зерно, цукристість коренеплодів у сівозміні з чорним паром становила - 16,0 %, з горохом - 15,7 %, урожайність коренеплодів - відповідно 342 та 325 ц/га, рівень рентабельності при використанні гороху, як передпопередника буряків знизився лише на 4,5 %). Результати виробничої перевірки наукової розробки підтвердили ефективність запропонованих рекомендацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто проаналізував та узагальнив наукові публікації вітчизняних і закордонних вчених за темою дисертації, вибрав напрямок, визначив мету та завдання, сформулював усі наукові положення роботи, виконав польові й лабораторні дослідження, проаналізував і теоретично обґрунтував отримані дані, розробив практичні рекомендації виробництву. Апробація отриманих результатів і підготовка наукових праць до друку виконувалися автором самостійно або за його безпосередньої участі.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження регулярно доповідалися на щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва у 2001-2011 рр., на засіданнях кафедри землеробства (2001-2005 рр.). Результати досліджень і основні положення дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних науково-практичних і науково-теоретичних конференціях: «Ґрунтознавство і агрохімія на зломі тисячоліть» (Харків, 2001), «Геоекосистеми України - біопродуктивність, еволюція, моніторинг і використання» (Харків, 2003), «Культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (Харків, 2004), «Проблема бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель» (Київ, 2004), "Методи, шляхи та способи поліпшення якості продукції рослинництва" (Полтава, 2004), "Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства" (Житомир, 2005), «Актуальні проблеми підвищення ефективності агропромислового комплексу» (Курськ (РФ), 2008).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 10 наукових працях, у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 188 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, шести розділів, висновків і рекомендацій виробництву, списку використаних джерел з 236 найменувань, має 25 таблиць, 10 рисунків, 31 додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ З ДОСЛІДЖУВАННОГО ПИТАННЯ

Розділ присвячений аналізу літературних джерел з питання особливостей вимог цукрових буряків до умов навколишнього середовища і впливу першої культури сівозміни на родючість ґрунту і продуктивність буряків. Наведено доцільність вирощування сільськогосподарських культур, та зокрема, буряків, у сівозмінах. Проаналізовані літературні джерела дозволяють зробити узагальнення про вплив різних груп передпопередників на умови росту, розвитку, врожайність та якість цукрових буряків як у довгоротаційних, так і в короткоротаційних сівозмінах. У результаті розпаювання земель зросла кількість фермерських і селянських господарств з невеликими земельними наділами, на яких доцільно запроваджувати короткоротаційні сівозміни. Проблему ефективності розміщення цукрових буряків у цих сівозмінах із різними першими культурами при врахуванні ґрунтово-кліматичних умов регіону, біологічних особливостей культури і певних умов року ретельно не вивчено, чим і обґрунтовано напрям наших досліджень.

УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Земельний масив, на якому виконували дослідження, знаходиться в межах східної лісостепової провінції на четвертій лівобережній терасі р. Уди. Ґрунтові води залягають на глибині 16 м. Ґрунт представлений чорноземом типовим важкосуглинковим карбонатизованим на лесоподібному суглинку. Він характеризувався агрономічно цінною зернистою структурою, сприятливими водно-фізичними властивостями, великим запасом доступних для рослин поживних речовин, високою гумусованістю (вміст гумусу 6,1 %), інтенсивною біологічною активністю. За даними І.А. Шеларя (1963), в орному шарі вміст валового азоту і фосфору відповідно склав 0,29 і 0,20 %, насиченість обмінним кальцієм, за О.Н. Соколовським, складає 90-95 %. У зв'язку з інтенсивним використанням ґрунту вміст гумусу зменшився до 4,6-4,8 %, що і було зафіксовано Л.Л. Василькіною (1980). Такий ґрунт за вмістом гумусу слід віднести до чорноземів малогумусних. В орному шарі ґрунту (0-30 см) міститься азоту, що гідролізується лугом (за Корнфільдом) - 8,1; рухомих форм фосфору та обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 10 і 20 мг на 100 г ґрунту. За вмістом рухомого фосфору й обмінного калію ґрунт характеризується підвищеною забезпеченістю.

Територія, де проведені дослідження, відноситься до східного кліматичного району лісостепової зони України та характеризується помірно-континентальним кліматом. За даними метеостанції ХНАУ, середньорічна температура повітря району досліджень складає 7,0 °С, із мінімумом у січні - -7 °С та максимумом у липні - 20,5 °С; середньорічна кількість опадів складає 529 мм, за період вегетації (квітень - жовтень) у середньому випадає - 345 мм. Опади розподіляються нерівномірно. Погодні умови у 2001-2004 рр. відрізнялися значною різноманітністю. Середньорічна температура повітря за роками досліджень коливалася таким чином: 2001 р. - 7,9 °С; 2002 р. - 8,4 °С; 2003 р. - 7,0 °С; 2004 р. - 8,1 °С (відхилення від середньобагаторічного відповідно становить - +0,7, +1,2, -0,2 і +0,9 °С). Середньорічна кількість опадів за роками досліджень склала: 2001 р. - 623,4 мм; 2002 р. - 582,3 мм; 2003 р. - 647,1 мм; 2004 р. - 607,4 мм (відхилення від середньобагаторічного відповідно становить - 18 %, 10 %, 23 % і 15 %). Вегетаційні періоди років досліджень (2001-2004 рр.) за погодними умовами були різні. Два роки були вологими - 2002 і 2003 рр., а два - дещо сухішими 2001 р. та 2004 р. (особливо 2001 р.). Різноманітність погодних умов років досліджень дала змогу більш повно та різносторонньо оцінити вплив передпопередників цукрових буряків на умови їх росту й розвитку та на врожайність і якість коренеплодів буряків.

Польові дослідження проводили на фоні довготривалого польового досліду у восьми чотирипільних сівозмінах з таким чергуванням культур: попередник - озима пшениця - цукрові буряки - ячмінь. В якості першої культури сівозміни використовували: чорний пар, горох, чину, сочевицю, вико-вівсяну сумішку, сою, квасолю, кукурудзу. Горох, чину, сочевицю та квасолю вирощували на зерно, кукурудзу - на силос, вико-вівсяну сумішку та сою - на зелену масу.

Посівна площа ділянки - 202 та 101 м², облікова - 50 м². Повторність досліду триразова, розміщення варіантів послідовне.

У дослідах застосовували типову для Харківської області агротехніку, яка відповідає офіційним рекомендаціям. Використовували такі сорти і гібриди сільськогосподарських культур: гороху - Харківський 29, чини - Красноградська 8, вики - Білоцерківська 70, сої - Аметист, вівса - Синельниківський 1321, озимої пшениці - Донецька 48, кукурудзи - Харківський 199 МВ, цукрових буряків - Український ЧС-70.

Визначення щільності та структурно-агрегатного складу ґрунту, запасів доступної вологи у ґрунті та водоспоживання цукрових буряків, умісту поживних речовин у ґрунті, його біологічної активності, забур'яненості посівів буряків, урожайності та якості цукрових буряків, ефективності вирощування проведено за загальноприйнятими у землеробстві, агрохімії, рослинництві та мікробіології методами. Для встановлення істотної різниці між варіантами визначали значення чинників НІР на 95 % рівні значимості.

АГРОФІЗИЧНІ, АГРОХІМІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО ПІСЛЯ РІЗНИХ ПЕРЕДПОПЕРЕДНИКІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Запаси доступної вологи у ґрунті та водоспоживання цукрових буряків. Отримані дані під час досліджень свідчать про різний рівень запасів вологи у ґрунті залежно від передпопередників (табл. 1).

У середньому за чотири роки найбільші запаси доступної вологи по всіх строках визначення у шарі 0-150 см були у варіанті, де передпопередник був чорний пар: перед сівбою - 231,0 мм, у фазу змикання рядків - 205,8 мм, у період збирання врожаю - 163,5 мм. У всіх інших варіантах спостерігаємо зменшення кількості вологи.

Таблиця 1. Запаси доступної вологи у ґрунті (середнє за 2001-2004 рр.), мм

Прередпопередники цукрових буряків	Шари ґрунту, см	Запаси доступної вологи, мм
		перед сівбою	змикання рядків	збирання врожаю
Чорний пар	0-30	50,4	43,1	38,5
	0-100	162,5	147,8	114,2
	0-150	231,4	212,6	163,5
Горох	0-30	48,4	40,4	34,2
	0-100	157,2	141,2	105,8
	0-150	222,4	201,7	150,3
Чина	0-30	42,7	33,1	25,6
	0-100	140,6	123,6	81,5
	0-150	195,7	173,5	112,3
Сочевиця	0-30	44,6	36,1	30,0
	0-100	146,8	130,6	93,1
	0-150	205,6	185,0	132,6
Вико-вівсяна сумішка на зелену масу	0-30	46,9	39,0	33,2
	0-100	153,6	137,5	101,6
	0-150	216,9	195,1	144,1
Соя на зелену масу	0-30	43,6	34,9	27,5
	0-100	143,6	127,5	89,0
	0-150	200,4	180,1	125,1
Квасоля	0-30	45,9	37,4	31,7
	0-100	150,3	133,6	97,4
	0-150	210,7	187,2	136,0
Кукурудза на силос	0-30	39,7	29,7	21,8
	0-100	133,3	113,3	73,3
	0-150	187,4	158,4	102,5
НІР0,05	0-30	2,2	2,9	3,6
	0-100	2,7	6,1	6,6
	0-150	4,4	9,2	12,1

Особливо велике зниження запасів вологи спостерігалося у варіанті досліду, де першою культурою сівозміни була кукурудза на силос. Зменшення кількості вологи в середньому становило 44-61 мм, причому значне зниження запасів вологи (на 37 %) у цьому варіанті відмічено у період збирання врожаю порівняно з варіантом, де передпопередником був чорний пар. Серед бобових передпопередників більш високі запаси доступної вологи у шарі 0-150 см у всі строки визначення забезпечили вико-вівсяна сумішка на зелену масу та горох на зерно. Порівняно з чорним паром вони знизилися лише на 3-6 %. Низькими запасами вологи характеризувалась ланка з чиною. У цьому варіанті запаси вологи були близькі до запасів у ланці з кукурудзою на силос, перевищуючи їх всього на 4-9 %. Розподіл запасів вологи по варіантах у шарах ґрунту 0-30 см і 0-100 см подібний до її розподілу у шарі ґрунту 0-150 см.

Перерозподіл запасів доступної вологи по шарах ґрунту (через кожні 10 см до глибини 150 см) обумовлений її витратами на формування врожаю як озимої пшениці, так і першої культури сівозміни, температурою, кількістю опадів і проміжком часу від збирання попередньої культури до сівби наступної.

Для сівби особливо велике значення мають запаси доступної вологи у шарі 0-10 см. За експериментальними даними у всіх варіантах кількості вологи у ґрунті було достатньо для отримання своєчасних і повних сходів. Найкраще забезпечений вологою був посівний шар ґрунту у варіантах із чорним паром - 17,3 мм, горохом - 16,7 мм і вико-вівсяною сумішкою на зелену масу - 16,2 мм. Найбільш сухим цей шар виявився у варіанті, де першою культурою сівозміни вирощувалася кукурудза на силос - 12,9 мм. Серед варіантів із зернобобовими передпопередниками найменші запаси вологи зафіксовані у варіанті з чиною - 14,7 мм. Різниця в запасах доступної вологи під час сівби цукрових буряків в різних ланках сівозмін спостерігали у всіх досліджуваних шарах ґрунту до глибини 150 см. Найбільші суттєві зміни розподілу запасів вологи пошарово виявлено у варіантах, де передпопередниками цукрових буряків були чорний пар, горох, вико-вівсяна сумішка та чина.

Під час дослідження запасів доступної вологи по шарах у фазу змикання рядків встановлено, що кількість вологи як за глибиною, так і по варіантах досліду зменшилася. Особливо суттєво це проявилося у ланці, де передпопередником буряків була кукурудза на силос. Крива розподілу запасів з такими зернобобовими передпопередниками, як чина, квасоля, сочевиця та вико-вівсяна сумішка на глибині 30-80 см майже вирівняна. Можна також відмітити загальну тенденцію до зміщення піку запасів із шару ґрунту 0-10 см у шар 70-80 см. Зберігається просторово-пошарова тенденція зниження запасів вологи на глибинах 80-90 см при збільшенні амплітуди цих змін.

У період збирання врожаю цукрових буряків амплітуда коливання умісту вологи по шарах ґрунту є найбільшою. У цей період її максимум у всіх варіантах відмічено у шарі 10-20 см. Виявлено практично однакові запаси вологи у шарі 0-10 см у варіантах з горохом, вико-вівсяною сумішкою, квасолею та сочевицею. У межах шару 0-40 см необхідно виділити варіант, де першою культурою сівозміни був чорний пар з найбільшою кількістю доступної вологи.

У всіх варіантах досліду під час вегетації цукрових буряків різке зменшення кількості вологи спостерігали у шарі 0-30 см у період від сівби до змикання рядків порівняно з шаром 0-100 і 0-150 см. У другій половині вегетації (змикання рядків - збирання врожаю) іде інтенсивне використання вологи не лише з шару ґрунту 0-30 см, але й із шарів 0-100 і 0-150 см. Серед варіантів досліду найбільш суттєве зниження запасів вологи відмічалося у варіантах з кукурудзою на силос і чиною. А найменше - у варіантах, де першою культурою сівозміни були чорний пар, вико-вівсяна сумішка та горох. У посушливі роки спостерігали досить різке зменшення запасів доступної вологи до кінця вегетації цукрових буряків і більша різниця в кількості доступної вологи по варіантах порівняно з більш вологими роками.

У середньому за роки досліджень мінімальне сумарне водоспоживання цукрових буряків спостерігали у варіанті з чорним паром - 3270 м³/га, максимальне - у ланці з кукурудзою на силос - 3441 м³/га. Серед варіантів із бобовими передпопередниками найменше водоспоживання відмічено в ланці з горохом - 3313 м³/га, вико-вівсяною сумішкою - 3319 м³/га і сочевицею - 3321 м³/га, найбільше - у варіанті з чиною - 3425 м³/га. За роками досліджень сумарне водоспоживання цукрових буряків розподілялося у такий спосіб: максимальне воно було у посушливі вегетаційні періоди 2001 і 2004 рр., а мінімальне - у добре зволожені вегетаційні періоди 2002 і 2003 рр.

Найпродуктивніше вологу використовували цукрові буряки, що вирощували в паровій ланці сівозміни - 11,6 м³/ц, а найменш економно -у варіанті з кукурудзою на силос. Серед варіантів, де першими культурами сівозміни вирощували бобові культури, коефіцієнт водоспоживання виявився мінімальним у варіанті з вико-вівсяною сумішкою та горохом. Відносно варіанта з чорним паром цей показник збільшився на 6-7 %, найвищим він був у варіанті з соєю -13,9 м³/ц.

Щільність ґрунту. У середньому за роки досліджень (2001-2004 рр.) мінімальне значення показників щільності ґрунту (шар 0-30 см) - 1,05 г/см³ (сходи) і 1,17 г/см³ (збирання врожаю) забезпечив варіант з чорним паром, а максимальне - 1,17 г/см³ (сходи) і 1,30 г/см³ (збирання врожаю) - з кукурудзою на силос. Вирощування бобових культур, як першої культури сівозміни, сприяло деякому ущільненню орного шару ґрунту (0-30 см) порівняно з чорним паром. Відмічено збільшення щільності з глибиною та під кінець вегетації цукрових буряків, що пояснюється впливом ґрунтообробної техніки, дією кореневої системи та самоущільненням ґрунту.

Коливання щільності ґрунту під цукровими буряками залежало, в основному, від передпопередника, але відхилення були несуттєві, крім варіанта, де озиму пшеницю вирощували після кукурудзи на силос. Нижчу щільність ґрунту спостерігали у варіантах, де передпопередником цукрових буряків були чорний пар, вико-вівсяна сумішка та горох, а більш висока -з чиною та кукурудзою на силос.

Необхідно також відмітити, що незважаючи на зміну щільності по варіантах, залежно від глибини та у часі, показники щільності не виходили за межі оптимальних для чорнозему типового.

Структурно-агрегатний склад ґрунту. Виявлено позитивний вплив вирощування як перших культур сівозміни - зернобобових культур і бобово-злакової сумішки на структурний стан ґрунту, а використання, як передпопередників буряків, чорного пару та кукурудзи на силос сприяло погіршенню показників структурного стану ґрунту (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Агрегатний стан ґрунту перед сівбою цукрових буряків після різних передпопередників (середнє за 2001-2004 рр.)

Передпопередники	Агрономічно цінні агрегати, %	Коефіцієнт структурності
	0-15 см	15-30 см	0-30 см	0-15 см	15-30 см	0-30 см
Чорний пар	69,77	71,96	70,87	2,31	2,57	2,44
Горох	74,46	76,88	75,67	2,92	3,32	3,12
Чина	72,65	74,09	73,37	2,66	2,86	2,76
Сочевиця	73,06	74,09	73,57	2,71	2,86	2,79
Вико-вівсяна сумішка	74,70	75,14	74,92	2,95	3,02	2,99
Соя	73,34	73,96	73,65	2,75	2,84	2,80
Квасоля	72,64	73,76	73,20	2,66	2,81	2,73
Кукурудза на силос	70,08	71,01	70,55	2,34	2,45	2,40
НІР0,05	1,33	2,37		0,16	0,53

Таблиця 3. Вплив передпопередників на водостійкість ґрунтових агрегатів перед сівбою цукрових буряків (середнє за 2001-2004 рр.)

Передпопередники	Водостійкі агрегати, %	Коефіцієнт водостійкості
	0-15 см	15-30 см	0-30 см	0-15 см	15-30 см	0-30 см
Чорний пар	56,01	60,74	58,37	0,58	0,63	0,60
Горох	62,22	64,95	63,58	0,64	0,66	0,65
Чина	61,15	63,63	62,39	0,63	0,65	0,64
Сочевиця	60,61	63,76	62,18	0,63	0,66	0,64
Вико-вівсяна сумішка	63,25	65,29	64,27	0,65	0,67	0,66
Соя	62,06	63,02	62,54	0,64	0,65	0,64
Квасоля	62,61	63,60	63,10	0,64	0,65	0,65
Кукурудза на силос	57,50	61,51	59,5	0,60	0,64	0,62
НІР0,05	3,92	Fтеор.> Fпракт.		0,04	Fтеор.> Fпракт.

У паровій ланці сівозміни встановлено максимальне збільшення кількості агрегатів розміром менше 0,25 мм, а використання кукурудзи на силос, як передпопередника, призвело до значного збільшення кількості агрегатів розміром більше 10 мм. А це, у свою чергу, стало наслідком зменшення кількості агрономічно цінних агрегатів і при цьому знизилася водотривкість структури ґрунту.

Використання однорічних зернобобових культур і злаково-бобової сумішки як передпопередників цукрових буряків у чотирипільних сівозмінах не тільки не погіршувало структуру ґрунту, а навіть поліпшувало її порівняно з іншими варіантами. Найбільшу кількість агрономічно цінних і водотривких агрегатів, а також найвищі коефіцієнти структурності та водотривкості у шарі ґрунту 0-30 см (відповідно 73-75 % і 62,18-64,27 %, 2,73-3,12 і 0,64-0,65) зафіксовано у варіантах із бобовими культурами. Кращу структуру серед бобових передпопередників забезпечили горох і вико-вівсяна сумішка.

Збереження позитивного для рослин структурного стану після цих культур спостерігали у полі цукрових буряків, тобто через рік після вирощування цих культур. Крім того, відбиток на цей елемент родючості ґрунту наклали 10 ротацій сівозмін з різними першими культурами.

Також показники структурного стану ґрунту під цукровими буряками змінювалися не лише залежно від першої культури сівозміни, але й шару ґрунту. Із глибиною структурний стан покращується незалежно від передпопередника.

Уміст поживних речовин у ґрунті. Навесні, перед сівбою цукрових буряків, найбільша кількість азоту, що легко гідролізується лугом, і нітратного азоту у шарі ґрунту 0-30 см становила у варіанті, де першою культурою сівозміни була кукурудза на силос (відповідно 13,14 і 1,43 мг/100 г ґрунту). Варіант із квасолею на зерно за кількістю цих форм азоту знаходився на рівні варіанту з кукурудзою на силос (відповідно 13,11 і 1,34 мг/100 г ґрунту). Решта перших культур сівозмін сприяли зниженню зазначених форм азоту: азоту, що гідролізується лугом - на 3-8 %, нітратного азоту - на 13-51 %. Амонійної форми азоту в орному шарі ґрунту перед сівбою цукрових буряків було найбільше у варіантах, де як передпопередник цієї культури використовували сочевицю - 1,71 мг/100 г ґрунту та кукурудзу на силос - 1,71 мг/100 г ґрунту. Інші передпопередники сприяли зниженню цієї форми азоту в середньому на 50 %. Мінімальна кількість амонійного азоту була у варіантах з горохом і чорним паром. Навесні кількість нітратних форм азоту була більшою від амонійних у всіх варіантах дослідів у середньому на 0,10 мг/100 г ґрунту. Під кінець вегетації цукрових буряків кількість усіх форм азоту, які досліджували, зменшується. В орному шарі ґрунту максимальна кількість азоту, що гідролізується лугом, фіксується у варіанті з сочевицею, нітратного та амонійного азоту - у варіанті з соєю. Восени кількість амонійного азоту перевищує кількість нітратного.

Отримані експериментальні дані свідчать, що у шарі ґрунту 0-30 см уміст активних нітрат-іонів у всі строки визначення перевищує кількість активних амонійних іонів. Залежність між концентрацією та активністю цих форм азоту у більшості випадків прямо протилежна.

Доступних форм фосфору та калію в орному шарі ґрунту виявлено найбільше, незалежно від строку визначення, у ланці з чорним паром. Серед ланок з бобовими культурами більшу кількість легкодоступного фосфору (майже на рівні чорного пару) забезпечив варіант з вико-вівсяною сумішкою, а з квасолею та соєю - на рівні середнього.

Спостерігали просторово-глибинну динаміка розподілу основних речовин живлення в орному шарі ґрунту з максимальним їх умістом у приповерхневому 0-15 см шарі ґрунту.

Мікробіологічна активність ґрунту. Дослідами встановлено досить високу мікробіологічну активність ґрунту під цукровими буряками незалежно від передпопередників.

Серед еколого-трофічних груп мікробів у всіх варіантах переважали мікроорганізми, що споживають мінеральні форми азоту та олігонітрофіли. Чорний пар, як передпопередник цукрових буряків, позитивно впливав на активний розвиток групи мікроорганізмів, що асимілюють мінеральні форми азоту. Бобові передпопередники сприяли розвитку олігонітрофілів і мікробів, які споживають органічний азот.

Целюлозоруйнівна активність ґрунту. Використання бобових передпопередників цукрових буряків досить сильно підвищувало біологічну активність орного шару ґрунту. За відсотками розкладу лляного полотна всю групу бобових передпопередників можна поділити на дві підгрупи. До першої віднесемо варіанти з горохом, чиною, сочевицею та вико-вівсяною сумішкою, де розклад лляного полотна становить 63,4-67,4 % і перевищував середній по варіантах на 6 %. Інша підгрупа - це бобові передпопередники соя та квасоля, де показники розкладу знаходилися в межах 51,1-52,6 %, тобто нижчий за середній по варіантах на 7 %. Такий передпопередник буряків, як кукурудза на силос, забезпечив целюлозоруйнівну активність орного шару на рівні 51,9 % розкладу лляного полотна, що не поступається варіантам з такими бобовими передпопередниками, як соя та квасоля.

Найвища загальна біологічна активність ґрунту зафіксована у варіанті, де як передпопередник цукрових буряків використовували сочевицю на зерно де отримали 67,4 % розкладу лляного полотна, а найнижча - у варіанті з чорним паром - 27,8 %.

ВПЛИВ ПЕРЕДПОПЕРЕДНИКІВ НА ЗАБУР'ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Видову залежність забур'яненості посівів цукрових буряків від передпопередників дослідами не виявлено. Максимальну кількість бур'янів зафіксовано під час сходів цієї культури. До кінця вегетації їх кількість зменшується в середньому у 2,6 рази. Серед груп бур'янів переважали малорічні дводольні. Під час сходів і перед збиранням урожаю цукрових буряків у середньому за роки досліджень мінімальну загальну кількість бур'янів спостерігали у варіантах із чорним паром - відповідно 30 і 9 шт/м², вико-вівсяною сумішкою на зелену масу - 36 і 11 шт/м² і горохом на зерно - 39 і 12 шт/м², а максимальну - у варіантах із кукурудзою на силос - 53 і 23 шт/м², соєю на зелену масу - 50 і 19 шт/м² і чиною на зерно - 47 і 19 шт/м² відповідно. Розподіл маси бур'янів під час збирання цукрових буряків у варіантах виявився подібним до розподілу кількості бур'янів. Установлено досить сильний зворотній зв'язок між урожаєм коренеплодів буряків та забур'яненістю посівів. передпопередник буряк короткоротаційний сівозміна

УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ЛАНКИ СІВОЗМІНИ

Урожайність цукрових буряків. Аналізуючи отримані нами врожайні дані за 2001-2004 рр. (табл. 4), можна відмітити, що на врожайність коренеплодів цукрових буряків значно впливали передпопередники, умови вегетаційного періоду року та інші абіотичні фактори.

Таблиця 4. Вплив передпопередників на врожайність коренеплодів цукрових буряків, т/га

Передпопередники	Роки	Середнє за 2001-2004 рр.
	2001	2002	2003	2004
Чорний пар	21,5	42,2	25,6	32,1	30,3
Горох	20,5	40,3	24,2	29,6	28,7
Чина	20,0	40,1	22,6	28,4	27,8
Сочевиця	19,2	38,4	22,2	30,1	27,5
Вико-вівсяна сумішка на зелену масу	21,3	36,3	24,4	31,0	28,3
Соя на зелену масу	18,7	36,0	21,8	27,0	25,9
Квасоля	18,5	39,6	22,7	26,8	26,9
Кукурудза на силос	18,0	35,4	21,5	26,0	25,2
НІР0,05	1,9	2,1	1,5	1,5

Найвища врожайність коренеплодів цукрових буряків сформувалася в більш сприятливому за погодними умовами 2002 р. У середньому за роки досліджень урожайність коренеплодів цукрових буряків була максимальною у паровій ланці - 30,3 т/га, а мінімальна - у сівозміні з кукурудза на силос - 25,2 т/га. У сівозмінах, де передпопередником цукрових буряків були бобові, урожайність коренеплодів коливалася таким чином: більш високу врожайність коренеплодів отримали у варіантах з горохом на зерно - 28,7 т/га та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу - 28,3 т/га. Найнижчу врожайність коренеплодів серед бобових передпопередників забезпечила соя на зелену масу - 25,9 т/га, що знаходиться в межах найменшої істотної різниці з варіантом, де першою культурою сівозміни виступала кукурудза на силос.

Стосовно побічної продукції, то максимальну врожайність гички цукрових буряків незалежно від року дослідження забезпечив такий передпопередник, як чорний пар - у середньому 11,5 т/га (табл. 5).

Таблиця 5. Вплив перших культур сівозмін на врожайність гички цукрових буряків, т/га

Перші культури сівозміни	Роки	Середнє за 2001-2004 рр.
	2001	2002	2003	2004
Чорний пар	7,8	7,7	13,9	16,7	11,5
Горох	7,4	7,4	12,1	15,6	10,7
Чина	6,2	7,0	10,8	14,0	9,5
Сочевиця	6,0	6,7	10,2	16,6	9,9
Вико-вівсяна сумішка на зелену масу	7,0	6,5	12,0	15,6	10,3
Соя на зелену масу	6,1	6,2	11,4	14,0	9,5
Квасоля	6,1	7,0	10,7	14,9	9,7
Кукурудза на силос	6,2	5,9	10,4	13,4	9,0
НІР0,05	0,6	0,4	0,7	1,2

Серед перших бобових культур ланки сівозмін найбільшу врожайність залежно від року дослідження забезпечили: у 2001-2002 рр. - горох - 7,4 т/га, у 2003 р. - горох - 12,1 т/га та вико-вівсяна сумішка - 12,0 т/га, у 2004 р. - сочевиця - 16,6 т/га. У середньому за 2001-2004 рр. найбільша врожайність гички була у варіантах з горохом на зерно (10,7 т/га) та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу (10,3 т/га).

Співвідношення між урожайністю коренеплодів і гички коливається залежно від року досліджень та від першої культури ланки сівозміни.

У середньому за 2001-2004 рр. співвідношення коливається в межах від 1:0,342 до 1:0,380. Найширшим воно було у паровій ланці сівозміни (1:0,380), а найвужчим - у варіанті з чиною на зерно (1:0,342). Серед бобових передпопередників найбільше співвідношення коренеплодів до гички цукрових буряків забезпечив горох на зерно.

Якість цукросировини. У середньому за 2001-2004 рр. цукристість коренеплодів буряків склала 15,0-16,0 %. Найвищу цукристість забезпечив такий передпопередник, як чорний пар - 16,0 %. Йому практично не поступалися варіанти з горохом - 15,8 % і вико-вівсяною сумішкою - 15,7 %. Найнижча цукристість коренеплодів була в сівозмінах, де першими культурами ланок були кукурудза на силос - 15,0 % і соя на зелену масу - 15,3 %. Проведений кореляційний аналіз вказує на сильний прямий зв'язок між цукристістю та врожайністю коренеплодів.

Показники збору цукру з одиниці площі як в роки досліджень, так і по варіантам досліду були різними. Вони значною мірою залежали від рівня врожайності (r₁=0,97-1,00) та цукристості коренеплодів (r₂=0,74-0,99). Найбільший збір цукру в середньому за 2001-2004 рр. забезпечили такі передпопередники цукрових буряків, як чорний пар - 4,8 т/га, горох - 4,5 т/га і вико-вівсяна сумішка - 4,4 т/га. Причому кількісний показник збору цукру у варіанті з горохом знаходився в межах найменшої істотної різниці з кількісним показником збору цукру у варіанті з чорним паром.

Не простежувалося чіткої залежності вмісту елементів живлення в коренеплодах і гичці цукрових буряків від першої культури сівозміни.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПІСЛЯ РІЗНИХ ПЕРЕДПОПЕРЕДНИКІВ

Економічна оцінка вирощування цукрових буряків. За отриманими розрахунками економічної ефективності за мінімальними цінами, що затверджені Кабінетом Міністрів України від 3 лютого 2010 р. на коренеплоди цукрових буряків, виявлено зміни економічних показників залежно від передпопередників. Вирощування цукрових буряків після таких передпопередників, як чорний пар, горох на зерно та вико-вівсяна сумішка на зелену масу дає значний економічний ефект, причому, в паровій ланці він найбільший. Собівартість 1 т буряків знижується порівняно із середнім по варіантах на 3-9 %, умовно чистий прибуток збільшується в середньому на 196-1157 грн, а рівень рентабельності - на 2,8-11,7 %.

Але в полі чорного пару не отримують продукції, а його вага в даній сівозміні складає 25 %, що, в цілому, буде негативно позначатися на продуктивності та економічній ефективності такої сівозміни. Тому економічну ефективність використання різних перших культур ланок, як передпопередників цукрових буряків, у сівозмінах з короткою ротацією доцільно оцінювати у ланках сівозмін - попередник озимої пшениці - озима пшениця - цукрові буряки.

Порівнюючи економічну ефективність ланок сівозмін з різними першими культурами приходимо до висновку, що використання бобових передпопередників цукрових буряків призводить до підвищення рівня рентабельності ланки в цілому - на 5,7-32,3 % (особливо, вирощування, як першої культури ланки, квасолі на зерно та віко-вівсяної сумішки на зелену масу). Введення у сівозміну чорного пару призвело до значного зменшення умовно чистого прибутку, а кукурудзи на силос - до негативних економічних наслідків.

Енергетична ефективність вирощування цукрових буряків. Енергоємність урожаю основної продукції цукрових буряків напряму залежить від величини врожайності коренеплодів і повторює її тенденцію. Не звертаючи увагу на значні енергетичні витрати під час вирощування та збору цукрових буряків у сівозмінах із чорним паром, горохом і вико-вівсяною сумішкою, коефіцієнт енергетичної ефективності в цих варіантах був максимальним - відповідно 1,97, 1,91 і 1,91. Причому за впливом на коефіцієнт енергетичної ефективності вирощування цукрових буряків такі передпопередники, як горох і вико-вівсяна сумішка виявилися рівнозначними. Найнижчу енергетичну ефективність вирощування цукрових буряків зафіксовано у варіантах з соєю - 1,78 і кукурудзою на силос - 1,74.

Для більш об'єктивного порівняння рівня енергетичних показників впливу передпопередників цукрових буряків розрахували енергетичну ефективність ланок сівозмін. Мінімальний коефіцієнт енергетичної ефективності був отриманий у ланці з кукурудзою на силос (1,49). Максимальний енергетичний ефект забезпечила ланка з квасолею на зерно (2,01).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному дослідженні щодо впливу передпопередників на кількісні та якісні показники продуктивності цукрових буряків у сівозмінах короткої ротації за умов лівобережної частини Лісостепу України, що дало можливість зробити висновки й надати економічно обґрунтовані рекомендації для підвищення врожайності та якості коренеплодів цукрових буряків за рахунок їх більш оптимального розміщення.

1. Використання різних передпопередників суттєво не вплинуло на щільність складання ґрунту під цукровими буряками. Деяке зниження показників щільності зафіксоване в ланках з чорним паром, вико-вівсяною сумішкою на зелену масу та горохом на зерно (у середньому на 0,02-0,06 г/см^з). Несуттєве підвищення щільності встановлено під цукровими буряками, що вирощували в ланці з кукурудзою на силос (у середньому на 0,06 г/см^з). Показники щільності не виходили за межі оптимальних.

2. Виявлено покращання структурного стану ґрунту при вирощуванні в сівозміні зернобобових культур і бобово-злакової сумішки. Кількість агрономічно цінних і водотривких агрегатів порівняно з такими передпопередниками, як чорний пар і кукурудза на силос зросла на 5-6 %.

3. Протягом вегетації цукрових буряків спостерігали диференціацію запасів вологи за шарами ґрунту до глибини 150 см. Зафіксована різниця доступних запасів вологи залежно від передпопередників. Найбільші запаси вологи по всіх шарах ґрунту протягом вегетації цукрових буряків виявлено у варіанті з чорним паром (перед сівбою у шарі 0-30 см - 50,4 мм, у шарі - 0-100 см - 162,5 мм, у шарі 0-150 см - 231,5 мм, у фазу змикання рядків - 43,1, 147,8 і 212,6 мм і при збиранні врожаю - 38,5, 114,2 і 163,5 мм відповідно). Серед бобових передпопередників максимальні запаси доступної вологи забезпечили горох і вико-вівсяна сумішка (на 4-6 % більше від середнього по варіантах з бобовими передпопередниками) і найменші - чина та соя (на 4-6 % менше від середнього по варіантах з бобовими передпопередниками).

4. Установлено диференціацію сумарного водоспоживання цукровими буряками залежно від першої культури сівозміни. Найбільше вологи використано у варіантах з чиною та кукурудзою на силос (відповідно 3425 і 3441 м^з/га). Мінімально - у варіантах із чорним паром (3270 м^з/га). За сумарним водоспоживанням йому не поступалися варіанти з горохом і вико-вівсяною сумішкою (різниця складає 1 %).

5. Найменшу кількість доступної вологи на 1 ц основної продукції використали цукрові буряки при їх вирощуванні у ланках із чорним паром, вико-вівсяною сумішкою та горохом (відповідно 11,6, 12,3 і 12,4 м^з/ц).

6. Зернобобові передпопередники створюють сприятливий поживний режим для цукрових буряків. Вони сприяли накопиченню значної кількості азоту порівняно з паровою ланкою (перед сівбою буряків у середньому азоту, що гідролізується лугом, на 2 %, N - NO₃- - на 45 % і N - NH₄⁺ - на 83 % більше порівняно з чорним паром перед сівбою буряків). Кількість легкодоступних форм фосфору перед сівбою цукрових буряків у варіанті з вико-вівсяною сумішкою знаходилася на рівні варіанта з чорним паром. За кількістю доступних форм калію, у той же період, варіанти з соєю та горохом дещо поступалися варіанту з чорним паром (у середньому на 7-9 %). Наприкінці вегетації цукрових буряків зафіксоване значне зниження елементів живлення після всіх передпопередників.

7. Використання бобових у якості перших культур сівозміни сприяло збільшенню чисельності мікроорганізмів, що асимілюють органічні форми азоту та олігонітрофілів у ґрунті під цукровими буряками. Розміщення цукрових буряків після озимої пшениці по чорному пару призвело до значного збільшення чисельності мікроорганізмів, що споживають мінеральні форми азоту (у середньому в 2 рази).

8. Вирощування бобових культур, в якості першої культури сівозміни сприяло різкому збільшенню целюлозоруйнівної активності ґрунту під посівами цукрових буряків (на 23,3-39,6 %). Найбільшою цю активність спостерігали у варіантах із сочевицею та вико-вівсяною сумішкою. Варіанти з горохом і чиною не суттєво різнилися від попередніх. Установлено вплив погодних умов на цей показник. Найбільш сприятливі умови склались у 2002 р.

9. Виявлено чітку залежність забур'яненості посівів цукрових буряків від передпопередників. Найбільш забур'яненими посіви були у варіанті з кукурудзою на силос (23-53 шт/м²). Серед бобових передпопередників максимальну кількість бур'янів зафіксовано у варіанті з соєю на зелену масу та чиною на зерно (на 3-6 шт/м² менше ніж у варіанті з кукурудзою на силос). Мінімальну - з віко-вівсяною сумішкою, яку вирощували на зелену масу та горохом на зерно - відповідно 11-36 і 12-39 шт/м².

10. Найвищий рівень урожайності коренеплодів цукрових буряків забезпечила ланка сівозміни з чорним паром - 30,3 т/га. Серед бобових передпопередників більш високу врожайність виявлено у варіантах із горохом на зерно (28,7 т/га) та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу (28,3 т/га). Різниця між ними знаходилася в межах достовірної похибки. Найменшу врожайність серед варіантів із бобовими передпопередниками отримали в ланках із соєю на зелену масу (25,9 т/га) та квасолею на зерно (26,9 т/га). Вона була вища за варіант з кукурудзою на силос на 0,7-1,7 т/га.

11. Коливання показників вмісту цукру в коренеплодах цукрових буряків і збору цукру повторювало тенденцію їхньої врожайності. Найбільшими вони були в ланках із чорним паром (16,0 % і 4,8 т/га), горохом на зерно (15,8 % і 4,5 т/га) та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу (15,7 % і 4,4 т/га). Установлена залежність цукристості буряків від погодних умов вегетаційного періоду року, вища - у посушливі 2001 р. (15,9-16,6 %), 2004 р. (16,2-17,2 %), і менша - у сприятливі по зволоженістю - 2002, 2003 рр. (відповідно 13,9-15,1 % і 14,0-15,2 %).

12. Установлено певну залежність умісту в коренеплодах цукрових буряків азоту, фосфору та калію від першої культури сівозміни. Найбільша кількість азоту в коренеплодах і гичці була у паровій ланці та ланці з горохом (0,96 %). Фосфору в коренеплодах у варіанті з горохом зафіксовано найменше (0,42 %). У гичці мінімальну кількість фосфору виявлено у варіантах з вико-вівсом (0,59 %), чиною (0,60 %) і квасолею (0,60 %). Серед біофільних елементів переважав калій як у коренеплодах, так і в гичці цукрових буряків. Найвищій показник його кількості був у коренеплодах буряків, які вирощували в ланці з чорним паром і горохом (відповідно 1,25 і 1,24 %). Максимальний його вміст у гичці був у варіантах із чорним паром і кукурудзою на силос і становив 2,66 і 2,61 % відповідно. Найсприятливіші умови для накопичення калію в гичці в групі бобових передпопередників створювали сочевиця та чина.

13. Простежується чітка залежність економічних та енергетичних показників вирощування цукрових буряків від передпопередників. Найбільший економічний та енергетичний ефект забезпечило вирощування цукрових буряків після озимої пшениці по чорному пару (рівень рентабельності 28,5 %, коефіцієнт енергетичної ефективності 1,97). Йому практично не поступалися варіанти, у яких цукрові буряки розміщувалися в ланці з горохом на зерно та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу (рівень рентабельності відповідно 21,2 і 19,6 %, коефіцієнт енергетичної ефективності - 1,91).

14. Виявлена чітка залежність економічних та енергетичних показників використання ланки сівозміни залежно від першої культури. Найбільший економічний ефект забезпечило використання таких ланок короткоротаційних сівозмін - квасоля на зерно-озима пшениця-цукрові буряки, вико-вівсяна сумішка на зелену масу-озима пшениця-цукрові буряки де рівень рентабельності становив відповідно 36,8 і 21,3 %. Основний показник енергетичної ефективності - коефіцієнт енергетичної ефективності був максимальний у ланках з квасолею - 2,01, горохом - 1,96, чиною - 1,93 і сочевицею - 1,92. Використання, в якості попередника озимої пшениці, кукурудзи на силос призводило до значного зниження економічної та енергетичної ефективності ланок.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

За умов лівобережної частини Лісостепу України рентабельним є вирощування цукрових буряків у ланках із чорним паром, горохом на зерно та вико-вівсяною сумішкою на зелену масу. Використання таких передпопередників буряків дозволить не лише отримати досить значні його врожаї, а й надасть змогу зберегти родючість ґрунту без значних економічних витрат.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кудря С.І. Урожайність цукрових буряків залежно від передпопередника на фоні післядії добрив у сівозмінах короткої ротації / С.І. Кудря, М.К. Клочко, А.О. Казюта // Вісник ХНАУ - Х.: ХНАУ, 2003. - № 2. - С. 111-112 (Особистий внесок 40 %: проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті).

2. Казюта А.О. Структура ґрунту під цукровим буряком у залежності від першої культури ланки в короткоротаційних сівозмінах / А.О. Казюта // Вісник ХНАУ - Х.: ХНАУ. - 2005. - № 2. - С. 76-80.

3. Казюта А.О. Щільність складання ґрунту під цукровим буряком залежно від передпопередників у сівозмінах короткої ротації / А.О. Казюта // Вісник ХНАУ - Х.: ХНАУ. - 2006. - № 6. - С. 177-181.

4. Кудря С.І. Об'ємна маса ґрунту під цукровими буряками і урожайність залежно від передпопередників у короткоротаційних сівозмінах / С.І. Кудря, А.О. Казюта // Цукрові буряки. - 2007. - № 5. - С. 12-13 (Особистий внесок 60 %: проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті).

5. Казюта А.О. Уміст різних форм азоту у чорноземі типовому залежно від передпопередників цукрових буряків / А.О. Казюта // Вісник ХНАУ - Х.: ХНАУ. - 2010. - № 4. - С. 114-119.

6. Казюта А.О. Целюлозоруйнівна активність ґрунту в посівах цукрових буряків залежно від першої культури ланки сівозміни короткої ротації / А.О. Казюта // Вісник ХНАУ - Х.: ХНАУ. - 2010. - № 5. - С. 135-138.

7. Кудря С.І. Забур'яненість цукрових буряків залежно від першої культури ланки сівозміни / С.І. Кудря, А.О. Казюта // Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель: матеріали 4-ї науково-теоретичної конф. (Київ, 3-4 березня 2004 р.) - К.: Колобіг. - 2004. - С. 23-27. (Особистий внесок 50 %: проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті).

8. Кудря С.І. Продуктивність короткоротаційних сівозмін в умовах лівобережної частини Лісостепу України / С.І. Кудря, А.О. Казюта, Н.А. Кудря // Екологія, проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства: доповіді учасників Міжнар. наук. конф., (Житомир, 16-18 червня 2005 р.). - Житомир, 2005. - С. 63-66 (Особистий внесок 40 %: проведення досліджень, аналіз результатів, написання статті).

9. Казюта А.О. Продуктивність цукрового буряку залежно від передпопередника в короткоротаційних сівозмінах лівобережної частини Лісостепу України / А.О. Казюта // Екологізація сталого розвитку і ноосферна перспектива інформаційного суспільства : матеріали Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених, (Харків, 1-3 жовтня 2008 р.). - Х.: ХНАУ, 2008. - С 49-50.

10. Казюта А.А. Плотность почвы и урожай сахарной свеклы в севооборотах короткой ротации / А.А. Казюта // Актуальные проблемы повышения эффективности агропромышленного комплекса: материалы международной научно-практической конференции, (Курск, 23-25 января 2008 г., ч. 1). - Курск: Изд-во Курск. гос. с.-х. ак., 2008. - С. 215-220.

АНОТАЦІЯ

Казюта А.О. Вплив передпопередників на продуктивність цукрових буряків у короткоротаційних сівозмінах лівобережної частини Лісостепу України. - Рукопис.