Формування та ефективність використання сировинної бази для виробництва біопалива

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Спеціальність: 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та ефективність використання сировинної бази для виробництва біопалива

Гойсюк Лілія Володимирівна

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємств і соціально-трудових відносин Подільського державного аграрно-технічного університету Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Чорнобай Микола Миколайович,

Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, доцент кафедри економіки підприємств і соціально-трудових відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Зіновчук Наталія Василівна,

Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України,

завідувач кафедри економіки природокористування

та менеджменту лісового господарства

кандидат економічних наук,

Воскобійник Юрій Павлович,

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук,

завідувач відділу ціноутворення та кон'юнктури ринку

Захист дисертації відбудеться «20» жовтня 2011 р. 0 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.886.01 із захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України за адресою: 79000, м. Львів, вул. Коперника, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної фінансової академії Міністерства фінансів України за адресою: 79000, м. Львів, вул. Коперника, 3.

Автореферат розісланий 19 вересня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Б.А. Карпінський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Недостатня забезпеченість України паливно-енергетичними ресурсами за рахунок власного видобутку та висока енергоємність валового внутрішнього продукту вимагає пошуку альтернативних видів палива. Крім того, постійне збільшення світових цін на нафту спричинює стрибкоподібний ріст цін на традиційні види пального. В свою чергу це призводить до росту цін на всі види виробленої продукції.

Україна володіє великим потенціалом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Проте збільшення виробництва сільськогосподарської продукції сприятиме не лише забезпеченню продуктами харчування населення, а й виробництву сировини для біопалива, а саме: насіння ріпаку, що є сировиною для виробництва біодизелю і кукурудзи на зерно для виробництва біоетанолу.

Високі ціни при реалізації насіння ріпаку і зростання світового виробництва біодизелю сприяли збільшенню посівних площ ріпаку. Високий вихід біоетанолу з 1 т кукурудзи та найвища урожайність її серед інших зернових культур характеризують кукурудзу на зерно як перспективну енергетичну культуру. Слід відмітити, що ріпак і кукурудза як сировина для біопалива щорічно відновлюються, що не створить загрози вичерпування на відміну від джерел сировини для традиційного пального. Використання біопалива, насамперед, в аграрному секторі економіки сприятиме підвищенню ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, а отже і розвитку сільського господарства.

Проблемам формування і ефективності використання сільськогосподарської сировини для виробництва біопалива присвячені наукові праці таких вчених: П.С. Вишнівського, Ю. П. Воскобійника, В.І. Гавриша, О.О. Єранкіна, Н.В. Зіновчук, Г.М. Калетника, М.В. Калінчика, І.Г. Кириленко, Б.Й. Кириченко, І.В. Кушнір, О.М. Маслака, В.Я. Месель-Веселяка, О.О. Митченка, С.А. Стасіневича, М.М. Чорнобая, О.Г. Шайко, О.М. Шпичака та ін. Проте недостатньо є вивченими проблеми формування та ефективності використання сировинної бази для виробництва біопалива на регіональному рівні з виділенням зон вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива.

Значна частина ріллі сьогодні не використовується у землеробстві, тому такий резерв може бути задіяний у виробництво сировини для одержання рідких видів біопалива. Крім того, актуальним завданням сьогодні є визначення оптимальної посівної площі ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива з врахуванням ресурсозабезпеченості виробників сільськогосподарської продукції. Тому питання формування та ефективності використання сировинної бази для виробництва біопалива є гостро актуальною проблемою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, проводилось відповідно до плану науково-дослідних робіт інституту бізнесу і фінансів Подільського державного аграрно-технічного університету та було складовою частиною теми: «Формування сировинної бази для виробництва біопалива», номер державної реєстрації 0108U004524.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження було наукове обґрунтування потенційних можливостей формування і ефективності використання сировинної бази, яка складалася з вирощування насіння ріпаку та кукурудзи на зерно для виробництва біопалива.

Вирішення поставленої мети спричинено необхідністю розв'язання наступних завдань:

- проаналізувати сучасний стан і ефективність виробництва насіння ріпаку і кукурудзи на зерно, а також наявність: площ, які не використовуються у землеробстві, родючих ґрунтів, безробітного населення, обсягів викидів шкідливих речовин автотранспортом і споживання традиційного пального для оцінки інвестиційної привабливості виробництва біопалива;

- удосконалити методичний підхід щодо визначення необхідної площі сівби ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива відповідно до нормативних витрат палива на вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах та рівня ресурсозабезпеченості товаровиробників;

- проаналізувати ефективність виробництва продукції сільського господарства за рахунок використання традиційного пального та сумішей традиційного пального з біопальним; кукурудза зерно біопаливо

- визначити економічну оцінку інвестиційного проекту використання ріпаку в якості сировини для виробництва біодизелю;

- розробити алгоритм вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива і для виробництва продовольства.

Об'єкт дослідження. Процеси формування сировинної бази (насіння ріпаку та зерна кукурудзи) для виробництва біопалива (біодизелю та біоетанолу).

Предмет дослідження. Теоретичні засади і методичні підходи щодо формування та ефективності використання сировинної бази (насіння ріпаку та зерна кукурудзи) для виробництва біопалива.

Методи дослідження. Теоретичною і експериментальною основою дисертаційного дослідження були наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем теорії і практики формування сировинної бази для виробництва біопалива і ефективного його використання. У процесі виконання досліджень застосовувалися наступні методи: монографічний (для виявлення причинно-наслідкових зв'язків розвитку досліджуваних процесів), абстрактно-логічний (для формулювання висновків і узагальнень), групування (для дослідження ефективності виробництва ріпаку і кукурудзи на зерно), графічний (для наочного відображення кількісної залежності різних явищ при вирощуванні ріпаку і кукурудзи на зерно), ряди динаміки (для оцінки закономірностей розвитку виробництва і реалізації ріпаку і кукурудзи на зерно), кореляційний та регресійний аналіз (для оцінки впливу цін традиційного пального на ціни продуктів харчування), використовувались також методи стандартизації показників (для аналізу інвестиційної привабливості виробництва біопалива) і методи дисконтування (для оцінки ефективності інноваційного проекту).

Інформаційною базою дослідження були Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, офіційні дані Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики Хмельницької області, матеріали наукових видань, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

- запропоновано методичний підхід інвестиційної привабливості виробництва рідкого біопалива, суть якого полягає у встановленні зон та їх рейтингової оцінки для виробництва сировини (насіння ріпаку та зерна кукурудзи) і переробки її на біопаливо, що сприятиме формуванню сировинної бази для виробництва біопалива з врахуванням умови продовольчої безпеки;

удосконалено:

- методичний підхід щодо визначення необхідної площі сівби ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива відповідно до нормативних витрат палива на вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах та рівня ресурсозабезпеченості товаровиробників, який на відміну від інших враховує розрахунок коефіцієнта використання розрахункової посівної площі ріпаку і кукурудзи відносно площі ріллі;

дістали подальшого розвитку:

- розрахунок підвищення ефективності виробництва продукції сільського господарства за рахунок використання традиційного пального та сумішей традиційного пального з біопальним

- розрахунки обсягу інвестицій і оцінки їх окупності для реалізації проекту виробництва біодизелю в зоні стратегічної інвестиційної привабливості;

- алгоритм вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива або для виробництва продовольства, який включає оцінку впливу виробництва біопалива на продовольчу безпеку.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та обґрунтовані наукові положення, висновки і практичні рекомендації щодо розв'язання проблем ефективного формування сировинної бази для виробництва біопалива. Основні положення та рекомендації дисертаційного дослідження використано Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації при розробленні Програми розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2010 - 2015 рр. (довідка №03-01/1761 від 15.06.2011 р.), Управлінням агропромислового розвитку Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації при обґрунтуванні напрямків забезпечення району альтернативними видами пального (довідка №481/01-09 від 21.06.2011 р.). Теоретичні, методичні та практичні результати науково-дослідної роботи використовуються у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету при вивченні дисципліни «Економіка АПК» (довідка №71-08-226 від 11.05.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наукові результати та висновки є особистими розробками дисертанта. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: на науково-теоретичній конференції присвяченій 90-річчю Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 17-19 березня 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (Умань, 18-19 лютого 2010 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2010» (Суми, 8-11 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Інноваційний розвиток національної економіки» (Тернопіль, 7-8 квітня 2011 р.), щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 2008 - 2010 рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 7 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 3,43 ум. друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 202 найменувань. Основний зміст роботи викладено на 163 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація містить 37 таблиць, 27 рисунків і додатки на 46 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, об'єкт, предмет, методи та інформаційну базу дослідження, сформульовано наукову новизну та наведено практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування сировинної бази для виробництва біологічних видів палива» - розглянуто необхідність формування та розвитку сировинної бази для виробництва біопалива, висвітлено передумови та сучасні тенденції виробництва та використання біопалива, обґрунтовано методику дослідження.

Вибір сільськогосподарських культур, які формують сировинну базу для виробництва біопалива ґрунтується, в першу чергу, на кліматичних та ґрунтових умовах зони. У дослідженнях під сировиною для виробництва біопалива розглядали насіння ріпаку та зерно кукурудзи.

На основі проведених досліджень виявлено, що забезпеченість пальним галузей різних видів діяльності, які його споживають є важливим фактором їх розвитку та функціонування. Забезпеченість необхідною кількістю пального залежить від ціни на традиційні його види, зростання якої стало причиною кризової ситуації у паливному комплексі. Тому частково задовільнити потреби всіх споживачів пальним можна за рахунок виробництва альтернативних його видів. Але для розвитку виробництва біопалива необхідна наявність ефективно сформованої сировинної бази. Сільське господарство є основним споживачем традиційних видів пального (дизельного та бензину моторного) і одночасно може стати потужним джерелом сировини для виробників біопалива.

Дослідження численних законодавчих актів свідчить про сприяння розвитку виробництва біопалива в Україні. Особливе значення мають програми «Розвитку ріпаківництва в Україні на 2008-2015рр» та «Розвитку зерновиробництва в Україні до 2015 року», в яких зазначені прогнози обсягів переробки насіння ріпаку та зерна кукурудзи для виробництва біодизельного пального та біоетанолу. Уваги заслуговує також Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива», в якому передбачені стимули для виробників біопалива. Але слід зауважити законодавча база є недосконалою. Тому основними напрямками розвитку біопалива слід вважати удосконалення нормативно-правової бази щодо виробництва і використання біопалива на регіональному рівні, із передбаченням у нормативних актах державної підтримки виробників сировини для виробництва біопалива та заохочень для споживачів пального при використанні біопального.

Оскільки сільськогосподарські культури є альтернативною сировиною для виробництва біопалива, в дисертаційній роботі наведено перелік сільськогосподарських культур, з врахуванням вмісту олії в олійних культурах для виробництва біодизелю та виходу спирту в зернових культурах для виробництва біоетанолу, що дає можливість виділити тільки ті культури, які забезпечать ефективне виробництво біопалива в сприятливій для їх вирощування Хмельницькій області України.

Дослідження біопалива слід розглядати враховуючи недоліки та переваги при його виробництві та використанні. Формування сировини у вигляді сільськогосподарських культур для виробництва біопалива передбачає розширення посівних площ під енергетичними культурами, що призводить до конкуренції за ріллю, надмірне використання засобів захисту рослин. Проте виробництво біопалива має і свої переваги, які можуть пересилити вплив негативних фактів. Виробництво біопалива сприятиме зменшенню залежності України від імпорту нафти і гарантуватиме енергетичну безпеку країні. В Україні є площі, які тимчасово не використовують у землеробстві, тому вирощування на них енергетичних культур досить актуальний варіант зменшення земель, які раніше оброблялися. Виробництво біопалива сприятиме розвитку аграрного сектору економіки, а також утворенню додаткових робочих місць. Крім того, не слід забувати про екологічність біопалива. Біопаливо не спричиняє екологічної шкоди навколишньому середовищу. Також використання біопалива стримує зростання цін на нафту. Тому для вирішення питань забезпеченості пальним пропонуємо формувати сировинну базу для виробництва біопалива, з врахуванням умови продовольчої безпеки. Сприятимуть цьому кліматичні умови, родючі ґрунти та невикористана рілля.

У другому розділі - «Сучасний стан формування і ефективність використання сировинної бази для виробництва біопалива» - здійснено аналіз ефективності виробництва сировини для одержання біопалива, досліджено інвестиційну привабливість вирощування сировини та виробництва біопалива, проведено оцінку енергетичного потенціалу біопалива.

В результаті аналізу встановлено, що виробництво ріпаку і кукурудзи на зерно в Україні зростає. За даними Держкомстату, посівні площі ріпаку в Україні на 2009 р. складали 1059,5 тис. га, які при порівнянні з 2005 р. зросли в 5 разів або на 852,5 тис. га, але зменшилися у порівнянні з 2008 р. на 25 % або на 352,3 тис. га. Основною причиною цього були несприятливі погодні умови 2008 р., що призвели до відхилення сівби озимого ріпаку від рекомендованих термінів і до скорочення його посівних площ. При порівнянні посівних площ кукурудзи на зерно 2009 р. з 2005 р., ми спостерігаємо таку ж зростаючу тенденцію як і в ріпаку. Посіви кукурудзи на зерно в 2009 р. в порівнянні з 2005р. зросли в 1,3 разів і становили 2148,6 тис. га або 7,99 % загальної посівної площі сільськогосподарських культур в країні, коли в 2005 р. питома вага посіву кукурудзи на зерно була тільки 6,57 %. Але порівнюючи посіви кукурудзи на зерно 2009 р. з посівами 2008 р., варто відзначити що їх обсяг зменшився на 15 %.

Завдяки показникам зібраної площі, валового збору і урожайності ріпаку і кукурудзи на зерно складено рейтинг областей України із вирощування досліджуваних культур в 2009 р. Місце кожної області визначали за рівнем спадання обраних показників (рис.1).

Рис. 1. Рейтинг областей України за зібраною площею, валовим збором та урожайністю ріпаку і кукурудзи на зерно у 2009 р.

В результаті досліджень виділено Хмельницьку область серед інших областей України як модель для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно для виробництва біопалива. За підсумковим рейтингом, який об'єднує показники зібраної площі, валового збору і урожайності ріпаку Хмельницька область серед інших областей України отримала ІІІ місце. За підсумковим рейтингом вирощування кукурудзи на зерно Хмельницька область знаходиться на VI місці, що є досить перспективним для оцінки області стосовно вирощування на її території сировини для виробництва біопалива.

Посівна площа ріпаку в Хмельницькій області у 2009 р. (103,3 тис. га) порівняно з 2005 р. (20,5 тис. га) зросла в 5 разів або на 82,8 тис. га, але зменшилася у порівнянні з 2008 роком на 9,3 %. Посівна площа кукурудзи на зерно у всіх категоріях господарств Хмельницької області у 2009 р. (73,9 тис. га) в порівнянні з 2005 р. (32,4 тис. га) зросла у 2,3 разів, або на 41,5 тис. га. Стрімко зростали і валові збори вказаних культур. Виробництво ріпаку у 2009 р. (191,6 тис. т) в порівнянні з 2005 р. (26,0 тис. т) зросло у 7,4 разів або на 165,6 тис. т. Валовий збір кукурудзи на зерно у 2009 р. (376,0 тис. т) в порівнянні з 2005 р. (131,9 тис. т) зріс у 2,9 разів, або на 244,1 тис. т. Урожайність ріпаку зросла від 13,4 ц/га у 2005 р. до 20,7 ц/га у 2008 р., проте у 2009 р. вона становила тільки 19,6 ц/га. Урожайність кукурудзи на зерно також зросла від 42,4 ц/га у 2005 р. до 59,5 ц/га у 2009 р.

Досить стабільна ціна одна з умов доцільності вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно. Ціна в свою чергу впливає на розмір прибутку. В динаміці обсяг прибутку на 1 га посіву ріпаку був найбільшим у 2008 р. (1041,4 грн.), порівняно з 2005 р. він зріс у 8,5 разів (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка прибутку (збитку) на 1 га посівної площі ріпаку і кукурудзи на зерно в Хмельницькій області, 2005-2009 рр.

У 2009 р. порівняно з 2008 р. відбулося зменшення прибутку вирощування ріпаку на 75 %, що було спричинене зменшенням обсягів виробництва. При вирощуванні кукурудзи на зерно найприбутковішим був 2007 р. - прибуток підвищився у 11,4 разів порівняно із 2005 р. і склало 278,6 грн./га. У 2009 р. при вирощуванні кукурудзи Хмельницька область отримала збиток -25,7 грн./га. Високий рівень рентабельності ріпаку, як узагальнюючий показник економічної ефективності, в Хмельницькій області за досліджуваний період був у 2008 р. - 54,8 %. У 2009 р. він зменшився до 12,4 %. При вирощуванні кукурудзи на зерно найвищий рівень рентабельності Хмельницька область отримала у 2007 р. - 56,2 %. У 2009 р. ситуація змінилася і при вирощуванні кукурудзи на зерно в Хмельницькій області було визначено рівень збитковості -1,7 %.

В роботі визначено також рейтинг ефективності вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно між досліджуваними адміністративно-територіальними одиницями Хмельницької області, враховуючи показники: урожайності ріпаку (кукурудзи на зерно), ц/га; прибутку на 1 га посіву ріпаку (кукурудзи на зерно), грн.; рівня рентабельності ріпаку (кукурудзи на зерно), % та повної собівартості 1 ц ріпаку (кукурудзи на зерно), грн. (рис. 3; рис. 4).

Рис. 3. Рейтинг адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області за ефективністю вирощування ріпаку у 2009 р.

В результаті досліджень встановлено, що Білогірський район знаходився на першому місці за ефективністю вирощування ріпаку. На другому місці за рейтингом ефективності вирощування ріпаку у 2009 р. знаходився Хмельницький район і третім визначено Теофіпольський район.

Рис. 4. Рейтинг адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області за ефективністю вирощування кукурудзи на зерно у 2009 р.

Найефективніше вирощування кукурудзи на зерно у 2009 р. було в Дунаєвецькому районі (рис.4). Старосинявський район знаходився на другому місці після Дунаєвецького. На основі аналізу показників: родючості ґрунту, площ, які не використовуються у землеробстві, обсягів використання бензину моторного та дизельного пального, рівню безробіття та обсягів викидів забруднюючих речовин автотранспортом суб'єктів господарської діяльності та транспортними засобами населення визначено зони інвестиційної привабливості виробництва біопалива в Хмельницькій області у 2009 р (рис.5).

Рис. 5. Зони інвестиційної привабливості виробництва біопалива у Хмельницькій області, 2009 р.

Найсприятливішими адміністративно-територіальними одиницями для розташування виробництва біопалива є Кам'янець-Подільський, Красилівський, Хмельницький, Теофіпольський, Дунаєвецький та Волочиський район, що формують зону стратегічної інвестиційної привабливості. До зони середньої інвестиційної привабливості виробництва біопалива входять чотири адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області, зона низької інвестиційної привабливості містить вісім районів. І несприятлива зона виробництва біопалива це Віньковецький та Славутський райони з менш родючими ґрунтами.

Оскільки ріпак найефективніше вирощували за попереднім рейтингом сільськогосподарські виробники Білогірського, Хмельницького та Теофіпольського районів, а серед них Хмельницький район належить до зони стратегічної інвестиційної привабливості виробництва біопалива, основне виробництво біодизелю з насіння ріпаку слід зосередити саме в Хмельницькому районі. Найефективніше вирощувати кукурудзу на зерно, як теплолюбну культуру на півдні області, оскільки це дозволяє сіяти пізньостиглі сорти (гібриди) кукурудзи на зерно, збільшуючи тривалість вегетаційного періоду культури. Найпівденнішим районом Хмельницької області є Кам'янець-Подільський район. Крім того, Кам'янець-Подільський район є першим в зоні інвестиційної привабливості виробництва біопалива, тому саме тут слід зосередити виробництво біоетанолу.

Оскільки більшість виробленої продукції ріпаку йде на експорт, а кукурудзи на фуражні цілі в результаті досліджень розраховано площі вирощування даних культур на території Хмельницької області для переробки на біопаливо. На основі програми «Розвитку ріпаківництва в Україні на 2008 - 2015 рр.» ріпак у 2015 р. в Хмельницькій області може вирощуватись на площі 147,8 тис. га. Посівна площа ріпаку у 2009 р. в Хмельницькій області становила 103,31 тис. га, додаткову площу обсягом 44,49 тис. га для вирощування ріпаку на біопаливо, для досягнення перспективної посівної площі ріпаку, можна залучити за рахунок площ, які сьогодні не використовуються в землеробстві Хмельницької області.

Встановлено, що вказана площа буде дорівнювати сумі площ, які не використовуються у землеробстві Хмельницького району це 10,7 тис. га, Волочиського 7,5 тис. га, Красилівського 7,2 тис. га, Старокостянтинівського 14,6 тис. га та 4,49 тис. га із 15,00 тис. га Городоцького району. Перелічені райони найближче розташовані до Хмельницького району, в якому планується виробництво біодизелю і належать до стратегічної та середньої зони інвестиційної привабливості виробництва біопалива. Незважаючи на те, що більшість обраних адміністративно-територіальних одиниць мають порівняно не високі значення показників інвестиційної привабливості, основний ґрунтовий покрив в названих районах складають найродючіші ґрунти (чорноземи, темно-сірі лісові), яких потребує ріпак. За урожайності ріпаку звітного року, з розрахункових площ сьогодні можливо отримати 25,94 тис. тонн біодизелю. Використовуючи цю кількість біодизелю можна зекономити 24,5 % загальної кількості дизельного палива (96,2 тис. тонн), яке споживалося у 2009 р. суб'єктами господарської діяльності Хмельницької області без врахування обсягів споживання населення.

Що стосується виробництва зернових, то комплексною галузевою програмою «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року» прогнозується переробка зерна кукурудзи на біоетанол: 2012 - 2013 МР - 2,5 млн. тонн, 2015 - 2016 МР - 3,9 млн. тонн. Оскільки сьогодні зерно кукурудзи не використовується на біоетанол обсяги його можливого сьогоднішнього виробництва ми прирівняли до обсягів сьогоднішнього споживання бензину суб'єктами господарської діяльності Хмельницької області без врахування обсягів реалізації населенню. За оцінкою інвестиційної привабливості основне виробництво біоетанолу слід зосередити в Кам'янець-Подільському районі, тому його незайняті в землеробстві площі слід використовувати для сівби зерна кукурудзи з метою виробництва біоетанолу. Для 100 %-го задоволення потреб споживачів в бензині (тобто врахувавши теплоту згорання), за урожайності звітного 2009 р. розрахункова площа вирощування кукурудзи повинна становити 35,6 тис. га.

Отже, потужність майбутнього біодизельного заводу для Хмельницької області повинна бути від 25,94 тис. тонн/рік, а потужність майбутнього біоетанольного заводу - від 50,37 тис. тонн/рік, щоб задовольнити попит традиційного палива. Заміна традиційного палива на рідке біопаливо призведе до зменшення викидів у навколишнє середовище вуглекислого газу в Хмельницькій області на 239,95 тис. тонн/рік. У звітному 2009 р. в Хмельницькій області від всіх видів автомобільного транспорту, що використовують суб'єкти господарської діяльності та населення, у повітря було викинуто 57,4 тис. т забруднюючих речовин та 643,6 тис. т діоксиду вуглецю.

У третьому розділі - «Стратегія розвитку і ефективності використання потенціалу сільського господарства для виробництва біопалива» - визначено ефективність виробництва продукції сільського господарства, за рахунок використання сумішей традиційного пального з біопальним; здійснено економічну оцінку інвестиційного проекту використання ріпаку, як сировини для виробництва біодизелю; розроблено алгоритм вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива або для виробництва продовольства; розраховано прогнозні параметри урожайності та посівної площі ріпаку і кукурудзи на зерно.

На основі досліджень встановлено, що особливе значення для розвитку виробництва біопалива має прогнозування урожайності сільськогосподарських культур, в даному випадку, ріпаку і кукурудзи на зерно. Щорічні випадкові коливання урожайності ріпаку, пов'язані з кліматичними умовами, в середньому становлять 2,68 ц/га, або 21,1 %. Якщо ця тенденція збережеться, то урожайність ріпаку за параболою другого порядку у 2015 р. становитиме 33,43 ц/га, а урожайність ріпаку у 2020 р. буде на рівні 49,18 ц/га. Щорічні випадкові коливання урожайності кукурудзи на зерно, пов'язані з кліматичними умовами, в середньому становлять 5,97 ц/га, або 13,8 %. Здійснюючи прогноз на урожайність кукурудзи на зерно при існуючій тенденції, можна передбачити збільшення урожайності у 2015 р. до 76,36 ц/га, а у 2020 р. до 100,81 ц/га. Вихід біодизелю за прогнозованої урожайності ріпаку у 2020р. (49,18 ц/га) дорівнюватиме 1672,12 кг з 1 га зібраної площі, а за пронозованої урожайності кукурудзи в 100,81 ц/га (2020 р.) вихід біоетанолу становитиме 2923,49 кг з 1 га зібраної площі. Посівна площа ріпаку в Хмельницькій області впродовж 2000 - 2009 рр. також зростала і якщо ця тенденція збережеться, то у 2015 р. в результаті розрахунків рівняння прямої вона становитиме 177,2 тис. га., а посівна площа кукурудзи на зерно зросте до 112,1 тис. га.

Сільське господарство, порівняно з іншими видами економічної діяльності, є основним споживачем дизельного пального та бензину. Потреби в пальному сільськогосподарських виробників залежно від їх ресурсозабезпеченості відрізняються (табл. 2).

Таблиця 2

Потреба в пальному для вирощування сільськогосподарських культур при різних рівнях ресурсозабезпеченості сільськогосподарських виробників Хмельницької області

Район	Необхідна кількість пального для вирощування культур на посівній площі 2009 р. при рівнях ресурсо- забезпеченості, т	Споживання пального с.-г. виробниками у 2009 р., т	Коефіцієнт повноти споживання палива при рівнях ресурсо- забезпеченості
	изькому	високому		низькому	високому
В області	44868,93	51331,44	49327,3	1,10	0,96
Білогірський	2017,56	2336,79	1975,2	0,98	0,85
Віньковецький	758,19	838,33	736,1	0,97	0,88
Волочиський	3925,03	4613,15	3085,7	0,79	0,67
Городоцький	2570,11	2941,80	2038,4	0,79	0,69
Деражнянський	1194,44	1328,09	1863,9	1,56	1,40
Дунаєвецький	1865,01	2068,93	2047,1	1,10	0,99
Ізяславський	2487,20	2887,48	3167,5	1,27	1,10
Кам'янець-Подільський	2015,45	2235,17	2069,3	1,03	0,93
Красилівський	3780,21	4450,03	4116,9	1,09	0,93
Летичівський	1021,36	1131,39	1389,9	1,36	1,23
Новоушицький	886,56	941,69	1731,4	1,95	1,84
Полонський	1803,33	2055,37	1581,7	0,88	0,77
Славутський	2329,10	2606,30	1220,6	0,52	0,47
Старокостянтинівський	3348,89	3730,83	4497,3	1,34	1,21
Старосинявський	1798,11	2042,60	1309,9	0,73	0,64
Теофіпольський	3010,20	3670,50	4462,6	1,48	1,22
Хмельницький	2777,67	3090,99	2693,9	0,97	0,87
Чемеровецький	2972,03	3378,24	3335	1,12	0,99
Шепетівський	2453,05	2978,95	4468,6	1,82	1,50
Ярмолинецький	1855,43	2004,81	1536,3	0,83	0,77

Споживання пального у 2009 р. сільськогосподарськими виробниками відповідає необхідній згідно з нормативами для культур сівозміни кількості палива за низького рівня ресурсозабезпеченості в 11 із 20 адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області за високого рівня ресурсозабезпеченості - тільки в семи із вище згаданих одинадцяти районів.

В результаті досліджень обчислено необхідну площу для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно, як сировини для біопалива, для задоволення потреб сільськогосподарських виробників в пальному (табл. 3). Площу під вирощуванням ріпаку та кукурудзою на зерно для переробки на біопаливо розраховано з врахуванням теплоти згорання за формулою (1).

Sріпаку(кукурудзи) = Vнеобхідна Ч / M / C, (1)

де, Sріпаку(кукурудзи) - розрахункова площа вирощування ріпаку чи кукурудзи на зерно, як сировини для біодизелю чи біоетанолу для 100 %-ї заміни необхідної кількості традиційного пального, яке використовують сільськогосподарські виробники за високого (низького) рівня ресурсозабезпеченості для вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах; Vнеобхідна - необхідна кількість традиційного палива для вирощування сільськогосподарських культур в сівозмінах; - відношення теплоти згорання дизельного палива до біодизельного (з ріпаку дорівнює 1,10), чи бензину моторного до біоетанолу з кукурудзи (1,67); М - вихід біодизелю з одиниці маси ріпаку (вихід біоетанолу з одиниці маси кукурудзи); С - нормативна урожайність ріпаку (кукурудзи на зерно) в сільськогосподарських підприємствах за високого (низького) рівня ресурсозабезпеченості.

Таблиця 3

Розрахункова площа вирощування ріпаку та кукурудзи для задоволення потреб у пальному сільськогосподарських товаровиробників з різним рівнем ресурсозабезпеченості в Хмельницькій області

Рівень ресурсо-забезпеченості	Розрахункова площа вирощування ріпаку та кукурудзи для виробництва біопалива, що забезпечить такі витрати палива сільськогосподарських виробництв, га	Коефіцієнт використання розрахункової посівної площі ріпаку і кукурудзи відносно площі ріллі
	необхідні витрати палива для вирощування 1 культури на 1 га посівної площі	фактичні витрати палива у 2009 р.	необхідні витрати палива для вирощування культур на всій посівної площі 2009 р.
для забезпечення споживання дизельного пального
Високий	0,045190	31400,59	32686,05	0,027
Низький	0,087779	69779,08	63491,00	0,053
для повної заміни споживання дизельного пального, враховуючи теплоту згорання
Високий	0,049709	34540,65	35954,66	0,030
Низький	0,096557	76756,99	69840,10	0,059
для забезпечення споживання бензину моторного
Високий	0,004099	2854,53	2964,83	0,002
Низький	0,007166	5709,05	5183,14	0,004
для повної заміни споживання бензину моторного, враховуючи теплоту згорання
Високий	0,006845	4767,06	4951,27	0,004
Низький	0,011967	9534,12	8655,84	0,007

Використання дизельного пального сільськогосподарськими виробниками в усіх адміністративно-територіальних одиницях Хмельницької області у 2009 р. становило 42704,8 т. Щоб виробити цю кількість біодизелю необхідно посіяти ріпак, залежно від ресурсозабезпеченості сільськогосподарських виробництв, на площі 31400,59 - 69779,08 га (табл. 3). Використання бензину моторного сільськогосподарськими виробниками в усіх адміністративно-територіальних одиницях Хмельницької області у 2009 р. становило 6622,5 т. Щоб виробити таку кількість біоетанолу необхідно посіяти кукурудзу на площі 2854,53 - 5709,05 га.

В результаті досліджень встановлено, щоб задовільнити потреби сільськогосподарських виробництв в дизельному пальному потрібно під сівбу ріпаку виділити площу від 3,0 % до 5,9 % із загальної площі ріллі. Щоб задовільнити потреби в бензині моторному, під сівбу кукурудзи на зерно потрібно виділити площу від 0,4 % до 0,7 % із загальної площі ріллі. Для того, щоб повністю замінити використання дизельного пального на біодизельне для вирощування сільськогосподарськими виробниками Хмельницької області однієї із будь-яких культур сівозміни на 1 га посівної площі, необхідно посіяти ріпак в середньому на площі 0,049709 - 0,096557 га, а щоб замінити бензин моторний на біоетанол, необхідно посіяти кукурудзу на площі 0,006845 - 0,011967 га.

Таким чином, встановлено, що розрахункова площа для вирощування ріпаку як сировини для біодизелю в Україні становить 1341,6 - 2606,1 тис. га, для вирощування кукурудзи на зерно як сировини для біоетанолу відповідно 184,7 - 323,0 тис. га.

Хмельницька область, яка розглядається як модель в наших дослідженнях має невикористанні площі в землеробстві, сприятливі погодні умови для вирощування досліджуваних культур та родючі ґрунти (чорноземи та темно-сірі лісові). Стосовно інших регіонів України основне вирощування ріпаку слід розмістити в сприятливих західних, центральних і північних областях, виробництво кукурудзи в центральних, східних і південних областях України.

Щоб не змінювати конструкцію двигуна і вже сьогодні використовувати біопаливо в світовій практиці використання пального застосовують суміші біопального і традиційного пального. Дослідження показали, що використання сумішевих видів пального (етанолу 10 % і бензину моторного 90 %; біодизелю 30 % і дизельного пального 70 %) у виробництві продукції сільського господарства сприяє значній економії традиційних видів пального. Вартість традиційного пального зменшилася на 3,6 %. Зменшення вартості пального сприяє зменшенню повній собівартості продукції сільського господарства на 25,5 %.

Розвиток виробництва біодизелю в Хмельницькій області передбачає будівництво біодизельного заводу. В роботі наведено загальні експлуатаційні витрати для роботи устаткування потужністю 20 тис. т/рік, які становлять 269,22 млн. грн. (на липень 2011 р.) Завдяки обчисленим загальним експлуатаційним витратам виробнича собівартість 1 літра біодизпалива, без врахування прибутку від реалізації побічних продуктів становитиме 11,85 грн./л. Віднімаючи від витрат дохід, отриманий від реалізації шроту і гліцерину виробнича собівартість 1 літра біодизпалива дорівнюватиме 8,77 грн./л. Вирощену кукурудзу доцільно постачати на спиртові заводи, на яких за «Програмою розвитку спиртової галузі на 2007 - 2011 роки» передбачається виробництво біоетанолу.

Для визначення впливу виробництва біопалива на продовольчу безпеку використано підхід, який використовує Держкомстат України, відповідно до якого для забезпечення збагаченого раціону однієї людини потрібно задіяти під сільськогосподарське виробництво 0,5 - 0,6 га сільськогосподарських угідь. Таким чином, дослідження показали, що при зростанні населення Хмельницької області до 1,5 млн. чол. (у 2009 р. воно становить 1,3 млн. чол.), площа сільськогосподарських угідь, яка необхідна для забезпечення населення продовольством становитиме відповідно 825 тис. га., а теоретично можлива площа, розміром 638,8 тис. га сільськогосподарських угідь буде використовуватись для вирощування енергетичних культур на переробку в рідкі види біопалива. Таким чином, виробництво біопалива разом з виробництвом сільськогосподарських культур сприятиме розвитку сільського господарства і задоволенню потреб споживачів (рис. 5).



Рис. 5. Алгоритм вибору між вирощуванням сільськогосподарських культур для виробництва біопалива або для виробництва продовольства

Отже, раціональне і ефективне використання сільськогосподарських угідь сприятиме забезпеченню і продовольчої, і енергетичної безпеки. Проведені дослідження підтвердили, що виробництво біопалива для заміни традиційних видів палива не вплине на рівень забезпеченості населення продуктами харчування, а навпаки, сприятиме розвитку сільського господарства та підвищенню прибутковості сільськогосподарського виробництва в Хмельницькій області зокрема та в Україні в цілому.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження дало змогу обґрунтувати теоретичні положення і розробити практичні рекомендації щодо формування та ефективності використання сировинної бази для виробництва біопалива.

1. Визначено, що площі ріллі, які тимчасово не використовуються у землеробстві доцільно використовувати для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно з метою виробництва біопалива. Проведена оцінка інвестиційної привабливості адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області з виробництва біопалива сприяє розподілу Хмельницької області на зони для такого виробництва. Дослідженнями встановлено, що виробляти біопаливо слід в тих адміністративно-територіальних одиницях Хмельницької області, які мають для цього ресурсний потенціал і потребують такого виробництва найбільше за наявності високого попиту на пальне та значних обсягів викидів вуглекислих газів.

2. Встановлено, що для вирощування сільськогосподарських культур в сівозміні на 1 га посівної площі у сільськогосподарському виробництві з високим рівнем ресурсозабезпеченості необхідна кількість традиційного пального в середньому становить 70,97 кг. Така кількість палива може бути вироблена з урожаю ріпаку та кукурудзи, які слід висіяти на площі 0,049 га при дотриманні технологій вирощування, що забезпечують отримання урожайності ріпаку 4 т/га та кукурудзи 8 т/га за високого рівня ресурсозабезпеченості. Для вирощування сільськогосподарських культур в сівозміні на 1 га посівної площі у сільськогосподарському виробництві з низьким рівнем ресурсозабезпеченості необхідна кількість традиційного пального, в середньому, становить 62,03 кг. Така кількість палива може бути вироблена з урожаю ріпаку та кукурудзи, які слід посіяти на площі 0,095 га при дотриманні технології вирощування, що забезпечують отримання урожайності ріпаку 1,8 т/га та кукурудзи 4 т/га за низького рівня ресурсозабезпеченості.

3. Визначено економічну ефективність виробництва продукції сільського господарства в кожній адміністративно-територіальній одиниці Хмельницької області при застосуванні сумішевих видів палива. Встановлено, що вартість традиційного пального зменшилася на 3,6 %. Зменшення вартості пального сприятиме зменшенню повної собівартості продукції сільського господарства на 25,5 %, що в свою чергу забезпечить збільшення прибутку виробників сільськогосподарської продукції.

4. Встановлено, що вирощування ріпаку на площі 44,49 тис. га для виробництва біопалива за урожайності звітного року сприятиме отриманню насіння ріпаку для забезпечення сировиною заводу із виробництва біодизельного пального потужністю 20000 т/рік. Інвестиційні витрати на його спорудження становлять 23,46 млн. грн. Розрахований проект будівництва заводу є перспективним для інвестування, тому що чиста приведена вартість становить 9777,5 тис. грн. Індекс рентабельності дорівнює 1,42, а внутрішня норма дохідності - 20,0 %.

5. Визначено вплив виробництва рідких видів біопалива на продовольчу безпеку. Встановлено, що виробництво біопалива не є основним фактором який впливає на формування продовольчої безпеки. Необхідні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції найбільше залежать від кліматичних умов, а саме: посухи і повені створюють дефіцит продуктів в окремих країнах, а кризові явища в світовій економіці підвищують ціни на енергоносії. Що в свою чергу призводить до зростання цін на традиційне пальне. Виробництво біопалива сприятиме стабільному забезпеченню агропромислового сектора паливно-енергетичними ресурсами та покращенню екологічного стану навколишнього середовища, а раціональне та ефективне використання ріллі сприятиме забезпеченню не лише продовольчої, а й енергетичної безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Чорнобай М. М. Проблеми та перспективи виробництва біопалива / М. М. Чорнобай, Л. В. Гойсюк // Збірник наукових праць. - Кам'янець - Подільський, 2008. - Вип. 16. - С. 239 - 241. (Особистий внесок - обґрунтування можливостей виробництва біопалива).

Гойсюк Л. В. Ресурсний потенціал біопалива / Л. В. Гойсюк // Вісник ХНАУ. Серія «Економіка АПК і природокористування». - Харків, 2009. - № 9. - С. 208 - 214.

Гойсюк Л. В. Олійні культури як основа сировинної бази для виробництва біодизелю / Л. В. Гойсюк // Інноваційна економіка. - Тернопіль, 2009. - № 2. - С. 190 - 196.

Гойсюк Л. В. Економічна ефективність виробництва сировини для переробки на біопаливо / Л. В. Гойсюк // Економіка АПК. - 2010. - № 6. - С. 46 - 49.

Гойсюк Л. В. Енергетичний потенціал рідких видів біопалива, вироблених із ріпаку і кукурудзи на зерно / Л. В. Гойсюк // Економіка АПК. - 2010. - № 8. - С. 37 - 42.

Гойсюк Л. В. Оцінка інвестиційної привабливості регіону для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно як сировини для виробництва біопалива / Л. В. Гойсюк // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка та менеджмент». - 2010. - Вип. 6/1 (41). - С. 68 - 73.

Гойсюк Л.В. Формування сировинної бази виробництва біоетанолу в Україні / Л. В. Гойсюк // Наука й економіка. - Хмельницький, 2010. - Вип. 2 (18). - С. 161 - 164.

В інших виданнях

Чорнобай М. М. Економічна ефективність формування сировинної бази для виробництва біопалива в Кам'янець-Подільському районі / М. М. Чорнобай, Л. В. Гойсюк // Тези науково-теоретичної конференції професорсько-викладацького складу та науковців, присвяченої 90-річчю від дня заснування університету. - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 38 - 40. (Особистий внесок - проведено розрахунки щодо економічної ефективності вирощування олійних культур та їх аналіз).

Гойсюк Л.В. Економічна оцінка переваг і недоліків використання сільськогосподарських культур як сировини для виробництва біопалива / Л. В. Гойсюк // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань, 2010. - Ч. 2. - С. 40 - 41.

Гойсюк Л. Перспективи вирощування ріпаку як сировини для виробництва біодизельного пального в Хмельницькій області / Л. Гойсюк // Матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Інноваційний розвиток національної економіки». - Тернопіль, 2011. - С. 29 - 30.

АНОТАЦІЯ

Гойсюк Л.В. Формування та ефективність використання сировинної бази для виробництва біопалива. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Львівська державна фінансова академія. - Львів, 2011.

У дисертації досліджено передумови та сучасні тенденції виробництва та використання біопалива як за кордоном, так і в Україні. В якості моделі оцінено Хмельницьку область та її потенціал у вирощуванні ріпаку і кукурудзи з метою одержання сировини для виробництва біопалива. Вибір ріпаку і кукурудзи в якості сировини для виробництва біопалива обґрунтовано їх урожайністю та технологічними показниками в грунтово-кліматичних умовах Хмельницької області. Розглянуто позитивні і негативні факти формування сировинної бази біопалива та напрямки підвищення ефективності використання потенціалу сільського господарства для виробництва біопалива.

Проведено аналіз виробництва та використання ріпаку і кукурудзи на зерно в якості сировини для біопалива в Хмельницькій області. Визначено рейтинг адміністративних районів Хмельницької області за ефективністю вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно. Здійснено оцінку інвестиційної привабливості виробництва біопалива з виділенням зон розвитку такого виробництва. Обчислено ефективність інвестиційного проекту з виробництва біодизельного пального в межах міста Хмельницький. Розраховано площу необхідну для вирощування ріпаку і кукурудзи на зерно, переробка яких на біопаливо забезпечить потреби в пальному сільськогосподарських виробників за високого і низького рівнів ресурсозабезпеченості.

Ключові слова: ріпак, кукурудза на зерно, біопаливо, біодизель, біоетанол, ефективність, інвестиційна привабливість, інвестиційний проект.

АННОТАЦИЯ

Гойсюк Лилия Владимировна. Формирование и эффективность использования сырьевой базы для производства биотоплива. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Львовская государственная финансовая академия. - Львов, 2011.

В диссертации исследовано предпосылки и современные тенденции производства и использования биотоплива как за рубежом, так и в Украине. Проведена оценка Хмельницкой области как модели для выращивания рапса и кукурузы как сырья для производства биотоплива. Выбор самых эффективных сельскохозяйственных культур для производства биотоплива обоснованно выращиванием их за благоприятных климатических условий Хмельницкой области. Рассмотрены позитивные и негативные факты производства биотоплива и направления повышения эффективности использования потенциала сельского хозяйства для производства биотоплива.

Проведен анализ производства и использование рапса и кукурузы на зерно, как сырья для биотоплива, в Хмельницкой области. Определенно рейтинг административных районов Хмельницкой области по эффективности выращивания рапса и кукурузы на зерно. Осуществлена оценка инвестиционной привлекательности производства биотоплива с выделением зон развития указанного производства. Для проведения оценки учитывали площади, которые временно не используются сельским хозяйством в земледелии, частицу черноземов и темно-серых лесных почв в структуре почвенного покрова сельскохозяйственных угодий, частицу черноземов в структуре почвенного покрова сельскохозяйственных угодий, использования бензина и дизельного горючего предприятиями и организациями, уровень безработицы, объемы выбросов загрязняющих веществ автотранспортом.

Для обеспеченности сельскохозяйственных производителей горючим, а также определения минимального и максимального значения посевной площади рапса и кукурузы на зерно для переработки на биогорючее предложено исследовать обеспеченность сельскохозяйственных предприятий горючим при низком и высоком уровне их ресурсообеспечения.

В результате исследований проведена оценка эффективности инвестиционного проекта строительства биодизельного завода в Хмельницком районе и установлено, что проект является прибыльным.

Ключевые слова: рапс, кукуруза на зерно, биотопливо, биодизель, биоэтанол, эффективность, инвестиционная привлекательность, инвестиционный проект.

ANNOTATION

Hoysyuk l.V. The forming and using efficiency|utillizing| of the source of raw materials for the production of biofuel. - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of a candidate of economic sciences on speciality 08.00.03. - economic and management a national economics. - Lvov State Financial Academy. - Lvov, 2011.

Размещено на Allbest.ru