Вікова залежність морфологічного статусу телиць, їх серця та артерій від типу автономної регуляції серцевого ритму

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК: 619:611.619:612.1:636.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Вікова залежність морфологічного статусу телиць, їх серця та артерій від типу автономної регуляції серцевого ритму

16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин

Демус Наталія Володимирівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Науковий керівник доктор ветеринаних наук, професор Горальський Леонід Петрович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри анатомії і гістології

Офіційні опоненти:доктор ветеринарних наук, професор Борисевич Борис Володимирович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри патологічної анатомії

кандидат ветеринарних наук, доцент Дудка Володимир Борисович, Білоцерківський національний аграрний університет, доцент кафедри анатомії та гістології ім. П. О. Ковальського

Захист відбудеться «_16_ » « _березня_____ » 2011 р. о «_10__» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного Університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, кімн. 28

Автореферат розісланий «_14____» «_лютого______» 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Г. Грушанська

серце теличка артеріола шкіра

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із першочергових завдань сільського господарства є забезпечення населення продуктами харчування і сировиною (Корх І., Кебко В., Сорока Н., 1998; Белкин Б.Л., Тормасов Р.И., 2002; Іванов В.А., Волощук В.М., 2006). У виробництві продуктів харчування значна роль належить скотарству як одній із провідних галузей тваринництва. Досягнення високої продуктивності тварин можливе за умови повноцінної годівлі, застосування новітніх технологій вирощування та впровадження ефективних методів оцінки функціонального стану організму сільськогосподарських тварин (Барта Я., Бергнер Г., Бучко Я. и др., 1984; Сапего В.И., 1985; Петрухин И.В., 1989; Переста М., Чонка І., 1998).

В умовах індустріальних методів вирощування сільськогосподарські тварини витримують значні перевантаження. Специфічні умови утримання, несприятливі чинники довкілля, тощо, знижують природну резистентність організму тварин, що призводить до розвиту різних патологій, зниження продуктивності та ефективності галузі в цілому (Santos Diar M.D., Cirugena Delgado C., 1989; Савельев Б.П., 1992; Цвіліховський М.І., Береза В.І., 1998). Вирішення вищенаведених проблем значною мірою залежить від функціонального стану серцево-судинної та нервової систем (Перленбетов М.А., 1991; Кононенко В.С., Перленбетов М.А., 1991; Гуменна О.С., 1998; Тибінка А.М., 2002).

Відомо, що нервова система регулює діяльність окремих органів та систем, здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищем. Автономна нервова система забезпечує функціонування органів, які беруть безпосередню участь у процесах обміну речовин.

Симпатичний і парасимпатичний відділи автономної нервової системи знаходяться в складному фізіологічному взаємовідношенні, що найчастіше виражається в антагоністичних впливах на функціонування внутрішніх органів. Їх співвідношення не є постійним і характеризується значною віковою динамікою, яка залежить від індивідуального розвитку, особливостей організму та онтогенетичного становлення нервової системи.

У процесі росту та розвитку тварин (Перленбетов М.А., 1991; Vus Yu. M., 1996; Гуменна О.С., 1998; Тибінка А.М., 2002) виявлено й експериментально доведено існування у сільськогосподарських тварин трьох основних типів автономної регуляції серцевого ритму: симпатикотонічного (СТ), нормотонічного (НТ), парасимпатикотонічного (ПСТ).

В основі механізмів типологічних впливів автономної нервової системи лежить ефективне здійснення фізіологічних механізмів, пов'язаних з регуляцією інтенсивності обмінних процесів та трофіки, що проявляється в певній величині приростів маси тіла тварин у процесі росту і розвитку, пристосуванні до умов утримання та несприятливих чинників довкілля (Кононенко В.С., Перленбетов М.А., 1991).

Тому ріст та розвиток організму тварин, його морфофункціональний стан тісно пов'язаний з діяльністю та функціонуванням серцево-судинної системи (Гуменна О.С., 1998; Тибінка А.М., 2002 - 2004).

Серцево-судинна система забезпечує обмін речовин, а також об'єднує організм у єдине функціональне ціле. Завдяки їй до тканин органів доставляються поживні речовини та Оксиген, а потім виводяться продукти обміну речовин.

За даними літературних джерел (Тибінка А.М., 2000, 2002, 2005) існує пряма залежність між розвитком серця та судин і становленням функції нервової системи, особливо її автономного відділу. Ця залежність, перш за все, проявляється у забезпеченні інтенсивності обмінних процесів організму, який розвивається, що, врешті, знаходить своє відображення у продуктивних якостях тварин (Кононенко В.С., Перленбетов М.А., 1991; Тибінка А.М., 2000).

Тому, надзвичайно актуальним завданням сьогодення є вивчення впливів автономного відділу нервової системи на ріст і розвиток тварин з метою відбору елітних груп тварин, з яких формуватиметься високопродуктивне стадо(Кононенко В.С., Перленбетов М.А., 1991; Гуменна О.С., 1998; Тибінка А.М., 2002- 2004). Проте регулюючий вплив автономної нервової системи на особливості будови серцево-судинної системи у теличок у процесі їх росту вивчено не достатньо, що й обумовило наші дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової тематики факультету ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького „Механізми регуляції обміну речовин у великої рогатої худоби при різних функціональних стадіях організму” (номер державної реєстрації ? 0108U001409) та кафедри анатомії і гістології факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету „Вплив несприятливих чинників зовнішнього середовища на організм тварин” (номер державної реєстрації ? 0109U007544). Розділ 1: „Гістогенез органів і тканин у клінічно здорових тварин”.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було встановити вікову залежність морфологічного статусу телиць, їх серця та артерій від типу автономої регуляції серцевого ритму.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– з'ясувати вікову динаміку маси тіла та його промірів у теличок чорно-рябої породи залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму;

– встановити особливості анатомічної будови та морфометричні показники серця в цілому та окремих його відділів у теличок чорно-рябої породи залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму;

– визначити особливості мікроскопічної будови міокарду різних відділів серця теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму;

– встановити будову артерій і артеріол шкіри вуха теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму;

– визначити показники кореляції між масою тіла теличок та його промірами залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму.

Об'єкт дослідження: морфологічний статус телиць, їх серця та артерій залежно від віку тварин та типу автономної регуляції серцевого ритму.

Предмет дослідження: вікова динаміка маси тіла і його промірів, морфологічні та морфометричні параметри серця, артеріол, артерій шкіри вуха телиць чорно-рябої породи залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму.

Методи дослідження: клінічні (визначення загального клінічного стану тварин); метод варіаційної пульсометрії за Р.М. Баєвським (1984) (визначення вікових змін тонусу автономних центрів на основі серцевого ритму та встановлення типу автономної регуляції, характерного для кожної тварини); анатомічні (встановлення особливостей будови серця телиць чорно-рябої породи різного віку залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму); гістологічні (мікроскопічна будова міокарда, артерій і артеріол у теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму); морфометричні (визначення органометричних показників серця та різних його відділів, морфометричні дослідження кардіоміоцитів, артерій і артеріол шкіри вуха теличок); статистичні (обробка цифрових даних з метою визначення достовірності змін показників та встановлення кореляції між масою тіла теличок та його промірів).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне морфологічне дослідження серця та артерій телиць чорно-рябої породи, їх морфологічного статусу, залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму. З'ясовано особливості морфологічної будови серця, морфометричні показники його різних відділів та особливості мікроскопічної будови і морфометричні показники міокарда різних відділів серця залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму.

Показано, що серце теличок з різними типами автономної регуляції серцевого ритму (симпатикотонічний, нормотонічний, парасимпатикотонічний), незалежно від віку, характеризуються відповідними показниками маси серця в цілому та його окремих частин, а також різними лінійними промірами. Серце теличок-ПСТ, згідно з його лінійними промірами, має видовжено-звужену форму, у тварин-СТ - розширено-вкорочену. Тварини з нормотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму мають проміжні показники між тваринами-СТ та тваринами-ПСТ, у зв'язку з чим форма серця у них помірно видовжена і помірно розширена. Також встановлено особливості будови стінок артерій і артеріол шкіри вуха теличок та зміни індексу Керногана в цих судинах залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму. Показано, що діаметр просвіту та товщина середньої оболонки судин різного калібру зменшується в напрямку від артерій першого та другого типів до артеріол. Індекс Керногана має протилежну спрямованість (судини меншого калібру (артеріоли) мають високий індекс, судини більшого калібру (артерії) - низький, що характеризує функціональний стан різних за калібром судин. Для встановлення типу автономної регуляції серцевого ритму телиць чорно-рябої породи віком від 2 до 8 місяців вперше застосовано метод варіаційної пульсометрії. На основі проведених досліджень доведено, що вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи, завдяки відповідним типам автономної регуляції серцевого ритму, зумовлює морфофункціональні особливості серця й артеріальних судин, що, врешті, впливає на ріст та розвиток тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень щодо зв'язку між типом автономної регуляції серцевого ритму та показниками господарсько-корисних ознак (маси тіла та екстер'єр тварин), а також особливостями будови серця і судин дають можливість формувати високопродуктивні стада теличок нормотоніків та парасимпатикотоніків при проведенні селекційно-племінної роботи. Результати досліджень доцільно використовувати у наукових дослідженнях при формуванні груп контрольних і дослідних тварин з урахуванням морфофункціональних особливостей їх організму залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму.

Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі на кафедрах: анатомії сільськогосподарських тварин Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького; анатомії і гістології Житомирського національного агроекологічного університету; патологічної анатомії і гістології Вітебської академії ветеринарної медицини; ветеринарно-санітарної експертизи та патологічної анатомії імені Й.С. Загаєвського Білоцерківського національного аграрного університету; анатомії і ветеринарного акушерства Луганського національного аграрного університету; гістології, цитології, ембріології Луганського державного медичного університету; нормальної та патологічної анатомії і в науково-дослідному центрі біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК Дніпропетровського державного аграрного університету; морфології, фізіології та патології Подільського державного аграрно-технічного університету; ветеринарно-санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії; патологічної анатомії та патофізіології Полтавської державної аграрної академії; лабораторії патоморфології Інституту епізоотології НААН України; хірургії Сумського національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано огляд та аналіз літературних джерел за темою дисертації. Під керівництвом наукового керівника проведено дослідження, аналіз і узагальнення одержаних результатів, написання дисертації та автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на наукових семінарах і представлені на конференціях, зокрема на:

- Міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини”, присвяченої 10-річчю заснування факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії (Полтава,2002 р.);

- - Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002 р.);

- Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2006 р.);

- Міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики” (Львів, 2010 р.);

- Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва” (Львів, 2010 р.);

- VI Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Наука, молодь, екологія - 2010” (Житомир, 2010 р.);

- VIІІ Міжнародній науковій конференції „Морфологія ХХІ сторіччя” присвяченій 100-річчю з дня народження професора Г.О. Гіммельрейха та 90-річчю кафедри анатомії тварин імені акад. В.Г. Касьяненка (Київ, 2010 р.).

Публікації. Основні положення і результати наукових досліджень опубліковані у 8 наукових працях, 7 з яких - у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України: Науковому віснику Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького (1), Науковому віснику Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (1), Науковому віснику Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (3), Науковому віснику Національного університету біоресурсів і природокористування України (1), Наукових працях Полтавської державної аграрної академії” (1), Збірнику тез доповідей VI Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Наука, молодь, екологія - 2010” (1).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 188 сторінках комп'ютерного друку, складається з таких розділів: вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріали і методи, результати власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки, список використаної літератури. Текст дисертації проілюстрований 59 рисунками, 12 таблицями. Список використаних літературних джерел включає 277 найменувань, у тому числі 35 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Дослідження проводили впродовж 2000-2010 рр. на кафедрі анатомії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького та в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області в умовах агрофірми “Світанок”.

Для досліду було відібрано 60 голів теличок 2-місячного віку, розділених за принципом аналогів на три групи (по 20 гол. у кожній) згідно з типом автономної регуляції серцевого ритму. Перша підгрупа була сформована із теличок-СТ, друга - НТ і третя - ПСТ.

При цьому враховували вік тварин, вгодованість та їх масу. Для характеристики екстер'єру визначали глибину та ширину грудей, обхват грудей за лопатками, пряму та косу довжину тулуба і висоту в холці.

Для визначення типу автономної регуляції серцевого ритму використовували електрокардіографію (Рощевский М.П., 1978), що є основою методу варіаційної пульсометрії (Баєвский Р.М., Кирилов О.И., Клецкин С.З., 1984), за допомогою якого визначали ступінь напруги регуляторних механізмів автономної нервової системи і динаміку тонусу симпатичних та парасимпатичних центрів у процесі росту та розвитку тварин. На основі підрахунків та їх аналізу робили висновок про стан автономної регуляції рівноваги чи про переважання тонусу одного з відділів АНС у тварин дослідної групи. Це дало змогу поділити досліджуваних тварин на три групи: 1) телички - симпатикотоніки (переважає тонус симпатичного відділу АНС); 2) телички - нормотоніки (рівномірно виражений тонус обох відділів АНС); 3) телички - парасимпатикотоніки (переважає тонус парасимпатичного відділу).

Визначення екстер'єру, маси тіла тварин, вивчення морфофункціональних характеристик та морфометричних показників серця й артеріальних судин, залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму, проводили у різні вікові періоди - 2-, 4-, 6- та 8-місячному віці, по 20 голів у кожній віковій підгрупі.

Анатомічні методи дослідження, відразу після забою тварин, складалися з морфометрії серця та його абсолютної і відносної маси. В подальшому вимірювали основні лінійні показники серця дослідних тварин (ширина, товщина та обхват) на рівні горизонтальної площини, яка проходить через середину верхньої третини висоти шлуночків (Подковиров Я.Т., 1987). Довжину серця вимірювали від дорсального краю лівого серцевого вушка до верхівки серця.

При дослідженні клапанного апарату атріовентрикулярних отворів визначали довжину, ширину і товщину сосочкових м'язів. За допомогою планіметричної лінійки визначали площу атріовентрикулярних клапанів.

Для гістологічного дослідження відбирали шкіру вушної раковини та міокарда шлуночків і передсердь. Шматочки матеріалу фіксували в 10-12 %-му розчині нейтрального формаліну з наступною заливкою у парафін. З парафінових блоків виготовляли гістологічні зрізи на санному мікротомі МС-2 завтовшки не більше 10 мкм (Роскіним Г.І. і Левінсоном Л.Б., 1957; Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005).

Для вивчення мікроскопічної будови міокарда, артерій і артеріол шкіри вуха та для отримання оглядових препаратів застосовували фарбування зрізів гематоксиліном та еозином і за методом Ван-Гізон (Меркулов Г.А., 1969; Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005).

Виміри товщини кардіоміоцитів, розмірів їх ядер, товщини стінок дрібних артерій, артеріол, діаметра просвіту судин здійснювали окуляр-мікрометром МОВ - 1-15^х (по 15 вимірів з кожного гістозрізу, по 3 препарати від кожної тварини) (Автандилов Г.Г., 1990; Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.І., 2005).

Мікрофотографування гістологічних препаратів здійснювали за допомогою відеокамери CAM V200, вмонтованої в мікроскоп Micros МС-50, та цифрового фотоапарата. Статистична обробка цифрового матеріалу проводилась за допомогою комп'ютерної програми “Microsoft Excel”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вікова динаміка маси тіла і його промірів у теличок чорно-рябої породи залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму

Маса тіла та екстер'єр тварин, що включає лінійні проміри їх тіла, є критеріями прогнозування м'ясної та молочної продуктивності тварин. Формування відповідних груп тварин м'ясного чи молочного напряму в процесі росту та розвитку значною мірою залежить від прогнозованих трофічних впливів автономної нервової системи.

На основі наших досліджень встановлено, що вікова динаміка маси, проміри тіла та екстер'єр теличок чорно-рябої породи, залежно від типу автономної регуляції, перебувають у тісному зв'язку з процесами вікового становлення тонусу автономних центрів. Обхват грудей за лопатками у теличок усіх дослідних груп, залежно від типу автономної регуляції, змінюється аналогічно до таких показників, як висота у холці, ширина грудей за лопатками, коса довжина тулуба та глибина грудей. Це не випадково, адже такі морфометричні параметри взаємопов'язані між собою і тією чи іншою мірою характеризують тип автономної регуляції серцевого ритму у тварин, а ширина, глибина, обхват грудей за лопатками характеризують не тільки розвиток грудної клітки, але й розміри серця та органів дихання. При цьому у всі вікові періоди телички-ПСТ мали найбільші значення як маси, так і промірів тіла. Дещо нижчою величина цих показників була у тварин-НТ і найнижчою - у теличок-СТ. Грудний індекс при цьому завжди був вищим у теличок-парасимпатикотоніків і нормотоніків, тоді як у теличок-симпатикотоніків він був нижчим і, відповідно до вікових періодів, становив 56,2 % у 2-місячному віці, 58,5% - у 4-місячному, 60,2 % - у 6-місячному і 60,8 % - у 8-місячному віці.

Органометрія серця теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму

Телички з різними типами автономної регуляції серцевого ритму характеризуються відповідними показниками маси як цілого серця, так і окремих частин, а також різними його лінійними промірами. При цьому показники маси серця відповідно змінюються у зв'язку з різним типом автономної регуляції серцевого ритму. Так, абсолютна маса серця у симпатикотоніків зростає з 382,9±1,18 г у теличок 2-місячного віку до 775,3±3,67 у теличок 8-місячного віку, у нормотоніків, відповідно, - з 369,6±1,99 до 740,2±4,21 та парасимпатикотоніків з 360,8±1,65 до 719,8±4,67 г.

Відносна маса серця з віком тварин зменшується: у теличок-СТ 2-місячного віку такий показник дорівнює 0,55±0,006 %, у теличок 4-місячного віку з аналогічним типом регуляції серцевого ритму він вже становить 0,49±0,005 %, теличок 6-місячного віку - 0,47±0,004 %, теличок 8-місячного віку - 0,41±0,004 %, що в значній мірі залежить від маси тіла тварин, а також маси епікардіального жиру. Аналогічні вікові зміни цих показників характерні для тварин нормотоніків та парасимпатикотоніків.

Визначені нами лінійні показники (висота, ширина, окружність) серця теличок свідчать про характерну його форму: серце теличок-ПСТ, незалежно від віку тварин, має видовжено-звужену форму, у тварин-СТ - розширено-вкорочену. Тварини з нормотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму мають проміжні показники між тваринами-СТ і тваринами-ПСТ, у зв'язку з чим і форма серця у них є помірно видовженою та помірно розширеною.

Результати досліджень свідчать про залежність маси передсердь і шлуночків серця від типологічних особливостей автономних впливів (табл. 1). Причому найбільшу масу шлуночків серця у теличок 2-місячного віку (лівого 158,3±1,02 г, правого 86,5±1,87 г) мають симпатикотоніки, найменшу - парасимпатикотоніки (151,7±2,11 г та 80,9±1,52 г відповідно).

Таблиця 1. Морфометричні показники шлуночків та передсердь серця теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму (Мm, n=5)

Групи тварин	Чиста маса серця (г)	Маса лівого шлуночка (г)	Маса правого шлуночка (г)	Маса передсердь (г)
Телички 2-місячного віку
СТ	350,3±1,22	158,3±1,02	86,5±1,87	105,5±1,37
НТ	339,3±2,03**	153,1±1,32**	81,6±1,61	104,6±1,23
ПСТ	331,9±1,35***	151,7±2,11**	80,9±1,52*	99,3±1,99*
Телички 4-місячного віку
СТ	459,7±2,40	219,4±2,54	119,8±1,62	120,5±1,89
НТ	440,3±2,98***	210,3±2,08**	112,9±1,59**	117,1±1,35
ПСТ	428,4±2,75***	206,5±2,16**	108,8±1,66***	113,1±1,07**
Телички 6-місячного віку
СТ	595,4±5,20	302,0±2,07	165,8±1,44	127,6±1,18
НТ	577,1±3,93*	294,6±2,15*	157,1±1,89**	125,4±1,31
ПСТ	566,6±3,71***	290,5±2,04***	151,7±1,90***	124,4±1,28
Телички 8-місячного віку
СТ	645,1±5,80	329,9±3,09	182,6±2,81	132,6±1,43
НТ	612,5±4,32***	308,2±3,21***	171,9±2,44**	132,4±1,69
ПСТ	599,0±3,99***	303,4±2,87***	167,5±2,85***	128,1±1,17*
Примітки: * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001, порівняно до теличок-СТ.

Маса передсердь найбільшою виявляється у симпатикотоніків - 105,5±1,37 г дещо меншою - у нормотоніків (104,6±1,23 г) та при вірогідності (р < 0,05) найменшою у парасимпатикотоніків (99,3±1,99 г). Аналогічні морфометричні показники, залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму, спостерігаються у теличок 4-, 6- та 8-місячного віку (табл. 1).

Морфометричні показники клапанного апарату серця знаходяться у тісних взаємовідношеннях з анатомічними утворами, що утримують їх під час роботи серця. При цьому площа тристулкового клапана серця теличок дослідних груп залежить від типу регуляції серцевого ритму і є більшою ніж площа двостулкового клапана (рис 1, 2).

З боку автономної регуляції серцевого ритму площа як тристулкового, так і двостулкового клапанів серця є найбільшою у нормотоніків, дещо меншою - у симпатикотоніків та найменшою - у парасимпатикотоніків (рис. 1, 2). Це вказує на те, що атріовентрикулярні клапани серця, пристосовуючись до функціональних навантажень, зумовлених показниками кровообігу, які, у свою чергу, залежать від автономних впливів, відображають процеси поєднання тонусу симпатичних та парасимпатичних центрів (Тибінка А.М., 2002).

Рис.1. Площа двостулкового клапана серця теличок залежно від типу автономної регуляції.	Рис. 2. Площа тристулкового клапана серця теличок залежно від типу автономної регуляції.

Сосочкові м'язи, будучи морфологічними структурами, які формують внутрішній рельєф серця, направляючись своєю основою до стінки шлуночків, змінюються одночасно з його масою і товщиною стінки відповідних шлуночків (Перленбетов М.А., 1991).

За нашими даними, сосочкові м'язи у лівому шлуночку розвиненіші ніж у правому, а їх морфометричні показники залежать від віку тварин й типу регуляції серцевого ритму. Так, середня товщина сосочкових м'язів з віком зростає, у 8-місячному віці вже досягає у лівому шлуночку таких величин: СТ - 25,2±0,72 мм, НТ - 24,8±0,59, ПСТ - 22,6±0,81 при вірогідності (р < 0,05); у правому шлуночку: СТ - 9,1±0,30, НТ - 8,8±0,24 та ПСТ - 8,1± 0,20 мм.

Найбільшу ширину сосочкових м'язів у лівому шлуночку мають тварини 8-місячного віку: симпатикотоніки - 30,6±0,81 мм, нормотоніки - 29,9±0,72, парасимпатикотоніки - 28,1±0,66 мм. Порівняно із тваринами 6-місячного віку такі показники зростали майже в 1,2 раза, 4-місячного - майже в 1,6 раза, 2-місячного - більше ніж у 2 рази. Подібні результати спостерігали і в правому шлуночку, водночас усі їх параметри були значно меншими, ніж у лівому шлуночку.

Довжина сосочкових м'язів у лівому шлуночку, так само як товщина і ширина, є більшою ніж у правому та залежить від типологічних особливостей автономної регуляції. У постнатальному періоді онтогенезу їх довжина зростає. У лівому шлуночку серця теличок-СТ 8-місячного віку цей показник, порівняно з тваринами 2-місячного віку, збільшується у 2,3 раза, у нормотоніків, відповідно - у 2,17 раза, симпатикотоніків - у 2,08 раза. Подібні результати отримані при морфометрії відповідних морфоструктур у правому шлуночку, що збігається з даними В.С. Кононенка, М.М. Перленбетова (1991).

Довжина приносного та виносного трактів достовірно більша у тварин-парасимпатикотоніків, найменша - у теличок-симпатикотоніків (рис. 3, 4, 5, 6).

Співвідношення між приносним та виносним трактами як у правому, так і в лівому шлуночках залишається майже незмінним. Проте з 2- до 6-місячного віку цей показник має тенденцію до зменшення, а з 8-місячного - до збільшення.

Рис. 3. Довжина приносного тракту лівого шлуночка серця теличок залежно від типу автономної регуляції.	Рис. 4. Довжина приносного тракту правого шлуночка серця теличок залежно від типу автономної регуляції.
Рис. 5. Довжина виносного тракту лівого шлуночка серця теличок залежно від типу автономної регуляції.	Рис. 6. Довжина виносного тракту правого шлуночка серця теличок залежно від типу автономної регуляції.

Мікроскопічна будова міокарда шлуночків теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму

На основі проведених гістологічних досліджень нами встановлено, що мікроскопічна будова міокарда шлуночків серця теличок дослідних груп має подібну будову. М'язова тканина сформована із серцевих м'язових клітин - кардіоміоцитів, які з'єднуються між собою своїми кінцями по довгій осі, формуючи структури, подібні до м'язових волокон (рис. 7). Між м'язовими волокнами знаходяться прошарки пухкої сполучної тканини, де часто зустрічаються судини гемомікроциркуляторного русла.

Рис. 7. Мікроскопічна будова міокарда лівого шлуночка телички 4-місячного віку з парасимпатикотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму: а - м'язові волокна; б - сполучна тканина; в - ядра. Гематоксилін Караці та еозин. Х 600.

Проведений нами аналіз морфометричних досліджень мікроструктур міокарда засвідчує, що товщина кардіоміоцитів лівого шлуночка серця теличок більша ніж правого і залежить від типу автономної регуляції серцевого ритму (табл. 2). Так, товщина кардіоміоцитів міокарда лівого шлуночка у теличок-СТ 2-місячного віку дорівнює 8,29±0,054 мкм, нормотоніків та парасимпатикотоніків відповідно 8,48±0,052 та 8,52±0,068 мкм. Для порівняння: товщина кардіоміоцитів у правому шлуночку серця теличок-СТ аналогічного віку дорівнює 7,13±0,049 мкм, що на 1,35 мкм менше, ніж у лівому, в нормотоніків відповідно на 1,14 мкм менше - (7,34±0,058 мкм) та парасимпатикотоніків - на 0,96 мкм менше (7,56±0,052 мкм). Це не випадковість, а реальна та об'єктивна характеристика різниці у діяльності шлуночків, оскільки лівий функціонує, в основному, як насос, а правий - як об'ємний (Гнатюк М.С., 1983).

У центрі кардіоміоцитів містяться 1-2 ядра видовженої чи овальної форми (рис. 8). Ядра кардіоміоцитів внутрішнього шару міокарда мають менші розміри ніж ядра інших шарів. На основі наших досліджень встановлено середній об'єм ядер кардіоміоцитів міокарда теличок з позиції автономної регуляції серцевого ритму: найвищий показник - у парасимпатикотоніків, найнижчий - у симпатикотоніків (табл. 2).

Таблиця 2. Морфометричні показники кардіоміоцитів міокарда шлуночків серця теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму (Мm, n=5)

Групи тварин	Товщина кардіоміоцитів (мкм)	Об'єм ядер кардіоміоцитів (мкмі)
	Лівий шлуночок	Правий шлуночок	Лівий шлуночок	Правий шлуночок
Телички 2-місячного віку
СТ	8,29 0,054	7,13 ± 0,049	62,31±0,51	61,46±0,49
НТ	8,48±0,052*	7,34±0,058*	63,79±0,44*	63,12±0,53*
ПСТ	8,52±0,068**	7,56±0,052***	64,98±0,62**	64,68±0,76**
Телички 4-місячного віку
СТ	8,92±0,059	7,99±0,062	68,12±0,49	68,04±0,57
НТ	9,23±0,074**	8,33±0,056***	69,95±0,68*	69,84±0,59*
ПСТ	9,39±0,061***	8,49±0,060***	70,30±0,52**	70,02±0,68*
Телички 6-місячного віку
СТ	9,99±0,078	9,02±0,064	76,14±0,62	77,02±0,55
НТ	10,29±0,085**	9,31±0,059**	78,05±0,60*	78,95±0,63*
ПСТ	10,41±0,083***	9,46±0,071***	78,34±0,51**	79,14±0,78*
Телички 8-місячного віку
СТ	11,05±0,090	10,02±0,082	83,02±0,58	83,32±0,68
НТ	11,38±0,078**	10,30±0,066**	84,99±0,66*	85,64±0,82*
ПСТ	11,44±0,089**	10,39±0,074**	85,48±0,70**	85,73±0,79*

Примітки: * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001, порівняно до теличок-СТ.



Рис. 8. Мікроскопічна будова міокарда лівого шлуночка телички 6-місячного віку з парасимпатикотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму: а - м'язові волокна; б - сполучна тканина; в - ядра, розташовані у вигляді ланцюжка; г - ядерний хроматин. Гематоксилін Ерліха та еозин. Х 600.

Будова артерій і артеріол шкіри вуха теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму

Враховуючи дані літератури та мікроскопічну будову судин, характерну для артерій та артеріол, ми їх класифікували на три групи. Перша група - артеріоли діаметром 50-100 мкм, друга - дрібні артерії діаметром 100-130 мкм, третя - артерії діаметром 130-160 мкм.

У результаті проведених нами гістологічних досліджень нами з'ясовано мікроскопічну будову дрібних артерій та артеріол шкіри вуха теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму. Їх стінка складається із 3 оболонок: інтими, медії, адвентиції (рис. 9). Проте своєрідна будова і сформованість кожної оболонки стінки судин залежить від типу судин. Більше трансформуються зовнішня і середня оболонки, внутрішня - більш стійка, але й у ній відбуваються важливі трансформації структурно-функціональної організації, залежно від віку тварин та типу автономної регуляції серцевого ритму.

Рис. 9. Мікроскопічна будова артерії першого типу шкіри вуха телички 4-місячного віку із симпатикотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму: а - дерма;б - артерія; в - просвіт судини; г - стінка судини. Гематоксилін Вейгерта та еозин. Х 400.

Дрібні артерії другого типу, у міру зменшення діаметра, поступово переходять у артеріоли - судини, діаметром менше 50-100 мкм (рис. 10). Товщина їх оболонок поступово зменшується. Внутрішня оболонка таких судин побудована з ендотелію, розміщеного на базальній мембрані, та окремих клітин підендотеліального шару. В середній оболонці виявляється лише один ряд гладких м'язових клітин. Проте залежно від їх розмірів, знаходження та функціональної активності, зустрічаються судини, у середній оболонці яких м'язові клітини не утворюють суцільного шару, а розміщуються поодиноко. У найбільших за розміром артеріол, до 100 мкм у поперечному розрізі, середня оболонка представлена двома і, навіть, трьома шарами гладких м'язових клітин, які мають різну орієнтацію. Волокнисті елементи сполучної тканини у таких випадках представлені окремими колагеновими волокнами. Адвентиція артеріол побудована із пухкої сполучної тканини, де майже неперервний шар фібробластів ніби визначає межу судинної стінки.

Проведене нами кількісне морфологічне дослідження за індексом Керногана, з позиції оцінки морфометричного аналізу величини зовнішнього і внутрішнього діаметра, товщини середньої оболонки судин, дозволило виявити певні закономірності, тенденції та критерії, які стосуються структурної організації та функціонального стану різних за калібром судин у тварин дослідних груп (Есипова И.К., Кауфман О.А., Крючкова Т.С., 1971). Так, діаметр просвіту та товщина середньої оболонки судин різного калібру зменшується в напрямку від артерій першого та другого типів до артеріол. Незважаючи на це, індекс Керногана має протилежну спрямованість: артеріоли мають високий, артерії - низький індекс, що свідчить про функціональний стан судин.

З розвитком організму відбувається подальше диференціювання клітин та волокнистих структур судин, збільшується товщина стінки артерій за рахунок росту м'язових елементів, а також волокнистих структур, що супроводжується своєрідним динамізмом їх зовнішнього та внутрішнього діаметрів та зменшенням індексу Керногана (рис. 11).

Рис. 10. Мікроскопічна будова судин шкіри вуха телички 8-місячного віку з нормотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму: а - дерма; б - артеріола. Ван-Гізон. Х 600.

Рис 11. Мікроскопічна будова судин шкіри вуха телички 6-місячного віку із симпатикотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму: а - дерма; б - артерія першого типу; в - просвіт судини; г - стінка судини. Гематоксилін Вейгерта та еозин. Х 400.

З огляду на це, можна беззаперечно твердити про удосконалення морфологічної архітектоніки судин, пов'язане з адаптаційним пристосуванням до потреб регіонального кровообігу, обумовлене віком тварин, умовами утримання та індивідуальними особливостями залежно від типологічних впливів автономної регуляції.

Отже, відносно високий тонус симпатичних центрів характеризується найбільшою величиною індексу Керногана та найменшим діаметром просвіту судин, який є одним із структурних компонентів периферійного опору і має важливу роль у регуляції місцевої гемодинаміки (Родионов И.М., Кошелев В.Б., Мухамедов А. и др., 1981; Folkov B., 1982; Шатковская И.П. Двирный И.Г., 2001).

Показники кореляції між масою тіла теличок та його промірами залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму

Корелятивні взаємозв'язки ми визначали між масою тіла тварин та коефіцієнтом грудного індексу. Вибір саме таких параметрів для визначення корелятивних взаємозв'язків пов'язаний з тим, що вони є господарсько-корисними ознаками продуктивної якості тварин.

Аналіз коефіцієнта кореляції проведених наших досліджень вказує на те, що між масою тіла тварин та грудним індексом у теличок дослідних груп корелятивні взаємозв'язки за силою та характером непостійні і проявляються залежно від автономної регуляції серцевого ритму. Згідно з коефіцієнтом кореляції, у теличок дослідних груп за силою і характером наявні позитивні (слабкі, середні, тісні) взаємозв'язки залежно від тонусу автономної регуляції. Причому у теличок-симпатикотоніків взаємозв'язки між масою тіла та грудним індексом слабкі позитивні, у теличок-нормотоніків за силою характеру наближаються до позитивних середніх, у парасимпатикотоніків взаємозв'язки середні позитивні (табл.3).

Таблиця 3. Корелятивні зв'язки між масою тіла та коефіцієнтом грудного індексу теличок залежно від тонусу автономної регуляції

Тип автономної регуляції	В і к т в а р и н, міс.
	2	4	6	8
СТ	r = 0,32	r = 0,19	r = 0,17	r = 0,34
НТ	r = 0,47	r = 0,34	r = 0,41	r = 0,53
ПСТ	r = 0,58	r = 0,47	r = 0,49	r = 0,78

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі на основі комплексних досліджень за допомогою анатомічних, гістологічних, морфометричних та статистичних методик здійснені теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у встановленні особливостей макро- і мікроскопічної будови серця, артеріол та дрібних артерій шкіри вуха теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму. Встановлено, що інтегруючий вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи, опосередкований через відповідні типи автономної регуляції серцевого ритму, зумовлює особливості будови серця й артеріальних судин, що, врешті, знаходить своє відображення в господарсько-корисних показниках, які характеризують ріст та розвиток тварин.

2. Процеси росту та розвитку теличок за показниками вікової динаміки маси тіла та екстер'єру перебувають у тісному зв'язку з процесами вікового становлення тонусу автономних центрів. Найбільші значення промірів характерні для тварин-парасимпатикотоніків, менші - для теличок-нормотоніків та симпатикотоніків. У процесі росту теличок з різними типами автономної регуляції серцевого ритму збільшення маси тіла відбувається майже однаково - в середньому у 2,7 рази.

3. Телички з різними типами автономної регуляції серцевого ритму (симпатикотонічний, нормотонічний, парасимпатикотонічний), незалежно від віку, характеризуються відповідними показниками маси серця в цілому та його окремих частин, а також різними лінійними промірами. Серце теличок-парасим-патикотоніків, згідно з його лінійними промірами, має видовжено-звужену форму, у тварин-симпатикотоніків - розширено-вкорочену. Тварини з нормотонічним типом автономної регуляції серцевого ритму мають проміжні показники між тваринами-симпатикотоніками та тваринами-парасимпатикотоніками, у зв'язку з чим форма серця у них помірно видовжена і помірно розширена.

4. Зростання лінійних промірів серця у віковому аспекті має пряму та пропорційну залежність від морфометричних параметрів тіла телиць (маса тварин, висота в холці, ширина грудей за лопатками, коса довжина тулуба, глибина грудей, обхват грудей за лопатками) що в свою чергу, залежить від типу автономної регуляції серцевого ритму.

5. Тип автономної регуляції серцевого ритму впливає на клапанний апарат серця, що зумовлює різну площу клапанів шлуночків та лінійні показники сосочкових м'язів. Площа тристулкового та двостулкового клапанів серця є найбільшою у нормотоніків, дещо меншою - у симпатикотоніків та парасимпатикотоніків. Сосочкові м'язи у лівому шлуночку більш розвинуті ніж у правому, і залежать від типологічних особливостей автономної регуляції.

6. Лінійні параметри приносного та виносного трактів у правому та лівому шлуночках серця змінюються залежно від віку тварин і типу регуляції ритму серця. У всіх дослідних тварин-парасимпатикотоніків довжина приносного і виносного трактів достовірно більша ніж у симпатикотоніків. Співвідношення між приносним та виносним трактами у правому та лівому шлуночках залишається майже незмінним. Починаючи з 2- до 6-місячного віку такий показник має тенденцію до зменшення, а з 8-місячного - до збільшення.

7. Мікроскопічна будова міокарда шлуночків серця теличок різних груп подібна, але відрізняється за своїми морфометричними показниками. Товщина кардіоміоцитів лівого шлуночка серця теличок більша ніж правого, і залежить від типу автономної регуляції серцевого ритму. З розвитком організму тварин товщина кардіоміоцитів та об'єм їх ядер зростають.

8. Діаметр просвіту та товщина середньої оболонки судин різного калібру зменшується в напрямку від артерій першого та другого типів до артеріол. Індекс Керногана має протилежну спрямованість (судини меншого калібру (артеріоли) мають високий індекс, судини більшого калібру (артерії) - низький, що характеризує функціональний стан різних за калібром судин.

Морфологічна будова судин у теличок різновікових груп з різними типологічними впливами автономної регуляції змінюється однотипово, на що вказує індекс Керногана (найбільший ІК у тварин-симпатикотоніків, найменший - у тварин-парасимпатикотоніків).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Одержані результати кількісної та якісної характеристики будови серця та судин мікроциркуляторного русла можуть бути використані у викладанні відповідних розділів морфології на факультетах ветеринарної та гуманної медицини, біологічних факультетах вищих навчальних закладів та для написання відповідних розділів функціональної порівняльної та видової морфології; підручників, монографій, довідникових посібників.

2. Виявлений зв'язок між типом автономної регуляції серцевого ритму, показниками господарсько-корисних ознак (маса тіла та екстер'єр тварин) та показниками будови серця і судин рекомендуємо використовувати у селекційно-племінній роботі та при відборі тварин для формування високопродуктивного стада теличок-нормотоніків та парасимпатикотоніків.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кононенко В.С. Вікова динаміка росту теличок чорно-рябої породи залежно від типів автономної регуляції / В.С. Кононенко, Н.В. Демус // Наук. праці Полтавської держ. аграрн. академії. - 2002. - Т. 2 (21). - С. 76-79. (Здобувач провела зоотехнічні проміри дослідних тварин та узагальнила результати досліджень).

2. Демус Н.В. Морфологічні показники внутрішніх структур лівого шлуночка серця у теличок чорно-рябої породи, залежно від типу автономної регуляції / Н.В. Демус // Наук. вісник ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. - 2002. - Т. 4, № 2. - Ч. 2. - С. 137-139.

3. Демус Н.В. Особливості будови серця теличок чорно-рябої породи залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму / Н.В. Демус // Наук. вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. - 2006. - Т.8, № 2 (29). - Ч. 2. - С. 49-52.

4. Демус Н.В. Закономірності росту і розвитку теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму / Н.В. Демус // Наук. вісник Львівського нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - 2010. - Т. 12, № 2 (44). - Ч.2. - С. 54 - 59.

5. Демус Н.В. Гістологічна характеристика міокарду теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму / Н.В. Демус // Наук. вісник Львівського нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - 2010. - Т. 12, № 3 (45). - Ч.2. - С.63 - 69.

6. Демус Н.В. Морфометрія судин шкіри вуха теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму / Н.В. Демус // Наук. вісник Львівського нац. ун-ту вет. медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - 2010. - Т. 12, № 3 (45). - Ч.2. - С.57-62.

7. Демус Н.В. Морфометричні показники серця теличок залежно від типу автономної регуляції серцевого ритму / Н.В. Демус // Наук. вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. - 2010. - № 151. - Ч.3. - С.54-61.

8. Горальський Л.П. Морфометрія серця теличок залежно від індивідуальних особливостей автономної нервової системи / Л.П. Горальський, Н.В. Демус // Збірник тез доповідей 6-ї всеукраїнської наук. практичної конференції студентів, аспірантів, молодих вчених “Наука, молодь, екологія - 2010”. - Житомир, 2010. - С. 35 - 37.

АНОТАЦІЯ

Демус Н.В. Вікова залежність морфологічного статусу телиць, їх серця та артерій від типу автономної регуляції серцевого ритму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 - патологія, онкологія і морфологія тварин. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена встановленню та з'ясуванню ролі типу автономної регуляції серцевого ритму у формуванні морфофункціональних особливостей серця, артерій, артеріол шкіри вуха телиць чорно-рябої породи в процесі росту і розвитку.

Доведено, що інтегруючий вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи завдяки відповідним типам автономної регуляції серцевого ритму зумовлює морфофункціональні особливості серця й артеріальних судин, що, врешті, впливає на ріст та розвиток тварин.

З'ясовано, що процеси росту та розвитку теличок за показниками вікової динаміки маси тіла та екстер'єру перебувають у тісному зв'язку з процесами вікового становлення тонусу автономних центрів, а телички з різними типами автономної регуляції серцевого ритму (симпатикотонічний, нормотонічний, парасимпатикотонічний) характеризуються відповідними показниками маси серця та його окремих частин, а також різними лінійними промірами. Окрім того, отримані дані свідчать, що товщина кардіоміоцитів лівого шлуночка серця теличок більша, ніж правого і залежить від типу автономної регуляції серцевого ритму. Показано, що морфологічна будова судин у теличок різновікових груп з різними типологічними впливами автономної регуляції змінюється однотипово, на що вказує індекс Керногана (найбільший ІК у тварин-СТ, найменший - у ПСТ). Діаметр просвіту та товщина середньої оболонки судин різного калібру зменшується в напрямку від артерій першого та другого типів до артеріол. Індекс Керногана має протилежну спрямованість: судини меншого калібру (артеріоли) мають високий індекс, судини більшого калібру (артерії) - низький, що характеризує функціональний стан різних за калібром судин.

Ключові слова: телички, симпатикотоніки, парасимпатикотоніки, нормо-тоніки, морфологічна будова, морфометричні дослідження, індекс Керногана.

АННОТАЦИЯ

Демус Н.В. Возрастная зависимость морфологического статуса телок, их сердца и артерий от типа автономной регуляции сердечного ритма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.02 - патология, онкология и морфология животных. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена установлению роли типа автономной регуляции сердечного ритма в формировании морфофункциональных особенностей сердца, артерий, артериол кожи уха телок черно-пестрой породы в процессе роста и развития.

Доказано, что интегральное влияние симпатического и парасимпатического отделов автономной нервной системы, соответственно к типам автономной регуляции сердечного ритма, обусловливают морфофункциональные особенности сердца и артериальных сосудов, что в итоге влияет на рост и развитие животных.

Установлено, что процессы роста и развития телок по показателям возрастной динамики массы тела и экстерьера находятся в тесной связи с процессами возрастного становления тонуса автономных центров. Наибольшие значения промеров характерны для животных-парасимпатикотоников, меньшие - для телок-нормотоников и симпатикотоников. Телки с разными типами автономной регуляции сердечного ритма (симпатикотонический, нормотонический и парасимпатико-тонический), характеризируются соответствующими показателями массы сердца и его отдельных частей, а также разными линейными измерениями. Сердце телок-ПСТ имеют удлиненно суженную форму, животных-СТ - расширенно укороченную. Животные с нормотоническим типом автономной регуляции сердечного ритма имеют промежуточные значения между животными-СТ и животными-ПСТ, в связи с чем форма сердца у них умеренно удлиненная и умеренно расширенная. При этом существует зависимость между шириной сердца и шириной грудной клетки, а также между ее глубиной и высотой сердца. Увеличение линейных промеров сердца и его морфометрических показателей в возрастном аспекте имеет прямую и пропорциональную зависимость от морфометрических параметров зоотехнических промеров (масса тела животных, высота в холке, ширина груди за лопатками, косая длинна туловища, глубина груди, обхват груди за лопатками) и характеризирует тип автономной регуляции сердечного ритма.

Тип автономной регуляции сердечного ритма влияет на его клапанный аппарат, что обусловливает разную площадь клапанного аппарата желудочков и линейных показателей сососчковых мышц. Площадь трехстворчатого и двухстворчатого клапанов сердца наибольшая у нормотоников и меншая у симпатикотоников и парасимпатикотоников.

У исследуемых животных-парасимпатикотоников длинна приносного и выносного трактов достоверно большая чем у симпатикотоников. Соотношение между приносным и выносным трактами в правом и левом желудочках остается почти неизменным. Начиная с 2- до 6-месячного возраста такой показатель имеет тенденцию к уменшению, а с 8-месячного к увеличению.