Санітарно–гігієнічне обґрунтування використання природних сорбентів для елімінації важких металів з організму свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 636.4.087.7:546.3-022.17

16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ СОРБЕНТІВ ДЛЯ ЕЛІМІНАЦІЇ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ З ОРГАНІЗМУ СВИНЕЙ

Давидов Євгеній Анатолійович

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Бурлака Віктор Анатолійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Лясота Василь Петрович, Білоцерківський національний аграрний університет, професор кафедри гігієни тварин і основ ветеринарної медицини

кандидат ветеринарних наук, доцент Жиліна Валентина Миколаївна, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини

Захист відбудеться “29” вересня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.12 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім. 28.

Автореферат розісланий “26” серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Шевченко



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Стан тваринництва України, як і всього сільськогосподарського виробництва, перебуває в умовах безперервного зростання техногенного навантаження. Воно супроводжується надходженням значної кількості хімічних елементів до навколишнього середовища. Особлива роль серед них належить важким металам, що вирізняються високою токсичністю і можуть негативно впливати на живі організми, навіть у дуже низьких концентраціях (Трахтенберг І.М. та ін., 1994; Засєкін Д.А., 1999; Савченко Ю.І. та ін., 2006).

Найбільш гостро ця проблема постає у промислово розвинутих зонах на комплексах із виробництва свинини, яловичини тощо. У таких районах формуються біогеохімічні провінції з підвищеним вмістом важких металів у грунтах, воді, рослинах і повітрі. Це призводить до поступового нагромадження токсичних сполук у тканинах тварин, що є серйозною причиною не тільки гострих, а й хронічних інтоксикацій (Хмельницький Г.О., 1987; Савченко Ю.І. та ін. 2000, Тарасенко Л.О., 2006).

Вивченню науково-теоретичних та практичних проблем, пов'язаних із моніторингом важких металів у трофічних ланцюгах, присвячені роботи як провідних вчених зарубіжних країн Jill Thompson et al., 1977; R.J. Leonard, 1982; Marcus Stopper, 1991; D. Kapl et al., 1994, так і вітчизняних: В.А. Бурлака та ін., 1991; О.І. Розпутній та ін., 1999; М.О. Захаренко та ін., 2000; Т.В. Макаревич, 2000; Ю.П. Вікторова, 2002; Г.Н. Вяйзенен та ін., 2002; А.М. Гертман, 2002; Р.Й. Кравців та ін., 2002; Л.О. Тарасенко, 2007.

Розробка науково-практичних основ ведення свинарства на базі промислових комплексів у зонах техногенного забруднення зумовлена, в першу чергу, високим вмістом важких металів у кормах, включення яких у раціон тварин призводить до погіршення клінічного стану, порушення обміну речовин, суттєвого зниження продуктивності та санітарної безпеки продукції тваринництва. З огляду на це, нині значна увага приділяється природним і синтетичним адсорбентам та різноманітним препаратам, які володіють здатністю зв'язувати та виводити важкі метали з організму тварин. До таких речовин можуть належати алуніти і каоліни, які мають адсорбуючі, іонообмінні та каталітичні властивості (Бурлака В.А. та ін., 1991; Бескровная Н.И. и др., 1995; Гамко Л.А. и др., 1997; Шайкин В.И. и др., 1997; Засєкін Д.А. та ін., 1998; Буцяк В.І., 2002; Кравців Р.Й. та ін., 2002).

Враховуючи важливість цієї проблеми, актуальними є дослідження вмісту найпоширеніших важких металів: свинцю, кадмію, миш'яку та ртуті у кормах для свиней; вивчення їх впливу на клінічний стан, обмін речовин, продуктивність, якість і безпеку продуктів забою тварин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової тематики: «Екологічні та технологічні особливості використання відходів виробництв, природних детергентів в раціонах свиней, птиці, риб, вплив їх на продуктивність і фізіологічні показники», яку виконує колектив кафедри годівлі тварин та технології кормів Житомирського Державного агроекологічного університету (номер державної реєстрації 0102U005653).

Мета і завдання дослідження. Метою наукових досліджень було провести санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування природних сорбентів (каолін, алуніт та їх суміш) свиноматкам та молодняку свиней для виведення важких металів з їх організму, підвищення продуктивності та одержання санітарно безпечної продукції.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

дослідити вміст важких металів (свинець, кадмій, миш'як, ртуть) у кормах для свиней; сорбент свиня безпечний метал

встановити ефективні дози використання природних сорбентів (каоліну, алуніту та їх суміші) у кормах для свиней для зниження інтенсивності накопичення важких металів у органах і тканинах та одержання безпечної свинини;

вивчити вплив алуніту та каоліну на динаміку елімінації важких металів з організму свиноматок і молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі;

з'ясувати дію сорбентів на продуктивність та репродуктивну функцію свиноматок, якість і безпеку молозива і молока;

дослідити вплив алуніту і каоліну на мінеральний обмін у тканинах свиней за дії важких металів у низьких дозах;

розрахувати економічну ефективність застосування каоліну та алуніту в годівлі свиноматок та молодняку свиней;

розробити науково-методичні рекомендації щодо застосування каоліну та алуніту в раціонах свиней для одержання безпечної продукції свинарства при постійному надходженні свинцю, кадмію, ртуті та миш'яку.

Об'єктом дослідження є важкі метали: свинець, кадмій, ртуть та миш'як, природні сорбенти каолін і алуніт.

Предметом дослідження є вплив важких металів: свинцю, кадмію, ртуті та миш'яку у низьких дозах і сорбентів: каоліну та алуніту на гематологічні показники, мінеральний обмін, якість і безпеку молозива та молока, а також продукцію свиней.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі задач використовувалися наступні методи: гігієнічні, зоотехнічні, клінічні, біохімічні, аналітичні, спектрофотометричні, колориметричні, біометричні.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано, що надходження до організму свиноматок важких металів з кормами в дозах, що не перевищують МДР, сприяє їх кумуляції в органах і тканинах, знижує безпеку молозива та молока.

Поглиблено та деталізовано особливості накопичення та шляхи виведення ртуті, свинцю, кадмію та миш'яку у свиней залежно від фізіологічного стану, віку та умов годівлі.

Здійснено гігієнічне обґрунтування застосування природних сорбентів у раціонах свиноматок з метою елімінації свинцю, кадмію, ртуті та миш'яку з організму при їх сумісному надходженні з кормами.

Доведено, що застосування природних сорбентів при вирощуванні та відгодівлі молодняку свиней сприяє виведенню кадмію з організму переважно кишечником, а свинцю, миш'яку та ртуті - нирками тварин.

Введення в раціон холостих свиноматок мінераломістких сорбентів стимулювало еритроцитопоез в організмі, зменшувало концентрацію у їх крові свинцю на 21,6-37,3 %, кадмію - на 92,2-92,5 та миш'яку - на 23,1-26,9 %, а в порісних і лактуючих свиноматок - вміст свинцю у крові у 3,8-5,7 раза; кадмію у 2,8-3,9, а миш'яку - у 2,9-3,2 раза на фоні зменшення їх рівня в молозиві та молоці. Використання каоліну, алуніту або їх суміші в годівлі сприяло поліпшенню показників репродуктивної здатності свиноматок, збереженості та продуктивності молодняку свиней.

Теоретично обгрунтовано та експериментально встановлено оптимальні дози алуніту, каоліну та їх суміші, які максимально забезпечують елімінацію важких металів з організму свиней, що дає можливість одержати свинину високої якості безпечну за вмістом кадмію, свинцю, миш'яку та ртуті.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень встановлено підвищений рівень важких металів (свинцю, кадмію, миш'яку) у кормах, концентрація яких перевищує максимально допустимі рівні, що вказує на необхідність проведення ветеринарно-санітарного та гігієнічного контролю за їх вмістом у продукції свинарства і розробці профілактичних заходів щодо зменшення надходження іонів важких металів у трофічний ланцюг.

Доведено, що використання алунітового, каолінового борошна та їх суміші у дозах відповідно 5,5; 5,5 % та 3+3 % із розрахунку на суху речовину кормів для холостих, поросних і підсисних маток, молодняку свиней на вирощуванні 3-3 % та 1,5+1,5 % й відгодівлі 5,5-5,5 % та 3+3 % відповідно дозволяє протягом всього періоду згодовування зменшити рівень свинцю, кадмію, миш'яку та ртуті у тканинах свиней до мінімальної концентрації при стабільності показників фізіологічного та біохімічного статусу організму.

Ввведення алуніту, каоліну або їх суміші у зазначених вище дозах як добавок до кормів основного раціону молодняку свиней знижує вміст важких металів у м'ясі та внутрішніх органах до максимально допустимих рівнів, а також сприяє підвищенню їх продуктивності відповідно на 4,8 %, 17,8 % та 10,4 % і дозволяє збільшити прибуток і від реалізації молодняку свиней на відгодівлі на 27 грн.; 61 та 107 грн. на одну голову.

Результати досліджень впроваджено у виробництво в господарствах Житомирської області, а також в СВК «Урожай» Волинської області та СТОВ «Виробничо-науковому племінному господарстві по розведенню свиней» агрофірмі «Маяк» Хмельницької області.

Розроблено науково-практичні рекомендації «Виробництво екологічно безпечної свинини з використанням природних детергентів», які затверджені Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації (протокол № 1 від 17 січня 2011 р).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснював пошук і аналіз літературних джерел, виконав необхідний об'єм експериментальних досліджень, розробив схеми і методики досліджень, аналіз і узагальнення первинних даних. Обгрунтування висновків і пропозицій проведено автором разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались, апробовані й отримали позитивну оцінку на: Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій до 100-річчя від дня народження П.Д. Пшеничного (НАУ, жовтень 2006 р., м. Київ), звітній науковій конференції про підсумки науково-дослідної роботи за 2003-2004 роки (м. Житомир, ДАУ - 2004 р.), звітній науковій конференції про підсумки науково-дослідної роботи за 2004-2005 роки (м. Житомир, ДАУ - 2005 р.), звітній науковій конференції про підсумки науково-дослідної роботи за 2005-2006 роки (м. Житомир, ДАУ - 2006 р.), звітній науковій конференції про підсумки науково-дослідної роботи за 2006-2007 роки (м. Житомир, ДАУ - 2007 р.), ІІ міжвузівській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Наука. Молодь. Екологія - 2006» (15-16 червня 2006 р.), Житомир - 2006, науково-практичній конференції «Чорнобиль - 20 років потому (26-27 квітня 2006 р.) ЖДУ (м. Житомир), Міжнародній науково-практичній конференції «Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи» (3-6 жовтня 2006 р), ІТ НААНУ (Харків), науково-практичній конференції викладачів і співробітників Житомирського державного університету ім. Івана Франка (5-6 квітня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми живлення тварин, технології кормів та шляхи їх вирішення» (27-28 листопада 2008 р), ЖНАЕУ (Житомир).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано п'ять наукових праць у т.ч. чотири - у фахових виданнях, затверджених ВАК України та рекомендації виробництву.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках комп'ютерного тексту і включає вступ, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки і пропозиції виробництву і додатки, містить 35 таблиць, 2 рисунки. Список літератури нараховує 270 джерел, з них 47 - латиницею.

Основний зміст роботи

Матеріали і методи досліджень

Для досягнення поставленої мети було проведено чотири досліди протягом 2003-2005 рр. у господарстві «Колодянський бекон» Новоград-Волинського району Житомирської області.

В першому досліді визначали вміст важких металів у кормах для свиноматок, молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі. З цією метою відбирали середні зразки кормів: комбікорму, кормових буряків, сухих сколотин, трав'яного борошна, зерна пшениці, ячменю, вівса, кукурудзи, гороху, висівок пшеничних, шроту соняшникового, борошна м'ясо-кісткового та кормових дріжджів. У кормах визначали вміст свинцю, кадмію, миш'яку та ртуті, вологи, сухої речовини, сирих протеїну, клітковини, жиру, золи, безазотистих екстрактивних речовин, кальцію і фосфору.

У другому досліді досліджували гематологічні показники, якість молозива, молока та відтворну здатність свиноматок в умовах надходження до організму важких металів у низьких дозах та застосування сорбентів: алуніту, каоліну та їх суміші. З цією метою для досліду відбирали холостих свиноматок (n=32) великої білої породи, з яких було сформовано методом груп-аналогів 4 групи: контрольну та три дослідні по 8 голів у кожній згідно схеми, наведеної в табл. 1.

Матеріалом для проведення досліджень були: середні зразки кормів, кров, молозиво та молоко свиноматок.

Таблиця 1 - Схема досліду з вивчення ефективності елімінації важких металів природними сорбентами з організму свиноматок, n=8

Група	Період
	зрівняльний (15 діб)	основний (142 доби)
1-а контрольна	ОР	ОР
2-а дослідна	ОР	ОР +5,5 % каоліну
3-я дослідна	ОР	ОР + 5,5 % алуніту
4-а дослідна	ОР	ОР + (3 % каоліну +3 % алуніту)

Примітка: ОР - основний раціон, каолінове та алунітове борошно в перерахунку на суху речовину кормів раціону

Свиноматок (холостих та поросних) впродовж досліду утримували в групових станах по 8 голів, за 2-3 доби до опоросу їх переводили в індивідуальні станки для опоросу. В кінці зрівняльного та дослідного періоду у свиноматок відбирали кров із вушної вени з дотриманням правил асептики і антисептики.

Після опоросу свиноматок враховували багато- та великоплідність, масу гнізда при народженні та відлученні. Молозиво і молоко відбирали у свиноматок на 1-шу, 5-ту та 21-шу доби лактації для визначення показників якості, вмісту важких металів та мікроелементів. Ріст і розвиток поросят-сисунів оцінювали за наступними показниками: збереженість, динаміка зміни живої маси, середньодобовий, абсолютний та відносний приріст. Живу масу поросят-сисунів, одержаних від піддослідних свиноматок, визначали індивідуально, зважуючи їх при народженні, на 21-шу добу та при відлученні у 35 діб до ранкової годівлі.

В третьому досліді вивчали кумулятивні властивості важких металів за умов їх надходження з кормами у низьких дозах та способи елімінації їх з тканин організму свиней на вирощуванні та відгодівлі. Для цього було сформовано методом груп-аналогів 4 групи молодняку свиней після відлучення по 15 голів у кожній: контрольну та 3 дослідні, яким згодовували сорбенти в складі комбікорму, згідно схеми наведеної в табл. 2.

Під час третього досліду на свинях віком 2,5 та 8,5 місяці (живою масою 25-90 кг) проведено фізіологічні досліди з оцінки перетравності органічної речовини, протеїну, клітковини, жиру, БЕР, балансу азоту, кальцію, фосфору та деяких мікроелементів, а також міграції важких металів.

Фізіологічні досліди проводили на молодняку свиней (n=3) за методикою О.І. Овсянникова: перший період - підготовчий (6 діб), а другий - обліковий період (7 діб). Для вивчення м'ясної продуктивності, якості та безпеки м'яса проводили контрольний забій свиней по 3 голови із кожної групи.

Під час досліду вивчали показники мікроклімату тваринницьких приміщень. Кількість еритроцитів, вміст гемоглобіну в крові визначали за Кудрявцевою А.А. (1952), вміст кальцію та фосфору - за Антонововим Б.И. (1991), вміст загального білка в сироватці крові визначали за Gornelly S. (1949).



Таблиця 2 - Схема досліду з вивчення ефективності елімінації важких металів природними сорбентами з організму молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі, n=15

Група	Період
	зрівняльний (12 діб)	основний (150 діб)
Молодняк на вирощуванні, 30 діб
1-а дослідна	ОР	ОР+3,0 % каоліну
2-а дослідна	ОР	ОР+3,0 % алуніту
3-я дослідна	ОР	ОР+(1,5 % алуніту + 1,5 % каоліну)
4-а контрольна	ОР	ОР
Молодняк на відгодівлі, 120 діб
1-а дослідна	ОР	ОР+5,5 % каоліну
2-а дослідна	ОР	ОР+5,5 % алуніту
3-я дослідна	ОР	ОР+(3,0 % алуніту + 3 % каоліну)
4-а контрольна	ОР	ОР

Вміст важких металів у кормах, сечі, калі, молозиві, молоці та м'язах і внутрішніх органах свиней визначали методами атомної абсорбції та полярографії за Разумовим В.А. (1986), миш'як визначали згідно ГОСТ 26930-86. Хімічний склад кормів визначали за загальноприйнятими методиками. Органолептичну оцінку м'яса та бульйону проводили на основі дегустації за методикою Д.Л. Левантіна (1968). Матеріали досліджень обробляли методом варіаційної статистики з використанням ПК за Плохинским Н.А. (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Санітарно-гігієнічна оцінка кормів для свиней за вмістом важких металів. Аналіз кормів, що використовують в годівлі свиноматок і молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі, показав, що вміст кадмію у комбікормі, кормових буряках, сухих сколотинах, трав'яному борошні, зерні пшениці, ячменю, вівса, пшеничних висівках, кукурудзі, м'ясо-кістковому борошні та кормових дріжджах не перевищував максимально допустимих рівнів (МДР), однак в насінні гороху він досягав цієї величини, а в соняшниковому шроті - перевищував МДР більш, ніж у 2 рази (табл. 3).

Найвищий вміст свинцю виявлений у кормових дріжджах, де він перевищував МДР у 3 рази, у трав'яному борошні його рівень наближався до МДР, а в комбікормі, кормових буряках, сухих сколотинах, зерні пшениці, ячменю, вівса, пшеничних висівках, кукурудзі, м'ясо-кістковому борошні - не перевищував допустимих рівнів (табл. 3).

Таблиця 3 - Вміст важких металів у кормах, мг/кг, М±m, n=3

Корм	Важкий метал
	кадмій	свинець	миш'як	ртуть
Комбікорм для свиней	0,237±0,050	0,17±0,009	0,218±0,041	0,017±0,0020
Буряк кормовий	0,190±0,032	0,19±0,007	0,011±0,003	0,0035±0,0001
Сколотини сухі	0,020±0,003	0,20±0,016	0,030±0,007	0,005±0,0007
Борошно трав'яне	0,021±0,001	4,20±0,340	0,980±0,186	0,01±0,0014
Пшениця	0,009±0,002	0,019±0,002	0,0028±0,0007	0,013±0,0021
Ячмінь	0,010±0,002	0,022±0,001	0,0041±0,0009	0,014±0,0017
Овес	0,014±0,003	0,027±0,002	0,0049±0,0012	0,017±0,0001
Висівки пшеничні	0,017±0,004	0,031±0,004	0,013±0,0026	0,0074±0,0009
Кукурудза	0,011±0,003	0,280±0,031	0,042±0,0080	0,070±0,0006
Горох	0,320±0,067	0,570±0,051	0,061±0,0110	0,029±0,0001
Шрот соняшниковий	0,680±0,143	0,910±0,082	0,110±0,020	0,010±0,0020
Борошно м'ясо-кісткове	0,020±0,004	0,300±0,010	1,00±0,1900	0,01±0,0030
Дріжджі кормові	0,160±0,050	15,10±1,0	0,10±0,0170	0,01±0,0019

Найвищий вміст ртуті виявився у кукурудзі та горосі, але при цьому не перевищував МДР. Найвищий рівень миш'яку був у трав'яному та м'ясо-кістковому борошні і перевищував допустимий рівень у 2 рази. В інших кормах його вміст був у межах допустимих рівнів (табл. 3).

Не зважаючи на те, що у більшості кормів, які складають основу раціону годівлі свиней, міститься низька концентрація свинцю, миш'яку, кадмію та ртуті, однак вони володіють кумулятивною здатністю у тканинах та продукції, а отже можуть погіршувати як клінічний стан тварин, так і безпеку одержаної від них продукції.

Морфологічний та хімічний склад крові свиноматок за дії важких металів у низьких дозах та сорбентів природного походження.

Як показали результати досліджень, з кормами до організму свиноматок щодоби надходила значна кількість важких металів. Так, їх кількість за період досліду збільшилась у 14,2 раза і становила: свинцю - 302,5 мг, ртуті - 13,2 мг, кадмію - 82,4 мг, миш'яку - 10,4 мг на голову.

Згодовування холостим свиноматкам алуніту з метою зниження рівня важких металів у їх організмі сприяло підвищенню кількості еритроцитів у крові на 12,5 % порівняно з контролем. При цьому вміст гемоглобіну у крові свиноматок другої та четвертої дослідної груп зростав відповідно на 2,0 та 6,0 % порівняно з контролем. Це свідчить про позитивний вплив природних сорбентів на процеси еритроцитопоезу в організмі свиноматок за рахунок зниження токсичної дії важких металів на тканинний метаболізм, а отже забезпечення нормального функціонування системи кровотворення.

На 100-ту добу поросності відмічено збільшення кількості еритроцитів у крові свиноматок третьої дослідної групи на 26 %, а у свиноматок другої, третьої і четвертої дослідних груп підвищення концентрації гемоглобіну відповідно на 3,8%; 7,6 та 2,8 % порівняно з контролем (табл. 4).

Таблиця 4 - Вміст гемоглобіну та кількість еритроцитів у крові свиноматок, М±m, n=3

Показник	Група
	1-а контрольна	дослідна
		2-а	3-я	4-а
Холості свиноматки
Еритроцити, Т/л	5,70±0,23	5,80±0,21	6,41±0,20*	5,99±0,15
Гемоглобін, г/л	95,0±0,11	97,0±0,08*	93,6±0,11	101,0±0,28*
100-та доба поросності
Еритроцити, Т/л	5,80±0,13	5,90±0,56	7,30±0,41*	6,30±0,32
Гемоглобін, г/л	105,0±0,31	109,0±0,51*	113,0±0,64*	108,0±0,18*
15-та доба лактації
Еритроцити, Т/л	5,30±0,14	5,50±0,19	5,80±0,32	5,60±0,35
Гемоглобін, г/л	92,0±0,16	109,0±0,52*	107,0±0,19*	101,0±0,32*

Примітка: тут і далі, *р<0,05 порівняно з контролем



Аналогічна закономірність відмічена у цих тварин і на 15-ту добу лактації. Останнє вказує на поліпшення функціонального стану органів еритроцитопоезу, що пов'язано з поліпшенням забезпечення їх організму таким мікроелементом як залізо. Про це свідчить підвищення його вмісту в крові тварин відповідно на 16,8 %; 29 та 64 % порівняно з контролем (табл. 5).

Вміст кобальту в крові свиноматок при згодовуванні алуніту та каоліну в цей період не відрізнявся від аналогічних показників у тварин контрольної групи, а при згодовуванні суміші алуніту та каоліну зростав на 53% порівняно з контролем. Така ж закономірність щодо показників обміну заліза та кобальту в крові свиноматок зберігалася і впродовж періодів поросності та лактації.

Введення в раціон свиноматок мінераломістких сорбентів сприяло зменшенню концентрації у їх крові таких важких металів як свинець, кадмій та миш'як. У крові холостих свиноматок дослідних груп порівняно з контролем встановлено зниження вмісту свинцю відповідно на 21,6; 37,3 та 52,9 %, кадмію - у 13,3; 12,8 та 22,5 рази та миш'яку - на 23,1; 26,9 та 61,5 % (табл. 5).

Аналогічна закономірність щодо виведення важких металів з організму за допомогою сорбентів відмічалась у свиноматок на 100-ту добу поросності та 15-ту добу лактації.

Отже, введення до складу раціону холостих, поросних та лактуючих свиноматок каолінового і алунітового борошна і їх суміші суттєво знижувало пресинг на їх організм важких металів: свинецю, миш'яку, кадмію та ртуті.



Таблиця 5 - Вміст мінеральних елементів у крові свиноматок, ммоль/л, М±m, n=3

Показник	Група
	1-а контрольна	дослідна
		2-а	3-я	4-а
Холості свиноматки
Залізо	25,6±0,39	29,9±0,61*	33,0±0,55*	42,1±2,4*
Кобальт	3,86±0,13	4,01±0,09	4,18±0,03	5,91±0,21*
Свинець	0,51±0,09	0,40±0,03*	0,32±0,02*	0,24±0,04*
Кадмій	0,36±0,03	0,027±0,004*	0,028±0,001*	0,016±0,002*
Миш'як	0,026±0,003	0,020±0,004	0,019±0,002*	0,010±0,002*
100-та доба поросності
Залізо	29,4±1,05	38,2±2,2*	39,9±2,1*	42,1±2,4*
Кобальт	4,31±0,19	4,96±0,31	5,13±0,26	5,91±0,21*
Свинець	0,54±0,02	0,46±0,04*	0,35±0,03*	0,24±0,04*
Кадмій	0,38±0,001	0,019±0,022*	0,018±0,001*	0,016±0,002*
Миш'як	0,035±0,003	0,013±0,004*	0,012±0,002*	0,010±0,002*
15-та доба лактації
Залізо	33,2±1,6	41,0±2,4	43,4±0,9*	42,1±2,6*
Кобальт	5,13±0,4	6,06±0,3	6,51±0,5	6,73±0,4*
Свинець	0,69±0,02	0,13±0,03*	0,12±0,02*	0,20±0,01*
Кадмій	0,39±0,01	0,14±0,02*	0,11±0,01*	0,10±0,02*
Миш'як	0,029±0,005	0,013±0,006	0,010±0,003*	0,009±0,004

Зниження вмісту важких металів у крові свиноматок є підґрунтям зменшення їх надходження у молозиво та молоко після опоросу.

Хімічний склад молозива та молока свиноматок при застосуванні сорбентів важких металів.

Аналіз складу молозива та молока, взятого у піддослідних свиноматок на першу, п'яту і двадцять першу доби лактації, свідчить, що введені препарати (каолін, алуніт та їх суміш) не впливали на якість молозива та молока свиноматок. Так, згодовування свиноматкам каоліну, алуніту та їх суміші не впливало на густину молозива, вміст в ньому сухого залишку, білка та жиру порівняно з контролем, що свідчить про позитивну дію природних сорбентів на тканинний метаболізм.

Як показали подальші результати досліджень, згодовування каоліну або його суміші з алунітом свиноматкам другої та четвертої дослідних груп не впливало на вміст макро- та мікроелементів у молозиві та молоці після їх опоросу. Введення в раціон свиноматок третьої дослідної групи алуніту сприяло збільшенню вмісту в молозиві на першу добу після опоросу вмісту кальцію на 8,8 %, неорганічного фосфору - на 17,0 %, тоді як вміст заліза, кобальту, міді та цинку не змінювався порівняно з контролем. На 5-ту добу після опоросу в молоці свиноматок третьої групи, крім фосфору та кальцію, вірогідно підвищилася концентрація заліза на 16,4 % та кобальту - на 41,0 %, а вміст міді та цинку залишався на рівні контролю.

Вміст важких металів у молоці тварин контрольної групи впродовж лактації залишався на доволі високому рівні, тоді як у молоці свиноматок другої, третьої та четвертої дослідних груп був значно нижчим (табл. 6).

Таблиця 6 - Вміст важких металів у молозиві та молоці свиноматок, мг/л, М±m, n=3

Показник	Група
	1-а контрольна	дослідна
		2-а	3-я	4-а
1-ша доба лактації
Свинець	0,160±0,011	0,110±0,009*	0,090±0,008*	0,090±0,009*
Ртуть	0,007±0,002	0,003±0,0001	0,002±0,0001	0,002±0,0003
Кадмій	0,064±0,002	0,047±0,003*	0,032±0,003*	0,038±0,004*
Миш'як	0,038±0,001	0,019±0,002*	0,018±0,002*	0,019±0,001*
5-та доба лактації
Свинець	0,160±0,010	0,110±0,013*	0,080±0,015*	0,090±0,001*
Ртуть	0,013±0,0005	0,002±0,0007*	0,001±0,0009*	0,001±0,0001*
Кадмій	0,059±0,003	0,031±0,001*	0,029±0,002*	0,033±0,001*
Миш'як	0,029±0,0015	0,010±0,001*	0,010±0,002*	0,009±0,0002*
21-та доба лактації
Свинець	0,130±0,014	0,110±0,011*	0,090±0,01*	0,110±0,015
Ртуть	0,016±0,0002	0,002±0,0002*	0,001±0,0002*	0,001±0,0003*
Кадмій	0,049±0,002	0,032±0,003*	0,022±0,002*	0,026±0,004*
Миш'як	0,026±0,001	0,007±0,0001*	0,007±0,0003*	0,006±0,0004*



При згодовуванні свиноматкам каоліну, алуніту та їх суміші відмічено зменшення вмісту в молозиві (перша доба лактації) свинцю відповідно на 31,3%; 43,8 та 43,8 %; кадмію - на 26,6%; 50,0 та47,5 %; миш'яку - на 50,0%; 65,5 та 50,0 % порівняно з контролем.

Додаткове введення алуніту в корм для свиноматок групи або суміші алуніту та каоліну також дозволило суттєво зменшити аналогічні показники у молозиві та молоці тварин протягом всієї лактації, а отже поліпшити їх безпеку та знизити пресинг важких металів на організм новонароджених поросят.

Відтворна здатність свиноматок при використанні сорбентів важких металів.

Використання мінераломістких сорбентів (каоліну, алуніту та їх суміші) у раціонах годівлі свиноматок позитивно вплинуло на їх відтворну функцію. Опороси свиноматок дослідних груп проходили на 114-115-ту добу без ускладнень, різниці у тривалості поросності порівняно з контролем не відмічали.

Згодовування каоліну суттєво не вплинуло на багатоплідність свиноматок, тоді як алуніт та його суміш з каоліном підвищували багатоплідність свиноматок відповідно на 2,8 та 2,5 поросят за опорос порівняно з свиноматками контрольної групи.

Найбільша кількість живих поросят при народженні була одержана від свиноматок, яким згодовували в складі комбікорму алуніт - 98 голів у групі, що на 28 поросят або на 40 % більше, а в четвертій дослідній групі - на 26 голів або на 37 % більше ніж в контролі.

Відповідно вищою була і маса гнізда при народженні у свиноматок третьої та четвертої дослідних груп. Поросята від всіх маток контрольної і дослідних груп народжувалися здоровими та активно споживали молозиво. Більшою живою масою відрізнявся приплід від свиноматок, які отримували алуніт. Встановлено, що на 35-ту добу підсисного періоду поросята, одержані від свиноматок другої, третьої і четвертої дослідних груп, мали вищу збереженість. Так, збереженість поросят, одержаних від свиноматок другої групи була вищою на 5,5 %, третьої - на 7,8 %, а четвертої - на 4,9 % порівняно з контролем.

Отже введення до складу раціонів свиноматок алуніту та каоліну або їх суміші підвищує збереженість новонароджених поросят і їх продуктивність, що свідчить про поліпшення фізіологічного стану та природної резистентності.

Міграція важких металів у тканини свиней при застосуванні сорбентів.

Встановлено, що з кормами до організму молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі надходило 228,2 мг свинцю, 7,8 мг ртуті, 80,12 мг кадмію та 24,9 мг миш'яку. При цьому слід врахувати, що постійне надходження до організму свиней свинцю, кадмію, миш'яку і ртуті у низьких дозах може спричиняти значно сильніший токсичний ефект, ніж надходження одного токсиканта.

Виведення з організму тварин важких металів ґрунтується, в основному, на їх елімінації з калом і сечею. При аналізі міграції важких металів в організмі свиней встановлено, що найбільша кількість свинцю виділялася з організму тварин з сечею, а саме за дії каоліну, алуніту та їх суміші, що перевищувало елімінацію з калом цього металу в середньому в 6 разів (табл. 7).

При цьому найнижчий відсоток відкладання в організмі свинцю було зареєстровано у молодняку свиней, яким згодовували алуніт, що в 1,8 раза нижче ніж у контролі. Згодовування молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі каоліну, алуніту та їх суміші сприяло також посиленню елімінації кадмію з їх організму.



Таблиця 7 - Баланс свинцю та кадмію в організмі молодняку свиней, мг, М±m, n=3

Показник	Вік 2,5 місяці	Вік 8,5 місяці
	дослідна група	4-а контрольна	дослідна група	4-а контрольна
	1-а	2-а	3-я		1-а	2-а	3-я
Свинець
Прийнято з кормом	1,934±0,16	1,934±0,21	1,934±0,29	1,934±0,24	1,902±0,24	1,902±0,31	1,902±0,19	1,902±0,36
Виділено з: калом	0,2716± 0,019	0,2691± 0,021*	0,2703± 0,018	0,3005± 0,0111	0,2838± 0,031	0,2467± 0,029	0,2656± 0,032	0,3031± 0,051
сечею	1,6557± 0,140	1,6599± 0,191	1,6585± 0,110	1,6248± 0,241	1,6131± 0,140	1,6513± 0,157	1,6315± 0,126	1,5915± 0,181
Відкладено в організмі	0,0067± 0,0006	0,0050± 0,0004	0,0052± 0,0003	0,0087± 0,0008	0,0051± 0,0004	0,0040±0,0005*	0,0049± 0,0006	0,0074± 0,009
Використано, % від отриманого	0,35	0,26	0,27	0,45	0,27	0,21	0,26	0,39
Кадмій
Прийнято з кормом	0,568± 0,028	0,568± 0,019	0,568± 0,018	0,568± 0,013	0,7009±0,021	0,7009±0,034	0,7009±0,019	0,7009±0,039
Виділено з: калом	0,4716± 0,023	0,4924± 0,014	0,4962± 0,016	0,4609± 0,030	0,5810± 0,023*	0,6097±0,019	0,6021± 0,020	0,5389± 0,036
сечею	0,0853± 0,002	0,0677± 0,003	0,0632± 0,002	0,0940± 0,005	0,1107± 0,038	0,0830± 0,029	0,0900± 0,032	0,1520± 0,049
Відкладено в організмі	0,0111± 0,008	0,0079± 0,007	0,0086± 0,005	0,0131± 0,009	0,0092± 0,008	0,0082±0,0001*	0,0088± 0,0011	0,0100± 0,0018
Використано, % від отриманого	1,96	1,39	1,51	2,31	1,31	1,17	1,26	1,43

Однак на відміну від свинцю, кадмій у 6 разів інтенсивніше виділявся з калом тварин, ніж з сечею, що свідчить про його низьку інтенсивність всмоктування в кров. При цьому найбільш ефективним сорбентом кадмію також виявився алуніт, який на 14,0 % знижував відкладання цього металу в організмі молодняку свиней на відгодівлі порівняно з контролем.

Виведення з організму молодняку свиней миш'яку мало таку ж закономірність як і кадмію. При цьому інтенсивність відкладання миш'яку в тканинах організму молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі майже не відрізнялася між собою, а за абсолютними величинами вона наближалася до відкладання свинцю.

Встановлено, що ртуть, виділялася з організму молодняку свиней на вирощуванні та на відгодівлі, в основному, з сечею (табл. 8). Причому у свиней на відгодівлі з сечею виділялася майже в 10 разів більша кількість ртуті, ніж з каловими масами, тоді як у молодняку свиней на відгодівлі - в середньому в 6 разів.

Згодовування молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі каоліну, алуніту та їх суміші дещо підвищувало інтенсивність виведення ртуті з організму, що свідчить про поліпшення безпеки продукції, одержаної від свиней при використанні природних сорбентів.

Таблиця 8 - Баланс миш'яку та ртуті в організмі молодняку свиней, мг, М±m, n=3

Показник	Вік 2,5 місяці	Вік 8,5 місяці
	дослідна група	4-а контрольна	дослідна група	4-а контрольна
	1-а	2-а	3-я		1-а	2-а	3-я
Миш'як
Прийнято з кормом	0,615± 0,031	0,615± 0,028	0,615± 0,021	0,615± 0,034	0,0717± 0,0080	0,0717± 0,0010	0,0717± 0,0030	0,0717± 0,009
Виділено з: калом	0,0922± 0,0087	0,0683± 0,0051	0,0722± 0,0039	0,1041± 0,0048	0,0164± 0,0013	0,0128± 0,0018	0,0136± 0,0013	0,0179± 0,0017
сечею	0,5199± 0,0190	0,5447± 0,0230	0,5403± 0,0243	0,5073± 0,1716	0,0549± 0,0011	0,0586± 0,0037	0,0578± 0,0044	0,0534± 0,0021
Відкладено в організмі	0,0029± 0,0003	0,0020± 0,0002*	0,0025± 0,004	0,0036± 0,0006	0,0004± 0,00003	0,0003± 0,00005	0,0003± 0,00007*	0,0004± 0,00003
Використано, % від отриманого	0,48	0,33	0,41	0,59	0,55	0,42	0,42	0,56
Ртуть
Прийнято з кормом	0,041± 0,0021	0,041± 0,0036	0,041± 0,0019	0,041± 0,0039	0,073± 0,008	0,073± 0,009	0,073± 0,007	0,073± 0,006
Виділено з: калом	0,0036± 0,00028	0,0039± 0,0001*	0,0043± 0,00027	0,0048± 0,00032	0,0116± 0,00038	0,0085± 0,00029	0,0109± 0,0074	0,0108± 0,0037
сечею	0,0373± 0,0025	0,0370± 0,0021	0,0365± 0,0017	0,0360± 0,0026	0,0612± 0,0021	0,0643± 0,0011	0,0618± 0,0027	0,0618± 0,0032
Відкладено в організмі	0,0001± 0,00005	0,0001± 0,00003	0,0002± 0,00002	0,0002± 0,00006	0,0002± 0,00004	0,0002± 0,00007	0,0003± 0,00004	0,0004± 0,00006
Використано, % від отриманого	0,30	0,30	0,40	0,49	0,27	0,27	0,41	0,55

На основі одержаних даних можна зробити висновок, що важкі метали за шляхом виведення з організму поділяються на дві групи: метали, що виводяться переважно кишечником - кадмій, і метали, що виводяться переважно нирками - свинець, миш'як та ртуть.

При забої свиней дослідних груп, яким згодовували каолін, алуніт або їх суміш, та контрольної групи у внутрішніх органах не виявлено патологічних змін, а також відхилень в їх формі та кольорі.

Разом з тим, застосування каоліну для виведення важких металів з організму свиней зменшило вміст свинцю у печінці на 37,5 %, нирках - на 94 %, м'ясі - на 39,5 %, крові - на 53,4 % та кістках - на 25,6 % порівняно з контролем (табл. 9).

Використання в годівлі свиней алуніту забезпечувало зниження рівня свинцю в печінці, нирках, м'ясі, крові та кістках на 69 -77 % порівняно з контролем.

Згодовування суміші алуніту та каоліну свиням на відгодівлі давало дещо нижчий ефект щодо зниження вмісту ртуті в органах та тканинах порівняно із застосуванням алуніту, однак знижувало рівень цього металу в печінці, нирках, м'ясі, крові та кістках на 41 - 63 % порівняно з контролем.



Таблиця 9 - Вміст важких металів в органах і тканинах свиней (вік 8,5 місяці), мг/кг сухої речовини, М±m, n=3

Органи і тканини	ГДК	Група
		дослідна	4-а контрольна
		1-а	2-а	3-я
Ртуть
Печінка	0,1	0,040±0,001*	0,019±0,001*	0,028±0,001*	0,064±0,002
Нирки	0,2	0,004±0,001*	0,015±0,001*	0,024±0,001*	0,065±0,001
М'ясо	0,03	0,023±0,001*	0,010±0,001*	0,021±0,001*	0,038±0,001
Кров	0,1	0,027±0,001*	0,007±0,001*	0,020±0,001*	0,058±0,001
Кістки	0,1	0,029±0,001*	0,012±0,001*	0,023±0,001*	0,039±0,001
Свинець
Печінка	0,6	0,580±0,03*	0,39±0,01*	0,69±0,05*	1,39±0,04
Нирки	1,0	1,590±0,06*	1,19±0,05*	1,28±0,07*	2,91±0,05
М'ясо	0,5	0,46±0,07*	0,32±0,02*	0,44±0,04*	1,46±0,06
Кров	0,3	0,31±0,009*	0,19±0,008*	0,25±0,004*	0,49±0,006
Кістки	0,5	0,44±0,01	0,40±0,04*	0,39±0,01*	0,63±0,07
Кадмій
Печінка	0,3	0,310±0,02*	0,190±0,009*	0,230±0,01*	0,470±0,008
Нирки	0,3	0,800±0,04*	0,410±0,05*	0,640±0,03*	1,030±0,002
М'ясо	0,05	0,020±0,009*	0,014±0,001*	0,019±0,004*	0,043±0,005
Кров	0,03	0,009±0,001	0,005±0,008	0,006±0,007	0,017±0,009
Кістки	0,50	0,64±0,03	0,39±0,06*	0,44±0,04	0,84±0,06
Миш'як
Печінка	1,0	0,017±0,004*	0,010±0,003*	0,013±0,005*	0,030±0,002
Нирки	1,0	0,019±0,003*	0,014±0,001*	0,016±0,004*	0,030±0,001
М'ясо	0,1	0,021±0,004*	0,017±0,002*	0,018±0,002*	0,040±0,004
Кров	0,05	0,017±0,006	0,011±0,004	0,014±0,007	0,025±0,008
Кістки	1,0	0,020±0,001*	0,010±0,003*	0,010±0,002*	0,030±0,004

При цьому слід відмітити, що найгірше виводилася ртуть за допомогою сорбентів з кісток свиней, що пов'язано з особливістю обміну речовин у цій тканині. Алуніт, каолін та їх суміш ефективно знижували вміст ртуті у м'ясі свиней дослідних груп до МДР порівняно з показниками контрольної групи, де рівень цього токсиканта перевищував норматив.

Необхідно зазначити, що найефективнішим сорбентом ртуті в органах і тканинах свиней можна вважати алуніт, дещо нижчою сорбційною здатністю володіє суміш каоліну та алуніту, а каолін є найменш ефективним щодо елімінації цього токсиканта з організму свиней.

Згодовування каоліну свиням першої дослідної групи сприяло зниженню вмісту свинцю у тканинах печінки на 58,3 %, нирок - на 45,0 %, м'ясі - на 64,5 % та крові - на 36,7 % порівняно з контролем, однак у нирках тварин вміст цього елемента залишався на рівні, що перевищував його допустиму концентрацію майже в 1,6 раза.

Застосування в годівлі свиней алуніту або суміші каоліну та алуніту дало можливість знизити рівень свинцю в усіх тканинах на 50-72,0 % порівняно з контролем.

При згодовуванні свиням каоліну відмічали зниження вмісту кадмію у печінці на 34,0 %, нирках - на 22,3 %, м'ясі - на 53,5 %, тоді як у крові і кістках його рівень не змінювався порівняно з контролем. При застосуванні молодняку свиней на відгодівлі алуніту знижувався вміст кадмію в печінці на 59,6 %, нирках - на 60,2 %, м'ясі - на 67,4 % і кістках - на 53,6 % порівняно з контролем. Застосування суміші каоліну та алуніту в годівлі молодняку свиней також ефективно знижувало вміст кадмію у тканинах внутрішніх органів за виключенням нирок та кісток, де його концентрація перевищувала МДР.

Встановлено, що алуніт, каолін та їх суміш ефективно знижували кількість миш'яку в печінці, нирках, м'ясі, крові та кістках свиней. При цьому у внутрішніх органах тварин, кістках та крові концентрація цього елемента не перевищувала межі МДР. У тварин, що отримували додатково каолін, алуніт та їх суміш коефіцієнти переходу важких металів у тканини були значно нижчими, ніж у контролі.

Застосування свиням каоліну знижувало коефіцієнти накопичення свинцю у їх тканинах на 4,2 %, ртуті - в 3,6 раза, кадмію - в 4,9 раза і миш'яку - на 14,3 % порівняно з контролем. Введення алунітового борошна в корми свиням дозволило знизити накопичення в організмі ртуті в 3,5, а кадмію - в 5,8 раза порівняно з контролем. Згодовування суміші алуніту і каоліну молодняку свиней також знижувало накопичення свинцю, ртуті, кадмію та миш'яку в тканинах тварин порівняно з контролем.

За вмістом води, жиру та золи м'ясо свиней, яким згодовували алуніт, каолін та їх суміш не відрізнялося від контролю і відповідало нормативним вимогам щодо якості.

Дегустаційна оцінка найдовшого м'яза спини свиней показала, що за середнім балом суттєвої різниці між зразками м'яса свиней дослідних груп не було. При цьому смакові якості м'яса і бульйону, одержаного при забої молодняку свиней першої, другої та третьої дослідних груп, мали вищу оцінку, ніж у контролі. Дегустація показала, що середній бал оцінки м'яса свиней першої , другої та третьої дослідних груп був відповідно 3,71; 3,83 та 3,75 проти 3,34 бала у контролі. Результати дегустації підтвердили, що застосування каоліну, алуніту та їх суміші з метою зниження кумуляції важких металів у тканинах свиней забезпечувало високі органолептичні властивості м'яса.

Економічна ефективність застосування сорбентів важких металів при вирощуванні свиней.

Згодовування алуніту, каоліну та їх суміші молодняку свиней позитивно вплинуло на їх продуктивність. Тварини дослідних груп за показниками росту та розвитку переважали аналогів контрольної групи, їх продуктивність була вищою на 4,8 %, 17,8 % та 10,4 % відповідно. Прибуток від реалізації молодняку свиней на відгодівлі другої дослідної групи був вищим на 485,37 грн., третьої - на 2077,58 грн., а четвертої - на 1761,63 грн. порівняно з контролем.



Висновки

У дисертаційній роботі наведено санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування природних сорбентів: каоліну, алуніту та їх суміші свиноматкам та молодняку свиней на вирощуванні і відгодівлі. Експериментально доведено, що в умовах надходження важких металів у низьких дозах до організму свиней вони кумулюються в органах і тканинах і знижують безпеку продукції свинарства. Обґрунтовано дози введення природних сорбентів у корми для свиней з метою одержання безпечної продукції за вмістом ртуті, свинцю, кадмію та миш'яку.

Встановлено, що корми, які використовуються для годівлі свиней, містять ртуть в низьких концентраціях. Вміст кадмію в соняшниковому шроті перевищував МДР більш, ніж у 2 рази, свинцю в кормових дріжджах - у 3 рази, рівень миш'яку в трав'яному та м'ясо-кістковому борошні - у 2 рази.

Використання в годівлі свиноматок каоліну, алуніту і їх суміші для елімінації надлишку важких металів з організму підвищує рівень кальцію та фосфору неорганічного в сироватці крові, а також вміст заліза та кобальту в крові тварин.

Згодовування свиноматкам алуніту, каоліну або їх суміші сприяє зменшенню концентрації у крові холостих маток: свинцю - відповідно на 21,6%, 37,3 та 52,9 %, кадмію - у 13,0; 12,8 та 22,5 раза, миш'яку - на 23,1%; 26,9 та 61,5 %; на 100-ту добу поросності: свинцю - відповідно на 14,8%; 35,2 та 55,6 %, кадмію - у 20,0; 21,0 та 23,8 раза та миш'яку - у 2,7; 2,9 та 3,5 раза; на 15-ту добу лактації: свинцю - відповідно у 5,3; 5,8 та 3,5 раза; кадмію - у 2,8; 3,5 та 3,9 раза та миш'яку - у 2,2; 2,9 та 3,2 раза.

Застосування свиноматкам каоліну, алуніту та їх суміші не впливає на якість молозива та молока, тоді як при застосуванні алуніту поліпшується мінеральний склад молозива та молока за вмістом фосфору, кальцію, заліза та кобальту.

Введення до комбікормів свиноматкам каоліну, алуніту та їх суміші зменшує рівень у молозиві та молоці свинцю та кадмію в середньому в 1,3-1,5 раза, ртуті - в 1,6-1,9 раза та миш'яку - в 1,5-1,7 раза.

Використання каоліну, алуніту або їх суміші в раціонах свиноматок дозволяє отримати відповідно на 10,2 %; 36,6 % та 39,7 % більше здорових новонароджених поросят з живою масою вищою на 3,8; 8,2 та 14,2 % та збереженістю поголів'я до відлучення на рівні 91,7-93,8 %.

При введенні в раціон молодняку свиней на відгодівлі сорбентів знижується вміст у м'ясі ртуті - на 39,5%, свинцю - на 68,5, кадмію - на 48,8, миш'яку - на 90,4 % та підвищується їх забійний вихід відповідно на 0,5; 2,2 та 3,9 %.

Застосування каоліну, алуніту та їх суміші при вирощуванні та відгодівлі свиней дозволяє збільшити прибуток від їх реалізації відповідно на 27 грн.; 61 та 107 грн. на одну голову.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою виведення надлишку важких металів з організму свиней та поліпшення безпеки продукції свинарства необхідно згодовувати каолін в дозі 5,5 %, алуніт - в дозі 5,5 % або їх суміш (каолін 3 %+алуніт 3 %) в перерахунку на суху речовину кормів раціону свиноматкам впродовж всього періоду вирощування і молодняку на відгодівлі. Молодняку на вирощуванні необхідно згодовувати сорбенти у кількості: каолін 3 %, алуніт 3 % або їх суміш (1,5+1,5 %) (Згідно з науково-практичними рекомендаціями «Виробництво екологічно безпечної свинини з використанням природних детергентів»).

Результати досліджень можуть бути використані в навчальних програмах дисциплін «Гігієна тварин», «Токсикологія» та «Ветеринарно-санітарна експертиза» на факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів України, де вивчатиметься виробництво екологічно чистих продуктів свинарства при постійному техногенному навантаженні важкими металами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Давидов Є.А. Нагромадження деяких важких металів у м'ясі при використанні каолінів та алунітів у раціонах свиней / Є.А. Давидов // Науковий вісник НАУ. - 2004. - Вип. 74. - С. 310-314. (Дисертант самостійно розробив схему досліду, зробив аналіз показників, підготував статтю до друку).

2. Давидов Є.А. Еколого-прогресивні способи регуляції надходження поживних речовин і важких металів у кров та молоко свиноматок. / Є.А. Давидов, Т.М. Сукненко, Н.М. Козел, І.В. Хом'як // Наук.теор.зб. Вісник ДАУ. Житомир. - 2006. - №1 (16). - С. 85-92 (Автором проведено дослідження крові і молока свиноматок, підготовлено матеріал до друку).

3. Бурлака В.А. Акумуляція важких металів у внутрішніх органах свиней при використанні металовмісних добавок / В.А. Бурлака, Є.А. Давидов, Н.В. Павлюк // Наук.теор. зб. Вісник ДАУ. Житомир. - 2007. - №1. (18) С. 125-130. (Дисертант провід дослідження, підготував статтю до друку).

4. Бурлака В.А. Перетравність речовин корму, азоту та обмін кальцію і фосфору у підсвинків на вирощуванні при використанні мінеральних добавок. / В.А. Бурлака, Т.М. Сукненко, Є.А. Давидов // Науково-техн. бюл. ІТ УААН, Харків. - 2007. - № 95. - С. 28-32. (Дисертант виконав експериментальну частину роботи, зробив статистичну обробку даних, підготував статтю до друку).

5. Виробництво екологічно безпечної свинини з використанням природних детергентів [Науково-практичні рекомендації] / В.А. Бурлака, Є.А. Давидов, Л.Ф. Бабич, М.М. Кривий, І.А. Гелевер. - Житомир, 2011. - 35 с. (Дисертант провів виробничу перевірку результатів досліджень).



Давидов Є. А. Cанітарно-гігієнічне обґрунтування використання природних сорбентів для елімінації важких металів з організму свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.06 - гігієна тварин та ветеринарна санітарія. Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2011.

Дисертація присвячена санітарно-гігієнічному обґрунтуванню застосування природних сорбентів (каолін, алуніт або їх суміш) свиноматкам (холостим, поросним, підсисним), а також молодняку на вирощуванні і відгодівлі з метою зниження токсичного пресингу важких металів на їх організм. Встановлено, що надходження важких металів, а саме: ртуті, свинцю, кадмію та миш'яку в незначних дозах з кормами до організму свиноматок спричиняє накопичення їх у крові, молозиві та молоці, що створює небезпеку отруєння свиноматок та новонароджених поросят.

Показано, що кадмій виводиться з організму молодняку свиней переважно кишечником, а свинець, миш'як та ртуть - переважно нирками.

Введення в раціон свиноматок каоліну, алуніту їх суміші у кількості відповідно 5,5 %; 5,5 %; та (3 %+3 %) впливає на мінеральний склад крові і знижує кількість важких металів: миш'яку на 21,6-37,3 %; кадмію 23,1-27,8 %; свинцю на 14,8-53,6 %; у молозиві та молоці: свинцю на 52,1-57,7 % і 6,2 раза; ртуті на 12,5-51,2 %, кадмію - на 26,5-47,5 %, миш'яку - на 50-73 %.

Введення каоліну, алуніту та їх суміші в раціон свиноматок дозволило отримати на 10,2-36,6 % більше поросят та підвищити їх збереженість до відлучення на 3-5 % і збільшити живу масу на 5,9-9,7 %.

Встановлено, що введення в раціон молодняку свиней на вирощуванні каоліну у кількості 3 %; алуніту - 3 % та їх суміші (1,5 %+1,5 %), а на відгодівлі відповідно на 5,5 %; 5,5 % та (3 %+3 %) в перерахунку на суху речовину корму дозволило зменшити у м'ясі вміст ртуті - на 39,5 %, свинцю - на 68,5 %, кадмію - на 48,8 %, миш'яку - на 90,4 %. Забійний вихід свиней дослідних груп, які отримували каолін, алуніт або їх суміш, підвищується відповідно на 0,5%; 2,2 та 3,9 % відповідно.

Ключові слова: важкі метали, свинець, кадмій, ртуть, миш'як, свиноматки, поросята, молодняк, тканини, продукція, корми.



Давыдов Е.А. Cанитарно-гигиеническое обоснование использования естественных сорбентов для элиминации тяжелых металлов из организма свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарних наук по специальности 16.00.06 - гигиена животных и ветеринарная санитария. Национальный университет биоресурсов и прородопользования Украины, 2011.

Диссертация посвящена санитарно-гигиеническому обоснованию применения природных сорбентов (каолина, алунита или их смеси) свиноматкам (холостым, супоросным, подсосным), а также молодняку на выращивании и откорме с целью снижения токсического прессинга тяжелых металлов на их организм. Корма, исспользуемые для кормления свиноматок и молодняка свиней на выращивании и откорме, содержат тяжелые металлы: ртуть, свинец, кадмий и мышьяк в незначительных количествах. Концентрация кадмия в комбикорме, кормовой свекле, травяной муке, пшенице, ячмене, овсе, пшеничных отрубях, кукурузе, мясо-костной муке и кормовых дрожжах не превышала МДК, однако в горохе она достигала этой величины, а в подсолнечниковому шроте превышала МДК более чем в 2 раза.

Найбольшее содержание свинца обнаружено в кормовых дрожжах, оно превышало МДК в 3 раза, в травяной муке уровень этого токсиканта приближался к МДК, а в комбикорме, кормовой свекле, пшенице, ячмене, овсе, пшеничных отрубях, кукурузе и мясо-костной муке его содержание не превышало нормативную величину.

Наиболее высокой оказалась концентрация ртути в кукурузе и горохе, но данный показатель не превышал МДК. Наиболее загрязненными мышьяком были травяная и мясо-костная мука, где его уровень превышал допустимую норму в 2 раза.

Поступление ртути, свинца, кадмия и мышьяка в незначительных дозах с кормами в организм вызывает накопление их в крови, молозиве и молоке, что создает опасность отравления свиноматок и новорожденных поросят.

Показано, что кадмий выводится из организма молодняка свиней преимущественно кишечником, а свинец, мышьяк и ртуть - почками.

Введение в рацион свиноматок природных сорбентов: каолина, алунита и их смеси в количестве 5,5 %; 5,5 % и (3 %+3 %) повлияло на минеральный состав крови и снизило количество тяжелых металлов: мышьяка на 21,6-37,3 %; кадмия - на 23,1-27,8 %; свинца - на 14,8-53,6 %; в молозиве и молоке: свинца - на 52,1-57,7 % и 6,2 раза; ртути - на 12,5-51,2 %, кадмия - на 26,5-47,5 %, мышьяка - на 50-73 %.

Введение каолина, алунита и их смеси в рацион свиноматок позволило получить больше на 10,2-36,6 % поросят, повысить их сохранность до отьема на 3-5 % и увеличить живую массу на 5,9-9,7 %.

Исспользование каолиновой муки для выведение тяжелых металлов из организма свиней способствовало уменьшению содержания свинца в печени на 37,5 %, почках - на 94 %, мясе - на 39,5 %, крови - на 53,4 % и костях - на 25,6 %. Исспользование в кормлении свиней алунитовой муки обеспечивало снижение уровня свинца в печени, почках, мясе, крови и костях животных в среднем на 69-77 %.

Смесь алунитовой и каолиновой муки в рационе свиней на откорме давала несколько меньший эффект по снижению содержания ртути в органах и тканях животных, чем при использовании алунита, но уменьшала кумуляцию этого металла в печени, почках, мясе, крови и костях на 41-63 %.