Рослинність Розточчя: диференціація, синтаксономія, тенденції розвитку

Природні хвойні та змішані ліси класу VACCINIO-PICEETEA належать, до 12 асоціацій двох порядків. Порядок Cladonio-Vaccinietalia включає 10 асоціацій хвойних лісів із домінуванням Pinus sylvestris, на диференціацію яких найбільше впливають географічні чинники. Порядок Vaccinio-Piceetalia включає дві асоціації з домінуванням Picea abies та Abies alba, які мають бореально-континентальний тип поширення і відомі лише з Польського Розточчя, це Abietetum polonicum та Querco roboris-Piceetum.

Похідні ценози на місці лісів формуються у залежності від класу лісової рослинності та характеру дестабілізаційного впливу на ценоз. Чорновільхові ліси класу ALNETEA GLUTINOSAE, переважно, мають природне походження, штучно створених таких лісів на Розточчі немає. Основною причиною появи похідних ценозів у їх місцях є пониження рівня ґрунтових вод та рубання. Похідні ценози на місці лісів класу QUERCO-FAGETEA найчастіше утворюються після рубань та подальшого створення лісових культур з участю сосни. Серед них є деревостани різного віку, що і визначає їх синтаксономічну приналежність. Похідні ценози на місці природних лісів класу VACCINIO-PICEETEA з огляду на специфіку місцезростань, у яких вони формуються, утворені із участю тих же хвойних порід. Проте суцільні рубання призводять до знищення природних рис фітоценозів, оскільки у мокрих типах лісу настає ще більше заболочення, а в свіжих та сухих - осушення. Всі похідні ценози у місцях рубань природних лісів об'єднуються у вікові групи. У перші роки після рубання ценоз класифікується як угруповання класу EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII, пізніше наступає фаза регенерації. Переважна більшість лісів цієї вікової групи не піддається класифікації, оскільки містить діагностичні види декількох класів, тому їх приналежність та місце у синтаксономічній схемі визначається лише за допомогою методу Копечки-Гейні на рівні класу чи порядку. І тільки після появи природного підросту та формування комплексу характерних видів ценоз можна ідентифікувати на рівні, нижчому від порядку.

Рослинність вирубок та лісових культур належить до класу EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII і представлена фітоценозами 11 асоціацій, структура яких наближає їх, з одного боку, до рудеральної, з іншого - до лісової рослинності. Специфіка таких ценозів полягає в підвищеній ролі нітрофільних рослин, навіть на ділянках, зайнятих раніше хвойними лісами. Процес лісовідновлення відбувається зі зміною вікових стадій вирубок із власним набором діагностичних видів. Порядок Atropetalia включає 6 асоціацій первинних стадій заростання вирубок на бідних ґрунтах, а порядок Sambucetalia - 5 асоціацій пізніх стадій вирубок та незімкнутих лісових культур, якими є угруповання із перевагою кущів та дрібнолистяних дерев.

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СИНТАКСОНІВ НЕЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ РОЗТОЧЧЯ

Генетично пов'язана з лісовою нелісова рослинність відноситься до 18 класів. Серед них гігрофільна, переважно, природного походження, а суходільна включає природні, напівантропогенні і синантропні ценози.

Гігрофільна рослинність включає 66 асоціацій з 8 класів, серед яких 4 класи водної (LEMNETEA MINORIS, POTAMETEA, UTRICULARIETEA INTERMEDIO-MINORIS, LITORELLETEA UNIFLORAE), 1 - прибережно-водної (PHRAGMITETEA), 2 - болотної (низинних та перехiдних боліт SCHEUCHZERIO-CARICETEA, верхових боліт OXYCOCCO-SPHAGNETEA), та 1 - ефемерної рослинності з тимчасово затоплених місць (ISOЛTO-NANOJUNCETEA). Екологічні ніші гігрофільної рослинності окреслюються типом водойми, глибиною, температурою та хімічним складом води, рівнем освітленості водної поверхні, щільністю, механічним та хімічним складом донного субстрату, режимом господарського використання водойми.

Природні та напівантропогенні угруповання суходільних трав включають фітоценози як природного походження, так і сформовані під незначним впливом антропогенних чинників. Природні асоціації трав - це дві асоціації псаммофільної рослинності (клас KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORETEA CANESCENTIS), дві - ксеротермної (клас FESTUCO-BROMETEA), чотири - пустищних лук та вересняків (клас NARDO-CALLUNETEA), дві екотонної (клас TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI), і дві асоціації наскельної рослинності (клас ASPLENIETEA RUPESTRIA). Напівантропогенні фітоценози належать до 27 лучних асоціацій класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA, у якому порядок PIantaginetalia majoris об'єднує угруповання нітрофільних рослин на ущільнених грунтах, порядок Trifolio fragiferae-Agrostietalia stoloniferae утворений асоціаціями трав, які формуються в надмірно зволожених місцях під впливом випасання. Порядок Molinietalia caeruleae включає ценози природних вологих одноукісних заплавних лук, а порядок Arrhenatheretalia - післялісових суходільних лук, які утримуються завдяки сприянню людини і при його відсутності швидко змінюються природними ценозами.

Синантропна рослинність утворена асоціаціями 4 класів, які різняться життєвими формами видів та прив'язаністю до грунтів. Клас BIDENTETEA TRIPARTITI включає дві асоціації терофітів на пересихаючих берегах водойм. Клас ARTEMISIETEA VULGARIS - 21 асоціацію рудеральної нітрофільної рослинності, яка формується на багатих, добре аерованих, ґрунтах, і уникає кам'янистих субстратів, поступаючись на них місцем фітоценозам двох асоціацій класу AGROPYRETEA INTERMEDIO-REPENTIS. Клас STELLARIETEA MEDIAE об'єднує ценози 23 асоціацій одно-дворічних сегетальних та рудеральних рослин.

Пізнання регіональних особливостей лісової рослинності потребує детального вивчення нелісових угруповань, які мають безпосереднє відношення до природних лісів. За синтаксономічною структурою та діагностичними ознаками таких асоціацій можна встановити попередні та наступні серії у динамічних рядах лісової рослинності регіону, що вкрай необхідне для правильного планування господарських та охоронних заходів.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РОСЛИННОСТІ РОЗТОЧЧЯ

Лісова рослинність. Фітоценози класу SALICETEA PURPUREAE у ході сукцесій трансформуються у заплавні ліси класу ALNETEA GLUTINOSAE через різні проміжні стадії. Сукцесійні взаємозв'язки фітоценозів інших класів рослинності фрагментарно представлено на рис. 3. Встановлено, що практично всі фітоценози листяних лісів на Розточчі виказують тенденції до переходу в ценози асоціації Tilio cordatae-Carpinetum betuli з класу QUERCO-FAGETEA, яка найкраще підходить на роль гомеостатичної стадії у динамічному ряду листяних лісів. Багаті і мезофільні її варіанти при зрідженні деревостану інколи переходять у Potentillo albae-Quercetum, при оліготрофізації екотопу - у Querco roboris-Pinetum, а прирiчкові її варіанти можуть трансформуватися у фітоценози Fraxino-Alnetum. Асоцiацiя Dentario glandulosae-Fagetum, з практики європейської фiтосоцiології, дуже рiдко еволюцiонує в напрямi iнших лiсових асоцiацiй. Лише на дуже бiдних ґрунтах ценози асоцiацiї переходять у Querco roboris-Pinetum, або Luzulo pilosae-Fagetum. Найстабільнішими фітоценозами хвойних лісів класу VACCINIO-PICEETEA є Leucobryo-Pinetum, Querco roboris-Pinetum. Cladonio-Pinetum є рідкісною асоціацією, а ценози Festuco ovinae-Pinetum є напівнатуральними, тому швидко переходять у інші угруповання. Vaccinio uliginosi-Pinetum при осушенні трансформується у Leucobryo-Pinetum та Querco roboris-Pinetum. Остання є перехідною стадією між угрупованнями хвойних та листяних лісів і початком формування Tilio cordatae-Carpinetum betuli. Найменш прогнозованими є динамічні тенденції пухнастоберезових лісів Vaccinio uliginosi-Betuletum pubescentis, на стан і структуру яких впливає зміна гідрологічних умов.

Нелісова рослинність природного походження при незмінних умовах середовища самовідновлюється. Проте у регіоні низинні болота класу SCHEUCHZERIO-CARICETEA та верхові болота класу OXYCOCCO-SPHAGNETEA під дією меліорації деградували до пустищних лук, хоча перші з них у низинній Європі є вихідною стадією для формування заплавних чорновільхових лісів класу ALNETEA GLUTINOSAE, а другі - болотних борів класу VACCINIO-PICEETEA.

Стратегія угруповань псаммофільної рослинності класу KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORETEA CANESCENTIS пов'язана із умовами середовища. Найсухіші варіанти таких асоціацій стають першими стадіями розвитку сухих борів Cladonio-Pinetum, у кращих умовах - свіжих борів Leucobryo-Pinetum чи Peucedano-Pinetum. Багатші та більш мезофільні фітоценози є ініціаторами формування свіжих борів Leucobryo-Pinetum та змішаних лісів Querco roboris-Pinetum. Лучні степи класу FESTUCO-BROMETEA з часом заростають листяними лісами. На Розточчі помічено також дуже рідкісний процес розвитку гігрофільної рослинності із ценозів цього класу при постійно зростаючому рівні зволоження. У мезотрофних місцях такий сукцесійний ряд має вигляд: FESTUCO-BROMETEA > NARDO-CALLUNETEA > Molinietalia caeruleae; у евтрофних місцях

FESTUCO-BROMETEA > Arrhenatheretalia > Alopecurion pratensis > Molinietalia caeruleae > Magnocaricion. Фітоценози класу NARDO-CALLUNETEA трансформуються у лучні фітоценози, а потім - у соснові та змішані ліси через різноманітні проміжні стадії. Луки класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA порядку Arrhenatheretalia є вторинними в місцях листяних лісів класу QUERCO-FAGETEA (союзи Potentillo albae-Quercion petraeae, Carpinion betuli та Fagion sylvaticae), тому їх сукцесії спрямовані на відновлення широколистяних лісів.

Генетичні ряди рослинності Розточчя представлені у табл. 2. Неморальний генетичний ряд утворюють асоціації, генетично та сукцесійно пов'язані із широколистяними лісами. У ньому виділяється декілька гілок, утворених дією різних екологічних чинників. Головну гілку цього ряду складають зональні асоціації лісів класу QUERCO-FAGETEA та їх генетичні і сукцесійні відповідники, утворені внаслідок заростання лучних степів класу FESTUCO-BROMETEA та екотонних ценозів класу TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI, останні є попередниками широколистяних, найчастіше, дубових лісів. Друга гілка утворена зональними асоціаціями лісів класу QUERCO-FAGETEA та їх попередниками, утвореними внаслідок заростання евтрофних водойм і утворення низинних боліт класу SCHEUCHZERIO-CARICETEA та вільшин класу ALNETEA GLUTINOSAE. Третя гілка неморального ряду є найменш виразною. Вона утворена асоціаціями заплавних вербово-тополевих лісів класу SALICETEA PURPUREAE, які можуть розвиватися у вільшини ALNETEA GLUTINOSAE і далі у мезофільні ліси QUERCO-FAGETEA.

Таблиця 2. Синтаксони генетичних рядів рослинності

Виходячи з гiпотези про формування гомеостатичних угруповань, укладено синтаксономiю потенцiйної лісової рослинностi Розточчя: ALNETEA GLUTINOSAE (Ribeso nigri-Alnetum), VACCINIO-PICEETEA (Leucobryo-Pinetum, Vaccinio uliginosi-Pinetum, Querco roboris-Pinetum), QUERCO-FAGETEA (Potentillo albae-Quercetum, Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, Dentario glandulosae-Fagetum, Tilio cordatae-Carpinetum betuli).

Бореальний ряд складений синтаксонами хвойних та змішаних лісів класу VACCINIO-PICEETEA, генетично споріднених з ними ценозами та похідними угрупованнями у їх місцях. Попередниками хвойних лісів у регіоні найчастiше є ценози болiт перехiдного типу (Caricetum lasiocarpae, Caricetum rostratae), верхового (Sphagnetum magellanici), а також мокрі луки (Molinietum caeruleae, Deschampsietum caespitosae) та вересняки. На мiсцi знищених сухих борів найчастiше трапляються пустищнi луки класу NARDO-CALLUNETEA, рідше - луки класу MOLINIO-ARRHENATHERETEA (Poo-Festucetum rubrae, Lolio-Cynosuretum), а в мiсцях iз пiщаним ґрунтом - псаммофiльнi ценози KOELERIO GLAUCAE - CORYNEPHORETEA CANESCENTIS (Spergulo vernalis-Corynephoretum). На розораних дiлянках формуються угруповання Echinochloo-Setarietum, Scleranthetum annui. Саме ці фітоценози є стартовими стадіями для формування природних хвойних лісів.

Синтаксонами потенцiйної рослинності Розточчя будуть клiмаксові, гомеостатичні для регiону лісові ценози.

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ОХОРОНИ, ВІДТВОРЕННЯ ТА РЕНАТУРАЛІЗАЦІЇ РОСЛИННОСТІ РОЗТОЧЧЯ

Созологічний аналіз раритетного фітогено- і фітоценофонду Розточчя показав, що із 1564 видів Розточчя 169 мають аутфітосозологічний індекс вище середнього. З них 97 занесено до Червоної книги України, 140 - до Червоної книги та Списку зникаючих видів Польщі, 13 - до Додатку І Бернської конвенції, 4 - до Європейського Червоного списку тварин і рослин, 39 видам присвоєно категорію EX (Extinct). 150 із раритетних видів виявлено на природоохоронних територіях. Із 194 асоціацій Розточчя 23 мають загальний синфітосозологічний індекс вище середнього. Із раритетних асоціацій на заповідних територіях виявлено лише 17.

Ренатуралізація рослинності. На основі шкали натуральності фітоценозів, С.Стойка і Л.Тасєнкевич (2008), ми розробили шкалу, пристосовану до флористичної класифікації рослинності (табл. 3).

Аналіз ступенів натуральності фітоценозів показав, що 20 асоціацій Розточчя є повністю натуральними, 44 - майже натуральними, 73 - напівнатуральними, і 57 дуже видозмінені. Серед лісових асоціацій лише три є натуральними, 15 - майже натуральними, 11 - напівнатуральними. Таке ж співвідношення серед асоціацій листяних лісів, а серед хвойних лісів практично немає натуральних: 7 із них є майже натуральними, 5 - напівнатуральними.

Ренатуралізація рослинності з точки зору методу Ж. Браун-Бланке означає відновлення видового складу (насамперед, комплексу діагностичних видів), а також структури, функціональної та регенераційної здатності фітоценозів. Способи ренатуралізації залежать від ступеня їх видозміни. Якщо залишився збереженим едафотоп, необхідні реконструктивні та репатріативні заходи, які стосуються лише фітобіоти. Виняток становлять чорновільхові та букові ліси, які на Розточчі практично завжди є природними, і в незмінних умовах середовища самовідновлюються. У всіх решти лісових ценозах необхідно усунути основні дестабілізаційні чинники, якими на Розточчі є: впровадження сосни у місцях листяних лісів, монотипiзацiя видового складу та нівелювання ярусної структури насаджень рубаннями, надмірне зрідження деревних ярусів, і, як наслідок, поселення видiв вирубок, звуження екологічного спектру лісових ценозів, посадка екзотів, надмірна рекреацiя та випасання худоби.

Таблиця 3. Шкали для оцінки натуральності фітоценозів із врахуванням флористичних критеріїв

Ділянки нелісової рослинності в умовах Розточчя - це або природні місця її формування, або місця колишніх лісів. Для нелісової рослинності різних класів чинники, які впливають на їх стабільний стан, іноді є взаємно протилежними: евтрофізація (гігрофільні, ксеротермні ценози), порушення гідрологічного режиму (гігрофільні), виснажливе природокористування (лучні, псаммофільні), режим заповідання та відсутність сінокосіння і випасу (лучні, лучно-степові). Більшості ценозів нелісової рослинності у регіоні необхідне помірне сприяння людини.

Збереження біорізноманіття у межах всього регіону можливе лише при забезпеченні стабільного стану екосистем Розточчя як вагомої транскордонної частини Всеєвропейської екомережі. Одним із можливих варіантів розв'язання цієї глобальної проблеми є створення міжнародного біосферного резервату "Розточчя" на території України та Польщі, який, згідно статуту, забезпечить виконання трьох основних функцій: охоронної (збереження біотичного, екосистемного і ландшафтного різноманіття), сталого розвитку регіону розташування резервату (при цьому пріоритетним завданням є відновлення лісових ресурсів та ведення лісового і сільського господарства на засадах сталого розвитку), логістичної (реалізація спільних українсько-польських програм досліджень на базі резервату). Транскордонний біосферний резерват "Розточчя", проект та номінаційна форма якого базується на наших дослідженнях, є запорукою ефективності спільних зусиль у дотриманні міжнародного природоохоронного законодавства, забезпеченні сталого розвитку на східних теренах Європейського Союзу та збереження природних екосистем Головного Європейського вододілу на Розточчі.

ВИСНОВКИ

Вперше цілісно узагальнено дані про фіторізноманіття лісового регіону Розточчя, який територіально належить до Польщі та України. На основі флористичного підходу за методикою Ж. Браун-Бланке розроблено регіональну синтаксономічну схему рослинності та здійснено її структурно-порівняльний аналіз. З позицій системного підходу виявлено взаємозв'язки між зональними та азональними, корінними та похідними лісовими та нелісовими комплексами рослинності, здійснено багатовекторний аналіз їх диференціації. Виконано флористичний, синтаксономічий та еколого-ценотичний аналіз структури рослинності, встановлено характеристики всіх синтаксонів. Виявлено динамічні тенденції рослинних комплексів, їх фітосозологічну цінність та запропоновано заходи збереження і ренатуралізації.

1. У континуумі рослинності Розточчя дискретність та мозаїчність формуються на основі структурних особливостей локального географічного середовища: просторових, орографічних, висотно-кліматичних та едафічних. Вона є типовою для перехідної смуги між неморальною та бореальною зонами і представлена 194 асоціаціями із 63 союзів 37 порядків, 23 класів.

2. Широтне положення зумовило належність зональної рослинності до порядку Fagetalia sylvaticae класу листяних лісів QUERCO-FAGETEA, екстразональної - до порядку Quercetalia pubescenti-petraeae цього ж класу, а також класу хвойних лісів VACCINIO-PICEETEA та класів лучно-степової (FESTUCO-BROMETEA) і екотонної (TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI) рослинності. Інтразональна рослинність належить до класу верхових боліт OXYCOCCO-SPHAGNETEA та наскельних фітоценозів ASPLENIETEA RUPESTRIA. Азональні типи рослинності представлені гігрофільною, псаммофільною та синантропною серіями.

3. У меридіональному напрямі від Західного до Львівського Розточчя асоціації субатлантичного клімату поступово змінюються монтанними, бореальними та аридними лучно-степовими.

4. На зовнішніх макросхилах Українського та Польського Розточчя розташування висотних поясів лісової рослинності є дзеркальним, що відображає особливості геоморфології та висотної диференціації рослинності регіону.

5. Флористичне наповнення асоціацій лісової на нелісової рослинності представлене 1564 видами із 568 родів 122 родин, більшість з яких синтаксономічно приурочена до широколистяних лісів класу QUERCO-FAGETEA та похідних від нього класів. Другою за кількістю видів є бореальна група, представлена класом хвойних лісів VACCINIO-PICEETEA та генетичного пов'язаних з ним класів рослинності.

6. За видовим складом найбільш подібними є структури рослинності Українського та польської частини Равського Розточчя, а найменш схожими є синтаксономічні структури Українського та Західного Розточчя.

7. Лісова рослинність Розточчя відноситься до 5 класів та 40 асоціацій: 17 листяних і 12 хвойних лісів та 11 асоціацій вирубок та лісових культур. При застосуванні методу Копечки-Гейні виявлено, що трансформовані лісові ценози піддаються ідентифікації на рівні вищих від асоціації синтаксонів.

8. Генетично пов'язана з лісовою нелісова рослинність відноситься до 154 асоціацій з 18 класів. Серед них суходільна включає природні, напівантропогенні і синантропні ценози, а гігрофільна, переважно, природного походження.

9. Генезис широколистяних лісів класу QUERCO-FAGETEA пов'язаний з угрупованнями класів низинних і перехідних боліт (SCHEUCHZERIO-CARICETEA), лук (MOLINIO-ARRHENATHERETEA), екотонів (TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI), лучних степів (FESTUCO-BROMETEA), вербово-тополевих лісів (SALICETEA PURPUREAE) та вільшин (ALNETEA GLUTINOSAE), а хвойних лісів VACCINIO-PICEETEA - з ценозами класів верхових боліт (OXYCOCCO-SPHAGNETEA), псаммофільної рослинності (KOELERIO GLAUCAE-CORYNEPHORETEA CANESCENTIS), пустищних лук та вересняків (NARDO-CALLUNETEA).

10. Потенцiйна лісова рослинність Розточчя може бути представлена синтаксонами: ALNETEA GLUTINOSAE (Ribeso nigri-Alnetum), VACCINIO-PICEETEA (Leucobryo-Pinetum, Vaccinio uliginosi-Pinetum, Querco roboris-Pinetum), QUERCO-FAGETEA (Potentillo albae-Quercetum, Stellario nemorum-Alnetum glutinosae, Dentario glandulosae-Fagetum, Tilio cordatae-Carpinetum betuli).

11. Із 1564 видів Розточчя 169 мають аутфітосозологічний індекс вище середнього. З них 97 занесено до Червоної книги України, 140- до Червоної книги та Списку зникаючих видів Польщі, 13 - до Додатку І Бернської конвенції, 4 - до Європейського Червоного списку тварин і рослин, 39 видам присвоєно категорію EX (Extinct). 150 із раритетних видів виявлено на природоохоронних територіях. Із 194 асоціацій Розточчя 23 мають загальний синфітосозологічний індекс вище середнього. Із раритетних асоціацій на заповідних територіях виявлено лише 17.

12. За ступенем натуральності фітоценозів за видовим складом показав, що 20 асоціацій Розточчя є повністю натуральними, 44 - майже натуральними, 73 - напівнатуральними, і 57 дуже видозмінені. Серед лісових асоціацій лише три є натуральними, 15 - майже натуральними, 11 - напівнатуральними. Таке ж співвідношення серед асоціацій листяних лісів: три є натуральними, 7 - майже натуральними, 7 - напівнатуральними, а серед хвойних лісів практично немає натуральних: 7 із них є майже натуральними, 5 - напівнатуральними.

13. Порушення структури і видового складу ценозів лісової рослинності спровоковане такими основними чинниками: впровадженням сосни у місця листяних лісів, монотипiзацiєю видового складу та спрощенням ярусної структури, надмірним зрідженням деревних ярусів, падінням рівня грунтових вод, евтрофізацією середовища, впровадженням екзотів та виснажливим природокористуванням; нелісової рослинності: порушенням гідрологічного режиму, виснажливим природокористуванням, евтрофізацією середовища, строгим режимом заповідання, відсутністю сінокосіння та випасу.

14. Ренатуралізація рослинності можлива за усунення дестабілізаційних чинників та відновлення діагностичного комплексу видів асоціацій. Для лісових ценозів вона повинна забезпечити формування насадження із повнотою не менше 0.7, виведення зі складу екзотів та невластивих екотопу видів, сприяння поновленню корінних порід, розрахунок рекреаційного та пасторального навантаження, реконструктивні заходи у розладнаних ценозах. Для нелісової рослинності ренатуралізаційні заходи на післялісових і природних ділянках є різними. Довготривалі стадії післялісової рослинності підтримуються антропогенним навантаженням, природна нелісова рослинність крайніх сухих і мокрих екотопів самовідтворюється, мезофільна - потребує часткового видалення фітомаси випасом чи сінокосінням.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Сорока М.І. Судинні рослини Державного заповідника "Розточчя" / Сорока М.І. - Львів, УкрДЛТУ, 1990. - 278 с. - (Препринт / УкрДЛТУ, 1990).

2. Данилків I.С. Мохоподібні Державного заповідника "Розточчя" / Данилків I.С., Сорока М.І. - Львів : УкрДЛТУ, 1991. - 78 с. - (Препринт / УкрДЛТУ, 1991) (дисертантом особисто зібрано гербарні зразки та визначено частину видів мохоподібних).

3. Kompleksowe badania њrodowiska przyrodniczego Roztocza. - Krynicki G., Soroka M., Gryniuk J. i inne // Lublin : Wyd-wo UMCS, 1997. - 101 s. (дисертантом у співавторстві написано розділи «Mszaki (Bryophyta) Roztocza - analiza problemуw», «Inwentaryzacja objektуw przyrodniczych Roztocza», «Monitoring roњlinnoњжi na obszarze Roztocza»).

4. Сорока М.І. Флора судинних рослин Українського Розточчя / Сорока М.І. - Львів, 2002. - 154 с.

5. Данилків І.С. Мохоподібні Українського Розточчя / Данилків І.С., Лобачевська О. В., Мамчур З. І., Сорока М.І. / Ін-т екології Карпат, 2002. - 318 с. - (Препринт / Ін-т екології Карпат, 2002) (дисертантом особисто зібрано гербарні зразки та визначено частину видів мохоподібних).

6. Сорока М.І. Рослинність Українського Розточчя / Сорока М.І. - Львів : Вид-во "Світ", 2008. - 432 с.

7. Сорока М.І. Флора та рослинність території, зарезервованої під створення міжнародного біосферного резервату "Розточчя". Матеріали до проекту та номінаційної форми / Сорока М.І. - Львів : Вид-во НЛТУ України, 2008. - 115 с. - (Препринт / НЛТУ України, 2008).

8. Яворівський національний природний парк. До 10-річчя створення. - Львів : Вид-во ЗУКЦ, 2008. - 166 с. (дисертантом особисто написано розділи «Загальна характеристика рослинності парку» та «Раритетні фітоценози», а розділ «Судинні рослини» - у співавторстві).

Статті у наукових фахових виданнях за темою дисертації:

1. Гринюк Ю.Г. Деякі особливості рослинних сукцесій в заповіднику "Розточчя" / Гринюк Ю.Г., Сорока М.І., Стрямець Г.В., Ференц Н.М. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 1994. - Вип. 1. - С. 14_19. (дисертантом особисто зроблено описи рослинності та проаналізовано основні напрями сукцесій).

2. Сорока М.І. Рідкісні та зникаючі види рослин Українського Розточчя / Сорока М.І. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 4. - С. 77- 81.

3. Сорока М.І. Синтаксономія рослинності Українського Розточчя / Сорока М.I. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 7. - С. 37_41.

4. Swiкs F. Expansion of Iva xanthiifolia Nutt. in the city of Lvov / Swiкs F., Soroka M. // Annales UMCS. - 1998. - Vol. LIII. - Sectio C, Biologia. - S. 93_110. (дисертантом особисто зроблено фітосоціологічні описи та укладено синтаксономічну схему).

5. Сорока М.І. Флористичні дослідження в заповіднику "Розточчя" / Сорока М.І. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 1995. - Вип. 4. - С. 72_77.

6. Сорока М.І. Реінтродукція зниклих видів судинних рослин в Українському Розточчі / Сорока М.І. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 202_205.

7. Сорока М.І. Синтаксономія рослинности природного заповідника "Розточчя" / Сорока М.І. // Праці Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. - Сер.: Екологічний зб. - Львів, 1999. - Т. - ІІІ. - С. 105_113.

8. Swiкs F. Aquatic plants and rush-plants of the upper Vereshitsa river valley in the region of Lvov Roztocze / Swiкs F., Soroka M. // Annales UMCS. - 2000. - Vol. LV. - Sectio C, Biologia. - S. 73_105. (дисертантом особисто зроблено фітосоціологічні описи та укладено синтаксономічну схему водної рослинності).

9. Сорока М.І. Аналіз флори Українського Розточчя / Сорока М.І. // Праці Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. - Сер.: Екологічний зб. - 2. - Львів, 2001. - Т., вип. VII. - С. 143_158.

10. Сорока М.І. Рослинність вирубок Українського Розточчя / Сорока М.І. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.2. - С. 31_35.

11. Сорока М.І. Букові ліси Розточчя - синтаксономія та генезис / Сорока М.І. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Лісівницькі дослідження в Україні (ІХ Погребняківські читання). - Львів : РВВ УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 106_116.

12. Сорока М.І. Флора та рослинність Природного заповідника "Розточчя" / Сорока М.І. // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 170_179.

13. Сорока М.І. Діагностування лісових фітоценозів Українського Розточчя методом Браун-Бланке / Сорока М.І. // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 71_75.

14. Сорока М.І. Генезис асоціацій лісової рослинності Розточчя та динамічні тенденції у них / Сорока М.І. // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 15_22.

15. Сорока М.І. Генетичні типи сосново-букових лісів Українського Розточчя / Сорока М.І. // Наукові праці ЛАН України : зб. наук. праць. - Львів : НУ "Львівська політехніка". - 2007. - Вип. 5. - С. 92_97.

16. Сорока М.І. Хвойні та змішані ліси (клас VACCINIO-PICEETEA Br.-Bl. 1939) та передумови їх природного формування на Розточчі / Сорока М.І. // Наукові праці ЛАН України : зб. наук. праць. - Львів : НУ "Львівська політехніка". - 2008. - Вип. 6. - С. 85_91.

17. Сорока М.І. Флора судинних рослин природного регіону Розточчя / Сорока М.І. // Дослідження біотичного й ландшафтного розмаїття та його збереження. Праці Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка. - Сер.: Екологічний зб. - Львів, 2008. - Т. XXIII. - С. 70_85.

18. Сорока М.І. Ординація рослинності Українського Розточчя / Сорока М.І. // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 23_29.

19. Сорока М.І. Флора та рослинність території проектованого Міжнародного біосферного резервату "Розточчя" / Сорока М.І. // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.3. - С. 7_13.

20. Сорока М.І. Рідкісні види рослин території проектованого Міжнародного біосферного резервату "Розточчя" / Сорока М.І. // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.4. - С. 21_29.

21. Сорока М.І. Історичні гербарії та анатомічні колекції на кафедрі ботаніки УкрДЛТУ / Сорока М.І., Шовган А.Д., Лукащук Г.Б. // Вісник Луганського державного педагогічного університету. - 2003. - № 11 (67). - С. 129_132. (дисертантом особисто опрацьовано історичні гербарні колекції та складено їх каталог).

Статті, матеріали і тези конференцій:

1. Сорока М.І. Гербарій заповідника "Розточчя". Herbarium of the "Roztochcha" reserve (Jav) / Сорока М.І. // Гербарії України. - К. : Ін-ут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, 1995. - С. 108.

2. Сорока М.І. Синантропнi види флори Природного заповідника "Розточчя" / Сорока М.І. // Заповідник "Розточчя" в мережі природно-заповідних об'єктів України : тези доп. ювілейної конф. - Львiв, 1995. - С. 32_33.

3. Сорока М.І. Лісова рослинність Українського Розточчя / Сорока М.І. // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття : матер. наук. конф. - Канів, 1998. - С. 109_111.

4. Сорока М.І. Монтанний елемент у флорі Українського Розточчя / Сорока М.І. // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - Львів, 1999. - Вип. 26. - С. 38_41.

5. Сорока М.І. Синтаксономія лучної рослинності Українського Розточчя (клас Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937) / Сорока М.І. // Розточанський збір - 2000 : матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Львів : Вид-во "Меркатор", 2001. - Т. 2. - С. 232_235.

6. Сорока М.І. Рідкісні рослинні угруповання Українського Розточчя / Сорока М.І. // Роль природно-заповідних територій Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття. - Гримайлів, 2002. - С. 373_379.

7. Сорока М.І. Рідкісні рослини природного регіону Розточчя / Сорока М.І. // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. "IV Ботанічні читання пам'яті Й.К. Пачоського". - Херсон : Вид-во "Айлант", 2004. - С. 298_302.

8. Soroka M. Flora Roztocza Ukraiсskiego / Soroka M. // Roztoczanskie Spotkania. Wykіady otwarte w Oњrodku Edukacyjno - Muzealnym Roztoczaсskiego Parku Narodowego. - Zwierzyniec, 2005. - Tom IV. - S. 227_237.

9. Сорока М.І. Динамічні тенденції лісової рослинності Українського Розточчя / Сорока М.І. // Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства : матер. міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 150-річчю витоків кафедри лісівництва НЛТУ України. - Львів, 2006. - С. 257_259.

10. Сорока М.І. Сучасні риси лісової рослинності Українського Розточчя / Сорока М.І. // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. "Лісівництво України в контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства". - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2006. - Вип. 31. - С. 127_131.

11. Сорока М.І. Сучасний стан та перспективи збереження одного із найстаріших парків Львівщини / Сорока М.І., Шовган А.Д. // Старовинні парки і ботанічні сади: проблеми та перспективи функціонування : матер. ІІІ міжнар. наук. конф., присвяч. 215-річчю парку "Олександрія". - Біла Церква, 2008. - С. 152_154. (дисертантом особисто проведено інвентаризацію видового складу парку ).

12. Soroka M. Szata roњlinna Roztocza Ukraiсskiego / Soroka M. // Roztocze region pogranicza przyrodniczo kulturowego. Materiaіy polsko-ukraiсskiej konferencji naukowej. - Zwierzyniec, 2009. - Tom II. - S. 75 - 86.

Всього за темою дисертації опубліковано 66 наукових праць.

Сорока М.І. Рослинність Розточчя: диференціація, синтаксономія, тенденції розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Національний лісотехнічний університет України. - м. Львів, 2010.

Дисертація присвячена питанням інвентаризаційного і структурного вивчення рослинності лісового регіону Розточчя, 2/3 якого знаходиться на території Польщі. Запропоновано системний підхід до вивчення лісової рослинності окремих регіонів, у результаті чого одержано цілісне уявлення про рослинне вкриття, встановлено генетичні взаємозв'язки між зональним типом лісової рослинності та комплексами нелісової рослинності. На основі удосконалених підходів флористичної класифікації та методу Ж. Браун-Бланке розроблено регіональну синтаксономію рослинності, встановлено характеристики асоціацій за флористичною, синтаксономічною та ценотичною структурою, виконано структурно-порівняльний аналіз рослинності. Флористичне наповнення асоціацій складає 1564 види із 568 родів 122 родин, більшість з яких синтаксономічно приурочена до лісових асоціацій класів QUERCO-FAGETEA і VACCINIO-PICEETEA. Виявлено основні тенденції розвитку, наведено узагальнені схеми динаміки угруповань за окремими класами та встановлено синтаксони потенційної лісової рослинності регіону. Проведено созологічну оцінку рослинного вкриття, встановлено склад раритетного фітогено- і фітоценофонду та запропоновано стратегію охорони рослинності у вигляді обгрунтування проекту міжнародного біосферного резервату "Розточчя".

Ключові слова: Розточчя, рослинність, синтаксономія, тенденції розвитку рослинності, созологічна оцінка, рідкісні види, рідкісні угруповання, ренатуралізація.

Сорока М.И. Растительность Расточья: дифференциация, синтаксономия, тенденции развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Национальный лесотехнический университет Украины. - г. Львов, 2010.

Диссертация посвящена вопросам инвентаризационного и структурного изучения растительности лесного региона Расточья. 2/3 которого находится на территории Польши. Предложен системный подход к изучению лесной растительности обособленных регионов, в результате чего получено целостное представление о растительном покрове, установлена генетическая взаимосвязь между зональным типом лесной растительности и комплексами нелесной растительности. На основе усовершенствованных подходов флористической классификации и метода Ж. Браун-Бланке разработана региональная синтаксономия растительности, установлены характеристики ассоциаций за флористической, синтаксономической и ценотической структурой, выполнен структурно-сравнительный анализ растительности. Флористическое наполнение ассоциаций Расточья представлено 1564 видами из 568 родов 122 семейств, большинство из которых синтаксономически приурочена к лесным ассоциациям классов QUERCO-FAGETEA и VACCINIO-PICEETEA. Выявлены основные тенденции развития растительности, приведены обобщенные схемы динамики растительности по отдельным классам и установлены синтаксоны потенциальной лесной растительности региона. Проведена созологическая оценка растительного покрова, установлен состав раритетного фитогено- и фитоценофонда и предложена стратегия охраны растительности в виде обоснования проекта международного биосферного резервата "Расточье".

Ключевые слова: Расточье, растительность, синтаксономия, тенденции развития растительности, созологическая оценка, редкие виды, редкие сообщества, ренатурализация.

Soroka M.I. Vegetation Rostochia: differentiation, syntaxonomy, development. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree in biological sciences on speciality 06.03.03 - silviculture and forestry. - The National Forestry University of Ukraine. - Lviv, 2010.

The thesis is devoted to issues of inventory and structural studies of forest vegetation in the region Rostochia. On the basis of improved approaches floristic classification scheme developed by syntaxonomic scheme of vegetation of the region and obtained complete picture of the vegetable covering the region Rostochia, 2/3 which is located in Poland. The basic patterns of vegetation in the gradient of the leading environmental factors and analyzed the causes and results of multi-territorial differentiation of vegetation. A systematic approach to the study of natural forest vegetation separated regions, resulting in a set of regional relationships between forest vegetation type, genetically associated with complexes non forestry natural vegetation and derivatives communitis.

In the continuum of the Rostochia's vegetation the discreteness and mosaic is formed on the basis of the local geographical environment structural features: spatial, orographic, high-altitude climatic and edaphic. It is typical for the transition zone between amoral and boreal zones and is represented by 194 associations from 63 unions of 37 orders, 23 classes.

Rostochia ridge extends in latitude direction almost on the border of two zones - amorallical (deciduous forests) and boreal (coniferous forests) - and is in their direct impact zone.Territory of the region in the west completely inserts to the amorally zone border, and in the east it deviates to the southeast resulting in vegetable covering acquisition of boreal (partially arid) features, that is proved by phytocoenological and floristic analysis data.

In progress to east the floristic composition and syntaxonomical vegetation structure are changing towards the growing role of arid and boreal kinds and plant communities. In Ukrainian Rostochia boreal and amoral kinds with insignificant advantage of the recent takes almost equivalent part in formation of plant complexes, and further to east the aridical flora element acquires the value of coenotic creator. The puls position of zonal vegetation determined it's belonging to the Fagetalia sylvaticae order of hardwood forests grade QUERCO-FAGETEA, extrazonal - to the Quercetalia pubescenti-petraeae order of the same grade and also coniferous forest order VACCINIO-PICEETEA, meadow-steppe (FESTUCO-BROMETEA) and ecotone vegetation orders (TRIFOLIO-GERANIETEA SANQUINEI). Intrazonal vegetation belongs to equestrian wetlands order OXYCOCCO-SPHAGNETEA and rock phytocoenoses ASPLENIETEA RUPESTRIA. Azonal vegetation types are represented by gigrofillic, psamofillic and synantropic series. In the meridional direction from West to Lviv Rostochia associations of subatlantic climate gradually are changed by montanal, boreal and arid meadow-steppe ones. At the macroslope of Ukrainian and Polish Rostochia the location of forest vegetation climbing zones are specular and reflects the features of geomorphology and high-level differentiation of region's vegetation.

Established that the floral content of vegetation associations represented Rostochia 1564 with 568 kinds of families 122 families, 72 orders, 6 classes, 5 departments, most of which syntaxonomic dedicated to forest association classes QUERCO-FAGETEA and VACCINIO-PICEETEA. Floral characteristics indicate nemoral-boreal character vegetation covering Rostochia. Quantitative correlation of floristic wealth of individual districts Rostochia is as follows: Western Rostochia counts 990 kinds, Middle - 1236, polish part Ravаs Rostochia - 806, Ukrainian - 1344 kinds. For all districts Rostochia 704 kinds characteristic for Western Rostochia there are 11 kinds are general, Middle - 78, Ravаs - 2, Ukrainian - 273.

The method of J. Braun-Blanquet set syntaxonomic composition and vegetation developed syntaxonomic scheme, which is typical of the transition zone between the nemoral and boreal zones and is represented by 194 associations, 63 unions with 37 orders, 23 classes. The basic characteristics of vegetation associations with floral, syntaxonomic, coenosic and ecological structure and performed a comparative structural analysis of vegetation using methods of quantitative analysis. Forest vegetation of Rostochia refers to 5 classes and 40 associations: 17 deciduous, 12 coniferous forests and 11 associations of cutting areas and forest cultures. Using method of Kopechky-Heine it was revealed that transformed forest coenoses are subjected to identification on the level higher than syntakson's association.

Genetically nonforest vegetation is associated with forest and belongs to the 154 associations from 18 classes. Among them overland includes natural and half-antropological and synantropical coenoses and gigrofillic is mainly of natural origin.

There are basic directions and trends of vegetation covering, are generalized scheme of the dynamics of vegetation in some classes and set syntaxon of potential forest vegetation in the region. Found that the most common and most stable natural deciduous forest Rostochia a tsenozy association Tilio cordatae-Carpinetum betuli, which is formed naturally, as well as the final stage of dynamic development of almost all forest and many not forest communities. The trend to move in Tilio cordatae-Carpinetum betuli exhibit virtually all forest communities.

An assessment phytosozological phytogeno- and phytocoenofond Rostochia from the position of international sozological categorization. Found that in the region of 252 species of vascular plants (16.1 %) requiring protection or control of population, 97 species listed in the Red Book of Ukraine, 140 - the Red Book and the List of endangered species in Poland, 4 species - the European Red List of animals and plants, 13 species - Appendix I to the Berne Convention. 150 with rare species found in protected areas. 39 species assigned to the category EX (Extinct). Of 194 vegetation associations Rostochia 23 are synfitosozological index above average, including in protected areas found only 17.

Detected levels of floristic diversity and phytocoenotic Rostochia and fitosozological values became the basis for developing measures for the protection, conservation and regeneration of vegetation covering on the basis renaturalization. A strategy of plant shelter within the region as a justification of the project of establishing an international Ukrainian-Polish bilateral Biosphere Reserve in the Rostochia.The problem of Rostochia's vegetation protection and renaturalization can be solved only on the scale of the whole region. A well-grounded project on international Biosphere Reserve "Rostochia" creation as a part of a pan-European ecological network would help to solve this problem.

Keywords: Rostochia, vegetation, syntaxonomy, trends of vegetation sozological estimation, rare species, rare communities, renaturalization.

Размещено на Allbest.ru