Продуктивність, перетравність корму та якість м’яса свиней при згодовуванні мінази

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 636.085.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність, перетравність корму та якість м'яса свиней при згодовуванні мінази

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Льотка Галина Іванівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Вінницькому національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Мазуренко Микола Олександрович, Вінницький національний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продуктів тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Дяченко Леонід Сидорович, Білоцерківський національний аграрний університет, професор кафедри технології переробки продукції тваринництва та виробництва комбікормів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Кривенок Микола Якович, Національний університет біоресурсів і природоко-ристування України, доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного

Захист дисертації відбудеться «22» квітня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, ауд. 28.

Автореферат розісланий «20» березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради А. І. Чигрин

продуктивність свиня міназа згодовування

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасні технології виробництва свинини ґрунтуються не тільки на використанні поголів'я з високим генетичним потенціалом, але й на вимогах нормативів щодо потреби тварин в енергії, поживних та біологічно активних речовинах (БАР) (Кальницкий Б.Д., 1985; Чумаченко В.Е. и др., 1989; Богданов Г.О. та ін., 1990; Кіщак І.Т., 1995; Венедиктов А.М., Іонас А.А., 1999; Свеженцов А.І. та ін., 2006). Збагачення комбікормів БАР, зокрема незамінними амінокислотами, комплексом вітамінів, макро- і мікроелементів, ферментними препаратами, антиоксидантами та іншими сполуками покращує використання тваринами поживних речовин корму, зменшує їх витрати на одиницю продукції, підвищує продуктивність тварин, позитивно впливає на якість продукції та збереженість поголів'я, забезпечує високу ефективність виробництва свинини. Однак, не дивлячись на значну кількість кормових добавок, рекомендованих до застосування у годівлі свиней, і сьогодні наукові дослідження із створення нових більш ефективних та безпечних для організму тварин БАР є актуальними і мають важливе наукове і практичне значення

Перспективним є використання у годівлі свиней нової біологічно активної кормової добавки мінази, яка включає комплекс ферментів пектинолітичної дії мацеразу і містить пектаттранселіміназу, ксиланазу, геміцелюлазу, ендо- та екзополігалактуроназу та ряд мікроелементів, у тому числі залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт і йод. Передбачають, що застосування даної кормової добавки у годівлі свиней дасть можливість підвищити продуктивність тварин, поліпшити якість продукції. Однак для остаточної відповіді на питання щодо доцільності застосування мінази в годівлі свиней необхідні додаткові дослідження з встановлення дози та тривалості її згодовування, впливу на фізіологічний стан, перетравність поживних речовин корму, обмін речовин, функціональний стан внутрішніх органів, продуктивність тварин та якість продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені в рамках наукової теми: «Вивчити ефективність використання ферментних, мікробіальних препаратів та їх композицій з мінеральними речовинами і вітамінами в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо», яку виконували співробітники кафедри технології виробництва продуктів тваринництва Вінницького національного аграрного університету в 2002-2008 роках, як складової науково-технічної програми «Кормовиробництво» (номер державної реестрації 0106U0090945; завдання 03/04-104.0302 «Розробити і впровадити рецепти білково-вітамінно-мінеральних добавок з введенням до їх складу природних антиоксидантів, ферментів та алюмосилікатів для виробництва комбікормів з власної сировини господарств»), що координується Інститутом кормів НААН України.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - обґрунтувати доцільність застосування кормової добавки мінази у годівлі свиней при вирощуванні та відгодівлі.

Поставлена мета досягалась шляхом вирішення наступних завдань:

- дослідити продуктивність свиней при згодовувані різних доз мінази;

- встановити оптимальну дозу згодовування мінази свиням при вирощуванні та відгодівлі;

- вивчити перетравність поживних речовин корму та обмін азоту у свиней за дії мінази;

- дослідити гематологічні показники у свиней при згодовуванні мінази;

- визначити показники обміну речовин у тканинах свиней за дії мінази;

- дослідити показники забою свиней та хімічний склад м'яса при згодовуванні мінази;

- провести морфологічні дослідження шлунка, кишечника, печінки, наднирників, підшлункової та щитоподібної залоз свиней при згодовуванні мінази;

- провести виробничу перевірку застосування мінази у годівлі свиней;

- дати зоотехнічну та економічну оцінку використання мінази у годівлі свиней.

Об'єкт дослідження. Ферментно-мінеральна кормова добавка міназа, молодняк свиней великої білої породи, органи травної та ендокринної систем, м'язова тканина, кров.

Предмет дослідження. Перетравність корму, відгодівельні якості, показники забою, хімічний склад м'яса, обмін речовин, гематологічні та морфологічні показники внутрішніх органів свиней за дії мінази.

Методи дослідження. Зоотехнічні (продуктивність тварин, перетравність та хімічний склад кормів, обмін азоту в організмі), біохімічні (показники обміну речовин, хімічний склад м'яса), фізіологічні (визначення гематологічних показників), морфологічні (дослідження органів травної та ендокринної систем), статистичні (біометрична обробка отриманих результатів) методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Розширено наукові підходи щодо доцільності використання ферментних препаратів у комплексі з мікроелементами як природних кормових добавок в годівлі свиней.

Доведено стимулюючий вплив ферментів пектинолітичної дії та ряду мікроелементів, які входять до складу кормової добавки мінази, на продуктивність свиней у період вирощування та відгодівлі. Встановлено особливості впливу у різних дозах мінази на продуктивні якості свиней при вирощуванні та відгодівлі.

Одержано нові дані щодо продуктивної дії та перетравності поживних речовин корму, гематологічних показників, обміну речовин, морфологічного складу внутрішніх органів, показників забою, фізико-хімічних показників м'яса свиней за різного рівня мінази в кормах.

Практичне значення одержаних результатів. На основі досліджень продуктивності, витрат кормів, збереженості поголів'я науково обґрунтовано дозу та схему застосування мінази в годівлі свиней. Використання в годівлі свиней мінази в дозі 4 г на 100 кг живої маси, або 1,5 кг на 1 т зерносуміші, підвищує середньодобові прирости тварин на 16,3 % в період вирощування та на 14,1 % - в період відгодівлі, покращує перетравність поживних речовин корму, забезпечує одержання свинини високої якості та прибутку в розмірі 6,3 і 9,4 грн. на 1 гривню затрат.

Матеріали досліджень використані при розробці технічних умов «Премікс Міназа - П ТУ У 15.7-30165603-015:2007» та заявки на видачу деклараційного патенту на корисну модель (№ U 2008 00056), а також використовуються в навчальному процесі на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького національного аграрного університету при підготовці фахівців ОКР «Магістр».

Особистий внесок здобувача у виконанні дисертаційної роботи полягає в самостійному проведенні науково-господарських дослідів на тваринах, освоєнні методик і проведенні фізіологічних, морфологічних, фізико-хімічних досліджень зразків кормів, м'яса, органів і тканин, біометричній обробці і аналізу одержаного цифрового матеріалу, написанні дисертації. Розробка програми досліджень та її виконання здійснювались з методичною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на річних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Вінницького національного аграрного університету (2004 - 2006 рр.); IV та V міжвузівських науково-практичних конференціях «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан та перспективи» (м. Вінниця, 2004-2005 рр.); VIII науково-виробничій конференції «Наукове забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в сучасних умовах» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, з них 6 - у фахових виданнях, 2 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота виконана на 162 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень та їх узагальнення, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, додатків. Дисертація містить 36 таблиць, 24 додатки. Список літератури включає 233 джерела, в тому числі іноземних авторів - 42.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження з вивчення ефективності застосування нової кормової добавки мінази у годівлі свиней та виробничу перевірку одержаних результатів проводили в умовах СТОВ “Мрія” (Шаргородський район), дослідного господарства “Артеміда” Інституту картоплярства НААН України та племзаводу великої білої породи свиней Іллінецького аграрного коледжу.

Лабораторні дослідження кормів, органів і тканин проведені в науково-дослідній лабораторії факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького національного аграрного університету та в Інституті кормів НААН України.

Метою першого науково-господарського досліду було встановити оптимальну дозу згодовування мінази, як кормової добавки, молодняку свиней великої білої породи. Дослід проведено на п'яти групах тварин, підібраних за принципом аналогів, по 18 голів в кожній. Після 15-добового зрівняльного періоду молодняку свиней 2-ї групи додатково до ОР (дерть пшенична - 36,6 %, ячмінна - 28,6 %, горохова - 24,1 %, молоко збиране - 10,7 %, монокальційфосфат, хлорид натрію) згодовували міназу в кількості 2 г на 100 кг живої маси, 3-ї - 4 г, 4-ї - 6 г і 5-ї - 8 г. Основний період досліду становив 90 днів, а заключний - 82 дні. Тварин вирощували до досягнення живої маси 100-110 кг.

Міназа - це нова ферментно-мінеральна кормова добавка, яку створено на основі комплексу ферментів пектинолітичної дії - мацерази, що включає пектаттранселіміназу з активністю 3 тис. од/г, ксиланазу, геміцелюлазу, ендо- та екзополігалактуроназу, а також ряд мікроелементів, г/кг: залізо - 6,0, мідь - 0,8, цинк - 7,5, марганець - 3,5, кобальт - 0,025, йод - 0,025.

В другому науково-господарському досліді вивчали вплив мінази на перетравність корму, продуктивність тварин, якість свинини, обмін речовин та стан внутрішніх органів свиней в період вирощування та відгодівлі.

Дослід проведено на 20 головах молодняку свиней, підібраних за принципом аналогів, з яких сформували дві групи - контрольну і дослідну, по 10 голів у кожній. Після 15-добового зрівняльного періоду до основного раціону свиней дослідної групи додавали препарат міназу в кількості 4 г на 100 кг живої маси, який згодовували протягом 112 діб основного періоду один раз на добу (вранці).

Під час проведення даного досліду вивчали перетравність поживних речовин корму у свиней. В кінці досліду проводили контрольний забій тварин та відбирали зразки внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції і тканин для лабораторних досліджень.

В третьому науково-господарському досліді вивчали вплив згодовування мінази на продуктивність, якість м'яса та стан внутрішніх органів свиней в період відгодівлі.

З цією метою було сформовано три групи свиней - контрольну і 2 дослідні по 10 голів у кожній, середньою живою масою 68,0 кг. Після 15-добового зрівняльного періоду до основного раціону свиней 2-ї групи додавали міназу в кількості 3 г, а 3-ї - 6 г на 100 кг живої маси, яку згодовували впродовж 91 доби основного періоду. Забій тварин проводили в кінці досліду та відбирали зразки внутрішніх органів для досліджень.

Виробничу перевірку ефективності застосування мінази в годівлі свиней при вирощуванні та відгодівлі проводили у виробничому досліді на двох групах молодняку свиней по 125 голів в кожній. Жива маса тварин на початок досліду становила 23,5 кг. Згодовували міназу тваринам дослідної групи з основним кормом в кількості 4 г на 100 кг живої маси впродовж трьох місяців вирощування.

Впровадженя у виробництво результатів досліджень здійснювали на 200 головах свиней в період відгодівлі. Тваринам дослідної групи (100 голів) з кормами основного раціону згодовували ферментно-мінеральну добавку міназу в кількості 4 г на 100 кг живої маси впродовж трьох місяців до досягнення живої маси 110 кг.

Корми тваринам згодовували після їх подрібнення і зволоження при вирощуванні тричі і при відгодівлі - двічі на добу. Облік споживання тваринами кормів проводили щоденно. Зважували тварин щомісячно і за періодами досліду. Утримували піддослідні групи тварин в типових свинарниках в однакових умовах.

Живу масу тварин та середньодобові прирости живої маси визначали на основі даних зважування тварин вранці до годівлі. За результатами обліку спожитих кормів і приростів живої маси тварин визначали витрати кормів на 1 кг приросту (в кормових одиницях). Показники забою тварин вивчали після проведення контрольного забою згідно із загальноприйнятими рекомендаціями (Повозніков М.Г. та ін., 2003).

Перетравність поживних речовин корму визначали за методикою Інституту свинарства НААН України. Хімічний аналіз зразків кормів балансового досліду проведено за методами зоотехнічного аналізу.

Загальну вологу, вміст жиру та загальний азот в м'ясі визначали за загальноприйнятими методами (Лукашик Н.А. та ін., 1981), водоутримуючу здатність та ніжність м'яса - методом пресування за Грау і Гамм в модифікації В. Воловинської та Б. Кельман (Воловинская В. и др., 1960), інтенсивність забарвлення - колориметрично, активну кислотність (рН) - потенціометрично за допомогою універсального рН-метра ОП-204/1, показник мармуровості - за методом, розробленим ВНДІМП, калорійність - розрахунковим методом, на основі даних про хімічний склад м'яса, вміст триптофану - за Спайзом і Чемберзом в модифікації Геллера (Spies I. et all., 1949), вміст повноцінних та сполучнотканинних білків - за В.І. Соловйовим та Г.Н. Кузнецовою (Соловьев В.И. и др., 1969), вміст жирних кислот - на хроматографі “Хром-5”.

Морфологічні показники внутрішніх органів свиней визначали за загальноприйнятими методами (Повозніков М.Г. та ін., 2003), масу внутрішніх органів - шляхом їх зважування в очищеному (відпрепарованому) стані.

Гістологічні дослідження зразків внутрішніх органів свиней проводили після їх фіксації в 10 % розчині нейтрального формаліну та виконання відповідної пробопідготовки. Зрізи тканин одержували на мікротомі, фарбування зразків проводили гематоксилін-еозином, а їх дослідження - за допомогою мікроскопу МББ-1А. Каріометричні дослідження внутрішніх органів та залоз внутрішньої секреції (підшлункова та щитоподібна залози, наднирники) свиней проводили за допомогою мікроскопу МББ-1А. Діаметр клітинних ядер визначали окуляр-лінійкою, об'єм ядер - за формулою Якобі, а їх кількість на 1 мм² - користуючись сіткою окуляр-мікрометра (окуляр 7х, об'єктив 60х) (Автандилов Т.Г., 1973).

Досліджували також загальну гістоструктуру печінки свиней після забою, розмір ядер гепатоцитів та їх кількість на 1 мм². Гематологічні показники досліджували за загальноприйнятими методами (Антонов Б.И., 1991).

Біометричну обробку результатів досліджень проводили за Плохинским Н.А. (1969), приймаючи за критерій вірогідності різниці р<0,05.

Результати досліджень та їх аналіз

Перший науково - господарський дослід

Характеристика годівлі свиней. Тварини контрольної та дослідної груп у зрівняльний період досліду отримували раціон, який складався із концентрованих кормів (дерть пшенична, ячмінна та горохова), збираного молока та мінеральної підкормки (монокальційфосфат). Даний раціон забезпечував потребу молодняку свиней в обмінній енергії, перетравному протеїні, клітковині, лізині, метіоніні і цистині, а також в основних макро- і мікроелементах. В основний період досліду тваринам 2, 3, 4 і 5-ї груп додатково до основного корму згодовували різну кількість мінази, згідно схеми досліду, що сприяло покращенню забезпечення молодняка свиней залізом, міддю, цинком, марганцем, кобальтом та йодом. Крім того, свині дослідних груп у складі мінази отримували комплекс ферментів пектинолітичної дії - мацеразу.

Продуктивність молодняку свиней при згодовуванні мінази. Проведеними дослідженнями встановлено, що ферментно-мінеральна добавка міназа позитивно впливає на продуктивність молодняку свиней та ефективність використання корму (табл. 1).

Так, згодовування молодняку свиней при вирощуванні протягом 90 днів основного періоду разом з основним кормом мінази у кількості 2 г на 100 кг живої маси (2 група) підвищувало живу масу тварин на 6,6 %, загальний приріст живої маси - на 14,4 % порівняно з контролем. Збільшення дози згодовування тваринам мінази у 2 рази (3 група), порівняно з 2-ю групою, також покращувало показники їх продуктивності. Причому міназа у кількості 4 г на 100 кг живої маси забезпечувала найбільші прирости тварин, рівень яких зріс на 19,1%, порівняно з контролем.

Таблиця 1 Показники продуктивності свиней при згодовуванні мінази (n=18)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	дослідні
		2	3	4	5
Основний період
Жива маса, кг: на початок досліду	37,2±0,31	37,3±0,36	37,6±0,39	37,0±0,31	37,1±0,32
на кінець періоду	67,89±0,41	72,4±0,58*	74,14±0,51*	72,91±0,66*	71,84±0,46*
Приріст живої маси, кг: абсолютний	30,69±0,51	35,1±0,73*	36,54±0,67*	35,91±0,77*	34,7±0,57*
середньодобовий, г	341±6	390±8*	406±7*	399±9*	386±6*
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	6,56	5,74	5,51	5,61	5,8
Заключний період
Жива маса, кг: на початок періоду	67,9±0,41	72,4±0,58*	74,1±0,51*	72,9±0,66*	71,8±0,46*
на кінець досліду	108,0±2,10	114,3±1,90*	117,90±2,20*	114,40±2,00	112,40±1,70
Приріст живої маси, кг: абсолютний	40,1±1,40	41,9±2,00	43,76±1,30	41,50±2,10	40,3±1,80
середньодобовий, г	488±27	512±16	534±10	506±21	492±14
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	6,59	6,28	6,02	6,36	6,54

*Тут і далі: р < 0,05 порівняно з контролем

Збільшення дози згодовування мінази з основним кормом до 6 г (4 група) та 8 г (5 група) на 100 кг живої маси свиней не сприяло подальшому підвищенню продуктивності тварин, порівняно з показниками у тварин 3-ї групи. Однак, у молодняку свиней 4 та 5-ї груп абсолютний приріст живої маси, як і середньодобовий, був вищим відповідно на 17 і 17 % та 13 і 13 %, порівняно з контролем.

Таким чином, за результатами досліджень абсолютного та середньодобових приростів живої маси молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі, згодовування з основним кормом мінази позитивно впливає на їх продуктивність, однак найбільш оптимальною дозою є 4 г на 100 кг живої маси.

Підтвердженням даного висновку є також розрахунок витрат кормів на 1 кг приросту живої маси свиней при згодовуванні з основним кормом різної кількості мінази (див. табл. 1).

Так, витрати корму на 1 кг приросту живої маси свиней при згодовуванні мінази у дозі 4 г на 100 кг живої маси (3 група) були нижчими, ніж у контролі на 16 %, у тварин 2-ї групи - на 13 %, 4-ї - на 14 % і 5-ї - на 12 %.

Подібні за характером позитивні зміни щодо показників продуктивності свиней 2 та 3-ї дослідних груп зберігались і в заключний період досліду, який тривав 82 доби до досягнення тваринами стандартної забійної маси тіла, хоч міназу їм в цей період не згодовували.

Так, жива маса свиней на кінець досліду з урахуванням тривалості основного і заключного періодів виявилась найвищою у тварин 3-ї групи (117,9 кг), що більше, ніж в контролі на 9,2 %. Дещо вищою також була жива маса у тварин 2-ї групи, а у свиней 4 та 5-ї груп, порівняно з контролем практично не змінювалась.

Отже, згодовування молодняку свиней з основним кормом ферментно-мінеральної добавки мінази підвищує продуктивність тварин та знижує витрати кормів на 1 кг приросту живої маси.

Другий науково - господарський дослід

Характеристика годівлі свиней. Годівлю тварин в другому науково- господарському досліді в основний період здійснювали концентрованими кормами (дерть ячмінна, горохова, висівки пшениці), кормовими буряками, травою люцерни та монокальційфосфатом, а також вводили до раціону свиней дослідної групи ферментно-мінеральну добавку міназу в кількості 4 г на 100 кг живої маси. Оптимальну дозу мінази в годівлі свиней встановлено в першому науково-господарському досліді і підтверджено дослідженями продуктивності, перетравності поживних речовин корму, показників обміну речовин та забою тварин, а також якості продукції за дії даної кормової добавки.

Продуктивність свиней. Показано, що згодовування тваринам мінази в кількості 4 г на 100 кг живої маси, починаючи від відлучення поросят і до забою свиней, сприяє одержанню середньодобових приростів живої маси на рівні 701 г, що на 12 % вище, ніж в контролі. При цьому витрати корму на 1 кг приросту порівняно з контролем змінювались у незначній мірі. Вищі показники продуктивності свиней дослідної групи порівняно з контролем вдалося одержати за рахунок кращого використання тваринами основного корму, про що свідчить перетравність його поживних речовин та баланс азоту в організмі.

Перетравність поживних речовин і баланс азоту в організмі. Як свідчать результати балансового досліду, у свиней дослідної групи порівняно з контролем перетравність органічної речовини корму була вищою на 3,38 %, сирого протеїну - на 3,57 %, сирої клітковини - на 9,28 %, сирої золи - на 5 %, а перетравність сухої речовини, сирого жиру та БЕР не змінювалась (табл. 2).

У свиней, яким згодовували в якості ферментно-мінеральної добавки міназу, в тілі відкладалось на 3,98 г (18,3 %) азоту більше, ніж у контролі, що корелює з незначним зниженням його виділення з організму з калом та сечею. Таким чином, підтверджено здатність ферментів кормової добавки мінази позитивно впливати на перетравність поживних речовин корму та підвищувати їх доступність для організму свиней.

Таблиця 2 Перетравність поживних речовин корму та баланс азоту у свиней при згодовуванні мінази, % (n=3)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)
Суха речовина	77,7±2,19	79,00±0,40
Органічна речовина	80,27±2,58	83,65±0,13*
Сирий протеїн	77,93±0,74	81,50±0,27*
Сирий жир	65,2±0,84	64,00±0,43
Сира клітковина	41,95±1,14	51,23±2,37*
БЕР	86,6±1,90	85,5±0,70
Сира зола	43,80±2,85	48,8±0,23*
Баланс азоту
Прийнято з кормом, г	51,03±0,04	51,20±0,20
Виділено з калом, г	11,80±0,019	9,25±0,21
Перетравлено, г	39,24±1,20	42,00±0,57
Виділено з сечею, г	18,06±0,26	16,28±0,65
Всього виділено азоту, г	29,86±2,56	25,53±0,30
Відкладено у тілі: г	21,77±1,01	25,75±0,18*
% до прийнятого	42,6±1,18	52,1±2,06*
% до перетравленого	54,6±2,30	63,9±0,50*

Гематологічні показники. За тривалого згодовування свиням мінази не відмічено змін гематологічних показників у тварин дослідної групи порівняно з контролем. Так, концентрація гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, лімфоцитів і моноцитів, а також відсоткове співвідношення базофілів, юних, сегментоядерних і паличкоядерних нейтрофілів в крові свиней дослідної групи не відрізнялось від контролю, а абсолютні значення цих показників знаходились в межах величин, характерних для здорових тварин даного виду.

Дослідження показників обміну речовин у свиней дослідної групи показало, що згодовування тваринам з основним кормом мінази збільшує вміст заліза в плазмі крові на 33 %, а також білків б-глобулінової фракції - на 16% і не впливає на рівень загального білку, лужний резерв крові, вміст в ній кальцію і неорганічного фосфору, співвідношення альбумінів, в-, г- глобулінів порівняно з контролем (табл. 3).

Одержані результати узгоджуються з дослідженнями інших авторів, встановивших позитивну дію кормових добавок, зокрема ферментно-мінеральних сумішей на перетравність поживних речовин корму, обмін речовин у тканинах, показники забою і хімічний склад м'язової тканини (Кузнецов С.Г. и др., 2000; Карунський О.Й., 2002; Коробка А.В., 2004; Костенко В.М. та ін., 2008).

Таблиця 3 Показники обміну речовин у свиней при згодовуванні мінази (n=3)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)
Загальний білок, г/л	88,0±0,76	87,95±2,07
Кальцій, ммоль/л	2,90±0,16	3,10±0,16
Фосфор неорганічний, ммоль/л	1,72±0,10	1,65±0,06
Лужний резерв, об % СО2	53,5±0,56	55,28±1,19
Залізо, мкмоль/л	16,6±0,84	22,08±1,42*
Білкові фракції, %: альбуміни	43,25±0,41	44,75±1,75
альфа-глобуліни	20,25±0,74	23,50±1,30*
бета-глобуліни	18,25±0,41	16,75±1,08
гама-глобуліни	14,5±0,25	15,00±0,79

Отже, згодовування молодняку свиней ферментно-мінеральної добавки мінази покращує перетравність поживних речовин корму і не впливає на гематологічні показники та обмін речовин в тканинах.

Показники забою та якість м'яса свиней при згодовуванні мінази. При згодовуванні з кормом мінази показники забою свиней практично не відрізнялись від контролю, хоч передзабійна жива маса тварин дослідної групи була на 8,3 кг (7,9 %) вищою (табл. 4).

Не встановлено також вірогідної різниці між такими показниками у тварин дослідної і контрольної груп, як маса печінки, легень, нирок, серця, селезінки, шлунку, тонкого кишечнику, щитоподібної залози і наднирників. Лише маса товстого кишечнику та підшлункової залози у свиней дослідної групи була дещо вищою, ніж в контролі, що свідчить про адекватний вплив мінази на внутрішні органи свиней.

Таблиця 4 Показники забою свиней при згодовуванні мінази, кг (n=3)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)
Жива маса (передзабійна)	105,0±1,70	113,3±2,62*
Забійна маса	77,20±1,95	81,30±1,22
Забійний вихід, %	73,50±0,45	71,90±0,33
Маса туші	60,0±1,00	64,0±1,40*
Вихід туші, %	57,1±1,02	56,6±1,00
Маса:
внутрішнього жиру	1,3±0,05	1,2±0,03
Голови	6,4±0,09	6,0±0,08*
Ніг	1,6±0,07	1,9±0,04*
Шкури	7,6±0,08	8,0±0,19

Підтвердженням цього висновку є результати досліджень морфологічних показників, а саме товщини стінки, серозно-м'язової та слизової оболонок кардіальної, фундальної та пілоричної зон шлунку, порожньої та ободової кишок.

У свиней дослідної групи встановлено незначне підвищення товщини стінки та слизової оболонки фундальної зони та зниження товщини серозно-м'язової оболонки пілоричної зони шлунка, порівняно з контролем, при практично сталих показниках кардіальної зони.

У тварин дослідної групи після забою, порівняно з контролем, маса туші виявилась вищою на 6,7 %, ніг - на 18 %, а маса голови - нижчою на 6,2 %.

Якість м'яса. Дослідження морфологічного складу трьохреберного відрубу туш свиней при згодовуванні з кормом мінази показали, що у тварин дослідної групи порівняно з контролем маса відрубу була більша на 19 %, а кількість м'яса в ньому - на 23 %, тоді як вихід сала та кісток залишався без змін. Причому, як показано дослідженнями, тривале згодовування тваринам мінази не впливало на показники якості свинини (табл. 5).

Таблиця 5 Якість м'яса свиней при згодовуванні мінази, % (n=3)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)
Суха речовина	28,3±0,31	27,8±0,55
Загальна волога	71,7±0,31	71,6±0,14
в т. ч. вільна	23,4±0,28	19,6±0,36
зв'язана	48,3±0,54	52,5±0,87*
Білок	17,87±0,23	18,39±0,44
Жир	5,93±0,11	6,2±0,07
рH	6,1±0,05	6,1±0,04
Інтенсивність забарвлення, е. 100	11,7±0,36	10,8±0,17
Площа м'ясної плями, см2	2,88±0,06	2,84±0,04
Ніжність, см2/г N заг.	301±12	290±24
Мармуровість, коеф.	20,7±1,2	21,1±0,8
Калорійність, кДж	660,4±6,6	683,6±10,4

Вміст сухої речовини, білка, жиру, а також загальна та зв'язана волога і величина рН м'яса у свиней дослідної групи не відрізнялись від контролю. Встановлено лише незначне (на 16 %) підвищення показника зв'язаної вологи у м'ясі свиней дослідної групи порівняно з контролем.

Не встановлено також різниці у зразках м'яса і за такими показниками якості як інтенсивність забарвлення, площа м'ясної плями, ніжність, мармуровість та калорійність.

Особливої уваги при застосуванні різних ферментно-мінеральних добавок в годівлі свиней надають вмісту в м'ясі триптофану, повноцінних і сполучнотканинних білків, рівень яких у тварин дослідної групи не відрізнявся від контролю (табл. 6).

Таблиця 6 Вміст білків, різних форм азоту та триптофану в м'ясі свиней при згодовуванні мінази, % (n=3)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)
Азот: загальний	3,19±0,02	3,26±0,03
Білковий	2,86±0,04	2,93±0,08
Триптофан	1,26±0,01	1,27±0,01
Білки (% від загального)
повноцінні	15,59±0,43	16,12±0,23
сполучнотканинні	2,28±0,14	2,27±0,13

Згодовування свиням дослідної групи мінази також суттєво не впливало на вміст загального та білкового азоту в м'ясі. Однак зареєстровано певні зміни вмісту окремих жирних кислот в м'ясі свиней при тривалому застосуванні з основним кормом кормової добавки мінази (табл. 7).

Таблиця 7 Вміст жирних кислот в м'ясі свиней при згодовуванні мінази, % (n=3)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)
Капронова	0,06±0,01	0,05±0,001
Лауринова	0,05±0,0002	0,06±0,007*
Міристинова	1,21±0,01	1,35±0,06
Пальмітинова	23,50±0,28	26,35±0,63
Стеаринова	11,19±0,16	12,08±0,24*
Пальмітоолеїнова	3,92±0,08	4,06±0,15
Олеїнова	50,12±0,63	47,79±0,57*
Гадолеїнова	1,23±0,005	1,13±0,018*
Лінолева	7,20±0,21	5,97±0,04
Ліноленова	0,63±0,03	0,43±0,007*
Ейкозадієнова	0,26±0,01	0,16±0,02*
Арахідонова	0,18±0,02	0,20±0,03

Відмічено підвищення вмісту стеаринової (на 7,9 %) та зниження рівня олеїнової (на 4,6 %), гадолеїнової (на 8,1 %), лінолевої (на 31,7 %) та ейкозадієнової (38,5 %) кислот в м'ясі свиней дослідної групи, тоді як кількість інших, порівняно з контролем, не змінювалася.

Таким чином, згодовування свиням при вирощуванні і відгодівлі мінази в найбільш оптимальній дозі, яка становить 4 г на 100 кг живої маси, позитивно впливає на продуктивність тварин, перетравність корму, обмін речовин, показники забою і забезпечує одержання свинини високої якості.

Третій науково - господарський дослід

Продуктивність та стан внутрішніх органів свиней при відгодівлі. Проведеними дослідженнями встановлено, що найвищого позитивного ефекту при застосуванні мінази як кормової добавки в годівлі свиней вдається досягти при її згодовуванні в період вирощування і відгодівлі. В той же час, при відгодівлі свиней, коли її кількість становила 3 г на 100 кг живої маси, середньодобові прирости тварин дослідної групи були на 19,5 % вище, ніж в контролі, а витрати корму на 1 кг приросту - на 16,2 % нижче. Збільшення дози згодовування мінази до 6 г на 100 кг живої маси не сприяло подальшому зростанню показників продуктивності та зменшенню витрат корму на одиницю продукції.

Згодовування мінази свиням при відгодівлі суттєво не впливало на показники забою, які у тварин дослідної і контрольної груп знаходились в межах величин, характерних для великої білої породи свиней (табл. 8).

Таблиця 8 Показники забою свиней при згодовуванні мінази, кг (n=4)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)	3 (дослідна)
Маса тіла (передзабійна)	99,30±5,19	113,33±5,19	110,00±2,49
Забійна маса	71,04±1,13	79,98±3,30	76,84±2,16
Забійний вихід, %	71,51±3,14	70,57±3,60	69,85±0,37
Маса туші	58,3±1,52	66,7±2,88	64,0±1,89
Вихід туші, %	58,7±2,08	58,8±3,14	58,2±0,61
Маса:
внутрішнього жиру	0,92±0,10	1,10±0,11	0,87±0,16
Голови	5,10±0,34	5,48±0,37	5,63±0,20
Ніг	0,84±0,05	0,86±0,07	0,91±0,02
Шкури	5,85±0,20	5,87±0,38	5,43±0,25

Проведеними дослідженнями не зареєстровано також відхилень і за масою та морфологічними показниками внутрішніх органів свиней дослідної групи, порівняно з контролем, що підтверджується результатами морфологічних досліджень шлунку, тонкого і товстого кишечника, печінки, підшлункової та щитоподібної залоз і наднирників (табл. 9).

Таблиця 9 Маса внутрішніх органів свиней при згодовуванні мінази, кг ( n=4)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)	3 (дослідна)
Печінка	1,93±0,11	1,60±0,14	1,65±0,08
Легені	0,34±0,05	0,40±0,02	0,43±0,01
Серце	0,25±0,04	0,30±0,04	0,30±0,02
Селезінка	0,13±0,01	0,10±0,01	0,11±0,01
Шлунок	0,73±0,05	0,72±0,01	0,72±0,04
Підшлункова залоза, г	65,13±10,10	55,63±5,27	53,20±6,40
Наднирники, г	5,86±0,35	5,27±0,40	5,35±0,31

Також дослідженнями не встановлено суттєвих змін товщини стінки, серозно-м'язової і слизової оболонок, кардіальної, фундальної та пілоричної зон шлунку у свиней дослідних груп порівняно з контролем.

Спостерігаються лише незначні зміни таких показників у свиней дослідних груп, як маса тонкого кишечника, його довжина, товщина стінки серозно-м'язової та слизової оболонок. В той же час, маса товстого кишечника та довжина клубової кишки у свиней при згодовуванні різних доз мінази, на відміну від товщини стінки серозно-м'язової оболонки, не змінювалась порівняно з контролем.

Не встановлено також суттєвої різниці у таких показниках, як маса печінки свиней дослідних груп, а також кількість, діаметр та об'єм гепатоцитів у цих тварин, порівняно з контролем (табл. 10).

Таблиця 10 Морфологічні показники гепатоцитів свиней при згодовуванні мінази(n=4)

Показник	Групи
	1 (контрольна)	2 (дослідна)	3 (дослідна)
Кількість ядер на 1 мм2, шт.	31,06 ± 2,31	29,55 ± 2,54	32,88 ± 2,52
Розміри ядер: діаметр, мкм	3,08 ± 0,03	3,14 ± 0,07	3,10 ± 0,07
об'єм, мкм3	15,2	16,1	17,1
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	47,2	47,5	50,5

Згодовування мінази у дозах 3 та 6 г на 100 кг живої маси свиням на відгодівлі не впливало також і на морфологічні показники екзо- та ендокринної зон підшлункової і щитоподібної залоз. Спостерігалися лише незначні, в межах допустимих величин, зміни окремих структур наднирників свиней дослідних груп, що, ймовірно, пов'язано з активацією гормональної діяльності цього органу.

Важливим є те, що застосування мінази при відгодівлі свиней не впливає на масу внутрішнього жиру, товщину шпику на холці, на рівні 6-7 ребра, крижах та попереку, сприяє одержанню свинини високої якості. Так, вміст триптофану у м'ясі свиней дослідної групи був на 8,3 % вище, а загальний та білковий азот, кількість повноцінних та сполучнотканинних білків не змінювались порівняно з контролем. Інші показники хімічного складу м'яса, його енергетичної цінності та технологічних властивостей у свиней дослідної групи були на рівні контролю, за винятком вмісту жиру, кількість якого дещо знижувалась за використання мінази, але відповідала встановленим нормативним вимогам.

Таким чином, використання в годівлі свиней в період їх відгодівлі кормової добавки мінази позитивно впливає на продуктивність тварин, не змінює морфологічний склад внутрішніх органів, забезпечує одержання свинини високої якості.

Виробничою перевіркою встановлено, що застосування мінази в годівлі молодняку свиней в дозі 4 г на 100 кг живої маси дає можливість збільшити прирости живої маси тварин у період вирощування на 16,3 % і відгодівлі - на 14,1 %, а середньодобові прирости живої маси - відповідно на 16,0 і 14,1%. Економічна ефективність застосування даної кормової добавки складає 9,4 грн. прибутку в період вирощування і 6,32 грн. - в період відгодівлі на 1 грн. затрат.

ВИСНОВКИ

1. Застосування в годівлі свиней в період вирощування та відгодівлі кормової добавки мінази підвищує продуктивну дію та покращує перетравність поживних речовин корму, забезпечує високий рівень обміну речовин, не впливає на гематологічні показники та структуру внутрішніх органів тварин, дозволяє одержувати свинину високої якості.

2. Згодовування молодняку свиней мінази у дозі 4 г на 100 кг живої маси є найбільш оптимальним, ніж 2; 6 та 8 г. При цьому, середньодобові прирости свиней в період вирощування збільшуються на 19,1 %, а витрати корму на 1 кг приросту зменшуються на 16 %.

3. Додавання мінази до корму свиней в період вирощування збільшує передзабійну масу тварин на 7,9 %, масу туші - на 6,7 %, зменшує масу внутрішнього жиру - на 7,7 % і не впливає на показники забійного виходу, вихід туші, масу внутрішнього жиру та шкури.

4. Застосування в годівлі свиней мінази не впливає на хімічний склад, вміст триптофану та кількість загального і білкового азоту в м'ясі, сприяє підвищенню у м'язовій тканині рівня насичених та зниження вмісту ненасичених жирних кислот.

5. Згодовування молодняку свиней мінази зменшує товщину стінки та слизової оболонки фундальної та не впливає на структуру кардіальної зони шлунку, збільшує масу тонкого та товстого кишечнику, а також зумовлює потовщення слизової оболонки порожньої та ободової кишок, зменшує товщину серозно-м'язової оболонки за сталих показників товщини стінки вказаних органів.

6. Використання в раціонах молодняку свиней мінази підвищує вміст заліза та кальцію в крові, не впливає на рівень гемоглобіну та морфологічні показники крові.

7. Ферментно-мінеральна добавка міназа в дозі 4 г на 100 кг живої маси підвищує перетравність органічної речовини корму на 3,38 %, сирого протеїну на 3,57 %, сирої клітковини на 9,28 %, сирої золи - на 5 %, а також сприяє збільшенню відкладання азоту в тілі тварин на 18,3 %.

8. Застосування в годівлі свиней мінази в період відгодівлі в дозі 3 та 6 г на 100 кг живої маси збільшує їх середньодобові прирости на 16,4 і 19,5 %, забійну масу - на 8,1 і 12,6 %, масу туші - на 9,7 і 14,3 %, не впливає на масу внутрішніх органів.

9. Встановлено потовщення стінки і серозно-м'язової оболонки порожньої та ободової кишок, одночасно із збільшенням маси тонкого кишечника за сталих показників маси шлунка, товщини його стінок кардіальної, пілоричної та фундальної зон, маси товстого кишечника.

10. Згодовування мінази свиням при відгодівлі не впливає на масу і не викликає змін у структурі печінки, підшлункової, щитоподібної залоз та наднирників, фізико-хімічних показників м'яса, сприяє одержанню свинини високої якості.

11. Використання мінази в годівлі молодняку свиней в період вирощування та відгодівлі підвищує середньодобові прирости живої маси тварин в середньому на 16,3 і 14,1%, знижує витрати кормів на одиницю приросту на 16,0 і 14,1 % та забезпечує одержання прибутку в розмірі 9,4 і 6,3 грн. на одну гривню затрат.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення продуктивної дії корму і забезпечення високої якості свинини рекомендується використовувати при вирощуванні і відгодівлі свиней на м'ясо кормову добавку міназу в кількості 4 г на 100 кг живої маси, або вводити 1,5 кг препарату на 1 т зерносуміші.

Згодовування свиням у період вирощування та відгодівлі мінази у вищевказаній кількості дає можливість одержати в середньому відповідно 9,4-6,3 грн. прибутку на 1 гривню затрат.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Льотка Г.І. Відгодівельні та забійні показники свиней при збагаченні раціону міназою / Г.І. Льотка // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2004. - Вип. 16. - С. 121-125.

2. Льотка Г.І. Вплив згодовування мінази на стан структур травного каналу свиней / Г.І. Льотка // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2004.- Вип. 19. - С. 39-43.

3. Мазуренко М.О. Продуктивність молодняку свиней при згодовуванні міновіту та мінази / М.О. Мазуренко, В.А. Болоховська, Г.І. Льотка [та ін.] // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 21. - С. 28-32. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, біометричну обробку даних та аналіз).

4. Льотка Г.І. Ефективність використання мінази в годівлі молодняку свиней / Г.І. Льотка // Корми і кормовиробництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - 2003. - Вип. 51. - С. 333-334.

5. Гуцол А.В. Продуктивність молодняку свиней на дорощуванні при згодовуванні різних доз мінази / А.В. Гуцол, Н.В. Гуцол, Г.І. Льотка [та ін.] // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2005. - Вип. 23. - С. 47-50. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, біометричну обробку даних та аналіз).

6. Гуцол А.В. Вплив згодовування мінази на стан травних залоз свиней / А.В. Гуцол, Г.І. Льотка // Збірник наукових праць ВДАУ. - 2006.- Вип. 25. - С. 30-33. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, біометричну обробку даних та аналіз).

7. Льотка Г.І. Продуктивність відгодівельних свиней при згодовуванні міновіту та мінази / Г.І. Льотка, І.М. Бідяк, В.В. Панько // Матеріали 8-ї науково-виробничої конференції: «Наукове забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в сучасних умовах». - Дніпропетровськ, 2004. - С. 118-120. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, біометричну обробку даних та аналіз).

8. Льотка Г.І. Морфологічні показники ендокринних залоз свиней при згодовуванні мінази / Г.І. Льотка // Збірник матеріалів 5-ї міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука : напрями досліджень, стан та перспективи». - 2005. - С. 173-176.

АНОТАЦІЯ

Льотка Г.І. Продуктивність, перетравність корму та якість м'яса свиней при згодовуванні мінази. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний університет біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2010.

В дисертаційній роботі викладено матеріали досліджень з вивченя впливу нової кормової добавки мінази на продуктивність, перетравність поживних речовин корму, якість м'яса, стан травної та ендокринної систем, обміну речовин у молодняку свиней в період вирощування та відгодівлі.

Встановлено, що згодовування мінази в дозах 2-8 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости молодняку свиней при вирощуванні та відгодівлі, збільшує забійну масу і масу туші, істотно не впливає на фізико-хімічні показники і якість м'яса, знижує відкладання жиру в тушах, поліпшує перетравність вуглеводів, жиру, протеїну, золи та засвоєння азоту кормів, забезпечує сталість гематологічних показників і обміну речовин, а в органах травної та ендокринної систем зумовлює незначні зміни окремих структур в фізіологічно допустимих межах. Науково обгрунтовано оптимальну дозу згодовуваня нової кормової добавки - мінази, яка становить 4 г на 100 кг живої маси тварин.

Ключові слова: міназа, свині, продуктивність тварин, перетравність кормів, кров, морфологічна будова внутрішніх органів, якість м'яса.

АННОТАЦИЯ

Льотка Г.И. Продуктивность, переваримость корма и качество мяса свиней при скармливании миназы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. - Киев, 2010.

В диссертации изложены материалы исследований по изучению влияния различных доз новой кормовой добавки миназы на продуктивность, переваримость корма, обмен веществ, морфологические показатели крови, функциональное состояние внутренних органов и качество мяса свиней на выращивании и откорме.

Использование в кормлении молодняка свиней миназы в дозе 4 г на 100 кг живой массы положительно влияет на приросты животных, которые по сравнению с контрольной группой увеличиваются на 73 г, или на 11,6 %.

Введение в рационы свиней на откорме миназы в дозе 3 или 6 г на 100 кг массы тела увеличивает среднесуточные приросты соответственно на 19,5-16,4 %. Проведенными исследованиями установлено оптимальное количество кормовой добавки миназы для скармливания свиньям на выращивании и откорме, которое составляет 4 г на 100 кг массы тела. Использование в кормлении свиней миназы в вышеуказанном количестве способствует снижению затрат кормов на 1 кг прироста живой массы на 15 % по сравнению с контролем, в дозе 2 г - на 13 %, 6 г - на 14 % и 8 г на 100 кг массы тела - на 12 %.

Повышение продуктивности свиней при скармливании с кормом миназы согласуется с результатами исследований переваримости питательных веществ. Установлено, что скармливание миназы животным повышает переваримость органического вещества на 3,38 %, протеина - на 3,57 %, клетчатки - на 9,8 %, а также увеличивает на 9,5 % отложение азота в теле.

При этом гематологические показатели у свиней, получавших миназу, а также показатели обмена веществ в крови находились на уровне значений этих компонентов, характерных для данного вида животных и соответствовали физиологической норме. Установлено лиш повышение в крови свиней, получавших миназу, уровня железа на 33 % и белков б-глобулиновой фракции - на 16 % по сравнению с контролем. Содержание общего белка плазмы крови, щелочной резерв крови, уровень кальция, неорганического фосфора, соотношение альбуминов, в- и г-глобулинов сыворотки крови не изменялось.

У опытных животных наблюдались лишь незначительные изменения отдельных структур желудка и тонкого кишечника, характерных для такого рода воздействия на слизистую оболочку компонентов миназы. Использование миназы в кормлении свиней не вызывает изменения массы печени и поджелудочной железы и не влияет при этом на их кариометрические показатели.

Исследованиями также не установлено влияния миназы на физико-химические свойства мяса, наблюдается лишь тенденция к увеличению средней толщины шпика и уменьшение массы внутреннего жира.

Содержание сухого вещества в мясе и его общая влажность, а также количество белка и жира, значение рН, интенсивность окрашивания, нежность, мраморность и калорийность мяса свиней, получавших с кормом миназу, не отличались от контроля.

Производственная проверка показала, что использование миназы в кормлении свиней дозе 4 г на 100 кг живой массы увеличивает среднесуточные привесы животных на 16,3 % на выращивании и на 14,1 % - на откорме. Окупаемость использования миназы в кормлении свиней составляет 6,3-9,4 грн. прибыли на 1 грн. затрат.

Доказана целесообразность использования миназы в кормлении свиней при выращивании на мясо в количестве 4 г на 100 кг массы тела.

Ключевые слова: миназа, свиньи, продуктивность животных, переваримость кормов, кровь, морфологическое строение внутренних органов, качество мяса.

ANNOTATION

Lyotka G. I. The productivity, digestible of forage and meat quality of pigs at feeding of minaza. - Manuscript.

Thesis is submitted for competition of scientific degree of Candidate of Agrarian Sciences by Specialty 01.02.02. - Feeding of animals and technology of forages is presented. National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis is dedicated to the study of influence of new forage addition of minaza on the productivity, digestible of forage nutritive, quality of meat, state of the digestive and endocrine system sapling of pigs metabolism in the growing period and fattening.

It is set that at feeding of minaza in dose of 2-8 g on 100 kg of living mass promotes the increases of average dailies the sapling of pigs at growing and fattening, multiplies for slaughter mass and mass of carcass, substantially does not influence on physical and chemical indexes and quality of meat, educes the deposit of fat in carcasses, improves digestible of carbohydrates, fat, protein, ash and mastering of nitrogen of forages, provides constancy of haematological index and exchange of matters, and in the organs of the digestive and endocrine system predetermines the insignificant changes of separate structures within the limits of physiological possible scopes. An optimum dose is set and scientifically grounded the productive action of new preparation of minaza, which makes 4 g on 100 kg of animal living mass.

Key words: minaza, pigs, productivity of animals, digestible of forages, blood, meat, morphology of internal organs, meet quality.

Размещено на Allbest.ru