Розробка фізіологічних методів попередження прояву насиджування у індичок

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ТВАРИНИЦТВА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

РОЗРОБКА ФІЗІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОЯВУ НАСИДЖУВАННЯ У ІНДИЧОК

КУЛІБАБА Роман Олександрович

ХАРКІВ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

бромкриптин насиджування індичка домперидон

Актуальність теми. Насиджування у сільськогосподарської птиці є основною проблемою галузі птахівництва в усьому світі. Воно призводить до зменшення терміну племінного використання птиці, зниження яйценосності, живої маси, зменшення кількості отриманого молодняку (Gazzillo L.C., 2000; Leighton A.T., 2001). В цілому насиджування є головним чинником, що гальмує повну реалізацію продуктивного потенціалу птиці й викликає значні економічні втрати (Klein-Hessling H., 2007). На теперішній час абсолютна більшість методів боротьби з насиджуванням має недостатню ефективність, що не дає змоги максимального використання продуктивного потенціалу птиці. Головна причина низької ефективності використовуваних методів полягає у відсутності фізіологічно обґрунтованого механізму нейрогуморальної регуляції прояву насиджування у індичок. У зв'язку з цим головним для дії більшості методів є весь організм птиці, а не центри гормональної регуляції насиджування. Використовувані методи запобігають насиджуванню завдяки зміні загального фізіологічного стану організму, при цьому організм птиці часто піддається дії різних стресових чинників (Гадючко О.Т., 2006). Все це приводить, врешті-решт, до низької ефективності методів запобігання насиджування, погіршення продуктивних якостей птиці, тощо. Отже, розробка фізіологічних методів попередження прояву насиджування у індичок дасть змогу звести кількість квочок до мінімуму та, таким чином, максимально можливо реалізувати продуктивний потенціал птиці у цілому. Більш того, розробка механізму регуляції насиджування, який об'єднує в собі всі різноманітні підходи і пояснює результати проведених дослідів, дозволить фізіологічно обґрунтувати принцип дії використовуваних методів попередження та вказати критичні точки дії на організм птиці.

Необхідність розробки нових та обґрунтування існуючих методів попередження прояву насиджування визначає актуальність роботи, її теоретичне та практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертації розроблені та виконані в Інституті птахівництва НААН України і у державному підприємстві «дослідне господарство «Борки» ІП НААН України» при виконанні планових досліджень за темами: 01.02. «Розробка нових і вдосконалення існуючих методів створення і зберігання трансгенної птиці» на 2001 - 2005 рр. (номер державної реєстрації 0106U003453); 02.03. «Розробити метод одержання моноклональних антитіл на основі використання клітинної лінії курей» на 2006 - 2010 рр. (номер державної реєстрації 0104U004292); 02.05. «Визначити антагоністичні та синергістичні відносини мікроелементів в репродуктивному циклі птиці» на 2008 - 2010 рр. (номер державної реєстрації 0108U001563).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи була розробка методів попередження прояву насиджування у індичок і механізму його фізіологічної регуляції. Виходячи з мети досліджень були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити вплив підвищеного вмісту цинку, міді, марганцю та кобальту в кормі на низку показників сироватки крові, продуктивність птиці, товщину та пружну деформацію шкаралупи, прояв насиджування та розподіл цих мікроелементів у крові, білку та жовтку яєць.

2. Вивчити вплив агоністу дофаміну бромкриптину на показники сироватки крові індичок (загальний білок, альбумін, церулоплазмін, кальцій, лужну фосфатазу) та на прояв насиджування.

3. Вивчити вплив антагоністу дофаміну домперидону на показники сироватки крові (загальний білок, альбумін, церулоплазмін, кальцій, лужну фосфатазу) та на прояв насиджування.

4. Розробити механізм нейроендокринної регуляції прояву насиджування.

5. Обґрунтувати необхідні критерії до методів попередження насиджування на підставі запропонованого механізму регуляції.

Об'єкт дослідження: індички білої широкогрудої породи, квочки, яйця індичок.

Предмет дослідження: концентрація загального білку, альбуміну, церулоплазміну, іонів кальцію, активність лужної фосфатази, заплідненість яєць, вивід індиченят, якість шкаралупи, вміст цинку, міді, марганцю та кобальту в крові, жовтку та білку яєць, стан репродуктивної системи.

Методи дослідження. У роботі використані фізіологічні (визначення квочок за станом репродуктивної системи), біохімічні (визначення показників сироватки крові, концентрації мікроелементів у крові, білку та жовтку яєць), зоотехнічні (визначення живої маси індичок, маси яєць, якості шкаралупи, виводу індиченят), ембріологічні (визначення заплідненості яєць), анатомічні (визначення квочок за аналізом стану тазових кісток), статистичні (біометричне опрацювання) методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально встановлено дію підвищених концентрацій цинку, міді, марганцю та кобальту в кормі птиці на показники концентрації загального білку, альбуміну, церулоплазміну, кальцію, активності лужної фосфатази сироватки крові, живої маси індичок, маси та заплідненості яєць, виводу індиченят, товщини та пружної деформації шкаралупи, прояву насиджування протягом продуктивного періоду.

Вивчено значення концентрацій цинку, міді, марганцю та кобальту в крові індичок, жовтку та білку яєць. Вперше обґрунтовано дію іонів цинку на прояв насиджування у індичок.

Вивчено механізм дофамінергічної регуляції прояву насиджування у індичок та визначено дію препаратів бромкриптину та домперидону на показники концентрації загального білку, альбуміну, церулоплазміну, кальцію, активності лужної фосфатази сироватки крові, прояв насиджування.

Вперше встановлено, що використання домперидону (1,4 мг/кг живої маси на добу протягом 3-х тижнів) викликає прояв насиджування та призводить до інволюції репродуктивної системи індички. Вперше розроблено механізм нейроендокринної регуляції насиджування у індичок. Фізіологічно обґрунтована дія фотостимулюючого, гормонального, стимулюючого, відволікаючого та зоотехнічного методів боротьби з насиджуванням. Розроблено критерії для створення ефективних методів попередження прояву насиджування на основі запропонованого механізму регуляції. Запропоновано методи попередження прояву насиджування за допомогою використання підвищених концентрацій цинку та бромкриптину в кормі птиці. За результатами досліджень подано заявку на винахід (Спосіб попереджування насиджування у індичок).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені методи попередження прояву насиджування у індичок за допомогою використання цинку і бромкриптину, дають змогу зменшити кількість квочок до мінімуму, підвищити показники заплідненості яєць та виводу індиченят. Запропонований механізм нейроендокринної регуляції обґрунтовує фізіологічну дію різних методів боротьби з насиджуванням у індичок. Також він може бути використаний в якості основи для створення нових, ефективних методів попередження прояву насиджування з метою підвищення продуктивних якостей птиці.

На основі одержаних результатів було розроблено науково-практичні рекомендації «Насиджування у сільськогосподарської птиці та шляхи його попередження», затверджені вченою радою Інституту птахівництва НААН України (протокол № 7 від 29 липня 2009 року).

Особистий внесок здобувача. Проведення досліджень, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних, написання рукопису, формування висновків та пропозицій виробництву дисертаційної роботи виконані здобувачем особисто. Аналіз літературних джерел проведений здобувачем самостійно. Особиста участь здобувача становить 95 %.

Визначення завдань, формування теми і напрямку досліджень здійснювалося спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результаті наукових досліджень обговорювалися на засіданнях вченої ради та ради молодих вчених Інституту птахівництва НААН України (Харків, 2008 - 2010).

Основні положення дисертації були представлені та схвалені на наукових конференціях: IV міжнародній науково-практичній конференції по птахівництву (Судак, 2008), міжнародній науково-практичній конференції «Біохімія у вирішенні актуальних питань біології, ветеринарії та тваринництва» (Біла Церква, 2009), The 5th International Symposium on Turkey Production (Берлін, Німеччина, 2009), міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (Львів, 2009).

Публікації. Матеріали, що представлені у дисертаційній роботі, опубліковані у 7 наукових статтях, 4 з яких у виданнях, які визначені ВАК України як фахові в галузі сільськогосподарських наук, 1 методичних рекомендаціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація представлена на 147 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 20 таблицями, 26 рисунками та 2 фотографіями. Основні матеріали дисертації включають вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, 3 розділи результатів власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновки, пропозиції виробництву, список літератури. Список використаної літератури нараховує 235 джерел, з них 65 - кирилицею, 170 - латиницею. У додатки винесений акт виробничої перевірки ефективності методу попередження прояву насиджування у індичок за допомогою використання цинку.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу проводили у лабораторії репродукції птиці Інституту НААН України, а також на індичкофермі державного підприємства «дослідне господарство «Борки» ІП НААН України». Птицю утримували у індивідуальних кліткових батареях, годівлю птиці здійснювали згідно з існуючими рекомендаціями (Братишко Н.І., 2005). Добавки мікроелементів у корм додавали відповідно до схеми (табл. 1).

Таблиця 1. Схема досліджень

Добавки мікроелементів використовували у вигляді солей цинку сірчанокислого 7-водного (2,01 г/кг корму), марганцю сірчанокислого 1-водного (461 мг/кг корму), міді сірчанокислої 5-водної (42,3 мг/кг корму), кобальту вуглекислого (11,11 мг/кг корму). Перерахунок проводили відповідно до рекомендацій (Братишко Н. І., 2005). Добавку мікроелементів вводили безпосередньо до корму птиці. Бромкриптин (виробництва ЗАТ «Київський вітамінний завод») використовували у дозах з розрахунку 0,36 мг/кг живої маси на тиждень протягом 2-х місяців на фоні основного раціону. Домперидон (виробництва ЗАТ «Київський вітамінний завод») використовували у дозах з розрахунку 1,4 мг/кг живої маси на добу протягом 3-х тижнів на фоні основного раціону. Препарат бромкриптину та домперидону згодовували індичкам перорально в вигляді пігулок.

Взяття зразків крові проводили з підкрильцєвої вени тричі: на початку (5 тижнів), в середині (12 тижнів) та наприкінці (18 тижнів) племінного сезону.

Концентрацію загального білку сироватки крові визначали фотоколориметрично за допомогою біуретової реакції, альбуміну - за реакцією з бромкрезоловим зеленим, церулоплазміну - за продуктами реакції розщеплення фенілендіаміну (метод Равіна), іонів кальцію - за допомогою реакції з о-крезолфталеїном. Активність лужної фосфатази сироватки крові визначали за допомогою реакції з фенілфосфатом.

Визначення вмісту цинку, міді, марганцю та кобальту у крові, жовтку та білку яєць проводили на початку та наприкінці племінного сезону за допомогою атомно-адсорбційного спектрометру С-600. Пружну деформацію шкаралупи встановлювали за допомогою приладу «ПУД-1», товщину шкаралупи - за допомогою мікрометру. Масу яєць визначали за допомогою терезів ВЛТК-500. Живу масу індичок визначали за допомогою терезів ДТ-001 на початку та наприкінці племінного сезону. Заплідненість яєць вивчали протягом всього племінного сезону за допомогою овоскопіювання. Вивід індиченят визначали шляхом індивідуального підрахунку протягом всього племінного сезону.

Кількість квочок підраховували індивідуально по групах протягом всього продуктивного періоду за наступними показниками: знижена рухова активність, гніздова поведінка, зменшення відстані між тазовими кістками, припинення яйцекладки.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив іонів цинку, міді, марганцю та кобальту на концентрацію загального білку, альбуміну, церулоплазміну, іонів кальцію та активність лужної фосфатази у сироватці крові індичок. Установлено, що концентрація загального білку протягом продуктивного періоду істотно не різнилась у дослідних групах від показників контрольної групи. Максимальне значення концентрації загального білку було у 3-й групі (Mn²⁺) та становило 53,27±1,67 г/л на 5-й тиждень, мінімальне (44,40±0,86 г/л, p?0,001) у 2-ї групи (Cu²⁺) на 5-й тиждень. В інших дослідних групах значення концентрації загального білку не мало значущих відмін.

Максимальне значення концентрації альбуміну мало місце у 4-й групі (Co²⁺) на 12-й тиждень та становило 32,4±0,57 г/л; мінімальне (24,07±4,09 г/л) - у 5-й групі (контрольна) на 5-й тиждень. У першій групі (Zn²⁺) на 18-й тиждень концентрація альбуміну становила 31,48±1,13 г/л (p?0,01), в другій групі (Cu²⁺) - 28,23±0,57 г/л (p?0,05) також на 18-й тиждень. По інших групах істотних відмінностей на протязі продуктивного періоду не спостерігалося.

Найбільше значення концентрації церулоплазміну в сироватці крові індичок спостерігалося у 3-й групі (Mn²⁺) на 5-й тиждень (36,46±1,79 мг/л) (p?0,01), а найменше - також у 3-й групі на 12-й тиждень (18,06 мг/л). У першій групі (Zn²⁺) максимальна концентрація церулоплазміну досягала 33,54±1,79 мг/л (p?0,05) на 5-й тиждень продуктивного періоду, у другій групі (Cu²⁺) - (33,54±1,79 мг/л, p?0,05) на 12-й тиждень. По інших групах істотних відмінностей на протязі продуктивного періоду не спостерігалося.

Установлено, що на 12-й тиждень племінного сезону всі вивчені мікроелементи надавали виражену антагоністичну дію на концентрацію кальцію у сироватці крові, що призвело до зниження його концентрації по групах (p?0,05 для першої (Zn²⁺) та p?0,01 для інших дослідних груп) у порівнянні з контролем. При цьому наприкінці племінного сезону (18-й тиждень) у третій групі (Mn²⁺) дана тенденція зберігалася (p?0,001).

Активність лужної фосфатази на 12-й тиждень продуктивного періоду мала максимальне значення, що пов'язано з досягненням птицею піку інтенсивності яйцекладки. У середині продуктивного періоду Zn²⁺, Cu²⁺, Mn²⁺ та Co²⁺ надавали виражену стимулюючу дію на активність лужної фосфатази в сироватці крові (для групи цинку та кобальту p?0,01; для групи міді та марганцю p?0,05 відносно контролю).

Отже, використання підвищених концентрацій цинку, міді, марганцю та кобальту в кормі не призводить до патологічної дії на організм птиці в рамках вивчених концентрацій.

Вплив підвищеного вмісту мікроелементів у кормі на їх концентрацію у крові, жовтку та білку яєць індичок. Установлено, що концентрація іонів цинку в крові індичок до кінця сезону збільшувалася на 13,3 %, концентрація міді - на 16,4 %, марганцю - на 29,0 %, кобальту - на 26,6 %. Концентрація іонів цинку в крові індичок дослідної групи була на 8,8 %, міді - на 23,7 %, марганцю - на 34,0 %, кобальту - на 19,7 %, вище, ніж у контрольній групі наприкінці племінного сезону (табл. 2).

Таблиця 2. Концентрація мікроелементів у крові індичок на протязі племінного сезону

Примітки: * - p ? 0,05; ** - p ? 0,01.

Концентрація іонів цинку в жовтку яєць наприкінці племінного сезону збільшувалася на 9,9 %, іонів міді - на 9,8 %, марганцю - на 10,6 %, кобальту - на 17,7 %. Концентрація іонів цинку в жовтку яєць індичок була на 7,5 %, міді - на 14,5 %, марганцю - на 17,4 %, кобальту - на 35,1 % вище, ніж у контрольній групі (табл. 3).

Таблиця 3. Концентрація мікроелементів у жовтку яєць індичок на протязі племінного сезону

Примітки: * - p ? 0,05; *** - p ? 0,001.

Концентрація іонів цинку в білку яєць наприкінці племінного сезону збільшувалася на 2,5 %, іонів міді - на 4,4 %. При цьому наприкінці племінного сезону значення концентрації іонів цинку у білку яєць індичок дослідної групи була ідентична контрольній групі, а концентрація іонів міді на 2,4 % вище, ніж у контрольній групі. Концентрації іонів марганцю та кобальту були мінімальними (слідові кількості) у білку яєць протягом всього племінного сезону (табл. 4).

Таблиця 4. Концентрація мікроелементів у білку яєць індичок на протязі племінного сезону

Вплив іонів цинку, міді, марганцю та кобальту на масу яєць, їх інкубаційні якості, товщину та пружну деформацію шкаралупи. Товщина шкаралупи яєць наприкінці сезону у 1-й групі (Zn²⁺) збільшувалася до 0,41 мм, в той час як в інших групах вона становила від 0,36 мм до 0,39 мм. Пружна деформація шкаралупи на початку племінного сезону становила від 22,11±2,71 мм до 26,77±2,44 мм (табл. 5).

Таблиця 5. Пружна деформація та товщина шкаралупи яєць індичок по групах

Примітки: * - p ? 0,05.

В середині та наприкінці сезону пружна деформація становила від 25,00 мм до 27,00 мм. У 3-й групі (Mn²⁺) наприкінці продуктивного періоду пружна деформація становила 30 мм, що привело до погіршення інкубаційних показників у цілому. На нашу думку, цей ефект пов'язаний з антагоністичною дією марганцю по відношенню до кальцію (концентрація кальцію в сироватці крові у 3-й групі (Mn²⁺) була найменша у другий та третій періоди (рис.1), що й призвело до порушення процесу кальцифікації шкаралупи, погіршення її якості, появи вапняних наростів (до 10 % від загальної кількості яєць).

Відсоток запліднених яєць був найбільшим (92,1 %) у 1-й групі (Zn²⁺) в середині сезону. Протягом всього продуктивного періоду кількість запліднених яєць була максимальною у 1-й групі. Найгірші значення (59,5 %) спостерігалися у 3-й групі (Mn²⁺) наприкінці сезону.

Найкращий вивід індиченят протягом всього племінного сезону був у 1-й групі (Zn²⁺), який сягав 86,3 %, порівняно з контролем та іншими дослідними групами (найменше значення становило 72,1 %). Найнижчий показник 40,5 % спостерігався у групі, що отримувала марганець (3-я група).

Підвищені концентрації цинку в кормі сприятливо впливають на інкубаційні якості яєць індичок протягом продуктивного періоду. На протязі продуктивного періоду в дослідної групи, яка отримала підвищену концентрацію цинку в кормі значення заплідненості яєць, в цілому, були вище на 17,96 %, а виводу індиченят вище на 17,37 % ніж у контрольної групи.

Найбільш негативний вплив на показники заплідненості яєць та виводу індиченят надавав марганець. У кінці продуктивного періоду показники заплідненості яєць індичок дослідної групи були нижче, ніж у контрольної групи.

Отже, використання підвищеної концентрації цинку у раціоні птиці (до 450 мг/кг корму) призводить до поліпшення відтворних якостей індичок.

Вплив іонів цинку, міді, марганцю та кобальту на прояв насиджування. Кількість квочок у контрольній групі сягала 30 %, при цьому в групі, що отримувала підвищені концентрації цинку в кормі, квочок не було (табл. 6).

Таблиця 6. Кількість квочок по групах наприкінці племінного періоду

Здатність цинку попереджувати прояв насиджування у індичок, а також відсутність його вираженої патологічної дії на загальний фізіологічний стан організму птиці, свідчать про його безпосередній вплив на центр регуляції рівня концентрації пролактину в плазмі крові. Вважаємо, що іони цинку вибірково зменшують секрецію пролактину аденогіпофізом через наступні механізми:

1. Збільшують концентрацію D₂DA рецепторів на поверхні аденогіпофізу через активацію гену D₂ рецептора;

2. Інгібують активність переносника дофаміну, що перешкоджає зворотному захвату медіатора пресинаптичними мембранами;

3. Інгібують активність потенціалозалежних кальцієвих каналів на плазматичної мембрані лактотрофних клітин, що запобігає екзоцитозу пролактинвмісних гранул, та таким чином, гальмує секрецію пролактину.

Здатність іонів цинку моделювати активність дофамінергічної системи регуляції синтезу та секреції пролактину лактотрофами аденогіпофізу через наведені механізми й визначає попередження прояву насиджування у індичок дослідної групи. Іони міді, марганцю та кобальту не проявляють подібної активності, чим пояснюється низька ефективність цих мікроелементів на попередження прояву насиджування. Однак вони можуть виступати в якості антагоністів Ca²⁺, запобігаючи екзоцитозу пролактинвмісних гранул, що в свою чергу позначається на кількості квочок у дослідних групах.

Вплив бромкриптину на живу масу індичок, рівень концентрації загального білку, альбуміну, церулоплазміну, кальцію та активність лужної фосфатази сироватки крові.

З метою встановлення активності дофамінергічної системи регуляції рівня концентрації пролактину в плазмі крові птиці (подібно ссавцям) були проведені досліди з моделювання активності цієї системи за допомогою бромкриптину (агоніст D₂DA рецепторів) та домперидону (антагоніст D₂DA рецепторів).

Істотної різниці між значеннями живої маси індичок по групах на протязі племінного сезону не було. При використанні бромкриптину у концентрації 0,36 мг/кг живої маси значення концентрації загального білку, альбуміну, церулоплазміну, кальцію, активність лужної фосфатази протягом продуктивного періоду знаходилися у межах фізіологічної норми.

Значення вивчених показників протягом продуктивного періоду в дослідній групі істотно не різнилися від величин у контрольній. Використання бромкриптину в концентрації 0,36 мг/кг живої маси на тиждень не приводить до значних змін вивчених показників сироватки крові індичок (показники знаходилися в межах фізіологічної норми та істотно не відрізнялись від контролю).

Вплив бромкриптину на прояв насиджування. Встановлено, що використання бромкриптину в кількості 0,36 мг/кг живої маси на тиждень протягом продуктивного періоду (через 1,5 місяця від початку несучості) дає змогу максимально ефективно попередити прояв насиджування. У дослідній групі квочок не було, в той час як у контрольній групі кількість квочок сягала 30 % (табл. 7).

Таблиця 7. Кількість квочок по групах наприкінці племінного сезону

Здатність бромкриптину попереджувати насиджування визначається його впливом на регуляцію рівня концентрації пролактину в плазмі крові птиці. В основі дії бромкриптину на рівень концентрації пролактину в плазмі крові лежить його здатність вибірково зв'язуватися з D₂DA рецепторами на лактотрофах аденогіпофізу, виступаючи тим самим у ролі агоніста дофаміну. Згідно літературних джерел зв'язування бромкриптину з D₂DA рецепторами лактотрофів приводить до зниження рівня синтезу та секреції пролактину за допомогою двох механізмів:

1. Інгібування екзоцитозу пролактинвмісних секреторних гранул у лактотрофних клітинах через зниження концентрації внутрішньоклітинного кальцію (швидкий ефект спостерігається незабаром після декількох годин);

2. Зниження синтезу мРНК пролактину (повільний ефект проявляється через декілька діб).

Використання бромкриптину сприяє активації дофамінергічної системи, що призводить до інгібування стимулюючого впливу VIP-ергічної системи на синтез та секрецію пролактину і, як наслідок, зниження рівня концентрації плазматичного пролактину. Зниження рівня концентрації пролактину в плазмі крові індичок й запобігає прояву насиджування.

Вплив домперидону на рівень концентрації загального білку, альбуміну, церулоплазміну, кальцію та активність лужної фосфатази сироватки крові індичок. Дослід по використанню домперидону проводили з 12-го по 15-й тиждень продуктивного періоду. Істотної різниці між значеннями живої маси індичок по групах протягом досліду не було. При використанні домперидону в концентрації 1,4 мг/кг живої маси на добу значення концентрації загального білку, альбуміну, церулоплазміну, кальцію та активність лужної фосфатази сироватки крові індичок знаходились у межах фізіологічної норми.

Значення вивчених показників протягом продуктивного періоду в дослідній групі істотно не відрізняться від величин у контрольній. Використання домперидону в концентрації 1,4 мг/кг живої маси на добу протягом 3-х тижнів не призводить до патологічної дії на організм птиці.

Вплив домперидону на прояв насиджування. Протягом 3-х тижнів (12 - 15) у контрольній групі насиджування проявилося у 8,3 % індичок, у той час як у дослідній групі кількість індичок, що проявляли насиджування, сягала 58,3 % (табл. 8).

Таблиця 8. Кількість квочок по групах на 15-й тиждень продуктивного періоду

Здатність домперидону стимулювати прояв насиджування визначається його інгібуючими властивостями відносно дофамінергічної системи. Домперидон «блокує» інгібуючий ефект дофаміну на синтез та секрецію пролактину лактотрофами аденогіпофізу, сприяючи тим самим підвищенню концентрації пролактину в плазмі крові, що, врешті-решт, призводить до прояву насиджування.

Моделювання активності дофамінергічної системи регуляції синтезу та секреції пролактину лактотрофами аденогіпофізу за допомогою бромкриптину та домперидону свідчить про високу активність дофамінергічної системи у індичок. Блокування (за допомогою домперидону) інгібуючої активності дофамінергічної системи на стимулюючу дію VIP-ергічної системи призводить до різкого превалювання стимуляції синтезу та секреції пролактину, що в свою чергу безпосередньо викликає прояв насиджування. З іншого боку, підвищення активності дофамінергічної системи (за допомогою бромкриптину) дозволяє знизити стимулюючий вплив VIP на синтез та секрецію пролактину та запобігти тим самим прояву насиджування.

Механізм нейроендокринної регуляції насиджування у індичок. Нами запропоновано механізм нейроендокринної регуляції прояву насиджування у індичок, що заснований на регуляції рівня концентрації пролактину у плазмі крові як чинника безпосередньо ініціюючого насиджування.

Основою запропонованого механізму нейроендокринної регуляції насиджування у птиці є взаємодія двох основних систем, що регулюють рівень концентрації плазматичного пролактину, - дофамінергічної та VIP-ергічної. VIP-ергічна система здійснює стимулюючу дію на синтез та секрецію пролактину, що призводить до безпосереднього підвищення рівня його концентрації в плазмі крові. Дофамінергічна система є інгібітором активності VIP-ергічного механізму та, відповідно, зменшує рівень концентрації плазматичного пролактину. Вплив різних чинників, що діють на рівень концентрації плазматичного пролактину і, відповідно, на прояв насиджування, зводиться до стимуляції активності кожної з розглянутих систем. Превалювання активності однієї системи над другою (дофамінергічної чи VIP-ергічної) й вирішує прояв насиджування. Виходячи із запропонованого механізму встановлено, що основними факторами, що безпосередньо впливають на рівень синтезу та секреції пролактину, є дофамін та вазоактивний інтестинальний пептид (VIP).

На запропонованій схемі суцільними лініями представлено стимулюючу дію, а пунктирними - інгібуючу. Значком ⁺/- відмічено двоякий вплив (активуючий/інгібуючий) залежно від концентрації. GnRH - гонадотропний рилізинг гормон; VIP - вазоактивний інтестинальний пептид; FSH - фолікулостимулюючий гормон; LH - лютеїнізуючий гормон; Prl - пролактин; Es - естрогени.

У статево незрілої птиці відбувається розвиток та ріст фолікулів під дією поступового збільшення секреції GnRH, FSH і LH. У дорослої птиці є повністю сформованою гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальна вісь нейрогуморальної регуляції репродуктивних процесів організму. До піку яйцекладки концентрація естрогенів у плазмі крові індичок сягає свого максимального значення. Високі концентрації естрогенів призводять до різкого підвищення секреції пролактину, що в свою чергу знижує інтенсивність виділення естрогенів через інгібування секреції GnRH. Це призводить до зниження рівня секреції FSH і LH. Концентрація естрогенів у сироватці розпочинає знижуватися, а пролактину, навпаки, збільшуватися. Низький рівень естрогенів через деякий проміжок часу приводить до зменшення їх стимулюючого ефекту на секрецію пролактину, що знімає його інгібуючий вплив на GnRH. У свою чергу, високі концентрації пролактину за принципом негативного зворотного зв'язку («коротка» петля регуляції) інгібують власну секрецію. У результаті цих процесів концентрація плазматичного пролактину знижується, що приводить до підвищення секреції GnRH та збільшення концентрації FSH, LH та естрогенів відповідно. Високі концентрації GnRH та естрогенів, а також низька концентрація пролактину характерні для індичок у період яйцекладки.

Запропонований механізм нейроендокринної регуляції дає змогу сформулювати основні критерії методів попередження насиджування. Для найбільшої ефективності метод попередження насиджування повинен відповідати наступним критеріям:

1. Безпосередня дія на центри регуляції рівня концентрації плазматичного пролактину;

2. Відсутність патологічної дії на основні фізіологічні показники організму птиці.

Специфічність методу повинна визначатися здатністю впливати на центри регуляції рівня пролактину безпосередньо, а також забезпечувати пряму дію, без зміни загального фізіологічного стану птиці. Це дасть змогу напряму регулювати рівень концентрації пролактину в плазмі крові птиць без зміни інших фізіологічних показників.

Методи попередження прояву насиджування у індичок. Нами запропоновано методи попередження прояву насиджування у індичок за допомогою додавання в корм птиці цинку в концентрації 450 мг/кг, або бромкриптину у концентрації 0,36 мг/кг живої маси, що дає змогу максимально ефективно попередити прояв насиджування та звести до мінімуму кількість квочок у групі.

Запропоновані методи повністю відповідають вищенаведеним критеріям: Zn²⁺ і бромкриптин безпосередньо діють на дофамінергічну систему регуляції прояву насиджування у птиці та не призводять до патологічної дії на організм птиці (в межах вивчених концентрацій).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розроблено фізіологічні методи попередження та механізм регуляції прояву насиджування у індичок. За використання запропонованого механізму розглянуті фізіологічні основи фотостимулюючого, гормонального, відволікаючого, стимулюючого та зоотехнічного методів боротьби с насиджуванням. Запропоновані методи попередження насиджування у індичок за допомогою використання підвищеної концентрації цинку та бромкриптину в кормі птиці.

1. Установлено, що іони цинку, міді та марганцю до середини продуктивного періоду (12-й тиждень) проявляють виражений антагонізм відносно Ca²⁺ плазми крові індичок. У межах вивчених концентрацій (450 мг/кг для Zn²⁺; 10 мг/кг для Cu²⁺; 5 мг/кг для Co²⁺) антагоністичні властивості цих мікроелементів відносно Ca²⁺ не призводять до патологічних змін в організмі птиць та не знижують показники продуктивності. Найбільш сильний антагонізм відносно Ca²⁺ проявляють іони марганцю, що призводить до порушення процесу формування шкаралупи, утворення вапнякових наростів та, як наслідок, зниження виводу індиченят до 40,51 %.

2. З'ясовано, що до середини продуктивного періоду іони цинку, міді, марганцю та кобальту підвищують активність лужної фосфатази сироватки крові. Максимальне значення активності лужної фосфатази на 12-й тиждень продуктивного періоду становило 7,20±0,12 ммоль/лЧс при p?0,01 для Zn²⁺; 6,87±0,14 ммоль/лЧс при p?0,05 для Cu²⁺; 6,92±0,10 ммоль/лЧс при p?0,05 для Mn²⁺; 7,17±0,15 ммоль/лЧс при p?0,01 для Co²⁺.

3. Доведено, що додавання в корм індичкам сульфату цинку в концентрації 2,01 г/кг (450 мг/кг Zn²⁺) дозволяє максимально ефективно попередити прояв насиджування та звести до мінімуму кількість квочок у групі.

4. Використання бромкриптину не приводить до патологічної дії на організм птиці (вивчені показники сироватки крові залишаються в межах фізіологічної норми). Використання бромкриптину у концентрації 0,36 мг/кг живої маси на тиждень дозволяє максимально попередити прояв насиджування.

5. Використання домперидону не змінює загального фізіологічного стану птиці (вивчені показники сироватки крові залишаються у межах фізіологічної норми). Використання домперидону у концентрації 1,4 мг/кг живої маси на добу на індичку протягом 3-х тижнів приводить до припинення яйцекладки та стимулює прояв насиджування до 60 % від загальної кількості індичок.

6. Доведено, що прояв насиджування контролюється через зміни активності дофамінергічної системи. Запропоновано механізм нейроендокринної регуляції, що поєднує різни аспекти прояву насиджування та слугує основою для створення ефективних методів попередження цього процесу.

7. Установлено, що для ефективного попередження насиджування метод попередження повинен відповідати наступним критеріям: безпосередня дія на центри регуляції рівня концентрації пролактину; відсутність патологічної дії на основні фізіологічні показники організму птиці.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для попередження прояву насиджування у індичок та підвищення показників продуктивності птиці доцільно застосовувати розроблені методи, що засновані на використанні цинку або бромкриптину через 1 - 1,5 місяці після початку несучості.

Добавку цинку до корму слід здійснювати у вигляді сульфату цинку семиводного у концентрації 2,01 г/кг. Згодовування бромкриптину застосовувати перорально у концентрації 0,36 мг/кг живої маси 1 раз на тиждень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кулібаба Р. О. Вивчення впливу іонів цинку, міді, кобальту та марганцю на прояв насиджування у індичок / Р. О. Кулібаба // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Гжицького. - 2009. - Том 11, № 2, (41), ч. 3. - С. 119 - 127.

2. Кулібаба Р. О. Використання бромкриптину для попередження насиджування у індичок / Р. О. Кулібаба // Вісник Білоцерківського ДАУ. - 2009. - Вип. 60, Ч. 2. - С. 56 -60.

3. Кулібаба Р. О. Вплив іонів цинку на прояв насиджування у індичок / Р. О. Кулібаба // Біологія та валеологія. - 2009. - Вип. 10. - С. 50 - 56.

4. Кулібаба Р. О. Нейроендокринна регуляція та методи попередження насиджування у індичок / Р. О. Кулібаба // Вісник Черкаського національного університету ім.. Б. Хмельницького. - 2009. - Вип. 158. - С. 38 - 48.

5. Кулибаба Р. А. Биологический механизм действия света на организм птицы / Р. А. Кулибаба // Птахівництво. - 2009. - Вип.63. - С. 175 - 183.

6. Кулибаба Р. А. Дофаминергическая система регуляции проявления насиживания у птиц. Использование антагонистов дофамина / Р. А. Кулибаба // Птахівництво. - 2009. - Вип.64. - С. 122 - 131.

7. Насиждування у сільськогосподарської птиці та шляхи його попередження: методичні рекомендації / Є. М. Білецький, Р. О. Кулібаба, О. В. Терещенко // Затверджено Вченою радою Інституту птахівництва від 29.07.2009. - 2009. - 22 с. (Здобувачем проведені досліди що до дії цинку, бромкриптину та домперидону на прояв насиджування у індичок, проведено й складено літературний огляд).

8. Beletsky E. M. V. Incubation behaviour in turkey-hens and some ways of its prevention / E. M. Beletsky, R. O.Kulibaba, O. V. Terestchenko // Turkey production: toward better welfare and health. - Mensch und buch verlag, Berlin, 2009. - P. 72 - 82. (Здобувачем проведено й складено літературний огляд).

9. Kulibaba R. O. Prevention of the incubation behaviour expression in turkey-hens using bromocriptine and heightened zinc content in the diet / R. O. Kulibaba, E. M. Beletsky, O. V. Terestchenko // Turkey production: toward better welfare and health. - Mensch und buch verlag, Berlin, 2009. - P. 82 - 97. (Здобувачем проведено досліди щодо дії цинку та бромкриптину на показникі сироватки крові індичок та прояв насиджування, виконані статистичний аналіз та складено літературний огляд).

Размещено на Allbest.ru