Продуктивність, ефективність виробництва та якість молока кіз за різних типів доїльних установок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК 639.39.003.13:637.11/.12

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність, ефективність виробництва та якість молока кіз за різних типів доїльних установок

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Капралюк Оксана Вікторівна

Київ 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Козівництво - галузь світового продуктивного тваринництва, займає важливе місце у формуванні екологічно збалансованої та економічно стійкої агроекосистеми й продовольчої безпеки країни. За останні 18 років в Україні поголів'я кіз зросло майже в чотири рази. Разом з тим, у цій галузі накопичились технологічні й економічні проблеми, розв'язання яких є необхідною умовою виведення козівництва на високотехнологічний рівень конкурентоспроможності (Соколов В. В., 2004; Остроумова П. А., Фриденберг Г. В., 2005; Pindak A., 2003; Г. В., Horak F., 2006).

Недостатнє виробництво козиного молока в Україні є наслідком низького рівня забезпечення селекційного і технологічного процесів, недосконалості машинного доїння кіз та переробки молока на невеликих фермах. В технологічному процесі виробництва молока 40-70 % від усіх витрат праці припадає на доїння кіз. Правильна організація лише машинного доїння дає можливість зменшити витрати праці на виробництво 1 ц молока з 3,5-5,5 до 1,8-2,0 люд.-год. Економічна ефективність використання доїльної установки досягається лише тоді, коли молочна продуктивність кіз при машинному доїнні не знижується порівняно з ручним, при високій якості отриманого молока (Галібаренко О. В., 2005; Мороз В. А., 2002; Ходанович Б., 2003; Чикалев А. И., 2001).

У зв'язку з цим актуальними є дослідження, спрямовані на розробку нових науково обґрунтованих підходів до вивчення придатності кіз до машинного доїння, вихідних вимог до розмірних характеристик вим'я і дійок, характеру молоковіддачі залежно від типу доїльної установки, розробки оптимального режиму доїння, дослідження молочної продуктивності та фізико-хімічних властивостей молока залежно від строків окоту та лактації, біохімічного складу молока кіз різних порід та економічної ефективності формування перспективного напряму тваринництва в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною комплексних досліджень за темою «Розробити вихідні вимоги на комплект машин з керованою якістю виконання технологічних процесів у тваринництві» (номер державної реєстрації 0106U003234), що виконувалися на кафедрі механізації тваринництва НУБіП України.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи - вивчити продуктивність, ефективність виробництва та якість молока кіз за різних типів доїльних установок.

Відповідно до мети були поставлені такі завдання:

- дослідити форму і розмірні характеристики вимені кіз зааненської породи та їх придатність до машинного доїння;

- вивчити характер молоковіддачі у кіз за різних типів доїльних установок;

- розробити оптимальний режим доїння кіз;

- дослідити інтенсивність молоковіддачі у кіз за різних типів доїльних установок;

- дослідити молочну продуктивність та якість молока кіз залежно від строків окоту і впродовж лактації;

- вивчити вміст амінокислот і летких жирних кислот у молоці кіз різних порід;

- дати економічну оцінку виробництва козиного молока в умовах фермерських господарств.

Об'єкт дослідження - кози зааненської породи, доїльні установки, молоко.

Предмет дослідження - молочна залоза кіз та їх молочна продуктивність, рефлекс молоковіддачі, біохімічний склад молока.

Методи дослідження. В роботі використані зоотехнічні (проміри молочної залози та дійок кіз, величина надою), фізіологічні (тривалість видоювання, інтенсивність молоковіддачі та тривалість машинного додоювання), фізико-хімічні (густина, кислотність, вміст білка, жиру, лактози), біохімічні (вміст амінокислот та летких жирних кислот у молоці), математично-статистичні (М, m, Р, td) методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше обґрунтовано вихідні вимоги до розмірних характеристик вим'я і дійок кіз зааненської породи щодо придатності їх до машинного доїння. Виявлено особливості прояву рефлексу молоковіддачі, продуктивність та якість молока кіз залежно від типу доїльної установки. Визначено оптимальний строк парування кіз для досягнення максимальної молочної продуктивності.

Вперше на основі біохімічних показників проведено оцінку молока різних порід кіз: зааненської, білої комолої короткошерстої та російської білої. Встановлено, що за амінокислотним індексом (співвідношення незамінних амінокислот до замінних) молоко кіз білої комолої короткошерстої породи є повноціннішим, ніж інших порід.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель «Режим доїння кіз» №27451 МПК А01J 7/00.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що придатність кіз до машинного доїння зумовлена формою вим'я і розміром дійок, а відбір тварин з кулястою формою молочної залози сприяє поліпшенню параметрів технологічних ознак вимені. Застосування доїльної установки «Паралель» дозволяє скоротити час на доїння однієї тварини на 23,5-29,4 %, підвищити надій молока на 32,07-33,55 кг за лактацію, інтенсивність молоковіддачі - на 0,3-0,4 кг/хв. та повноту опорожнення молочної залози - до 87,5 %, а також зменшити тривалість латентного періоду на 10,0 і 18,0 с порівняно з використанням установок УДК-1 і УДА-10А відповідно. Планування окотів з грудня по березень сприяє підвищенню надоїв молока на 31,38-82,38 кг за лактацію залежно від рівня молочної продуктивності (350-1000 кг).

Результати досліджень можуть бути використані на фермах з виробництва козиного молока при виборі типу доїльної установки, а також у навчальному процесі при підготовці фахівців з тваринництва.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем організовано і проведено науково-господарські досліди, зібрано первинні дані, статистично оброблено, проаналізовано та узагальнено отримані результати досліджень, сформульовано висновки і внесено практичні пропозиції виробництву, підготовлено матеріали для публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і були схвалені на науковій конференції «Технологія виробництва та якість продукції тваринництва і рибництва» (м. Київ, 2007); IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих учених «Перспективна техніка і технології-2008» (м. Миколаїв, 2008); XVI Міжнародній науково-технічній конференції «Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві» (смт Глеваха, 2008); XVII Міжнародній науково-технічній конференції «Технічний прогрес у сільськогосподарському виробництві» (смт Глеваха, 2009); Міжнародній науково-практичній конференції «Современные направления теоретических и прикладных исследований (г. Одесса, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Невідкладні заходи із завершення реформування АПК і зростання його ефективності шляхом трансферу інновацій (м. Тернопіль, 2008).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у вісьмох наукових фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, та одержано патент України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 119 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків, пропозицій виробництву та додатків. Робота містить 24 таблиці, 7 рисунків та 4 додатки. Список літератури включає 195 найменувань, у тому числі - 50 іноземних.

Матеріал і методика досліджень

Оцінка різних конструкцій доїльних апаратів проводилась в умовах різних господарств протягом 2006-2009 рр. у «До-Рa» Чеської республіки з використанням доїльної установки «Паралель», «Принц-Фельд» Тельманівського району Донецької області на установці УДА-10А та «Прогрес» Комінтернівського району Одеської області на УДК-1 згідно схеми досліджень. Доїльні апарати, що використовувалися в господарствах, були двотактного типу. Об'єктом досліджень були козематки зааненської породи, кількість яких на фермі «Дo-Рa» становила 248 голів, «Принц-Фельд» - 165 і «Прогрес» - 80 маток. Доїння кіз відбувалося 2 рази на добу (о 6-й і 18-й годині). Тривалість лактації у кіз становила 305 днів. Вплив типу доїльної установки на продуктивність та ефективність різних систем доїння в цілому проводили на козематках з кулястою формою молочної залози, які знаходилися на третій лактації. Для даного дослідження були відібрані кози з середньою живою масою 58,7-61,5 кг, молочною продуктивністю за лактацію - 691,81-725,23 кг та виходом козенят на 100 маток 175-180 %. Для дослідження вмісту амінокислот і летких жирних кислот в господарстві «Принц-Фельд» відбирали кіз різних порід: зааненську, білу комолу короткошерсту та російську білу.

Годівля кіз здійснювалася за загальноприйнятими нормами згідно рекомендацій для зааненської породи (Махенс П. П., 1963).

Живу масу козематок визначали зважуванням; молочну продуктивність - методом контрольних доїнь 1 раз на 10 діб; кількість молока - за допомогою лічильника фірми «TRU-TEST»; жирність молока - за ДСТУ ISO-1211:2002, вміст білка - за ДСТУ ISO-8968-1:2005, лактозу - за ГОСТ-3628-78, кислотність молока - за ГОСТ-3624-67, чистоту молока - за ДСТУ-6083:2009, густину молока - за ДСТУ-6082:2009, бактеріальну забрудненість молока - за ГОСТ-9225-84. Амінокислотний склад молока визначали методом іонообмінної рідинно-колонічної хроматографії; леткі жирні кислоти молока - за методикою «Швидке приготування ефірів жирних кислот для газохроматографічного аналізатора» (Metcalfe l. D., 1961).

Вплив типу доїльних установок на характер молоковіддачі у кіз проводили згідно з вимогами КНД 46.16.02.08 ГОСТ 20915 і РД 10-32.2.

Процес доїння в період реєстрації показників молоковіддачі здійснювали таким чином: оператор проводив санітарну обробку згідно з інструкцією по експлуатації апаратів і правилами машинного доїння. Тривалість часу від початку підготовки молочної залози до початку доїння визначали секундоміром (початком доїння вважається момент підключення другого доїльного стакана).

Морфологічні ознаки молочної залози кіз визначали за допомогою промірів. Проміри вимені та дійок у кіз брали на другому-третьому місяці лактації за 30-40 хв. до доїння. Оцінка морфологічних ознак вимені і дійок проводилася шляхом виміру п'яти основних промірів з правої сторони у визначених точках, використовуючи мірну стрічку, циркуль і лінійку.

Економічну ефективність досліджень визначали на підставі витрат на виробництво молока та виручки від реалізації одержаної продукції за рахунок впровадження розробок за методикою «Визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій», 1986.

Біометричну обробку показників досліджень здійснювали за методиками Н. А. Плохинского (1969) і В. Г. Вольфа (1966) та на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel.

Результати досліджень

Форми і розмірні характеристики вимені кіз зааненської породи. Придатність кіз до машинного доїння встановлюють за формою молочної залози, розміром дійок, прикріпленням молочної залози до тулуба і остаточно - після визначення показника молоковіддачі (табл. 1).

Таблиця 1. Проміри молочної залози кіз зааненської породи, см ()

Показник	Форма молочної залози
	куляста	відвисла	примітивна
«Дo-Рa», (n=248)
Ширина	15,4±0,40	12,2±0,64	10,3±0,81
Довжина	14,3±0,41	13,4±0,44	10,2±0,42
Довжина дійки	5,9±0,81	7,6±0,90	4,5±0,32
Діаметр дійки	4,2±0,08	3,7±0,07	3,0±0,09
Відстань між дійками	14,2±0,32	10,5±0,16	8,5±0,35
«Прогрес», (n=80)
Ширина	15,2±0,53	12,4±0,62	9,2±0,74
Довжина	14,3±0,50	13,2±0,51	10,8±0,64
Довжина дійки	5,9±0,72	7,5±0,83	4,4±0,46
Діаметр дійки	4,2±0,09	3,7±0,10	3,1±0,007
Відстань між дійками	14,0±0,41	10,7±0,35	8,7±0,54
«Принц-Фельд», (n=165)
Ширина	15,1±0,64	11,8±0,43	9,5±0,70
Довжина	13,9±0,41	13,0±0,62	10,7±0,50
Довжина дійки	5,8±0,63	7,4±0,76	4,2±0,41
Діаметр дійки	4,1±0,08	3,6±0,09	3,6±0,08
Відстань між дійками	14,1±0,52	11,8±0,54	9,5±0,62

Результати проведених досліджень свідчать, що кози з кулястою формою молочної залози мають розмір дійок більш оптимальний і краще пристосовані до доїння доїльними апаратами. Так, довжина дійок у кіз з кулястою формою вимені нижча порівняно з відвислою на 1,6 см, але вища на 1,5 см, ніж при примітивній формі. Діаметр дійок у таких кіз менший на 0,5 і 1,0 см порівняно з відвислою і примітивною формою молочної залози відповідно.

Дослідженнями встановлено, що у маток з кулястою формою вимені середня інтенсивність молоковіддачі вища порівняно з козами, які мають відвислу і примітивну молочну залозу відповідно на 0,45 кг/хв. і 0,58 кг/хв. Кількість кіз, придатних до машинного доїння, в середньому становить 30-45 % від усього поголів'я.

Встановлено, що за молочною продуктивністю найбільш оптимальною формою молочної залози у кіз є куляста (табл. 2). При цьому величина надою у кіз з даною формою вим'я при машинному доїнні на установці «Паралель» була на 57,05 кг і 338,78 кг вищою порівняно з відвислою і примітивною молочною залозою відповідно. Аналогічна закономірність щодо молочної продуктивності у кіз з вищевказаними формами вимені спостерігається при доїнні установками УДК-1 та УДА-10А. При цьому встановлено також різницю за величиною надою у кіз з кулястою та відвислою формою вимені на відміну від примітивної при застосуванні різних типів доїльних установок.

Таблиця 2. Молочна продуктивність кіз залежно від форми молочної залози, кг (, n=10)

Доїльна установка	Форма молочної залози
	куляста	відвисла	примітивна
«Паралель» УДК-1 УДА-10А	750,22±13,05 736,60±10,23 710,21±13,21	693,17±11,63 682,96±11,32 656,03±11,89	411,44±10,25 405,81±12,57 407,32±9,87

Отже, на молочних фермах кози з кулястою формою молочної залози більш придатні до машинного доїння. У маток з вищевказаною формою вимені молочна продуктивність вища за лактацію порівняно з відвислою і примітивною молочною залозою. Наявність у стаді 55-60 % кіз з відвислим і примітивним вим'ям призводить до постійних порушень технологічного процесу доїння групи кіз і знижує ефективність виробництва молока.

Характер молоковіддачі у кіз за різних типів доїльних установок. Для з'ясування причин, які зумовлюють різний рівень продуктивності кіз, проведені дослідження з оцінювання рефлексу молоковіддачі у кіз на різних типах застосовуваних доїльних установках. Виходячи з цього, вивчалися основні елементи технології доїння для виявлення позитивних і негативних факторів впливу на реалізацію рефлексу молоковіддачі і продуктивність кіз (табл. 3). Також було поставлене завдання вивчити вплив доїльних установок на продуктивність кіз з кулястою формою молочної залози і ефективність різних систем доїння в цілому (табл. 4).

Таблиця 3. Тривалість окремих операцій підготовки кіз до машинного доїння за різних доїльних установок, с (, n=10)

Операція	Доїльна установка
	«Паралель»	УДК-1	УДА-10А
Підготовчі Підмивання і витирання молочної залози Здоювання перших цівок молока Очікування підключення доїльного апарата Всього Основні Доїння кіз Заключні Машинне додоювання Знімання доїльного апарата Перехід від однієї кози до іншої Перенесення апарата Всього	30±0,5 8±0,2 20±0,2 58±0,4 114±0,5 18±0,4 4±0,3 2±0,2 - 196±0,26	10±0,4 5±0,5 195±0,4 210±0,6 150±0,6 12±0,3 4±0,1 2±0,1 10±0,5 388±0,53	30±0,9 10±0,3 187±0,3 227±0,6 156±0,4 12±0,1 4±0,3 2±0,2 16±0,5 417±0,45

Одержані результати свідчать про те, що процес підготовки кіз до доїння на різних типах доїльних установок («Паралель», УДК-1 та УДА-10А) відрізняється. При використанні доїльної установки «Паралель» доїльні апарати підключаються в фізіологічно обґрунтований час для початку реалізації рефлексу молоковіддачі. На доїльній установці «Паралель», у зв'язку з одночасним заходом у станки 28 кіз (згідно з інструкцією по експлуатації доїльних установок), час від початку підготовки до надівання доїльних стаканів становить 58 с, з яких 38 с витрачається безпосередньо на підготовчі операції, а наступні 20 с витрачається на підхід оператора для підключення доїльного апарату. Підготовка кіз до доїння на установці «Паралель» забезпечує більш швидку реалізацію рефлексу молоковіддачі, про що свідчить збільшена швидкість молоковіддачі на 0,3 кг/хв. і 0,4 кг/хв. порівняно з УДК-1 і УДА-10А відповідно. Конструкція доїльних установок УДК-1 та УДА-10А через відсутність системи підготовки тварин до доїння не дозволяє проводити якісну підготовку кіз до доїння, у зв'язку з чим прояв рефлексу молоковіддачі у них проходить менш інтенсивно та повноцінно.

Таблиця 4. Молочна продуктивність та інтенсивність молоковіддачі у кіз за різних типів доїльних установок (, n=10)

Показник	Доїльна установка
	«Паралель»	УДК-1	УДА-10А
Загальний час доїння, хв.:	1,9±0,03	2,5±0,03***	2,6±0,04***
тривалість машинного доїння, хв.	1,7±0,04	2,1±0,05***	2,2±0,04***
тривалість машинного додоювання, хв.	0,2±0,04	0,4±0,03***	0,4±0,04**
Загальний надій молока, кг:	2,4±0,04	2,2±0,02*	2,1±0,01*
машинний надій, кг	2,1±0,06	1,8±0,06*	1,7±0,05**
машинний додій, кг	0,3±0,04	0,2±0,02*	0,2±0,05**
Середня інтенсивність молоковіддачі кг/хв.	1,3±0,04	0,9±0,06***	0,8±0,07 ***
Інтенсивність молоковіддачі за час машинного доїння, кг/хв.	1,2±0,05	0,9±0,07**	0,8±0,05***

Примітки: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

Дослідженнями встановлено, що доїння кіз на установці «Паралель» дає можливість зменшити час на виведення молока на 0,4 хв. (23,5 %) і 0,5 хв. (29,4 %) порівняно з УДК-1 і УДА-10А. При цьому на машинне додоювання кіз витрачається часу на 0,2 хв. менше, що становить 50,0 %. Найменшу кількість молока при машинному додоюванні отримували на установках УДК-1 і УДА-10А. За машинним надоєм молока у піддослідних кіз доїльна установка «Паралель» перевершує дві інші відповідно на 0,3 кг (16,7 %) і 0,4 кг (23,5 %). За середньою інтенсивністю молоковіддачі доїльна установка «Паралель» перевершує УДК-1 і УДА-10А на 0,4 кг/хв. (44,4 %) і 0,5 кг/хв. (62,5 %), а за інтенсивністю молоковіддачі за час машинного доїння переваги «Паралель» становлять 0,3 кг/хв. (33,3 %) і 0,4 кг/хв. (50,0 %) порівняно з УДК-1 і УДА-10А (див. табл. 4).

Аналіз даних санітарної оцінки молока (табл. 5) показує перевагу доїння кіз у молокопровід порівняно з виконанням цієї роботи в переносні доїльні відра. Вона полягає в тому, що повністю виключаються операції з переливання молока в бідони і перенесення їх у молочне відділення. Молоко має більш високу якість, оскільки на всьому шляху переміщення, від кози до молочного танку, воно герметично ізольоване від навколишньої мікрофлори і забезпечується поточність його охолодження.

Дослідженнями встановлено, що за бактеріальною забрудненістю молоко, одержане на доїльних установках УДК-1 і УДА-10А, значно поступається перед якістю молока, одержаного на установці типу «Паралель». Це в першу чергу зумовлено тим, що в конструкції установок, призначених для доїння кіз у стійлах, відсутні системи з підготовки кіз до доїння, зокрема системи для підмивання молочної залози.

Таблиця 5. Санітарна оцінка молока, за різних типів доїльних установок (, n=10)

Показник	Доїльна установка
	«Паралель»	УДК-1	УДА-10А
Чистота молока, група Бактеріальне забруднення, тис./см3	1 100	2 200	2 200

Проведеними дослідженнями встановлено, що частота пульсацій, з якою працює доїльний апарат, суттєво впливає на якість машинного доїння та на продуктивність кіз у цілому за лактацію. Результати досліджень показали, що продуктивність кіз, для доїння яких використовували апарати з частотою пульсацій 70 раз/хв. («Паралель»), одержана на рівні 725,22 кг молока, що на 32,07 кг і 33,55 кг більше порівняно з козами, яких доїли з частотою відповідно 90 і 55 раз/хв. (УДК-1 і УДА-10А).

Конструкція і режим роботи доїльного апарата, його відповідність біологічним особливостям акту молоковіддачі мають велике значення для організації машинного доїння на фермах, оскільки доїльний апарат безпосередньо контактує з дійками вимені кози.

Розроблений нами режим доїння кіз з вакуумметричним тиском 38-40 кПа, частотою пульсацій 70-80 разів за хвилину і співвідношенням тактів 70:30 або 60:40 забезпечує стимуляцію молоковіддачі молока з вимені кіз, попереджує травматизацію дійок вимені, та надійно утримує доїльні стакани на дійках. Даний режим дозволяє скоротити час на доїння однієї кози на 0,3-0,8 хв. та збільшити повноту видоювання молока на 10,7-17,3 %.

Отже, тип, конструкція доїльних установок, техніка доїння та доїльні апарати суттєво впливають на рефлекс молоковіддачі, продуктивність та якість молока кіз. При доїнні тварин на установках типу «Паралель» надій молока за лактацію вищий порівняно з доїльними апаратами на установках, призначених для доїння у відра (УДК-1 та УДА-10А). Комплекс умовно- і безумовнорефлекторних факторів при доїнні кіз у доїльних залах забезпечує високу готовність тварин до доїння, а відповідно й високий рівень реалізації рефлексу молоковіддачі. Найповноцінніший прояв рефлексу молоковіддачі спостерігається на доїльній установці «Паралель».

Інтенсивність молоковіддачі у кіз за різних типів доїльних установок. Для уточнення даних щодо фізіологічних процесів, які протікають у частках вимені під час молоковіддачі, слід ураховувати цистернальне, альвеолярне і залишкове молоко, яке отримують за допомогою доїльних установок «Паралель», УДК-1 та УДА-10А. Для з'ясування причин, що обумовлюють різний рівень молочної продуктивності кіз, нами були проведені дослідження з оцінки рефлексу молоковіддачі у козематок при використанні доїльних установок за такими показниками: латентний період рефлексу молоковіддачі, розподілення надою за порціями (альвеолярна, цистернальна і ручне додоювання) та середня інтенсивність молоковіддачі у кіз з кулястою формою молочної залози (табл. 6).

Аналіз наведених даних свідчить, що рефлекс молоковіддачі у кіз при використанні доїльної установки «Паралель» становить 41,0 с, що на 10,0 с і 18,0 с швидше порівняно з УДК-1 і УДА-10А. На нашу думку, це пов'язано з тим, що на формування умовнорефлекторного процесу у кіз значно впливають конструкційні особливості доїльної установки, режим її роботи (частота пульсації), тривалість і характер підготовчих операцій до доїння, а також організація праці при доїнні.

Таблиця 6. Величина окремих порцій молока кіз при доїнні за різних типів доїльних установок ( , n=10)

Показник	Доїльна установка
	«Паралель»	УДК-1	УДА-10А
Латентний період, с Всього молока, кг з нього цистернального, кг те ж, % альвеолярного, кг те ж, % залишкового, кг те ж, % Тривалість доїння, хв. Інтенсивність молоковіддачі, кг/хв.	41,0±2,35 2,45±0,015 0,89±0,003 36,4 1,53±0,011 62,4 0,03±0,004 1,2 2,2 1,1±0,04	51,0±1,85** 2,34±0,014 0,88±0,002* 37,8 1,42±0,010*** 60,5 0,04±0,002* 1,7 2,5 0,9±0,07	59,0±3,19*** 2,35±0,025 0,91±0,003*** 38,9 1,39±0,012*** 59,0 0,05±0,002*** 2,1 2,8 0,8±0,06

Примітки: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

Найменше залишкового молока - 0,03 кг виявлено у молочній залозі кіз після доїння на установці «Паралель». Отже, дана установка максимально видоює молоко. При цьому менше використовується ручної праці на додоювання молока, що дає можливість зменшити витрати на виробництво молока. Найбільше залишкового молока на доїльній установці УДА-10А, загальна кількість якого становить 2,1 %.

Дані результати підтверджують зроблені раніше висновки про те, що комплекс умовнорефлекторних факторів на доїльній установці «Паралель» забезпечує більш повну стимуляцію рефлексу молоковіддачі порівняно з установками УДК-1 і УДА-10А.

Найменша величина латентного періоду спостерігається в перші місяці лактації - 34-42 с, а в останні місяці лактації він збільшується.

Отже, найкоротша тривалість латентного періоду рефлексу молоковіддачі спостерігається при використанні доїльної установки «Паралель» та в перші місяці лактації.

Молочна продуктивність кіз та якість молока залежно від строків окоту та впродовж лактації. Залежно від фізіологічного стану окоти можуть проходити в різні сезони року, основними з яких є грудень-березень та квітень-липень. При цьому грудень-березень вважається раннім, а квітень-липень - пізнім.

Аналіз молочної продуктивності кіз показує, що вона значною мірою пов'язана з сезоном окоту (табл. 7). Чим вища молочна продуктивність (901 кг і більше ), тим менша різниця між надоями кіз різних строків окоту - 31,38 кг за лактацію. При низькому надої кіз (до 750 кг) різниця збільшується на 51,00 кг. Таким чином, при цілорічному безприв'язному утриманні кіз і повноцінній годівлі на молочну продуктивність впливають сезонні фактори, тому більша концентрація окотів у зимовий період і на початку весни є економічно доцільною. При весняно-літніх окотах інтенсивність продукування молока у перші місяці лактації збігається з настанням високих температур. Тому внаслідок прямого впливу високих температур надої кіз весняно-літніх окотів знижуються.

Таблиця 7. Рівень молочної продуктивності кіз залежно від строків окоту (, n=10)

Сезон окоту	Молочна продуктивність за лактацію, кг
	до 750	751-900	901 і більше
«Дo-Рa»
Ранній	657,32±16,23	851,32±16,23***	984,12±12,38***
Пізній	564,61±15,71	806,17±15,71	958,34±11,87
Різниця, ±	+ 92,71	+45,15	+25,78
«Прогрес»
Ранній	632,83±15,90	839,71±15,90**	930,87±16,54**
Пізній	552,62±16,08	800,50 ±16,08	898,46±13,61
Різниця, ±	+80,21	+39,21	+32,41
«Принц-Фельд»
Ранній	614,41±16,32	823,28±16,32**	950,38±17,10**
Пізній	540,20±16,71	776,10±16,71	914,44±15,09
Різниця, ±	+74,21	+47,18	+35,94

Примітки: *Р>0,95; **Р>0,99; ***Р>0,999

Природні зміни вмісту основних складових частин молока - білка і жиру представляє економічний і технологічний інтерес. Склад молока протягом лактації неоднаковий (табл. 8).

Таблиця 8. Хімічний склад молока кіз впродовж лактації (, n=10)

Період лактації	Показник, %
	білок	жир	лактоза
«Дo-Рa»
Початок	3,32±0,006	3,63±0,004	4,91±0,009
Середина	2,81±0,004	3,03±0,003	4,78±0,010
Кінець	3,31±0,008	3,61±0,007	4,47±0,008
Середнє	3,15±0,005	3,42±0,006	4,72±0,008
«Прогрес»
Початок	3,23±0,003	3,59±0,006	4,79±0,011
Середина	2,79±0,004	3,06±0,002	4,69±0,009
Кінець	3,30±0,002	3,59±0,005	4,31±0,012
Середнє	3,11±0,003	3,41±0,004	4,60±0,009
«Принц-Фельд»
Початок	3,31±0,005	3,64 ±0,003	4,75±0,010
Середина	2,81±0,007	3,09±0,006	4,64±0,007
Кінець	3,32±0,003	3,60±0,008	4,35±0,011
Середнє	3,15±0,004	3,44±0,006	4,58±0,009

продуктивність ефективність молоко коза

На початку лактації вищий вміст енергомістких сполук молока припадає на підсисний період утримання козенят. Відомо, що більш високий вміст білка впродовж перших днів після окоту залежить від підвищеної концентрації сироваткових білків альбуміну та імуноглобуліну. Наприкінці лактації високий вміст енергомістких сполук припадає на холодні місяці року. При зростанні кількості білка і жиру наприкінці лактації вміст лактози зменшується. Встановлено, що по трьох господарствах вміст білка в молоці на початку лактації вищий на 0,48 %, а наприкінці - на 0,51 % порівняно з її серединою. Кількість жиру більша відповідно на 0,56 % і 0,54 %. Вміст лактози найвищий на початку лактації, а наприкінці її вміст знижується на 0,44 %.

Дослідженнями встановлено, що від кіз раннього окоту отримують вищі надої - на 82,38 кг, більше молочного білка - на 1,99 кг, жиру - на 1,68 кг і лактози - на 3,27 кг за лактацію порівняно з козами пізнього (табл. 9).

Нерівномірність окотів і велика різниця у продуктивності кіз залежно від строків окотів призводить до того, що виробництво молока в цілому також носить сезонний характер.

Таблиця 9. Продуктивність та якість молока кіз за різних строків окоту, кг. (, n=10)

Окіт	Надій	Білок	Жир	Лактоза
«Дo-Рa»
Ранній	657,32±16,23	20,24±0,19	21,84±0,13	30,91±0,33
Пізній	564,61±15,71	17,94±0,15	20,06±0,11	27,40±0,28
Різниця, ±	+ 92,71	+2,30	+1,78	+3,51
«Прогрес»
Ранній	632,83±15,90	20,58±0,24	21,13±0,29	29,70±0,34
Пізній	552,62±16,08	18,57±0,25	19,44±0,27	26,60±0,29
Різниця, ±	+80,21	+2,01	+1,69	+3,10
«Принц-Фельд»
Ранній	614,41±16,32	19,91±0,27	20,19±0,31	28,10±0,19
Пізній	540,20±16,71	18,25±0,33	18,63±0,28	24,91±0,21
Різниця, ±	+74,21	+1,66	+1,56	+3,19

Отже, окоти кіз краще проводити з грудня по березень. Проведені дослідження доводять, що найбільшим змінам протягом лактації підлягає жир порівняно з білками і лактозою козиного молока.

Вміст амінокислот у молоці кіз різних порід. Найвищий амінокислотний індекс, який відображає повноцінність молока (94,37 %), має молоко, отримане від кіз білої комолої короткошерстої породи.

Кількість незамінних амінокислот дорівнює - 142,4 мг/100 мл молока, що більше на 4,1-5,9 мг порівняно з зааненською та російською білою відповідно. Найвищий вміст серед незамінних амінокислот припадає на лейцин, лізин і валін.

Вміст летких жирних кислот у молоці кіз різних порід. Вищий вміст ненасичених жирних кислот виявився у кіз зааненської породи ? 33,17 % від загальної кількості жирних кислот, що на 0,65 % і 0,57 % більше порівняно з показником у маток білої комолої короткошерстої і російської білої відповідно. При цьому у молоці кіз найбільше виявлено таких кислот, як пальмітинова ? 17,76?20,95 %, олеїнова ? 17,55?20,14 %, міристинова ? 13,38?14,94 % і стеаринова ? 13,3?13,71 %.

Різниця за вмістом амінокислот і летких жирних кислот на нашу думку зумовлюється різною вбирною і синтетичною здатністю молочної залози, а також генотипом, який характеризує породу тварин.

Економічна ефективність виробництва молока кіз зааненської породи. Ефективність виробництва молока кіз значною мірою залежить від рівня продуктивності й використання доїльної установки. На установці «Паралель» найнижчі витрати праці доярів - 0,02 люд.-год. на доїння однієї кози, що зумовлено вдалим поєднанням компактного розташування кіз під час доїння, ергономічним розміщенням вимені у процесі обслуговування тварин, швидкої зміни маток у станках та автоматизації більшості прийомів та операцій доїння. За рахунок доїльної установки «Паралель» можна отримати додатково 32,07 кг і 33,55 кг молока за лактацію від однієї кози порівняно з УДК-1 і УДА-10А відповідно. Це дало можливість одержати додатково дохід у розмірі 162,2-169,8 грн. від однієї кози за рік. Оскільки ранні окоти кіз є резервом підвищення надоїв, то це дає можливість додатково отримати 416,8 грн. на рік на одну голову порівняно з пізніми.

Висновки

1. На основі експериментальних досліджень удосконалено технологію машинного доїння кіз, розроблено оптимальний режим доїння, доведено перевагу та ефективність використання установки «Паралель», яка забезпечує швидке та повне видоювання молока із молочної залози, вищу молочну продуктивність кіз, високу якість продукції при значному скороченні витрат праці на доїння.

2. Кози з кулястою формою молочної залози мають вищу молочну продуктивність (на 54,96 кг і 358,96 кг) за лактацію, кращу інтенсивність молоковіддачі (на 0,45-0,58 кг/хв.) порівняно з матками з відвислим та примітивним вим'ям, а кількість кіз, придатних до машинного доїння, становить 30-45 %.

3. Режим доїння кіз із зменшеною величиною вакууму - 38-40 кПа, збільшеною частотою пульсацій до 70-80 разів за хвилину, співвідношенням тактів 70:30 або 60:40 забезпечує надійне утримання доїльних стаканів без травмування дійок, повноту видоювання на рівні 98?100 % без ручного додоювання та високу якість молока.

4. Доїльна установка «Паралель» забезпечує кращу якість виконання технологічного процесу доїння кіз порівняно з установками УДК-1 і УДА-10А і має переваги за тривалістю машинного доїння відповідно на 23,5 % (Р>0,999) та 29,4 % (Р>0,999), за машинним надоєм - на 16,7 % (Р>0,95) і 23,5 % (Р>0,99) та витратами праці на доїння однієї кози - на 0,08 та 0,01 люд.-год. та забезпечує одержання молока вищої якості (1 група) за чистотою та бактеріальною забрудненістю (100 тис./смі).

5. Латентний період при машинному доїнні залежить від продуктивності кіз, стадії лактації, характеру та тривалості підготовчих операцій, а також типу доїльної установки, а найменша його тривалість виявлена в перші місяці лактації та при доїнні кіз на установці типу «Паралель».

6. Молочна продуктивність кіз раннього строку окоту за надоєм вища на 82,38 кг, за кількістю молочного білка - на 1,99 кг, жиру - на 1,68 кг і лактози - на 3,27 кг за лактацію порівняно з козами пізнього окоту.

7. Вищий вміст білка, жиру і молочного цукру на початку лактації припадає на підсисний період утримання козенят. Із підвищенням вмісту жиру в козиному молоці наприкінці лактації зростають вміст білка та загальна кислотність, а вміст молочного цукру знижується.

8. Молоко кіз білої комолої короткошерстої породи має вміст незамінних амінокислот на рівні 142,4 мг/100 мл молока, що порівняно з зааненською та російською білою на 4,1 і 5,9 мг більше відповідно і характеризується вищим амінокислотним індексом - 94,37 %; сума ненасичених жирних кислот найвища у молоці кіз зааненської породи ? 33,17 %, у тому числі вміст пальмітинової становить 17,76?20,95 %, олеїнової ? 17,55?20,14 %, міристинової ? 13,38?14,94 % і стеаринової ? 13,3?13,71 %.

9. Розроблений новий режим доїння кіз забезпечує підвищення молочної продуктивності, одержання додаткового доходу в розмірі 166,0 грн., скорочення витрат праці у 5 разів, а запропоновані ранні окоти дають можливість додатково отримати 9,8 % молока або 416,8 грн. у розрахунку на одну козу за лактацію.

Пропозиції виробництву

1. На підставі досліджень щодо придатності кіз до машинного доїння рекомендується використовувати маток зааненської породи з кулястою формою молочної залози.

2. При виробництві молока кіз на фермах доцільно використовувати доїльну установку «Паралель».

3. З метою отримання додаткової кількості молока за лактацію пропонуємо проводити переважно зимово-весняні окоти кіз зааненської породи, при умові забезпечення повноцінної годівлі дійного стада.

4. Виробникам козиного молока пропонується технологія доїння кіз на основі нових технічних рішень: «Режим доїння кіз» (патент на корисну модель UA 27451).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Капралюк О.В. Порівняльна зоотехнічна оцінка доїльних установок «Паралель» і УДА-10А / О.В.Капралюк // Науковий Вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - Київ, 2009. - Вип. 134.- Ч.2 - С.69-74.

2. Капралюк О.В. Молочне козівництво / О.В. Капралюк // Тваринництво України. - Київ, 2009.- №11- С.12-15.

3. Капралюк О.В. Амінокислотний склад козиного молока / О.В. Капралюк // Тваринництво України. - 2009.- №12.- С.10-12.

4. Капралюк О.В. Сучасне козівництво у Чехії / О.В. Капралюк // Тваринництво України. - 2007.- №3.- С.9-11.

5. Капралюк О.В. Реконструкція ферм та утримання кіз / О.В. Капралюк // Тваринництво України. - 2007.- №4.- С.17-19.

6. Капралюк О.В. Профілактика і лікування маститів у кіз / О.В. Капралюк // Тваринництво України. - 2008.- №3.- С.28-30.

7. Капралюк О.В. Як годують кіз на фермах Чехії / О.В. Капралюк // Тваринництво України. - 2008.- №4.- С.26-29.

8. Патент на корисну модель 27451 UA, А01J7/00. Режим доїння кіз / Капралюк О.В.; заявник і патентовласник Капралюк О.В. - № u 200708601; заявлено 26.07.2007; опубліковано 25.10.2007, Бюл. №17.

9. Капралюк О.В. Визначення інтенсивності молоковіддачі у кіз залежно від форми вимені / О.В.Капралюк // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. - Харків, 2009. - Вип.78 - С.182-187.

10. Передові технології доїння кіз на фермах за кордоном і в Україні: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених і студентів [«Перспективна техніка і технології - 2008»], (Миколаїв, 24-26 вересня 2008р.) / М-во освіти і науки України, М-во аграр. політ. України, Миколаївський держ. аграр. ун-т, Національний аграр. ун-т. - Миколаїв: МДАУ, 2008. - 430 с.

Анотація

Капралюк О.В. Продуктивність, ефективність виробництва та якість молока кіз за різних типів доїльних установок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню продуктивності, ефективності виробництва та якості молока кіз за різних типів доїльних установок. Вперше проведена комплексна оцінка молочної продуктивності кіз залежно від строків окоту, досліджено склад молока впродовж лактації та сезону окоту, форми та розмірні характеристики вимені і дійок кіз зааненської породи, латентний період молоковіддачі, якість роботи різних типів доїльних установок. Вивчено амінокислотний склад та вміст летких жирних кислот у молоці кіз різних порід. Рекомендовано використовувати до машинного доїння маток зааненської породи з кулястою формою молочної залози. При організації сучасних ферм з виробництва козиного молока використання доїльної установки «Паралель». Для підвищення молочної продуктивності кіз зааненської породи доцільно проводити окоти переважно зимово-весняні, забезпечивши цілорічну повноцінну годівлю дійного стада. Виробникам козиного молока пропонується технологія доїння кіз на основі нових технічних рішень: патент UA №27451.

Ключові слова: кози, молочна продуктивність, молочна залоза, окоти, доїльні установки, молоковіддача, амінокислоти, леткі жирні кислоти.

Аннотация

Капралюк О.В. Продуктивность, эффективность производства и качество молока коз при разных типах доильных установок. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению продуктивности, эффективности производства и качества молока коз при разных типах доильных установок. Исследованы молочная продуктивность и состав молока коз в зависимости от сроков окотов, в течении лактации, пригодность коз к машинному доению, латентный период молокоотдачи, аминокислотный состав молока и летучих жирных кислот, морфологические признаки молочной железы. Установлено, что количество коз, пригодных к машинному доению cоставляет 30-45 %. Козы с шаровидной формой молочной железы имеют выше молочную продуктивность на 54,96 кг и 358,96 кг за лактацию по сравнению с отвислой и примитивной. Исследования показали, что доильный аппарат установки «Параллель» быстрее удаляет молоко из молочной железы на 23,5 % и 29,4 % по сравнению с УДК-1 и УДА-10А. При этом на машинное додаивание затрачивается меньше времени на 0,2 мин, что составляет 50,0 %. Наименьшее количество молока при машинном додаивании получено на установках УДК-1 и УДА-10А. При машинном доении подопытных коз аппарат доильной установки «Параллель» превосходит два других соответственно на 16,7 % и 23,5 %. По средней интенсивности молокоотдачи доильная установка «Параллель» превосходит УДК-1 и УДА-10А на 44,4 % и 62,5 %, а по интенсивности молокоотдачи за время машинного доения преимущества «Параллель» составляют 33,3 % и 50,0 % по сравнению с УДК-1 и УДА-10А. Анализ динамики молокоотдачи у коз при режимах подготовки на доильной установке «Параллель» свидетельствует о том, что стимуляция рефлекса молокоотдачи в течении 38 с с последующим подключением доильных аппаратов через 20 с, обеспечивает полноценное проявление рефлекса молокоотдачи по сравнению с технологией подготовки коз к доению на других доильных установках. Разработан оптимальный режим доения коз, величина вакуума составляет 38-40 кПа, частота пульсаций - 70-80 раз/мин, соотношение тактов - 70:30 или 60:40. Ранние окоты позволяют увеличить молочную продуктивность на 82,38 кг по сравнению с поздними. Молоко коз ранних окотов содержит также больше жира, белка и лактозы. При изучении латентного периода рефлекса молокоотдачи установлено, что наименьшая величина его наблюдается в первые месяцы лактации - 32-42 с, а в последние он увеличивается до 68-74 с, а также при использовании доильной установки «Параллель» - 41,0 с, что быстрее на 10,0 с (Р>0,99) и 18,0 с (Р>0,999) по сравнению с УДК-1 и УДА-10А. Установлено, что во время утреннего доения латентный период рефлекса молокоотдачи короче по сравнению с вечерним, в среднем на 13,7-18,1 с. Это обусловлено тем, что во время утреннего доения от коз получено молока почти в 2 раза больше по сравнению с вечерним. Содержание незаменимых аминокислот в молоке белой комолой короткошерстной породы коз составляет 142,4 мг/100 мл молока, что на 4,1 и 5,9 мг больше по сравнению с зааненской и русской белой соответственно. При изучении летучих жирных кислот в липидах молока коз установлено, что наивысшее количество насыщенных жирных кислот обнаружено у коз зааненской породы - 33,17 %, что на 0,65 и 0,57 % выше по сравнению с белой комолой короткошерстной и русской белой породами соответственно. На установке «Параллель» наименьшие затраты труда дояров - 0,02 человеко-часов на доение одной козы. За счет данной доильной установки можно получить дополнительно 32,07 кг и 33,55 кг молока за лактацию от одной козы по сравнению с УДК-1 и УДА-10А соответсвенно. Это обеспечивает дополнительный доход в размере 162,2-169,8 грн. от одной козы за год. Так как ранние окоты коз являються резервом увеличения удоев, то это даст возможность дополнительно получить 416,8 грн. за год на одну голову по сравнению с поздними. Рекомендовано использовать к машинному доению маток зааненской породы с шарообразной молочной залозой. Производству предлагается в условиях умеренно-континентального климата Украины проводить, в основном зимне-весенние окоты коз. При организации современных ферм для производства молока наиболее эффективным является использование установки «Параллель». Производителям козьего молока предлагается технология доения коз на основе новых технических решений: патент UA №27451.

Ключевые слова: козы, молочная продуктивность, молочная железа, окоты, доильные установки, молокоотдача, аминокислоты, летучие жирные кислоты.

Summary

Kapralyuk O.V. Production, productive efficiency and quality of the milk of goats depending for the type of milking machine. - Manuscript.

The dissertation for obtaining scientific degree of candidate of agricultural science in specialty 06.02.04. - the technology of livestock products production. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to the study of the productivity, efficiency of production and quality of milk for the different types of milking machine of improve technology of production of the goat milk. Investigation are directed to the study milk productivity and milk composition of goats during lactation and lambing term, forms and size descriptions of udder of goats of zaanen of breed, latent period of milk ejection, quality of work of different types of milking machines, amino acid composition and content of fatty acids in milk of goats of different genotypes. It is recommended for organization of modern farms for the production of goat's milk most effective is the use of the milking machine "Parallel" for the increase of the milking productivity of goats of zaanen of breed. To conduct lambing mainly in the winter and spring, providing the whole-year full-value feeding of herd. Technology of milking of goats is offered to the producers of goat's milk on the basis of new technical decisions: patent UA 27451.

Key words: goats, milk production, udder, lambing, milking machines, amino acid, fatty acid.

Размещено на Allbest.ru