Продуктивні показники бичків абердин-ангуської породи при згодовуванні високобілкових кормів та природної мінеральної добавки

Розробка рецептів комбікормів на основі зерна високобілкових культур. Визначення хімічного складу і поживності комбікормів з включенням високобілкових місцевих кормів, цеолітовмісних туфів. Економічна ефективність комбікормів при відгодівлі бугайців.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.07.2015
Размер файла 66,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет

ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С.З. Ґжицького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивні показники бичків абердин-ангуської породи при згодовуванні високобілкових кормів та природної мінеральної добавки

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Фурманець Юрій Степанович

Львів-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону НААН України.

Наукові керівники: доктор сільськогосподарських наук, професор

Вудмаска Василь Юрійович,

Інститут землеробства і тваринництва західного регіону

НААН України, лабораторія годівлі тварин і технології кормів, головний науковий співробітник

доктор сільськогосподарських наук,

член-кореспондент НААН України, доцент,

Седіло Григорій Михайлович,

Інститут землеробства і тваринництва західного регіону

НААН України, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Півторак Ярослав Іванович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,

завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів

доктор сільськогосподарських наук, професор

Повозніков Микола Гаврилович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вдосконалення технологій виробництва яловичини з використанням спеціалізованих м'ясних порід великої рогатої худоби є важливою науково-практичною проблемою аграрного сектора економіки нашої держави. Однією із основних складових у цьому процесі є деталізація годівлі тварин, що дає можливість максимально реалізувати їх генетичний потенціал (Брусенко О. Т., 2004; Повозніков М. Г., 2004; Ібатуллін І. І., 2004;). Особливе значення у підвищенні м'ясної продуктивності молодняку жуйних має оптимізація білкового та мінерального живлення залежно від породи, біогеохімічних зон, структури раціонів, типів годівлі (Вовк С. О., 2002; Вудмаска В. Ю., Братуняк Г. В., 1999; Кравців Р. Й., Гладій М. В., Калачнюк Г. І., 2000; Кіщак І. Т., 2002; Засікін Д. А., 2000).

Тому питання застосування у раціонах відгодівельного молодняку великої рогатої худоби високобілкових зернових кормів та мінеральних добавок місцевого виробництва у комбікормах є актуальним і становить значний науковий та практичний інтерес.

Виходячи із сказаного, дослідження впливу згодовування у складі комбікорму різних рівнів багатих на протеїн місцевих кормів (кормових бобів, сої, люпину) та мінеральних добавок (цеолітовмісних туфів) у силосно-концентратних раціонах молодняку великої рогатої худоби абердин-ангуської породи в умовах Західного Лісостепу України на продуктивність тварин, якість яловичини та засвоєння поживних речовин є актуальними і мають важливе народногосподарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-технічної програми “Годівля сільськогосподарських тварин”, 2001 - 2005 рр., 01 “Розробити рецептуру і вивчити продуктивну дію комбікормів і БМД з максимальним насиченням місцевими кормовими ресурсами для сезонних систем годівлі тварин”, №держреєстрації 0101U004020.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи є експериментальне обґрунтування для зони Західного Лісостепу України рівня високобілкових місцевих кормів (кормових бобів, сої, люпину) та мінеральних добавок (цеолітових туфів) у силосно-концентратних раціонах молодняку великої рогатої худоби абердин-ангуської породи для підвищення його продуктивності та поліпшення м'ясних якостей.

Відповідно до мети при виконанні роботи було поставлено такі завдання:

- розробити рецепти комбікормів на основі зерна місцевих високобілкових культур (кормових бобів, сої, люпину);

- розробити рецепти комбікормів з використанням цеолітовмісних туфів Рівненщини;

- визначити хімічний склад і поживність комбікормів з включенням високобілкових місцевих кормів і цеолітовмісних туфів;

- дослідити інтенсивність росту і визначити м'ясну продуктивність бичків абердин-ангуської породи при згодовуванні комбікормів з використанням у їхньому складі високобілкових місцевих кормів і туфів;

- визначити перетравність поживних речовин, баланс азоту і деякі показники обміну речовин вмісту рубця і крові тварин за згодовування вказаних комбікормів;

- визначити якість яловичини, одержаної від бичків при відгодівлі досліджуваними комбікормами;

- проаналізувати економічну ефективність використання розроблених комбікормів при відгодівлі бугайців.

Об'єкт дослідження. Корми, комбікорми, туфи, бички, м'ясо, вміст рубця, кров.

Предмет дослідження. Відгодівельний молодняк абердин-ангуської породи. Вивчення поживності комбікормів та інтенсивності росту тварин. Дослідження м'ясної продуктивності бичків, перетравності поживних речовин, балансу азоту. Визначення деяких показників обміну речовин у вмісті рубця і крові. Дослідження ефективності відгодівлі бугайців.

Методи дослідження. У роботі використано сучасні зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методи досліджень. При статистичній обробці результатів досліджень застосовували біометричні та математичні методи з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі експериментальних досліджень вперше розроблено і впроваджено в практику годівлі бичків абердин-ангуської породи на силосно-концентратних раціонах в умовах Західного Лісостепу України рецепти комбікормів з використанням у їх складі високобілкових місцевих кормів (кормових бобів, сої, люпину) та цеолітовмісних туфів. Досліджено вплив згодовування вказаних комбікормів на перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі, продуктивність бугайців та їх м'ясні якості.

Практичне значення одержаних результатів. Проведеними дослідженнями встановлено, що впровадження у практику годівлі бичків абердин-ангуської породи на силосно-концентратних раціонах у зоні Західного Лісостепу України комбікормів із використанням у їх складі високобілкових місцевих кормів (кормових бобів, сої, люпину) та мінеральних добавок (цеолітовмісних туфів) забезпечує середньодобові прирости на рівні 835 - 1034 г живої маси при витратах на 1 ц приросту 8,9-7,1 кг кормових одиниць, істотно підвищує інтенсивність їх росту і розвитку та поліпшує якісні показники м'яса.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням здобувача. Автор за темою дисертації опрацював вітчизняну і зарубіжну наукову літературу, провів науково-виробничі та лабораторні дослідження, систематизував та узагальнив експериментальний матеріал, обґрунтував і сформулював висновки, впровадив результати досліджень у виробництво, підготував друковані праці. Аналіз результатів дисертаційної роботи проведено разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів” (Київ, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи”, присвяченій 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету ПДАТУ (Кам'янець-Подільський, 2010), та на засіданнях методичної комісії і вченої ради Інституту землеробства і тваринництва західного регіону НААН України (Оброшино, 2002-2004 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 статті у фахових виданнях України і дві тези.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел і додатків.

Дисертація викладена на 139 сторінках комп'ютерного тексту, містить 43 таблиці, 9 рисунків і 9 додатків. Список використаної літератури включає 303 джерела, з них 43 іноземних.

маТЕРіАЛИ І МЕТОДИ досліджень

Роботу виконано протягом 2002-2004 рр. у лабораторії годівлі тварин і технології кормів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону НААН України. Експериментальні та виробничі дослідження проводили в умовах племінного заводу ДПДГ “Тучинське” Гощанського району Рівненської області в стійловий (лютий-травень) період на поголів'ї бугайців абердин-ангуської породи, яких було розділено за принципом аналогів на групи. Схему першого досліду представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Схема першого досліду

Групи тварин

Періоди і їх тривалість у днях

Кількість голів

Вік при постановці, міс.

Умови годівлі

-

Підготовчий, 30

32

11

ОР* + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна гороху

I (контрольна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна гороху

II (дослідна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна кормових бобів

III (дослідна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої

IV (дослідна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна люпину

* Основний раціон (ОР) - силос кукурудзяний, січка із соломи озимої пшениці.

При підборі аналогів враховували походження молодняку, вік, живу масу, стан здоров'я, інтенсивність росту у зрівняльний період. Було проведено два науково-пошукових та один науково-виробничий дослід. Для науково-пошукових дослідів сформували 4 групи бугайців 12-місячного віку - одну контрольну і три дослідні, по 8 голів у кожній. Перша група тварин у дослідах була контрольною і з її даними порівнювали показники інших груп для встановлення статистично вірогідної різниці результатів досліджень. Для науково-виробничого досліду було сформовано дві групи бугайців, по 50 голів у кожній.

У всіх дослідах умови утримання тварин були ідентичні, а комбікорми залежно від груп різнилися лише за набором компонентів, виготовляли їх на фермі ДПДГ “Тучинське” за розробленими рецептами. Зернові складники розмелювали на ДКУ-5М на решетах з діаметром отворів 2 мм, що відповідає технологічним вимогам щодо помелу для великої рогатої худоби. Годівлю проводили двічі на добу згідно з нормами (Богданов Г. О., 1990).

У першому досліді в підготовчий період (30 днів) усі тварини знаходилися на раціоні першої контрольної групи (січка пшеничної соломи, силос кукурудзяний і комбікорм такого складу: пшенична дерть - 40%, ячмінна дерть - 30%, пшеничні висівки - 8%, горохова дерть - 15%, ріпакова макуха - 5%, кухонна сіль - 2%). Бички II, III і IV дослідних груп протягом дослідного періоду одержували аналогічний раціон, у якому в складі комбікорму 15% зерна гороху сорту Інтенсивний 92 замінили еквівалентною кількістю зерна вітчизняних сортів кормових бобів (Оріон); сої (Юг 30) та люпину (Володимир). Зерно досліджуваних бобових культур перед згодовуванням прожарювали на спеціальній жаровні за температури 120 - 150 оС впродовж 60 хв в умовах господарства з наступним подрібненням та перемішуванням з іншими компонентами комбікорму на ДКУ-5М.

Другий дослід проводили у зимово-стійловий період за схемою, аналогічною до першого (табл. 2).

Таблиця 2

Схема другого досліду

Групи тварин

Періоди і їх тривалість у днях

Кількість голів

Вік при постановці, міс.

Умови годівлі

-

Підготовчий, 30

32

11

ОР* + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої

I (контрольна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої

II (дослідна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої + 2,0% туфів

III (дослідна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої + 3,5% туфів

IV (дослідна)

Дослідний, 110

8

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої + 5,0% туфів

* Основний раціон (ОР) - силос кукурудзяний, січка із соломи озимої пшениці.

У третьому досліді було проведено виробничу перевірку результатів попередніх досліджень, у яких встановлено оптимальну кількість зерна сої та цеолітовмісних туфів у складі комбікорму для відгодівельних бичків (табл. 3).

Таблиця 3

Схема третього досліду

Групи тварин

Періоди і їх тривалість у днях

Кількість голів

Вік при постановці, міс.

Умови годівлі

-

Підготовчий, 30

100

11

ОР* + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна гороху

I (контрольна)

Дослідний, 90

50

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна гороху

II (дослідна)

Дослідний, 90

50

12

ОР + 3 кг комбікорму + 15% подрібненого зерна сої + 3,5% туфів

* Основний раціон (ОР) - силос кукурудзяний, січка із соломи озимої пшениці.

Протягом досліджень вели щодекадний груповий облік спожитих кормів, визначали їх хімічний склад та поживність за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу (Лебедев П. Т., Усович А. Т., 1976; Лукашик И. А., Тащилин В. А., 1965; Бессарабова Р. Ф. и др., 1981).

На початку дослідів тварини мали однакову середню живу масу тіла з різницею між групами 1,0 - 1,6%. Зважування кожного бичка проводили до ранкової годівлі, при постановці на дослід і при знятті та 26 - 28 числа кожного місяця для контролю. Прирости живої маси вираховували як різницю між кінцевими та початковими її показниками в певний період, отримані дані ділили на кількість кормоднів для визначення середньодобових приростів бичків у різних групах.

Для з'ясування метаболічної дії згодовуваних комбікормів визначали морфологічний і біохімічний склад крові, показники вмісту рубця і м'яса, отриманих від тварин контрольної і дослідних груп.

Кров брали з яремної вени за дві години до ранкової годівлі тварин. Для запобігання згортанню крові у пробірки вносили гепарин. У крові визначали кількість еритроцитів і гемоглобіну фотоелектричним еритрогемометром, вміст каротину за Лебедєвим і Усовичем, кальцію - за Де-Ваардом, фосфору - за Брігсоном у модифікації Усовича, загального білка - рефрактометрично, резервну лужність - дифузійним методом, кількість лейкоцитів - за загальноприйнятою методикою (П. Т. Лебедев, А. Т. Усович, 1976).

За два тижні до завершення кожного досліду визначали рівень перетравності поживних речовин кормів за допомогою методики балансових досліджень. Тривалість підготовчого періоду для обмінного досліду становила 3 доби, а інших - 8 діб.

Під час балансового досліду з кожної групи було виділено трьох тварин, підібраних за принципом аналогів, для суворого обліку з'їдених кормів, збору калу і сечі. Корми згодовували бичкам згідно з раціоном. Проводили їх повний хімічний аналіз з додатковим обліком нез'їдених решток, а також відбирали середні проби калу, сечі, які консервували толуолом, після чого їх відправляли у лабораторію, де здійснювали аналіз за загальноприйнятими методиками. На основі середніх показників вираховували коефіцієнти перетравності поживних речовин кормів у раціонах, які використовували при відгодівлі бичків, а також вивчали відкладення азоту в організмі тварин.

В рідині рубця визначали: кислотність - рН-метром, вміст загального і залишкового азоту - за методом Кельдаля, аміачного азоту - за допомогою чашок Конвея, амінного азоту - визначали у фільтраті за методикою, яку описала А. М. Петрунькіна (2002). Осадження білків проводили шляхом змішування всього об'єму рубцевої рідини з 5-процентним розчином сульфату цинку і однонормальним розчином гідроксиду барію.

Після закінчення дослідів для оцінки м'ясної продуктивності проводили контрольний забій трьох тварин з кожної групи. Бичків витримували 24 год без годівлі при вільному доступі до води, після чого вони надходили на забій. Зважування парних туш і жиру проводили після їх охолодження протягом двох годин. Забійний вихід визначали як відношення забійної маси до передзабійної живої маси і виражали у відсотках. Після 24-годинної витримки в охолоджувальній камері півтуші повторно зважували і проводили обвалювання, при цьому визначали масу кісток, сухожиль і сортовий вихід м'яса. Зразки м'яса змішували, тричі пропускали через решета м'ясорубки з діаметром отворів 5 - 7 мм і відбирали середню пробу із розрахунку 400 г з кожної напівтуші, де визначали вміст води, жиру, золи і білка. Визначення сортового складу туші, її хімічний аналіз проводили відповідно до загальноприйнятих методик.

Економічну ефективність використання розроблених комбікормів визначали за загальноприйнятими методиками (Ф. І. Резніков, 1977).

Отримані в експериментах дані обробляли біометрично за методикою М. О. Плохінського (1969) з використанням комп'ютерних програм Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Поживна цінність комбікормів із використанням у їх складі зерна бобових культур місцевого виробництва. Для дослідження ступеня використання організмом бичків поживних речовин раціону було проведено хімічний аналіз кормів та визначення їх поживності, внаслідок чого встановлено, що вказані корми не забезпечували потребу тварин у ряді поживних речовин. Так, у раціоні бичків I (контрольної) групи спостерігали дефіцит сирого протеїну на 10,7%, перетравного на 6,1%, нестача цукру, кальцію, фосфору, цинку, марганцю, кобальту та йоду відповідно становила 55; 6,2; 34,2; 27,2; 16,9; 48,8; 36,1%. Таку ж тенденцію, але з дещо меншим відсотком, виявлено у раціонах дослідних груп, в 1 кг комбікормів яких містилося 150 г подрібненого і прожареного зерна зернобобових культур. Загальна поживність добових раціонів бичків усіх груп у першому досліді була практично однаковою: кожній тварині I, II, III і IV груп згодовано відповідно 791,0; 803,2; 807,1; 803,2 кг кормових одиниць і 74,4; 77,9; 79,2; 78,4 кг перетравного протеїну. Поживна цінність 1 кг сухої речовини раціонів становила 0,96 корм. од. в контрольній групі та відповідно 0,96; 0,97; 0,97 корм. од. у II, III, IV дослідних. Вміст сирого протеїну в сухій речовині у контрольній групі дорівнював 11,6% і у дослідних групах відповідно 11,9%; 12,1%; 12,2%. Вміст сирого жиру в сухій речовині раціонів у групах відповідно становив 3,1; 3,1; 3,5; 3,2%. Вміст сирої клітковини в сухій речовині раціону у групах був у межах 25,1 - 25,2%. На одну кормову одиницю раціону бичків у контрольній групі припадало 94 г перетравного протеїну, а в II, III і IV дослідних - 97, 98, 98 г (табл. 4).

Таблиця 4

Поживність раціонів бугайців першого досліду

Показники

Групи тварин

I (контрольна)

II (дослідна)

III (дослідна)

IV (дослідна)

Кормові одиниці, кг

7,2

7,30

7,34

7,30

Обмінна енергія, МДж

80,99

82,03

83,19

81,58

Суха речовина, г

8429,52

8546,34

8533,00

8402,80

Сирий протеїн, г

980,87

1021,20

1034,60

1026,90

Перетравний протеїн, г

676,14

708,00

720,08

713,04

Сирий жир, г

263,7

265,35

299,19

272,37

Сира клітковина, г

2125,91

2144,43

2138,60

2113,90

Крохмаль, г

1926,88

1913,54

1774,60

1576,60

Цукор, г

258,12

252,90

260,34

249,48

Сіль кухонна, г

45,00

45,00

45,00

45,00

Кальцій, г

46,92

48,43

47,71

50,47

Фосфор, г

23,69

23,80

23,29

26,07

Сірка, г

17,65

17,89

17,94

19,73

Залізо, мг

1058,25

1061,10

1017,40

1140,10

Мідь, мг

84,77

83,22

87,05

87,02

Цинк, мг

272,11

281,91

281,85

260,26

Марганець, мг

344,66

344,38

360,80

343,12

Кобальт, мг

4,25

4,31

4,27

4,93

Йод, мг

2,62

2,71

2,90

2,82

Каротин, мг

427,49

439,77

441,60

439,34

Вітамін D, МО

1126,85

1158,45

1163,25

1162,35

Вітамін Е, мг

739,08

745,08

754,45

742,53

Інтенсивність росту піддослідних тварин. У першому досліді в бичків III групи, яким згодовували у складі комбікорму 15% зерна сої, середньодобові прирости живої маси були на 101 г, або 12,2%, вищі від контролю, де тварини отримували еквівалентну кількість гороху. Введення до комбікорму тварин II і IV дослідних груп зерна кормових бобів та люпину сприяло збільшенню середньодобових приростів живої маси на 6,53 і 6,96% порівняно з контролем. Різниця у даних показниках між бичками дослідних та контрольної груп була вірогідною (Р<0,001) (табл. 5).

Таблиця 5

Середньодобові прирости піддослідних бичків, г

Дослід

Групи тварин

І

ІІ

ІІІ

ІV

Перший

835,7±9,5

890,2±7,1***

937,4±6,9 ***

893,4±6,3***

Другий

930±0,04

959±0,03***

1029±0,05***

995±0,03***

Третій

835±0,7

1034±0,9***

-

-

Примітка. В даній і наступній таблицях зірочками позначено статистичну вірогідність різниці показників дослідних груп тварин щодо контрольної (* Р<0,05, ** Р<0,01, *** Р<0,001).

У другому досліді бички III групи, які споживали комбікорм з включенням 15% подрібненого і прожареного зерна сої та 3,5% туфів, мали на 10,7% вищі від контролю середньодобові прирости, а введення до комбікорму тварин II і IV груп туфів (2,0 і 5,0%) зумовило збільшення цих показників відповідно на 3,1 і 7,0%.

У третьому досліді виробнича перевірка показала, що згодовування бугайцям комбікорму із вмістом 15% зерна сої та 3,5% туфів сприяє підвищенню середньодобових приростів на 199 г, або на 23,8%, порівняно з контролем.

Морфологічні показники крові піддослідних бичків. Аналіз гематологічних даних засвідчив, що досліджувані показники крові у групах тварин суттєво не відрізнялися і були в межах фізіологічних норм (табл. 6).

Таблиця 6

Результати досліджень крові піддослідних бичків (М ± m, n = 3)

Показник

Групи тварин

I

II

III

IV

1

2

3

4

5

Перший дослід

Гемоглобін, г%

12,0±0,06

12,0±0,03

12,0±0,02

12,0±0,09

Еритроцити, _лн./мм3

5,2±0,2

4,8±0,3

5,1±0,2

4,8±0,2

Загальний білок, г%

7,30±0,08

7,40±0,06

7,64±0,10

7,82±0,06**

Кальцій, мг%

11,8±0,03

12,3±0,10**

12,5±0,03**

12,6±0,03**

Фосфор, мг%

5,5±0,06

5,7±0,04

5,6±0,05

5,7±0,02

Каротин, мг%

0,437±0,03

0,444±0,03

0,580±0,03

0,711±0,03

Резервна лужність, мг%

48,7±0,80

48,1±0,80

47,2±1,10

48,4±1,40

Другий дослід

Гемоглобін, г%

11,60±0,03

11,90±0,06

11,96±0,03

11,90±0,06

Еритроцити, млн/мм3

5,1±0,2

4,8±0,2

5,2±0,3

4,7±0,3

Лейкоцити, тис./мм3

8,5±0,3

8,5±0,3

8,5±0,3

8,5±0,1

Загальний білок, г%

7,54±0,04

7,60±0,10

7,70±0,02

7,80±0,20*

Кальцій, мг %

10,80±0,20

12,20±0,20**

11,90±0,10**

12,10±0,40*

Фосфор, мг%

5,40±0,10

5,60±0,10

5,60±0,10

5,70±0,10

Каротин, мг%

0,437±0,03

0,444±0,03

0,580±0,03**

0,711±0,03**

Резервна лужність, мг%

48,70±0,80

48,06±0,80

47,20±1,10

48,41±1,40

Третій дослід

Гемоглобін, г%

11,71±0,25

11,84±0,16

-

-

Еритроцити, млн/мм3

5,0±0,6

5,1±0,4

-

-

Лейкоцити, тис./мм3

8,3±0,2

8,1±0,4

-

-

Загальний білок, г%

7,57±0,14

7,61±0,12

-

-

Кальцій, мг%

10,85±0,24

11,10±0,18

-

-

Фосфор, мг%

5,51±0,15

5,63±0,11

-

-

Каротин, мг%

0,442±0,05

0,447±0,02

-

-

Резервна лужність, мг%

48,62±0,80

48,16±0,80

-

-

Аналіз вмісту рубця піддослідних бичків. Дослідженнями із визначення кислотності (рН) виявлено, що рідина рубця бугайців дослідних груп була більш лужною, ніж контрольних аналогів (табл. 7).

Таблиця 7

Показники вмісту рубця піддослідних бичків (М ± m, n = 3)

Показник

Групи тварин

I (контрольна)

дослідні

II

III

IV

1

2

3

4

5

Перший дослід

рН

7,1±0,16

7,4±0,22

7,6±0,14

7,5±0,20

Загальний азот, мг%

89,2±2,88

92,3±2,40

111,1±3,00 **

100,6±2,08*

Білковий азот, мг%

68,3±1,26

73,1±3,10

91,9±3,08**

81,9±2,68**

Залишковий азот, мг%

21,2±1,11

20,0±1,28

19,0±2,00

19,6±2,04

Аміачний азот, мг%

7,2±0,10

7,0±0,10

7,0±0,11

7,0±0,11

Амінний азот, мг%

7,4±0,60

7,7±0,66

7,9±0,70

7,8±0,68

Другий дослід

рН

7,4±0,18

7,5±0,12

7,6±0,16

7,5±0,14

Загальний азот, мг%

98,8±2,88

99,3±1,90

114,5±2,50*

101,6±1,78

Білковий азот, мг%

83,3±1,16

85,1±2,12

92,3±2,18*

85,6±1,67

Залишковий азот, мг%

20,3±1,00

20,1±1,08

18,8±1,76

19,8±1,84

Аміачний азот, мг%

7,1±0,11

7,0±0,12

7,0±0,10

7,0±0,12

Амінний азот, мг%

7,6±0,50

7,6±0,46

7,8±0,61

7,7±0,58

Третій дослід

рН

7,0±0,15

7,1±0,16

-

-

Загальний азот, мг%

88,7±1,76

98,6±1,85**

-

-

Білковий азот, мг%

69,2±1,10

85,4±1,02**

-

-

Залишковий азот, мг%

20,8±1,20

21,3±1,11

-

-

Аміачний азот, мг%

7,2±0,10

7,0±0,10

-

-

Амінний азот, мг%

7,4±0,43

7,6±0,42

-

-

У рубцевій рідині молодняку контрольної групи виявили меншу кількість загального і білкового азоту та більший вміст аміачного азоту, ніж у тварин дослідних груп, що свідчить про позитивну дію на метаболізм добавок зерна бобових культур та туфів до комбікормів бичків. Як видно із даних таблиці 8, втрати азоту в рубці тварин дослідних груп є значно нижчі, ніж у контрольній групі.

Перетравність поживних речовин і баланс азоту. В першому досліді перетравність сухих і органічних речовин у бичків II, III і IV груп на відгодівлі, які отримували комбікорм з введенням 15% подрібненого і прожареного зерна кормових бобів, сої і люпину, була відповідно на 2,87 і 2,69%; 2,44 і 2,41%; 2,30 і 2,27% вища від контролю (табл. 8). Протеїн і жир ці тварини перетравлювали відповідно на 4,42 і 4,28%; 4,59 і 7,99%; 2,83 і 4,09%, а клітковину - на 3,86; 3,13 і 4,23% краще.

Таблиця 8

Перетравність поживних речовин і використання азоту (М ± m, n = 3)

Показник

Перший дослід

Другий дослід

Групи тварин

I

II

III

IV

I

II

III

IV

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Перетравність, %

Суха речовина

69,6±

0,35

71,6±

0,37*

71,3±

0,63

71,2±

0,65

71,8±

0,29

72,2±

0,83

74,5±

0,69*

72,7±

0,78

Органічні речовини

70,5±

0,38

72,4±

0,37*

72,2±

0,63

72,1±

0,66

69,8±

0,43

70,5±

0,79*

72,8±

1,01

72,2±

0,83

Сирий протеїн

56,6±

2,75

59,1±

2,02

59,2±

2,76

58,2±

1,86

59,8±

0,43

60,5±

0,79

62,8±

1,01*

62,2±

0,83

Сирий жир

53,8±

0,29

56,1±

0,23**

58,1±

0,35***

56,0±

0,28**

55,6±

0,54

56,5±

0,59**

59,4±

0,62**

58,3±

0,64*

Сира клітковина

54,4±

0,38

56,5±

0,36*

56,1±

0,13*

56,7±

0,20**

54,7±

0,92

53,3±

0,73*

58,7±

0,54*

57,1±

0,73

БЕР

79,7±

1,09

82,0±

0,56

81,1±

1,31

80,9±

1,21

75,8±

0,54

77,3±

0,97

79,7±

0,68*

75,2±

0,99

Зола

53,1±

0,42

56,2±

0,48**

54,2±

1,32

55,7±

0,56*

54,2±

0,32

55,2±

0,45

55,8±

0,65

55,5±

0,49

Використання азоту, г

Спожито

163,66±

0,38

163,66±

0,37

170,14±

0,65***

168,08±

0,63**

168,33±

0,29

168,82±

0,67

168,80±

0,75

168,60±

0,73

Виділено з калом

71,18±

0,38

66,89 ±

0,37**

69,40 ±

0,66

70,41 ±

0,63

71,08 ±

0,35

70,89 ±

0,77

69,34 ±

0,86

69,38 ±

0,74

Перетравилося

92,48 ±

2,75

96,77 ±

2,02

100,74 ±

1,86

97,67 ±

2,76

97,25 ±

1,65

97,99 ±

1,12

99,46 ±

1,23

99,22 ±

1,16

Виділено з сечею

65,17 ±

0,29

63,76 ±

0,23*

61,99 ±

0,28**

60,76 ±

0,35***

65,07 ±

0,27

63,06 ±

0,28**

60,09 ±

0,29***

62,02 ±

0,28**

Відклалося в організмі

27,31 ±

0,38

33,01 ±

0,36***

38,75 ±

0,20***

36,91 ±

0,13***

32,18 ±

1,26

34,93 ±

1,15

39,37 ±

1,21*

37,20 ±

1,13*

Відклалося в %:

від спожитого

16,69 ±

1,09

20,17 ± 0,56*

22,77 ± 1,21*

21,96 ± 1,31*

19,12±

1,12

20,69 ± 1,32

23,32 ± 1,24

22,06 ± 1,41

від перетравленого

29,53 ±

0,42

34,11 ±

0,48**

38,46 ±

0,56***

37,79 ±

1,32**

33,09 ±

0,79

35,65 ±

0,67

39,58 ±

0,67**

37,49 ±

1,28*

У другому досліді тварини, які споживали комбікорм з включенням 15% прожареного і подрібненого зерна сої і 2,0 - 5,0% цеолітовмісних туфів, краще перетравлювали сухі (на 0,56 - 3,76%) і органічні речовини (на 1,00 - 4,30%), протеїн (на 1,17 - 5,02%), жир (на 1,62 - 6,83%), клітковину (на 4,39 - 7,31%), БЕР (на 1,98 - 5,15%) та золу (на 1,85 - 2,95%). Причому найвищий рівень перетравності протеїну і жиру був у бугайців, яким включали до складу комбікорму подрібнене зерно сої та 3,5% туфів.

За результатами першого і другого балансового досліду встановлено, що порівняно з бичками дослідних груп контрольні аналоги з калом і сечею виділяли значно більшу кількість азоту. Проте його відносні втрати у тварин III групи були найменшими. Зменшення втрат азоту з калом і сечею сприяло збільшенню відкладення його в тілі відповідно до рівня середньодобових приростів живої маси бичків цих груп. Баланс азоту у них був позитивний і становив 33,01 - 39,37 г на добу, що на 21 - 44% більше від контролю.

Також слід наголосити на тому, що введення цеолітовмісних туфів до комбікорму відгодівельних бичків у другому досліді в кількості 2,0 - 5,0% підвищує засвоювання протеїну в їх організмі, причому найбільший вплив на відкладення азоту в тілі тварин зафіксовано при включенні туфів до комбікорму в кількості 3,5% (III дослідна група).

Характеристика м'ясної продуктивності бичків. За виходом м'яса та жиру туші бичків усіх груп були віднесені до першої категорії і відповідали вимогам вищої категорії вгодованості. Ми встановили, що молодняк, який при відгодівлі відзначався вищою інтенсивністю росту, мав також і кращі показники м'ясної продуктивності. Найвищий забійний вихід виявлено у бичків, які споживали комбікорм з включенням 15% прожареного і подрібненого зерна сої і 3,5% туфів - 60,8% проти 59,9% у контролі, що на 1,5% більше (табл. 9).

Таблиця 9

Результати забою піддослідних бичків (М ± m, n = 3)

Групи тварин

Забійний вихід, %

Кількість, %

Маса, кг

м'якоті

кісток

печінки

нирок

Перший дослід

I

59,9±0,1

81,7±0,2

15,7±0,2

6,0±0,3

1,0±0,1

II

59,9±0,6

82,2±1,1

15,2±0,5

6,1±0,1

1,0±0,1

III

60,9±0,6

82,4±0,4

15,0±0,3

6,1±0,2

1,1±0,1

IV

60,7±0,2*

82,2±0,7

15,0±0,5

5,6±0,1

0,9±0,0

Другий дослід

I

60,2±0,7

81,5±0,4

15,9±0,3

5,8±0,2

0,9±0,3

II

60,5±0,6

81,7±1,1

15,7±0,5

5,9±0,3

1,1±0,1

III

60,8±0,6

82,2±0,3

15,3±0,3

6,0±0,1

1,0±0,3

IV

60,4±0,3

82,0±0,8

15,4±0,5

5,7±0,2

1,1±0,1

Третій дослід

I

59,9±0,7

81,2±0,6

16,0±0,4

5,4±0,2

0,9±0,2

II

60,8±0,8

82,4±0,8

15,7±0,3

6,0±0,1

1,1±0,1

Туші, отримані при забої бичків, мали добре розвинуті такі відруби, як спина, поперек та задня частина, але при обвалюванні півтуш тварин дослідних груп вони мали більшу кількість їстівної м'якоті, в складі якої на м'ясо вищого та першого сортів припадало понад 50%.

За масою легенів, печінки, серця, нирок, селезінки суттєвої різниці між окремими групами бичків не встановлено. Маса вказаних органів у досліджуваних групах тварин була в межах фізіологічних норм і залежала лише від передзабійної маси тварин.

Щодо хімічного складу середніх зразків м'яса (табл. 10), то за вмістом білка II, III, IV дослідні групи переважали контрольних аналогів відповідно в першому досліді на 1,76; 4,46; 3,57% та на 0,4; 2,1; 0,4% у другому досліді.

Таблиця 10

Хімічний склад середнього зразка м'яса піддослідних бичків (М ± m, n = 3), %

Показники

Групи тварин

I (контрольна)

II (дослідна)

III (дослідна)

IV (дослідна)

1

2

3

4

5

Перший дослід

Вода

74,7±0,7

73,6±0,3

73,3±0,2

73,5±0,5

Жир

1,4±0,2

1,8±0,1

1,6±0,3

1,6±0,3

Білок

22,4±0,7

22,8±0,1

23,4±0,3

23,2±0,1

Зола

0,8±0,1

0,8±0,1

0,9±0,1

0,8±0,2

Другий дослід

Вода

73,8±0,8

73,6±0,4

73,9±0,3

73,5±0,4

Жир

1,60±0,1

1,59±0,2

1,58±0,3

1,59±0,2

Білок

23,4±0,18

23,5±0,14

23,9±0,17

23,5±0,13

Зола

0,8±0,2

0,8±0,2

0,9±0,1

0,9±0,2

Третій дослід

Вода

74,0±0,1

73,4±0,4

-

-

Жир

1,5±0,1

1,7±0,2

-

-

Білок

22,5±0,1

23,8±0,5

-

-

Зола

0,8±0,2

0,9±0,2

-

-

Аналіз показників хімічного складу середнього зразка м'яса забитих тварин показав, що у дослідних групах кількість води була однаковою. Під час виробничої перевірки порівняно з контролем у них виявлено на 5,8% вищий вміст білка, на 11,8% жиру та 12,5% золи, що підтверджує результати попередніх досліджень.

При дегустації зразків бульйону та вареного і смаженого м'яса, отриманого від забитих тварин усіх піддослідних груп, встановлено їх високу бальну оцінку, причому найвищі показники якості бульйону та м'яса виявлено у III дослідній групі.

Ефективність відгодівлі бугайців за використання в раціонах комбікормів із вмістом сировини місцевого виробництва. Згодовування бичкам абердин-ангуської породи високобілкових та мінеральних добавок місцевого виробництва у складі комбікормів (3-й дослід) сприяло збільшенню валового приросту на 23,8% порівняно з контрольною групою (табл. 11).

Таблиця 11

Економічна ефективність використання комбікормів при відгодівлі бичків (в середньому у групі)

Показник

Групи

I

II

1

2

3

Кількість, голів

50

50

Тривалість досліду, днів

90

90

Приріст живої маси, ц

37,58

46,55**

Витрати комбікорму, ц

135,0

135,0

Витрати кормових одиниць:, ц

333,55

332,10*

на 1 ц приросту, кг корм. од.

8,9

7,1

Всього витрат, грн

26359,34

27605,06

вартість кормів, грн

18828,10

19717,90

з них вартість комбікорму, грн

7972,10

8860,4

Собівартість 1 ц приросту, грн

701,42

593,02***

% до контролю

100,00

84,55

Виручка від реалізації продукції, грн

24427,00

30257,5

Чистий прибуток, грн

-1932,34

2652,44

Рентабельність, %

-7,3

9,6

Примітка. Розрахунки наведено в цінах 2004 р.

Витрати кормів із розрахунку на голову на добу за весь період досліду були практично одинакові. Затрати кормових одиниць на 1 ц приросту живої маси молодняку в дослідній групі бичків були нижчі на 25,4%, а собівартість на 18,3% порівняно з контрольною.

Поряд з цим результати науково-виробничого досліду показують, що використання у раціоні відгодівельних бичків комбікорму з вмістом 15% прожареного і подрібненого зерна сої і 3,5% туфів збільшує виручку від реалізованої продукції та підвищує чистий прибуток у порівняно з тваринами контрольної групи.

Наведені в таблиці дані також свідчать про значно вищий рівень рентабельності виробництва яловичини в дослідній групі (9,6%) порівняно з контрольною (-7,3%).

Таким чином, аналіз розрахунків економічної ефективності використання комбікормів у раціонах відгодівельних бичків абердин-ангуської породи у зимово-стійловий період утримання показує, що введення до зернової основи взамін гороху 15% прожареного і подрібненого зерна сої вітчизняного сорту Юг 30 та 3,5% цеолітовмісних туфів Берестовецького родовища Рівненської області істотно підвищує ефективність відгодівлі та знижує собівартість виробництва яловичини.

ВИСНОВКИ

1. Використання у раціонах відгодівельних бичків абердин-ангуської породи у зимово-стійловий період в умовах Західного Лісостепу України у складі комбікорму високобілкових кормів і мінеральної сировини місцевого виробництва стимулює функціональну активність мікроорганізмів рубця, оптимізує гематологічні показники, підвищує перетравність поживних речовин, збільшує показники м'ясної продуктивності, поліпшує якість яловичини та знижує собівартість її виробництва.

2. Згодовування відгодівельним бичкам вказаної породи комбікорму із заміною у його складі 15% прожареного і подрібненого зерна гороху сорту Інтенсивний 92 аналогічною кількістю зерна сої сорту Юг 30 з введенням 3,5% цеолітовмісних туфів Берестовецького родовища Рівненської області оптимізує вміст у крові гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, білка, кальцію, фосфору і каротину.

3. Використання у раціоні відгодівельних бугайців абердин-ангуської породи вказаного комбікорму підвищує вміст у рубцевій рідині азоту: загального на 11,2%, білкового - на 23,4%, залишкового - на 2,4% та амінного - на 2,7% порівняно з контролем.

4. Згодовування відгодівельним бичкам згаданої породи комбікорму з включенням зерна сої і цеолітовмісних туфів підвищує перетравність протеїну на 8,3%, жиру на 5,8%, клітковини на 3,5%, а також збільшує відкладення азоту в організмі на 49,1% порівняно з тваринами контрольної групи.

5. Введення до складу комбікорму відгодівельних бичків абердин-ангуської породи зерна сої вітчизняного сорту Юг 30 та цеолітовмісних туфів підвищує середньодобові прирости живої маси за період досліду на 23,8%, збільшує забійний вихід на 1,5%, вміст білка у середніх зразка м'яса на 5,8%, жиру на 13,3% порівняно з контролем.

6. Застосування в раціонах бичків абердин-ангуської породи комбікорму з включенням зерна сої і цеолітовмісних туфів знижує витрати кормових одиниць на 1 ц приросту на 25,4% порівняно з контрольними ровесниками.

7. Використання у складі комбікорму відгодівельних бичків вказаної породи зерна сої і цеолітовмісних туфів знижує собівартість виробництва яловичини на 18,3% порівняно з тваринами контрольної групи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для оптимізації протеїнового і мінерального живлення бичків абердин-ангуської породи у зимово-стійловий період за силосно-концентратного типу годівлі в умовах Західного Лісостепу України доцільно використовувати комбікорм такого складу (%): пшениця фуражна - 40, ячмінь - 30, висівки пшеничні - 10, зерно сої сорту Юг 30 - 15, туфи Берестовецького родовища Рівненської області - 3,5, кухонна сіль - 1,5.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фурманець Ю. С. Порівняльна характеристика м'ясної продуктивності бугайців за використання у комбікормах подрібненого зерна бобових культур вітчизняних сортів / Ю. С. Фурманець // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2009. - Вип. 51, ч. III. - С. 191 - 196.

2. Фурманець Ю. С. Перетравність поживних речовин та м'ясна продуктивність бугайців при згодовуванні комбікормів із вмістом цеолітових туфів / Ю. С. Фурманець // Корми і кормовиробництво. - 2009. - Вип. 65. - С. 111 - 116.

3. Фурманець Ю. С. М'ясна продуктивність бичків абердин-ангуської породи при згодовуванні у складі комбікормів цеолітових туфів / Ю. С. Фурманець // Наук. вісн. Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 2 (44), ч. 3. - С. 250 - 2 54.

4. Фурманець Ю. С. Економічна ефективність використання комбікормів із вмістом зерна сої і цеолітовмісних туфів у годівлі бичків абердин-ангуської породи / Ю. С. Фурманець // Збірник наукових праць МАП України, Подільський ДАТУ. - 2010. - Вип. 18. - С. 210 - 212. - (Серія “Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва”).

5. Вудмаска В. Ю. Ефективність використання кормових бобів, сої та сапонітів у комбікормах бугайців на відгодівлі / В. Ю. Вудмаска, Ю. С. Фурманець // Актуальні проблеми годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2003. - С. 75 - 78. (Дисертант провів досліди, описав матеріал, підготовив до друку)

6. Фурманець Ю. С. М'ясна продуктивність бугайців за використання у комбікормах подрібненого зерна бобових культур вітчизняних сортів / Ю.С. Фурманець // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи”, присвяч. 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету ПДАТУ. - Кам'янець-Подільський, 2010. - С. 292 - 294.

АНОТАЦІЇ

Фурманець Ю. С. Продуктивні показники бичків абердин-ангуської породи при згодовуванні високобілкових кормів та природної мінеральної добавки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2010.

У роботі наведено результати досліджень щодо розробки рецептів комбікормів та вивчення ефективності їх застосування в годівлі бичків м'ясної абердин-ангуської породи у зимовий період в умовах Західного Лісостепу України.

При вивчені впливу згодовування комбікормів з білковими і мінеральними добавками на загальний вплив організму піддослідних тварин в їх крові вивчали вміст еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, каротину, Р, Са і резервну лужність. Гематологічні показники піддослідних бичків були в межах фізіологічних норм без суттєвої різниці між групами

Встановлено, що включення до раціонів тварин за силосно-концентратного типу годівлі розроблених комбікормів забезпечує їх потребу згідно з нормою, виявляє позитивний вплив на обмін речовин в організмі бичків, поліпшує перетравність поживних речовин кормів, підвищує м'ясну продуктивність, якість яловичини і рентабельність її виробництва.

У зимово-стійловий період утримання на силосно-концентратних раціонах в умовах Західного Лісостепу України доведено доцільність використання у годівлі бичків комбікорму такого складу (%): пшениця фуражна - 40, ячмінь - 30, висівки пшеничні - 10, зерно сої сорту Юг 30 - 15, туфи Берестовецького родовища Рівненської області - 3,5, кухонна сіль - 1,5.

Ключові слова: бички, раціон, комбікорми, годівля, туфи, м'ясна продуктивність, перетравність, баланс азоту.

Фурманец Ю. С. Продуктивные показатели бычков абердин-ангуской породы при скармливании высокобелковых кормов и природной минеральной добавки. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2010. рецепт комбікорм високобілковий корм

В работе приведены результаты исследований по разработке рецептов комбикормов и изучению эффективности их применения в кормлении бычков мясной абердин-ангусcкой породы в зимний период в условиях Западной Лесостепи Украины.

При изучении влияния скармливания комбикормов с белковыми и минеральными добавками на общее состояние организма подопытных животных в их крови определяли содержание эритроцитов, гемоглобина, общего белка, каротина, P, Ca и резервную щелочность. Гематологические показатели подопытных бычков были в пределах физиологической нормы без существенной разницы между группами.

Установлено, что введение в рационы животных при силосно-концентратном типе кормления разработанных комбикормов обеспечивает их потребность согласно нормы, оказывает положительное влияние на обмен веществ в организме, улучшает переваримость питательных веществ кормов, повышает мясную продуктивность, качество говядины и рентабельность ее производства.

Исследованиями рубцовой жидкости в обоих экспериментах выявлено лучшие показатели у бычков опытных групп сравнительно с контрольными. В частности в контрольной группе обнаружено более низкий уровень общего и белкового азота и более высокое содержание аммиачного азота, чем в содержимом рубца животных опытных групп. Это свидетельствует о выраженном положительном влиянии на метаболизм прожаренного и измельченного зерна бобовых культур и туфов и на рубцовую микрофлору и фауну.

Полученные результаты исследований свидетельствуют о том, что замена 15% прожаренного и измельченного зерна гороха сорта Интенсивный 92 в составе комбикорма аналогичным количеством зерна сои отечественного сорта Юг 30 и введение 3,5% цеолитовых туфов Берестовецкого месторождения Ривненской области при использовании его на силосно-концетратних рационах в зимне-стойловый период содержания на откорме бычков абердин-ангусcкой породы 11-15-месячного возраста обеспечило повышение среднесуточных привесов живой массы на 23,8%. Кроме этого, установлено, что использование указанного комбикорма в рационах молодняка стимулирует мясную продуктивность, улучшает качество говядины, уменьшает затраты кормовых единиц и переваримого протеина на ее производство соответственно на 25,4 и 21,2%, а также снижает себестоимость производства говядины на 18,3%.

В зимне-стойловый период содержания на силосно-концентратных рационах в условиях Западной Лесостепи Украины доказана целесообразность использования в кормлении бычков абердин-ангусcкой породы комбикорма нижеприведенного состава (%): пшеница фуражная - 40, ячмень - 30, отруби пшеничные - 10, зерно сои сорта Юг 30 - 15, туфы Берестовецкого месторождения Ривненской области - 3,5, поваренная соль - 1,5.

Ключевые слова: бычки, рацион, комбикорма, кормление, туфы, мясная продуктивность, переваримость, баланс азота.

Furmanets Yu.S. Production indices of aberdeen angus bull-calves while being fed with high-protein fodder and natural mineral additive. - Manuscript.

The thesis to acquire the degree of candidate of agricultural sciences, the speciality 06.02.02. - feeding of animals and technology of fodder. - Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after S.Z.Gzhytskyy. - Lviv, 2010.

The work contains the results of research concerning the elaboration of recipes for mixed fodder and study of efficiency of its application in feeding of aberdeen angus bull-calves in winter period under the conditions of Western Forest Steppe.

While studying the effect of mixed fodder use combined with protein and mineral additives on the general state of the experimental animals' organisms there was studied the content of erythrocytes, hemoglobin, crude protein, carotene, P, Ca and alkaline reserve in their blood. Hematologic indices of experimental bull-calves were within physiological norms without any essential difference between the groups.

There was ascertained the fact that introduction of the prepared mixed fodder into the ration of animals fed on the silage - concentrate basis provides their needs according to the norms, it has a positive effect on the metabolic processes in the organisms of bull-calves, improves the process of digestion of the nutrients, increases meat producing ability, quality of beef and profitability of its production

During the period of winter stalled keeping of cattle on the silage - concentrate rations under the conditions of Western Forest Steppe of Ukraine there was proved reasonable and efficient to use the following recipe of fodder (%): fodder wheat - 40, barley - 30, wheat middlings - 10, soy grain of the sort Yug - 30 - 15, tuff from Berestovets bed, Rivne region - 3,5, table salt - 1,5.

Key words: bull-calves, ration, mixed fodder, feeding, tuff, meat producing ability, digestion, balance of nitrogen.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.