Для виконання цієї програми був проведений двох факторний польовий дослід.

Схема досліду:

Фактор А. Чоловіче стерильні гібриди буряків цукрових:

1. Український ЧС 70.

2. Льговсько-Верхняцький ЧС 31.

Фактор Б. Спосіб і норма внесення регулятору росту:

1. Обробка насіння водою - контроль.

2. Обробка насіння Емістимом - С нормою 5 мл /т.

3. Обробка насіння Бетастимуліном нормою 15 мл /т.

4. Обробка насіння Вермистимом нормою 8 л /т.

5. Обробка насіння Вермистимом - К нормою 4 л /т.

6. Обприскування посіву Емістимом - С нормою 5 мл /га.

7. Обприскування посіву Бетастимуліном нормою 10 мл /га.

8. Обприскування посіву Вермистимом нормою 12 л /га.

9. Обприскування посіву Вермистимом нормою 14 л /га.

10. Дворазове обприскування посіву Вермистимом нормою по 10 л /га.

11. Дворазове обприскування посіву Вермистимом нормою по 12 л /га.

12. Обприскування посіву Вермистимом - К нормою 6 л /га.

13. Обприскування посіву Вермистимом - К нормою 8 л /га.

14. Дворазове обприскування посіву Вермистимом - К нормою по 4 л/га.

15. Дворазове обприскування посіву Вермистимом - К нормою по 6 л /га.

Площа елементарної облікової ділянки 50 м² (9 · 5,6 м), елементарної посівної - 100 м² (10,8 · 9,3 м). Повторність - чотириразова. Дослід закладався за методом розщеплених ділянок: ЧС гібриди смугами, стимулятори росту впоперек ЧС гібридів рендомізовано. Повторювання розміщувалися в одну смугу, послідовно.

В дослідах велися наступні обліки, спостереження і аналізи.

Польові дослідження проводилися в ПОСП ім. Шевченка Горохівського району Волинської області. Технологія вирощування буряків цукрових загальноприйнята для зони буряківництва.

Ґрунти на дослідних ділянках - чорноземи неглибокі слабогумусні легкосуглинкові, з невисоким вмістом гумусу 1,43 - 1,78%, що лімітує використання ґрунтових гербіцидів при вирощуванні буряків цукрових. Вміст азоту (за Корнфілдом) становить 5.4-9.4 мг на 100 г ґрунту, забезпеченість рухомим фосфором (за методом Кірсанова) висока і становить 12,1 - 15,5 мг на 100 г ґрунту, обмінним калієм - нижче середньої і становить 7,2 - 11,4 мг на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність становить 0,49-0,55 мг-екв. на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, рН сольової витяжки - 6,2-7,6.

Клімат зони помірно континентальний, з м'якою зимою та теплим, вологим літом. Середньорічна температура повітря становить 7,6 °С, період активної вегетації сільськогосподарських культур триває 155-165 діб. Сума активних температур за цей період складає 2450-2720°С. Погодні умови в роки проведення досліджень були сприятливими для росту і розвитку буряків цукрових, хоча в окремі періоди різнилися як за кількістю опадів, так і за температурними режимами, що дозволило більш об'єктивно оцінити вплив факторів, що досліджувалися.

В рослинних зразках визначили: цукристість коренеплодів (%) - поліметричним методом, вміст сухої речовини в листках і коренеплодах (%) за методикою Іванова Н.П., вміст калію і натрію визначили на полуменевому фотометрі, вміст азоту - на приладі Сереньєва.

Упродовж вегетації буряків цукрових за методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур проводили фенологічні спостереження за фазами росту й розвитку рослин; визначали масу 100 рослин, динаміку накопичення маси листків й коренеплоду протягом вегетації помісячно, починаючи з першого липня; площу листкової поверхні визначали за методом висічок.

Облік врожаю проводили по ділянкам методом суцільного збирання вручну за один день. При цьому ретельно дотримувалися однакового ступеня очищення коренеплодів від землі і висоту зрізання листків на всіх ділянках.

Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за методикою Б.О.Доспєхова з використанням прикладної комп'ютерної програми Statistica-6.

Економічну ефективність визначили за рекомендаціями - «Методичні вказівки по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями».

У третьому розділі „Вплив регуляторів на ріст і розвиток буряків цукрових” викладений матеріал проведених досліджень. Встановлено, що ріст, розвиток і продуктивність буряків цукрових залежить як від способів, так і норми внесення регуляторів. Регулятори росту в усі роки досліджень сприяли прискоренню появи масових сходів буряків цукрових обох гібридів на 2-4 дні порівняно з контролем. Не встановлено істотних переваг того чи іншого регулятора росту, що вивчали.

Передпосівна обробка насіння стимуляторами росту сприяє істотному підвищенню його польової схожості - на 2,6 - 3,0% (табл.1).

Таблиця 1 Польова схожість насіння залежно від обробки насіння стимуляторами росту

Істотних переваг того чи іншого регулятора росту не виявлено. Висока польова схожість забезпечила достатню густоту рослин обох гібридів для одержання високого урожаю буряків цукрових. У фазу появи повних сходів густота рослин з передпосівною обробкою насіння регуляторами росту в середньому за три роки досліджень була майже однаковою але більшою, ніж на контролі на 3,7-3,9 тис./га. В період збирання буряків цукрових густота рослин була також більшою за обробки насіння регуляторами росту на 4,4-8,8 тис./га.

Регулятори росту впливали на фази розвитку рослин буряків цукрових. На варіантах, де проводили обробку насіння і дворазове обприскування регуляторами росту масова поява сходів і фаза змикання листків в рядках були відповідно на 2-4 і 2-5 днів раніше, ніж на контролі.

Регулятори росту забезпечували інтенсивність наростання площі листкової поверхні рослин буряків цукрових упродовж всього вегетаційного періоду. Встановлено, що на варіантах, де застосовувалися регулятори росту листкова поверхня наростала інтенсивніше, ніж на контролі.

Так, на варіантах, за двохразового обприскування рослин гібрида буряків цукрових Льговсько-Верхняцький ЧС 31 регуляторами росту Вермистим та Вермистим - К (перший раз в фазі змикання листків в рядках, другий раз в фазі змикання листків в міжряд-дях) площа листко-вої поверхні однієї рослини була біль-шою, ніж на конт-ролі на 23,4-35,0%. Аналогічні результати були і по гібриду Український ЧС 70. За візуальними спостереженнями за ростом та розвитком рослин буряків цукрових протягом вегетаційного періоду, у варіантах із застосуванням регуляторів росту Емістим - С, Бетастимулін, Вермистим та Вермистим - К листковий апарат був краще розвинутим і мав темно-зелений колір.

Застосування регуляторів росту упродовж всього вегетаційного періоду сприяло більш інтенсивному наростанню маси коренеплодів. В середньому за три роки найбільший приріст маси коренеплодів (66 г) у гібрида Льговсько-Верхняцький ЧС 31 був за дворазового обприскування рослин Вермистимом - К, найменший - за обприскування рослин препаратом Емістим - С.

Аналогічна закономірність відмічена і в гібрида Український ЧС 70.

Упродовж вегетації більш інтенсивно наростала маси листків у варіантах, де застосовували регулятори росту. Порівняно з контролем, за дворазового обприскування рослин Вермистимом - К на 25 вересня приріст маси листків був найбільшим і становив 48 г. Найменший приріст листків на цю дату був за умов обприскування рослин препаратом Емістим - С.

Аналогічна закономірність відмічена і в гібрида Український ЧС 70.

Застосування регуляторів росту рослин Емістим - С, Бетастимулін, Вермистим, Вермистим - К як за передпосівної обробки насіння, так і за обприскування рослин під час вегетації сприяло зниженню ураженості рослин буряків цукрових борошнистою росою та церкоспорозом при їх вирощуванні. Краще дія регуляторів росту проявлялася за одноразового і двохразового обприскування рослин, ніж за передпосівної обробки насіння. За передпосівної обробки насіння, ураженість рослин ЧС гібридів борошнистою росою становила від 16 до 19%, церкоспорозом - від 12 до 15%, що майже вдвічі менше, ніж на контролі. За одноразового обприскування рослин буряків цукрових вказаними регуляторами росту ураженість рослин була значно меншою, ніж за передпосівної обробки насіння і становила борошнистою росою від 7 до 14%, церкоспорозом - від 4 до 14%, за двохразового - відповідно - 7% та 8% .

В четвертому розділі „Вплив регуляторів росту на урожайність та якість коренеплодів буряків цукрових” доведено, що продуктивність буряків цукрових у певній мірі залежить від регуляторів росту: способів застосування та норми їх внесення. За передпосівної обробки насіння буряків цукрових регуляторами росту їх біологічні складові насамперед знімають фітотоксичний ефект, зумовлений протруйником, в результаті чого підвищується польова схожість насіння і розвивається інтенсивно коренева система, а в кінцевому результаті, підвищується урожайність коренеплодів. Встановлено, що більш ефективним є використовувати регулятори росту для обприскування рослин під час вегетації, ніж для передпосівної обробки насіння. Так, в середньому за три роки по гібридах за передпосівної обробки насіння приріст урожайності порівняно з контролем був у межах від 2,2 до 3,3 т/га, за одноразового обприскування рослин під час вегетації він становив 3,7-6,8 т/га, а за двохразового - 7,7-8,8 т/га (табл.2).

Таблиця 2 Вплив регуляторів росту на урожайність буряків цукрових, т/га (середнє за 2002-2004 рр.)

Передпосівна обробка насіння регуляторами росту, що вивчали забезпечила істотну прибавку урожайності порівняно з контрольним варіантом. Більш ефективним було використання насіння для сівби обробленим регуляторами росту Вермистимом та Вермистимом - К. Приріст урожайності становив порівняно з контролем, відповідно - 3,1 та 3,3 т/га, а порівняно з препаратами Емістим - С і Бетастимулін - 0,9 і 1,1 т/га (НІР₀₅ по фактору стимулятори = 0,88 т/га). Істотної різниці з урожайності коренеплодів буряків цукрових за передпосівної обробки насіння регулятором росту Вермистим - К в нормі 4 л/т насіння не було одержано, порівняно з варіантом, де насіння обробляли препаратом Вермистим в нормі 8 л/т насіння. Тобто, вказані препарати за ефективністю однакові, але норма витрати регулятора росту Вермистим - К вдвічі менша.

Одноразове обприскування рослин регуляторами росту під час вегетації буряків цукрових забезпечило істотний приріст урожайності. Найбільш ефективним був препарат Вермистим нормою 14 л/га; урожайність коренеплодів в цьому варіанті в середньому по гібридах становила 43,6 т/га, що на 6,7 т/га вище, ніж на контролі. Урожайність гібрида Український ЧС 70 становила 39,4 т/га або на 5,9 т/га вище контролю, гібрида Льговсько-Верхняцький ЧС 31 - 47,8 т/га або на 7,8 т/га вище контролю.

У варіанті обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермистим нормою 12 л/га істотного зниження урожайності коренеплодів не спостерігалося . Ефективність обробки рослин регуляторами росту Емістим - С та Бетастимулін була майже однаковою, а приріст урожайності порівняно з обробкою регулятором Вермистим був значно нижчим.

Встановлено, що найбільш ефективними дозами і способами внесення регуляторів росту рослин є варіанти, де проводили дворазове обприскування рослин буряків цукрових Вермистимом - К у період вегетації дозою 6 л/га; перший раз в фазі змикання рослин у рядках, другий - в міжряддях. Середній приріст урожайності гібридів становив 8,7 т/га. За двохразового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермистим - К зменшеною нормою препарату (4 л/га) спостерігалося не істотне зниження приросту урожайності, яке становило 0,6 т/га (НІР₀₅ за фактором стимулятори = 0,88 т/га). Тобто з метою зниження собівартості коренеплодів обробку рослин під час вегетації можна проводити з нормою витрати регулятора росту в нормі 4 л/га.

Аналіз факторів, що впливали на приріст урожайності буряків цукрових як за передпосівної обробки насіння, так і за обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту показав, що частка впливу досліджуваних факторів на врожайність буряків цукрових становила: ЧС гібридів 53%, стимуляторів росту 30%, погодних умов 14% і інших факторів 3%.

Регулятори росту Емістим - С, Біостимулін, Вермистим та Вермистим - К забезпечували істотне підвищенню цукристості коренеплодів буряків цукрових обох гібридів, що вивчали. В середньому за три роки по гібридах цукристість підвищувалася на 0,3-1,0% залежно від способу та норми використання регуляторів росту (табл.3).

Ефективнішим способом використання регуляторів було обприскування рослин під час , ніж передпосівна обробка насіння. В середньому за три роки за передпосівної обробки насіння регуляторами росту, що вивчали підвищення цукристості коренеплодів по гібридах становило 0,3 - 0,5%. Істотних переваг того чи іншого регулятора росту не спостерігалося.

Таблиця 3 Вплив регуляторів росту на цукристість буряків цукрових, % (середнє за 2002-2004 рр.)

За одноразового обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту забезпечило підвищення цукристості коренеплодів на 0,6-0,7% і за дворазового - на 0,8-1,0%. Порівняно з контролем, найбільша прибавка цукристості (1,0%) була у варіанті, де проводили дворазове обприскування рослин Вермистим -К дозою 6 л/га (перший раз в фазі змикання листків в рядках, другий раз в фазі змикання листків у міжряддях). Зменшення норми витрати препарату Вермистим - К з 6 до 4 л/га прибавка цукристості знизилася несуттєво, що свідчить про майже однакову ефективність цього стимулятора за обох норм його витрати.

Частка впливу досліджуваних факторів на цукристість коренеплодів становила: стимуляторів росту 27%, ЧС гібридів 17%, погодних умов 28%, взаємодії погода * ЧС гібрид 14% і інших факторів 14%.

Регулятори росту сприяли збільшенню збору цукру в буряках цукрових обох гібридів, що вивчали, особливо при обприскуванні буряків у період вегетації. В середньому за три роки по гібридах залежно від способу та норми використання регуляторів росту збір цукру підвищувався на 0,33-1,8 т/га (табл. 4).

Таблиця 4 Вплив ЧС гібридів і регуляторів росту на збір цукру, т/га (середнє за 2002-2004 рр.)

Встановлено, що обприскування рослин під час вегетації є ефективнішим способом використання регуляторів, ніж передпосівна обробка насіння. В середньому по гібридах за роки досліджень за передпосівної оброки насіння додатково одержано від 0,33 до 0,68 т/га цукру. Водночас як за одноразового обприскування посівів прибавка цукру становила 0,76-1,32 т/га, за дворазового обприскування - 1,55-1,80 т/га.

В усіх варіантах, де проводили одноразове обприскування рослин під час вегетації було одержано достовірну прибавку цукру з одного гектару. Найвища прибавка цукру була за одноразового обприскування регулятором росту Вермистим в нормах 12 та 14 л/га, яка становила відповідно - 1,09 та 1,32 т/га. Збільшення норми витрати препарату Вермистим з 12 до 14 л/га не забезпечило достовірного приросту цукру з кожного гектару. За одноразового обприскування посівів регуляторами росту Емістим - С та Бетастимулін прибавка цукру також була достовірною порівняно з контролем, але вона була істотно нижчою, ніж за одноразового обприскування препаратом Вермистим в нормі 14 л/га. За одноразового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермистим - К в нормах 6 та 8 л/га одержано такі ж результати як і використання препарату Вермистим.

Найвищий збір цукру був за дворазового обприскування буряків цукрових. Так, за двохразового обприскування препаратом Вермистим в нормі 10 та 12 л/га прибавка цукру становила відповідно - 1,55 та 1,73 т/га, що значно вище за одноразового обприскування посівів цим препаратом. Але, так як і за одноразового обприскування, так і за двохразового - збільшення норми витрати препарату з 10 до 12 л/га не забезпечило істотної прибавки збору цукру. Найвища прибавка збору цукру була за двохразового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермистим - К з нормами витрати препарату 4 та 6 л/га., яка становила відповідно - 1,65 та 1,80 т/га. Збільшення норми витрати препарату з 4 до 6 л/га також не забезпечило істотної прибавки збору цукру.

Аналіз вмісту сухої речовини в коренеплодах залежно від способів і норм використання регуляторів росту показав, що за обприскування рослин під час вегетації її вміст вищий, ніж за передпосівної оброки насіння. За передпосівної обробки насіння вміст сухої речовини становив 23,7-24,1%, приріст становив 0,4-0,9% або достовірно підвищувався порівняно з контролем. Водночас як за обприскування посівів він сягав до 24,8%, а підвищення вмісту сухої речовини було в межах від 0,7 до 1,6%. Найефективнішими регуляторами росту для передпосівної обробки насіння були препарати Вермистим та Вермистим - К. Вони забезпечили достовірний приріст сухої речовини, як порівняно з контролем, так і порівняно з обробкою насіння регуляторами росту Емістим - С та Бетастимулін. Найвищий приріст сухої речовини - 0,9% був за обробки насіння регулятором Вермистим - К. Істотної різниці з ефективності регуляторів росту Емістим - С і Бетастимулін не було.

Для оперативного керування технологічним процесом необхідно знати якість перероблюваної сировини не тільки за вмістом в ній цукру, а також по вмісту нецукрів, які впливають на зберігання і переробку. Чим менше вміст зольних елементів і альфаамінного азоту, тим вище доброякісність клітинного соку і вище вихід цукру (Литвиновська Л.А., 2008).

Регулятори росту рослин Емістим-С, Бетастимулін, Вермистим та Вермистим - К вплинули на хімічний склад коренеплодів буряків цукрових обох гібридів, що вивчали. За передпосівної обробки насіння вказаними регуляторами росту не встановлено достовірного зниження альфа-амінного азоту в коренеплодах, спостерігається лише тенденція його зниження (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив регуляторів росту рослин на вміст в коренеплодах альфа-амінного азоту, мг-екв. / 100 г (середнє за 2002-2004 рр.)

За обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту Емістим - С та Бетастимулін також не було істотного зниження альфа-амінного азоту в коренеплодах. Значне зниження альфа-амінного азоту було за обприскування рослин під час вегетації препаратами Вермистим та Вермистим - К за усіх норм його використання, що вивчали. Так, в середньому за три роки по гібридах при одноразовому обприскуванні посівів буряків цукрових регулятором росту Вермистим з нормою витрати препарату 12 л/га вміст альфа-амінного азоту становив 3,73 мг-екв. /100 г, що на 0,42 мг-екв./100 г менше, ніж на контролі. При збільшенні норми витрати препарату до 14 л/га вміст альфа-амінного азоту знизився порівняно з контролем на 0,52 мг-екв. /100 г, а порівняно з варіантом, де норма витрати препарату була 12 л/га - на 0,10 мг-екв. /100 г. За одноразового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермистим - К з нормами витрати препарату 6 та 8 л/га вміст альфа-амінного азоту знизився відповідно - на 0,63 та 0,65 мг-екв./100 г. Збільшення норми витрати препарату з 6 до 8 л/га не забезпечило достовірного зниження вмісту альфа-амінного азоту. Не встановлено також різниці по зниженню вмісту альфа-амінного азоту в коренеплодах буряків цукрових за одноразового обприскування їх регуляторами росту Вермистим та Вермистим - К

За двохразового обприскування рослин під час вегетації регулятором росту Вермистим з нормами витрати препарату 10 та 12 л/га вміст альфа-амінного азоту був однаковим - 3,58 мг-екв./100 г. Найбільше зниження вмісту альфаамінного азоту - 0,64-0,67 мг-екв./100 г було за двохразового обприскування посівів регулятором росту Вермистим - К. Збільшення норми витрати цього препарату з 4 до 6 л/га не призвело до істотної різниці по вмісту альфа-амінного азоту. Зниження альфа-амінного азоту в коренеплодах буряків цукрових забезпечило підвищення виходу цукру за їх переробки на цукровому заводі.

Вміст натрію у розчині золи коренеплодів буряків цукрових за передпосівної обробки насіння істотно не знижувався. Спостерігалася лише тенденція його зниження. За обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту вміст натрію у розчині золи коренеплодів достовірно знижувався в усіх варіантах. Найменше зниження цього показника - 0, 67 та 0,75 мг-екв./100 г, було за одноразового обприскування посівів регуляторами росту Емістим - С та Бетастимулін.

Вміст калію у розчині золи достовірно знижувався порівняно з контролем як за передпосівної обробки насіння регуляторами росту, так і за обприскування рослин під час вегетації. Так, передпосівна обробка насіння забезпечила зниження вмісту калію в розчині золи на 0,85-1,0 мг-екв. /100 г. За одноразового обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту вміст калію у розчині золи знижувався на 1,00-1,19, за двохразового - на 1,10-1,16 мг-екв. /100 г порівняно з контролем. При цьому не встановлено істотних переваг того чи іншого регулятора росту, а також достовірності зниження вмісту калію у розчині золи за двохразового обприскування порівняно з одноразовим.

В п'ятому розділі „Виробнича перевірка, впровадження та економічна ефективність результатів досліджень” наведено дані з виробничої перевірки основних результатів досліджень проведеної в ПСП ім. Шевченка Горохівського району Волинської області в 2005-2006 рр., економічної та біоенергетичної ефективності використання регуляторів росту при вирощуванні буряків цукрових.

За передпосівної обробки насіння найвища економічна ефективність була при використанні регулятора росту Вермистим - К з нормою витрати препарату 4 л/т. Приріст урожайності в порівнянні з контролем становила 3,3 т/га, собівартість 1 т коренеплодів була 129,8 грн./т, річна економічна ефективність - 319,7 грн./га. Застосування регуляторів росту для обприскування посівів порівняно з передпосівною обробкою насіння було більш ефективним і забезпечило економічний ефект від 407,1 до 934,3 грн./га. Найвищу економічну ефективність одержано за двохразового обприскування посівів регулятором росту Вермистим - К по 4 і 6 л/га. Приріст урожайності порівняно з контролем був 8,1 і 8,7 т/га, собівартість однієї тони коренеплодів - 117,8 і 116,9 грн., економічна ефективність становила по варіантах 883,0 і 934,3 грн./га.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні формування урожайності буряків цукрових в умовах Західного Лісостепу України залежно від застосування регуляторів росту. Наукова задача вирішувалась шляхом підбору регуляторів росту рослин нового покоління, виявлення ефективності способів, строків і норм їх внесення на ріст, розвиток, формування врожаю та якості коренеплодів гібридів буряків цукрових, а також детального економічного та біоенергетичного аналізу.

2. Доведено, що оптимізувати ріст і розвиток рослин буряків цукрових, а також підвищити адаптивні їх можливості, що в кінцевому результаті забезпечить одержання високого врожаю і якості буряків цукрових, можливо як за передпосівної обробки насіння,, так і обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту.

3. Передпосівна обробка насіння буряків цукрових регуляторами росту: Емістим-С, Бетастимулін, Вермистим та Вермистим-К сприяли прискоренню появи сходів на 2-4 дні, підвищенню польової схожості на 2,6-3,0%, збільшенню густоти рослин на 1,6-8,9 тис/га та скороченню вегетаційного періоду на - 3-9 днів порівняно з контролем. Найкращі стимулюючі властивості мали регулятори Вермистим та Вермистим - К.

4. Рослини буряків цукрових розвивалися більш інтенсивніше упродовж вегетації у варіантах з використанням регуляторів росту рослин: наростання листкового апарату на кінець вегетації в гібриду Льговсько-Верхняцький ЧС 31 на 30,1%, а гібриду Український ЧС 70 на 35,2%; маса коренеплоду - на 7-6,6 г і 10-6 г; листкової маси - на 9-48 і 10-60 г - відповідно були більшими порівняно з контролем.

5. Застосування регуляторів росту рослин Емістим - С, Бетастимулін, Вермистим, Вермистим - К як за передпосівної обробки насіння, так і за обприскування рослин під час вегетації сприяло зниженню ураженості рослин буряків цукрових борошнистою росою та церкоспорозом при їх вирощуванні. Краще дія регуляторів росту проявлялася за одноразового і двохразового обприскування рослин, ніж за передпосівної обробки насіння.

6. Встановлено, що більш ефективно використовувати регулятори росту за обприскування рослин під час вегетації, ніж за передпосівної обробки насіння. Так, в середньому за три роки по гібридах за передпосівної обробки насіння приріст урожайності порівняно з контролем був у межах від 2,2 до 3,3 т/га, збору цукру - 0,33 - 0,68 т/га, за одноразового обприскування рослин під час вегетації ці показники становили відповідно - 3,7-6,8 т/га та 0,76-1,32 т/га, а за двохразового - 7,7-8,8 т/га та 1,55-1,80 т/га.

7. Передпосівна обробка насіння регуляторами росту, що вивчали забезпечила істотну прибавку урожайності коренеплодів та збору цукру з одного гектару порівняно з контрольним варіантом. Більш ефективним було використання насіння для сівби обробленим регуляторами росту Вермистимом та Вермистимом - К. Приріст урожайності становив порівняно з контролем, відповідно - 3,1 та 3,3 т/га, збору цукру - 0,54-0,68 т/га, а порівняно з препаратами Емістим - С і Бетастимулін ці показники становили відповідно - 0,9 і 1,1 т/га та - 0,13-0,35 т/га. Препарати Вермистим (норма 8 л/та) і Вермистим - К (норма 4 л/т) за передпосівної обробки насіння забезпечували майже однакову продуктивність, але норма витрати регулятора росту Вермистим - К вдвічі менша.

8. За передпосівної обробки насіння вміст сухої речовини в коренеплодах становив 23,7-24,1%, приріс становив 0,4-0,9% або достовірно підвищувався порівняно з контролем. Вміст альфа-амінного азоту та натрію у розчині золи коренеплодів буряків цукрових істотно не знижувався. Спостерігалася лише тенденція його зниження. Вміст калію у розчині золи коренеплодів істотно знижувався порівняно з контролем.

9. Одноразове обприскування рослин під час вегетації буряків цукрових регуляторами росту, що вивчали забезпечило істотний приріст урожайності, цукристості та збору цукру з одного гектару. Найбільш ефективним був препарат Вермистим. За обприскування рослин під час вегетації Вермистимом в нормі 14 л/га урожайність коренеплодів становила в середньому по гібридах 43,6 т/га, збір цукру - 7,26 т/га, що відповідно - на 6,7 т/га та 1,32 т/га вище, ніж на контролі.

10. Найбільш ефективними дозами і способами внесення регуляторів росту рослин є варіанти, де проводили дворазове обприскування рослин буряків цукрових Вермистимом - К у період вегетації в дозі по 6 л/га кожне; перший раз в фазі змикання рослин у рядках, другий - в міжряддях. Приріст урожайності в середньому за три роки по гібридах становив 8,7 т/га, цукристості - 1,0% та збору цукру - 1,8 т/га.

11. Встановлено, що як за одноразового, та і за двохразового обприскування рослин під час вегетації збільшення норми витрати регуляторів росту Вермистим і Вермистим - К не призвело до істотного підвищення урожайності коренеплодів, їх цукристості та збору цукру з одного гектару.

12. За одноразового і двохразового обприскування рослин під час вегетації регуляторами росту Вермистим і Вермистим - К істотно підвищувався вміст сухої речовини та знижувався вміст альфа-амінного азоту в коренеплодах буряків цукрових, натрію і калію у розчині золи.

13. В середньому за три роки урожайність гібрида Льговсько-Верхняцький ЧС 31 була вищою на 7,1 т/га, ніж гібрида Український ЧС 70, але за рахунок вищої цукристості збір цукру був вищим на 0,95 т/га (НІР₀₅ = 0,95 т/га). За вмістом альфа-амінного азоту, натрію і калію у розчинній золі в коренеплодах по гібридах не було.

14. За передпосівної обробки насіння найвища економічна ефективність була при використанні регулятора росту Вермистим - К з нормою витрати препарату 4 л/т та Вермистим з нормою витрати препарату 8 л/т. Приріст урожайності порівняно з контролем становив, відповідно - 3,3 та 3,1 т/га, собівартість 1 т коренеплодів була 129,8 та 130,4 грн./т, річна економічна ефективність - 319,7 та 294,2 грн./га.

15. Застосування регуляторів росту для обприскування посівів порівняно з передпосівною обробкою насіння було більш ефективним і забезпечило економічний ефект від 407,1 до 934,3 грн./га.

16. Найвищу економічну ефективність одержано за двохразового обприскування посівів регулятором росту Вермистим - К по 4 і 6 л/га. Приріст урожайності порівняно з контролем був 8,1 і 8,7 т/га, собівартість однієї тони коренеплодів - 117,8 і 116,9 грн. Все це забезпечило одержання високої економічної ефективності, яка становила по варіантах 883,0 і 934,3 грн./га.

Пропозиції виробництву

За вирощування гібридів буряків цукрових у Західному Лісостепу України необхідно застосовувати регулятори росту рослин як за передпосівної обробки насіння, так і за обприскування рослин під час вегетації:

– передпосівну обробку насіння необхідно проводити регулятором росту Вермистим із розрахунку 8 л/т, або Вермистим - К з розрахунку витрати препарату 4 л/га;

– дворазове обприскування рослин проводити препаратом Вермистим з нормою витрати по 12 л/га кожне, або препаратом Вермистим - К з нормою витрати по 6 л/т кожне (перше у фазі змикання листків у рядках, друге - у фазі змикання листків у міжряддях).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Борисюк П.Г. Проблеми вирощування та заготівлі буряків цукрових. /Борисюк П.Г./ Цукор України -2003- С 7-8.

2. Борисюк П.Г. Невідкладні питання діяльності цукрової промисловості України. /Борисюк П.Г./ Цукор України -2004-С 2-4.

3. Борисюк П.Г. Фактори, які впливають на підвищення урожайності буряків цукрових та їх якості. /Борисюк П.Г./ Цукор України -2005-С 11-12.

4. Борисюк П.Г. Рекомендації із застосування біостимуляторів Вермистим та Вермистим-К при вирощуванні буряків цукрових, /П.Г. Борисюк, І.М. Ковтуник і т.д. - К/., 2006 -С 4.

5. Борисюк П.Г. Застосування біостимуляторів росту і розвитку рослин Вермистим та Вермистим-К у технологіях вирощування буряків цукрових - запорука одержання екологічно чистої продукції /П.Г. Борисюк//. Збірник наукових праць. Тернопіль: Бережанський агротехнічний інститут НАУ, 2006. - С 19-21.

6. Борисюк П.Г. Застосування Вермистим і Вермистим-К при вирощуванні буряків цукрових. /П.Г.Борисюк/ Цукрові буряки - 2006.- №2- С 8.

7. Борисюк П.Г. Использование стимуляторов роста в биологическом земледелии /П.Г. Борисюк// - Збірник наукових праць. ПДАТУ №15 - С 378-379.

8. Борисюк П.Г. Продуктивність та якість буряків цукрових залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах північно-західного Лісостепу. /П.Г.Борисюк/ Карантин і захист рослин: 2008. №11-С11-13

9. Борисюк П.Г. Продуктивність буряків цукрових залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах північно-західного Лісостепу. /П.Г.Борисюк/ Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДАТУ, 2008-С 120-121.

10.. Борисюк П.Г. Продуктивність буряків цукрових залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах Північно-Західного Лісостепу. /П.Г.Борисюк/ Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДАТУ, 2008-С 264-266.

11. Борисюк П.Г. Продуктивність буряків цукрових залежно від норм застосування регуляторів росту Вермисим, Вермистим-К. /П.Г.Борисюк/ Цукрові буряки - 2009.- №1- С 8-9.

Анотації

Борисюк П.Г. “Продуктивність цукрових буряків при застосуванні регуляторів росту нового покоління в умовах Західного Лісостепу України”. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут цукрових буряків УААН, м. Київ, 2010 р.

У дисертаційній роботі викладено результати польових, лабораторних та виробничих дослідів, у яких вивчалися процеси росту, розвитку та особливості формування продуктивності та якості коренеплодів буряків цукрових, залежно від норм і способів застосування регуляторів росту.

Дослідження показали, що ріст, розвиток і продуктивність буряків цукрових залежить як від способів, так і норми внесення регуляторів. Передпосівна обробка насіння стимуляторами росту сприяє істотному підвищенню його польової схожості в усіх варіантах на 2,6-3,0% порівняно з контролем. Висока польова схожість забезпечила як за сівби насінням гібрида Український ЧС 70, так і гібрида Льговсько-Верхняцький ЧС 31 достатню густоту рослин для одержання високого урожаю буряків цукрових.

Встановлено, що найбільш ефективнішими дозами і способами внесення регуляторів росту і розвитку рослин є дворазове обприскування рослин, буряків цукрових Вермистимом - К під час вегетації в дозі 6 л/га, перший раз в фазі змикання листків в рядках, другий - у фазі змикання листків у міжряддях. Одержано приріст урожайності в середньому за три роки по гібридах 8,7 т/га, цукристості - 1,0% та збору цукру - 1,8 т/га.

У цьому варіанті був найвищий приріст енергоємності, найбільший енергетичний еквівалент, найнижча собівартість та найвища рентабельність. Доведено, що обробка насіння біостимуляторами, а також обприскування вегетуючих рослин буряків цукрових сприяє підвищенню технологічних якостей, вирощених коренеплодів - зменшення вмісту альфа-амінного азоту, розчину золи (натрію і калію). буряк цукровий біоенергетичний

Ключові слова: цукрові буряки, регулятори росту, гібриди, ріст, розвиток, урожайність, цукристість, енергетична і економічна ефективність.

Борисюк П.Г. “Продуктивность сахарной свеклы при применения регуляторов роста нового поколения в условиях Западной Лесостепи Украины”. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.09 - растениеводство. - Институт сахарной свеклы УААН, г. Киев, 2010 г.

В диссертационной работе изложены результаты полевых, лабораторных и производственных опытов, в которых изучались процессы роста, развития и особенности формирования продуктивности и качества корнеплодов диплоидных гибридов сахарной свеклы, в зависимости от норм и способов применения регуляторов роста.