Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 338.4391

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування економічно ефективної структури виробничих витрат сільськогосподарських підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Чернецька Ольга Віталіївна

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор Плаксієнко Валерій Якович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри бухгалтерського обліку.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Шпичак Олександр Михайлович, науково-дослідний інститут економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного університету біоресурсів і природокористування, директор (м. Київ)

кандидат економічних наук, доцент Власюк Галина Володимирівна Класичний приватний університет доцент кафедри обліку і аудиту

(м. Запоріжжя)

Захист відбудеться 5 березня 2010 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, буд 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Ворошилова, буд 25.

Автореферат розісланий 4 лютого 2010 р.

спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

- оцінку ефективності витрат, яка крім наявних критеріїв ресурсомісткості включає показники: кормомісткість, добривомісткість, насіннємісткість, орендомісткість і інші), співставності (коефіцієнт сезонності витрат) та доходності (коефіцієнт товарності витрат);

набули подальшого розвитку:

- визначення сутності витрат виробництва в сільському господарстві як вартість використаної живої та уречевленої праці та природних ресурсів із врахуванням впливу природних факторів;

- класифікація чинників формування витрат виробництва, регульованих на рівні підприємства за ознакою облікової політики, що передбачає вплив обраних підприємством її елементів (методу оцінки матеріальних цінностей, методу нарахування амортизації на основні засоби, дотримання вимог щодо необхідності переоцінки основних засобів, особливості при закритті бухгалтерських рахунків на підприємстві, особливості обчислення собівартості побічної продукції) на рівень і структуру витрат;

- - метод вибору стратегії управління постійними та змінними витратами на підприємстві шляхом застосування показника операційного лівериджу для оцінки ефективності вкладень коштів на одиницю ресурсів і зміни структури витрат.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень щодо підвищення ефективності формування витрат шляхом розробки методичних підходів щодо визначення оптимальної структури виробничих витрат сільськогосподарських підприємств та визначення напрямів вдосконалення економічного механізму формування витрат шляхом застосування спеціального інструментарію управління ними використані в практичній діяльності спеціалістами Головного управління процесі підготовки агропромислового розвитку Дніпропетровської обласної держадміністрації (довідка № №1-2113 від 16.09.09 р. ).

Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи рекомендації щодо удосконалення оцінки ефективності формування виробничих витрат сільськогосподарських підприємств, а також методичні підходи до формування оптимальної структури витрат використані в практичній діяльності управління агропромислового розвитку Дніпропетровської та Покровської райдержадміністрації для розширення можливостей аналізу ефективності роботи сільськогосподарських підприємств (довідки №262 від 11.09.09р., №485 від 30.09.2009 р.). Опрацювання методичних підходів з оптимізації структури та визначення інструментарію управління виробничими витратами прийняті до впровадження на сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровського та Покровського районів Дніпропетровської області (довідки №397 від 01.09.09р., №525 від 30.09.2009р.).

Основні теоретичні положення дисертаційної роботи, що полягають в уточненні сутності витрат виробництва з врахуванням особливостей сільськогосподарського виробництва, класифікації чинників формування витрат виробництва, оцінки ефективності витрат за визначеними критеріями, визначенні методу вибору оптимальної стратегії управління витратами на підприємстві шляхом застосування показнику операційного лівериджу знайшли практичне відображення в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладенні таких дисциплін: “Економіка підприємств”, “Управлінський облік”, «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі і аудиті» (довідка №9-11-712 від 07.09.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є повністю науковим здобутком автора. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в роботі використані лише ті положення, які є результатом особистих розробок автора.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження та їх практичне застосування обговорювалися і одержали позитивну оцінку на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Науковий потенціал світу-2005» (м. Дніпропетровськ), “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 2005); «Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні» (ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2006), «Удосконалення управління ресурсами підприємства в умовах глобалізації економіки» (м. Полтава, 2008), «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (ЗНУ, м. Запоріжжя, 2009); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Сімферополь, 2007), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2007), «Економіка і управління у промисловості» (м. Дніпропетровськ, 2005); Регіональних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я» (м. Дніпропетровськ, 2007, 2008, 2009), «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (м. Павлоград, 2006), «Дні науки» (м. Запоріжжя, 2005); на науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми розвитку економіки АПК: соціально-економічні аспекти” (м. Дніпропетровськ, 2005), «Ринкові механізми управління економікою» (м. Дніпропетровськ, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 21 публікаціях загальним обсягом 3,32 друк. арк., у тому числі: 7 - у фахових виданнях та 14 публікацій тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Обсяг і структура дисертації. Структура дисертаційної роботи відповідає її цільовій спрямованості, визначеним меті та завданням і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Список використаних джерел містить 195 найменувань, додатки представлені на 27 сторінках. Роботу ілюстровано 32 таблицями та 34 рисунками. Повний обсяг дисертації виконано на 197 сторінках комп'ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та методичні основи формування витрат виробництва в сільському господарстві” розглянуто сутність витрат виробництва на рівні суспільства та підприємства, визначені методичні підходи до встановлення оцінки ефективності витрат в сільському господарстві за критеріями ресурсомісткості, спів став ності та доходності, розглянуто чинники формування витрат в сільському господарстві та розвиток концепцій управління витратами на підприємстві.

Витрати виробництва являють собою сукупність спожитої (прикладеної та уречевленої) праці, яка виступає як витрати засобів і предметів праці. В процесі виробництва одночасно діє природний фактор, що особливо характерний для сільського господарства, де виробництво тісно пов'язане з живими організмами - рослинами і тваринами. Причому, природні фактори мають як негативний, так і позитивний вплив на формування витрат, наприклад, посуха може зменшити обсяг виробленої продукції, що негативно відобразиться на рівні витрат в розрахунку на одиницю продукції, опади в оптимальному обсязі - навпаки, підвищити урожайність, знижуючи при цьому рівень витрат на одиницю продукції.

З огляду на природу процесу виробництва, пропонуємо наступне визначення витрат в сільському господарстві. Витрати виробництва - це вартість спожитої живої і уречевленої праці та природних ресурсів із врахуванням впливу природних факторів.

Витрати виробництва формують відповідний рівень ефекту діяльності. Ефективність галузі визначається виходячи із співвідношення витрат та результатів виробництва в грошовому вимірнику. При цьому необхідно враховувати особливості галузі при формуванні витрат в порівнянні з іншими галузями народного господарства. На наш погляд, основними критеріями оцінки ефективності витрат виробництва є ресурсомісткість, дохідність та співставність.

При аналізі та оцінці ефективності формування витрат в сільському господарстві доцільно застосувати підхід структуризації витрат, що зумовлено потребою вивчення впливу співвідношення окремих елементів виробничих витрат на показники ефективності господарювання. Узагальнені показники матеріалоємності не відображають в повному обсязі процеси формування матеріальних витрат, тому для повноти та системності аналізу вважаємо доцільним розбити узагальнений показник на проміжні (окремі елементи матеріальних витрат по відношенню до вартості валової продукції) та застосовувати показники як в грошових, так і в натуральних вимірниках. Вважаємо обґрунтованим для оцінки ефективності витрат в сільськогосподарських підприємствах виділити показник амортомісткості та орендомісткості, що в повній мірі відобразиться на обґрунтованості аналізу матеріаломісткості продукції сільського господарства

Таким чином, з огляду на критерій ресурсомісткості пропонуємо в сільськогосподарських підприємствах застосування проміжних показників ефективності витрат, таких як кормомісткість, добривомісткість, насіннємісткість, амортомісткість, орендомісткість тощо, за умови, якщо питома вага зазначених елементів в загальній структурі витрат складає більше 10%.

В сільському господарстві витрати на протязі року формуються нерівномірно, тобто спостерігається сезонність виробничих витрат. Тому вважаємо доцільним для показників ефективності в сільському господарстві, які розраховуються на основі вартості валової продукції, застосування коефіцієнта сезонності витрат, який обчислюється наступним чином:

,

де - середнє лінійне відхилення щомісячних витрат на виробництво від середньомісячних

,

де - кількість місяців, -виробничі витрати у кожному місяці, - середньомісячні виробничі витрати).

З огляду на критерій співставності, показники ефективності витрат в сільському господарстві пропонуємо застосовувати в поєднанні із коефіцієнтом сезонності витрат.

Суттєвою специфікою при формуванні витрат у сільському господарстві є його самовідтворювання. Значна частина виробленої продукції залишається в господарстві з метою відтворення молодняку худоби, насіння, добрив, кормів тощо, тому не входить до складу товарної продукції і не набирає грошової форми, оскільки є внутрішньогосподарським оборотом, який у загальному обсязі сільськогосподарського виробництва складає істотну частку. Зважаючи на вказані вище особливості сільськогосподарського виробництва, вважаємо обгрунтованим застосування для оцінки ефективності формування витрат показника відношення витрат на виробництво реалізованої продукції до витрат на виробництво валової продукції на сільськогосподарському підприємстві, що дасть можливість вирівняти відповідні показники порівняно з іншими галузями народного господарства. Зазначений показник пропонуємо назвати «коефіцієнт товарності витрат» і розраховувати за формулою:

,

де - запропонований автором коефіцієнт товарності витрат,

- витрати обсягу продукції, що реалізується,

- сума витрат на весь обсяг виробництва (для реалізації та власні потреби).

В процесі формування ефективності діяльності сільськогосподарського підприємства значну роль відіграє система управління витратами, яка передбачає збір та аналіз інформації, що необхідна для розробки управлінських рішень з оперативного та поточного управління витратами, а також врахування варіантів стратегічного управління для подальшого розвитку сільськогосподарського виробника. Це в свою чергу передбачає вибір оптимального інструментарію управління витратами.

Ефективна діяльність підприємства залежить від того, наскільки підприємство оцінює вплив чинників на формування виробничих витрат. Серед чинників, регульованих на підприємстві, вважаємо доцільним виділити обліковий аспект виробничих витрат, тобто облікову політику підприємства. Враховуючи обраний підприємством метод оцінки матеріальних цінностей, метод закриття рахунків, або метод нарахування амортизацій на основні засоби, буде формуватися відповідний розмір виробничих витрат. Відповідно це відбивається на розмірі і структурі витрат протягом року.

Вважаємо доцільним для сільськогосподарського виробництва в нинішніх умовах діяльності застосування в процесі управління витратами моделі «таргет-костинг». Кінцевим кроком зазначеної вище моделі управління витратами є одночасне досягнення бажаних керівником підприємства витрат на виробництво, бажаних споживачем якісних характеристик продукції та оптимальної для всіх ефективності витрат. В сільському господарстві, на наш погляд, вказаний підхід до управління витратами змушує підприємство пристосовуватись до встановлених умов господарювання: при зазначеній ціні реалізації на сільськогосподарську продукцію при встановленій нормі прибутку або беззбитковості можна визначити необхідний розмір витрат при заданому обсягу виробництва.

У другому розділі “Оцінка рівня та структури витрат виробництва в сільському господарстві” проаналізовано: динаміку та структуру витрат виробництва в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області, вплив факторів на елементи структури витрат та її вплив на ефективність виробництва в сільському господарстві, показники ефективності витрат за критерієм ресурсомісткості.

Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції на підприємствах Дніпропетровської області мають тенденцію до збільшення

Загалом по області за період 2001-2007 р. середньорічний приріст витрат склав 13,47%, причому в галузі рослинництва - 10,88%, в тваринництві - 17,46%. Розраховані індекси витрат показали, що в 2007 р. порівняно з 2006 р. збільшення собівартості одиниці продукції зумовило підвищення суми витрат на 36% при одночасному зменшенні витрат на 5% за рахунок зниження обсягів виробництва.

В цілому по сільському господарству найвищу питому вагу займають матеріальні витрати, які збільшуються пропорційно загальній сумі витрат. При цьому спостерігається зростання їх питомої ваги в структурі витрат в 2001-2007 рр. на 0,18 в.п. щорічно.

Аналізуючи окремі елементи структури виробничих витрат сільськогосподарських підприємств, можна зазначити, що основними чинниками зростання фонду оплати праці в 2007 році проти попереднього є обсяг виробництва (зміна становить 67,1 млн. грн.) та середньорічна заробітна плата 1 працівника (зміна становить 56,4 млн. грн.). Однією з матеріаломістких статей галузі рослинництва є витрати на використання добрив. Підвищення рівня витрат в 2007 р. проти 2006 р. за вказаною статтею на 39,5 млн. грн. обумовлено збільшенням витрат добрив на 1 ц продукції. В тваринництві найбільшу питому вагу займають витрати кормів. Збільшення витрат за досліджуваною статтею склала 157,5 млн. грн. Основним фактором, що зумовив цю зміну, є збільшення вартості 1 ц к. од. , на долю якого припадає 76,9% загального приросту виробничих витрат.

Структура витрат має істотний вплив на показники прибутковості та рентабельності сільськогосподарських підприємств. Проведене аналітичне групування сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області показало, що в цілому зростання виробничих витрат обумовлює зниження показників прибутковості та рентабельності (табл. 1).

Таблиця 1

Аналітичне групування за рівнем витрат сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області в 2007 році

Найбільш прибутковою є група підприємств, яка має рівень витрат в розрахунку на 100 грн. валової продукції близько 50 грн., що забезпечує рентабельність в 57,3%. доход прибутковість сільськогосподарський

В структурі витрат, розрахованій нами, матеріальні витрати займають 59,8%, з них частка витрат насіння, нафтопродуктів та добрив коливається в межах 11-15%, витрати кормів складають 3,3%, що вказує на переважну вагу продукції рослинництва в структурі виробництва зазначених підприємств. На долю витрат на оплату праці та оренду земельних паїв припадає по 12%. Таким чином, розраховану структуру витрат можна застосовувати в нинішніх умовах господарювання як оптимальну з точки зору формування рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств.

У третьому розділі “Напрями удосконалення системи формування економічно ефективної структури виробничих витрат в сільськогосподарських підприємствах” обґрунтовано методику оцінки ефективності витрат виробництва на основі критеріїв співставності та доходності, підходи до розподілу витрат в сільському господарстві на змінні та постійні, запропоновано економетричну модель залежності рівня витрат від обсягів виробництва продукції в галузевому розрізі, обґрунтовано застосування показнику операційного лівериджу як інструменту управління витратами в сільському господарстві та розроблено економіко-математичну модель оптимізації структури витрат виробництва на сільськогосподарських підприємствах.

Характер реагування прибутку на зміни в діяльності сільськогосподарських підприємств залежить від структури витрат, тобто співвідношення постійних і змінних витрат. Тому важливого значення в процесі управління витратами набуває поділ їх на постійні і змінні в залежності від обсягу виробництва. На нашу думку, хронологічна основа поділу витрат на постійні та змінні компоненти є найменш обґрунтованою та об'єктивною, оскільки можна помилитися у актуальності вибраного періоду спостережень, тому вважаємо за доцільне використати статистичні дані сукупності сільськогосподарських підприємств. В цьому випадку розмір обсягу виробництва вважаємо доцільним представити у вигляді вартості валового виробництва, відповідний параметр лінії тренду показує при цьому величину змінних витрат на гривню валової продукції. На наш погляд, зазначену величину доцільно назвати «коефіцієнт питомих змінних витрат».

Враховуючи проведені розрахунки, вважаємо, що поліноміальна апроксимація для розподілу витрат сільськогосподарських підприємств на змінні та постійні компоненти є більш достовірною, оскільки значення коефіцієнту детермінації в залежності витрат від обсягу виробництва в галузі рослинництва і тваринництва становить відповідно 0,9383 та 0,9836, що є близьким до 1. Загальна сума змінних витрат розраховується виходячи з обсягу виробництва, а постійні витрати складають різницю між загальними та змінними витратами.

Показники ефективності виробництва в сільському господарстві в поєднанні із коефіцієнтом сезонності дозволяють виключити вплив сезонності виробництва. Застосування в рослинництві коефіцієнту товарності витрат враховує потреби галузі у використанні значного обсягу продукції власного виробництва, тобто без застосування вказаного коефіцієнту значення показників суттєво занижене, в той час як у тваринництві вплив даного коефіцієнту менш суттєвий.

З метою виявлення впливу вкладень коштів в одиницю ресурсів на виробничі витрати було проведено групування сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області за рівнем витрат в розрахунку на 1 га в рослинництві і на 1 умовну голову в тваринництві. За матеріалами підприємств кожної групи була побудована економетрична модель залежності суми витрат від обсягів виробництва з метою отримання коефіцієнту питомих змінних витрат. Її результати узагальнені в таблиці 2.

Таблиця 2

Рівень питомих змінних витрат за результатами економетричного моделювання в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області в 2007 році

Для ефективного функціонування галузі рослинництва вкладення коштів на 1 га повинно бути при середньому рівні витрат в розрахунку на одиницю ресурсів 1839 грн., при цьому рівень змінних витрат на 1 грн валової продукції складає 0,32 грн. В той час як при рівні витрат на 1 га близько 894 грн. зазначений показник дорівнює 0,56 грн. В галузі тваринництва нижчий рівень питомих змінних витрат забезпечується середнім рівнем вкладень коштів на 1 умовну голову.

Найвище значення показника операційного лівериджу спостерігається в підприємствах з найвищим рівнем вкладень на одиницю ресурсів. Отже, в зазначених підприємствах спостерігається більш тісна залежність між рівнем прибутку та обсягом виробництва. Зі зменшенням рівня питомих витрат спостерігається зниження ефекту операційного лівериджу.

Дослідження поведінки витрат в галузі рослинництва показали, що зниження її змінної частини на 10% призведе до збільшення маржинального доходу на 34,7% та прибутку на 53,3%, за цієї умови ефект операційного лівериджу знизиться на 0,18 од. При зниженні постійних витрат прибуток підвищиться на 5,3%, що зумовить зниження ефекту операційного лівериджу на 0,07 од.

Тобто темпи росту прибутку перевищують темпи росту маржинального доходу, що і зумовлює відповідне зниження показника лівериджу (табл. 3).

Для сукупності досліджуваних сільськогосподарських підприємств характерна наступна тенденція: при зменшенні змінних витрат рівень прибутку зростає, а рівень операційного лівериджу - зменшується. Аналогічна тенденція спостерігається при зменшенні постійних витрат.

Таблиця 3

Вплив співвідношення змінних та постійних витрат на ефект операційного лівериджу в сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області в 2007 році

Зазначена тенденція простежується і при від'ємному значенні лівериджу. Проведені розрахунки суперечать твердженню, що прояв ефекту лівериджу спостерігається лише при досягненні підприємством точки беззбитковості, а отже і позитивному рівні досліджуваного показника. На наш погляд, для сільськогосподарських підприємств, які в сучасних умовах господарювання в більшій частині є збитковими, дуже важливим є дослідження характеру прояву даної закономірності.

Оскільки показник маржинального доходу відображає різницю між виручкою від реалізації частини продукції та змінними витратами на виробництво всієї продукції (на реалізацію і на власні потреби), з метою врахування критерію доходності пропонуємо наступний порядок обчислення зазначеного показника:

,

де - маржинальний доход, - змінні витрати, - коефіцієнт товарності витрат.

Для розрахунку оптимального співвідношення змінних та постійних витрат на сільськогосподарському підприємстві нами було розроблено економіко-математичну модель. Застосування її на конкретному підприємстві враховує коефіцієнт питомих змінних витрат в залежності від типологічної групи за рівнем витрат на одиницю ресурсів та коефіцієнт товарності підприємства.

Розроблена модель апробована в ТОВ «Обрій» Покровського району Дніпропетровської області.

Перерозподіл витрат, в сторону збільшення змінної їх частки склав 16 в.п., що забезпечило приріст доходу від реалізації на 31,6%. За умови оптимального співвідношення змінних та постійних витрат в загальній сумі витрат рівень операційного лівериджу складає 1,75. Тобто при зростанні обсягів виробництва на 1% забезпечується приріст прибутку на 1,75%.

Таким чином, застосування операційного лівериджу в процесі управління витратами дозволяє розрахувати оптимальне співвідношення змінної та постійної їх частини. Використовуючи зазначену інформацію, підприємство здатне в межах наявних можливостей маневрувати структурою витрат, наближаючи обсяг виробництва до оптимального, що забезпечує відповідне збільшення доходу від реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо вдосконалення структури витрат та підвищення ефективності сільськогосподарської діяльності, яка дозволила зробити наступні висновки:

1. Аналіз результатів наукових досліджень дозволив доповнити визначення сутності витрат. Витрати виробництва в загальноекономічному розумінні - це вартість спожитої живої і уречевленої праці та природних ресурсів із врахуванням впливу природних факторів.

2. Витрати виробництва формують відповідний рівень ефекту діяльності. Основними критеріями оцінки ефективності витрат виробництва є ресурсомісткість, дохідність та співставність. В межах критерію ресурсомісткості пропонуємо в сільськогосподарських підприємствах застосування проміжних показників ефективності витрат, таких як кормомісткість, добривомісткість, насіннємісткість, амортомісткість, орендомісткість тощо, за умови, якщо питома вага зазначених елементів в загальній структурі витрат складає більше 10%. Для оцінки ефективності формування витрат в сільському господарстві за критерієм співставності та дохідності вважаємо доцільним застосування системи економічних показників, яка враховує відповідно коефіцієнти сезонності та товарності витрат в сільськогосподарському підприємстві.

3. Дослідженнями встановлено, що система управління витратами передбачає вибір оптимального інструментарію управління витратами. Серед чинників, регульованих на підприємстві, вважаємо за потрібне виділити обліковий аспект виробничих витрат, що реалізується шляхом встановлення облікової політики підприємства. В нинішніх умовах діяльності сільськогосподарських підприємств актуальним в управлінні витратами є розв'язання проблем беззбитковості. На наш погляд, для сільськогосподарського виробництва застосування в процесі управління витратами моделі «таргет-костинг» є досить перспективним напрямком розв'язання проблем беззбитковості підприємств.

4. Витрати на виробництво сільськогосподарської продукції на підприємствах Дніпропетровської області мають тенденцію до збільшення: за період 2001-2007 р. середньорічний приріст досліджуваного показника склав 13,47%, причому в галузі рослинництва - 10,88%, в тваринництві - 17,46%. В цілому по сільському господарству найвищу питому вагу займають матеріальні витрати, які збільшуються пропорційно загальній сумі витрат. При цьому спостерігається зростання питомої ваги матеріальних витрат в структурі витрат на 0,18 в.п. щорічно.

5. За критерієм ресурсомісткості проведено оцінку динаміки ефективності витрат в сільському господарстві за допомогою таких показників, як трудомісткість, матеріаломісткість, амортомісткість, орендомісткість та ін. Аналіз впливу вказаних факторів на рівень витрат у сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області показав, що витрати на 1 грн валової продукції збільшились на 0,26 грн. Така тенденція є результатом зростання матеріальних витрат на 33,1% та оплати за оренду земельних паїв на 39,7%. Зміна показника ресурсомісткості у відносному виразі складає 34,2%. Загальна зміна показників ресурсомісткості складає 3,71 тис. грн. Найбільше зростання відбулося за показником оплатомісткості. Таким чином, зростання рівня виробничих витрат на сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області обумовлено як збільшенням вартості використаних ресурсів, так і зміною ресурсомісткості (крім вартості кормів).

6. Проведене аналітичне групування сільськогосподарських підприємств Дніпропетровської області показало, що зі зростанням виробничих витрат спостерігається зниження показників прибутковості та рентабельності. Найбільш прибутковою є група підприємств, яка має питомий рівень витрат 52,2 грн., що забезпечує рентабельність в 57,3%. В даній групі матеріальні витрати займають 59,8%, з них частка витрат насіння, нафтопродуктів та добрив коливається в межах 11-15%, витрати кормів складають 3,3%, що вказує на переважну вагу продукції рослинництва в структурі виробництва зазначених підприємств. На долю витрат на оплату праці та оренду земельних паїв припадає по 12%. Таким чином, розроблену структуру витрат можна застосовувати в нинішніх умовах господарювання як оптимальну з точки зору формування рівня прибутковості сільськогосподарських підприємств.

7. На ефективність виробництва в галузі рослинництва впливає не тільки сума витрат, але і їх структура. Найбільшого значення показник рентабельності (75,24%) набуває при фактичному рівні витрат в розрахунку на 100 га сільгоспугідь 157,5 тис. грн. Тоді як при величині питомих витрат близько 55 тис. грн. рівень рентабельності складає 51%, а при рівні питомих витрат близько 231 тис. грн. - відповідно 60,72%, що підтверджує попередній висновок. В галузі тваринництва із збільшенням рівня витрат в розрахунку на 100 умовних голів спостерігається зниження прибутковості підприємств, причому виробництво рентабельне (20,1%) тільки при мінімальних питомих витратах, які складають близько 102,5 тис. грн. Тобто істотного впливу структура виробничих витрат на показники прибутковості та рентабельності галузі тваринництва не має.

8. Вважаємо доцільним для розподілу витрат на змінні та постійні компоненти використання статистичних даних сукупності сільськогосподарських підприємств. В цьому випадку розмір обсягу виробництва вважаємо доцільним представити у вигляді вартості валового виробництва, відповідний параметр лінії тренду показує при цьому величину змінних витрат в розрахунку на гривню валової продукції. Запропоновано зазначену величину назвати «коефіцієнт питомих змінних витрат». При цьому поліноміальна апроксимація для розподілу витрат сільськогосподарських підприємств на змінні та постійні компоненти є більш достовірною. Загальна сума змінних витрат розраховується виходячи з обсягу виробництва, а постійні витрати складають різницю між загальними та змінними витратами.

9. Найвищого значення показник операційного лівериджу набуває в підприємствах з високим рівнем вкладень на одиницю ресурсів. Тобто, в зазначених підприємствах спостерігається більш тісна залежність між рівнем прибутку та обсягом виробництва. Для сукупності досліджуваних сільськогосподарських підприємств характерна наступна тенденція: зниження змінних витрат на 10% призведе до збільшення маржинального доходу на 34,7% та прибутку на 53,3%, за цієї умови ефект операційного лівериджу знизиться на 0,18 од., при зменшенні постійних витрат прибуток підвищиться на 5,3%, що зумовить зниження ефекту операційного лівериджу на 0,07 од. Тобто при зменшенні витрат прибуток зростає більш випереджаючими темпами, ніж маржинальний дохід. Зазначена вище тенденція простежується і при від'ємному значенні лівериджу. Отже, прояв ефекту лівериджу спостерігається не лише при позитивному рівні досліджуваного показника.

10. Показники ефективності виробництва в сільському господарстві в поєднанні із коефіцієнтом сезонності дозволяють врахувати критерій співставності та отримати більш обґрунтовані результати в процесі управління витратами. З метою врахування критерію доходності для оцінки ефективності витрат на сільськогосподарському підприємстві вважаємо доцільним застосування для розрахунків коефіцієнту товарності витрат. Застосування зазначеного показника для розрахунку маржинального доходу дозволить відобразити різницю між виручкою від реалізації частини продукції та змінними витратами на виробництво всієї продукції (і на реалізацію, і на власні потреби).

11. Для розрахунку оптимального співвідношення змінних та постійних витрат на сільськогосподарському підприємстві нами було розроблено економіко-математичну модель. Застосування її на конкретному підприємстві враховує показник питомих змінних витрат в залежності від типологічної групи за рівнем витрат на одиницю ресурсів та коефіцієнт товарності витрат підприємства. Опрацювання методичних підходів щодо визначення ефективності витрат виробництва та формування їх структури здійснено в ТОВ «Обрій». За умови оптимального співвідношення змінних та постійних витрат в загальній сумі витрат рівень операційного лівериджу на досліджуваному підприємстві складає 1,75. Тобто при зростанні обсягів виробництва на 1% забезпечується приріст прибутку на 1,75%. Перерозподіл витрат, в сторону збільшення змінної їх частки склав 16 в.п., що забезпечило приріст доходу від реалізації на 31,6%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Чернецька О.В. Проблеми формування витрат на виробництво продукції / О.В. Чернецька //Економіка: проблеми теорії і практики. Том ІV. ДНУ, 2005.- Випуск 201.- С.933-938.

2. Чернецька О.В. Собівартість: динаміка змісту та порядок визначення / О.В. Чернецька // Держава та регіони. Серія «Економіка та підприємництво», 2005. - №2. - С.205-207.

3. Чернецька О.В. Динаміка зміни структури витрат у сільськогосподарських підприємствах Дніпропетровської області / О.В. Чернецька // Вісник ХНАУ ім. В.В.Докучаєва, Серія «Економіка АПК і природокористування», 2006. - №9. - С.291-294.

4. Чернецька О.В. Особливості класифікації витрат на виробництво продукції за статтями калькуляції в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Чернецька // Вісник Харк. нац. Техн. Ун-ту сільського господарства: Економічні науки. - Харків: ХНТУСГ, 2006р. - Вип. 34. - С. 229-233.

5. Чернецька О.В. Чинники формування витрат на виробництво сільськогосподарської продукції / О.В. Чернецька // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 2007. - Випуск 45.- С. 54-56.

6. Чернецька О.В. Структура витрат та її вплив на ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Чернецька // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. Суми, 2008.- Випуск 2. - С.367-370.

7. Чернецька О.В. Економетрична модель залежності рівня витрат від обсягів виробництва продукції / О.В. Чернецька //Економіка: проблеми теорії і практики. Том VІ. ДНУ, 2009.- Випуск 255.- С.1361-1367.

Матеріали конференцій:

1. Чернецька О.В. Застосування різних методів обліку витрат в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Чернецька //Сучасні проблеми розвитку економіки АПК: соціально-економічні аспекти. Матеріали науково - практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Інституту економіки за підсумками науково-дослідної роботи у 2004 році. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2005. - С.91-92.

2. Чернецька О.В. Групування витрат сільськогосподарських підприємств за статтями калькуляції / О.В. Чернецька // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених «Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн». У двох томах. Т.1. - Х.: ХНТУСГ. - 2005. - С. 288-289.

3. Чернецька О.В. Основні види витрат в сільськогосподарських підприємствах / О.В. Чернецька //Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу - 2005». Том 6. - Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С.38-40.

4. Чернецька О.В. Роль та місце собівартості продукції в ринкових умовах господарювання / О.В. Чернецька //Економіка і управління у промисловості. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка присвячена 70 річчю факультету економіки і менеджменту Національної металургійної академії України 26-28 жовтня 2005т. Том І. - Дніпропетровськ, 2005. С.35-37.

5. Чернецька О.В. Теоретичні аспекти формування витрат виробництва / О.В. Чернецька // Збірник тез доповідей. Том І. Дні науки ЗІДМУ 26-28 жовтня 2005р. Запоріжжя: ЗІДМУ, 2005. - С.147-148.

6. Чернецька О.В. Принципи планування витрат виробництва в ринкових умовах / О.В. Чернецька // Збірник наукових праць. Матеріали VІІІ науково-практичної конференції 10 листопада 2006р. - Павлоград: ЗПІЕУ, 2006. - С.316-317.

7. Чернецька О.В. Теоретичні аспекти управління витратами //Ринкові механізми управління економікою / О.В. Чернецька // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та здобувачів Навчально-наукового інституту економіки ДДАУ за підсумками науково-дослідної роботи у 2005 році. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006. - С.111-112.

8. Чернецька О.В. Витратно-ціновий аналіз в сільському господарстві / О.В. Чернецька // Матеріали І регіональної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я». - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2007. - С.127-129.

9. Чернецька О.В. Оцінка ефективності формування витрат виробництва / О.В. Чернецька // Актуальные проблемы соціально-экономического развития регионов: Тезисы докладов ІІІ Всеукраинской научно - практической конференции. Симферополь: НИЦ КИПУ, 2007. - С.318-319.

10. Чернецька О.В. Структура витрат на виробництво продукції АПК / О.В. Чернецька // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. Частина 2. Економіка. - Умань.: УДАУ, 2007. -С.112-113.

11. Чернецька О.В. Галузева спеціалізація як фактор формування рівня виробничих витрат в сільському господарстві / О.В. Чернецька // Удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах глобалізації економіки. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Удосконалення управління ресурсами підприємства в умовах глобалізації економіки» (Полтава, 26-27 листопада 2008 року). - Полтава: ПД ПДАА, 2008. - С.79-80.

12. Чернецька О.В. Класифікація чинників формування рівня витрат виробництва в сільському господарстві / О.В. Чернецька // Матеріали ІІ регіональної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я». - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2008. - С. 150-152.

13. Чернецька О.В. Вплив структури витрат на ефективність виробництва: галузевий аспект / О.В. Чернецька // Матеріали ІІ регіональної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку Придніпров'я». - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2009. - С. 42-43.

14. Плаксієнко В.Я. Управління витратами сільськогосподарських підприємств за допомогою операційного лівериджу / В.Я. Плаксієнко, О.В. Чернецька // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів».- Запоріжжя: Видавництво ЗНУ, 2009.- С. 135-137 (особистий внесок здобувача полягає у розрахунку рівня показнику операційного лівериджу в сільськогосподарських підприємствах та поведінки витрат при зміні їх структури).

АНОТАЦІЯ

Чернецька О.В. Формування економічно ефективної структури виробничих витрат сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Дніпропетровський державний аграрний університет, м. Дніпропетровськ, 2010.

У дисертації досліджено структуру витрат та її вплив на ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах. Уточнено економічну сутність витрат виробництва та їх склад на рівні суспільства і підприємства, досліджено методичні прийоми з визначення ефективності витрат та впливу чинників формування витрат виробництва. Розглянуто концептуальні підходи до управління витратами на сільськогосподарських підприємствах, проаналізовано рівень і склад витрат на виробництво.

Удосконалено методику розподілу витрат на змінні та постійні компоненти на сільськогосподарських підприємствах, досліджено поведінку витрат в залежності від зміни їх структури. Обґрунтовано шляхи удосконалення порядку застосування показників ефективності витрат за різними критеріями. Визначені методичні підходи до формування оптимальної структури витрат: в розрізі статей витрат за критерієм доходності з використанням методу аналітичного групування; в розрізі постійних і змінних витрат за максимальним значенням показника операційного лівериджу з використанням методів економіко-математичного моделювання.

Ключові слова: витрати, структура витрат, управління витратами, «таргет-костинг», операційний ліверидж, постійні і змінні витрати, оптимізація структури витрат.

АННОТАЦИЯ

Чернецкая О.В. Формирование экономически эффективной структуры производственных затрат сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Днепропетровский государственный аграрный университет, г. Днепропетровск, 2010.

В диссертации исследована структура затрат и ее влияние на эффективность производства продукции с целью определения оптимальных пропорций структурных элементов с точки зрения доходности в сельскохозяйственных предприятиях. Уточнена экономическая сущность издержек производства и их состав на уровне общества и предприятия, автором рассмотрена экономическая природа процесса производства в сельском хозяйстве, на основании чего дополнена сущность затрат с учетом особенностей сельскохозяйственного производства. Рассмотрен состав издержек на производство сельскохозяйственной продукции.

Исследованы методические приемы исчисления эффективности затрат и влияния факторов формирования издержек производства. Автором предложено использовать в расчете показателей эффективности затрат коэффициенты сезонности и товарности затрат, которые учитывают специфические особенности сельскохозяйственного производства, а также использование частных показателей эффективности, таких как удобрениеемкость, семеноемкость, электроемкость, амортоемкость, арендоемкость и др. В качестве факторов формирования затрат выделен учетный аспект деятельности предприятия, который проявляется в формировании учетной политики предприятия.

Рассмотрены концептуальные подходы к управлению затратами в сельскохозяйственных предприятиях, среди них автором предлагается использование системы «таргет-костинг», которая предусматривает определение уровня и структуры затрат на производство продукции в зависимости от диктуемой рынком цены реализации данной продукции, таким образом удовлетворяя запросам покупателя и производителя, т.е. учитывается социально-экономический аспект деятельности предприятий.