Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Кривич Тетяна Володимирівна

УДК:576.7:591.11:636.2(477.7)

МОРФО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ РІЗНИХ ПОРІД В УМОВАХ ПРИАЗОВ'Я

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

КАЦИ ГЕОРГІЙ ДМИТРОВИЧ

Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри біології тварин

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

ЦЮПКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ

Інститут тваринництва НААН України, головний науковий співробітник лабораторії фізіології та біохімії живлення сільськогосподарських тварин

кандидат сільськогосподарських наук

БІНДЮГ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ

Інститут свинарства ім. В.О. Квасницького НААН України, завідуючий сектору травлення лабораторії фізіології

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва НААН України (вул. 7-ї Гвардійської армії, 3, п/в Кулиничі, Харківський р-н, Харківська обл., 62404).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І.В. Корх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток організму сільськогосподарських тварин залежить, здебільшого, від спадкових властивостей та ступеня пристосованості тварин до постійно змінних чинників середовища. Історичний шлях розвитку характеризується змінами форм взаємодії між організмом і довкіллям (Шмальгаузен І.І., 1946).

Ефективне ведення скотарства в Україні зумовлене необхідністю розведення європейських високопродуктивних порід великої рогатої худоби в різних регіонах нашої країни, кліматичні умови яких різко відрізняються від батьківщини завезених тварин. Найбільший економічний ефект від використання генофонду імпортованих тварин можливий тільки тоді, коли нові кліматичні умови сприймаються організмом як норма, без суттєвих відхилень його статусу. У цьому випадку всі функції організму тварини, у тому числі й захисні, здійснюватимуться нормально.

Нині в тваринництві відбувається неупереджений процес жорсткої конкуренції порід, ціла низка яких займає провідне місце в галузі. Важливе місце у вирішенні цього питання надається сучасній литовській худобі, яка вважається добре пристосованою до місцевих умов її розведення, і тому має постійний попит в інших країнах співдружності незалежних держав. Тварини червоної литовської та чорно-рябої литовської порід найбільш поширені в країнах Балтії та характеризуються високою молочною продуктивністю, проте роботи присвячені вивченню продуктивних якостей цих порід трапляються дуже рідко (Баніс А.П., 1988, Босас І., 1980, Тошматов О., 1978). Існують дослідження, присвячені вивченню морфо-фізіологічних особливостей певних систем у взаємозв'язку з продуктивністю великої рогатої худоби різних порід та природно-кліматичними умовами їх вирощування (Гаранович І.І., 1997, Каци Г.Д., 1985, 1989, 2000, Костін А.П., 1967, Коюда Л.І., 2000, Раушенбах Ю.О., 1968, Рогова Н.В., 2005, Слонім О.Д., 1952, 1968, Степанов Д.В., 2006 та ін.). Однак, аналогічних досліджень стосовно тварин литовського походження в умовах України не проводилося.

У зв'язку з цим комплексне вивчення гістоструктури шкіри, у поєднанні з показниками імунітету, обміну речовин і продуктивністю литовських порід має наукове та практичне значення, що визначає актуальність дисертації. продуктивність корова порода фізіологічний

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри біології тварин Луганського національного аграрного університету та є складовою частиною наукової теми: “Вивчення адаптації та резистентність організму продуктивних тварин до чинників середовища, які змінюються”, (№ державної реєстрації 0107U006841).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - здійснити порівняльну оцінку морфо-фізіологічних особливостей, продуктивності корів районованих і імпортованих порід в умовах Приазов'я, а також їх нащадків та виявити ознаки їх адаптаційної пластичності. У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:

- дати порівняльну оцінку природно-кліматичним умовам зони розведення литовських порід та проведення науково-господарського досліду;

- встановити морфо-функціональні особливості гістологічної будови шкіри й волосяного покриву в завезених корів та їх нащадків;

- вивчити стан терморегуляційної системи литовських корів в умовах Приазов'я;

- дослідити імунний статус і перебіг обмінних процесів у імпортованих тварин залежно від фізіологічного стану та у їх нащадків у віковій динаміці;

- вивчити молочну продуктивність та відтворювальну здатність піддослідних корів;

- дослідити ріст піддослідних телиць другого екологічного покоління.

Об'єкт дослідження - корови червоної степової, червоної і чорно-рябої литовських порід та їх нащадки - телиці різного віку.

Предмет дослідження - породні й вікові особливості гістологічної будови шкірно-волосяного покриву, імунітету, обміну речовин та продуктивності молочної худоби різного походження.

Методи дослідження. Основний метод - експериментальний. У роботі також використані гістологічні, імунологічні, біохімічні, загальноприйняті зоотехнічні й біометричні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено тривале комплексне дослідження показників терморегуляційної, імунної і метаболічної систем організму, а також господарсько-корисних ознак тварин червоної та чорно-рябої литовських порід та їх нащадків при розведенні в умовах південного сходу України. Встановлено мінливість імунного статусу та перебігу обмінних процесів литовських тварин залежно від віку, фізіологічного стану та адаптаційних можливостей їх організму. Отримані нові дані стосовно морфо-функціональної компетентності секреторних клітин потових залоз, яка проявляється в екстремальних умовах довкілля секрецією суданофільного субстрату. Встановлено високу інформативність трансаміназ та креатиніну як показників акліматизаційної здатності тварин. Наукову новизну досліджень підтверджено розробленим “Cпособом визначення акліматизаційної здатності великої рогатої худоби”, на який за рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності видано патент України на корисну модель № 47499 від 10.02.2010 року.

Практичне значення одержаних результатів. Розкриті закономірності становлення морфо-фізіологічного стану терморегуляційної, імунної та метаболічної систем забезпечили отримання додаткової інформації щодо розширення уяви про особливості перебігу їх функціонування в організмі литовських тварин. Встановлений феномен морфо-функціональної компетентності секреторних клітин потових залоз сприяв об'єктивній оцінці стану незавершеності адаптаційного процесу терморегуляційної системи організму тварин литовських порід. Отримані нові дані дали змогу використовувати їх при обґрунтуванні доцільності імпорту литовської худоби та подальшому корегуванні акліматизаційного навантаження, підбираючи найбільш пристосованих плідників до кліматичних умов південного сходу України. Комплексне вирішення поставленої проблеми сприяло створенню високопродуктивного адаптивного стада на основі литовських порід у ДП “Ілліч-Агро-Донбас” ВАТ ММК “ім. Ілліча”, що підтверджено актами впровадження науково-дослідної роботи від 02.10.2009 р. Запропоновані виробництву пропозиції розглянуті на нараді головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації. Матеріали наукових досліджень використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету на біолого-технологічному і ветеринарному факультетах та в вищих учбових закладах аграрного профілю.

Особистий внесок здобувача. Добір і аналіз даних літератури, організація і проведення науково-господарського досліду, опрацювання первинних даних зоотехнічного обліку, проведення аналізу росту молодняку, молочної продуктивності корів, визначення стану імунної та терморегуляційної систем, відбір зразків шкіри та крові, інтерпретацію одержаних результатів, їх узагальнення, біометрично-статистичний аналіз даних, формування висновків і пропозицій виробництву здійснено здобувачем особисто.

Схема досліду і методи досліджень розроблені спільно з науковим керівником (особиста участь здобувача становить 90 %).

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були викладені та схвалені на:

- розширених засіданнях провідних кафедр біолого-технологічного факультету Луганського НАУ (Луганськ, 2005-2008);

- щорічних звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Луганського НАУ (Луганськ, 2005-2008);

- міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва” (Вінниця, 2008);

- науково-практичній і навчально-методичній конференції за результатами наукової діяльності вчених факультету ветеринарної медицини ХДЗВА за 2007-2008 рр. з міжнародною участю “Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (Харків, 2008).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлено у 7 наукових працях, із них 3 у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України та Патенті України на корисну модель.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, переліку умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів власних експериментальних досліджень, їх обговорення, висновків, пропозицій виробництву, додатків, списку використаних джерел. Дисертацію викладено на 113 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстровано 25 таблицями, 17 рисунками, 6 додатками. Список використаних літературних джерел нараховує 217 найменувань, з яких 31 - іноземних авторів.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили на базі агроцехів № 1 і № 5 дочірнього підприємства «Ілліч-Агро-Донбас» ВАТ Маріупольський металургійний комбінат «ім. Ілліча» Новоазовського району Донецької області в період 2005-2008 рр. на великій рогатій худобі червоної литовської, чорно-рябої литовської і червоної степової молочних порід.

Для проведення науково-господарського досліду сформували три дослідні групи, першу з яких укомплектували тваринами місцевої селекції - червоної степової породи; а другу і третю - імпортними тваринами: червоної литовської породи та чорно-рябої литовської породи. Загальна схема досліджень представлена на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Спостереження за тваринами здійснювали на другому місяці тільності та у сервіс-періоді. З нащадків, отриманих від цих корів, сформували аналогічно три групи теличок за тим же принципом. За станом теличок спостерігали у віковій динаміці (у віці 2, 6 місяців та на момент першого осіменіння). У ході науково-господарського досліду провели порівняльний аналіз природно-кліматичних умов Литви та Приазов'я.

Імунологічні та біохімічні показники визначали в телят у 2-, 6-місячному віці та у статевозрілому віці. Аналогічні показники враховували у корів-матерів у сервіс-періоді та на другому місяці тільності. Зразки шкіри відбирали в літню пору року (серпень) у тільних корів і у 6-місячних нащадків. Враховували показники молочної продуктивності, відтворювальну здатність дослідних корів, ріст теличок.

Відбір периферичної крові з яремної вени та її стабілізацію гепарином проводили за загальноприйнятими методиками (Цимбал А.М., 1983). Стан імунітету визначали за такими показниками: відносна кількість загальних Т-лімфоцитів (Т-заг., %), нульові клітини (Т-0, %), Т-хелпери (Тх, %) і Т-супресори (Тс, %), імунорегуляторний коефіцієнт (ІРК, од), відносна кількість загальних В-лімфоцитів (В-заг., %), фагоцитарна активність (ФА, %) фагоцитарний індекс (ФІ, од), метаболічна активність нейтрофілів крові - НСТ-тест, % (Бажора Ю.І., 1981; Чередєєв А.І., 1976; Пастер Є.У., 1989; Новіков Д.К., 1976).

Біохімічні дослідження сироватки крові здійснювали за допомогою автоматичного біохімічного аналізатора Cobas Integro 400 plus, а також реагентів виробництва ROCHE Diagnostics GmbH (Германія). Вміст загального білка визначали біуретовим методом, альбумінової фракції з бромкрезоловим зеленим. Одночасно розраховували співвідношення альбуміно-глобулінової фракції білка (Кондрахін І.П., 2004). Активність амінотрансфераз - кінетичним методом: аланінамінотрансферазу (АЛТ) трис-буфером без піродоксальфосфату; аспартатамінотрансферазу (АСТ) трис-буфером із піродоксальфосфатом. Для визначення креатиніну застосовували кінетичний метод із лужним пікратом Яффе (Кондрахін І.П., 2004). Кількість сечовини у крові визначали кінетичним уреазним методом (Меньшиков В.В., 1987).

Шкіру досліджували за методикою Каци Г.Д., 1987, зразки волосся - за методикою лабораторної оцінки числового співвідношення волокон різних фракцій (Козлов І.Д., Спешнєва З.В., 1968). Стан терморегуляційної системи визначали за індексом теплостійкості ІТС (Раушенбах Ю.О., 1968) та за інтенсивністю потовиділення за Brody, 1956.

Ріст нащадків корів оцінювали за живою масою при народжені, у віці 6 та 18 місяців. При цьому визначали абсолютний та середньодобовий приріст у період від народження до 6 місяців, від 6 до 18 місяців та від народження до 18 місяців. Відтворювальну здатність корів досліджували за віком першого запліднення, тривалістю тільності, віком першого отелення, кількістю осіменінь на одне запліднення, за тривалістю сухостійного, міжотільного та сервіс-періодів.

Одержані результати опрацьовували методами варіаційної статистики. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001 (Лакін Г.Ф., 1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Коротка характеристика природно-кліматичних умов зони розведення литовських порід та проведення науково-господарського досліду. На підставі п'ятирічних (2000-2005 рр.) даних метеостанцій м. Маріуполя (Україна) та м. Каунас (Литва) були складені кліматограми, аналіз яких свідчать, що температурні умови цих місцевостей різняться істотно, особливо влітку. Середня липнева температура у місті Маріуполі становила +23,5 єС, тоді як у Литві в цю пору року спостерігали +18,9 єС. Зима в Приазов'ї тепліша ніж у Литві, середня січнева температура тут становила -1,3 єС, на той час як у Каунасі сягала -3 єС.

За кількістю опадів протягом року обидві місцевості майже не відрізнялися (583 - 592 мм), але їх річний розподіл має певні особливості. Наприклад, у Литві більша частина опадів випадає влітку та восени, на відміну від Приазов'я, де кінець літа та осінь супроводжується посухою. Натомість велика кількість опадів спостерігається у холодну пору року, тому зима в цій місцевості сира та туманна. Це свідчить про те, що імпортні тварини в зоні науково-господарського досліду зазнають жорсткішого кліматичного впливу, не притаманного для місця їх вирощування.

Морфо-функціональні особливості шкірного покриву в дослідних корів. Про терморегуляційну можливість тварин судять за станом шкіри (табл. 1).

Таблиця 1

Товщина шкіри та її шарів у дослідних корів (М±m), n=5

Показник	Червона степова порода	Червона литовська порода	Чорно-ряба литовська порода
Епідерміс, мкм	63,5±2,9	65,3±3,4	74,9±3,3*
Сосочковий шар, мкм	1483±56,6	1412±65,5	1243±46,8*
Сітчастий шар, мкм	3962±229	3859±341	4372±437
Загальна товщина шкіри, мкм	5508,5±234	5336,3±366	5689,9±455

Примітка. * - р<0,05 відносно червоної степової породи.

Аналіз даних свідчить, що за загальною товщиною шкіри піддослідні тварини не мали суттєвих різниць (5337-5690 мкм). Проте при досліджені її шарів спостерігали деякі відмінності, а саме за товщиною епідермісу та сітчастого шару тварини чорно-рябої литовської породи переважали як місцевих аналогів, так і ровесниць червоної литовської породи, але характеризувалися менш розвиненим сосочковим шаром. Так, за товщиною епідермісу тварини третьої групи переважали корів червоної степової породи на 17,9 % (р<0,05), а ровесниць червоної литовської породи на 14,7 % та мали менш розвинений сосочковий шар відповідно на 16,2 % (р<0,05) та 12,0 %.

Дослідженнями функціонально-активних структур шкіри (табл. 2) виявлена найбільша площа потових залоз у корів червоної литовської породи, що позитивно позначилося на такому показнику, як площа секреторної поверхні потових залоз. Корови цієї групи переважали місцевих ровесниць за цим показником на 45,9 % (р<0,05) та тварин третьої групи - на 26,4 %.

Оскільки площа сальних залоз шкіри у дослідних тварин була однакова, тому між показниками площі секреторної поверхні сальних залоз суттєвих відмінностей теж не було встановлено. Проте виявлено інтенсивнішу секрецію сальних залоз у акліматизантів другої дослідної групи, яка була майже удвічі більшою (р<0,05), порівняно з тваринами червоної степової та чорно-рябої литовської порід.

Корови червоної литовської породи також різнилися за густотою волосяних фолікулів та переважали корів червоної степової на 27,4 % (р<0,05), а корів чорно-рябої литовської на 23,5 % (р<0,05).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика функціонально-активних структур шкіри у дослідних корів (М±m), n=5

Показник	Червона степова порода	Червона литовська порода	Чорно-ряба литовська порода
Площа залоз, мм2: - потових	0,260±0,02	0,302±0,02	0,292±0,02
- сальних	0,06±0,004	0,06±0,004	0,06±0,005
Густота волосяних фолікулів, шт/см2	1168±35,4	1488±82,1*°	1205±53,3
Площа секреторної поверхні залоз, мм2/мм2: - потових	3,05±0,2	4,45±0,3*	3,52±0,3
- сальних	0,7±0,1	0,8±0,1	0,7±0,1
Інтенсивність секреції сальних залоз, балів	1,0±0,0	2,2±0,5*	1,2±0,2
Довжина волосся, мм	14,6±0,4	15,2±0,58	19,2±1,2*є
Діаметр волосся, мкм	56,3±2,16	51,3±3,31	50,9±3,09

Примітка. * - р<0,05 відносно червоної степової породи; є - р<0,05 між литовськими породами.

При аналізі волосяного покриву встановлено, що місцеві корови мали найкоротше та грубіше волосся, ніж акліматизанти. У литовської худоби співвідношення грубої фракції волосся до пуху становило 1:6,58-6,14, у той час як у місцевих тварин 1:12,5, що майже удвічі більше.

Фізіологічна зрілість шкіри у дослідних телиць порівняно з матерями. Фізіологічна зрілість є важливим показником, що характеризує не тільки розвиток і ріст шкіри, але й загальний розвиток молодняку. Порівняльній оцінці фізіологічної зрілості були піддані показники гістобудови шкіри телят 6-місячного віку та аналогічні показники їх матерів.

Дослідженнями з'ясовано, що у 6-місячних телиць, порівняно з дорослими тваринами, був найменше розвинений сітчастий шар та шкіра в цілому. Із віком ці структури ставали товщими. За товщиною епідермісу та сосочкового шару нащадки червоної литовської породи були найбільш розвинені, порівняно з телицями червоної степової та чорно-рябої литовської порід. Чорно-рябі литовські телиці мали менш розвинений епідерміс і відставали від матерів на 43,4 %, тоді як місцеві ровесниці - на 20,3 %, а червоні литовські - на 13,2 %.

Аналізуючи зрілість функціонально-активних структур шкіри, можна зазначити, що з віком площа потових і сальних залоз збільшувалася, а площа секреторної поверхні обох залоз та густота волосяних фолікулів, навпаки, зменшувалася. Однак, за площею одиничних сальних та потових залоз телиці місцевої популяції серед дослідних тварин характеризувалися кращим розвитком.

Найбільшу ж різницю з матерями за цими показниками мали телиці чорно-рябої литовської породи. При цьому вони також значно відрізнялися від матерів й за густотою волосяних фолікулів (+221,6 %). Ровесниці червоної литовської породи були дещо розвиненіші, про що свідчать показники площі секреторної поверхні потових та сальних залоз, а також густота волосяних фолікулів.

При дослідженнях гістологічної структури шкіри у телиць чорно-рябої литовської породи спостерігали порушення функцій потових залоз (рис. ). У порожнині яких було виявлено скупчення суданофільних гранул, притаманних для сальних залоз. Це явище можна пояснити компетентністю секреторних клітин потових залоз, що проявлялася в екстремальних умовах довкілля секрецією суданофільного субстрату.

Рис. 2. Вертикальний зріз шкіри телиці чорно-рябої литовської породи: скупчення суданофільного субстрату в порожнині потової залози (стрілка). Гематоксилін і Судан III. Зб. об. 10, ок. 7.

Такий феномен спостерігав Каци Г.Д., 2000 при вивчені гістоструктури шкіри червоної естонської породи при розведені її в умовах півдня України. На гістозрізах траплялися потові залози, у порожнині яких були виявлені крапельки жиру. Подібну картину було відмічено влітку й у помісей з голштинами. Це свідчить про порушення функцій залозистого апарата шкіри при значних температурних навантаженнях у тварин, що мають північне походження.

Імунний статус дослідних корів в умовах Приазов'я. Аналіз Т-системи імунітету в корів у сервіс-періоді свідчить (табл. 3), що тварини червоної литовської породи переважаючи своїх місцевих ровесниць за рівнем Т-хелперів на 3,4 % одночасно поступалися їм на 2,9 % (р<0,05) за рівнем Т-супресорів, що сприяло підвищенню на 31,1 % (р<0,05) імунорегуляторного коефіцієнта (ІРК).

Рівень імунорегуляторних клітин (Т-х., Т-с.) у ровесниць першої та третьої групи був майже однаковим, що забезпечило стабільність ІРК.

Слід зазначити, що функціонування імунної системи в імпортних тварин активізовано за гуморальною ланкою, про що свідчить вміст В-лімфоцитів. Кількість їх у крові литовських корів була більшою на 3,9 % (р<0,01) та 4,3 % (р<0,01) ніж у ровесниць червоної степової породи.

Таблиця 3

Показники Т- та В-системи імунітету в корів у сервіс-періоді (M±m), n=5

Показник	Червона степова порода	Червона литовська порода	Чорно-ряба литовська порода
Кількість загальних В-лімфоцитів, %	18,33±0,88	22,20±0,37**	22,60±0,40**
Кількість загальних Т-лімфоцитів %:	51,33±0,88	51,80±0,37	50,20±0,66
- Т-хелпери	33,00±1,15	36,40±0,93°	33,40±0,81
- Т-супресори	18,33±0,88	15,40±0,75*	16,80±0,37
Кількість Т-0, %	30,34±1,33	26,00±0,55*	27,20±0,58
ІРК, од.	1,80±0,13	2,36±0,16*	1,99±0,08

Примітка. * - р<0,05, ** - р<0,01 відносно червоної степової породи; ° - р<0,05 між литовськими тваринами.

Активність фагоцитозу в крові литовських тварин у сервіс-періоді проявлялась у збільшені загальних НСТ клітин. Імпортні корови переважали місцевих за цим показником на 3,1 % (р<0,01) та 4,1 % (р<0,001). Причому збільшення загальних НСТ клітин у них відбувалося за рахунок позитивних НСТ ++ клітин (р<0,01).

За фагоцитарною активністю (ФА) тварини литовського походження були подібні до аналогів місцевої породи. Але, за фагоцитарним індексом (ФІ) корови чорно-рябої литовської породи поступалися як місцевим тваринам, так і ровесницям з другої групи, тобто мали найменшу кількість фагоцитованих часток латексу на один фагоцит, при найбільшій фагоцитарній активності.

Зміни у фізіологічному стані тварин мали певні відображення на імунітеті корів. На другому місяці тільності, порівняно до сервіс-періоду, суттєвих змін в імунітеті зазнали тварини районованої породи, на відміну від корів червоної литовської породи. Червоні степові ровесниці мали зрушення в імунорегуляторних лімфоцитах та в їх крові спостерігалось значне збільшення кількості НСТ-клітин. У тварин чорно-рябої литовської породи зміни відбулися в Т- та В-ланці імунітету, а також збільшився фагоцитарний індекс. Відмінності фізіологічного стану в корів червоної литовської породи не суттєво вплинуло на їх імунітет.

Динаміка показників імунітету дослідних телиць. Проведеними дослідженнями були встановлені деякі міжгрупові різниці за показниками Т-, В-лімфоцитів та їх субпопуляцій, а також за активністю фагоцитозу в 2, 6 місяців та у статевозрілому віці телиць.

Місцеві тварини характеризувалися поступовим формуванням ланок імунітету, при цьому в них спостерігали збільшення рівня Т-лімфоцитів на 6,2 % (з 49,4 до 55,6 %) та В-лімфоцитів на 4,4 % (з 17,8 до 22,2 %), що супроводжувалося зниженням Т-нульових клітин на 10,6 % (з 32,8 до 22,2 %; р<0,05) (рис.3). Це свідчить про фізіологічну зрілість системи їх імунітету, оскільки до Т-нульових клітин відносять незрілі та функціонально неактивні лімфоцити.



Примітка. в.п.о. - вік першого осіменіння.

Рис. 3. Динаміка Т-, В-ланок імунітету в телиць різного віку.

У нащадків червоної литовської породи за період досліджень рівень Т-лімфоцитів збільшився на 3,0 % (від 49,0 % до 52,0 %), тоді як кількість В-лімфоцитів підвищилася на 1,6 % (від 20,4 % до 22,0 %) лише до 6-місячного віку, але до віку першого осіменіння тенденція щодо зростання цього показника не збереглася. Чіткої тенденції зниження або зменшення Т-нульових клітин у цих тварин теж не виявлено. Аналогічну картину в популяції лімфоцитів спостерігали у тварин третьої дослідної групи. Так, кількість загальних Т-лімфоцитів з початку дослідного періоду до його закінчення в крові телиць зросла на 0,7 % (від 50,3 % до 51,0 %), а вміст В-лімфоцитів, навпаки, зменшився на 0,9 % (від 22,3 % до 21,4 %). Несуттєві вікові коливання спостерігали за Т-нульовими клітинами, до статевозрілого віку у телиць чорно-рябої литовської породи їх кількість збільшилась лише на 0,2 %. Це свідчить про те, що тварини литовських порід характеризувалися нестабільним формуванням імунного статусу.

Динаміка показників фагоцитозу свідчить, що у місцевих тварин із віком спостерігалося зниження НСТ клітин (від 17,6 % до 9,4 %) та збільшення фагоцитарної активності. У тварин червоної литовської породи також була помітна тенденція до зниження метаболічної активності нейтрофілів (від 18,3 % до 10,3 %).

У нащадків чорно-рябої литовської худоби кількість загальним НСТ-клітин була нестабільною і тому до статевозрілого віку у них виявили збільшення цього показника відносно 6-місячного віку. На відміну від телиць червоної степової породи, із віком литовські ровесниці відрізнялися незначним зниженням фагоцитарної активності. Найменший фагоцитарний індекс мали телята-акліматизанти, особливо у 2- та 6-місячному віці. Але цей показник характеризувався нестабільністю в усіх групах. До 6-місячного віку він зменшувався, а у статевозрілих тварин знову зростав.

Стан білкового обміну та активності ферментів у дослідних корів. Відомо, що адаптивні процеси спричиняють певні зрушення майже на всіх рівнях організації тварин. Проведені дослідження виявили відмінності у білковому обміні та активності амінотрансфераз між акліматизантами та місцевими тваринами залежно від фізіологічного стану.

Установлено, що у сервіс-періоді за вмістом загального білка та його фракцій вірогідні між групові різниці були відсутні. Корови чорно-рябої литовської породи несуттєво відрізнялися за вмістом глобулінів, який у них був найменший. І як наслідок - альбуміно-глобулінове співвідношення у тварин цієї групи було вищим, але невірогідним. За активністю амінотрансфераз тварини третьої групи вірогідно переважали як місцевих корів, так і особин другої групи: за АЛТ на 38,6 % та на 37,7 % (р<0,001); АСТ відповідно - на 10,1 % та на 9,3 % (р<0,05), а за вмістом креатиніну в крові вони, навпаки, поступалися: місцевим аналогам на 11,6 % (р<0,001), коровам червоної литовської породи на 7,3 % (р<0,05). Тварини червоної литовської породи за вмістом амінотрансфераз та креатиніну наближалися до аналогічних показників корів місцевого походження, проте за вмістом сечовини ровесниці червоної степової породи мали найбільше значення і вірогідно переважали аналогів з другої групи майже на 44,8 % (р<0,001).

У період тільності за показниками, що характеризують білковий обмін литовські тварини мали суттєві відмінності відносно їх місцевих аналогів (табл. 4).

Таблиця 4

Показники білкового обміну в корів на другому місяці тільності (M±m), n=5

Показник	Червона степова порода	Червона литовська порода	Чорно-ряба литовська порода
Загальний білок, г/л	73,6±1,98	81,3±4,10	79,0±2,79°
Альбуміни, г/л	31,0±0,65	35,6±1,22**	34,0±1,07*
Глобуліни, г/л	42,6±1,83	45,7±3,29	45,0±3,26
А/Г, од	0,73±0,03	0,78±0,04	0,76±0,08
АЛТ, МО/л	36,8±3,31°°°	27,6±4,01°	29,9±2,27°°°
АСТ, МО/л	59,6±2,73°°°	86,6±4,51***°°°	68,2±5,60?°°
Креатинін, мкмоль/л	73,4±1,48°°°	62,4±3,45*°°	54,2±2,72***°
Сечовина, ммоль/л	2,41±0,18°°	2,25±0,12°°°	2,68±0,48

Примітка. * - р<0,05, ** - р<0,01, *** - р<0,001 відносно червоної степової породи; ? - р<0,05 між литовськими тваринами; ° - р<0,05, °° - р<0,01, °°° - р<0,001 відносно сервіс-періоду.

Імпортні корови мали більше альбумінів у крові і переважали відповідно на 14,8 % (р<0,01) та на 9,7 % (р<0,05) тварин місцевої селекції.

Активність ферменту АСТ у крові корів другої групи була найвищою і переважала ровесниць першої групи на 27 МО/л (р<0,01) та на 18,4 МО/л тварин третьої групи. Найменшим вмістом креатиніну характеризувалися корови чорно-рябої литовської породи. Вони вірогідно поступалися контрольним аналогам на 26,2 % (р<0,001) та ровесницям червоної литовської породи на 13,1 % (р<0,05).

Біохімічні показники крові, залежно від фізіологічного стану (тільність), дещо змінилися. Імпортні тварини характеризувалися збільшенням загальної кількості білка в крові відносно сервіс-періоду (рис. 4): червоні литовські на 14,5 % (від 71 г/л до 81,3 г/л), чорно-рябі литовські на 12,1 % (від 70,5 г/л до 79 г/л; р<0,05). У всіх групах тварин спостерігалося зростання вмісту глобулінів, особливо в крові литовських корів на 20,6 % та 22,3 %.

Другий місяць тільності у всіх піддослідних тварин характеризувався активізацією трансаміназ, креатиніну та збільшенням вмісту сечовини в сироватці крові. Найбільшу активність АЛТ, відносно сервіс-періоду спостерігали у місцевих тварин, в яких цей показник збільшився на 153,8 % (р<0,001) (рис.5), тоді як у корів червоної литовської породи - на 89,0 % (р<0,05), а у ровесниць чорно-рябої литовської породи - на 48,8 % (р<0,001).

Найбільшим зростанням АСТ відрізнялися тварини другої дослідної групи, цей показник у них зріс на 92,4 % (р<0,001). Про активність біохімічних процесів в цей період можна судити за вмістом сечовини, який у литовських тварин підвищувався на 94,0 % (р<0,001) та 79,9 %.

Отже, тварини, завезені до південно-східного регіону України, за показниками, що характеризують стан білкового обміну чутливо реагували на нові умови довкілля на рівні синтетичних та каталітичних реакцій, про що свідчить активність трансаміназ, креатиніну та вміст сечовини в сироватці крові.

Динаміка показників білкового обміну та активності ферментів у дослідних телиць. Починаючи з 2-місячного віку в крові теличок усіх груп кількість загального білка зростала. Альбумінова та глобулінова фракції зазнавали таких же змін у ході вирощування телиць. А/Г співвідношення впродовж дослідного періоду характеризувалося нестабільною динамікою, найбільше значення цього показника спостерігали у теличок 2-місячного віку.

Результати досліджень свідчать, що активність амінотрансфераз та креатиніну не мала чіткої вікової тенденції, проте відмічали деяке зростання їх вмісту в крові телиць наприкінці дослідного періоду.

Продуктивні ознаки та відтворювальна здатність дослідних тварин в умовах Приазов'я. Годівля дослідних тварин була повноцінною і її рівень - достатнім. Частка концентрованих кормів у структурі середньодобових раціонів силосно-сінажного типу за поживністю становила біля 22 %.

Дослідні тварини за надоями впродовж трьох лактацій значних відмінностей не мали, за 3-ю лактацію вони становив 4708,5-4909,8 кг молока. Проте за жирномолочністю корови чорно-рябої литовської породи значно поступалися як литовським ровесницям, так і аналогам місцевої селекції (р<0,001).

Звертає увагу на себе те, що за вмістом жиру в молоці тварини литовського походження не відповідали стандартам порід.

Аналізуючи показники відтворювальної здатності корів слід зазначити, що литовська худоба значно поступалася місцевим тваринам за віком першого запліднення.

Імпортні тварини досягали господарської зрілості на 29,7 та 25,7 діб пізніше за місцевих. Завезені корови характеризувалися тривалішими сухостійним, міжотільним та сервіс-періодами, а коефіцієнт відтворювальної здатності у них був менший порівняно з аналогами червоної степової породи.

Отже, литовська худоба, на відміну від особин червоної степової породи, залучалась до відтворного процесу пізніше, а триваліші сухостійні, міжотільні та сервіс-періоди свідчать про нижчу інтенсивність відтворювальних процесів у імпортних тварин.

Про стан адаптаційних процесів литовської худоби може свідчить розвиток та життєздатність їх нащадків, або здатність до відтворення повноцінного потомства.

Установлено (табл. 5), що показники росту литовських теличок відносно до місцевих тварин були нижчими, особливо за живою масою при народженні відповідно на 3,1 і 3,0 кг або на 11,8 і 11, 4% (р<0,05) та у віці 6 місяців на 26,0 і 31,1 кг або на 11,9 і 21,4 % (р<0,001).

Показники абсолютного та середньодобового приростів також свідчили про нижчу інтенсивність росту литовського молодняку в період від народження до 6 місяців порівняно з телятами червоної степової породи. За цими показниками телята місцевої селекції переважали ровесниць червоної литовської породи на 23,9 % (р<0,001) та чорно-рябої литовської - на 30,8 % (р<0,001).

У віці 18 місяців нащадки литовського походження поступалися тваринам червоної степової породи за живою масою на 28,4 кг та на 27,9 кг, тобто на 8,9 % та на 8,7 %.

Таблиця 5

Показники росту молодняку різних порід (M±m), n=30

Показник	Червона степова порода	Червона литовська порода	Чорно-ряба литовська порода
Жива маса при народжені, кг	26,3±0,87	23,2±0,40*	23,3±0,37*
Жива маса у віці 6 міс., кг	145,4±1,83	119,4±4,96***	114,3±5,82***
Абсолютний приріст за 6 міс., кг	119,1±1,78	96,2±5,13***	91,0±5,77***
Середньодобовий приріст за період 0-6 міс., г	662±9,86	534±28,5***	506±32,1***
Жива маса у віці 18 міс., кг	318,1±5,51	289,7±13,4	290,2±15,9
Абсолютний приріст 6-18 міс., кг	172,7±4,72	170,2±12,5	175,9±13,9
Середньодобовий приріст за період 6-18 міс., г	473±12,9	466,3±34,3	481,9±38,0
Абсолютний приріст 0-18 міс., кг	291,8±5,58	266,4±13,32	266,9±15,9
Середньодобовий приріст за період 0-18 міс., г	535±9,88	489±24,45	490±29,1

Примітка:*р<0,05;***р<0,001 відносно червоної степової породи.

ВИСНОВКИ

1. Отримані дані про стан імунної системи, морфо-функціональні особливості шкірного покриву, рівень обмінних процесів та продуктивні якості дослідних тварин свідчать про те, що адаптаційні процеси проявились у зрушеннях майже в усіх системах організму. Визначені адаптаційні зміни корів литовських порід на сучасному етапі їх перебування в умовах Приазов'я можна вважати не завершеними.

2. Кліматичні умови зони виведення литовської худоби (Литва) та місця проведення науково-господарського досліду (Україна, Приазов'я) - помірно континентальні з рисами морського. Проте Приазов'я характеризується жарким і посушливим літом, сирою та не морозною зимою, що не властиво для батьківщини імпортних тварин. Литовська худоба в зоні науково-господарського досліду зазнавала жорсткішого температурного впливу, особливо влітку: середня липнева температура тут сягала 23,5 єС, тоді як у Литві вона не перевищувала 18,9 єС.

3. Адаптивні процеси позначилися в певній мірі на особливостях будови шкірно-волосяного покриву імпортних тварин. Так, корови чорно-рябої литовської породи на 17,9 % (р<0,05) переважали місцевих аналогів за товщиною епідермісу, на 16,2 % (р<0,05) мали менш розвинений сосочковий шар шкіри, тонке та довге волосся. У корів червоної литовської породи спостерігали зрушення у функціонально-активних структурах шкіри. Вони на 45,9 % (р<0,05) переважали місцевих аналогів за площею секреторної поверхні потових залоз, характеризувалися інтенсивнішою секрецією сальних залоз, яка була вдвічі більшою ніж у ровесниць з інших груп, а також на 27,4 % (р<0,05) мали густіший волосяний покрив. У тварин цієї групи потовиділення було найінтенсивнішим - 47,4 г/м²/год.

4. Телички 6-місячного віку червоної степової породи мали розвиненішу шкіру і переважали аналогів чорно-рябої литовської породи за її загальною товщиною на 23,1 % (р<0,05) та товщиною сосочкового й сітчастого шарів відповідно на 15,4 % та 31,8 % (р<0,05). Проте нащадки литовських порід мали меншу площу потових залоз і густіший волосяний покрив. У його структурі литовських нащадків переважало волосся грубої фракції, тоді як у місцевих - пух. У теличок чорно-рябої литовської породи на гістологічних зрізах шкіри спостерігали аномалію потових залоз, у їх порожнині було виявлено скупчення суданофільних гранул, притаманних сальним залозам.

5. Показники, які характеризують фізіологічну зрілість шкіри молодняку свідчать, що за розвитком епідермісу, сосочкового шару, площею секреторної поверхні потових і сальних залоз, густотою волосяних фолікулів переважали телята червоної литовської породи, тобто за цими показниками вони найбільш наближалися до материнських. Нащадки чорно-рябої литовської породи за розвиненістю структур шкіри поступалися ровесницям майже за всіма показниками, особливо за товщиною епідермісу, сітчастого шару та густотою волосяних фолікулів.

6. Функціонування імунної системи в імпортних тварин у сервіс-періоді характеризувалося активізованою гуморальною ланкою. Кількість В-лімфоцитів у крові литовських корів була більшою відповідно у другій та третій групі на 3,9 % та на 4,3 % (р<0,01) ніж у аналогів червоної степової породи. Корови червоної литовської породи мали підвищену хелперну активність лімфоцитів та найнижчу активність Т-суперсорів (р<0,05), що спричинило зростання ІРК до 2,36 од (р<0,05). Метаболічна активність нейтрофілів (НСТ-тест) була найвищою у тварин-акліматизантів. Разом із цим корови чорно-рябої литовської породи поступалися за фагоцитарним індексом як місцевим аналогам, так і ровесницям червоної литовської породи.

7. Порівняно з сервіс-періодом на другому місяці тільності змін в імунітеті зазнали червоні степові корови, які мали підвищену активність Т-хелперів на 3,8 % р<0,05 та активізацію нейтрофілів за показниками НСТ. У тварин чорно-рябої литовської породи спостерігалося збільшення Т-лімфоцитів на 2,8 % (р<0,05) і зменшення кількості В-лімфоцитів на 2,6 % (р<0,05).

8. Нащадки литовської худоби за розвитком імунної системи характеризувалися нестабільним формуванням Т- та В-ланок імунітету, на відміну від місцевих ровесниць, у яких з віком спостерігали збільшення Т- та В-лімфоцитів та зменшення Т-нульових клітин. Тварини-акліматизанти у 2- і 6-місячному віці мали найбільшу фагоцитарну активність при найменшому фагоцитарному індексі. У статевозрілому віці у місцевих тварин була найвища фагоцитарна активність і фагоцитарний індекс.

9. Білковий обмін усіх піддослідних корів у сервіс-періоді характеризувався майже однаковим вмістом загального білка та його фракцій у сироватці крові. Корови чорно-рябої литовської породи мали найбільшу активність аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, та меншу кількість креатиніну. Червоні литовські тварини поступалися місцевим ровесницям за вмістом креатиніну на 4,7 % (р<0,05) та сечовини у крові на 30,9 % (р<0,001). Вже на другому місяці тільності в імпортних тварин зросла кількість альбуміну, порівняно з місцевими аналогами. У корів червоної литовської породи в цей період спостерігали найвищу активність АСТ, а у ровесниць чорно-рябої литовської породи - найменший вміст креатиніну відносно до аналогів червоної степової породи. Період тільності у дослідних тварин характеризувався активізацією АЛТ, АСТ, креатиніну та збільшенням вмісту сечовини в крові, а у литовських тварин спостерігали ще зростання рівня загального білка та глобулінів.

10. Упродовж досліджень в сироватці їх крові телиць усіх груп спостерігали поступове зростання вмісту загального білка та його фракцій, особливо глобулінової. У нащадків чорно-рябої литовської породи відмічали вікову нестабільність кількості в крові альбумінової фракції білка. Вікова динаміка активності трансаміназ, вмісту креатиніну та сечовини не мала чіткої тенденції в усіх дослідних групах молодняку.

11. Молочна продуктивність дослідних тварин за третю лактацію була на рівні 4708-4909 кг молока, але за жирномолочністю тварини-акліматизанти не відповідали стандартам порід. Імпортні тварини другої та третьої груп, порівняно з місцевими, досягали господарської зрілості відповідно на 29,7 (р<0,001) та 25,7 діб (р<0,05) пізніше і мали триваліші сухостійний, міжотільний та сервіс-періоди. Коефіцієнт відтворювальної здатності у литовських корів був менше одиниці. Їх нащадки поступалися місцевим аналогам за живою масою при народжені та у піврічному віці. Абсолютні та середньодобові прирости в період від народження до 6 місяців були меншими, і як наслідок у віці 18 місяців нащадки завезених корів другої та третьої групи за живою масою поступалися місцевим аналогам відповідно на 28,4 кг та 27,9 кг.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для забезпечення високого рівня акліматизаційної здатності тварин великої рогатої худоби імпортованих з інших кліматичних зон доцільно проводити моніторинг терморегуляційної та імунної систем з урахуванням основних показників стану обміну речовин.

2. Використовувати в селекційному процесі імпортованих високопродуктивних тварин, які за морфо-фізіологічними особливостями та інтер'єрними показниками наближаються до тварин місцевої породи.

3. Використовувати у виробництві розроблений “Спосіб визначення акліматизаційної здатності великої рогатої худоби”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кацы Г.Д. Особенности секреции потовых желез у телят-акклиматизантов / Г.Д. Кацы, Т.В. Кривич // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ: Елтон-2, 2007. - № 75 (98). - С. 27-30. (Дисертантом проведено гістологічні дослідження зразків шкіри, узагальнено одержані результати, підготовлено статтю до друку).

2. Кривич Т.В. Особенности терморегуляции коров литовских пород на юге Украины / Т.В. Кривич, Г.Д. Кацы // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2007. - № 77 (100). - С. 176-181. (Дисертантом проведено дослідження терморегуляційної системи піддослідних тварин, опрацьовано та узагальнено отримані дані, підготовлено статтю до друку).

3. Кривич Т.В. Состояние иммунной системы телят-акклиматизантов в условиях Приазовья / Т.В. Кривич // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ: Елтон-2, 2008. - № 83. - С. 138-142.

4. Кривич Т.В. Особенности строения кожного покрова коров-акклиматизантов литовских пород в условиях Приазовья / Т.В. Кривич // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр. Харківської ДЗВА. - Х.: РВВ ХДЗВА., 2008. - Вип. 16 (41), Ч. 2, Т. 3 - С. 18-21.

5. Кривич Т.В. Акклиматизация литовских пород крупного рогатого скота в условиях Приазовья / Т.В. Кривич, Г.Д. Кацы // Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. - Вінниця. - Вип. 34, Т.3. - 2008. - С. 286. - 291. (Дисертантом проведено аналіз показників продуктивності піддослідних тварин, сформовано висновки, підготовлено статтю до друку).

6. Каци Г.Д. Імунний статус та динаміка показників імунітету у нащадків литовської худоби в умовах Приазов'я / Г.Д. Каци, Т.В. Кривич // Зб. наук. праць Луганського НАУ. - Луганськ: Елтон-2, 2009. - № 98. - С. 9-12. (Дисертантом проведено імунологічні дослідження крові піддослідних телиць, опрацьовано отриманні дані, сформовано висновки, підготовлено статтю до друку).

7. Кривич Т.В. Деякі показники білкового обміну у корів різних порід в умовах Приазов'я / Т.В. Кривич, Г.Д. Каци // Науковий вісник Луганського НАУ. - Луганськ: Елтон-2, 2009. - № 11. - С. 98-100.

8. Патент України на корисну модель № 47499. МПК (2009) А 01 К 67/00. Спосіб визначення акліматизаційної здатності великої рогатої худоби / Кривич Т.В., Каци Г.Д. - № u2009 07878; Заявл. 27.07.2009; Опубл. 10.02.2010 року, Бюл. № 3. (Дисертантом сформовано ідею, формулу винаходу, проведено патентний пошук).

АНОТАЦІЇ

Кривич Т.В. Морфо-фізіологічні особливості та продуктивність молочної худоби різних порід в умовах Приазов'я - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин. - Інститут тваринництва НААН України. - Харків, 2010.

У дисертації викладено результати дослідження терморегуляційної, імунної системи, рівня обміну речовин і продуктивних якостей імпортних литовських корів, а також їх нащадків, порівняно з аналогічними показниками у тварин місцевої селекції.

Встановлено, що в нових кліматичних умовах імпортні тварини мали схильність до пониженої фізіологічної активності, що позначилось на адаптивних процесах шкірно-волосяного покриву. Функціонування імунної системи у тварин-акліматизантів було активізовано за гуморальною ланкою (збільшення В-лімфоцитів; р<0,01), та формування захисних систем їх нащадків характеризувалось нестабільністю. Білковий метаболізм у литовських тварин та їх нащадків мав певні особливості каталітичних та синтетичних реакцій, про що свідчить активність трансаміназ, креатиніну та вміст сечовини. Господарські особливості імпортованих корів проявлялися у зниженій жирномолочності, нижчий інтенсивності відтворювальних процесів та відставанні у рості їх нащадків.

Ключові слова: червона степова порода, червона литовська порода, чорно-ряба литовська порода, шкіряно-волосяний покрив, імунітет, обмін речовин, продуктивність.

Кривич Т.В. Морфо-физиологические особенности и продуктивность молочного скота разных пород в условиях Приазовья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных. - Институт животноводства НААН Украины. - Харьков, 2010.

В диссертации изложены результаты исследования терморегуляторной, иммунной системы, уровня обмена веществ и продуктивных качеств импортных литовских коров, а также их потомства, в сравнении с аналогичными показателям животных местной селекции.

Адаптационные процессы проявлялись в определенной мере на особенностях кожно-волосяного покрова импортных животных. Так, коровы черно-пестрой литовской породы на 17,9 % (р<0,05) превосходили местных аналогов по толщине эпидермиса, на 16,2 % (р<0,05) имели менее развитый сосочковый слой кожи, тонкий и длинный волос. У коров красной литовской породы наблюдали сдвиги в функционально-активных структурах кожи. Они на 45,9 % (р<0,05) превосходили местных животных по площади секреторной поверхности потовых желез, характеризовались более интенсивной секрецией сальных желез, которая была в два раза больше чем у сверстниц из других групп, а также на 27,4 % (р<0,05) имели более густой волосяной покров.

У телят черно-пестрой литовской породы наблюдали аномалию потовых желез, в полости которых были замечены гранулы суданофильного характера, свойственные сальным железам.

Функционирование иммунной системы у импортных животных в сервис-периоде характеризовалось активизированным гуморальным звеном. Количество В-лимфоцитов в крови литовских коров было больше на 3,9 % и на 4,3 % (р<0,01) чем у коров красной степной породы. Коровы красной литовской породы имели повышенную хелперную активность лимфоцитов и наименьшую активность Т-супрессоров. Потомство литовского скота по развитию иммунной системы характеризовались нестабильным формированием Т- и В-звеньев иммунитета, в отличие от местных сверстниц, у которых с возрастом увеличение количества Т- и В-лимфоцитов сопровождалось уменьшением количества Т-нулевых клеток.

Импортные животные в сервис-периоде по показателям, характеризующим белковый обмен, отличались от местных животных активностью аминотрансфераз, креатинина и содержанием мочевины.

Молочная продуктивность всех животных была на уровне 4708-4909 кг молока, но по жирномолочности импортные животные не соответствовали стандартам пород. Показатели воспроизводительной способности свидетельствуют, что импортные животные достигали хозяйственной зрелости на 29,7 и 25,7 дней позже, чем местные, имели более длительные сухостойный, межотельный и сервис-периоды. Молодняк литовских пород по живой массе при рождении и в возрасте 6 месяцев уступал местным аналогам. К 18-месячному возрасту литовские телочки по интенсивности роста приближались к местным аналогам, но по живой массе уступали им на 28,4 и 27,9 кг.

Ключевые слова: красная степная порода, красная литовская порода, черно-пестрая литовская порода, кожно-волосяной покров, иммунитет, обмен веществ, продуктивность.

Kryvych T.V. Morfo-physiological features and productivity of milk cattle of different breeds in Pryazov conditions. - Manuscript. Dissertation on competition of scientific degree candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.13 - physiology of man and animals. - Institute of animal science, NAASU. - Kharkiv, 2010.

Researches of thermoregulation, immune system, level of metabolism and productive qualities of the imported Lithuanian cows and their descendants in comparison to similar indexes of local selection animals are state in dissertation.