Інтенсифікація вирощування садивного матеріалу і створення культур дуба звичайного у Південному Лівобережному Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ ОРДЕНА «ЗНАК ПОШАНИ» НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ ІМ. Г. М. ВИСОЦЬКОГО

УДК 630*232; 631*811.98

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ І СТВОРЕННЯ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ПІВДЕННОМУ ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ

06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЯЦЕНКО Сергій Володимирович

Харків 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському ордена «Знак Пошани» науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького Державного комітету лісового господарства України та Національної Академії наук України

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ведмідь Микола Максимович, Державний комітет лісового господарства України, заступник Голови

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Гузь Микола Михайлович, Національний лісотехнічний університет України, м. Львів, завідувач кафедри лісових культур і лісової селекції

кандидат сільськогосподарських наук, професор Маурер Віктор Мельхіорович, Національний університет біоресурсів і природокористування, завідувач кафедри лісових культур

Захист дисертації відбудеться «_16_» вересня 2010 р. о __⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.828.01 в Українському ордена «Знак Пошани» науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського ордена «Знак Пошани» науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 86

Автореферат розісланий «_12_» серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С. А. Лось

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основним завданням, поставленим перед лісовим господарством України Державною цільовою програмою "Ліси України" на період 2010 - 2015 роки, є збільшення лісистості території країни з теперішніх 15,7 до 16,1 %. Велика увага приділяється створенню лісів за участю дуба звичайного. Для виконання визначених завдань необхідно вдосконалити технології вирощування садивного матеріалу і створення лісових культур, зокрема дуба звичайного - однієї з головних лісоутворювальних порід. При розробці таких технологій до системи лісівничих, лісокультурних, агротехнічних заходів має бути включене застосування нових препаратів, які сприяють повнішій реалізації потенційних можливостей рослин, підвищенню стійкості до несприятливих умов середовища. Серед таких препаратів - регулятори росту рослин, нові гідрофільні полімери та суперабсорбенти (вологонакопичувачі) у складі композиційних полімерних плівкоутворювачів, які використовують для обробки насіння та коріння сіянців перед садінням. Публікацій щодо застосування цих препаратів при вирощуванні дуба звичайного дуже мало, тому дослідження дії цих препаратів є актуальною проблемою сьогодення, особливо у складних лісорослинних умовах Південного Лівобережного Лісостепу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Здобувач був виконавцем державних науково-дослідних тем: "Розробити заходи щодо інтенсифікації вирощування садивного матеріалу та створення культур сосни і дуба на зрубах у різних природних зонах України" (2002 - 2005 рр., № держреєстрації 0202U006452) та "Вдосконалити сучасні методи лісовідновлення в основних типах рівнинних лісів України з метою підвищення їх лісівничо-екологічної та агротехнічної ефективності" (2005 -2009 рр., № держреєстрації 0105U005589), які виконували у лабораторії лісових культур та агролісомеліорації Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького.

Мета і завдання досліджень. Мета - розробити науково-обґрунтовані способи інтенсифікації вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.) при відтворенні лісів у Південному Лівобережному Лісостепу України.

Завдання досліджень:

- виявити особливості впливу меліорантів та органічних добрив на агрохімічні та агрофізичні властивості ґрунтів розсадників, типових для району досліджень;

- обґрунтувати доцільність застосування ґрунтових меліорантів та органічних добрив для відтворення й підвищення родючості ґрунтів розсадників при вирощуванні садивного матеріалу дуба звичайного;

- визначити способи застосування нових регуляторів росту рослин (РРР) та оптимальні норми їх витрати для передвисівної підготовки жолудів дуба звичайного (намочування у водних і композиційних полімерних плівкоутворювальних розчинах РРР);

- розробити технологію створення лісових культур дуба звичайного з використанням полімерів і РРР;

- оцінити ефективність застосування суперабсорбентів при створенні культур дуба звичайного; дуб звичайний меліорант лісостеп

- дати економічну оцінку застосування запропонованих технологій при вирощуванні сіянців і створенні лісових культур дуба звичайного.

Об'єкт дослідження - технології вирощування садивного матеріалу та створення культур дуба звичайного інтенсивними методами.

Предмет дослідження - вирощування сіянців дуба звичайного та створення лісових культур з використанням ґрунтових меліорантів, регуляторів росту рослин, гідрофільних полімерів, суперабсорбентів.

Методи дослідження: типологічно-ґрунтознавчі - для визначення типів лісорослинних умов і типів ґрунту; біометричні та лісокультурні - при оцінюванні ефективності технологічних прийомів вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур; математично-статистичні методи - для аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для умов Південного Лівобережного Лісостепу:

- визначено особливості впливу ґрунтового меліоранту дефекату, деревної тирси та перегною на родючість ґрунтів лісових розсадників і вихід стандартних сіянців дуба звичайного;

- доведено достовірний позитивний вплив застосування сучасних екологічно безпечних розроблених і сертифікованих в Україні регуляторів росту рослин, водорозчинних полімерів при передвисівній підготовці жолудів дуба звичайного на їх схожість, енергію росту сходів, вихід стандартних сіянців, а передсадивної обробки коріння сіянців - на приживлюваність і ріст культур;

- доведено високу ефективність запропонованої технології обробки коріння сіянців дуба звичайного після викопування новими полімерними суперабсорбентами.

Практичне значення одержаних результатів:

- результати досліджень можуть бути використані у лісогосподарських підприємствах з метою підвищення якості та ефективності лісокультурного виробництва;

- наукові розробки дисертанта є складовою "Тимчасових рекомендацій із застосування суперабсорбентів та регуляторів росту рослин при створенні лісових культур" (2007 р.) та "Рекомендацій з інтенсифікації вирощування садивного матеріалу і підвищення ефективності створення лісових культур" (2009 р.), які рекомендовано Держкомлісгоспом України для впровадження;

- запропоновані вдосконалені технології вирощування садивного матеріалу дуба звичайного та створення лісових культур пройшли дослідно-виробничу перевірку, впроваджені у практику лісокультурного виробництва лісогосподарських підприємств Харківської області, що підтверджено відповідними актами впровадження;

- результати досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни "Лісові культури" на факультеті лісового господарства Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, що підтверджено актом впровадження.

Особистий внесок здобувача полягає у проведенні інформаційного пошуку, аналізу та узагальненні даних літературних джерел, складанні програми та методики досліджень, оволодінні сучасними методиками досліджень, виконанні експериментальних польових робіт. Експериментальні дані проаналізовані методами математичної статистики. Сформульовані у дисертаційній роботі наукові положення та висновки належать особисто авторові. Практичні рекомендації розроблені у співавторстві.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Лісова наука - лісове господарство: стан та перспективи" (Харків, 2003 р.), Міжнародній ювілейній конференції "Ліс, наука, суспільство", присвяченій 75-річчю із дня заснування УкрНДІЛГА (Харків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Лісівництво України у контексті світових тенденцій розвитку лісового господарства" (Львів, 2006 р.); ХІ Погребняківських читаннях "Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку" (Харків, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку" (Житомир, 2007 р.); Міжнародній конференції "Регуляторы росту растений и микробиологические препараты в современном земледелии" (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено у 14 наукових публікаціях, зокрема 11 статей у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг робіт. Дисертаційна робота складається із вступу, 6 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 177 сторінках комп'ютерного тексту, містять 33 рисунки, 33 таблиці, 4 додатки. Список використаної літератури включає 214 джерел, із них латиницею - 27.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Теоретичне обґрунтування способів інтенсифікації вирощування садивного матеріалу і створення лісових культур дуба звичайного. Наведено огляд публікацій стосовно різних напрямів інтенсифікації вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур. Інтенсивні технології штучного лісовідновлення та лісорозведення передбачають застосування високоякісного садивного матеріалу, що забезпечує підвищення приживлюваності та збережуваності його на лісокультурній площі, зменшення післясадивної депресії, економію матеріальних і грошових витрат під час доглядів (Бобринев, 1983; Родин, 1989; Калініченко та інші, 1991; Смирнов, 1996; Соколов, 1996; Хорошавин, 2001; Дебринюк, 2006). Вирощування такого садивного матеріалу включає комплекс заходів щодо підвищення родючості ґрунтів розсадників (Слухай, 1958; Кальной, 1973, 1979; Павленко, 1973; Победов, 1977; Иванов, 1985; Matsuda, 1986; Барбер, 1988; Конкин, 1989; Филатов, 1990; Chu, Bradshaw, 1991; Кураев та інші, 1994; Ведмідь, 1996; Червонний, 2000; Гаранович, 2006; Федорец, Бахметов та інші 2008). Перспективною є обробка насіння та сходів деревних порід регуляторами росту рослин і мікроелементами (Хонін, 1965; Николаева, 1979; Rypak, 1986; Реймерс, 1987; Самошкин, 1993; Цилюрик та ін., 1998; Пентелькин, 2000; Максимчук та ін., 2003; Яворовский, 2004; Пироговская, 2005; Давидова та ін., 2008; Гузь, 2008; Пономаренко, 2009). Важливими завданнями штучного лісовідновлення є підвищення приживлюваності лісових культур та інтенсифікація їх росту. Відомі позитивні результати обробки коріння сіянців перед садінням регуляторами росту рослин (Верзилов, 1954; Ханова, 1957; Харитонов, 1986; Simpson, 1986; Struve, 1986; Aser, 1987; Imamura, 1989; Шапкин, 1990; Ломов та ін., 1995; Яковлев А., Яковлев И. 1999; Родин, 2005), композиційними плівкоутворюючими сумішами на основі гідрофільних полімерів із регуляторами росту рослин, полімерними суперабсорбентами (Chаlupa, 1977; Berengut, 1989; Kelley, 1989; Родин, 1990; Шапкин, 1990; Угаров, 2001; Копытков, 2005; Майснгер, 2005; Казанский, 1988; Barcroft, 1984; Masuda, 1983; Sarvaљova, 2003; Tang Fengde та ін. 2004; Callaghan та ін. 1989; Zhao Lijun та ін. 2002; Woodhouse та ін. 1991).

Аналіз інформації, наведеної у літературних джерелах, свідчить, що можливості інтенсифікації вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур дуба звичайного із застосуванням сучасних РРР і вологонакопичувачів досліджені недостатньо. Проте наявність публікацій у цьому напрямі стосовно інших деревних порід указує на можливість позитивного впливу таких заходів на якість і приживлюваність садивного матеріалу дуба звичайного.

Об'єкти та методика досліджень. Дослідження проводили у державних підприємствах "Жовтневе лісове господарство" та "Гутянське лісове господарство" Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства. Досліди з вирощування садивного матеріалу дуба звичайного проводили у розсадниках із темно-сірими ґрунтами важкосуглинкового та легкосуглинкового гранулометричного складу на лесі та дерновому зв'язнопіщаному ґрунті на давньоалювіальних шаруватих відкладеннях.

Досліди зі створення лісових культур були закладені на свіжих зрубах дубових деревостанів на темно-сірих середньосуглинкових ґрунтах на лесі у свіжих ясенево-липових (D₂-яс-лД) і кленово-липових дібровах (D₂-кл-лД).

При вирощуванні сіянців дуба звичайного здійснювали передвисівне намочування жолудів на 16 годин у водних розчинах з агростимуліном, чаркором, триманом-1, фумаром у різних концентраціях, а обробку жолудів - у полімерних композиційних розчинах таких самих РРР, які готували на основі 2 % водного розчину натрієвої солі карбоксилметилцелюлози (NaКМЦ) або 0,8 % екзополіакриламіду (ЕПАА). Жолуді обробляли у полімерній композиції шляхом перемішування жолудів у розчині до повного покриття їх поверхні клейкою плівкою композиційної суміші. Кількість варіантів концентрацій кожного РРР - 4 - 5, а жолудів у варіантах - 200 - 250 шт. Повторність варіантів - трикратна. У дослідах зі створення культур дуба коріння відсортованих сіянців безпосередньо після їх викопування обробляли у полімерних композиційних розчинах на основі водного розчину 0,8 % ЕПАА або 2 % NaКМЦ з РРР триманом-1 або емістимом-С у різних концентраціях (2 - 3 варіанти). Застосовували також обробку коріння сіянців у водних розчинах полімерних суперабсорбентів теравет-100 та аквасорб 3005 КМ у різних їх концентраціях (4 - 5 варіантів). Дефекат (5, 10 і 20 т/га), перегній-сипець (36 і 72 т/га) і деревну свіжу тирсу (20 і 40 т/га) вносили у ґрунт розсадника навесні на фоні зяблевої оранки під передвисівну культивацію. Дефекат заготовляли з відвалів, утворених 10 ? 15 років тому. У кожному варіанті досліду висаджували 100 - 150 оброблених сіянців у трикратній повторності.

Ефективність застосування РРР і ґрунтових меліорантів при вирощуванні сіянців дуба оцінювали за їх біометричними показниками: у кожному варіанті досліду порівняно з контролем за висотою, діаметром кореневої шийки, масою стовбурців і коріння, а також виходом стандартного садивного матеріалу. При закладанні дослідів щодо створення культур дуба враховували їх приживлюваність за варіантами загальним підрахунком сіянців, які були висаджені та збереглися до кінця періоду вегетації. З метою вивчення особливостей індивідуального росту дуба у культурах наприкінці першого та наступних п'яти вегетаційних періодів замірювали висоту, поточний приріст за висотою, діаметр проекції крон, діаметр стовбурців на поверхні ґрунту.

Економічну ефективність вирощування садивного матеріалу та створення лісових культур за новими технологіями визначали порівняно з прийнятими технологіями.

Отримані у процесі досліджень дані опрацьовували методами варіаційної статистики з використанням пакету комп'ютерних програм Microsoft Excel. Достовірність різниць перевіряли на 5 і 1 % рівнях значущості.

Природно-кліматичні умови району досліджень. Наведено характеристику району досліджень: кліматичних умов, ґрунтів, рослинності, гідрографічної мережі та геоморфологічної будови долин річок Мерла та Сіверський Дінець. Проаналізовано кліматичні показники у період проведення досліджень за даними місцевих метеостанцій. Ступінь вологості клімату визначали за величиною гідротермічного показника за Д. В. Воробйовим. З урахуванням геоморфологічних, кліматичних, едафічних і фітоценотичних ознак район досліджень за лісівничо-типологічним районуванням належить до області свіжого помірно-теплого клімату Слобожанського лісорослинного району.

Інтенсифікація вирощування сіянців дуба звичайного у розсадниках. Вирощування сіянців дуба звичайного із застосуванням полімерів та РРР. Дослідження проводили у розсадниках з темно-сірими важкосуглинковими, темно-сірими легкосуглинковими та дерновими зв'язнопіщаними ґрунтами. Передвисівну обробку жолудів здійснювали намочуванням у водних розчинах та у полімерних плівкоутворювальних композиційних розчинах NaКМЦ або ЕПАА з РРР. Концентрація РРР у розчинах становила: агростимуліну - 1, 2, 4, 8, 16 мл/л; чаркору - 1, 2, 4, 8 мл/л; триману-1 - 25, 50, 100, 200, 400 мг/л; фумару - 0,5, 1, 2, 4 мл/л (10 % розчину препарату у диметилсульфоксиді).

Ґрунтова схожість жолудів при передвисівному намочуванні у водних розчинах найбільшою мірою перевищувала контроль у варіанті з агростимуліном 4 мл/л - на 14,1 %; чаркором 4 мл/л - на 13,6 %; триманом-1 200 мг/л - на 20,1 %; фумаром 0,5 мл/л - на 21,6 %. У варіантах обробки жолудів у полімерних композиційних розчинах схожість перевищувала контроль при використанні агростимуліну 8 мл/л - на 8,4 %; чаркору 4 мл/л - на 5,2 %; триману-1 200 мг/л - на 14,3 %; фумару 0,5 мл/л - на 11,1 %.

Аналіз результатів дослідів з вирощування сіянців дуба на темно-сірому важкосуглинковому ґрунті свідчить, що висота і діаметр сіянців найбільшою мірою зростають у варіантах намочування жолудів розчинами агростимуліну (4 та 8 мл/л), чаркору (2 та 4 мл/л) і триману-1 (100 та 200 мг/л) (табл. 1).

Збільшення висоти та діаметра сіянців порівняно з контролем виявлено у варіантах з обробкою жолудів у 2 % розчинах NaКМЦ з агростимуліном (8, 16 мл/л), чаркором (2, 4 мл/л), триманом-1 (100, 200, 400 мг/л). При передвисівній обробці жолудів найбільш ефективними є варіанти використання агростимуліну - 8 мл/л, чаркору - 4 мл/л, триману-1 - 200 мг/л (табл. 1). Регулятори росту рослин у цих концентраціях більшою мірою сприяли росту маси надземної частини й коріння, ніж висоти сіянців і діаметра кореневої шийки. Так, при намочуванні жолудів з РРР маса надземної частини перевершувала контроль на 28 - 62 %, коріння - 36 - 47%, а обробка жолудів у полімерній композиції сприяла підвищенню маси надземної частини сіянців на 10 - 37 %, коріння - 30 - 68 % (рис. 1).

Співвідношення маси надземної частини сіянців та коріння у досліді з намочуванням жолудів у водних розчинах РРР коливається у межах 1: 3,6 - 1: 3,9. Дещо кращим є цей показник у варіантах з обробкою жолудів у полімерній композиції з РРР - 1: 4,3 - 1: 4,5, а на контролі - 1: 3,6.

Таблиця 1

Вплив передвисівної обробки жолудів дуба звичайного РРР на висоту та діаметр однорічних сіянців

Варіанти досліду	Висота	Діаметр
	M ± m, см	%	tф	M ± m, мм	%	tф
Намочування жолудів з РРР
Контроль (без РРР)	14,6 ± 0,49	100	-	2,8 ± 0,08	100	-
Агростимулін, 2 мл/л	14,7 ± 0,48	101	0,83	3,0 ± 0,09	107	1,66
Агростимулін, 4 мл/л	15,4 ± 0,50	105	1,14	3,1 ± 0,09	111	2,50
Агростимулін, 8 мл/л	16,1 ± 0,53	110	2,10	3,2 ± 0,09	114	3,33
Агростимулін, 16 мл/л	15,4 ± 0,50	105	1,14	2,9 ± 0,08	104	0,88
Чаркор, 1 мл/л	14,8 ± 0,40	101	0,31	2,8 ± 0,07	100	-
Чаркор, 2 мл/л	15,9 ± 0,46	109	2,61	3,1 ± 0,09	111	2,50
Чаркор, 4 мл/л	16,1 ± 0,44	110	2,27	3,2 ± 0,08	114	3,65
Чаркор, 8 мл/л	14,6 ± 0,38	100	-	2,9 ± 0,08	104	0,88
Триман-1, 50 мг/л	15,5 ± 0,51	106	1,26	2,9 ± 0,08	104	0,88
Триман-1, 100 мг/л	15,9 ± 0,51	109	2,03	3,1 ± 0,08	111	2,72
Триман-1, 200 мг/л	16,3 ± 0,42	112	2,65	3,3 ± 0,07	119	4,71
Обробка жолудів у полімерній композиції 2% розчину NaКМЦ з РРР
Контроль (без РРР)	12,7 ± 0,34	100	-	3,0 ± 0,06	100	-
Агростимулін, 2 мл/л	13,2 ± 0,38	104	0,98	3,1 ± 0,08	103	1,00
Агростимулін, 4 мл/л	13,2 ± 0,38	104	0,98	3,2 ± 0,07	107	2,17
Агростимулін, 8 мл/л	14,3 ± 0,41	113	3,55	3,4 ± 0,09	113	3,70
Агростимулін, 16 мл/л	13,5 ± 0,38	106	1,56	3,4 ± 0,08	113	3,88
Чаркор, 1 мл/л	13,2 ± 0,40	104	0,96	3,1 ± 0,08	103	1,00
Чаркор, 2 мл/л	13,7 ± 0,43	108	1,81	3,2 ± 0,10	107	1,70
Чаркор, 4 мл/л	13,4 ± 0,33	106	1,48	3,2 ± 0,09	107	1,94
Чаркор, 8 мл/л	12,8 ± 0,31	101	0,68	3,1 ± 0,08	103	1,00
Триман-1, 50 мг/л	13,6 ± 0,37	107	1,80	3,2 ± 0,09	107	1,11
Триман-1, 100 мг/л	13,9 ± 0,37	109	2,40	3,3 ± 0,09	110	2,78
Триман-1, 200 мг/л	14,5 ± 0,30	114	4,09	3,5 ± 0,07	117	6,25
Триман-1, 400 мг/л	14,0 ± 0,29	110	2,95	3,3 ± 0,07	110	3,75

Примітка: t_0,05=1,98; t_0,01=2,62.

Вихід стандартних однорічних сіянців дуба у кращих варіантах досліду з намочуванням жолудів водними розчинами РРР збільшується порівняно з контролем на 17-25 %, при обробці полімерною композицією з РРР - на 21 - 29 %.

У досліді з вирощуванням однорічних сіянців дуба на дерновому зв'язнопіщаному ґрунті з передвисівним намочуванням жолудів у водних розчинах РРР виявлено позитивний вплив на біометричні показники сіянців у варіантах використання агростимуліну (4, 8 та 16 мл/л); чаркору (2 та 4 мл/л); триману-1 (50, 100 та 200 мг/л). Найбільш достовірно висота і діаметр кореневої шийки сіянців збільшились у варіантах використання агростимуліну - 8 мл/л, чаркору - 4 мл/л, триману-1 - 100 мг/л (Р < 0,01).

Рис. 1 Маса середнього однорічного сіянця дуба звичайного при передвисівній обробці жолудів РРР

У варіантах з агростимуліном (4, 8, 16 мл/л), чаркором (2, 4 мл/л), триманом-1 (50, 100 мг/л) маса стовбурців була більшою порівняно з контролем на 8 - 32 %, маса коріння - на 19 - 41 %. Відношення маси стовбурців до маси коріння на контролі становить 1: 2,71, а у дослідах - 1: 2,92 - 1: 3,11.

Вихід стандартних сіянців у варіанті з агростимуліном (8 мл/л) сягав 91,2 %, чаркором (4 мл/л) - 75 %, триманом-1 (100 мг/л) - 81,5 %, на контролі - 68 %.

Сіянці дуба, вирощені у дослідах з обробкою жолудів полімерною композицією 1,6 % розчину ЕПАА та агростимуліну, мали найбільші біометричні показники у варіантах з концентрацією цього препарату 4 та 8 мл/л - висота сіянців достовірно перевершувала контроль на 19 і 25 %, діаметр - на 17 і 21 %, маса стовбурців - на 52 та 43 %, маса коріння - на 60 і 57 % відповідно. Співвідношення маси стовбурців і маси коріння у варіантах з агростимуліном у концентрації 4 і 8 мл/л становило 1: 3,40 і 1: 3,65, а на контролі - 1: 3,23. Вихід стандартних сіянців на контролі сягав 68 %, у варіантах з 4 і 8 мл/л агростимуліну - 85 і 80 %.

Перевищення значень біометричних показників однорічних сіянців дуба, вирощених у варіантах з передвисівною обробкою жолудів водними розчинами РРР або полімерною композицією РРР, зберігається також у дворічних сіянців.

Вирощування сіянців дуба звичайного із застосуванням меліорантів. Вплив внесення меліорантів - дефекату (5, 10 і 20 т/га), перегною (36, 72 т/га), деревної тирси (20, 40 т/га) в орний горизонт ґрунту вивчали у розсадниках з темно-сірими важкосуглинковим і легкосуглинковим ґрунтами на лесі. Внесення меліорантів сприяло поліпшенню агрохімічних властивостей ґрунтів протягом чотирьох років, а також позитивно вплинуло на агрегатний склад ґрунту та водостійкість ґрунтових агрегатів (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст водостійких агрегатів орного шару темно-сірого ґрунту у дослідах з меліорантами (на четвертий рік після внесення)

Варіанти досліду	Вміст агрегатів (у % до повітряно-сухого ґрунту)
	легкосуглинковий ґрунт	важкосуглинковий ґрунт
	1 - 3 мм	>0,25 мм	1 - 3 мм	>0,25 мм
Контроль	1,07	56,9	7,02	51,6
Перегній, 72 т/га	4,00	59,9	13,61	57,7
Дефекат, 5 т/га	5,40	62,2	-	-
Дефекат, 10 т/га	9,05	62,5	13,96	58,0
Тирса, 40 т/га	2,51	61,4	12,71	54,3

На четвертий рік після внесення меліорантів вміст водостійких агрегатів у ґрунті (> 0,25 мм) збільшується, особливо агрономічно цінної фракції (1 - 3 мм). Найбільш суттєві зміни виявлено у варіантах з внесенням дефекату. Під впливом меліорантів прискорюється ріст сіянців дуба. Так, на темно-сірому важкосуглинковому ґрунті на четвертий рік після внесення меліорантів вихід стандартних однорічних сіянців на контролі (без меліорантів) становив 68,8 %, а у варіантах з перегноєм (36 і 72 т/га) - 88,5 та 93,5 %; з дефекатом (10 і 20 т/га) - 78,2 та 84,6 %; з тирсою (20 і 40 т/га) - 84,9 та 83,3 % відповідно.

Інтенсифікація створення культур дуба звичайного. Важливими проблемами штучного лісовідновлення, які ще не повністю вирішені, є підвищення приживлюваності лісових культур та інтенсифікація їх росту у перші роки після садіння з метою зменшення витрат на доповнення й агротехнічні догляди, строків переведення культур у вкриті лісовою рослинністю землі.

Передсадивна обробка коріння сіянців дуба звичайного РРР. Досліди зі створення культур дуба звичайного проводили на зрубах з різними способами обробітку ґрунту: суцільним корчуванням пнів, оранкою та передсадивною культивацією ґрунту, обробітком ґрунту плужними боронами або садінням у смуги зі зниженими пнями. Коріння сіянців дуба перед садінням обробляли у полімерних плівкоутворюючих композиційних розчинах на основі NaКМЦ або ЕПАА з емістимом-С (1 і 2 мл/л) або триманом-1 (100, 150 і 200 мг/л).

У досліді із садінням дворічних сіянців дуба, що вирощені на темно-сірому середньосуглинковому ґрунті із застосуванням обробки коріння емістимом-С, у перший рік вирощування не виявлено різниць щодо приживлюваності порівняно з контролем (93 - 94 %). На другий рік приживлюваність сіянців на контролі становила 76 %, а у варіантах з емістимом-С - 80 - 86 %. На шостий рік вирощування цих культур середня висота, приріст за висотою, діаметр стовбурців і діаметр проекції крон найбільші у варіантах з обробкою емістимом-С з концентрацією 2 мл/л. Порівняно з контролем перевищення становило 14, 17, 12 і 24 % відповідно (табл. 3).

Таблиця 3

Біометричні показники культур дуба шостого року вирощування, створених дворічними сіянцями з обробкою коріння емістимом-С

Варіант досліду	Висота	Приріст за висотою	Діаметр	Діаметр проекції крони
	Mm, см	%	Mm, см	%	Mm, мм	%	Mm, см	%
Контроль (без РРР)	213,57,53	100	65,6 2,44	100	27,21,08	100	101,03,32	100
Емістим-С, 1мл/л	239,35,91*	112	73,9 2,07*	113	29,20,96*	107	115,42,89*	114
Емістим-С, 2мл/л	243,45,42*	114	76,6 1,95*	117	30,50,82*	112	125,23,06*	124

Примітка: *різниця з контролем істотна на 5 % рівні значущості

Передсадивна обробка коріння дворічних сіянців дуба триманом-1 (50, 100, 150 мг/л) сприяла росту культур (табл. 4).

Таблиця 4

Біометричні показники культур дуба звичайного п'ятого року вирощу-вання, створених дворічними сіянцями з обробкою коріння триманом-1

Варіант досліду	Висота	Приріст за висотою	Діаметр	Діаметр про-екції крони
	M±m, см	%	M±m, см	%	M±m,мм	%	M±m, см	%
Контроль (без РРР)	172,8±4,32	100	60,6±1,34	100	22,3±0,54	100	72,4 ±2,25	100
Триман-1, 50 мг/л	180,1±4,30	104	61,8±1,38	102	23,4±0,56	105	75,1 ±2,64	104
Триман-1, 100 мг/л	193,5±5,11*	112	69,7±1,50*	115	24,5±0,56*	109	83,2 ±2,87*	115
Триман-1, 150 мг/л	189,3±5,42*	109	68,5±1,52*	113	24,2±0,53*	109	79,6 ±2,61*	110

Примітка:* різниця з контролем істотна на 1 % рівні значущості.

Найбільш ефективною є обробка коріння триманом-1 з концентрацією полімерного розчину 100 мг/л. Середня висота культур збільшилася на 12 %, приріст за висотою - на 15 %, діаметр стовбурців - на 9 %, діаметр проекції крон - на 15 %. Приживлюваність культур у цьому варіанті досліду в перший рік не відрізнялася від контролю (93 - 95 %), на другий рік на контролі цей показник становив 68 %, а у дослідному варіанті - 80 %.

Застосування суперабсорбентів при створенні культур дуба звичайного. Після викопування сіянців коріння обробляли у водній суспензії суперабсорбентів Теравет-100 та Аквасорб 3005 КМ з концентраціями 5, 6, 7 і 8 г/л (рис. 2). У досліді встановлено підвищення приживлюваності культур першого та другого років вирощування.

Рис. 2 Приживлюваність культур дуба першого та другого років вирощування

Обробка коріння Тераветом-100 є ефективнішою, ніж Аквасорбом 3005 КМ. Так, у перший рік вирощування приживлюваність культур дуба на контролі становила 79 %, із застосуванням Теравету-100 - 87 - 89 %, Аквасорбу 3005 КМ - 79 - 82 %. На другий рік приживлюваність культур у дослідах становила 82 - 88 і 77 - 79 % відповідно, а на контролі - 76 %.

Застосування суперабсорбентів сприяло поліпшенню водного режиму сіянців та інтенсифікації росту культур дуба. За два роки вирощування культур установлено, що при садінні сіянців дуба у дно борозни на темно-сірому важкосуглинковому ґрунті найбільш ефективною є обробка коріння сіянців Тераветом-100 із концентрацією 6 та 7 г/л, а Аквасорбом 3005 КМ - 5 та 6 г/л, а на середньосуглинковому - Тераветом-100 у концентрації 7 і 8 г/л, Аквасорбом 3005 КМ - 6 і 7 г/л.

Економічна оцінка застосування різних способів інтенсифікації вирощування сіянців. Застосування РРР і полімерів при вирощуванні садивного матеріалу і створенні лісових культур призводить до збільшення виходу стандартних сіянців, покращення їх приживлюваності та посилення росту. Завдяки цьому зменшуються витрати на доповнення культур, агротехнічні догляди, строки переведення культур у вкриті лісовою рослинністю землі. Застосування полімерів та РРР суміщається з основними технологічними процесами при вирощуванні садивного матеріалу і створенні лісових культур (передвисівна обробка насіння, передсадивна обробка кореневої системи сіянців) і практично не потребує додаткових трудових витрат. Додаткові грошові витрати на ці операції визначаються переважно вартістю препаратів. Використання ґрунтових меліорантів при вирощуванні садивного матеріалу дуба звичайного потребує додаткових трудових і грошових витрат. Однак ці витрати компенсуються тривалою (для меліорантів - не менше 4 років) їх дією. Розрахунки витрат на застосування РРР, полімерів, ґрунтових меліорантів, суперабсорбентів при вирощуванні сіянців і створенні лісових культур дуба звичайного, а також показників рентабельності, собівартості створення культур свідчать, що впровадження інтенсивних технологій є економічно доцільним. Рентабельність вирощування сіянців дуба із застосуванням РРР становить 10,7 - 23,9 %, ґрунтових меліорантів - 12,9 - 26,7 %. При обробці коріння сіянців розчинами РРР перед садінням зменшуються витрати на створення (садіння і доповнення) культур на 139 - 279 грн./га, а при використанні суперабсорбентів - на 79 - 113 грн./га.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені результати досліджень з інтенсифікації вирощування садивного матеріалу і створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.) із застосуванням меліорантів для підвищення родючості ґрунтів у розсадниках, нових регуляторів росту рослин (РРР), гідрофільних полімерів, полімерних суперабсорбентів - для передвисівної обробки жолудів та коріння сіянців дуба перед садінням.

1. При вирощуванні сіянців дуба у розсадниках на різних ґрунтах в окремі роки обробка жолудів перед висіванням у водних розчинах або полімерних композиціях з РРР порівняно із прийнятою технологією позитивно впливає на схожість жолудів, висоту, діаметр кореневої шийки, масу стовбурців та коріння сіянців, вихід стандартного садивного матеріалу. Найбільш ефективною при цьому є обробка жолудів у водних розчинах або полімерних композиціях з агростимуліном (8 мл/л), триманом-1 (200 мг/л), чаркором (4 мл/л), фумаром (0,5 мл/л - 10 % розчину препарату у діметилсульфоксиді). Полімерні композиційні розчини з РРР доцільно готувати на основі 0,8 - 1,6 % водного розчину екзополіакриламіду (ЕПАА) або 2 % водного розчину натрієвої солі карбоксилметилцелюлози (NаКМЦ).

2. Застосування РРР з такими самими концентраціями для намочування жолудів сприяло збільшенню їх схожості на 11 - 19 %, середньої висоти однорічних сіянців - на 10 - 19 %, діаметра кореневої шийки - на 7 - 26 %, маси стовбурців - на 8 - 44 %, коріння - на 19 - 41 %, виходу стандартних сіянців - на 6,8 - 25,0 %. У варіантах з обробкою жолудів у полімерних композиційних розчинах схожість збільшувалася на 5 - 14 %, середня висота однорічних сіянців - на 11 - 24 %, діаметр - на 10 - 19 %, маса стовбурців - на 20 - 38 %, коріння - на 30 - 68 %, вихід стандартних сіянців - на 15,5 - 29,0 %. У варіантах з обробкою жолудів у розчинах РРР перевищення порівняно з контролем маси стовбурців і коріння однорічних сіянців дуба виявилося суттєвішим, ніж висоти та діаметра. Під впливом РРР збільшувалася частка маси коріння у загальній масі сіянців.

3. Значення біометричних показників сіянців дуба, вирощених у варіантах з обробкою жолудів шляхом намочування у розчинах РРР або у полімерній композиції з РРР, перевищували контроль також на другий рік їх вирощування.

4. Внесення дефекату (5, 10, 20 т/га), перегною (36, 72 т/га), деревної тирси (20, 40 т/га) у орний горизонт темно-сірих легкосуглинкових та важкосуглинкових ґрунтів на лесі у розсадниках сприяє поліпшенню різною мірою їх агрохімічних, агрофізичних властивостей та посиленню росту сіянців дуба, яке простежується понад чотири роки. На темно-сірому важкосуглинковому ґрунті на четвертий рік після внесення меліорантів вихід стандартних однорічних сіянців на контролі (без меліорантів) становив 68,8 %, у варіантах з перегноєм (36 і 72 т/га) - 88,5 та 98,4 %, з дефекатом (10 і 20 т/га) - 78,2 та 84,6 %, з тирсою (20 і 40 т/га) - 84,9 та 93,5 % відповідно.

5. Культури дуба, створені сіянцями, вирощеними із застосуванням дефекату (10 т/га) або перегною (72 т/га), порівняно з культурами, створеними сіянцями, вирощеними за прийнятою технологією, у перші два роки характеризувалися незначним переважанням щодо висоти та приросту за висотою центрального пагона, але суттєво більшими діаметром стовбурців і особливо розмірами крон (на 24 - 27 %).

6. На зрубах з різними способами обробітку ґрунту (суцільним корчуванням пнів і оранкою; частковим пониженням пнів з наступним проведенням плужних борозен або смуг без обробітку ґрунту) з використанням дворічних і чотирирічних сіянців, вирощених на різних ґрунтах, обробка коріння сіянців перед садінням у полімерному плівкоутворюючому розчині ЕПАА у концентрації 0,8 % або NaКМЦ у концентрації 2 % з РРР емістимом-С (1 - 2 мл/л) або триманом-1 (100 - 150 мг/л) порівняно з прийнятою технологією сприяла підвищенню приживлюваності, висоти, діаметра стовбурців, діаметра проекції крон дубків у культурах протягом перших п'яти-шести років.

7. Обробка коріння сіянців дуба звичайного перед садінням у водній суспензії суперабсорбентів сприяла підвищенню приживлюваності культур у варіанті застосування Теравету-100 більшою мірою, ніж Аквасорбу 3005 КМ. Значення приживлюваності та біометричних показників дослідних культур дуба свідчать, що при їх садінні у дно борозни з ґрунтом важкосуглиникового гранулометричного складу найбільш ефективна обробка коріння сіянців Тераветом-100 у концентрації суспензії 6 і 7 г/л, Аквасорбом 3005 КМ - 5 і 6 г/л; із середньосуглинковим ґрунтом - Тераветом-100 у концентрації 7 і 8 г/л, Аквасорбом 3005 КМ - 6 і 7 г/л.

8. Рентабельність передвисівної обробки жолудів у полімерному композиційному розчині з триманом-1 (200 мг/л) або чаркором (4 мл/л) становить 23,9 %, з агростимуліном (8 мл/л) - 10,7 %. При обробці коріння сіянців дуба перед садінням у полімерному композиційному розчині з РРР або суперабсорбентами зменшення витрат на садіння й доповнення культур, створених із застосуванням триману-1 (100 мг/л), у середньому сягає 279 грн./га, емістиму-С (2 мл/л) - 139 грн./га, суперабсорбентів Теравет-100 (7 г/л) - 113 грн./га, Аквасорб 3005 КМ (7 г/л) - 76 грн./га.

9. Для використання ґрунтових меліорантів при вирощуванні садивного матеріалу дуба у розсадниках потрібні додаткові трудові та грошові витрати, які компенсуються тривалою (до 4 - 6 років) їх позитивною дією. Рентабельність застосування дефекату у нормі витрат 10 т/га становить 26,7 %, перегною (36, 72 т/га) - 21,3 і 29,5 %, деревної тирси (20 т/га) - 12,9 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При вирощуванні сіянців дуба звичайного у лісових розсадниках з темно-сірими суглинковими ґрунтами на лесі для підвищення їх родючості необхідно вносити 1 раз на 4 роки один із меліорантів: дефекат (5 - 10 т/га), перегній (72 т/га) або деревну тирсу (20 т/га). Дефекат, заготовлений з відвалів, створених 10 - 15 і більше років тому, слід вносити у паровому полі розсадника за рік до висівання жолудів, а перегній або тирсу - у рік висівання. Меліоранти слід вносити рівномірно на поверхню ґрунту після оранки з наступним загортанням до глибини 15 см. При внесенні тирси потрібно додавати азотні добрива (1 кг діючої речовини на 1 т тирси).

2. При вирощуванні сіянців дуба звичайного доцільно застосовувати передвисівну обробку жолудів регуляторами росту рослин (РРР). Жолуді намочують на 16 - 18 годин у водних розчинах РРР або оброблюють у полімерних плівкоутворюючих композиційних розчинах на основі екзополіакриламіду (ЕПАА) у концентрації 0,8 % або розчину натрієвої солі карбоксилметилцелюлози (NаКМЦ) у концентрації 2 % з РРР. Найбільш ефективними концентраціями РРР у водних і полімерних розчинах є такі: агростимулін - 8 мл/л, чаркор - 4 мл/л, триман-1 - 200 мг/л, фумар - 0,5 мл/л (10 % розчину препарату у діметилсульфоксиді). Обробка жолудів у розчинах полімерів з РРР полягає у перемішуванні у них відповідної кількості жолудів до повного покриття їх поверхні плівкою клейкого полімерного розчину.

3. При створенні культур дуба звичайного доцільно обробляти коріння сіянців перед садінням у полімерних плівкоутворюючих розчинах на основі 0,8 % ЕПАА або 2 % NаКМЦ з одним із РРР - триманом-1 (100 мг/л) або емістимом-С (2 мл/л). Ефективною є обробка коріння сіянців перед садінням у водних розчинах суперабсорбентів - Теравету-100 (7 - 8 г/л) або Аквасорбу 3005 КМ (6 - 7 г/л). Обробку сіянців дуба розчинами РРР або суперабсорбентів слід здійснювати відразу після викопування шляхом намочування коріння до повного покриття їхньої поверхні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Угаров В.М. Вплив дефекату і перегною на агрохімічні властивості темно-сірого ґрунту і ріст сіянців дуба черешкового / В. М. Угаров, С. В. Яценко // Вісник ХНАУ, сер. "Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство". Х.: ХНАУ, 2002. №2. С. 175-179. (Здобувачем закладені досліди разом із співавтором, проведений аналіз даних).

2. Ведмідь М. М. Застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні сіянців дуба черешкового / М. М. Ведмідь, С. В. Яценко // Вісник Харківського національного університету ім. В. В. Докучаєва, серія "Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство". Х.: ХНАУ, 2002. №2. С. 142 - 146. (Здобувачем закладено досліди, проведено аналіз даних, підготовлено текст публікації).

3. Яценко С. В. Ріст культур дуба звичайного, створених із сіянців, які були вирощенні зі застосуванням дефекату та перегною / С. В. Яценко // Науковий вісник. Львів: НЛТУ України, 2005. Вип. 15.3. С. 66 - 69.

4. Ведмідь М. М. Застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні сіянців та створенні лісових культур / М. М. Ведмідь, С. В. Яценко, О. Ф. Попов // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. Львів: УкрДЛТУ, 2002. Вип.12.4. С. 240 - 245. (Здобувачем закладено досліди, проведено аналіз даних, підготовлено текст публікації).

5. Ведмідь М. М. Приживлюваність і ріст культур дуба звичайного при обробці коренів сіянців триманом / М. М. Ведмідь, В. М. Угаров, С. В. Яценко // Лісівництво і агролісомеліорація. Харків, 2004. Вип. 105. С. 71 - 76. (Здобувачем закладено досліди, проведено аналіз результатів).

6. Яценко С. В. Ефективність застосування меліорантів при вирощуванні сіянців і культур дуба звичайного / С. В. Яценко // Лісівництво і агролісомеліорація. Харків, 2004. Вип. 106. С. 155 - 159.

7. Яценко С. В. Ріст культур дуба звичайного при застосуванні передсадивного обробітку ґрунту і садінні крупномірними сіянцями / С. В. Яценко // "Лісове господарство, лісова паперова і деревообробна промисловість". Львів: НЛТУ України, 2006. Вип. 31. С. 187 - 191.

8. Яценко С. В. Вплив суперабсорбенту Теравет-100 на приживлюваність та ріст культур дуба звичайного / С. В. Яценко // Науковий вісник. Львів: НЛТУ України, 2008. Вип. 18.7. С. 128 - 132.

9. Ведмідь М. М. Ефективність обробки коріння сіянців дуба звичайного суперабсорбентом "Теравет-100" перед садінням лісових культур / М. М. Ведмідь, В. М. Угаров, В. В. Борисова, С. В. Яценко // Лісівництво і агролісомеліорація. Х.: УкрНДІЛГА, 2008. Вип. 113. С. 79 - 85. (Здобувачем закладено досліди, проведено аналіз результатів).

10. Ведмідь М. М. Вплив стимуляторів росту та способи підготовки ґрунту на ріст культур дуба, створених сіянцями різного віку / М. М. Ведмідь, С. В. Яценко // Наук. вісник. Львів: НЛТУ України, 2008. Вип. 18.11. С. 92 - 97. (Здобувачем закладено досліди, проведено аналіз результатів).

11. Ведмідь М. М. Вплив регуляторів росту рослин на ріст сіянців дуба звичайного у розсаднику / М. М. Ведмідь, В. М. Угаров, С. В. Яценко // Науковий Вісник НУБіП України / Лісівництво. Декоративне садівництво. К.: НУБіП, 2009. Вип. 135. С. 153 - 158. (Здобувачем закладено досліди, проведено аналіз результатів).

12. Яценко С. В. Вирощування сіянців дуба звичайного на піщаних ґрунтах із застосуванням регуляторів росту рослин / С. В. Яценко // Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку: матеріали ХІ Погребняківських читань (10 - 12 жовтня 2007 р., м. Харків). Харків: УкрНДІЛГА, 2007. С. 173 - 174.

13. Яценко С. В. Створення культур дуба звичайного сіянцями різного віку у Лівобережному Лісостепу України / С. В. Яценко // Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку: зб. статей учасників міжнар. наук.-практ. конф. (27 - 29 листопада 2007р., м. Житомир). Житомир, 2007. Том І. С. 151 - 154.

14. Яценко С. В. Застосування полімерних суперабсорбентів при створенні насаджень дуба звичайного / С. В. Яценко // Відновлення порушених природних систем: Матеріали Третьої міжнар. наук. конф. (7 - 9 жовтня 2008 р., м. Донецьк, Донецький ботанічний сад НАН України). Донецьк, 2008. С. 605 - 607.

АНОТАЦІЯ

Яценко С. В. Інтенсифікація вирощування садивного матеріалу і створення культур дуба звичайного у Південному Лівобережному Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лісові культури та фітомеліорація. - Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. Харків, 2010.

Наводяться результати досліджень щодо розробки технології вирощування садивного матеріалу дуба звичайного із застосуванням передвисівної обробки жолудів регуляторами росту рослин (РРР) нового покоління агростимуліном, триманом-1, чаркором, фумаром шляхом намочування їх у водних розчинах і обробки у полімерних плівкоутворюючих композиційних розчинах з РРР на основі натрієвої солі карбоксилметилцелюлози (NaКМЦ) або екзополіакриламіду (ЕПАА). Визначені найбільш ефективні їх концентрації у розчинах. Виявлено позитивний вплив внесення в орний шар ґрунту перегною у різних нормах витрат, а також деревної тирси та дефекату - відходу цукрового виробництва на родючість ґрунтів розсадників. Ці заходи сприяють підвищенню інтенсивності росту сіянців дуба звичайного та виходу стандартного садивного матеріалу.

Передсадивна обробка коріння сіянців дуба композиційними плівкоутворювальними розчинами на основі полімерів NaКМЦ або ЕПАА з РРР емістимом-С та триманом-1, а також суперабсорбентами Теравет-100 та Аквасорб 3005 КМ сприяє підвищенню приживлюваності та росту культур на зрубах.

Визначено економічну ефективність нових елементів технології вирощування сіянців дуба звичайного та створення лісових культур.

Ключові слова: дуб звичайний, жолуді, сіянці, стандартний садивний матеріал, регулятори росту рослин, полімери, суперабсорбенти, ґрунтові меліоранти, лісові культури.

АННОТАЦИЯ

Яценко С. В. Интенсификация выращивания посадочного материала и создания лесных культур дуба черешчатого в Южной Левобережной Лесостепи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Украинский ордена «Знак Почета» научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого.

В диссертации представлены результаты исследований по интенсификации выращивания посадочного материала и создания лесных культур дуба черешчатого с применением мелиорантов для повышения плодородия почв в питомниках, а также новых регуляторов роста растений (РРР), гидрофильных полимеров, полимерных суперабсорбентов - при допосевной обработке желудей и корневой системы сеянцев перед посадкой.

В опытах с обработкой желудей дуба перед посевом путем намачивания в водных растворах РРР или обработки в полимерных пленкообразующих композиционных растворах с РРР установлена наибольшая эффективность агростимулина с концентрацией в растворе 8 мл/л, тримана-1 - 200 мг/л, чаркора - 4 мл/л, фумара - 0,5 мл/л (10 % раствора препарата в диметилсульфоксиде). Для приготовления полимерных композиционных растворов с РРР целесообразно применять 0,8 - 1,6 % водные растворы екзополиакриламида (ЕПАА) или 2 % раствор натриевой соли карбоксилметилцеллюлозы (NaКМЦ).

Для повышения уровня плодородия темно-серых суглинистых почв питомников в регионе проведения исследований при выращивании посадочного материала дуба эффективно внесение в пахотный горизонт перегноя, свежих древесных опилок после их предварительной аммонизации, а также дефеката - кальцийсодержащего отхода сахарного производства.

Усовершенствование технологических процессов при выращивании посадочного материала дуба способствует повышению качества сеянцев и выхода стандартного посадочного материала.

В опытах по созданию лесных культур дуба черешчатого отработана технология приготовления полимерных композиционных пленкообразующих растворов на основе NaКМЦ или ЕПАА с РРР эмистимом-С, триманом-1, а также растворов суперабсорбентов Теравета-100 и Аквасорба 3005 КМ, обоснована целесообразность обработки корней сеянцев дуба полимерными композициями с РРР и суперабсорбентами непосредственно после выкапывания посадочного материала. В первую очередь это способствует увеличению длительности сохранения жизнеспособности сеянцев, а также их приживаемости.

Установлено, что применение РРР и суперабсорбентов в первые годы после посадки культур способствует увеличению их высоты, диаметра и проекции кроны по сравнению с принятыми технологиями.

Ключевые слова: дуб черешчатый, желуди, сеянцы, стандартный посадочный материал, регуляторы роста растений, суперабсорбенты, мелиоранты, питомники, лесные культуры.

SUMMARY

Jatsenko S. V. Intensification of growing of planting material and oak plantation creation in the South Left-bank Forest Steppe. - Manuscript.

Thesis for a philosophy doctor degree in agricultural sciences by speciality 06.03.01 - forest plantations and phytomelioration. - Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky. Kharkiv, 2010.