Особливості створення вихідного матеріалу з комплексом цінних господарських ознак для селекції пшениці твердої ярої в східній частині лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В. Я. ЮР'ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.11:631.527

Особливості створення вихідного матеріалу з комплексом цінних господарських ознак для селекції пшениці твердої ярої в східній частині лісостепу України

06.01.05 - селекція і насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Кабацюра Анатолій Анатолійович

Харків 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юрґєва НААН України

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Голік Олег Вікторович, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України, завідувач лабораторії селекції ярої пшениці.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Власенко Володимир Анатолійович,

Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач науково-дослідною частиною;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Панченко Іван Архипович,

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юрґєва

НААН України, провідний науковий співробітник лабораторії якості зерна і біосировинних ресурсів.

Захист відбудеться “ 19 “ жовтня 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. В. Я. Юрґєва НААН України за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський, 142, тел. (057) 392-23-78, факс (057) 779-84-17, e-mail: yuriev1908@gmail.com.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрґєва НААН України за адресою: 61060, м. Харків, пр. Московський, 142.

Автореферат розісланий “ 10 “ вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В. П.

зерно каротиноїд продуктивність

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення виробництва зерна пшениці твердої ярої є одним з найважливіших напрямів забезпечення продовольчої безпеки нашої держави. Для цього в Україні є всі необхідні умови та сорти, які відповідають вимогам українських стандартів. Однак зарубіжні споживачі ставлять вищі вимоги до показників якості зерна, зокрема вмісту каротиноїдів, який повинен становити 5-8 мг/кг, тоді як у кращих вітчизняних сортів цей показник не перевищує 4 мг/кг, що обмежує експортні можливості зерна.

Крім того, сучасні сорти пшениці твердої ярої потребують подальшого покращення за ознаками адаптивності до умов середовища та стійкістю проти вилягання, що сприятиме збільшенню і стабілізації валових зборів зерна.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження проведено особисто автором у 2006-2009 рр. відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту рослинництва ім. В. Я. Юрґєва УААН (ІР), згідно НТП «Зернові культури» за завданням: «Створити і передати на Державне сортовипробування сорт ярої твердої пшениці лісостепового екотипу з урожайністю 35-40 ц/га, вмістом білка не менше 15 %, силою борошна не менше 280 о. а., з добрими макаронними якостями зерна» (№ державної реєстрації 0106U004894) та завданням «Створити і передати на Державне сортовипробування сорти ярої твердої та мякої пшениці степового та лісостепового екотипу з високою урожайністю, вмістом білка, з добрими та відмінними макаронними властивостями та високими хлібопекарними властивостями» (№ державної реєстрації 0108U000675).

Мета і завдання дослідження. На основі віддаленої та внутрішньовидової гібридизації створити новий генетично різноманітний селекційний матеріал пшениці твердої ярої з комплексом цінних господарських ознак, виявити характер успадкування і прояву ознак продуктивності, якості зерна, адаптивності, стійкості проти вилягання у вихідних форм і гібридів.

Дослідження були спрямовані на вирішення наступних завдань:

- визначити рівень прояву і мінливість ознак продуктивності, її елементів, загальної біомаси та частки зерна в ній, вмісту каротиноїдів, адаптивності, стійкості проти вилягання у сортів і ліній пшениці твердої ярої, виділити комплексно цінні джерела цих ознак, для використання їх при внутрішньовидовій і віддаленій гібридизації;

зґясувати можливість поєднання комплексу морфолого-анатомічних і біохімічних ознак в одному генотипі на основі визначення взаємозв'язків між ними;

виявити в сортів пшениці твердої ярої морфолого-анатомічні особливості формування стійкості проти вилягання;

дослідити особливості схрещуваності пшениці твердої з амфідиплоїдом (АД) Tritordeum і визначити шляхи підвищення завґязуваності гібридних зерен та стабілізації генотипів в популяціях, що розщеплюються;

вивчити характер успадкування ознак продуктивності, її елементів, загальної біомаси та частки зерна в ній, вмісту каротиноїдів, стійкості проти вилягання в F1 рослин та особливостей формоутворення за цими ознаками в F2 рослин;

визначити донорські властивості за кольором борошна сортів Саратовская золотистая, Radur і АД Tritordeum на основі аналізу гібридних популяцій і ліній, створених за їх участю;

створити новий, генетично різноманітний вихідний матеріал та провести комплексну його оцінку.

Обєкт дослідження - селекція пшениці твердої ярої на адаптивність, продуктивність і якість зерна.

Предмет дослідження - особливості формоутворюючого процесу у внутрішньовидових і віддалених гібридів пшениці твердої ярої щодо фенотипового прояву, корелятивних взаємовідносин та характеру успадкування ознак продуктивності, якості зерна та стійкості проти вилягання; створення на основі цих закономірностей нових селекційно - цінних генотипів з комплексом господарських ознак.

Методи досліджень. Польові: фенологічні спостереження, гібридизація, багаторазові строки сівби, оцінка стійкості проти вилягання - для випробування сортозразків пшениці твердої ярої в певних погодних умовах; лабораторні: біохімічні, технологічні - для визначення елементів структури продуктивності, морфологічних і анатомічних ознак стійкості проти вилягання, якісних показників зерна; статистичні: варіаційний, кореляційний, дисперсійний аналізи - для визначення достовірності результатів, мінливості і взаємозв'язку цінних господарських ознак.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах східної частини Лісостепу України виявлено ефективність залучення в селекційний процес пшениці твердої ярої на підвищення вмісту каротиноїдів у зерні АД Tritordeum.

Уперше встановлено ефективність використання кількості округлих пучків паренхіми для добору середньорослих форм пшениці твердої ярої, стійких проти вилягання.

На основі визначення кореляцій між морфологічними, анатомічними, біохімічними ознаками рослин уперше обгрунтована можливість поєднання в одному генотипі високого вмісту каротиноїдів з підвищеною продуктивністю. Уперше доведена можливість підвищення стійкості сортів проти вилягання за рахунок розвитку анатомічних ознак стебла без зниження рівня висоти рослин і їх продуктивності.

Набуло подальшого розвитку питання щодо особливостей формоутворюючого процесу при внутрішньовидовій і віддаленій гібридизації пшениці твердої ярої та характеру успадкування кількісних ознак.

Створено новий вихідний матеріал з комплексом ознак для селекції пшениці твердої ярої та новий сорт Прикраса, який проходить державне сортовипробування.

Практичне значення одержаних результатів. Виділені джерела ознак підвищеного вмісту каротиноїдів, продуктивності, адаптивності, стійкості проти вилягання. Ефективність селекційного використання підтверджена оцінкою популяцій F2-F9, створених за їх участю. Ці джерела є цінним вихідним матеріалом для селекції пшениці твердої ярої на продуктивність та якість зерна і використовуються в селекційній програмі лабораторії селекції пшениці ярої ІР.

Створено якісно новий генофонд пшениці твердої ярої на основі АД Tritordeum та вихідних селекційних форм ІР.

Створено ряд комплексно цінних ліній, які поєднують ознаки високої продуктивності, кольору борошна, вмісту каротиноїдів, скоростиглості. Три лінії передано до Національної колекції Центру генетичних ресурсів рослин України, отримано авторські свідоцтва про їх реєстрацію в Національному каталозі.

Особистий внесок здобувача. Сумісно з науковим керівником проведено планування виконаних досліджень, особисто здобувачем - проведені польові та лабораторні дослідження, узагальнено їх результати, створено новий вихідний матеріал для селекції пшениці твердої ярої з комплексом цінних господарських ознак, а також проведено патентний пошук за напрямами досліджень. У ході роботи створено сорт Прикраса, який в 2009 р. передано на державне сортовипробування. Частка авторства здобувача в створеному сорті складає 10 % і полягає у визначенні адаптивного потенціалу сорту.

Авторство здобувача в опублікованих у співавторстві наукових працях складає 10-80 %, полягає в огляді літератури за напрямами досліджень, аналізові і математичній обробці одержаних даних, формулюванні висновків і пропозицій для селекційної практики.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднено на засіданнях селекційної секції вченої ради ІР (2006-2009 рр.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» (м. Кіровоград, 2008 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених «Біологія: від молекули до біосфери» (м. Харків, 2008 р.), «Молодые исследователи - ботанической науке 2009» (м. Гомель, 2009 р.) «Молодежь и инновации - 2009» (м. Горки, 2009 р.) "Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату" (м. Харків, 2009 р.).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано у 13 наукових працях, з яких 8 статей, у тому числі 6 у фахових виданнях, 5 тез наукових доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота містить вступ, 5 розділів, висновки, пропозиції для селекційної практики, список використаних джерел (який налічує 177 посилань з них 32 латиницею). Робота викладена на 260 сторінках, ілюстрована 39 таблицями, 27 рисунками, має 57 додатків, з яких 5 про впровадження результатів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ, ПРОБЛЕМИ І ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

(Огляд наукової літератури)

На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних літературних джерел показано особливості методології і результативність досліджень з селекції пшениці твердої ярої на продуктивність колоса, вміст каротиноїдів у зерні, колір борошна, стійкість проти вилягання, адаптивність, а також досягнення селекції в створенні комплексно цінних сортів. Дослідження, присвячені вивченню цих питань, здебільшого проводились в умовах, не типових для східної частини Лісостепу України і мають неоднозначні результати, тому ці питання були пріоритетними в наших дослідженнях.

АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові досліди проводили впродовж 2006-2009 рр. на полях восьмипільної селекційної сівозміни ІР, розміщеної за 20 км на схід від м. Харкова. Попередник - чистий пар.

Роки досліджень були контрастними за основними метеорологічними показниками: в цілому, 2006 р. був оптимальним, 2007 р. і 2009 р. - посушливими, 2008 р. - надмірно вологим для росту і розвитку рослин пшениці твердої ярої.

Матеріалом для досліджень були 245 сортів та ліній пшениці твердої ярої і АД Tritordeum (UA 0500038), створений в Іспанії шляхом поєднання геномів Hordeum chilenze і Triticum durum (2n = 42), а також 22 гібридні популяції, створені за участю форм-джерел підвищеного вмісту каротиноїдів: сортів Саратовская золотистая (Росія), Radur (Франція), АД Tritordeum (Іспанія).

Для досягнення поставлених завдань було закладено 6 дослідів:

1. Пошук джерел високого вмісту каротиноїдів, низької активності окислювальних ферментів, продуктивності, стійкості проти вилягання. Для досліджень були використані сортозразки пшениці твердої ярої (23 шт.), F2-F9 популяцій (20 шт.), АД Tritordeum.

2. Оцінка адаптивного потенціалу 144 сортів і ліній пшениці твердої ярої (матеріал конкурсного сортовипробування і частина зразків розсадника схрещувань).

3. Проведення внутрішньовидових діалельних схрещувань контрастних за цінними господарськими ознаками сортів і ліній різного походження: за схемою 4 х 4 за три роки реалізовано 34 гібридні комбінації. При запиленні застосовували Краснодарський метод.

4. Отримання 24-х гібридних комбінацій віддалених взаємних схрещувань п'яти сортозразків. Застосовували примусове запилення та вільне вітрозапилення, для якого закладали ізольовані ділянки АД Tritordeum у посіві батьківських сортів.

5. Вивчення в F1 характеру успадкування, а в рослин F2 - формоутворення за ознаками продуктивності, якості зерна, стійкості проти вилягання.

6. Відбір цінних рекомбінантів та випробовування їх у селекційних розсадниках.

Сівбу колекційного матеріалу та гібридних популяцій проводили сівалкою ССФК-7 на ділянках площею 5 м2 з нормою висіву 5 млн. схожих зерен на 1 га, з міжряддями 20 см, глибина загортання насіння складала 4-6 см. Комбінації F1-F2 міжсортових діалельних схрещувань та з АД Tritordeum висівали в гібридному розсаднику ручними сівалками за схемою “материнська форма - F1-F2 - батьківська форма” з міжряддям 15 см.

Відібрані з гібридних популяцій потомства висівали в 1 м рядки сівалкою СКС - 6А і в подальшому селекційний матеріал випробовували в розсадниках відповідно методики державного сортовипробування с.-г. культур (2000 р.).

Досліди супроводжувались наступними обліками і аналізами рослинного матеріалу: структурний аналіз виконували за методикою Дорофеева В. Ф. (1977 р.). Аналізували по 25 рослин батьківських форм і F1 та 150 рослин гібридних популяцій.

Для оцінки адаптивності використовували модифікацію методу багаторазових строків сівби (Кулєшов М. М., 1952 р.). Площа ділянки складала 1 м2. Досліджували два строки сівби: оптимальний та пізній (1-5 травня). Визначення ступеня пластичності і генотипового ефекту проводили згідно методичних рекомендацій Б. П. Гурґєва та ін. (1981 р.).

Вміст каротиноїдів визначали фотоколориметричним методом (1982 р.) в лабораторії якості зерна ІР.

Оцінку кольору борошна і тіста проводили за 5-ти бальною шкалою відповідно мікрометоду Лукянова (1935 р.): одразу після його формування та після витримки в ексикаторі при температурі 50С протягом 10 год.

Анатомічний аналіз стебел проводили згідно методики М. А. Ільїнської-Центилович та К. Г. Тетерятченка (1959 р.) з допомогою мікроскопа МБР - 3 і окуляр-мікрометра АМ-д-2. Зрізи стебел проводили лезом бритви посередині другого нижнього міжвузля. Здійснювали біометрію ознак: товщини стінки соломини, товщини механічної тканини, кількості судинно-провідних пучків (окремо в паренхімі і склеренхімі), а також враховували їх форму. Заміри тканин проводили в трьох місцях повного зрізу і вираховували середнє з трьох показників.

Сумісно з лабораторією біотехнології вирощували два покоління гібридів впродовж одного вегетаційного сезону для прискореного виділення стабільних форм з комбінацій, створених за участю АД Tritordeum.

За стандарти слугували: за продуктивністю і адаптивністю сорт Харківська 27 (Україна), за стійкістю проти вилягання сорт Кучумовка (Україна), за вмістом каротиноїдів та активністю окислювальних ферментів сорт Саратовская золотистая (Росія).

Ступінь фенотипового домінування (hp) визначали за формулою B. Griffing (1950 р.). Угрупування отриманих даних проводили відповідно класифікації G. Beil, R. Atkins (1965 р.). Кореляційний та дисперсійний аналізи проводили згідно методики Б.А. Доспехова (1968 р.) та за допомогою пакету програми Exel.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНИХ ФОРМ ЗА КОМПЛЕКСОМ МОРФОМЕТРИЧНИХ І БІОХІМІЧНИХ ОЗНАК, РІВНЕМ ЇХ МІНЛИВОСТІ ТА ВЗАЄМОЗВґЯЗКАМИ

Продуктивність, її елементи та ознаки морфології колоса. Нами виділені лінії 99-200 і 01-730, які перевищують стандарт за комплексом ознак структури основного колоса. АД Tritordeum перевищував стандарт за довжиною колоса і кількістю продуктивних пагонів, однак значно поступався за масою зерна з колоса.

При вивченні варіювання встановлено, що середній рівень мінливості був характерний для ознак: маса 1000 зерен (V=15,1 %), довжина колоса (V=11,2 %), кількість колосків (V=10,6 %), вихід зерна з рослини (V=15,1 %), вихід зерна з колоса (V=12,3 %). Низький рівень мінливості спостерігався за ознакою частка колоса в масі рослини (V=8,6 %), що передбачає високу ефективність доборів за цими ознаками в напрямі підвищення продуктивності колоса і збільшення частки зерна в біомасі рослини і колоса.

Вміст каротиноїдів і зольність. За вмістом каротиноїдів АД Tritordeum (6,37 мг/кг) та лінія 03-673б (3,92 мг/кг), перевищували стандарт Саратовская золотистая (3,56 мг/кг) за роки досліджень на 2,81 та 0,36 мг/кг відповідно, тому їх доцільно використовувати в практичній селекції на цю ознаку. В посушливому 2007 р. вміст каротиноїдів у сортів та ліній був значно нижчим, порівняно з іншими роками досліджень.

Найнижчий показник зольності за роки досліджень спостерігався в сортів Харківська 23 - 0,88 % і Харківська 37 - 0,91 % що відповідає міжнародним вимогам (0,8-0,9 %).

Технологічна якість борошна. В результаті оцінки зразків за мікрометодом Лукґянова (табл. 1) виділено форми, які характеризуються високоякісним бурштинно-жовтим кольором борошна і тіста в комплексі з урожайністю (лінія 05-1064, ІР), стійкістю проти вилягання (Neodur, Франція), посухостійкістю (Безенчукська 182, Росія), продуктивністю колоса (Елизаветинська, Росія). Це комплексно-цінні форми, які будуть інтенсивно використовуватись у гібридизації. В середньому за 2006-2008 рр. найвища оцінка кольору борошна та тіста до і після відлежування в ексикаторі відмічена в сорту Radur на рівні 5,0 балів, що перевищує стандарт Саратовская золотистая за роками на 0,7 - 1,0 балів.

Таблиця 1 Результати оцінки сортозразків розсадника схрещувань за мікрометодом Лук'янова, 2008-2009 рр.

Ознаки*	Оціне- но зразків, шт.	Розподіл зразків відносно стандарту, шт.
		за кольором борошна	за кольором тіста
Урожайність	31	26	4	1	29	1	1
Загальна хлібопекарська оцінка	14	14	0	0	14	0	0
Колір зерна	12	3	4	5	7	4	1
Скоростиглість	8	8	0	0	8	0	0
Стійкість проти вилягання	7	5	1	1	6	1	0
Продуктивність колоса	5	3	0	2	4	0	1
Безостість	5	5	0	0	5	0	0
Посухостійкість	7	6	0	1	6	0	1
Виповненість соломини	3	3	0	0	3	0	0

Примітка. * - основна ознака за якою зразок використовується в схрещуваннях.

АД Tritordeum хоч і має високий вміст каротиноїдів у зерні, проте поступається стандарту за кольором борошна (на 1,3 бала), тіста до відлежування (на 2,0 бала), тіста після відлежування (на 2,0 бала), що свідчить про високу активність окислювальних ферментів.

Морфоанатомічні параметри стійкості проти вилягання. Дослідження морфологічних ознак стебла підтвердили, що стійкі сорти мають меншу висоту рослин, переважно за рахунок верхнього міжвузля, менший показник відношення висоти до діаметра другого нижнього міжвузля, більший діаметр другого нижнього міжвузля. На сьогодні основним напрямом підвищення стійкості проти вилягання є залучення в гібридизацію короткостеблових форм. Однак у східній частині Лісостепу України короткостеблові зразки, зазвичай, формують щупле зерно і низьку врожайність. Ці негативні ознаки стійко передаються гібридам, створеним за їх участі. Тому, перед селекціонерами стоїть завдання створити середньорослі сорти з високим і середнім рівнем стійкості проти вилягання.

У ході анатомічного аналізу стебла сортів пшениці твердої ярої, крім кількості пучків паренхіми, враховували також і їх форму (рис. 1).

Рис. 1 Судинно-провідні пучки різної форми в паренхімі стебла сорту Харківська 41 на рівні другого нижнього міжвузля, 2009 р. ( Х 300).

Відзначаємо, що середньорослі сорти Monroe, Чадо, Харківська 41, Саратовская золотистая, які характеризуються середнім рівнем стійкості проти вилягання, мають більшу кількість округлих пучків паренхіми порівняно з сортами інших груп стійкості (табл. 2). При вивченні варіювання морфологічних і анатомічних ознак стебла встановлено, що середнім рівнем мінливості (V = 10-20 %) характеризувалися ознаки: довжина верхнього міжвузля, діаметр другого нижнього міжвузля, відношення висоти до діаметра другого нижнього міжвузля, загальна кількість пучків паренхіми, кількість округлих пучків паренхіми, кількість видовжених пучків паренхіми, товщина механічної тканини. Низький рівень мінливості (V<10 %) виявлено за висотою рослин, загальною кількістю провідних пучків, кількістю провідних пучків паренхіми, середнім діаметром пучків паренхіми, що свідчить про високу ефективність доборів за цими ознаками на підвищення стійкості проти вилягання.

Таблиця 2 Диференціація за судинно-провідними пучками сортів пшениці твердої ярої, які різняться за висотою і стійкістю проти вилягання, 2006-2008 рр.

Сорт	Висота рослин, см	Кількість судинно-провідних пучків різної форми, шт.	Стійкість проти вилягання в полі, бал
		округлі	видовжені
Стійкі
Кучумовка, Україна	76,8	8,7	23,7	9
Neodur, Франція	54,5	5,7	18	9
Radur, Франція	78,3	6,7	19,3	8
Середньостійкі
Monroe, Канада	77,6	8	20,7	7
Чадо, Україна	92,1	8,3	21,3	6
Харківська 41, Україна	82,3	9	19,7	6
Саратовская золотистая, Росія	92,8	9,3	18	6
Нестійкі
Харківська 27, Україна	87,3	6,7	18,3	4
Харківська 39, Україна	95,9	5,7	17	4
Спадщина, Україна	92,1	6	19	5
Середнє	83,0	7,4	19,5	6,4
НІР 0,05	4,2	0,4	1,0	0,3

Адаптивний потенціал за реакцією на пізній строк сівби. Всі зразки пізнього строку сівби в 2008 р. і 2009 р. виколосились і сформували зернівку, проте порівняно з рослинами оптимального строку сівби їх розвиток прискорювався і був коротшим в середньому на 10 діб, хоч інтервал між строками сівби становив 25 діб. Цінність зразків визначали за сумою рангів ступеня пластичності і генотипового ефекту. За урожайністю і виходом зерна з рослини в більшості зразків спостерігався сумарний ранг 5 (рис. 2): відповідно 69 шт. (48,8 % від загальної кількості) і 60 шт. (41,8 %). Однак виявлені лінії, які мали низький сумарний ранг за цими ознаками, що свідчить про високий прояв генотипового ефекту і ступеня пластичності. За урожайністю сумарний ранг 2 спостерігався в ліній 00-706 і 05-556, які поєднували високий генотиповий ефект ознаки зі стабільним її проявом. Ці лінії найкраще пристосовані до умов східної частини Лісостепу України. Лінію 00-706 в 2009 р. під назвою Прикраса передано у державне сортовипробування. Висока пластичність за виходом зерна з рослини теж є свідченням певної збалансованості фізіологічних процесів у рослині за критичних умов. Високий генотиповий ефект за виходом зерна з рослини в поєднанні з високим ступенем пластичності (сумарний ранг 2) спостерігався у ліній 05-70 і 05-844, які здатні формувати стабільно високий вихід зерна. В родоводі обох цих ліній присутній сорт пшениці твердої ярої Харківська 41.

Щодо вмісту каротиноїдів і кольору борошна, то в більшості зразків пізнього строку сівби вміст каротиноїдів був вищим порівняно з зразками висіяними в оптимальний строк, що свідчить про важливу роль погодно-кліматичних умов у формуванні цієї ознаки в період наливу зерна.

Колір борошна був на стабільно високому рівні при оптимальному та пізньому строках сівби в сорту Radur - 4,5 бала.

Кореляції між морфологічними, біохімічними і анатомічними ознаками рослин. Достовірний середній позитивний зв'язок за роки досліджень встановлено між вмістом каротиноїдів та кольором тіста: + 0,621. Продуктивність основного колоса пов'язана сильним позитивним достовірним зв'язком з кількістю зерен основного колоса + 0,812. В окремі роки спостерігалась висока достовірна позитивна кореляція між висотою рослин та продуктивністю основного колоса: + 0,775 в 2008 р. (в середньому за три роки + 0,311).

Суттєвих негативних зв'язків продуктивності основного колоса та її елементів з вмістом каротиноїдів та анатомічними ознаками стебла не виявлено. Показники кореляцій свідчать про можливість створення високопродуктивних сортів пшениці твердої ярої з високим вмістом каротиноїдів і стійкістю проти вилягання, яка обумовлена розвитком анатомічних ознак стебла та збільшення його діаметра.

УСПАДКУВАННЯ КІЛЬКІСНИХ ОЗНАК ПРИ ВНУТРІШНЬОВИДОВІЙ І ВІДДАЛЕНІЙ ГІБРИДИЗАЦІЇ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

При проведенні внутрішньовидових схрещувань відсоток зав'язування зерен у середньому за три роки коливався від 12,2 % до 38,5 %. При проведенні схрещувань сортів пшениці твердої ярої з АД Tritordeum, відсоток завязування гібридних зерен не перевищував 4,8 %. У прямих комбінаціях, де гексаплоїд Tritordeum використовували як материнську форму, завґязуваність була дещо вищою (2,9 %), хоча знижувалась виповненість зернівок (2,9 бала) порівняно з оберненими відповідно 2,4 % та 3,8 бала.

Застосування вільного вітрозапилення в прямих комбінаціях з АД Tritordeum дозволило підвищити відсоток зав'язування до 15,0 % і одержати більшу кількість гібридних зерен.

Характеристика рослин F1-2 за продуктивністю, її елементами та ознаками морфології колоса.

Кількість отриманих гібридів першого покоління з АД Tritordeum була замалою для об'єктивної характеристики окремих комбінацій (табл. 3), проте достатньою для опису гібридів одного напряму схрещування. В середньому за роки досліджень гібриди, створені на цитоплазмі пшениці твердої, виділялись вищими значеннями ознак продуктивності.

Таблиця 3 Характеристика F1 пшениці твердої ярої з АД Tritordeum за ознаками продуктивності

Рік	Кількість, шт.	Параметри основного колоса
	рослин	пагонів	кількість зерен, шт.	маса зерна, г	маса 1000 зерен, г	довжина, см
			в колосі	в колоску
Прямі комбінації (Tritordeum / T. durum)
2007	20	1,0	12,0	1,3	0,6	21,1	5,7
2008	38	1,2	32,4	2,1	1,6	45,5	6,6
2009	85	2,2	1,0	0,1	0,01	20,9	6,5
Середнє	-	1,5	15,1	1,2	0,7	29,2	6,3
НІР 0,05	-	0,1	0,8	0,1	0,1	1,5	0,3
Обернені комбінації (T. durum / Tritordeum)
2007	21	1,1	36,3	1,7	0,7	26,8	7,5
2008	25	1,0	277,2	1,6	1,2	46,5	6,3
2009	111	1,3	15,7	0,9	0,6	37,5	6,8
Середнє	-	1,1	26,4	1,4	0,8	36,9	6,9
НІР 0,05	-	0,1	1,3	0,1	0,	1,8	0,3

У більшості внутрішньовидових комбінацій F1 успадкування продуктивності, її елементів та ознак морфології колоса відбувалось за типом наддомінування, часткового позитивного домінування, проміжного успадкування.

При аналізі формоутворюючого процесу у F2 встановлено, що високою часткою рослин, які перевищували кращу батьківську форму за масою зерна з основного колоса, виділяються внутрішньовидові комбінації: 99-200 / Radur - 57,0 %, Radur / 99-200 -37,0 %. Ці комбінації є цінним вихідним матеріалом для добору високопродуктивних генотипів.

Величина біомаси в F1-2 та частка зерна в ній. Виявлено, що ознаки маса основного пагона, маса колоса, вихід зерна з рослини, вихід зерна з колоса, частка колоса в масі рослини успадковуються в більшості F1 гібридів за типом наддомінування та часткового позитивного домінування. В популяціях F2 99-200 / Radur і Radur / 99-200 розмах варіювання за цими ознаками був значно вищим, порівняно з батьківськими компонентами, що свідчить про можливість виділення форм з високим виходом зерна з рослини і колоса.

Показники якості зерна в F1-2. За вмістом каротиноїдів відносно загальної кількості випадків проявили наддомінування 10 комбінацій (33,3 %), часткове позитивне домінування - 9 (30,0 %), часткове негативне домінування - 7 (23,3 %), повне негативне домінування - 1 (3,3 %), депресію - 3 (10,0 %).

Найвищий ефект наддомінування за вмістом каротиноїдів відмічено в комбінації Саратовская золотистая / 99-200. Після оцінки за мікрометодом виявлено, що лише в рослин комбінації Radur / 99-200 колір тіста був незмінним і високим до витримки в ексикаторі та після (4 бали), що свідчить про низьку активність окислювальних ферментів рослин цієї комбінації.

Однак низькі оцінки за мікрометодом не виключають можливості виділення рослин з гібридних популяцій з низькою активністю окислювальних ферментів.

Стійкість проти вилягання в F1-2. Щодо морфологічних ознак стійкості проти вилягання то в F1 висота рослин, довжина першого і другого нижніх міжвузлів стебла переважно успадковувались за типом наддомінування і депресії. За діаметром другого нижнього міжвузля в більшості гібридних комбінацій спостерігалось наддомінування і проміжне успадкування. В F2 коефіцієнт варіації за показником відношення висоти до діаметра другого нижнього міжвузля перевищував варіювання батьківських форм, що свідчить про можливість виділення з них біотипів з підвищеною стійкістю проти вилягання.

Визначення анатомічних ознак стійкості проти вилягання засвідчило, що ознаки товщина стінки соломини, товщина механічної тканини, кількість провідних пучків та їх діаметр успадковувались переважно за типом наддомінування. Це забезпечує значний селекційний потенціал створених гібридних рослин за цими ознаками.

Підтверджено важливу роль материнської форми у формуванні гібридами анатомічних ознак стійкості проти вилягання.

Прискорене одержання гібридів АД Tritordeum з сортами пшениці твердої Т. durum Desf. Віддалені гібриди характеризуються тривалим формоутворюючим процесом, що суттєво затримує виділення константних форм і вповільнює селекційний процес. Протягом сезону вегетації 2007 р. вирощено F3-4 комбінації Х-23 / Tritordeum. В F4 отримано 453 гібридних зерен задовільної виповненості. Протягом вегетації у 2008 р. вирощено F1-2 по 8-ми комбінаціях. У другому поколінні одержано 1162 добре виповнених зерен, що свідчить про доцільність вирощування двох поколінь віддалених гібридів за рік для прискореного виділення стабільних форм.

Спонтанна гібридизація АД Tritordeum. Частота появи спонтанних гібридів у посіві Tritordeum значною мірою залежала від погодно-кліматичних умов попереднього, відносно року обліку, вегетаційного періоду. У випадку, коли умови були посушливими, частота появи спонтанних гібридів була вищою. В 2007 р. (посушливий) з посіву Tritordeum виділено 5,2 % спонтанних гібридів. У 2008 р. частота їх появи склала 8,7 %, у 2009 р. - 4,1 %.

Популяції виділених спонтанних форм у F2 складають значний інтерес за ознаками зерна: кольором, формою, крупністю, окультуреністю. Добором з АД Tritordeum виділено спонтанний гібрид різновидності Affine. За результатами аналізів 2008-2009 рр. виділений зразок за вмістом каротиноїдів (7,88 мг/кг) перевищував вихідну форму (7,43 мг/кг). Він інтенсивно використовується в гібридизації.

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЙ, СТВОРЕНИХ ЗА УЧАСТЮ ДЖЕРЕЛ ПІДВИЩЕНОГО ВМІСТУ КАРОТИНОЇДІВ ТА ДОБІР ЦІННОГО ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ

Селекційна цінність популяцій F2-9 за господарськими ознаками. Виділено найбільш цінні за комплексом ознак гібридні популяції: Саратовская золотистая / Харківська 41, 01-999 / Radur, 01-1469 / Radur, Radur / Чадо, Sceptrex / Харківська 46, Харківська 23 / Tritordeum, Харківська 27 / Tritordeum. Високою оцінкою за ознаками зерна, характеризувались комбінації Харківська 27 / Radur, 01-1469 / Radur, Sceptrex / Харківська 46, Саратовская золотистая / Харківська 33, серед них було відібрано найбільшу кількість цінних потомств. У 2008 - 2009 рр. у селекційному розсаднику другого року випробовувалось 415 ліній. У результаті всебічної польової оцінки виділено 349 ліній, які аналізувались за мікрометодом (табл. 4).

Таблиця 4 Результати оцінки ліній пшениці твердої ярої за макаронними властивостями залежно від сорту - джерела підвищеного вмісту каротиноїдів, 2008-2009 рр.

Джерело вмісту каротиноїдів	Оцінено ліній, шт.	Колір борошна	Колір тіста
		бали
		2	3	4	5	2	3	4	5
		Виділено ліній, %
Radur	60	58	27	11	4	70	13	13	4
Саратовская золотистая	31	88	12	-	-	88	8	4	-
Tritordeum	258	75	14	9	2	91	5	3	1

Більшу кількість ліній, цінних за кольором борошна і тіста, виділено з популяцій, створених за участю сорту Radur, порівняно з комбінаціями, створеними за участі інших джерел підвищеного вмісту каротиноїдів.

Комплексна характеристика кращих створених ліній. Нами виділено лінії 08-1096 і 08-1075, які поєднують короткий період сходи-колосіння, високу стійкість проти вилягання і формують вищу, відносно стандарту, урожайність (табл. 5).

З гібридної комбінації Харківська 27 / Tritordeum вдалось виділити лінію 08-762, яка має коротший період сходи-колосіння (на 2 доби) і вищу оцінку кольору тіста (5 балів), що свідчить про низьку активність окислювальних ферментів, а також перевищує стандарт за вмістом каротиноїдів на 1,23 мг/кг (табл. 6). Особливо цінною є безоста короткостебельна лінія 08-1096, яка має підвищений вміст каротиноїдів в зерні - 3,36 мг/кг. Лінії 08-763 і 07-2004 перевищують стандарт за всіма елементами структури колоса. Помітно, що для ліній з коротким періодом сходи-колосіння: 08-1096, 08-1075, 08-762, 08-763, 08-764, 07-1970 характерною є вища кількість колосків у колосі від 17,0 до 20,5 шт. порівняно зі стандартом, (14,6 шт.) та їх озерненість від 1,9 до 2,3 шт. (у стандарту 1,7 шт).

Таблиця 5 Господарськи-біологічна характеристика ліній пшениці твердої ярої, створених в результаті внутрішньовидової і віддаленої гібридизації, 2008-2009 рр.

Лінія	Походження	Період сходи-колосіння	Урожайність	Оцінка за мікрометодом	Стійкість проти вилягання
		діб	+ St*	т/га	+ St	бал	+ St	бал	+ St
07-1970	01-1469/Radur	53	-1	3,8	-0,30	4,0	0	8,5	-0,5
07-1937	96-566/Radur	55	+1	3,6	-0,40	3,5	-0,5	8,0	-1,0
07-1983	Radur/X-46	56	+2	3,2	-0,74	5,0	+1,0	7,0	-2,0
07-2004	Sceptrex/X-46	57	+3	3,4	-0,24	4,0	0	7,0	-2,0
08-1096	X-23/Tritordeum	54	0	3,1	+0,45	2,5	-1,5	9,0	0
08-1075	X-23/Tritordeum	54	0	3,5	+0,23	2,5	-1,5	9,0	0
08-762	X-27/Tritordeum	52	-2	3,1	-0,61	5,0	+1,0	7,5	-1,5
08-763	X-27/Tritordeum	52	-2	3,4	-0,06	3,5	-0,5	6,5	-2,5
08-764	X-27/Tritordeum	52	-2	2,8	-0,46	4,0	0	7,0	-2,0
08-1073	X-23/Tritordeum	55	+1	3,5	+0,08	2,5	-1,5	6,0	-3,0
Середнє	-	54	-	3,3	-	3,7	-	7,6	-
НІР005	-	-	1	-	0,31	-	0,4	-	0,8

Примітка: * + до стандарту;

Таблиця 6 Характеристика кращих створених ліній за ознаками продуктивності, стійкості проти вилягання та якості зерна, 2008-2009 рр.

Лінія	Маса зерна з основного колоса, г	Маса 1000 зерен, г	Кількість зерен	Відношення висоти до діаметра другого нижнього міжвузля	Вміст каротиноїдів, мг/кг
			в колосі	в колоску
07-1970	1,3*	38,4	33,8*	1,9*	343	2,45
07-1937	1,2	40,2	30,5*	1,8	395	3,18
07-1983	1,8*	43,8	40,0*	1,9*	317	2,50
07-2004	1,6*	46,2	34,9*	1,9*	321	2,42
08-1096	1,2	32,0	37,8*	2,2*	208*	3,36
08-1075	1,1	34,6	32,2*	2,0*	230*	2,42
08-762	1,5*	42,3	36,1*	2,1*	296	4,64*
08-763	1,7*	46,1	36,6*	2,2*	299	3,55*
08-764	1,8*	44,8	39,8*	2,3*	283*	3,25
08-1073	1,1	36,1	29,2*	2,1*	312	1,64
Середнє	1,4	40,5	35,1	2,0	300	2,94

Примітка. * - перевищення над стандартом достовірне на 0,95 рівні значимості

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення нового наукового завдання з виявлення особливостей створення вихідного матеріалу для селекції пшениці твердої ярої з комплексом цінних господарських ознак шляхом визначення мінливості та взаємозв'язків продуктивності, її елементів, загальної біомаси і частки зерна в ній, стійкості проти вилягання, якості зерна, що забезпечує проведення ефективних доборів та має важливе значення в селекції цієї культури.

1. Виявлено рівень прояву і мінливості ознак структури колоса, величини біомаси та частки зерна в ній, що дає змогу прогнозувати надійність доборів на підвищення продуктивності рослин пшениці твердої ярої. Середній і низький рівень мінливості встановлено за ознаками маса 1000 зерен (V=15,1 %), вихід зерна з рослини (V=15,1 %), вихід зерна з колоса (V=12,3 %), довжина колоса (V=11,2 %), кількість продуктивних пагонів (V=11,0 %), кількість колосків (V=10,6 %), щільність колоса (V=9,6 %), частка маси колоса в масі рослини (V=8,6 %), що передбачає високу ефективність доборів за цими ознаками.

2. Доведено, що гідротермічний режим, який складається у фазі наливу зерна значно впливає на вміст каротиноїдів і активність окислювальних ферментів у зерні. За посушливих умов у більшості вивчених зразків зменшується вміст каротиноїдів і підвищується активність окислювальних ферментів.

3. Зґясовано, що морфологічні та анатомічні ознаки стебла, які пов'язані зі стійкістю проти вилягання мають різний рівень прояву і мінливості. Середній і низький коефіцієнт варіювання встановлено за довжиною верхнього міжвузля (V=13,0 %), діаметром другого нижнього міжвузля (V=11,9 %), висотою рослин (V=8,3 %), показником відношення висоти рослин до діаметра другого нижнього міжвузля (V=14,4 %), товщиною механічної тканини (V=18,8 %), діаметром пучків паренхіми (V=9,5 %), загальною кількістю пучків (V=7,9 %), кількістю пучків склеренхіми (V=10,8 %), кількістю пучків паренхіми (V=9,8 %), кількістю округлих пучків паренхіми (V=14,0 %), кількістю видовжених пучків паренхіми (V=10,1 %). У селекції на підвищення стійкості проти вилягання добір буде ефективний саме за цими ознаками.

4. Округлі судинно-провідні пучки паренхіми відіграють важливу роль у формуванні стійкості проти вилягання середньорослих форм, які характеризуються середнім рівнем стійкості проти вилягання. Варіювання цієї ознаки в межах 10-20 % сприяє виділенню середньорослих, середньостійких проти вилягання генотипів.

5. Виявлено різний ступінь і напрям дії кореляцій між морфометричними, біохімічними та продуктивними ознаками у сортів пшениці твердої ярої, що дає можливість більш обгрунтовано вибудовувати технології селекційного процесу:

- тісний достовірний зв'язок між вмістом каротиноїдів і кольором тіста (r = + 0,621) та відсутність достовірних кореляцій з продуктивністю (r = - 0,025) свідчить про можливість створення в східній частині Лісостепу України високопродуктивних сортів пшениці твердої ярої з високим вмістом каротиноїдів та низькою активністю окислювальних ферментів;

- відсутність достовірних негативних кореляцій між продуктивністю основного колоса і діаметром другого нижнього міжвузля (+ 0,399), а також його анатомічними ознаками (від - 0,309 до + 0,399) свідчить про можливість поєднання в східній частині Лісостепу України стійкості проти вилягання і високої продуктивності в одному генотипові за рахунок розвитку анатомічних ознак стебла і збільшення його діаметра;

- тісний зв'язок між висотою рослин і продуктивністю (до r = + 0,775) та окремими її елементами: (кількістю зерен з основного колоса до + 0,703 та масою 1000 зерен до + 0,434) свідчить про складність створення високопродуктивних короткостеблових сортів у східній частині Лісостепу України;

- достовірні кореляції між продуктивністю і кількістю зерен (r = + 0,812), кількістю колосків (r = + 0,543), масою 1000 зерен (r = + 0,330), свідчать про їх ключову роль у формуванні продуктивності рослин пшениці твердої ярої в східній частині Лісостепу України;

6. У формуванні продуктивності пшениці твердої ярої виявлено важливу роль судинно-провідних пучків паренхіми, які мають меншу мінливість за роками досліджень (V = 9,8 %) та позитивний зв'язок з продуктивністю (r = + 0,289) порівняно з пучками склеренхіми (V = 10,8 %; r = - 0,309);

7. Зав'язуваність гібридних зерен при схрещуванні АД Tritordeum з пшеницею твердою підвищується з 2,9 до 15,0 % при використанні вільного вітрозапилення в комбінаціях де Tritordeum використовували як материнську форму. Прискорення виділення стабільних генотипів забезпечує вирощування двох поколінь гібридів протягом одного року, при висіві насіння воскової стиглості з F1 у вегетаційні посудини.

8. При віддаленій гібридизації пшениці твердої ярої з АД Tritordeum спостерігається чітко виражений реципрокний ефект. Віддалені гібриди, які створені на цитоплазмі пшениці твердої, мають більш розвинені параметри структури основного колоса і комплексу цінних ознак пшениці, тому їх використання є більш доцільним з селекційної точки зору.

9. У першому поколінні внутрішньовидових гібридів успадкування цінних господарських ознак проходить за різними типами. Здебільшого ознаки структури колоса, а також величина загальної біомаси і частини зерна в ній та вміст каротиноїдів успадковуються за типом наддомінування і часткового позитивного домінування, морфологічні ознаки стійкості проти вилягання - за типом депресії і наддомінування, анатомічні ознаки - за типом наддомінування.

10. В F2 внутрішньовидових і віддалених комбінацій проходить інтенсивне розщеплення за усіма вивченими ознаками. Значний вихід рослин, які поєднують комплекс ознак (високу продуктивність колоса, стійкість проти вилягання, вихід зерна з рослини і колоса) був у гібридних комбінаціях 99-200 / Radur, Radur / 99-200, 99-200 / Саратовская золотистая.

11. У АД Tritordeum виявлена значна частота появи спонтанних гібридів (5,2-8,7 %), окремі з них мають цінні ознаки морфотипу і зерна, що становить практичний інтерес для селекції.

12. Встановлено високі донорські властивості сорту Radur за бурштинно-жовтим кольором борошна та продуктів з нього (4-5 балів).

13. Виділено комплексно цінні джерела господарських ознак які поєднують:

- розвинені параметри структури основного колоса: лінія 99-200 - маса зерна з колоса 1,5 г, довжина колоса 6,9 см, кількість колосків 17,4 шт, кількість зерен в колосі 38,2 шт, кількість зерен в колоску 2,2 шт. Лінія 01-730 - маса зерна з колоса 1,4 г, довжина колоса 6,6 см, кількість зерен в колосі 33,3 шт, кількість зерен в колоску 2,1 шт;

- бурштинно-жовтий колір борошна і тіста (4-5 балів) з урожайністю (лінію 05-1064), з стійкістю проти вилягання (сорти Radur, Neodur, AC Melita, Гордеїформе 1741), з продуктивністю основного колоса (сорт Елизаветинська і лінія 03-802), з посухостійкістю (Безенчукська 182);

- високий рівень урожайності і ступінь її пластичності: сорт Прикраса - Ei = 6,93 Ri = 0,73 (Сума рангів 2) і лінія 05-556 - Ei = 6,40 Ri = 0,79 (Сума рангів 2);

- високий вихід зерна і ступінь його пластичності: лінія 05-70 - Ei = 6,17 Ri = 0,62 (Сума рангів 2) і лінія 05-844 - Ei = 5,70 Ri = 0,70 (Сума рангів 2);

14. Створено новий вихідний матеріал за участю АД Tritordeum, зокрема лінію 08-1096, яка поєднує короткий період сходи-колосіння (54 доби) з підвищеним вмістом каротиноїдів (3,36 мг/кг) і білка в зерні (14,54 %), розвиненими параметрами структури колоса. Лінія 08-762 поєднує високий вміст каротиноїдів (4,64 мг/кг) і білка (14,33 %) в зерні з бурштинно-жовтим кольором тіста (5,0 балів), коротким періодом сходи-колосіння (52 діб), лінії 08-763 і 08-764, поєднують короткий період сходи-колосіння (52 доби) з розвиненими ознаками структури колоса і стійкістю проти вилягання на рівні 6,5-7,0 балів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

Використовувати в селекційних програмах пшениці твердої ярої:

за материнську форму пшеницю тверду яру при схрещуванні з АД Tritordeum для кращого розвитку гібридів;

АД Tritordeum як материнську форму для підвищення зав'язуваності при вільному вітрозапиленні;

різноманітний селекційний матеріал, створений за участю АД Tritordeum, в т. ч., лінії 08-1096, 08-762, 08-763 і 08-764, які володіють рядом цінних ознак;

виділені з колекції комплексно цінні сорти: Прикраса, Елизаветинська, Безенчукська 182, Radur, Neodur, AC Melita і Гордеїформе 1741 та лінії: 99-200 і 01-730, 05-1064 03-802, 05-556, 05-70 і 05-844;

- сорт Radur і створені за його участі лінії 07-1983, 07-1970, 07-1958, 07-1937 як донори високоякісного бурштинно-жовтого кольору борошна та продуктів з нього;

анатомічну ознаку другого нижнього міжвузля стебла - кількість округлих судинно-провідних пучків паренхіми для добору стійких проти вилягання, середньорослих форм пшениці твердої ярої.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кабацюра А. А. Мінливість і успадкування вмісту каротиноїдів та активності окислювальних ферментів у сортів та гібридів ярої твердої пшениці / А. А. Кабацюра // Вісник ХНАУ. - Харків, 2008. - № 5. С. 199-205.

2. Кабацюра А. А. Морфолого-анатомічна оцінка вихідного матеріалу ярої твердої пшениці за стійкістю до вилягання в умовах східного Лісостепу України / А. А. Кабацюра // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2008. - № 61 . - С. 35-43.

3. Голік О. В. Створення і добір вихідного матеріалу для селекції ярої твердої пшениці з комплексом господарсько-цінних ознак для умов східного Лісостепу України / О. В. Голік, А. А. Кабацюра // Бюлетень інституту зернового господарства. - 2008. - № 33-34. - С. 71-73. (Частка авторства здобувача - 80 %, особистий внесок здобувача - проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення результатів, оформлення статті).

4. Голік О. В. Селекційна цінність гібридних популяцій ярої твердої пшениці за господасько-цінними ознаками в умовах Східного лісостепу України / О. В. Голік, А. А. Кабацюра // Вісник ХНАУ. - Харків, 2009. - № 4.- С. 6-13. (Частка авторства здобувача - 80 %, особистий внесок здобувача - проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення результатів, оформлення статті).

5. Кабацюра А. А. Характеристика гібридів діалельних схрещувань ярої твердої пшениці за продуктивністю та її елементами в умовах східного Лісостепу України /А. А. Кабацюра // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2009. - № 63. - С. 56-62.

6. Голік О. В. Оцінка вихідного матеріалу ярої твердої пшениці за показниками якості зерна та роль добору батьківських форм у селекції на підвищений вміст каротиноїдів / О. В. Голік, А. А. Кабацюра, В. С. Голік, Л. В. Рогуліна // Селекція і насінництво.- Харків, 2009. - № 97. - С. 145-153. (Частка авторства здобувача - 80 %, особистий внесок здобувача - проведення польових і лабораторних досліджень, статистична обробка результатів, їх узагальнення, оформлення статті).

7. Голик В.С., Селекция яровой твердой пшеницы на качество зерна в Институте растениеводства им. В.Я. Юрьева / Голик В.С., Голик О.В., Диденко С.Ю., Кабацюра А.А. // Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла УААН. - 2007. - № 8. - С. 285-294. (Частка авторства здобувача - 10 %, особистий внесок здобувача - аналіз і узагальнення наукової літератури, проведення окремих лабораторних досліджень).

8. Кабацюра А. А. Гібридизація АД Tritordeum з T. durum та продуктивність гібридів F1-2 в умовах східного Лісостепу України / А. А. Кабацюра, О. А. Задорожна, Л. А. Юшкіна // Фактори експериментальної еволюції організмів. - Київ, 2009. - Т. 6. - С. 308-313. (Частка авторства здобувача - 70 %, особистий внесок здобувача - проведення польових і лабораторних досліджень, узагальнення результатів, оформлення статті).

9. Кабацюра А. А. Використання анатомічного методу для оцінки селекційного матеріалу ярої твердої пшениці за стійкістю до вилягання в умовах східного Лісостепу України / А. А. Кабацюра // Вісник Степу: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів. Кіровоград, 9-11 квітня 2008 р. - Кіровоград, 2008. - № 5. - С. 87-90.

10. Кабацюра А. А. Амфидиплоид Tritordeum: потенциал и использование в селекции яровой твердой пшеницы в условиях восточной Лесостепи Украины / А. А. Кабацюра // Біологія: від молекули до біосфери: Матеріали міжнародної конференції молодих науковців. Харків, 18-21 листопада 2008 р. - Харків, 2008 - С. 187-188.

11. Кабацюра А. А. Особенности анатомии стебля сортов и гибридов яровой твердой пшеницы в связи с продуктивностью в условиях восточной Лесостепи Украины / А. А. Кабацюра // Молодые исследователи - ботанической науке 2009: Материалы международной научно-практической конференции, Гомель, 24-25 сентября 2009 г. - Гомель, 2009. - С. 51-55.

12. Кабацюра А. А. Оценка исходного материала яровой твердой пшеницы по комплексу признаков для селекции в условиях восточной Лесостепи Украины / А. А. Кабацюра, О. В. Голик // Молодежь и инновации - 2009 : Материалы международной научно-практической конференции. г. Горки, 3-5 июня 2009 г. - Горки, 2009. - С. 79-81. (Частка авторства здобувача - 80 %, особистий внесок здобувача - проведення польових і лабораторних досліджень, обробка даних, оформлення статті).

13. Кабацюра А. А. Оцінка адаптивності сортозразків ярої твердої пшениці методом багаторазових строків посіву / А. А. Кабацюра // Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених. Харків, 1-3 липня 2009 р. - Харків, 2009. - С. 42.

Размещено на Allbest.ru