Нектаропродуктивність та морфологічні особливості генофонду виду "Fagopyrum Esculentum"

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НААН УКРАЇНИ

УДК 633.12:631.526.32:581.135.4.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЕНОФОНДУ ВИДУ FAGOPYRUM ESCULENTUM

06.01.05 - селекція і насінництво

ХМЕЛЮК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:доктор сільськогосподарських наук ГОРАШ Олександр Савич, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри селекції, насінництва і генетики сільськогосподарських культур

Офіційні опоненти:доктор біологічних наук, професор, ТАРАНЕНКО Любов Калинівна, Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України, завідувач відділу селекції

кандидат сільськогосподарських наук КЛИМЧУК Олександр Васильович, Вінницький національний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва та технологій

Захист відбудеться ”06” липня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 в Інституті цукрових буряків Національної академії аграрних наук України за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, тел. 275-50-00.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків Національної академії аграрних наук України за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.

Автореферат розісланий ”04” червня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої радиЛ.І. Сторожик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Значний вклад у дослідну справу культури гречки внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: Алексеєва О.С., Тараненко Л.К., Кротов А.С., Фесенко М.В., Роїк М.В., Єлагін І.М., Зауралов О.А., Горіна Е.Д., Копелькієвський Г.В., Білоножко В.Я., Гораш О.С., Рарок В.А., Chang T. T., Kreft I., Ohnishi O. та інші.

Актуальність теми. У комплексі заходів, направлених на підвищення продуктивності гречки, в тому числі й нектарної, провідна роль належить селекції. Прогрес селекції, всі важливі її досягнення безпосередньо пов'язані з видовим різноманіттям, наявністю вихідного матеріалу за широким набором важливих ознак.

Одними із факторів, які забезпечують суттєвий вплив на формування врожайності, є показники структури нектаропродуктивності. Тому перед селекцією стоїть завдання оцінити вихідний матеріал за елементами нектаропродуктивності на основі існуючого банку генетичних джерел та донорів для використання їх в селекційних програмах по створенню високопродуктивних сортів гречки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили відповідно з державною бюджетною темою ”Колекція світового генофонду гречки роду Fagopyrum Mill” та тематичними планами Науково-дослідного інституту круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету (номер державної реєстрації 0105U001789).

Мета і завдання дослідження. Мета полягала у встановленні загальнобіологічних особливостей нектаропродуктивності генофонду гречки, виділенні із колекції світового генофонду роду Fagopyrum генджерел та донорів високої нектарної продуктивності. Для досягнення мети було поставлено ряд завдань:

– визначити рівень нектаропродуктивності сортового генофонду гречки;

– встановити загальнобіологічну закономірність нектаропродуктивності рослин гречки;

– оцінити зернову продуктивність сортів гречки у залежності від рівня нектаропродуктивності;

– дослідити зв'язок нектаропродуктивності рослин з їх морфо-біологічними ознаками;

– узагальнити результати дослідження і виділити генджерела високої нектаропродуктивності рослин гречки для покращення існуючих та створення нових сортів з високою нектаропродуктивністю.

Об'єкт дослідження - селекційні сорти гречки колекції світового генофонду роду Fagopyrum.

Предмет дослідження - нектарна та зернова продуктивність, показники морфологічної будови рослин селекційних сортів гречки виду Fagopyrum esculentum.

Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Загальнонаукові методи: експерименту - для дослідження об'єкту та процесів, що відбуваються в ньому; аналізу - за допомогою якого досліджуваний об'єкт розчленовувався на складові з метою більш детального вивчення; синтезу - з метою поєднання розчленованих та проаналізованих частин в єдине ціле.

Спеціальні методи: візуальний - для реєстрації фенологічних фаз; вимірювально-ваговий - для аналізу пробних снопів за морфологічними показниками; хімічний - для визначення сумарної кількості цукрів у нектарі квіток гречки; розрахунковий - для визначення нектаропродуктивності однієї рослини гречки та визначення площі листкової поверхні; порівняльний - для встановлення відхилень та співставлення варіантів; математично-статистичний - для оцінки достовірності отриманих експериментальних даних, характеристики розподілу сортів колекції, виявлення залежності між показниками.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлені біологічні особливості нектаропродуктивності генофонду гречки за елементами її структури дозволили провести його класифікацію за рівнем нектаропродуктивності, визначити фактори її підвищення технологічними методами. Виявлені генетичні джерела високої нектаропродуктивності для використання їх у селекційних програмах по створенню високопродуктивних сортів гречки.

Практичне значення одержаних результатів. Наукова інформація направлена на підвищення ефективності селекційної роботи по створенню високоврожайних сортів гречки з підвищеною нектарною продуктивністю.

Виділені сорти, зокрема: Вікторія, Зеленоквіткова 90, Приморська 7, Mangan, Bednaja та Erkeja, як генджерела високої нектаропродуктивності, використовуються у наукових програмах і залучені у селекційні процеси Науково-дослідного інституту круп'яних культур ПДАТУ та Уманського державного аграрного університету.

Вище відзначені сорти передані на довготривале зберігання до Національного центру генетичних ресурсів України.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено огляд вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертаційної роботи; обґрунтовано напрямки та розроблено програму дослідження; проведено польові та лабораторні дослідження; узагальнено та проведено статистичний аналіз отриманих експериментальних даних; сформульовано висновки та рекомендації для селекційної практики; підготовлено до друку дисертацію.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (Умань, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції присвяченій 35-річчю Науково-дослідного інституту круп'яних культур та 82-річчю з дня народження відомого селекціонера, засновника НДІКК Алексеєвої О.С. (Кам'янець-Подільський, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ”Селекція ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення та перспективи” присвяченій 100-річчю Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (Харків, 2008 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Подільського державного аграрно-технічного університету (Кам'янець-Подільський, 2005-2009 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано чотири статті, в тому числі, чотири у наукових фахових виданнях, дві тези: всеукраїнської та міжнародної конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 207 сторінках машинописного тексту і включає 30 таблиць, 23 рисунки. Робота складається з вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій для селекційної практики, списку використаних джерел (222 джерела, у тому числі 33 іноземною мовою), додатків, де розміщено: 34 таблиці та 2 довідки про впровадження результатів досліджень.

ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури

Проведено аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених в області біології культури гречки та її нектарної та зернової продуктивності. Визначено і обґрунтовано перспективні напрями досліджень.

Умови, матеріал та методика дослідження

Дослідження проводили в 2005-2008 роках у Науково-дослідному інституті круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету. Досліди закладали в селекційній сівозміні дослідного поля, що розміщене в південній Лісостеповій частині Хмельницької області, яка за теплозабезпеченністю та ступенем зволоженості протягом вегетаційного періоду відноситься до теплого агрокліматичного району.

Клімат зони, де проводились дослідження, помірно-континентальний з м'якою зимою та досить теплим вологим літом. Опадів достатньо, в середньому за рік випадає 572 мм, 70-80 % з них припадає на теплий період року. Середньорічна багаторічна температура повітря складає 7,6^оС. Вегетаційний період становить 190-210 діб. Погодні умови вегетаційного періоду років дослідження коливались і мали вплив на проходження етапів органогенезу та формування елементів нектарної та зернової продуктивності.

Експериментальну роботу виконано шляхом проведення польових і лабораторних досліджень.

В якості матеріалу для вивчення і формування колекції було використано 126 зразків селекційних сортів гречки колекції світового генофонду роду Fagopyrum Mill Науково-дослідного інституту круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету різного походження - української, російської, білоруської селекції та країн далекого зарубіжжя.

Колекція вивчалась протягом 2005-2007 років в умовах екранної ізоляції, створеної за допомогою тетраплоїдної форми гречки, методика якої запропонована Е.Д. Неттевичем, Н.В. Фесенко та О.С. Алексеєвою. Ширина екранних смуг складала 14 м. Колекція висівалась за принципом колекційного розсадника касетною сівалкою СКС-6-10 на 4-рядкових ділянках (1,5 м Ч 1,8 м) облікова площа яких становить 2,7 м². Спосіб сівби - широкорядний із шириною міжрядь 0,45 м та нормою висіву 50 схожих зерен на 1 п.м.

Обліки, спостереження та аналізи проводили згідно загальноприйнятих методик: зернову продуктивність рослин сортів колекційного розсадника (маса плодів з рослини) визначали зважуванням всіх виповнених зерен з рослини в грамах на 1 рослину; нектаропродуктивність визначали за сумарною кількістю цукрів у нектарі 1 квітки та рослини вцілому. Відбір проб нектару проводився в період масового цвітіння гречки за оптимальних погодних умов (температура повітря 20-22^оС, відносна вологість 60-65 %); відбір проб нектару проводили методом змиву його з квіток, що запропонований Г. Боньє та удосконалений Е.К. Левенцовою, Г.В. Копелькієвським, Г.М. Русаковою, І.С. Тіменською, Е.Г. Чепіком; сумарну кількість цукрів визначали напівмікрометодом, запропонованим Дюбайсом із співробітниками та описаним Б.П. Плешковим фотометричним методом за допомогою приладу ФЕК-М; потенційний медозбір з 1 га визначали з розрахунку густоти стояння рослин 1,2 млн. шт./га та 80 %-му вмісті цукрів у медові; загальну вологість ґрунту та запас продуктивної вологи (води) в метровому шарі ґрунту визначали за методикою запропонованою А.А. Роде.

Оцінку виділеного селекційного матеріалу проводили протягом 2006-2008 років в умовах екранної ізоляції. Спосіб сівби широкорядний із шириною міжрядь 0,45 м. Норма висіву - 50 шт. схожих зерен на 1 п.м. Облікова площа ділянок становить 25 м². Повторність чотириразова. Облік урожаю проводили методом суцільного поділянкового обмолоту комбайном ”Sampo 500”, врожайність доводили до 100%-вої чистоти та стандартної вологості - 14 % за методикою запропонованою В.Ф. Мойсейченко та В.О. Єщенко.

Отримані експериментальні дані аналізувались методами математичної статистики з використанням персонального комп'ютера із застосуванням спеціальних пакетів програм MO Excel 2003 та Statistica 6.0 в середовищі Windows.

Нектаропродуктивність колекції селекційних сортів гречки

Формування нектаропродуктивності рослин за складовими її елементами. Встановлено, що продуктивність, посіву є функцією двох величин: кількості рослин на одиниці площі та продуктивності однієї рослини. Аналогічно нектаропродуктивність однієї рослини формується за рахунок кількості виділеного однією квіткою нектару та кількості квіток, що розцвіли на рослині.

Нектаропродуктивність квіток. Найбільшою нектаропродуктивністю квіток протягом 2005-2007 років дослідження характеризувався сорт Mangan (1587). Так, у 2005 році даний показник був 0,1424 мг/кв., що більше за середнє на 0,0257 мг/кв., за мінімальний показник на 0,0533 мг/кв.; у 2006 році - 0,1349 мг/кв., що більше за середнє на 0,0245 мг/кв., за мінімальний показник на 0,0507 мг/кв.; у 2007 році - 0,1471 мг/кв., що більше за середнє на 0,0301 мг/кв., за мінімальний показник на 0,0579 мг/кв. В межах статистичної похибки знаходилась різниця даного сорту від сорту Зеленоквіткова 90, нектаропродуктивність квіток якого становить 0,1400 мг/кв.

Кількість квіток. Найбільшою кількістю квіток відзначився сорт Зеленоквіткова 90 (1514) - 1088 шт., що на 163 квітки більше, порівняно із середнім показником, який становить 925 шт. Найменшу кількість квіток мав сорт Юйлін (1611) - 740 шт., що на 185 шт. менше порівняно з середнім показником.

Класифікація сортів гречки за ознакою нектаропродуктивності. Встановлено, що ознака нектаропродуктивності характеризується біологічними особливостями сорту і є генетичнообумовленою. У більшості сортів гречки ознака нектаропродуктивності за роками залишається стабільною.

Найвищою нектаропродуктивністю характеризується сорт Зеленоквіткова 90 (1514) - 152,40 мг/росл. або 228,60 кг/га потенційного медозбору, що на 45,96 мг/росл. більше порівняно із середнім показником, який становить 106,04 мг/росл. Крім того, нами виявлено ряд сортів, які не відрізнялись за НІР₀₅ від сорту з максимальним проявом ознаки, зокрема це сорти: Mangan (1587) - 151,80 мг/росл., Приморська 7 (1609) - 150,94 мг/росл., Erkeja (1588) - 144,81 мг/росл., Bednaja (1589) - 144,78 мг/росл., Вікторія (1500) - 142,82 мг/росл., що відповідає потенційному медозбору в 206,31-227,70 кг/га.

Найменшою нектарною продуктивністю характеризувався сорт Слов'янка (1531) - 67,04 мг/рос, що відповідає потенційному медозбору у 100,56 кг/га. Порівняно з середнім показником даний сорт мав нижчу нектаропродуктивність на 39,40 мг/росл. Не істотно відрізнялись від сорту Слов'янка (1531) сорти: Абос (1607) - 71,98 мг/росл., Детермінант 1 (1534) - 73,45 мг/росл., Сибірка (1618) - 76,04 мг/росл., Юйлін (1611) - 80,15 мг/росл. та Селена (1506) - 80,66 мг/росл., що відповідає медозбору 107,97-120,99 кг/га.

Виходячи із результатів нашого спостереження, що підтверджуються статистичною обробкою даних, колекцію селекційних сортів гречки можна класифікувати за нектаропродуктивністю з наступною градацією ознаки:

ь до 80 мг/росл. - дуже низька,

ь більше 80-100 мг/росл. включно - низька,

ь більше 100-120 мг/росл. включно - середня,

ь більше 120-140 мг/росл. включно - висока,

ь більше 140 мг/росл. - дуже висока.

Розподіл колекції сортів гречки, що вивчались, згідно запропонованої нами класифікації за нектаропродуктивністю наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика колекції сортів гречки за нектаропродуктивністю рослин згідно із запропонованою класифікацією

Група нектаропродуктивності, мг/росл.	Кількість сортів, шт.	Частка, %	Середнє, мг/росл.
дуже низька	< 80]	4	3,17	72,13
низька	(80-100]	38	30,16	92,50
середня	(100-120]	66	52,38	109,05
висока	(120-140]	12	9,52	126,95
дуже висока	(140<	6	4,77	147,93

Найбільша кількість сортів ввійшла в групу із середньою нектаропродуктивністю, яка налічує 66 сортів і складає 52,38 %, наприклад, Argente (1584) - 108,56, Лада (1503) - 108,71, Luba (1620) - 109,11 мг/росл. та ін. Дещо менш чисельною є група із низькою нектаропродуктивністю, у яку ввійшло 38 сортів колекції (30,16 %), зокрема, Волма (1583) - 91,43, Гілея (1625) - 92,64, Pira (1578) - 92,79 мг/росл. та ін.

У досліджуваній нами колекції високу нектаропродуктивність мали 12 сортів (або 9,5 % колекції): Кетавасе (1610) - 120,06 мг/росл., Комета (1615) - 120,97 мг/росл., Тройка (1544) - 121,04 мг/росл., Скоростигла 81 (1541) - 121,34 мг/росл., Spacinska (1590) - 121,98 мг/росл., Анка (1606) - 122,91 мг/росл., Космея (1511) - 123,07 мг/росл., Ореста (1569) - 126,94 мг/росл., Shuba (1593) - 132,78 мг/росл., Диметра (1550) - 136,39 мг/росл., Аеліта (1502) - 137,54 мг/росл., Ізумруд (1511) - 138,37 мг/росл.

Найменш чисельними є класи, які мають дуже низьку або дуже високу нектаропродуктивність. Так, до групи сортів з дуже низькою нектаропродуктивністю відносяться сорти: Слов'янка (1531) - 67,04 мг/росл., Абос (1607) - 71,98 мг/росл., Детермінант-1 (1534) - 73,45 мг/росл. та Сибірка (1618) - 76,04 мг/росл. З дуже високою нектарною продуктивністю: Вікторія (1500) - 142,82 мг/росл., Bednaja (1589) - 144,78 мг/росл., Erkeja (1588) - 144,81 мг/росл., Приморська 7 (1609) - 150,94 мг/росл., Mangan (1587) - 151,80 мг/росл. та Зеленоквіткова 90 (1514) - 152,40 мг/росл.

Порівняльним аналізом групи сортів дуже високої нектаропродуктивності нами встановлено наступне: в межах групи не істотно відрізняються між собою сорти: Зеленоквіткова 90 (1514), Mangan (1587) та Приморська 7 (1609), тоді як всі вони мають істотну різницю з всіма іншими сортами даної групи; сорти Erkeja (1588), Bednaja (1589) та Вікторія (1500) не мали істотної різниці між собою, але істотно відрізнялись від всіх інших сортів групи. Така закономірність нами виявлена протягом всіх років проведення дослідження. гречка нектаропродуктивність селекційний

Загальна біологічна закономірність нектаропродуктивності рослин гречки. Біологічна закономірність полягає у тому, що нектаропродуктивність рослин гречки є функцією двох складових: нектаропродуктивності квітки та кількості квіток на рослині. Результати регресійного аналізу залежності нектаропродуктивності рослини від нектаропродуктивності квітки та кількості квіток свідчать, що між ними існує тісний зв'язок R_y•xz=0,99.

Достовірність якого на довірчому рівні р<0,00 підтверджена значенням критерію F, який складає F_факт=13484, що значно перевищує теоретичне (F_теор=2,123). Відповідно впливові ознаки нектарна продуктивність квітки та їх кількість обумовлюють у рослини її нектаропродуктивність. Зв'язок характеризується як прямолінійний і підпорядкований встановленому рівнянню регресії:

Нр = -107,754 + 936,095 Ч Нкв + 0,115ЧКкв , де

Нр - нектаропродуктивність рослини, мг/росл.;

Нкв - нектаропродуктивність квітки, мг/кв.;

Ккв - кількість квіток, шт.

Загальна біологічна закономірність нектаропродуктивності рослин гречки реалізується за певних зовнішніх умов. Ці умови, як правило, залежать від некерованих факторів навколишнього середовища, зокрема: кількості опадів, температури повітря, вологості, тривалості світлового дня та інших. За таких впливів формується запас продуктивної вологи ґрунту.

Так нами одночасно з відбором проб нектару визначався запас продуктивної вологи в ґрунті.

Як свідчать отримані експериментальні дані запас продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту в момент відбору проб нектару за роки проведення дослідження був не однаковим. Найбільшим запас продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту був у 2007 році - 174,5 мм.

Дещо меншим він був у 2005 році - 155,7 мм. Найменшим запас продуктивної вологи був у 2006 році і становив 113,9 мм.

Як свідчать результати дисперсійного аналізу, має місце вплив даного фактора на нектаропродуктивність рослин. Так сила впливу становила близько 29 %, достовірність якого підтверджена критерієм F_факт=10463,41, що значно перевищує теоретичне значення критерію F.

Нектаропродуктивність сорту також залежить від його особливостей і на 59 % сформована генотипом, критерій F_факт=341,9, що більше за теоретичне значення критерію F.

Крім того нами встановлено вплив взаємодії факторів, частка якого якого становить 10,5 %, F_факт=341,9>F_теор. Вплив інших факторів, які нами не вивчались, складає 1,6 %.

Отже, загальна біологічна закономірність нектаропродуктивності рослин є функцією двох складових: нектаропродуктивності квітки та їх кількості на рослині. Біля 98 % змін залежного показника зумовлено зміною незалежних факторів.

Нектаропродуктивність рослин гречки є сортовою ознакою, яка детермінована генетично, вплив генотипу складає 59,0 %. Реалізація біологічного потенціалу на 28,9 % залежить від запасу продуктивної вологи в ґрунті.

Формування урожаю гречки у залежності від нектаропродуктивності рослин

Вплив нектаропродуктивності на озерненість рослини. У результаті проведеного кореляційного аналізу встановлено зв'язок між нектаропродуктивністю квітки та кількістю плодів на рослині (до загальної кількості плодів, крім виповнених плодів включено число не виповнених). Коефіцієнт кореляції складає r=0,64±0,07. залежність характеризується як прямолінійна.

Така залежність зумовлена ентомофільністю культури. Оскільки більш багате виділення нектару є засобом приваблення більшої кількості бджіл, які в свою чергу забезпечують запилення квіток і, як наслідок, утворення більшої кількості плодів.

У гречки процес плодоутворення відбувається одночасно з збереженням та активним ростом вегетативних органів в умовах конкуренції за пластичні речовини - асиміляти. Чим активніше у генеративний період відбувається ріст вегетативних органів, тим більша частина асимілятів, основним джерелом яких є процес фотосинтезу, використовується для забезпечення ростових процесів, менша частина для формування і наливу плодів. Такий характер розподілу пластичних речовин пов'язаний з більш високою атрагуючою здатністю і об'ємом (кількістю) меристематичних тканин вегетативних органів порівняно з плодами.

Кількість виповнених плодів на рослині в середньому за 2005-2007 роки змінювалась від 39 шт. у сорту Panda (1602) до 180 шт. у сорту Зеленоквіткова 90 (1514). Середній показник складає 86 шт. виповнених плодів на рослині.

Найбільшою кількістю виповнених плодів на рослині характеризувались сорти Зеленоквіткова 90 (1514) - 180 шт. та Приморська 7 (1609) - 176 шт., які не мають істотної різниці між собою, але відрізняються від всіх інших сортів: Mangan (1587) - 151 шт., Вікторія (1500) - 153 шт., Аеліта (1502) - 154 шт. та Ізумруд (1608) - 157 шт.

Результати проведеного кореляційного аналізу свідчать, що кількість виповнених плодів має дуже тісний зв'язок із загальною кількістю плодів на рослині, що зав'язались, тобто виповнених і не виповнених. Коефіцієнт кореляції складає r=0,96±0,02.

Така біологічна закономірність пов'язана з тим, що збільшене плодоутворення підвищує атрагуючу здатність генеративної функції. І, як наслідок, відбувається перерозподіл асимілятів, ростові процеси вегетативних органів сповільнюються.

Крім того, фонд пластичних речовин поповнюється за рахунок реутилізації тимчасово депонованої їх частини у вегетативних органах, а також речовинами, що транспортуються з органів, які завершили свій життєвий цикл.

Отже, детермінація озерненості, або іншими словами, репродуктивна здатність квітки гречки у забезпеченні формування урожайності, зумовлюється її нектаропродуктивністю: r²=41 %.

Взаємозв'язок нектаропродуктивності та маси 1000 зерен. Поряд із кількістю плодів рослини однією із складових зернової продуктивності є маса зернівки, часто даний показник аналізують за даними маси 1000 зерен.

Маса 1000 зерен у сортів гречки в середньому за 2005-2007 роки була різною. Найменшим значенням показника характеризується сорт Черкаська (1619) - 20,73 г, найбільшим у сорту Noheja (1595) - 34,42 г. Варіаційний розмах склав 13,69 г. В межах колекції середній показник становить 26,23 г, що на 5,50 г більше мінімального та на 8,19 г менше максимального значення.

Проте, відповідно теми дисертаційного дослідження та поставленої мети необхідно відзначити, що нектаропродуктивність квітки ніякою мірою не впливає на масу 1000 виповнених зерен. Крім того не виявлено кореляційного зв'язку даного показника і з нектаропродуктивністю рослин.

Взаємообумовленість нектаропродуктивності та маси зерен з рослини гречки. Експериментальні дані свідчать, що маса зерен з рослини в середньому за 2005-2007 роки коливалась від 0,99 г у сорту Детермінант 1 (1534) до 4,24 г у сорту Ізумруд (1608). Таким чином, варіаційний розмах склав 3,25 г на рослину. Середній показник по колекції склав 2,22 г.

Найбільш високу врожайність, понад 3 г на рослину мали сорти: Іванна (1529) - 3,02 г, Кетавасе (1610) - 3,08 г, Spacinska (1590) - 3,11 г, Shuba (1593) - 3,18 г, Надія (1614) - 3,21 г, Bednaja (1589) - 3,44 г, Erkeja (1588) - 3,49 г, Mangan (1587) - 3,60 г, Аеліта (1502) - 3,73 г, Приморська-7 (1609) - 3,96 г, Зеленоквіткова-90 (1514) - 4,17 г, Вікторія (1500) - 4,23 г та Ізумруд (1608) - 4,24 г. Що в перерахунку на 1 га, при густоті стояння рослин 1,1 млн.шт./га, відповідає урожайності 3,32-4,66 т/га.

Як нами вже відзначалось зернова продуктивність рослини є функцією двох складових: кількості зерен на рослині та маси зернівки або маси 1000 зерен.

Результати кореляційного аналізу свідчать, що даний показник перебуває в дуже тісному зв'язку з складовими зернової продуктивності рослини R_y•xz=0,99, залежність характеризується як прямолінійна і підпорядкована рівнянню:

В=-1,8152+0,07191ЧМ+0,02507ЧКвП, де

В - маса зерна з рослини, г;

М - маса 1000 зерен, г;

КвП - кількість виповнених зерен на рослині, шт.

Біологічний потенціал зернової продуктивності культури гречки може бути реалізований лише за умови забезпечення запилення бджолами, засобом приваблення для яких є нектар, що виділяється квітками.

Нектаропродуктивність квітки та рослини в цілому має вплив на зернову продуктивність рослини. Так, коефіцієнт кореляції між нектаропродуктивністю квітки та масою зерна з рослини складає r=0,69±0,06, між нектаропродуктивністю рослини та масою зерна з рослини складає r=0,87±0,04.

Для узагальнення вищевикладених біологічних закономірностей зроблено кластерний аналіз ознак нектарної та зернової продуктивності рослин гречки, та їх складових.

Для побудови дендрограми нами використано простий зв'язок (Single linkage), в якості одиниці відстані - зв'язок між ними, що визначається як L=1-Pearson r. З рисунка 3 видно, що найбільш пов'язаними (найменша відстань) є показники озерненості рослин: загальна кількість зерен та кількість виповнених зерен L=0,40.

Дещо більша відстань між кількістю виповнених зерен та їх масою - L=0,40. Нектаропродуктивність рослини має найменшу відстань з масою зерен з рослини L=0,13, дещо більшу, хоча і невелику, з показниками озерненості, кількістю квіток та нектаропродуктивності квітки L=0,18-0,21. Показник кількості квіток має найменшу відстань з масою зерен з рослини, що складає L=0,29.

Нектаропродуктивність квітки має найменшу відстань з нектаропродуктивністю рослини L=0,20, дещо більша вона з масою зерен та показниками озерненості L=0,31-36. Показник маси 1000 зерен є найбільш віддаленим від усіх інших показників, що розглядались, L=1,02-1,38, тобто характер його мінливості відмінний від змін даних показників.

Таким чином, формування урожайності рослин гречки у взаємозв'язку з їх нектаропродуктивністю характеризується такими закономірностями: кількість плодів на рослині значною мірою залежить від нектаропродуктивності квітки та рослини вцілому; маса 1000 зерен ніяким чином не корелює із показниками нектарної продуктивності рослин; нектаропродуктивність квітки та рослини вцілому мають вплив на масу плодів з рослини.

Залежність нектаропродуктивності рослин гречки від параметрів морфологічних ознак та характеристика високонектаропродуктивних генджерел

З метою дотримання ”правила єдиної відміни” та виключення впливу генотипу, аналіз взаємозв'язку нектаропродуктивності рослини з її морфологічною будовою був проведений на популяції сорту Вікторія (вибірка становить 200 рослин), який характеризується високою пластичністю та використовується в якості стандарту у Науково-дослідному інституті круп'яних культур Подільського державного аграрно-технічного університету.

Взаємозв'язок нектаропродуктивності з морфологічними ознаками рослин. Нектаропродуктивність рослини значною мірою залежить від кількості квіток, що квітують на рослині. Отже залежить від морфологічної будови рослини.

Кореляційний аналіз проведений на популяції сорту Вікторія свідчить, що між кількістю квіток та кількістю суцвіть рослини існує тісний кореляційний зв'язок. Коефіцієнт кореляції становить r=0,94±0,02. 88 % змін залежної величини - кількості квіток зумовлено зміною кількості суцвіть на рослині. Залежність характеризується як прямолінійна. Крім того, нами встановлено тісний зв'язок між кількістю квіток та кількістю пагонів на рослині, r=0,77±0,05.

В свою чергу кількість суцвіть на рослині значною мірою залежить від кількості бічних пагонів. Коефіцієнт кореляції свідчить про наявність тісного зв'язку між даними ознаками, r=0,95±0,02. Зв'язок характеризується як прямолінійний. Також існує тісний зв'язок між кількістю суцвіть та кількістю пагонів першого порядку, r=0,70±0,05.

Крім того нами встановлено тісний зв'язок нектаропродуктивності рослини з кількістю суцвіть на ній r=0,86±0,04.

Загальна кількість пагонів, близько 67 %, формувалась за рахунок пагонів першого порядку. Частка пагонів другого порядку в загальній кількості складає близько 30 %. Частка пагонів третього порядку в загальній кількості пагонів була ще меншою і складає близько 3 %.

Нами встановлено тісний кореляційний зв'язок між загальною кількістю пагонів на рослині та кількістю пагонів першого і другого порядків, коефіцієнти кореляції відповідно складають r=0,83±0,04 та r=0,78±0,04. Зв'язок загальної кількості пагонів на рослині з кількістю пагонів третього порядку був помірним, коефіцієнт кореляції складає r=0,46±0,06.

Результати кореляційного аналізу свідчать про тісний зв'язок кількості вузлів у зоні гілкування стебла та кількістю пагонів першого порядку на рослині r=0,98±0,02 та із загальною кількістю пагонів на рослині r=0,78±0,06.

Вцілому кількість вузлів у зоні гілкування стебла рослин сорту Вікторія змінювалась від 3 шт. до 8 шт. Середній показник склав 5,28 шт. Кількість вузлів у зоні гілкування стебла є генетично детермінованою ознакою і визначає потенційну кількість пагонів першого порядку. Збільшення кількості пагонів першого порядку призведе до збільшення пагонів другого порядку і так далі. Отже, ознака кількості вузлів у зоні гілкування стебла визначає габітус (архітектоніку) рослини.

Із показаних вище результатів аналізів та закономірностей витікає, що кількість нектару, виділеного рослиною, залежить від кількості квіток, яка, в свою чергу, залежить від кількості суцвіть. Встановлено, що кількість суцвіть залежить від кількості пагонів, відповідно кількість яких залежить від кількості вузлів у зоні гілкування стебла рослин гречки.

Відомо, що структура популяції гречки за однією з ознак неоднорідна. Але завжди рослини чітко диференціюють між собою за величиною зони гілкування стебла.

Популяція сорту Вікторія за ознакою кількості вузлів складається з 6 морфотипів. Частка кожного морфотипу в структурі популяції була неоднаковою. Так, найбільш чисельним був представлений морфотип з 5 вузлами частка якого склала 38 %. Як у бік збільшення, так і у бік зменшення числа вузлів частка зменшувалась. Крайні варіанти з проявом ознаки 3 шт. та 8 шт. вузлів у зоні гілкування стебла представлені відповідно 4 та 3 рослинами, що загалом становить 3 % (табл. 2).

Нектаропродуктивність кожного морфотипу виявилась не однаковою. Так, з найбільшою нектарною продуктивністю виявився морфотип із 8 шт. вузлами, середній показник якого складає 182,46±4,94 мг/росл. По мірі зменшення числа вузлів зменшувалась і нектаропродуктивність, найменшою нектарною продуктивністю відзначився морфотип із 3 вузлами, середній показник якого складає 104,11±6,54 мг/росл.

Таблиця 2

Нектаропродуктивність популяції гречки у взаємозв'язку з кількістю вузлів у зоні гілкування стебла

Число вузлів у зоні гілкування стебла, шт.	Кількість морфотипів у популяції	Сукупна нектаропродуктивність	Середня нектаропродуктивність, мг/росл.
	шт.	%	мг	%
3	5	3	520,53	2	104,11±6,54
4	37	18	4418,70	15	119,42±2,66
5	74	36	10060,96	36	135,96±1,35
6	67	34	10169,00	37	151,78±1,56
7	14	7	2366,50	8	169,04±2,05
8	3	2	547,38	2	182,46±4,94
Разом	200	100	28083,06	100	-

Результат кореляційного аналізу свідчить, що між нектаропродуктивністю морфотипу та числом вузлів у зоні гілкування стебла існує дуже тісний зв'язок, r=0,98±0,02.

Внесок кожного морфотипу у сукупну нектаропродуктивність популяції неоднаковий і змінювався аналогічно зміні частки морфотипу у загальній сукупності. Найбільш вагомий внесок у сукупну нектаропродуктивність популяції мають морфотипи з 5 шт. та 6 шт. вузлами у зоні гілкування стебла, що відповідно складає 10060,96 мг та 10169,00 мг, частка яких у сукупній нектаропродуктивності популяції вцілому складає 70 %. Попри те, що середня нектаропродуктивність морфотипів із 8 шт. вузлами зони гілкування була найбільшою, вони не сформували найбільшої групової нектаропродуктивності. Оскільки їх частка в структурі популяції є незначною - 3 рослини або 2 %. Так само незначним внеском у нектаропродуктивність популяції відзначився морфотип із 3 шт. вузлами, вклад яких складає 520,53 мг або 2 %.

За результатами кореляційного аналізу залежності сукупної нектаропродуктивністі популяції гречки від її структури за числом вузлів у зоні гілкування встановлено кореляційне відношення, яке складає R=0,97±0,02. Залежність характеризується як криволінійна і підпорядкована рівнянню другого порядку.

Отже, нектаропродуктивність популяції більшою мірою залежить від кількісного складу окремих груп морфотипів за ознакою кількості вузлів у зоні гілкування стебла, ніж від нектаропродуктивності морфотипу.

Знання характеру варіювання ознак необхідне для підбору вихідного матеріалу за ознаками-індикаторами; оцінки можливості поєднання їх в одному організмі.

Для узагальнення вищевикладеного та побудови моделі взаємозв'язків ми використали метод кореляційних плеяд, в основу якого покладено той факт, що ознаки зв'язані кореляціями не хаотично, а утворюють групи. Ознаки однієї групи сильніше зв'язані між собою ніж із ознаками інших груп. Такі групи називаються конгрегаціями (плеядами) в середині яких є ознака-індикатор, яка у середньому сильніше всіх зв'язана з іншими ознаками своєї групи.

Для більш детального аналізу розглянемо утворення та структуру кореляційних плеяд на значущих (віхових) рівнях зв'язку, зокрема: r<0,8, 0,8<r<0,9 та r>0,9.

На рівні зв'язку r<0,8 всі ознаки утворюють єдину кореляційну плеяду. Ознакою-індикатором на даному рівні, яка у середньому має найбільш сильні зв'язки, виступає кількість вузлів у зоні гілкування стебла.

Підвищивши мінімальний рівень зв'язку до r>0,9 можна спостерігати утворення двох плеяд.

Перша, потужність якої складає G=3, ознак морфологічної будови рослин гречки, що визначають ступінь гілкування: кількість вузлів у зоні гілкування стебла, кількість пагонів 1-го порядку та кількість пагонів 2-го порядку. Міцність плеяди становить D=0,945, що є достатньо високим показником. Ознакою-індикатором даної плеяди виступає ознака кількості вузлів у зоні гілкування стебла.

Друга, з потужністю G=4, до якої ввійшли ознаки: загальна кількість пагонів, кількість суцвіть, кількість квіток та нектаропродуктивність рослини. Міцність даної плеяди становить D=0,933, що менше на 0,012 в порівнянні із першою. Ознака-індикатор даної плеяди - загальна кількість пагонів на рослині.

Враховуючи результати використаних кореляційного аналізу та методу кореляційних плеяд можна зробити висновок. Що для підбору вихідного матеріалу для селекції гречки на нектаропродуктивність окрім безпосередньо показника нектаропродуктивності рослин (для визначення величини якого необхідно провести ряд польових та лабораторних дослідження, що потребує додаткових затрат ресурсів: матеріальних та трудових), можна використати як ознаку-індикатор кількість вузлів у зоні гілкування стебла, що є визначальним у формуванні габітусу рослини.

Таким чином, найважливішим морфобіологічним показником рослини гречки у взаємозв'язку з її нектаропродуктивністю є генетично детермінована ознака кількості вузлів у зоні гілкування стебла. Від кількості вузлів у зоні гілкування стебла залежить кількість пагонів першого порядку. В свою чергу, від кількості пагонів першого порядку залежить кількість пагонів другого порядку і т.д. Кількість бічних пагонів визначає кількість суцвіть, а від так і кількість квіток, які є функціональним органом, що виділяє нектар.

Господарсько-біологічна характеристика виявленого селекційного матеріалу за ознакою нектаропродуктивності. За результатами проведених польових та лабораторних дослідження, статистичних обчислень виявлено генджерела, які можна використати в якості вихідного матеріалу для виведення нових та покращення існуючих сортів гречки з високою нектарною продуктивністю. Встановлено, що сорти: Вікторія, Bednaja, Erkeja, Приморська 7, Mangan та Зеленоквіткова 90 мають високі показники як нектарної, так і зернової продуктивності рослин, що є не менш важливим у сільськогосподарському виробництві.

Сорт Зеленоквіткова 90 (1514). Нектаропродуктивність рослини складає 150,70 мг цукрів на рослину, квітки - 0,1204 мг/кв. Потенційний медозбір 226 кг/га. Квітки і бутони зелені, суцвіття часто складні, гіллясті. Відкритий тип цвітіння. Кількість квіток складає 1250 шт. Урожайність 2,41 т/га. Плоди середнього розміру, крила слабо-виражені, світло-коричневі з малюнком.

Сорт Mangan (1587). Нектаропродуктивність рослин складає 147,49 мг/росл., квітки - 0,1192 мг/кв. Потенційний медозбір 221 кг/га. Квітки білі, в бутонах блідо-рожеві. Кількість квіток складає 1235 шт. Цвітіння дружне. Урожайність 2,09 т/га. Плоди середні світло-коричневого кольору з рисочками.

Сорт Приморська 7 (1609). Нектарна продуктивність рослин складає 142,28 мг/росл., квітки - 0,1276 мг/кв. Потенційний медозбір 213 кг/га. Квітки білі. Кількість квіток складає 1112 шт. Цвітіння дружне. Урожайність 2,24 т/га. Плоди середні за розміром світло-коричневого кольору з рисочками.

Сорт Erkeja (1588) Нектаропродуктивність рослини складає 135,33 мг/росл., квітки - 0,1263 мг/кв. Потенційний медозбір 203 кг/га. Квітки білі, в бутонах блідо-рожеві. Кількість квіток складає 1069 шт. Цвітіння дружне. Урожайність 1,73 т/га. Плоди середні за розміром світло-коричневого кольору.

Сорт Bednaja (1589). Нектаропродуктивність рослини складає 134,67 мг/росл., квітки - 0,1174 мг/кв. Потенційний медозбір 215 кг/га. Квітки білі, в бутонах блідо-рожеві. Кількість квіток складає 1145 шт. Цвітіння дружне. Урожайність 1,67 т/га. Плоди середні за розміром світло-коричневого кольору.

Сорт Вікторія (1500). Нектаропродуктивність рослини складає 139,46 мг/росл., квітки - 0,1148±0,0006 мг/кв. Потенційний медозбір 209 кг/га. Квітки білі, в бутонах блідо-рожеві. Кількість квіток складає 1211 шт. Цвітіння дружне. Урожайність 1,75 т/га. Плоди середні за розміром з вираженими крилами, дещо видовжені, світло-коричневого кольору з рисочками.

Економічна характеристика високонектаропродуктивних сортів гречки

Окрім основної продукції - зерна, від гречки можна отримати і побічну, зокрема: мед, віск, пергу і прополіс. Україна входить в десятку країн виробників меду, біля 50 % товарного меду отримують саме із гречаних посівів [32]. Крім того, бджолозапилення гречки забезпечує значне підвищення її урожайності і дає додатковий дохід за рахунок збору меду та іншої продукції бджільництва. Таке поєднання визначає високу економічну ефективність даної культури (табл. 3).

Сукупна вартість основної та додаткової продукції визначають економічну ефективність оцінки різних сортів гречки. Так найбільший сукупний дохід можна отримати від використання сорту Зеленоквіткова 90, який складає 16752 грн./га., що порівняно із середнім показником більше на 1928 грн./га.

Таблиця 3

Економічні показники вартості основної та додаткової продукції гречки

Сорт	Вартість зерна, грн./га	Вартість меду, грн./га	Сукупний дохід, грн./га	±до середнього, грн./га
Приморська 7	7168	8520	15688	864
Bednaja	5344	8080	13424	-1400
Erkeja	5536	8120	13656	-1168
Mangan	6688	8840	15528	704
Вікторія	5536	8360	13896	-928
Зеленоквіткова 90	7712	9040	16752	1928
Середнє	6331	8493	14824	-

Дещо меншим виявився сукупний дохід від реалізації продукції отриманої від сортів Приморська 7 та Mangan, що відповідно складає 15688 грн./га та 15528 грн./га.

Отже, найбільшим сукупним доходом характеризується сорт Зеленоквіткова 90, який має найвищі показники вартості основної та додаткової продукції. Сорт Приморська 7 дещо поступається даному сорту, що на 1064 грн./га менше. Наступні, за сортом Приморська 7, показники вартості основної та додаткової продукції має сорт Mangan, сукупний дохід якого склав 15528 грн./га.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень із вивчення особливостей нектаропродуктивності генофонду гречки залежно від сортового складу за показниками: інтенсивності цвітіння, рівня нектаропродуктивності квіток, морфо-біологічних особливостей з метою вирішення науково-практичного завдання - виявлення генетичних джерел з поєднанням ознак високої нектаро- та зернової продуктивності, створення на їх основі нового покоління високоврожайних сортів гречки з підвищеною нектаропродуктивністю.

1. Встановлено, що найбільшою нектаропродуктивністю квіток характеризуються сорти Mangan (0,1414 мг/1кв.) та Зеленоквіткова 90 (0,1400 мг/1кв.), які в роки дослідження між собою істотно не відрізняються, тоді як мають істотну різницю з усіма іншими сортами.

2. Найбільшою кількістю квіток характеризуються сорти Зеленоквіткова 90 (1088 шт.), Erkeja (1087 шт.), Ізумруд (1087 шт.), Приморська 7 (1084 шт.) та Bednaja (1080 шт.), які мають істотну різницю з усіма іншими сортами.

3. Класифіковано колекцію сортів гречки з наступною градацією ознаки (мг/росл.): до 80 - дуже низька; 80-100 - низька; 100-120 - середня; 120-140 - висока; більше 140 - дуже висока. Дуже високою, більше 140 мг/росл., нектаропродуктивністю рослин відзначаються сорти: Вікторія (142,82 мг/росл.), Bednaja (144,78 мг/росл.), Erkeja (144,81 мг/росл.), Приморська 7 (150,94 мг/росл.), Mangan (151,80 мг/росл.) та Зеленоквіткова 90 (152,40 мг/росл.).

4. Ознака нектаропродуктивності рослин визначається біологічними особливостями сорту і є генетичнообумовленою. Вплив генотипу становить 59,0 %. Реалізація біологічного потенціалу на 28,9 % залежить від запасу продуктивної вологи в ґрунті, взаємодія даних факторів - 10,5 %. Загальнобіологічна закономірність формування нектаропродуктивності рослин має наступну залежність: ознаки нектарна продуктивність квітки та їх кількість обумовлюють у рослини її нектаропродуктивність (R_y•xz=0,99).

5. Детермінація озерненості обумовлюється її нектаропродуктивністю: r²=41 %. Кількість виповнених плодів забезпечується на 92 % загальною кількістю зав'язаних плодів на рослині (r=0,96±0,02), що пов'язано із закономірністю: збільшення плодоутворення підвищує атрагуючу здатність генеративної функції. Найбільшою озерненістю рослин характеризуються сорти Зеленоквіткова 90 (180 шт.) та Приморська 7 (176 шт.).

6. Нектаропродуктивність квітки та рослини не впливають на підвищення маси 1000 зерен (відповідно r=0,05±0,09; r=-0,06±0,09).

7. Маса плодів з рослини обумовлюється ознаками структури зернової продуктивності рослини: кількістю виповнених зерен (r=0,95±0,03) та масою 1000 зерен (r=-0,09±0,09). Коефіцієнт множинної кореляції становить R_y•xz=0,99.

8. Нектаропродуктивність квітки та рослини забезпечують зернову продуктивність рослини, відповідно r=0,69±0,06 та r=0,87±0,04.

9. За результатами кластерного аналізу найтісніше пов'язаними є показники зернової продуктивності рослин: кількість виповнених, загальна кількість зерен та маса зерен з рослини (L<0,1). Аналогічно пов'язані показники нектарної продуктивності рослин: нектаропродуктивність квітки, кількість квіток та нектаропродуктивність рослини вцілому (L<0,2). Маса 1000 зерен є найбільш віддаленим показником від всіх інших (L>0,9).

10. Генетично детермінована ознака кількості вузлів у зоні гілкування визначає габітус рослини і має тісний кореляційний зв'язок з кількістю пагонів на рослині r=0,78±0,06. Кількість пагонів на рослині визначає кількість суцвіть на ній, коефіцієнт детермінації становить r²=90 %. Кількість суцвіть на рослині значною мірою впливає на кількість квіток r=0,94±0,02.

11. Підбір вихідного матеріалу для селекції гречки на нектаропродуктивність окрім безпосередньо показників нектарної продуктивності можна використати, як ознаку індикатор, кількість вузлів у зоні гілкування стебла.

12. Нектаропродуктивність популяції сорту Вікторія залежить від кількісного складу окремих груп морфотипів за ознакою кількості вузлів у зоні гілкування стебла, кореляційне відношення становить R=0,97±0,02. Залежність характеризується як криволінійна і підпорядкована рівнянню другого порядку.

Рекомендації для селекційної практики: Для селекції на нектаропродуктивність в якості вихідного матеріалу доцільно використовувати сорти: Вікторія, Bednaja, Erkeja, Приморська 7, Mangan та Зеленоквіткова 90.

Для оцінки культури гречки за нектаропродуктивністю рослин пропонується використовувати класифікацію з наступною градацією ознаки (мг/росл.): до 80 - дуже низька; 80-100 - низька; 100-120 - середня; 120-140 - висока; більше 140 - дуже висока.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Нектаропродуктивність зразків колекції світового генофонду роду Fagopyrum : матеріали всеукраїнської наукової конференції молодих учених, лютий 2007 р., Умань, Ч. 1 агрономія / відп. ред. П. Г. Копитко. -Умань: Уманський державний аграрний університет, 2007. - С. 22-24. - 204 с.

2. Зернова продуктивність селекційних сортів колекції світового генофонду роду Fagopyrum : праці конф., 22-25 квітня 2008 р., Кам'янець-Подільський / відп. ред. М. І. Бахмат. - Кам'янець-Подільський : Інститут агротехнологій ПДАТУ, Науково-дослідний інститут круп'яних культур, 2008. - С. 14 -34 с.

3. Хмелюк О. П. Нектаропродуктивність зразків колекції світового генофонду роду Fagopyrum // Зб. наукових праць Уманського державного аграрного університету : Ч. 1 агрономія. - 2007. - випуск 65. - С. 167-173.

4. Хмелюк О. П. Нектаропродуктивність та урожайність селекційних сортів гречки колекції світового генофонду роду Fagopyrum // Зб. наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. -2007. -№ 15. - С. 85-89.

5. Рарок В. А. Варіабельність та розподіл основних біометричних ознак селекційних сортів гречки колекції світового генофонду роду Fagopyrum / В.А. Рарок, О. П. Хмелюк // Зб. наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. -2008. -№ 16. - С. 46-50.

6. Хмелюк О. П. Нектаропродуктивність селекційних сортів гречки колекції світового генофонду та її зв'язок із основними біометричними показниками // науковий журнал Генетичні ресурси рослин. -2008. -№ 6. - С. 157-162.

АНОТАЦІЯ

Хмелюк О.П. Нектаропродуктивність та морфологічні особливості генофонду виду Fagopyrum esculentum. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво. Інститут цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, м. Київ, 2010.

У дисертаційній роботі наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень із вивчення біологічних особливостей нектаропродуктивності генофонду гречки залежно від сортового складу за показниками: інтенсивності цвітіння, рівня нектаропродуктивності квіток та рослин, морфо-біологічних особливостей з метою вирішення науково-практичного завдання - виявлення генетичних джерел з поєднанням ознак високої нектаро- та зернової продуктивності, створення на їх основі нового покоління високоврожайних сортів гречки з підвищеною нектаропродуктивністю. Встановлено зв'язок показників нектарної та зернової продуктивності рослин з їх морфологічною будовою. Дано господарсько-біологічну та економічну оцінку виявлених генетичних джерел високої нектарної та зернової продуктивності.

Ключові слова: гречка, сорт, нектаропродуктивність, біологічні особливості, морфологічна будова, вихідний матеріал.

АННОТАЦИЯ

Хмелюк А.П. Нектаропроизводительность и морфологические особенности генофонда вида Fagopyrum esculentum. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.05 - селекция и семеноводство. Институт сахарной свеклы Национальной академии аграрных наук Украины, г. Киев, 2010.

В диссертационной работе приведены результаты экспериментальных и теоретических исследований изучения биологических особенностей нектаропроизводительности генофонда гречихи в зависимости от сортового состава по показателям: интенсивности цветения, уровня нектаропроизводительности цветков и растений, морфо-биологических особенностей.

Обнаружено, что признак нектаропроизводительности растений определяется биологическими особенностями сорта и генетически обусловлен. Влияние генотипа составляет 59,0 %. Реализация биологического потенциала на 28,9 % зависит от запаса производительной влаги в почве, взаимодействие данных факторов - 10,5 %. Общебиологическая закономерность формирования нектаропроизводительности растений имеет следующую зависимость: признаки нектарной производительности цветка и их количество обусловливают в растения ее нектаропроизводительность (R_y•xz=0,99).