Основні хвороби винограду в умовах Криму, прогноз їх розвитку та система захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 634.8:632.3/.4:632.952 001.18 (477.75)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

ОСНОВНІ ХВОРОБИ ВИНОГРАДУ В УМОВАХ КРИМУ, ПРОГНОЗ ЇХ РОЗВИТКУ ТА СИСТЕМА ЗАХИСТУ

06.01.11 - фітопатологія

АЛЕЙНІКОВА НАТАЛЯ ВАСИЛІВНА

Київ-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному інституті винограду і вина ''Магарач'', НААН України

Науковий консультант - доктор сільськогосподарських наук, професор

Якушина Надія Альфонсівна

Національний інститут винограду і вина «Магарач»

НААН України, вчений секретар інституту,

завідувач відділу захисту та фізіології рослин

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Положенець Віктор Михайлович Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри селекції і біотехнології

доктор сільськогосподарських наук, професор Туренко Володимир Петрович Харківській національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри фітопатології

доктор сільськогосподарських наук, с.н.с. Мулюкіна Ніна Анатоліївна ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН, заступник директора з наукової роботи

Захист відбудеться «26» березня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.004.02 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий «25» лютого2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.С. Мороз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

мілдью оїдіум фунгіцид

Актуальність теми. Виноград (Vitis vinifera L.) відноситься до важливих сільськогосподарських культур, тому постійно ведеться активний пошук засобів захисту урожаю від втрат, що викликаються фітопатогенними мікроорганізмами (Van der Cruyssen, Kamoen, 1995). У всіх країнах світу втрати урожаю від хвороб і шкідників продовжують залишатися величезними - на рівні 35-40 і навіть 50 % (Рассел Р., 1982, Метлицкий Л.В., Озерецковская О.Л., 1985). Недобір урожаю багаторічних насаджень від шкідливих організмів складає 60,8 %, з них від хвороб - 34,5 %, від шкідників - 26,3 % (Захаренко В.А., 2008).

У захисті винограду від хвороб необхідні нові альтернативні підходи, які дозволяли б з одного боку, отримувати високий захисний ефект при мінімальному числі обробок, а з іншого - не допускати, або обмежувати розвиток резистентності у патогенів. У столітті інформаційної технології зростає роль застосування біофунгiцидiв, створення нових екологічно безпечних природних пестицидів та розробки сезонних прогнозів для одержання екологічно чистої продукції і оздоровлення навколишнього середовища.

На виноградній рослині визначено 60 фітопатогенних грибів, які шкодять у різному ступеню (Дьякова Г.А., 1979 г.). Економічно значущими у всіх регіонах виноградарства є мілдью (Plasmopara viticola Berl. et de Toni) і оїдіум (Uncinula necator Burr.), що вимагають щорічного застосування хімічних засобів захисту, при неправильному і невчасному проведенні яких виноградники несуть великі втрати урожаю.

Обприскування проти збудника мілдью винограду (Plasmopara viticola Berl. et de Toni) попереджає або максимально обмежує зараження. Серед різних схем обприскувань виноградників у цілях захисту їх від мілдью найбільш біологічно обґрунтованими є обприскування за строками розвитку збудника хвороби, проявах перших плям мілдью і спороношення гриба.

Збудник іншої хвороби - борошнисторосяний гриб Uncinula necator Burr. - за своєю природою екзофіт, що живе на відміну від збудника мілдью, на поверхні уражених органів (на пагонах, листках, суцвіттях і ягодах). Для повнішої ефективності хімічної боротьби з оїдіумом важливо виявити його на самому початку розвитку: при появі на уражених органах перших ознак хвороби (міцелій без спороношення).

Вдосконалення системи захисту від мілдью і оїдіуму у зв'язку зі зміною технологій обробітку винограду і новими економічними вимогами до захисних заходів в сучасних умовах ринкової економіки України можливе на підставі науково обґрунтованого скорочення кількості хімічних обробок за рахунок використання правильно складеного прогнозу розвитку хвороб, успіх якого визначається, в першу чергу, точним знанням умов інфекції, проходженням інкубаційних періодів хвороби і термінів появи спороношення гриба на уражених органах.

Дисертаційна робота включає: аналіз фітосанітарної обстановки на виноградних насадженнях Криму за останні десятиліття, складання прогнозів розвитку основних хвороб винограду, наукове обґрунтування місця сучасних біофунгіцидів у загальній системі захисту винограду від хвороб епіфітотійного характеру - мілдью і оїдіуму і розробка технології їх застосування, а також пошук нових, сучасних, високоефективних хімічних фунгіцидів і тому є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-технічних програм Української академії аграрних наук «Виноградарство 2001-2005 рр.» і «Виноградарство» на 2006-2010 рр., а також відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Національного інституту винограду і вина «Магарач», УААН, у відділі захисту і фізіології рослин у 2001-2008 рр. Робота виконувалася в 2001-2005 рр. відповідно до завдань темплану НІВіВ «Магарач» «Розробити методику прогнозування і короткострокові прогнози розвитку шкідливих організмів на винограді» і «Удосконалити систему захисних заходів на винограді з метою раціонального використання пестицидів, енергоресурсозбереження, контролю за резистентними расами» (номери держреєстрації - 0101U006746 і 0101U006747), а в 2006-2008 рр. - відповідно до завдань темплану НІВіВ «Магарач» «Вивчати біоценотичні зв'язки в системі «рослина винограду - комплекс шкідливих організмів» та науково обґрунтувати систему захисту виноградних насаджень з урахуванням еколого-токсикологічного впливу пестицидів на агроценози» (номер державної реєстрації - 0107U008009).

Мета і завдання дослідження. Дослідження передбачали розробку вдосконаленої системи захисту винограду від найбільш небезпечних хвороб - мілдью і оїдіуму, за рахунок впровадження методів прогнозування і включення в систему захисту біологічних фунгіцидів у певні терміни, що забезпечує надійний контроль за розвитком захворювань при зниженні екотоксикологічного ризику застосування хімічних засобів захисту. Для досягнення поставленої мети вирішували такі завдання:

- вивчення поширення і шкідливості мілдью і оїдіуму в умовах Криму;

- уточнення особливостей розвитку основних хвороб винограду - мілдью і оїдіуму - в основних регіонах Криму;

- розробка методів прогнозування мілдью і оїдіуму для складання сезонних прогнозів розвитку патогенів цих захворювань;

- вивчення ефективності нових фунгіцидів, зокрема біофунгіцидів, у захисті від оїдіуму і мілдью при різних типах епіфітотій;

- розробка технології використання вітчизняного біофунгіциду Мікосан В на винограді в захисті від оїдіуму і мілдью;

- розрахування економічних показників та екотоксикологічного ризику застосування різних систем захисту винограду від хвороб.

Об'єкт дослідження - особливості розвитку мілдью і оїдіуму винограду, типи епіфітотій мілдью і оїдіуму винограду, ефективність хімічних і біологічних засобів захисту при різних типах епіфітотій, розробка екологічно орієнтованої системи захисту винограду від мілдью і оїдіуму на основі сезонних прогнозів розвитку захворювань і застосування нових фунгіцидів, зокрема вітчизняного біофунгіциду Мікосан В.

Предмет дослідження - мілдью, оїдіум, типи епіфітотій, системи захисту винограду, сезонні прогнози розвитку мілдью і оїдіуму, фунгіциди, що вивчаються.

Методи дослідження: маршрутні обстеження - для встановлення розвитку захворювань на промислових виноградниках; польові дослідження - для вивчення динаміки розвитку хвороб, визначення врожайності винограду; лабораторні дослідження - для визначення впливу патологічного процесу на фізіолого-біохімічні показники в ягодах інфікованих рослин (зміна вмісту цукрів і титрованих кислот в соку ягід винограду); розрахункові, математико-статистичні - для обчислення розвитку захворювань, технічної ефективності фунгіцидів, розрахунку економічних показників і екотоксикологічних ризиків застосування різних систем захисту винограду.

Наукова новизна одержаних результатів. У контексті багаторічного вивчення особливостей розвитку мілдью і оїдіуму у двох регіонах Криму (Передгірний і Південний) з'ясовано вплив біолого-екологічних факторів на розвиток хвороб і вперше запропонована класифікація основних типів епіфітотій. Для першого типу - пізньої (осінньої) епіфітотії, характерний слабкий або середній перебіг цих хвороб (до 30 %), при цьому до 15 червня візуальних ознак розвитку захворювань не виявлено ні на листках, ні на суцвіттях (гронах). Для другого типу - класичного перебігу епіфітотії, характерний ранній, сильний розвиток (вище 50 %), при якому ідентифікація захворювання вже можлива до 10-15 червня, причому як на листках, так і на суцвіттях (гронах) винограду.

Експериментально підтверджено, що при розвитку мілдью і оїдіуму за першим типом, ефективність прийнятих в даний час захисних заходів висока і складає більше 90-95 %, при розвитку їх за другим типом ефективність захисту складає не більше 70-80 %.

Визначено, що технічна ефективність біопрепаратів (при обробках впродовж всього періоду вегетації) в захисті від основних хвороб винограду при першому типі розвитку захворювань - пізній епіфітотії - середня (70-80 %), другому типі - ранній епіфітотії - низька (20-70 %).

Встановлено, що при високій ефективності захисних заходів від мілдью і оїдіуму (90-95 %) недобір урожаю винограду економічно невідчутний. При середній ефективності захисних заходів (70-80 %) цей показник може досягати 20 %, низькій ефективності (менше 60%) - 30-40 %, недобір цукрів у цьому випадку становить 6 г/100 см³.

Уперше в Україні розроблені прогностичні моделі для визначення розвитку мілдью і оїдіуму, і на їх основі розраховані короткострокові прогнози розвитку цих захворювань і довгостроковий прогноз розвитку мілдью, що дозволило перейти від системи профілактичного захисту від даних захворювань до системи захисту з врахуванням даних прогнозу. Розроблений алгоритм короткострокового прогнозу розвитку мілдью і оїдіуму дозволяє визначити терміни появи перших візуальних ознак хвороб на листках і гронах і проведення захисних заходів. Кількість фунгіцидів при цьому різко скорочується (до 40 %), а екотоксикологічний ризик застосування засобів захисту знижується до малонебезпечного.

Встановлена висока ефективність нових фунгіцидів: Кабріо Топ, в.г. у захисті від мілдью за нормою застосування 2 кг/га, Талендо, к.е. - у захисті від оїдіуму за нормою витрати 0,2-0,225 кг/га.

Ці нові фунгіциди істотно розширюють сортимент засобів захисту рослин на винограді, а їх використання в антирезистентних системах захисту дозволяє ефективно контролювати розвиток хвороб.

Науково обґрунтована можливість високоефективного застосування біофунгіцидів для захисту винограду від хвороб епіфітотійного характеру. Розроблена технологія застосування вітчизняного біофунгіциду Мікосан В, що включає застосування цього біологічного засобу захисту в двох перших або в двох останніх обприскуваннях за вегетацію виноградної рослини. Показано, що екотоксиколочічний ризик застосування засобів захисту у разі використання біофунгіциду знижується до малонебезпечного. Науково обґрунтована технологія застосування біофунгіциду Мікосан В дозволяє отримувати високу ефективність захисту від основних хвороб епіфітотійного характеру та стане основою для застосування на винограді інших біофунгіцидів.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі отриманих результатів вдосконалена система захисту винограду від найбільш небезпечних хвороб - мілдью і оїдіуму, що включає проведення перших обробок відповідно до сезонних прогнозів розвитку цих захворювань. Система також передбачає застосування нових високоефективних фунгіцидів Кабріо Топ, в.г., і Талендо, к.е., які на підставі наших досліджень включені до нормативного документу «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» у 2005-2007 рр., і забезпечує надійний контроль за розвитком хвороб при зниженні екотоксикологічного ризику застосування хімічних засобів захисту.

За багаторічними спостереженнями за розвитком оїдіуму встановлено, що прояв хвороби на Південному березі Криму за першим і другим типом епіфітотій відбувається з періодичністю через рік.

Розроблені для Криму короткострокові прогнози розвитку мілдью і оїдіуму адаптовані для інших умов зростання винограду (у Миколаївській області), які можуть застосовуватися в даному регіоні.

Впровадження вдосконаленої системи захисту винограду від найбільш небезпечних хвороб - мілдью і оїдіуму дозволяє знизити ризик застосування хімічних засобів на винограді до малонебезпечного рівня за рахунок науково обґрунтованого скорочення кількості обприскувань з 6-7 до 3-4. Виробничі випробування вдосконаленої системи захисту проводили в господарствах АР Крим - ТОВ «Качинський+» (2006-2007 рр.) на загальній площі 2468 га, ЗАСТ АФ «Чорноморець» (2007-2009 рр.) на площі 99 га, а також сільськогосподарському підприємстві Миколаївській області - ТОВ «Агрофірма «Лиманський» (2006-2008 рр.) на загальній площі 1757,6 га. В результаті на виноградних насадженнях при проведенні виробничих випробувань системи захисту відмінили два-три обприскування без зниження загальної ефективності захисних заходів. Економічний ефект впроваджуваної системи захисту в середньому за роки досліджень становив 777 грн./га у ТОВ «Агрофірма «Лиманський», 920 грн./га - ТОВ «Качинський+», 180 грн./га - ЗАСТ АФ «Чорноморець», зниження собівартості продукції при цьому в середньому становила 8,5 %.

Розроблена високоефективна технологія застосування вітчизняного біофунгіциду Мікосан В для захисту від мілдью і оїдіуму включає два перших або два останніх обприскування протягом вегетаційного періоду винограду, вона може широко упроваджуватися після розширення сфери застосування цього препарату на винограді. Технологія пройшла виробничі випробування на базі захисту ЗАСТ АФ «Чорноморець» (АР Крим) у 2006-2008 рр. Ефективність захисту винограду від мілдью і оїдіуму була високою - на рівні еталонного варіанта, на якому застосовували високоефективні хімічні засоби захисту рослин.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто проведений інформаційний пошук і аналіз спеціальної літератури за темою дисертації, висунуті наукові гіпотези, обґрунтована методологія проведення роботи, зібраний великий експериментальний матеріал з розвитку хвороб винограду, проаналізовані багаторічні метеорологічні дані, розроблені прогнози розвитку мілдью і оїдіуму, проведена інтерпретація і узагальнення даних, сформульовані основні висновки, здійснена виробнича перевірка розроблених технологій і їх впровадження у виробництво, оформлений рукопис дисертації, написані і опубліковані наукові роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати викладені і обговорені на: секціях вченої ради з виноградарства Національного інституту винограду і вина «Магарач» (2001-2009 рр.), засіданнях координаційно-методичних рад Інституту захисту рослин УААН (2006-2008 рр.). Велика частина експериментального матеріалу апробована на: Міжнародній науково-практичній конференції «Інтегрований захист рослин на початку ХХI сторіччя» (К., 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інтегрований захист рослин. Проблеми і перспективи» (К., 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Агротехнічні і екологічні аспекти розвитку виноградовиноробчій галузі», присвяченій 100-річчю О.І. Захарової (Новочеркаськ, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Інтегрований захист садів і виноградників» (Одеса, 2008 р.); Міжнародній конференції «Сучасні досягнення у виноградарстві і виноробстві», присвяченій пам'яті член-кореспондента АН Молдови Петра Унгуряна (Кишинів, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку виноградарства і виноробства в країнах СНД», присвяченій 180-річчю НІВіВ «Магарач» (Ялта, 2008 р.).

Публікації. Результати досліджень наведено у 40 опублікованих роботах, з них 31 стаття (у т.ч. 23 у фахових виданнях), 7 публікацій у матеріалах міжнародних конференцій і 2 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 303 сторінках комп'ютерного тексту і містить вступ, 8 розділів, висновки, рекомендації виробництву, 7 додатків, список використаної літератури з 257 джерел, з них 108 зарубіжних авторів. Результати досліджень ілюстровані 44 таблицями і 31 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У вступі і аналітичній частині роботи обґрунтована актуальність теми, показані шляхи вирішення проблеми, висвітлені основні біологічні і екологічні особливості збудників основних хвороб винограду - мілдью (Plasmopara viticola Berl.) та оїдіуму (Uncinula necator Burril), їх розповсюдження і шкідливість. Висвітлені основні аспекти в прогнозуванні розвитку хвороб сільськогосподарських культур, теоретичні основи і моделі прогнозу мілдью і оїдіуму винограду, теоретичні і прикладні аспекти застосування біологічного методу в захисті рослин від хвороб, із застосуванням зокрема в захисті від захворювань вітчизняних біологічних препаратів на прикладі Мікосана В, а також виробництво і використання малотоксичних фунгіцидів.

Умови і методи досліджень

Спостереження за розвитком основних хвороб винограду: мілдью й оїдіуму проводили з 1987 року на виноградних насадженнях у двох регіонах Криму - передгірного Криму і на Південному березі Криму. Польові досліди ставили впродовж восьми років (2001-2009 рр.) у цих же регіонах на виноградниках господарств ЗАСТ «Чорноморець», ТОВ «Качинський+», ДП р-з «Плодове», ПДГ НІВіВ «Магарач», ДП «Лівадія» та на виноградниках Миколаївської області в ТОВ «Агрофірма «Лиманський». За дослідний період також були проаналізовані метеорологічні дані

Польові досліди проводили згідно з вказівками «Методические указания по государственным испытаниям фунгицидов, антибиотиков и протравителей семян сельскохозяйственных культур» (М., 1985 р. під. ред. Новожилова К.В.). Облік потенційної продуктивності рослин, фактичного урожаю і його якості проводили загальноприйнятими методами. Останній облік здійснювали безпосередньо перед збиранням врожаю згідно з рекомендаціями «Методические рекомендациии по снижению пестицидной нагрузки при защите виноградников от вредителей и болезней» (Ялта, 1996). Навантаження вічками, пагонами, суцвіттями визначали прямим підрахунком; кількість урожаю - ваговим методом; визначення масової концентрації цукрів і титрованих кислот у соку ягід за лабораторними методами - ГОСТ 27198 - 87 і 14252 - 73 відповідно. Статистичну обробку даних проводили з використанням методу дисперсійного і регресійного аналізів за Б.А. Доспєховим (М., 1979).

Вивчення впливу різних схем захисних заходів на вегетативний і генеративний розвиток виноградної рослини проводили за кожним варіантом у триразовій повторності згідно з методичними рекомендаціями «Агротехнические исследования по созданию интенсивных виноградных насаждений на промышленной основе» (Новочеркаськ, 1978 р., під ред. Бондарьова В.П.).

Перший облік розвитку хвороб проводили при досягненні пагонами довжини 15-20 см, подальші - через кожні 10-15 днів протягом всього сезону вегетації, обов'язкові обстеження проводили у фази розвитку виноградної рослини, найбільш сприйнятливі до грибних хвороб: у період цвітіння винограду, у фазу інтенсивного росту ягід (розмір ягід з дрібну горошину, приблизно за два тижні після закінчення цвітіння), за два тижні до початку розм'якшення ягід. Останній облік проводили безпосередньо перед збиранням врожаю згідно з вказівками «Методические указания по государственным испытаниям фунгицидов, антибиотиков и протравителей семян сельскохозяйственных культур» (М., 1985).

Особливості розвитку основних захворювань на винограді в Криму, типи епіфітотій

Фітосанітарний стан насаджень винограду і особливості розвитку оїдіуму. Антропологічні чинники посилюють шкідливість багатьох хвороб винограду, в т.ч. оїдіуму (збудник - Uncinula necator Burr.).

Простеживши за процесом захисту винограду від оїдіуму в передгірному Криму, виявили, що в 70-х роках минулого століття при кореневласній культурі винограду в захисті від оїдіуму використовували єдиний препарат - сірку, в основному мелену, у вигляді чотирьох обпилювань за вегетацію.

У 80-х роках минулого століття виноградарство Криму перейшло на прищеплену культуру у зв'язку з розповсюдженням філоксери, і в цей період при захисті від оїдіуму дотримувалися тих же регламентів - 4 обпилювання сіркою, додатково проводили викорінюючи ранньовесняну обробку (один раз на 3-4 роки) препаратом ДНОК. Всі обробки в захисті від оїдіуму починали в третій декаді червня і закінчували в першій декаді серпня.

З 90-х років минулого століття поступово хімічні препарати почали витісняти сірку, якість останньої помітно знизилась. У захисті від оїдіуму почали застосовувати такі фунгіциди: Топаз, к.е., Байлетон, з.п., Топсин М, з.п. Кількість обприскувань як і раніше залишалася постійною - 4 обприскування на сезон. Аналізуючи експериментальні дані відділу захисту рослин ІВіВ «Магарач» (одним з виконавців у цей період був здобувач) 90-х років минулого століття з розвитку оїдіуму в Криму встановили, що хвороба в двох регіонах Криму розвивалась неоднаково. Епіфітотійнії спалах спостерігали в передгірному Криму у два роки з чотирьох, узятих до аналізу, на Південному березі Криму - чотири роки з п'яти. Діагностувати захворювання в передгірному Криму було можливо у другій половині вегетації виноградної рослини (не раніше другої декади липня), на Південному березі Криму - в третій декаді червня. Початок розвитку оїдіуму був більш пізнім навіть на Південному березі Криму, тому всі захисні заходи починали в другій половині літа.

За наслідками спостережень встановлено, що посилення шкідливості оїдіуму відбулося в кінці минулого століття - в 1999-2000 рр. - з наступних причин: у зв'язку з погіршенням фітосанітарної обстановки на виноградниках в 90-х роках минулого століття. За період досліджень 1999-2008 рр. відзначали щорічне збільшення кількості хворих рослин (до 50 % кущів і більше) на окремих ділянках виноградних насаджень. З потеплінням клімату змінилися особливості розвитку захворювання, почали відзначати ранній прояв хвороби - у третій декаді травня, тому кількість обприскувань збільшилась до 6-7 за вегетацію, при цьому почали чергувати системні і контактні фунгіциди, щоб не допустити появи резистентності.

Відмічено, що в останні роки осінні температури в період збирання врожаю і після нього сприятливі для розвитку збуднику оїдіуму практично до середини листопада. Раніше проблема оїдіуму при розгляді патогенезу виноградників Криму не стояла так гостро. По-перше, частина виноградників була укривна або напівукривна. Укрита ґрунтом лоза очищалася від зимуючого міцелію збудника оїдіуму ґрунтовою мікрофлорою. Період переходу виноградників на штамбову культуру ведення крони історично збігся з періодом масового застосування препаратів ДНОК та Нітрофен, які практично знищували зимуючий запас інфекції, рівень спочатку заражених кущів на промислових виноградниках був щорічно малий і зберегти вирощуваний урожай впродовж вегетації було можливо з порівняно невеликими витратами. Нині захист винограду від оїдіуму зазнав значних змін: відбувається наростання відсотка хронічно хворих кущів, навіть за порівняно короткий термін (3 роки). За даними фітосанітарних обстежень виноградних насаджень в різних господарствах Криму і півдня України, відсоток хворих кущів варіює на різних ділянках від 10 до 50 % та залежить не тільки від правильно проведених захисних заходів, але і від своєчасних агротехнічних. Тому, не зважаючи на те, що перші осередкові пагони оїдіуму візуально виявляємо в останній декаді травня або початку червня, захист від хвороби слід починати набагато раніше - в другій декаді травня, з ділянок з підвищеним розвитком хвороби в попередньому році. У подальші роки прогнозуємо вірогідність збільшення шкідливості оїдіуму, що спричинить посилення пестицидного фону на виноградних насадженнях.

Типи розвитку епіфітотій оїдіуму. Аналіз експериментальних даних з характеру розвитку оїдіуму на винограді в 2003-2008 рр. (табл. 1, 2) дозволив спільно з Н.А. Якушиною висунути гіпотезу, що можна класифікувати два основні типи розвитку оїдіуму:

перший - середній рівень розвитку, або пізня епіфітотія;

другий - високий рівень розвитку, або рання епіфітотія.

При першому типі розвитку оїдіуму в передгірному Криму (2003, 2006, 2007 рр.) - пізній епіфітотії до 15 червня візуальних ознак розвитку захворювання не було виявлено ні на листках, ні на суцвіттях (гронах). При другому типі розвитку оїдіуму - ранній епіфітотії - в передгірному Криму (2004, 2005 і 2008 рр.) ідентифікація захворювання була можлива вже 10-15 червня, причому як на листках, так і на суцвіттях (гронах) винограду (табл. 1).

На Південному березі Криму (табл. 2) ранні епіфітотії оїдіуму спостерігали чотири роки з восьми (2002, 2004, 2006, 2008), у передгірному Криму - три роки з шести (2004, 2005, 2008). Тобто вірогідність таких епіфітотій становить 50 %. Встановлено також, що на Південному березі Криму спостерігається чітке чергування різних типів розвитку оїдіуму: один рік - розвиток відбувається за першим типом, інший - за другим, у передгірному Криму такої чіткої залежності не встановлено.

Доведено, що характер розвитку оїдіуму в цих двох основних регіонах в одні і ті ж роки різний. Перший прояв оїдіуму на Південному березі Криму спостерігається в третій декаді травня у фазу розвитку пагонів винограду 15-20 см, у Передгірному регіоні Криму найбільш ранній прояв хвороби відзначають у першій декаді червня у фазу «цвітіння винограду», але залежно від погодних умов строки прояву оїдіуму можуть варіювати в більшості випадків убік більше пізнього розвитку, особливо в Передгірному Криму. Це належить рівною мірою як до 90-х років минулого століття, так і до останніх - 2001-2009 рр. (табл. 1, 2).

Експериментально доведено, що чим раніше починається епіфітотія оїдіуму в передгірному Криму, тим вищий розвиток хвороби до кінця вегетації винограду. Для Південного берега Криму нині, на відміну від 90-х років минулого століття, характерний щорічний більш ранній розвиток оїдіуму.

Динаміка розвитку мілдью, типи епіфітотій. Два регіони Криму - Передгірний і Південний берег - відрізняються розвитком другого дуже шкідливого захворювання - мілдью (збудник - Plasmopara viticola Berl.).

На Південному березі Криму мілдью практично не розвивається через рідкі дощі, низьку відносну вологість повітря, відсутність роси, тому система захисних заходів нині включає два профілактичні обприскування від мілдью у найбільш важливі фази розвитку виноградної рослини - до і після цвітіння винограду. Проте не завжди ці обприскування необхідні, тому для даної зони виноградарства особливо актуальне питання розробки сезонного прогнозу розвитку мілдью, оскільки це дозволить науково обґрунтовано відмінити як мінімум два профілактичні обприскування, без зниження загальної ефективності захисних заходів на промислових виноградниках. Для курортної зони Південного берегу Криму, це актуально також з погляду екології.

У передгірному Криму мілдью розвивається постійно, хоча ягоди винограду уражаються не щороку. За динамікою розвитку мілдью проводили регулярні спостереження з 2001 року, для порівняння зробили узагальнений аналіз характеру розвитку захворювання за 1987-1999 рр. В результаті встановлено, що останніми роками змінився характер розвитку мілдью. Розвиток мілдью на листках винограду в 2001-2008 рр. був набагато сильніший, ніж у 1987-1999 рр. та складав 15,6-99,2% проти 6,8-86,0%. У разі сильного розвитку хвороби на листках в 1987-1999 рр. у тому ж ступені були уражені і грона винограду (табл. 3). У 2001-2008 рр. сильне ураження листового апарату не завжди супроводжувалася аналогічним ураженням грон.

Аналіз експериментальних даних за характером розвитку мілдью на винограді дозволив також висунути гіпотезу, що можна класифікувати два основні типи розвитку хвороби:

перший - слабкий (середній) ступень ураження, або пізня епіфітотія;

другий - сильний ступень ураження, або рання епіфітотія.

З восьми років досліджень, в передгірному Криму за другим типом - класичний перебіг епіфітотії, ранній, сильний розвиток - мілдью (Plasmopara viticola Berl.) розвивалося в 2004, 2005 і 2008 рр. Особливо сильно при такому типі розвитку хвороба шкодить листовому апарату, втрата якого у фізіологічно ранні терміни призводить до поганого визрівання лози, низького накопичення цукрів у соку ягід і, як наслідок, до низької продуктивності виноградних насаджень в подальші роки, що відбулося в господарствах Криму в 2004 і 2005 рр. У решту років (2002, 2003, 2006 і 2007) розвиток хвороби перебігав за першим типом. При пізній, осінній епіфітотії, захворювання починало розвиватися в кінці липня (2003 р.), в середині серпня (2006 р.), в кінці серпня (2002 р.) і навіть у вересні (2007 р.). При цьому, чим пізніше починало розвиватися захворювання, тим слабше був уражений листовий апарат рослин і грона (табл. 3).

Проаналізувавши вегетаційні періоди останніх 15 років та розрахувавши кількість генерацій хвороби, встановили, що найбільшу кількість генерацій мілдью за період досліджень спостерігали в 2004 році (за період вегетації винограду з травня по серпень розвинулося 16 генерацій мілдью), що у 2 рази перевищує кількість середньо багаторічних значень у цьому регіоні.

Експериментально встановлено, що в останні 10 років умови для розвитку мілдью в передгірному регіоні Криму складаються в 1-3 декадах червня. У третій декаді липня - першій декаді серпня, при випаданні опадів, зазвичай, починається епіфітотія листової форми мілдью. На контрольному варіанті на момент збору урожаю розвиток хвороби на листках коливається від 15,6 до 99,2 %, на ягодах - від 21,8 до 64,7 %.

Моделювання прогнозу розвитку основних хвороб винограду(мілдью і оїдіуму)

Довгостроковий прогноз розвитку мілдью винограду. Сорти європейського винограду (Vitis vinifera L.) надзвичайно сприйнятливі до несправжньої борошнистої роси (Plasmopara viticola Berl.). У вологих умовах хвороба поширюється дуже швидко й викликає значні втрати відносно кількості і якості врожаю. Інтенсивність розвитку мілдью можна передбачити завчасно, використовуючи кореляційну залежність між умовами попереднього і потокового періодів через індекс розвитку хвороби. Аналіз всіх сучасних літературних джерел з прогнозування розвитку мілдью, свідчить, що всі вони базуються на теоретичних основах і методах прогнозу, складених ще вченими в 60-х роках минулого століття (Шибковою Н.А., Макрушиною А.Т., Чумаковим К.М.). У століття інформаційних технологій змінилися можливості в розробці прогнозів розвитку хвороби. З'явилися безліч комп'ютерних програм, які дозволяють зробити математичну обробку даних і виявити кореляційні зв'язки між факторами погоди й інтенсивністю розвитку хвороби. При складанні прогнозів розвитку мілдью винограду використовувалися комп'ютерні програми: MSExcel 2007, Statgraphics, Statistica 6.0. Довгостроковий прогноз передрікає розвиток хвороби на початок вегетації, на певної фази розвитку рослин або на максимальне ураження їх протягом вегетаційного сезону.

Проаналізувавши різні чинники погоди і розвиток хвороби за 8 років та зіставивши їх з розвитком мілдью, виявили позитивний або прямий кореляційний зв'язок. Позитивну кореляцію спостерігали між двома показниками (кількістю опадів та сумою середньомісячних температур повітря) в травні поточного періоду вегетації і інтенсивністю розвитку хвороби протягом сезону вегетації винограду. Біологічно це пояснюється тим, що для мілдью винограду показниками первинного зараження є середньодобова температура не нижче 11 ⁰С і рясний дощ, що забезпечують проростання ооспор і зараження молодого листка винограду. Подальші вторинні зараження виникають після появи на заражених рослинах нового спороношення, такі умови в передгірному Криму найраніше можуть установлюватися в травні. У цей період бруньки виноградної рослини вже розпустилися, і розмір листків досягає в діаметрі 2-3 см, що досить для первинного зараження. Середньодобові температури повітря в цей період установлюються на рівні 15 ^оС і вище, а нічні - вище 8 ^оС, що досить для розвитку збудника мілдью. Комплекс таких погодних умов в остаточному підсумку за результатами багаторічних спостережень визначає інтенсивність розвитку хвороби в поточному сезоні вегетації. Доведено, що чим раніше починається епіфітотія мілдью, тим вона більш шкідлива.

При зіставленні групи погодних факторів (суми опадів і температур у травні) 2001-2008 рр. з максимальним розвитком мілдью на гронах у цей же період, а також провівши математичну й статистичну обробку даних у комп'ютерних програмах, одержали лінійне рівняння регресії довгострокового прогнозу з високим коефіцієнтом кореляції (r = 0,9).

Y=7,6359-0,0243954*X₁+1,12431*X₂ r = 0,9, (1)

де Y - максимальний очікуваний розвиток мілдью на гронах, X₁ - сума середньодобових температур травня (^оС), X₂ - сума опадів у травні (мм).

Математичний розрахунок з отриманого рівняння (1) показує, що відхилення фактичного розвитку мілдью від прогнозованого варіює по роках від 0 до 12,8 %. Довгостроковий прогноз не свідчить про високу точність, але може бути застосований для попередньої оцінки розвитку мілдью в поточному сезоні вегетації. Довгостроковий прогноз разом з розробленим короткостроковим дають можливість досить надійно прогнозувати розвиток даного захворювання й сигналізувати про необхідність захисних заходів, при наявності точних показників погоди.

Короткостроковий прогноз розвитку мілдью винограду. Короткостроковий прогноз передбачає поширеність і час прояву хвороби в строк від декількох днів до місяця.

Для складання короткострокового прогнозу застосовували такі показники: середньодобові температури повітря з квітня по жовтень місяць (період вегетації винограду) і кількість опадів за цей період. Середньодобові температури повітря, починаючи з квітня, використовувалися тому, що в цей період мінімальна температура повітря встановлюється вище 7,9 ^оС (нижній поріг розвитку міцелію мілдью), відбувається перехід середньодобових температур через 10 ^оС і починається вегетація виноградної рослини. Статистичний аналіз багаторічних даних (2000-2008 рр.) дозволив встановити тісну кореляційну залежність між розвитком мілдью на листках та гронах і сумою середньодобових температур повітря, опадів, причому як від двох показників разом, також окремо.

Визначені рівняння регресії (рівняння 2, 3) свідчать про найбільш тісний зв'язок - між розвитком мілдью на листках (гронах) і сумою середньодобових температур повітря з сумою опадів (r = 0,7).

Розвиток мілдью на листках (%) залежно

від суми температур (⁰С - X) і суми опадів (мм - X1)

Y= -52,01 + 0,03*X + 0,15*X1r = 0,7 (2)

Розвиток мілдью на гронах (%) залежно

від суми температур (⁰С - X) і суми опадів (мм - X1)

Y = -22,6 + 0,01*X + 0,12*X1 r = 0,7(3)

Модель короткострокового прогнозу розвитку мілдью перевірили в 2006-2008 рр. на виноградниках Криму, а також адаптували її до умов Миколаївської області, і отримали достовірні дані. Відхилення фактичних даних від прогнозованих показників становило 2-3 дні (табл. 4). За останнє десятиліття в передгірному Криму перші «маслянисті» плями мілдью спостерігали не раніше першої декади липня. У досліджувані роки хвороба розвивалася за першим типом (пізня епіфітотія). Розроблений прогноз дозволяє прогнозувати розвиток мілдью за 2-3 дні до його прояву.

Короткостроковий прогноз розвитку оїдіуму винограду. При розробці прогнозу розвитку оїдіуму винограду (Uncinula necator Burr.) використані аналогічні предиктори прогнозу, як для мілдью (сума середньодобових температур повітря та опади). Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між цими погодними чинниками і розвитком оїдіуму в Криму. Статистичний аналіз багаторічних даних дозволив встановити, що найтісніша позитивна кореляція (коефіцієнт кореляції 0,8) спостерігається між розвитком оїдіуму на листках (гронах) і сумою середньодобових температур повітря та опадів (рівняння 4, 5).

Розвиток оїдіуму на листках (%) залежно від суми

середньодобових температур повітря (⁰С - X) і суми опадів (мм - X1)

Y= -42,7 + 0,03*X + 0,1*X1r = 0,8 (4)

Розвиток оїдіуму на гронах (%) залежно від суми

середньодобових температур повітря (⁰С - X) і суми опадів (мм - X1)

Y= -54,2 + 0,03*X + 0,13*X1r = 0,8(5)

Встановлений високий рівень кореляції (r = 0,8) між розвитком оїдіуму на листках і гронах і сумою середньодобових температур повітря. Коефіцієнт кореляції між розвитком оїдіуму і сумою опадів був нижчий і склав 0,6, що говорить про середню залежність між розвитком оїдіуму і крапельно-рідкою вологою й відповідає раніше проведеними дослідженням (Delp С.J. і ін.).

Прогноз розвитку оїдіуму був практично використаний в 2006-2008 рр., і дані збігались з фактичними. З багаторічних спостережень і літературних джерел відомо, що опади і вологість не дуже сильно впливають на розвиток оїдіуму, тому для розрахунку розвитку хвороби ми застосували лінійне рівняння з сумою середньодобових температур повітря (6 і 7), хоча можна використовувати і рівняння 4 і 5, одержані дані достовірні. Регресійний розподіл залежності розвитку оїдіуму від суми середньодобових температур повітря свідчать про позитивну кореляцію між цими показниками. Ідентичну кореляційну залежність (r = 0,8) від суми середньодобових температур повітря ми відзначили і при розвитку оїдіуму на гронах (рівняння 6).

Розвиток оїдіуму на листках (%) залежно

від суми середньодобових температур повітря (⁰С - X)

Y= (-2,1 + 0,003*X)²r = 0,8(6)

Розвиток оїдіуму на гронах (%) залежно

від суми середньодобових температур повітря (^оС - X)

Y= (-4,2 + 0,003*X)²r = 0,8(7)

За роки досліджень (2003-2008) спостерігали два (2005 і 2004) - епіфітотійних. Модель короткострокового прогнозу розвитку оїдіуму також перевірили в 2006-2008 рр. на виноградниках Криму и встановили, що відхилення фактичних і прогнозованих показників становило від 0 до 3 днів (табл. 5). Це означає, що з точністю до трьох днів можна розрахувати перші прояви оїдіуму на листках, знаючи середньодобову температуру повітря або середньодобову температуру повітря і суму опадів за цей період. Прогноз розвитку оїдіуму був адаптовано до умов Миколаївської області і показав високу збіжність прогнозних і фактичних даних.

Використання прогнозу в практиці захисту винограду від основних хвороб (мілдью, оїдіуму) і раціональне регулювання кратності обробок. Впровадження у виробництво складеного прогнозу розвитку основних хвороб винограду проводили в ТОВ «Качинський +» (2006-2007 рр.) на загальній площі 2468 га, ТОВ «Агрофірма «Лиманський» (2006-2008 рр.) на загальній площі 1757,6 га і ЗАСТ АФ «Чорноморець» (2007-2009 рр.) на площі 99 га, що дозволило відмінити по 1-2 тури обприскувань за вегетацію.

Впровадження прогнозування розвитку хвороб в передгірному Криму проводили в 2007-2009 рр. на дослідної ділянці сорту Аліготе у ЗАСТ АФ «Чорноморець». У середньому було скасовано два тури обприскувань, при цьому зниження собівартості виробництва винограду становило 2,5 %.

У ТОВ «Качинський +» на вегетаційний період 2006 року запланували проведення 7 турів обприскувань. На підставі короткострокового прогнозу розвитку мілдью фактично провели 5 повних турів обробок: відмінили обробку проти мілдью до цвітіння винограду і останній тур обробок на площі 100 га. У 2007 році умови для розвитку мілдью склалися тільки в кінці серпня, але всі господарства працювали профілактично весь сезон проти мілдью. Господарства, що виконали наші рекомендації, зменшили собівартість своєї продукції за рахунок скорочення хімічних обробок проти цієї хвороби. У ТОВ «Качинський +» відмінили 2 обприскування у фази: «до цвітіння» (на площі 1468 га) і «дозрівання ягід» (на площі 615 га), заощадивши фінансові кошти господарства. Обробки за прогнозом дозволили знизити собівартість виробництва винограду (у 2006 році до 9,3 %, у 2007 році - 12,5 %), при цьому не погіршилась якість і не знизилась кількість вироблюваної продукції винограду.

Впровадження складеного прогнозу розвитку основних хвороб винограду адаптували і застосували в ТОВ «АФ «Лиманський» (Миколаївська обл.) на всій площі виноградників. На початку сезону вегетації 2006 року запланували проведення 8 обробок пестицидами, за наслідками складеного прогнозу фактично провели 6 турів. У сезон вегетації 2007 року планували проведення 6 турів обробок - фактично провели 3 повних тури обробок і 2 тури на осередкових ділянках (100 га). У 2008 році моніторинг за розвитком мілдью і оїдіумом протягом сезону вегетації винограду дозволив екологізувати систему захисних заходів: кількість обприскувань знизилась з 6 до 4, при цьому скоротилась кількість турів та зменшилось застосовування пестицидів. Зниження собівартості продукції в результаті правильного і своєчасного застосування хімічних засобів захисту рослин в середньому за 3 роки становило 9,6 %.

Сучасні фунгіциди для антирезистентних програм

Ефективність нового фунгіциду Кабріо Топ, в.г. у захисті винограду від мілдью. Удосконалені системи захисту винограду від шкідливих організмів мають базуватись на критичному аналізі хімічного методу і рішучому оновленні сортименту препаратів. Випробування одного із таких препаратів - фунгіциду Кабріо Топ, в.г. який належить до групи стробірулинів, у 2001-2005 рр. дозволили виявити його високу технічну ефективність в захисті від мілдью.

Розвиток мілдью на варіанті із застосуванням фунгіциду Кабріо Топ, в.г., у нормі 2 кг/га, при різному перебігу хвороби, був нижче, ніж на еталонному варіанті, де застосовували дозволені фунгіциди різних фірм виробників. Фунгіцид добре стримував розвиток хвороби (рис. 1) - на економічно невідчутному рівні.

Ефективність фунгіциду Кабріо Топ, в.г. в середньому за ці ж роки була теж достатньо високою - на рівні 80-90 % на листках і 85-97 % на гронах (рис. 2).

У дослідженнях із визначенням оптимальної норми витрати фунгіциду встановлено, що найбільш ефективна - 2 кг/га. В результаті польових досліджень і виробничих випробувань, висока технічна ефективність нового фунгіциду дозволила фірмі-реєстраторові включити фунгіцид Кабріо Топ, в.г. у 2006 році до нормативного документу «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Ефективність нового фунгіциду Талендо, к.е. у захисті винограду від оїдіуму. Якщо проаналізувати системи захисних заходів у виноградарських господарствах передгірного регіону Криму, то можна сказати, що за останні 10 років проти найбільш шкідливої хвороби - оїдіуму - використовували в основному два фунгіциди - Топаз, к.е. і Байлетон, з.п., що привело до виникнення резистентності і появі більш агресивних штамів цього патогену. Практично не застосовували для захисту від оїдіуму контактні препарати, в більшості випадків це пов'язано з економічним положенням господарств і недостатньо серйозним відношенням до захисту рослин. Усе це у подальше привело не тільки до зниження врожайності винограду, але і до ураження лози у сильному ступені, що надалі позначилось на визріванні лози і загальній довговічності виноградних кущів. Тому при складанні системи захисних заходів необхідне чергування фунгіцидів контактної і системної дії, а також чергування фунгіцидів з різних груп, щоб уникнути виникнення резистентності і накопичення інфекційного початку інших захворювань. Один з таких перспективних фунгіцидів, з принципово новою діючою речовиною - проквіназид - розробила фірма «Дюпон» під торговою маркою Талендо, к.е. Вивчення ефективності цього нового фунгіциду в захисті від оїдіуму проводили в двох регіонах Криму. Усереднені дані з розвитку оїдіуму за чотири роки досліджень (2005-2009 рр.) на Південному березі Криму і в передгірному Криму показують, наскільки добре стримує розвиток хвороби фунгіцид Талендо, к.е. навіть при епіфітотії (рис. 3).

Ефективність фунгіциду Талендо, к.е. в середньому за ці роки, була високою і становила 85,2-99,1 % на листках і гронах, при різних епіфітотіях оїдіуму (рис. 4).

Чотириразове застосування за вегетаційний період винограду фунгіциду з новою діючою речовиною - Талендо, к.е. у різних регіонах Криму в 2005-2009 рр. у трьох різних нормах застосування при захисті винограду від оїдіуму дозволило надійно захистити виноградні рослини, і отримати хороший кондиційний урожай винограду, на рівні еталонного варіанта. Найбільш ефективні норми витрати (0,2-0,225 л/га), виявлені за наслідками випробувань 2005 року, надалі перевіряли при епіфітотійному розвитку оїдіуму. У 2007 році фунгіцид Талендо, к.е. у нормі застосування 0,2-0,225 кг/га був включений до нормативного документу «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Застосування хімічних і біологічних фунгіцидів на винограді в захисті від хвороб

У практиці захисту винограду від хвороб епіфітотійного характеру часто стикаються з явищем недостатньо високої ефективності захисних заходів, навіть при застосуванні най високоефективних фунгіцидів. Це явище пов'язують з інтенсивністю розвитку захворювань, проте даних як аналітичних, так і експериментальних, у спеціальній літературі немає або ж вони не проаналізовані достатню мірою, тому ми провели аналіз ефективності застосування фунгіцидів і біопрепаратів при різних типах розвитку оїдіуму і мілдью.

Ефективність хімічних захисних заходів при різному типі епіфітотій мілдью і оїдіуму. Оцінка ефективності застосування хімічних препаратів у системі захисних заходів від оїдіуму дозволила встановити таке. При проведенні 6-8 обприскувань за вегетацію виноградної рослини в захисті від оїдіуму, коли перебіг захворювання відмічають за першим типом (пізня епіфітотія), розвиток хвороби як на листках, так і на гронах стримується на економічно невідчутному рівні (3 %). До середини липня виявляли лише поодиноке ураження листків або грон винограду (розвиток хвороби коливався від 0 до 0,9 %), і з середини серпня розвиток захворювання підвищувався на листках до 0,5% (передгірний Крим, 2006 р.) - 1,7 % (Південний берег Криму, 2005 р.), і до 1,0 % (передгірний Крим, 2003 р.) - 1,3 % (Південний берег Криму, 2007 р.) на гронах винограду (табл. 6).

Ефективність захисних заходів у разі застосування хімічних препаратів при розвитку оїдіуму за першим типом (пізня епіфітотія) на момент збору урожаю завжди була вище 80 %.

При розвитку захворювання за другим типом (рання епіфітотія) фунгіциди стримували розвиток оїдіуму по-різному: відмічено як високий ступінь захисту виноградних рослин, так і середній (табл. 7). У передгірному Криму високий ступінь захисту листового апарату і грон винограду був досягнутий в 2005 році, коли ефективність в серпні - вересні становила 98,5-96,4 % на листках і 100-82,3 % на гронах.

На Південному березі Криму висока ефективність хімічних препаратів у захисті від оїдіуму при ранній епіфітотії захворювання була досягнута в 2002 і 2008 рр. Середній ступінь захисту від оїдіуму був відмічений в 2004 році в передгірному Криму та в 2004 і 2006 рр. на Південному березі Криму. Розвиток захворювання у цьому випадку на момент збирання урожаю винограду становить 15-25 %. В цілому, при другому типі розвитку оїдіуму - ранній епіфітотії - ефективність застосування хімічних препаратів перед збиранням урожаю винограду становила менше 75 %. При цьому встановлено, що чим раніше «виявлялося» захворювання на винограді, тим нижче була ефективність захисних заходів.

Щоб упевнитися в правильності висновку, що чим раніше розвивається оїдіум, тим нижче ефективність захисних заходів, ми порівняли дані за останні десять років з даними ефективності захисних заходів у 90-х роках минулого століття, коли шкідливість хвороби була нижча, і спостерігали більш пізній початок розвитку оїдіуму. В 90-х роках обприскування (або обпилювання сіркою) починали пізніше, в червні. За вегетацію виноградної рослини проводили по 4-5 обприскувань. Перші візуальні ознаки оїдіуму рідко спостерігали в кінці червня (1994, 1998 і 1999 рр.), зазвичай ознаки захворювання виявляли на початку липня. В 90-і роки минулого століття як при пізній, так і при ранній епіфітотіях оїдіуму ефективність захисних заходів до моменту збирання урожаю винограду зазвичай становила 70-85 %, як у захисті листового апарату, так і в захисті грон і пояснювалося це тим, що захисні заходи починали пізно.

Розвиток і розповсюдження мілдью відбувається дещо по-іншому, ніж у оїдіуму. У оїдіуму відбувається поступове накопичення інфекції протягом декількох років, а потім, у подальшому заподіює практично постійну шкоду виноградарству, оскільки інфекційний початок зберігається на лозі і в бруньках. Інфекційний початок мілдью зимує в ґрунті на глибині 10 см і для зараження рослин потрібна крапельно-рідка волога. Якщо такі умови складаються в першій половині вегетації, то мілдью уражаються суцвіття, ягоди і листки, якщо умови виникають в серпні, то хвороба, в основному, вражає тільки листовий апарат і незначну частину ягід (табл.8).