Динаміка фітомаси та депонованого вуглецю в насадженнях Лівобережного Придніпровського лісостепу (на прикладі державних підприємств Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

06.03.02 - лісовпорядкування та лісова таксація

Динаміка фітомаси та депонованого вуглецю в насадженнях Лівобережного Придніпровського лісостепу (на прикладі державних підприємств Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства)

СЕНДЗЮК Роман Васильович

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фітомаса лісівничий таксаційний насадження

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку суспільства, коли все частіше акцентується увага на порушенні глобального вуглецевого балансу біосфери, на чільне місце виходить біосферостабілізуюча функція лісів. Однак, не викликає сумніву той факт, що, досліджуючи та аналізуючи динаміку фітомаси лісів та депонованого в них вуглецю на території окремих регіонів, можна спрогнозувати майбутні запаси фітомаси, а відтак - і можливості лісових насаджень депонувати та накопичувати вуглець у їх компонентах.

Ліси будь-якого регіону постійно перебувають у динаміці. Під впливом діяльності людини й природних сил відбувається зміна категорії лісових земель, породного складу лісів, їх вікової структури та багатьох інших таксаційних характеристик. Зміна лісового простору акумулює в собі увесь природний та антропогенний вплив на ліс і, внаслідок чого стає відзеркаленням їхнього стану, особливостей функціонування лісових екосистем й основних тенденцій їх розвитку. Результати дослідження динамічних біопродукційних процесів є основою для оцінки взаємодії людського суспільства й лісу, і в першу чергу, господарської діяльності людини, а також слугують інформаційною основою для прогнозування і відтворення лісових ресурсів на близьку та далеку перспективу.

Представлена дисертаційна робота присвячена вивченню динаміки біопродуктивності за компонентами фітомаси й депонованого у ній вуглецю в деревостанах головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу, який локалізується переважно в межах Полтавської області. Це обумовлено тим, що на даний час при проведенні лісовпорядних робіт обмежуються переважно оцінкою стовбурової частини деревостану. Однак в умовах глобальних змін клімату визначальною науковою проблемою є дослідження повного вуглецевого бюджету лісів України в цілому та її окремих регіонів, яка передбачає визначення фітомаси насаджень за окремими фракціями. В подальшому вирішення цієї проблеми дасть можливість ґрунтовно вирішувати питання, пов'язані з проведенням екологічного моніторингу лісів і задовольнити інформаційні потреби, які виникають під час розв'язання багатьох енергетичних та екологічних проблем сьогодення.

Формування на території України багатої природної рослинності обумовлено особливостями географічного положення, рельєфу, клімату та історичного розвитку. Все це впливає на поширення, видовий склад та продуктивність лісів України, в утворенні яких бере участь понад 30 деревних порід. Окрім того, джерела та поглиначі парникових газів розміщені на території України нерівномірно, й сьогодні немає достатнього інформаційного забезпечення для одержання точних оцінок потоків вуглецю в різних компонентах лісових екосистем.

Реалізація методичного підходу та розроблення системи математичних моделей для оцінки динаміки компонентів надземної фітомаси та депонованого вуглецю деревостанів головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу залишається актуальною лісотаксаційною проблемою, вирішення якої сприятиме екологічно збалансованому управлінню лісами, визначенню та прогнозуванню потоків вуглецю й багатьох інших корисних властивостей у лісових екосистемах регіону дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з науковими дослідженнями, що здійснювались кафедрою лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України в межах держбюджетної теми: „Розробити методичне та нормативно-інформаційне забезпечення для оцінки вуглецедепонуючих функцій лісових насаджень, створених на землях, що вийшли із сільськогосподарського використання” (номер державної реєстрації 0106U004256), до виконання якої дисертант залучався як виконавець окремого підрозділу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційних досліджень є опрацювання на засадах системного підходу методики оцінки динаміки компонентів фітомаси та депонованого в них вуглецю та її практичне застосування для деревостанів основних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу в межах держлісгоспів Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ). Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:

- проаналізувати сучасний стан досліджень компонентів біопродуктивності лісів та їхньої динаміки;

- охарактеризувати фізико-географічні, кліматичні, економічні та екологічні умови Лівобережного Придніпровського лісостепу;

- проаналізувати лісівничо-таксаційну характеристику деревостанів регіону досліджень;

- провести динамічний аналіз лісівничо-таксаційних показників деревостанів головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу в межах державних лісогосподарських підприємств Полтавського ОУЛМГ;

- опрацювати комплекс математичних моделей оцінки конверсійних коефіцієнтів динаміки фітомаси насаджень за її окремими компонентами;

- оцінити обсяги та пофракційну динаміку фітомаси та депонованого в ній вуглецю в насадженнях держлісгоспів регіону;

- визначити та спрогнозувати частку поглинання викидів антропогенного вуглецю в досліджуваних лісових насадженнях регіону.

Об'єкт дослідження - процеси нагромадження фітомаси та депонованого в ній вуглецю лісовими насадженнями Лівобережного Придніпровського лісостепу.

Предмет дослідження - динаміка компонентів фітомаси та депонованого в ній вуглецю у лісах Лівобережного Придніпровського лісостепу.

Методи дослідження. Теоретичною основою досліджень дисертаційної роботи слугували як загальнонаукові (спостереження, експеримент, аналіз, синтез та моделювання), так і спеціальні методи пізнання, якими оперує лісова таксація, лісівництво, фізіологія деревних рослин та інші дисципліни лісівничого спрямування. Спеціальні біометричні й таксаційні задачі у процесі досліджень вирішувались з використанням окремих статистичних методів (кореляційний, регресійний аналізи тощо), а також графоаналітичного методу. Камеральні роботи виконувалися з використанням стандартних пакетів інформаційних технологій на ПК, а також спеціальних таксаційних програм розроблених науковцями кафедр лісової таксації та лісовпорядкування, лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Наукова новизна одержаних результатів. На засадах системного підходу, з використанням науково обґрунтованих методик досліджень, репрезентативних експериментальних даних, опрацьовано комплекс математичних моделей динаміки компонентів фітомаси та депонованого в ній вуглецю у межах державних підприємств лісового господарства, розміщених на території Лівобережного Придніпровського лісостепу. Основні результати дисертаційних досліджень, які визначають наукову новизну, полягають у наступному:

- системно проаналізовано динаміку основних таксаційних показників насаджень головних лісотвірних порід регіону в межах державних лісогосподарських підприємств;

- розраховано математичні моделі конверсійних коефіцієнтів відношень компонентів фітомаси деревостанів основних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу до їхнього запасу в корі;

- опрацьовано алгоритм, програму та змодельовано динаміку загальної фітомаси насаджень та депонованого в ній вуглецю у межах державних підприємств лісового господарства регіону досліджень;

- оцінено та співставлено різницю між обсягами антропогенних викидів вуглецю в регіоні досліджень та його депонуванням лісовими насадженнями;

- проведено економічну оцінку можливого ефекту від реалізації вуглецедепонувальних функцій лісових насаджень державних лісогосподарських підприємств Полтавського ОУЛМГ.

Практичне значення одержаних результатів. Стале ведення лісового господарства з акцентуванням на підвищення продуктивності лісів, а також посилення їх екологічних та енергетичних функцій, потребує досконалого та коректного нормативно-інформаційного забезпечення, яке б дозволяло оперативно вирішувати нагальні лісотаксаційні та управлінські проблеми як у регіоні досліджень, так і в Україні в цілому. За результатами дисертаційних досліджень для практичного використання рекомендовані:

- математичні моделі та довідкові таблиці динаміки основних параметрів компонентів фітомаси та депонованого у ній вуглецю основних лісотвірних деревних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу;

- конверсійні коефіцієнти та математичні моделі відношень компонентів надземної фітомаси до запасів деревостанів головних лісотвірних порід.

Вказані розробки використані Державним комітетом лісового господарства України, Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, при викладанні дисциплін „Лісова таксація” та „Біометрія”, а також у ході підготовки та виконанні випускних бакалаврських робіт студентами лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України та його відокремлених структурних підрозділів за напрямом підготовки 6.090103 „Лісове і садово-паркове господарство”.

Особистий внесок здобувача. Формулювання і постановка завдань, опрацювання наукових положень дисертаційної роботи, висновки і пропозиції виробництву, а також написання дисертаційної роботи належать особисто автору і є його науковим доробком.

Дисертація є завершеною науковою працею, в якій вирішено важливі лісотаксаційні завдання в галузі оцінки та моделювання біопродуктивності насаджень, доповнено та адаптовано до об'єкту досліджень методику змістовного аналізу динаміки структури фітомаси; опрацьовано математичні моделі динаміки фітомаси та депонованого в ній вуглецю; одержано кількісні параметри обсягів фітомаси та депонованого в ній вуглецю головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу. В процесі виконання роботи створена електронна база даних, яка включає 69 тимчасових пробних площ.

При лісотаксаційному опрацюванні дослідних даних на ПК автор використовував пакети прикладних програм, розроблених професорами А.З. Швиденком, П.І. Лакидою та доцентом Я.А. Юдицьким.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення дисертаційної роботи, висновки й практичні рекомендації періодично доповідалися і одержали схвальну оцінку на науково-практичних конференціях Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України (2006-2009 рр.), на внутрішньодержавній конференції „Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку” (м. Березне, 2007), на міжнародній науково-практичній конференції „Глобальні зміни клімату: загрози людству та механізми відвернення” (м. Львів, 2009).

Публікації. За темою дисертаційних досліджень опубліковано 9 наукових праць, з яких 4 статті у збірниках наукових праць та 5 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел (236 найменувань, у т. ч. 26 іноземних авторів) та 9 додатків на 68 сторінках. Загальний обсяг роботи 237 сторінок комп'ютерного тексту, на 143 з яких викладено основний зміст. Дисертаційна робота містить 23 таблиці, ілюстрована 23 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Сучасний стан досліджень компонентів біопродуктивності лісів та їхньої динаміки. Наведено визначення компонентів біопродуктивності лісових насаджень, висвітлено основні напрями досліджень останньої, описано методи досліджень динамічних процесів в лісових екосистемах, наведено аналіз глобальних кліматичних змін і вплив лісів на них.

Дослідження біопродуктивності лісів потребує системного підходу з використанням спеціальних методів наукового пізнання, які ґрунтуються на комплексі наукових дисциплін лісівничого, екологічного та математико-статистичного спрямування.

Поздняков Л.К. із співавторами (1973) виділили два основних напрямки у вивченні біопродуктивності лісів: біоценотичний, що пов'язаний із вивченням кругообігу енергії та речовин у лісі (Манаков К.Н., 1972; М'якушко В.К., 1972; Стаканов В.Д., 1990 та ін.); ресурсознавчий, що оцінює можливість використання різних фракцій фітомаси дерев у господарстві (Бабіч Н.А., 1992; Прозоровський Н.А., 1992; Семечкина М.Г., 1974 та ін.). Ці напрями існують разом і доповнюють один одний, що дозволяє більш повно дослідити фітомасу лісів. В Україні оцінкою фітомаси в лісах у різні роки займалися: М.А. Голубець (1975), П.І. Лакида (1996), В.Є. Лісничий (1980), В.К. М'якушко (1972), Л.I. Половнiков (1992) та інші.

У дослідженнях динаміки таксаційних та спеціальних біометричних показників лісових біоценозів найчастіше застосовують метод множинного регресійного аналізу, який дозволяє працювати з великими масивами даних, при цьому суб'єктивний підхід дослідника до одержання результату зводиться до нуля.

Поглинання вуглецю біотою в процесі фотосинтезу - це швидкий, дешевий і саме головне - екологічно безпечний вид його зв'язування. Для можливості керування вуглецевими процесами у лісах, необхідні точні кількісні та якісні нормативні дані для оцінки та прогнозу їх обсягів, потоків як всередині окремої лісової екосистеми, так і в загальному екологічному циклі планети.

Розділ 2. Характеристика регіону дослідження. Викладено обґрунтування вибору об'єкта досліджень, фізико-географічні, кліматичні, економічні, екологічні та соціальні умови регіону досліджень, а також подано лісівничо-таксаційну характеристику деревостанів Лівобережного Придніпровського лісостепу.

Ліси Лівобережного Придніпровського лісостепу являють собою унікальний природний об'єкт, розміщений у лівобережній частині України, який практично співпадає з адміністративними границями Полтавської області (за винятком Кременчуцького району Правобережжя) та Золотоніського району Черкащини.

Територія Полтавської області як базової адміністративно-територіальної одиниці досліджуваного регіону займає 28,8 тис. км², що складає 4,8% території України. Загальна площа земель лісового фонду Полтавської області становить 275,8 тис. га (станом на 01.01.2006 р.), у тому числі лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, - 244,3 тис. га. Майже 65% укритих лісовою рослинністю лісових ділянок - штучні лісові насадження різних років створення, решта - кореневі ліси заплав по берегах річок Ворскли, Псла, Сули, Удаю, Орчика та Говтви. Загальний запас деревостанів складає 42,7 млн м³. Середній запас деревостанів на 1 га - 175 м³. Середній вік лісів - 56 років. Лісистість території 8,7%, що майже вдвічі нижча оптимальної.

Ліси Полтавської області за призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, та інші) функції і мають обмежене експлуатаційне значення. Природно-заповідний фонд становить 21% території лісів і має стійку тенденцію до зростання.

Головними лісотвірними породами в лісах області є дуб звичайний (понад 34,0% площі), сосна звичайна (30,1), вільха клейка (8,8) та види роду тополі (6,6%). Площа інших деревних порід в сумі складає 21,5%.

Ліси області закріплені за лісокористувачами 18 міністерств і відомств, частина лісів знаходиться в довгостроковій оренді приватних сільськогосподарських підприємств. Найбільшим лісокористувачем області являється Полтавське обласне управління лісового і мисливського господарства (ОУЛМГ) системи Держкомлісгоспу України (68%). Його ліси є найбільш продуктивними. Загальна площа лісового фонду обласного управління становить 187,6 тис. га. Середня зміна запасу на 1 га лісових ділянок вкритих лісовою рослинністю складає 3,1 м³•га^-1 у твердолистяних, 4,7 м³•га^-1 - у хвойних та 4,9 м³•га^-1 - у м'яколистяних насадженнях. Вікова структура лісового фонду Полтавського ОУЛМГ характеризується переважанням середньовікових насаджень, що обумовлено як природним ростом деревостанів, так і масштабністю проведених робіт з лісовідновлення й агролісомеліорації у післявоєнний період. Також у віковій структурі лісів управління помітне накопичення стиглих та перестиглих насаджень.

Розділ 3. Методика досліджень та експериментальні дані. Описано методичні засади збору та обробки дослідних даних, їх загальну характеристику, проаналізовано динаміку площ та запасів головних лісотвірних порід Полтавського ОУЛМГ.

Вивчення динаміки фітомаси та депонованого у ній вуглецю в деревостанах Лівобережного Придніпровського лісостепу здійснювалося шляхом поєднання емпіричних (спостереження, експеримент) та теоретичних (аналіз, синтез, математичне моделювання) методів. Підґрунтям подібних експериментальних досліджень вважаються таксаційні розробки К.Є. Нікітіна (1978), А.А. Строчинського (1992), А.З. Швиденка (1981), які доповнюються спеціальними біометричними прийомами.

Для вирішення завдання роботи за основу використана методика збору дослідних даних проф. П.І. Лакиди (1997), яка модифікована відповідно до об'єкту досліджень. Методика польових та лабораторних досліджень неодноразово апробована в наукових дослідженнях оцінки надземної фітомаси головних лісотвірнихних порід України І.В. Блищиком (2008), Р.Д. Василишиним (2007), Г.С. Домашовець (2008), О.М. Колоском (2002), А.Г. Лащенком (2004), Л.М. Матушевич (2004), С.І. Миклушем (2009), О.В. Морозюк (2009), М.М. Петренком (2002). Отримані за цією методикою дослідні дані підтверджують достатню адекватність, оперативність їх отримання, незначні затрати часу і коштів.

Збір дослідних даних, які характеризують біопродуктивність основних лісотвірних порід Полтавського ОУЛМГ за компонентами фітомаси в районі досліджень проводився на тимчасових пробних площах (ТПП), які закладалися за цією ж методикою. Для дослідження основних компонентів фітомаси дерев дуба звичайного в чистих та мішаних дубових деревостанах державних підприємств лісового господарства Полтавської області, що відносяться до Лівобережного Придніпровського лісостепу, в 1992-2001 рр. автором було закладено 13 тимчасових пробних площ з рубкою, обміром дерев та пофракційною оцінкою компонентів надземної фітомаси у 66 модельних дерев (МД).

Для інформативного забезпечення моделювання оцінки і прогнозу динаміки компонентів біопродуктивності лісів Лівобережного Придніпровського лісостепу, в якості дослідних даних були використані тимчасові пробні площі закладені автором особисто та науковцями кафедр лісової таксації та лісовпорядкування і лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України. Зібрана база даних представлена дубовими, сосновими, березовими, вільховими та осиковими деревостанами, які є головними лісотвірними породами регіону досліджень. Всього підібрано та закладено 69 тимчасових пробних площ, з яких 13 ТПП оцінюють насадження дуба звичайного, 18 - сосни звичайної, 21 - берези повислої, 6 - вільхи клейкої, 11 - осики (тополі тремтячої).

Результати польових і лабораторних досліджень оброблялися на ПК з використанням табличного процесора Ms Excel та пакета спеціальних статистичних програм SPSS і STATISTICA - 8. Таксаційну характеристику досліджуваних насаджень одержано за спеціальною програмою PERTA (Швиденко А.З., Юдицький Я.А., 1984).

Більшість тимчасових пробних площ для дубових насаджень закладена в свіжих дібровах і лише одна в свіжих сугрудках. Це пояснюється тим, що переважаючими типами лісорослинних умов у Полтавській області, де зростає дуб звичайний, є свіжі діброви. Відповідно підібрані ТПП насаджень сосни звичайної, які зростають у свіжих суборах (16 шт.) та сугрудках (2 шт.), берези повислої - у свіжих (14 шт.) та вологих (7 шт.) суборах, вільхи клейкої - у мокрих сугрудках (6 шт.), осики - у свіжих (2 шт.) та вологих (9 шт.) сугрудках. Переважна кількість ТПП закладена у високоповнотних насадженнях (майже 74% ТПП закладені у насадженнях з повнотою 0,7 і вище), незначна кількість у низькоповнотних насадженнях (26% з повнотою 0,6 і менше), що адекватно відображає структуру повнот модальних насаджень регіону досліджень. За продуктивністю більшість тимчасових пробних площ були закладені у високобонітетних насадженнях, які віддзеркалюють реальний стан продуктивності насаджень головних лісотвірних порід лісів Лівобережного Придніпровського лісостепу.

Особливістю наукових досліджень в лісових насадженнях є те, що дослідник має справу з випадковими величинами, значення яких змінюється в межах однорідної сукупності. Для оцінки таких величин використовуються методи біометрії, яка вивчає загальні закономірності у масових випадкових явищах складних біологічних систем. Проаналізувавши основні статистики сформованих масивів даних для оцінки біопродуктивності основних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу, а також врахувавши особливості росту досліджуваних порід, значний розмах віку насаджень, де закладалися ТПП, розбіжність між мінімальними та максимальними значеннями отриманих показників можна передбачити, що моделі побудовані на основі відповідних масивів, за статистичним прогнозом, найбільш надійно працюватимуть лише для цих сукупностей, а також можуть використовуватись для описування оцінок у прогностичних та інформативних цілях.

Для аналізу динаміки площ та запасів головних лісотвірних порід Полтавщини, яка відноситься до Лівобережного Придніпровського лісостепу, було використано матеріали державного обліку лісів України 1978, 1983, 1988, 1996, 2002 та 2006 років за державними підприємствами лісового господарства. За досліджуваний період площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок області зросла на 18,5%, а середній запас на 1 га збільшився на 56%. Стабільно високим у лісах Лівобережного Придніпровського лісостепу залишається відсоток середньовікових насаджень у межах груп порід. Ліси досліджуваного регіону відзначаються високою продуктивністю, про що говорять стійкі показники бонітетів.

Варто відзначити, що вцілому опрацьована наукова база даних тимчасових пробних площ адекватно описує наявні в лісовому фонді Лівобережного Придніпровського лісостепу деревостани і дозволяє адекватно вирішувати низку завдань, сформульованих в межах виконуваної роботи, а саме: розробити адекватні математичні моделі оцінки компонентів фітомаси модальних деревостанів регіону досліджень та їх динаміки; оцінити загальні обсяги компонентів біомаси (фітомаси та депонованого в ній вуглецю) в насадженнях державних лісогосподарських підприємств Лівобережного Придніпровського лісостепу; визначити частку пулу антропогенного вуглецю, яка може бути поглинута лісами досліджуваного регіону.

Розділ 4. Моделювання динаміки фітомаси деревостанів та депонованого в ній вуглецю. Наведено методичний підхід до розробки моделей, здійснено оцінку моделей конверсійних коефіцієнтів компонентів фітомаси деревостанів, проведено розрахунок компонентів біопродуктивності деревостанів Лівобережного Придніпровського лісостепу, проаналізовано динаміку загальної фітомаси та депонованого в ній вуглецю у межах державних підприємств лісового господарства Полтавської області, досліджено регіональний вплив лісів Полтавського ОУЛМГ на баланс вуглецю.

Під час моделювання залежності компонентів фітомаси деревостанів основних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу від їх основних морфометричних показників був використаний метод множинного регресійного аналізу. Він дає аналітичне вираження вихідних співвідношень і характеристик процесу, що є важливою умовою для наступного динамічного (імітаційного) моделювання.

Моделювання компонентів фітомаси насаджень основних лісотвірних порід Полтавської області, як і багато інших сучасних досліджень, здійснювалося шляхом встановлення одно- та багатофакторних залежностей компонентів фітомаси від таксаційних ознак насаджень, які вказуються в даних лісового кадастру.

Пошук аналітичних залежностей зміни конверсійних коефіцієнтів R_V (відношення маси фракції фітомаси (M_fr) до стовбурового запасу деревостану в корі (М)) основних компонентів фітомаси з таксаційними показниками дослідних насаджень у межах кожної деревної породи здійснювався методом множинної регресії з допомогою пакету статистичних програм STATISTICA - 8. Основними аргументами регресійних рівнянь розглядались таксаційні показники насаджень: вік (A), код класу бонітету (Б) (середня висота насадження у 100 років) і відносна повнота (П). Застосовувалась наступна функція залежності коефіцієнтів R_V від параметрів деревостану:

R_V = f(A, Б, П),

де R_V - відповідні конверсійні коефіцієнти (деревина, кора, листя (хвоя) тощо);

f (A, Б, П) - функції таксаційних ознак деревостану (вік, бонітет, повнота).

В кожному конкретному випадку, залежно від обсягу подання вихідних даних і адекватності моделі дослідному процесу, відбиралось одне з рівнянь. Основою для вибору того чи іншого рівняння слугували уявлення про характер залежності модельованого показника (монотонність, наявність дослідних даних) та показники статистичної точності апроксимації й адекватності моделей, які перевірялися стандартним шляхом (табл. 1). Значущість впливу факторів на досліджувані конверсійні коефіцієнти відповідних компонентів фітомаси оцінювалася на 5%-му рівні значущості за довірчими інтервалами коефіцієнтів регресії. Крім цього, адекватність одержаних моделей вихідним даним оцінювалася статистиками їхніх залишків та коефіцієнтами детермінації одержаних рівнянь. Оскільки, для окремих конверсійних коефіцієнтів компонентів фітомаси досліджуваних порід достовірної залежності не знайдено, то в подальших розрахунках використовували їх середні значення.

Таблиця 1. Множинні регресійні рівняння конверсійних коефіцієнтів R_V оцінки компонентів фітомаси

Модель регресії
Сосна звичайна	Береза повисла
RV(st)=0,271А 0,0879	RV(st)=0,318A 0,0976
RV(k)=0,203A -0,4847	RV(k)=0,496A -0,5331
RV(g)=4,192А -1,2192	RV(g) - залежність не встановлена
RV(l)=16,980A -1,7486	RV(l)=1000,144A -0,8000Б -2,2590
Дуб звичайний	Вільха клейка
RV(st)=0,160А0,3921ехр(-0,008749А)	RV(st) - залежність не встановлена
RV(k) - залежність не встановлена	RV(k) - залежність не встановлена
RV(g)=6,853А -1,1705	RV(g) - залежність не встановлена
RV(l)=0,906А -1,0714	RV(l)=0,341A -0,9244
Осика
RV(st)=0,298А 0,0566	RV(g) - залежність не встановлена
RV(k)=0,189А -0,3373	RV(l)=0,761А -1,1628

Досліджуючи біопродуктивність лісів Полтавської області, не досліджувалася фітомаса піднаметової рослинності та підземна фітомаса деревостанів головних лісотвірних порід, тому для розрахунків були використані множинні регресійні рівняння конверсійних коефіцієнтів отримані професором П.І. Лакидою (1996).

Конверсійний коефіцієнт загальної фітомаси насаджень розраховувався як сума коефіцієнтів фітомаси деревостану (деревина та кора стовбурів, гілки, листя) плюс коефіцієнт фітомаси піднаметової частини деревостану (підріст, підлісок, живий надґрунтовий покрив і їхні кореневі системи), а також плюс коефіцієнт підземної фітомаси деревостану (коренева система).

Окрім перерахованих компонентів, розраховувалася щільність фітомаси та вуглецю як відношення накопленої маси до площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок у межах групи лісотвірних порід та лісогосподарських підприємств.

На основі розроблених математичних моделей та даних лісового кадастру були розраховані загальні обсяги фітомаси та вуглецю в лісах Полтавської області, підпорядкованих Державному комітету лісового господарства (табл. 2).

Аналізуючи результати табл. 2, слід зазначити, що за досліджуваний період площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок зросла на 22,8%, запас збільшився на 128,1%, а середній запас на 1 га - на 85,5%. Відповідно із збільшенням запасу зросли обсяги фітомаси та депонованого у ній вуглецю на 10329,98 тис. т та 5153,11 тис. т відповідно (108%). Існуюча структура загальної фітомаси і депонованого в ній вуглецю та їх тренди дозволяють констатувати позитивні тенденції в динаміці загальної біопродуктивності лісів досліджуваного регіону.

Протягом досліджуваного періоду щільність фітомаси насаджень Полтавського ОУЛМГ за групами лісотвірних порід поступово зростала з 8,30 кг(м²)^-1 до 14,07 кг(м²)^-1.

Таблиця 2. Загальна фітомаса та вуглець у лісових насадженнях Полтавської області

Рік обліку	Площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, тис. га	Запас стовбурової деревини, тис. м3	Фітомаса	Вуглець
			тис. т	щільність, кг(м2)-1	тис. т	щільність, кг(м2)-1
1978	115,1	13192,9	9556,25	8,30	4723,96	4,10
1983	127,5	18655,3	12875,20	10,10	6375,28	5,00
1988	127,5	18172,1	12590,43	9,87	6233,70	4,89
1996	126,8	26017,1	17286,99	13,63	8575,78	6,76
2002	128,8	28034,3	18379,81	14,27	9124,67	7,08
2006	141,3	30088,9	19886,23	14,07	9877,07	6,99

Якщо розглядати за групами лісотвірних порід, то найбільш інтенсивно зросла щільність фітомаси у м'яколистяній групі порід на 84% у порівнянні з 1978 роком, потім у хвойній - на 71 та твердолистяній - на 65%. Станом на 2006 рік найбільшу щільність фітомаси на 1 м² вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок мають хвойні насадження 15,46 кг, а найменшу м'яколистяні - 12,29 кг.

За досліджуваний період у структурі фітомаси насаджень Лівобережного Придніпровського лісостепу відбулися суттєві зміни. Найбільшу частку в структурі фітомаси насаджень припадає на стовбурову деревину - 61,7%, вміст якої за роки досліджень збільшився на 6,3%, в той час як відсоток кори стовбура залишився незмінним. В цілому частка стовбурової деревини у корі становить 70%. Також зріс вміст пнів та коренів на 2,5%. У той же час зменшилися частки гілок (на 4,1%), листя (хвої) (на 2,9%) та піднаметової рослинності (на 4%).

Певний інтерес представляє вікова структура основних компонентів фітомаси за групами лісотвірних порід. З віком деревостанів частка стовбурової деревини поступово збільшується в усіх групах лісотвірних порід. Так у хвойній групі частка стовбурової деревини у корі зростає з 46,4% у молодому віці і до 67,5% у стиглих та перестиглих насадженнях, у твердолистяній - з 45,4 до 60,5% і у м'яколистяній групі з 44,0 до 61,2%, що цілком відповідає природним процесам росту та розвитку насаджень. У всіх групах лісотвірних порід найбільший відсоток стовбурової деревини спостерігається у пристиглій групі віку та незначно зменшується до віку стиглості. Найбільшу частку у структурі фітомаси стовбурова деревина становить у твердолистяній групі порід, потім за низхідною у хвойній та м'яколистяній. Відносна участь кореневих систем, кори стовбура, гілок та листя (хвої) крони з віком згідно з проведеними дослідженнями зменшується. Лише у м'яколистяній групі порід з віком частка гілок і кореневих систем у загальній структурі фітомаси збільшується. Загалом найбільша кількість фітомаси у регіоні досліджень зосереджена у середньовікових насадженнях (67%), які найбільш інтенсивно продукують фітомасу, що свідчить про нерівномірний розподіл насаджень за групами віку.

Протягом досліджуваного періоду загальна фітомаса збільшилася в усіх лісогосподарських підприємствах області. Найбільш суттєво кількість фітомаси зросла у Новосанжарському (на 496%) та Кременчуцькому (161%) підприємствах лісового господарства. Найбільшу кількість фітомаси, а відповідно і вуглецю зосереджено в лісових насадженнях Полтавського, Гадяцького та Миргородського лісогосподарських підприємств (4743,38 тис. т, 3955,71 та 3128,16 тис. т відповідно), а найменшу в Лубенському та Новосанжарському (1524,30 тис. т і 1840,75 тис. т відповідно). Найбільший відсоток у загальній фітомасі лісів області припадає на ліси ДП „Полтавське лісове господарство” та ДП  „Гадяцьке лісове господарство” (23,9 та 19,9% відповідно), частка участі інших підприємств у загальній фітомасі області майже однакова і становить близько 10%.

Обсяги загальної фітомаси в тому чи іншому підприємстві лісового господарства в основному залежать від вікової структури деревостанів та породного складу лісового фонду. Вікова структура лісів Полтавщини відзначається переважанням середньовікових деревостанів, які найбільш інтенсивно продукують біомасу, у всіх підприємствах лісового господарства. Саме тому біля 70% загальної фітомаси лісів припадає на середньовікові насадження у Гадяцькому, Лубенському, Миргородському, Пирятинському та Полтавському підприємствах, а в Кременчуцькому та Новосанжарському біля 46%. У молодняках в середньому зосереджено біля 12% загальної фітомаси лісів, у пристиглих деревостанах - біля 9, а в стиглих та перестиглих - біля 14%.

Відносно структури фітомаси за групами лісотвірних порід у Придніпровському Лівобережному лісостепу варто зазначити, що приблизно порівну (близько 43%) становить фітомаса хвойної та твердолистяної групи порід, а м'яколистяна група складає близько 14% загальної фітомаси лісів. Структура фітомаси Полтавської області наближується за своїми значеннями до аналогічних показників, які характеризують фітомасу лісів України (хвойні - 43%, твердолистяні - 49, м'яколистяні - 8%).

Якщо розглядати щільність фітомаси за групами лісотвірних порід та лісогосподарськими підприємствами (рис. 3), то варто зазначити, що найвища щільність фітомаси на 1 м² вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок у хвойній групі порід спостерігається у ДП „Пирятинське лісове господарство” і „Гадяцьке лісове господарство” (18,08 кг та 17,46 кг відповідно), у твердолистяній - у ДП „Полтавське лісове господарство” і „Гадяцьке лісове господарство” (15,94 кг та 14,83 кг відповідно) та м'яколистяній групі - у ДП „Полтавське лісове господарство” і „Кременчуцьке лісове господарство” (14,75 кг та 13,52 кг відповідно). Відповідно найбільш продуктивними у регіоні досліджень є хвойні деревостани, а потім за низхідною твердолистяні та м'яколистяні.

Мінливість показників фітомаси в межах Полтавської області є похідною від мінливості значень основних таксаційних показників насаджень, які, в свою чергу, певною мірою відображають ефективність ведення господарства на даній території. Найпродуктивнішими виявилися лісові насадження ДП „Гадяцьке лісове господарство”, де середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок становить 250 м³. Тут переважають хвойні насадження. Наступні за продуктивністю насадження ДП „Полтавське лісове господарство”, що мають середній запас на 1 га 248 м³ та найвищу щільність фітомаси 16,30 кг(м²)^-1. Тут частка хвойних та твердолистяних порід майже однакова.

На міжнародному рівні визнано, що проведення заходів у лісовому господарстві являє собою один з найбільш перспективних, екологічно безпечних і економічно виправданих шляхів запобігання змінам клімату. Україна має значний потенціал для проведення проектів у лісовому господарстві, спрямованих на збільшення поглинання вуглецю, і ліси Придністровського Лівобережного лісостепу не є тому винятком. Так, щорічно в лісових масивах згаданого регіону накопичується 184 тис. т вуглецю (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахунок орієнтовної вартості різниці між викидами і депонуванням вуглецю

Підприємство	Кількість депонованого вуглецю за роками обліку, тис. т	Зміна вуглецю, тис. т	Річна зміна вуглецю, тис. т	Щорічні викиди вуглецю, тис. т	Різниця між викидами і депонуванням вуглецю
	1978*	2006				тис. т	тис. євро
Гадяцьке	1388,6	1964,1	575,5	20,6	12,5	8,1	116
Кременчуцьке	508,4	1332,3	823,9	29,4	12,5	16,9	243
Лубенське	520,4	757,6	237,2	8,5	12,5	-4,0	-
Миргородське	943,3	1552,9	609,6	21,8	12,5	9,3	134
Новосанжарське	152,5	911,4	758,9	27,1	12,5	14,6	210
Пирятинське	713,6	965,8	252,2	25,2	12,5	12,7	182
Полтавське	1255,4	2355,0	1099,6	39,3	12,5	26,8	385
Полтавське ОУЛМГ	4724,0	9877,1	5153,1	184,0	87,5	96,5	1388

* Для ДП „Пирятинське лісове господарство” станом на 1996 рік

Щорічно в лісах Полтавського ОУЛМГ різниця між антропогенними викидами вуглецю та його депонуванням становить 96,6 тис. т. За умови її реалізації згідно Кіотського протоколу Полтавська область змогла б отримувати близько 1,4 млн євро. Проте, якщо розглядати в межах державних підприємств лісового господарства, то лісові насадження ДП „Лубенське лісове господарство” нездатні поглинути значну кількість вуглецю, що виділяється в атмосферне повітря області. В лісах інших лісогосподарських підприємства є значні резерви для зниження концентрації парникових газів у атмосфері.

Загалом можна стверджувати, що лісові насадження Полтавського ОУЛМГ мають значний ресурсний потенціал, важливе економічне, екологічне та соціальне значення, депонують вуглекислий газ та виділяють кисень, чим сприяють розв'язанню нагальних проблем зміни клімату та збереженню довкілля.

ВИСНОВКИ

Дослідження динаміки фітомаси та депонованого вуглецю в деревостанах Лівобережного Придніпровського лісостепу виконані у руслі реалізації програми Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, ратифікованої Верховною Радою України 04.02.2004 р. Вони відображають шляхи вирішення низки наукових питань, пов'язаних з екологічними проблемами сьогодення, які регулюють господарську діяльності людини в лісовому господарстві та у довкіллі в цілому на близьку та далеку перспективу. Проведені модельні експерименти дають можливість оцінити біопродуктивність за компонентами фітомаси головних лісотвірних порід регіону досліджень і можуть бути використаними як складова частина оцінки повного вуглецевого бюджету лісів України в цілому.

За результатами проведених дисертаційних досліджень, на основі реалізації перерахованих вище методичних підходів, розроблення системи математичних моделей, алгоритмів і програм для оцінки динаміки компонентів надземної фітомаси та депонованого вуглецю деревостанів головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу, зроблено такі висновки:

1. Ретроспективний аналіз літературних джерел з проблем оцінки та моделювання динаміки біопродуктивності лісів за її компонентами засвідчив, що як для України в цілому, так і для досліджуваного регіону зокрема, вони є нагальними та актуальними. Такі дослідження потребують системного підходу з використанням спеціальних методів наукового пізнання, які ґрунтуються на комплексі наукових дисциплін лісівничого, екологічного та математико-статистичного спрямування. У подальшому дослідження біопродуктивності лісів і депонованого в них вуглецю сприятимуть вирішенню гострих економічних, екологічних та соціальних проблем суспільства на регіональному, національному і міжнародному рівнях.

2. Для можливості керування вуглецевими процесами у лісах необхідні точні кількісні та якісні нормативні дані для оцінки та прогнозу обсягів вуглецю, його потоків як всередині окремої лісової екосистеми, так і в загальному екологічному циклі планети. Поглинання вуглецю біотою в процесі фотосинтезу - це швидкий, дешевий і, найголовніше, - екологічно безпечний вид його зв'язування.

3. Всебічно аналізуючи кліматичні, грунтово-гідрологічні та економічні умови регіону досліджень, з'ясовано, що вони позитивно впливають на ріст, розвиток і продуктивність головних лісотвірних порід регіону.

4. Проаналізувавши аграрний та індустріальний потенціал Полтавської області з'ясовано, що він є досить розвиненим і, в цілому, негативно впливає на довкілля, а ліси регіону досліджень є потужним екологічним каркасом, який може стабілізувати негативні деструкційні процеси в лісових і аграрних ландшафтах, виконувати захисні, рекреаційні функції тощо.

5. Дані лісового кадастру показують, що загальна площа лісового фонду Полтавської області становить 275,8 тис. га, в тому числі лісові ділянки, вкриті лісовою рослинністю, - 244,3 тис. га, біля 65% з них - штучні лісові насадження. Загальний запас деревостанів складає 42,7 млн м³. Середній запас деревостанів на 1 га - 175 м³. Середній вік - 56 років. Лісистість території 8,7%, що майже вдвічі нижча оптимальної. Головними лісотвірними породами в лісах області є дуб звичайний (понад 34,0% площі), сосна звичайна (30,1%), вільха клейка (8,8%) та види роду тополі (6,6%). Саме на вирощування цих деревних порід орієнтоване ведення лісового господарства. Найбільшим лісокористувачем області являється Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства системи Держкомлісгоспу України (68% площі). Його ліси є найбільш продуктивними. Середня зміна запасу на 1 га лісових ділянок вкритих лісовою рослинністю складає 3,1 м³•га^-1 у твердолистяних, 4,7 м³•га^-1 у хвойних та 4,9 м³•га^-1 у м'яколистяних насадженнях.

6. Для дослідження основних компонентів фітомаси дерев дуба звичайного в чистих та мішаних дубових деревостанах Державних підприємств лісового господарства Полтавської області, що відносяться до Лівобережного Придніпровського лісостепу, в 1992-2001 рр. було закладено 13 тимчасових пробних площ з рубкою, обміром дерев та пофракційною оцінкою компонентів надземної фітомаси у 66 модельних дерев (МД), які доповнять базу даних з оцінки фітомаси лісів України.

7. Для інформативного забезпечення моделювання оцінки і прогнозу динаміки компонентів біопродуктивності лісів Лівобережного Придніпровського лісостепу, в якості дослідних даних використані тимчасові пробні площі, закладені автором та науковцями кафедри лісової таксації та лісовпорядкування і кафедри лісового менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування України, в кількості 69 шт. у соснових, дубових, вільхових, березових та осикових насадженнях, які репрезентативно описують штучні та природні деревостани лісового фонду регіону і є достатніми для використання в даних дослідженнях.

8. За досліджуваний період з 1978 р. до 2006 р. площа лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, державних лісогосподарських підприємств, розміщених на території Лівобережного Придніпровського лісостепу, зросла на 18,5%, а середній запас на 1 га збільшився на 56%. Ліси відзначаються високою продуктивністю, про що говорять стабільно високі показники бонітетів. Найвищою продуктивністю характеризуються соснові насадження (середній бонітет І,8). Істотним залишається відсоток середньовікових насаджень.

9. Під час моделювання залежності компонентів фітомаси деревостанів основних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу від їх основних морфометричних показників був використаний метод множинного регресійного аналізу. Він дає аналітичне вираження вихідних співвідношень і характеристик процесів динаміки основних таксаційних ознак деревостанів, що є важливою умовою для подальших короткотермінових прогнозів.

10. Розраховано математичні залежності, які показують зв'язок відповідних компонентів фітомаси насаджень з їх таксаційними ознаками. Пошук адекватних моделей дав можливість отримати максимум інформації з дослідних даних і, до певної міри, врахувати регіональні особливості екосистем, у тому числі і для загальних моделей біопродуктивності.

11. Методика розрахунку біопродуктивності деревостанів головних лісотвірних порід регіону досліджень за компонентами фітомаси та депонованого у ній вуглецю полягала у встановленні їх багатофакторних залежностей від основних таксаційних ознак насаджень. Для оцінки динаміки біопродуктивності лісових насаджень використано перевідні конверсійні коефіцієнти та дані державного обліку лісового фонду за певними періодами.

12. У процесі моделювання динаміки фітомаси деревостану від його таксаційних показників як залежну змінну використовували конверсійні коефіцієнти компонентів фітомаси (R_V), які відображають відношення фракції фітомаси (М_fr) до запасу стовбура в корі (М). У процесі пошуку адекватних регресійних моделей встановлено, що на динаміку коефіцієнтів R_V найістотніше поряд з іншими таксаційними показниками впливають клас бонітету насаджень та їх середній вік.

13. Опрацьовані математичні моделі компонентів фітомаси деревостанів для наступних головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу: хвойних - сосни звичайної; твердолистяних - дуба звичайного; м'яколистяних - берези повислої, осики та вільхи клейкої.

14. За результатами проведених розрахунків встановлено, що в лісах державних лісогосподарських підприємств Полтавської області станом на 01.01.2006 р. на загальній площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок, яка становить 141,3 тис. га, з запасом стовбурової деревини 30088,9 тис. м³ було нагромаджено 19886,23 тис. т фітомаси, в якій акумульовано 9877,07 тис. т вуглецю. Частка основних компонентів у загальній фітомасі лісів досліджуваного регіону складає: стовбур у корі - 70,0%, деревина і кора гілок - 7,4, пні та корені - 16,0, листя (хвоя) - 2,8 та піднаметова рослинність - 3,8%. Середня щільність фітомаси на 1 м² лісових ділянок вкритих лісовою рослинністю складає 14,07 кг із діапазоном варіювання 11,64-16,30 кг, вуглецю - 6,99 кг і 5,78-8,09 кг відповідно.

15. Визначено, що лісові насадження державних лісогосподарських підприємств регіону досліджень (Полтавського ОУЛМГ) щорічно депонують у деревині та корі близько 184 тис. т вуглецю. Цей обсяг приблизно у 2 рази більший, ніж регіональні антропогенні викиди вуглекислого газу.

16. Результати дисертаційного дослідження засвідчили, що ліси Лівобережного Придніпровського лісостепу є важливим екологічним стабілізаційним каркасом для довкілля, що позитивно впливає як на регіональні, так і глобальні зміни клімату.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для практичного використання запропоновано комплекс лісотаксаційних нормативів для оцінки фітомаси деревостанів основних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу, а саме:

- математичні моделі динаміки та довідкові таблиці обсягів компонентів фітомаси насаджень головних лісотвірних порід Лівобережного Придніпровського лісостепу (абсолютно сухий стан);

- відношення надземної фітомаси насаджень до їхнього запасу у корі;

- таблиці вмісту вуглецю в надземній фітомасі деревостанів головних лісотвірних порід Полтавської області.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лакида П. І. Регіональні особливості формування основних компонентів фітомаси крони у штучних деревостанах дуба в Україні / П. І. Лакида, О. П. Бала, О. І. Ковальчук та ін. // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2002. - Вип. 100. - С. 63-66. (Статистична обробка даних, аналіз і узагальнення отриманих результатів).

2. Сендзюк Р. В. Загальна характеристика лісів Придніпровського Лісостепу / Р. В. Сендзюк, П. І. Лакида // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 122. - С. 159-163. (Здійснено дослідження, проведено аналітичний огляд літератури, сформульовано висновки).

3. Сендзюк Р. В. Динаміка фітомаси та вуглецю в лісових насадженнях Полтавської області / Р. В. Сендзюк, П. І. Лакида // Науковий вісник НЛТУ. - 2009. - Вип. 19.11. - С. 39-45. (Проведено аналітичний огляд літератури, здійснено дослідження).

4. Сендзюк Р. В. Експериментальна база даних моделювання біопродуктивності насаджень Лівобережного Придніпровського лісостепу / Р. В. Сендзюк // Науковий вісник НАУ. - 2009. - Вип. 135. - С. 178-184.

5. Сендзюк Р. В. Динаміка продуктивності хвойних лісостанів Придніповського Лісостепу / Р. В. Сендзюк // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 60-а ювіл. студент. наук.-вироб. конф., 11-12 квіт. 2006 р.: тези доп. - К., 2006. - С. 96-97.

6. Сендзюк Р. В. Продуктивність твердолистяних насаджень Придніпровського Лісостепу та її динаміка / Р. В. Сендзюк // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 61-а студент. наук.-вироб. конф., 4-5 квіт. 2007 р.: тези доп. - К., 2007. - С. 93-94.

7. Лакида П. І. Методичні аспекти моніторингу вуглецю в лісостанах України: матер. наук.-практ. конф. [„Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся: історія, стан, перспективи розвитку”], (Березне, 25-26 квіт. 2007 р.) / П. І. Лакида, О. В. Мазур, О. М. Василишин та ін. // Березнівський лісовий коледж. - Березне: НСІ, 2007. - С. 45-46.

8. Сендзюк Р. В. Сучасний стан та структура лісів Придніпровського Лісостепу / Р. В. Сендзюк // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 62-а студент. наук.-вироб. конф., 10-11 квіт. 2008 р.: тези доп. - К., 2008. - С. 54-55.

9. Сендзюк Р. В. Дослідна база даних оцінки біопродуктивності штучних дубових деревостанів Лівобережного Придніпровського лісостепу / Р. В. Сендзюк // Конф. наук.-педагог. працівників, наук. співроб. і асп. та 63-а студент. наук. конф., 14-15 квіт. 2009 р.: тези доп. - К., 2009. - С. 90-91.