Динаміка забур’янення зерно-бурякової сівозміни і оптимізація системи захисту посівів у Правобережному Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

УДК: 631.582:632.52 (292.485)

06.01.13 - гербологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ДИНАМІКА ЗАБУР'ЯНЕННЯ ЗЕРНО-БУРЯКОВОЇ СІВОЗМІНИ І ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ

Макух Ярослав Петрович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Іващенко Олександр Олексійович, перший заступник директора Інституту цукрових буряків

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Борона Володимир Пантелейович, Інститут кормів УААН, головний науковий співробітник лабораторії землеробства і захисту рослин

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Сторчоус Ігор Миколайович, Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії гербології

Захист дисертації відбудеться "9" березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, кім. 28

Автореферат розісланий "8" лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

Анотації

Макух Я.П. Динаміка забур'янення зерно-бурякової сівозміни і оптимізація системи захисту посівів у Правобережному Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації викладені результати комплексного вирішення проблем захисту посівів зерно-бурякової сівозміни і зниження рівня потенційного засмічення ґрунту насінням бур'янів в умовах Правобережного Лісостепу України.

Раціональне поєднання чергування посівів сівозміни із системою проведення послідовних обприскувань гербіцидами забезпечило зниження рівня забур'яненості посівів гороху на 64,5-73,5, пшениці озимої - 77,4-85,9, буряків цукрових - 80,9-90,5, ячменю ярого - 67,7-76,6 %. Зниження потенційного засмічення грунту (0-5 см) становило 7,3-10,8 %, у тому числі насіння, здатного проростати - 10,9-13,4 %. Проведення захисту посівів від бур'янів забезпечило збереження урожаю культур у сівозміні на 71,4-80,2 % від максимально можливого у дослідах. Застосування раціональної системи захисту дозволило отримати прибуток від 2908 до 3049 грн/га за рівня рентабельності 149 і 140 %.

Ключові слова: сівозміна, ротація культур, бур'яни, шкідлива дія бур'янів, гербіциди, ефективність дії, урожайність.

Макух Я.П. Динамика засорения зерно-свекловичного севооборота и оптимизация системы защиты посевов в Правобережной Лесостепи Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13. - гербология. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации приведены результаты исследований комплексного изучения влияния чередования культур в короткоротационном зерно-свекловичном севообороте и последовательного применения гербицидов на снижение уровня засорения почвы семенами и посевов всходами сорняков, их продуктивность и качество получаемой продукции в условиях Правобережной Лесостепи Украины.

Последовательное применение химической системы защиты от сорняков и чередование культур севооборота обеспечило снижение запасов семян в 0-5 см слое почвы на 7,3-10,8 % по сравнению с начальной засорённостью.

Установлено, что характер засорённости посевов формировался в зависимости от конкурентной способности культур и климатических условий весеннего периода. Сахарная свекла принадлежит к культурам с низкой конкурентоспособностью, так как численность сорняков, которые прорастали на её посевах, была в 1,5-2,5 раза больше по сравнению с зерновыми культурами.

Успешно противостоять процессам засорённости и иметь достаточный уровень доминирования в агрофитоценозе растения гороха посевного могли в фазе формирования 4-5 пар листьев, пшеницы озимой и ячменя ярого - в фазе полного кущения, сахарной свеклы - смыкания листьев в рядках и междурядьях.

Сорняки на посевах культур севооборота в течение ротации были причиной снижения урожайности семян гороха посевного на 1,3, зерна пшеницы озимой - 3,1, корнеплодов сахарной свеклы - 42,2, ячменя ярового - 3,5 т/га по сравнению с посевами без сорняков. Рациональное сочетание чередования посевов севооборота с системой проведения последовательных опрыскиваний гербицидами обеспечило снижение уровня засорённости посевов гороха на 65,8-73,5, пшеницы озимой на 77,4-85,9, сахарной свеклы - 80,9-90,5, ячменя ярового - 67,7-76,6 %.

В результате производственного внедрения зерно-свекловичного короткоротационного севооборота и системы последовательной защиты с помощью гербицидов обоснована эффективность очистки земель от многолетних сорняков и возможность эффективного использования рациональной системы защиты от малолетних видов, что обеспечивает получение от 92,0 (пшеница озимая) до 95,5 % (сахарная свекла) максимально возможного уровня урожайности культур в севообороте.

Применение в севообороте рациональной системы защиты от сорняков, которая включала опрыскивание посевов гороха посевного Гезагардом 500, к.с. (5,0 л/га), пшеницы озимой и ячменя ярового - Диаленом Супер 464, в.р.к. (0,7 и 0,5 г/га соответственно), сахарной свеклы - Бицепс Гарант, к.е. (1,0 л/га три раза) с добавлением Миуры, к.е. (0,4 л/га) было наиболее прибыльным - 3049 грн/га с рентабельностью 140 % и коэффициентом энергетической эффективности 4,36.

Ключевые слова: севооборот, ротация культур, сорняки, вредное действие сорняков, гербициды, эффективность действия, урожайность.

Makukh Ya. P. Dynamics of weed infestation of grain-beet rotations and optimization of crop protection system in the right-bank part of the forest-steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

Thesis of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.13 - herbology. - National University of Life and Environmental Scinces of Ukraine, Kyiv, 2010.

The thesis presents the results of a complex solving of the problem of crop protection in a grain-beet rotation and reduction of the level of soil weedintss with weed seeds under conditions of the right-bank part of the forest-steppe zone of Ukraine.

Rational combination of crop alternation in rotation with the system of successive sprayings with herbicides provided a reduction of the level of weed infestation in pea, winter wheat, sugar beet and spring barley by 64,5-73,5 %, 77,4-85,9 %, 80,9-90,5 % and 67,7-76,6 %, correspondingly.

The reduction of potential soil weediness (0-5 cm) was 7,3-10,8 %, of germinable geeds-by 10,9-13,4 %, including.

Conducting crop protection from weeds provided saving crop yields of the rotation by 71,4-80,2 % of the maximum possible level achieved in experiments.

The use of a rational protection system has allowed to obtain profits from 2908 to 3049 hrs/ha with profitability level of 149 % and 140 %.

Key words: rotation, crop alternation, weeds, weed harmfulness, herbicides efficiency of action, yielding ability.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід на ринкові умови ведення землеробства і необхідність вирощування культур, на які є попит, призвели до руйнування науково обґрунтованих сівозмін. Високі ціни на енергоносії, добрива і сільськогосподарську техніку змушують аграріїв переходити на поверхневий і нульовий обробітки грунту, спрощувати технології вирощування культур, спеціалізуватись у першу чергу на прибуткових культурах. Як результат, рівень культури землеробства істотно знизився, орні землі нині мають високий рівень забур'яненості.

Забезпечити надійне контролювання великої кількості сходів бур'янів у посівах, поява яких розтягнута у часі, проведенням одного, навіть дуже ефективного заходу неможливо, тому створення та удосконалення систем надійного захисту від масової присутності бур'янів, що раціонально поєднують дію механічних, фітоценотичних і хімічних заходів з урахуванням біологічних особливостей появи сходів диких видів є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з дисертаційної роботи були виконані в 2001-2008 роках у лабораторії гербології ІЦБ УААН у рамках наукової програми Інституту цукрових буряків УААН "Розробити і освоїти комплексну систему виробництва цукрових буряків на основі створення інтенсивних сортів і гібридів, удосконалення системи насінництва та застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування" (номер державної реєстрації - 0196U012876) за завданням 03.05. "Розробити технологію захисту цукрових буряків від бур'янів, які на 25-30 % дешевші традиційних" (номер державної реєстрації - 0104U002622).

Польові досліди проведені на полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН, лабораторні - в наукових лабораторіях гербології та масових аналізів ІЦБ УААН.

Мета і завдання дослідження. З'ясувати можливості раціонального поєднання чергування культур зерно-бурякової сівозміни та захисної дії гербіцидів забезпечувати високу продуктивність орних земель і зниження рівня потенційного засмічення ґрунту насінням бур'янів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- встановити вплив ротації зерно-бурякової сівозміни на рівень засміченості шару ґрунту 0-5 см насінням бур'янів і його здатність до проростання з верхнього шару ґрунту;

- дослідити видовий склад, структуру та динаміку процесів забур'янення посівів гороху посівного, пшениці озимої, буряків цукрових, ячменю ярого;

- визначити накопичення маси бур'янів і поглинання ними елементів мінерального живлення у посівах культур сівозміни;

- встановити ефективність дії систем захисту від бур'янів посівів гороху, пшениці озимої, буряків цукрових, ячменю ярого у сівозміні;

- оцінити вплив систем захисту посівів від бур'янів на продуктивність і якість отриманої на полях сівозміни продукції;

- дати економічне та енергетичне обґрунтування систем захисту посівів від бур'янів у зерно-буряковій сівозміні.

Об'єкт дослідження - процес зміни величини засмічення грунту насінням різних видів бур'янів та формування видового складу бур'янів у посівах культурних рослин у процесі ротації зерно-бурякової сівозміни. Агротехнічні та хімічні засоби контролювання забур'яненості в посівах протягом ротації сівозміни.

Предмет дослідження - особливості взаємовпливу культур і бур'янів. Біологічна ефективність хімічних та механічних заходів захисту, економічна та енергетична оцінка систем захисту від бур'янів, оцінка якості отриманого урожаю культур у зерно-буряковій сівозміні.

Методи дослідження: лабораторний - для визначення кількості, видового складу насіння бур'янів і показників його здатності проростати, проведення оцінки якості урожаю культур зерно-бурякової сівозміни; польовий - для оцінки забур'яненості посівів, ефективності дії гербіцидів; візуальний - для проведення фенологічних спостережень за рослинами культур та бур'янів; кількісно-ваговий - для визначення забур'яненості посівів; математично-статистичний - для встановлення достовірності отриманих результатів досліджень; порівняльно-розрахунковий - для проведення оцінки економічної та енергетичної оцінки застосування систем механічних та хімічних заходів захисту посівів від бур'янів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Правобережного Лісостепу України науково обґрунтовано раціональне поєднання позитивного впливу короткоротаційної сівозміни та захисної дії і післядії систем застосування гербіцидів. Доведено реальність очищення орних земель від присутності багаторічних видів бур'янів (Cirsium arvense L. та Sonchus arvensis L.) за умов раціонального поєднання механічних і хімічних заходів захисту посівів.

Встановлено достовірне зниження рівня загальних запасів насіння малорічних видів бур'янів у ґрунті протягом ротації зерно-бурякової сівозміни і застосування гербіцидів на посівах сільськогосподарських культур - від 7,3 до 10,8 %, насіння, здатного до проростання, відповідно - від 10,9 до 13,4 %.

Доведена можливість істотного зниження затрат на систему хімічного захисту посівів від бур'янів у сівозміні після ліквідації присутності багаторічних видів.

Практичне значення одержаних результатів. Для умов Правобережного Лісостепу України розроблена ефективна система захисту посівів буряків цукрових від бур'янів на основі хімічних та агротехнічних заходів, яка забезпечує зменшення сегетальної флори на 90,5 %. Доведена можливість зниження вартості захисних заходів для отримання високих урожаїв культур за умови їх системного застосування під час ротації зерно-бурякової сівозміни. Впровадження наукових розробок у виробництво було здійснене у 2005-2008 рр. у ДП ДГ "Артеміда" Калинівського району Вінницької області. Урожайність посівів гороху, пшениці озимої, буряків цукрових та ячменю ярого зросла на 1,4; 2,14; 18,6; 1,03 т/га відповідно, а чистий прибуток становив від 1211 до 3049 грн/га.

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні та аналізі наукових джерел вітчизняної та зарубіжної літератури з даної наукової проблеми, плануванні, закладанні та проведенні польових досліджень, лабораторних аналізів, оцінці та узагальненні отриманих результатів досліджень, підготовці висновків і написанні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були заслухані та обговорені в дискусіях наукового колективу лабораторії гербології та на засіданні методичної комісії Інституту цукрових буряків УААН (Київ, 2001-2008 рр.); на 4-й науковій конференції Українського наукового товариства гербологів "Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель" (Київ, 3-4 березня 2004 р.); на 6-й науковій конференції Українського наукового товариства гербологів "Рослини-бур'яни та ефективні системи захисту від них посівів сільськогосподарських культур" (Київ, 14-15 березня, 2008 р.); на обласному науково-практичному семінарі Інституту цукрових буряків УААН на тему: "Сучасні інтенсивні технології вирощування цукрових буряків та інших сільськогосподарських культур" (у агрофірмі "Перемога" Кагарлицького району Київської області, 2008 р.)

Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень підготовлено і опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 6 у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 224 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, 8 розділів, висновків, рекомендацій виробництву. Вона містить 22 таблиці, 45 рисунків та 49 додатків. Список використаних літературних джерел охоплює 214 найменування, у тому числі 64 іноземною мовою.

Основний зміст роботи

Забур'янення культур короткоротаційної зерно-бурякової сівозміни та шляхи захисту їх від сегетальної флори (огляд літератури)

У розділі висвітлені результати досліджень різних авторів з питань особливостей засміченості грунту насінням бур'янів та процесів забур'яненості посівів у зерно-буряковій сівозміні. Розглянуто шляхи та способи захисту посівів від небажаної рослинності. Висунуті робочі гіпотези, визначені мета і завдання досліджень.

Умови та методика проведення досліджень

Польові дослідження були проведені у 2001-2004 рр. на полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН Білоцерківського району Київської області. Лабораторні дослідження та аналізи здійснювали в лабораторіях гербології, масових аналізів, математичного моделювання та економіки Інституту цукрових буряків УААН.

Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем малогумусний середньосуглин-ковий на лесі. Вміст гумусу - 2,82-3,21 %. В орному шарі ґрунту вміст сполук азоту, що легкогідролізуються (за Тюріним) - 13,2, рухомого фосфору (за Труогом) - 14,6-14,9, обмінного калію (за Бровкіною) - 3,8-6,5 мг/100 г ґрунту.

Клімат - помірно-континентальний. Середня річна температура повітря становить +7,3 °С, кількість опадів - 570 мм. Середньодобова температура понад +5 ⁰С настає у першій декаді квітня. Вегетаційний період продовжується 160 днів, за які набирається сума активних температур 2650-2740 °С та 1150,0 °С ефективних температур. Гідротермічний коефіцієнт - 1,3.

На орних землях дослідно-селекційної станції були розміщені посіви культурних рослин (входження всіх полів одночасно) зерно-бурякової сівозміни з таким чергуванням: горох посівний на насіння - пшениця озима на зерно - буряки цукрові - ячмінь ярий на зерно.

Повторення сівозміни чотириразове, площа посівної ділянки у сівозміні - 320 м ², облікової - 200 м². Розміщення ділянок систематичне, у 2 яруси.

Технологія вирощування культур зерно-бурякової сівозміни загальноприйнята для наведеної грунтово-кліматичної зони, крім елементів, які були об'єктами досліджень.

Оцінка ефективності дії гербіцидів виконувалась за наступними схемами хімічного захисту посівів культур сівозміни від бур'янів:

горох посівний

1. Забур'янений контроль (заходи захисту від бур'янів не проводили);

2. Базагран М, в.р. (бентазон, 250 г/л + МЦПА, 125г/л) - 3,0 л/га (обприскування у фазу 3-5 листків у культури);

3. Гезагард 500, к.с. (прометрин, 500г/л) - 5,0 л/га (обприскування ґрунту після проведення сівби гороху);

4. Контроль без бур'янів (три ручних прополювання)

пшениця озима та ячмінь ярий

1. Забур'янений контроль (заходи захисту від бур'янів не проводили);

2. Гранстар 75, в.г. (трибенурон-метил, 750 г/кг) - 25 г/га (для пшениці озимої) та 15 г/га (для ячменю ярого);

3. Діален Супер 464, в.р.к. (2,4Д, 344 г/л + дикамба, 120 г/л) - 0,7 л/га (для пшениці озимої) та 0,5 л/га (для ячменю ярого);

4. Контроль без бур'янів (три ручних прополювання)

Обприскування в усіх варіантах проводили у фазу кущення культури.

буряки цукрові

1. Забур'янений контроль (заходи захисту від бур'янів не проводили);

2. Бетанал Експерт, к.е (десмедифам, 71 г/л + фенмедифам, 91 г/л + етофумезат, 112 г/л) + Голтікс, 70 з.п. (метамітрон, 700 г/кг) - 1,0 + 1,0 л/га (три послідовні обприскування у фазу формування сім'ядоль у бур'янів)

Тарга Супер, к.е. (хізалофоп-П-етил, 50 г/л) - 2,0 л/га (у фазу 3-6-и листків у злакових бур'янів)

Лонтрел 300, в.р. (клопіралід, 300 г/л) - 0,3 л/га (у фазу формування у осотів від 6 до 10 листків);

3. Біцепс Гарант, к.е. (десмедіфам, 70 г/л + фенмедіфам, 90г/л + етофумезат, 110 г/л) - 1,0 л/га (три послідовні обприскування у фазу формування сім'ядоль у дводольних бур'янів)

Міура, к.е (хізалофоп-П-етил, 125 г/л) - 0,4 л/га (у фазу 3-6-и листків у злакових бур'янів);

4. Контроль без бур'янів (п'ять ручних прополювань).

У дослідах проводили такі обліки та аналізи: фенологічні спостереження за культурними рослинами за методикою держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур (2000 р.); визначення запасів насіння бур'янів у ґрунті і його пророщування, обліки забур'яненості посівів культур сівозміни, визначення маси бур'янів за методичними вказівками ВНІЦ (1986 р.); поглинання надземною частиною диких рослин елементів мінерального живлення з грунту визначали за методом К. Гінзбурга та ін. (1968 р.) з подальшим визначенням: азоту - колориметрично з реактивом Несслера; фосфору - колориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького; калію - на полум'яному фотометрі (Лісовал А.П. та ін., 1984 р.); обліки урожайності - методом суцільного збирання (у посівах гороху, пшениці озимої, ячменю ярого спеціальним комбайном Сампо-200, буряків цукрових - вручну з подальшим перерахунком на гектар); технологічні якості урожаю визначали у сертифікованій лабораторії масових аналізів Інституту цукрових буряків УААН, цукристість коренеплодів - за методом холодної дигестії на технологічній аналітичній лінії "Венема"; статистичний аналіз результатів дослідів та спостережень проводили за дисперсійним, кореляційним та регресивним методами з використанням прикладної комп'ютерної програми Statistica-6; економічну та біоенергетичну ефективність застосування гербіцидів розраховували згідно з технологічними картами та відповідними рекомендаціями: "Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями" (1987 р.).

Рівень засміченості ґрунту насінням бур'янів у полях короткоротаційної зерно-бурякової сівозміни

За результатами досліджень, проведених у полях зерно-бурякової сівозміни, кількість насіння бур'янів у 0-5 см шарі ґрунту на початку ротації становила від 22,0 тис.шт./м² у полі під посів гороху посівного до 33,2 тис.шт./м² у полі під посів цукрових буряків.

Запаси насіння дводольних видів бур'янів у 13-14 разів перевищували однодольні. Домінантним видом була лобода біла (Chenopodium album L.), чисельність насіння якої коливалась у межах від 12,2 до 21,5 тис.шт./м², що відповідає 55-65 % у загальній структурі засмічення. Необхідно зазначити, що насіння даного виду бур'яну у лабораторних умовах проявляло низьку здатність проростати - 3,4 %. Така властивість лободи білої забезпечує накопичення значних запасів її насіння у ґрунті.

На другому місці за величиною запасів насіння у 0-5 см шарі ґрунту виявилась щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.), яка накопичувала від 1,7 тис.шт./м² у полі під посів гороху посівного до 3,4 тис.шт./м² - під посів буряків цукрових, що становить 15 та 5 % від загального засмічення відповідно. Таке насіння мало високу лабораторну схожість, яка в середньому становила 86,2 %.

Однорічні злакові види представлені мишієм сизим (Setaria glauca L.) та півнячим просом (Echinochloa crus-galli L.) у кількості від 1,5 до 2,3 тис.шт./м² (7 %) насінин, які добре проростали у лабораторних умовах - 37,1 та 25,7 %, відповідно (табл. 1).

Таблиця 1 Запаси насіння бур'янів у шарі грунту 0-5 см у полі гороху посівного та буряків цукрових у 2001-2004 рр., тис.шт./мІ

Вид бур'яну	Рік досліджень	Зниження запасів, %
	2001	2002	2003	2004
поле гороху посівного
Лобода біла (Chenopodium album L.)	12,2	12,1	11,9	11,7	3,4
Щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.)	3,4	3,2	3,0	2,9	13,2
Гірчиця польова (Sinapis ervensis L.)	0,9	0,8	0,8	0,8	9,1
Інші дводольні	4,0	3,8	3,7	3,5	11,6
Всього дводольних	20,5	20,1	19,6	19,1	6,9
Всього злакових	1,5	1,4	1,4	1,3	12,0
Всього насіння	22,0	21,6	21,0	20,4	7,3
НІР 05	1,3	1,1	1,1	1,2	-
поле буряків цукрових
Лобода біла (Chenopodium album L.)	21,5	21,2	20,6	20,3	5,9
Щириця звичайна (Amaranthus retroflexus L.)	1,7	1,7	1,6	1,5	12,2
Гірчиця польова (Sinapis ervensis L.)	1,5	1,5	1,4	1,4	7,4
Інші дводольні	5,9	5,6	4,7	4,2	28,2
Всього дводольних	30,8	30,0	28,5	27,5	10,7
Всього злакових	2,3	2,2	2,1	2,0	12,5
Всього насіння	33,2	32,3	30,7	29,6	10,8
НІР 05	1,7	1,6	1,6	1,5	-

Оцінка відмитого з грунту насіння бур'янів виявила, що у 2004 році його запаси у верхньому шарі становили 20,4 та 29,6 тис.шт./м² або загальне зниження за час ротації сівозміни було 7,3 та 10,8 %. При цьому на 10,9-13,4 % зменшилась чисельність насіння, здатного проростати у лабораторних умовах.

Отже, впровадження зерно-бурякової сівозміни і системи послідовного хімічного захисту посівів від бур'янів дозволило зменшити засміченість ґрунту насінням бур'янів на 7,3-10,8 %.

Особливості процесів забур'янення посівів у зерно-буряковій сівозміні

Проведені протягом 4-х років систематичні обліки інтенсивності появи сходів бур'янів у посівах культур сівозміни виявили ряд особливостей таких процесів. У посівах гороху посівного першими з'являються сходи бур'янів з біологічної групи ранніх ярих - гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), рутка лікарська (Fumaria officinalis L.) та підмаренник чіпкий (Galium aparine L.). На 20.04 кількість сходів бур'янів в середньому становила 10,2 шт./м². Через 10 днів вона зросла у 1,8 раза, і з'явились гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.), гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium L.), лобода біла і спориш звичайний (Polygonum aviculare L.). За наступні 10 днів вегетації (10.05) інтенсивність появи сходів сегетальної флори досягала максимуму, оскільки умови середовища були сприятливі, а рослини культури ще не створювали достатнє проективне покриття поверхні ґрунту. У цей час виявлено пізні ярі види - щириця звичайна, півняче просо, мишій сизий та паслін чорний (Solanum nigrum L.), а загальна забур'яненість сягала 28,6 шт./м².

У час проведення наступних обліків рослини гороху активно формували листковий апарат і стебла, що збільшувало затінення ґрунту і знижувало інтенсивність освітлення проростків нових бур'янів. Тому їхня кількість поступово зменшувалась від 13,5 до 0,8 шт./м² відповідно з 20.05 до 20.06. Тобто, посів гороху з третьої декади травня здатний сам протистояти процесам забур'янення.

У посівах пшениці озимої у час першого обліку (20.04) кількість бур'янів була сумою їхньої появи за увесь попередній період вегетації культури - 15,9 шт./м². Масовими були сходи талабану польового (Thlaspi arvense L.), рутки лікарської, підмаренника чіпкого, гірчиці польової, кучерявця Софії (Descurainia sophia L.), волошки синьої (Centaurea cyanus L.). За наступні 10 днів кількість сходів дещо зменшувалась (14,7 шт./м²). В подальшому бур'яни перебували у стані гострого енергетичного голодування і неможливості здійснювати процеси фотосинтезу, оскільки відбувалось наростання площі листя культури. Внаслідок цього забур'яненість протягом наступних обліків поступово зменшувалась від 8 (10.05) до 0,5 шт./м² (10.06.).

Отже, рослини пшениці озимої не здатні успішно протистояти раннім ярим та зимуючим видам бур'янів через недостатньо потужний їхній стартовий розвиток і наявність у посівах тривалого періоду вільних екологічних ніш восени і першій половині весни. Конкурентоздатними вони стають на другу декаду травня.

Обліки забур'янення, проведені 20.04 у посівах буряків цукрових, виявили лише сходи бур'янів, що проросли після проведення передпосівної культивації і сівби у кількості 12,4 шт./м². Найбільш типовими були ранні ярі та зимуючі види: талабан польовий, фіалка польова (Viola arvensis Murr.), рутка лікарська, підмаренник чіпкий, гірчиця польова та ромашка непахуча (Matricaria inodora L.).

На 30.04 у бур'яновому компоненті цього фітоценозу з'являлись ярі види, що формують сходи одночасно з культурою: лобода біла, гірчак розлогий, гірчак березковидний та спориш звичайний. Кількість бур'янів зростала у 1,5 раза порівняно з попереднім терміном. Поступове наростання температури, що була лімітуючим фактором для проростання насіння багатьох видів бур'янів, забезпечувало підвищення інтенсивності процесів забур'янення посівів культури і на 10.05 та 20.05 вони досягли максимуму - 27,5 та 29,6 шт./м², відповідно. Масово зустрічались сходи півнячого проса, щириці звичайної, мишію сизого, гірчака розлогого, лободи білої, осоту рожевого.

Зміна інтенсивності процесів забур'янення зафіксована на 10.06. - кількість нових бур'янів знижувалась на 86 % порівняно з обліком 20.05. Причиною такого явища було змикання листків культури у рядках. На 20.06 листки буряків цукрових змикались у міжряддях і створювали відносно повний суцільний покрив над поверхнею ґрунту, тому кількість нових сходів бур'янів становила лише 0,9 шт./м². Отже, достатнє контролювання буряками цукровими бур'янів настає після змикання міжрядь або на 65-70 день після проведення сівби культури.

Початок росту і розвитку ячменю ярого збігається у часі з появою сходів ранніх ярих і зимуючих видів бур'янів, що проросли навесні. На час проведення першого обліку, 20.04, у посівах культури їх виявлено 13,8 шт./м², серед яких гірчиця польова, талабан польовий, фіалка польова, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, волошка синя і куколиця біла (Silene alba Mill.). Формування культурою сходів не є перешкодою процесам забур'янення і за наступні 10 днів поява нових диких рослин була інтенсивною - 11,1 шт./м².

Істотно ситуація змінюється під час активного кущення ячменю ярого і початку фази виходу в трубку. Обліки бур'янів за попередні десять днів (20.05) виявляли тенденцію до зниження рясності сходів бур'янів до 4,5 шт./м² з перевагою лободи білої, мишію сизого, гірчака розлогого і осоту рожевого, а на 20.06 залишилось лише 0,3 шт./м² бур'янів.

Правомірно узагальнити, що посіви ячменю ярого проявляють тенденцію до зниження рясності бур'янів у другу декаду травня. У третій декаді травня вплив культури істотно посилюється, а інтенсивність процесів забур'янення ослаблюється і досягає мінімуму у червні.

Особливості накопичення маси бур'янів у посівах зерно-бурякової сівозміни

Основним показником ролі бур'янового компонента у агрофітоценозі є величина накопиченої ним маси. У посівах гороху посівного на 20 червня бур'яни формували 397 г/м² свіжої маси, пшениці озимої - 337, ячменю ярого - 267, буряків цукрових на третю декаду липня - 981 г/м².

Більш об'єктивно характеризують біологічну продуктивність і конкурентну здатність диких рослин показники їхньої повітряно-сухої маси. У посівах гороху величина сухої маси бур'янів була 177 г/м² з часткою осоту рожевого - 13,6 % або 24 г/м², гірчаку розлогого - 12,4 % або 22 г/м², лободи білої - 7,9 % або 14 г/м², гірчака березковидного - 7,3 % або 13 г/м², талабану польового - 6,8 % або 12 г/м².

Суха маса бур'янів у посівах пшениці озимої становила 134 г/м², що поступається аналогічним показникам у посівах гороху на 24 % і пояснюється вищою конкурентною здатністю культури

Найбільшою часткою маси відрізняються: талабан польовий - 27 г/м² або 20,1 %, осот рожевий - 23 г/м² або 17,2 %, лобода біла - 19 г/м² або 14,2 %, щириця звичайна - 10 г/м^2,або 7,5 %.

У посівах буряків цукрових бур'яни накопичували 487 г/м² повітряно-сухої маси. Частка щириці звичайної становила 78 г/м² або 16,0 %, пасльону чорного - 72 г/м² або 14,8 %, лободи білої - 68 г/м² або 13,9 %, осоту рожевого - 43 г/м² або 8,8 %, гірчака березковидного - 42 г/м^2,або 8,6 %, гірчака розлогого - 41 г/м² або 8,4 %.

Показники сухої маси сегетальної рослинності у посівах ячменю ярого не перевищували 113 г/м². Переважно зустрічалися гірчиця польова - 24 г/м² або 21,2 %, талабан польовий - 18 г/м² або 15,9 %, осот рожевий - 15 г/м² або 13,3 %, лобода біла - 14 г/м² або 12,4 %.

Суха маса бур'янів є показником інтегрованим, що об'єднує вплив фотосинтезу, площі листя, висоти і вказує на роль конкретного організму в агрофітоценозі. Важливим є здатність засвоювати сполуки мінерального живлення з ґрунту, у першу чергу сполуки азоту. Горох має властивість зв'язувати атмосферний азот за допомогою азотфіксуючих бульбочкових бактерій, що у симбіозі живуть на коренях вищих рослин, і частину необхідного азоту культура отримує у формі доступних сполук від бактерій, що заселяють її корені, іншу - з розчинених у ґрунтовому розчині сполук азоту.

За результатами досліджень поглинання доступних сполук азоту бур'янами у посівах гороху (до 20 червня) становило 37,0 кг/га. Найбільша частка належала осоту рожевому - 7,0 кг/га (18,9 %), гірчаку розлогому - 4,3 кг/га (11,6 %), лободі білій - 3,9 кг/га (10,5 %), осоту жовтому - 3,2 кг/га (8,7 %), талабану польовому - 2,3 кг/га (6,2 %), гірчаку березковидному - 1,8 кг/га (4,9 %).

Фосфор і його сполуки впливають на енергетику рослин і формування кореневої та генеративної систем. У середньому за роки досліджень бур'яни у посівах гороху поглинали з ґрунту 20,1 кг/га доступних сполук фосфору. Серед них осот рожевий - 3,7 кг/га або 18,4 %, лобода біла - 2,1 кг/га або 10,5 %, гірчак розлогий - 2,0 кг/га або 9,9 %, осот жовтий - 1,5 кг/га або 7,5 %, талабан польовий - 1,2 кг/га або 6,0 %, півняче просо - 1,1 кг/га або 5,5 %.

Сполуки калію забезпечують рослинам здійснення обмінних процесів, стійкість до несприятливих умов. Обсяги поглинання сполук калію бур'янами у посівах гороху більші порівняно з обсягами засвоєння сполук фосфору і азоту - 37,6 кг/га. Вагоме місце займали рослини осоту рожевого - 7,1, гірчака розлогого - 4,3, лободи білої - 3,9, осоту жовтого - 3,0, талабану польового - 2,4, пасльону чорного - 1,8 кг/га, що становить 18,9; 11,4; 10,4; 8,0; 6,4; 4,8 %, відповідно.

У посівах пшениці озимої бур'яни засвоювали 31,0 кг/га азоту з часткою осоту рожевого - 6,9, талабану польового - 5,2, лободи білої - 5,1, пасльону чорного - 2,5 кг/га. Поглинання сполук фосфору та калію бур'янами становило 15,8 та 32,4 кг/га, відповідно. Зокрема осот рожевий виносив 3,6 та 6,9, лобода біла - 2,7 та 5,2, талабан польовий - 2,6 та 5,3, щириця звичайна - 1,1 та 1,9 кг/га, відповідно.

У посівах буряків цукрових поглинання сполук мінерального живлення бур'янами було найбільшим у сівозміні. Середній обсяг винесених сполук азоту досягав 98,5 кг/га. Найбільше виносили: лобода біла - 18,1, щириця звичайна - 13,7, паслін чорний - 13,2, осот рожевий - 13,0, гірчак розлогий -8,3 кг/га. Поглинання сполук фосфору та калію становило 54,0 та 101,7 кг/га, в тім числі лободою білою - 10,2 та 18,3, щирицею звичайною - 8,6 та 14,7, пасльоном чорним - 7,1 та 14,1, осотом рожевим - 6,7 та 12,8, гірчаком розлогим - 3,7 та 8,1 кг/га відповідно.

Поглинання сполук азоту бур'янами у посівах ячменю ярого становило 24,9, фосфору - 12,5, калію - 25,1 кг/га, що найменше серед культур сівозміни. Вагома частка належала гірчиці польовій - 5,2; 2,3; 4,2, талабану польовому - 4,8; 2,4; 4,9, осоту рожевому - 4,3; 2,2; 4,3, лободі білій - 3,7; 1,8; 3,1.

Отже, наявність бур'янів у посівах впливає на режим мінерального живлення культур. Сегетальна флора у процесі ротації сівозміни поглинала з ґрунту в середньому від 24,9; 12,5 та 25,1 (посіви ячменю ярого) до 98,5; 54,0 та 101,7 кг/га (посіви буряків цукрових) сполук азоту, фосфору та калію, відповідно.

Ефективність систем захисту посівів від бур'янів у зерно-буряковій сівозміні

Дослідженнями встановлено, що посіви гороху посівного мали змішаний тип забур'яненості. За внесення гербіциду Базагран М, в.р. (варіант 2) кількість рослин сегетальної флори зменшувалася на 73,5 %. Сходи лободи білої відмирали на 89,1, гірчака розлогого - 91,7 %. У варіанті 3 з внесенням гербіциду Гезагард 500, к.с. у ґрунт до появи сходів гороху зниження кількості гірчака розлогого становило 85,7, лободи білої - 86,1, рутки лікарської - 79,8 %, а загальне зниження забур'яненості - 68,8 % (табл. 2).

Таблиця 2 Ефективність дії систем хімічного захисту у посівах гороху посівного та буряків цукрових (середнє за 2001-2004 рр.)

Номер варіанта	Загальна ефективність, %	Загибель бур'янів, %
		лобода біла	щириця звичайна	талабан польовий	рутка лікарська	паслін чорний
горох посівний
2	73,5	89,1	89,4	93,5	84,0	89,1
3	68,8	86,1	83,8	89,2	79,8	83,9
НІР 05	3,1
буряки цукрові
2	90,5	84,0	91,8	96,1	88,8	92,2
3	80,9	75,3	84,6	93,1	73,4	81,4
НІР 05	3,4

У період збирання урожаю на забур'яненому контролі дикі рослини накопичували 980,5 г/м² сирої маси. В результаті застосування гербіцидів у варіанті 2 та 3 накопичення маси зменшувалось у 3,6-4,6 раза.

За результатами досліджень найбільш повний контроль бур'янового компонента забезпечував гербіцид Базагран М, в.р, ефективність дії якого перевищувала інші препарати на 4,7-7,8 %. Близькі результати були у посівах, де застосовували гербіцид ґрунтової дії Гезагард 500, к.с.

У посівах буряків цукрових в усі роки досліджень зустрічалися рослини півнячого проса, лободи білої, щириці звичайної, гірчака розлогого, гірчиці польової, пасльону чорного, а з багаторічних видів - осот рожевий та осот жовтий.

Із застосуванням системи гербіцидів, внесених по сходах: Бетанал Експерт, к.е. + Голтікс 70, з.п. + Тарга Супер, к.е. + Лонтрел 300, в.р. (варіант 2), зниження забур'яненості становило 90,5 % (табл. 2). При цьому рослини лободи білої відмирали на 84,0, щириці звичайної - 91,8, півнячого проса -97,8, гірчака розлогого - 84,6 %.

За застосування Біцепс Гарант, к.е. + Міура, к.е. (варіант 3) можливості контролювання диких рослин були істотно меншими порівняно з попереднім варіантом. У наступні роки досліджень показники ефективності дії системи захисту підвищувалися, що пояснюється позитивною дією чергування культур у сівозміні, де багаторічні бур'яни (осоти) були спочатку пригнічені і поступово знищені системами захисту у посівах культур-попередників.

Сходи лободи білої у варіанті 3 відмирали на 75,3, щириці звичайної - 84,6, півнячого проса - 98,6, гірчака березковидного - 71,7, пасльону чорного - 81,4 %. У середньому зниження забур'яненості у посівах цукрових буряків за роки проведення досліджень становило 80,9 %.

Наявність у посівах буряків цукрових вільних екологічних ніш протягом довгого періоду забезпечує бур'янам можливість накопичення надземної маси. До третьої декади липня її показники у варіанті без заходів захисту становили 2742,5 г/м². У посівах варіанта 2 максимальна маса бур'янів досягала 282 г/м² або 10,3 % від показників забур'яненого контролю. У структурі маси найбільшу частку становили: лобода біла -25,2, гірчак березковидний - 15,8, щириця звичайна - 15,3, гірчак розлогий - 14,1, паслін чорний - 6,3 %.

Використання дешевшої системи гербіцидів (варіант 3) забезпечувало зниження здатності бур'янів формувати масу на 81,2 % порівняно з забур'яненим контролем. У структурі маси варіанта 3 найбільшу частку формували рослини лободи білої - 22,8, гірчака березковидного -12,4, щириці звичайної - 11,3, гірчака розлогого - 11,3, пасльону чорного - 6,8 %.

У посівах пшениці озимої та ячменю ярого переважаючими були талабан польовий, підмаренник чіпкий, фіалка польова, рутка лікарська, лобода біла, гірчиця польова, з багаторічних видів - осот рожевий та осот жовтий. бур'ян сівозміна насіння гербіцид

За обприскування посівів гербіцидом Гранстар 75, в.г. (варіант 2) ефективність дії була високою - 85,9 та 76,6 % у посівах пшениці озимої та ячменю ярого відповідно (табл. 3).

Таблиця 3 Ефективність дії систем хімічного захисту у посівах пшениці озимої та ячменю ярого, (середнє за 2001-2004 рр.)

Номер варіанта	Загальна ефективність, %	Загибель бур'янів, %
		талабан польовий	фіалка польова	підмаренник чіпкий	рутка лікарська	гірчиця польова
пшениця озима
2	85,9	94,6	84,4	73,6	85,2	94,7
3	81,6	91,3	77,8	68,3	86,2	89,7
НІР 05	2,4
ячмінь ярий
2	76,6	87,8	80,2	75,0	77,9	84,3
3	72,5	80,9	73,7	70,3	72,3	79,8
НІР 05	1,9

Сходи талабану польового відмирали на 94,6 та 87,8, фіалки польової - 84,4 та 80,2, рутки лікарської - 85,2 та 77,9, гірчиці польової - 94,7 та 84,3, підмаренника чіпкого - 73,6 та 75 %. Багаторічні бур'яни виявились більш стійкими до мінімальних норм витрати гербіциду Гранстар 75, в.г., проте послідовність їх знищення та постійного ослаблення дією гербіцидів забезпечувало надійне очищення орних земель від осотів. Якщо у перший рік проведення досліджень загибель осоту рожевого у посівах пшениці озимої була - 61,7 %, а осоту жовтого - 64,2 %, то у наступні роки загибель ослаблених рослин була практично повною.

У варіанті 3, де вносили гербіцид Діален Супер 464 SL, в.р.к., зниження кількості небажаної рослинності у посівах пшениці озимої становило 81,6 %. При цьому кількість талабану польового зменшувалась на 91,3, фіалки польової - 77,8, рутки лікарської - 89,7, підмаренника чіпкого - 68,3 %.

У посівах ячменю ярого варіанта 3 (проведення обприскування гербіцидом Діален Супер 464 SL, в.р.к.) ефективність дії проти лободи білої становила - 74,2, гірчака розлогого - 68,9, талабану польового - 80,9, гірчиці польової -79,8, підмаренника чіпкого - 70,3, рутки лікарської - 72,3 %.

Гербіциди впливали не лише на чисельність бур'янів, а і на їх здатність формувати надземну масу. Найбільше її накопичення було на ділянках без захисних заходів: у посівах пшениці озимої - 1033,2, ячменю ярого - 666 г/м². У варіантах із внесенням гербіцидів вона зменшувалась у 3,1-4,9 раза.

Захисна дія гербіцидів забезпечувала зниження чисельності бур'янів у посівах гороху на 64,5-73,5, пшениці озимої на 77,4-85,9, буряків цукрових на 80,9-90,5, ячменю ярого на 67,7-76,6 % від максимального рівня їх забур'яненості у дослідах.

Умови вегетації культури проявили свій вплив на продуктивність посівів. Відсутність або зниження гостроти конкуренції з боку бур'янів сприяло більш повній реалізації продуктивного потенціалу культури. Аналіз показників урожайності насіння гороху за варіантами протягом ротації культур у сівозміні виявив певні закономірності. Продуктивність посівів у перший рік досліджень була меншою порівняно з наступними роками. В середньому за наступні три роки урожайність становила 2,94 т/га або перевищувала на 0,95 т/га продуктивність посівів гороху у перший рік проведення досліджень.

Враховуючи факт, що забур'яненість посівів була природною і високою, можна стверджувати, що різниця полягає лише у відсутності у посівах гороху наступних років багаторічних видів бур'янів (осотів). Це був наслідок ротації сівозміни і ефекту очищення площ гербіцидами у посівах культур-попередників.

У варіанті 2 (проведення обприскування посівів гербіцидом Базагран М, в.р.) урожайність гороху становила в середньому 3,76 т/га насіння, що на 1,5 т/га вище порівняно з рівнем продуктивності на забур'яненому контролі.

На посівах варіанта 3 продуктивність гороху в середньому за роки досліджень досягала 3,67 т/га насіння, що лише на 0,09 т/га менше порівняно з показниками урожайності на варіанті 2 (табл. 4).

Таблиця 4 Вплив хімічного захисту посівів гороху та пшениці озимої від бур'янів на їхню урожайність та якість, (середнє за 2001-2004 рр.)

Номер варіанта	Горох посівний	Пшениця озима
	урожайність насіння, т/га	вміст білка, %	урожайність насіння, т/га	вміст білка, %
1	2,71	23,80	3,91	11,31
2	3,76	27,84	6,49	12,59
3	3,67	27,10	6,34	12,49
4	4,01	28,07	7,01	12,76
НІР 05	0,15	1,86	0,21	0,81

Отже, проведення захисту посівів від бур'янів за допомогою гербіцидів забезпечувало отримання урожаю насіння гороху на 89,0-93,7 % від рівня урожайності, можливого у досліді.

Використання для захисту від бур'янів посівів пшениці озимої гербіциду Грантстар 75, в.г. забезпечувало отримання 6,49 т/га зерна або 92,6 % від максимального у дослідах. У варіанті 3 (використання захисної дії гербіциду Діален Супер 464 SL, в.р.к.) продуктивність посівів культури в середньому становила 6,34 т/га зерна, що лише на 9,6 % менше за максимальну продуктивність у дослідах (варіант 5) та на 2,1 % за урожайність варіанта 2 (табл. 4).

Одним із головних показників якості зернівок пшениці озимої є вміст у них білків. На кращому у досліді варіанті з використанням хімічного захисту від бур'янів (варіант 2) вміст білка у зернівках становив у середньому 12,59 %. Отже, проведення захисту посівів від бур'янів за допомогою гербіцидів забезпечувало отримання урожаю зерна пшениці озимої на 87,5-92,6 % від рівня урожайності можливого у досліді.

Проведення захисту посівів буряків цукрових від бур'янів (варіант 2) забезпечувало отримання високої продуктивності культури - 53,95 т/га (табл. 5).

Таблиця 5 Вплив хімічного захисту посівів буряків цукрових та ячменю ярого від бур'янів на їхню урожайність та якість, (середнє за 2001-2004 рр.)

Номер варіанта	Буряки цукрові	Ячмінь ярий
	урожайність коренеплодів, т/га	цукристість, %	урожайність насіння, т/га	вміст білка, %
1	16,19	14,29	1,83	11,79
2	53,95	16,99	4,63	12,75
3	49,05	16,84	4,46	12,53
4	58,36	17,11	5,28	12,79
НІР 05	0,32	0,23	0,19	0,91

Середні показники цукристості коренеплодів були 16,99 %, що на 37,76 т/га більше порівняно з рівнем продуктивності посівів буряків цукрових у варіанті 1. Рівень урожайності коренеплодів у посівах варіанта 3 проявляв тенденцію до зростання, що можна пояснити позитивним впливом захисту посівів попередників у сівозміні. Якщо різниця продуктивності посівів у варіантах 2 і 3 у перший рік проведення досліджень становила 10,61 т/га коренеплодів, то у наступні роки вона поступово знижувалась і становила в середньому за роки ротації сівозміни 4,9 т/га. Показники цукристості коренеплодів були менш лабільними порівняно зі зміною рівня урожайності у варіантах досліду. Середня цукристість коренеплодів у посівах варіанта 2 та 3 була нижчою від показників варіанта 4 на 0,12 та 0,27 % відповідно.

Отже, проведення захисту посівів від бур'янів за допомогою гербіцидів забезпечувало отримання урожаю коренеплодів на 84,1-92,4 % від максимально можливого рівня урожайності у досліді.

Застосування гербіцидів у посівах ячменю ярого забезпечувало збереження значної частини урожайності культури. У варіанті 2 (застосування гербіциду Гранcтар 75, в.г.) в середньому за роки досліджень вона досягала 4,63 т/га зерна або 87,7 % від максимальної у досліді (табл. 5). У варіанті 3 (застосування гербіциду Діален Супер 464 SL, в.р.к.) продуктивність посівів ячменю ярого була близькою до показників варіанта 2 і в середньому за роки досліджень становила 4,46 т/га. Тобто, різниця урожайності між варіантами 2 і 3 виявилась неістотною.

У дослідах використовували ячмінь ярий, що застосовують як концентрований корм для тварин, тому важливим показником якості його урожаю є вміст у зернівках білка. На вміст білка впливає багато факторів, проте одним з найбільш важливих є умови вегетації і наявність у посівах бур'янів. Зернівки урожаю ячменю ярого з ділянок варіанта 2 (найбільш ефективна система захисту від бур'янів) містили в середньому 12,75 % білка. Проведення захисту посівів від бур'янів за допомогою гербіцидів забезпечувало отримання урожаю зерна ячменю ярого на 80,3-87,7 % від рівня урожайності можливого у досліді.

Економічна та енергетична ефективність застосування системи захисту від бур'янів

Проведені дослідження показали, що економічні показники змінювались залежно від системи захисту рослин сівозміни. Так, найвищий умовно чистий прибуток з одного гектара отримано у посівах гороху з використанням гербіциду Базагран М, в.р. (3,0 л/га) - 2921 грн/га, у посівах пшениці озимої та ячменю ярого із Гранстар 75, в.г. (15 г/га) - 4597 та 2890 грн/га, за рівня рентабельності 360 і 321 % відповідно, цукрових буряків за внесення гербіцидів Біцепс Гарант, к.е. - 1,4 л/га (3 рази) + Міура, к.е. - 0,4 л/га (у третє внесення) - 2680 грн/га, за рентабельності 44,4 %. В цілому у сівозміні високий прибуток одержано із застосуванням систем захисту у варіантах 2 та 3 - 2905 і 3049 грн/га, за рівня рентабельності 149 і 140 %.

Найвищий вихід енергії з урожаєм, відмічено у посівах буряків цукрових за використання Бетаналу Експерт, к.е. - 1,0 л/га + Голтікс 70, з.п. - 1 л/га (3 рази), Тарга Супер, к.е. - 2,0 л/га (у третє внесення) становив 137,09 ГДж. У той же час без системи захисту за рахунок меншої урожайності вихід енергії зменшився на 70,24 ГДж, за цього Кее становив 1,26. В цілому у зерно-буряковій сівозміні вихід енергії з урожаєм на 1 га сівозмінної площі за використання систем захисту становив 75,96 і 70,78 ГДж, тоді як без застосування гербіцидів знизився у 1,8 раза і становив 42,92 ГДж. Використання систем захисту дає можливість збільшити як продуктивність сівозміни, так і Кее, який становив 4,59 і 4,34.

Отже, використання науково обґрунтованої системи захисту в ланці сівозміни дає можливість збільшити прибуток у 4,34 раза за рівня рентабельності 140-149 % і Кее 4,34-4,59. У посівах буряків цукрових застосування гербіциду Біцепс Гарант, к.е. - 1,0 л/га (3 рази) + Міура, к.е. - 0,4 л/га (у третє внесення) дає можливість збільшити вихід енергії з урожаєм на 62,6 ГДж та Кее на 2,85.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене узагальнення результатів досліджень комплексного вивчення впливу ротації зерно-бурякової сівозміни та послідовного застосування систем хімічного захисту посівів від бур'янів на величину запасів насіння бур'янів у ґрунті, показників забур'яненості посівів, їх продуктивність та якість отриманої продукції. Науково обґрунтована можливість істотного здешевлення систем захисту посівів за умов раціонального поєднання фітоценотичних та хімічних заходів у Правобережному Лісостепу.

1. У посівах зерно-бурякової сівозміни засмічення ґрунту насінням бур'янів перед проведенням досліджень було значним і становило в середньому від 22,0 до 33,2 тис.шт./мІ (у шарі 0-5 см). Серед видового складу насіння бур'янів домінували малорічні дводольні види - 93 %, а решта насіння була представлена малорічними однодольними бур'янами.

2. Послідовне використання хімічних заходів захисту від бур'янів та чергування культур сівозміни забезпечило зниження запасу насіння бур'янів у шарі ґрунту 0-5 см на 7,3-10,8 % порівняно з початковою засміченістю.

3. Рівень та характер забур'яненості посівів формувався залежно від конкурентної здатності культур та кліматичних умов у весняний період. До культур з низькою конкурентною здатністю належать буряки цукрові, де чисельність бур'янів, що проростали, у 1,5-2,5 раза більша порівняно із зерновими культурами.

4. Аналіз рясності сходів бур'янів у посівах сільськогосподарських культур зерно-бурякової сівозміни протягом ротації показав, що успішне протистояння процесам забур'янення та достатній рівень домінування культурних рослин у агрофітоценозах наставало: гороху посівного - у фазі формування 4-5 пар листків (від першої декади червня); пшениці озимої - у фазі повного кущення (від другої декади травня); буряків цукрових - змикання листя в рядках та міжряддях (від третьої декади червня); ячменю ярого - у фазі повного кущення (від третьої декади травня).