Агроекологічні заходи реалізації потенціалу продуктивності сортів квасолі звичайної на зерно в умовах південної частини західного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

06.01.09 - Рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Агроекологічні заходи реалізації потенціалу продуктивності сортів квасолі звичайної на зерно в умовах південної частини західного лісостепу України

Овчарук Олег Васильович

Кам'янець-Подільський - 2010

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті, Міністерства аграрної політики України впродовж 2004-2007 рр.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Бахмат Микола Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, ректор, завідувач кафедри рослинництва та кормовиробництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Петриченко Василь Флорович, директор Інституту кормів УААН

кандидат сільськогосподарських наук Пархуць Богдан Ігорович, Львівський національний аграрний університет, старший викладач кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства

Захист відбудеться «30» березня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.71.831.01 в Подільському державному аграрно-технічному університеті за адресою: 32316, вул. Шевченка, 13 - ауд. 20, гол. корпус, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Подільського державного аграрно-технічного університету за адресою: 32316, вул. Шевченка 13, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

Автореферат розісланий 27 лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.О. Гойсюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку рослинництва в Україні, перехід на ринкові умови вирощування сировини для продуктів харчування населення, на які зростає попит, однією з найбільш поширених високобілкових культур є квасоля. В останні роки існує нагальна потреба у розробці агроекологічних заходів технології вирощування квасолі, які спрямовані на підвищення урожайності культури з високими якісними показниками зерна, що дозволить збільшити посівні площі під нею.

В зв'язку з цим, важливою й актуальною проблемою є впровадження у виробництво перспективних сортів квасолі звичайної вітчизняної селекції, та оптимізація елементів технології її вирощування в умовах південної частини західного Лісостепу України. До останнього часу недостатньо досліджені сорти, технологія вирощування квасолі, відповідно до ґрунтово-кліматичних умов, та їх вплив на зернову продуктивність та якісні показники. Нез'ясована економічна та енергетична ефективності технології вирощування квасолі звичайної на зерно.

Тому, дисертаційна робота спрямована на вирішення цих питань шляхом вдосконалення технології вирощування досліджуваної зернобобової культури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації є розділом досліджень, що проводяться кафедрою рослинництва та кормовиробництва на основі плану і тематики наукових досліджень Подільського державного аграрно-технічного університету 2004-2007рр. (номер державної реєстрації 0105U004126).

Мета і завдання досліджень. Метою дослідження є підвищення зернової продуктивності сортів квасолі вітчизняної селекції, занесених до реєстру сортів рослин України, шляхом встановлення особливостей росту і розвитку та оптимізації елементів технології вирощування (строки сівби та збирання врожаю) залежно від сортових особливостей та умов вегетаційного періоду у південній частині західного Лісостепу України

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання досліджень: вологозабезпечення квасоля продуктивність

встановити особливості росту, розвитку та реакцію на фактори навколишнього середовища сортами квасолі звичайної в умовах південної частини західного Лісостепу України;

з'ясувати вплив агроекологічних чинників на формування фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності посівів квасолі;

виявити особливості вологозабезпечення посівами квасолі залежно від сорту, строків сівби та збирання врожаю в регіоні досліджень;

визначити рівень урожайності зерна в досліді та встановити за методами математичної статистики достовірність її мінливості відповідно до факторів досліду;

провести економічну і енергетичну ефективність оцінки різних елементів технології вирощування залежно від сортових особливостей квасолі звичайної;

розробити пропозиції виробництву по вдосконаленню технології вирощування квасолі.

Об'єкт досліджень - процеси формування і реалізації продуктивного потенціалу рослин квасолі залежно від сорту, строків сівби та строків збирання врожаю.

Предмет досліджень - сорти квасолі звичайної; строки сівби (за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння) та строки збирання врожаю (за вологості зерна).

Методи досліджень - вегетаційні досліди, лабораторні дослідження якості зернової продуктивності квасолі, статистичні методи аналізу результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах південної частини західного Лісостепу України розроблено агроекологічні заходи по реалізації потенціалу продуктивності сортів квасолі зернового напрямку. Визначено оптимальні строки сівби та строки збирання, які забезпечують підвищену врожайність та якість зерна квасолі. В умовах сучасного економічного стану дано комплексну економічну та енергетичну оцінки розробленим елементам технології вирощування

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у виробництво сортів Харківська штамбова, Мавка та Буковинка, забезпечує середню врожайність зерна квасолі 2,0-2,3 т/га з коефіцієнтом енергетичної ефективності 1,91-2,12 та рівнем рентабельності в межах 155,0-186,3 %.

Наукові розробки, висвітлені у дисертаційній роботі, пройшли апробацію і впровадження в виробництво протягом 2008-2009рр. на полях ТзОВ «Козацька долина 2006» Дунаєвецького району, СТОВ ВФ «Мрія» та СГК «Рункошівський» Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, ТзОВ «Дністрові роси» Кельменецького району, Чернівецької області.

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта в роботі полягає у постановці завдань, розробці способів і методів їх вирішення, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізі, узагальненні результатів і джерел використаної літератури.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були обговорені на засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва ПДАТУ, доповідях на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Інституту агротехнологій (секція рослинництва, кормовиробництва, селекції та генетики) ПДАТУ (м. Кам'янець-Подільський, 2002-2009 рр.), Міжнародній науково-практичній конференції „Роль селекції і технологій вирощування зернобобових культур в стабілізації виробництва білка ” Інституту рослинництва ім. Юр'єва (м. Харків, 12-13 липня 2005 р.), Полтава 2008 р., V Міжнародній конференції «Найновите научни постижения - 2009 » (м. Софія, Болгарія, 17-25 березня 2009 р.) та наукових працях.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей в фахових виданнях, авторське свідоцтво на сорт квасолі Буковинка, в співавторстві розроблено рекомендації по вирощуванню квасолі в Лісостепу України.

Структура та обсяг роботи Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який включає 239 назв, у тому числі 51 - латиницею. Робота викладена на 145 сторінках машинописного тексту, включає 28 таблиць, 34 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СУЧАСНИЙ СТАН, ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕРНА КВАСОЛІ

Визначено та опрацьовано за вітчизняною і зарубіжною науковою літературою стан дослідження технологій вирощування квасолі у різних біокліматичних поясах та зонах. Проаналізовано формування урожайності цієї зернобобової культури залежно від строків сівби та збирання врожаю, а також її сортових особливостей. За результатами проведеного огляду наукової літератури було розроблено робочу гіпотезу, обґрунтовано мету і завдання досліджень.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили впродовж 2004-2007 рр. на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету та 2008-2009 рр. в господарствах Хмельницької та Чернівецької областей.

Досліди закладалися на чорноземі вилугуваному на лесовидному суглинкові, який характеризувався такими показниками в шарі ґрунту (0-30 см): вміст гумусу (за Тюріним) - 3,86-4,11 %; азоту, що легко гідролізується (за Корнфільдом) - 111-121 мг/кг; рухомого фосфору (за Чіріковим) - 90-91 мг/кг; обмінного калію (за Чіріковим) - 172-179 мг/кг; рН (сольове) - 6,6-6,7; гідролітична кислотність - 0,76-0,87 мг-екв./100 г ґрунту.

Агрометеорологічні умови 2004-2007 років відзначалися досить значними відхиленнями кількості опадів та теплового режиму, що відповідно позначилось на формуванні продуктивності квасолі. Так, впродовж років досліджень сума опадів та середньодобова температура повітря складали відповідно: 2004 р. - 483,3 мм і 8,7°С; 2005 - 730,1 мм і 8,5°С; 2006 - 660,3 мм і 8,3°С, 2007 - 609,6 мм і 9,9°С.

Дослідження проводились шляхом закладання польових дослідів відповідно до загальноприйнятої методики (Доспехов Б.О, 1985; Мойсейченко В.Ф, Єщенко В.О., 1994) за трифакторною схемою в чотириразовому повторенні. Посівна площа елементарної ділянки складала 70,85, облікова - 50,04 м2. Схема досліду була сформована за методом розщеплених ділянок з їх частковою рендомізацією в ланці сівозміни після озимої пшениці. В дослідах вивчались районовані сорти квасолі: Харківська штамбова (Харківський ІМЕСГ), Мавка (Інститут землеробства УААН), Буковинка (Буковинський інститут АПВ УААН). За контроль у дослідженнях взято сорт Харківська штамбова, який висівався при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 12°С та збиранні врожаю за вологості зерна 16%.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин виконували відповідно до „Методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (1985 р.).

Підрахунок густоти рослин в посівах проводили двічі впродовж вегетаційного періоду: у фазі повних сходів і перед збиранням врожаю. Для цього використовували метод пробної площадки.

Оцінку фотосинтетичної продуктивності встановлювали за показниками площі листкової поверхні (методом висічок) та масової частки сухої речовини. Після чого розраховували фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу (за А.А. Нечипоровичем). Використання рослинами ФАР визначали за методикою Х.Г. Тооминга, Б.І. Гуляєва.

Кількість і масу бульбочок на коренях визначали за методикою Г.С. Посипанова, після чого розраховували загальний і активний симбіотичний потенціал рослин квасолі.

Облік урожаю зерна проводили методом суцільного збирання та зважування бункерної маси з кожної ділянки з послідуючим перерахунком на стандартну вологість та засміченість згідно ДСТУ 2240-93.

Снопові зразки квасолі аналізували із визначенням: загальної кількості стебел у снопі, кількості продуктивних стебел у снопі, кількості непродуктивних стебел у снопі, висоти прикріплення нижніх бобів - за вимірюванням відстані від кореневої шийки до місця прикріплення нижнього бобу у 25 рослин, взятих із снопового зразка, середню кількість бобів на рослині, аналізуючи 25 рослин, середню кількість зерен, масу 1000 насінин і середню масу зерна у бобі на тих самих 25 рослинах (за методикою Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П.).

Біохімічну оцінку зразків зерна проводили на вміст “сирого” протеїну (загальний азот множили на 6,0) за методами Барнштейна та К'єльдаля.

Економічну ефективність вирощування квасолі визначали після проведення виробничих дослідів і складання технологічних карт та за цінами, що склалися на 2007 рік (Мацибора В.І.).

Біоенергетичну оцінку технологій вирощування квасолі встановлювали за методикою і довідковими даними, які визначені О.К. Медведовським та П.І. Іваненком.

ПРОЦЕСИ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ В АГРОЦЕНОЗАХ КВАСОЛІ, СФОРМОВАНИХ СОРТОМ, СТРОКОМ СІВБИ ТА СТРОКОМ ЗБИРАННЯ

Вплив строку сівби та генетичних особливостей сорту квасолі на збереженість рослин у посіві. В результаті проведених досліджень встановлено, що в середньому найбільша кількість рослин на час повних сходів нараховувалася при сівбі квасолі в строк, коли середньодобова температура повітря на глибині загортання насіння складала 16°С. Так, зокрема, у сорту Харківська штамбова в середньому сходило 366,0 тис. рослин/га, у сорту Мавка - 371,2 тис. рослин/га, а у сорту Буковинка - 368,8 тис. рослин/га, тобто, польова схожість відповідно складала 91,5 %, 92,8 % та 92,2 %. Найменша кількість рослин квасолі, що сходили відмічалась у досліді на варіантах із строком сівби при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 10°С. А саме: у сорту Харківська штамбова сходило 343,6 тис. рослин /га, у сорту Мавка - 350,8 тис. рослин /га і у сорту Буковинка - 344,8 тис. рослин /га. Такі кількості рослин, що сходили формували відповідно польову схожість на рівні: 85,9 %, 87,7 % та 86,2 %.

Отже, прогрівання ґрунту на глибині загортання насіння квасолі від 10 до 16°С забезпечувало підвищення польової схожості у досліджуваних сортів відповідно на: 5,6 %, 5,1 % та 6,0 %.

Результатами досліджень встановлено, що найбільшою кількість рослин на одиниці площі перед збиранням була як і в фазу повних сходів у варіантах, строк сівби яких був за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 16°С. Зокрема, у посівах квасолі сорту Харківська штамбова на період збирання густота рослин в середньому складала 344,8 тис. рослин на га, у посівах сорту Мавка - 350,0 тис. рослин на га, у сорту Буковинка - 343,0 тис. рослин на га, що в порівнянні із відповідними варіантами на час повних сходів було відповідно на 21,2 тис. рослин/га, 21,2 тис. рослин/га і 25,8 тис. рослин/га, менше. Проте розрахунки виживання рослин показали, що найвища збереженість рослин була на інших варіантах досліду, тобто, найвищі показники кількості рослин перед збиранням не забезпечували найкращу збереженість рослин до періоду збирання. Отже, найкраще рослини квасолі зберігалися в посівах сортів Харківська штамбова та Мавка при сівбі їх в строк, коли середньодобова температура повітря на глибині загортання насіння сягала 14°С, при цьому відсоток збереження рослин, відповідно становив 95,1 та 95,8 %, що переважало виживання рослин вказаних сортів на варіантах із найбільшою кількістю рослин на період збирання, яка була встановлена на варіантах із строком сівби при РТР на глибині загортання насіння 16°С на 0,9 і 1,5 %. Також, слід відмітити, що найбільший відсоток виживання рослин квасолі в досліді було встановлено на варіанті сорту Буковинка, при сівбі його в строк за РТР на глибині загортання насіння 12°С, такі умови забезпечували збереження рослин в посіві на рівні 96,0 %.

Формування фотосинтетичної продуктивності посівів квасолі залежно від сорту, строку сівби насіння та строку збирання зерна. Так, нами було встановлено, що коефіцієнти використання ФАР посівами сортів квасолі, що вивчались коливалися в широких межах. Зокрема, на ділянках досліду, де квасолю збирали при вологості зерна 16% коефіцієнти використання посівами ФАР відповідно до сорту та строку сівби коливалися в межах 1,09-1,47% (табл. 1).

Найменш ефективним використання фотосинтетично активної радіації відмічено на посівах сорту Харківська штамбова при сівбі насіння в строк, коли середньодобова температура ґрунту на глибині загортання насіння складала 10°С, при цьому коефіцієнт використання ФАР був найменшим в досліді та в середньому за роки досліджень склав 1,09 %. На контролі (посів сорту Харківська штамбова, насіння якого висівалося за РТР на глибині загортання насіння 12°С, а зерно збирали вологістю 16 %) використання ФАР було на

Таблиця 1

Коефіцієнт використання ФАР посівами квасолі залежно від сорту, строку сівби і строку збирання, % (середнє за 2004-2007 рр.)

Сорт	Строк сівби при РТР ґрунту на глибині загортання насіння	Суха речовина, т/га	Надходження ФАР за вегетаційний період, МДж/га	Коефіцієнт використання ФАР,%
збирання при вологості зерна 18 %
Харківська штамбова	10°С	5,14	93,09Ч106	1,14
	12°С (контроль)	5,22	92,98Ч106	1,15
	14°С	5,48	88,82Ч106	1,27
	16°С	5,37	87,65Ч106	1,26
Мавка	10°С	6,11	92,21Ч106	1,36
	12°С	6,17	89,98Ч106	1,41
	14°С	6,33	88,82Ч106	1,47
	16°С	6,24	86,77Ч106	1,48
Буковинка	10°С	6,07	89,58Ч106	1,39
	12°С	6,28	88,22Ч106	1,46
	14°С	6,20	85,30Ч106	1,49
	16°С	6,09	83,26Ч106	1,50
збирання при вологості зерна 16 %
Харківська штамбова	10°С	5,14	96,61Ч106	1,09
	12°С (контроль)	5,22	93,49Ч106	1,15
	14°С	5,48	91,45Ч106	1,23
	16°С	5,37	90,29Ч106	1,22
Мавка	10°С	6,11	94,85Ч106	1,32
	12°С	6,17	92,61Ч106	1,37
	14°С	6,33	91,45Ч106	1,42
	16°С	6,24	88,53Ч106	1,45
Буковинка	10°С	6,07	91,34Ч106	1,37
	12°С	6,28	89,98Ч106	1,43
	14°С	6,20	87,06Ч106	1,46
	16°С	6,09	85,02Ч106	1,47

0,06% більшим і становило 1,15%. Найбільш підвищені показники використання ФАР посівами відмічено при збиранні врожаю, яке проводилось за вологості зерна 16 % і виявлено на варіантах сорту Буковинка, де відповідно до строку сівби використовувалось від 1,37 до 1,47 % ФАР. Кращим використання рослинами фотосинтетично активної радіації виявилось на варіанті із строком сівби сорту Буковинка за РТР на глибині загортання насіння 16°С, при цьому розрахований показник 1,47 % перевищив відповідний показник контролю на 0,32 %. Тому тут слід відмітити, що на варіантах із строком збирання квасолі при зниженні вологості зерна до 18 % показники коефіцієнту використання ФАР посівів були дещо вищими (на 0,01-0,05%) і коливалися в межах 1,14-1,50%. Найменше використовували фотосинтетичну активну радіацію посіви сорту Харківська штамбова, на яких відповідно до строку сівби коефіцієнти використання ФАР були в межах 1,14-1,26 %, а найбільше - посіви сорту Буковинка, де фотосинтетично активна радіація використовувалася посівами досліджуваних строків сівби від 1,39 до 1,50 %. Крім цього, в результаті проведеного аналізу досліджень встановлена чітка залежність використання ФАР посівами, відповідно до строку сівби. Так, на ділянках всіх сортів, що досліджувались виявлено, що висівання квасолі в пізні строки (РТР на глибині загортання насіння 14-16°С) забезпечує підвищене використання фотосинтетично активної радіації порівняно із ранніми строками сівби (РТР на глибині загортання насіння 10-12°С) цієї зернобобової культури.

Симбіотична продуктивність посівів квасолі в досліді. В результаті проведених розрахунків нами було встановлено, що вказані показники відповідно до факторів досліду коливались в межах: загальний симбіотичний потенціал 3,54-5,03 тис. кг діб/га і активний симбіотичний потенціал 1,66-2,80 тис. кг діб/га (табл. 3.15). На контролі (посів сорту Харківська штамбова, строк сівби якого був за РТР на глибині загортання насіння 12 °С) розраховані показники становили: загальний симбіотичний потенціал 3,73 тис. кг діб/га і активний симбіотичний потенціал 1,84 тис. кг діб/га. Таким чином, нашими розрахунками було виявлено показники нижчі від контролю та показники, які перевищували контроль. Наприклад, найнижчий загальний симбіотичний потенціал в досліді 3,54 тис. кг діб/га або 0,19 тис. кг діб/га менше від контролю нами було визначено в посівах сорту Харківська штамбова при строкові сівби за РТР на глибині загортання насіння 14°С, а найнижчий показник активного симбіотичного потенціалу 1,66 тис. кг діб/га або на 0,18 тис. кг діб/га менше від контролю було виявлено також у сорту Харківська штамбова, при строкові сівби за РТР на глибині загортання насіння 16°С.

Найвищими показники загального (5,03 тис. кг діб/га) та активного (2,80 тис. кг діб/га) симбіотичних потенціалів встановлені на варіанті сорту Мавка, в строк сівби при РТР на глибині загортання насіння 10°С. При порівнянні із відповідними показниками контролю найбільш підвищені показники симбіотичного потенціалу квасолі були вищими на 1,3 та 0,96 тис. кг діб/га. Відносно посівів сорту Буковинка, нами встановлено, що лише на варіанті із строком сівби за РТР на глибині загортання насіння 16°С показник загального симбіотичного потенціалу на 0,11 тис. кг діб/га менший в порівнянні з контролем. В інших варіантах сорту Буковинка розраховані показники загального та активного симбіотичних потенціалів були вищими, в порівнянні з контролем, на 0,08-0,33 тис. кг діб/га і 0,14-0,38 тис. кг діб/га, відповідно. В цілому нами було виявлено залежність у формуванні симбіотичної продуктивності посівів сорту квасолі, за якою показники загального та активного симбіотичного потенціалів знижувались відповідно до строків сівби цієї зернобобової культури. Зокрема, при сівбі квасолі за РТР на глибині загортання насіння 10°С вказані показники були найвищими, а найнижчими вони були на варіантах із строком сівби за середньодобової температури ґрунту на глибині загортання насіння 16°С.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ ТА СТРОКІВ ЗБИРАННЯ НА УРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ КВАСОЛІ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Структура врожаю сортів квасолі звичайної залежно від строків сівби і строків збирання. За результатами наших досліджень встановлено, що середня висота прикріплення нижнього бобу коливалась в межах 13,2-16,8 см. У сортів Мавка і Буковинка цей показник в середньому становив 15,6-15,9 см, дещо нижчий у сорту Харківська штамбова - 14,6 см. Простежується певна залежність висоти прикріплення нижнього бобу від строків сівби квасолі. Найвищий цей показник був при четвертому строкові сівби, за РТР ґрунту на глибині загортання насіння 16°С у сортів Мавка і Буковинка та 14°С у сорту Харківська штамбова.

Слід відмітити, що рівень варіювання висоти прикріплення нижнього бобу у сорту Харківська штамбова і Мавка, де середня квадратична похибка (S) дорівнює 1,42 і 1,44 відповідно, тоді як у сорту Буковинка S=0,61. Тобто, посіви такого сорту більш вирівняні за висотою прикріплення нижнього бобу, при цьому враховуючи найвищий середній показник, втрати при механізованому збиранні врожаю цього сорту будуть найменші.

Також за результатами наших досліджень на рослинах сорту Харківська штамбова формувалось в середньому 4,3-7,8 вузлів, із них продуктивних - 4,2-5,6 шт. при сівбі за РТР на глибині загортання насіння 14-16°С. На рослинах сорту Мавка формувалось найбільше вузлів серед досліджуваних сортів, в межах 5,8-11,2 шт., в тому числі кількість продуктивних вузлів - 4,5-6,5 шт. Серед строків сівби, найкращим для сорту Мавка формування продуктивних вузлів, є сівба при РТР ґрунту на глибині загортання насіння 14°С.

Виходячи із результатів досліджень встановлено, що кількість бобів на рослину у сорту Харківська штамбова становила 7,6 шт., у сорту Мавка - 8,6, сорту Буковинка - 8,2 шт. Слід відзначити, що більша кількість бобів формувалась при сівбі в третьому строку сортів квасолі Мавка і Харківська штамбова і в другому строку сорту Буковинка.

Дослідженнями встановлено, що кількість зерен в бобі - більш константний показник. Середня кількість зерен бобу у сортів Харківська штамбова і Буковинка становила 4,0 шт., у сорту Мавка - 4,1 шт.

Крім цього, строки сівби квасолі впливають на загальний показник кількості зерен з рослини. Так, у сорту Харківська штамбова, за середньої кількості 31 шт., більше зерен формувалось за третього строку сівби квасолі (34 шт. з рослини). Така ж закономірність встановлена у сорту Мавка, при середній кількості 35 шт. з рослини більше зерен формувалось за третього строку сівби квасолі, при цьому їх кількість досягала 39 шт. У сорту Буковинка найбільше зерен формувалось за другого і третього строків сівби, де при середній кількості 33 шт. з рослини перевищення становило 2-5 шт.

Маса 1000 насінин не залежала від строків збирання врожаю. Однак цей показник збільшувався при кожному наступному строкові сівби по всім сортам квасолі. Найбільша маса 1000 насінин встановлена у сорту Харківська штамбова (232 г), дещо менша у сортів Буковинка (226 г) і Мавка (226 г).

Підсумковим перерахованих вище показників є маса зерна з рослини. У сорту Харківська штамбова цей показник становив 7,1 г, що у порівнянні із третім і четвертим строками сівби 7,87 та 7,37 г, відповідно. Менша маса зерна формувалась за другого строку сівби (6,68 г), найменша - за першого строку сівби (6,47 г). У сорту Мавка середня маса зерна з рослини була найбільшою серед досліджуваних сортів і становила 7,67 г. Більшим цей показник був за третього строку сівби (8,46 г), дещо меншим за другого і третього строків, найменшим за першого строку сівби квасолі звичайної. У сорту Буковинка середня маса зерна з рослини становила 7,54 г. Більшим цей показним був за другого строку сівби квасолі і становив в середньому 8,36 г з рослини. Дещо менше за третього строку сівби - 8,0 г. Суттєве зменшення маси зерен з рослини відмічено за першого і четвертого строків сівби.

Вплив технології вирощування на врожайність квасолі звичайної. В системі комплексної оцінки технології вирощування квасолі врожайність є найбільш інтегрованим показником. Дія джерел варіації головних ефектів - сортів, строків сівби і строків збирання квасолі - була достовірною на 5%-му рівні значущості. Також, достовірною була взаємодія сорту з строками сівби.

Серед досліджуваних елементів технології вирощування квасолі найбільш впливовими були строки сівби (33%) і генетичні особливості сорту (10%); частка впливу строків збирання хоча й становила лише 3%, але вона є суттєвою на 5% рівні значущості. Частка впливу взаємодії сорту із строками сівби свідчить про різну реакцію досліджуваних сортів на різні строки сівби квасолі.

Про вплив досліджуваних факторів на врожайність зерна квасолі звичайної за роки досліджень показано в таблиці 2.

Отримані нами урожайні дані свідчать про те, що ефективність різних варіантів в першу чергу буде залежати від погодних умов вегетаційного періоду. В роки проведення досліджень, рослини квасолі звичайної були в достатній мірі забезпечені теплом та вологою. Найбільш сприятливі умови для росту, розвитку і формування врожаю зерна цієї культури складались у 2007 році. Максимальна врожайність зерна квасолі складає 2,90 т/га була сформована цього року на варіанті сорту Мавка третього строку сівби із збиранням при вологості зерна 18%. Отриманий рівень врожаю зерна був на 0,49 т/га вищим від середнього значення і на 0,50 та 1,23 т/га, порівняно із врожайністю, яку отримали 2004-2006 роках.

Аналіз чотирирічних досліджень експериментальних даних за врожайністю квасолі звичайної в розрізі сортів показав, що найпродуктивнішим виявився сорт Мавка, який в середньому перевищував сорти Харківська штамбова і Буковинка на 0,19 і 0,05 т/га, відповідно. Статистично достовірним було це перевищення лише з сортом Харківська штамбова.

Таблиця 2

Урожайність сортів квасолі залежно від строку сівби і строку збирання, т/га, (середнє за 2004-2007 рр.)

Сорт (фактор А)	Строк сівби (РТР ґрунту на гл. загорт. насіння) (фактор В)	Строк збирання врожаю (вологість зерна) (фактор С)	Середнє по строку сівби	Середнє по сорту
		18%	16%
Харківська штамбова	10єС	1,60	1,44	1,52	1,76
	12єС	1,70	1,60	1,65
	14єС	2,01	1,97	1,99
	16єС	1,89	1,91	1,90
Мавка	10єС	1,83	1,65	1,74	1,95
	12єС	2,02	1,85	1,94
	14єС	2,27	2,10	2,19
	16єС	1,89	1,95	1,92
Буковинка	10єС	1,89	1,71	1,80	1,90
	12єС	2,15	2,04	2,09
	14єС	2,06	2,02	2,04
	16єС	1,63	1,68	1,66
Середнє по строку збирання	1,91	1,83
=1,87; НІР05(A)=0,08; НІР05(B)=0,10; НІР05(C)=0,07; НІР05(АВ)=0,17; НІР05(АС)=0,12; НІР05(ВС)=0,14; НІР05(АВС)=0,24; = 4,6

В умовах південної частини західного Лісостепу України оптимальним строком сівби квасолі сорту Харківська штамбова є сівба за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14-16°С. Середня врожайність за 2004-2007 рр. при сівбі у вище названі строки становила 1,90-1,99 т/га з довірчим інтервалом на 5%-му рівні значущості в межах від 1,80 до 2,09 т/га. Суттєвої різниці врожайності цих строків сівби з першим і другим перевищують НІР05, тому є істотними.

Дослідженнями встановлено, що оптимальним строком сівби квасолі сорту Мавка є сівба за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14°С. Середня врожайність за 2004-2007 роки при цьому становила 2,19 т/га з довірчим інтервалом на 5%-му рівні значущості в межах від 2,09 до 2,29 т/га. Різниці врожайності цього строку сівби з першим, другим і третім перевищують НІР05, тому є істотними.

Оптимальним строком сівби квасолі сорту Буковинка є сівба за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 12-14°С. Середня врожайність за 2004-2007 рр. при сівбі в ці строки становила 2,04-2,09 т/га з довірчим інтервалом на 5%-му рівні значущості в межах від 1,94 до 2,19 т/га. Різниці врожайності цих строків сівби з першим і четвертим перевищують НІР05, тому є істотними.

Підвищена врожайність всіх сортів квасолі була при збиранні за вологості зерна 18%. Затримка із збиранням до вологості зерна 16% знижувало урожайність квасолі в середньому на 0,08 т/га, що більше ніж найменша істотна різниця на 5%-му рівні значимості.

Більш детальний аналіз участі досліджуваних факторів у формуванні надвишків урожайності кращих варіантів порівняно із контролем проведено за алгоритмом Йєйтца. З результатів проведеного аналізу видно, що найбільший вплив строків сівби (фактор В) виявлено при вирощуванні сорту Харківська штамбова. На цих варіантах формується статистично достовірний надвишок урожайності до 0,13-0,19 т/га. На варіантах сорту Буковинка найбільший вплив на збільшення урожайності припадає на генетичні особливості сорту (фактор А), де надвишок за рахунок цього фактора становив 0,22 т/га. На формування надвишків урожайності на кращих варіантах сорту Мавка достовірно впливають як строки сівби (0,15-0,16 т/га) так і генетичні особливості сорту (0,10-0,12 т/га). Строки збирання також формують надвишки урожайності у сортів Буковинка та Мавка в межах 0,05-0,06 т/га.

Залежність урожайності квасолі від основних елементів структури. Про залежність врожайності насіння квасолі від певних елементів структури можна судити на підставі даних множинної кореляції.

Урожайність квасолі звичайної сорту Харківська штамбова має тісний позитивний зв'язок з кількістю рослин на 1 га (r = 0,79), кількістю бобів на рослині (r =0,81), з кількістю та масою зерна з рослини (r відповідно дорівнює 0,90 і 0,97), з масою 1000 насінин (r = 0,75). Між елементами структури врожаю встановлено тісний позитивний зв'язок між масою зерна з рослини і кількістю бобів з рослини (r = 0,87), кількість зерен з рослини (r = 0,97). Кількість зерен бобу ні з елементами структури, ні з урожайністю суттєво не корелювала. Лише негативний середньої сили зв'язок відмічений із кількістю бобів на рослині (r=-0,62).

Нами отримане наступне рівняння регресії, яке визначає залежність урожайності від кількості рослин на 1 га і маси зерна з рослини:

y = -1,842 + 0,005x1 + 0,243x2,(1)

де у - урожайність квасолі сорту Харківська штамбова, т/га,

х1 - кількість рослин на 1 га, тис. шт.,

х2 - маса зерна з рослини, г.

Коефіцієнт множинної кореляції з участю наведених показників становить R = 0,999, і рівняння пояснює 99,8% (R2 = 0,998) варіації залежної змінної. Всі коефіцієнти рівняння значимі на 5% рівні (p-level < 0,05).

Урожайність квасолі сорту Мавка має достовірний тісний позитивний зв'язок з кількістю бобів і кількістю зерен на рослині (r = 0,88 і 0,92 відповідно), а також із масою зерна з рослини (r = 0,96).

Рівень можливої врожайності апроксимується за рівнянням множинної регресії:

y = -1,816 + 0,005x1 + 0,244x2, (2)

де у - урожайність квасолі, т/га,

х1 - кількість рослин на 1 га, тис. шт., х2 - маса зерен з рослини, г.

Коефіцієнт множинної кореляції з участю наведених показників становить R = 0,996, який діє в межах 99,3% вибірки (R2 = 0,993).

Така ж залежність спостерігається у квасолі сорту Буковинка.

Рівень можливої врожайності апроксимується за рівнянням множинної регресії:

y = -1,824 + 0,005x1 + 0,244x2, (3)

де у - урожайність квасолі, т/га,

х1 - кількість рослин на 1 га, тис. шт.,

х2 - маса зерен з рослини, г.

Між рівнем водоспоживання і рівнем урожайності квасолі на 5%-ному рівні значущості була встановлена криволінійна кореляційна залежність

Так, як водний режим ґрунту змінюється під впливом багатьох гідротермічних і технологічних факторів, то рівень врожайності зерна квасолі залежно від витрат вологи (і навпаки) можна розрахувати за рівнянням регресії:

y = -4E - 06x2 + 0,021x - 31,02(4)

Рівняння пояснює лише 35% варіації залежної змінної, оскільки враховано лише роки із достатнім вологозабезпеченням.

ПОКАЗНИКИ ЯКОСТІ ВРОЖАЮ СОРТІВ КВАСОЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА СТРОКІВ ЗБИРАННЯ

Строки сівби і строки збирання квасолі впливають на якісні показники врожаю, в середньому за чотири роки досліджень вміст білка в зерні квасолі звичайної становив 23,6%. Достовірно вищим він був у сорту Буковинка (26,2%), дещо менше у сорту Мавка (24,5%), і у сорту Харківська штамбова (23,2%).

Слід відмітити перевагу за вмістом білка двох останніх строків сівби в порівнянні з двома першими. У зв'язку з цим встановлено, що різні температурні режими повітря і умови зволоження протягом вегетаційного періоду квасолі звичайної значно впливають на вміст білка в зерні.

За розрахунком регресійного аналізу вмісту білка (y) від суми активних температур (x1) та суми опадів (x2) за вегетаційний період описується таким рівнянням:

y = 27,3 Ч x1(-0,123) Ч x2(-0,051) (5)

Всі коефіцієнти рівняння значимі на 5% рівні (p-level < 0,05). Коефіцієнт детермінації R2 = 0,871, виражає частку варіації залежної змінної, визначену регресійним рівнянням. Чим більше R2, тим більшу частку варіації пояснюють змінні, включені в модель. Наше рівняння пояснює 87,1% варіації залежної змінної.

Частка впливу факторів при формуванні вмісту білка показує, що серед досліджуваних факторів найбільше впливають на зміну показника строки сівби (фактор В - 20%), дещо менший вплив генетичних особливостей сорту (фактор А - 11%), найменшим, із досліджуваних факторів був вплив строків збирання. Частка впливу інших неврахованих факторів становила 52%. До цих факторів можна частково віднести гідротермічні умови років досліджень, які не були враховані у дисперсійному аналізі експериментальних даних.

Інтегральним показником урожайності квасолі і вмісту білка в її зерні є показник виходу білка з одиниці площі. Максимальний вихід білка відмічено у сорту Мавка за третього строку сівби (РТР ґрунту на глибині загортання насіння 14°С) збирання за вологості зерна 18% - 0,56 т/га. Збирання при вологості зерна квасолі 16% вихід білка падає в середньому на 0,02 т/га. Менше реагує на запізнення зі збиранням сорт Харківська штамбова

В розрізі строків сівби, видно, що найвищий вихід білка відмічено при сівбі за РТР ґрунту на глибині загортання насіння 14°С. Дещо менший вихід при сівбі за РТР ґрунту - 16°С. Другий строк сівби (РТР ґрунту - 12°С) призводить до зменшення виходу білка особливо у сорту Харківська штамбова.

ЕКОНОМІЧНА І БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КВАСОЛІ

В результаті розрахунку економічної та біоенергетичної ефективності досліджуваних варіантів технології вирощування квасолі сорту Буковинка встановлено, що в умовах регіону найвищий рівень рентабельності - 171,9 % досягається за сівби насіння вказаної зернобобової культури в строк, коли РТР на глибині загортання насіння складає 12°С, а зерно збирають при зниженні його вологості до 18 % . Кращий коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування квасолі зазначеного сорту - 2,03 забезпечується також від вказаного строку сівби, але на варіанті із збирання зерна при зниженні його вологості до 16 %.

Розрахунками економічної та біоенергетичної ефективності технологій вирощування досліджуваних сортів нами було встановлено найбільш ефективні варіанти агротехнічних заходів для кожного з них. Нашими дослідженнями передбачалось вивчення і виявлення кращих із сортів, для вирощування в умовах південної частини західного Лісостепу України. Тому проведено порівняльний аналіз показників рентабельності та коефіцієнтів енергетичної ефективності. Як встановлено в результатами проведеного аналізу найвищий рівень рентабельності - 186,3% в умовах регіону, забезпечив сорт Мавка при РТР на глибині загортання насіння складав 14°С, і при збиранні за вологості зерна 18%.

При визначенні коефіцієнта енергетичної ефективності вирощування квасолі найбільш високе його значення в умовах зони становить 2,12 також було визначене при вирощуванні сорту Мавка у варіанті агротехнології із строком сівби при РТР на глибині загортання насіння 14°С, і збирання врожаю при вологості зерна 18 %.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне і практичне узагальнення вирішення важливої наукової задачі по реалізації потенціалу сортів квасолі звичайної на зерно основане на раціональному поєднання строків сівби і строків збирання з врахуванням гідротермічних умов регіону та енерго- ресурсозберігаючої технології в умовах південної частини західного Лісостепу України.

1. Найкращі умови для проростання насіння квасолі створюються при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння до 16єС. Найбільша кількість рослин перед збиранням врожаю встановлена у варіантах, які висівали в строк, коли рівень термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння складав відповідно до сорту 12-14єС. Серед досліджуваних сортів найбільш придатним до умов регіону за виживанням рослин виявився сорт Буковинка.

2. Сівба квасолі за РТР на глибині загортання насіння 10єС сприяла подовженню вегетаційного періоду відповідно до сорту на 5-6 діб порівняно із строком сівби при РТР на глибині загортання насіння 16єС. При цьому, відхилення між строками збирання квасолі за вологості зерна 18 % та 16% становила 2-4 доби залежно від сорту. В умовах регіону найдовший вегетаційний період був у сорту Харківська штамбова, найкоротший - у сорту Буковинка.

3. Найбільш ефективно волога витрачається сортами Мавка та Буковинка при сівбі їх за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14єС.

4. Найбільш ефективне використання фотосинтетично активної радіації посівами квасолі відбувається за збирання її при зниженні вологості зерна до рівня 18%. Максимальні показники використання ФАР посівами були встановлені на варіантах сорту Буковинка, який висівався в строк, коли РТР ґрунту на глибині загортання насіння складав 16єС, при цьому в середньому за період досліджень коефіцієнт використання ФАР дорівнював 1,5%.

5. Максимальна кількість і маса нагромадження кореневих азотфіксуючих бульбочок на коренях квасолі встановлено в період цвітіння, а із досліджуваних сортів, в сорту Мавка найбільше бульбочок 31,5 шт./рослину (330,8 мг), з яких активних було 23,1 шт. (243,6 мг/рослину) , при строкові сівби за РТР ґрунту на глибині загортання насіння 10єС. При цьому загальний симбіотичний потенціал становив 5,03 тис. кг діб/га і активний симбіотичний потенціал - 2,80 тис. кг діб/га.

6. Найбільша кількість продуктивних вузлів формувалась на рослинах квасолі сорту Мавка за сівби при РТР ґрунту на глибині загортання насіння 14°С. За цього строку сівби рослини сорту Мавка формують більшу кількість бобів з рослини (10,1 шт.) зерен з рослини (39,4 шт.), масу зерен з рослини (8,8 г). У сорту Буковинка за другого строку сівби ці показники відповідно становили 37,8 шт. і 8,7 г, у сорту Харківська штамбова - за третього строку сівби 34,0 шт. і 8,0 г, відповідно.

7. Максимальний рівень урожайності зерна - 2,27 т/га, отримано за сівби квасолі сорту Мавка при РТР ґрунту на глибині загортання насіння 14°С та при збиранні врожаю за вологості зерна 18%.

8. Найбільший вихід білка отримано в сорту Мавка при сівбі за РТР ґрунту на глибині загортання насіння 14°С (0,53 т/га), та сорту Буковинка -0,51-0,52 т/га за РТР ґрунту на глибині загортання насіння 12-14°С.

9. За результатами визначення економічної та біоенергетичної ефективності вирощування квасолі в умовах південної частини західного Лісостепу України встановлено, що найвищі показники рівня рентабельності - 186,3% та коефіцієнта енергетичної ефективності - 2,12 забезпечує вирощування квасолі сорту Мавка за агротехнології, яка передбачає сівбу насіння при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14єС і збирання врожаю зерна при зниженні його вологості до 18%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах південної частини західного Лісостепу України сільськогосподарським товаровиробникам для вирощування квасолі звичайної на зерно за рівнем врожаю, економічною та енергетичною ефективністю найперспективнішим є сорт Мавка.

Для забезпечення високих показників зернової продуктивності сорту Мавка, сівбу необхідно провести при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14 єС.

Для збільшення врожайності та поліпшення якісних показників зерна доцільно проводити збирання врожаю квасолі при вологості 18%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Андрєєв О.А. Динаміка процесів розтріскування бобів квасолі під час механізованого збирання врожаю / О.А. Андрєєв, О.В. Овчарук // Збірник ПДАТУ, 2004. - Вип. 12. - с. 63-65

Овчарук О.В. Особливості формування врожаю у кущових сортів квасолі залежно від площі живлення рослин / О.В. Овчарук // Збірник ПДАТУ, 2005. - Вип. 13. - с. 124-126

Голохоринська М.Г. Створення нових сортів квасолі та їх впровадження у виробництво / М.Г. Голохоринська, С.Й. Величко, М.А. Вихристюк, О.В. Овчарук // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Інститут рослинництва ім. Юр'єва. Випуск 90. Харків, 2005. - С. 149-152

Овчарук О.В. Особливості формування врожаю квасолі залежно від строків сівби і сорту в умовах південної частини західного Лісостепу України / О.В. Овчарук // Збірник ПДАТУ, 2006. -Вип. 14. - С. 129-131

Овчарук О.В. Фітосанітарний стан посівів квасолі / О.В. Овчарук // Збірник наукових праць ПДАТА. Полтава, 2008. - Вип. 13. - С. 102-105

Овчарук О.В. Урожайність сортів квасолі звичайної залежно від строків сівби і строків збирання в умовах південної частини західного Лісостепу України / О.В. Овчарук // Збірник ПДАТУ, 2009. - Вип. 17. - С. 86-90

АНОТАЦІЯ

Овчарук О.В. Агроекологічні заходи реалізації потенціалу продуктивності сортів квасолі звичайної на зерно в умовах південної частини західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 06.01.09 - рослинництво. - Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам'янець-Подільський, 2010 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень, що висвітлюють особливості росту, розвитку і формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності сортів квасолі звичайної залежно від впливу строків сівби та строків збирання. Наведено економічну і енергетичну ефективність елементів технології вирощування культури в умовах південної частини західного Лісостепу України.

На основі отриманих і узагальнених даних результатів агроформуванням регіону рекомендовано ?висівати сорт Мавка при середньодобовій температурі ґрунту на глибині загортання насіння 14єС, збирання врожаю квасолі проводити при вологості зерна 18%, що забезпечить урожайність вказаної зернобобової культури на рівні 2,27 т/га.

Ключові слова: квасоля звичайна, сорт, строк сівби, строк збирання, фотосинтетична, симбіотична, індивідуальна продуктивність, урожайність, якість зерна, економічна, енергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Овчарук О.В. Агроэкологические мероприятия реализации потенциала продуктивности сортов фасоли обычной на зерно в условиях южной части западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Подольский государственный аграрно-технический университет, Каменец-Подольский, 2010 г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований, которые освещают особенности роста, развития и формирование фотосинтетической, симбиотической, индивидуальной и зерновой продуктивности сортов фасоли обычной в зависимости от влияния сроков сева и сроков уборки урожая. Приведено экономическую и энергетическую эффективность элементов технологии выращивания культуры в условиях южной части западной Лесостепи Украины.

В результате исследований установлено, что лучшая симбиотическая продуктивность выявлена в посевах сорта Мавка, которая при севе семян этого сорта на уровне термического режима грунта на глубине заделки семян 10°С формировали общий симбиотический потенциал на уровне 5,03 тыс. кг суток/га и активный симбиотический потенциал на уровне 2,80 тыс. кг суток/га.

Наибольшее количество продуктивных узлов формировалось на растениях фасоли сорта Мавка при сева на уровне термического режима грунта на глубине заделки семян 14°С. При этом сроке сева растения сорта Мавка формируют большое количество бобов с растения - 10,1 шт., зерен с растения -39,4 шт., массу зерен с растения - 8,8 г.

На основе полученных и обобщенных данных результатов агроформированиям региона рекомендовано высеивать сорт Мавка при среднесуточной температуре грунта на глубине заделки семян 14°С, уборку урожая фасоли проводить при влажности зерна 18%, что обеспечит урожайность указанной зернобобовой культуры на уровне 2,27 т/га.

Ключевые слова: фасоль обычная, сорт, срок сева, срок уборки урожая, фотосинтетическая, симбиотическая, индивидуальная производительность, урожайность, качество зерна, экономическая, энергетическая эффективность.

THE SUMMARY

Ovcharuk O.V. Agroecological actions of realisation of potential of efficiency of grades of a string bean usual on grain in the conditions of a southern part of the western Forest-steppe of Ukraine. - the Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.01.09 - plant growing. - State agrarian and technical university of Podilya, Kamyanets-Podilskiy, 2010

In dissertational work results of researches which shine features of growth, developments and formation of photosynthetic, symbiotic, individual and grain efficiency of grades of a string bean usual depending on influence of terms of sowing and harvesting terms are stated. It is resulted economic and power efficiency of elements of technology of cultivation of culture in the conditions of a southern part of the western Forest-steppe of Ukraine.

The greatest quantity of productive knots was formed on plants of a string bean of grade Mavka at sowing at level of a thermal mode of a ground on depth of seeds 14°С. At this term of sowing of a plant of grade Mavka form a considerable quantity of beans from a plant - 10,1 pieces, grains from a plant - 39,4 piece, weight of grains from a plant - 8,8

On the basis of the received and generalised given results it is recommended to region agroformations to sow grade Mavka at daily average temperature of a ground on depth of seeds 14°С, string bean harvesting to spend at humidity of grain of 18 % that will provide productivity of the specified leguminous culture at level of 2,27 t/hectares.

Keywords: Phaseolus vulgaris, a grade, sowing term, harvesting term, photosynthetic, symbiotic, individual productivity, productivity, quality of grain, economic, power efficiency.

Размещено на Allbest.ru