Використання свиней великої білої та великої чорної порід у регіональній системі розведення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

УДК 636.4.082.43

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ВИКОРИСТАННЯ СВИНЕЙ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ЧОРНОЇ ПОРІД У РЕГІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ РОЗВЕДЕННЯ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

БОРДУН ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - Чубинське - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському інституті агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук Войтенко Світлана Леонідівна, Інститут розведення і генетики тварин НААНУ, завідувач сектору генетичних ресурсів у свинарстві

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААНУ та РАСГН Рибалко Валентин Павлович, Інститут свинарства ім.О.В. Квасницького НААНУ, головний науковий співробітник лабораторії селекції

кандидат сільськогосподарських наук, Церенюк Олександр Миколайович, Інститут тваринництва НААНУ, завідувач лабораторії виробництва свинини

Захист відбудеться « 6 » травня 2010 р. о 10 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин НААНУ за адресою: 08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин НААНУ

Автореферат розісланий “ 2 ” квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.В.Мільченко

розведення свиня м'ясний жировий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливе місце в підвищенні ефективності свинарства належить селекційно-племінній роботі, як провідному методу, що забезпечує удосконалення племінних і продуктивних якостей свиней. Світовий досвід вказує, що в умовах ринку відбувається жорстка конкуренція виробників свинини і щоб не втрачати провідних позицій, потрібно мати високопродуктивні стада та застосовувати сучасні ресурсозберігаючі технології виробництва племінної і товарної свинини, які забезпечують високу рентабельність галузі (З.Д. Гильман, 1995; Д.Д. Чертков, В.І. Богачев, Б.Д. Чертков, 2009; П. Волощик, 2009).

Особлива роль серед наявних порід свиней в Україні належить великій білій породі, яка за численністю тварин посідає перше місце в галузі ( А.А. Гетя, 2009; М.Д. Березовський, 2009). Іншою породою, яка навпаки зазнає зменшення численності з огляду на високий вміст жиру в туші, є велика чорна порода свиней. Проте поза деякими вадами продуктивності, тварини цієї породи відрізняються від м'ясних генотипів високою вологоутримуючою здатністю м'яса, ніжністю, відсутністю таких пороків м'яса, як PSE і DFD ( Д.В. Ломако, С.Л. Войтенко, 2007; СЛ. Войтенко, 2005). Регіональною програмою виробництва свинини на Сумщині передбачено використання свиней великої білої породи при схрещуванні з великою чорною.

Тому пошук кращих варіантів поєднання ліній і родин свиней великої білої та великої чорної порід за чистопородного розведення, а також визначення ефективності схрещування цих генотипів між собою має теоретичне і практичне значення, оскільки дає змогу підвищити рентабельність галузі та більш інтенсивно використовувати дані генотипи в регіональній системі розведення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Сумського інституту агропромислового виробництва НААНУ за завданням: «Визначити перспективні генеалогічні структури в породах свиней великої білої, великої чорної, полтавської м'ясної, миргородської та визначити їх місце в системі гібридизації» у 2003-2005 рр. (номер державної реєстрації 0105U007190) та «Розробити програму ефективного використання високопродуктивних спеціалізованих типів, ліній і родин різних генотипів свиней в регіональній системі розведення» у 2006-2010 рр. (номер державної реєстрації 0107U007478).

Метою досліджень було визначення кращих варіантів поєднання свиней великої білої породи (вітчизняної і закордонної селекції) та великої чорної породи для підвищення рентабельності виробництва свинини у регіональній системі розведення свиней Сумщини.

Досягнення поставленої мети передбачало розв'язання таких завдань:

- визначити ефективність лінійного розведення свиней великої білої породи;

- вивчити продуктивність та фенотипову консолідацію різних родин свиноматок великої білої породи;

- визначити ефективність поєднання свиней великої білої породи української та англійської селекції;

- провести аналіз використання методів внутрішньопородного підбору свиней великої чорної породи;

- визначити кращі поєднання свиней за відгодівельними ознаками в умовах промислового господарства;

- вивчити закономірності росту живої маси піддослідних тварин;

- провести порівняльне вивчення відгодівельних та м'ясних ознак піддослідних свиней;

- визначити фізико-хімічні показники м'язової і жирової тканин піддослідних свиней;

- дати економічну оцінку відгодівлі свиней різних генотипів.

Об'єкт досліджень - вплив методу розведення на зміну показників господарськи корисних ознак свиней різних генотипів.

Предмет досліджень - продуктивність тварин, якість продукції, економічна ефективність відгодівлі.

Методи досліджень: зоотехнічні - відбір та підбір тварин, оцінка свиней за розвитком, відтворювальною здатністю, відгодівельними та м'ясними ознаками, фізико-хімічні - якісні показники м'язової і жирової тканин, біометричні - визначення середніх величин та їх похибок, коефіцієнту кореляції, впливу генотипу та показників вірогідності результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень встановлено вплив лінійного розведення на господарськи корисні ознаки тварин та визначені перспективні варіанти підбору свиней великої білої і великої чорної порід за чистопородного розведення та схрещування. Доведено ефективність відгодівлі помісних свиней, що одержані за схрещування свиней великої чорної породи з великою білою (української та англійської селекції) в умовах промислового господарства. Виявлені закономірності росту тварин, вивчені їх відгодівельні і м'ясні ознаки, якість продукції та вплив генотипу на показники господарськи корисних ознак. Наведена економічна оцінка відгодівлі та зоотехнічна - одержаної продукції, у залежності від методу розведення свиней різних генотипів.

Практична цінність одержаних результатів. За результатами проведених досліджень обґрунтована ефективність використання свиней вітчизняної та закордонної селекції за чистопородного розведення та схрещування в регіональній системі розведення Сумської області. Одержані результати можуть бути використані при розробці програми ведення галузі свинарства у Сумській області, при створенні високопродуктивних ліній та родин, а також з метою одержання молодняку для відгодівлі. Використання у селекційному процесі кнурів великої білої породи англійської селекції за поєднання із свиноматками вітчизняної селекції забезпечує підвищення показників відгодівельних та м'ясних ознак за відсутності суттєвого впливу на відтворну здатність свиноматок. Використання нових ліній великої чорної породи не сприяло якісному удосконаленню племінного стада за комплексом господарськи корисних ознак. В умовах промислового господарства найбільш рентабельною - 75,2 %, є відгодівля помісного молодняку + ВЧ х > АВБ.

Результати досліджень впроваджені у ДПДГ Сумського ІАПВ та ТОВ АФ «Низи» Сумської області, що підтверджується відповідними актами.

Особистий внесок здобувача полягає в організації і проведенні науково-виробничих дослідів, відборі і підборі поголів'я, аналізу зібраних даних. Здобувачем самостійно проведено аналіз матеріалів досліджень, статистично проаналізовано, описано та узагальнено результати досліджень, на підставі яких сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й одержали позитивну оцінку на засіданнях вченої ради Сумського інституту агропромислового виробництва у 2004-2007 роках, міжнародній науково-практичній конференції «Аграрний форум - 2007» (м. Суми, 2007); міжнародній науково-практичній конференції з проблеми «Новітні технології в свинарстві - сучасний стан і перспективи» ( м. Харків, 2007), конференції молодих вчених та спеціалістів (с. Чубинське, 2009), ХVІ міжнародній науково-практичній конференції «Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ» (Гродно, 2009).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 9 наукових працях, з яких 8 у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 146 сторінках, містить 46 таблиць, 7 рисунків. Складається з вступу, огляду літератури, методики і методів досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел, який налічує 249 найменувань, в тому числі 9 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-виробничі дослідження проведені впродовж 2004-2007 років в умовах ТОВ племзаводу «Тернівський», ДПДГ Сумського ІАПВ, ТОВ АФ «Низи» Сумської області, а також в лабораторіях Сумського ІАПВ та Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького НААНУ.

Матеріалом досліджень були свині великої білої та великої чорної порід вітчизняної та зарубіжної селекції. Загальна схема досліджень наведена на рис. 1.

Ефективність використання лінійного розведення свиней великої білої породи племзаводу Сумського ІАПВ проводили за результатами зоотехнічного аналізу (форми № 1-св, №2 -св) господарськи корисних ознак ліній кнурів і родин свиноматок (834 гол.).

Визначення коефіцієнтів фенотипової кореляції показників розвитку і продуктивності тварин проводили за методикою Ю.П. Полупана ( 2005) (n = 249 гол.).

Рис.1. Загальна схема досліджень

Для визначення перспективних варіантів поєднання свиней великої білої породи української та англійської селекції за внутрішньопородного підбору в умовах племзаводу Сумського ІАПВ проведено дослідження згідно методичної схеми №1 (табл. 1).

Таблиця 1 Схема досліду 1

Піддослідні групи	Призначення групи	Поєднання тварин	Кількість тварин у групі, гол.
		матки	кнури	маток	кнурів
І	контрольна	ВБ	ВБ	10	3
ІІ	дослідна	ВБ	АВБ	10	3

Примітка: ВБ - велика біла порода; АВБ - велика біла порода англійської селекції

Ефективність обміну селекційного матеріалу в стадах великої чорної породи вивчали в умовах племінного заводу «Тернівський» Сумської області. Згідно методичної схеми другого досліду були сформовані 2 піддослідні групи. Кнури контрольної групи належали до ліній Райстона і Чародія, що довгий час використовувалися в стаді. Новими для стада були завезені кнури ліній Бікслея і Піона. Свиноматки контрольної і дослідної груп належали до однакових родин. В кожну групу було відібрано по 10 основних свиноматок. Парування здійснювали природним методом. Відтворну здатність визначали за загальноприйнятими методиками у свинарстві.

Таблиця 2 Схема досліду 2

Піддослідні групи	Призначення групи	Поєднання тварин	Кількість тварин у групі, гол.
		матки	кнури	маток	кнурів
І	контрольна	ВЧ	ВЧ *	10	4
ІІ	дослідна	ВЧ	ВЧ **	10	4

Примітка: ВЧ* - кнури великої чорної породи ліній Райстона і Чародія

ВЧ** - кнури великої чорної породи ліній Бікслея і Піона (нові лінії)

Для визначення відгодівельних та м'ясних ознак піддослідних тварин в 3-х місячному віці було відібрано та поставлено на відгодівлю в умовах господарства по 32 голови тварин з кожної групи. Вивчення м'ясних якостей проводили за результатами забою тварин в умовах Сумського м'ясокомбінату. З кожної групи було забито по 5 голів свиней.

Для визначення ефективності відгодівлі свиней різних генотипів в умовах промислового комплексу ТОВ АФ «Низи» Сумської області було сформовано 4 піддослідні групи, згідно схеми досліду № 3 (табл. 3). Тварини контрольної групи були одержані від поєднання свиноматок і кнурів великої білої породи української селекції (+ВБ х >ВБ), помісний молодняк ІІ дослідної групи належав до генотипу - +ВБ х >ВЧ, ІІІ дослідної групи - +ВЧ х >ВБ і ІV дослідної групи - +ВЧ х >АВБ.

Протягом періоду проведення досліджень піддослідні тварини знаходилися в аналогічних умовах годівлі та утримання, у відповідності до прийнятої у господарстві технології виробництва свинини.

Таблиця 3 Схема досліду 3

Піддослідні групи	Призначення групи	Генотип батьків	Поставлено на відгодівлю, гол
І	контрольна	+ВБ х >ВБ	24
ІІ	дослідна	+ВБ х >ВЧ	24
ІІІ	дослідна	+ВЧ х >ВБ	24
ІV	дослідна	+ВЧ х >АВБ	24

Примітка: ВБ - велика біла порода свиней; ВЧ - велика чорна порода свиней; АВБ - велика біла порода свиней англійської селекції.

Відгодівельні та м'ясні ознаки визначали за загальноприйнятими методиками у свинарстві.

Морфологічний склад туші визначали шляхом обвалювання правих напівтуш піддослідних свиней по 5 голів з кожного поєднання.

Фізико-хімічний склад м'яса визначали за методикою А.М. Поливоди, Р.В. Стробикіної, М.Д. Любецького та ін. (1977).

Результати досліджень були оброблені за допомогою методів варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) та програми «Statistica 6.0».

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив лінійного розведення на відтворну здатність свиней великої білої породи. За результатами досліджень встановлено, що кнури заводського стада, незалежно від походження, характеризуються досить високими показниками багатоплідності 10,9-11,9 голів. Серед кнурів вітчизняного походження дещо нижчу багатоплідність, на 0,1-0,6 голів мали представники ліній Соперника та Драчуна, з поміж ліній естонської селекції - на 0,1-0,2 голови, відповідно, кнури ліній Маршала та Салюта. Лінії кнурів великої білої породи англійського походження характеризувалися значно ширшим діапазоном показнику багатоплідності 10,9-11,5 голів, причому кнури генеалогічної лінії Принца за багатоплідністю спарованих свиноматок поступалися як решті ліній цієї селекційної групи, так і стаду у цілому (табл. 4.) Генотип кнурів не сприяв відчутному покращенню живої маси гнізда та середньої маси однієї голови поросят при відлученні. Кращими за багатоплідністю спарованих свиноматок у заводському стаді були кнури ліній Громкого, Леопарда, Свата, Айна, Веста і Славутича, що вказує на доцільність їх подальшого використання у стаді.

Таблиця 4 Відтворна здатність кнурів різного походження за спарованими матками

Лінія	К-сть свиноматок, гол.	Багатоплідність, гол.	К-сть поросят при відлученні, гол.	Жива маса гнізда поросят при відлученні, кг	Середня маса 1 голови при відлученні, кг
Вітчизняного походження
Громкого	21	11,8±2,19	9,8±1,86	152,6±20,73	15,9±2,30
Леопарда	17	11,9±2,22	9,9±1,98	154,7±20,11	15,9±2,50
Свата	66	11,9±2,34	9,8±1,86	154,3±27,37	16,1±2,45
Драчуна	53	11,5±2,17	9,5±1,96	153,9±27,27	16,3±2,75
Соперника	43	11,0±2,24	9,9±1,90	157,0±21,54	16,2±2,17
У середньому	200	11,6±2,22	9,8±1,91	154,5±23,70	16,1±2,43
Естонського походження
Айна	9	11,6±1,67	9,9±1,45	164,7±33,64	16,7±2,06
Абора	75	11,4±1,85	9,8±1,62	157,1±32,2	16,2±2,83
Маршала	34	11,3±2,13	9,8±1,65	156,8±21,49	16,2±1,88
Салюта	30	11,2±2,24	9,3±1,60	145,2±25,07	15,8±2,83
Веста	47	11,6±1,85	9,6±1,59	156,4±24,26	16,4±2,14
У середньому	195	11,4±1,95	9,7±1,58	156,0±27,33	16,3±2,35
Англійського походження
Принца	43	10,9±2,52	9,2±2,34	146,1±36,21	16,2±2,48
Славутича	106	11,5±2,40	9,7±1,82	160,3±26,89	16,8±3,07
Вайса	18	11,0±2,00	9,9±1,60	150,7±30,86	15,6±2,49
Денні	9	11,0±3,00	9,8±2,11	173,3±40,97	17,9±3,64
У середньому	176	11,1±2,48	9,7±1,97	157,6±33,73	16,6±2,92

Фенотипна консолідація та продуктивність свиноматок великої білої породи свиней. За результатами досліджень визначено, що фенотипна консолідація родин свиноматок за багатоплідністю варіює у межах К₁ = - 0,253 +0,267 та К₂ = -0,260+0,213. При цьому між коефіцієнтами консолідації, визначеними різними методами, не встановлено суттєвої різниці, тобто можливо використовувати один із них для об'єктивної оцінки ситуації в стаді. У стаді однорідними за багатоплідністю виявилися свиноматки родин Алле та Кійа, коефіцієнти консолідації яких, відповідно, К₁ = 0,267 та 0,175 і К₂ = 0,213 і 0,201. Практичними межами коливання розрахованих коефіцієнтів за кількістю поросят при відлученні серед родин є мінімальне значення К₁ = -0,011 та К₂ = -0,006, а максимальне, відповідно, 0,194 та 0,196, що вірогідно пояснюється жорстким відбором на протязі поколінь у межах певних селекційних груп та кількістю тварин у них. Аналіз К₁ і К₂ маси гнізда поросят при відлученні вказує на більшу однорідність маток та можливість генетичного прогресу як у межах родин, так і стада у цілому, порівняно з іншими показниками відтворювальної здатності.

Відтворна здатність свиноматок великої білої породи (перший дослід). Поєднання свиней +ВБ х >АВБ сприяло підвищенню у свиноматок багатоплідності на 0,9 голів (8,3 %) порівняно з чистопородним розведення свиней великої білої породи вітчизняної селекції за високого рівня мінливості коефіцієнту варіації (табл. 5). Підвищення багатоплідності не супроводжувалося зниженням живої маси поросяти при народженні - показники у контрольній і дослідній групах були однаковими - 1,3 кг, проте тварини контрольної групи характеризувалися кращою вирівняністю гнізда поросят при народженні.

Таблиця 5 Відтворна здатність свиноматок (n = 20 гол) (перший дослід)

Показники	Піддослідні групи
	І (контрольна)	ІІ (дослідна)
	М±m	Сv, %	М±m	Сv, %
Багатоплідність, гол.	10,8±0,47	12,95	11,7±0,65	16,64
Великоплідність, кг	1,3±0,08	18,80	1,3±0,06	14,86
Вирівняність гнізда, ум. од.	6,1±0,91	39,58	6,1±0,42	20,60
Кількість поросят при відлученні, гол.	8,8±0,47	15,89	9,8±0,49	15,06
Середня маса 1 поросяти при відлученні, кг	16,8±0,59	10,54	17,2±0,71	12,38
Жива маса гнізда при відлученні, кг	145,6±4,88	10,05	163,9±3,64*	6,66
Збереженість, %	82,3±4,46	17,15	84,5±3,12	11,10
Оціночний індекс Р, бал	96,3±2,67	8,32	100,9±1,35	4,00

*Примітка: Р > 0,95

Встановлено, що високий вплив генотипу характерний для середньої маси однієї голови при відлученні (35,9 %), комплексної оцінки маток за відтворювальною здатністю (12,9 %), кількості поросят при відлученні (11,9 %) та багатоплідності (7,3 %). На решту показників більш відчутний вплив неврахованих факторів зовнішнього середовища.

Відгодівельні ознаки молодняку великої білої породи (перший дослід). Аналіз таблиці 6 вказує на перевагу, щоправда не вірогідну, тварин дослідної групи за віком досягнення живої маси 100 кг на 2,1 % порівняно з молодняком контрольної групи. Потомки від поєднання свиней української та англійської селекції на 4,5 дні швидше досягали живої маси 100 кг, порівняно з чистопородним молодняком контрольної групи, за вищих на 3,2 % середньодобових приростів під час відгодівлі. Тварини дослідної групи на одиницю приросту продукції витрачали менше на 2,7 % корму, порівняно з тваринами контрольної групи.

Таблиця 6 Відгодівельні ознаки піддослідного молодняку (n = 64 гол.) (перший дослід)

Показники	Піддослідні групи
	І (контрольна)	ІІ (дослідна)
Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.	219,3±2,48	214,8±2,91
Сv, %	6,40	7,67
Середньодобовий приріст, г	524,7 ±8,73	541,3±12,1
Сv,%	9,52	12,70
Витрати корму на 1 кг приросту, корм.од.	5,58±0,09	5,43±0,11
Сv, %	8,80	11,22

М'ясні ознаки свиней великої білої породи (перший дослід). Встановлено перевагу молодняку дослідної групи за довжиною півтуші на 1,3 % (Р>0,99) та довжиною беконної половинки - на 1,9 % (Р>0,95) (табл. 7). Найбільша товщина шпику, як у тварин контрольної, так і дослідної групи, одержана на холці, відповідно, 5,5 і 4,4 см. Дослідженнями встановлено значну різницю показнику площі «м'язового вічка» у тварин контрольної та дослідної груп.

Таблиця 7 М'ясні ознаки піддослідного молодняку (n= 10 гол.) (перший дослід)

Показники	Піддослідні групи
	І (контрольна)	ІІ (дослідна)
	M ±m	Сv,%	M ±m	Сv,%
Забійний вихід, %	66,9±0,53	2,87	67,4±0,18	0,94
Довжина півтуші, см	94,4±0,22	0,82	95,6±0,33**	1,26
Довжина беконної половинки, см	74,7±0,53	2,56	76,1±0,29*	1,38
Товщина шпику:
На холці, см	5,5±0,18	11,77	4,4±0,04***	3,62
Над 6-7 грудним хребцем, см	3,7±0,09	8,41	3,5±0,08	8,50
На попереку, см	3,5±0,13	12,77	3,1±0,11*	12,77
На крижах, см	3,5±0,08	8,59	3,3±0,04	4,35
Площа м'язового вічка,см2	29,5±0,81	0,67	33,8±0,56***	5,99

Примітка: * Р>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999

Молодняк свиней Ѕ (ВБ+АВБ) на 14,6 % (P>0,999) за площею «м'язового вічка» перевищував тварин, які мали спадкову основу свиней великої білої породи вітчизняної селекції, що вказує на ефективність використання внутрішньопородного підбору свиноматок великої білої породи вітчизняного походження з кнурами великої білої породи англійського походження.

Оцінка якості свинини великої білої породи. За результатами наших досліджень встановлена відсутність суттєвої різниці між піддослідними тваринами за якістю м'яса та сала, що підтверджено даними фізико-хімічного аналізу продукції. У м'ясі піддослідних тварин, незалежно від генотипу, містилася однакова кількість золи, кальцію і фосфору за відсутності різниці за загальною вологою, протеїном та жиром. Проте за вологоутримуючою здатністю кращим було м'ясо свиней контрольної групи, яке на 2,4 % краще зберігало вологу, ніж свині дослідної групи. Дослідженнями встановлено вплив генотипу на вміст у м'язовій тканині: золи - 9,19 %, кальцію - 4,07 %, фосфору - 4,95 % та у жировій тканині - гігроскопічної вологи - 57%. Аналогічна закономірність характерна і для температури плавлення сала, як початкової так і кінцевої.

Відтворна здатність свиноматок великої чорної породи (другий дослід). За результатами одержаних досліджень з визначення впливу ліній на відтворну здатність свиноматок великої чорної породи встановлено, що за оціночним індексом, перевага, хоча і не вірогідна, була за тваринами дослідної групи (табл. 8). Використання кнурів нових ліній для стада не забезпечило підвищення багатоплідності свиноматок та великоплідності поросят.

Таблиця 8 Відтворна здатність свиноматок (n = 20 гол.) (другий дослід)

Показники	Піддослідні групи
	І (контрольна)	ІІ (дослідна)
	M±m	Сv,%	M±m	Сv,%
Багатоплідність, гол.	9,6±1,71	17,84	9,70±0,95	9,78
Великоплідність, кг	1,1±0,04	3,32	1,1±0,02	1,99
Вирівняність гнізда, бал	21,3±6,27	29,49	25,1±6,87	27,40
Кількість поросят при відлученні, гол.	8,7±1,34	15,37	8,7±0,67	7,76
Середня маса 1 гол. при відлученні, кг	16,3±0,45	2,74	16,7±0,40	2,41
Маса гнізда поросят при відлученні, кг	142,0±24,54	17,28	145,7±13,34	9,15
Збереженість, %	90,9±6,79	2,74	90,0±6,22	6,91
Оціночний індекс Р, бал	107,8±5,32	4,93	112,6±9,21	8,18

Поєднання свиноматок заводського стада з кнурами ліній Бікслея і Піона підвищує вирівняність гнізда поросят на 17,8 %, але не впливає на кількість поросят і середню масу однієї голови при відлученні. Вплив генотипу на відтворну здатність свиноматок великої чорної породи проявлявся лише за вирівняністю гнізда - 8,57 %, середньою масою однієї голови при відлученні - 24,13 % (P>0,95) та оціночному індексу - 10,33 %. Решта показників залежали від факторів середовища.

Відгодівельні та м'ясні ознаки молодняку великої чорної породи. Встановлено, що тварини контрольної групи поступалися на 5,9 днів (2,6 % ) за віком досягнення живої маси 100 кг молодняку дослідної групи, тобто кнури ліній Бікслея і Піона забезпечили потомкам більш високу скоростиглість за час відгодівлі. Встановлена перевага тварин дослідної групи над контрольною за середньодобовим приростом та витратами корму на 1 кг приросту, відповідно, на 2,9 % та 3,4 % за відсутності впливу генотипу на досліджувані показники (табл. 9).

Таблиця 9 Відгодівельні ознаки піддослідних свиней (n = 64 гол.) (другий дослід)

Показники	Піддослідні групи
	І (контрольна)	ІІ (дослідна)
	M±m	Сv,%	M±m	Сv,%
Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.	236,5±1,58	3,78	230,6±2,61	6,40
Середньодобовий приріст, г	510,2±7,15	7,93	524,6±8,26	8,91
Витрати корму на 1 кг приросту, корм.од.	5,9±0,09	8,73	5,7±0,11	10,86

Молодняк контрольної та дослідної груп лише на 1,4 % відрізнявся між собою за забійним виходом за практично однакової довжини півтуші, але вірогідної різниці між довжиною беконної половинки. Дослідженнями також встановлено, що свині великої чорної породи, як контрольної, так і дослідної групи, характеризувалися високим відкладанням жиру на холці - 5,3 см, за дещо нижчих показників на рівні 6-7 грудних хребців, на попереку та крижах. Перевага тварин дослідної групи над контрольною за площею «м'язового вічка» складала лише 1,1 %, що свідчить про не ефективність поліпшення м'ясних ознак свиней великої чорної породи методами внутріпородної селекції.

Оцінка якості свинини великої чорної породи. Дослідженнями встановлено, що м'язова тканина свиней дослідної групи містила на 0,9 % менше загальної вологи, порівняно з тваринами контрольної групи, при відсутності різниці за вмістом золи і фосфору та більше на 0,5 % протеїну, 0,4 % - жиру і 0,8 %- кальцію. Аналіз м'язової тканини піддослідних тварин вказує на відсутність різниці між групами за активною кислотністю рН = 5,6-5,5 од. активної кислотності, проте м'ясо свиней дослідної групи характеризувалося на 4,5 % кращою вологоутримуючою здатністю. За результатами оцінки якості м'яса піддослідних свиней зроблено висновок про відсутність вірогідного впливу генотипу на фізико-хімічні показники свинини, хоча коефіцієнт детермінації загальної вологи (30,47 %), жиру (16,72 %) та вологоутримуючої здатності (24,68 %) досить високий.

Відгодівельні ознаки чистопородних і помісних свиней (третій дослід). Результати досліджень по відгодівлі помісних свиней, одержаних від схрещування свиней великої білої та великої чорної порід, вказують на те, що найменший вік досягнення живої маси 100 кг мали тварини ІV дослідної групи Ѕ (ВЧ + АВБ) - 210,9 дні (Р>0,95), що на 9,1 дні менше, порівняно з контрольною групою та на 3,4-6,6 дні з представниками ІІ-ІІІ дослідних груп (табл. 10).

Таблиця 10 Відгодівельні ознаки піддослідних свиней (n = 96 гол.) (третій дослід)

Показники	Піддослідні групи
	І Ѕ(ВБ+ВБ)	ІІ Ѕ (ВБ+ВЧ)	ІІІ Ѕ(ВЧ+ВБ)	ІV Ѕ(ВЧ+АВБ)
Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.	220,0±2,54	214,3±2,46	217,5±1,31	210,9±2,63*
Середньодобовий приріст, г	560,0±10,03	583,0±10,49	573,0±6,04	600,0±14,1*
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од	5,04±0,09	4,84±0,09	4,90±0,05	4,72±0,11*

Примітка: * Р>0,95

Серед інших дослідних груп кращими за скоростиглістю слід вважати тварин ІІ дослідної групи Ѕ (ВБ+ВЧ), які на 5,7 дні швидше, порівняно з тваринами контрольної групи та на 3,2 дні з тваринами ІІІ дослідної групи, досягали живої маси 100 кг. За середньодобовим приростом тварини контрольної групи вірогідно, на 7,1 % (Р>0,95), поступалися молодняку ІV дослідної групи за дещо нижчої на 4,1 - 2,3 % різниці з іншими дослідними групами. За реципрокних варіантів схрещування свиней великої білої породи із великою чорною породою, кращими, хоча і не вірогідно, були тварини ІІ дослідної групи, середньодобовий приріст яких на 1,7 % вищий, порівняно із зворотним підбором батьківських пар (ІІІ група).

Вірогідна різниця за витратами корму на 1 кг приросту встановлена між тваринами контрольної і ІV дослідної групи - 6,3 % (Р>0,95). Тобто, за результатами досліджень можна зробити висновок про перевагу помісних тварин над чистопородними за основними показниками відгодівельних ознак.

М'ясні ознаки помісних свиней (третій дослід). Як вказують дані таблиці 11, піддослідні свині характеризувалися високими показниками довжини півтуші - 95,0-95,9 см за відсутності суттєвої переваги між генотипами. Помісні тварини ІІІ і ІV дослідних груп мали меншу, відповідно, на 14 % та 17 % товщину шпику на холці, порівняно з тваринами контрольної групи. Півтуші чистопородних свиней контрольної групи характеризувалися підвищеною, на 6,4-8,3 %, товщиною шпику над 6-7 грудними хребцями, у порівнянні з тваринами дослідних груп, за вірогідної різниці з представниками ІІІ і ІV дослідних груп, де в якості батьківської форми використані кнури великої білої породи. За площею «м'язового вічка», ознакою, що може побічно вказувати на м'ясність туш, перевага на 9,1% належала свиням ІV дослідної групи, порівняно з молодняком контрольної групи.

Таблиця 11 М'ясні якості піддослідних тварин (третій дослід) (n = 20 гол.)

Показники	Піддослідні групи
	І Ѕ(ВБ+ВБ)	ІІ Ѕ(ВБ+ВЧ)	ІІІ Ѕ(ВЧ+ВБ)	ІV Ѕ(ВЧ+АВБ)
Забійний вихід, %	67,6±0,58	68,1±0,84	67,7±0,35	68,4±0,50
Довжина півтуші, см	95,0±0,23	95,7±1,03	95,3±0,67	95,9±1,11
Довжина беконної половинки, см	75,7±0,83	75,5±0,55	74,7±0,81	76,2±1,0
Товщина шпику:
На холці, см	5,07±0,23	4,63±0,17	4,36±0,06**	4,21±0,10**
Над 6-7 грудним хребцем, см	3,60±0,05	3,37±0,11	3,31±0,07**	3,30±0,13*
На попереку, см	3,41±0,15	3,11±0,11	3,0±0,11*	2,84±0,07**
На крижах, см	3,46±0,06	3,53±0,18	3,35±0,13	3,27±0,09
Площа м'язового вічка,см2	31,7±0,92	33,8±1,46	32,5±1,21	34,6±1,18

Примітка: * Р>0,95, ** P>0,99

Серед реципрокних варіантів схрещування кращими були помісні тварини від прямого поєднання Ѕ(ВБ+ВЧ), як по відношенню до тварин контрольної групи, так і зворотного варіанту схрещування.

Оцінка якості свинини помісних свиней. За результатами фізико-хімічного аналізу свинини не виявлено вірогідної різниці за вмістом у м'язовій тканині піддослідних свиней загальної вологи, протеїну, золи, кальцію і фосфору. Різниця за вмістом жиру у м'ясі піддослідних тварин складала 4,1-2,7%. Найкращою здатністю зберігати вологу характеризувалося м'ясо свиней контрольної та ІV дослідної груп - 52,0 і 54,8%. Ніжність м'язової тканини піддослідних тварин знаходилася у межах 4,9-5,7 с. Свині ІV дослідної групи в жировій тканині містили на 0,67% більше гігроскопічної вологи порівняно з тваринами контрольної групи, а у молодняку ІІІ дослідної групи сало було ніжнішим, результатом чого була менша початкова та кінцева температури його плавлення. Для свиней контрольної групи характерною ознакою було дещо жорсткіше сало, що узгоджується з вищою кінцевою температурою його плавлення. Проте різниця між групами не вірогідна, а отже за одержаними результатами оцінки якості сала не можна вести мову про вплив генотипу на його якість.

Економічна ефективність відгодівлі свиней різних генотипів. Економічні показники ефективності відгодівлі свиней різних генотипів свідчать, що чистий прибуток, одержаний від реалізації продукції, у тварин контрольної групи становив 11351 грн., що на 490-1423 грн. менше, ніж у тварин дослідних груп. Серед дослідних груп найвищий чистий прибуток одержано при відгодівлі тварин ІV та ІІ груп, відповідно, 12774 грн. і 12148 грн. Схрещування свиней різних генотипів забезпечило помісному молодняку підвищення рентабельності виробництва свинини на 3,4-10,8%, порівняно з чистопородним розведенням свиней великої білої породи. Найвищу рентабельність виробництва забезпечує відгодівля помісного молодняку Ѕ(ВЧ+АВБ) - 75,2 %.

ВИСНОВКИ

1. Виявлені та економічно обґрунтовані перспективні варіанти поєднання свиней великої білої породи вітчизняного та англійського походження, а також великої чорної породи за внутрішньопородного підбору і схрещування, що дасть змогу більш інтенсивно використовувати їх у регіональній системі розведення свиней Сумської області.

2. Встановлено, що лінії кнурів англійського, естонського та українського походження характеризувалися високими показниками багатоплідності 11,1-11,6 голів, кількості поросят при відлученні 9,7-9,8 голів та середньої маси однієї голови при відлученні - 16,6-16,1 кг і вірогідно не відрізнялися між собою, що свідчить про відсутність впливу походження тварин на показники відтворної здатності.

3. Фенотипна консолідація родин свиноматок за багатоплідністю варіює у межах К₁ = -0,253+0,267 та К₂ = -0,260+0,213, кількістю поросят при відлученні К₁ = -0,011+0,194 і К₂ = -0,006+0,196, масою гнізда поросят при відлученні К₁ = -0,044+0,689 і К₂ = -0,037+0,694 при відсутності суттєвої різниці між відповідними коефіцієнтами, визначеними різними методами.

4. Визначено, що за внутрішньопородного підбору свиней великої білої породи найбільш перспективним варіантом було поєднання свиней +ВБ х >АВБ, що сприяло підвищенню багатоплідності свиноматок на 0,9 голів, маси однієї голови при відлученні - 0,4 кг та маси гнізда поросят при відлученні - 18,3 кг порівняно з однорідним підбором батьківських пар.

5. Молодняк свиней, одержаний від поєднання великої білої породи вітчизняного та англійського походження, під час відгодівлі швидше на 2,1% досягав живої маси 100 кг, мав вищі на 3,2% середньодобові прирости та витрачав на 1 кг приросту продукції менше на 2,7% кормових одиниць, порівняно з чистопородним молодняком великої білої породи вітчизняної селекції.

6. Встановлена перевага молодняку 1/2 (ВБ+АВБ) за довжиною півтуші на 1,3% (Р>0,99) та довжиною беконної половинки на 1,9% (Р>0,95), за впливу генотипу на довжину півтуші 32,99% (P>0,99).

7. Встановлено, що використання кнурів нових ліній великої чорної породи не забезпечує підвищення відтворних якостей свиноматок заводського стада, за виключенням вирівняності гнізда.

8. Встановлено, що потомки кнурів ліній Бікслея і Піона великої чорної породи, порівняно з потомками ліній Райстона і Чародія, під час відгодівлі характеризувалися вищими на 2,6% скоростиглістю та 2,9% середньодобовими приростами і нижчими на 3,4% витратами корму на одиницю продукції. Потомки різних ліній не різнилися за м'ясними ознаками.

9. Визначено, що в умовах промислового господарства найбільш інтенсивно росли помісні тварини 1/2 (ВЧ+АВБ), які на 9,1 дні швидше, порівняно з чистопородним молодняком великої білої породи вітчизняної селекції та на 3,4-6,6 дні з представниками ІІ-ІІІ дослідних груп, досягали живої маси 100 кг. Тварини контрольної групи за середньодобовим приростом поступалися тваринам дослідних груп на 2,3-7,1%.

10. Для вірогідного зниження у тварин товщини шпику на холці, над 6-7 грудними хребцями та попереку, а також збільшення площі «м'язового вічка» на 9,1% бажано використовувати схрещування свиноматок великої чорної породи з кнурами великої білої породи англійської селекції.

11. Визначено, що генотип тварин не впливав на якісні показники свинини, а отже для одержання якісного продукту можуть бути використані будь-які з досліджуваних варіантів схрещування кнурів і свиноматок.

12. Встановлено, що схрещування свиней різних генотипів сприяло підвищенню рентабельності виробництва свинини на 3,4-10,8%. Найбільш економічно обґрунтованою була відгодівля помісного молодняку 1/2 (ВЧ+АВБ), яка забезпечувала одержання рентабельності на рівні 75,2%.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У регіональній системі розведення свиней Сумської області рекомендуємо використовувати поєднання свиноматок великої білої породи української селекції з кнурами великої білої породи англійської селекції, що забезпечить підвищення багатоплідності свиноматок на 0,9 голів та маси гнізда поросят при відлученні на 18,3 кг за зниження у потомків, під час відгодівлі, віку досягнення живої маси 100 кг на 4,5 дні та витрат корму на одиницю продукції на 0,15 кормових одиниць.

2. Свиней великої чорної породи, як у якості материнської, так і батьківської форми, рекомендуємо використовувати за схрещування з великою білою породою української та англійської селекції, для одержання відгодівельного молодняку, що дасть змогу підвищити рентабельність виробництва свинини на 3,4-10,8%, порівняно з відгодівлею чистопородних свиней великої білої породи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бордун О.М. Відтворна здатність свиноматок при використанні кнурів зарубіжної селекції / О.М. Бордун // Тваринництво України. - 2004. - № 11. - С. 19.

2. Почерняєв К.Ф. Визначення поліморфізму мітохондріальної ДНК свиней великої чорної породи / К.Ф. Почерняєв, Д.В. Ломако, О.М. Бордун // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2005. - № 9-10. - С. 135-137 (Дисертант описав частину експериментальних досліджень)

3. Бордун О.М. Відгодівельні та м'ясні ознаки свиней різних генотипів при їх чистопородному розведенні та схрещуванні / О.М. Бордун // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - № 3. - С. 7-9.

4. Бордун О.М. Відтворні якості свиноматок великої білої породи при чистопородному розведенні та схрещуванні / Бордун О.М. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: зб. наукових праць Харківської зооветеринарно академії. - Х., 2008. - Вип. 16 (41). - Ч.1. - С. 230-233.

5. Бордун О.М. Фізико-технологічні властивості м'яса молодняку свиней великої білої породи при використанні кнурів зарубіжної селекції / О.М. Бордун // Свинарство: міжвід. тематичн. наук. зб.- Полтава, 2008. - Вип. 56. - С. 29-31.

6. Бордун О.М. Вплив генотипу на прогнозування продуктивності у свиней / О.М. Бордун, С.Л. Войтенко // Вісник аграрної науки. - 2009. - № 10. - С.42-44. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

7. Бордун О.М. Вплив лінійної належності на відтворну здатність свиней великої білої породи / О.М. Бордун, С.Л. Войтенко // Тваринництво України. - 2009. - № 4.- С. 16-18. (Дисертант виконав експериментальну частину та аналіз результатів досліджень).

8. Бордун А.Н. Откормочные качества молодняка свиней при сочетании генотипов отечественной и зарубежной селекции / А.Н. Бордун // Пути интенсификации отрасли свиноводства в странах СНГ: междунар. науч.-практ. конф., 26-27 августа 2009 г.: тезисы докл. - Гродно, 2009. - С. 30-31.

9. Бордун О.М. Закономірності зміни живої маси свиней великої білої та великої чорної порід за чистопородного розведення / О.М. Бордун // Матеріали VII конференції молодих вчених та спеціалістів. - Чубинське, 2009. - С. 10-12 .

АНОТАЦІЯ

Бордун О.М. Використання свиней великої білої та великої чорної порід у регіональній системі розведення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин НААНУ, Київ -Чубинське, 2010.

У дисертаційній роботі встановлено вплив лінійного розведення на господарськи корисні ознаки тварин та визначені перспективні варіанти підбору свиней великої білої і великої чорної порід за чистопородного розведення та схрещування. Доведено ефективність відгодівлі помісних свиней, що одержані за схрещування свиней великої чорної породи з великою білою (української та англійської селекції) в умовах промислового господарства. Виявлені закономірності росту живої маси тварин, вивчені їх відгодівельні і м'ясні ознаки, якість продукції та вплив генотипу на кількісні ознаки.

Використання у селекційному процесі кнурів великої білої породи англійської селекції за поєднання із свиноматками вітчизняної селекції забезпечує підвищення показників відгодівельних та м'ясних ознак за вірогідного покращення відтворної здатності свиноматок.

Використання нових ліній свиней великої чорної породи не сприяє якісному удосконаленню племінного стада за комплексом господарськи корисних ознак. Встановлено покращення живої маси молодняку під час вирощування та відгодівельних ознак у потомків кнурів нових ліній для стада.

В умовах промислового господарства найбільш економічно обґрунтованою є відгодівля помісного молодняку Ѕ (ВЧ+АВБ), що забезпечує підвищення на 10,8 % рентабельності виробництва, порівняно з чистопородним молодняком великої білої породи.

Ключові слова: лінія, родина, продуктивність, свині, схрещування, чистопородне розведення.

АННОТАЦИЯ

Бордун. А.Н. Использование свиней крупной белой и крупной черной пород в региональной системе разведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01- разведение и селекция животных.- Институт разведения и генетики животных НААНУ, Киев-Чубинское, 2010.

Впервые установлено влияние линейного разведения хряков крупной белой породы на воспроизводственную способность свиноматок и продуктивность дочерей, а также эффективность внутрипородной селекции при усовершенствовании свиней крупной белой и крупной черной пород. Впервые доказана целесообразность откорма чистопородных и помесных свиней, полученных от скрещивания крупной белой породы украинской и английской селекции с крупной черной породой в условиях промышленного хозяйства. Подробно изучены показатели воспроизводительной способности хряков разных линий, в результате чего установлено преимущество по многоплодию линий хряков отечественного происхождения - 11,6 голов, против 11,4 голов у хряков эстонского и 11,1 голов - английского происхождения. Разница между другими показателями воспроизводительной способности была еще меньше, указывая на отсутствие влияния генотипа, а точнее, происхождения хряков.

Анализ фенотипной консолидации семейств свиноматок крупной белой породы по количественным признакам указывает, что наиболее высокая изменчивость характерна для многоплодия маток К1 = -0,253+0,267 и К2 = -0,260+0,213, при значительно меньшей разнице по живой массе поросят при отъеме. Последний фактор может обеспечить генетический прогресс заводского стада крупной белой породы.

Сочетание свиней +КБ х >АКБ способствовало повышению у свиноматок многоплодия на 0,9 голов, массы одной головы при отъеме - 0,4 кг и массы гнезда поросят в этот возрастной период - 18,3 кг по сравнению с однородным подбором родительских пар. Такой подбор обеспечил потомкам меньший возраст достижения живой массы 100 кг при откорме на 2,1 % по сравнению с чистопородным молодняком контрольной группы, высший среднесуточный прирост на 3,2 % и снижение на 2,7 % затрат корма на 1 кг прироста. Установлена достоверная разница по длине полутуши на 1,3 % (Р>0,99) и длиной беконной половинки на 1,9% (Р>0,95).

Использование завозных хряков крупной черной породы не способствовало повышению многоплодия свиноматок, крупноплодности поросят, количества поросят и средней массы одной головы при отъеме, но увеличивало на 17,8 % выравненность гнезда поросят. Потомки линий Бикслея и Пиона крупной черной породы характеризовались более высокой интенсивностью роста, в результате чего живой массы 100 кг они достигли на 2,6 % быстрее при более высоких на 2,9 % среднесуточных приростах и меньших на 3,4 % затратах корма на единицу продукции. Молодняк крупной черной породы контрольной и опытной групп на 1,4 % отличался между собой по убойному выходу и на 2,3 % (Р>0,99) по длине беконной половинки при практически одинаковой длине полутуши.

Откорм свиней различных генотипов, полученных от скрещивания свиней крупной белой породы отечественной и английской селекции с крупной черной породой, в условиях промышленного комплекса, свидетельствует о наиболее интенсивном росте помесных животных 1/2 (КЧ +АКБ), которые на 9,1 дня быстрее, по сравнению с контрольной группой и на 3,4-6,6 дня с представителями II-III опытных групп, достигали живой массы 100 кг. Животные контрольной группы по среднесуточным приростам уступали на 2,3-7,1% животным опытных групп. Установлено, что для снижения толщины шпика на холке, над 6-7 грудным позвонком и пояснице, а также увеличения площади «мышечного глазка» на 9,1% целесообразно использовать скрещивание свиноматок крупной черной породы с хряками крупной белой породы английского селекции. Сочетание свиней крупной белой породы отечественной и английской селекции с крупной черной породой при различных вариантах подбора, обеспечило повышение рентабельности производства свинины на 3,4-10,8 %. Наиболее эффективно в условиях промышленного комплекса откармливать помесный молодняк Ѕ (КЧ+АКБ), что способствует повышению рентабельности производства свинины до 75,2%

Ключевые слова: линия, семейство, продуктивность, свиньи, скрещивание, чистопородное разведение.

ANNOTATION

Bordun O.M. Use of pigs of large white and large black breeds in the regional system of breeding .-Manuscript.

The dissertation for reception a degree of candidate of science in agriculture on a specialty 06.02.01 - breeding and selection of animals. - Institute of animals breeding and genetics of NAASU, Kyiv - Chubynskе, 2010.

In dissertation work the influence of linear breeding hogs of large white breed is first set on reproductive ability of sows and productivity of daughters, and also efficiency of pure-bred selection, at the improvement of pigs of large white and large black breeds. In the first time expedience of fattening of pure-bred and mongrel pigs, which are got from crossing of large white breed of the Ukrainian selection with a large black breed at the reciprocal variants of crossing, and also large black breed, with large white the English selection in the conditions of industrial economy, is well-proven. Found out conformities to law of growth and development of pigs of different genotypes, their fattening and meat signs, quality of products and influence of genotype, on the indexes of economic effective signs.

The use in the plant-breeding process of hogs of large white breed of the English selection for combination with the sows of domestic selection provides the increase of indexes of fattening and meat qualities in default of substantial influence on reproductive ability of sows. The use of new lines of large black breed is not instrumental in the high-quality improvement of pedigree herd after the complex of economic effective signs. In the conditions of industrial economy most cost-effective - 75,2 %, there is fattening mongrel of sapling + LB х > ELW.

Key words: line, family, productivity, pigs, crossings, pure breeding

Размещено на Allbest.ru