Світове виробництво, споживання і торгівля какао-бобами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Херсонський Державний Аграрний Університет

Інститут післядипломної освіти і дорадництва

Кафедра менеджменту організацій

Контрольна робота

з дисципліни «Світове сільське господарство та ЗЕД»

на тему: Світове виробництво, споживання і торгівля какао-бобами

Виконав: студент групи 4-13/А

спеціальності Агрономія

Король Віктор.Георгійович.

Перевірив: кандидат економічних наук, доцент

Губа Марина Ігорівна

Херсон - 2015

На сьогодні важко уявити наше життя без кондитерських виробів: смачних, привабливих за зовнішнім виглядом та корисних. Жодне свято не може обійтися без тортика чи коробки запашних цукерок. З дитинства знаємо що таке «шоколад», не раз смакували чудодійний какао-напій. Незмінними складниками для виробництва цих продуктів є какао-сировина.

Какао означає какао-боби і какао-продукти; какао-продукти - продукти, виготовлені виключно з какао?бобів, такі, як какао-маса/лікер, какао-олія, непідсолоджений какао-порошок, какао-макуха і какао-крупка. Основними продуктами переробки какао-бобів є какао терте, какао-олія і какао-порошок. Какао-продукти є необхідними компонентами для харчової промисловості: какао терте і какао-олія є основною сировиною у виробництві шоколаду і шоколадних виробів, какао-порошок знаходить щонайширше застосування в таких галузях харчової промисловості як кондитерська, молочна та хлібопекарська. какао харчовий кондитерський шоколад

Какао-терте, какао-масло та какао-порошок є винятково імпортною продукцією. Країни-виробники переліченої продукції закуповують лише какао-боби. Їх постачальниками є Південно-Східна Азія, республіка Кот Д'Івуар (країна - основний постачальник какао-бобів в світі), Еквадор, острів Ява, острів Шрі-Ланка. Какао-продукти в Україну постачають переробні компанії, фірми з Європи та Південно-Східної Азії (Польща, Німеччина, Італія, Китай, Малайзія і т. ін.). Сировина європейських фірм вважається кращою завдяки забезпеченню високотехнологічного рівня виробництва та використанню какао-бобів африканського походження.

Какао-порошок широко використовують як напівфабрикат при виготовленні багатьох видів кондитерських виробів, а саме для посипання цукерок, карамелі, тортів, тістечок, при виробництві жирової глазурі і т. ін. Одне з основних призначень какао-порошку - це приготування какао-напою.

Розвиток виробництва какао, шоколаду й цукерок з какао-продуктів стало протягом століть примітним явищем.

Дерево какао (Theobroma cacao L.) саме по собі незвичайне, його культивування обмежене районами їх природнього зростання і подібним до них кліматичних умовам.

Рисунок 1. Дерево какао (Theobroma cacao L.)

Процес виробництва шоколаду починається в місцях вирощування какао-бобів (насіння дерева какао) і закінчується на кондитерських підприємствах, що виробляють шоколад.

Рисунок 2. Збір врожаю

Сучасний розвиток промислового виробництва шоколаду стало можливим завдяки деяким історичним подіям, оскільки продукти із шоколаду, які споконвічно отримували для харчування аборигени Центральної Америки, навряд чи були б прийняті сучасним споживачем. Так, до початку XIX ст. був відомий тільки дуже жирний шоколадний напій, що отримували із цільних какао-бобів, цукру й спецій. В 1828 р. голландець Ван Хойтен (Van Houten) винайшов прес для переробки какао-бобів, за допомогою якого з какао-бобів видаляли частину какао-масла, у результаті чого виходив какао-порошок із вмістом какао-масла близько 23%. Завдяки цьому напій стало легше готувати й він міг краще засвоюватися організмом. У той же час при обробці вивільнялося какао-масло (натуральний рослинний жир), що дозволяло виготовляти рідкий шоколад, який можна було заливати у форми й використовувати для покриття інших кондитерських виробів. В 1840 р. в Англії Фрай (Fry), а пізніше Кедбері (Cadbury) виготовили шоколадні плитки.

Інша значима подія відбулася у Швейцарії - в 1876 р. Деніель Петере (Daniel Peters) придумав молочний шоколад. Подрібнені какао-боби змішувалися із цукром і сухими речовинами молока, у результаті чого виходив молочний шоколад, що у той час був основою шоколадної індустрії. Молочний шоколад Кедбері з'явився на початку XX ст., що послужило прикладом для багатьох інших виробників. З тих часів популярність молочного шоколаду виросла буквально астрономічно, а з розвитком високопродуктивних формувальних машин, які знизили собівартість шоколаду, він став доступний практично всім.

Коли виробництво шоколаду тільки починало розвиватися, необхідна була технологія переробки молока, що дозволяло поліпшити смако-ароматичні властивості молочного шоколаду й збільшити термін його придатності при зберіганні. Для цього американець Мілтон Херши (Milton Hershey) застосував спеціальну обробку натурального коров'ячого молока, а Кедбері придумав технологічний процес KRAMPT.

В 1894 р., продавши свій бізнес по виготовленню карамелі, Херши створив фабрику з виробництва шоколаду. Після безлічі експериментів він придумав власний метод виробництва молочного шоколаду й побудував фабрику в одному із сільських районів Пенсільванії, де були добре налагоджені виробництво й поставка натурального коров'ячого молока.

Безпосереднє відношення до шоколаду мають і швейцарці. В 1945 р. була заснована Асоціація швейцарських виробників шоколаду (Chocosuisse), що у своєму виданні "Шокологія" (Chocologie) відслідковує його історію й розвиток. У ньому наведені імена відомих людей, так чи інакше пов'язаних з виробами із шоколаду, - Зухард (Suchard, 1797-1884), Кайле (Cailler, 1796-1852), Шпрунглі (Sprungli, 1816-1897), Ліміт (Limit, 1885-1909).

Анрі Нестле (Henri Nestle, 1814-1890) прийшов у шоколадну індустрію пізніше й займався більше переробкою молока. Без його технології одержання згущеного молока Дениель Петерс (Daniel Peters) ніколи б не винайшов молочного шоколаду.

Цікаво відзначити, що шоколадна індустрія зв'язана з багатьма філантропами й гуманістами. Фрай (Fry), Кедбері й Роунтрі (Rowntree) були квакерами. Елізабет Фрай, відома суспільна діячка, походить із родини, що побудувала в 1728 р. першу в Англії фабрику з виробництва шоколаду. Мілтон Херши був за переконаннями менонітом і заснував в 1909 р. існуючий дотепер притулок для сиріт.

Дерево какао (Theobroma cacao L) родом з густих тропічних лісів на берегах Амазонки, де воно виростає в умовах півтіні, тепла й підвищеної вологості.

Рисунок 3. Зовнішній вигляд та будова дерева Theobroma cacao L та його плодів

Рід Theobroma включає приблизно двадцять видів рослин (сімейство Sterculiaceae), але комерційну цінність має лише Theobroma cacao. Вважається, що дерево какао природним шляхом поширилося на захід і на північ до Гайани, Мексики а пізніше потрапило на Карибські острови. Так з'явилися два нових підвиди, які Морріс (Morris) класифікував як Criollo і Forastero (пізніше Forastero був поділений ще на кілька різновидів). Третя група одержала назву Trinitano. Вона є результатом схрещування Criollo і Forastero і в дикій природі не зустрічається.

Індіанці майя з півострова Юкатан, а також мексиканські ацтеки вирощували дерево какао задовго до його поширення в Європі. Вождь ацтеків Монтесума ухвалив регулярно вживати в їжу суміш, що називали "чоколатль". Для її готування насіння какао розминали, а потім до них додавали воду, маїс і спеції. Склад цієї суміші пов'язаний із древнім повір'ям ацтеків, що дерево какао має божественне походження. Згодом шведський ботанік Лінней дав цьому роду рослин, включаючи види какао, назва Theobmma, тобто "їжа богів".

Ацтеки вважали цей напій афродізіаком. На стародавніх зображеннях можна бачити як чаші із шоколадом подавали на весільних церемоніях, а при дворі Монтесуми його цінували за надання "любовних сил". У Європу какао-боби потрапили з Колумбом (правда, спочатку як якась дивина). Першим європейцем, хто розпізнав комерційну цінність какао-бобів для виробництва нового напою, був його співвітчизник Кортес, що послав їх в Іспанію разом з рецептами готування шоколаду.

Іспанці додали до інгредієнтів цукор, і напій став популярним. Вони ж почали вирощувати дерева какао на острові Тринідад, намагаючись зберігати в секреті методи їхнього культивування й спосіб готування напою. Дерева какао росли й на островах Вест-Індії, і на Філіппінах, а потім стали вирощуватися в Індонезії й на Цейлоні (нині Шрі-Ланка), куди їх завезли голландці.

Основними постачальниками какао-бобів приблизно до 1900 р. були Південна Америка й острови Вест-Індії. Згодом дерево какао було завезено в Західну Африку, де природні умови виявилися настільки сприятливими, що виробництво незабаром досягло дуже великих обсягів. Західна Африка дотепер забезпечує основні поставки какао-бобів у світі, хоча впливовим постачальником стрімко стає і Бразилія. До великих експортерів какао-бобів відносяться також Малайзія й Нова Гвінея, які поступово нарощують виробництво. У Західній Африці істотно росте обсяг виробництва в Кот Д'Івуарі (Берег Слонової Кістки).

На рисунку 4. показані основні місця вирощування какао-бобів.

Рисунок 4. Місця вирощування какао-бобів.

На рисунку 5. зображено діаграму, що характеризує частки країн у виробництві какао-бобів.

Рисунок 5. Світовий баланс країн виробників какао.

Після того як іспанці завезли в Європу шоколадний напій, у середині XVII в. він поширився в Італії, Голландії й Франції. Через деякий час про нього довідалися англійські аристократи, про що свідчить Pepys Diary (1664 р.). У той час шоколад коштував досить дорого й був по кишені лише багатим. В XVIII в. ситуація змінилася й шоколад (вірніше, продукти на основі какао) став вироблятися в промисловому масштабі. Фабрика Фрай в англійському Брістолі почала виготовляти шоколад в 1728 р., але шоколадні плитки й інші кондитерські вироби, покриті шоколадом, з'явилися лише в XIX ст. [24-29].

Таблиця 1. Світове виробництво какао-бобів, тис. метричних тонн.

*Based on 1999-2001 international prices

Кот-д'Івуар щорічно експортує близько 1 млн. тонн какао-бобів, тоді як Гана, Нігерія і Камерун спільно продають близько 1 млн. тонн какао-бобів. Какао-сировина з Малайзії і Індонезії - близько 250 тис. какао-бобів - споживається Японією, Китаєм, Ізраїлем, Філіппінами, Туреччиною і Таїландом. Близько 85 тис. тонн какао з країн Латинської Америки ввозяться в США і Канаду, які споживають 400 тис. тонн і 45 тис. тонн відповідно. Європа щорічно імпортує більше півтора мільйона тонн какао-бобів, Росія - близько 100 тис. тонн.

Рисунок 6. Стандартне фасування какао-бобів

Споживачами какао переважно є північні країни, причому, тут практично немає перетинів в списках найбільших виробників і споживачів. Споживання набагато більше рівномірне по країнах, ніж виробництво.

До найбільших країн-споживачів додаються Нідерланди. Добре розвинена промисловість по переробці какао має там багатовікову історію. Складним моментом для прогнозування ситуації на ринку какао-бобів являється те, що немає повноцінної статистики по ринку какао. Можна тільки здогадуватися, скільки какао буде зроблено цього року. Політична нестабільність в Кот-д'Івуаре, основному виробнику какао-бобів, не перший рік коливає ціни на світовому ринку у зв'язку з відсутністю гарантій на постачання.

Високий попит на какао-боби для виробництва шоколаду, а також для використання в косметичній, фармацевтичній і інших галузях промисловості зробили цей продукт повноцінним біржовим товаром.

Світове виробництво шоколаду і шоколадних виробів складає більше 4 мільйонів тонн в рік. Найбільшими виробниками і споживачами шоколаду є США, Великобританія, Франція, Німеччина, Японія. Середньостатистичний швейцарець споживає в рік 19 кілограмів шоколаду, американця - 13 кілограмів, росіянина - 4 кілограми.

Таблиця 2. Найбільші світові виробники шоколаду

Reference:

Candy Industry, January 2015

* This includes production of non-confectionery items

Чотири провідні транснаціональні компанії (американська Hershey Foods, англійська Cadbury Shweppes і швейцарські Nestle і Interfoods) закуповують для промислового виробництва 70% світового урожаю какао-бобів. Компанія "Каргілл" є одним зі світових лідерів по переробці какао-бобів, обробляючи 14 % світового урожаю какао. До складу компанії входять такі виробники какао-продуктів, як Геркенс Какао (Нідерланди), "Каргілл" Какао (Бразилія), Микао (Кот д'Івуар), Вильбур Чоколейт (США), а також Фенемма Б.В. (Нідерланди)що є великим виробником шоколадних мас і глазурі.

Какао купують не лише для потреб реального виробництва, але і для спекуляцій. Так, наприклад, за даними Financial Times, коли ціна трималася на рівні $1800 за тонну, а обстановка в Кот-д'Івуарі була відносно стабільною, з'явилася інформація про те, що хтось з учасників ринку скупив біля 7% світових запасів какао-бобів і уклав величезну кількість термінових контрактів (ф'ючерсів і опціонів). Вважається, що цей хтось був проінформований про майбутні події на заході Африки і зумів на цьому крупно запрацювати. Такі приклади говорять про те, що трейдерам, що торгують какао, частенько доводиться працювати наосліп, без надійних статистичних даних, по неперевірених повідомленнях і сумнівних чутках. Проте при цьому різкі скачки ціни на цей товар є заслуженою нагородою для тих, хто готовий ризикувати і уміє вигравати. Найбільші об'єми торгівлі цим продуктом - на Лондонській ф'ючерсній біржі (LIFFE) і Нью-йоркській біржі кави, цукру і какао (CSCE). Біржові ціни (котирування) визначаються на уніфікований за якістю товар і для одних і тих же умов постачання. Ці характеристики фіксуються в типових біржових контрактах. Наприклад, стандартний біржовий контракт Лондонської біржі на какао-боби передбачає постачання 10 тонн добре ферментованих какао-бобів з Кот д'Івуар, Гани, Нігерії, Сьєрра - Леоне і Того з числом бобів в 100 грамах не більше 120 і постачанням в наступних місяцях: березні, травні, липні, жовтні і грудні.

Основні чинники, що впливають на ціноутворення :

- концентрація виробництва в країнах Західної Африки ("природна олігополія" країн-продуцентів какао);

- в достатній мірі обмежена пропозиція продукції на світовому ринку;

- коливання постачань, обумовлені залежністю від погодних умов і політичною нестабільністю

- відсутність розвиненої інфраструктури господарювання в районах зростання какао;

- традиції переробки какао-бобів, а також споживання і виробництва какао-продуктів в розвинених країнах-імпортерах (у Німеччині, Бельгії і Швейцарії шоколад вважають повсякденним продуктом харчування).

Якість какао-бобів, що поставляються, або продуктів їх переробки (величина, здоров'я і маса какао-бобів; помел, зміст вологи і масова доля жиру какао-порошку, а також його походження - європейський какао-порошок дорожче за американський, малазійського і індонезійського; консистенція какао-олії). Ціни на какао-олію і какао-порошок залежать, в першу чергу, від вартості какао-бобів, співвідношення виходу какао-олії і какао-порошку і кон'юнктури ринку, що складається під впливом попиту і пропозиції, відносно відповідного виду какао-продукції.

У практиці світової торгівлі для цілей розрахунку вартості какао-олії і какао-порошку застосовуються так звані ціноутворюючі коефіцієнти до біржової ціни на какао-боби.

Рисунок 7. Графік середньозважених цін на какао-боби 2005-2009 роки

Рисунок 8. Графік середньозважених цін на какао-боби за останній рік

Таблиця 2. Ціни на какао-боби (по показникам London Cocoa Terminal Market и New York Board Of Trade

* Ціни приведені по показникам LCTM и NYBOT з конвертацією долларов США в SDR

Таблиця 3. Щоденні ціни на какао-боби по даним Всесвітньої організації какао

Daily Prices at time of London Close

* http://www.icco.org/

Таблиця 4. Середньозважені ціни на какао-боби за останній рік по даним Всесвітньої організації какао по місяцях

ICCO Monthly Averages of Daily Prices

* http://www.icco.org/

Какао-порошок в Україні - настільки популярний, що навіть може відноситись до розряду товарів першої необхідності. Фактично, попит в літній час проти зимового, за словами операторів ринку скорочується в середньому у 3 рази. Загалом, за рівнем споживання на душу населення серед країн СНД Україна є одноособовим лідером. А серед країн колишнього Радянського Союзу і Східної Європи наша країна по споживанню какао-порошкового продукту поступається лише більш благополучній Польщі.

Одним з позитивних наслідків такої всенародної любові до какао-порошку є активний внесок закордонного та вітчизняного капіталу в українську промисловість, яка з 1997 року розвивається ударними темпами. Валовий обсяг виробництва в Україні «кондитерки» протягом 2010-2012 років зріс не менше ніж у 2,5 рази. Позитивним можна назвати і активне витіснення какао імпорту з українського ринку, в якому сьогодні частка закордонних марок складає в сукупності біля 5%. Не більше, ніж 5%-у долю займають і російські марки.

Дослідники відзначають ряд змін на ринку какао, які внесли розмаїтість в затишок останніх двох років. Тим не менш, основна частка ринку (більше 80%) як і раніше розподілена між трьома найбільшими виробниками. Лідер українського ринку пропонує дві марки какао-порошку: «Наша марка» і «Мрія» в розфасовці 100, 80, 40, та 15 грамів, упакованих в папір, поліетилен тощо. В поточному році Україна вивела на ринок два найменування марок в 100-грамовій розфасовці - «Эко» та «Україна». Цілком закономірно, що з найбільших кондитерів саме «Эко» досягла найбільшого успіху на шоколадному ринку, оскільки саме какао-порошок є основним продуктом цієї торгової марки. Відповідно, для розвитку «Эко» і «Мрія» використовуються кращі маркетингові сили та основні рекламні засоби.

Решта - і українські, і закордонні виробники (кількістю біля десяти), чиї марки присутні на українському ринку, займають біля 14% ринку (дані дослідницької компанії АС Штате). При цьому найбільш активно ставку на какао протягом останнього року роблять марки «Ямуна», «Nestle».

Імпортний какао-порошок в 2010 році займав на українському ринку трохи більше 11%, з яких найбільшу частку (3,4%) займав «Золотой якорь». Марки виробництва Германії загальними зусиллями контролювали трохи більше 4%, марки російського виробництва -1,7%. «Люкс» українського ринку французька марка Рошен за різними даними контролює біля 0,1% - 0,2%.

Впродовж минулого року збільшилась кількість іноземних компаній.

До числа найбільш крупних та відомих підприємств кондитерської промисловості вітчизняних виробників відносяться: Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Житомирська, Полтавська, Херсонська, Миколаївська кондитерські фабрики, а також Харківська та Черкаська. Що стосується закордонних виробників, то серед них найбільш помітну роль грають «Nestle», «Ямуна».

Одним із перспективних напрямків розвитку кондитерської промисловості - об'єднання окремих підприємств для успішного виживання в умовах ринкових відношень, а також максимального забезпечення вимог споживача. Таке партнерство вигідне як окремим областям, так і державі в цілому. Воно призводить до посилення інвестиційної активності підприємств, і, як наслідок, збільшення надходжень до бюджету.

Сьогодні на ринку активно працюють такі інтегровані структури, як «Эко» (об'єднує 48 підприємств, в тому числі 3 фабрики), концерн «Nestle» (його підсистема об'єднує 4 кондитерські фабрики - Вінницьку, Київську та ін.) і концерн «А.В.К.» (об'єднує 5 кондитерських фабрик - Донецьку, Луганську і Мукачевську). Зараз «Эко» розпоряджається 40 оптовими підприємствами, які активно розповсюджують цю продукцію.

Починаючи з 2008 року какао-порошок українського ринку розповсюджуються і швидко набирає популярність за кордоном. Торговельні партнери працюють у країнах СНД (Росія, Молдова, Казахстан), США, Канаді, Німеччині, Ізраїлі і т.д.

В імпорті какао-порошку Україна займає дуже незначне місце - ледве менше 3% світового обсягу імпорту, що за останні кілька років знаходиться на стабільному рівні 2,2 млн. тон. Ведучими ж країнами - імпортерами какао є США - близько 18% і країни Західної Європи: Нідерланди (18%), Німеччина (14%), Великобританія (9%), Франція (5%). Так, хоча споживання какао на душу населення в Україні з 2010/2012 р. зросло майже на 12,5% і складає близько 0,5 кг - цей показник залишається далеко за аналогічними рівнями в традиційних країнах-споживачах: Бельгія - близько 6 кг на душу населення; Ісландія і Данія - близько 5 кг; Німеччина, Швейцарія - близько 4 кг, Великобританія, Франція, Австрія - близько 3 кг.

Висока якість продукції, її популярність та високотехнологічне керівництво створює основу для розвитку вітчизняних промислових дій та стійкого положення на сучасному ринку. Динамічний контроль продажу містить великомасштабний маркетинг разом з гнучкою стратегією скидок.

За оцінкою спеціалістів вітчизняні виробники конкурують з іноземними тільки по елітним групам какао-порошку, а також в сегменті продукції в розфасовці.

Розміщення підприємств і концернів виробництва по областям України - досить рівномірне і відповідає густоті населення. Найбільш висока - в Києві, в південному та східному регіонах (Дніпропетровська, Одеська, Харківська, Запорізька, Донецька областях). В західному регіоні основний виробник какао - фабрики Львова і Мукачева.

Підводячи підсумок, слід зазначити широкі перспективи для розвитку вітчизняної кондитерської галузі, і зокрема, для виробництва какао та какао-продуктів оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення має великий потенціал для зросту продажі какао-порошку (з поліпшенням добробуту населення). Підвищення обсягів імпорту сировини какао-бобів, какао-продуктів указує також на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон.

Список використаних джерел

1. Гагарина А. Шоколадные настроения / А. Гагарина // Хлеб и кондитерка. -- 2011. -- № 1 (76).

2. http://www.rusnauka.com/8_NMIW_2012/Economics/6_103903.doc.htm.

3. http://rurik.com.ua/documents/research/Confect_2012_review.pdf.

4. http://www.zmk.com.ua/ru/articles/11.html.

5. http://zavantag.com/docs/611/index-1847928.html?page=6.

6. http://bukvar.su/marketing/137021-Razrabotka-kompleksa-marketinga-dlya-shokoladnyh-konditerskih-izdeliiy.html.

7. http://www.juryst.lviv.ua/articles/category/3/message/137.

8. http://freepapers.ru/66/analiz-finansovyh-pokazatelej-predpriyatiya-tov/91397.596752.list1.html

9. БИКИ, №5, 6, 17.01.2004, «О регулировании мирового рынка какао-бобов»

10. БИКИ, №31, 22.03.2005, «Некоторые тенденции развития мирового рынка какао-бобов»

11. www.icco.org, International Cocoa Organization

12. www.cargill.ru, Компания «Каргилл»

13. www.konditer.ru, «Информкондитер»

14. www.fao.org, United Nations Food and Agricultural Organization

15. www.cbot.org, Chicago Board of Trade

16. www.globalexchange.org, `The News on Chocolate is Bittersweet', June 2005

17. www.worldcocoafoundation.org, World Cocoa Foundation

18. www.wto.org, World Trade Organization

Размещено на Allbest.ru