Світове вівчарство

Особливість та сутність сучасного світового вівчарства. Процес виробництва продукції вівчарства по континентам. Динаміка поголів'я овець у світі країнах з розвиненим вівчарством. Характеристика, специфіка та значення імпорту, експорту продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.05.2015
Размер файла 93,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світове вівчарство

Постановка проблеми. Особливістю сучасного світового вівчарства стало, те що в останні роки зростає часка баранини у порівнянні з вовною її виробництво стає більш економічно ефективним, а отже і обґрунтованим. Найбільше приділяється уваги кросбредному напрямку, тому що він об'єднує виробництво цінної кросбредної вовни з великою кількістю баранини високої якості. Важливого значення набуває ягнятина,оскільки попит на неї у населення значно вищий ніж на баранину від старших за віком овець.

У 90-ті роки відповідно до зменшення поголів'я овець скоротилося і виробництво вівчарської продукції нашої держави. Але в Україні за останні роки виробництво вовни збільшилось на 20%, тобто на 702 т, молока на 59%, баранини зменшилось на 7,6% або на 700 т.

Аналіз останніх публікацій. Розвитку галузі вівчарства присвячено багато праць відомих економістів-аграрників, зокрема: Шелест Л. С. , Наумова О. Б. ,Тараненко В. П., Жарука Л. В , Петровської Т. М., Сокола О. І., Коновалова І. В, Лазаревича А. П., Федосюка М. Д., Бринді Т. В., Радченко В. А., Лукіна Г. І., Топіхи І. Н., Самойлика К. Д., Туринського В. М. та ін. Проте недостатньо дослідженими залишаються останні світові тенденції у вівчарстві.

Формулювання цілей статті. Мета статті - дослідити світові тенденції вівчарства в останні роки.

Виклад основного матеріалу. Продукція вівчарства займає вагоме місце у світових ресурсах продовольчої продукції.

Загальний обсяг виробництва овечого молока становив у 2009 р. майже 9 млн. тонн, або збільшився на 11,7 % проти 2000 року, а порівняно з 2008 зменшилося на 1,04 %. Виробництво молока на протязі 20 років зберігається на відносно стабільному рівні. Так, в 1990 р. в світі було вироблено 7978, 1993-7653, в 2003 р. - 8431, в 2005 р. - 8849,2007-9190, в 2009 р. - 8975 тис. т овечого молока. Як бачимо мають місце і спади і підйоми, ми вважаємо, вони характеризуються кліматично-пасовищними умовами, тобто чи рік був сприятливим чи ні, адже від кількості опадів і інших погодних чинників залежить урожайність і ріст трави на пасовищах, де випасають овець, а отже і їхня продуктивність, в тому числі і молочна.

Обсяг виробництва овечого м'яса у 2009 році складав 8,1 млн. тонн, або збільшився на 5,81 % в порівнянні з 2000 роки і зменшився на 1,68 % проти 2008 року. Обсяг виробництва вовни у 2009 році становив 2,08 млн. тонн, що показує зменшення на 10,28 % проти 2000 року, і зменшення проти 2008 року становить 1,76 %. Отже, світовий ринок характеризується збільшенням овечого молока, м'яса і незначним зменшенням обсягів виробництва вовни. (рис. 1)

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

Рис. 1 Виробництво продукції вівчарства у світі

Хоча овече молоко становить лише 1,3 % загального обсягу молока, а м'ясо лише 2,9 % загального виробництва м'яса все одно вони є незамінними продуктами харчування.

М'ясо овець вживає багато населення світу, тому його виробляють у 159 країнах. Більша частина виробленого овечого м'яса 73,1% сконцентрована у 14 країнах. Так, у 2009 році ними було вироблено 5,2 млн. т м'яса. Безперечним лідером є Китай часка якого складає 28,5 % світового виробництва м'яса (виробництво більше 2 млн. тонн). На жаль Україна у 2009 році зайняла лише 57 місце у світі, щодо обсягів овечого м'яса, із виробництвом 8,5 тис. тонн, її частка становила 0,12% від загального обсягу виробництва світу.

Щодо овечого молока воно виробляється лише у 59 країнах світу. Лідерами є 13 країн, частка яких складає 84,9 % загального виробництва молока, тобто 6,02 млн. тонн. Безперечним лідером виробництва овечого молока у світі є Китай з виробництвом 1,15 млн. тонн молока у 2009 році, о відповідно становить 16,2% світового виробництва. Україна знаходиться на 30 місці з виробництвом 27,9 тис. тонн молока, або 0,4 5 від світового виробництва.

Виробництво овечих шкур (Sheepskins) здійснювалося у 2009 році у 156 країнах і склало 1,14 млн. тонн. Лідерами є 14 країн, частка яких становить 71,6 % із виробництвом 0,8 млн. тонн, ще на 8 країн припадає 10,5 % виробництва, на решту 134 країни припадає лише близько 18% світового виробництва. Лідерами є Йорданія 0,26 млн. тонн і Австралія 0,14 млн. тонн. Україна виробила у 2009 році 2,3 тис. тонн і знаходиться на 52 місці світового рейтингу по виробництві овечих шкур.

Ще цікавим видом продукції вівчарства є шкури вовнових овець (Skins With Wool Sheep) , яка вироблялася у 2009 році у 44 країнах світу і становила 0,55 млн. тонн. Лідерами є 9 країн частка яких становить 83,5% світового виробництва, а обсяг виробництва - 0,46 млн. тонн. На першому місці Йорданія з виробництвом 0,2 млн. тонн і часткою 37,6 % світового виробництва, на другому Австралія її частка 22,9 % або 0,13 млн. тонн. Далі ідуть Великобританія, Саудівська Аравія, Російська Федерація, Пакистан, Греція, Туркменістан, Монголія частка яких складає 23 % загального виробництва світу, на решту 35 країн припадає близько 16,5 %. Україна знаходиться на 26 місці з виробництвом 2,3 тис. тонн.

Дані про виробництво вовни у 2009 році подала лише 31 країна. Сума 718472 тонн. Лідерами є 11 країн, частка яких складає 93,6% загального виробництва вовни, тобто 0,67 млн. тонн вовни. На першому місці Австралія 0,36 млн. тонн вовни або 51,6 % від загального світового виробництва, на решту 10 країн припадає 42%, серед них Аргентина виробляє 8,35 %, Російська Федерація 7,61%, Туреччина 5,6%, Казахстан 5%, Узбекистан 3,48%, Індонезія 3,4%, Монголія 2,9%, Азербайджан 2,12%, США 1,95%, Киргизстан 1,53%. На інші 20 країн припадає 6,39% .Україна на 16 місці з виробництвом 4,1 тис. тонн вовни у 2009 році або 0,57% світового виробництва.

Таблиця 1

Виробництво продукції вівчарства по континентам

Континент

2000

2009

Відношення 2009р. у % до 2000р.

М'ясо

Африка

1105737

1259713

113,93

Америка

414673

400774

96,648

Азія

3517238

4188777

119,09

Європа

1412853

1123117

79,493

Океанія

1213078

1136837

93,715

Молоко

Африка

1584990

1790384

112,96

Америка

35120

35670

101,57

Азія

3533964

4094883

115,87

Європа

2880886

3053751

106

Океанія

-

-

-

Шкірки

Африка

176225

211793

120,18

Америка

91451

93543

102,29

Азія

864067

1023049

118,4

Європа

376886

303873

80,627

Океанія

255175

284587

111,53

Шкірки вовнових овець

Африка

1791

2187

122,11

Америка

15249

12572

82,445

Азія

226241

307953

136,12

Європа

110266

108397

98,305

Океанія

175117

181472

103,63

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

Роблячи висновок з таблиці 3.1 можна сказати, що лідером по виробництву всіх видів продукції є Азія, лише у 2000 році по виробництву вовни, вона поступилася Океанії.

Отож, у 2009 році частка Африки складала:

- у виробництві м'яса 15,53%;

- у виробництві молока 19,9%;

- у виробництві шкірок 11,05%;

- у виробництві вовнових шкірок 0,36%.

Частка Америки у світовому виробництві незначна:

- у виробництві м'яса 4,94%;

- у виробництві молока 0,40%;

- у виробництві шкірок 4,88%;

- у виробництві вовнових шкірок 2,05%.

Азія є лідером, адже її виробництво продукції вівчарства складає більше половини інших континентів світу(крім виробництва молока) :

- у виробництві м'яса 51,65%;

- у виробництві молока 45,63%;

- у виробництві шкірок 53,37%;

- у виробництві вовнових шкірок 50,27%.

Європа займає проміжне становище між континентами світу:

- у виробництві м'яса 13,84%;

- у виробництві молока 34,03%;

- у виробництві шкірок 15,85%;

- у виробництві вовнових шкірок 17,7%.

Частка Океанії, де головною країною по виробництву продукції овець є Австралія складає:

- у виробництві м'яса 14,01%;

- у виробництві молока немає даних;

- у виробництві шкірок 14,85%;

- у виробництві вовнових шкірок 29,62%.

Таблиця 2

Виробництво продукції вівчарства в Європейському Союзі

2000

2008

2009

2009 у % до 2000

2009 у % до 2008

Баранина

ЄС

1200255

932235

859480

71,61

92,20

Східна Європа

241992

235628

266136

109,98

112,95

Північна Європа

506852

427166

400661

79,05

93,80

Південна Європа

446962

376326

323690

72,42

86,01

Західна Європа

217047

144646

132630

61,11

91,69

Молоко

ЄС

2696824

2911609

2864057

106,20

98,37

Східна Європа

465982

803131

751345

161,24

93,55

Північна Європа

-

-

-

-

-

Південна Європа

2152312

2047937

2035726

94,58

99,40

Західна Європа

262592

258950

266680

101,56

102,99

Вовна

ЄС

209975

202471

202435

96,41

99,98

Східна Європа

75736

90228

91742

121,13

101,68

Північна Європа

82800

80876

80953

97,77

100,10

Південна Європа

70970

62972

63085

88,89

100,18

Західна Європа

40930

42213

42213

103,13

100,00

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

Дана таблиця показує зменшення виробництва баранини у 2009 році порівняно з 2000 і 2008, крім Східної Європи, де виробництво у 2009 порівняно з 2000 роком збільшилося майже на 10%, а порівняно з 2008 роком майже на 13 %. Виробництво молока збільшилося лише у Західній Європі на 1,6 % в порівняні з 2000 роком і на 3%-з 2008 роком. Виробництво вовни характеризується збільшенням на 21 % у Східній Європі і на 13% у Західній Європі проти 2000 року, зменшення відповідно у Північній і Південній Європі і незмінним обсягом у Західній Європі у 2009 до 2008 року, та незначним збільшенням у східній Європі на 1,7 %, на 0,1 5 у Північній і на 0,2% у Південній Європі. Щодо Європейського Союзу то спостерігається зменшення по виробництву всіх видів продукції вівчарства.

Отож, з наведених даних видно, що світ з вовни поступово переходить на виробництво баранини, мабуть через економічну прибутковість і значущість виробництва цього виду продукції. За даними деяких країн виручка від реалізації баранини становить близько 90%, а від вовни --10%. Тому правильним є розвиток скороспілого м'ясного та м'ясо-вовнового вівчарства,наприклад кросбредного напряму, до того ж важливою продукцією за смаковими і економічними якостями є ягнятина. Не важко помітити, що при зменшенні поголів'я овець на 11,31% виробництво вовни скоротилося на 37,9%, тоді як виробництво баранини за 20 років зросло на 15,3%, а молока на 12,5%. Щодо аналізу за 10 років, то світовий досвід показав, що поголів'я збільшилося на 1,2%, водночас зросло світове виробництво баранини і молока відповідно на 5,8% та 11,7%, а виробництво вовни зменшилося на 10,3 %.

За даними ФАО чисельність овець у 2009 році в світі склала 1071 млн. голів.

По континентам світу поголів'я розподілилось так: Азія -42,3 %, Африка - 27,3 %, Океанія -9,8% , Европа - 12,2 %, Америка - 8,4 %.

Світовими країнами лідерами за чисельністю овець є Китай, Австралія, Індія, Судан, Іран, Новая Зеландия, Великобританія, Південна Африка, Пакистан та ін.(табл. 3.1.4).

Протягом 2000-2009 рр. Загальний приріст овець у світі становив 12,44 млн. голів, або 1,18%.

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

Рис. 2 Поголів'я овець у світі 1961-2009 рр., млн. голів

Рис. 3. Концентрація поголів'я овець в % від загального поголів'я за групами країн

У 21 країні з поголів'ям понад 10 млн. овець зосереджено 669 млн. голів. Іншу групу становлять 35 країн, де кількість овець перевищує 1 млн. голів, тут знаходиться 165 млн. овець. Решту займають країни до 1 млн. овець, кількість овець у них складає трохи більше 12 млн. овець.

Слід зазначити, що поголів'я овець у світі за останні 15 років зменшилося на 4,3 млн. голів, або на 0,4 %. у країнах з розвиненим вівчарством (Австралії, Китаї та Новій Зеландії) -- відповідно на 38,6%, 1,9% і 23,4%. Водночас в Азії та Африці відбувся значний приріст овець -- на 9,3% і 19% відповідно.

Таблиця 3

Динаміка поголів'я овець у світі країнах з розвиненим вівчарством та СНД

2000

2009

2009 у % до 2000

Африка

245509797

292122275

119,0

Америка

91564895

90161096

98,5

Азія

414243300

452629700

109,3

Європа

146684442

131222254

89,5

Океанія

160828340

105139023

65,4

Австалія

118552000

72739694

61,4

Китай

131095105

128557206

98,1

Нова Зеландія

42260000

32383589

76,6

Європа

146 684 442,00

131 222 254,00

89,4

Росія

12603000

19602252

155,5

Україна

1059500

1095700

103,4

Білорусь

91900

52500

57,1

Молдова

930229

766000

82,3

Казахстан

8725400

14126100

161,9

Узбекистан

8000000

11405000

142,6

Киргизстан

3263830

3605787

110,5

Туркменістан

7500000

0

Таджикистан

1472200

2578660

175,2

Азербайджан

5279690

7685240

145,6

Грузія

553300

524200

94,7

Вірменія

505580

526638

104,2

Разом СНД

49984629,00

61968077,00

104,2

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

За останні 10 років чисельність овець збільшилася на 1,2 %, по континентам світу мали місце наступні зміни: в Африці і Азії чисельність овець збільшилася на 19% і 9,3%, в Америці поголів'я зменшилося на 1,5%, а в Океанії і Європі - на 34,6% і 10,5% відповідно.

Певні зміни у чисельності овець відбулися в багатьох країнах СНД. Вівчарство країн СНД поступово відновлюється. Деякі країни в яких у 90-ті роки вівчарство було добре розвинене скоротили своє поголів'я і виробництво вівчарської продукції. В Білорусі за останні 10 років поголів'я зменшилося на 42,9%, в Молдові - на 17,7 %, в Грузії- на 5,3%.

Загальна кількість поголів'я за 2000-- 2010 рр. збільшилася майже на 12 млн , або 24 %. Україна в цьому списку не є винятком. У 2010 р. у державі було 1,09 млн., а у 2000 - 1,05 млн. , хоча це мало , адже у 1991 р. було 8,4 млн, або 11,9% його наявності в 1991 р., а на початку 2005 р. кількість овець становила лише 87 5тис. гол.

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

Рис. 4 Поголів'я овець по континентам

Щодо поголів'я по континентам, то лідером залишається Азія, на другому місці Африка, далі Європа, Океанія і нарешті Америка.

На африканському континенті у період 2000-2009 рр. поголів'я овець зросло на 19 %, производство баранини - на 13,9%, а виробництво вовни лише на 1,4%.

Зниження чисельності, а відповідно і виробництва продукції в деякі періоди у більшості країн світу відбувається під дією економічних і природно-кліматичних факторів. В таких країнах, як Росія і Україна скорочення поголів'я овець у 90-тих роках, а також виробництва вовни та баранини відбулося у результаті розпаду СССР, зміни форм власності, диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, відкритість і незахищеність внутрішнього ринку від дешевих речей з-за кордону із вовни, шкіри(переважно з Китаю, Туреччини), не підготовленість вітчизняного товаровиробника до конкуренції .

Для більшості регіонів Росії, для Українських Карпат характерні дещо суворі природно-кліматичні умови, тому потреба населення у вовнових, шубно-хутряних виробах буде, тому є надія на відновлення та стабілізацію галузі, яка задовольнятиме потреби населення.

Джерело: Розраховано за даними ФАО (www. fao.org)

Рис. 5 Порівняння динаміки продуктивності продукції вівчарства, кг

Імпорт, експорт. Щодо імпорту слід зазначити, що за останні роки взагалі перестали імпортувати овчини, хоча як показують дані ФАО виробництво їх триває і не зменшується. Можна зробити висновок, що країни обходяться власними потребами. Молоко імпортувалося лише у 2000-2001 роках у розмірі 5 т. Що теж говорить про економічну непривабливість імпорту молока.

Імпорт вовни; волосяних відходів, характеризується зменшенням більше ніж на 40% по світу, лідери втратили 3,6% від світу і 45% у 2008 в порівнянні до 2000.ЄС займає 61% від світу, тобто продукція ЄС складає більше половини світового імпорту. Імпорт вовни жирної. Лідерами виступають 15 країн, їх частка у 2008 році склала 97,1%, Імпорт Європейського Союзу менший половини і склав 33%, тобто зменшився на 15,7%. Світовий імпорт зменшився на 33%. Імпорт поганої вовни, сюди відносять і Україну, яка знаходиться у 16 лідерів, які займають 95% світового імпорту. У світі імпорт поганої вовни скоротився на 351 т, або 18%. ЄС навпаки наростив свої позиції до 46,9% проти 33,6% .

Імпорт баранини. Беззаперечними лідерами, як були так і залишаються Франція і Великобританія. Світ збільшив імпорт продукції на 11,2 %, що свідчить про перехід від вовнового до м'ясного вівчарства. Проте ЄС втратив 7% світового імпорту. Імпорт харчових субпродуктів. Тут лідирує Китай і Великобританія. ЄС у 2008 році втратив 24,3 % проти 2000. Світ збільшив імпорт у 2 рази, ЄС на 33,5%. Імпорт жиру проводиться лише 3 країнами і він не значний порівняно з іншою продукцією вівчарства. У 2008 році імпортовано 86 т жиру.

Світовими лідерами з імпорту сиру з овечого молока є 10 країн, їх часка коливається від 82,6% у 2000 до 96,7% - 2008 році. ЄС незважаючи на збільшення на 7,4% від світового імпорту, так і не досяг позначки 50%., йому не вистачило 6,5%. Світовий імпорт зменшився майже на 6%. Імпортують вершкове масло з овечого молока переважно 5 країн у період з 2000-2008 рр., але у 2008 році лише 2 країни займалися імпортними поставками. Світовий імпорт склав 33 т у 2008 році проти 10119 т у 2000 році. ЄС взагалі не імпортує даний вид продукції.

Щодо валютної вартості, то імпорту вовни (волосяних відходів) лідируючі позиції займає Італія (39022 тис.$ -2008 рік), Китай (12861 тис.$ -2008 рік ). Взагалі нараховується 10 лідерів, частка яких складає 79,8% від світового імпорту, щоправда вона зменшилася на 2,1%. Частка ЄС досить висока 65,5%. Імпорт жирної вовни. Лідери - Марокко, Італія, Болгарія. Остання, як і Туреччина, Польща, Таїланд та Корея у 2000 році мають нульові показники, а у 2008 увійшли у 12 лідерів. Світовий дохід від імпорту зріс на 51,5%, Європейського Союзу на 80,8%. Імпорт знежиреної вони. Очевидних лідерів 6 країн, в яких дохід поступово зменшується від 155 млн $ у Китаї до 44 млн $ у Бельгії. Проте частка лідерів лише 56,5%. Дохід від імпорту за 8 років суттєво не різниться, збільшився на 1,3%.

Баранина. На перших місцях Франція(786 млн $), Великобританія(852 млн $), США(442 млн $). Світ збільшив доходи від баранини більше ніж у 2 рази, Європейський Союз також у 2 рази, хоча його частка від світу зменшилася на 4,6%, незважаючи на такі досягнення збільшення імпорту Великобританії, Німеччини, Італії майже у 2 рази. Хоча є приголомшливі результати збільшення імпорту Нідерландів більше ніж у 4 рази, а Об'єднаних Арабських еміратів більше ніж у 5 раз, що показує про намір цих країн зайняти лідерські позиції, а також про економічну вигідність і дохідність імпорту баранини.

Сир з молока овець став досить популярним у 2008 році і імпорт становив 438 млн $ , що майже на 80% більше проти 2000 року. ЄС підтримує тенденцію і збільшив свою питому вагу у світовому імпорті на 10,4%, досяг позначки 44%, а загальну суму збільшив більше ніж у 2 рази.

Щодо експорту, то молоко лише у 2002 році Киргизстан експортував 2368 т. А потім припинився його експорт взагалі. Овчини не експортувалися.

Експорт вовни (волосяних відходів). Найбільшим експортером була Аргентина, яка експортувала 5 тис. тонн. Сума лідерів (12 країн) у 2008 склала 30, 7 тис. тонн, що становить 75,9 % світового експорту. ЄС зменшив на 10% свою частку у світі.

Експорт вовни жирної . Лідирує Австралія,яка поставила на світовий ринок 342 тис. тонн вовни. Шістка лідерів зменшила на 2,2% свою частку у світі, але все ж охоплює 80% ринку. Частка ЄС взагалі незначна 17%, позитивним є що це на 9% більше ніж у 2000 році. Збільшується з кожним роком кількість країн лідерів, які експортують погану вовну. До 2008 року можна нарахувати сім лідерів, частка яких у 2008 році склала 91%, тобто на інші країни світу припадає лише 9% експорту. Вовна знежирена експортується на протязі 2000-2008рр. переважно Новою Зеландією, Австралією, Великобританією, Китаєм, Туреччиною. Частка Європейського Союзу у 2008 році склала 19%, що свідчить про незначні обсяги експорту і експортні можливості. вівчарство імпорт експорт поголів'я

Баранина головними експортерами виступають Нова Зеландія 394 тис тонн, Австралія 316 тис. тонн, Великобританія 87 тис. тонн. Частка цих країн у світовому експорті хоча і впала на 4,4% проте все ще становить більше половини, тобто майже 78%. Частка ЄС лише 21%. Світ збільшив експорт на 9,5%.

Експорт сиру здійснюється Італією (18 тис тонн), Болгарією (5 тис тонн), Францією (5 тис тонн). Якщо серед лідерів експортерів Італія і Франція зменшили експорт на 31% і 32% відповідно, то Болгарія наростила темп приросту більше ніж у 2 рази.

Масло з овечого молока не експортується ЄС, а з 2004 року і взагалі у світі. Відсутність експорту свідчить про не популярність цього продукту у населення світу.

Експорт у 1000 $. Вовна волосяні відходи. Експорт країн лідерів складає 69 млн. $, тобто 69% світового експорту. ЄС у 2008 році отримав від експорту 50 млн $. Світовий експорт у ; впав на 10% за 8 років. Спостерігається тенденція нарощування обсягів вовни жирної у світі на 48,3%, ЄС більше ніж у 3 рази. Країни лідери Австралія на 36%, Південна Африка у 4 рази, Німеччина в 74 рази. Лише Нова Зеландія зменшила майже на 7% експорт. Частка ЄС дуже мала 9,7%. Світ зменшив експорт поганої вовни майже на 7%, ЄС навпаки збільшив на 40% і його частка у 2008 стала 56,8%, тобто збільшилася на 19%. Лідерами знежиреної вовни виступають три країни Нова Зеландія експорт у 2008 році 267 млн $, Австралія - 220 млн $, Великобританія 62 млн $. Лідери втратили 8,2% свого експорту у світовому. Експорт ЄС склав 135 млн $, тобто 17,5 % від світу.

Експорт баранини взагалі можна характеризувати лише трьома країнами, експорт яких у 2008 році склав 73,6% від світу або 3392 млн. $. Частка Європейського Союзу біля 30%. Світ збільшив експорт баранини у грошовому виразі у 2 рази, що свідчить що є потреби, які повинні задовольнятися. Тому країни, які швидко вловили тенденцію на популярність баранини і збільшують її виробництво, а відповідно і експорт, тому і одержують надприбутки.

Сир з молока овець. По цьому виду продукції Європейський Союз є лідером-експортером на світовому ринку, його часка досягла 99,7% у 2008 році, тобто є незмінною у порівнянні з 2000 роком, але зросла за період 2001-2007, бо у 2003-2004 був спад до 98%. Світовий обсяг експорту сиру у доларовому еквіваленті збільшився на 53%.

Висновки. Отож, в останні 20 років вівчарство змінилося. А саме, зменшилося поголів'я, зменшилося виробництво вовни, проте збільшується поступово виробництво баранини та овчин. В ряді країн великого значення надається також одержанню овечого молока З 1990 по 2009 рік поголів'я овець зменшилося на 136,7 млн. голів, тобто на 11,3%.

Світове виробництво баранини за ці роки збільшилося від 7 млн до 8,1 млн т, вовни в 2009 році получено 2080 тис. т проти 3348 тис. т в 1991 році, чи на 37,9 % менше. Значно зросло виробництво овечого молока, яке у 2009 складало 8975 тис. т, чи підвищилось на 12,5%.

Необхідно відмітити ріст чисельності овець і виробництва баранини та молока, який спостерігався за останні 10 років, при цьому в результаті інтенсифікації галузі виробництво молока та баранини значно випереджало ріст чисельності поголів'я.

Проте країни світу відрізняються по характеру розвитку вівчарства і рівню інтенсифікації виробництва молока, баранини, вовни. В даний час лідируючі позиції по чисельності овець займають Китай, Австралія, Індія, Судан, Нова Зеландія, Великобританія, Пакистан, Ефіопія, де знаходиться 40,6 % від загального поголів'я світу.

Лідируючі позиції по виробництву вовни займають Австралія, Аргентина, Росія, Туреччина, Казахстан, Індонезія, Монголія, Азербайджан, США, Киргизстан , де отримують 32,3% від світового виробництва вовни. Доволі великим виробником став Китай, який у 2008 році виробив 367,7 тис. тонн вовни проти 239,5 у 2000, тобто більше на 53%.

Широко використовують і овець для одержання молока особливо в Китаї (1150 тис. т), Греції (780 тис. т), Туреччині (734,2 тис. т), Сирії (706 тис. т), Румунії(600,4тис. т), а також в Італії, Іспанії, Франції, Алжирі, Афганістані. З молока виготовляють сири і кисломолочні продукти.

Список використаної літератури

1. Наумов О. Б. Адаптивна система управління якістю продукції вовно переробних підприємств / О. Б. Наумов, О. В. Мартинова // Вісник аграрної науки Причорномор'я - Миколаїв, 2009-Вип. 2 (49)-с.16-21

2. Семена М. «Нині гилила і ракета поруч стоять… »: [Фестиваль вівчарів та козівників Криму «Таврійська рука 2009» поголів'я овець, виробництво вовни] // Пропозиція - 2009 - №12 - С. 18-23

3. Новікова Н. Відродимо вівчарство - піднімемо економіку України // Фермерське господарство - 2009 - №4 - Січень

4. Шелест Л. С. Рейтинг вітчизняних підприємств з виробництва та переробки вовни // Тваринництво України.-2008.-№7.- С. 27-32

5. Тараненко В. П. Сучасний стан та формування ринку інноваційної продукції вівчарства в Україні / В. П. Тараненко, В. П. Мусієнко // Вівчарство : Міжвідомчий тематичний науковий збірник - Нова Каховка, 2007-Вип. 34. - С.176-178

6. Жарук Л. В. Аналіз конкурентності вівчарських господарств в ринкових умовах / Л. В. Жарук, Л. С. Шелест // Вівчарство: Міжвідомчий тематичний науковий збірник - Нова Каховка, 2007-Вип. 34. - С.171-176

7. Шелест Л. С. Розвиток підприємництва у вівчарстві // Тваринництво України - 2008. - №2. - С. 37-39

8. Помітун І., Полалян З. Бізнес на баранині : наскільки це вигідно? // Пропозиція. - 2007. - №10. - С. 126-128; (Продовження № 11- С. 120-121)

9. Петровська Т. М. Ринок продукції вівчарства в Закарпатті // Вісник БДАУ: Збірник наукових праць - Біла Церква, 2007. - Вип. 45. - С. 98-101

10. Жарук Л. Розрахунок вартості племінного вівцепоголів'я // Тваринництво України - 2007. - №8. - С. 2-3

11. Сокол О. І. Невідкладні завдання відновлення і стабільного розвитку вівчарства України // Економіка АПК. - 2007. - №7. - С. 41-47

12. Шелест Л. Економічна оцінка ринку вівчарської продукції // Тваринництво України - 2007. - №3. - С. 3-5

13. Блакитні сокільські смушки цінуються високо / підгот. Н. Наткіна // Фермерське господарство. - 2007. - №7. - Лютий

14. Кучеренко Т. Рнок вовни // Пропозиція. - 2007. - №2. - С. 32-34

15. Коновалов І. В., Жарук Л. В., Шелест Л. С. Організація заготівельі збуту продукції вівчарства в умовах дрібнотоварного її виробництва // Економіка АПК. - 2006. - №9. - С. 17-22

16. Коновалов І. В., Федосюк М. Д., Бриндя Т. В. Економічна ефективність розвитку вівчарства в особистих селянських господарствах Закарпаття. - Вісник аграрної науки. - 2006. - №8. - С. 69-73

17. Лазаревич А. П., Радченко В. А. Актуальные проблемы возрождения крымского овцеводства. // Економіка АПК. - 2006. - №5. - С. 49-55

18. ФАО (www. fao.org)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.