Вирощування поросят-сисунів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вирощування поросят-сисунів

Мета заняття: вивчити біологічні особливості поросят-сисунів, їх живлення і травлення та потребу в поживних речовинах в різні періоди росту (подекадно). Вивчити питому вагу молока свиноматки у забезпеченні поросят-сисунів поживними речовинами та необхідний рівень поживності підгодівлі поросят-сисунів у різні періоди росту. Набути навики складання схем підгодівлі поросят-сисунів, ознайомитися з інгредієнтами та рецептами комбікормів для поросят-сисунів.

Матеріальне забезпечення

1. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини / В.І. Герасимов, Л.М. Цицюрський, І.М. Домашенко, Г.С. Походня; За ред. В.І. Герасимова. - К.: Урожай , 1995. - 176 с.

2. Підручник Свинарство і технологія виробництва свинини. / В.І. Герасимов, В.П. Рибалко, Л.М. Цицюрський та ін. - К.: Урожай, 2003. - 445 с.

3. Обчислювальна техніка, довідкова література з годівлі с.-г. тварин.

Зміст та методика виконання завдань:

Незалежно від технології виробництва свинини система вирощування поросят - сисунів - один із найважливіших технологічних процесів виробництва, від якого залежать всі кінцеві зоотехнічні і економічні показники галузі.

Вся технологія вирощування поросят ґрунтується перш за все на знанні біологічних особливостей їх організму, які оператор повинен враховувати у своїй роботі при виконанні технологічних операцій. Поросята мають високий рівень обміну речовин і енергії. За короткий період життя (26-30 днів) їх організм терпить значні зміни, в результаті яких поросята, живлячись в перші дні після народження не тільки материнським молоком стають здатними використовувати поживні речовини різних кормів, поросята швидко ростуть і розвиваються.

В перший тиждень життя поросят відбувається процес пристосування до умов існування поза утробою матері. Це найбільш критична з точки зору виживання поросят фаза в розвитку організму, яка характеризує не стабільність головних функцій, поки може відбуватися деяке зниження живої маси і кількості води в організмі на 5-7%. Саме на перший тиждень припадає до 70% загибелі поросят за підсисний період. Починаючи з 7-10 денного віку і протягом всього підсосного періоду спостерігається самий великий відносний ріст поросят, який супроводжується подальшою перебудовою організму. За цей період жива маса поросят збільшується до 5,0-7,5 кг в місячному віці і до 12-22кг в 2 місячному віці.

Виходячи з біологічних особливостей поросят можна виділити найбільш відповідальні (критичні) 4 періоди їх вирощування:

успіх вирощування і висока збереженість поросят визначається в основному в перші 2-3 доби після народження. Враховуючи недостатність механізму терморегуляції необхідно приділяти увагу температурному режиму вирощування поросят сисунів. Тваринам організовують локальний (місцевий обігрів);

на 5-7 добу внаслідок дефіциту заліза в молоці матері у сисунів починає розвиватися анемія. Для нормального розвитку потреба новонароджених поросят складає 7-10 мг заліза, а з молоком матері надходить 1мг. Розвиток анемії у поросят починається з 3 денного віку і особливо тяжко протікає зимою і весною. Для профілактики анемії в 2-3 денному віці вводять залізовмісні препарати (фероглюкін, феродекс і ін. повторно в 3 -х недільному віці).

наступний критичний період вирощування поросят наступає на 14-21 день життя і пов'язаний з послабленням пасивного імунітету. У тварин спостерігається загальне послаблення організму і резистентності, в крові знижується гемоглобін та еритроцити;

критичний період обумовлений відлученням поросят, залежить від віку відлучення, внаслідок чого вони лишаються материнського молока і повністю переходять на рослинні і інші корми. До цього часу поросят необхідно привчити до підкормок.

У тілі новонароджених поросят міститься до 82% води, 14% білку, 2% жиру і 3% золи. У них ще погано розвинені системи терморегуляції, кровотворення і травлення, що значно ускладнює їх вирощування.

Терморегуляція

Із-за високого вмісту води в організмі новонароджених поросят і майже повної відсутності волосяного покриву і підшкірного жиру, які затримують виділення тепла, температура тіла у них швидко знижується. Організм поросят переохолоджується, порушуються функції внутрішніх органів і систем, що приводить новонароджених до загибелі. Також потрібно враховувати, що поросята протягом 16-19 годин на добу відпочивають лежачи на підлозі. При великій різниці температури тіла і підлоги переохолодження посилюється. Тому температуру в зоні відпочинку регулюють в залежності від віку поросят .

Після народження оптимальною буде для поросят температура +30, +33⁰С, а мінімальною - +280С, свиноматкам підсисним температура не повинна перевищувати 18-21⁰С, щоб зберігалася їх молочність. Тому сисунам облаштовують окремі станочки, площею 2 м² з локальним обігрівом.

Нормальна температура тіла у поросят 38,5-39⁰С. Така температура у поросят живою масою 1 кг формується лише через добу після народження, а у поросят живою масою 1,5 кг нормальна температура у сприятливих умовах досягає норми за 90 хвилин після народження.

При низькій температурі і вологості у приміщеннях температура тіла поросяти знижується, що веде до порушення роботи внутрішніх органів, диспепсії та загибелі поросят від переохолодження. Мінімальною критичною температурою поросят є 34⁰С, а у дорослих свиней вона значно нижча.

Поросята-сисуни потребують тепла, особливо у два перших тижні життя, так як більш удосконалена терморегуляція у розвинених поросят формується за 10-15 днів, а у дрібних за 25-27 діб життя.

Недосконалість терморегуляції у першу декаду життя є однією з основних причин низької їх природної резистентності. Разом з відсутністю антитіл в їх крові при народженні це стає причиною значної загибелі сисунів у першу декаду - третина їх гине від переохолодження. До 80% поросят, які гинуть до відлучення - гинуть протягом першої декади.

Формування імунітету поросят

В порівнянні з дорослими тваринами кров новонароджених поросят не забезпечує захисні функції організму. В їх крові майже відсутня гамммаглобулінова фракція білку, яка входить в склад імунних тіл, що захищають організм від різних захворювань, і значно менше лейкоцитів. В результаті організм поросяти в перші дні життя майже не захищений від різних захворювань. З віком кількість гемоглобіну в крові поросят і її бактерицидні властивості підвищуються.

З молозивом поросята одержують до 30 г білка, який на 45-50% складається з гамма - глобулінів. Білки молозива у перші 20-36 годин життя поросяти не розщеплюються у шлунку, а разом з імунними тілами матері всмоктуються в тонкому відділі кишечнику і надходять у кров (явище піноцитозу) це забезпечує створення колострального (молозивного) імунітету протягом першого місяця життя, коли в них самостійно починають вироблятися власні антитіла.

Найбільш висока концентрація імуноглобулінів спостерігається у перших порціях молозива, тому дня набуття пасивного імунітету важливо, щоб поросята зразу після народження, не пізніше як через 2 години одержали молозиво в достатній кількості.

Вікова ахлоргідрія

Доведено, що в шлунковому соці поросят до 21-денного віку не виробляється соляна кислота, без якої ферменти шлункового соку (пепсин, химозин і ліпаза) не активізуються і не функціонують. Такий шлунковий сік добре перетравлює молозиво, молоко, але має знижену здатність перетравлювати рослинні білки і зовсім не має бактерицидної властивості. Тому поросята схильні у цьому віці до шлунково-кишкових захворювань.

З ростом поросят змінюється склад шлункового соку. В ньому містяться необхідні ферменти для перетравлення білка (пепсин, камозин), жиру (ліпаза) але відсутня соляна кислота. Без неї ферменти погано перетравлюють білок рослинного походження. Соляна кислота і шлунковому соку поросят з'являється в кінці третього на початку четвертого тижня (20-30-й день) життя. У 3-місячних поросят її майже стільки, скільки у дорослих тварин (0,3-0,4%). Період коли в шлунковому соці поросят не має соляної кислоти називається періодом абсолютної ахлоргідрії.

Особливість травлення у поросят полягає в тому, що в тонких кишках активність -амілази (ферменту, що розщеплює крохмаль, глікоген і депотрини), а також ферментів мальтози і сахарози, що розщеплюють мальтозу і сахарозу, у поросят при народженні низька, в той час як лактози велика. З віком активність амілази, мальтази і сахарози збільшується, лактази знижується. Так, якщо у новонароджених поросят на 1кг живої маси за годину гідролізується лактози 5,9 г, сахарози - 0,006 г і мальтози - 0,32 г, у 5-тижневих - гідролізується, відповідно, 0,8 г, 1,34 г і 2,5 г.

У поросят до 3-тижневого віку активність пепсину (основного ферменту, що розщеплює рослинні білки) низька, що зумовлюється відсутністю або малою кількістю соляної кислоти. Вміст у шлунку таких органічних кислот, як молочної, оцтової і мурашиної у цей період перевищує вміст соляної, що й відіграє роль активізатора пепсину. Однак основну роль у процесах травлення протягом перших трьох тижнів у поросят відіграє сік підшлункової залози, що розщеплює білки до амінокислот, вуглеводи -до глюкози, і жири - до гліцерину та жирних кислот. Соляна кислота, крім травної, виконує ще і захисну функцію. Вона вбиває в шлунку поросят хвороботворні мікроорганізми, які потрапляють з кормами і водою.

Аліментарна анемія

Потреба поросят у мінеральних речовинах не задовольняється за рахунок молока свиноматок навіть у перший тиждень після опоросу. Кожне порося в перший тиждень життя щодоби одержує 0,9-1,7 гСа і0,8-1,4 гР тоді як нормами передбачено надходження їх в організм у декілька разів більше. Найчастіше у раціонах для поросят не вистачає заліза. Для нормального розвитку потрібно, щоб молодняк щодоби одержував 7-10 мг цього елементу, а з молоком матері надходить менше 1 мг.

Розвиток анемії у поросят починається з 3-добового віку і особливо важко проходить взимку і весною. У анемічних поросят порушуються обмінні процеси, що веде до відставання в рості, зниженню стійкості до хвороб, або і загибелі. Запас заліза, що входить у склад гемоглобіну, швидко зменшується з перших днів життя.

Щоб запобігти анемії викликаної дефіцитом заліза поросятам у 2-3 денному віці ін'єктують один з феродекстрованих препаратів: 2 мг фероглюкіну, 1,5 мг феродексу або 5 мг урзоферану.

Ефективним є також внутрім'язеве введення поросятам на третій день життя 2 мл мікроанеміну, але найкращих результатів в умовах свинарських комплексів досягають у тому разі коли разом із залізовмісними препаратами згодовують гранули, що містять залізо, мідь, кобальт, цинк, марганець і йод.

При відсутності цих препаратів для профілактики анемії застосовують розчин сірчанокислого заліза (2,5 г) і сірчанокислої міді (1 г) на 1 л води. Випоюють з розрахунку 10 мл розчину на одне порося на добу. Щоб у поросят не виник авітаміноз, їм ін'єктують також тривітамін по 1 мл на 5-6-й день життя, особливо в кінці зими і навесні. Пізніше вітаміни вводять до складу кормів.

Підгодівля поросят

Потреба в поживних речовинах поросят забезпечується за рахунок материнського молока протягом першої декади.

Але починаючи з 2-3-тижневого віку їх потреба в поживних речовинах збільшується і не може бути забезпечена лише за рахунок молока свиноматки. Тому поросята повинні поповнювати надходження поживних речовин з різноманітних кормів. Встановлено, що на 1кг приросту поросят витрачається поживних речовин материнського молока за першу декаду -100%, другу - 82,5%, третю - 54,9, четверту - 37,3%, п'яту - 24,9% і за шосту лише 14,8%, а решта за рахунок підгодівлі. Це свідчить про те, що підгодівля поросят має виключно важливе значення для одержання міцних добре розвинених поросят.

Фізіологічна потреба поросят і енергії в першу декаду життя задовольняється за рахунок материнського молока. З 2-ї декади поросят необхідно підгодовувати додатково. Кормові суміші повинні притягувати поросят своїм смаком і запахом, бути легко перетравними і високопоживними.

При недостатній кількості енергії в раціоні ріст поросят сповільнюється, вони стають в'ялими, худнуть тому, що запаси жиру в тілі використовуються, як джерело енергії для забезпечення життя. При знижені вмісту енергії (і білку в раціоні) поросята поїдають більше корму та використовують білок, як джерело енергії.

Нестача протеїну в раціоні поросят як в кількісному, так і в якісному відношенні приводить до затримки росту, порушення діяльності організму. Надлишок протеїну в подальшому також не бажаний, в цьому випадку зменшується ефективність використання азоту, він виводиться із організму з сечею. порося свиноматка комбікорм

Поросята-сисуни потребують 10 незамінних амінокислот, але особливо чутливі до дефіциту трьох критичних: лізину, метіоніну + цистину, триптофану. Тому кількість амінокислот в раціоні поросят необхідно контролювати і балансувати за рахунок різних кормів. Починаючи з кінця другої декади поросята не можуть забезпечити свою потребу в амінокислотах за рахунок молока свиноматки і потребують додаткового надходження їх за рахунок підгодівлі.

Легкоперетравні вуглеводи в організмі поросят не тільки джерело енергії для здійснення життєвих функцій, але і структурний клітковий матеріал. Оскільки поросята в ранньому віці не можуть ефективно використовувати сахарозу, як джерело енергії, то кількість цукру в раціоні не повинна переважати 2-3г на 1кг живої маси. В цьому віці поросятам краще давати глюкозу, фруктозу, крохмаль, а цукор застосовувати для поліпшення смакових якостей кормосумішок, щоб поросята швидше привчилися до поїдання корму.

При досягненні поросятам двох, або 3-тижневого віку їх ферментативні системи травлення можуть переробляти крохмаль хлібних злаків більш ефективно. В цьому віці поросят можна годувати раціонами з перевагою крохмальних кормів.

Вміст клітковини в раціонах поросят також необхідно контролювати. Залежно від віку рівень клітковини повинен становити від 0 до 2-3% сухої речовини раціону.

Важливе місце в годівлі поросят мають жири, вини входять як обов'язкові компоненти в склад протоплазми і приймають безпосередню участь в внутрішньоутробному обміні речовин. частина жирних кислот не може синтезуватися в організмі поросят, тому вони рахуються незамінними і повинні надходити з кормом. Жири є носіями жиророзчинних вітамінів.

Для нормального росту і розвитку поросята потребують необхідну кількість мінеральних речовин. Із макроелементів всього в раціонах поросят може не вистачати - кальцію, фосфору, натрію, хлору; із мікроелементів _ заліза, міді, цинку і йоду. Кожний з цих елементів відіграє виключно важливу роль в обміні речовин, рості кістяка, сприяє нормальному росту і розвитку поросят.

В зв'язку з цим рівень мінеральних речовин в раціоні необхідно контролювати і в випадку дефіциту балансувати за рахунок набору кормів, мінеральних добавок і префіксів.

Вітаміни підвищують стійкість організму проти різних захворювань, нормалізують обмін речовин, сприяють поліпшенню використання поживних речовин корму. Вітамін А поросята отримують в перші дні життя з молоком та молозивом, а пізніше він синтезується в стінках тонких кишок із каротину, який міститься в кормах. Вітамін Д синтезується в шкірі поросят при ультрафіолетовому опроміненні.

Поросята починають вживати воду в перший і другий дні після народження. На протязі першого тижня їм потрібно 190г води на 1кг маси тіла в день. Бажано, щоб у поросят був вільний доступ до води, особливо це необхідно враховувати при годівлі їх сухими раціонами.

Ідеальним кормом поросят після народження є материнське молоко, в якому містяться всі основні елементи живлення. Відразу після народження поросят молозиво в перші 3 доби забезпечує їх організм антитілами протягом п'яти послідуючих тижнів. Молоко і молозиво засвоюється організмом поросят на 98%.

Підгодовувати поросят починають з 5-7-го дня. З цією метою в підгодівельних стійлах ставлять чавунні сковорідки, або малі коритця висотою не більше 10 см, в які наливають до 0,5 л незбираного теплого коров'ячого молока. Якщо поросята не підходять до них, то слід занурити рильця двох або трьох найбільших з них. Після цього вони самі починають їсти підгодівлю і цим привчають інших. Після поїдання молока годівниці протирають і в них засипають 200-300г смаженого ячменю.

Поїдаючи тверді смажені зерна поросята привчаються жувати корм, що сприяє розвитку зубів, жуйних м'язів і секреторної діяльності слинних залоз, та всіх залоз шлунково-кишкового тракту, що зменшує період ахлоргідрії. Приблизно з 8-10 денного віку поросятам дають стартерні комбікорми, які збалансовані за всіма елементами живлення. В їх склад включають ячмінну, кукурудзяну, вівсяну, горохову дерть, а також пшеничні висівки.

При відсутності в господарстві спеціальних комбікормів поросят підгодовують кашею. Для цього ячмінну дерть або просіяну вівсяну варять на молочних відвійках і починаючи з 5-6-го дня життя дають поросятам. З 9-10 денного віку їх починають привчати до поїдання сухих концентратів.

Згодовувати нетрадиційні активні домішки в раціонах поросят від 0 до 2 місячного віку, сухий концентрат синьозеленої водорості - вміст протеїну в сухому концентраті - 40-60%, жиру 0,5-0,6%, безазотисних екстрактивних речовин - 10-12%, мінеральних 30-35%.

Концентровані корми молодняку дають у вигляді розсипної каші, як сиропами, так і запареними, комбікорми як правило сиропами, а розсипні - зволоженими. Через 20-30 хвилин в годівниці з вологими кормами доливають молочні корми. Для запобігання захворювань шлункового тракту рекомендується годувати поросят в перші 4-12 днів після народження відваром насіння льону. Він має бактерицидні властивості, діє обволікаюче, приємний на смак, поросята його охоче поїдають.

В 1корм.од. підгодівлі повинно бути 120-140 г перетравного протеїну. При нестачі протеїну розвиток поросят сповільнюється. До 30-денного віку поросята повинні з'їдати за добу 300-400 г суміші концентрованих кормів, у 2-місячному віці до 800 г.

З 10-12 денного віку поросят привчають до поїдання соковитих кормів: червоної моркви, кормових та напівцукрових буряків, а також комбінованого силосу доброї якості. При ранній підгодівлі стежать за тим, щоб молодняк не з'їдав багато кормів. Це може призвести до шлункових захворювань. За парші місяці життя, крім материнського молока кожне порося повинно додатково одержати 25-30 корм. од. підгодівлі.

Застосування смакових і ароматичних добавок є одним із засобів цілеспрямованого впливу на рівень споживання і активізацію ферментної системи травного тракту поросят у ранньому віці. За рубежем смакові і ароматичні речовини давно додають в комбікорми. У нас додають цукор до 5% за масою і підсмажений розмелений ячмінь. Автори пропонують синтетичні речовини мальтол - 10 г на 100 кг комбікорму - солодкий спецпрепарат, що дає запах риби.

Корми, які використовують для годівлі поросят, слід належно готувати до згодовування. Зернові корми подрібнюють до розміру часток 0,8-1,0 мм. Горох, сою, кукурудзу та пшеницю перед введенням у комбікорм бажано екструдувати, а ячмінь і овес обов'язково очистити від плівок.

Коренеплоди, зелені корми подрібнюють до розміру часток 0,5-1,0 см. Картоплю пропарюють або варять. Краще всі корми змішувати і згодовувати зволоженеми (співвідношення корму і води 1:1,3-1,5). На комплексах поросятам згодовують комбікорми у сухому вигляді.

Привчати поросят до поїдання кормів необхідно за відповідними схемами, що враховують вікові анатомо-функціональні особливості шлунково-кишкового тракту, а також залежно від мети вирощування для ремонту стада або відгодівлі (таблиця 1).

Таблиця 1

Орієнтовна схема підгодівлі поросят-сисунів, г за добу на порося

Примітка: * жива маса поросят при відлученні повинна складати 16-18 кг.

** для підгодівлі поросят рекомендуємо кормосуміш наступного складу, в % до маси: ячмінь - 44, пшениця - 20, овес без плівок - 15, горох - 11, макуха соняшникова - 5, кормові дріжджі - 3, крейда - 2. На 1 кг такої кормосуміші повинно припадати 130-150 г протеїну.

Технологічні прийоми при вирощуванні поросят

Період - Робота

Народження поросят - Вивільнити ніс рот поросяти від слизу, витирати порося мішковиною;

- Відрізати на відстані 4-5 см від черевця пуповину, обробити 10%-ним розчином йоду;

- Покласти порося до джерела тепла, де температура + 28-30^оС.

Через 1-2 години Зрізати щипцями поросятам голчаті зуби (8 зубів по 2 зверху і знизу з кожної сторони) і підсадити їх під свиноматку.

2-й день Ввести залізовмісні сполуки для профілактики анемії (фероглюкін).

3-й день Поставити коритце з водою (температура +22-30⁰С).

5-й день Поставити коритце з крейдою, червоною глиною, деревним вугіллям і смаженим ячменем, свіжим коров'ячим молоком.

7-й день Поставити коритце з сумішкою концентратів (помел - 0,8-1 мм), спеціальним комбікормом чи ячмінною кашею, в окреме відділення налити свіже молоко, чи збиране молоко.

15-18 день Повторно ввести залізовмісні сполуки (фероглюкін чи феродекс).

20-22-й день Поступово вводити в підгодівлю соковиті чи зелені корми.

До 60-го дня Проводити підгодівлю поросят за схемою.

Завдання 1. Вивчити і коротко записати в робочий зошит умови проведення опоросів та прийоми обробки поросят після народження, їх біологічні особливості - терморегуляцію, створення імунітету, попередження анемії, вирівнювання гнізд та привчання поросят до сосків і закріплення за ними, технологічні прийоми при вирощуванні поросят-сисунів.

Завдання 2. Скласти план росту поросят-сисунів при різних рівнях їх підгодівлі. Визначити живу масу поросят в кінці кожної декади, загальний приріст за кожну декаду та 2 місяці - загальний і середньодобовий приріст (таблиця 2).

Таблиця 2

План росту поросят-сисунів

Завдання 3. Вивчити і коротко записати в робочий зошит особливості системи травлення поросят , характеристику лактації свиноматок та потребу поросят-сисунів у поживних речовинах (таблиця 3).

Таблиця 3

Потреба поросят-сисунів у поживних речовинах

Завдання 4. Розрахувати поживність комбікорму для підгодівлі поросят-сисунів (таблиця 4). Скласти схему підгодівлі поросят-сисунів для господарства в якому крім комбікорму (табл. 3) є ще такі корми для підгодівлі поросят: ячмінь-зерно для згодовування в смаженому вигляді молоко незбиране коров'яче та відвійки, буряк кормовий, трав'яне борошно люцерни. При складанні схеми підгодівлі користуватися таблицею 2 для визначення потреби поросят-сисунів у поживних речовинах. Схему підгодівлі скласти за формою - таблиця 4.5. Визначити загальну потребу поросяти в кормових одиницях для підгодівлі протягом 2-х міс.

Таблиця 4

Комбікорм для підгодівлі поросят-сисунів

Таблиця 5

Схема підгодівлі поросят-сисунів (на 1 гол. на добу)

Завдання 5. Визначити потребу господарства в натуральних кормах і кормових одиницях для підгодівлі поросят-сисунів, користуючись розробленою схемою підгодівлі поросят (табл. 4); якщо в господарстві є 210 основних свиноматок, від яких одержують 1,8 опоросів по 9 поросят кожний, а співвідношення основних і перевірюваних 1:1, на опорос перевірюваної свиноматки одержують 8 поросят (таблиця 6).

Таблиця 6

Розрахунок потреби господарства в кормах для підгодівлі поросят-сисунів

Питання для самоконтролю

1. Як підготовити до опоросу свиноматку, станок та інвентар?

2. Як необхідно обробити порося після народження?

3. Які бувають опороси, причини мертвонароджуваності у свиноматок, профілактика ММА?

4. Як формувати імунітет поросят?

5. Як попередити анемію у поросят?

6. Терморегуляція у поросят і локальний обігрів, обґрунтуйте його необхідність?

7. Які критичні періоди є при вирощуванні поросят-сисунів?

8. Як вирівнювати гнізда і привчати поросят до сосків?

9. Особливості лактації і молоковіддачі у свиноматок?

10. Особливості системи травлення поросят, ахлоргідрія?

11. Потреба поросят в поживних речовинах у різні вікові періоди, шляхи її забезпечення?

12. Основні корми для ранньої підгодівлі поросят, значення води, мінеральної підгодівлі та деревного вугілля при вирощуванні поросят?

13. Складання схеми підгодівлі поросят, строки введення окремих кормів, їх підготовка і об'єм даванки?

14. Підготовка свиноматок і поросят до відлучення?

Размещено на Allbest.ru