Проектування сівозмін, системи обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП "Зоря" с. Тамарине Снігурівського району Миколаївської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Природно-кліматичні відомості про господарство

1.1 Загальні відомості про господарство

1.2 Кліматичні умови

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

1.4 Земельні угіддя

2. Проектування сівозмін

2.1 Наукові основи сівозмін

2.2 Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін

2.3 Проектування сівозмін

2.4 Характеристика існуючих сівозмін господарства

2.5 Науково обґрунтована система сівозмін для господарства

2.6 Оцінка ефективності сівозмін

2.7 Освоєння нових сівозмін

3. Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні

4. Система захисту рослин від бур'янів у сівозміні

Висновки та пропозиції

Список літератури



ВСТУП

Землеробство - галузь сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує продуктами харчування, тваринництво-кормами, а ряд галузей переробної промисловості сировиною. Це дуже давня і складна сфера людської діяльності.

Як наукова дисципліна землеробство вивчає раціональні методи використання землі захисту її від ерозійних процесів, ефективне регулювання забезпечення вирощування сільськогосподарських культур факторами життя.

Визначальною складовою всієї системи землеробства є сівозміна. Саме на базі сівозміни розробляються й реалізуються системи обробітку ґрунту, застосування добрив та захисту культур від шкідників, хвороб і бур'янів. Крім того сівозміна відображає провідні напрямки господарської діяльності людини на землі, які забезпечують максимальний рівень рентабельності. В кожній ґрунтово-кліматичній зоні в структурі посівних площ найбільшу частину займають ті сільськогосподарські культури, для яких найбільш сприятливими є кліматичні умови.

Основними завданнями сучасного землеробства як галузі наукових знань є :

- підвищення ефективності використання в кожній ґрунтово-кліматичній зоні наявних агрометеорологічних ресурсів;

- розробка екологічно безпечних методів застосування сучасних факторів інтенсифікації;

- підвищення родючості ґрунту з уникненням розвитку ерозії та його забруднення;

- систематичне підвищення якості продукції землеробства і належне економічне обґрунтування всіх ланок системи землеробства.

Завданням курсової роботи є:

· визначення спеціалізації господарства, розробка структури посівних площ, системи сівозмін;

· проектування польової сівозміни, надання її наукового обґрунтування, скласти план переходу і освоєння нової сівозміни, надати агрономічну і економічну оцінку нової сівозміни;

· скласти мапу забур'яненості полів сівозміни, розробити заходи запобігання поширенню бур'янів і системи винищувальних заходів, визначити потребу в гербіцидах і скласти план їх використання;

· розробити систему обробітку ґрунту в полях нової сівозміни з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, забур'яненості полів і сучасних досягнень науки і передової практики.

Метою курсової роботи є розробка проекту обґрунтованої системи сівозмін, систем обробітку ґрунту та захисту вирощуваних культур від бур'янів в умовах господарства ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області.

За період виконання курсової роботи планую закріпити набуті теоретичні знання.



1. ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ ГОСПОДАРСТВА

1.1 Загальні відомості про господарство

Господарство ПСП «Зоря» Снігурівського району згідно агрокліматичного районування території Миколаївської області відноситься до центрального агрокліматичного району, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом.

Центральна садиба господарства ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області розташоване в селі Тамарино за 100 км південний захід від обласного центра м. Миколаєва і за 25 км від районного центра м.Снігурівка. Найближча залізнодорожня станція знаходиться в м. Снігурівка.

Адміністративна підпорядкованість господарства: райвиконкому; Кількість населених пунктів - 3;

Кількість відділків, бригад - 1;

Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових та олійних культур.

Експлікація земельних угідь представлена у таблиці 1.

Таблиця 1 - Розподіл земель між виробничими підрозділами або орендними колективами

Земельні угіддя	Всього по господарству	У тому числі по підрозділам
		1	2	3
Орної землі	6614,1	2514	3500	600,1
Сіножаті	-	-	-	-
Пасовища	134,7	-	-	134,7
Багаторічні насадження	104,4	-	-	104,4
Інші землі	128,4	-	-	128,4
Всього земель, в тому числі с.-г. угідь	7053,9	2514	3500	967,6
Кількість сівозмін, в т.ч. по типах і видах: 1. польова 2. кормова	2 1	1 -	1 -	- 1

1.2 Кліматичні умови

Господарство ПСП «Зоря» Снігурівського району згідно агрокліматичного районування території Миколаївської області відноситься до південного агрокліматичного району, який характеризується дуже теплим, посушливим кліматом. Господарство знаходиться в зоні Сухого Степу

Для нього характерне тривале, жарке, мало дощове літо; пізня коротка і тепла осінь; коротка мало снігова зима; рання, тепла та коротка весна.

За даними Снігурівської метеостанції, метеорологічні умови у зоні діяльності господарства характеризують показниками, які наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Метеорологічні умови в зоні діяльності господарства

Показник	Місяць	Сума за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Сума атмосферних опадів, мм	30	28	28	32	42	64	45	44	29	36	35	37	450
Середня температура повітря, оС	-4	-3,1	1,6	8,8	15,8	19,7	22,4	21,4	16,4	10	3,5	-1,5	9,2
Сума температур більше 5оС				264	754	1345	2039	2702	3194	3504			3500
Сума температур більше 10 оС				115	605	1196	1890	2553	3046	3218			3220
Строк настання перших осінніх заморозків	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1 декада	-	-	-
Строк останніх весняних заморозків	-	-	-	-	1 декада	-	-	-	-	-	-	-	-
Тривалість вегетаційного періоду	-	-	-	+	+	+	+	+	+	+	-	-	227
Гідротермічний коефіцієнт	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	0.7-0.8
Кількість днів зі сніговим покровом	16	12	4	-	-	-	-	-	-	-	-	14	46
Середня висота снігового покрову, см	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	6-8
Середні запаси продуктивної вологи в шарі 0-100см навесні	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	100 мм
Кількість днів з відносною вологістю 30% та менше	-	-	-	0,3	2,3	3,2	5,1	5,2	1,7	-	-	-	17,8

Дивлячись на наші дані, клімат має свої негативні риси, які несприятливі для вирощування сільськогосподарських культур: високі температури влітку, а іноді і весною, які сильно висушують ґрунт; суховії, які знижують врожайність і нерідко призводять до часткової загибелі посівів; сильні зимові вітри, що здувають, і без того незначний сніговий покрив з відкритих місць у балки; циклонні зливи влітку, що змивають родючий шар ґрунту і посилюють процеси ерозії на схилах балок.

Наведена характеристика основних кліматичних показників показує, що тепловий режим території розташування господарства дозволяє вирощувати більшість сільськогосподарських культур, включаючи і теплолюбні.

Лімітуючим фактором одержання стабільних високих врожаїв є вологозабезпеченість, тому всі агротехнічні, гідротехнічні і лісомеліоративні заходи повинні бути направленні на накопичення, збереження та раціональне використання вологи в ґрунті.

Для того щоб розрахувати ДМУ провідних сільськогосподарських культур треба скористатись формулою виходячи із запасів продуктивної вологи в метровому шарі, так як волога є лімітуючим фактором, і коефіцієнта водоспоживання культури:

У = (100*0,7*(Р+О))/Кв

Озима пшениця: У = (100*0,7*(100+137)/500= 33,2 ц/га.

Кукурудза на зерно: У = (100*0,7*(100+219)/400 = 55,8 ц/га.

Соняшник: У = (100*0,7*(100+191)/550 = 24,3 ц/га.

1.3 Характеристика ґрунтового покриву

Рельєф території господарства рівнинний, з невеликими пониженнями.

Ґрунтовий покрив господарства ПСП «Зоря» наведений у таблиці 3.

Характеристика основних ґрунтових відмін господарства ПСП «Зоря» наведена у таблиці 4.

Таблиця 3 - Ґрунтовий покрив господарства ПСП «Зоря»

№ п/п	Тип, підтип, агровиробнича група, ґрунтова відміна	Площа, га	Процент від площі землекористування
1	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті важкосуглинкові	2109,8	31,9
2	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті слабо змиті піщанисто-середньосуглинкові на лесовидних суглинках	1818,8	27,5
3	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті слабо змиті важко суглинкові на лесах	1203,7	18,2
4	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті середньо змиті середнбосуглинковими на лесовидних суглинках	185,1	2,8
5	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті середньо змиті важкосуглинкові на лесах	26,4	0,4
6	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті сильно змиті середньосугинкові на лесовидних суглинках	105,8	1,6
7	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті сильно змиті важкосуглинкові на лесах	846,6	12,8
8	Лучно-чорноземи намиті слабо солончакові середньо суглинкові на гумусованому делювії	119	1,8
9	Лучно-чорноземи намиті середньосулинкові на делювії	33	0,5
10	Чорноземи південні мало гумусні залишково-слабосолонцюваті вилугувані намиті важкосуглинкові на лесах	72,7	1,1
11	Лучно-болотні слабосолончакові легко глинисті на алювіально-делювіальних відкладах заплав низького рівня	19,8	0,3
12	Солончак хлорид ний важко суглинковий на гумусованому делювії	19,8	0,3
13	Виходи пісків	19,8	0,3
14	Виходи лесових порід	33	0,5

Таблиця 4 - Характеристика основних ґрунтів господарства ПСП «Зоря»

Показник	Ґрунтова відміна (№)
	1	2	3	4
Гумусовий горизонт, см	0-48	0-36	0-39	0-48
Вміст гумусу в шарі 0-30 см, %	2,9	3,1	3,0	2,9
Механічний склад	важко-суглинковий	важко-суглинковий	важко-суглинковий	важко-суглинковий
рН сольове	6,8	7	6,9	6,8
Коефіцієнт структурності 0-30 см шару ґрунту	1,5	1,4	1,3	1,5
Вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см, %	60,15	58,88	56,76	60,15
Щільність орного шару ґрунту, г/см3	1,23	1,22	1,18	1,23
Гідролітична кислотність, мг на 100г ґрунту	1,1	1,2	1,3	1,1
Сума вбирних основ, мг на 100г ґрунту	27,87	31,74	29,54	27,87
Вміст Р, мг/100г ґрунту	7,9	7,3	5,5	7,9
Вміст К, мг/100г ґрунту	17,9	18,5	15,6	17,9
Оцінка ґрунту по виду рухомих форм:
N	Низька	Низька	Низька	Низька
Р2О5	Середня	Середня	Середня	Середня
К2О	Висока	Висока	Висока	Висока
Бонітет, бал богара	56

2109,8 га найбільш родючих, не еродованих земель і добре окультурених ґрунтів доцільно використовувати для вирощування високо інтенсивних культур за звичайної агротехніки. На 50 га орних земель, менш родючих і окультурених, розташованих на схилах крутістю 1-3⁰, питому масу культур інтенсивного типу треба зменшити.

Ріллю зі слабо окультуреними, солонцюватими, середньоеродованими ґрунтами на схилах більше 3 градусів, не більше 40 га, використовують для організації зерно - трав'яних сівозмін.

Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на ґрунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка - відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4-5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості ґрунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.

1.4 Земельні угіддя

Таблиця 5 - Земельні угіддя господарства та їх трансформація

Назва угідь	Площа, га
	Існуюча	Вдосконалена
Загальна земельна площа	7053,9	7053,9
В т.ч. рілля	6614,1	6614,1
Всього с/г угідь	6755,7	6755,7
Лісосмуги	104,4	104,4
Інші землі	128,4	128,4

Трансформація земельних угідь не проводиться, тому що в цьому на даний момент немає необхідності.



2. ПРОЕКТУВАННЯ СІВОЗМІН

2.1 Наукові основи сівозмін

Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування с/г культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару - це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масову сівозміни - це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни пов'язані зі спеціалізацією господарства і планом на продаж с/г продукції.

Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця - це план розміщення культури і чистого пару на полях і рокам на період ротації.

Культури, які вирощуються на одному і тому самому полі не довше 8 років називають повторним, а понад 8 років беззмінними.

Монокультура - це або беззмінна культура, або культура, яка вирощується у сівозміні. Чергуючись лише з чистим паром.

Проміжна культура - культура, що вирощується в інтервалі часу, вільного від вирощування основної культури.

Сівозміни діляться на типи і види. Тип - визначається основним видом продукції, що вирощується в даній сівозміні ( польовій, кормовій, спеціальній ). Вид сівозміни визначається співвідношенням с/г культур і парів.

При повторному і беззмінному вирощуванні продуктивність с/г культур зменшується, що має ряд причин, з'ясування яких дає змогу встановити наукові основи сівозмін. Такі причини Д.М. Прянишников об'єднав у 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні та економічні.

Хімічні причини. Правильне чергування культур у сівозміні поліпшує живлення рослин зольними елементами і азотом. Наприклад, різні культури споживають з ґрунту поживні речовини у неоднаковому співвідношенні; після деяких культур у ґрунті залишається неоднакова кількість поживних речовин; інші культури споживають поживні речовини зі слаборозчинних сполук у ґрунті; бобові культури збагачують ґрунт азотом; при вирощуванні культур і сівозміні краще використовуються поживні речовини з добрив, що поліпшує загальні умови росту і розвитку рослин; для збільшення вмісту органічних речовин у ґрунті важливе значення мають кореневі і післязбиральні рештки рослин.

Фізичні причинимають значення на: вміст водотривких агрегатів, запаси вологи в ґрунті; кожна культура має певну ґрунтозахисну здатність - найбільшу багаторічні трави, озимі, найменшу - просапні, пар - не захищає ґрунт, деградація фізичних властивостей під просапними культурами.

Біологічні причини: зумовлюють чергування через різне відношення культур до бур'янів, шкідників та хвороб. Сівозміна має велике значення і для просторової ізомерії культур - запобігає перехресному запиленню і ураженню інфекціями та шкідниками.

Економічні причини. Сівозміна забезпечує більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищується ефективність всіх агротехнічних заходів.

Сівозміни дають змогу підвищити урожайність культур, а відповідно і збільшити прибутки господарства.

Попередниками в господарстві є: для озимої пшениці - чистий пар, кукурудза на силос, горох, зернобобові сумішки; для гороху - озимі зернові, ярий ячмінь, культури на зерно та силос; для кукурудзи на зерно та силос - ярий ячмінь; для соняшника - озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно.

Впровадження науково-обґрунтованих сівозмін в господарстві, ефективних для даної зони врахування ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних і технічних можливостей господарства, дає можливість збільшувати кількість та якість с/г культур, в продукції рослинництва, раціонально використовувати земельні угіддя господарств.

Залежно від реакції на повторне вирощування культури поділяються на такі групи:

1) дуже чутливі, урожайність яких у повторних посівах або при частому поверненні на попереднє місце у сівозміні різко знижується ( цукрові буряки, льон-довгунець, соняшник );

2) середньо чутливі, урожайність яких при повторному вирощуванні знижується мало і при науково обґрунтованій агротехніці їх можна вирощувати два роки підряд ( озимі зернові, овес, ячмінь );

3) мало чутливі, здатні забезпечувати досить високу врожайність впродовж кількох років при повторному вирощуванні ( бавовник, картопля, коноплі, кукурудза, рис ).

Щоб забезпечити кращимипопередниками (насамперед провідні культури), при розміщенні культури у сівозміні слід виходити з господарсько-економічних та природних умов.

Для озимих хлібів кращими попередниками є пари, зернобобові, кукурудза на силос. Крім того в зоні достатнього зволоження і на зрошенні високу продуктивність озимі хліби мають при їх розміщенні в сівозмінах по пласту багаторічних бобових трав, але при цьому важливим моментом є те, щоб ці трави були не старшими від 3 - 4 років використання, інакше ефект буде втрачено через значну забур'яненість вивідних полів з багаторічними травами.

Серед ярих зернових культур найвибагливішою до родючості ґрунту і його очищення від бур'янів є яра пшениця. На відміну від інших ярих зернових їй притаманні слабка кущистість і недостатній розвиток вторинної кореневої системи, тому вона може конкурувати навіть з більшістю мало річних бур'янів. З огляду на відзначені обставини кращими попередниками для ярих зернових є просапні культури, чисті від бур'янів. Однак з посиленням посушливості клімату часто, особливо під яру пшеницю доводиться відводити чисті пари. Цінними попередниками для ярих зернових є також зернобобові, які з одного боку заглушують бур'яни, а з іншого позитивно впливають на забезпечення ґрунту поживними речовинами.

Для просапних культур кращими попередниками є чисті від бур'янів просапні. Разом з тим, цілком можливо розміщувати їх і після озимих та ярих зернових.

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацію господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Впровадження науково-обґрунтованих сівозмін у господарстві ефективне для даної зони з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей рослин, економічних можливостей господарства, дає змогу підвищувати кількість та якість сільськогосподарських культур, раціонально використовувати продукцію рослинництва та земельні угіддя господарства.

Посівна площа Миколаївської області становить 4,6 % від загальної посівної площі України. Урожайність основних с/г культур складала: озимої пшениці 42,2ц/г, ярового ячменю 20ц/г, соняшнику 15ц/г, цукрових буряків 180ц/г кукурудзи на силос 10ц/г.

2.2 Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін

Основою проектування і удосконалення сівозмін є структура посівних площ. При визначенні структури посівних площ враховують ґрунтово-кліматичні умови, які обумовлюють можливості вирощування тих чи інших культур, спеціалізацією господарства, потребу в забезпеченості суміжних галузей виробництва.

Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах наведений у таблиці 6

Таблиця 6 - Структура посівних площ і розподіл культур по сівозмінах

Культури	Існуюча	Перспективна	Перспективна структура по сівозмінах
	площа, га	%	площа, га	%	польова № 1	польова № 2	кормова № 3
					площа, га	%	площа, га	%	площа, га	%
Земля в обробітку	6614,1	100	6614,1	100	3121,8	47,2	2837,4	42,9	654,7	9,9
Чисті пари	740,7	11,2	740,7	11,2	383,6	5,8	357,1	5,4	-	-
Зернові - всього в т.ч. озимі	4014,6	60,7	4451,2	67,3	2354,5	35,6	1772,5	26,8	324	4,9
з них: пшениця	2083,4	31,5	2451,8	37,07	1170,6	17,7	1060,8	16,04	224,8	3,4
в т.ч. ярі	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Кукурудза	747,3	11,3	390,2	5,9	390,2	5,9	-	-	-	-
Ячмінь	853,2	12,9	853,2	12,9	390,2	5,9	357,1	5,4	105,8	1,6
зернобобові:	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
з них соя	357,1	5,4	747,3	11,3	390,2	5,9	357,1	5,4	-	-
Технічні культури всього	1130,9	17,1	740,7	11,2	390,2	5,9	357,1	5,4	-	-
в т.ч. цукрові буряки	357,1	5,9	-	-	-	-	-	-	-	-
олійні культури - всього:	740,7	11,2	747,3	11,3	390,2	5,9	357,1	5,4	-	-
в т.ч. соняшник	740,7	11,2	747,3	11,3	390,2	5,9	357,1	5,4	-	-
Кормові - всього	720,9	10,9	674,6	10,2	-	-	-	-	-	-
з них: кукурудза на силос	112,4	1,7	105,8	1,6	-	-	-	-	105,8	1,6
багаторічні трави - всього	608,4	9,2	568,8	8,6	-	-	350,5	5,3	218,2	3,3
з них: люцерна	218,2	3,3	218,2	3,3	-	-	-	-	218,2	3,3
Еспарцет	390,2	5,9	218,2	5,3	-	-	218,2	5,3	-	-

Перспективна структура посівних площ складена з урахуванням сучасних умов ринкової економіки, запропоновано вирощувати більш рентабельні культури. Також нова структура дозволяє упровадити більш удосконалену сівозміну.

2.3. Проектування сівозмін

Після встановлення з економічним і агротехнічним обґрунтуванням структури посівних площ визначають кількісні характеристики сівозмін, виходячи з дотримання таких принципів:

- кожна культура чи група культур, подібних за біологією та агротехнікою повинні займати одне чи кілька цілих полів зі зведенням до мінімуму кількості збірних полів.

- форма і розміри поля повинні задовольняти вимогам механізованих робіт;

- допустиме відхилення за площею між полями в межах 5%, а в окремих випадках - до 10%;

- кількість полів - визначається як частка від ділення сівозмінної площі на середній розмір поля. При цьому звертається увага на дотримання рекомендованих строків повернення культур на попереднє місце. Слід зауважити, що при удосконаленні старої сівозміни середній розмір поля і кількість полів є постійними елементами, і в новій сівозміні не змінюються.

- схема чергування культур у сівозміні на складається керуючись науковими принципами її побудови.

- при розміщенні озимих культур по попередниках важливо проаналізувати практичний досвід господарства, привести відповідні результати і дані наукових установ.

-

2.4 Характеристика існуючих сівозмін господарства

За станом на 2015 рік у господарстві діють такі сівозміни.

Польова сівозміна №1 (існуюча)

№ поля	Культура	Площа, га	Структура, %
1	Чорний пар	383,7	12,3
2	Озима пшениця	393,1	12,6
3	Цукрові буряки	390	12,5
4	Ярий ячмінь з підсівом еспарцету	393,1	12,6
5	Еспарцет	390	12,5
6	Озима пшениця	393,1	12,6
7	Кукурудза на зерно	390	12,5
8	Соняшник	386,8	12,4

Загальна площа сівозміни 3121,8 га. Середній розмір поля 390,2 га

Польова сівозміна №2 (існуюча)

№ поля	Культура	Площа, га	Структура, %
1	Чорний пар	356,5	12,6
2	Озима пшениця	353,7	12,5
3	Кукурудза на зерно	356,5	12,6
4	Ярий ячмінь	350,9	12,4
5	Соя	353,7	12,5
6	Озима пшениця	356,6	12,6
7	Озима пшениця	350,9	12,4
8	Соняшник	353,7	12,5

Загальна площа сівозміни 2837,4 га. Середній розмір поля 354,6 га

Кормова сівозміна №3 (існуюча)

№ поля	Культура	Площа, га	Структура, %
1	Еспарцет	107,9	16,6
2	Еспарцет	109,8	16,9
3	Озима пшениця	107,9	16,6
4	Кукурудза на силос	106,6	16,4
5	Озима пшениця	109,8	16,9
6	Ярий ячмінь + еспарцет	107,9	16,6

Загальна площа сівозміни 654,7 га. Середній розмір поля 109,1 га



2.5 Науково обґрунтована система сівозмін для господарства

Польова сівозміна №1 (вдосконалена)

№ поля	Культура	Площа, га	Структура, %
1	Чорний пар	383,7	12,3
2	Озима пшениця	393,1	12,6
3	Озима пшениця	390	12,5
4	Кукурудза на зерно	393,1	12,6
5	Ярий ячмінь	390	12,5
6	Соя	393,1	12,6
7	Озима пшениця	390	12,5
8	Соняшник	386,8	12,4

Загальна площа сівозміни 3121,8 га. Середній розмір поля 390,2 га

Польова сівозміна №2 (вдосконалена)

№ поля	Культура	Площа, га	Структура, %
1	Чорний пар	356,5	12,6
2	Озима пшениця	353,7	12,5
3	Кукурудза на зерно	356,5	12,6
4	Соя	350,9	12,4
5	Озима пшениця	353,7	12,5
6	Кукурудза на силос	356,5	12,6
7	Озима пшениця	350,9	12,4
8	Соняшник	353,7	12,5

Загальна площа сівозміни 2837,4 га. Середній розмір поля 354,6 га

Кормова сівозміна №3 (вдосконалена)

№ поля	Культура	Площа, га	Структура, %
1	Еспарцет	107,9	16,6
2	Еспарцет	109,8	16,9
3	Озима пшениця	107,9	16,6
4	Кормовий буряк	106,6	16,4
5	Кукурудза на силос	109,8	16,9
6	Ярий ячмінь+еспарцет	107,9	16,6

Загальна площа сівозміни 654,7 га. Середній розмір поля 109,1 га

Характеризуючи освоєну в господарстві систему сівозмін варто відзначити в першу чергу такі їх особливості як висока насиченість посівами озимої пшениці та соняшника, що з точки зору підтримання сприятливого фітосанітарного стану ґрунту є явищем негативним і виправдане лише у зв'язку з особливостями попиту на ринку рослинницької продукції. Відзначені недоліки необхідно усунути, хоча, зважаючи на економічні умови виникає необхідність з багатьма недоліками ще деякий час миритись.

Існуючі сівозміни достатньо насичені інтенсивними культурами, але застарілі, складені без врахувань сучасного технічного прогресу: наявність великої кількості нової техніки, нові гербіциди, інсектициди, нові технології обробітку ґрунту. Тому їх вдосконалення є одним з найактуальніших питань.

Запровадження нової системи сівозмін приведе до повної зміни в структурі посівних площ.

2.6 Оцінка ефективності сівозмін

Порівняльна ефективність існуючої та нової сівозміни наведена у таблиці 7

Таблиця 7 - Порівняльна ефективність існуючої та нової сівозміни

№ поля	Культура	Площа, га	Ресурсна вр-ть, ц/га	Валовий збір, т	Збір корм. одиниць,т	Вміст енергії в урожаї, МДж
				Осн. продукції	Поб. продукції	Осн. продукції	Поб. продукції
Існуюча сівозміна
1	Чорний пар	383,7	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	393,1	37,8	14859,18	22288,77	17533,83	5572,19	243690,55
3	Цукрові буряки	390	22,4	8736	3494,4	2096,64	698,8	5451,26
4	Ячмінь з підсівом еспарцету	393,1	61,6	24214,96	26636,45	27605,05	8790,02	452722,82
5	Еспарцет на сіно	390	-	-	-	-	-	-
6	Озима пшениця	393,1	30,24	11887,34	17831,01	14027,06	4636,06	230043,78
7	Кукурудза на зерно	390	23,52	9172,8	11924,64	12108,09	4531,36	182832,15
8	Соняшник	386,8	11,76	4548,76	5458,51	3866,44	3002,18	65502,14
Всього по сівозміні	3119,8	-	73419,04	-	77237,11	27230,67	1180242,6
В середньому на 1га сівозмінної площі	-	23,53	-	24,75	8,72	378,30
Нова сівозміна
1	Чорний пар	383,7	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	393,1	37,8	14859,18	22288,77	17533,83	5572,19	243690,55
3	Озима пшениця	390	20,16	7862,4	11793,6	9277,63	2948,4	128943,36
4	Кукурудза на зерно	393,1	23,52	9245,71	12019,42	12204,33	4565,37	139610,22
5	Ярий ячмінь	390	21,28	8299,2	9129,12	9461,08	3012,60	136106,88
6	Соя	393,1	14	5503,4	7704,76	7154,42	2927,80	99611,54
7	Озима пшениця	390	30,24	11793,6	17690,4	139165,44	4422,6	193415,04
8	Соняшник	386,8	11,76	4548,76	5458,51	3866,44	3002,18	65502,14
Всього по сівозміні	3119,8	-	62112,25	-	73414,17	26453,14	870773,51
В середньому на 1га сівозмінної площі	-	19,9	-	25,53	8,47	279,11

Істотні зміни у схемі нової сівозміни призведуть до деяких позитивних змін. Аналізуючи вищевказані дані, можна зробити обґрунтований висновок, що за усіма показниками нова сівозміна є набагато ефективніше попередньої. Валовий збір основної продукції збільшився на 11306,7 т, а збір кормової одиниці основної продукції зменшився на 3822,9 т. Щодо побічної продукції, вона також зросла на 1,36 т. Також ми бачимо, що вміст енергії в урожаї також збільшився на 309469,1 мДж. Ці данні зумовлені заміною деяких культур на більш рентабельні, що призведе до ефективнішого використання земельних площ. сівозміна земельний ґрунт бур'ян

2.7 Освоєння нових сівозмін

Таблиця 8 - План освоєння нової сівозміни

№	Площа, га	Попередній рік	Поточний рік	Перший рік переходу	Другий рік переходу
		Культура	S, га	Культура	S, га	Культура	S, га	Культура	S, га
1	383,7	Озима пшениця	383,7	Озима пшениця	383,7	Кукурудза на зерно	383,7	Ярий ячмінь	383,7
2	393,1	Кукурудза на силос	393,1	Озима пшениця	393,1	Озима пшениця	393,1	Соняшник	393,1
3	390	Кукурудза на зерно	390	Ярий ячмінь	390	Соя	390	Озима пшениця	390
4	393,1	Ярий ячмінь	393,1	Кукурудза на зерно	393,1	Ярий ячмінь	393,1	Соя	393,1
5	390	Соя	390	Озима пшениця	390	Соняшник	390	Чорний пар	390
6	393,1	Озима пшениця	393,1	Соняшник	393,1	Чорний пар	393,1	Озима пшениця	393,1
7	390	Соняшник	390	Чорний пар	390	Озима пшениця	390	Озима пшениця	390
8	386,8	Чорний пар	386,8	Озима пшениця	386,8	Озима пшениця	386,8	Кукурудза на зерно	386,8

Таблиця 9 - Ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни

№ поля	Схема чергування культур	Рік ротації
		1	2	3	4	5	6	7	8
1	Чорний пар	Ярий ячмінь	Соя	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
2	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Соя	Озима пшениця
3	Озима пшениця	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Соя
4	Кукурудза на зерно	Соя	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь
5	Ярий ячмінь	Чорний пар	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Соя	Озима пшениця	Соняшник
6	Соя	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Соя	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар
7	Озима пшениця	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Соя	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця
8	Соняшник	Кукурудза на зерно	Ярий ячмінь	Соя	Озима пшениця	Соняшник	Чорний пар	Озима пшениця	Озима пшениця

В даному підрозділі складено план освоєння сівозміни та ротаційна таблиця освоєної польової сівозміни. Для переходу до нової сівозміни необхідний період, на який складається план освоєння запропонованої сівозміни. На початку освоєння сівозміни культури групуються на полях і розміщуються всі культури згруповані на полях відповідно до схеми чергування культур у сівозміні.

У таблиці 8 складено план переходу до нової сівозміни, який здійснюється за 2 роки. Попередники у перехідному році кращі і доступні. А таблиця 9 нам представляє ротацію сівозміни, що дає уявлення про розміщення кожної культури на певному полі нової науково-обґрунтованої сівозміни господарства.

РОЗДІЛ 3. СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ

Система обробітку ґрунту - це сукупність науково обґрунтованих заходів обробітку ґрунту, які виконуються у певній послідовності для створення оптимальних умов росту рослин і отримання високих врожаїв у конкретних природних умовах.

Науково обґрунтована сукупність систем обробітку ґрунту для кожного поля сівозміни складає систему обробітку ґрунту в сівозміні. При сучасному обробітку ґрунту системи мають бути енерго- та ресурсозберігаючими, ґрунтозахисними, нероздільно пов'язаними з іншими елементами прогресивної технології вирощування сільськогосподарських культур.

Система обробітку ґрунту у полях сівозміни розробляється на рік освоєння з обов'язковим врахуванням вимог культур, які вирощуються, ґрунтово-кліматичних умов, а також в залежності від типу і ступеня забрудненості. Система обробітку ґрунту сівозміни представлена нижче у таблиці 10.

Таблиця 10 - Диференційована система обробітку ґрунту в запроектованій польовій сівозміні

№ п/п	Культура	Захід обробітку	Строк проведення	Глибина, см	Склад агрегату
					Марка трактору	Марка с/г машини або знаряддя
1	Чорний пар	Основний: Дискування (подрібнення пожнивних решток)	Після збору попередника.	6-8	Т-150К	ЛДГ-10
		Плоскорізний обробіток(Оптимізація будови ґрунту)	Після дискування	28-30	Т-150К	КПГ-2,2
		Передпосівний:Боронування (розпушення верхнього шару ґрунту, знищення бур'янів)	Рано навесні при достиганні ґрунту	3-4	ДТ-75	БЗСС-1,0
		Культивація (очищення верхнього шару ґрунту від бур'янів)	При черговій появі сходів бур'янів	12-14 8-10	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1,0 КПС-4
2	Озима пшениця	Передпосівний: Культивація (підготовка посівного шару, знищення бур'янів)	За 1 день до посіву (2 декада вересня)	5-6	ДТ-75	КПС-4+ БЗСС-1,0
		Сівба	3 декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: 1)Коткування (Прискорення появи сходів) 2)Боронування(розпушення ґрунту,знищення бур'янів)	1)Одразу після посіву 2)Рано навесні(до появи сходів)	- 3-4	МТЗ-80 МТЗ-80	3 ККШ-6 БЗСС-1,0
		Збір урожаю	1 декада липня	-	Дон-1500	-
3	Озима пшениця	Основний: 1) Дискування (знищення бур'янів) 2) Плоскорізний обробіток	Одразу після збору попередника При появі бур'янів	6-8 16-18 8-10	Т-150К ДТ-75 Т-150К	ЛДГ-10 КПГ-2,2 ЛДГ-10
		Передпосівний: Культивація (знищення бур'янів)	Перед сівбою	5-6	ДТ-75	КПС-4+ БЗСС-1,0
		Сівба	3 декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: 1)Коткування (Прискорення появи сходів) 2)Боронування(розпушення ґрунту,знищення бур'янів)	1)Одразу після посіву 2)Рано навесні	- 3-4	МТЗ-80 ДТ-75	3 ККШ-6 БЗСС-1,0
		Збір урожаю	1 декада липня	-	Дон-1500
4	Кукурудза на зерно	Основний: 1) Дискування у двох напрямках (знищення бур'янів)	Після збору попередника	6-8	Т-150К	ЛДГ-10
		2) Лемішне лущення	Після появи бур'янів	12-14	Т-150К	ПЛ-10-25
		3) Плоскорізний обробіток (оптимізація будови ґрунту)	У кінці вересня	25-27	Т-150К	КПГ-2,2
		Передпосівний: 1)Боронування (Вирівнювання ґрунту) 2) Культивація (підготовка посівного шару, знищення бур'янів)	Рано навесні 1) після боронування 2) перед сівбою в той самий день, для знищення бур'янів	3-4 8-10 6-8	ДТ-75 ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4 КПС-4
4	Кукурудза на зерно	Сівба	3 декада травня	6-8	МТЗ-80	СУПН-8
		Післяпосівний: 1)Боронування (знищення бур'янів) 2)Боронування 3) Міжрядні культивації (розпушення ґрунту, знищення бур'янів)	1) до появи сходів культури у фазі „білої ниточки” бур'янів 2 ) післі появи сходів 3)під час появи бур'янів або ущільнення ґрунту	3-4 3-4 8-10 6-8 4-6	ДТ-75 ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 БЗСС-1 КРН-5,6 + ЗОР-0,7
		Збір урожаю	3 декада вересня - 1 декада жовтня	-	Дон-1500	-
5	Ярий ячмінь	Основний: 1) Дискування у двох напрямах (подрібнення рослинних решток) 2) Плоскорізний обробіток(розпушення ґрунту)	1) після збирання попередника 2) після дискування	6-8 12-14	Т-150К Т-150К	ЛДГ-10 КПГ-2,2
		Передпосівний: 1) Боронування (вирівнювання ґрунту, закриття вологи) 2) Культивація (підготовка посівного шару)	1) рано навесні 2) перед сівбою	3-4 5-6	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4+ БЗСС-1
		Сівба	1 декада березня	5-6	МТЗ-80	СЗ-3,6
		Післяпосівний: 1) Коткування(прискорення сходів) 2) Боронування	1) Одразу після сівби 2) до появи сходів	- 3-4	МТЗ-80 Т-150К	3 ККШ-6 БЗСС-1, БП-0,6
		Збір урожаю	1 декада липня	-	Дон-1500	-
6	Соя	Основний: 1)Дискування у двох напрямах (знищення бур'янів,) 2)Лемішне лущення 3) Оранка (розпушення ґрунту)	1) одразу після збору попередника 2)При появі бур'янів 3) у кінці вересня	6-8 12-14 20-22	Т-150 Т-150К Т-150	ЛДГ-10 ПЛ-10-25 ПЛ-5-35
		Передпосівний: Боронування (закриття вологи) Культивація	За 3-4 дні перед сівбою Після боронування	3-4 6-8	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4
		Сівба	3 декада березня	6-8	МТЗ-80	СЗ-3,6
		Післяпосівний: Коткування (дружні сходи, підтягування вологи) Боронування (знищення бур'янів, розпушення ґрунту)	1)Одразу після посіву 2) після появи сходів	- 3-4	МТЗ-80 ДТ-75	3 ККШ-6 БЗСС-1
		Збір урожаю двохфазним способом	1 декада липня	-	ЖРБ-4,2, КЗУ Дон-1500	-
7	Озима пшениця	Основний: 1) Дискування (знищення бур'янів) 2) Культивації (1-2) (підготовка посівного шару, знищення бур'янів)	Одразу після збору попередника При появі бур'янів	8-10 6-8	Т-150К ДТ-75	ЛДГ-10 КРН-5,6 + ЗОР-0,7
		Передпосівний: Культивація (знищення бур'янів)	Перед сівбою	5-6	ДТ-75	КПС-4+ БЗСС
		Сівба	1 декада вересня	5-6	ДТ-75	СЗ-3,6
		Післяпосівний: 1)Коткування(дружні сходи, підтягування вологи) 2)Боронування(знищення бурянів)	1)Одразу після посіву, в той самий день (2 декада вересня) 2)Рано навесні	- 3-4	МТЗ-80 Т-150	3 ККШ-6 БЗСС-1
		Збір урожаю	1 декада липня	-	Дон-1500	-
8	Соняшник	Основний: 1) Дискування (знищення бур'янів) 2) Лемішне лущення 3) Оранка (оптимізація будови ґрунту)	1) одразу після збору попередника 2) при появі бур'янів 3) у кінці вересня	6-8 12-14 25-27	Т-150 ДТ-75 Т-150	ЛДГ-10 ПЛ-10-25 ПЛН-5-35
		Передпосівний: 1)Боронування (закриття вологи) 2) Культивація (підготовка посівного шару, знищення бур'янів) 3)Боронування	1) За 3-4 дні перед сівбою 2) перед посівом 3)до появи сходів	3-4 6-8 3-4	ДТ-75 ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КПС-4 БЗСС-1
		Сівба	2 декада квітня	6-8	МТЗ-80	СУПН-8
		Післяпосівний: Боронування (знищення бур'янів, закриття вологи) Культивація (розпушення ґрунту, знищення бур'янів)	1) до появи сходів 2) після появи сходів 3) При появі бур'янів	3-4 8-10 6-8 4-6	ДТ-75 ДТ-75	БЗСС-1 КРН-5,6
		Збір урожаю	2 декада вересня	-	Дон-1500 + ПСП-1,5	-

Таблиця 11 - Якісна оцінка основних заходів обробітку ґрунту та сівби культур

Назва заходу	Показники якості	Строк визначення
Лущення ґрунту (стерні)	1. Строк виконання 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Повнота підрізання бур'янів 0-1 шт/м2 4. Вирівняність поверхні 2-3 см 5. Ступінь загортання решток 2-3 шт/м2	Одночасно зі збиранням попередника
Оранка	1. Дотримання глибини ±1 см 2. Рівномірність глибини 3. Гребенистість 5-7 см 4. Брилуватість ‹ 10% 5. Вирівняність поля 2-3 см 6. Загортання рослинних решток і добрив 100%	Після проведення заходу через 2-3 дні
Безполицеве розпушування	1. Дотримання заданої глибини ±1 см 2. Збереження рослинних решток 2-3 шт/м2 3. Підрізання бур'янів 0-1 шт/м2 4. Рівномірність глибини розпушування 5. Брилуватість ‹ 10% 6. Повне перекриття суміжних проходів	Після проведення обробітку через одну добу
Щілювання зябу	1. Дотримання встановленої глибини ±1 см 2. Відхилення між стиковими щілинами ±15 см 3. Пошкодження рослин при щілюванні	Після виконання заходу через 2-3 дні
Ранньовесняне боронування	1. Термін виконання 2. Наявність грудок більше 5 см 3. Вирівняність поверхні (висота гребенів) 2-3 см 4. Руйнування ґрунтової кірки 5. Дотримання заданої глибини±1 см 6. Знищення проростків і сходів бур'янів 90-100 шт/м2	Після проведення заходу через одну добу
Передпосівна культивація	1.Строки і глибина обробітку ±1 см 2.Вирівняність поверхні 2-3 см 3.Кількість непідрізаних бур'янів 0 шт 4.Відсутність огріхів ‹1% 5.Створення оптимальних умов для якісного виконання сівби	Після проведення заходу через одну добу
Сівба	1. Глибина загортання насіння 5-7 см 2. Ширина стикового міжряддя ±2 см 3. Дотримання встановленої норми висіву 4. Рівномірність висіву насіння та його розподілу у рядках 94% 5. Прямолінійність рядків при посіві просапних культур 6. Засівання поворотних смуг	Після проведення заходу
Післяпосівне коткування	1. Оптимальне ущільнення ґрунту 2. Розпушування ґрунту 3. Вирівняність поверхні 2-3 см	Після проведення обробітку
До сходове боронування	1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення 80-90 % бур'янів 3. Повне збереження вирощуваної культури	Після проведення заходу через одну добу
Після сходове боронування	1. Руйнування ґрунтової кірки 2. Знищення не менше 85-90 % проростків та сходів бур'янів 3. Пошкодження чи присипання культури не більше 1 %	Після проведення заходу через одну добу
Міжрядний обробіток	1. Строки проведення 2. Дотримання заданої глибини ±1 см 3. Підрізування бур'янів 80-90% 4. Збереження культурних рослин 100%	Після проведення заходу через одну добу
Плоско різна культивація	1. Строки виконання 2. Глибина та рівномірність ±1 см 3. Знищення бур'янів 80-90% 4. Збереження вологи 80%	Після проведення заходу через одну добу

Даний підрозділ характеризує систему обробітку ґрунту у спроектованій польовій сівозміні. Таблиця 10 є планом проведення заходів обробітку ґрунту під кожну з культур польової сівозміни, який включає основний, передпосівний та післяпосівний обробіток.В таблиці для раціонального проведення обробітку заплановано строки їх виконання, глибина, яка відповідає агротехнічним вимогам та наявним у господарстві сільськогосподарським машинам.



РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА ЗАХИСТУ РОСЛИН ВІД БУР'ЯНІВ У СІВОЗМІНІ

Бур'яни у посівах с/г культур є одним з найвпливовіших факторів, що спричиняють до істотного зниження врожайності і якості вирощеної продукції. Бур'яни є більш стійкими до несприятливого впливу довкілля, ніж культурні рослини, а тому, формуючи вегетативну масу, вони погіршують умови існування культурних рослин, перехоплюючи від них світло, вологу, елементи живлення, виступають резерваціями збудників багатьох хвороб культурних рослин та притулком для зимівлі шкідників.

Тому важливо встановити якими бур'янами більше всього засмічуються кожна з вирощуваних культур. Враховуючи ці дані, пороги шкідливості бур'янів та наявності у господарстві засоби, слід розробити заходи ефективної боротьби з бур'янами у кожній сівозміні.

У першій польовій сівозміні господарства ПСП «Зоря» - середня ступінь забур'яненості посівів та ґрунту. Види бур'янів різні. Були виявлені переважно багаторічні бур'яни (берізка польова, молочай) їх кількість склала близько 1 шт. на 1 м².

На інших полях переважали малорічні бур'яни (щириця звичайна, лобода біла, суріпиця звичайна) у кількості близько 6-8 шт. на 1 м².

В господарстві поля найбільш засмічені такими бур'янами як осот рожевий та жовтий, берізка польова, лобода біла, щириця звичайна, пирій повзучий, мишій сизий, амброзія полинолиста, грицики, повитиця. Карантинних бур'янів немає. В цілому забур'яненість полів середня.

Інтегрована система захисту рослин від бур'янів у польовій сівозміні наведена у таблиці 12

Таблиця 12 - Інтегрована система захисту рослин від бур'янів у польовій сівозміні

№ п/п	Культури	Заходи боротьби та строк застосування
		фітоценотичні	біологічні	Механічні	хімічні	профілактичні
1	Пар чистий	-	Випуск трихограми	Оранка після збирання попередника, ранньовесняне боронування, культивації	-	Очищення лісосмуг від бур'янів, обкошування доріг, правильне зберігання гною
2	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	-	Передпосівна культивація на глибину 5 - 6 см	-	Очищення посівного матеріалу
3	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	-	Дискування - 8-10см після збору попередника; Оранка - 16-18 см при появі бур`янів; Культивації 1-2-після оранки 5-6 см	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
4	Кукурудза на зерно	своєчасний посів	-	Дискування -8-10 см після збору попередника; Лемішне лущення -поява бур`янів 12-14 см; Плоскорізний обробіток - 25-27 см кінець вересня; Боронування у 2 сліди - рано на весні; Культивація - після боронування та перед сівбою в той самий день; Боронування - до появи сходів культури, фаза білої ниточки бур`янів; Міжрядні культивації - під час появи сходів бур'янів;	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
5	Ярий ячмінь	Формування густоти стояння, своєчасний посів	-	Дискування - після збирання попередника; Оранка -після дискування 20-22см; Боронування-рано навесні Культивація-перед сівбою; Боронування -до появи сходів;	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
6	Соя	своєчасний посів	-	Дискування - одразу після збору попередника; Оранка -у кінці вересня 20-22 см; Боронування - за 3-4 дні перед сівбою; Культивація -після боронування Боронування - після появи сходів	Обприскування ґрунту препаратом Півот	Обкошування полезахисних смуг
7	Озима пшениця	Формування густоти стояння, своєчасний посів	Випуск трихограми	Дискування - 8-10см після збору попередника; Оранка - 16-18 см при появі бур`янів; Культивації 1-2-після оранки 5-6 см	Обприскування посівів препаратом Діален С	Обкошування полезахисних смуг, очищення посівного матеріалу
8	Соняшник	Формування оптимального стеблостою, своєчасний посів	Випуск мушки-фітомізи.	Дискування -одразу після збору попередника; Лемішне лущення - при появі бур'янів; Оранка - у кінці вересня 25-27 см; Боронування -за 3-4 дні перед сівбою; Культивація - 3 декада березня Культивація -перед посівом; Боронування - до появи сходів та після появи сходів; Культивація -при появі бур'янів.	Обприскування препаратом Треф лан 48% й негайне його загортання	Обкошування полезахисних смуг

Таблиця 13 - Застосування гербіцидів у польовій сівозміні

№	Культура	Площа, га	Назва гербіциду	Вміст діючої речовини, %	Рекомендована доза, кг/га	Загальна потреба, кг	Спосіб застосування
					д.р.	препарату
1	Пар чистий	383,7	-	-	-	-	-	-
2	Озима пшениця	393,1	-	-	-	-	-	-
3	Озима пшениця	390	Діален С	40	1,2	3	304,7	Обприскування весною
4	Кукурудза на зерно	393,1	Діален С	40	1,2	3	302,5	Обприскування посівів у фазі 3-5 листків
5	Ярий ячмінь	390	Діален С	40	1,2	3	300,3	Обприскування посівів весною
6	Соя	393,1	Півот	10	0,06	0,6	83,1	Обприскування ґрунту до висівання насіння
7	Озима пшениця	390	Діален С	40	1,2	3	302,5	Обприскування посівів весною
8	Соняшник	386,8	Треф-лан 48	48	1,68	3,5	481,3	Обприскування ґрунту

У боротьбі з бур'янами треба використовувати інтегровану систему захисту с. г культур. Найбільш ефективнішими є хімічні, механічні, профілактичні заходи захисту рослин. Механічні і хімічні заходи необхідно застосовувати в оптимальні строки і в оптимальній кількості, щоб зменшити дію на ґрунт і рослини так як механічний призводить до пересихання і розпилення ґрунту, а хімічний є небезпечний для навколишнього середовища. Добрі наслідки для екології і захисту поля дають біологічні методи захисту.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ:

Господарство ПСП "Зоря" Снігурівського району, Миколаївської області, розташоване у зоні південного степу.

Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур,які займають середні площі.

Тривалий вегетаційний період, який складає 227 днів, сума ефективних температур складає 3104^оС. Однак одним із лімітуючих факторів при вирощуванні сільськогосподарських культур є природне волого забезпечення, річна кількість опадів складає 320 мм.

Тому всі с/г заходи требо спрямовувати на максимальне збереження та ефективне використання ґрунтової вологи, а також природних процесів мінералізації.Основними заходами покращення родючості ґрунтів у господарстві ПСП "Зоря" є:

-своєчасне та якісне проведення с/г робіт;

-боротьба з ерозією ґрунтів;

-провадження заходів родючого орного шару (збільшення норм внесення у ґрунт органічних і мінеральних добрив, які поліпшують родючість ґрунту);

-мінімалізація обробітку ґрунту, збільшення площі полезахисних смуг.

Зменшення кількості проходів по полю важкої техніки при підготовці ґрунту. Слід використовувати широкозахватні агрегати, поєднуючи кілька технологічних операцій в одному робочому процесі, не проводити обробіток при перезволоженому ґрунті.

В степу мінімалізацію слід застосовувати під озимі культури, що розміщуються після непарових попередників, а в посушливі роки й після зайнятих парів потрібно проводити мілкий або поверхневий обробіток дисковими та плоскорізальними знаряддями.

Під ярі колосові, після просапних, й соняшник, після озимих, оранку слід замінити на поверхневий (до 8 см) обробіток ґрунту, використовуючи лемішні лущильники, широкозахватні дискові борони , плоскорізи.

Використовують фітомеліоративні заходи від ерозії ґрунтів: врахування зональних особливостей при доборі культур у сівозміни; встановлення оптимального співвідношення різних груп культур у сівозмінах з урахуванням ступеня еродованості ґрунту; контурну, перехресну чи діагонально-перехресну сівбу культур на схилах; смугове розміщення культур у ґрунтозахисних сівозмінах; використання куліс на парових полях; використання післяжнивних, післяукісних та різних варіантів сумісних посівів; застосування мульчування; проведення в оптимальні строки всіх польових робіт.

За усіма показниками нова сівозміна є набагато ефективніше попередньої. Валовий збір основної продукції збільшився на 11306,7 т, а збір кормової одиниці основної продукції зменшився на 3822,9 т. Щодо побічної продукції, вона також зросла на 1,36 т. Також ми бачимо, що вміст енергії в урожаї також збільшився на 309469,1 мДж. Ці данні зумовлені заміною деяких культур на більш рентабельні, що призведе до ефективнішого використання земельних площ.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Білоножко М.А. Рослинництво з основами землеробства. - К.: Урожай, 1983. 232 с.

2. Бугай С.М. Рослинництво. - К.: Вища школа, 1987, 328 с.

3. Воробьев С.А. Земледелие. - М.: Агропромиздат, 1991, 527 с.

4. Ґудзь В.П. Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. - К.: Вища школа. 1995, 310 с.

5. Крикунов В.Г. Ґрунти і їх родючість. - К. : Вища школа. 1993, 287с

6. В.П. Нарциссов. Научныеосновы систем земледелия. - М.: Колос, 1982.

7. О.О. Собко. Сівозміни - основа інтенсифікації землеробства. - К.: Урожай, 1985.

8. В.П. Гордієнко. Землеробство. - К.: Вища школа, 1991.

9. О. Єщенко. Загальне землеробство. - К.: Вища освіта, 2004.

10. Н.К. Шикула. Почвозащитная система земледелия. - Х.: Прапор, 1987

Размещено на Allbest.ru