Профілактика лептоспірозу великої рогатої худоби

Протипоказання: Не підлягають вакцинації тварини в останній місяць вагітності та в перший тиждень після пологів, а також 7 днів після дегельмінтизації. Застереження при застосуванні відсутні.

Застосування під час періоду вагітності, лактації: з метою профілактики абортів лептоспірозної етіології сільськогосподарських тварин вакцинують за 1-2 місяці до покриття чи в першій третині вагітності.

Для порівняння ефективності вакцин проводились встановлення титрів специфічних антитіл в сирові собак після вакцинації різними вакцинами, а також проводилась порівняльна оцінка титрів специфічних антитіл вакцинованих собак з титрами специфічних антитіл проти лептоспірозу у собак не вакцинованих проти даного захворювання.

Встановлення титрів специфічних антитіл в крові тварин проводилось за допомогою серологічних досліджень в реакції мікроаглютинації.

Для постановки реакції мікроаглютинації потрібні: досліджувані сироватки крові тварин, антиген-культури діагностичних штамів лептоспір, електроліт (фізрочин), мікроскоп, аглютинаційні пластинки або пробірки Флоринського, штативи, бактеріологічні пробірки, градуйовані піпетки на 1, 2, 5 і 10мл, апарат Флоринського, предметне скло.

Для дослідження придатна як свіжа сироватка, так і заморожена, висушена на фільтрувальному папері, консервована фенолом чи борною кислотою. лептоспіроз збудник ветеринарний вакцина

В якості антигенів в РМА використовують живі культури лептоспір різних серологічних груп: Icterohaemorrhagiae, Javanika, Canicola, Pyrogenes, Cynopteri, Autumnalis, Pomona, Grippotyphosa, Heptomadis, Tarassovi, Bataviae.

В РМА використовують еталонні штами лептоспір або їх аналоги, рекомендовані науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів і кормових добавок, підтримують їх періодичними пересівами через кожні 10-15 днів.

Придатність культур для використання в реакції оцінюють шляхом перегляду пробірок на світлі, що проходить через середовище, чи мікроскопією.

При достатньому накопиченні лептоспір після струшування пробірки з культурою у світлі, що проходить через середовище, добре помітні муарові хвильки, а в спокійному стані легка опалесценція.

Наявність осаду, плівки, помутніння середовища свідчать про проростання культури сторонньої мікрофлорою. Повна прозорість середовища свідчить про відсутність лептоспір.

В реакції використовують чисті культури лептоспір у віці 5-15 днів без ознак аглютинації і лізису з накопиченням 70-100 мікробних тіл у полі зору мікроскопа при збільшенні 20х10-1,5 або 40х7-10.

Культури, що мають 150-200 і більше лептоспір у полі зору мікроскопа, розводять перед постановкою реакції поживними середовищами, або фізіологічним розчином до вказаної концентрації.

Через кожні три місяці проводять контроль діагностичних штамів лептоспір в реакції мікроаглютинації і лізису з груповими аглютинуючими сироватками.

У відповідях про результати досліджень вказується серогрупа лептоспір, з якою реагувала сироватка, а не сировар або штам.

Електроліт в реакції мікроаглютинації використовують 0,85% хлористого натрію (ХЧ або ЧДА) в дистильованій воді. Розчин розливають у флакони по 100-200 мл, або бактеріологічні пробірки, стерилізують а в автоклаві при 1,0 атмосфері 30 хвилин.

Сироватку досліджують в чотирьох розведеннях 1:50, 1:100, 1:500, 1:2500. Порядок приготувань яких поданий в таблиці 2.1.

Таблиця 2.2 Схема приготування розведень діагностичної сироватки

Необхідна кількість, мл	Одержані розведення сироватки
Фізіологічного розчину	Сироватки	Без антигену	З антигеном
4,8	0,2 нативної	1:25	1:50
2,0	2,0 з розведення 1:25	1:50	1:100
2,0	0,5 з розведенням 1:50	1:250	1:500
2,0	0,5 з розведенням 1:250	1:1250	1:2500

При необхідності реакції ставлять в розведенні 1:100, 1:200, 1:400, 1:800 і т.д. до титру.

При дослідженнях сироватки, висушеної на фільтрувальному папері, вирізають чотири сухі краплі (0,2 мл сироватки) подрібнюють ножицями і залишають з фізіологічним розчином в об'ємі 4,8мл, екстрагують протягом години при температурі +370С. Одержаний екстракт використовують як початкове (вихідне) розведення сироватки 1:25.

Реакцію ставлять в аглютинацій них пластинках. Розведену сироватку розливають, починаючи з більшого розведення в лунки аглютинацій них пластин по 0,1 мл в кожну мірною піпеткою на 1мл або апаратом Флоринського.

Кожне розведення сироватки розливають в окремий ряд, що складається з 7-15 лунок (пробірок) в залежності від кількості антигенів, що використовуються в реакції.

Кожну культуру-антиген вносять по 0,1мл у чотири лунки з різними розведеннями сироватки. Після додавання антигенів пластини струшують і витримують у термостаті про температурі +30оС впродовж години.

Контролем є суміш культури лептоспір з фізіологічним розчином по 0,1мл. Лептоспіри в контролі повинні бути рухомі, не мати ознак лізису та аглютинації.

Реакцію враховують шляхом мікроскопії крапель з кожної лунки в темному полі мікроскопа при збільшенні 20х10 або 20х7-1,5.

Краплі з лунок вносять на предметне скло бактеріологічною петлею від більшого розведення до меншого і досліджують їх без покривного скла. Краплі можна вносити двома способами: а) бактеріологічною петлею діаметром 3мл на скло відразу до 30 крапель і поті їх продивляються під мікроскопом, б) бактеріологічною петлею діаметром 1мл на предметне скло в освітлений центр поля зору одну краплю і продивляються її, пересовують столик на 2-3мл і поруч з першою наносять і враховують другу краплю. В цьому випадку на одному предметному склі враховують 60-80 крапель.

Після кожного антигену петлю прожарюють і охолоджують.

Результати реакції оцінюють в хрестах по 4-бальній системі:

++++ - аглютиновані 100% лептоспір,

+++ - аглютиновані 75% лептоспір,

++ - аглютиновані 50% лептоспір,

+ - аглютиновані 25% лептоспір,

- (знак мінус) - аглютинація відсутня

Аглютинація проявляється в склеюванні лептоспір і утворенні павучків. Павучок має від 3-5 до декількох десятків і навіть сотень лептоспір. Вільні кінці лептоспір зберігають рухомість.

У початкових розведеннях сироватки може спостерігатись лізис лептоспір, що проявляється в набуханні і вкраті рухомості, появі зернистості і повного розпаду мікробних клітин.

Оцінка показників РМА. Позитивною вважається РМА з оцінкою на два хрести і більше при відсутності аглютинації в контролі.

Наявність специфічних антитіл в сироватці крові тварин в титрі 1:50 у не вакцинованих, 1:100 - у вакцинованих свідчить про інфікованість даної тварини або можливе лептоспіроносійство.

Кров від тварин, яких підозрюють у захворюванні, і кров тварин, що не реагували при першому дослідженні, повторно перевіряють через 15-30 днів.

Виявлення антитіл у тварин, що не реагували при першому дослідженні, або наростання титру у реагуючих в РМА у 5 і більше разів свідчить про активний інфекційний процес у обстежуваних тварин.

Збудником лептоспірозу при серологічних дослідженнях вважають лептоспір тієї серологічної групи, до якої виявлені антитіла у найбільш високому титрі.

Лептоспіри Australis, Bataviae, Autumnalis, Ballum, Pyrogenes, Cynoptery, Kazachstanika можуть бути визначені збудниками лептоспірозу у тварин тільки після виявлення цих лептоспір в чистій культурі, або підтверджені іх ролі в реакцією імуноабсорбції

2.2 Характеристика господарства

СТОВ «Промінь» розташоване у лісостеповій зоні України на півночі Чернігівської області. Територія господарства входить у склад північного агрогрунтового району лівобережної частини лісостепу України.

Кліматичні умови характеризуються помірно континентальним кліматом з помірно теплим літом з достатньою кількістю опадів та сніжною з частими відлигами зимою. У календарному році 110 днів з температурою +15 єС та вище , без морозний період 150 - 160. Найбільш холодним є місяць лютий , найтепліший - липень ,при чому абсолютний мінімум температури -32 єС в січні ,а максимальний + 35 в серпні місяці. Середня глибина промерзання грунту на рівних ділянках 67 см .Середньорічна кількість опадів сягає ,в середньому 555 мм. Рельєф господарства здебільшого являє собою слабо хвильову рівнину в значній мірі розчленовану глибокими балками на ряду з плоскими водо розділами. Північні частини масиву вкриті лісами. Основний вид грунтів - чорноземи.

Господарство має необхідну кількість сільськогосподарської техніки, яка потрібна для виробництва продукції тваринництва та рослинництва.

Напрямок діяльності СТОВ «Промінь» в рослинництві - зерновий, вирощують пшеницю,жито, кукурудзу, рапс, соняшник, в тваринництві - молоко, м'ясо. Об'єм виробництва сільськогосподарської продукції в значній мірі визначається розмірами землекористування і зокрема, площею сільськогосподарських угідь.

Таблиця 3.3 Розмір і структура сільськогосподарських угідь

Показники	Розмір , га	Структура , %
Загальна площа с/г угідь	5308	100
В.т.ч. ріллі	4985	94
Сінокоси	105	2
Пасовища	158	3
Багаторічні насадження	60	1

Згідно таблиці3.3 видно, яка кількість земель і для чого використовується в господарстві. Як бачимо, тут дуже високий рівень розорюванності. Результатом цього є зменшення сінокосів і пасовищ, що негативно впливає на продуктивність тварин, ускладнює утримання тварин у літній період.

Таблиця 2.4 Структура посівних площ у 2011 р

Пшениця озима	1210	30
Пшениця яра	300	7
Кукурудза	348	8
Ячмінь	662	15
Жито	33	1
Соя	138	4
Гречка	308	7
Овес	53	2
Рапс	500	11
Соняшник	482	11
Багаторічні трави	60	2
Горох	35	1
Інші	32	1

Виходячи із даних таблиці № 3.4 видно, що найбільша питома вага в середньому за проаналізований період припадає на зернові. Таким чином намічений напрямок спеціалізації зерноновий.

В СТОВ «Промінь» добре розвинуте тваринництво на території господарства розташована молочно товарна ферма та свинокомплекс. Виходячи з наведених даних, господарство можна віднести до типу підприємств з чіткою визначеною спеціалізацією, відбувається поглиблення спеціалізації по молоку великої рогатої худоби, та по виробництву мяса свинини.

Таблиця 3.5 Кількість тварин у господарстві

Стево вікові групи тварин	Кількість
ВРХ всього	1370
Ут. ч.корови	737
Молодняк і доросла худоба на відгодівлі	633
Свині всього	1118
Ут. ч. основних свиноматок	120
Кнурів	10
Молодняк і свині на відгодівлі	988
Коні	28

Таблиця 2.6 Економічна ефективність свинарства за 2011 рік

Показники	2011 р.
Середньодобовий приріст свиней ст.2-х міс . і відгодівля, г.	394
Виробництво м`яса , тон	1166
Виробнича собівартість , тис , грн	573
Повна собівартість , тис ,грн	655
Реалізаційна ціна ,тис ,грн	1182
Прямі затрати праці на 1 ц .- л/год.
Приріст свиней	14.03
Витрати кормів на 1 ц . продукції -ц.,к. од.,приріст свиней	5.61

Ферма розміщений за 1.5 км від населеного пункту. Загальна кількість ВРХ на комплексі становить 1118голів.

Всі споруди в побудовані відповідно до норм і правил, що вимагаються при будівництві тваринницьких приміщень.

Система роздачі кормів та прибирання гною механізовані. Гній з при фермерської території вивозиться та складується на спеціально відведеній території.

Трупи тварин, що загинули від незаразних хвороб захоронюють в скотомогильниках. Скотомогильник знаходиться на відстані приблизно 3 км від території комплекса та 2,5 км від населеного пункту. За скотомогильником закріплений транспорт з обслуговуючим персоналом.

Біологічні препарати зберігаються в ветеринарній аптеці господарства відповідно фармакологічним вимогам. Знезараження залишків з біопрепаратів (вакцин, сироваток, діагностикумів) згідно діючих інструкцій.

Забійний пункт розташований за територією ферми. Загальний санітарний стан його задовільний. Знаходиться забійний пункт на відстані 960 метрів від МТФ. Відстань від інших споруд -425м.

Водозабезпечення добре , гаряча вода від електротитану. Холодна вода надходить за рахунок загальногосподарської водяної системи.

Таблиця 2.7 Дані ветеринарної звітності по інфекційним хворобам за 2011 рік

Хвороба	Голів тварин (ВРХ)
Колібактеріоз	100
ІРТ	310
Трихофітія	50
Лептоспіроз	80
Парагрип-3	39

Захворювання незаразної етіології в господарстві реєструються слідуючі: диспепсія новонароджених, післяпологове залежування, пневмонія, бронхіти.

Ветеринарно-санітарний стан ферми задовільний. Норми утримання і годівлі тварин балансують на межі зоогігієнічних нормативів, а в деяких випадках не відповідають їм зовсім, що в значній мірі сприяє появі лептоспірозу ВРХ.

2.3 Результати власних досліджень

2.3.1 Епізоотична ситуація з лептоспірозу в Україні за 2009-2011 рік

На основі цих даних складена карта етіологічної структури лептоспірозу великої рогатої худоби всіх областей України (з 2009 по 2011 рік), на якій круговими графіками відображено процентне співвідношення восьми серологічних груп лепто спір, за допомогою яких проводять дослідження сироватки крові ВРХ у реакції мікроаглютинації (РМА) лабораторії ветеринарної медицини.

У цілому на території України серед поголів'я великої рогатої худоби домінуючими серологічними групами лептоспір являються: Hebdomadis -- 15,5 % та Sejroe -- 12,0 %. Позитивні реакції з іншими серогрупами лептоспір спостерігаються значно рідше: Tarassovi -- 4,2 %; Grippotiphosa -- 3,5 %; Icterohaemorrhagiae -- 2,9 %; Australis -- 2,3 %; Pomona -- 1,5 %; Canicola -- 1,4 %. Спостерігалась також дуже висока кількість позитивних реакцій одразу з декількома серогрупами лептоспір (змішані реакції), вона становить 56,7 % від загальної кількості позитивно реагуючих тварин.

Також згідно з цими даними була складена карта щільності випадків захворюваності ВРХ лептоспірозом на території України за 2007-2009 роки (рис. 2). На цій карті усі області країни були поділені на чотири зони ризику зараження: низького, середнього, високого та дуже високого ризику.

До зони дуже високого ризику зараження входять чотири області: Донецька, Сумська, Черкаська, Харківська. Сумарна кількість випадків захворюваності ВРХ, що припадають на цю зону, становить 52,7 %. Граничні значення для цієї зони: Донецька -- 16,4 % та Харківська -- 9,7 % випадків захворюваності великої рогатої худоби лептоспірозом. Для областей, які входять до цієї зони, характерна дуже висока вірогідність захворюваності поголів'я ВРХ лептоспірозом.

У зону високого рівня захворюваності входять чотири області: Миколаївська, Одеська, Чернігівська та Вінницька. Сумарна кількість випадків захворюваності ВРХ у цій зоні складає 22,8 %. Для цієї зони областей з граничними показниками являються: Миколаївська -- 6,5 % та Вінницька -- 5,1 % випадків.

До областей з середнім ризиком захворюваності щодо лептоспірозу великої рогатої худоби належать: Дніпропетровська, Волинська, Запорізька, Херсонська, Київська, Житомирська та Полтавська. Загальна кількість випадків захворюваності свиней, виявлених у цій зоні, становить 19,3 %. Із цієї зони найбільше випадків захворюваності спостерігали в Дніпропетровській -- 4,6 %, а найменше -- в Полтавській -- 1,8 %.

У таких областях, як Рівненська, Луганська, Івано-Франківська, Чернівецька, Кіровоградська, Тернопільська, автономна республіка Крим, Хмельницька, Закарпатська та Львівська за останні три роки спостерігалось найменше випадків позитивно реагуючої ВРХ щодо лептоспірозу, й тому вони віднесені до зони низького ризику зараження, сумарна кількість випадків захворюваності в ній становить 5,2 %. У діапазоні даних цієї зони найбільші показники в Рівненській області -- 1,1 %, а найменші (в цій зоні, а також взагалі по Україні) у Хмельницькій -- 0,3 % випадків від загальної кількості всієї позитивно реагуючої великої рогатої худоби за 2007-2009 рр. У Закарпатській та Львівській областях за період досліджень не спостерігались позитивні реакції щодо лептоспірозу ВРХ.

Проілюстровані дані свідчать про те, що епізоотична ситуація щодо лептоспірозу великої рогатої худоби в різних областях України не одноманітна. Отримані дані сприяють роботі практикуючих ветеринарних спеціалістів, які ведуть безпосередню боротьбу з лептоспірозом. Вони допомагають в розробці конкретних диференційованих заходів для різних територій (областей) країни.

Проаналізувавши матеріли звітності ми встановили, що в Чернігівській області набільш часто ізолювали серо групи лептоспір: Icterohaemorrhagiae -- 11,5 %; Tarassovi -- 7,2 %; Hebdomadis -- 7,0 %; Grippotiphosa -- 6,6 %; Pomona -- 6,0 %; Sejroe -- 5,3 %; Canicola -- 5,1 %; Australis -- 2,1 %. Також реєструвались випадки захворюваності, коли в сироватках крові тварин виявляли антитіла одразу до декількох серогруп лептоспір -- 49,2 %.

При серологічному дослідженні було встановлено, що захворювання з виділенням одного сероваріанта лептоспір із досліджуваних проб крові від корів реєструвалось дуже рідко, при серологічних дослідженнях виявляють у 80% випадків два і більше сероваріанти лептоспір. Найчастіше від однієї тварини виділяють сероваріанти в наступних асоціаціях:

а) L. Icterohaemorragiae та L. Canicola;

б) L. Hebdomadis та L. Seiroe;

в) L. Hebdomadis та L. Tarassovi;

г) L. Icterohaemorragiae та L.Pomona;

д) L. Icterohaemorragiae, L. Canicola та L.Pomona;

е) L. Hebdomadis, L. Seiroe та L.Seiroe;

ж) L. Hebdomadis, L. Tarassovi та L.Seiroe та ін. сероваріанти.

Табпиця 2.8 Узагальнені результати досліджень на лептоспіроз ВРХ у РМА за 2009-2011 рік в СТОВ «Промінь»

Роки досліджень	Всього дос-лід-жено	Пози-тивно реагу-ючих	Ictero-hae-mo-rra-giae	Ca-ni-co- la	Grip-po- typ- hosa	Ta-ras-sovi	Heb-do-ma-dis	Sei-roe	Bratislava	Змішані
2009	211	175	3	29	2	1	2	28	-	90
2010	190	96	2	7	3	1	-	13	-	70
2011	203	74	8	7	1	1	2	6	2	47

З таблиці видно, що у крові тварин містяться діагностичні титри антитіл проти багатьох сероваріантів. Найчастіше виявляють титри антитіл проти L. Seiroe та L. Canicola.

Частота виділення сероваріантів лептоспір наведена у діаграмі 3.1.

2.3.2 Ефективність щеплень при застосуванні вакцин проти лептоспірозу

В дослідженнях використовувались вакцини Кетл Мастер Голд виробництва фірми Файзер США, та вакциною Нобівак ВР компанії Intervet (Голландія) до складу вакцин входять крім 5 сероварів лептоспір також збудники інфекційного ринотрахеїту , вірусної діареї, парагрипу-3, РСВ.

Вакцини використовували згідно настанов по застосуванню. Дослідження, що до виробки імунітету проведені через 30 днів після введення вакцин.

За результатами досліджень встановлено, що вакцина Кетл Мастер Голд провляла більш швидку імуногенну відповідю, ніж вакцина Нобівак ВР компанії Intervet (Голландія). Динаміка титрів антитіл наведена в таблиці 3.12.

Таблиця 2.9 Динаміка титрів післявакцинильних антитіл після щеплення ВРХ

Термін після введення вакцини	Вакцини
	Кетл Мастер Голд	Nobivac ВР
	Титри антитіл до	Титри антитіл до
	L. Ictero-haemorragiae	L. Canicola	L. Ictero-haemorragiae	L. Canicola
30 днів	1:75	1:75	1:50	1:50
90 днів	1:50	1:50	1:25	1:25

З таблиці 3.9 видно, що титри на тридцятих день після щеплення вакциною Кетл Мастер Голд становили в середньому 1:75. А при щепленні вакциною Nobivac ВР титри антитіл складали 1:50. При повторному проведенні дослідження через 90 днів після вакцинації титри антитіл дещо знижувались. Так при проведенні досліджень після щеплення вакциною Кетл Мастер Голд через 90 днів у деяких корів вони становили вже 1:50, а при щепленні вакциною Nobivac ВР - знижувались аж до показників 1:25.

Аналізуючи отримані дані можна говорити, що щеплені вакциною Кетл Мастер Голд більш стійкі до лептоспірозу, ніж тварини, щеплені вакцинами Nobivac ВР.

Виходячи з вищесказаного, слід зробити висновок, що застосування вакцини Кетл Мастер Голд є більш ефективним, ніж застосування вакцини Nobivac ВР.

2.3.3 Розрахунок економічної ефективності проведення вакцинацій

В дослідній групі корів, щеплених вакциною Кетл Мастер Голд при спостереженні впродовж року після вакцинації жодного випадку на захворювання не виявлено.

В дослідній групі ВРХ, щеплених вакциною Нобівак ВР зареєстровано один випадок захворювання. Тварина після надання ветеринарної допомоги одужала.

Економічний ефект, отриманий від застосування вакцини розраховуємо за формулою

Е= Е1 - Е2

Де:

Е - це економічний ефект, отриманий від вакцинацій корів

Е1 - ефект, отриманий від щеплених тварин;

Е2 - ефект, отриманий від не вакцинованих корів (дослідна група).

Е1 = (В - Звак)хN - (Злік х NзахвхКДн) - (В х Nзаг),

Е2 = ВхN - (Злік х Nзахв х КДн) - (В х Nзаг),

де:

В - середня вартість однієї тварини,

Звак - затрати на вакцинацію однієї тварини,

N - кількість тварин в групі,

Злік - затрати на лікування однієї тварини,

Nзахв - кількість захворівших,

Nзаг - кількість загинувших,

КДн - кількість днів на лікавання однієї тварини.

Середня вартістьмолодняку ВРХ складає 1500 гривень. Затрати на лікування однієї тварини становить 450 гривень на добу. Вартість вакцинації вакцинами Кетл Мастер Голд та Нобівак в складає 170 гр на рік.

Підрахуємо економічний ефект, отриманий від щепленя вакциною Кетл Мастер Голд .

Е1 = (В - Звак)хN - (Злік х NзахвхКДн) - (В х Nзаг) = (1500-170)х20 = 26600 гр,

Е2 = В х N - (Злік х Nзахв) - (В х Nзаг) = 1500 х 20 - (450 х 3 х 7) - (1500 х 1) = 30000-9450-1500=19050 гр,

Е= Е1 - Е2 = 26600 - 19050 = 7550 гр.

Так як у дослідній групі використано 20 тварин, то на одну тварину економічний ефект складає (7550: 20) 377,5 гр.

Підрахуємо економічний ефект, отриманий від щепленя тварин вакциною Нобівак.

Е1 = (В - Звак)хN - (Злік х Nзахв х КДн) - (В х Nзаг) = (1500-170) х 20 - (450 х 1 х 7) = 26600 - 3150 = 23450 гр.

Е2 = В х N - (Злік х Nзахв) - (В х Nзаг) = 1500 х 20 - (450 х 3 х 7) - (1500 х 1) = 30000-9450-1500=19050 гр,

Е= Е1 - Е2 = 23450- 19050 = 4400 гр.

Так як у дослідній групі використано 20 тварин, то на одну тварину економічний ефект складає (4400 : 20) 220 гр.

Таблиця 2.10 Розрахунок економічної ефективності проведення вакцинацій

Показник	Одиниці виміру	Контроль-на група	Дослідна група 1	Дослідна група 2
Кількість тварин у групі	гол	20	20	20
Тривалість спостереження	днів	360	360	360
Вартість проведення вакцинації у групах	грн.	0	170	170
Затрати на лікувальні заходи	грн	9450	0	3150
Економічний ефект	грн	-	7550	4400
Економічний ефект на 1 голову	грн	-	377,5	220

2.3.4 Обговорення результатів власних досліджень

Найбільш часто у Бахмацькому районі ізолювали такі сероваріанти збудники лептоспірозу ВРХ як: - L. Icterohaemorragiae, L. Canicola, L. Grippotyphosa, L. Seiroe, L. Tarassovi, L. Hebdomadis, L. Bratislava.

Найчастіше в РМА виявляють антитіла до сероваріантів лептоспір, таких як L. Seiroe, L. Icterohaemorragiae, L. Canicola.

Як показують результати серологічних досліджень, виявлення титрів антитіл проти одного збудника складає 20%. При серологічних дослідженнях виявляють у 80% випадків два і більше сероваріанти лептоспір. Найчастіше від однієї тварини виділяють сероваріанти в наступних асоціаціях: а) L. Icterohaemorragiae та L. Canicola; б) L. Hebdomadis та L. Seiroe; в) L. Hebdomadis та L. Tarassovi; г) L. Icterohaemorragiae та L.Pomona; д) L. Icterohaemorragiae, L. Canicola та L.Pomona; е) L. Hebdomadis, L. Seiroe та L.Seiroe; ж) L. Hebdomadis, L. Tarassovi та L.Seiroe та ін. сероваріанти.

При дослідженнях встановлено, що вакцина Кетл Мастер Голд більш ефективна, ніж вакцини Нобівак. Це підтверджують титри антитіл, виявленні в реакції мікроаглютинації та результати власних спостережень.

Економічних ефект від застосування вакцини Кетл Мастер Голд складає 377, 5 гривен на одну тварину.

Економічних ефект від застосування вакцини Нобівак ВР складає 220 гривен на одну тварину.

3. ОХОРОНА ПРАЦІ

В умовах високої технологічної забезпеченості тваринництва, використання нових технологій, конструкцій та механізмів, збільшення потужності виробництва великого значення набуває охорона праці та безпека виробництва. Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці [12].

Проведення заходів по зниженню виробничого травматизму та безпека праці є одними з найбільш важливих питань, які стоять перед керівництвом господарства. З метою розробки заходів безпеки необхідно провести оцінку тих робіт з охорони праці, які проводяться в господарстві. В господарствах Чернігівської області Бахмацького району заходи з охорони праці організовуються на підставі колективних договорів, розпоряджень директора, інструкцій з виконання правил роботи.

Посаду інженера по техніці безпеки займає головний інженер-технолог господарства, але і для головного ветеринарного лікаря існують чітко визначені обов'язки: здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом приміщень, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України, норм, правил, інструкцій з охорони праці, особливо при проведенні планових протиепізоотичних заходів ( відбір проб крові для серологічного дослідження на лептоспіроз великої рогатої худоби, туберкулінізації поголів'я, вакцинаціях), обробці тваринницьких приміщень деззасобами, при застосування лікувальних препаратів, приладів, специфічних засобів, впроваджувати профілактичні заходи.

Основними нормативними документами, якими керується служба охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, Кодекс Законів України Про охорону праці, системою стандартів безпеки праці, інструкцій, розпорядження керівництва 14.

При прийомі на роботу нового працівника або при переведенні з іншого підрозділу інженер по техніці безпеки проводить інструктаж (ввідний, первинний, повторний, цільовий). Кожен працівник після інструктажу розписується в «Журналі проведення інструктажу по техніці безпеки». Крім того, в обов'язки інженера по техніці безпеки входить контроль за технічною справністю машин і механізмів, виконанням робіт з наявністю загрози для здоров'я працівників, розслідування причин нещасних випадків.

Щорічно складаються плани заходів по рішенню питань безпеки праці та попередженні виробничого травматизму. Вони розглядаються і затверджуються загальним збором колективу господарства спільно з адміністрацією та профспілковим комітетом. Плани включають питання по профілактиці захворювань птиці, попередження нещасних випадків на виробництві, покращення умов праці 20.

Фінансування цих заходів здійснюється за рахунок грошових надходжень, котрі плануються виробничо-плановим відділом господарства.

Керівництво і відповідальність за організацію і проведення всіх перерахованих заходів покладені на керівництво господарства та провідних спеціалістів, вони здійснюють контроль за дотриманням вимог плану на виробничих ділянках. Крім того, обов'язки керівництва господарства і безпосередньо інженера по техніці безпеки входить контроль за дотриманням трудового законодавства по тривалості робочого часу, відпочинку, охороні праці жінок та підлітків.

Рівень механізації праці характеризується наступними показниками: роздача кормів - 55 %, гноєочищення - 100 %, водопойні - 100 %. Кількість механізаторів, обслуговуючи молочнотоварні ферми - 18 чоловік, із них трактористів-машиністів - 11 чоловік, слюсарів по обслуговуванню технологічного обладнання - 2 чоловік, слюсарів по гноєочищенню - 5 чоловік, на молочнотоварній фермі працює - 20 доярок.

В приміщенні молочнотоварної ферми в дуже поганому стані знаходиться вентиляційна система, через це в приміщеннях накопичується багато шкідливих газів, а особливо аміаку, підвищена вологість, що негативно впливає на здоров'я людей і на їх працездатність.

На молочнотоварній фермі велику увагу необхідно зосередити на протипожежних заходах. В господарстві встановлений спеціальний пожежний щит, де розташовані первинні засоби пожежегасіння. Але їх замало.

Розповсюдження пожеж сприяють захламленість території ферм сіном, підстилкою, гноєм, брудом, а також необережне поводження з легко займистими засобами виробництва.

Для попередження і успішної боротьби з пожежами, працівникам с-г підприємства СТОВ «Промінь» Чернігівської області проводять інструктажі з причини їх виникнення, виконання правил пожежної безпеки, а також проводяться навчання з приводу поводження під час гасіння пожежі. На молочнотоварній фермі відповідальність за організацію охорони праці та протипожежну безпеку покладається на завідуючого фермою.

Не дивлячись на проведену роботу, в господарстві мають місце не виробничі втрати робочого часу, пов'язані з нещасними випадками, про що свідчать дані таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Показники стану охорони праці СТОВ «Промінь» Чернігівської області за 2009-2011 роки

Назва показників	Од.виміру	2009	2010	2011
1	2	3	4	5
Середня облікова кількість працюючих, Р	чол.	304	285	295
Кількість нещасних випадків, Т	вип.	3	4	2
в т.ч. з летальним наслідком, Тсм	вип.	-	-	-
1	2	3	4	5
Кількість днів непрацездатності, Дн	днів	48	139	127
Матеріальні збитки від нещасних випадків	грн.	300	1259	1200
Показник частоти травматизму Кr		9,8	3,5	7,7
Показник важкості травматизму Кв		16,0	34,7	63,5,
Показник витрати робочого часу Квr		259,9	487,7	430,5
Асигновано коштів на охорону праці	грн.	30000	20000	10000
Використано коштів	грн.	30000	20000	10000

Кr =T х 1000; Кв = Дн ; Квr = Дн х 1000;

P Т-Тсм P

В переліку заходів по попередженню нещасних випадків на молочнотоварних фермах передбачено додаткове огородження вантажопідйомного обладнання, огородження ям, траншей, колодязів. В переліку заходів по загальному покращенню умов праці введено: обладнані кутки безпеки, придбана необхідна література для організації навчання спеціалістів і працівників, проведення лекцій і бесід.

В комплекс робіт, які забезпечують безпеку працюючих при проведенні протиепізоотичних заходів, особливого значення повинні мати наступні заходи:

до виробничих процесів утримання великої рогатої худоби допускають осіб не молодших 18 років;

– вагітних жінок до догляду за тваринами не допускають;

– працівники тваринницьких ферм перед вступом на роботу обов'язково проходять медичну комісію, яка потім періодично повторюється;

– всі працівники повинні бути навчені та атестовані згідно з вимогами техніки безпеки;

– всі санітарно гігієнічні приміщення необхідно щодня прибирати, промивати, регулярно провітрювати. Періодично, але не раніше одного разу на тиждень в них про водять дезинфекцію;

– при проведенні протиепізоотичних заходів ( вакцинаціях , відборі проб крові для серологічного дослідження) , необхідно дотримуватися правил техніки безпеки: фіксація тварини за допомогою помічника, або в станку;

– проводити протиепізоотичні заходи тільки в спецодязі: халат, гумові чоботи, гумові рукавиці;

– для профілактики інфекційних хвороб (бруцельоз, лейкоз) необхідно щорічно досліджувати кров.

Впровадження запропонованих заходів дозволить поліпшити умови праці і не допустити нещасних випадків та захворювань на виробництві.

Технологічний процес по вирощуванню молодняку м'ясних порід та молока від корів молочного напрямку включає в себе ряд послідовних операцій. Тварини утримується в стійлах. Годування тварин проводитьсь за допомогою механічних кормороздатчиків, напування відбувається з автопоїлок. Доїння корів проводиться за допомогою вакуумних доїльних апаратів. В господарстві проводяться планові, вимушені та поточні дезінфекції тваринницьких приміщень (корівників, телятників, молочарок), обладнання, засобів догляду за тваринами, спецодягу, прилеглих територій, гною та гноєсховищ тощо. Перед дезинфекцією всі об'єкти очищують механічно, а потім використовують вологу і аерозольну дезинфекцію за допомогою машин ДУК. Для одержання аерозолю використовують пневматичну насадку ТАН. Профілактична дезинфекція проводиться двічі на рік. Вимушена при вилученні із стада тварин, що хворі на небезпечні інфекційні хвороби.

Приміщення ферми розділене на ізольовані відділи. Підлоги мають тверде покриття, приміщення обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

До обслуговування тварин, механізмів допускаються лише працівники, котрі мають відповідну спеціальну підготовку, пройшли інструктаж з техніки безпеки та не мають протипоказань медичної комісії. Кожен працівник ферми повинен пройти двічі на рік медичний огляд з обов'язковою флюографією легень та копрологічним дослідженням.

Благополуччя господарства по лептоспірозу великої рогатої худоби підтверджується результатами серологічного дослідження проб крові від тварин. При виявленні відібраних проб у ПЦР тварин проводять їх обов'язкове відділення від основного стада та наступне їх лікування. Після цього проводять механічне очищення і дезинфекцію технологічного обладнання цих приміщень, вентиляційної системи, повітря В якості деззасоба найчастіше використовують 2%-ний гарячий розчин їдкого натру.

При виконанні робіт в СТОВ «Промінь» Чернігівської області по обслуговуванню та утриманню великої рогатої худоби наявна велика кількість факторів, котрі можуть бути небезпечними для обслуговуючого персоналу. В більшості випадків дія цих факторів пов'язана з виконанням технологічного процесу. Тваринники, що обслуговують худобу можуть отримати травми, подряпини, ссадна, рогами, копитами тощо. Ветеринарно-санітарні, лікувально-профілактичні обробки здійснюють лікарі ветеринарної медицини і ветеринарні санітари, при цьому, крім механічних травмувань, вони можуть отримувати пошкодження шкіри, слизових оболонок, очей дією дезинфікуючих засобів при вологому методі дезинфекції - хімічні опіки, зокрема при використанні розчинів їдкого натру, ураження верхніх дихальних шляхів при проведенні аерозольної дезинфекції. При роботі з хворими тваринами, проведенні діагностичного обстеження та лабораторних досліджень, проведенні вимушеної дезинфекції можливе зараження ветеринарних спеціалістів, іноді і обслуговуючого персоналу, збудниками зооантропонозів. Розглянемо аналіз небезпечних факторів протиепізоотичних заходів та обстеженні великої рогатої худоби.

Таблиця 3.2 Структурологічна схема небезпеки при проведенні протиепізоотичних заходів та обслуговуванні великої рогатої худоби

Технологічна операція	Виробнича небезпека	Можливий наслідок	Заходи безпеки
	Небезпечна умова	Небезпечна дія	Небезпечна ситуація
1	2	3	4	5	6
Фіксація тварини	Відсутність ЗІЗ	Різкі рухи тварини, норовистий норов тварини, знаходжен-ня в небезпеч-ній зоні	Травмуван-ня ветлікаря, травми, переломи	Травми смерть	Обереж-ність лікаря, правильна фіксація, належна комплек-тація працівник-ків ЗІЗ.
	Відсутність належних фіксаційних засобів, або їх несправність	Різкі рухи тварини, норовистий норов тварини, знаходжен-ня в небезпечній зоні	Травмуван-ня працівників, ветелікаря, травми, переломи	Травми, смерть	Правильна фіксація та справність фіксуючого інструменту; обережність працівників; забезпечити належними фіксацій-ними засобами
	Недостатня кваліфікованість працівників що фіксують тварин.	Різкі рухи тварини, звільнення тварини	Травмуван-ня працівників, ветелікаря, травми, переломи	Травми, смерть	Проведення відповідного інструктажу.
Відбір крові у великої рогатої худоби для досліджень	Слизька підлога в тваринниць-ких приміщеннях	Лікар різко підійшов до тварини	Тварина злякалася і штовхнула лікаря, він послизнувся і впав	Травма, ушиб, можливо перелом	Слідкувати за дотриман-ням правил роботи з тваринами
	Порушення техніки безпеки при взятті крові	Можли-вість травмуван-ня викорис-таними голками	Зараження лікаря	Хвороба лікаря	Уважність лікаря та правильна фіксація тварин
Вакцинація та проведення інєкцій	Порушення техніки безпеки при вакцинації	Можли-вість травмуван-ня викорис-таними голками	Зараження лікаря	Хвороба лікаря	Уважність лікаря та правильна фіксація тварин
Обслуговуван-ня тварин (доїння, видача корму)	Відсутність попереджува-льних знаків біля агресивних тварин	Необмежне-ний підхід до тварини	Тварина вдарила рогом	Травма	Зробити попереджу вальні таблички та знаки біля агресивних тварин
Парування корів з биком плідником	Відсутність засобів безпеки при роботі з биком-плідником	Не належна фіксація тварин	Бик-плідник вирвався із станка	Травма	Забезпечити персонал засобами безпеки для роботи з плідникам
Обслуговуван- ня хворих тварин	Відсутність засобів особистої безпеки	Дія небезпек-них мікроорга-нізмів		Захворю вання обслуговуючого персоналу	Забезпечити робочий персонал спецодягом засобами особистої безпеки,
Ректальне дослідження	Порушення правил фіксації,	Різкі рухи тварини	Вивихи та травми рук лікаря	Переломи вивихи	Правильна фіксація
	Проведення дослідження без рукавичок	Рани на руках лікаря	Можлива хвороба тварин	Зараження та хвороба лікаря	Не обхід-ність користування засобами особистої безпеки
Дезінфекція приміщення	Відсутність ЗІЗ	Проведення дезінфекції	Вплив дезрозчину на органи людини	Отруєння	Забезпечити ЗІЗ

Отже, при роботі з великою рогатою худобою, проведенні огляду, вибірці, виконанні маніпуляцій необхідно дотримуватися правил індивідуального захисту, суворо дотримуватися інструкцій по охороні праці, зокрема: користуватися засобами індивідуального захисту при виконанні робіт, працювати тільки в спецодязі, працювати тільки з тваринами які надійно зафіксовані. При виготовленні та використанні розчинів дезречовин (особливо їдкого натру) необхідно оберігати лице, очі, слизові оболонки, органи дихання, шкіру від їх потрапляння шляхом застосування засобів індивідуального захисту: спецодягу, спецвзуття, рукавичок, респіраторів, протигазів. Аналогічних суворих засобів індивідуального захисту необхідно дотримуватися і при роботі з хворою твариною, інфікованим патматеріалом та обладнанням 8 .До праці на окремих виробничих ділянках допускаються люди, котрі пройшли відповідний курс підготовки. До роботи з небезпечними матеріалами (дезінфектантами тощо) допускаються особи не молодше 18 років. Палити і приймати їжу під час роботи заборонено. Після роботи обличчя і руки миють теплою водою з милом. Дезинфікуючу техніку та посуд заборонено використовувати для інших цілей. Особи, що порушують вимоги встановлених інструкцій, несуть відповідальність відповідно діючого законодавства 8.

Дотримання особистої гігієни та техніки безпеки сприяє підвищенню санітарної культури господарств є однією з основних умов збереження здоров'я працівників і підвищення продуктивності праці.

Висновки та пропозиції:

1.Забезпечити всіх працівників спец одягом, взуттям, засобами індивідуального захисту згідно з нормами.

2.Забезпечити засобами фіксації, знезаражуючими засобами.

3.Проводити медогляд працівників згідно з графіків.

4.Облаштувати куточки з охорони праці в кожному структурному підрозділі

5. Відремонтувати (реконструювати) системи вентиляції, освітлення, в тваринному приміщенні, провести поточний ремонт в санітарно-побутових приміщеннях.

6.Перевірити комплектацію, справність засобів пожежегасіння.

4. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

В багатьох регіонах нашої країни складна екологічна ситуація в результаті некомпетентного господарювання, експлуатації природних ресурсів, а також превалювання технократичного мислення.

В Україні за останні 25 років вміст гумусу в грунтізменшився з 3,5 до 3,2 %, площі кислих грунтів збільшилися на 1,8 млн. га (25%), а площа засолених - на 0,6 млн. га (24 %). Через неправильну меліорацію майже 50 тис. га орних земель підтоплені.

В Україні внаслідок аварії на ЧАЕС радіонуклідами забруднено понад 4,6 млн. га земель у 74 районах 11 областей, у тому числі 3,1 млн. га орних земель, 1,5 млн. га лісів і садів у 12 областях України. Через 10 років після аварії на ЧАЕС у зв'язку з високим рівнем забруднення (понад 15Кі/км2) з користування вилучено 180 тис.га орних земель і 157 тис. га лісу.

Спостерігається підвищення радіаційного фону проти природного на третині території України, забруднення цезієм - 19,7 понад 1 Кі/км2, охоплює 7% території, 15 % лісів і с/угідь. Сильне забруднення стронцієм-90 і цезієм-197 зареєстровано на площі, що перевищує 3400 км2.

До найбільш небезпечних хімічних забруднювачів грунтів відноситься ртуть та її сполуки. Ртуть попадає в грунт з отрутохімікатами, відходами промислових підприємств, які містять металеву руть та її сполуки.

Ще більш масовий и небезпечний характер має забруднення гнуту свинцем. Сполуки свинцю використовуються як добавки до бензину, тому автотранспорт є серйозним джерелом свинцевого забруднення грунтів.

Поблизу великих центрів чорної та кольорової металургії грунти забруднені залізом, міддю, цинком, марганцем, нікелем, алюмінієм та іншими металами. У багатьох місцях її концентрації в десятки разів перевищує ГДК.

Серйозну потенційну небезпеку навколишнього середовищу завдає інтенсивна хімізація сільського господарства. При цьому 97-99 % інтексицидів та 55-60 % гербіцидів потрапляють в грунт, повітря, водойми. Щорічно від отруєнь пестицидами гине (від загальної кількості загиблих) близько 40 % лосів, кабанів, зайців, більш 77 % качок, гусей і більше 30% риби в прісних водоймах. Спостерігаються значні втрати внаслідок знищення пестицидами серед корисної ентомофауни.

Регулювання екологічних відносин здійснюється нормами екологічного права. В Україні екологічне право базується на Конституції, яка визначає основи власності на природні ресурси, а також права і обов'язки підприємств і громадян, які користуються природними багатствами країни. У 1992 р. прийнятий Закон України «Про охорону навколишнього середовища», який є основою всього екологічного законодавства.

Джерелами екологічного права є також постанови Кабінету Міністрів, укази Президента, урядові нормативні акти. [4]

Бахмацький район - один з тих, в якому зосереджений аграрний потенціал Чернігівської області. Одночасно з цим в районі виникла складна екологічна ситуація. За рік загальний обсяг викидів в атмосферу повітря становить близько 5,722 тис. т., значний вклад в забруднення атмосферного повітря. Також значний вплив мають транспортні засоби. В районі виявлені сталі прояви підтоплення, це 6 сіл, 155 га та м.Батурин 20 га. [4]

Крім того, на території району має місце надактивне забруднення грунтів нафтогазовидобувною промисловістю. Наприклад, в межах провального кратера тільки однієї свердловини Роменського родовища в верхньому метровому шарі грунтів зосереджені: нафтопродукти (загальні, запаси майже 109000 т), радіоактивні сольові компоненти промислових вод (загальні запаси розчинних солей понад 180 т) і природні радіонукліди (понад 2 кюрі). Найбільша радіоактивність промислового устаткування і грунтів відзначається на родовищах із тривалим терміном розробки - с. Веприк.

Радіаційне забруднення місцевості на нафтопромислах обумовлено підняттям на поверхню в процесі видобутку нафти ізотопів радію і торію. Джерелом радіаційного забруднення є уранові бітумні скупчення у відкладах карбону, а також збагачені радієм глибинні хлоркальцієві розсоли, характерні для гідрогеологічних умов району.

На родовищах неодноразово відбуваються розливів радіоактивної нафти, конденсату, що ніяк не утилізуються. Навколо нафтових свердловин здійснюється посів кормових і продовольчих сільгоспкультур.

В околицях свердловин з потужністю експозиційної дози більше 10000 мкр/годину, біля яких у радіусі 100-150 км не можна находитись більше 15 хвилин, при випасі великої рогатої худоби спостерігається її масова захворюваність на лейкоз, висока смертність та розвиток патологій у потомства.

Населення, що проживає біля родовищ страждає від патологій серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. Спостерігається народжуваність дітей з невідомими пухлинами в головному мозку, також великий відсоток народжуваності дітей з патологіями серцево-судинної системи. Діти загальмовані в рості і розвитку. Серед дорослого населення зустрічається рак щитовидної залози, зоб Хашимото, рак легень, часті інфаркти, інсульти.

З огляду на обставини, що склалися на цих виробництвах, високу радіоактивність і хімічну стійкість мінеральних новоутворень, захоронення промислового устаткування пропонується здійснювати в свердловинах, що підлягають ліквідації. Пропонується звернути особливу увагу на умови проживання постійного населення і вжити заходів по охороні навколишнього середовища і праці працівників нафтогазовидобувної промисловості.

Підприємство СТОВ»Промінь» розташоване в с. Красне, в південно - східній частині Чернігівської області. Центральна садиба розміщена безпосередньо в м. Батурин відстань, до обласного центру м. Чернігова - 215 км. СТОВ»Промінь» Чернігівської області розташоване в другому агро кліматичному полюсі, який в цілому характеризується помірним кліматом. Літо тепле із значною кількістю опадів, зима не дуже холодна з відлигами. Відповідно багатолітніх даних Чернігівської метеорологічної станції середня температура району, де розташоване сільськогосподарське підприємство в середньому складає 3-5°С. Найбільш холодними місяцями є січень і лютий, а найбільш теплими - червень і липень.

Територія ферми обгороджена, а також обсаджена хвойними деревами.

При в'їзді на ферму, де утримують хворих тварин,
обладнаний дезбар'єр з дезінфекційним розчином, а при вході в
приміщення наявні дезкилимки, просочені креоліном. Вентиляція не задовольняє потреб виробництва. Тому в мікрокліматі приміщень є шкідливі гази як аміак, оксид вуглецю. А також слід зазначити, що у вентиляційних системах відсутні будь-які фільтри і вище зазначені шкідливі гази викидаються в атмосферу, забруднюючи її.

Гній видаляється за допомогою транспортера, шляхи якого встановлені в каналах нижче рівня підлоги. Спочатку гній видаляється в причеп, а потім вивозиться на поля і складається в бурти. В буртах проходить його біотермічне знезараження. Не рідко виникають випадки, коли гній не видаляється з приміщень, що сприяє накопиченню аміаку повітрі.

В господарстві використовують яму Беккері, яка розташована на відстані 500 м від ферми. Вона представляє собою циліндричну забетоновану яму, глибиною 6м, яка накривається металевою кришкою, огороджена парканом.

Біологічні препарати зберігаються в спеціально відведеній для цього кімнаті. Препарати, які не мають отруйної та токсичної дії, зберігаються в шафі, що замикається на ключ. Препарати списку А (токсичні та отруйні) та списку В (токсичні та сильнодіючі) не зберігаються на фермі. Сироватки, вакцини та інші препарати, що потребують зберігання при низькій температурі і відсутності сонячного світла, зберігаються в холодильнику.

Залишки біопрепаратів , що залишилися після виконання ветеринарних заходів в господарстві знезаражують методом кип'ятінням потягом 30 хвилин, про що складається відповідний акт.

Таким чином провівши екологічну експертизу можна зробити висновок, що виробництво в СТОВ»Промінь» потребує впровадження все більш дієвих заходів щодо підвищення рівня безпеки виробництва та захисту навколишнього середовища.

Пропозиції:

1. Поновити вентиляційну систему, встановити в ній фільтри.

2. Для розтину трупів обладнати спеціальне місце з твердим непроникним - покриттям.

3. Регулярно наповнювати дезкилимки дезрозчином.

4. Планувати і виконувати заходи по забезпеченню зниження захворюваності тварин.

ВИСНОВКИ

1. У СТОВ «Промінь» найбільш часто ізолювали такі сероваріанти збудника лептоспірозу великої рогатої худоби як: - L. Icterohaemorragiae, L. Canicola, L. Grippotyphosa, L. Seiroe, L. Tarassovi, L. Hebdomadis, L. Bratislava.

2. У РМА найчастіше виявляють антитіла до сероваріантів лептоспір, таких як L. Seiroe, L. Icterohaemorragiae, L. Tarassovi.

3. Як показують результати серологічних досліджень, виявлення титрів антитіл проти одного збудника складає 20%. При серологічних дослідженнях виявляють у 80% випадків виявляють асоціацію двох і більше сероваріанти лептоспір. Найчастіше від однієї тварини виділяють сероваріанти в наступних асоціаціях: а) L. Icterohaemorragiae та L. Canicola; б) L. Hebdomadis та L. Seiroe; в) L. Hebdomadis та L. Tarassovi; г) L. Icterohaemorragiae та L.Pomona; д) L. Icterohaemorragiae, L. Canicola та L.Pomona; е) L. Hebdomadis, L. Seiroe та L.Seiroe; ж) L. Hebdomadis, L. Tarassovi та L.Seiroe та ін. сероваріанти.

4. В дослідженнях використовувались вакцини Кетл Мастер Голд виробництва фірми Файзер США, та вакциною Нобівак ВР компанії Intervet (Голландія) до складу вакцин входять крім 5 сероварів лептоспір також збудники інфекційного ринотрахеїту , вірусної діареї, парагрипу-3, РСВ.

Більш швидко та триваліше зберігався імунітет при використанні вакцини Кетл Мастер Голд, що підтверджують титри антитіл, виявленні в реакції мікроаглютинації та результати власних спостережень.

5. Економічних ефект від застосування вакцини Кетл Мастер Голд складає 377, 5 гривен на одну тварину.Економічних ефект від застосування вакцини Нобівак ВР складає 220 гривен на одну тварину.

ПРОПОЗИЦІЇ

Вакцинації великої рогатої худоби проти лептоспірозу в неблагополучних, щодо цього захворювання зонах, необхідно проводити постійно, обов'язково з врахуванням піків спалаху хвороби. Для вакцинації найкраще використовувати вакцину Кетл Мастер Голд

Отримані результати можна буде в майбутньому використати при розробці та вдосконаленні методів діагностики лептоспірозу та створенні нових ефективних схем вакцинації проти асоціації вірусів та лептоспір у неблагополучних господарствах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдєєва Л.В., Поліщук О.І., Покас О.В. Методичні підходи до визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків // Лабораторна діагностика. - 2005. №3 (33). - С. 35-40.

2. Альянаки Л.Н., Шварсалон К.Н., Костюченко Л.П. К вопросу изучения лептоспироза в Крыму // Тез. докл. 8-й Всесоюзн. Конф. по лептоспирозам. Тбилиси. 1983. - С. 73-74.

3. Болдырев А.Д., Хайтович А.Б., Колода Н.И., Абибулаев Д.Э., Альянова Е.В., Коваленко И.С., Подмогильный В.А., Чирний В.И. Епизоотологическое обследование животноводческих хазяйств на лептоспироз Крим // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Харків. - 2004. Вип. 84. - С. 109-114.

4. Буракова С.О. Безпека праці у тваринництві. - К.: Урожай, - 1989.

5. Бусол В., Кучерявенко О. Лептоспіроз // Ветеринарна медицина України. - №6. -2002. - С. 6-9.

6. Вскрытие и патологоанатомическая диагностика болезней сельскохозяйственных животных/ А.В.Жаров, И.В. Иванов, А.А. Кунаков и др.; Под ред. В.П. Шишкова, А.В. Жарова и Н.А. Налетова. - М.: Колос, 1981. - 271 с.

7. Довгаль В.І. Лептоспіроз собак в Одеській області (етіологічна структура, особливості епізоотичного процесу та клінічного прояву): Автореф. дис. … канд. вет. наук. -Одеса. 2003. -16с.