Економічний аналіз діяльності сільськогосподарського підприємства ООО "Південно-Українська соєва компанія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

• ЗМІСТ
• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
• 1.1 Природно-економічні умови
• 1.2 Земельні фонди господарства та їх використання
• 1.3 Трудові ресурси та їх використання в господарстві
• 1.4 Промисловий напрямок господарства
• 1.5 Інтенсифікація сільського господарства та її економічна ефективність
• РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ
• РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ТА СТІЙКОСТІ УРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
• РОЗДІЛ 4. ІНДЕКСНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЮ ТА УРОЖАЙНОСТІ
• РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНОМАНІТНИХ ФАКТОРІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ КУЛЬТУР
• РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР
• ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ВСТУП
• Сільськогосподарське виробництво є основою життя людей. В АПК виробляється більше третини валового продукту, працює 29% населення, зайнятого у суспільному господарстві України, використовується 33% основних фондів.
• Основні завдання сільського господарства - забезпечити інтенсивний розвиток і підвищення ефективності всіх його галузей з метою його збільшення виробництва і поліпшення якості продукції, більш повне задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині. [4, c.6]
• Останніми роками сільське господарство нашої держави зазнало великих змін. Різко зменшилося виробництво всіх видів продукції, галузь перебуває в кризовому стані. Вихід із цієї складної ситуації можливий при поєднанні зусиль держави, керівників і спеціалістів, працівників підприємств усіх форм власності й господарювання.
• Застосування принципово нових методів створення та рівноправного розвитку різних форм господарювання, утвердження господаря землі і майна, підвищення заінтересованості працівників у високопродуктивній праці сприятимуть насиченню споживчого ринку товарами і послугами, виробленою продукцією і послугами, виробленою продукцією і сировиною до повного забезпечення ними потреб населення. [5, c.10]
• Колективи сільськогосподарських підприємств в умовах переходу до ринкових відносин повинні спрямувати свої зусилля на освоєння нових методів господарювання, прогресивних форм організації праці і виробництва, ведення виробництва на основі комерційного госпрозрахунку та самофінансування, а в кінцевому підсумку - на досягнення найвищих результатів, максимальної ефективності виробничої діяльності. [5, c. 16-17]
• Метою курсового проекту являється закріплення і здобуття практичних навиків в зборі і обробці необхідних статистичних даних, застосування різних методів статистики в економічному аналізі виявлення невикористаних резервів і розробці шляхів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
• Предметом дослідження була організаційна, виробнича та економічна діяльність в рослинництві.
• Об'єктом дослідження є Організація з обмеженною відповідальністю „Південно українська соєва компанія” , що орендує землі у Новотроєцькому районі Херсонської області.
• В даній курсовій роботі ми розглянемо організаційно-економічну характеристику господарства, динаміку та структуру посівних площ.
• Проведемо аналіз динаміки та стійкості урожайності сільськогосподарських культур, індексний аналіз урожаю та урожайності, аналіз впливу різноманітних факторів на урожайність культур.
• І в останньому розділі розглянемо та проаналізуємо економічну ефективність вирощування та реалізації сільськогосподарських культур в ООО „ПУСК”. Зробимо відповідні висновки та пропозиції.
• РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
• 1.1 Природно-економічні умови
• Організація з обмеженою відповідальність «Південна українська соєва компанія» - «ПУСК» орендує пахотні землі у Новотроєцькому районі загальною площею 1267 га (по Воскрісеньській сільській Раді - 319, 3 га, по Сергіївській сільській Раді - 948,5 га). Основним видом діяльності є вирощування зернових культур та їх переробка.
• Юридична адреса „ПУСК” - м. Херсон, вул. Бурназдяна 1.
• Ґрунти в господарстві переважно чорноземи південні. Агротехнічна однорідність агровиробничих груп ґрунтів виконувалась з урахуванням їх генетичних особливостей, механічного складу, забезпеченістю поживними речовинами та інших факторів, які обумовлюють необхідність диференційного впровадження заходів по підвищенню продуктивності земель.
• Землекористування господарства знаходиться на півдні Степу України, в другій агрокліматичній зоні Херсонської області.
• Середньорічна температура повітря +10°С. Сума ефективних температур більш 10°С складає 3000-3200°С.
• Клімат даної зони характеризується як помірно-континентальний. Самий теплий місяць - липень (середньомісячна температура 22,5-23,5°С), самий холодний - січень (середньомісячна температура більше - 3-4°С). Середньорічна кількість опадів складає 370-38 мм, а за період з температурою повітря більше 10°С-220 мм.
• Для характеристики водного та теплового забезпечення території використовують гідротермічний коефіцієнт (ГТК). ГТК - це співвідношення опадів, які випали за теплий період року та позитивних температур за цей період. Якщо ГТК=1, то клімат даної зони теплий та вологий. Якщо ГТК=0,7-1,0, то жаркий та недостатньо вологий. Якщо ГТК<0,7, то клімат посушливий.
• В умовах господарства ГТК складає 0,6-0,7. У зв'язку з цим в умовах господарства необхідно зрошення.
• Тривалість вегетаційного періоду знаходиться в межах від 215 до 220 діб, а безморозного - біля 200 діб.
• Весна - нетривала (біля 45 днів) наступає коли середньодобова температура стає більше +15°С. Особливість весни є можливість настання весняних заморозків.
• Літо - найбільш тривалий період (біля 5 місяців). За цей період випадає 1/3 річної кількості ладів у вигляді злив, які зволожують тільки поверхневий шар грунту. Кінець літа - в другій декаді жовтня.
• Осінь - нетривала (біля 45 діб).
• Зима - коротка, малосніжна, тепла.
• Таким чином, грунтово-кліматичні умови дозволяють вирощувати сільськогосподарські культури структури посівних площ господарства.
• 1.2 Земельні фонди господарства та їх використання
• Земля - головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини.
• Якщо, наприклад, у промисловості (крім добувної) вона є просторовою базою, або місцем для розміщення різних об'єктів виробництва, то в сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого не можливий сам процес виробництва продукції рослинництва.
• Раціональне використання і підвищення її родючості - це перша умова збільшення виробництва, росту рентабельності, укріплення економіки господарства. [4]
• ООО „ПУСК” характерна розгалужена сітку доріг, що забезпечує обслуговування сівозмін в господарстві.
• На сьогодні за господарством закріплено 1267 га землі, 877 га землі зрошується.
• Розглянемо склад і структуру земельних угідь (таблиця 1.1).
• Таблиця 1.1 Склад та структура земельних угідь в ООО „ПУСК”

Види угідь	2006р.	2007р.
	Площа, га	Структура,%	Площа, га	Структура,%
		загальної площі	с.-г. угідь		загальної площі	с.-г. угідь
1. Сільськогосподарські угіддя	1215	100	100	1267	100	100
в т.ч. рілля	1215	100	100	1267	100	100
з них - багарні землі	395	32,51	32,51	390	30,78	30,78
перелоги	-		-	-		-
багаторічні насадження	-		-	-		-
сіножаті	-		-	-		-
пасовища	-		-	-		-
2. Несільськогосподарські землі	-	-	-	-	-	-
Всього	1215	100	Х	1267	100	Х
Наявність зрошувальних земель	820	67,49	67,49	877	69,22	69,22

• Із таблиці 1.1 видно, що площа земельних угідь господарства у 2007р. порівняно з 2006р. збільшилась на 52 га, або на 0,04 %.
• Рілля у 2006 р. склала 1215 га, а у 2007 році - 1267 га. Несільськогосподарських земель в господарстві немає.
• Площа зрошуваних земель в 2007 році зросла на 55 га в порівнянні з 2006 роком. І на 2007 рік складала 877 га, або 69,22 5 від загальної площі сільськогосподарських угідь.
• Земельний фонд ООО «ПУСК» за 2006 рік
• Земельний фонд ООО „ПУСК” за 2007 рік
• Рис. 1.1 Структура земельних угідь в ООО „ПУСК”
• Із даних таблиці 1.1 можна також визначити коефіцієнти інтенсивності використання земельних угідь.
• Коефіцієнт освоєння земель для сільськогосподарського виробництва:
• Коз. = Площа с.-г. угідь/ Загальна земельна площа (1.1)
• Знайдемо коефіцієнт освоєння земель в СВК «Шлях волі»
• Коз. (2006р) = 1215/1215= 1
• Коз. (2007р) = 1267/1267 = 1
• На протязі 2006-2007 років коефіцієнт освоєння земель не змінився і становить 1.
• Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь:
• Кр. = Площа ріллі / Площа сільськогосподарських угідь (1.2)
• Кр.(2006р) = 1215/1215 = 1
• Кр.(2007р) = 1267/1267 = 1
• У 2006-2007 рр. коефіцієнт розораності земель склав 1 .
• 1.3 Трудові ресурси та їх використання в господарстві
• Праця, як доцільна діяльність людини, є основою всякого матеріального виробництва. Вона завжди має матеріальну основу і спрямована на задоволення потреб людини.
• Для здійснення процесу виробництва завжди потрібні засоби і предмети праці. [4]
• З розвитком сільськогосподарського виробництва змінюються в кількісному і якісному відношенні і складові частини виробничих процесів. Ці обставини спонукають до постійного коригування співвідношень, підтримки оптимальних пропорцій праці і її засобів, як цього вимагають об'єктивні економічні закони.
• Трудові ресурси сільськогосподарського господарства - це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві.
• Вивчення складу та структури трудових ресурсів передбачає їх розподіл за допомогою групувань.
• Так за характером виробничої діяльності розрізняють персонал основної та неосновної діяльності. Працівники, які беруть участь у виробництві профільної для підприємства продукції входять до основного персоналу або виробничого персоналу. Особи, пов'язані з виготовленням продукції, яка відноситься до інших галузей, становлять персонал неосновної діяльності або невиробничий персонал.
• Для визначення трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств ведуть облік спискового складу працівників.
• Чисельність працівників підприємств можна зафіксувати на відповідний момент і обчислити у середньому за період (місяць, квартал, рік).
• Раціональне використання трудових ресурсів передбачає насамперед забезпечення їх нормальної зайнятості, пропорційний їх розподіл по галузях виробництва і на території, досягнення найвищої продуктивності праці. [5, c.171]
• Підвищення рівня використання трудових ресурсів за рахунок скорочення сезонності праці - одна з найактуальніших проблем сільськогосподарського виробництва. Досягти цього можна за найбільш повного завантаження працівників у літній період і забезпечити їх зайнятості взимку. Щодо цього виробництво відшуковує доцільне поєднання галузей, культур і сортів рослин, видів і порід тварин з різними робочими періодами, впроваджує нову техніку, вдосконалює технології, впроваджує новітні прогресивні форми і методи праці, а також розвиває мережу промислових і переробних підприємств. [5, c. 172]
• Отже, рівень організації праці на підприємстві залежить від багатьох чинників, які, зумовлюючи один одного, виявляють свою дію залежно від конкретних умов виробництва і характеристик виконавців праці. Тому, при розробленні заходів щодо удосконалення організації праці треба в кожному випадку зважити на умови конкретного підприємства, які під дією науково-технічного прогресу постійно змінюються, а отже, процес цей є постійним і безкінечним. [5, c. 182]
• Розглянемо забезпеченість і використання трудових ресурсів в ООО „ПУСК” (табл. 1.2).
• Таблиця 1.2 Склад трудових ресурсів ООО „ПУСК”

Показники	2006 р.	2007 р	2007рік в % до 2006року
	Середня чисельність працівників, осіб	в % до загальної кількості	Середня чисельність працівників, осіб	в % до загальної кількості
1.Адміністративно-керівний персонал	2	2,56	2	2,3	100
2. Спеціалісти та обслуговуючий персонал	13	16,67	14	16,09	107,7
3. Механізатори	11	14,1	11	12,64	100
4. Тваринники	-	-	-	-	-
5. Працівники рослинництва	18	23,08	20	22,99	111,11
6. Працівники підсобних галузей та будівельних бригад	34	43,59	40	45,98	117,65
Всього	78	100	87	100	11,54

• Отже, з даної таблиці бачимо, що кількість працівників зросла з 78 працівників у 2006 році до 87 працівників у 2007 році. Це становить 9 чоловік або 12 %. Збільшення кількості працівників у відповідних галузях господарства пов'язано із збільшення обсягів виробництва даного господарства.
• 1.4 Промисловий напрямок господарства
• Для раціонального використання земельних угідь, трудових ресурсів, засобів виробництва у кожному господарстві треба розвивати декілька галузей. Спеціалізація у сільському господарстві - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях і регіонах. Підвищення продуктивності і ефективне сільськогосподарське виробництва невіддільне від дальшого поглиблення його спеціалізації. В умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництва відкриваються широкі можливості для впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, переведення галузі на індивідуальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального і ритмічного використання засобів і предметів праці. [4 c.236]
• Так низька спеціалізація, як і невелика кількість галузей в сільськогосподарських підприємствах, економічно невигідні. Тому одночасно з вивченням інших економічних показників, необхідно визначити галузеву структуру та спеціалізацію господарства, яка визначається структурою його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Якщо господарство має коефіцієнт спеціалізації до 0,20 - то у нього комбінована спеціалізація. Спеціалізовані господарства (з коефіцієнтом спеціалізації 0,21-0,40) мають у своєму складі 2 основні галузі, а також 3-4 галузі додаткові. Глибокоспеціалізовані (коефіцієнт 0,40-0,60) мають одну головну і 3-4 додаткові галузі. У вузькоспеціалізованих господарствах розвиваються переважно одна головна галузь, а їх коефіцієнт спеціалізації становить від 0,61-1.
• Розглянемо склад та структуру товарної продукції ООО „ПУСК” (табл. 1.3).
• Таблиця 1.3 Склад та структура товарної продукції ООО „ПУСК” (в цінах фактичної реалізації)

Галузі та види продукції	Роки	В середньому за 2005-2007 рр	Порядковий номер в ранжированому ряді, і	Рі*(2і-1)
	2005р.	2006р.	2007р.	тис. грн.	в % до підсумку(Рі)
Зерно	424,8	485,2	463,5	457,8	12,12	2	36,36
Технічні культури	3151,6	3034,3	3482,8	3224,9	85,34	1	85,34
Картопля, овочі, баштанні	91,4	100,2	96.3	95,97	2,54	3	12,7
Інша продукція рослинництва	-	-	-	-	-	-	-
Рослинництво, всього	363,8	3619,7	4042,6	3778,7	100	Х	Х
Всього по с.-г. виробництву	363,8	3619,7	4042,6	3778,7	100	Х	Х

• На основі таблиці розрахуємо коефіцієнт за формулою:
• Кс = 100 / ? Рі*(2*і-1), (1.4)
• Кс - коефіцієнт спеціалізації;
• Рі - питома вага товарної продукції окремих культур, %;
• І - порядковий номер питомої ваги спеціалізації товарної продукції в ранжированому ряді. [6]
• Підставимо значення в формулу, одержимо:
• ? Рі*(2*і-1) = 134,4
• Кс = 100 / 134,4 = 0,74
• З розрахованих даних видно, що коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0,74, який лежить в межах від 0,61 до 1. Це значить, що господарство характеризується вузькою спеціалізацією.
• Господарство займається вирощуванням та переробкою в основному зернових та технічних культур і лише маленька частина належить вирощуванню картоплі, овочів та баштанних.
• За даними таблиці можна зробити висновок, що товарна продукція рослинництва в середньому за три роки склала 3778,7 тис. грн., що склала 100% товарної продукції. Провідну роль в господарстві займає вирощування зернових та технічних культур, які приносять більше доходу. Вони займають найбільшу питому вагу в структурі грошової виручки - 97,46%. Питома вага виручки від реалізації овочів складає 2,54 %. Слід зазначити, що галузь, яка займає високу питому вагу в структурі грошової виручки, тобто зернові і зернобобові та технічні є головними. Питома вага в структурі грошової виручки саме в головних галузях і визначає спеціалізацію господарства. Із аналізу таблиці визначимо спеціалізацію ООО „ПУСК”. На сьогоднішній день вона має зернове та технічне направлення.
• 1.5 Інтенсифікація сільського господарства та її економічна ефективність
• Економічна наука розрізняє два способи ведення господарства: екстенсивний - при ньому збільшення виробництва продукції досягається за рахунок розширення посівних площ, збільшення поголів'я худоби та птиці при незмінній урожайності; інтенсивний - збільшення виробництва продукції відбувається за рахунок додаткових вкладень в одиницю земельної площі. Отже, інтенсифікація являє собою процес концентрації сукупних затрат, живої праці на одну і ту саму одиницю земельної площі і спрямований на збільшення обсягу високоякісної продукції і на підвищення ефективності виробництва.
• Для розрахунку економічних показників господарства в таблиці 1.4 наводяться дані динаміки показників розміру підприємства.
• Таблиця 1.4 Динаміка показників росту ООО „ПУСК”

Показники	Роки	2007 р в % до
	2005	2006	2007	2005	2006
Валова продукція (в порівняльних цінах 2000 р.), тис. грн.	290,5	538,8	1315,6	454,1	244,1
Грошова виручка, тис, грн.	354,3	544,2	1332,9	376,1	244,9
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис грн.	1242,5	1537,7	1864,2	150,0	121,2
в т ч. с.-г. призначення, тис. грн.	954,8	1098,1	1436,7	150,5	130,8
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	234,4	251,2	284,3	121,3	113,2
Середньорічна чисельність робітників, осіб	45	78	87	193,3	111,5
в т. ч. зайнятих у с.-г. виробництві	34	63	71	208,8	112,7
Розмір енергетичних ресурсів к.с.	6,9	6,9	6,9	100	100
Поголів'я худоби, умовні голови	-	-	-	-	-
Витрати праці, тис. люд.-год.	19,35	33,54	37,41	193,3	113,4
Річний фонд оплати праці, тис. грн..	475,6	728,6	953,4	200,5	130,9
Виробничі витрати, тис. грн.	1010	989,2	1526,1	151,1	154,3
Валовий доход, тис. грн..	69,33	110,33	560,9	809,9	508,4
Короткострокові зобов'язання, тис. грн.	1667,8	1939,4	2655,1	159,2	136,9
Довгострокові зобов'язання, тис. грн..	-	1144,9	1946,7	-	170,0

• Інтенсифікацію сільського господарського виробництва, як економічну категорію, характеризують рівень грошових вкладень, матеріальних та грошових витрат на одиницю земельної площі та ефективність використання матеріальних та трудових ресурсів. Дані для висновків про економічну ефективність інтенсифікації сільського господарства наведено в таблиці 1.5.
• Таблиця 1.5 Основні економічні показники ООО „ПУСК”

Показники	Роки	2007р. в % до
	2005	2006	2007	2005	2006
1. Припадає на 100 га с.-г. угідь:
- виробничих основних засобів с.-г. призначення, тис. грн.	78,6	90,4	113,4	144,3	125,4
- затрат праці, люд.-год.	1592,5	2760,5	2952,6	185,4	106,9
2. Припадає на 1 середньорічного працівника:
- основних виробничих засобів с.-г. призначення, грн.	20756,5	14078,2	16513,8	79,56	117,30
- оплата праці , грн..	10568,9	9341,0	10958,6	103,69	117,32
3. Показники економічної ефективності виробництва вироблено валової продукції, грн.:
- на 1 грн. основних виробничих засобів;	0,23	0,35	0,71	308,7	202,9
- на 1 середньорічного працівника;	6455,6	6907,7	15121,8	234,2	218,9
- на 1 люд.-год.;	15,0	16,1	35,2	243,3	219,0
- на 1 грн. основних виробничих засобів с.-г. призначення.	0,3	0,5	0,9	300,0	180,0
Балансовий прибуток, тис. грн.	124,4	-121,9	392,8	315,8	159,6
Рівень рентабельності, %	11,6	-6,32	35,5	306,0	144,6

• Рівень інтенсивності виробництва характеризується системою вартісних і натуральних показників. Їх розраховують відношенням обсягу певних видів ресурсів до земельної площі. Так, вартість виробничих основних засобів сільськогосподарського призначення, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь в 2007 р. становила 113,4 тис грн. Це на 44,3 % більше ніж у 2005р. і на 25,4 % більше ніж у 2006р. Збільшились затрати праці в 2007 р. на 85,5% порівнюючи з 2005 роком і на 6,9% порівнюючи з 2006р.
• Тенденцію до зменшення має такий показник як вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення, що припадає на 1 середньорічного працівника - з 20756,5 грн у 2005 році він зменшився до 16513,8 грн у 2007 році. Це пояснюється збільшенням чисельності працюючих.
• На протязі аналізованого періоду зріс розмір прибутку - з 124,4 тис. грн. у 2005 році до 392,8 тис. грн. у 2007 році. Не можна не відмітити і збиток -121,9 тис. грн. у 2006 році. Рівень рентабельності виробництва найвищим був у 2007 році - 35,5%, а найменшим у 2006р. і склав -6,32%.
• Таким чином, проаналізувавши наведені дані, можна зробити висновок про те, що господарство обрало інтенсивний спосіб ведення виробництва. Склад і структура земельних угідь господарства за останні роки практично не змінювались. Показники економічної ефективності виробництва у ООО „ПУСК” мають загальну тенденцію до підвищення.
• РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ
• Рослинництво є комплексною основною галуззю сільського господарства. Її продукція становить більше половини валового виробництва продукції сільськогосподарського виробництва. Від інтенсивності її розвитку залежить забезпечення населення продуктами харчування і промисловості сировиною. Галузь рослинництва є визначальною у розвитку інших галузей, особливо тваринництва, оскільки кормова база останнього створюється переважно в цій галузі. [5]
• Структурою посівних площ називають стан площ, зайнятих окремими культурами в загальній площі, виражений у відсотках.
• Для господарства раціональною є та структура посівних площ, яка забезпечує високопродуктивне використання гектара землі і дозволяє одержати максимальну кількість сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі при мінімальних затратах праці та засобів її виробництва [4].
• Головною задачею раціональної структури посівних площ являється досягнення високої продуктивності пашні, забезпечення виконання і перевиконання планових завдань по продажу сільськогосподарської продукції, виробництва необхідної кількості її для внутрішньогосподарських потреб і високої рентабельності полеведення [1].
• Основними завданнями статистики посівних площ є:
• · збір даних про хід сівби та збиранням врожаю сільськогосподарських культур для контролю за цими процесами;
• · вивчення розміру, структури і динаміки посівних площ і сортових посівів сільськогосподарських культур, посівних площ;
• · вивчення впливу структури посівних площ на вихід продукції рослинництва і виявлення резервів розширення посівних площ і поліпшення їх структури.
• Категорії посівних площ:
• Є Засіяна площа - це вся та площа, на якій було висіяне насіння сільськогосподарських культур. Площу, засіяну під урожай поточного року, визначають для обліку витрат виробництва, які відносять на продукцію поточного року. Площу, засіяну в календарному році, використовують для обліку незавершеного виробництва під урожай майбутніх років.
• Є Весняна продуктивна площа - площа, яка фактично зайнята під посівами до часу закінчення сівби ярих культур;
• Є Розміри і структуру весняної продуктивної площі уточнюють станом на 1 грудня відповідно до фактичного використання культур і після цього її називають уточненою посівною площею;
• Є Площа, зайнята під посів - це фізична засіяна площа моменту закінчення сівби ярих культур;
• Є Збиральна площа - це площа, на якій у поточному р. повинні бути організовані збиральні роботи;
• Є Фактично зібрана площа - площа, на якій проведені збиральні роботи.
• При аналізі розмірів посівних площ проводиться зіставлення різних категорій посівних площ між собою. Структура посівних площ вивчається не лише по сумісних роках, але й у динаміці за кілька років. [6]
• Структура посівних площ у кожному господарстві складається в залежності від його ґрунтово-кліматичних умов, спеціалізації, забезпеченості основними фондами та оборотними засобами, трудовими ресурсами; розміщення відносно об'єктів по переробці сільськогосподарської сировини, промислових центрів, наявності природних кормових угідь і т. д. [7].
• Розглянемо склад та структуру посівних площ на прикладі ООО „ПУСК”
• Таблиця 2.1 Склад та структура посівних площ ООО „ПУСК”

Групи культур	2005р.	2006р.	2007р.
	га	в % до підсумку	га	в % до підсумку	га	в % до підсумку
Зернові та зернобобові, га	762	100	484	85,78	983	80, 91
Технічні ,га	-	-	130	14,22	86	7,08
Картопля, овочі, баштанні, га	-	-	-	-	146	12,02
Всього	762	100	914	100	1215	100
Площа ріллі, га	1215		1215		1267
Коефіцієнт розораності	1	Х	1	Х	1	Х

• Рис. 2.1 Структура посівних площ ООО „ПУСК”
• Розглянувши таблицю 2.1, можна сказати про те, що найбільшу питому вагу в структурі посівних площ на протязі аналізуючого періоду займають зернові та зернобобові. Вони складають 80,91% всіх посівів у 2007 р. Треба також відзначити й те, що їх посівна площа теж збільшувалась і становить 983 га.
• Площа, відведена для вирощування технічних культур, займає незначне місце у структурі (7,08%). Площа, зайнята цими культурами, становить 86 га у 2007 р. Вона зменшилась порівняно з 2006 р. на 44 га, або на 33,85 %.
• Частка земель, які займають картопля, овочі та баштанні, становить на 2007 рік 146 га, що складає 12,02% загальної площі посівів.
• Розглянемо склад та структуру посівів зернових в табл. 2.2
• Таблиця 2.2 Склад та структура посівів зернових культур

Культури	Роки	Зміна площі посівів
	2005	2006	2007
	га	в % до підсумку	га	в % до підсумку	га	в % до підсумку	Абсолют ний приріст, га (+,-)	2006р в % до 2004
Озима пшениця	84	11,02	54	6,89	-	-	-	-
Яровий ячмінь	112	14,70	60	7.65	145	14,75	33	129,46
Озимий рапс	46	6,04	-	-	150	15,26	104	326,09
Кукурудза	-	-	-	-	28	2,85	-	-
Соя	520	68,24	670	85,46	492	50,05	-28	94,62
Соя поживна	-	-	-	-	168	17,09	-	-
Всього	762	100	784	100	983	100	109	129

• З табл. 2.2 видно, що абсолютний приріст площі під таку культуру як соя від'ємний, це каже про те, що площа під посіви цієї культури в 2007р. зменшилася порівняно з 2005р. на 28 га. Загалом площа під посіви зернових культур зросла на 109 га. Площа під яровий ячмінь збільшилася на 29,46 %, площа під озимий рапс збільшилась на 226,09%, а площа під сою зменшилась на 5,38%.
• РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ТА СТІЙКОСТІ УРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР
• Під урожайністю розуміють середній вихід конкретної продукції з одиниці площі посіву (гектара, квадратного метра, дерева, куща тощо) даної культури (групи однорідних культур) або з одиниці площі сільськогосподарських угідь (як правило, в центнерах з гектара) [3].
• Для виявлення тенденцій в зміні чисельності урожайності потрібно провести вирівнювання, тобто проаналізувати урожайність більш глибоко та всебічно.
• То ж проведемо розрахунки показників динаміки урожайності зернових культур в СВК «Шлях волі» в таблиці 3.1
• Таблиця 3.1 Розрахунок показників динаміки урожайності зернових в ООО „ПУСК”

Роки	Урожайність, ц/га	Абсолютний приріст, ц/га	Темп росту, %	Темп приросту, %	Абсолютне значення, % приросту, ц/га
		баз.	ланц.	баз.	ланц.	баз.	ланц.
2001	33.5	-	-	-	-	-	-	-
2002	39,4	5,9	5,9	117,61	117,61	17,61	17.61	0,34
2003	25,2	-8.3	-14,2	75,22	63,96	-24,78	-36,04	0,33
2004	27,6	-5,9	2,4	82,39	97,62	-17,61	-2,38	0,34
2005	28.1	-5,4	0,5	83,88	101,81	-16,12	1.81	0,33
2006	32,8	-0,7	4,7	97,91	116,73	-2,09	16,73	0,33
2007	29,7	-3,8	-3,1	88,66	90,55	-11,34	-9,45	0,34

• У даній таблиці для аналізу були використані такі показники, як абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту.
• Абсолютний приріст показує на скільки одиниць збільшився (зменшився) рівень порівняно з базисним, тобто за цей або інший проміжок часу. Він розраховується як різниця між порівняльними роками:
• А_баз = у_i - у₀ , де (3.1)
• - первинний рівень ряду динаміки;
• - рівень ряду динаміки.
• Якщо за базу порівняння приймається попередній рівень, то ланцюговий абсолютний приріст дорівнює:
• А_лан. = у_i - у_{i-1 ,} де (3.2)
• - рівень ряду динаміки;
• - попередній рівень ряду динаміки.
• Темп росту показує в скільки разів збільшився рівень, порівняно з базисним, а у випадку зменшення - яку частину базисного рівня складає порівняний рівень:
• Тр_баз = (3.3)
• Якщо за базу порівняння приймається попередній рівень, то ланцюговий темп росту дорівнює:
• Тр_лан. = (3.4)
• Темп приросту показує на скільки відсотків збільшився (зменшився) рівень, порівняно з базисним, прийнятим за 100%
• Тпр_баз = Тр_баз-100% (3.5)
• Тпр_лан = Тр_лан.-100% (3.6)
• Абсолютне значення 1% приросту розраховується шляхом ділення абсолютного приросту на відповідний темп приросту, виражений в %.
• = А_i/Тпр_i (3.7)
• Також за даними, розрахованими в таблиці 3.1 можна визначити середні показники:

1. Середнє значення урожайності, яке розраховується за формулою середньої арифметичної простої.

= у/n , де (3.8)

у - сума значень рівня ряду динаміки;

n - число рівнів ряду динаміки..

У= 216,3/7 = 30,9 ц/га

2. Середній абсолютний приріст показує як швидко змінився кінцевий рівень ряду динаміки відносно початкового, він розраховується за формулою:

= А_лан/n-1 , де (3.9)

А_лан - сума абсолютних приростів

А = -3,8/6 = -0,63 ц/га

3. Середній темп росту характеризує середню швидкість зміни економічного явища або процесу і визначається за формулою:

Тр.= , де (3.10)

Тр - середній коефіцієнт (темп) росту;

уn - останній рівень ряду динаміки;

у0 - початковий рівень ряду динаміки;

n - число рівнів ряду динаміки.

Тр = = 0,980 або 98,0%

4. Середній темп приросту відрізняється від середнього темпу росту на 100% та визначається:

Т_пр = Тр - 100 % (3.11)

Т_пр =98,0 - 100 = ?2%

Аналізуючи розрахунки показників динаміки урожайності, можна зробити висновки, що в середньому щорічно урожайність зернових культур зменшувалася на 0,63 ц/га, середній темп приросту, який дорівнює -2 означає те, що щорічно урожайність зменшувалася на 2%.

Ряд динаміки - це ряд числових характеристик, які характеризують зміни показників суспільного явища в часі.

Ряд динаміки складається з рівня числового значення ознаки, що вивчається, і часу, до якого відноситься дана ознака.

Одним з найважливіших напрямів аналізу рядів динаміки є вивчення особливостей розвитку явища за окремі періоди часу. Для виявлення специфіки розвитку явищ, що вивчаються, за окремі періоди часу визначають абсолютні і відносні показники ряду динаміки:

При визначенні цих показників використовують два методи: ланцюговий і базисний.

У даному курсовому проекті динамічний ряд будується на основі показника урожайності зернових.

Виявимо тенденцію в зміні урожайності зернових та проведемо вирівнювання ряду динаміки (таблиця 3.2).

Роки	Урожайність, ц/га	Вирівнювання по рівнянню прямої лінії	Вирівнювання по параболі II-го порядку
					=			=
2001	33,5	-5	-167,5	25	33,45	625	837,5	36,03
2002	39,4	-3	-118,2	9	32,43	81	354,6	32,29
2003	25,2	-1	-25,2	1	31,41	1	25,2	29,91
2004	27,6	0	0	0	30,9	0	0	29,23
2005	28,1	1	28,1	1	30,39	1	28,1	28,89
2006	32,8	3	98,4	9	29,37	81	295,2	29,23
2007	29,7	5	148,5	25	28,35	625	742,5	30,93
Всього	216,3	0	-35,9	70	216,3	1414	2283,1	216,5

Вирівнювання руху динаміки способом найменших квадратів дозволяє враховувати всі рівні динаміки та краще абстрагуватись від випадкових коливань рівнів. Цей метод передбачає вирівнювання за рівнянням прямої лінії:

= ,де (3.12)

- вирівнювання значення ряду по роках

a0, a1 - параметри рівняння,

t - порядковий номер .

Для знаходження параметрів a0 та a1 складемо систему двох нормальних рівнянь:

(3.13)

Так як , то знайдемо з першого рівняння системи (3.13)

=

= 30,9

Тепер знайдемо з другого рівняння системи (3.13)

Рівняння прямої матиме вигляд:

=30,9 - 0,51t

Існує ще один спосіб вирівнювання динамічного ряду - це вирівнювання по параболі ІІ порядку. Для цього треба розрахувати систему рівнянь:

(3.14)

Так як і , тому система буде мати вигляд:

(3.15)

Параметр а2 знайдемо з системи рівнянь:

Тоді буде дорівнювати:

Рівняння параболи має такий вигляд:

= 29б23 - 0,51+ 0,17

Результати розрахунку приведені в таблиці 3.2

Побудуємо графік аналітичного вирівнювання урожайності зернових:



Рис. 3.1 Аналітичне вирівнювання урожайності зернових в ООО „ПУСК”

Аналізуючи отриманий графік, можна зробити наступний висновок, що фактична урожайність збільшилася в 2002р., але в 2003р. знизилася, з 2004 по 2006р урожайність зростала, а в 2007 році вона знову знизилась. Урожайність, вирівняна по прямій має тенденцію до зниження; по параболі урожайність в 2001 - 2005 спадає, а з 2006 р. має тенденцію до підвищення.

Проаналізуємо стійкість динамічного ряду за допомогою коефіцієнтів детермінації, кореляції та стійкості в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Аналіз стійкості урожайності зернових культур в ООО „ПУСК”

Роки	Урожайність, ц/га	Вирівняна урожайність, ц/га	Відхилення фактичної урожайності від вирівняної, ц/га
		=	=	по прямій	по параболі	від прямої	від параболи
2001	33,5	33,45	36,03	0,05	-2,53	0,0025	6,4	1122,25
2002	39,4	32,43	32,29	6,97	7,12	28,58	50,69	1552,36
2003	25,2	31,41	29,91	-6,21	-4,71	38,56	22,18	635,04
2004	27,6	30,9	29,23	-3,3	-1,63	10,89	2,66	761,76
2005	28,1	30,39	28,89	-2,29	-0,79	5,24	0,62	789,61
2006	32,8	29,37	29,23	3,43	3,57	11,76	12,74	1075,84
2007	29,7	28,35	30,93	1,35	-1,23	1,82	1,51	882,09
Всього	216,3	216,3	216,5	0	-0,2	116,85	96,8	6818,95

За даними, розрахованими в таблиці 3.3 проведемо розрахунки показників варіації і стійкості урожайності.

Варіацію врожайності під впливом усіх факторів визначимо за допомогою загальної дисперсії:

(3.16)

974,14 - 954,82 = 19,33

Визначимо випадкову дисперсію, що характеризує варіац3ію врожайності під впливом метеорологічних (випадкових) умов:

(3.17)

13,83

Факторну (систематичну) дисперсію, що характеризує варіацію врожайності під впливом агротехнічних факторів, визначимо з правила розкладання варіації:

(3.18)

Розкладання загальної варіації врожайності зернових за факторами дало такі результати:

(3.19)

100% = 28,45 % + 71,55 %

Отже, 28,45% загального коливання врожайності зернових припадає на частку комплексу агротехнічних факторів, а 71,55% зумовлено дією метеорологічних (випадкових) факторів.

Тісноту зв'язку між врожайністю і агротехнічними факторами визначимо за допомогою індексу кореляції:

(3.20)

Індекс кореляції вказує на помірний зв'язок врожайності з агротехнічними факторами.

Для характеристики відносної міри коливання врожайності обчислимо випадковий коефіцієнт варіації:

(3.21)

Коефіцієнт стійкості врожаю становитиме:

(3.22)

%

Одержаний коефіцієнт стійкості характеризує високу стійкість врожайності в динаміці під дією систематичного підвищення рівня агротехніки вирощування зернових в ООО „ПУСК”.

РОЗДІЛ 4. ІНДЕКСНИЙ АНАЛІЗ УРОЖАЮ ТА УРОЖАЙНОСТІ

Урожай і врожайність є найважливішими результативними показниками розвитку продуктивних сил сільського господарства, виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств і використання головного засобу виробництва в сільському господарстві -- землі.

У рівні врожайності відображається вплив комплексу природних і економічних умов, у яких здійснюється сільськогосподарське виробництво, зміни в агротехніці, технології, техніці й організації виробництва. У свою чергу, від рівня врожайності значною мірою залежить обсяг валового збору і такі показники ефективності рослинництва і сільського господарства в цілому, як собівартість продукції, продуктивність праці, фондовіддача, валовий і чистий доход, рентабельність тощо.

Під урожаєм (валовим збором) у сільськогосподарській статистиці розуміють загальний обсяг продукції даної культури або групи культур, одержаної з усієї площі посіву або угідь у господарстві, районі, області, країні.

Під врожайністю розуміють середній вихід конкретної продукції з одиниці площі посіву (гектара, квадратного метра, дерева, куща тощо) даної культури (групи однорідних культур) або з одиниці площі сільськогосподарських угідь (як правило, в центнерах з гектара).

Завдання статистики врожаю й врожайності численні й різноманітні. Основними з них є: збирання й аналіз даних про розміри врожаю і врожайності сільськогосподарських культур; розробка системи показників врожаю і врожайності; забезпечення своєчасного і точного визначення обсягів і структури валових зборів і рівня врожайності за культурами і групами однорідних культур у розрізі окремих категорій і виробничих типів господарств та адміністративних підрозділів (районів, областей, регіонів і по країні в цілому), зон, підзон тощо; дослідження відмінностей у рівнях врожаю і врожайності в динаміці, за територією та порівняно з планом; аналіз і оцінка ефективності різних факторів, що впливають на врожай і врожайність; визначення втрат при збиранні, доробці й транспортуванні врожаю і способів їх усунення; виявлення невикористаних резервів подальшого збільшення валових зборів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продукції рослинництва в цілому; узагальнення передового досвіду вирощування високих і сталих урожаїв сільськогосподарських культур тощо.

Розрізняють такі показники врожаю: видовий врожай, врожай на пні перед початком своєчасного збирання, фактичний і чистий збір.

Видовий врожай - це очікувані розміри валового збору, виходячи зі стану посівів на певних фазах вегетації рослин. По суті, це ще не врожай (продукції ще немає), а тільки оцінка стану посівів у припущенні, що умови вирощування культури будуть нормальними, середніми.

Фактичний (амбарний) врожай - це отриманий (зібраний) і оприбуткований врожай. Повністю завершені біологічний і економічний процеси вирощування сільськогосподарських культур. Від врожаю на пні він відрізняється на величину втрат.

Чистий збір - це величина врожаю після доробки за мінусом насіння на всю засіяну площу даної культури.

Фактичний може бути виражений у різній масі: початково-оприбуткованій (фізичній), після доробки і в перерахунку на стандартні показники якості продукції тощо.

В сільськогосподарських підприємствах під час збирання фактичний збір по ряду культур (зернові, соняшник) обліковують у початково-оприбуткованій (бункерній) масі. Після доробки продукції (очистки, сушіння і т.п.) визначають врожай, який точніше характеризує обсяг отриманої продукції та використовується при обчисленні собівартості одиниці продукції, продуктивності праці тощо. Для точних відомостей фактичний збір після доробки перераховують на стандартні показники якості.

Урожайність сільськогосподарських культур може бути розрахована на різні категорії посівних площ: фактично зібрану, збиральну і весняну продуктивну. Підчас збирання врожайність розраховують на фактично зібрану площу, з якої безпосередньо отримують врожай. Однак, при аналізі використання посівних площ виникає потреба розрахунку врожайності на одиницю збиральної і весняної продуктивної площі. Врожайність з розрахунку на збиральну і весняну продуктивну площу може бути нижчою, ніж на фактично зібрану площу (фактично зібрана площа менша від збиральної на величину незібраної площі й менша від весняної продуктивної площі на величину незібраної площі і площі літньої загибелі посівів), а тому й врожайність з розрахунку на ці категорії посівних площ буде меншою на величину недобору продукції з цих незібраних площ [6].

Для виявлення впливу певних факторів на рівень урожайності застосовують такі методи: індексний, кореляційно-регресійний та інші. При аналізі урожайності індексним методом використовують загальні та індивідуальні індекси.

Використовуючи індексний метод проаналізуємо зміну валового збору зернових культур за два роки в СВК «Шлях волі» за допомогою загальних індексів, і встановимо, якою мірою вона обумовлена зміною врожайності, розміром і структурою посівних площ.

Таблиця 4.1 Посівні площі, валовий збір і врожайність зернових культур ООО „ПУСК”

Культури	Площа, га	Урожайність,ц/га	Валовий збір
	2005 базисна S0	2006 звітна S1	2005 базисна Y0	2006 звітна Y1	2005 базисна Y0S0	2006 звітна Y1S1	умовна Y0S1
Озима пшениця	54	-	45,1	-	2435,4	-	-
Озимий ячмінь	60	210	32,8	33,9	1968	7119	6888
Озимий рапс	-	150	-	23,4	-	3510	-
Кукурудза	-	28	-	39,5	-	1106	-
Соя	670	492	32,8	29,7	21976	14612,4	16137,6
Соя пожнивна	-	168	-	14,5	-	2436	-
Разом	784	1048	Х	Х	26379,4	28783,4	23025,6

Визначимо обсяги валового збору зерна по кожній культурі і в цілому по групі однорідних культур за базисний рік (), звітний рік () і умовний ()

Для оцінки загальної зміни валового збору зернових культур за два роки обчислимо індекс валового збору:

(4.1)

=28783,4/26379,4 = 1,09 або 109%

Абсолютний приріст валового збору становить:

(4.2)

Зміна валового збору зернових культур безпосередньо залежить від зміни двох факторів: середньої врожайності і розміру посівної площі.

Для аналізу впливу на зміну валового збору зазначених факторів розкладемо індекс валового збору на індекси, що його складають: середньої врожайності і розміру посівних площ:

Вплив середньої врожайності на зміну валового збору визначимо за допомогою індексу середньої врожайності, який являє собою відношення середньої врожайності звітного року (у1) до середньої врожайності базисного року (уо):

(4.5)

або 81,6%

Абсолютний приріст валового збору за рахунок підвищення середньої врожайності становитиме:

(4.6)

Спочатку знайдемо середню врожайність в базовому і звітному роках:

27,46- 33,65)*1048 = -6487,12

Вплив розміру посівних площ на зміну валового збору визначимо за допомогою індексу розміру посівних площ, який знаходиться за формулою:

( 4.7)

, або 133,7%

Абсолютний приріст валового збору за рахунок розширення посівних площ становитиме:

(4.8)

Отже, збільшення валового збору зернових культур у звітному році, порівняно з базисним роком на 9% зумовлене, головним чином, і збільшенням посівних площ на 264 га (1048-784), або приблизно на 33,7%. Спостерігається зменшення середньої врожайності на 6,19 ц/га (27,46 - 33,65), або на 18,4%

Проведемо аналіз зміни середньої врожайності як головного інтенсивного фактора зростання валового збору.

На зміну середньої врожайності безпосередньо впливають два фактори: зміна врожайності окремих культур і зміна структури посівних площ.

Відповідно до цього взаємозв'язку розкладемо індекс змінного складу (середньої урожайності) на два індекси постійного складу: індекс урожайності окремих культур та індекс структури посівних площ:

(4.9)

, де (4.10)

-- умовна середня врожайність при структурі посівів звітного і врожайності базового р.

За даними таблиці 4.1 розрахуємо величину умовної середньої врожайності:

= ц/га

Розрахуємо потрібні індекси і абсолютні прирости середньої врожайності за рахунок кожного фактора.

Індекс середньої врожайності зернових культур та її абсолютний приріст були визначені раніше і відповідно становили 0,816 і -6,19 ц/га (27,46 - 33,65).

Вплив зміни врожайності окремих культур на середню врожайність визначимо за допомогою індексу врожайності окремих культур:

економічний урожайність зерновий сільськогосподарський

(4.11)

=27,46 /21,97 =1,250, або 125,0%

Абсолютний приріст середньої врожайності внаслідок зростання врожайності окремих культур становитиме:

(4.12)

ц/га

Вплив зміни структури посівних площ на середню врожайність визначимо за допомогою індексу структури посівних площ:

(4.13)

або за іншою формулою:

(4.14)

= , або 65,3%

Абсолютний приріст середньої врожайності за рахунок зміни структури посівних площ становитиме:

(4.15)

ц/га

Індекси показують, що при інших рівних умовах середня врожайність зернових культур могла б збільшитися у звітному році порівняно з базисним роком, на 25%, або на 5,49 ц/га.

Розкладання індексів змінного складу (валового збору та середньої врожайності) на індекси постійного складу дає можливість подати валовий збір зернових культур як складову трьох факторів у такому вигляді:

(4.16)

1,09= 1,25 * 1,337 * 0,653

Такими чином, головним фактором збільшення валового збору зернових культур на 2404 ц, або на 9%, було збільшення врожайності окремих культур та посівної площі.

Розрахуємо індивідуальні індекси посівної площі, урожайності, валового збору в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Система індивідуальних індексів

Культури	Індивідуальні індекси
	урожайності	посівної площі	валового збору
Формула	і=	і=	і=
Оз.пшениця	-	-	-
Ярий ячмінь	1,03	3,5	3,62
Озимий рапс	-	-	-
Кукурудза	-	-	-
Соя	0,91	0,73	0,66
Соя пожнивна	-	-	-

Аналізуючи дані табл. 4.2, можна зробити висновки, що урожайність ярого ячменю збільшився на 3%, посівна площа під озиму пшеницю збільшився на 250%, а валовий збір збільшився на 262%. Урожайність сої зменшилася на 9%, але посівна площа зменшилась 27%, валовий збір зменшився на 34%.

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ВПЛИВУ РІЗНОМАНІТНИХ ФАКТОРІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ КУЛЬТУР

На урожайність культур може впливати багато факторів. Це і природнокліматичні умови, і внесення добрив як органічних, так і мінеральних, меліораційні роботи теж мають велике значення. Розглянемо, як внесення органічних, мінеральних добрив та витрати на 1 га посіву впливають на урожайність зернових культур в ООО „ПУСК”

Таблиця 5.1 Вихідні дані для виявлення залежності урожайності від різних факторів.

Роки	Урожайність, ц/га	Витрати на 1га посіву	Внесено добрив на 1 га
		грн.	люд.-год.	органічних, т	мінеральних, ц.д.р.
2001	33,5	835,3	6,89	2,3	0,03
2002	39,4	1519,6	15,23	2,4	0,05
2003	25,2	1468,1	12,62	1,6	-
2004	27,6	1126,9	8,21	1,5	0,02
2005	28,1	1198,2	8,93	2,3	0,03
2006	32,8	1248,4	6,34	2,4	0,04
2007	29,7	998,6	6,9	2,3	0,03
Середня	30,9	1199,3	9,3	2,1	0,03

Таблиця 5.2 Залежність урожайності зернових культур від рівня інтенсифікації виробництва.

Роки	Урожайність, ц/га	Витрати на 1га посіву	Внесено добрив на 1 га
		грн.	люд.-год.	органічних, т	мінеральних, ц.д.р.
2001	33,5	835,3	6,89	2,3	0,03
2002	39,4	1519,6	15,23	2,4	0,05
2003	25,2	1468,1	12,62	1,6	-
2004	27,6	1126,9	8,21	1,5	0,02
2005	28,1	1198,2	8,93	2,3	0,03
2006	32,8	1248,4	6,34	2,4	0,04
2007	29,7	998,6	6,9	2,3	0,03
Середня	30,9	1199,3	9,3	2,1	0,03

За допомогою аналітичного групування визначимо наявність зв'язку між урожайністю та відібраними факторами (групувальна ознака - урожайність зернових культур). Для групування розрахуємо додаткову таблицю 5.3.

Таблиця 5.3 Групування даних урожайності зернових культур в ООО”ПУСК”

Роки	Урожайність, ц/га	Витрати на 1га посіву	Внесено добрив на 1 га
		грн..	люд.-год.	органічних, т	мінеральних, ц.д.р.
2003	25,2	1468,1	12,62	1,6	-
2004	27,6	1126,9	8,21	1,5	0,02
2005	28,1	1198,2	8,93	2,3	0,03
2007	29,7	998,6	6,9	2,3	0,03
2006	32,8	1248,4	6,34	2,4	0,04
2001	33,5	835,3	6,89	2,3	0,03
2002	39,4	1519,6	15,23	2,4	0,05

Виходячи з даних додаткової таблиці 5.3 занесемо дані групування до таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 Вихідні дані

Групи	Урожайність, ц/га	Витрати на 1га посіву	Внесено добрив на 1 га
		грн.	люд.-год.	органічних, т	мінеральних, ц.д.р.
I	26,97	1264,4	9,92	1,83	0,017
II	31,25	1223,5	6,62	2,35	0,035
III	36,45	1493,9	13,93	2,35	0,045
Середня	30,9	1199,3	9,3	2,1	0,03

Для наочного зображення побудуємо кореляційні поля залежності урожайності зернових від відібраних факторів.

Рис.5.1 Кореляційне поле залежності урожайності зернових від внесення мінеральних добрив.

Рис. 5.2. Кореляційне поле залежності урожайності зернових від внесення органічних добрив

Далі зробимо вирівнювання ряду динаміки кількості внесення органічних добрив способом найменших квадратів в ООО „ПУСК відображаємо в таблиці 5.5.

(5.1)

Так як , то знайдемо з першого рівняння системи (5.1)

=

= 2,13

Тепер знайдемо з другого рівняння системи (5.1)

Рівняння прямої матиме вигляд:

=2,13-0,01t

Таблиця 5.5 Аналітичне вирівнювання ряду динаміки внесення добрив

Роки	Внесено органічних добрив на 1га, т	Вирівнювання по рівнянню прямої лінії
		t	t	xt
2001	2,3	-5	25	-11,5	2,18
2002	2,4	-3	9	-7,2	2,16
2003	1,6	-1	1	-1,62	2,14
2004	1,5	0	0	0	2,13
2005	2,3	1	1	2,3	2,12
2006	2,4	3	9	7,2	2,10
2007	2,3	5	25	11,5	2,08
Разом	14,9	0	70	0,68	14,91

Тепер виявимо залежність урожайність від внесення добрив в таблиці 5.6

Таблиця 5.6 Залежність урожайності зернових від внесення добрив в ООО „ПУСК”.

Роки	Внесення органічних добрив, т	Урожайність, ц/га
	X	Xt	Ex=X-Xt	EІx	Y	Yt	Eу=Y-Yt	EІy
2001	2,3	-11,5	13,8	190,4	33,5	-167,5	201	40401
2002	2,4	-7,2	9,60	92,2	39,4	-118,2	157,6	24837,8
2003	1,6	-1,62	3,24	10,5	25,2	-25,2	50,4	2540,2
2004	1,5	0	1,58	2,5	27,6	0	27,6	761,8
2005	2,3	2,3	0	0	28,1	28,1	0	0
2006	2,4	7,2	-4,80	23,0	32,8	98,4	-65,6	4303,4
2007	2,3	11,5	-9,20	84,6	29,7	148,5	-118,8	14065.9
Всього	14,9	0,68	0,42	403,2	30,9	-35,9	251,6	86910,2

За даними таблиці 5.6 можна розрахувати коефіцієнти кореляції, детермінації та регресії.

Коефіцієнт кореляції знайдемо за формулою:

(5.2)

Цей результат свідчить про тісний зв'язок між цими двома факторами.

Коефіцієнт детермінації тоді буде дорівнювати

(5.3)

Це свідчить про те, що на 73% урожайність залежить від внесення органічних добрив

Коефіцієнт регресії розрахуємо за формулою

(5.4)

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Економічна ефективність виробництва продукції означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність виробництва продукції включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

В ефективності виробництва відображається вплив комплексу взаємопов'язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. Для оцінки економічної ефективності виробництва продукції використовують відповідний критерій і систему взаємопов'язаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів.

Для оцінки економічної ефективності виробництва використовуються такі показники як: виручка від реалізації продукції, вартість валової продукції, прибуток підприємства та інше. [4]

Розглянемо економічну ефективність виробництва на прикладі зернових культур (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1 Економічна ефективність вирощування зернових в ООО „ПУСК”

Показники	Роки	2007 в % до 2005
	2005	2006	2007
Площа посіву, га	762	784	1048	137,5
Валовий збір, ц	21412,2	25715,2	31125,6	145,4
Урожайність, ц/га	28,1	32,8	29,7	105,7
Реалізовано, ц	10936	22345	29346	268,3
В розрахунку на 1 ц:
- затрати праці, люд.-год.	1,77	1,50	1,27	71,8
- собівартість, тис. грн.	0,039	0,045	0,048	123,1
- середня ціна реалізації, тис. грн.	0,054	0,061	0,067	124,1
Рівень товарності, %	51,1	86,9	94,3	184,5
Прибуток від реалізації, тис. грн.	124,4	-103,6	314,2	252,6
Рівень рентабельності, %	11,6	-5,2	28,4	244,8
Питома вага зернових, %
- у площі с.-г. угідь	62,7	64,5	82,9	132,2
- у вартості валової продукції рослинництва	85,2	81,1	75,5	88,6
- у виручці від реалізації в рослинництві	79,3	76,4	72,6	91,6
- у прибутку рослинництва	87,8	85,7	80,9	92,1

Розглянувши основні показники економічної ефективності в ООО”ПУСК”, можна сказати про те, що урожайність на протязі досліджуваних років то знижувалася, то збільшувалася. У 2007р. вона дорівнювала 29,7 ц/га. Порівняно з 2001р. вона зменшилася на 11,34%.

Збільшився валовий збір на 45,4%, або на 9713,4 ц в у 2007р. в порівнянні з 2005 р.. На виробництво 1 ц зерна найменше затрат праці було у 2007р. - 1,27 люд.-год., найбільше було затрат у 2005р - 1,77 люд.-год..

Що стосується собівартості, то найменшою вона була у 2005р. - 39 грн. Найбільшим цей показник був у 2007р. - 48 грн. Собівартість виробництва 1 ц зерна у 2007р. порівняно з 2004р. він погіршилась на 23,1%.

Такий показник, як ціна реалізації, дуже важливий для отримання прибутку. Самою високою вона була у 2007р. - 67 грн. за 1 ц.

При зазначеному рівні собівартості та ціні реалізації 1 ц, та при 94,3% рівня товарності у 2007р. отриманий був самий високий фінансовий результат (прибуток), який дорівнював 314,2 тис. грн.

Найбільший рівень рентабельності був у 2007р - 28,4%. Це дуже великий показник, що був спричинений низькою собівартістю та значно високою урожайністю. Найгіршим цей показник у 2006р. - -5,2%, що свідчить про збитковість. У 2005р. він склав -11,6%.

Із вище сказаного можна зробити висновок: виробництво зернових займає провідне місце у галузі рослинництва і приносить значну частку всього прибутку господарства.