Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Білоцерківський національний аграрний університет

Кафедра cадово-паркового господарства і лісівництва

Курсовий проект

Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника

Виконав: студент 3-го курсу

Трач Андрій Олегович

Біла Церква

2014



Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Загальні відомості про декоративний розсадник

1.2 Природні умови

1.3 Економіко-географічна характеристика

2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Проектне завдання

2.2 Технічне завдання

2.3 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

2.4 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.5 Організація території розсадника

2.6 Споруди, обладнання та оснащення

3. Основи агротехніки

3.1 Проект сівозміни

3.2 Обробіток ґрунту

3.3 Первинне освоєння площі

3.4 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх об ґрунт

3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

3.6 Система застосування добрив

4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1 Заготівля насіння, садивного матеріалу та розрахунки витрат на ці заходи

4.2 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

4.3 Теоретичні основи обрізки деревних рослин



Вступ

Завдання, пов'язані з інтеграцією в європейську спільноту, які особливо гостро постали перед Україною наприкінці минулого століття, зумовили особливу актуальність питань з поліпшення екології довкілля. У вирішенні їх значна роль належить роботам з озеленення населених пунктів, промислових підприємств, установ і садиб та садово-паркового будівництва, які покликані забезпечити громадянам держави та гостям країни необхідні екологічні і санітарно-гігієнічні умови та повною мірою задовольнити їх естетичні вимоги. Розв'язання цих завдань відбувається в час зростання швидкими темпами обсягів садово-паркового будівництва і зумовленого ним суттєвого збільшення потреби в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, виробництво якого сконцентровано в розсадниках різних форм власності та підпорядкування. Різке зростання потреби в декоративних деревних рослинах для озеленення в останні роки зумовило в Україні стійку тенденцію організації нових та збільшення площі існуючих розсадників, розширення асортименту вирощуваних порід і асортименту садивного матеріалу, вдосконалення традиційних і широкого запровадження нових, сучасних технологій його виробництва. Одночасно з цим в обсязі вирощуваних в розсадниках декоративних рослин постійно зростає питома вага нових видів садивного матеріалу: саджанців із закритою кореневою системою, рослин-регенерантів тощо.

Однією з проблем, яка гальмує розвиток сучасного квітково-декоративного розсадництва, є недостатнє науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховуються ґрунтово-кліматичні особливості України, що призводить, у окремих випадках, до "сліпого" копіювання зарубіжного досвіду і не сприяє максимально можливому використанню місцевих резервів та специфічних умов держави.

Мета курсового проекту: навчитися приймати правильні, науково

обґрунтовані рішення в процесі розв'язання організаційних і агротехнічних

питань, кваліфіковано виконувати інженерні розрахунки та вміло користуватися необхідною довідкову літературу і нормативні матеріали



1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Загальні відомості про декоративний розсадник

Назва та приналежність - "Кремінь"

Місцезнаходження -Тернопільська обл. м. Кременець

Загальна площа 4,935 га.

Адреса :поштова -47003

телефон, факс - 8-045-89-9-18-23

Відстань до залізничної станції (назва) - 7 км, "Кременець"

до обласного центру - 72 км.

до районного центру - 2км.

до найближчого населеного пункту - 150м.

до найближчого джерела водопостачання - 50м.

1.2 Природні умови

Кременецький район розташований в зоні Західного лісостепу та частково в зоні Полісся. За сумою активних температур, кількістю опадів територія району відноситься до зони Холодного Поділля. Район характеризується помірно-континентальним кліматом. Середня температура за рік становить 10 град. С , середньорічна кількість опадів становить 634 мм. Гідрологічна сітка району представлена річками та струмками. Через територію району в північно-західній частині протікає річка Іква та в південно-східній частині району річка Горинь .

Розсадники створюють, головним чином, на зональних для регіону темно-сірих лісових (опідзолених) ґрунтах різного, переважно легкого, механічного складу. У темно-сірих лісових ґрунтах гумусний горизонт становить 30-60 см завглибшки, вміст гумусу -- 3-6%, гідролітична кислотність висока (2-4 мг-екв/100 г), але висока і насиченість основами -- 80-90%, рН досягає 6-7. Ці ґрунти добре забезпечені елементами живлення, але реагують і на внесення органічних і мінеральних добрив. Характеристика клімату показана у таблиці №1,

Талиця№1 - Характеристика клімату району

Період, місяць	Температура повітря	Середня кількість опадів, мм	Відносна вологість, %	Панівний напрям вітрів, м/с	Примітка
	мін	Мах	Серед-ня
За рік	2	11	1,7	650	75	2,4
Січень	-9	-3	-5,6	48	83	Сх. 2,8
Лютий	-8	-2	-4,2	46	81	Сх. 2,8
Березень	-3	3	0,7	39	77	Сх. 2,6
Квітень	3	12	8,7	49	67	Пд.-Сх. 2,6
Травень	10	20	15,1	53	64	Пд.-Сх. 2,2
Червень	13	23	18,2	73	68	Пд.-Сх. 2,2
Липень	15	25	19,3	88	71	Пд.-Зх. 2,1
Серпень	14	24	18,6	69	70	Пн.-Зх. 2,1
Вересень	9	19	13,9	47	74	Пн.-Зх. 2,1
Жовтень	4	12	8,1	35	78	Пд.-Зх. 2,3
Листопад	-1	4	2,1	51	85	Пн.-Сх. 2,6
Грудень	-5	-1	-2,3	52	86	Пн.-Сх. 2,7

Тривалість вегетаційного періоду 240 днів, початок вегетації початок березня, кінець перша половина листопада.

Час останніх весняних заморозків закінчується в 3- декаді квітня, перші осінні заморозків кінець жовтня.

Сніговий покрив: утворюється щороку, середня товщина 2см, сходить3-15 березня.

Гідрометричний коефіцієнт становить

Висновок про вплив кліматичних умов на вирощування садивного матеріалу

Макрорельєф- великі форми рельєфу (низовини, височини, міжгірні западини, вулканічні конуси, хребти тощо), які утворилися головним чином внаслідок ендогенних (внутрішніх) процесів і визначають основні природні особливості територій площею тисячі, сотні, рідше десятки тис. км2 з коливаннями висот до декількох сотень та тис. метрів. Характерна риса М. - ландшафтнопоясна диференціація, обумовлена зміною кліматичних елементів з висотою над рівнем моря.

Вплив сидератів на родючість ґрунту, а саме на процеси гуміфікації органічної речовини і його біологічну активність, залежить в першу чергу від якості і кількості свіжої органічної речовини, що надходить.

Без використання добрив найбільшу кількість надземної біомаси нарощували люпин та вико-вівсяна. Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню біомаси сидератів, але в середньому за роки досліджень, найбільша її кількість отримана у варіантах з висівом люпину (16,9 т/га) та вико-вівсяної сумішки (14,3 т/га).

1.3 Економіко-географічна характеристика

У 2011 році посівна площа сільськогосподарських підприємств всіх категорій становить 58241,01 га. З них 60,2% припадає на загальну площу збирання зернових та зернобобових культур, 33,3% на технічні та 4,8% на кормові культури. Серед зернових культур найбільший відсоток припадає на пшеницю озиму і становить 39,2%, кукурудзу на зерно 34,8% та ячмінь ярий 13,8% від загальної площі збирання зернових культур. Щодо технічних культур, то найбільш поширеною була соя (39,2 % від загальної площі збирання технічних культур). Кукурудза на силос та зелений корм займає 43,3% від загальної площі збирання кормових культур.

За відповідний період сільськогосподарськими підприємствами Кременецького району зібрано 1470385,75 ц зернових та зернобобових культур, що становить 174,0 % у порівнянні з минулим роком. Збільшення збору урожаю спричинило збільшення урожайності на 16,9 ц/га (43,1 ц/га - 2011 р, 26,2 ц/га - 2010 р). Цукрових буряків зібрано 1157146 ц (на 49,8% більше минулого року), соняшнику на зерно 119071,5ц (на 65,2% більше минулого року), сої 167830,75 ц (на 9,4 % менше минулого року), ріпаку ярого 8809 ц (на 33,0% менше минулого року). Оскільки у поточному році посівні площі озимого ріпаку збільшено у 3,2 рази та збільшена урожайність на 3,7 ц/га порівняно з минулим роком, то збір урожаю збільшено у 4,1 рази і становить 30901,6 ц.

Площа насаджень зерняткових становить 145,59 га, у тому числі у плодоносному віці -128,99 га. З них одержано врожаю 766,5 ц (яблук -763,5 ц, груш -3 ц). Площа кісточкових у плодоносному віці становить 3,2 га. Горіхоплідні займають площу у розмірі 3,8 га, у тому числі у плодоносному віці 1,5 га. З них зібрано волоських горіхів 2ц.

Ягідники займають площу у розмірі 1,55 га, з них 1,5 га суниці і полуниці, 0,05 га смородина. З них зібрано 53,2 ц суниць та 0,8 ц. смородини.

Посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року станом на 1 грудня 2011 року становить 17548 га (на 8,7% менше минулого року), з них зернових культур на зерно 13502 га (на 7,7% менше минулого року) та ріпаку на зерно 3863 га (на 11,9% менше минулого року). Із загальної площі озимих зернових на зерно посіяно 13159 га пшениці (на 4,8% менше минулого року), жита 110 га (на 34,2% більше минулого року) та ячменю 233 га (на 68,0% менше минулого року)

Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2011 року:

За звітний рік було підживлено 75,4 % земель мінеральними і 1,5 % органічними добривами від загальної посівної площі.

Порівняємо внесення мінеральних добрив у 2011 році з 2010 роком:

· усього мінеральних добрив у перерахунку на 100% поживних речовин внесена на 7646 ц більше минулого року і становить 38006 ц:

· азотних на 390 ц більше минулого року і становить 23028 ц;

· фосфорних на 2802 ц більше і становить 7124 ц;

· калійних на 4454 ц більше і становить 7854 ц.

Органічних добрив поточного року внесена на 58956 т менше минулого року і становить 38086 т.

Удобрена площа мінеральними добривами даного року на 4702,34 га більше ніж у минулому році і становить 41573,49 га; органічними на 1769 га менше і становить 831,00 га.

Найбільше мінеральних добрив внесена під зернові культури 56,8% і становить 21595 ц та під технічні культури - 40,6% і становить 15431 ц.

Внесена органічних добрив найбільшу кількість під технічні культури - 56,7% і становить 21609т, під кормові культури - 24,6 % і становить 9380 т.

Реалізація сільськогосподарської продукції у 2011 році.

У 2011 році сільськогосподарськими підприємствами району за всіма каналами реалізовано продукції на суму 263887,1 тис.грн. ( з урахуванням доплат та дотацій, без ПДВ і витрат на транспортування ), з якої вартість продукції рослинництва становить 219841,5 тис.грн.( 83,3 % ), тваринництва - 44045,6 тис. грн. (16,7 % ).

Порівняно з 2010 роком виручка від реалізації зросла на 72825,0 тис. грн., в тому числі продукція рослинництва на 67008,0 тис.грн., тваринництва на 5817,0 тис. грн.

Середні ціни реалізації зросли на такі види сільськогосподарської продукції: пшениця на 28,3%, жито на 8,3%, просо на 41,0%, гречка на 8,3%, ячмінь 57,7%, зернобобові на 46,9%, насіння соняшнику на 12,2%, соя 3,8%, ріпак на 57,0%, цукрові буряки 5,3%, велику рогату худобу на 28,5%, свині на 9,6%, коні на 12,7%, молоко на 0,7%, яйця на 5,7%.



2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Проектне завдання

Розрахувати декоративний розсадник в Тернопільській області м. Кременець

Завдання на розрахунки курсового проекту задані в таблиці №1,1

Таблиця №1,1

№ п/п	Назва культури	Сіянців	Саджанців
1	Сосна чорна	10000	700
2	Горіх чорний	12000	500
3	Вишня звичайна	-	3000 щеплених
4	Бук лісовий	12000	500 ф. пурпурова плакуча
5	Туя куляста	-	1500 для озеленення

2.2 Технічне завдання

Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника

1.Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

2. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

3. Скласти перелік будівель, обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

4.Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

5. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку ґрунту.

6.Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

7. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід.

8. Скласти технологічні карти вирощування садивного матеріалу та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

12.Провести розрахунок витрат на вирощування запланованої продукції та очікувані надходження від реалізації вирощеної продукції.

13.Визначити рентабельність виробництва.

2.3 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Категорія площі: землі, що були сільськогосподарськими угіддями, рельєф рівнинний інколи з невеликими ярами, глибина залягання ґрунтових вод становить 30 метрів, Бур'яни звичайні польові, такі як коров'як, пирій, полин, деревій, злинка канадська, берізка польова, і т. д..

У даному розсаднику я буду вирощувати саджанці таких видів , як Сосна чорна , Бук лісовий ф. пурпурова, Вишня звичайна, Горіх чорний, Туя куляста.

Щоб знати як садити та як надалі за ними доглядати потрібно знати та розуміти їх морфологію та біологічні особливості.

Сосна чорна (Pinus nigra) -- дерево висотою 20-30 (51) м та діаметром 80-150 см, здатне доживати віку 600 років. Стовбур прямий, слабозбіжистий. На відкритих місцях бокові гілки досягають землі. Крона в молодих дерев широко-кеглеподібна або ширококонічна, з віком зонтична, особливо на скелястих ґрунтах в горах. Кора темно- чи чорно-сіра по усьому стовбурі, що відрізняє сосну чорну від кримської. У старих дерев кора плитчаста, глибоко тріщинувата, в тріщинках буруватого забарвлення (рис. 1.3.). Пагони зеленувато-сіро-коричневі, голі, без воскового нальоту, гілки чорно-сірі.

Коренева система добре розвинута, іноді формує стрижневий корінь (на потужних ґрунтах), з чисельними боковими коренями, які здатні проникати в тріщини скель чи материнських порід. Бруньки великі (до 2,5 см), яйцеподібні чи циліндричні, з довгим загостреним кінцем, оточені багатьма світло-коричневими, відігнутими по краю, з білою бахромою світло-коричневими лусками, смолисті.

Чоловічі колоски сидячі, довжиною до 25 мм, циліндричні, жовті, розвиваються на старших бічних гілках, цвітуть в травні-червні. Після цвітіння опадають протягом кількох тижнів. Жіночі колоски сидячі, яйцеподібні, червонувато-фіолетові, сидять по 2-4 штуки, виключно під верхівковою брунькою, сприятливі для запилення лише 3 дні. Запліднення відбувається на 13 місяців пізніше запилення, в стробілах, що набули зеленого забарвлення і почали інтенсивно рости. Насінні луски з яскраво-червоним, гострим, виступаючим апофізом.

Хвоя парна, вміщена в піхви жовто-сірого кольору, розміром до 12 мм без ниткоподібних придатків, чим відрізняється від сосни кримської. Довжина хвої 70-140 мм, 1-2 мм товщиною, жорстка, колюча, темно-зелена, блискуча, з жовтуватим кінчиком, сидить густо, пряма або трохи зігнута, тримається 4-5 років. Луски на ауксібластах темні, коротші від піхов хвоїн. Шишки майже сидячі, яйцеподібні, жовті або жовто-бурі, блискучі, 5-8 см довжиною та 2-4 см діаметром. Насіннєві луски широкі, чорно-бурі, мало потовщені, зверху округлі, на кінцях з гострим поперечним кілем. Пупок випуклий, часто закінчується колючкою.

Шишки достигають на другий рік після цвітіння, розкриваються весною третього року або взимку під час відлиг. Порожні шишки опадають протягом року після вильоту насіння. Насінини темно сірі, матові, 4-7 мм довжиною, дрібно крапчасті. Порожні насінини -- жовтувато-сірі, повнозернисті -- темні. Насіннєві луски світло-коричневі, смугасті, 20-24 мм довжиною.

Коренева система у сосни чорної у молодому віці розвивається слабше, ніж у сосни звичайної. З п'яти років починає формуватися стрижневий корінь з чисельними боковими відгалуженням. У старшому віці справжній стрижневий корінь відсутній, проте присутні бокові корені, здатні проникати до 8 м, а іноді і далі. На вапнякових ґрунтах коренева система часто поверхнева. Для коренів властива ектотрофна мікориза, яка сильно розвивається на малогуміфікованих ґрунтах. Ейзенрейх також вказує на здатність коренів швидко та глибоко проникати в тріщини скель чи більш пухкий ґрунт, що трапляється на їх шляху.

Горіх чорний (Juglans nigra L.) -- дерево родини горіхових (Juglandaceae) з майже чорною корою, чорнуватим плодом, голою кісточкою з гостро борознистою поверхнею.

Вид -- швидкорослий і відносно морозостійкий, оскільки навесні пробуджується пізніше інших видів горіхів. Вирізняється серед інших видів горіхів повнодеревним струнким стовбуром.

Горіх чорний культивують у Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Проте, найпоширеніший він у лісових культурах Вінниччини. На батьківщині, у Північній Америці, горіх чорний охоплює дуже широкий ареал і трапляється в різних ґрунтово-кліматичних умовах.

Бук лісовий, європейський або звичайний (Fagus sylvatica L.) -- вид квіткових рослин родини букових (Fagaceae) Це дерево заввишки 20-45 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони волосисті з черговими загостреними коричневими бруньками. Розташування бруньок почергове. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, зісподу світліші (4-40 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки), короткочерешкові.

Квітки одностатеві. Тичинкові квітки зібрані в головчасті суцвіття (по 20 шт.). Оцвітина їх трубчаста-дзвоникувата, глибоко 5-6-надрізана з довгасто-лінійними або ланцетними частками. Зеленуваті жіночі квітки зібрані по 2-4, мають товсті опушені ніжки, оцвітина їх шестироздільна. Вони оточені спільною щетинкоподібною обгорткою. Зав'язь нижня, тригнізда. Плід (буковий горішок) -- блискучий коричневий тригранний горішок (1-1,6 см завдовжки), оточений повністю або частково коробочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті.

Вишня звичайна (Prunus cerasus) -- рослина роду слива родини розових (Rosaceae), що вирощується як плодове дерево. Вишня звичайна -- дерево або чагарник, сягає до 10 м у висоту. Листя черешкові, широкоеліптічні, загострені, темно-зелені зверху, знизу світліше, досягають у довжину 8 см. Квіти білого кольору, зібрані в суцвіття по 2-3 квітки. Чашолистків та пелюстки -- по п'ять, тичинок -- 15-20, маточка -- одна. Плід -- кисло-солодкий, куляста кістянка, до 1 см в діаметрі. Цвіте в кінці березня -- початку квітня, плодоносить з другої половини травня.

2.4 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

Розрахунок площ посівного відділення проводимо за формою таблиці 2.1. В посівному відділенні, у закритому ґрунті ми можемо вирощувати сіянці сосни чорної та туї кулястої, які будуть використані для дорощування в першій шкілці відділу дорощування і формування.



Таблиця № 2.1 - Розрахунок площ посівного відділення закритого ґрунту

№ п/п	Назва культури	Термін вирощення	Щорічний посів з відрахуванням на відпад	Схема посіву	Площа живлення	Площа щорі чного посіву	Загальна площа мІ
1	Сосна чорна	2	13800	0,05х0,05	0,0025	34,5	44,85
2	Туя куляста	2	3000	0,06х0,07	0,0042	12,6	16,38
Всього	47,1	61,23

Розрахунок площ посівного відділення відкритого ґрунту для культур: горіха чорного, вишні звичайної, бука лісового, показано у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Розрахунок площ посівного відділення відкритого ґрунту

№ п/п	Назва культури	Термін вирощування сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт..	Кількість полів у сівозміні, шт	Схема висіву насіння, см	Площа посівного відділення, га
						загальна	одного поля	щорічного посіву
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Горіх чорний	1	16000	2	30-30-30-30-60	0,0523	0,0265	0,0265
2	Бук лісовий	1	14000	2	20-20-20-20-20-20-60	0,024	0,012	0,012
Всього					0,086

Висновок: Кожний рік "Кремінь" буде випускати сосни чорної - 10000 штук, тую кулясту буду всю пересаджувати у шкілку на дорощування. Площі посіву у закритому ґрунті становить 61,23мІ. З відкритого ґрунту Горіха чорного 700 шт, сажу у шкілку а залишок продаю сіянцями, бука лісового 800 шт. у шкілку, залишок продаю сіянцями. Загальна площа посівного відділення відкритого ґрунту в розсаднику становить 0,086 га.

Основну частину продукуючого відділу розсадника займає шкільне відділення в якому садивний матеріал домощується до стандартних кондицій і формується. Розрахунок площ шкільного відділення проводимо за формою табл. 3.



Таблиця 3 - Розрахунок площі шкільного відділення

№п/п	Назва культури	Термін вирощення	Щорічний відпуск саджанців, тис. шт	Відпад за період вирощення	Потрібно посадити з урахуванням відпаду	Схема розміщення	Площа мІ	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа під породу у відділенні, га
							Живлення одного саджанця	Одного поля сівозміни
Перша шкілка
1	Сосна чорна	4	700	300	1000	0,9-0,5	0,45	450	5	0,225
2	Горіх чорний	3	500	200	700	0,9-0,5	0,45	315	4	0,126
3	Вишня звичайна	2	3000	600	3600	0,6-0,1	0,06	216	3	0,065
4	Бук лісовий ф. Пурпурова	4	500	300	800	0,9-0,2	0,18	144	5	0,072
5	Туя куляста	4	1500	500	2000	0,9-0,5	0,45	900	5	0,45
Всього	0,938
Друга шкілка
1	Бук лісовий ф. Пурпурова	4	500	100	600	2-1,5	3	1800	5	0,9
2	Туя куляста	6	1500	200	1700	1,5-1	1,5	2550	7	1,785
Всього	2,685
Загальна площа шкільного відділення	3,623

Висновок: Загальна площа шкільного відділення розсадника займає 3,623 га. Перша шкілка займає 0,938га, з неї: сосна чорна займає - 0,225га, вишня звичайна - 0,065га, бук лісовий ф, пурпурова - 0,072га, а туя куляста - 0,45га. З першої шкілки пересаджую в другу лише 600шт. бука ф. пурпурової і 1700 туї кулястої. А інший посадковий матеріал продаю. Друга шкілка займає - 2,685га, з неї: бук лісовий ф, пурпурова займає - 0,9га, туя куляста - 1,785га.

Маточне відділення призначене для заготівлі підщеп, насіння та живців для потреб розсадника. Розрахунок площі маточного відділення показано в таблиці №4

Таблиця № 4 Розрахунок площі маточної плантації

Назва породи	Розміщення рослин на площі,мІ	Площа живлення однієї рослини, мІ	Кількість рослин на 1 га, шт.	Плановий вихід живців з	Планове завдання на заготівлю живців тис. шт.	Площа, га.
	У рядку	Між рядками			Однієї рослини	З 1 га тис штук		плантації	Змінного поля	загальна
Вишня підщепа ВСЛ-1	0,5	1,4	0,7	14285	7	99995	3600	0,036	0,036	0,072
Всього	0,072

Висновок: Площа маточної плантації буде 0,072 га. Породи такі як: сосна чорна, бук лісовий, горіх чорний висаджуємо у дендрарій і до початку плодоношення насіння закупляєм.

Тую кулясту теж висаджуємо у дендрарій, і до початку заготівлі живців туї з дендрарію живці закупляєм, також в майбутньому будем заготовляти живці з рослин що ростуть у шкілках і не мають товарного вигляду.

2.5 Організація території розсадника

Організація території - це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різне господарське значення для найбільш ефективного використання площі.

Продукуюча частина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень (якщо вони є).

Для маточних садів, капосників, дендрарію відводять периферійні, в тому числі неправильної форми ділянки.

Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, садибу за межами виробничих відділів. Компостний - на певній відстані від садиби.

Поле продукуючої частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярні до переважаючого напряму вітру.

Окружну лісосмугу проектуємо шириною 2,5м, зовні лісосмуг, по окружній межі закладаємо огорожу 0,5м.

Породи в лісосмугах швидкорослі, тип змішування дерево - тіньовий. В цілому площа допоміжної частини розсадника не повинна перевищувати 25-30% від загальної його площі.

Після виготовлення плану продукуючої та допоміжної частини визначаються розміри допоміжних частин і обчислюється їх площа. Результати розрахунків наведені в таблиці №5.

Усі площі складаються, визначається загальна площа і всі види угідь наносяться на план організації території розсадника.

Розрахунок площі допоміжних частин розсадника наведено в таблиці 5.

До допоміжної частини розсадника відносяться: дороги, лісосмуга, господарська частина. виробництво саджанець регенерант розсадник

Таблиця 5 Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№ п/п	Назва допоміжної частини	Розмір, м	Площа, га
		довжина	ширина
1	Дорги: а) магістральна	-	-	-
	б) окружна	948	8	0,7584
	в) основна	334	8	0,2672
	г) допоміжна	58	5	0,029
Усього доріг		1,0546
2	Лісова смуга*	-	-	-
3	Господарська ділянка	-	-	0,082
4	Огорожа	978	0,3	0,029
5	Водоймище*	-	-	-
6	Усього по ділянкам	-	-	0,108
	Усього:		1,1626

Висновок:

Територія допоміжних частин складає 1,1626 га розраховуючи дану територію можемо сказати, серед доріг найбільшу територію займає окружна дорога: довжина якої 948м , ширина - 8, усього дороги займають -1,0546га.

Господарська ділянка, огорожа, займають площу 0,108га. Лісосмугу ми не садимо тому що розсадник знаходиться у населеному пункті і у ньому є вдосталь дерев які зупиняють вітер. Для води ми закопали цистерну об'ємом 30мі, під теплицею.

Розподілення площі розсадника наведено в таблиці 6. Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини. На продукуючій площі буде розташовуватися: господарський двір який займає 5-25% від загальної площі розсадника, шкільне відділення, відкритий ґрунт та маточне відділення.

Таблиця №6 розподілення площі розсадника за видами користування

№ п/п	Назва господарської частини	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа, га
			одного поля	загальна
І. Продукуюча частина
1	Шкільне відділення: а) деревна (декоративна) шкілка	31	0,114	3,558
	б) плодова шкілка	3	0,0216	0,065
2	Маточна плантація	2	0,036	0,072
3	Теплиця*	-	-	-
4	Контейнерна ділянка	-	-	0,086
	Усього			3,781
ІІ. Допоміжна частина
5	Дороги			1,054
6	Господарська ділянка			0,074
7	Запольна ділянка	-	-	-
8	Дендрарій*	-	-	-
9	Водоймище*	-	-	-
10	Огорожа	-	-	0,029
11	Лісова смуга*	-	-	-
12	Інші ділянки	-	-	-
	Усього	-	-	1,154
Загальна площа розсадника			4,935

Висновок. Загальна територія розсадника становить 4,935 га. З таблиці

№ 6 видно що продукуюча частини становить 3,781га, допоміжна - 1,154га.

Лісосмугу ми не садимо тому що розсадник знаходиться у населеному пункті де є досить насаджень які дають достатній рівень захисту від вітру. Для води ми закопали цистерну місткістю 30мі в землі під теплицею. Дендрарій знаходиться біля будівлі адміністрації на господарській частині.

2.6 Споруди, обладнання та оснащення

Належні умови для функціонування виробничих частин розсадника забезпечують такі відділи : адміністративний, механізації робіт та енергетики, реалізації готової продукції, допоміжних виробництв та інші, які можуть бути організовані для забезпечення нормальної діяльності підприємства. До адміністративного відділу належать: різні служби, починаючи від дирекції, бухгалтерії та закінчуючи охороною. Для забезпечення функціонування розсадника будують наступні приміщення, які показані в таблиці 7.

Таблиця№7.Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

№ п/п	Назва	Номер Типового Проекту, марка	Вартість побудови Об'єкта, грн
1	Адміністративне приміщення (контора)	411-1-18	509330
2	Намет для лісогосподарських машин	411-1-35/71	394108
3	Склад для зберігання знарядь	411-1-36/71	522039
4	Склад для отрутохімікатів	705-2-2/75	166120
5	Насосна станція	СПН-50-80	-
6	Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями		299238
7	Водоймище місткістю 30мі	416-7-40	103116
Всього		1827831

Висновок:

В таблиці № 7 наведено перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд необхідних для функціонування розсадника. Загальна вартість побудови цих споруд становить - 1 827 831 гривні.

Також для догляду за ділянками та садивним матеріалом необхідне певне обладнання, знаряддя, інструменти та матеріали (трактори, самохідні машини, плуги, борони, культиватори, котки, сівалки, сажалки, причепи, розкидачі, оприскувачі, ручні знаряддя та багато іншого), для полегшення виробничого процесу працівникам.

Постійні декоративні розсадники забезпечуються машинами, механізмами, знаряддями й обладнанням відповідно до видів механізованих робіт і технології виробничих процесів.

Виходячи із запроектованих обсягів робіт по вирощуванню садивного матеріалу складається перелік необхідного обладнання для розсадника за формою таблиці №8.

Таблиця№8. Перелік обладнання інструментів та інших матеріалів

№ п/п	Назва обладнання, Знарядь, інструментів, матеріалів	Призначення	Кількість, шт.	Ціна за Одиницю, Грн.	Загальна вартість, грн
1	Трактор МТЗ-82	Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту	1	141350	141350
2	Плуг-ПЛН-4-35	Оранка ґрунту	1	5500	5500
3	Плуг ППН-50	Плантажна оганка ґрунту	1	10100	10100
4	Борона дискова БДН-3	Для поверхневого обробітку ґрунту та боронуванням	1	7200	7200
5	Культиватор - рослинно-підживлювач КРН-4,2	Міжрядний та суцільний обробіток ґрунту з підживленням	1	9950	9950
6	Борони зубові ШБ-2,5	Боронування ґрунту	1	340	340
7	Коток кільчасто-шпоровий ЗККШ-6	Прикочування ґрунту з одночасним розпушуванням поверхневого шару	1	7000	7000
8	Напівпричіп-розкидач ПТУ4	Внесення органічних добрив	1	17220	17220
9	Розкидач добрив навісний НРУ-0,5	Внесення мінеральних добрив	1	9725	9725
10	Обприскувач тракторний ОШУ-50А	Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення	1	6200	6200
11	Обрискувач ранцевий ОР-1	Оброхіток рослин хімікатами	1	400	400
12	Копач ВМ-1,25	Викопування та вибирання сіянців та низькорослих саджанців	1	8500	8500
13	Мотоблок Zubr JR-Q78	Обробіток міжрядь	1	14500	14500
14	Тример STIHL FS-55	Обкошування території розсадника	1	4000	4000
15	Дощувальна машина ДДН-70	Полив сіянців і саджанців	1	19300	19300
16	Ямокопач КЯУ-60	Копання посадкових ям для саджанців	1	8100	8100
17	Причіп тракторний двохосьовий ПГК-887-Ь-екскаватор	Перевезення сіянців і саджанців	1	За домовленістю	За домовленістю
18	Навантажувач ПБ/0,8Б на МТЗ-82	Навантажування добрив та інших матеріалів	1	За домовленістю	За домовленістю
19	Лопата	Викопування сіянців	10	50	500
20	Сапка	Для прополки міжрядь	10	40	400
21	Секатор	Для обрізання сухих гілок	10	150	1500
22	Плівка	Для теплиці	90 мІ	15	1350
23	Коса ручна	Обкошеня території	2	100	200
24	Меч Колесова	Садіння сіянців	10	75	750
25	Відра	Полив саджанців	15	40	600
26	Вила	Прибирання території	5	40	200
27	Перчатки	Для захисту рук на виробництві	10	30	300
Усього				275185

Висновок: В таблиці № 8 наведено перелік необхідних інструментів та матеріалів для розсадника. Загальна вартість цих матеріалів становить 275 185грн.



3. Основи агротехніки

Агротехніка це технічні заходи завдяки які ми можемо створити поля для сівозмін, удобрення ґрунту, постійного його підживлення та інше.

3.1 Проект сівозміни

Сівозміни повинні забезпечувати максимальне використання площі за цільовим призначенням. Коефіцієнт використання продукуючої частини за цільовим призначенням підвищується шляхом поєднання в одній сівозміні порід з різними термінами вирощування. Так, за відповідно підібраною ротацією, в рамках однієї сівозміни можна вирощувати в посівному відділенні 1-2-річні сіянці, а в шкільному - 2-6-річні саджанці.

Для кожного відділення розсадника розробляються ротаційні таблиці нормальних сівозмін розсадника. У них вказується порядок чергування культур у полях сівозмін за роками на весь цикл (ротацію сівозміни). Форма ротаційних таблиць нормальних сівозмін наведена нижче. Перехідні таблиці приведення полів розсадника до нормальної сівозміни (подано нижче) складаються для того, щоб у максимально короткі терміни перейти до прийнятої (нормальної) сівозміни.

Сівозміна 1 Шкілка 1 попередник сосна 1 рік сосна 2 рік сосна 3 рік сосна 4 рік	Сівозміна 2 Шкілка 1 попередник горіх 1 рік горіх 2 рік горіх 3 рік
Сівозміна 3 Шкілка 1 попередник вишня 1 рік + окуліровка вишня 2 рік	Сівозміна 4 Шкілка 1 попередник бук 1 рік + окуліровка бук 2 рік бук 3 рік бук 4 рік
Сівозміна 5 Шкілка 2 попередник бук 1 рік бук 2 рік бук 3 рік бук 4 рік Сівозміна 7 Шкілка 2 попередник туя 1 рік туя 2 рік туя 3 рік туя 4 рік туя 5 рік туя 6 рік	Сівозміна 6 Шкілка 1 попередник туя 1 рік туя 2 рік туя 3 рік туя 4 рік

3.2 Обробіток ґрунту

В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важливу роль відіграє обробіток ґрунту. Окремі прийоми та системи обробітку ґрунту мають вагомий вплив на розвиток і ріст деревних рослин, розміри витрат та проведення не тільки наступних за ним робіт, пов'язаних з сіянням, садіння, доглядом за ґрунтом і знищенням бур'янів, а й на собівартість продукції в цілому.

Правильний обробіток ґрунту поліпшує водно-фізичні властивості і формує стійку дрібно-грудочкувату структуру. У своєчасно і правильно обробленому ґрунті створюється оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкидання органічних речовин та нагромадженню нітратів, необхідних для розвитку рослин.

У розсадниках обробіток ґрунту проводять під час первинного освоєння площ, відведених під вирощування садивного матеріалу, а також в полях прийнятих сівозмін.

Останній включає основний і передпосівний(передсадивний) обробіток ґрунту. Вони мають свої специфічні цілі та завдання, досягнення і вирішення яких залежать від багатьох чинників і факторів, а саме:

- ґрунтово-кліматичних умов( типу і стану ґрунту) ;

- еколого-біологічних особливостей вирощуваних культур;

- параметрів і властивостей ґрунтообробних знарядь;

- сезону і термінів виконання тих чи інших прийомів тощо.

Основними завданнями обробітку ґрунту:

- Створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного, теплового і поживного середовищ;

- Забезпечення оптимальних умов для кореневого живлення і росту кореневої системи;

- Посилення кругообігу поживних речовин у ґрунті;

- Підвищення активності корисних мікроорганізмів та інтенсивності мінералізації органічних залишків;

- Знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб рослин;

- Створення сприятливих умов для висівання насіння, садіння рослин, проведення доглядів і внесення добрив;

- Захист ґрунту водної і вітряної ерозії.

У разі первинного освоєння перелогових земель система обробітку залежить від видового складу бур'янів. Так, за наявності пирію лущать дернину на глибину 7-10см у двох напрямках, з появою пагонів проводять глибоку оранку (до 30 см), а в наступному році поля залишають під чорним паром із застосування гербіцидів, або засівають гречкою на зелене добриво. Після чого бажано висівати зернобобові і лише потому такі поля можна використовувати для вирощування садивного матеріалу. Обробіток ґрунту в полях сівозмін включає основний і передпосівний обробітки. Система основного обробітку ґрунту визначається прийнятою сівозміною. Система основного обробітку ґрунту складається з комплексу агротехнічних прийомів, до яких належать лущення, оранка, культивація, боронування тощо.

3.3 Первинне освоєння площі

У разі закладання розсадника на площі з недостатньо або зовсім не окультуреними ґрунтами виникає необхідність її освоєння. Під розсадник можуть відводитись різні категорії земельних площ - землі, що вийшли з під сільськогосподарського користування, перелогові, цілинні, лісові землі та ін. Відповідно до категорії земель визначають способи їх освоєння та первинного обробітку ґрунту.

Так як лісорослинна зона лісостеп а ґрунти сірі-лісові то вибираю зайняту систему обробітку ґрунту.

Система зайнятого пару включає агротехнічні прийоми зяблевої системи; сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (віко-вівсяна суміш, люцерна та ін.); збирання врожаю; оранку без обороту скиби; весняне боронування.

В подальшому ґрунт утримують в чистому від бур'янів та пухкому стані за допомогою своєчасної культивації та боронування. Вирощування вказаних сільськогосподарських культур проводять з метою поповнення запасів ґрунту азоту та для утворення міцної структури в орному шарі ґрунту.



3.4 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх об ґрунт

Зяблева система основного обробітку ґрунту має місце в розсадниках різних ґрунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших систем основного обробітку ґрунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньо - весняне боронування. Лущення створює сприятливі умови для проростання бур'янів та накопичення і збереження вологи в ґрунті.

У розсадниках Лісостепу лущення проводять на глибину 4-5 см. Через 10-15 днів після появи сходів бур'янів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20 - 35 см і 25 - 50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню ґрунту.

На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10 - 15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення.

У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. В осінньо-зимовий період в зораному ґрунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури ґрунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту.

Ранньопаровусистемуосновного обробітку ґрунту застосовують, головним чином, у районах з достатнім зволоженням (Полісся), а також на полях, де садивний матеріал викопують весною.

Вона передбачає весняну оранку ґрунту одразу ж після викопування садивного матеріалу та прийоми чорного пару упродовж літа і осені.

Зайнятопарову систему обробітку ґрунту, окрім районів з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами застосовують у зрошуваних розсадниках Лісостепу. Вона включає:

ь агротехнічні прийоми зяблевої системи;

ь сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним

періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);

ь збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне

боронування (закриття вологи).

3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:

* недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;

* знищення сходів бур'янів;

* створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;

* формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;

* створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.

Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми:

* весняне (осіннє) переорювання ґрунту плугами без полиць;

* культивацію;

* боронування;

* шлейфування;

* коткування;

* фрезерування;

* дезінфекцію (пропарювання ґрунту) та ін.

3.6 Система застосування добрив

У деревних розсадниках використовують усі види добрив - органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хімічну меліорацію ґрунтів(меліоративні).

За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято поділяти на повні і неповні.

Повні містять у собі всі основні елементи мінерального живлення(органічні, органо-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні - один, максимально два елементи (прості мінеральні).

За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і непрямі, застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті( бактеріальні) або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (меліоративні). Дози внесення добрив показані у таблиці №9.

Таблиця№9. Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

№ п/п	Вид Добрива	Кількість діючої речовини в добривах	Норма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га	Доза Внесення Добрив у Туках, Кг/га	Площа Внесення Добрив, Га	Потреба у добривах на всю площу, кг
			Ос	Пп	П1	П2	Заг.
Сосна чорна - посівне відділення
1	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	20				20		0.0045	0.09
2	Аміачна Селітра	34,5			15x2		30	87	0.0045	0.4
3	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	40	15		15x2	85	430	0.0045	1,935
4	Калійні Солі	40				20x2	40	100	0.0045	0.45
Сосна чорна І шкілка
5	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	40				40		0.045	1800
6	Аміачна Селітра	34,5			30x4		120	348	0.045	15,66
7	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	30	15		15x4	105	538,5	0.045	24,23
8	Калійні солі	40	30	20		30x4	170	425	0.045	19,13
Туя куляста - посівне відділення
9	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	15				15		0,0016	0,024
10	Аміачна Селітра	34,5			15х2		30	87	0,0016	0,14
11	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	30	20		20х2	90	462	0,0016	0,74
12	Калійні солі	40			20х2		40	100	0,0016	0,16
Туя куляста 1 шкілка
13	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	45				45		0,09	40,5
14	Аміачна Селітра	34,5		20	10х4		60	174	0,09	15,66
15	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	30			20х4	110	565	0,09	50,85
16	Калійні солі	40		40	20х4	15х4	180	450	0,09	40,5
Туя куляста 2 шкілка
17	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	50				50		0,255	12750
18	Аміачна Селітра	34,5		20	20х6		140	406	0,255	104
19	Супер Фосфат Грану-льований	19,5		40	15х6	15х6	220	1128	0,255	288
20	Калійні солі	40		50	20х6	20х6	290	725	0,255	185
Горіх чорний - посівне відділення
21	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	20				20		0,0265	530
22	Аміачна Селітра	34,5		15			15	44	0,0265	1,166
23	Супер Фосфат Грану-льований	19,5		30	20	20	70	359	0,0265	9,52
24	Калійні солі	40		10	10		20	50	0,0265	1,33
Горіх чорний - 1 шкілка
25	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	40				40		0,0315	1260
26	Аміачна Селітра	34,5		20	15х3		65	188	0,0315	5,92
27	Супер Фосфат Грану-льований	19,5		30	30х3	20х3	180	923	0,0315	29,07
28	Калійні солі	40	20	40		15х3	105	263	0,0315	8,28
Бук лісовий - посівне відділення
29	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	20				20	-	0,012	0,24
30	Аміачна Селітра	34,5		15			15	44	0,012	0,528
31	Супер Фосфат Грану-льований	19,5		30	30	10	70	359	0,012	4,3
32	Калійні солі	40				20	20	50	0,012	0,6
Бук лісовий - 1 шкілка
33	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	45				45	-	0,0144	648
34	Аміачна Селітра	34,5		20	15х4		80	232	0,0144	3,34
35	Супер Фосфат Грану-льований	19,5			30х4	25х4	220	1128	0,0144	16,24
36	Калійні солі	40		30	30х4	20х4	230	575	0,0144	8,28
Бук лісовий - 2 шкілка
37	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	45				45	-	0,0144	648
38	Аміачна Селітра	34,5		20	15х4		80	232	0,0144	3,34
39	Супер Фосфат Грану-льований	19,5			30х4	25х4	220	1128	0,0144	16,24
40	Калійні солі	40		30	30х4	20х4	230	575	0,0144	8,28
Вишня звичайна - 1 шкілка
41	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	50				50	-	0,0216	1080
42	Аміачна Селітра	34,5		30	15х2	15х2	90	260	0,0216	5,6
43	Супер Фосфат Грану-льований	19,5		40	20х2	20х2	120	615	0,0216	13,3
44	Калійні солі	40		30	30х2	30х2	150	375	0,0216	8,1

Висновок.

Рослинам для мінерального живлення необхідно понад 10 хімічних елементів.

Чотири з них - вуглець, водень, кисень і азот - вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту - з ґрунту.

Вірно визначена загальна доза добрива може гарантувати близький до оптимального рівень живлення рослин упродовж усього вегетаційного періоду та забезпечити високий вихід доброякісного садивного матеріалу. Підвищення ефективності та рентабельності використання добрив можна досягнути за умови внесення добрив за раціональною системою.



4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1 Заготівля насіння, садивного матеріалу та розрахунки витрат на ці заходи

Розрахунки витрат показані у таблиці №9

Таблиця № 9 Розрахунок кількості та вартості насіння

№ п/п	Порода	Клас якості	Норма висіву насіння на 1м.п, г	Довжина посівних борозенок,м	Потреба в насінні, кг	Ціна 1 кг насіння, грн	Вартість насіння, грн
1	Сосна чорна	I	2	690	1,38	600	828
2	Горіх чорний	I	250	736	184	50	9200
3	Бук лісовий	І	35	466	16,4	90	1476
Усього						11504

Висновок. Для посіву нам потрібно насіння сосни чорної 1,38 кг, вартістю 828грн, горіха чорного 184 кг, вартістю 9200 і бука лісового 16,4 кг, на суму 1476 гривень. Загальна вартість насіння що закупляєм 11504 гривні.

Способи підготовки насіння до сівби:

Стратифікація- підготовка насіння до сівби шляхом перемішування його з піском, тирсою, торфом. Але доцільніше не перешаровувати, а перемішувати насіння з субстратом. При цьому субстрат відокремлює насінини одну від одної, запобігаючи поширенню грибних захворювань.

Снігування - для насіння багатьох деревних порід, підготовка до проростання яких потребує дії низьких температур. Снігування ефективне не тільки для насіння з глибоким, а й з вимушеним спокоєм, внаслідок чого підвищується його енергія проростання та ґрунтова схожість.

Скарифікація- полягає в механічному пошкодженні твердих насіннєвих покривів за допомогою надрізання, дряпання, обережного розтирання у ступці з піском, завдяки чому шкірка стає легкопроникною для повітря та води.

Намочування- тривалість намочування визначається швидкістю бубнявіння насіння та його біологічними особливостями. Воно застосовують для підготовки насіння до сівби, що перебуває у стані вимушеного спокою. Вода має бути кімнатної температури.

Барбатація- спосіб передпосівної підготовки, за якого насіння замочують у воді, крізь яку під тиском пропускають повітря. Процес триває протягом кількох годин. Застосовується порівняно рідко.

Електромагнітне опромінення - порівняно новий спосіб передпосівної підготовки насіння вплив якого на різні види насіння у даний час вивчається. Встановлено, що електромагнітне опромінення певної частоти та тривалості здатне підвищувати посівні якості насіння, проте режим опромінення залежить від біологічних особливостей виду. Витрати на підготовку насіння до сівби показані у таблиці №10.

Таблиця10- Щорічні витрати на підготовку насіння до сівби

№ п/п	Вид роботи	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Норма виробітку	Розряд робіт	Потреба в	Вартість робіт, грн	Термін виконання роботи
						л/д	м/з
Сосна чорна - замочування протягом доби
1	Замочування насіння в холодній воді на 24 години.	кг	1,38	263	ІІ	0,0052	-	0,40
2	Протруювання насіння мокрим способом, формаліном	кг	1,38	45	V	0,03	-	4,65
Всього	5,05
Горіх чорний - стратифікація
1	Підготовка піску для стратифікації	м3	0,55	1,2	II	0,46	-	35,88
2	Стратифікація насіння в ящиках	кг	736	175	II	4,2	-	327,6
3	Перемішування стратифікаційного насіння	т	0,736	0,45	II	1,64	-	127,92
4	Перемішування та зволоження насіння за 2-3 тижні до закінчення стратифікації	т	0,736	1,4	ІІ	0,53	-	41,34
5	Просіювання насіння	кг	736	171	II	4,3	-	335,4
6	Протруювання насіння	кг	118	171	V	0,69	-	106,95
Всього:							975,09
Бук лісовий ф. пурпурова - замочування

Висновок: Сосну чорну перед висівом замочуємо на 24 години і протруїм, вартість цих робіт становить 5,05гривень. Горіха чорного стратифікуємо на протязі 180 днів і вкінці перед висівом протруїм, вартість цих робіт становить 975,09 гривень.

Розрахунки кількості та вартості садивного матеріалу наведені в таблиці 11.

Таблиця № 11 Розрахунок кількості та вартості садивного матеріалу для шкіл розсадника.

№ п/п	Порода	Вік, років	Площа садіння, га	Схема розміщення садивних місць, м	Потреба в сіянцях (укорінених живцях), тис. шт.	Ціна за 1 шт., грн	Загальна вартість садивного матеріалу, грн
					на 1га	на всю площу
1 шкілка
1	Сосна чорна	4	0,045	0,9x0,5	22222	1000	0,6	600
2	Горіх чорний	3	0,0315	0,9х0,5	22222	700	1,2	840
3	Вишня звичайна	2	0,0216	0,6х0,1	166666	3600	0,5	1800
4	Бук лісовий	4	0,0144	0,9-0,2	55555	800	1,5	1200
5	Туя куляста	4	0,09	0,9х0,5	22222	2000	3	6000
2 шкілка
6	Бук лісовий	4	0,18	2x1,5	3333	600	45	17000
7	Туя куляста	6	0,255	1,5x1	6666	1700	50	85000
Всього	112440

Висновок: У першій шкілці вартість сосни чорної 600грн, горіха чорного 840грн, Вишні звичайної 1800 грн, бука лісового 1200грн і туї кулястої 6000. У другій шкілці вартість бука лісового 17000 грн, і туї кулястої 85000. Загальна вартість садивного матеріалу для шкіл розсадника становить 112440 грн.

4.2 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

Кількість полів в сівозмінах шкільних відділень визначається терміном вирощування саджанців (дерев) плюс одне або два поля під попередник. Кращим попередником в сівозмінах є трав'яні суміші, з участю в їх складі бобових рослин. Як уже зазначалось у попередніх розділах, в розсадниках Лісостепу - еспарцет, люцерну в суміші з райграсом високим або пирієм без кореневищним. Основний обробіток ґрунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (зайнятого пару в Лісостепу )Глибина основного обробітку ґрунту, у порівнянні з посівним відділенням, більша ( глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Лісостепу - 30 - 40 (50); Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару ґрунту. Більш глибокі горизонти розпушують без виносу їх на поверхню. Одночасно з основним обробітком ґрунту в парових полях бажано вносити добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН - 4 - 35, ПЛН - 3 - 35) з грунто - поглиблювачами (на глибину 40 см) або плантажними (ППН - 40, до 50см і ППН - 50 або ППУ - 50А на глибину до 60 см).

Передсадивний обробіток ґрунту перед закладанням шкілки проводять з метою створення пухкого, добре розпушеного шару. Потужність цього шару ґрунту визначається глибиною садіння. Для садіння сіянців та укорінених або не укорінених живців (перша шкілка) ґрунт розпушують на глибину 25 - 30 см, для садіння саджанців у другій шкілці на глибину 35 - 40, а у третій - 45 - 50 см. На глибину до 30 см ґрунт розпушують культиватором КРГ - 3,6, який одночасно вичісує корені саджанців , які залишились після минулої ротації. На більшу глибину ґрунт розпушують у два прийоми: спочатку шляхом переорювання плугами без полиць, а потім культиватором. В окремих випадках передсадивний обробіток ґрунту (в третій шкілці після викопування вели комірного садивного матеріалу з глибою землі, на площа з важкими ґрунтами) може включати планування площі та фрезерування ґрунту.

Закладання шкілок листяних порід може здійснюватися як весною, так і (рідше) восени. Шпилькові породи (окрім модрини) з відкритою кореневою системою в шкілку краще висаджувати весною після весняного викопування садивного матеріалу або восени, за місяць до наступу стійкого зниження температури повітря та ґрунту нижче 4^о С. Перед висаджуванням в шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему обмочують в сметано подібній бовтанці - суміші перегною або торфу і глинистого ґрунту, в яку додають ростові речовини (кореневищ, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів. Перед садінням в шкілку чагарників або підщеп, як правило, обрізають надземну частину на 1/3 - 1/4 їх висоти.