Особливості утримання і годівлі мускусних качок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет

Кафедра вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці

Реферат

на тему: Особливості утримання і годівлі мускусних качок

Виконала:

студентка факультету ветеринарної медицини

Попова П.І.

Перевірила:

доцент кафедри вірусології, патологічної анатомії та хвороб птиці

Івановська Л.Б.

Суми 2014

Зміст

Вступ

1. Особливості утримання мускусних качок

2. Особливості годівлі мускусних качок

Список використаної літератури

Вступ

Збільшення асортименту птахівничої продукції досягають здебільшого за включення у виробництво нових видів сільськогосподарських птахів. У цьому зв'язку заслуговують на увагу, зокрема, мускусні качки, які в нашій країні ще мало поширені (переважно в птахівників-аматорів).

А от у Франції, Італії, Німеччині, Угорщині, Болгарії, Польщі та інших країнах ці птахи набули значного поширення. Так, у Франції частка м'яса цих качок становить майже 80% усього качиного м'яса .

Зумовлено це тим, що у них, порівняно з пекінськими качками, забійний вихід вищий на 8-10%, одержане м'ясо містить на 6-14% менше жиру, вихід грудних і м'язів ніг у тушках більший на 9,2-11,8%, а смак м'ясних виробів - значно кращий і нагадує дичину. Та основна перевага мускусних качок полягає в тому, що вони здатні виробляти делікатесну печінку масою 300-800 г, на яку дедалі зростає попит .

Мускусні качки були одомашнені в Парагваї і Бразилії. Назву “мускусні” дістали від мускусного запаху жиру, який виділяють селезні у відтворний період із “коралів” біля дзьоба. Цих птахів також називають шипунами, оскільки шиплять, а не крячуть. Вони здатні добре літати і навіть лазити по деревах.

Екстер'єр цих качок відрізняється добре вираженим диморфізмом за живою масою: у селезнів - 4,5-6 кг, у самок - 2,5-3,0 кг. Голова у них видовжена, шия коротка, товста, над дзьобом і біля нього - м'ясні бородавкоподібні нарости (корали), тулуб довгий, широкий, плескуватий, крила міцні, розміром до 35 см, ноги короткі, хвіст довгий, широкий, очі великі, блакитні чи сірі. Забарвлення оперення різне: чорно-біле, біле, синє, біло-синє, коричнево-чорне із зеленуватим полиском, біле з темними плямами .

Статевої зрілості самки досягають у віці 196-200 діб, самці - у 210-230 діб, несучість - 80-120 яєць, маса яєць - 70-80 г, тривалість інкубаційного періоду яєць - 34-36 діб, збереженість молодняку - 97%, шкаралупа яєць біла. Статеве співвідношення має бути в межах 1:4, а при паруванні з пекінськими качками - 1:3.

1. Особливості утримання мускусних качок

У мускусних качок буває підвищена агресивність між собою, тому їх доцільно дебікувати (підрізувати дзьоба).

При утриманні мускусних качок, застосовують переважно метод чистопородного розведення. При цьому селекційну роботу спрямовують на покращення господарськи корисних ознак. Однак для виробництва делікатесної печінки доцільно застосовувати гібридизацію, паруючи мускусних селезнів із качками пекінської та інших порід. Одержане таким методом потомство називають мулардами. Селезнів найкраще використовувати для виробництва жирної печінки, що за відповідної відгодівлі птахів може досягти майже 800 г. У гібридних самок печінка менша - 300-400 г. За гібридизації, крім збільшення печінки, у мулардів також зростає жива маса .

Основним світовим постачальником мускусних качок є французька фірма “Грімо”, де виведено п'ять ліній цього виду птахів і створено кілька високопродуктивних кросів. З мускусними качками працюють також фірми в інших країнах (Англія, Північна Ірландія).

Утримують мускусних качок практично так, як і звичайних - здебільшого на глибокій підстилці. Практикують також використання сітчастої підлоги, яку обладнують переважно вздовж пташника під коробом для посліду. Розмір отворів у сітці для дорослих качок - 24х24 мм або 24х30. Напувалки ставлять на сітчасту підлогу, а годівниці - на підстилку, віддаль між ними - не менше 3 м.

Оскільки в тілі мускусних качок міститься менше жиру, ніж у звичайних, вони вибагливіші до температури навколишнього середовища. Протягом першого тижня життя для каченят температура повітря в приміщенні має бути не нижчою 32°С, далі її поступово знижують, а для дорослих - 16°С. Зниження на 5°С для качок батьківського стада призводить до зниження продуктивності птиці на 15-20%.

За нижчої проти норми температури повітря у каченят затримується ріст і розвиток. Небезпечні для них протяги, особливо в перші 3-4 доби вирощування. Хоч качки водоплавні, вони не витримують вологості. Протягом року, для всіх вікових груп мускусних качок, вологість повітря має становити 60-70%. Вони не люблять холодної води, тому складається думка, що їм не потрібне водоймище. У спекотне літо, коли повітря сухе, підлогу і стіни зрошують водою або у пташнику вивішують мокру тканину. Мускусні качки всіх вікових груп бояться перегрівання більше, ніж звичайні.

Нормованою для качок має бути щільність посадки: до 2-3-тижневого віку - по 18-20 голів на 1 м2 підлоги, з 3-тижневого для селезнів - по 6, для качок - по 8 голів на 1 м2 глибокої підстилки і до 12 голів - на сітчастій підлозі. Дорослих качурів садять по 3, а качок - по 4 голови на 1 м2. Фронт годівлі і напування - не менше 3 см.

Мускусні качки консервативні щодо місця перебування. Будь-які переміщення, навіть з однієї селекції в іншу, у них спричиняють стрес і зниження продуктивності. Вони уникають контактів з іншими птахами, а ночують на сідалах.

Батьківське стадо мускусних качок найкраще комплектувати травнево-червневим виводком. Щоб уникнути конфліктів між птахами, групи слід комплектувати з не більше 50-75 самок і 15-20 самців. Останніх беруть у 20-тижневому віці, а самок краще на 1-1,5 місяця молодших (різна статева зрілість).

Яйця мускусні качки відкладають циклами по 5 місяців, з інтервалом між ними в три місяці. Використовують їх до 45-50-тижневого віку. Піку несучості досягають у 8,5 місяця. Якщо звичайні качки починають яйцекладку о 2-3 годині ранку і закінчують до 10 години ранку, то мускусні - протягом 5-15 годин (найінтенсивніше о 10 годині).

Мускусні самки мають добрі материнські якості. “Старі” яйця, що зберігаються 10-15 діб при температурі 20°С, мають виводимість значно кращу, ніж свіжі. Їх можуть висиджувати інші свійські птахи. Однак, в інкубаторах виводимість яєць часто знижується. Для її підвищення, яйця з 15-ої доби інкубації до перенесення у вивідну шафу слід один раз на добу зрошувати водою. Температуру в інкубаційній шафі до змикання алантоїсу підтримують на рівні 37,8-38,0°С, вологість - 50-60%, а після змикання - 37,4-37,5°С і 40-42% відповідно. У вивідній шафі оптимальна температура - 37,4-37,5°С, вологість - 70-75%.

2. Особливості годівлі мускусних качок

утримання годівля мускусний качка

Годівля мускусних качок, як і всіх птахів, має бути нормованою - з урахуванням віку і продуктивності. Практикують сухий, вологий і комбінований типи годівлі. Корми готують до згодовування: подрібнюють, піддають волого-тепловій обробці, дріжджують, пророщують зерно, готують вологі мішанки. Раціони - багатокомпонентні, збалансовані.

При вирощуванні каченят, крім дотримання температурно - вологісного режиму, стежать за годівлею та напуванням пташенят. Дуже важливо, щоб каченята з перших хвилин після прийняття на вирощування, взялися за корм і воду. У перші дні їх годують із глибоких лоткових годівниць, а напувають із вакуумних напувалок. Трохи пізніше - переходять на жолобкові годівниці та напувалки, зверху яких кріплять планку, щоб до них не потрапляли каченята.

Перші корми для каченят у присадибних господарствах - круто зварені яйця, пшоно, подрібнена кукурудза, свіжий сир. З другого-третього дня ці корми зверху посипають дрібно нарізаною зеленню (цибулі, часнику тощо). З тижневого віку в раціон каченят включають подрібнену кропиву, варену картоплю, подрібнені коренеплоди з подрібненим зерном, харчові відходи. Мішанки мають бути не дуже вологими і липкими, щоб не заліплювали носових отворів каченят, бо це може зумовити запальні процеси.

Вологих мішанок у годівниці слід насипати стільки, щоб протягом півгодини були з'їдені і не змогли прокиснути. Після кожної годівлі годівниці миють гарячою водою.

При вирощуванні на м'ясо каченят годують досхочу через рівні проміжки часу: до 2-тижневого віку - 6-8 разів, у наступні два тижні - 6-4 рази, далі - тричі на добу. Добові даванки сухого комбікорму каченятам орієнтовно такі (г): 1-й тиждень - 40,2-й - 70, 3-й - 115, 4-й - 185, 5-й - 215, 6-й - 230, 7-й - 250, 8-й - 255, 9-22-й -230.

Мускусні качки добре піддаються відгодівлі на жирну печінку. Для цього мускусних селезнів і мулардів відбирають у 30-добовому віці зі стада, вирощуваного на м'ясо.

Відібраних каченят спочатку протягом трьох тижнів утримують на доброму пасовищі. Крім випасання, у спеціальних загонах згодовують їм також зелену масу, збільшуючи поступово її даванку до 500 г і зерна кукурудзи - до 200-250 г за добу. Якщо каченята при відборі мали малу живу масу, то в їx раціоні має бути 60% кукурудзи, 20% - м'ясо-кісткового борошна і 20% шроту.

Другу (середню) фазу примусової відгодівлі каченят утримують у приміщенні протягом 7-14 діб, де їм згодовують по 300-350 г за добу запареної кукурудзи з добавками кухонної солі (1,0%), олії (1,0%) та вітамінів. На кожні 100 кг корму слід додавати 1 млн. ІО вітаміну А, 100 тис. ІО вітаміну Д, 0,2 г вітаміну В1 та по 5 г вітамінів В6 і С.

Корм згодовують двічі на добу: вранці й увечері. Кукурудза має бути високоякісною, її звичайно запарюють протягом 30-40 хвилин, поки не досягне кашоподібного стану. Воду після запарювання зливають.

Третю (заключну) фазу примусової відгодівлі для виробництва жирної печінки розпочинають тоді, коли жива маса самців становить 3,2 кг, самок - 2,8 кг. Щоб запобігти стресу, за тиждень до цього качкам збільшують удвоє норму вітамінів А і С.

Тривалість заключної фази відгодівлі мускусних качок - 3-3,5 тижня. Примусову відгодівлю здійснюють за допомогою спеціальної машинки з відполірованою трубкою діаметром 2 см завдовжки 20-30 см.

Техніка примусового введення корму качкам така: зафіксованому каченяті стискують великим і вказівним пальцями правої руки основу дзьоба і у відкритий дзьоб уводять палець лівої руки, притискаючи язика до нижньої челюсті. Після цього обережно вводять трубку глибоко в стравохід (до зоба). Корм подається до трубки з бункера. Контролюють надходження корму в стравохід правою рукою на шиї качки, періодично підтягуючи її, чи відсуваючи в міру заповнення. Примусову годівлю припиняють, коли корм не досягає гортані на 1-2 см. Після цього закривають дзьоба і, витягуючи шию птаха догори, вільною рукою обережними кількома рухами корм переміщують донизу.

Протягом перших 5-ти днів птахів годують не дуже щільно, щоб запобігти розриву стравоходу. Спочатку корм дають двічі на добу, а з п'ятої - тричі. Годують в один і той же час,звертаючи увагу, чи звільнився від корму стравохід. Якщо ні - годівлю можна пропустити.

За примусової годівлі протягом 1-го тижня добова даванка корму - 200-350 г, а наприкінці - 1 кг. За весь час примусової відгодівлі (третя фаза - 28 діб) витрачають 14-16 кг кукурудзи. Ознаками закінчення відгодівлі качок є важке дихання, малорухливість, білуватий дзьоб, зеленувате забарвлення посліду.

Крім цього від цих качок можна одержувати і по 130 г пуху та пера.

Література

1. Бесулін B.I., Гужва С.М., Куцак та ін. Птахівництво і технологія виробництва яєць і м'яса птиці. - Б. Церква, 2003, - 448 с.

2. Боголюбский C.И. Селекция сельскохозяйственной птицы. - М.:

Агропромиздат, 1991. - 285 с.

3. Божко П.Е. Производство яиц и мяса птицы на промышленной основе. - М.: Колос, 1984.-366 с.

4. Коровин Р.Н., Байдевлятов А.Б., Бессарабов Б.Ф. Советы птицеводам. - К. Урожай, 1997, -414 с.

5. Кочиш И.И. Селекция в птицеводстве. - М. - Колос, 1992. - 272 с.

6. Сендецька О.В. Мускусні качки// Дім, сад, город.- 2001.- №5.- С.18-19.

7. Содержание уток / Сост. А.Ф. Зипер, - М.: 000 “Изд-во ACT”. - Донецк, 2001.-80 с.

Размещено на Allbest.ru