Розробка технологічного процесу вирощування озимого ріпаку з обґрунтуванням параметрів комбінованого ґрунтообробного агрегату в умовах господарства СФГ "Романовича" Бориспільського району, Київської області

Ущільнення поверхні ґрунту до заданого значення відбувається за рахунок встановлення прикочуючих котків. Котки остаточно руйнують грудочки і ущільнюють поверхню, забезпечуючи збереження вологи в нижніх шарах ґрунту.

Отже загальна конструктивна схема комбінованого ґрунтообробного агрегату виглядає так: перед основними робочими органами встановлюється вирівнювач, за яким розміщуються два ряди універсальних стрілчастих лап на жорстких стояках, після них встановлені два ряди розпушувальних лап на пружних стояках, далі встановлений ряд дисків на індивідуальних підвісках та ряд котків.

Конструктивна схема комбінованого ґрунтообробного агрегату підібрана таким чином щоб забезпечити якомога більшу універсальність агрегату. Як ми бачимо даний агрегат планується використовувати як для передпосівного так і для основного обробітку ґрунту.



3. ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ АГРЕГАТУ

3.1 Ширина захвату

Розрахункову ширину захвату культиватора визначаємо, виходячи з тягового зусилля трактора на відповідній швидкості руху, за формулою:

- тягове зусилля трактора на заданій швидкості, Н, (див. додаток)

- питомий опір грунту роботі культиватора, Н/м, (див. додаток)

- коефіцієнт використання тягового зусилля трактора, (=0,8…0,95)

При визначенні робочої ширини захвату комбінованого ґрунтообробного агрегату необхідно врахувати, що одночасно з культивацією проводиться глибоке розпушування тракторної колії, обробіток дисковими робочими органами, вирівнювання поверхні поля вирівнювачами та коткування грунту.

При визначенні робочої ширини захвату культиватора необхідно пам'ятати, що частина тягового зусилля трактора витрачається на переміщення культиватора по полю. Ці витрати визначаються з умови, що питома маса культиватора становить 150…200 кг на кожен метр ширини його захвату. Коефіцієнт опору перекочування по свіжозораному полю для коліс

3.2 Вибір типу та обґрунтування параметрів стрілчастих лап

Основними робочими органами, що застосовуються для суцільного обробітку ґрунту на культиваторах, є полільні та розпушувальні лапи. Вибір типу лап залежить від завдання та глибини обробітку ґрунту, а також типу стояків, на яких закріплена лапа. При глибині обробітку до 16 см звичайно використовують полільні універсально - стрілчасті лапи, а при більшій глибині - розпушувальні.

Оскільки даний ґрунтообробний агрегат використовується як для передпосівного так і для основного обробітку ґрунту, його обладнують універсальними стрілчастими лапами . При виборі параметрів лап користуємося стандартом на лапи і стояки культиваторів ГОСТ 1343-82. Згідно цього стандарту обираємо універсальну стрілчасту лапу з хвостовиком що має такі параметри:

· ширина захвату - ;

· кут нахилу грудей - ;

· кут відхилення леза від напрямку руху - ;

· кут загострення - ;

Стрілчасті лапи до рами культиватора закріплюють у два ряди ( за ходом) з перекриттям, виходячи з умов забезпечення повноти підрізування бур'янів і запобігання забиванню простору між лапами грудками грунту та рослинними рештками.

Основною умовою, якою слід керуватися при визначенні поперечного розміщення лап є забезпечення підрізання бурянів на всій ширині захвату культиватора, для чого лапи розміщують з деяким перекриттям.

Для кріплення універсальних стрілчастих лап обираємо жорсткі стояки які мають такі характеристики:

· висота - 400 мм;

· виліт носка - 170 мм;

· ширина - 30 мм;

· товщина - 45 мм.

3.3 Вибір типу та обґрунтування параметрів розпушувальних лап

Основними умовами розміщення розпушувальних лап є забезпечення суцільного розпушування ґрунту на поверхні поля і запобігання забиванню простору між лапами і ґрунтом.

Розпушувальні лапи обираємо згідно ГОСТ 1343-82. Розпушувальний пружний зуб згідно цього документу має такі параметри:

· ширина захвату - ;

· кут нахилу грудей - ;

· виліт носка лапи -

Розпушувальні лапи кріплять до рами культиватора (по ходу) як в два, так і в три ряди. Відстань між рядами лап, за рекомендацією проф. Жигалова, вибирається із умови:

- зона деформації ґрунту , яку, в свою чергу, визначають із залежності:

- кут встановлення лапи, град.;

- кут тертя грунту по сталі, град.

Оптимальне значення відстані між рядами лап Lp, як показує практика, при глибині обробітку грунту до 20 см знаходиться в межах 480…600 мм.

Відстань між рядами лап Lp приймається 480мм.

Розпушувальні лапи в рядах розміщують без перекриття, тому що ширина розпушеного лапою шару ґрунту більша за її конструктивну ширину.

Відстань А між розпушувальними лапами в рядах вибрати за умови, що при дворядному розміщенні розпушувальних лап:

2 > А > (3.10.)

610 > 350 > 305 (3.10.1.)

Для кріплення лап обираємо пружні стояки які мають такі параметри:

· висота - 615 мм;

· виліт носка - 330 мм;

· радіус вигину стояка - 338 мм.



3.4 Обґрунтування параметрів дискових робочих органів

Характерною ознакою дискових робочих органів є те, що вони в процесі роботи разом із машиною чи знаряддям здійснюють не тільки поступальний рух, а й обертальний за рахунок сил зчеплення з ґрунтом. Під час роботи дискові робочі органи менше забиваються рослинними рештками.

На комбінованих ґрунтообробних агрегатах, які призначені для передпосівного обробітку ґрунту застосовують сферичні диски, оскільки на поверхні поля майже відсутні пожнивні рештки і немає, потреби у використанні вирізних дисків.

Діаметр диска D є одним із основних геометричних параметрів. Залежно від умов роботи діаметр диска слід вибирати найменшим із допустимих значень.

Згідно стандарту приймаємо діаметр дисків - 450мм.

Радіус кривини сфери диска r впливає на кришіння, розпушування і обертання скиби. Інтенсивність деформівної дії диска зростає зі зменшенням радіуса кривини. Проте вибір радіуса кривини залежить від діаметра диска D. Залежність між D і r має такий вигляд: де передній кут, що дорівнює половині центрального кута дуги діаметрального перерізу диска. Для плугів кут е становить 31…37°, для лущильників 26…32° і борін 22…26°.

Кут загострення і також значно впливає на технологічні властивості роботи диска. Загострюють сферичні диски, як правило, із зовнішнього випуклого боку. Для дисків плугів і = 15…25°, для борін і лущильників -- і = 10…20°. Диски, які використовують на твердих ґрунтах, загострюють із внутрішнього боку.

Приймаємо

Висота гребенів зі збільшенням кута атаки зменшується. Для якісного обробітку ґрунту нормальною висоту гребенів вважають h ? 0,5 a. Отже, при глибині обробітку ґрунту 80 мм висота гребенів не повинна перевищувати h ? 40 мм.

Якщо відомо діаметр диска D, відстань між дисками b і задано висоту гребенів, то можна визначити кут атака в, користуючись номограмою, розробленою професором Г.М. Синєоковим.

Отже, згідно номограми кут атаки дискових робочих органів становить . Це сприяє якісному розпушенню і кришінню грунту та кращому підрізанню бур'янів.

Диски можуть розміщуватись як батареями, так і поодинці. В даному випадку обираємо індивідуальне кріплення диска на рамі за допомогою еластичних резинових демпферів. Таке кріплення дозволяє копіювати рельєф поля краще чим із жорстко закріпленими дисками, також навіть при нерівностях на поверхні ґрунту можна якісно проводити поверхневий обробіток.

Еластичні резинові демпфери на кожному диску не тільки копіюють поверхню поля а й захищають окремі диски від каміння та інших перешкод. Демпфери не потребують технічного обслуговування і мають великий хід, що запобігає ударам об раму.

3.5 Вибір типу і параметрів котків

Залежно від конструкції робочого органа котки застосовують для ущільнення і вирівнювання поверхні ґрунту, подрібнення брил, руйнування ґрунтової та льодяної кірки та прикочування зелених добрив перед заорюванням.

На передпосівних ґрунтообробних агрегатах котки застосовують для подрібнення великих грудок , та ущільнення поверхні обробленого грунту задля збереження вологи.

Для даного комбінованого ґрунтообробного агрегату обираємо план частий коток. Даний тип котка забезпечує суцільне, рівномірне ущільнення поверхні грунту та створення оптимальних умов для рівномірних сходів рослин.

Основними параметрами котка є діаметр і ширина (довжина). Вибираючи діаметр котка, слід ураховувати поздовжню деформацію ґрунту. Цього досягають за умови, що кут б обхвату котка ґрунтом не перевищуватиме 20°. При цьому ґрунтовий валик перед котком має незначний розмір.

Кут обхвату котка грунтом становить це дещо перевищує рекомендовані , але допускається оскільки кут обхвату розраховувався на максимальну глибину використання даного котка а при експлуатації глибина використання буде дещо меншою що забезпечить якісне виконання своїх функцій.

Ширину захвату котка обираємо залежно від умов пристосування його до рельєфу поля. Для рівнинних умов обираємо ширину захвату

3.6 Обґрунтування параметрів вирівнювачів ґрунту

Вирівнювачі ґрунту є одними з найпростіших ґрунтообробних знарядь для поверхневого обробітку ґрунту. За їх допомогою кришать грунт, вирівнюють поверхню поля та розбивають великі брила. Такі вирівнювачі використовуються в комбінованих ґрунтообробних агрегатах. Використовують вирівнювачі кількох типів. Основні типи вирівнювачів які застосовують в комбінованих ґрунтообробних агрегатах це пружинні вирівнювачі, вирівнювачі типу поперечного брусу та вирівнювачі типу «вирівнюючих лопат». За жорсткістю вирівнювачі бувають - жорсткі, шарнірні та пружинні.

Для розроблюваного комбінованого ґрунтообробного агрегату обираємо вирівнювач типу «вирівнюючих лопат». Довжина вирівнювача повинна забезпечувати нормальну роботу при будь якому рель'єфі поля. Обираємо довжину вирівнювача рівною 1300 мм. Це дасть змогу забезпечити нормальне вирівнювання при будь якому нахилі поверхні поля. Вирівнювач встановлюється перед розпушувальними лапами за допомогою підпружиненого кронштейна. Таке кріплення вирівнювача дозволяє прекрасно копіювати поверхню поля.



4. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РОЗРАХУНОК АГРЕГАТУ

Розроблюваний комбінований ґрунтообробний агрегат планується агрегатувати з тракторами потужністю двигуна 120-160к.с. Це трактори другого і третього тягового класу. Енергетичний розрахунок проводимо вибравши МТА в складі трактора МТЗ-1221.2 потужністю 130к.с. та розроблюваного комбінованого ґрунтообробного агрегату.

МТА може виконувати роботу лише у випадку, якщо тягове зусилля трактора РТ перевищує опір сільськогосподарського машинного агрегату RА

Величина тягових опорів сільськогосподарських машин або знарядь залежить від технологічного процесу, виконуваного машинами, конструкції машин або знарядь, природних умов і експлуатаційного режиму.

Коефіцієнт використання потужності двигуна 0,91 вважається нормальним для ґрунтообробних агрегатів, отже трактор і агрегат вибрані правильно



5. РЕЗУЛЬТАТИ ВИРОБНИЧОЇ ПЕРЕВІРКИ

В комплексі агротехнічних заходів, що сприяють підвищенню врожайності озимого ріпаку і якості продукції, важливу роль відіграє передпосівний обробіток ґрунту. Набір ґрунтообробних знарядь, передбачений рекомендаціями з інтенсивної технології вирощування ріпаку, не забезпечує якісного та енергоощадного виконання вимог підготовки ґрунту до сівби.

За останні роки активно розвивається виробництво комбінованих машин, які за один прохід по полю виконують кілька технологічних операцій, що є перспективним і економічно доцільним. Однак їх застосування в технологічних процесах вирощування озимого ріпаку мало досліджувалось. Недостатньо розроблені й науково-методичні засади синтезу технологічних схем комбінованих ґрунтообробних машин для різноманітних ґрунтово-кліматичних умов їх функціонування з урахуванням взаємовпливу окремих робочих органів на якість та енергоємність процесу, що виконується без розриву в часі.

Тому обґрунтування технологічної схеми комбінованої машини і вибір робочих органів з різними деформаційними властивостями, що забезпечують виконання вимог агротехніки до передпосівного обробітку ґрунту під озимий ріпак, є актуальною задачею, яка має наукове та практичне значення.

Метою роботи було забезпечення високої якості та зниження енергетичних витрат на передпосівний обробіток ґрунту під озимий ріпак на підставі обґрунтування раціональної технологічної схеми комбінованої ґрунтообробної машини, параметрів її робочих органів, режимів роботи та представлення методики оцінки відповідності с.-г. машини оптимальним умовам для розвитку рослини і порівняння різних машинних агрегатів за техніко-економічними показниками.

Провівши виробничі дослідження наведемо їх результати для обґрунтованої схеми експериментального зразка комбінованої ґрунтообробної машини.

Початковий стан ґрунту встановили за агротехнічними вимогами до результатів попереднього обробітку (культивації): вирівняність поля - до 8 см, щільність ґрунту - в межах 0,8 ч 1,5 г/см2; наявність в агрегатному складі частинок розміром до 50 мм - не менше 80%. Кінцевий стан задавали відповідно до вимог агротехніки передпосівного обробітку ґрунту під озимий ріпак: вирівняність поля - 2 см; щільність ґрунту верхнього шару 0,9 ч 1,0 г/см2, ложового шару 1,2 ч 1,3 г/см2; розмір ґрунтових фракцій до 10 мм - 50% та до 50 мм - 100%.

Перетворення ґрунту із початкового в кінцевий стан здійснюється виконанням п'ятьох робочих процесів у чотири етапи. На підставі аналітичних та експериментальних досліджень встановили для кожного етапу робочі органи, які з меншими енерговитратами забезпечують високу якість робіт.

Для головного робочого процесу - зміни агрегатного стану ґрунту вибрали стрілчасті плоскорізальні та розпушуючі лапи на S-подібних пружних стовпах. Ширина захвату стрілчастої лапи - 250 мм., S-подібної - 25 мм. Профіль стовби S-подібної лапи - 10х32 мм, стрілчастої - 30-45 мм. Відстань між рядами стрілчастих лап - 360 мм., S-подібних - 480 мм.

Остаточне розпушування ґрунту і заробка бур'янів здійснюється за допомогою сферичних дисків закріплених на індивідуальних еластичних підвісках. Діаметр сферичного диска - 450 мм.

Задані агротехнікою вимоги до насіннєвого ложа з диференційованими за вертикаллю значеннями щільності ґрунту забезпечуються кільцевими котками, розміщеними в двох батареях. Діаметр котків - 500 мм., кількість батарей - 2, кількість котків у батареї - 14 шт., ширина захвату батареї - 2000 мм.

На основі досліджень різних типів робочих органів для вирівнювання поверхні поля встановлено, що кращі результати забезпечує загортаючий вирівнювач на пружній підвісці, нахилений під кутом 75є до напрямку руху.

Таким чином, на підставі отриманих результатів та аналітичних досліджень встановлено, що для забезпечення якісного виконання передпосівного обробітку ґрунту під озимий ріпак технологічна схема комбінованої машини має включати різнотипні робочі органи, об'єднані в модулі, які кріпляться до рами в незмінній технологічній послідовності: вирівнювач ґрунту, по два ряди стрілчастих та S-подібних лап, ряд сферичних дисків на індивідуальних підвісках та ряд кільчастих котків.

Результатами агротехнічної оцінки розробленої машини встановлено, що за швидкості руху 10 - 11 км/год та глибині розпушування 8 см забезпечується виконання вимог до агротехніки передпосівного обробітку ґрунту під озимий ріпак: вирівнюваність поверхні поля становила 1,8 - 2 см; агрегатний склад частинок ґрунту розміром до 10 мм - 82 %; щільність ґрунту в поверхневому шарі до 2,5 см - 0,96 г/см3, ущільнене до 1,26 г/см3 насіннєве ложе знаходилось на глибині 2,5 см, а щільність в підложовому шарі становила 1,02 - 1,19 г/см3.

Основним завданням для досягнення високих врожаїв є забезпечення «комфортних умов» під час росту і розвитку рослини. Це досягається шляхом створення оптимальної норми кожного показника, який забезпечує с. -г. машина (таблиця 1). Один і той же процес може характеризуватися декількома показниками. Так, якість передпосівного обробітку ґрунту оцінюють по глибині, рівномірності глибини, вирівнянності поверхні, ступеня заробки бур'янів, відсутності огріхів, якості обробітку поворотних смуг та країв поля.

Проведений аналіз всіх показників, які є характерними для механізованої технологічної операції передпосівного обробітку ґрунту, встановлені ті, які найбільш суттєво впливають на збереження врожайності і проведено їх ранжування (показники представлені по мірі впливу на збереження врожайності та, відповідно до цього, їм присвоєні бали). Якість роботи оцінюють за десятибальною шкалою. В залежності від кількості набраних балів роботу оцінюють наступним чином: 8-9 балів - відмінно, 6-7 - добре, 4-5 - задовільно, 3 бали і нижче - незадовільно.

За результатами багаторічних досліджень інституту сільського господарства Північного Сходу, виконання механізованих технологічних операцій у відповідності з агровимогами дає збільшення валового збору врожаю, рівну надбавці, яку одержують від впровадження інтенсивних технологій. Це є досить актуальним для господарств, які орієнтуються на виробництво екологічно чистої продукції без застосування засобів захисту рослин і з обмеженим використанням мінеральних добрив.

Якість виконуваних польових робіт залежить від конструктивних особливостей с.-г. машини, її відповідності технологічній операції, регулювальних параметрів і технічного стану машини, а також від умов роботи: фізико-механічних властивостей ґрунту, рельєфу місцевості, густоти стояння рослин, мінливістю якості роботи через різний технічний стан машини, а також умовами обробітку ґрунту на етапі попередніх операцій, показниками, обумовленими подальшими процесами обробки ґрунту.

По кожному показнику встановлюють допустиме відхилення (допуск). Для обґрунтування допусків використані експериментальні дані науково- дослідних установ та машино-випробувальних станцій [9, 10, 11, 12].

В таблиці 1 наведені показники та норми визначення якості виконання передпосівного обробітку ґрунту для вирощування озимого ріпаку та шкала їх оцінки.

Таблиця 5.1 Дані для визначення показника якості технологічної операції передпосівного обробітку ґрунту

Операція	Показники	Норми	Бали
Передпосівний обробіток ґрунту	Відхилення середньої фактичної глибини обробки ґрунту від заданої, см	Не більше 1	3
		Не більше 2	2
		Більше 2	1
	Вирівнювання поверхні поля (середня висота гребенів), см	Не більше 3	3
		Не більше 5	2
		Більше 5	1
	Підрізання бур'янів, %	Відсутні	3
		Наявні	1

Для проведення аналізу залежності техніко-експлуатаційних показників і показників якості машинних агрегатів від ґрунтово-кліматичних умов та умов господарства були задіяні сучасні трактори і сільськогосподарські машини, що використовуються під час вирощування озимого ріпаку.

З метою наблизити розрахунки до реальних умов використовувалися дані по зоні Лісостепу України, для якої характерні довжина гону 800 м, відстань переїздів у межах господарства 5 км та відстань переїздів за межами господарства 20 км, врожайність озимого ріпаку в межах 30 ц/га.

При проведенні розрахунків була досліджена робота машинних агрегатів, які складалися з енергетичних засобів та сільськогосподарських машин відповідно до технологічної операції передпосівного обробітку ґрунту. В таблиці 5.2. приведені результати дослідження техніко-економічних показників та показників якості сільськогосподарських машин, які сьогодні найчастіше використовуються господарствами при вирощуванні озимого ріпаку.

Таблиця 5.2 Результати визначення показників якості машинних агрегатів при виконанні передпосівного обробітку ґрунту під сівбу озимого ріпаку

Технологічна операція	Сільськогосподарські машини	Якість роботи машини	Показник	Бал	Оцінка
Передпосівний обробіток ґрунту	Комбінований ґрунтообробний агрегат АП-6	Відхилення від глибини обробки, см	0,05-0,21	3	7
		Підрізання бур'янів,%	100	3
		Гребнистість поля,см	5,3-4,4	1
	Комбінований ґрунтообробний агрегат АГК-3,0	Відхилення від глибини обробки, см	1,89-3,3	1	4
		Підрізання бур'янів,%	94,5	1
		Гребнистість поля,см	3,4-4,48	2
	Комбінований ґрунтообробний агрегат АКВ-4	Відхилення від глибини обробки, см	1,6-2,0	2	8
		Підрізання бур'янів,%	100	3
		Гребнистість поля,см	3,0	3

Якість робіт оцінюють по рівномірності глибини, мірі обробки ґрунту, відсутності огріхів, терміну виконання.

Порівнюючи машинні агрегати за продуктивністю (табл. 5.3.) бачимо, що максимальну продуктивність має машинний агрегат John Deere-8130+АП-6, крім того у нього доволі низька собівартість та мала витрата палива, але його показник якості не є найвищим. Тому оптимальним варіантом є машинно-тракторний агрегат в складі трактора Білорус-1221 і комбінованого ґрунтообробного агрегату АКВ-4 прямі експлуатаційні затрати та витрата палива в нього є одними з найнижчих, а показник якості найкращий серед усіх представлених агрегатів.



Таблиця 5.3 Техніко-економічні та якісні показники машинно-тракторних агрегатів для передпосівного обробітку ґрунту

Машинні агрегати	Витрата палива, кг/га	Собівартість, грн,/га	Затрати робочого часу, год/га	Продуктивність агрегату, га/год	Показник якості роботи
ХТЗ-17022+АП-6	6,8	150,15	0,208	4,8	7
МТЗ-102+АГК-3,0	6,1	205,56	0,42	2,4	4
МТЗ-102+АКВ-4	5,4	185,35	0,30	3,2	8
John Deere-8130+АП-6	4,9	181,68	0,19	5,4	7
Білорус-1021+АГК-3,0	5,6	206,65	0,39	2,55	4
Білорус-1221+АКВ-4	4,9	198,85	0,25	3,96	8

Відмінність у продуктивності машинних агрегатів є наслідком різної ширини захвата сільськогосподарської машини. Що ж до розбіжності показників витрати палива, то вона пояснюється потужністю та економічністю двигуна енергетичної машини. Прямі експлуатаційні витрати показують, наскільки ефективно використовується машинний агрегат в залежності від його вартості. Показник якості дає змогу оцінити машинний агрегат на предмет дотримання оптимальних умов для росту і розвитку рослини.

При аналізі технологічної операції передпосівного обробітку ґрунту нами були підібрані і проаналізовані сільськогосподарські машини і енергетичні засоби для виконання даної операції. Був проведений аналіз показників якості роботи відповідних агрегатів та зроблена економічна та технологічна порівняльна оцінка.

До кожної сільськогосподарської машини були підібрані енергетичні машини різних виробників. Це дало змогу провести аналіз техніко- експлуатаційних показників кожної сільськогосподарської машини при роботі з різними енергетичними машинами. Результати аналізу показали, що при різній собівартості машинних агрегатів вони можуть забезпечувати добрий рівень продуктивності і якості роботи.

Так як машинний парк потребує постійного технічного та технологічного оновлення - результати аналізу можуть бути використанні сільськогосподарськими підприємствами під час вибору раціональних машинних агрегатів під конкретну потребу сільгосппідприємства.



6. РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОГО РІПАКУ

6.1 Опис підприємства та характеристика його продукції

СФГ «Романовича» розташоване в селі Мирне Бориспільського району Київської області. Відстань від підприємства до районного центру м. Бориспіль становить 20 км, до обласного центру м. Київ 50 км. Ці відстані досить невеликі, що сприяє збільшенню обсягів перевезень та кращому зв'язку міста з селом.

Організаційно-правова форма - селянське фермерське господарство. Виробничу діяльність господарство розпочало з березня 1998 року. СФГ «Романовича» культивує, та постачає на районний та обласний ринок сільськогосподарську продукцію.

Основна мета господарства - виробництво продукції рослинництва. СФГ «Романовича» спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних та олійних культур оскільки природні умови сприятливі для їх вирощування.

Голова СФГ «Романовича» здійснює контроль за діяльністю підприємства в рамках своєї компетенції, діє одноосібно, виконує функції і обов'язки з організації і забезпечення діяльності даного підприємства. Голова самостійно визначає структуру адміністративно-управлінського апарату підприємства, назначає і звільняє з посади працівників.

СФГ «Романовича» співпрацює з рядом підприємств розташованих не тільки в селі Мирне, а й в Бориспільському, Баришівському та Переяслав-Хельницькому районах. Підприємство надає послуги з виконання механізованих робіт та збирання врожаю.

Не дивлячись на важкий економічний стан в агропромисловому комплексі господарство знаходиться на дуже високому рівні, веде сучасне землеробство та прагне до ведення точного землеробства.



6.2 Оцінка ринку збуту

Світовому ринку олійних культур властивий стрімкий і динамічний розвиток. Передумовами для цього слугують бажання споживати населенням Землі високоякісних продуктів харчування рослинного походження та використання рослинних олій, як сировини для виробництва екологічного палива внутрішнього згорання. Провідне місце у формуванні світових та вітчизняних олійно-жирових ресурсів належить ріпаку. Посівні площі ріпаку під урожай 2009 року склали більше 1,4 млн. гектарів. В цілому, 28 країн світу вважають ріпак головною олійною культурою.

Для сталого розвитку вітчизняного аграрного сектора і вирішення багатьох проблем сьогодення, велике значення мають планомірні заходи щодо підвищення економічної ефективності сільського господарства, нарощування виробництва насіння олійних культур та вирощування ріпаку зокрема. Успішне розв'язання кола цих питань дасть змогу поліпшити соціально-економічний стан України, підвищити дохідність виробництва, покращить конкурентні позиції продукції сільського господарства на внутрішньому та світових ринках.

Озимий ріпак - найбільш поширена олійна культура з родини капустяних. Насіння містить 38-50% олії, 16-29%о білка, 6-7% клітковини, 24-26% безазотистих екстрактивних речовин. Олія - основна ціль вирощування ріпаку. Ріпакову олію використовують як продукт харчування і для різних галузей промисловості.

З кожним роком у світі зростає використання ріпакової олії на харчові потреби. Основна частина олії з середини 80-х років використовується для харчової промисловості, тоді як до 1974 року вона йшла переважно на технічні цілі.

Для промислової переробки (пальне, пластмаси, лаки, фарби) ціннішими є сорти з високим вмістом ерукової кислоти. В останні роки розробляються ефективні технології виробництва з ріпаку пального для двигунів. Біодизель є екологічно чистим паливом: він згоряє повністю без утворення шкідливих сполук.

Ріпак - надзвичайно цінна кормова культура. При його переробці з 100 кг насіння, крім 38-41 кг олії, одержують 55-57 кг макухи, що містить 32-34% добре збалансованого за амінокислотним складом білка та 10-18% жиру, або шроту (34-38%) білка і лише 2-5% жиру. До складу білка входять незамінні і життєво необхідні для тварин амінокислоти - лізин, метіонін, циотін, трептофан, треопін. У 100 кг макухи міститься 90 к.о. Тонна шроту або макухи дозволяє збалансувати за білком 8-10 т зернофуражу, підвищуючи при цьому вміст перетравного протеїну в 1 к.о. з 80 до 110 г.

З 1 га посівів ріпаку одержують до 10 ц олії, 5-6 ц білкового корму і 1 ц меду. Для порівняння, з 1 га посівів такої цінної культури як соя, одержують лише 2 ц олії і 7 ц білкового корму.

Потенціальними споживачами озимого ріпаку можуть бути різноманітні державні та приватні хлібоприймальні пункти та заготівельні організації. Господарство СФГ «Романовича» має вигідне місце розташування, оскільки знаходиться неподалік, відразу декількох, хлібоприймальних пунктів: ВАТ «Яготинське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Березанське хлібоприймальне підприємство» та філія «Переяславська» ТОВ СП «НІБУЛОН». Оскільки підприємство має відразу декілька варіантів ринку збуту, вибирається найбільш вигідний варіант в залежності від закупівельних цін. Основним каналом реалізації продукції є «Переяславська» філія ТОВ СП «НІБУЛОН», оскільки розташована найближче від господарства і має зручне та якісне сполучення. В незначній кількості господарство реалізує продукцію власною дрібнооптовою та роздрібною торгівлею серед підприємств Київської області.

Завдання господарства полягає в тому, щоб зробити інформацію для покупців доступною і простою. З цією метою сільськогосподарське підприємство:

· обирає ті джерела, які є більш доступними;

· розміщує мережу розповсюдження інформації у зручних загальнодоступних місцях;

· надає специфічні особливості і переваги відібраних джерел.

Таблиця 6.1 Обсяги та канали реалізації продукції

Вид продукції	Обсяги продаж, т	Канали реалізації, т
		заготівельні організації	оптові бази, біржі	промислові переробні підприємства	власна дрібнооптова та роздрібна торгівля	зовнішній ринок
Озимий ріпак	330	30	270	0	30	0

6.3 Конкуренція та стратегія маркетингу

В останні роки значно підвищився попит на зерно олійних культур, зокрема озимого ріпаку. Тому передові сільськогосподарські підприємства регіону, що займаються рослинництвом, значно підвищили посівні площі під цю культуру. Великої конкуренції на ринку збуту зернових та олійних культур в нашому регіоні не має оскільки існує декілька варіантів для реалізації продукції. Найбільшими господарствами регіону, що вирощують озимий ріпак є:

· СТОВ «Старинська птахофабрика»

· ПрАТ «Агро-Регіон»

· ТОВ «Хлібороб»

· СТОВ «Любарецьке»

· СФГ «Сокіл»

· СФГ «Романовича

СФГ «Романовича» має ряд переваг в порівнянні з рештою підприємств конкурентів:

· висока культура землеробства та використання систем точного землеробства дає змогу значно підвищити врожайність та запобігти впливу шкідників;

· близьке розташування до споживача дозволяє зменшити витрати на транспортування продукції.

Площа земельних угідь господарства складає 1020 га, тому з врахуванням сівозміни щороку площа під озимий ріпак буде складати 110 га. При середній врожайності 3 т/га валовий збір становитиме 330 т. Відповідно до прогнозів експертів ціна продукції у 2015 році буде коливатися від 3500 грн. до 5000 грн. за тонну.

Для реалізації продукції господарством було вибрано однорівневий канал реалізації, що має такий вигляд:

«Переяславська» філія ТОВ СП «НІБУЛОН» є основним споживачем продукції СФГ «Романовича», відстань між ними становить 18 км. Зібране зерно в той же день власним транспортом доставляється на елеватор. «Переяславська» філія ТОВ СП «НІБУЛОН» перераховує кошти на рахунок господарства протягом трьох днів після поставки кожної партії продукції.

Оскільки рекламна компанія є елементом стратегії маркетингу підприємство зосередило увагу на концепції рекламної діяльності, інструментах її реалізації та масштабах використання кожного з цих інструментів. Рекламна інформація поширюватиметься за допомогою інтернету та газети «Ринок Бориспільщини», що забезпечить широкий ринок споживачів.

6.4 План виробництва

Для одержання високих врожаїв якісного зерна важливо врахувати особливості ґрунтово-кліматичного району, а також підтримувати родючість ґрунту. Елементами технологій вирощування озимого ріпаку є розміщення посівів після кращих попередників, проведення хімічної меліорації, вирощування високопродуктивних сортів, які позитивно реагують на підвищений агрофон та є стійкими до вимерзання, застосування диференційованої системи обробітку ґрунту в залежності від ґрунтово-кліматичних умов, забезпечення рослин достатньою кількістю поживних елементів на основі картограм полів та регулюванні росту рослин.

Детально розглянемо технологічний процес вирощування та збирання озимого ріпаку за допомогою таблиць.

Приймаємо два варіанти комплексів машин, один із яких є базовий - існуючий в господарстві, а другий - проектний, з використанням нової техніки.

Таблиця 6.2 Технологічний процес вирощування озимого ріпаку

Сільськогосподарська культура - озимий ріпак
Площа вирощування - 110 га
Урожайність: основної продукції - 3,0 т/га
побічної продукції - 11 т/га
Норма внесення: органічних добрив - 30,0 т/га
мінеральних добрив - 0,8т/га
Віддаль перевезень: в межах господарства - 4 км
за межі господарства - 15 км
Назва технологічної операції	Варіант розрахунку	Склад машинного агрегату	Кількість агрегатів	Кількість робітників, люд.	Термін робіт	Продуктивність за годину змінного часу	Витрати на одиницю роботи
		Енергетичний засіб	С./г. машина або знаряддя			днів	год. на добу		Палива кг	Затрати праці, люд.·год.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Дискування	базовий	ХТЗ-17022	БДТ-7,0А	1	1	3	10	4,4	3,6	0,23
Навантаження МД	базовий	МТЗ-80.1	ПС0,5	1	1	8	14	41,2	0,1	0,02
Тран. і внес. МД	базовий	МТЗ-80.1	МВУ-6	1	1	8	14	8,6	1,2	0,12
Оранка	базовий	ХТЗ-17022	ПО-5	1	1	8	14	1,1	18,6	0,94
Протруювання насіння	базовий	Ел._двиг.	ПК-20	1	1	1	6	15,3	0,5	0,06
Навантаження насіння	базовий	Ел._двиг.	НЗ-20	1	3	3	10	18,2	0,2	0,16
Навантаження МД	базовий	МТЗ-80.1	ПС0,5	1	1	3	10	41,2	0,1	0,02
Транспортування НМД	базовий	ГАЗ-3309	ЗШ-3	1	1	3	10	56,3	0,0	0,02
Передпосівний обробіток	базовий	ХТЗ-17022	АП-6	2	2	3	10	3,7	5,9	0,27
	проектний	JD 8430	К 600 PS	2	2	3	10	3,8	4,4	0,26
Сівба	базовий	МТЗ-80.1	Клен-6К	1	2	3	10	3,8	3,3	0,52
	проектний	JD 7530	2N 3010	1	1	3	10	5,4	4,1	0,18
Навантаження МД	базовий	МТЗ-80.1	ПС0,5	1	1	2	10	41,2	0,1	0,02
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Тран. внес. МД	базовий	МТЗ-80.1	МВУ-6	1	1	2	10	11,6	1,1	0,09
Транспортування води	базовий	МТЗ-80.1	АПВ-6	1	1	2	6	34,6	0,3	0,03
Внесення пестицидів	базовий	МТЗ-80.1	ОПШ-3524	1	1	2	6	12,9	0,9	0,08
Транспортування води	базовий	МТЗ-80.1	АПВ-6	1	1	2	6	34,6	0,3	0,03
Внесення пестицидів	базовий	МТЗ-80.1	ОПШ-3524	1	1	2	6	12,9	0,9	0,08
Пряме комбайнуван.	базовий	Acros 530	ПР-6	1	1	6	16	1,3	21.1	0,78
Транспортування зерна	базовий	Камаз4514	-	1	1	6	16	37,6	0,2	0,03
Очищення і сушіння зерна	базовий	Ел._двиг.	КЗС-40	1	1	4	16	21,9	2,2	0,05
Транспортування зерна	базовий	Камаз4514	СЗАП-8551	1	1	4	16	102,1	0,1	0,01

Детальніше розглянемо склад комплексів машин для вирощування озимого ріпаку.

Таблиця 6.3 Склад комплексу машин (енергетичні засоби)

Марка енергетичного засобу	№ варіанта комплексу машин	Потужність двигуна, кВт	Питома витрата палива, г/кВт год.	Балансова ціна, грн.	Норма відрахувань на ТО, %	Нормативне завантаження в рік, год.
ХТЗ-17022	базовий	125	220	386870	15	1600
JD 7530	проектний	96	200	1067000	15	1600
МТЗ-80.1	базовий	59	252	106250	15	1600
JD 8430	проектний	177	200	1320000	15	1500
ГАЗ-3309	базовий	85	285	90200	25	1840
Acros 530	базовий	184	220	1160000	15	170
Камаз4514	базовий	154	350	650000	25	1840

Таблиця 6.4 Склад комплексу машин (сільськогосподарські машини)

Марка с./г. машини або знаряддя	№ варіанта комплексу машин	Балансова ціна, грн.	Норма відрахувань на ТО, %	Нормативне завантаження на рік, год.
БДТ-7,0А	базовий	51700	15	200
ПС0,5	базовий	25487	15	600
МВУ-6	базовий	56650	15	210
ПО-5	базовий	21404	15	480
ПК-20	базовий	31900	15	320
НЗ-20	базовий	27577	15	210
ЗШ-3	базовий	20970	15	580
АП-6	базовий	70400	15	230
К 600 PS	проектний	239800	15	230
Клен-6К	базовий	72600	15	160
2N 3010	проектний	441000	15	160
АПВ-6	базовий	12936	15	550
ОПШ-3524	базовий	135360	15	320
ПР-6	базовий	40690	15	90
КЗС-40	базовий	901131	15	260
СЗАП-8551	базовий	135362	25	580



Результати розрахунку показників виробництва сільськогосподарської культури зводяться в таблицю 6.5.

Таблиця 6.5 Показники виробництва сільськогосподарської культури

Показники	Значення показників
	базовий (існуючий) варіант	запроектований варіант
Затрати робочого часу, люд.·год./га	4,44	3,06
Витрати дизельного палива, кг/га	82,99	78,99
Витрати бензину, кг/га	0,03	0,03

Висновки щодо обсягів виробництва і тенденції їх збільшення наведені в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 Виробництво зерна озимого ріпаку

Культура	В середньому за 3 роки	За період реалізації бізнес-плану
	Площа, га	Урожай, т/га	Вал. збір, т	1 рік	2 рік і т. д.
Озимий ріпак	110	3	330	110	3,5	385	110	2,5	275

6.5 Економічне обґрунтування

Економічне обґрунтування виконується з метою визначення раціонального варіанту технології за одним або сукупністю економічних критеріїв (мінімум приведених затрат, максимум прибутку, термін повернення кредиту, строк окупності капіталовкладень тощо).

Таблиця 6.7 Економічні показники використання комплексів машин для виробництва озимої пшениці

Варіанти технології	Капітальні вклади,	Приведені витрати,
	грн./га	грн./т	грн./га	грн./т
Існуюча	12197,40	1599,42	4190,36	620,08
Проектована	10235,08	1311,03	3650,06	538,91



Аналіз забезпеченості господарства ресурсами

Треба враховувати всі можливі ресурси, які будуть використані для здійснення виробничого плану підприємства: природні, техніку, обладнання, будівлі.

Аналізується потреба в необхідних для виробництва витратних та сировинних матеріалах. Визначаються їхні постачальники, умови постачання, кількість, ціна, обсяг необхідних запасів.

В бізнес-плані, в першому наближенні, застосовують метод порівняння результатів прямого (елементного) розрахунку основних економічних показників альтернативних варіантів технологій (комплексів машин). Цей метод дозволяє простими засобами визначити кращий із альтернативних варіант технічного рішення.

А=53,20+6188+0+758,4+1066,4+78,56+19,64+36,82/3=2734 грн/т (6.3.1.)

Разові витрати на дану роботу

Б=4911,86+5358,39+17810+5008,76+110(608,9+236,8)=129086 грн (6.4.1.)

Складові витрат розраховуються для основних робіт та за варіантами (базовому і проектному) комплексів машин і розподіляються у наступні статті витрат: технологічні матеріали, прямі експлуатаційні витрати, накладні витрати.

Визначимо складові собівартості продукції згідно цих статей.

Розрахунок затрат на придбання технологічних матеріалів

Складові затрат представлені в таблиці 6.8. Вони розраховуються для основних робіт та по варіантам комплексів машин. У додатку „З” наведено головні агробіологічні та виробничі характеристики сільськогосподарських культур.



Таблиця 6.8 Вихідні данні для визначення витрат технологічних матеріалів при вирощуванні озимого ріпаку

Технологічні матеріали	Норма внесення т/га	Ціна, грн./т;	Вартість грн./га;
Мінеральні добрива	0,8	7720	6188
Органічні добрива	0,0	0,0	0,0
Пестициди	0,0024	316 грн./кг	758,4
Насіння	0,004	13000	53,20
Всього			6999,6

Представлені в таблиці статті витрат визначаємо за формулами.

Розрахунок затрат на придбання мінеральних добрив

С2 = 7720 · 0,8 = 6188 грн/га (6.6.1.)

Розрахунок затрат на придбання органічних добрив

С3 = 0 (6.7.1.)

Розрахунок затрат на придбання засобів захисту рослин

С4 = 316 · 2,4 = 758,4 грн/га (6.8.1.)

Дані розрахунків заносимо в таблицю 6.8.

Розрахунок прямих експлуатаційних затрат на виробництво продукції

Прямі експлуатаційні витрати СПЕ визначаються як

СПЕ = 110 (1066,4+78,56+19,64+36,82+608,9+263,8) + 4911,86+5358,39 = 232627,61 грн. (6.9.1.)

Вартість паливо-мастильних матеріалів дорівнює:

С5 = 13,5 · 78,99 = 1066,4 грн./га. (6.10.1.)

За даними розрахунку на комп'ютері основна заробітна плата механізаторів, водіїв та обслуговуючого персоналу складає:

С6 = 78,56 грн./га (6.11.1.)

Додаткова заробітна плата

С7 = 78,56· 25 / 100 = 19,64 грн./га (6.12.1.)

Відрахування на соціальні заходи

С8 = 31,43 + 2,85 + 1,86 = 36,82 грн./га (6.13.1.)

Вони розраховуються за формулами:

ФОП =78,56 + 19,64 = 98,20 грн./га (6.15.1.)

ПФ = 98,20 · 32 / 100 = 31,43 грн./га (6.14.1.)

ФСС = 98,20 · 2,9 / 100 = 2,85 грн./га (6.14.2.)

ФЗ = 98,20 · 1,9 / 100 = 1,86 грн./га (6.14.3.)

Результати розрахунку фонду оплати праці та відрахувань на соціальні заходи зводимо в таблиці 6.9.

Таблиця 6.9 Розрахунок фонду оплати праці та відрахувань на соціальні заходи

1.Оплата праці основних виробничих робітників
Назва с./г. продукції	Площа, га	Трудомісткість, люд.-год.	Заробітна плата, грн.	Фонд оплати праці, грн. (ФОП)
			Основна (ОЗП)	Додаткова (ДЗП)
		на гек.	на весь обсяг робіт	на гектар	на весь обсяг робіт	%від ОЗП	грн.
Озимий ріпак	110	3,06	337,5	78,56	8641,6	25	2160	10801,55
Відрахування на соціальні заходи, грн.
Назва с./г. продукції	Фонд соціальних травм (ФСТ) 0,2%ФОП	Пенсійний фонд (ПФ) 32,3%ФОП	Фонд соціального страхування (ФСС) 2,9%ФОП	Фонд зайнятості (ФЗ) 1,9% ФОП	Сума відрахувань 37,0%ФОП
Озимий ріпак	21,6	3457,3	313,5	205	3997,4
2.Оплата праці спеціалістів, адміністративно-господарського та обслуговуючого персоналу (орієнтовано)
Посада	Кількість штатних одиниць	Число місяців	Посадовий оклад, грн..	Оплата за рік, грн.	Додаткова (ДЗП) 15%	Фонд оплати
Голова	1	12	12000	144000	21600	165600
Інженер	1	12	8500	102000	15300	117300
Агроном	1	12	8500	102000	15300	117300
Бухгалтер	1	12	3100	37200	5580	42780
Бригадир	1	12	5500	66000	9900	75900
Механік	1	12	4500	54000	8100	62100
Енергетик	1	12	6000	72000	10800	82800
Разом						663780
Відрахування на соціальні заходи, грн.
Назва с./г. продукції	ФОП	Пенсійний фонд (ПФ) 32% ФОП	Фонд соціального страхування (ФСС) 2,9 ФОП	Фонд зайнятості (ФЗ) 1,9% ФОП	Сума відрахувань 36,8% ФОП
Озимий ріпак	66378	21240	1925	1261	24426

При відсутності даних конкретного господарства, для якого розробляється бізнес-план, балансова вартість обладнання приймається рівною балансової вартості МТП, тобто СОБЛ=К,

За даними розрахунку технологічного процесу виробництва озимого ріпаку на компґютері за програмою кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту маємо:

С11 = 608,9 грн./га (6.19.1.)

За даними розрахунку технологічного процесу виробництва озимого ріпаку на компґютері за програмою кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту маємо:

С12 = 263,8 грн./га (6.20.1.)

Розрахунок накладних витрат.

Накладні витрати містять загальновиробничі та загальногосподарські та витрати.

Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати включають затрати на спецодяг, витратні матеріали для забезпечення роботоздатності оргтехніки, телефонного зв'язку, санітарного стану побутових приміщень та інші непередбачені додаткові затрати на загальногосподарські потреби (реклама продукції і т.д.):

Розрахунок загальногосподарських витрат

Відповідно до формули (1) зі збільшенням обсягу виробництва виробнича собівартість одиниці продукції знижується за гіперболічною залежністю (навіть при дотриманні незмінного технологічного процесу і пов'язаних з ним одноразовими і поточними витратами). Проте таке зниження собівартості відбувається тільки у визначених межах збільшення обсягу виробництва. Воно обмежується продуктивністю технологічного обладнання, що використовується, а також агротехнічними вимогами до терміну виконання операцій. При необхідності збільшення обсягу виробництва буде потрібно додаткове введення визначеної кількості одиниць технологічного обладнання.

При порівнянні економічності технологічних варіантів у якості найкращого приймається той варіант, який при заданому обсязі виробництва дає найменшу собівартість. Розглянутий метод добре використовується при випуску однорідної продукції.

6.6 Організаційний план

Головою СФГ «Романовича» є Романович Юрій Степанович, 1963 року народження. Закінчив Українську сільськогосподарську академію, працював інженером-механіком.

Всі працівники господарства працюють на договірній основі. Серед них такі спеціалісти:

· головний інженер;

· інженер з охорони праці;

· механік;

· агроном;

· бухгалтер;

· бригадир;

· енергетик;

· завідуючий складом;

· 10 механізаторів;

· 4 водії;

· 4 механіка;

· 5 різноробочих.

Різноробочі наймаються в залежності від того чи є робота. Оплата

праці залежить від якості та кількості виконаної роботи.

6.7 Юридичний план

Форма власності - приватне підприємство, засноване на власності окремого громадянина України, з правом наймання робочої сили.

6.8 Ризики та шляхи їх усунення

Основним ризиком при вирощуванні озимого ріпаку є неврожай внаслідок несприятливих погодних умов (вимерзання, спека, град). Для прогнозування можливих ризиків у господарстві створюється резервний страховий фонд на випадок загибелі посівів внаслідок несприятливих погодних умов, який формується за рахунок відрахування з прибутку в розмірі 5%.

Протягом періоду вирощування озимого ріпаку господарством здійснюється ряд агротехнічних заходів, для недопущення загибелі чи втрати врожаю.

6.9 Фінансовий план

У цьому розділі розробляють фінансові документи для обґрунтованого в проекті варіанту технології шляхом узагальнення матеріалу усіх попередніх розділів і представлення їх у вартісному вираженні. Такими основними фінансовими документами є:

· прогноз обсягів реалізації;

· калькуляція повної собівартості продукції;

· баланс грошових витрат і надходжень;

· термін окупності капіталовкладення або кредиту з визначенням точки беззбитковості виробництва.

Прогноз обсягів реалізації

Складається за формою (табл. 6.10.) на три роки. Для першого року дані наводяться поквартально, а для другого і третього років - загальною сумою за 12 місяців.

Таблиця 6.10 Прогноз обсягів реалізації, т

Найменування продукції	Квартали першого року	Роки	За три роки разом
	І	ІІ	ІІІ	ІV	2	3
Основна продукція, т	30	0	250	50	345	360	1035
Побічна продукція, т	0	0	0	0	0	0	0

Калькуляція повної собівартості продукції

Калькуляція собівартості (табл. 6.11.) складається для кожного виду продукції з урахуванням позавиробничих витрат та ринкових цін.

Баланс грошових витрат і надходжень

Це документ дозволяє оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в проект у розбивці за часом, тобто до початку реалізації проекту і в процесі виробництва. Його складають на три роки. Для першого року дані наводять помісячно і поквартально, для наступного періоду - по роках.

Головна задача балансу - перевірити синхронність надходження і витрат коштів.

Таблиця 6.11 Калькуляція виробництва продукції

Статті витрат	Витрати
	на 1 прод. грн./т	на весь обсяг, грн.
№	Назва статті	Позн.
0	1	2		3	4	5
1	Технолог матеріали	Насіння	С1	Група А (поточні )	13,08	360000
2		Мінеральні добрива	С2		1521,82	864000
3		Органічні добрива	С3		0	270000
4		Отрутохімікати	С4		186,51	203580
5	Прямі експлуатаційні витрати	Паливо	С5		358,43	293846
6		Основна заробітна плата	С6		20,15	55207
7		Додаткова заробітна плата	С7		4,00	8280
8		Відрахування на соціальні заходи	С8		9,06	23359
9		Відрахування на амортизацію будівель машинного двору	С9	Група Б (разові)	10,98	28612
10		Відрахування на амортизацію обладнання машинного двору	С10		11,98	31213
11		Відрахування на амортизацію МТП	С11		149,75	361791
12		Відрахування на ТО МТП	С12		64,89	156776
13	Накладні витрати	Загальновиробничі витрати	С13		39,82	27103
14		Загальногосподарські витрати	С14		11,20	9305
15		Виробнича собівартість	С15		3125	1031306
16		Позавиробничі витрати	С16		93,75	30939
17		Податок на землю	С17		13,3	4400
18		Повна собівартість	С18		3167	1045189
19	Відпускна ціна	При плановому рівні рентабельності або прибутку (витратний метод)	ЦВ		4858,5	1603305
		При заданому терміні повернення кредиту (капіталовкладень)	ЦВ		-	-
		Інший метод			-	-

Прогноз грошових надходжень на перші два-три роки роботи нового підприємства виконують без врахування доходів від реалізації основних фондів, що вибули, по акціях та інших, тобто розглядають ситуацію, коли доход Д.

В=4858,5Ч330=1603305 грн (6.27.1)

Прибуток дорівнює:

П=1603305 - 1045189 =558116 грн (6.28.1.)

Термін окупності капіталовкладень, років:

Т=1125858 / 558116=2 роки (6.30.1.)

Показник точки беззбитковості дозволяє визначити обсяг продукції, суми надходжень від реалізації якої дорівнюватимуть сумі всіх витрат на виробництво та реалізацію. За допомогою такого показника можна спрогнозувати, яку кількість одиниць продукції потрібно реалізувати для того, щоб господарство вийшло на беззбитковий рівень продажу.

Для розрахунку точки беззбитковості потрібно всі витрати по реалізації виробництва розбити на постійні та змінні. До змінних витрат відносять ті, що залежать (пропорційно збільшуються або зменшуються) від обсягів виробництва. До постійних витрат відносять витрати, що залишаються незмінними незалежно від обсягів виробництва продукції.

Розрахунок рівня беззбитковості можна проводити двома методами: графічним та математичним.

Графічний метод полягає в графічному розміщенні в системі координат наступних показників: обсяг реалізації в одиницях вимірювання продукції - по осі абсцис, виручка від реалізації та витрати на виробництво - по осі ординат

Лінія загальних витрат будується на підставі рівняння:

Взв = ВП + Взм

Таблиця 6.12 Виробництво продукції рослинництва

Назва прод.	В середньому за останні 3 роки	За період реалізації бізнес-плану
		1 рік	2 рік і т.д.
	Площа, га	Урож., т/га	Вал. збір, т	Площа, га	Урож., т/га	Вал. збір, т	Площа, га	Урож., т/га	Вал. збір, т
Озимий ріпак	110	3	330	110	3	330	110	3,5	385



Математичний метод дозволяє зробити розрахунок швидше, його доцільно застосовувати при необхідності визначення рівня беззбитковості для багатьох варіантів.

Взм = А - змінні витрати на одиницю продукції, що містять поточні і разові витрати - прямі експлуатаційні витрати та витрати технологічних матеріалів

6.10 Стратегія фінансування

На підставі наведених розрахунків слід відзначити, що господарство має добру репутацію. Це дозволяє зробити висновок про його інвестиційну привабливість. Додаткове вкладання капіталу в розвиток виробництва в подальшому принесе додаткові прибутки.

Основні напрямки інвестування - закупівля елітного насіння та високоякісних мінеральних добрив, придбання нової техніки. Додаткові кошти господарство планує отримати за допомогою банківського кредиту. Кредит буде погашений відразу після реалізації продукції.

Таблиця 6.13 Заявка на одержання кредиту

Сума кредиту,1125000 грн.	Умови погашення
Бажаний відсоток, (ставка) (10%)	% річних
Термін погашення кредиту	3 роки
Погашення кредиту	97500грн. щоквартально
Джерело виплат	Прибуток від реалізації продукції
Гарантії	Особиста гарантія дирекції підприємства

Таблиця 6.14 Економічні показники підприємства

Показники	Роки	За три роки
	1	2	3
Капіталовкладення, грн./га	10235	9985	10145	30365
Річний обсяг виробництва продукції, т	330	345	360	1035
Повна собівартість продукції, грн./т	3232	3029	2903
Чистий прибуток, грн.	1603305	1676183	1749060	4998548
Рівень рентабельності , %	53	60	67
Термін повернення кредиту	3
Термін окупності кап. вкладень, років	2
Продуктивність праці, т/люд год.	0,97	1,31	1,7



7. ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1 Нормативне забезпечення охорони праці

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, яка гарантує громадянам України право на працю і безпеку праці і забезпечення у разі втрати працездатності (ст.43 та 46) та система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є Закони України “Про охорону праці”, “Про охорону здоров'я”, “Про пожежну безпеку”, “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про цивільну оборону”, “Про підприємства в Україні”, “Про колективні договори та угоди”, “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виродництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про охорону навколишнього природнього середовища”, Кодекс законів про працю України та інші законодавчі та нормативні акти (положення, правила, норми, стандарти, вказівки і т.п.).

Нормативно-технічну базу охорони праці складають міжгалузеві і галузеві державні акти про охорону праці (ДНАОП) та нормативні акти про охорону праці окремих підприємств. До цієї групи нормативних актів входять правила, ГОСТи, норми, положення, статути, інструкції, керівництва, вказівки, рекомендації, вимоги, технічні умови безпеки, переліки та інші, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

ДНАОП можуть затверджуватись Кабінетом Міністрів України, Комітетом по нагляду за охороною праці України, відповідними міністерствами та відомствами за погодженням з Комітетом по нагляду за охороною праці України.

Нормативні акти про охорону праці підприємства діють тільки на даному підприємстві. Вони опрацьовуються на підприємстві, затверджуються його керівником і спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці на підприємстві та створення безпечних і здорових умов праці.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених; професійні спілки -- в особі своїх виборних органів та представників. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду пропозиції про усунення виявлених порушень. Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання і звільняє, в разі необхідності, уповноваженого з питань охорони праці від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.