Роль бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наукарних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У великої рогатої худоби хвороби органів дихання за поширенням займають друге місце після патології органів системи травлення (Левченко В.І. зі співавт., 1999). Вивчення цих хвороб є актуальним у нашій країні та за кордоном (Donovan G.A. et. al., 1998; Цвіліховський М.І. зі співавт., 2000). Встановлено (Caldow G.L. et. al., 1988), що телята з патологією органів дихання мали значно менші прирости маси тіла, а собівартість продукції, отриманої від таких тварин, зростала на 7% (Griffin D., 1997). D.C. Barret (2000) вказує, що респіраторні хвороби молодняку великої рогатої худоби є проблемою не лише з економічної точки зору, а й соціальної, оскільки антимікробні препарати, які застосовуються для лікування хворих тварин, справляють негативний вплив на здоров'я людей.

Для ветеринарної медицини запропоновано цілу низку препаратів, що мають імуномодулювальну дію (Чумаченко В.Ю. зі співавт., 2000). На сучасному етапі з цією метою вивчається можливість застосування продуктів бджільництва. Одним з них є бджолине обніжжя, яке містить велику кількість поживних та біологічно активних речовин - це білкові елементи, представлені власне білками (від 7 до

30%), багатими на незамінні амінокислоти, та вільні амінокислоти (до 40%), ліпіди (3%), вітаміни (повний спектр, хоча різний вміст), макро- і мікроелементи (більше 28-ми), фенольні сполуки (флавоноїди й фенолокислоти), фітогормони (містяться в ядерних субстанціях) та інші речовини.

Вивчення хімічного складу бджолиного обніжжя, а також клініко-експериментальні роботи, які були проведені у гуманній (Вовк І.Л., 1996;

Охотський Б.А., 2003, Боднарчук Л.І, 2005) і ветеринарній медицині (Чумак М.І., 1997; Маценко О.В., 1998; Чумак Н.М., 1999; Базаря О.В., 2001; Ягмурджі В.В., 2003), підтверджують, що використання препарату має добру лікувальну ефективність. Однак використання бджолиного обніжжя під час лікування хворих на респіраторну патологію вивчено недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є частиною науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб тварин Харківської державної зооветеринарної академії «Розробка методів ранньої діагностики та профілактики окремих незаразних хвороб сільськогосподарських тварин», номер державної реєстрації 0193U041906.

Мета роботи ? вивчити ефективність комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію із застосуванням бджолиного обніжжя. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:

? з'ясувати особливості засвоєння пилкових зерен бджолиного обніжжя у травному каналі телят 20 та 90-добового віку;

? визначити оптимальну дозу бджолиного обніжжя для телят 3-місячного віку;

? виявити вплив бджолиного обніжжя на імунологічні показники в організмі телят;

? вивчити ефективність комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, з використанням бджолиного обніжжя;

? провести виробниче випробування ефективності препарату для лікування та профілактики катаральної бронхопневмонії у телят.

Об'єкт дослідження - хвороби органів дихання та їх лікування з використанням засобів неспецифічної стимулювальної терапії.

Предмет дослідження - вплив бджолиного обніжжя на стан неспецифічного імунітету організму телят за профілактики та лікування катаральної бронхопневмонії.

Методи дослідження - клінічні, гематологічні (кількість лейкоцитів, еритроцитів, вміст гемоглобіну, білка і його фракцій, загального кальцію, неорганічного фосфору, резервна лужность), імунологічні (Т - лімфоцити та їх субпопуляції, В-лімфоцити, фагоцитарна активність нейтрофілів, індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз нейтрофілів крові).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально і теоретично обгрунтовано, що сухе бджолине обніжжя під час введення всередину клінічно здоровим та хворим на катаральну бронхопневмонію телятам 75?90-добового віку проявляє виражену імуномодулювальну дію, завдяки чому посилюється терапевтичний ефект, та запобігає виникненню у них цього захворювання. Вперше виявлено, що у 20-добових телят засвоєння складових речовин бджолиного обніжжя за умов перорального введення обмежене і посилюється з функціонуванням передшлунків у тварин 90-добового віку. Визначено і обгрунтовано оптимальну дозу препарату під час лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена методика застосування бджолиного обніжжя для лікування та профілактики катаральної бронхопневмонії у телят. Використання бджолиного обніжжя у комплексній терапії телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, сприяє корекції клітинних і гуморальних факторів захисту організму, скорочує термін перебігу хвороби, запобігає виникненню рецидивів, підвищує ефективність лікування тварин. Результати досліджень, викладених у дисертаційній роботі, увійшли до методичних рекомендацій щодо застосування бджолиного обніжжя під час лікування та профілактики катаральної бронхопневмонії у телят, які розглянуті і затверджені вченою радою факультету ветеринарної медицини Луганського національного аграрного університету (протокол №14 від 14 червня 2006 р.) і Луганським обласним управлінням ветеринарної медицини (наказ №192/201 від 20 червня

2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Підбір матеріалів і методів, усі експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, висновки і пропозиції виконані та запропоновані здобувачем. Імунологічні дослідження проводились на базі імунологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Луганської обласної дитячої клінічної лікарні.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції присвяченої 150-річчю з дня заснування Харківського зооветеринарного інституту (м. Харків, 22 вересня 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми ветеринарної медицини в умовах сучасного ведення тваринництва»

(м. Феодосія, 27 - 29 травня 2003 р.), ІV державній науково-практичній конференції «Проблеми неінфекційної патології тварин» (м. Біла Церква, 4?5 червня 2003 р.), науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Луганського НАУ (2002?2006 рр.).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у 8 наукових працях, із них 7 статей у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України: збірник наукових праць Харківського ЗВІ (1), Вісник Білоцерківського ДАУ (1), Міжвідомчий тематичний науковий збірник ІЕКВМ (1), збірник наукових праць Луганського НАУ (4) та одні методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, власних досліджень (5 розділів), їх аналізу й узагальнення, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел. Робота викладена на 113 сторінках комп'ютерного набору, має 15 таблиць, 8 рисунків і 17 додатків. Список використаних літературних джерел включає 353 найменувань, у тому числі 116 ? із далекого зарубіжжя.

Зміст роботи

бджолиний обніжжя телят травний

Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи виконання роботи

Робота виконувалася впродовж 2001?2006 рр. на кафедрі фізіології і внутрішніх хвороб Луганського національного аграрного університету, в імунологічному відділі клініко-діагностичної лабораторії Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, Луганській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини. Клініко-експериментальні дослідження проведені в навчально-виробничому агрокомплексі Луганського НАУ, у СТОВ «Волнухінське», «Лісне» та «Благодатна Нива» Лутугінського району Луганської області.

Досліджували телят червоної степової породи віком 20?90 діб, клінічно здорових та хворих на гостру катаральну бронхопневмонію. Групи телят формували за приципом аналогів. Дослідження проводили у п'ять етапів (табл. 1).

У проведених дослідах проаналізовано вплив бджолиного обніжжя на організм телят. Бджолине обніжжя перед задаванням всередину подрібнювали на лабораторному електричному млині, розводили в 250 мл теплої води і задавали з гумовової пляшки за 30 хв до ранкової годівлі один раз на добу впродовж 10 діб.

Базове лікування хворих на катаральну бронхопневмонію тварин, включало: внутрішньомязове введення фарматилу в дозі 0,025 мг на 1 кг маси тіла 1 раз на добу впродовж 5 діб, кофеїн натрію-бензоату 20% ? підшкірно 2,0 мл раз на добу впродовж 3 діб, глюкози 10%-ий розчин - внутрішньовенно 100,0 мл 2 рази на добу впродовж 5 діб, норсульфазолу натрію - 3 г всередину 3 рази на добу до клінічного одужання.

На всіх етапах досліджень за тваринами проводили щоденне клінічне спостереження. Досліджували мазки-відбитки калу та кров. Кров для визначення морфологічних, біохімічних і імунологічних показників відбирали з яремної вени.

Підрахунок еритроцитів і лейкоцитів проводили в камері з сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну ? геміглобінціанідним методом, лізоцимну активність сироватки крові (ЛАСК) досліджували фотонефелометричним методом в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (1974), бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) визначали фотонефелометричним методом з використанням добової тест-культури St. aureus, штам 209 Р, фагоцитарну активність нейтрофілів ? за методом В.Ю. Чумаченка (1990) з культурою клітин St. aureus, штам 209 Р, загальний білок сироватки крові - рефрактометрично, білкові фракції - електрофорезом на папері.

Під час визначення Т- і В-лімфоцитів використовували комплекс методів:

1) тест спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана за М. Jondal et al. у модифікації А.Н. Чередеева с соавт.;

2) метод комплементарного розеткоутворення;

3) визначення кількості теофіліно-чутливих (ТФЧ) та резистентних до дії теофіліну (ТФР) клітин проводили за методом Р. Limatibul et al.;

4) кількість 0-клітин підраховували за різницею від 100% суми загальної кількості Т - та В-лімфоцитів;

5) вміст «активних» (ранніх) лімфоцитів виявляли модифікованим методом розеткоутворення за М. Wansbrough-Jones; 6) імунорегуляторний індекс (ІРІ) розраховували за співвідношенням ТФР до ТФЧ.

Одержані результати морфологічних, біохімічних та імунологічних досліджень крові обробляли методами варіаційної статистики з використанням персонального комп'ютеру типу Pentium-4 в Мicrosoft Еxсel. Крім того, розраховували індекс ефективності та відносний ризик виникнення патології згідно Голяченко О.М. та співавторів (1997).

Результати досліджень та їх аналіз

Засвоюваність бджолиного обніжжя молодняком великої рогатої худоби у 20 та 90-добовому віці

Повнота засвоєння бджолиного обніжжя за перорального введення у телят залежить від віку і ступеня розвиненості у них системи травлення.

Мікроскопічним дослідженням встановлено, що після застосування всередину бджолиного обніжжя пилкові зерна виявлені у калі 20-добових телят (рис. 1), тоді як у 90-добових вони були відсутні (рис. 2).

Отже, у телят 20-добового віку засвоєння в травному каналі складових біологічно активних речовин пилкових зерен бджолиного обніжжя обмежене і покращується з початком функціонування передшлунків у тварин 90-добового віку.

Під час лабораторного дослідження крові встановлено, що вміст загального білка та його фракцій у І дослідній групі, яка отримувала бджолине обніжжя в дозі 0,1 г на 1 кг маси тіла, мало змінюється, однак відбувається збільшення - та -глобулінів (р<0,05). У тварин ІІ групи, яким задавали бджолине обніжжя в дозі 0,3 г на 1 кг маси тіла, виявили, що крім цих показників збільшується вміст альбумінів до 25,36 г./л (р<0,01). У тварин ІІІ дослідної групи, які отримували бджолине обніжжя в дозі 0,5 г/кг, кількість загального білка та його фракцій була вірогідно вищою (р<0,05?0,001) стосовно контрольних тварин, І та ІІ дослідних груп.

Під впливом бджолиного обніжжя у тварин І дослідної групи кількість Т-загальних лімфоцитів зменшилась (р<0,05), а ІІ - не відрізнялася від показника контрольної групи, у тварин ІІІ дослідної групи зросла до 2,61 Г./л (р<0,001, порівняно з контролем і І та ІІ дослідними групами).

Аналіз змін субпопуляційного складу Т-лімфоцитів показав, що кількість Т-активних лімфоцитів у телят І дослідної групи зменшилась на 31% (р<0,05) відносно контролю, у телят ІІ - різниця була невірогідною. Рівень Т-активних лімфоцитів у тварин ІІІ групи достовірно відрізнявся від показника контролю (р<0,001). Різниця була вірогідною щодо показників тварин І і ІІ груп (р<0,001).

Кількість ТФР-клітини у тварин І дослідної групи зменшилась (р<0,05), ІІ - зросла на 5,5% (р<0,05), але максимальною вона виявилася у тварин ІІІ групи - на 43% більше (р<0,001), ніж у контрольній.

У тварин І дослідної групи спостерігалася тенденція до зменшення кількості ТФЧ-клітин, а у ІІ - до збільшення. У тварин ІІІ дослідної групи зменшення було на 19,4% (р<0,05) порівняно з контролем. Збільшення субпопуляцій ТФР і зменшення ТФЧ лімфоцитів у телят ІІІ дослідної групи призвело до зростання співвідношення між ними (р<0,001).

Таким чином, за результатами впливу сухого бджолиного обніжжя на біохімічні та імунологічні показники крові телят 3-місячного віку оптимальною дозою за щоденного введення впродовж 10 діб слід вважати 0,5 г на 1 кг маси тіла на добу.

Вплив оптимальної дози бджолиного обніжжя на імунологічні показники організму телят

У результаті подальших досліджень встановлено (табл. 2), що застосування бджолиного обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла впродовж 10 діб сприяло збільшенню у телят загальної кількості лімфоцитів на 32,3% (р<0,001), у тому числі Т-лімфоцитів на 23,5% (р<0,05), переважно за рахунок ТФР-клітин - на 42,1% (р<0,01) і, як наслідок, підвищився ІРІ у 1,46 раза (р<0,01). Кількість Т-активних та В-лімфоцитів була більшою (р<0,05) відносно показників контролю. У сироватці крові дослідних тварин відбулося зростання бактерицидної (р<0,001) і лізоцимної активності (р<0,001). Відзначено також підвищення активності клітинних факторів захисту: фагоцитарна активність нейтрофілів була більшою на 2,3% (р<0,001); індекс фагоцитозу - 14,3 (р<0,01); абсолютний фагоцитоз - на 6,25% (р<0,05) порівняно з контролем.

Динаміка імунологічних показників при застосуванні бджолиного обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг у телят 2, 5 місяців (М±m, n=10)

Отже, бджолине обніжжя, задане в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла клінічно здоровим телятам упродовж 10 діб, стимулює клітинні та гуморальні фактори імунітету.

Лікувальна ефективність бджолиного обніжжя у телят за катаральної бронхопневмонії

У хворих телят до початку лікування відмічали поверхневе прискорене дихання. Спостерігалось двостороннє виділення із носових отворів катарального ексудату. Під час перкусії легень виявлено притуплення у верхівкових і серцевих ділянках, за аускультації - сухі хрипи. Температура тіла була вищою на 1,9 ⁰С (р<0,001), пульс частішим на 20 уд. / хв (р<0,001), частота дихання зросла майже в 2,5 рази (р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами.

У телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, перед дослідом кількість лейкоцитів у крові була більшою, порівняно з показниками здорових тварин, на

48,2% у тварин І групи (р<0,001) і на 48,4% ? ІІ групи (р<0,01). При цьому в лейкограмі хворих телят обох груп відзначається збільшення кількості еозинофілів (р<0,05 ? р<0,001). У крові хворих телят виявлені юні нейтрофіли, достовірно більше було паличкоядерних (р<0,001) і сегментоядерних нейтрофілів та моноцитів (р<0,001), менше лімфоцитів (відповідно на 12 та 12,3% у тварин І і ІІ груп; р<0,001).

Після проведення лікування у хворих тварин із покращенням клінічного стану відмічено зміни лейкограми (табл. 3).

Більш суттєве зменшення кількості паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів і збільшення кількості лімфоцитів відносно вихідних даних і контролю відмічено в крові телят другої дослідної групи, якій застосовували при комплексному лікуванні бджолине обніжжя, що свідчить про зменшення запального процесу в легенях і про високу імуностимулювальну дію цього препарату.

Лейкограма здорових і хворих на катаральну бронхопневмонію телят після проведення лікування (n=10, M±m)

Еритроцитів у крові хворих телят до початку лікування було менше, ніж у контролі: у І групі на 20% (р<0,01), ІІ - на 18,3% (р<0,01). Після лікування кількість еритроцитів зросла у тварин обох груп, але більш суттєво - у телят ІІ групи (р₁<0,05).

Вміст гемоглобіну у крові хворих тварин до початку лікування був меншим у І групі на 11,9% (р<0,001), ІІ - на 13,9% (р<0,001) порівняно з контрольною групою. Після проведення лікування вміст гемоглобіну у ІІ групі збільшився на 34,7, у І - на 29,2% порівняно з вихідними показниками. Різниця вмісту гемоглобіну, порівняно з контролем, після лікування була недостовірною.

У хворих на катаральну бронхопневмонію телят, порівняно з клінічно здоровими тваринами, відзначено зменшення в сироватці крові титру неспецифічних антитіл, бактерицидної активності на 20% у обох групах (р_к<0,001), лізоцимної активності на 6,9 та 6,4% (р_к<0,001) відповідно.

Виявлено також зменшення показників клітинного захисту: фагоцитарна активність нейтрофілів була меншою, відповідно, на 10,7 та 11% (р_к<0,001); індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз також були достовірно (р<0,001) меншими у тварин дослідних груп стосовно контрольної.

Після проведення курсу лікування (табл. 4) БАСК у телят І групи збільшилася на 11% відносно початку лікування. У ІІ групі, де додатково застосовували бджолине обніжжя, БАСК збільшилася на 20% (р₁<0,001).

Показники гуморальних та клітинних факторів захисту у здорових та хворих на катаральну бронхопневмонію телят після проведення лікування (n=10, M±m)

Відзначено зростання ФА у І групі на 7,3%, порівняно з даними до початку лікування, але цей показник залишився достовірно (р_к<0,05) меншим відносно тварин контрольної групи. Зростання ФА у ІІ дослідній групі сягнуло 14% щодо початку лікування, внаслідок чого він достовірно (р_к<0,001) перевищив цей показник у тварин контрольної групи. ЛАСК у І групі зросла на 6,4% і не відрізнялася від показника у контролі, а в ІІ - достовірно перевищила показник контролю (збільшення на 1,8%, р_к<0,001). Індекс фагоцитозу в ІІ групі збільшився в 1,4 раза (р_к<0,01) порівняно з вихідними даними. У тварин І групи ІФ після лікування вірогідно не відрізнявся від показника у телят контрольної групи. Абсолютний фагоцитоз у тварин І і ІІ груп досягнув показників контрольної групи, проте у ІІ групі він був вірогідно (р₁<0,05) більшим, ніж у І. Титр неспецифічних антитіл у ІІ групі збільшився в 1,5 раза порівняно з даними до початку лікування.

Біохімічним дослідженням сироватки крові хворих телят було виявлено зменшення вмісту загального кальцію у крові обох дослідних груп тварин на 17,4 і 18,2% відповідно (р_к<0,01), неорганічного фосфору - 34,2 і 25% (р_к<0,001), зниження резервної лужності на 14,5% (р_к<0,001). Після проведення лікування у хворих телят ІІ групи резервна лужність та вміст загального кальцію зросли стосовно показників контрольної групи, а вміст неорганічного фосфору залишився вірогідно (р_к<0,05) меншим.

Таким чином, застосування бджолиного обніжжя за комплексного лікування телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, сприяло підвищенню неспецифічних факторів захисту їх організму, біохімічного складу крові, що зумовило зменшення інтенсивності та тривалості запального процесу в легенях і сприяло скороченню терміну лікування дослідних телят на 3-4 доби порівняно з тваринами, яким не застосовували бджолине обніжжя, а також зростанню економічного ефекту на 318,84 грн та економічної ефективності на 1 грн витрат щодо базового лікування, яка склала 1,21 грн.

Виробниче випробування методу лікування та профілактики катаральної бронхопневмонії телят із застосуванням бджолиного обніжжя

У телят, під час лікування яких застосовували бджолине обніжжя, загальний стан швидко покращувався: температура тіла знижувалась до рівня 39,3-39,5⁰С, на 6-7-у доби лікування припинився кашель, нормалізувалось дихання, покращився апетит. Клінічне ж одужання телят, яких лікували без застосування бджолиного обніжжя, наступало в середньому лише на 9-10-у доби.

Застосування бджолиного обніжжя хворим на катаральну бронхопневмонію (ІІ група) та здоровим (ІІІ група) телятам сприяло збільшенню кількості Т-лімфоцитів на 8,5 (р₁<0,001) та 28,5% (р₂<0,01), В-лімфоцитів - на 13,1 (р₁<0,01) та 26,7% (р₂<0,001), ТФР лімфоцитів - на 11 (р_і<0,01) та 23,4% (р₂<0,05) і співвідношенню ТФР/ТФЧ (р<0,001) порівняно з вихідними даними. Це свідчить про імуностимулювальну дію вказаного препарату на клітинні та гуморальні фактори захисту організму внаслідок посилення функціональної активності імунокомпетентних клітин та проліферації антитілоутворювальних клітин в організмі здорових і хворих телят.

Клінічно здорові телята ІІІ групи, які отримували бджолине обніжжя в дозі

0,5 г на 1 кг маси тіла впродовж 10 діб з профілактичною метою, були активнішими, ніж контрольні, мали значно кращий апетит. Застосування бджолиного обніжжя сприяло підвищенню неспецифічної резистентності: збільшувалася кількість лімфоцитів на 14,2% (р₂<0,01), у тому числі Т-лімфоцитів - на 28,5% (р₂<0,01), В-лімфоцитів - на 26,7% (р₂<0,001), Т-активних - на 29,5% (р₂<0,01), ТФР - на 23,4% (р₂<0,05), ІРІ - на 25,1% (р₂<0,001).

Висновки

1. У дисертаційній роботі експериментально і теоретично обґрунтовано стимулювальний вплив бджолиного обніжжя на захисні механізми організму телят, а також вивчена його ефективність у комплексному лікуванні та профілактиці катаральної бронхопневмонії.

2. Повнота засвоєння бджолиного обніжжя за перорального введення у телят залежить від віку і ступеня розвиненості у них системи травлення: у 20-добовому віці засвоєння препарату обмежене, у 90-добовому - збільшується.

3. Оптимальною дозою препарату сухого поліфлорного бджолиного обніжжя для телят 3-місячного віку за умов щоденного його застосування впродовж 10 діб є 0,5 г на 1 кг маси тіла на добу.

4. Бджолине обніжжя, призначене всередину клінічно здоровим телятам 3-місячного віку в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла, проявляє виражену імуномодулювальну дію: сприяє збільшенню в крові загального білка на 8,5%, у тому числі за рахунок г-глобулінів (на 12,8%), кількості Т-загальних лімфоцитів - на 27,6% (р<0,001), Т-активних - на 28 (р<0,001) і теофілінорезистентних клітин - на 43% (р<0,05), зменшенню теофіліночутливих клітин - на 19,4% (р<0,05), зростанню бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові (р<0,001) та фагоцитарної активності нейтрофілів і попереджує виникнення катаральної бронхопневмонії.

5. Одужання тварин проявляється задовільним загальним станом, добре вираженим апетитом, відсутністю витікань з носа, кашлю, задухи, хрипів під час аускультації легень, зниженням температури тіла, частоти пульсу і дихання до фізіологічних коливань.

6. Застосування бджолиного обніжжя у комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, стимулює неспецифічний захист організму: БАСК збільшується на 20% (р₁<0,001), ЛАСК - на 7,9 (р_к<0,001), ФА - на 14% (р₁<0,001), ІФ - у 2,4 рази, АФ - на 20%, титр неспецифічних антитіл - в 1,5 рази (р<0,05) порівняно з цими даними до початку лікування.

7. Під впливом бджолиного обніжжя у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, відновлюється кількість лейкоцитів у крові, збільшується кількість лімфоцитів із 51,8 до 65,8%, Т-лімфоцитів - на 8,5%, Т-активних - 31,7, ТФР - 11, В-лімфоцитів - на 13,1% і зменшується кількість ТФЧ-клітин на 28,8%.

8. Включення бджолиного обніжжя до комплексу лікувальних препаратів за катаральної бронхопневмонії телят сприяє скороченню терміну їх лікування на 3?4 доби. Економічна ефективність застосування бджолиного обніжжя у комплексній схемі лікування хворих на катаральну бронхопневмонію телят становить 1,21 грн на 1 грн витрат.

Пропозиції виробництву

1. У комплексному лікуванні телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, поряд з етіотропною та симптоматичною терапією слід додатково застосовувати як імуномодулятор сухе бджолиного обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла всередину за 20-30 хв до ранкової годівлі один раз на добу до клінічного одужання.

2. Для стимуляції захисних факторів організму з метою профілактики катаральної бронхопневмонії можна використовувати всередину сухе бджолине обніжжя в дозі 0,5 г на 1 кг маси тіла за 20-30 хв до ранкової годівлі з 250 мл теплої кип'яченої води один раз на добу впродовж 10 діб.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Зайцева А.А. Про проходження через шлунково-кишковий тракт бджолиного обніжжжя у телят 20 і 90-денного віку // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць ? Харків: ХЗВІ, 2001. ? Вип. 9 (33), ч. 2. ? С. 8?11.

2. Зайцева А.А. Вивчення впливу оптимальної дози бджолиного обніжжя на імунологічний стан телят // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць ? Біла Церква, 2003. ? Вип. 25, ч 2. ? С. 81? 84.

3. Зайцева А.А. Стимулюючий вплив бджолиного обніжжя на загальний стан телят // Вет. медицина: Міжвідом. темат. наук. зб. ? Харків, 2003. ? Вип. 82. ? С. 253?255.

4. Чумак М.І., Зайцева А.А., Хащина Г.Ю. Вплив бджолиного обніжжжя на імунний статус телят // Зб. наук. праць. ? Вет. науки. ? №27/39. ? Луганськ, 2003. ? С. 124 ? 127. (Здобувачем проведено дослід і аналіз отриманих результатів та виконано статистичну обробку матеріалів).

5. Зайцева А.А. Ефективність лікування телят, хворих на бронхопневмонію, із використанням бджолиного обніжжя // Зб. наук. праць. ? Вет. науки. ? №35/37. ? Луганськ, 2004. - С. 58 ? 61.

6. Зайцева А.А. Вплив бджолиного обніжжя на резистентність молодняку великої рогатої худоби // Зб. наук. праць. ? Луганськ, 2005. - Вет. науки. ? №50/73. ?С. 70 ? 73.

7. Зайцева А.А. Використання продуктів бджільництва в ветеринарній медицині // Збірник. наук. праць. - Вет. науки. ? №63/86. ? Луганськ, 2006. - С. 71 ? 74.

8. Чумак М.І., Руденко А.Ф., Зайцева А.А. Методичні рекомендації по застосуванню бджолиного обніжжя при профілактиці та лікуванні катаральної бронхопневмонії у телят. - Луганськ: Луган. нац. аграр. ун-т, 2006. - 15 с.

Размещено на Allbest.ru