Статистичний аналіз урожайності зернових культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра аналізу і статистики ім. І.В. Поповича

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ЗІ СТАТИСТИКИ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ 3,23; НОМЕРИ ЗАВДАНЬ: 3,28,33,68,73,103

Виконала: студентка I курсу групи МЗз-14-1ск

факультету «Економіки та менеджменту»,

напрям підготовки «Менеджмент»,

заочної форми навчання

Томчук Анастасія Сергіївна

Номер залікової книжки: 14-182

Перевірила: Чугаєвська С.В.

Житомир - 2014



1. Загальнодержавна та відомча статистика

У Законі України "Про державну статистику" зазначається, що державна статистика - це централізована система збирання, опрацювання, аналізу, поширення, збереження, захисту та використання статистичної інформації, а державна статистична діяльність - сукупність заходів пов'язаних з проведенням державних статистичних спостережень і наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист і використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології. загальнодержавний статистика урожайність зерновий

Органами державної статистики є:

· центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;

· функціональні органи державної статистики - підприємства, установи та організації, які знаходяться у сфері управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Зазначені органи складають єдину систему органів державної статистики України.

Органи державної статистики зобов'язані:

1) організовувати і проводити статистичні спостереження за соціально-економічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах;

2) аналізувати соціально-економічні, демографічні та екологічні явища і процеси, які відбуваються в Україні та її регіонах;

3) надавати державним органам та органам місцевого самоврядування статистичну інформацію в обсягах, за формами і у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України;

4) забезпечувати гласність статистичної інформації, видавати відповідно до плану державних статистичних спостережень статистичні збірники, бюлетені, огляди, прес-випуски тощо, проводити прес-конференції;

5) забезпечувати рівний доступ до статистичної інформації юридичних і фізичних осіб;

6) проводити фундаментальні дослідження та прикладні розробки у галузі статистики;

7) використовувати у практиці органів державної статистики міжнародні статистичні стандарти та рекомендації;

8) забезпечувати респондентів звітно-статистичною документацією (за винятком державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації) відповідно до плану державних статистичних спостережень;

9) забезпечувати ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та реєстрів респондентів статистичних спостережень, ідентифікацію та класифікацію включених до цих реєстрів суб'єктів;

10) забезпечувати розвиток і вдосконалення технології опрацювання статистичної інформації;

11) забезпечувати збереження, накопичення, актуалізацію та захист статистичної інформації, дотримання її конфіденційності;

12) здійснювати міжнародні та міжрегіональні статистичні зіставлення;

Поряд із загальнодержавною статистикою існує відомча статистика, яка обслуговує підприємства, відомства, міністерства. Вона виконує роботи, пов'язані із збиранням та аналізом статистичної інформації, потрібної для керівництва і планування їх діяльності. Для ведення статистики на підприємствах, об'єднаннях, концернах, асоціаціях, міністерствах утворені спеціальні статистичні служби.

Основним завданням усіх органів статистики є збирання, перевірка достовірності, розробка, узагальнення, аналіз і подання в установленні строки законодавчим, виконавчим, управлінським і господарським органам науково обґрунтованих статистичних даних, які характеризують економічний і соціальний розвиток країни, виконання загальнодержавних і регіональних програм, зростання ефективності суспільного виробництва, економічних реформ, використання природних, трудових і матеріальних ресурсів, динаміку життєвого рівня народу тощо.

2. Мода і медіана

Модою називають значення ознаки, що має найбільшу частоту в статистичному ряду розподілу. Спосіб обчислення моди залежить від того, в якому вигляді дано значення ознаки: дискретного чи інтервального ряду розподілу. В дискретних варіаційних рядах моду обчислюють без додаткових розрахунків за значенням варіанти з найбільшою частотою. Наприклад, модальною ціною на той або інший продукт на ринку є та ціна, яка спостерігається найчастіше. В інтервальних варіаційних рядах розподілу моду визначають за формулою:

,

де - нижня (мінімальна) межа модального інтервалу; h - величина інтервалу; - частота інтервалу, що передує модальному; - частота модального інтервалу; - частота інтервалу, який іде слідом за модальним інтервалом.

Медіаною називають таке значення ознаки, яке поділяє ранжирований ряд розподілу на дві рівні частини, тобто значення, яке перебуває в середині ряду розподілу.

Медіану з парним і непарним числом варіант у дискретному ряду розподілу обчислюють за формулами:



;

В інтервальному варіаційному ряду розподілу медіану визначають за формулою:

,

де - нижня (мінімальна) межа медіанного інтервалу; h - величина інтервалу; 0,5 - половина суми нагромаджених частот інтервального ряду розподілу; - сума нагромаджених частот інтервалу, що передує медіанному; - частота медіанного інтервалу.

Моду і медіану застосовують звичайно в тих випадках, коли визначати середню арифметичну недоцільно. Так, немає сенсу обчислювати середній розмір одягу і взуття, що їх виробляють фабрики. Для цього досить знати модальні розміри одягу і взуття, тобто ті, які користуються найбільшим попитом у населення з тим, щоб фабрики, плануючи своє виробництво, могли якомога краще задовольнити попит покупців саме на ці розміри одягу і взуття.

Медіана широко використовується при проектуванні місць будівництва об'єктів масового обслуговування населення (шкільних та дошкільних закладів, кінотеатрів, підприємств служби побуту і торгівлі тощо).

3. Задача 3

Згрупуйте господарства за урожайністю картоплі. Вплив цього фактора на собівартість 1 ц картоплі.

Розв'язок:

1) Спочатку визначаємо розрахункові показники за формулами:



Урожайність, ц/га =

Собівартість 1 ц продукції, грн. =

Внесено добрив на 1 га, ц діючої речовини =

Визначені показники відобразимо у таблиці 1.1 :

Таблиця 1.1. Таблиця вихідних даних для побудови групування господарств за урожайністю картоплі

№ пп.	Валовий збір, тис. ц	Посівна площа, га	Собівартість, тис. грн.	Внесено мін. добрив, ц діючої речовини	Урожайність ц/га	Собівартість 1 ц продукції, грн.	Внесено мін. добрив на 1 га, ц діючої речовини
1	12,6	120	892,7	321,6	105	70,8	2,68
2	19,5	150	1145,6	417,0	130	58,7	2,78
3	10,0	100	779,5	265,0	100	78,0	2,65
4	11,7	130	941,3	336,7	90	80,5	2,59
5	11,4	120	907,0	322,8	95	79,6	2,69
6	14,0	100	779,1	279,0	140	55,7	2,79
7	10,0	100	754,5	269,0	100	75,5	2,69
8	15,0	150	1115,9	411,0	100	74,4	2,74
9	10,8	100	712,2	277,0	108	66,0	2,77
10	15,8	150	1083,3	412,5	105,3	68,6	2,75
11	10,5	100	708,2	277,0	105	67,4	2,77
12	10,8	90	674,1	249,3	120	62,4	2,77
13	18,2	140	1027,4	390,6	130	56,5	2,79
14	18,2	140	1096,6	389,2	130	60,3	2,78
15	16,5	150	1075,0	415,5	110	65,2	2,77
16	12,0	100	724,2	277,0	120	60,4	2,77
17	16,5	150	1103,0	415,5	110	66,8	2,77
18	12,0	100	777,0	277,0	120	64,8	2,77
19	16,5	150	1081,6	415,5	110	65,6	2,77
20	18,2	140	1094,7	389,2	130	60,1	2,78
21	22,5	150	1130,6	441,0	150	50,2	2,94
22	22,5	150	1184,6	427,5	150	52,6	2,85
23	14,0	100	766,9	280,0	140	54,8	2,8
24	24,0	160	1266,0	459,2	150	52,8	2,87
25	14,0	100	748,7	281,0	140	53,5	2,81

2) Далі необхідно поділити сукупність з 25 господарств на 5 груп (інтервалів) та використовувати при цьому формулу для визначення величини інтервалу:

h = ,

де і - максимальне і мінімальне значення групувальної ознаки, n - число груп.

Щоб визначити інтервали груп необхідно побудувати ранжируваний ряд господарств за урожайністю картоплі (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2. Ранжирований ряд господарств за урожайністю картоплі

№ пп.	№ пп. господарства	Урожайність, ц/га	№ пп.	№ пп. господарства	Урожайність, ц/га	№ пп.	№ пп. господарства	Урожайність, ц/га
1	4	90	10	15	110	19	20	130
2	5	95	11	17	110	20	6	140
3	3	100	12	19	110	21	23	140
4	7	100	13	12	120	22	25	140
5	8	100	14	16	120	23	21	150
6	1	105	15	18	120	24	22	150
7	11	105	16	2	130	25	24	150
8	10	105,3	17	13	130
9	9	108	18	14	130

З ранжированого ряду видно, що = 90 ц/га, = 150 ц/га.

h = = 12 ц/га

Визначимо інтервали групування господарств за урожайністю картоплі. Відстань між верхньою межею кожного наступного інтервалу та попереднього повинна дорівнювати h = 2,8 ц/га.

I інтервал: від до , тобто від 90 до 102

II інтервал: від 103 до 114

III інтервал: від 115 до 126

IV інтервал: від 127 до 138

V інтервал: від 139 до 150

3) Далі підрахуємо число господарств та визначимо середні рівні показників по кожному інтервалі. Результати розрахунків занесемо до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Допоміжна таблиця для розрахунку середніх рівнів показників по інтервалах

Групи і № господарств	Валовий збір, тис. ц	Посівна площа, га	Собівартість, тис. грн.	Урожайність, ц/га	Собівартість 1 ц продукції, грн.	Внесено мін. добрив на 1 га, ц діючої речовини
1	2	3	4	5	6	7
I інтервал - 5 господарств (90-102 ц/га)
4	11,7	130	941,3	90	80,5	2,59
5	11,4	120	907,0	95	79,6	2,69
3	10,0	100	779,5	100	78,0	2,65
7	10,0	100	754,5	100	75,5	2,69
8	15,0	150	1115,9	100	74,4	2,74
Разом	58,1	600	4498,2	-	-	-
II інтервал - 7 господарств (103-114 ц/га)
1	12,6	120	892,7	105	70,8	2,68
11	10,5	100	708,2	105	67,4	2,77
10	15,8	150	1083,3	105,3	68,6	2,75
9	10,8	100	712,2	108	66,0	2,77
15	16,5	150	1075,0	110	65,2	2,77
17	16,5	150	1103,0	110	66,8	2,77
19	16,5	150	1081,6	110	65,6	2,77
Разом	99,2	920	6656	-	-	-
III інтервал - 3 господарства (115-126 ц/га)
12	10,8	90	674,1	120	62,4	2,77
16	12,0	100	724,2	120	60,4	2,77
18	12,0	100	777,0	120	64,8	2,77
Разом	34,8	290	2175,3	-	-	-
IV інтервал - 4 господарства (127-138 ц/га)
2	19,5	150	1145,6	130	58,7	2,78
13	18,2	140	1027,4	130	56,5	2,79
14	18,2	140	1096,6	130	60,3	2,78
20	18,2	140	1094,7	130	60,1	2,78
Разом	74,1	570	4364,3	-	-	-
V інтервал - 6 господарств (139-150 ц/га)
6	14,0	100	779,1	140	55,7	2,79
23	14,0	100	766,9	140	54,8	2,8
25	14,0	100	748,7	140	53,5	2,81
21	22,5	150	1130,6	150	50,2	2,94
22	22,5	150	1184,6	150	52,6	2,85
24	24,0	160	1266,0	150	52,8	2,87
Разом	111	760	5875,9	-	-	-
Всього	377,2	3140	23569,7	-	-	-

4) На основі підсумкових даних розрахуємо середні значення урожайності та собівартості 1 ц продукції для кожного окремого інтервалу, а також в середньому по всій сукупності господарств (табл.1.4.). Розрахунки проводимо з використанням формул:

Середня урожайність, ц/га =

Середня собівартість 1 ц продукції, грн. =



Таблиця 1.4. Аналітичне групування господарств за урожайністю картоплі

Групи господарств за урожайністю, ц/га	Кількість господарств в групі	Середні значення
		собівартості 1 ц, грн..	урожайності, ц/га
I. 90-102	5	77,4	97
II. 103-114	7	67,1	108,0
III. 115-126	3	63,0	120
IV. 127-138	4	58,9	130
V. 139-150	6	53,0	145
Разом	25	-	-
В середньому	-	62,5	120,1

З даних аналітичної таблиці видно, що зі збільшенням урожайності картоплі собівартість зменшується. Так, в п'ятій групі урожайність на 48 ц/га вища, ніж в першій групі, що призвело до зменшення собівартості на 24,4 грн. в цих групах.

4. Задача 28

Відомо дані (табл. 2.1.) щодо розмірів посівних площ зернових і зернобобових культур господарства.

На основі даних визначте всі види відносних величин окремо по кожній культурі, а також зернових і зернобобових в цілому. Структуру посівних площ зобразіть графічно. Зробіть короткі висновки.

Розв'язок:

1) Розрахуємо відносний показник структури, динаміки, виконання планового завдання і виконання плану, результати розрахунків занесемо до таблиці 2.1.

Визначимо питому вагу кожної з культур у загальній посівній площі зернових і зернобобових культур господарства за 2000 р. За 100% візьмемо підсумки в колонках, тобто так зване «вертикальне сто». Тоді, наприклад, питома вага озимої пшениці у загальній посівній площі зернових і зернобобових культур становитиме 66 % ((250:379)*100), ярових зернових (без кукурудзи) - 23% ((87:379)*100), зернобобових - 11% ((42:379)*100). Аналогічно визначимо питому вагу даних культур у 2005 р.

Відносний показник планового завдання (Кп.з.) являє собою відношення величини показника, встановленого за плановий період, до його величини, досягнутої за попередній період або за будь-який інший період, взятий за базу порівняння. Тобто, наприклад, у відносний показник планового завдання по зерновим і зернобобовим в цілому становить 1,17 (444:379), по озимій пшениці - 1,4 (350:250), по яровим зерновим (без кукурудзи) - 0,80 (70:87), по зернобобовим - 0,57 (24:42).

Відносний показник виконання плану (Кв.п.) - це відношення фактично досягнутого рівня до планового завдання. Тобто, наприклад, відносний показник виконання плану по зерновим і зернобобовим в цілому становить 1,03 (457:444), по озимій пшениці - 1 (350:350), по яровим зерновим (без кукурудзи) - 1,14 (80:70), по зернобобовим - 1,13 (27:24)

Відносний показник динаміки (К) обчислюють як відношення досліджуваного рівня до рівня, який взято з базу порівняння. Також його можна визначити за допомогою рівняння:

К = Кп.з.*Кв.п.

Усі розрахунки зведемо до табл.. 2.1.



Таблиця 2.1. Дані про розміри посівних площ зернових і зернобобових культур господарства за 2000-2005 рр.

Культури	Посівна площа в 2000 р. фактично	Питома вага, %	Посівна площа в 2005 р.	Кп.з.	Кв.п.	К
			план	Питома вага, %	факт	Питома вага, %
Зернові культури і зернобобові, всього	379	100	444	100	457	100	1,17	1,03	1,21
в тому числі: озима пшениця	250	66,0	350	78,8	350	76,6	1,4	1	1,4
ярові зернові (без кукурудзи)	87	23,0	70	15,8	80	17,5	0,80	1,14	0,91
зернобобові	42	11,0	24	5,4	27	5,9	0,57	1,13	0,64

Отже, з розрахунків видно, що найбільша питома вага озимої пшениці серед інших культур в загальному обсязі посівних площ.

План по зерновим культурам і зернобобовим в цілому у 2005 р. перевиконано на 3% ((457:444)*100-100%), по озимій пшениці виконано на 100% ((350:350)*100), по яровим зерновим (без кукурудзи) перевиконано на 14,3% ((80:70)*100-100%), по зернобобовим перевиконано на 12,5% ((27:24)*100-100%).

Посівні площі зернових і зернобобових культур у 2005р. в порівнянні з 2000р. збільшились на 21%, озимої пшениці на 40%, посівні площі ярових зернових (без кукурудзи) зменшились на 9%, зернобобових зменшились на 36%.



2. Структуру посівних площ зобразимо графічно:

Рис. 1.1. Структура посівних площ зернових і зернобобових культур господарства за 2000 р.

Рис. 1.2. Структура посівних площ зернових і зернобобових культур господарства за 2005 р.

5. Задача 33

За даними про розміри посівних площ і урожайність зернових культур по району (табл.3.1.) необхідно визначити середню урожайність зернових культур для кожного року. На скільки центнерів і процентів збільшилась середня урожайність в 2006 р. порівняно з 2000 р.? Поясніть, які види середніх величин Ви використали і чому? Зробіть висновки.

Розв'язок:

Оскільки, значення ознаки подано у вигляді варіаційного ряду, в якому чисельність одиниць у варіантах неоднакова, то використовуємо формулу середньої зваженої:

,

де - середнє значення досліджуваної ознаки;

x - окремі значення усередню вальної ознаки;

f - частота повторень.

Розрахунки відобразимо у таблиці 3.1.:

Таблиця 3.1. Дані про розміри посівних площ і урожайність зернових культур в господарствах району за 2000-2006 рр.

Культури	2000 р.	Валовий збір, тис. ц	2006 р.	Валовий збір, тис. ц
	Урожайність, ц/га	Посівна площа, тис. га		Урожайність, ц/га	Посівна площа, тис. га
	x	f	xf	x	f	xf
Озима пшениця	25,0	60,0	1500	30,0	45,0	1350
Яра пшениця	20,0	45,0	900	25,0	39,0	975
Озиме жито	18,0	20,0	360	20,0	20,0	400
Разом	-	125	2760	-	104	2725

На основі одержаних даних визначимо середню урожайність:

у 2000 р. : = = 22,08 ц/га

у 2006 р.: = = 26,2 ц/га

Отже, у 2006 р. середня урожайність збільшилась на 4,12 ц/га (26,2-22,08), що означає, що вона збільшилась на 18,7% ((26,2:22,08)*100-100). Найбільша урожайність спостерігається у озимої пшениці.

6. Задача 68

Розробіть макет статистичної таблиці, яка характеризувала б динаміку молочної продуктивності корів в сільськогосподарських підприємствах за останні 5 років та заповніть її за даними статистичного щорічника «Україна в цифрах» (2005 р.). Зобразіть це графічно. Одержані дані проаналізуйте.

Розв'язок:

1) Розробимо макет статистичної таблиці:

Таблиця 4.1. Молочна продуктивність корів за 2001-2005 рр.

№ пп.	Область	Молочна продуктивність корів, тис. тонн
		2001 р.	2002 р.	2003р.	2004 р.	2005 р.
1	Вінницька	719	778	778	772	849
2	Житомирська	665	694	692	710	732
3	Запорізька	355	383	363	376	384
4	Київська	720	764	695	710	693
5	Харківська	586	658	625	561	567
6	Хмельницька	729	767	731	759	722
7	Чернігівська	635	649	621	622	634
8	Херсонська	336	380	349	344	357
9	Миколаївська	387	432	425	445	432
10	Полтавська	679	695	654	672	754
Разом	-	5811	6200	5933	5971	6124

2) Зобразимо графічно динаміку молочної продуктивності корів за 2001-2005 рр.:



Рис. 1.3. Динаміка молочної продуктивності корів за 2001-2005 рр.

Отже, найбільша продуктивність корів спостерігається у 2002 році - 6200 тис. тонн, у 2003 р. відбувся спад на 267 тис. тонн (6200-5933) , але з 2004 р. почалося поступове збільшення продуктивності корів.

7. Задача 73

Використовуючи взаємозв'язок показників динаміки, визначте рівні ряду динаміки чисельності населення міста і показники, яких в таблиці 5.1. не дістає.

Розв'язок:

Таблиця 5.1. Дані про динаміку чисельності населення міста за 1998-2005 рр.

Рік	Чисельність, тис. чол. на 1.01.	Базисні показники	Абсолютне значення 1% приросту, тис. чол.
		абсолютний приріст, тис. чол.	темп зростання, %	темп приросту, %
1998	266,6	-	-	-	-
1999	268,8	2,2	100,82	0,82	2,666
2000	271,2	4,6	101,72	1,72	2,688
2001	-	-	-	-	2,712
2002	276,3	9,7	103,64	3,64	-
2003	278,8	12,2	104,57	4,58	2,763
2004	281,7	15,1	105,66	5,66	2,788
2005	284,5	17,9	106,71	6,71	2,817

Размещено на http://www.allbest.ru/

де - абсолютний приріст, тис. чол.; - темп зростання, %; - темп приросту, %; , - чисельність кожного наступного року, тис. чол.; - чисельність базового року, тис. чол.

Величина абсолютного значення 1% приросту являє собою соту частину попереднього рівня, тобто:

; ; і т.д.,

де - абсолютне значення 1% приросту.

На основі формул вказаних вище розрахуємо показники, яких в таблиці 5.1. не дістає:

1. = 268,8 - 2,2 = 266,6

2. = 100,82

3.

4.

5. = 4,6

6.

= 266,6 + 4,6 = 271,2

7.

8.

9. , підставимо відомі значення:

10.

11. =

12. %, підставимо відомі значення:

104,57 =

= (266,6 ) / 100% = 278,8

13. = 278,8 - 266,6 = 12,2

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

8. Задача 103

Побудуйте графік і знайдіть рівняння кореляційної залежності між ознаками. Обчисліть і проаналізуйте коефіцієнти кореляції і детермінації. У якості факторної і результативної ознак виберіть наступні:

первинна ознака - якість ґрунту;

вторинна ознака - урожайність картоплі.

Розв'язок:

1) Для знаходження коефіцієнтів регресії та розрахунку коефіцієнта кореляції побудуємо допоміжну таблицю 6.1.

Таблиця 6.1. Дані для визначення кореляційного зв'язку між якістю ґрунту та урожайністю картоплі

№ господарства	Урожайність, ц/га	Якість ґрунту, балів	Розрахункові дані	Очікуване (розрахункове) значення урожайності картоплі, ц/га
	y	x			yx
А	1	2	3	4	5	6
1	105	55	11025	3025	5775	104,34
2	130	75	16900	5625	9750	130,09
3	100	45	10000	2025	4500	91,47
4	90	45	8100	2025	4050	91,47
5	95	45	9025	2025	4275	91,47
6	140	80	19600	6400	11200	136,52
7	100	50	10000	2500	5000	97,90
8	100	50	10000	2500	5000	97,90
9	108	60	11664	3600	6480	110,78
10	105,3	60	11088,09	3600	6318	110,78
11	105	60	11025	3600	6300	110,78
12	120	70	14400	4900	8400	123,65
13	130	75	16900	5625	9750	130,09
14	130	70	16900	4900	9100	123,65
15	110	65	12100	4225	7150	117,21
16	120	70	14400	4900	8400	123,65
17	110	60	12100	3600	6600	110,78
18	120	70	14400	4900	8400	123,65
19	110	65	12100	4225	7150	117,21
20	130	70	16900	4900	9100	123,65
21	150	90	22500	8100	13500	149,40
22	150	90	22500	8100	13500	149,40
23	140	80	19600	6400	11200	136,52
24	150	90	22500	8100	13500	149,40
25	140	80	19600	6400	11200	136,52
Разом n=25	2988,3	1670	365327,09	116200	205598	2988,3

Параметри рівняння прямої лінії a і b знайдемо зі системи нормальних рівнянь:

Знайдені дані підставимо до системи рівнянь:

Поділивши перше рівняння на 1670, а друге на 25, тобто на коефіцієнти при параметрі a, дістанемо:

Під першого рівняння віднімемо друге:

123,112 - 119,532 = a - a + (69,581-66,8)b

3,58 = 2,781 b

Тому маємо:

b = 1,2873 ц/га на 1 бал.

Підставивши значення b = 1,2873 в друге рівняння, знайдемо a:

+ 2149,791 = 2988,3

a = 33,5404 ц/га

Рівняння регресії (кореляційне рівняння), яке виражає зв'язок між урожайністю та якістю ґрунту, матиме вигляд:

= 33,5404 + 1,2873x

Коефіцієнт регресії b = 1,2873 показує, що з підвищенням якості ґрунту на один бал урожайність картоплі у середньому для даної сукупності господарств зростає на 1,2873 ц/га.

За рівнянням регресії можна визначити очікувані (розрахункові) значення урожайності( ), при різних значеннях якості ґрунту (x). Для цього замість x підставимо його конкретні значення:

= 33,5404+1,2873*55 = 104,34

Далі проводяться аналогічні розрахунки по всім господарствам, одержані значення занесемо до табл. 6.1.

За цими даними зобразимо графічно цю залежність.



Рис. 1.4. Кореляційне поле залежності урожайності картоплі від якості ґрунту

Визначимо тісноту зв'язку між досліджуваними ознаками (урожайністю та якістю ґрунту). Обчислимо лінійний коефіцієнт кореляції. Для цього спочатку розрахуємо середні показники:

бала

ц/га

= 13,629 бала

=

r = = 0.973.

Коефіцієнт кореляції показує, що між урожайністю та якістю ґрунту спостерігається тісний (сильний) взаємозв'язок.

Розрахуємо коефіцієнт детермінації:

= = 0,9467

Коефіцієнт детермінації показує, що 94,67 % загального варіювання урожайності зумовлено відмінностями в якості ґрунту, а решта 5,33% (100%-94,67%) іншими факторами, які в даному випадку не було враховано.

Размещено на Allbest.ru