Підвищення врожайності овочевих культур

Основна характеристика споруд захищеного ґрунту. Особливості розрахунків кількості розсади та площі в будовах для її вирощування. Обчислення потреби грунтосумішки та її компонентів для забудувань огородженої землі і виготовлення поживних горщечків.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.11.2014
Размер файла 2,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

  • Зміст
  • Вступ
  • 1. Характеристика Кіровоградської області
  • 2. Кліматичні умови

3. Характеристика споруд захищеного грунту

4. Розрахунок кількості розсади та площі в спорудах для її вирощування

5. Потреба в біопаливі

6. Розрахунки потреби грунтосумішки та її компонентів для споруд захищеного грунту і виготовлення поживних горщечків

7. Розрахунок потреби палива

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Овочівництво - галузь сільського господарства, що займається розробкою та покращенням технологій культивації овочевих і баштанних культур відкритого та закритого грунту, селекцією і насінництвом.

Овочівництво - це галузь сільського господарства, яка займається виробництвом овочів для споживання в свіжому і переробленому вигляді, а також для переробної промисловості. Як наука овочівництво займається вивченням морфо-біологічних особливостей овочевих рослин та технологій їх вирощування.

На сучасному етапі в Україні велику наукову роботу з питань розвитку овочівництва ведуть науково-дослідні інститути та станції. Серед таких установ слід відзначити Інститут овочівництва і баштанництва НААН (Харківська обл.), Сквирську, Одеську, Кримську та інші селекційно-дослідні станції. Серед закордонних установ відомі своїм доробком Всеросійський науково-дослідний інститут рослинництва (м. Санкт-Петербург), Науково-дослідний інститут овочівництва Молдови (м. Тирасполь) та ін.

Овочівництво як галузь рослинництва має свої особливості:

1) овочеві рослини вирощуються у відкритому і захищеному ґрунтах, тобто в природних та штучних умовах;

2) в овочівництві масово застосовують розсадний спосіб вирощування;

3) часто практикують вигонку та дорощування рослин для одержання овочевої продукції за рахунок запасів, що були утворені рослинами ще раніше (наприклад, цибуля на перо);

4) використання дозорювання - прискореного достигання незрілих плодів (наприклад, дозорювання помідорів);

5) площі посівів овочевих культур невеликі та сконцентровані біля місць споживання та переробки;

6) низька транспортабельність свіжих овочів;

7) високі затрати праці та інші .

Основне значення овочів полягає в їх харчовій цінності: містять вуглеводи, ефірні олії, вітаміни, ферменти, мінеральні солі та інші цінні харчові речовини.[1]

До складу овочів входять вітаміни A, B, B1, B2, C, P, PP та інші, нестача яких в організмі людини викликає важкі порушення. Наприклад, 50 г моркви або солодкого перцю забезпечує добову потребу людини у вітаміні A, 13 г брюсельської капусти - у вітаміні C тощо.

Мікроелементи, які містяться в овочах, стимулюють ріст і розвиток організму та обмін речовин у ньому. Солі деяких мікроелементів здатні в людському організмі нейтралізувати шкідливі продукти обміну.

Овочі, наприклад, цибуля, часник, завдяки високому вмісту фітонцидів, мають лікувальне значення. У капусті містяться речовини, які сприяють лікуванню виразки шлунку тощо.

Деякі овочі є важливим джерелом білка, що легко засвоюється організмом. Найбільш цінними є бобові культури, і особливо квасоля (вміст білку до 30%).

Велике значення мають ароматичні речовини та високі смакові властивості овочів. Вони збуджують апетит, активізують діяльність травного тракту людини.

Овочі ще цінні й тим, що вони придатні для технічної переробки - виготовлення консервів та соків, квашення, соління, сушіння, що дає змогу зберігати їх тривалий час та перевозити на будь-які відстані.

Овочевими культурами вважають такі трав'янисті рослини, які вирощують для споживання їх соковитих органів.

Овочами можуть бути різні органи рослин:

1) коренеплоди (столові буряки, морква, редька, редиска, петрушка, пастернак, селера);

2) молоді зав'язі плодів (огірок, кабачок, патисон, гарбуз, спаржева квасоля);

3) стиглі плоди (помідор, фізаліс, кавун, диня, баклажан);

4) недостигле насіння (горох, боби, кукурудза);

5) квітконоси або суцвіття ( цвітна капуста, артишок);

6) черешки листків (ревінь, селера, листкові буряки (мангольд));

7) листки або листки з молодими стеблами (салат, петрушка, кріп, цибуля, часник, капуста, шпинат, столовий буряк, селера);

8) стеблоплід (капуста кольрабі);

9) молоді паростки (спаржа);

10) коріння (хрін, катран) тощо.

Такий поділ овочевих культур за органами, які використовуються, називають господарською класифікацією.[1]

Овочі в житті людини

Овочі -- зелені супутники людини, що легко зрозуміти, якщо взяти до уваги, що в процесі еволюцій живих організмів на Землі рослини постійно впливали на тваринний світ, і досі лишаючись єдиною поживою для багатьох видів тварин. Наявні в рослинах речовини, безсумнівно, брали найактивнішу участь у формуванні фізіологічних процесів живих організмів.

Рослинні продукти необхідні для нормальної життєдіяльності організму людини. Чим багатший раціон рослинною зеленню, овочами і фруктами, тим більше шансів на успішне лікування багатьох захворювань. Крім того, рослинна їжа с прекрасним профілактичним засобом проти багатьох недуг. Ця якість рослинних продуктів пов'язала з тим, що вони містять вітаміни А, С, Р, В1, РР, Е, К та інші, без яких людина не може існувати, мінеральні елементи, що беруть участь у всіх процесах обміну речовин в організмі.

Вплив овочів на систему травлення людини

Свіжі та перероблені овочі є сильними стимуляторами виділення шлункового соку і сприяють більш повному переварюванню і засвоєнню в організмі білків, жирів і вуглеводів, які містяться у м'ясі, рибі, крупах та інших харчових продуктах. Особливо збуджують процес шлункового травлення огірковий, морквяний, капустяний, кавуновий соки, супи й відвари, тоді як бруквяний та картопляний соки, вжиті у нерозведеному вигляді, зменшують виділення шлункового соку. Все це враховується в лікувальному харчуванні.

Овочі посилають харчо травлення в кишечнику, збільшуючи виділення соку підшлункової залози і жовчі. Утворення жовчі значно прискорюються при вживанні страв з моркви, редьки, ріпи, капусти та інших овочів.

Збуджують виділення травних соків і груші, виноград, вишні, персики, порічки, апельсини, лимони, в той час черешня, аґрус, малина, абрикоси цей процес гальмують. Завдяки своїм чудовим смаковим якостям плоди багатьох рослин, діючи на нервові закінчення слизові оболонки ротової порожнини, рефлекторним шляхом підсилюють роботу всього шлунКово-кишкового тракту й сприяють поліпшенню травлення.

У продуктах рослинного походження міститься значна кількість вуглеводів. До них Належать цукор, крохмаль, інулін, клітковина і пектинові сполуки. Крохмаль депонується як запасний харчовий продукт у коренях, кореневищах, коренеплодах, насінні і плодах рослин. Інулін своєю будовою і поживністю близький до крохмалю, відрізняється солодким смаком і розчинністю у воді, в той час як крохмаль у ній тільки набухає. інулін переважно нагромаджується в коренях та кореневищах.

Вплив клітковини на здоров'я людини

Клітковина утворює оболонки рослинних клітин і провідних судин, нерозчинна у воді. Оболонки клітин молодих рослинних організмів майже повністю складаються з клітковини, старіючих -- просочуються різними речовинами, дерев'яніють і стають грубими. Джерело клітковини -- овочі і фрукти. Для ефективної діяльності шлунково-кишкового тракту до харчового раціону необхідно включати багаті клітковиною рослинні продукти -- салати, страви з капусти, горошку, квасолі, плодів абрикосів, ягід, аґрусу і порічок, а також різноманітні соління (огірки, помідори, солодкий перець тощо). Клітковина відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні атеросклерозу, оскільки сприяє виведенню холестерину. Крім того, клітковина нормалізує діяльність корисних мікроорганізмів кишечника.

У фруктах і ягодах містяться пектини. Значна кількість їх у редисці, редьці, столових буряках. З багатьма металами (кальцієм, стронцієм, свинцем, кобальтом) пектини утворюють нерозчинні сполуки, які практично не перетравлюються в травному тракті і виводяться з організму. Така здатність пектинів зумовлює їх захисні властивості стосовно радіоактивних стронцію і кобальту, а також свинцю та інших важких металів, що потрапляють в організм людини. Останнім часом пектини застосовують у спеціальному харчуванні робітників з шкідливими умовами праці.

Фрукти й овочі відіграють значну роль у забезпеченні організму людини і мінеральними речовинами, які підтримують у ньому кислотно-лужну рівновагу. Мінеральні речовини -- незамінна складова їжі людини, а тривала нестача або надмір їх у харчуванні призводять до порушення обміну речовин.[1]

1. Характеристика Кіровоградської області

Кіровоградська область розташована в степовій і лісостеповій зоні. Майже вся територія розорана. Ґрунтовий покрив досить одноманітний. Домінують чорноземи звичайні, малогумусні, що складають приблизно 75 % загальної площі. А на території господарства поширенічорноземи південні.

Чорноземи звичайні є найбільш ксероморфним підтипом, з явно послабленим гумусонакопиченням, зменшеною грубизною Н-горизонту та усього профілю, підтягнутими до поверхні карбонатами наявністю з 1,5 - 3 м гіпсу (у глинистих та суглинкових різновидностях). При чорноземному, хоч і зменшеної грубизни, габітусі профілю, вони явно відрізняються від центрального підтипу появою гіпсу, а за ним і легкорозчинних солей у породі на певних глибинах. У чорноземах звичайних вже можна помітити ознаки солонцюватості, які стають постійними їх супутниками на зрошуваних масивах півдня України (Одеська, Миколаївська та інші області) Грубизна профілю, як правило, становить 60 - 70 см, хоча трапляються і більш глибокі види [12].

Водно-фізичні властивості чорнозему південного

Обємна маса, г/cм3

ГПВ/НВ,%

Коефіцієнт в'янення,%

1,30

24,0

11,0

Приуроченість цього природно-сільськогосподарського району до Азовського плато з його ерозійно-небезпечним рельєфом обумовила формування на значних площах змитих чорноземів, які складають більше половини площі. Крім того, для цих ґрунтів характерна руйнівна дія вітроерозійних процесів. Також в структурі ґрунтового покриву знаходяться чорноземи на щільних глинах, головним чином несолонцюваті і слабосолонцюваті. Слід відмітити, що в складі загальної площі цих ґрунтів 93,0 % - у ріллі [12].

2. Кліматичні умови

Помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю. Середньорічні температури: літня + 22 С, зимова - 4,5 С. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Такі кліматичні умови максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.[11]

Середня багаторічна місячна та річна температура повітря господарства Кіровоградськоїобласті.

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

рік

Температура

-5

-4

1

9

16

20

23

22

16

9

3

-2

2012

Середні багаторічні дати стійкого переходу середньодобових температур повітря через 0, 5, 10, 15 єС та тривалість періодів (днів) х температурою вище вказаних меж в Кіровоградській області.

Вище 0 єС

Вище 5 єС

Вище 10 єС

Вище 15 єС

Ве-сною

Восе-ни

К-сть діб

Ве-сною

Восе-ни

К-сть діб

Ве-сною

Восе-ни

К-сть діб

Ве-сною

Восе-ни

К-сть діб

13.03

1.12

263

3.04

5.11

215

20.04

6.10

176

10.05

20.09

133

Місяць

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Температура, єС

45

310

805

1410

2115

2780

3265

555

3655

3655

Середньобагаторічна сума активних температур (вище 5 єС) повітря наростаючим підсумком

Місяць

4

5

6

7

8

9

10

11

Температура, єС

255

750

1355

2055

2725

3210

3500

3595

Середньобагаторічна сума активних температур (вище 10 єС) повітря наростаючим підсумком

Місяць

4

5

6

7

8

9

10

Температура, єС

140

640

1245

1945

2615

3100

3225

Середньобагаторічна сума активних температур (вище 15 єС) повітря наростаючим підсумком[13]

Місяць

4

5

6

7

8

9

Температура, єС

-

330

900

1580

2220

2455

Середньобагаторічна місячна кількість опадів, мм

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Квітень-

Листопад

Рік

Кількість опадів, мм

37

32

30

32

42

56

48

42

30

30

39

43

280

461

3. Характеристика споруд захищеного грунту

Парник - це найпростіший вид культиваційних споруд зі знімним покриттям і малим внутрішнім об'ємом. В парнику обмежені можливості регулювання факторів середовища, застосування механізації, а строки і якість робіт залежать від погоди. Проте і сьогодні вони мають практичне значення, так як для їх виготовлення не вимагається значних матеріальних витрат.

Розміщувати парники слід на добре освітлених, захищених від вітрів місцях, орієнтуючи їх зі сходу на захід, а нахил парникових рам на південь. В парниках вирощують розсаду для відкритого ґрунту, а також ранні овочі. За конструктивними особливостями парники поділяють на наземні (переносні) і котлованні (заглиблені). За будовою покриття парники бувають односхилі і двосхилі (бельгійські). Найбільш поширені парники односхилі з дерев'яною або бетонною обв'язкою.

За способом обігріву розрізняють парники з біологічним, електричним, водяним і калориферним обігрівом.

Характеристика теплиці конструкції ЦІМЕТ. За проектом, площа теплиці становить 10000 м2 при довжині 154 м, ширині арки 6,8 м і висоті 2,7 м. Каркас теплиці виготовлено з напівовальних арок, вигнутих з труб діаметром 2,5 см. З внутрішнього боку трубчасті арки армовані дротом діаметром 6 мм (катанка). Арки розміщені через 2,8 м одна від одної і прикріплені до бетонних фундаментів, з яких випущені стержні металевої арматури. Арки до арматури фундаментів приварюють автогеном чи електрозваркою. У верхній частині усі арки з'єднують між собою трубою діаметром 2,5 см. Це створює міцність конструкції і заодно по трубі подається вода для поливу. По окружності арок з внутрішнього боку через проміжки 40-- 50 см уздовж теплиці натягують паралельно один до одного

дроти діаметром 2,5 мм, які закріплюють на кожній арці. Це забезпечує натягування плівки на каркасі без провисання між арками. Кінці дротів прикріплюють до торцових арок в натяжку. Щоб торцеві арки не нахилялися від натягування дротами, їх підсилюють трубчастими підпорами.

Рис. 1 Загальний вигляд теплиці конструкції ЦІМЕТ

Теплицю цієї конструкції накривають окремими полотнищами плівки шириною не менше 3,2 м, а довжина потрібна в 1,6 раза більша ширини теплиці, тобто 11м. Полотнища плівки прикріплюють до металевого каркасу за допомогою дерев'яних планок, дротяних скоб і спеціальних гребінок, приварених до арок з внутрішнього боку на висоті 60--70 см від поверхні грунту. Дерев'яні планки-за-тискачі плівки закріплюють на полотнищах на відстані 1 м від її кінців. Планки-затискачі, їх по три з кожного боку плівкового полотнища, збивають цвяхами.[5]

Полотнища плівки із затискачами натягують по окружності арок і з'єднують спеціальними скобами з гребінками на арках. Плівка щільно притискується до арок по їх периметру і прилягає до дротів, натягнутих уздовж теплиці. Краї плівки, що звисають вниз від планок-затискачів до поверхні грунту, прикопують. У теплу пору ці фартухи піднімають для вентиляції. захищений ґрунт розсада поживний

У верхній частині теплиці в кожному третьому пройомі між арками вварені рамки з фрамугами, які відкривають при необхідності вентиляції. Для вентиляції теплиці і світлового загартування розсади передбачена можливість знімання частини полотнищ укриття від 25 до 50 %. По проекту теплиці ЦІМЕТ обладнані системою електрообігрівання повітря і грунту. Металоємність таких теплиць 3,2 кг/м2.

Рис. 2 Кріплення плівкового покриття на теплиці конструкції ЦІМЕТ

І -- фрагмент каркаса; 2 -- дріт каркаса; З -- верхне полотнище покриття; А -- нижнє полотнище покриття; 5 -- затискач нижнього полотнища; 6 -- затискач верхнього полотнища; 7 -- гребінка; 8 -- нижні кінці полотнищ, що присипані грунтом; 9 -- петля з дроту; 10-- скоба; 11-- дерев'яні планки затискачів; 12 -- поліетиленова плівка; 13 -- вільні кінці полотнищ; 14 -- фундамент; 15 -- присипка грунтом

Характеристика ТП 810-60

Основні елементи конструкції заглибленого парника такі: котлован, вінець (обв'язка, короб), парникова рама розміром 160x106 см і парникова солом'яна мата розміром 2x1,2 м. Котлован має довжину 21,2 м, ширину у верхній частині 1,5 м і глибину' 0,6- 0,7 м. У котловані парника з біологічним обігрівом у нижній частині розміщують відповідно підготовлене біопаливо - свіжий розігрітий гній або інші органічні матеріали, що можуть замінити гній, а зверху біопалива розміщу ють грунтосумішку товщиною шару 12-18 см (рис. 7). У котловані парників з технічним обігрівом у нижній частині розміщені елементи обігріву (труби, електричні нагрівні дроти, канали калориферного обігріву). Нагрівні елементи зверху засипані шаром піску 8-10 см для рівномірного розподілу тепла по всій поверхні під грунтосумішкою і для акумулювання тепла, зверху - шар грунтосумішки.

Вінець (обв'язка) парника виготовляється по периметру котлована з кру глих дерев'яних балок діаметром 10-15 см або із збірних залізобетонних деталей чи інших матеріалів і є опорою для парникових рам. Стандартний парник має довжину 21,2 м, ширину 1,6 м Його накривають 20-ма парниковими рамами. Котлован ішришса по довжині спрямований із заходу на схід, тому' поздовжні банки вінця називають північним і південним парубнями. Чакрпііііоють їх на поперечних балках, які називають пересовами, якщо помп розміщені впоперек котлована, або лежнями, коли вони розміщені на доріжках між сусідніми котлованами.

Вінець із залізобетону складається з окремих деталей: лежнів довжиною 82 см, шириною 20 см і товщиною 8 см; обв'язка монтується і окремих плит довжиною 211 см, товщиною 5 см.

Ширина плит південного парубня - 15 см, а північного - 20 см. З торцевих боків парника до поздовжніх парубнів приварюють електрозварюванням до випущених прутиків арматури торцеві приголовки-плити товщиною 5 см, довжиною 1,6 м і шириною з одного боку 15 см, а з другого - 20 см.

Рис. 3 Поперечний розріз заглибленого (котлованного) парника з біологічним обігрівом

а - з дерев'яною обв'язкою на лежнях, б - ч обв'язкою із збірних залізобетонних деталей, 1 - рама, 2 - північний нарубень, 3 - південний парубень, 4 - грунтосумішка, 5 - біопаливо, 6 - лежень, 7 - опорна рама, 8 - металева скоба для упору рам.

Найміцнішим вважається вінець парника, змонтований із спеціальних панелей. Панель - це залізобетонна деталь, яка одночасно є доріжкою між сусідніми котлованами. Один бік панелі має висоту 25, другий - 15 см. Вони є відповідно північним і південним парубнями. Довжина панелі - 211см, тому 20-рамний парник монтують з 10 панелей, складених торцями одна до одної. Для надійності конструкції на стиках панелей та з торцевих боків першої і десятої панелей вкопують опорні бетонні рамки. Між двома рядами змонтованих на опорах панелей влаштовують котлован. З торців котлована до арматури панелей приварюють торцеві приголовки. Парник, змонтований з панелей на опорах, дає змогу механізувати роботу з наповнення котлованів гноєм, заправки грунтосумішкою та очищення котлованів в кінці сезону.

4. Розрахунок кількості розсади та площі в спорудах для її вирощування

Існує кілька способів вирощування овочевих культур.

Найбільш поширеними є 2 способи:

Посів насінням безпосередньо в грунт;

Розсадний метод.

Спосіб вирощування овочевих рослин розсадою є найбільш характерною особливістю овочівництва. У нашій країні приблизно на половині площі займаної овочевими культурами, у відкритому грунті і на 90% площі захищеного грунту овочеві рослини вирощують розсадним методом. При цьому методі культури у спеціальних спорудах обробляють молоді рослини (розсади). А потім їх висаджують у відкритий або захищений грунт, де вони зростають до кінця вегетації і завершення збирання врожаю.
Що таке розсада?Розсада- це спеціально підготовлений посадковий матеріал, в більшості випадків молоді рослини, вирощені з насіння або вегетативних органів, призначені для пересадки на постійне місце з більшою площею живлення.

Світло - лімітує, у зимові місяці (січень, лютий), а починаючи з березня за умовами освітленості можна вирощувати овочеві рослини, однак теплові умови відкритого грунту дозволяють висаджувати їх тільки в травні-червні. За рахунок розсадного методу можна зробити залік у строках посіву і тим самим подовжити період можливого зростання, прискорити терміни початку зборів врожаю. Вегетаційний період від 150 до 250 днів.

Табл.1 Розрахунок потреби розсади для відкритого грунту і площі культиваційних споруд для їх вирощування

Рослина

Площа сівозміни,га

Схема садіння,см

Кількість розсад,тис шт.

Культиваційні спорудивир.вирощування розсади

Вік розсади

Схема розміщення і вихід розсади з 1м 2

Потреба у культииваційних спорудах для вирощування

Календарні строки вирощування

на 1 га

На всю площу

до пікіровки

Після або без пікіровки

Сіянці до пікірування

Після або без пікіровки

Сіянці до пікіровки

Після або без пікіровки

Посів насіння

Пікіровка насіння

Посадка у відкритий грунт

З рами

З 1м2теплиць

З рами

З 1м2 теплиць

Рам, шт..

М2 теплиць

Рам, шт..

М2 теплиць

Посів насіння

Пікірування сіянців

Посадка у відкритий грунт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Капуста білогол.

1,4

70х30

50000

70000

810-60

15

45

2000

-

416

-

35

-

168

-

7.02.

22.02.

7.04

Помідора

0,8

70х40

39285

31428

810-60

15

45

2000

-

416

-

15

-

75

-

12.03.

22.03.

12.05.

Перець

0,8

90+50 х10

157142

125713

810-60

-

60

-

-

600

-

-

-

209

-

25.03.

-

25.05.

Баклажан

1,2

70 х30

52380

62856

810-60

15

45

1500

-

416

-

42

-

151

-

25.03.

10.04.

25.05.

Цибуля ріпчаста

0,4

45 х4

611110

244444

810-60

-

60

-

-

3500

-

-

-

69

-

10.02.

-

10.04.

Селера

0,4

45 +20х15

209523

83809

810-60

15

45

3500

-

937

-

23

-

89

-

7.02.

22.02.

7.04.

Капуста цвітна

1,3

70 х30

50000

65000

810-60

15

45

2000

-

416

-

32

-

156

-

7.02.

22.02.

7.04.

Огірок

0,7

80 х80

16406

11484,2

810-60

-

30

-

-

150

-

-

-

76

-

15.04.

-

15.05.

Капуста білогол

0,06

70 х30

50000

2912

810-60

15

45

2000

-

416

-

2

-

7

-

7.02.

22.02

7.04.

Капуста білогол

10000

70 х30

50000

4160000

ЦІМЕТ

15

45

2000

-

416

-

2080

-

10000

-

7.02.

22.02

7.04.

5. Потреба в біопаливі

Табл. 2 Розрахунок потреби біопалива для обігріву споруд захищеного грунту

Вид споруд і

№ ТП

Зайнято парникових рам, мі

Вид біопалива

Витрата, т

На 1 раму,

всього

ТП810-60

1000

Біопаливо

1,4

1400

Чим вище активність життєдіяльності мікроорганізмів, тим вище температура біопалива, яка може досягати 65-70 ° С. В якості біологічного палива, що виділяє тепло при перегниваючи, як правило, використовується гній в суміші з рихлящими матеріалами (торфом верховим, листям дерев, соломою), відходами деревообробних підприємств (тирсою, стружкою, трісками, корою) і побутовими органічними відходами.[7]

6. Розрахунки потреби грунтосумішки та її компонентів для споруд захищеного грунту і виготовлення поживних горщечків

Шар фунтосуміші товщиною в 1 см на площі парникової рами має об'єм 0,015 м3. [16]

Табл. 3 Розрахунки грунтосуміші, її компонентів для насипання в парники

Види споруди і №ТП

Рослина овочева

К-ть парник опар рам рам,шт. або мі

Склад грунтосуміші,

%

Потреба,мі

В т.ч. компонентів,

мі

Добавки мінеральних добрив, кг/ мі

грунтосуміші

Дернова земля

Торф

Прегній

На 1 раму або мІ

всього

Дернова земля

Торф

Перегній

Аміачна селітра

Суперфосфат

Сульфаткалію

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

810-60

Капуста білогол.

168

50

20

30

0,21

35,2

17,6

7

10,5

1

2

0,5

810-60

Помідор

75

50

20

30

0,28

21

10,5

4,2

6,3

1

2

0,5

810-60

Перець

209

50

20

30

0,07

14,6

7,3

2,9

4,4

1

2

0,5

810-60

Баклажан

151

50

20

30

0,21

31,7

15,9

6,3

9,5

1

2

0,5

810-60

Цибуля ріпчаста

69

50

20

30

0,018

1,2

0,6

0,2

0,4

1

2

0,5

810-60

Селера

89

50

20

30

0,05

4,45

2,2

0,9

1,3

1

2

0,5

810-60

Капуста цвітна

156

50

20

30

0,21

32,8

16,4

6,6

9,8

1

2

0,5

810-60

Огірок

76

50

20

30

0,64

48,6

24,3

9,7

14,6

1

2

0,5

810-60

Капуста білогол.

7

50

20

30

0,21

1,5

0,8

0,3

0,4

1

2

0,5

Шар ґрунтосуміші в парниках з біологічним обігрівом, парниках при вирощуванні сіянців віком до 16-20 діб має становити не менш як 12-14 см, при вирощуванні розсади без пікірування від сівби до висаджування у відкритий фунт у парниках з біологічним обігрівом 18-25 см, при вирощуванні рослин в поживних горщечках 6-8 см.

Табл. 4 Розрахунок потреби грунтосуміші, органічних та мінеральних добрив та розпушуючих матеріалів у плівкових теплицях

Види споруди і №ТП

Культура

Площа, мі

Склад грунтосуміші

%

Потреба,

мі

Органічні

Добрива,

кг/ мІ

Розпушуючі матеріали,

кг/ мІ

Мінеральні добрива,

г/ мІ

Дернова земля

Торф

Прегній

На 1 раму

всього

Прегній

Гній

Торф

Слома

Тирса

Аміачна селітра

Суперфосфат

Сульфаткалію

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

ЦІМЕТ

Капуста білогол

10000

70

-

30

0,2

2000

15

-

-

1

-

1

2

0,5

Табл. 5 Розрахунки потреби грунтосуміші для виготовлення поживних горщечків

Культура

Необхідна к-ть горщечків, тис.шт

Склад грунтосуміші

%

Розмір горщечків, см

Вихід горщечків з 1 мі

Необхідна кількість грунтосуміші, мі

Норми внесення мінеральних добрив кг/мі суміші

Дернова земля

Торф

Прегній

Всього суміші

Дернова земля

Торф

Перегній

Аміачна селітра

Суперфосфат

Сульфаткалію

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Капуста білогол.

70000

20

-

80

6

4000

17,5

3,5

-

14

1,5

2

0,4

Помідор

31428

20

-

80

6

4000

7,9

1,6

-

6,3

1

3

1

Перець

125713

20

-

80

8

2000

62,9

12,6

-

50,3

1

3

1

Баклажан

62856

20

-

80

6

4000

15,7

3,1

-

12,6

1

3

1

Цибуля ріпчаста

244444

20

-

80

-

3500

69,8

14

-

55,8

Селера

83809

20

-

80

6

4000

21

4,2

-

16,8

0,8

1

0,5

Капуста цвітна

65000

20

-

80

6

4000

16,2

3,2

-

13

1,5

2

0,4

Огірок

11484, 2

20

-

80

10х10

1500

7,7

1,5

-

6,2

0,8

1

0,5

Капуста білогол

2912

20

-

80

6

4000

0,7

0,1

-

0,6

1,5

2

0,4

7. Розрахунок потреби палива

Необхідна кількість газу на період використання телиці ЦІМЕТ: Q=1,1xFxLxKТ x KІНФ x(tвн- tзовн) x720x Kк ,де

1,1- коефіцієнт витрати тепла непрозорими елементами споруди

F- інвентарна площа теплиці, м2

L- коефіцієнт огородження

KТ- теплотвірна здатність світло прозорого матеріалу

tвн, tзовн- зовнішня і внутрішня температура

KІНФ- коефіцієнт інфільтрації тепла на негерметичність

720- сума годин отоплення споруди за місяць

Kк - коефіцієнт корегування ( надходження тепла за рахунок сонця)

Qлют=1,1*1,49*10000*33,52*1,11*(25+5)648*0,88=6366153315,456

Qбер=1,1*1,49*10000*33,52*1,11*(25+1)720*0,80=5573063508,48

Qквіт=1,1*149*10000*33,52*1,11*(25+1)168 *0,65=1056559956,81

Визначаємо загальну кількість енергії яка буде використовуватися протягом 3 вище вказаних місяців:

m=12995776780.746*100/33290*98=398347,8 м3 Отже, можна зробити висновок, що при вирощуванні розсади у плівкові теплиці, протягом чотирьох місяців загальна кількість електроенергії буде становити 398347,8 м3 газу.

Висновки та пропозиції

Найголовніша мета овочівництва в нашій країні - забезпечення населення і переробної промисловості овочами. У сучасних умовах досягнення цього можливо тільки за рахунок підвищення врожайності овочевих культур без значного розширення площі овочівництва. Зростання врожайності овочевих культур повинен поєднуватися з скороченням витрат праці на одиницю продукції та зниженням її собівартості. Для вирішення таких взаємопов'язаних завдань овочівництва необхідно наступне:

1) розширення і поглиблення спеціалізації господарств і об'єднань на виробництві овочів, а іноді й на вирощуванні окремих груп овочевих рослин;

2) концентрація овочівництва на високородючих, добре забезпечених вологою грунтах заплав, зрошуваних полів, осушених торфовищ і інтенсивне використання таких земельних угідь;

3) розвиток матеріально-технічної бази - захищеного грунту, зрошувальної, меліоративної та дорожньої мережі, набору машинної техніки,транспорту, сучасних сховищ, цехів утилізації відходів та переробки овочів;

4) впровадження у виробництво таких технічних засобів і технологій, які звели б до мінімуму витрати ручної праці, забезпечуючи при цьому отримання хороших і стійких врожаїв високоякісних овочів;

5)наукова організація всіхвиробничих процесів,

6) селекція і використання найбільш продуктивних сортів, добре пристосованих до комплексної механізації догляду за рослинами і збирання врожаю;

7) поліпшення насінницької роботи на всіх її етапах, використання господарствами тільки доброякісного кондиційного насіннєвого і садивного

8) послідовна і безперервна боротьба з бур'янами, хворобами і шкідниками рослин, раціональне, без нанесення шкоди навколишньому середовищу;

9) максимально можливе скорочення втрат як під час вирощування, так і при сортування, транспортування, зберігання і реалізації продукції.

Список використаної літератури

1. Довідник по овочівництву. /За ред. Г.Л. Бондаренка/. -К, 1990- 271с.

2. Зрошувальне овочівництво /С.О Дудник, О.В. Антонов, В.М. Чернецький та ін.: За ред. С.О.Дудника. -К.: Урожай, 1983. -167 с.

3. Індустріальні технології виробництва овочів. /За ред Г.Л. Бондаренка/. -K., Урожай, 1986. - 188с.

4. Лихацький В.1., Бургарт Ю.Е. Овочівництво /Практикум/. -K.: Вища школа, 1994. -363 с.

5. Лихацький В.І., Бургарт Ю.Е., Васянович В.Д. Овочівництво. -K.: Урожай, 1996, частина І.-298с.

6. Лихацький В.І., Бургарт Ю.Е., Васянович В.Д. Овочівництво. -K.: Урожай, 1996, частина II. -357с.

7. Лихацький В.І. Овочівництво. Практикум / За ред. В.І.Лихаиького - Вінниця. - 2012.-452с.

8. Науково обгрунтована система ведення сільського господарства в степу УРСР. -K.: Урожай, 1968.

9. Савченко 1.Ф., Гринь О.М., Шумер О.Р. і ін. Довідник з механізації овочівництва. -K.: Урожай, 1986. -227с.

10. Сорти овочевих і баштанних культур /За ред Ф.А Ткаченка/. -K.: Урожай. 1978. -324с.

11. Сич З.Д. Довідковий матеріал з овочівництва / За ред. З.Д.Сича - К. - 2012.-202 с.

12. Удобрення овочевих культур. /За ред. В.Ю. Гончаренка/. - K.: Урожай. 1989.

13. Чернецький В.M., Ліпара Ю.А. Вплив водозабезпечення на товарність і якість урожаю овочевих культур на півдні УССР // Вісник сільськогосподарської науки. - ЛЬ 3, 1981. -С.81 -82.

14. Чернецький В.М. Водоспоживання, режим і способи зрошення капусти білоголової пізньостиглих сортів в Степу і Лісостепу України: Дис. доктора с.-г. наук. - Вінниця, 1996. - 357 с.

15. Штойко Д.А. Агротехнические основы орошаемого земледелия // Орошаемое земледелие на Украине / Коллектив авторов и доп. - К.: Урожай, 1971. - с. 120 - 137.

16. Штойко Д А., Писаренко В.А., Бичко О.С.. Смалій В.Г., Дульгеров О.М. Рекомендації по режиму зрошення сільськогосподарських культур з урахуванням мікробіологічних і біологічних процесів у грунтах півдня України. - К.: Паукова думка, 1974. - 29 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Морфологічні та біохімічні особливості картоплі, характеристика сортів. Технологія вирощування планового врожаю. Система обробки ґрунту, система добрив, розрахунок необхідної кількості добрив на врожай. Догляд за посівом, підвищення якості продукції.

    курсовая работа [44,5 K], добавлен 22.11.2010

  • Посівні площі, врожайність та валовий збір зернових культур в Україні. Загальна характеристика зернових культур. Інтенсивна технологія вирощування ярих зернових культур. Система удобрення як важливий захід для підвищення врожаю озимої пшениці в Україні.

    контрольная работа [28,1 K], добавлен 07.10.2010

  • Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.

    курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011

  • Біологічні особливості та агротехніка вирощування картоплі. Овочівництво як важлива галузь сільського господарства. Агротехніка вирощування овочевих культур. Скорочення витрат при вирощуванні і збиранні врожаю картоплі. Методи зберігання картоплі.

    контрольная работа [32,8 K], добавлен 07.10.2010

  • Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.

    автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009

  • Загальна біологічна та ботанічна характеристика нуту. Кліматичні умови зони вирощування зернобобових, особливості складу ґрунту. Обґрунтування технології вирощування даної сільськогосподарської культури та розробка відповідної технологічної карти.

    курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.05.2014

  • Землекористування та структура земельних угідь ООО "Нібулон": планування врожайності. Сучасний стан і тенденції розвитку сільського господарства. Площі, породний і сортовий склад культур. Обгрунтування виробничої програми галузі, зборів продукції.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 29.07.2008

  • Продовольча цінність, ботанічна характеристика та біологічні властивості озимого жита. Агрокліматичні та господарські умови вирощування зернової культури, визначення її потенційної врожайності. Підготовка насіння, обробка ґрунту і догляд за посівами.

    курсовая работа [217,5 K], добавлен 29.03.2012

  • Морфо-біологічні особливості буряка столового. Анатомічна будова і забарвлення коренеплоду цукрових буряків. Вирощування, насіння, ділянка під ревінь. Вимоги перцю овочевого до вологи та тепла. Перець як одне із найбільш вимогливих рослин до температури.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 26.07.2011

  • Землекористування та структура земельних угідь у ВАТ "Зелений Гай". Спеціалізація та організаційна структура, площі, породний і сортовий склад рослинництва. Врожайність та валові збори. Планування врожайності та зборів сільськогосподарських культур.

    курсовая работа [50,9 K], добавлен 29.07.2008

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.