Складання проекту внутрігосподарського землеустрою землекористувань на території Коритненської сільської ради Млинівського району Рівненської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Український державний університет

водного господарства та природокористування

Кафедра землеустрою, геодезії та геоінформатики

“Складання проекту внутрігосподарського землеустрою землекористувань на території Коритненської сільської ради Млинівського району Рівненської області”

Дисципліна: “Землевпорядне проектування”

м. Рівне - 2002 р.



Зміст

Вступ

1. Землевпорядні вишуки для складання проекту внутрігосподарського землеустрою

1.1 Складання експлікації земель по угіддях і землекористувачах в межах плану

1.2 Характеристика землекористувань на території сільської ради

1.3 Аналіз існуючого використання земель

1.4 Розробка картограми агровиробничих груп ґрунтів

1.5 Розробка картограми крутості схилів

2. Розробка проекту внутрігосподарського землеустрою

2.1 Визначення обсягів трансформації освоєння і поліпшення угідь

2.2 Проектування шляхів, виробничих центрів і земельних масивів бригад

2.3 Організація території угідь

2.4 Проектування сівозмін за придатністю ґрунтів

2.5 Складання схеми чергування сільськогосподарських культур

2.6 Розміщення полів сівозмін і робочих ділянок

2.7 Розробка структури посівних площ

2.8 Якісна оцінка земель

2.9 Облаштування інженерної інфраструктури (польових шляхів , джерел водопостачання, ЛЕП, лісосмуг , гідротехнічних споруд, тощо)

2.10 Призначення і розробка технологічної характеристики полів сівозмін і робочих ділянок

2.11 Визначення економічної ефективності проекту внутрігосподарського землеустрою

Висновок

Література



Вступ

МІЖГОСПОДАРСЬКИЙ ЗЕМЛЕУСТРІЙ - система соціально-економічних правових, і технічних заходів, які здійснюються за допомогою правових технічних дій.

Також проект внутрігосподарського землеустрою включає землевпорядні дії, при яких формування землекористувачів, встановлення меж використання і охорони земель здійснюється на території декількох просторово зв'язаних між собою підприємств, організацій та установ. Через міжгосподарський землеустрій організовується використання земель не тільки сільськогосподарського призначення, але й усіх галузей народного господарства, яким земля потрібна як просторовий базис.

Міжгосподарський землеустрій - це система державних заходів по розподілу земель між галузями народного господарства, в середині галузей і удосконалення землекористування та землеволодіння шляхом створення нових і заміні існуючих землекористувань та землеволодінь їх структур та систем.

Даний курсовий проект на території Глибоко Волинської сільської ради було розроблено з метою аналізу існуючого використання земель, розміщення виробничих підрозділів, населених пунктів і виробничих центрів, встановлення кількості площ, розміщення господарських дворів, розробку схем організації угідь та сівозмін, розміщення доріг, розрахунок економічної ефективності проекту.



1. Землевпорядні вишуки для складання проекту внутрігосподарського землеустрою

1.1 Складання експлікації земель по угіддях і землекористувачах в межах плану

експлікація земля угіддя землекористувач

Після проведення вирахування площ по секціях і контурах, ув'язки площ з дотриманням допусків, приступають до складання експлікації земель по угіддях і землекористувачах, вона дещо нагадує розроблювану відомість до форми 6-ЗЕМ за своєю будовою, містить список всіх власників земель і землекористувачів та категорій земель і площі земель, що їм належать вцілому по плані та в межах населеного пункту (див. табл. 3 ).

При складанні експлікації слідкують за тим, щоб в кінцевому результаті ми отримали загальну площу.

1.2 Характеристика землекористувань на території Глибоко Долинської сільської ради

Глибоко Долинська сільська рада розташована в Млинівському районі Рівненської області. Відстань до обласного центру м. Рівне становить 56км. На території сільської ради розташовані ПОП “Родина”, СГК “Промінь”, ТСГ “Мале Рогізне” та ФГ “Зоря”. ПОП “Родина” розташоване в південній частині сільської ради, СГК “Промінь” розташоване в північній частині сільської ради, та ФГ “Зоря”-в західній частині ради. Транспортний зв'язок з обласним центром здійснюється по дорогах з твердим покриттям. Загальна площа земель господарства становить 1625,9 га, в тому числі сільськогосподарських гідь 1398,2 га з них орних земель 1306,6 га. Існуючий виробничий напрям господарства зерновий з розвинутим молочним скотарством.

Територія даного господарства знаходить в межах північно-західної Лісостепової агро кліматичної зони України.

Дана територія характеризується помірним у відношенні термічного режиму і режиму зволоження, що одержав назву лісового атлантично-континентального, що обумовлене переважним поширенням атлантичного повітря. Відзначається коротким і хмарним літом, м'якою зимою і більш тривалими перехідним сезонами та помірною кількістю опадів.

Атмосферних опадів випадає достатня кількість 539-638 мм. За рік. Але в окремі роки коливається в межах 400-550 мм.

На даній території з середньодобовими температурами повітря +5 С0 і вище триває близько 200 днів, починаючи з 1-ої декади квітня до 2-ої декади жовтня, а сума активних температур за цей період дорівнює 2400-2500 .

Період з температурою +15 С0 і вище становить від 90 до 100 днів, що є достатнім для вирощування сільськогосподарських рослин.

По кількості середніх атмосферних опадів господарство знаходиться в сприятливих умовах зволоження ґрунтів і враховуючи те, що кількість випадаючих атмосферних опадів значно перевищує їх випаровування і створюються умови підвищеного зволоження розчину сполук заліза та алюмінію, переходу їх у закислу форму і утворення оглеєних горизонтів у ґрунтах.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті під озимими культурами в ґрунті та цукровими буряками є достатніми для їх нормального росту і розвитку цих культур.

Протягом року тут панують південно-західні, північні і західні вітри, велику повторюваність мають південні і східні вітри.

Враховуючи всі фактори наведені вище можна зробити висновок, що кліматичні умови сприяють вирощуванню на даній території всіх районованих сортів сільськогосподарських культур.

Ґрунтові води знаходяться в товщі лесовидних відкладів. Весною вони живляться талим водами, літом за рахунок опадів і підтоку поверхневих вод. Рівень ґрунтових вод протягом літа неоднаковий та має деякі коливання. На весні і восени вони часто піднімаються до поверхні. Влітку їх рівень знижується. Ґрунтові води прісні, цілком придатні для живлення рослин.

1.3 Аналіз існуючого використання земель

Глибоко Долинська сільська рада має площу 1625,9 га., в тому числі сільськогосподарських угідь 1398,2 га., з них орних земель 1306,6 га. Територія господарства рівнинна, в західній частині землекористування розташований пагорб зі схилом 5-7 градусів. За період використання земель на території відбулися значні зміни в якості ґрунтів, відбулося руйнування родючого шару ґрунту та утворення еродованих середньозмитих ґрунтів.

Інженерна інфраструктура розвинута добре, сітка польових доріг дозволяє ефективно використовувати всю територію господарства, але не сприяє оптимальному розміщенню полів сівозмін. На території землекористування розташований населений пункт - село Рогізне. В населеному пункті розташовано школа, церква, клуб.

Таблиця 1 - Експлікація в межах плану

№ пп.	Назва категорії земель, землевласників і землекористувачів	Форма власності	Загальна площа земель, га	Всього с/г земель	В тому числі	Забудовані землі	Внутрішні води
					рілля	Багаторічні насадження	сінокоси	пасовища	Господарські будівлі і двори	Під шляхами і прогонами	інші
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	14	15
1	ПОП “Родина”	Державна
		Приватна	974,7	889,3	863,8	22,9	--	2,6	13,7	14,3	11,2	46,2
		Комунальна
2	СГК “Промінь”	Державна
		Приватна	429,5	417,0	350,9	1,6	2,7	61,8	2,7		5,4	4,4
		Комунальна	4,5							4,5
3	ФГ “Зоря”	Державна
		Приватна	37,4	33,6	33,6					0,3		3,5
		Комунальна
4	ТСГ “Мале Рогізне”	Державна
		Приватна	23,3	22,2	22,2					0,4		0,7
		Комунальна
5	Заклади установи організації
	Школа	Комунальна	0,3									0,3
	Будинок культури	Комунальна	0,6									0,6
	Церква	Комунальна	0,4									0,4
	Медпункт	Комунальна	0,5									0,5
	Кладовище	Комунальна	0,3									0,3
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	14	15
6	Підприємства та організації транспорту, зв'язку
	Автошляхи	Державна	11,5							11,5
	Відділення зв'язку	Державна	0,1									0,1
8	Землі загального користування	Державна	4,7									4,7
10	с. Рогізне	Державна	0,2									0,2
		Приватна	38,6	38,6	38,6							-	-
		Комунальна	99,3									99,3	-

1.4 Розробка картограми агровиробничих груп ґрунтів

Картограма агровиробничих груп ґрунтів використовується для визначення якісної характеристики кожної ділянки (контуру) угідь, правильного розміщення проектних угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сінокосів, пасовищ, господарських дворів), сівозмін їх полів і робочих ділянок у відповідності до придатності земель для вирощування тих чи інших сільськогосподарських культур.

На картограмі показують межі і шифри агровиробничих груп ґрунтів, вираховуються площі кожної агровиробничої групи в розрізі земельних угідь, умовні позначення, експлікація земель в розрізі агровиробничих груп ґрунтів і оціночні показники по угіддях.

29г - ясно-сірі і сіро опідзолені ґрунти, легкосуглинкові ґрунти ерозійно-небезпечних плато.

Не відрізняються високою родючістю. Ці ґрунти ( суглинкові різновидності) разом з тим придатні для обробітку усіх вирощуваних в Лісостепу сільськогосподарських культур, і крім цього, під сади і хмільники. Слід мати на увазі, що в умовах лісостепу лівобережною висотою ці ґрунти виключаються із бюурякосівозміни. З таких сівозмін необхідно також скрізь виключа супіщані різновидності цих ґрунтів.

Таблиця 2

57г	Чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані сильнозмиті легкосуглинкові.
56г	Чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані середньозмиті легкосуглинкові.
50г	Темно-сірі опідзолені реградовані грунти та чорноземи опідзолені реградовані середньозмиті легкосуглинкові.
49г	Темно-сірі опідзолені і реградовані та чорноземи опідзолені реградовані слабозмиті легкосуглинкові.
40г	Темно-сірі опідзолені і слабореградовані грунти легкосуглинкові.
37г	Ясно-сірі та сірі опідзолені слабозмиті ґрунти легкосуглинкові.
29г	Ясно-сірі та сірі опідзолені легкосуглинкові грунти.
141г	Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені грунти.
215г	Розмиті грунти і виходи рихлих (піщаних і лесовидних) порід легкосуглинкові.
142г	Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені грунти.

Номенклатурний список агровиробничих груп ґрунтів та придатність цих ґрунтів під різне сільськогосподарське використання приведений в таблиці 6.

Таблиця 3 - ЕКСПЛІКАЦІЯ земель в розрізі агровиробничих груп ґрунтів і оціночні показники по угіддях

Назва агро виробничих груп ґрунтів	Шифр агро виробничих груп ґрунтів	Загальна площа, га	рілля	Багаторі-чні насад-ження	Сінокоси	пасовища	Інші землі площа, га
			Площа	Бал бонітету	площа	Бал бонітету	площа	Бал бонітету	площа	Бал бонітету
Ясно-сірі та сірі опідзолені легкосуглинкові грунти.	29г	39.4	39.2	35	--	42	--	35	--	35	0.2
Ясно-сірі та сірі опідзолені слабозмиті ґрунти легкосуглинкові.	37г	306.7	300.6	31		34	--	28	0.9	29	5.2
Темно-сірі опідзолені і слабореградовані грунти легкосуглинкові.	40г	299.6	274.2	52	20.6	62	--	55	--	52	4.8
Темно-сірі опідзолені і реградовані та чорноземи опідзолені реградовані слабозмиті легкосуглинкові.	49г	205.0	201.9	47	--	54	--	22	--	47	3.1
Темно-сірі опідзолені реградовані грунти та чорноземи опідзолені реградовані середньозмиті легкосуглинкові.	50г	255.8	250.1	37	--	37	--	33	--	31	5.7
Чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані середньозмиті легкосуглинкові.	56г	159.5	153.2	32	--	27	--	28	--	26	6.3
Чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані сильнозмиті легкосуглинкові.	57г	51.6	50.9	21	--	18	--	18	--	18	0.7
Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені грунти.	141г	12.3	1.0	4	--	--	--	8	1.7	6	9.6
Лучно-болотні, мулувато-болотні і торфувато-болотні неосушені грунти.	142г	73.3	3.3	10	--	--	2.7	11	61.8	10	5.5
Розмиті грунти і виходи рихлих (піщаних і лесовидних) порід легкосуглинкові.	215г	1.1	--	6	--	1	--	5	--	4	1.1
Всього		1404.3	1274.4	39	20.6	62	2.7	11	64.4	10	42.2

1.5 Розробка картограми крутості схилів

Картограма крутості схилів виконується на синьці-копії землекористування М1:10000. Картограма складається для визначення якісної характеристики земельних угідь, для правильного розміщення сівозмін, їх полів і робочих ділянок відносно крутості та експозиції схилів, а також служить основою для проектування протиерозійних гідротехнічних споруд, водорегулюючих і полезахисних лісосмуг і ділянок суцільного залуження або заліснення, намічаються протиерозійні агротехнічні заходи.

На картограмі показується: рельєф в горизонталях, границі контурів по крутості схилів і їх ілюмінування, лінії водорозділів і тальвегів гідрографічної сітки, напрям схилів, масштаб закладання, висота перерізу, шкали крутості схилів. Градація інтервалів та колір, що призначений відповідному інтервалу приведено в умовних позначеннях. Для виділення ділянок землі, що входять у відповідний інтервал градації, будується графік, який називається графіком закладень. Графік будується за допомогою формули:

D = h/tg



де: h - січення рельєфу, h=5м.

- кут нахилу поверхні.

Графік приводиться на картограмі крутості схилів, яка входить до графічної частини проекту.

2. Розробка проекту внутрігосподарського землеустрою

2.1 Визначення обсягів трансформації, освоєння і поліпшення угідь

На основі результатів аналізу, оцінки земельних угідь і економічних можливостей господарства приймається рішення про включення в продуктивні землі додаткові ділянки, що мають бути використані під сільськогосподарські угіддя. Насамперед це чагарники, які не мають природоохоронного значення, болота, порушені землі (кар'єри, ями, тощо), ділянки, які були раніше зайняті хуторами, лишні площі, які зайняті під дорогами .Намічають протиерозійні заходи по суцільному залуженню або залісненню еродованих земель і крутих схилів, меліорації перезволожених земель.

Тому для забезпечення повного і раціонального використання кожної ділянки земель в залежності від природнокліматичних умов, рельєфу та ґрунтів виникає необхідність в трансформації сільськогосподарських угідь - переведенні земель з одного виду угідь в інший.

Трансформація проводиться з метою:

збільшення площі с/г угідь, особливо ріллі за рахунок придатних земель, які раніше не використовувались в с/г виробництві;

підвищення інтенсивності використання с/г угідь, зокрема розширення площі ріллі за рахунок менш продуктивних с/г угідь;

ліквідація дрібної контурності і укрупнення ділянок для підвищення продуктивності техніки;

виділення земельних ділянок для інженерних споруд, дорожнього та іншого внутрігосподарського будівництва;

Одночасно з трансформацією угідь розробляються заходи по поліпшенню угідь.

До поліпшення орних земель відносяться заходи по осушенню, зрошенню, вапнування кислих і гіпсуванню лужних ґрунтів або збору каміння. Найбільше уваги необхідно приділити поліпшенню природних кормових угідь, яке полягає в розчистці чагарнику і дрібнолісся, зрізанні купин, збору каміння, осушення, зрошення, внесення добрив та підсів трав, створення культурних пасовищ тощо. В заходах по поліпшенню природних кормових угідь розрізняють два види поліпшення - корінне і поверхневе.

Запроектовані заходи по освоєнню нових і поліпшенню існуючих оброблюваних земель ПОП “Родина”, СГК “Промінь”, ТСГ “Мале Рогізне”,ФГ ”Зоря” приведено в пункті 3.11 "Визначення економічної оцінки проекту".

2.2 Проектування шляхів, виробничих центрів та земельних масивів бригад

Запроектована сітка внутрігосподарських шляхів повинна створити оптимальні умови транспортних зв'язків з виробничим центром, населеного пункту з кожним полем сівозміни і виробничими ділянками, з пунктами реалізації сільськогосподарської продукції, з магістральними дорогами загального користування. Крім того, внутрігосподарські дороги, як складовий елемент організації території господарства мають створити сприятливі умови для перевезення вантажів сільськогосподарського призначення, а також пасажирських та інших перевезень.

В залежності від призначення і розрахункового об'єму вантажних перевезень внутрігосподарські дороги поділяють на три категорії. Та незалежно від цього при обґрунтуванні розміщення сітки внутрігосподарських доріг потрібно керуватися такими вимогами :

повинні забезпечувати можливість зв'язків із зовнішніми пунктами ;

слід розміщувати з врахуванням організації сільськогосподарського виробництва та полів сівозмін;

при розміщенні перспективної сітки доріг слід забезпечити ув'язку з дорогами загального користування та по можливості використати існуючу сітку внутрігосподарських шляхів.

Існуюча дорожня сітка в господарствах забезпечує добрі умови для переїзду машин, перевезення вантажів під час польових робіт, а також переміщення тракторних агрегатів.

Для розширення населених пунктів за рахунок земель ПОП та СГК слід передбачити відведення земель у резервний фонд для розширення меж населених пунктів у розмірі до 15% сільськогосподарських угідь .

У проекті внутрігосподарського землеустрою необхідно виділити земельні масиви для будівництва господарських дворів. Розмір виробничої зони залежить від специфіки господарства, поголів'я худоби. Розрахунок площ господарських дворів приведемо в таблиці 6.

Таблиця 7 - Розрахунок площі під господарські двори і тваринницькіі ферми

Назва ферм і господарського двору	Кількість поголів'я і механізмів	Норма площі на одиницю вимірювання	Існуюча площа	За проектом Господарський двір	допроектувати
врх	850	80	6800		0,7
Свинотоварна ферма	400	7	2800		0,3
Тракторна бригада	25	600	15000	1,0	0,5
Складські приміщення	2,5	2,5	2,5	0,4	2,1
Кормрвий двір	2,1	2,1	2,1		2,1
Кількість автомобілей	20	400	8000		0,8
Кількість коней	40	30	1200		0,1

Враховуючи, що на час складання проекту на території господарського двору були збудовані капітальні споруди, то трансформувати ці споруди неефективно, доцільніше їх використовувати для підприємства по переробці молока та іншої с/г продукції.

2.3 Організація угідь території

Під організацією угідь розуміють встановлення їх складу та співвідношення, а також господарське обґрунтування розміщення їх по території. Організація територій земельних угідь ПОП “Світанок”, СГК “Україна”, ФГ “Промінь” визначається їх спеціалізацією, яка в свою чергу вибирається в залежності від площі земельних угідь, рельєфу території та придатності грунтів для вирощування тієї чи іншої культури, а це - зерновий напрям спеціалізації з розвинутим скотарством.

Мета організації угідь - підвищення інтенсивності використання землі з метою отримання максимальної кількості продукції при збереженні та збільшенні родючості ґрунту.

Запроектовані склад, співвідношення угідь та їх розміщення на території повинні відповідати вимогам :

повне, раціональне та ефективне використання всіх земель у відповідності з їх природними якостями;

попередження ерозійних процесів та поліпшення природних ландшафтів;

забезпечення стійкої кормової бази для тваринництва;

мінімальні затрати для транспортування;

мінімальні капіталовкладення в освоєння нових земель, швидка окупність.

При організації території сільськогосподарських угідь в умовах складного рельєфу і строкатості ґрунту потрібно в першу чергу запроектувати такі сівозміни, які б мали протиерозійне значення.

Сівозміни проектують в залежності від ґрунтів та рельєфу:

на схилах до 30 розміщують зерно просапні сівозміни з можливим вирощуванням всіх районованих с/г культур або овочеві сівозміни;

на схилах 3-70 розміщують ґрунтозахисні сівозміни з вирощуванням багаторічних трав і культур суцільного посіву, як правило озимих зернових та зернобобових культур, які мають протиерозійну здатність.

Всі зміни організації території проведено з врахуванням вище-перерахованих вимог. За рахунок чого були утворенні нові сільськогосподарські угіддя, результати проектування відображено в табл.

2.4 Проектування сівозмін по придатності ґрунтів

В залежності від рельєфу та ґрунтів кожна конкретна земельна ділянка може бути організована одним з наступних типів сівозмін: польова, кормова, спеціальна (овочева, конопляна, рисова).

В польовій сівозміні більше половини площі відводиться під зернові, технічні культури, а кормові можуть займати невеликі площі. Це сівозміни з великим навантаженням просапних культур, що потребують інтенсивного обробітку ґрунту, тому в них включаються не еродовані і слабкоеродовані землі, що мають високу родючість, призначенні для вирощування цінних культур, незмиті і слабо змиті ґрунти , розміщенні на водорозділах та схилах, незначної крутизни .

Тобто ґрунт є одним з основних факторів, що впливає на підвищення продуктивності вирощування культур в сівозміні. ПОП “Світанок”, СГК “Україна”, ФГ “Промінь”, ТСГ “Нива”, розташовані в лісостеповій зоні , де спостерігаються ерозійні процеси, незмиті і слабозмиті сірі, темно-сірі опідзолені і чорноземи легкосуглинкові ґрунти придатні для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур. На них розміщують, як правило, польові та зерно просапні сівозміни, а на землях із середньо- і сильно змитими ґрунтами в залежності від схилів розміщують ґрунтозахисні сівозміни або передбачається суцільне залуження. При розміщенні робочих ділянок враховують бал бонітету, вміст гумусу та інше.

Як правило, всі орні землі повинні включатись в сівозміни. Виключення можуть становити невеликі земельні ділянки в населених пунктах, ділянки намічені під постійне залуження, землі резервного фонду.



2.5 Складання схеми чергування сільськогосподарських культур

Після розташування сівозмін на території господарства складають схеми чергування сільськогосподарських культур в них, користуючись умовою про найкращого попередника. Було запроектовано по 2 просторові сівозміни в кожному з господарств (1 польова та 1 ґрунтозахисна). У ПОП та СГК запроектували сівозміни на резервному фонді

На території ПОП “Світанок” проектом передбачено такі схеми чергування с/г культур по сівозмінах:

4-пільна польова зерно просапна сівозміна.

Загальна площа - 340,4 га.

Кількість полів - 4

Середній розмір поля - 85,1 га.

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

озима пшениця

цукровий буряк

ячмінь з підсівом багаторічних трав

4-пільна ґрунтозахисна сівозміна.

Загальна площа - 20,5 га.

Кількість полів - 4

Середній розмір поля - 5,1 га.

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

багаторічні трави

багаторічні трави + зернобобові

озима пшениця з підсівом багаторічних трав

динамічна ґрунтозахисна сівозміна.

Загальна площа -150,2 га.

Кількість полів - 6

Середній розмір поля - 25 га.

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

озима пшениця

цукровий буряк

картопля

кукурудза на силос

ячмінь з підсівом багаторічних трав

На території ПОП “Світанок” проектом передбачено такі схеми чергування с/г культур по сівозмінах:

Польова сівозміна

Загальна площа - 94,5 га

Кількість полів - 4

Середній розмір поля - 23,6 га

багаторічні трави

озима пшениця

цукровий буряк

ячмінь з підсівом багаторічних трав

ґрунтозахисна сівозміна.

Загальна площа - 119,8 га

Кількість полів - 3

Середній розмір поля - 39,9 га

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

багаторічні трави

озима пшениця з підсівом багаторічних трав

динамічна ґрунтозахисна сівозміна.

Загальна площа - 28,4 га

Кількість полів - 3

Середній розмір поля - 9,5 га

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

багаторічні трави

озима пшениця з підсівом багаторічних трав

динамічна зерно просапна польова сівозміна.

Загальна площа - 54,3 га

Кількість полів - 5

Середній розмір поля - 10,9 га

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

озима пшениця

ячмінь

кукурудза на зерно

ячмінь з підсівом багаторічних трав

На території фермерського господарства “Промінь” проектом передбачено такі схеми чергування с/г культур по сівозмінах:

Польова сівозміна

Загальна площа -27,9 га.

Кількість полів - 6

Середній розмір поля - 4,6 га.

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

озима пшениця

цукровий буряк

картопля

кукурудза на силос

ячмінь з підсівом багаторічних трав

Ґрунтозахисна сівозміна

Загальна площа -16,3 га.

Кількість полів - 4

Середній розмір поля - 4,1 га.

Схема чергування с/г культур наступна:

багаторічні трави

багаторічні трави

багаторічні трави + зернобобові

озима пшениця з підсівом багаторічних трав

2.6 Просторове розміщення полів сівозмін та робочих ділянок

Основою проектування полів є створення сприятливих територіальних умов для правильної організації праці, забезпечення можливостей механізованого обробітку виконання робіт при дотриманні протиерозійної контурно-меліоративної системи землеробств, кількість і розміри полів сівозмін встановлюються у відповідності з загальними регламентаціями, схемою чергування культур, розмірами і контурами ріллі, особливостями ґрунтового покриву та рельєфу.

Поля сівозмін та робочих ділянок проектують правильної конфігурації із співвідношенням сторін 1:2 або 1:3. Поля проектують на однорідних ґрунтах з однаковою величиною і експозицією схилу. На рельєфній території поля довгою стороною проектують поперек схилу, щоб затримати поверхневий змив ґрунту.

На практиці розміри полів встановлюються виходячи із економічних умов, технологічних вимог виконання проміжних прийомів, ефективного використання машинно-тракторних агрегатів, особливостей територіальних умов. Поля, по можливості, проектують у формі прямокутників або трапецій. На схилах різної конфігурації проектують КМОТ з закріпленням границь полів довгостроковими елементами. Довгі сторони полів проектують перпендикулярно напрямку схилів.

Розміщення полів необхідно проводити з врахуванням рельєфу території і особливостей ґрунтового покриву. Крім того поля мають бути однорідні по інтенсивності і характеру ерозійних процесів, засолення, заболочення та інших процесів, що потребують комплексного вирішення.

Поля проектують рівновеликими між собою, проте в окремих випадках допускається розходження площі поля від середнього розміру по сівозміні не більше, ніж на 10-12%.

Робочі ділянки в полях формуються в залежності від кількості відокремлених ділянок, розташування різних грунтів та зміни експозиції схилів, що призводять до зміни основного обробітку ґрунту.

Результати проектування полів в розрізі всіх запроектованих полів і робочих ділянок відображають в експлікації по полях сівозмін та інших робочих ділянках (табл. 7), тут же зображено відхилення в площі окремих полів сівозмін від середнього розміру поля.

В загальному, сівозміни в обох варіантах запроектовані за одним принципом розташування на одних і тих же ґрунтах, відмінність полягає лише в площі полів, що зумовлено різною площею ріллі отриманої в результаті проектування та кількості полів. Можна також відмітити таку відмінність при проектуванні ґрунтозахисної сівозміни: у першому варіанті я притримувався правильної конфігурації із співвідношенням сторін 1:2 - 1:3, на рельєфній території поля довгою стороною проектував максимально притримуючись оптимального співвідношення між правильною конфігурацією полів та розміщенням поперек схилу; у другому варіанті я притримувався контурно-меліоративного варіанту проектування на рельєфній території - поля довгою стороною запроектовано строго поперек схилу, щоб при обробітку вздовж довшої сторони поля затримати поверхневий змив ґрунту, проте при цьому отримано не найкращу конфігурацію полів (є поля трикутної форми, що створить незручності при обробітку ґрунту).



2.7 Розробка структури посівних площ

Структура посівних площ по проекту розробляється з розрахунку забезпечення виробництва товарної продукції рослинництва для продажу державі та створення насіннєвих фондів, фуражних та інших.

Головним напрямком в розвитку рослинництва є всебічне підвищення врожайності с/г культур як основи збільшення виробництва рослинної продукції.

При визначенні рівня врожайності на рік освоєння проекту має враховуватись досягнутий рівень і можливості прибавки за рахунок підвищення культури землеробства, освоєння сівозміни і збільшення застосування мінеральних та органічних добрив, збільшення посівів на осушених землях і підвищення сортових і посівних якостей насіння та інших.

2.8 Якісна оцінка земель

Згідно закону України “Про плату за землю” кожний землевласник і землекористувач здійснює щорічну плату за землю у вигляді земельного податку в залежності від якості та місцеположення земельної ділянки, виходячи з оцінки земель.

Характеристика якості земель ведеться за такими показниками :

Механічний склад, за яким ґрунти

Засоленість.

Кислотність.

Меліоративний стан.

Кам'янистість.

Еродованість.

7) Характеристика за схилами.

Якість земель характеризується вмістом гумусу, потужністю гумусового горизонту, вмістом фосфору, азоту, калію.

2.9 Облаштування інженерною інфраструктурою

В зв'язку з проектуванням нових меж полів сівозмін виникає необхідність у трансформації існуючих доріг і проектуванні інших. Запроектована дорожня мережа повинна забезпечувати зручний зв'язок між господарським центром , сівозмінними масивами, полями і окремими робочими ділянками. При проектуванні доріг в першу чергу виходять з вимог протиерозійної організації території, зручного господарського використання , дотримання технічних вимог.

При необхідності ЛЕП проектують вздовж меж полів та живих урочищ, відводячи площі під охоронні зони.

Для зменшення ерозійних процесів і розмиваючої швидкості водного потоку при зливах в голові яру проектуємо водозатримуючий вал довжиною 175м. Оскільки с/г виробництво може привести до забруднення водних об'єктів за ст. 31,63,64 Земельного кодексу України, ст.21 Закону України про основи містобудування та Закону про охорону земель я запроектував прибережну захисну смугу шириною 50м. по обидва боки від урізу води в меженевий період (для водотоків з площею водозбору 2-50 тис.км2.) вздовж р.Горинь, що протікає у північно-західній частині господарства. Передбачено провести залуження даної захисної смуги.

2.10 Визначення економічної ефективність проекту внутрігосподарського землеустрою

Економічну ефективність проекту на кінець проектного періоду визначено, як для окремих видів запроектованих заходів, так і комплексно для всього проекту.

Показником економічної ефективності є окупність капіталовкладень який визначається за формулою:



де: К - питомі капіталовкладення в грн/га;

ЧД дох - умовний додатковий чистий дохід з продукції рослинництва від запроектованих заходів;

Капіталовкладення визначаються з проекту (див.табл.)

Умовний додатковий чистий дохід з продукції рослинництва від запроектованих заходів визначається за формулою:

ЧД = WДОД - ZДОД

де: WДОД - вартість додаткової валової продукції рослинництва, яка отримана в результаті впорядкування запроектованих заходів;

ZДОД - додаткові затрати виробництва, пов'язані з отриманням додаткової продукції.

Вартість додаткової валової продукції рослинництва, яка отримана в результаті впорядкування запроектованих заходів і вартість валової продукції до впорядкування запроектованих заходів визначається за формулою:

WДОД =W1 - W0

На землях, які передбачені під освоєння угідь WДОД =W1 .

Значення W1 розраховуємо з врахуванням впливу даного заходу на урожайність культур і структури сільськогосподарських угідь.

ZДОД визначаємо за формулою:

де: Ко - коефіцієнт окупності затрат виробництва, що визначається за формулою;

WСР ,ZСР - відповідно фактична вартість валової продукції і фактичні затрати виробництва, грн/га сільськогосподарських угідь. (приймемо 30 %).

Для зручності розрахунків виділяють групи заходів, які відрізняються питомими капіталовкладеннями і особливостями розрахунку вартості валової продукції.

Розрахунки вартості валової продукції за рахунок освоєння нових і покращення раніше оброблюваних земель наведені в таблиці, Визначення економічної ефективності освоєння нових і покращення оброблювальних земель (крім покращення природних кормових угідь) наведено в таблиці , Розрахунок економічної ефективності створення культурних пасовищ та Розрахунок комплексної оцінки запроектованих міроприємств наведені в таблицях.

2.11 Винос проекту впорядкування території в натуру

Винос проекту впорядкування території в натуру здійснюється на основі розбивочного креслення в якому вказано порядок винесення проекту та надписані проектні розміри. Проект виноситься в натуру способом промірів.

Винос проекту в натуру заключається в закріпленні на місцевості проектних точок. Існує три основні способи перенесення проектних точок в натуру:

Спосіб промірів;

Кутомірний;

Графічний.

Найбільш простим є спосіб промірів, коли проект переноситься мірною стрічкою. Якщо проектні точки знаходяться в створі опорних, їх положення визначають за допомогою промірів. При проходженні ліній поблизу твердої лінії її положення визначається способом перпендикулярів. На відкритій місцевості і коли проектні лінії ламані, необхідно застосовувати кутомірний спосіб. В цьому випадку для перенесення проекту в натуру, крім довжини ліній необхідно знати їх напрямок, який в натурі задається кутом. Кути обчислюються по румбах ліній, знайдених рішенням обернених геодезичних задач. При невеликих розмірах полів і при відкритій рівнинній місцевості проект відведення може бути перенесений графічним способом - мензулою.

Перенесення проекту в натуру - комплекс геодезичних робіт по визначенню планового і висотного положення елементів проекту.

Крім основних способів існують такі способи:

Спосіб полігону (теодолітний хід);

Спосіб кутових засічок;

Спосіб лінійних засічок.

При винесенні проекту в натуру переважно використовувався спосіб лінійних засічок, рідше кутових засічок. Теодолітний хід застосовується для винесення дуже ламаних контурів.

Висновок

Для раціонального і ефективного використання земель необхідно мати стійке землекористування та землеволодіння, тобто збереження розмірів і розміщення землекористувань в незмінних границях, а всі зміни в землекористування повинні бути об'єктивними і науково обґрунтованими. Таке обґрунтування проводиться в проектах внутрігосподарського землеустрою і спричинено об'єктивними факторами.

Даний курсовий проект на території Федорівської сільської ради було розроблено з метою аналізу існуючого використання земель, розміщення виробничих підрозділів, населених пунктів і виробничих центрів, встановлення кількості площ, розміщення господарських дворів, розробку схем організації угідь та сівозмін, розміщення доріг, розрахунок економічної ефективності проекту.

Розрахувавши економічну ефективність проекту на кінець проектного періоду вартість і окупність витрат на даний проект, як для окремих видів запроектованих заходів, так і комплексно для всього проекту. Встановлено, що чистий додатковий дохід комплексної оцінки запроектованих міроприємств становить - 694,1 тис грн. Окупність витрат на даний проект становить - півроку.

Також проект внутрігосподарського землеустрою включає землевпорядні дії, при яких формування землекористувачів, встановлення меж використання і охорони земель здійснюється на території декількох просторово зв'язних між собою підприємств, організацій і установ.



Література

1. “Землевпорядне проектування” Л. В. Корнілов;

2. Земельний кодекс України: Закон України від 26 жовтня 2001р.

3. “Земельний кадастр” Магазинщиков Т.П. - Львів: Світ, 1991 р.

Размещено на Allbest.ru