Особливості створення лісових культур у дібровах Придністров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нацiональний аграрний унiверситет

УДК 630*234:630*235.6

Автореферат

дисертацiп на здобуття наукового ступеня кандидата сiльськогосподарських наук

Особливості створення лісових культур у дібровах Придністров'я

06.03.01 - лiсовi культури та фiтомелiорацiя

Стовбчатий Михайло Миколайович

Київ 2007

Загальна характеристика роботи

створення лісова культура Придністров'я

Актуальність теми. На даний час природні ліси Придністров'я являють собою, за деяким винятком, порослеві низькотоварні і малопродуктивні деревостани. Ефективним шляхом підвищення господарської i екологічної цінності останніх є заміна їх на насіннєві з переважанням дуба звичайного (Quercus robur L.) у поєднанні з його природними супутніми породами - кленом гостролистим (Acer platanoides L.), кленом польовим (Acer campestre L.), липою дрібнолистою (Tilia cordata Mill.).

За останні десятиріччя площа лісів Придністров'я значно збільшилася за рахунок головним чином білоакаційових насаджень, стійкість та продуктивність яких навіть на родючих ґрунтах виявилася низькою. Тому реконструкція послаблених, деградованих і малоцінних насаджень є важливим завданням лісівників насамперед для збереження й відновлення природних лісів як важливого фактора та умови екологічної оптимізації ландшафтів, а також для деревообробної промисловості республіки.

Актуальність теми визначається ще й тим, що застосовувана до останнього часу технологія лісовідновлення базувалася, як правило, на використанні важкої техніки для корчування пеньків, вичісування коріння, що призводило до знищення всієї рослинності та порушення лісового середовища, будови й структури ґрунту, виникнення ерозійних процесів.

Обґрунтування сучасних лісокультурних способів відновлення корінних насаджень, створення господарсько цінних та біологічно стійких деревостанів, розробка екологічно доцільної та економічно обґрунтованої технології рекон-струкції малоцінних деревостанів має важливе народно-господарське значення для підвищення біологічної стійкості, продуктивності і товарної структури лісових насаджень Придністров'я.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконані згідно з науковою темою Республіканського НДI екології і природних ресурсів Придністровської молдавської республіки “Розробити наукові основи, цільові програми охорони, відновлення і створення різних типів рослинності з метою екологічної оптимізації ландшафту”, до виконання якої дисертант залучався як виконавець розділу “Розробити лісівничі і лісокультурі заходи і технології, направлені на відновлення корінних типів лісових фітоценозів” (номер державної реєстрації 050300166).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз лісокультурних способів відновлення природних дубових лісів, розробка екологічно доцільної та економічно обґрунтованої технології реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень. Для досягнення цієї мети виникла необхідність вирішення наступних завдань:

- провести аналіз літературних даних і виробничого досвіду формування, відновлення і відтворення корінних лісових насаджень Придністров'я;

- проаналізувати існуючі способи відновлення природних дубових лісів і технології реконструкції малоцінних насаджень;

- вивчити особливості росту головних порід у лісових культурах, створених за різними технологіями;

- визначити асортимент деревних порід з високою стійкістю, інтенсивним ростом, продуктивністю та високоякісною деревиною для реконструкції деградованих насаджень;

- обґрунтувати екологічну й біологічну доцільність нової технології лісовідновлення і реконструкції малоцінних насаджень.

Об'єкт дослідження - природне поновлення дуба звичайного і реконст-рукція незадовільних за станом і складом насаджень.

Предмет дослідження - способи і особливості технології створення лісових культур.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використані такі методи досліджень: лісівничо-таксацiйнi - при закладанні пробних площ; лiсівничо-екологiчнi - під час вивчення типологічної характеристики лісових насаджень; лiсокультурнi - при проектуванні й закладанні дослiдно-виробничо-показових лісових культур; математично-статистичний - для опрацювання результатів досліджень. З метою вивчення погодно-клiматичних умов використовували методики, які застосовуються в метеорології та кліматології.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше для умов Придністров'я опрацьовані способи лісовідновлення дуба звичайного лісокультурними та лісівничими методами. Проведено лісівничо-таксаційну оцінку росту і продуктивності лісових культур, створених за різними технологіями. Обґрунтовано ефективні способи відновлення насаджень з перевагою дуба звичайного після лісовідновлювальних рубок: використання врожайних років для одержання на зрубах самосіву дуба; створення попередніх культур дуба на ділянках, відведених у рубку на найближчі два-три роки; створення лісових культур на свіжих зрубах. Визначено асортимент деревних порід для реконструкції малоцінних насаджень у різних лісорослинних умовах. Розроблено технологію реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень акації білої, берези повислої, сосни звичайної і липи дрібнолистої. Науковою новизною розробленої технології є використання екологічних ніш, які створюються під час послаблення лісових насаджень.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та впроваджені у виробництво рекомендації з відновлення корінних типів лісових фітоценозів і реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень (затверджені Міністерством природних ресурсів та екологічного контролю Придністровської молдавської республіки, реєстраційний номер 030045 від 21.08.2003 р.). Основні положення зі створення лісових культур використані в рекомендаціях з ведення лісового господарства в лісах, пошкоджених льодоламом (затверджені Науково-технічною радою Міністерства природних ресурсів та екологічного контролю ПМР, протокол № 7 від 5.06.2001 р.).

Розроблена технологія реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень апробована в Гербовецькій лісовій дачі на площі 9 га і в Рибницькому лісгоспі на площі 14,7 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною науковою працею автора, який самостійно застосував комплекс методичних підходів, провів польові дослідження і аналіз одержаних результатів, сформулював висновки і рекомендації виробництву. Автором особисто проведено обстеження лісових культур і природних насаджень, прийнято участь в закладанні дослідно-виробничих культур, виконано математичну та статистичну обробку отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертації доповідалися на вченій раді Республіканського НДЭ екології та природних ресурсів Придністровської молдавської республіки (2005), науково-технічній раді Міністерства природних ресурсів та екологічного контролю Придністровської молдавської республіки (2006), республіканській науково-освітній конференції “Ліс - найважливіший фактор і умова збереження біорізноманіття і стійкого розвитку” (2005), міжнародній науково-практичній конференції “Екологічні проблеми міських екосистем” (2005), першій регіональній сесії глобального екологічного форуму для країн Східної європи (2006). Науково-технічною радою Міністерства природних ресурсів та екологічного контролю Придністровської молдавської республіки схвалені “Рекомендації по відновленню корінних типів лісових фітоценозів і реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень” (2003).

За цикл праць з питань відновлення корінних типів лісових фітоценозів, реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень та ведення господарства у лісах, які зазнали льодоламу дисертанту в складі колективу авторів присуджена Державна премія Придністровської молдавської республіки за 2004 рік.

Публікації. Результати наукових досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 11 наукових працях, з яких 3 статті у наукових фахових виданнях, в т.ч.: статей - 5, матеріалів конференцій - 5, патентів - 1.

Структура i обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (219 найменувань, у тому числі 9 іноземних) та 6 додатків на 24 сторінках. Основна частина викладена на 157 сторінках друкованого тексту з 23 таблицями і 24 рисунками.

Основний зміст роботи

Природно-історичні умови регіону досліджень. Придністров'я вузькою смугою витягнуте вздовж лівого берега Дністра. Згідно з геоботанічним районуванням М.Л. Римбу (1982), регіон займає три округи: Кам'янський лісостеповий, Дубосарський гірнецьовий лісостеп і Кучурганський типчаково-ковиловий степ.

У Кам'янському лісостеповому окрузі на типових і вилужених, рідше опідзолених чорноземах у лісах головною породою є дуб звичайний, інколи (на підвищених місцях) з домішкою дуба скельного (Quercus petraea L.). Переважають сухі, рідше свіжі багаті умови місцезростання.

В окрузі Дубосарський гірнецьовий лісостеп основний фон ґрунтового покриття становлять карбонатні малогумусні й слабогумусовані чорноземи. На крутих кам'янистих схилах переважають перегнійно-карбонатні, місцями кам'янисті ґрунти. Тут ліси збереглися у вигляді невеликих урочищ у глибоких вершинах балок, рідше з виходом на прибалкові ділянки плато, де спостерігаються сухі й дуже сухі багаті та відносно багаті умови місцезростання. В нижніх частинах схилів балок та по їх днищах у складі насаджень найбільша частка припадає на дуб звичайний; вище і на прибалкових частинах плато - на дуб пухнастий (Querсus pubescens Willd.), який утворює гірнецьовi діброви з характерним для них вертикальним розмежуванням. Гербовецький лісовий масив, розташований на правому березі Дністра, також належить до округу гірнецьового лісостепу.

У Кучурганському типчаково-ковиловому степу переважають звичайні та карбонатні чорноземи. Ліси розташовані тільки у плавнях Дністра, де склалися вологі й свіжі умови місцезростання. Тут поширені, в основному, тополя біла (Populus alba L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), рідко дуб звичайний, під яким у минулому знаходилися великі площі.

Таким чином, у районі досліджень на більшій частині зональними типами є сухі та дуже сухі, в пониженнях i на значних площах північної частини Лівобережжя Придністров'я - свіжі умови місцезростання.

За даними М.М. Тимко (1947) у 1945 р. на лівобережжі Дністра в межах Молдавської АРСР площа лісів досягала 6,1 тис. га. Відповідно до матеріалів лісовпорядкування, в 1995 р. природних лісів залишилося всього 3,1 тис. га. Це 16,8% лісових земель Держлiсфонду, або 0,8% усієї площі Придністров'я. Зменшення площі природних лісів відбувалося за рахунок їх рубання та передачі земель сільському господарству, а також через застосування протягом десятків років технології лісовідновлення через лiсовi культури по суцільній оранці. На даний час природні ліси розташовані на схилах та інших важкодоступних місцях, представлені малопродуктивними деревостанами порослевого походження кількох генерацій, у складі яких дуб звичайний наявний у незначних кількостях або зовсім відсутній.

Основою збільшення площі лісів у Придністров'ї стало вирощування їх на землях, непридатних для використання у сільському господарстві - зруйнованих ерозією та зсувами. Тут для заліснення висаджували акацію білу (Robinia pseudoacacia L.), а на кам'янистих схилах - сосну кримську (Pinus Pallasiana Lamb.) та сосну звичайну (Pinus sylvestris L.). Внаслідок цього, згідно з даними лісовпорядкування 1995 р., насадження акації білої становлять 22,3% лісової площі, поступаючись лише перед дубом звичайним (28,7%). Значна частина покритих лісом земель припадає на насадження сосни звичайної (16,5%).

В умовах Придністров'я, де протягом трьох-чотирьох років спостерігаються посухи, акація виявилася недостатньо стійкою. В такі періоди бiлоакацiєвi насадження віком більше 20-25 років засихають навіть на родючих ґрунтах.

Стан лісових насаджень Придністров'я погіршився у зв'язку з потужним льодоламом кінця листопаду 2000 р. Неминуче збільшення суцільних рубань стало поштовхом до опрацювання технології відновлення лісів, яка б враховувала існуючі фінансові і матеріально-технічні можливості лісогосподарських підприємств.

Наявність на значній площі всихаючих бiлоакацiєвих насаджень, природних насаджень незадовільного складу та стану, в тому числі пошкоджених льодоламом, непридатність як з біологічної, так i з екологічної позицій технології лісовідновлення, що застосовувалася протягом десятків років, робить актуальним опрацювання такої технології лісовідновлення та реконструкції, яка б враховувала потреби створення біологічно стійких, високопродуктивних на-саджень, необхідність зберігання захисних, природовідновних та рекреаційних функцій, а також існуючі матеріально-технічні та фінансові можливості.

Програма і методика досліджень. В основі досліджень використані положення академіків В.I. Вернадського (1946), Г.М. Висоцького (1950), П.С. Погребняка (1955) про взаємозв'язок організмів i середовища в рослинних ценозах.

У Придністров'ї загальна площа лісів складає 31,1 тис.га (7,5% території регіону). Площа вкритих лісом земель Держлiсфонду - 24,5 тис.га. Всi лiси мають пріоритетне, природоохоронне значення. Природні ліси, крім того - це бiоценотичнi оазиси, невід'ємна умова i фактор дії природної екомережi, що створюється з метою екологічної оптимізації ландшафту, відтворення бiорiзноманiття та бiорiвноваги. Поряд із цим, ліси Придністров'я є джерелом лісової продукції, без якої не здатна ефективно функціонувати жодна галузь народного господарства. Але залишки природних та створені штучні ліси переважно з акації білої - малопродуктивні, низькотоварнi і біологічно не стійкі. Звідси виникає необхідність опрацювання способів з підвищення їх стійкості, продуктивності та якості. Огляд літератури та узагальнення практичного досвіду дозволяють нам стверджувати, що початок цьому процесу - в опрацюванні технології лісовідновлення і реконструкції, якi б забезпечували вирощування дуба звичайного в природних лісових ценозах та проведення реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень, заміни їх на цінні, високо-продуктивні та високотоварні.

Натурні роботи зі збору дослідного матеріалу проводилися шляхом експедиційних обстежень, в процесі яких підбиралися об'єкти досліджень із закладанням пробних площ у дослідно-виробничих культурах згідно із загальноприйнятими в лісовій таксації методиками, зокрема ОСТ 56-69-83 “Площади пробные лесоустроительные. Метод закладки”.

Ґрунти характеризували відповідно до методики М.І. Гордієнка (1979). Тип лісу, тип лісорослинних умов визначали на основі робіт П.С. Погребняка (1955), Г.С. Гейдемана та ін. (1964). Кількісний облік кореневих систем у ґрунті виконували за методикою М.І. Калініна (1979).

Приживлюваність, збереженість i ріст саджанців у дослідних i дослідно-виробничих культурах оцінювали на облікових рядах за методикою Б.Й. Логгiнова (1966). Облікові ряди розміщували рівномірно по закультивованій площі. Вимірювали висоту (загалом не менше 200 шт. саджанців дуба) з точністю до 1 см.

На ділянках, де планували природне лісовідновлення, облік самосіву дуба здійснювали на площадках розміром 1х1 м за допомогою спеціально виготовленої рамки. Облікові площадки закладали рядами через 5 м упоперек зрубу, в рядку - через 3 м. У подальшому розраховували кількість самосіву дуба на 1 га та рiвномiрнiсть його розміщення.

У культурах, що вже зімкнулися, дослідження проводили на пробних площах з дотриманням вимог лісової таксації. Висоту й діаметр стовбура, довжину безсучкової зони та крони, категорію стовбурів (ділові, напiвдiловi та дров'яні) визначали загальноприйнятими методами. Агрохiмiчнi аналізи ґрунтових зразків проводили за типовими методиками. Одержані результати обробляли за методами математичної статистики (Доспехов Б.А., 1965).

У період виконання дисертаційних досліджень було закладено 41 пробну ділянку, у тому числі в насадженнях 35-45-літнього віку - 9; на об'єктах із відновлення корінних типів лісових фітоценозів з перевагою дуба - 20; на об'єктах із реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень - 12.

На площі 31,5 га закладено дослідно-виробничо-показовi культури з відновленням корінних типів лісових фітоценозів, на 12,9 га - з реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень.

Виконано 12 ґрунтових розрізів, у тому числі чотири повнопрофільних. Здійснено розкопки кореневих систем на чотирьох дослідних ділянках.

Аналітичний огляд літератури i постановка експерименту. Пошуки способів рубань, які б забезпечили відновлення корінних насаджень із перевагою дуба, відносяться до кінця XIX - початку XX століття. У 70-х роках минулого століття виокремилися два способи вирішення проблеми відновлення дібров. Перший спосіб ґрунтується на біологічних особливостях дуба, використанні природного поновлення (самосіву, підросту), а за його відсутності - вирощуванні культур (за 1-3 роки до рубки) посівом чи посадкою. Сюди ж відноситься й вирощування часткових культур дуба на зрубах рядами, площадками, смугами. При цьому частково зберігається лісове середовище, використовується природне поновлення супутніх порід і чагарників.

В основу другого способу покладено застосування важкої техніки, придатної для суцільного корчування зрубів, плантажної оранки, використання площі під тимчасове сільськогосподарське користування тощо. Це веде до деградації лісового біоценозу, втрати стійкості всіх його компонентів. У такому випадку повністю знищується природозахисне, стабілізуюче значення лісової території. В культури після суцільної підготовки ґрунту висаджуються лише кілька порід - у кращому випадку головна, супутня та чагарник. Тому відновлення лісового середовища, лісового фітоценозу відповідного складу і структури відкладається на невизначений час. Усе це та інші суттєві недоліки ведення лісового господарства зумовлюють зниження біоекологічної стійкості дубових насаджень, спад їх продуктивності, патологічне усихання дуба.

Аналіз причин усихання дуба в насадженнях дозволяє зробити висновок, що підвищення стійкості дібров та якості деревостанів дуба звичайного можливо лише за вирощування його в притаманнім для нього середовищі, в тісному оточенні природних супутніх порід та чагарників, але з відкритою верхівкою, тобто в лісових фітоценозах корінного типу. Такі насадження не лише різнитимуться за стійкістю проти несприятливих умов, підвищеною продуктивністю, матимуть високий захисний або природозберігаючий ефект, а й слугуватимуть за своєрідні біоценотичні оазиси, які сприятимуть в цілому відновленню біологічної різноманітності та біологічної рівноваги. Тут завдання, мета лісоводів - вирощувати високопродуктивні й стійкі насадження, та екологів - вирощувати насадження, які б сприяли відновленню біологічної різноманітності й біологічної рівноваги у ландшафтах, збігаються: необхідно відновлювати, відтворювати лісові насадження корінного типу.

Більшість дослідників стверджують, що в дуже сухих та сухих умовах місцезростання самосів дуба практично відсутній. Це й робить актуальним необхідність пошуку способів лісовідновлення стійких та високопродуктивних у відповідних умовах місцезростання насаджень дуба звичайного, які б і надалі зберігали природозахисні функції та бiорiзноманiття.

У цьому відношенні певний інтерес являють собою узагальнення досвіду лісовідновлення та реконструкції в Гербовецькому лiсi в умовах гiрнецiв. Тут встановлено, що найбільшою стійкістю в сухих і дуже сухих умовах відзначаються чисті насадження дуба звичайного з обов'язковим другим ярусом із тіневитривалих порід, фітоценотично адаптованих, тобто відповідних до при-родних фітоценозів.

Нестійкими в умовах гірнецю виявилися акація біла та ясен звичайний. Білоакацієві насадження відрізнялися швидким ростом тільки в молодому віці, проте в умовах плато вони не мали переваг перед дубовими насадженнями ні за продуктивністю, ні за стійкістю, ні за захисними властивостями. У цьому ви-падку високотоварними i найпродуктивнішими виявилися насадження дуба червоного (Quercus rubra L.) та горіха чорного (Juglans nigra L.), що підтверджується даними наведеними у табл. 1.

Таблиця 1. Показники росту різних порід у дослідних культурах Гербовецького лiсу в сухих умовах місцезростання

Номер пробної площі	Породи, використані при створенні лісових культур	Показники головної породи
		вік, років	діаметр, см	висота, м	кількість ділових стовбурів, %
1	Дуб червоний в суміші з сосною звичайною та модриною європейською (Larix europeae L.)	35	21,0	19,5	74,1
2	Горіх чорний - порядне змішування з кленом гостро-листим	40	23,8	21,7	94,1
3	Дуб звичайний - порядне змішування з кленом гостролистим	40	24,1	19,2	35,7
4	Акація біла	40	20,9	18,7	18,3

Установлена певною мірою фітоценотична сумісність акації білої і зазначених порід дозволяє опрацювати технологію, яка базується на використанні їх біологічних і фітоценотичних особливостей.

Лісокультурні способи використання природного поновлення дуба звичайного при лiсовiдновленнi та реконструкції насаджень. Як показали проведені досліди в Придністров'ї, у сухих та свіжих умовах при рубанні на-саджень узимку зразу за врожайним роком можлива поява самосіву дуба в кількості, достатній для забезпечення при відповідному догляді переваги дуба в насадженні. Так, у сухих умовах після рубання 77-річного деревостану з участю дуба звичайного всього дві одиниці на 1 га нарахували 25,4 тис. штук самосіву дуба.

У свіжих умовах після рубки чистого дубового 90-рiчного насадження на 1 га нарахували 24,0 тис. самосіву. На наступний рік самосійних дубків виявили під покривом трав'янистої рослинності лісового типу. Але темно-зелений колір листя, його жорсткість, приріст (у середньому 13,5 см), свідчили про їх повну життєздатність. Майбутнє самосіву залежить від своєчасно проведених заходів з освітлення дуба звичайного, коли необхідно забезпечити його притінення з боків i достатнє освітлення зверху.

Вдалим виявився спосіб попередніх культур. Важливим є обробіток ґрунту перед посівом жолудів у разі наявності задерніння та проведення освітлювальної рубки перед посівом або ж у наступну за посівом зиму.

Попередні культури - найефективніший спосіб нагромадження дуба на ділянках, запланованих для лісовідновних рубок. Але проведення їх потребує глибоких знань біології лісу, щоб забезпечити сприятливі умови росту го-ловної породи.

Найприйнятніший i певною мірою звичний для виробництва спосіб нагромадження підросту дуба через часткові культури в першу весну після зрубу насаджень як посадкою 1-2-річними сіянцями дуба, так і посівом (табл. 2).

Таблиця 2. Біометричні показники культур дуба звичайного за різними технологіями вирощування (лісорослинні умови Д_1-2)

Номер дослідної ділянки	Вік, років	Спосіб створення культур	Кількість стовбурців дуба, % від розрахункового	Висота, см	Діаметр на висоті 10 см, мм
Культури на свіжих зрубах
18	2	Посадка 2-річними сіянцями	55	40,0+0,5	4,8
	3	Те ж саме	65	82,0+1,1	12,0
	4	"	63	122,0+1,5	15,6
19	2	"	68	37,5+0,5	6,3
	3	"	61	47,6+0,8	11,3
20	1	"	91	28,0+0,4	5,5
21	1	Посів	127	14,0+0,3	3,0
Культури на однорічних зрубах
22	1	Посів	80	8,5+0,3	2,8
23	1	"	127	13,2+0,3	3,0
24	1	Посадка 2-річними сіянцями	92	27,0+0,5	6,2
Культури після ручного корчування зрубів
27	2	Посів	44	27,9+0,7	5,8
	3	"	43	60,4+1,0	8,1
	4	"	42	69,1+1,3	8,2
28	2	"	57	30,5+0,7	6,1
	3	"	52	55,0+1,2	6,8

Культури на свіжих зрубах уже в перші 2-3 роки потребують проведення освітлень через видалення порослі, що нависає над рядами дуба, розширення коридорів для забезпечення інтенсивного росту.

Культури на свіжих зрубах ростуть значно швидше, ніж по суцільному корчуванні. Відсутність специфічного для дуба підгону із супутніх порід та чагарників і в перспективі негативно позначатиметься на його рості у висоту, формуванні якісних стовбурів, а також на створенні умов для відновлення біологічної різноманітності - основи стійкості лісового фітоценозу.

Практично ненадійними проявили себе культури в прорублених коридорах серед порості супутніх порід і чагарників на однорічних та старших зрубах.

Виявлено високу ефективність попередніх культур під час реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень (табл. 3). Важливим є використання екологічних ніш, які виникають у процесі деградації насаджень, і підбір порід з урахуванням їх біологічних особливостей.

Особливо успішне використання дуба червоного у реконструкції деградуючих насаджень берези повислої, сосни звичайної, акації білої. Не зважаючи на наявність задерніння, під наметом деградуючого березового насадження висота дуба в 8-рiчному віці у 2,5 раза перевершує висоту на контролі - культури по суцільному корчуванні в 10-рiчному віці.

У попередніх культурах під наметом усихаючого білоакацієвого на-садження дуб звичайний у 7 років був вищий, ніж на контролі у 10 років.

Високоефективне використання горіха чорного у реконструкції білоакацієвих насаджень у свіжих, сухих і дуже сухих умовах місцезростання. При створенні культур за 2-3 роки до рубки горіх чорний за висотою не поступається перед порослю акації білої і не потребує будь-яких рубок, втручання людини. Тут формується насадження з головною породою - горіхом чорним та другим ярусом з аборигенних видів супутніх порід і чагарників.

Таблиця 3. Ріст головних порід, використаних для реконструкції усихаючи білоакацієвих насаджень (лісорослинні умови Д_1-2)

Номер дослідної ділянки	Вік, років	Середня висота, см	Максимальна висота, см	Діаметр на висоті 20 см, мм
Посів без підготовки ґрунту
32	Дуб пухнастий
	4	16+0,2	28	3
	5	40+0,6	58	18
	7	87+0,9	93	23
33	Дуб звичайний
	4	44+0,6	80	8
	5	120+3,6	160	15
	8	216+8,0	264	21
34	Дуб червоний
	4	51+0,7	250	8
	5	207+5,3	280	16
	7	438+9,2	520	39
38	Дуб звичайний посівом на суцільному корчуванні і сільськогосподарському використанні (контроль)
	4	43+0,5	61	15
	6	62+1,2	120	18
	10	197+4,9	220	26
37	Горіх чорний посівом без підготовки ґрунту
	3	137+3,8	220	12
	4	227+8,3	310	23
	6	420+9,2	480	39
39	Горіх чорний посадкою на суцільному корчуванні і сільськогосподарському використанні
	6	122+1,1	134	15

Перевага вирощування насаджень із використанням попередніх культур порівняно з культурами після суцільного корчування при реконструкції малоцінних насаджень економічно вигідна та екологічно доцільна.

Економічна ефективність опрацьованої технології лісовідновлення та реконструкції малоцінних насаджень. Економічна ефективність опрацьованої технології лісовідновлення та реконструкції насаджень розрахована по-рівнянням прямих витрат на її виконання з витратами на виконання робіт, що застосовувалися дотепер на виробництві по суцільній оранці. Витрати на вирощування 1 га лісових культур на зрубах за традиційною технологією більші за витрати на лісовідновлення по опрацьованій технології на 629 умовних одиниць (табл. 4, табл. 5). Найбільше витрат за традиційною технологією необхідно на корчування, вичісування коріння, плантажну оранку та догляд за культурами.

Таблиця 4. Розрахунок прямих витрат на створення 1 га лісових культур на зрубах за традиційною (прийнятою) технологією

Перелік робіт	Обсяг робіт	Норма виробітку	Витрати, у.од.
			матеріали	зарплата	усього
Корчування пнів, га	1,0	0,23	150	23,1	173,1
Вичісування пнів у два сліди, га	2,0	0,4	144	13,3	157,3
Плантажна оранка, га	1	1,3	80,5	2,13	82,63
Дискування у два сліди, га	2	8,2	12,2	0,1	12,3
Підвезення садивного матеріалу, у.од.	-	-	-	-	15,0
Механізоване садіння, га	1	2	11	5,12	16,12
Вартість сіянців	-	-	-	-	120,0
Доповнення (вручну), шт.	1200	400	0	13,5	13,5
16-разовий догляд у міжряддях, га	16	6,2	88	6,9	94,9
Ручне 16-разове прополювання у рядах, тис. м2	39,4	550	0	276,4	276,4
Усього	-	-	485,7	340,55	961,25

Таблиця 5. Розрахунок прямих витрат на створення 1 га лісових культур при відновленні корінних типів лісових фітоценозів за розробленою технологією

Перелік робіт	Обсяг	Норма виробітку	Витрати, у.од.
			зарплата	усього
Маркірування площі, га	1	0,8	3,99	3,99
Посів жолудів під сапу на свіжих зрубах без підготовки ґрунту, лунок	3200	1582	10,64	10,64
Підвезення жолудів кіньми	-	0,5	1,33	2,83
Вартість жолудів	-	-	-	16,6
15-разовий догляд у смузі завширшки 0,6 м з одночасним зрізуванням порослі, що нависає над рядами дуба, м2	40050	370	281,9	281,9
3-разове зрізування (рубка) порослі, що нависає над рядами дуба, п.м	4800	800	15,96	15,96
Усього	-	-	313,82	331,92

Ефективність опрацьованої технології лісовідновлення та реконструкції полягає не тільки в економії витрат на створення нових насаджень. Так, вирощування дуба в природних для нього ценотичних умовах з характерними для корінних лісових фітоценозів супутніми породами і чагарниками при своєчасному проведенні рубок догляду дозволить відновити природні показники продуктивності насаджень, сформувати високоякісні деревостани з повнодеревними малозбіжистими стовбурами, високо піднятими кронами. Тобто, зважаючи на наведене вище, ефект від запропонованої технології відновлення корінних типів лісових фітоценозів із головною породою дубом звичайним одержується не тільки і не стільки за рахунок відновлення продуктивності природних на-саджень, а саме від підвищення якості деревостанів, збільшення виходу ділової деревини.

За проведеними розрахунками, якщо загальне збільшення стовбурної деревини становить 84,7%, то вихід ділової деревини зростає у 3,5 раза, а середньої ділової - у 4,5 раза. Вартість стовбурної деревини (проектна, очікувана) більше ніж у 2 рази, а вартість ділової деревини - майже в 4 рази перевищить фактичну. Ці показники підвищуються і в разі заміни бiлоакацiєвих насаджень на дубові та з горіха чорного.

Ефект від впровадження рекомендацій, запропонованих технологій відновлення корінних типів лісових фітоценозів і реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень не миттєвий. Одержання його може мати соціально-екологічне значення - відновлення видової різноманітності та біологічної рівноваги в ландшафтах і, як результат, зменшення антропогенного навантаження і поліпшення навколишнього середовища.

Висновки

У дисертації наведено результати досліджень сучасного стану, продуктивності та особливостей створення лісових культур в умовах Придністров'я. Проаналізовано способи відновлення дібров лісокультурними та лісівничими методами. Розроблена технологія реконструкції незадовільних за складом і станом насаджень. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи дають підстави для наступних узагальнень:

1. Ефективними способами відновлення насаджень з перевагою дуба звичайного є: необхідність використання насіннєвих років для одержання на зрубах самосіву дуба; створення попередніх культур на ділянках, призначених у рубання в найближчі 2-3 роки; створення лісових культур на свіжих вирубках; відновлення дібров комбінованим способом з використанням наявного самосіву і одночасним його доповненням шпигуванням жолудів.

2. Встановлено, що для проведення суцільних рубань в осінньо-зимовий період у наступний за насіннєвим роком першочергово необхідно призначати ділянки з найбільш високим врожаєм жолудів. У подальшому використовувати такі у порядку зниження врожайності та погіршення умов росту для поступових, вибіркових і прохідних рубань.

3. Перед підготовкою ґрунту під лісові культури слід провести суцільні рубання підліску та зрідження другого ярусу до зімкнутості крон не нижче 0,6. На зрубах минулих років із незадовільним відновленням головних порід необхідно провести суцільні рубання другорядних і кущових порід у коридорах через 6-8 м. Коридори формувати шириною, за якої сходи дуба не затіняються деревами міжкоридорної смуги. У випадку задерніння ґрунту під пологом насадження або на свіжому зрубі - проводити обробіток ґрунту смугами завширшки 0,7-1,0 м через 6 м на глибину 12-18 см або площадками розміром 1,5 х 1,5 м не менше ніж 500 шт.Мга^-1.

4. Під час створення лісових культур у всіх випадках перевагу надавати сівбі. Жолуді треба висівати у лунки, розміщені через 50-70 см, по 3-4 шт. на глибину 6-8 см з шириною міжрядь 6 м. У разі створення культур площадками на кожній з них необхідно закладати не менше 5 лунок.

5. На свіжих зрубах створення лісових культур доцільно здійснювати шпигуванням жолудів без підготовки ґрунту з наступним мульчуванням підстилкою з метою запобігання проростанню трав'янистої рослинності.

6. Важливою умовою вирощування високопродуктивних, стійких і високотоварних насаджень є своєчасне проведення доглядових рубань, які рекомендується вести таким чином, щоб верхня третина дерев головної породи потрапляла під освітлення прямими променями. Встановлено, що за дотримання вищенаведених рекомендацій під час вирощування лісових насаджень у Придністров'ї об'єм стовбурної деревини на 1 га збільшується в 1,8, ділової деревини - в 3,5 раза.

7. Проведений аналіз росту і стану лісових культур дозволив сформувати асортимент порід, які відрізняються в сухих і дуже сухих умовах інтенсивним ростом, стійкістю, продуктивністю та високоякісною деревиною. До таких порід відносяться: дуб Гартвиса, дуб червоний, горіх чорний, дуб звичайний, дуб скельний, дуб пухнастий.

8. При реконструкції деградованих насаджень найпридатнішими головними породами, особливо в умовах сухої діброви, є горіх чорний, дуб червоний, дуб Гартвиса. У свіжих умовах рекомендується використовувати дуб звичайний і дуб скельний, в дуже сухих умовах - дуб пухнастий.

9. Розроблено технологію реконструкції деградуючих насаджень акації білої, берези повислої, сосни звичайної та липи дрібнолистої. Теоретичною основою технології є використання екологічних ніш, що утворюються під час ослаблення насаджень. Основною ланкою технології виступає створення попередніх культур під пологом деградованих насаджень без корчування пеньків, плантажної оранки та інших затратних операцій.

10. Економічний ефект від впровадження розробленої технології відтворення і реконструкції насаджень перевищує 629 у.од. на 1 га порівняно до раніше застосованої технології. Лісові культури дуба червоного, створені за розробленою технологією, вже у 5-річному віці досягають середньої висоти 1,3 м, а на контролі - 0,6 м.

11. Створені за новою технологією насадження мають також соціально-екологічне значення, яке полягає у збагаченні видового біорізноманіття та біологічної рівноваги ландшафтів, що сприяє поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Запропонований спосіб реконструкції малоцінних насаджень найбільшою мірою забезпечує безперервність природоохоронної функції лісових територій і вирощування високопродуктивних, високотоварних та біологічно стійких деревостанів.

Список опублiкованих праць за темою дисертацiї

1. Стовбчатый М.Н., Маяцкий И.Н. Опыт реконструкции белоакациевых насаждений // Наук. вісн. НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 71. - С. 65-69 (закладено дослідні об'єкти, оброблено матеріали та сформульовано висновки).

2. Стовбчатий М.М. Відтворення дубових насаджень у Придністровському регіоні // Економіка АПК. - 2005. - № 12 (134). - С. 128-133 (зібрано та оброблено матеріали, сформульовано висновки).

3. Чебан Ю.М., Стовбчатый М.Н., Маяцкий И.Н. Ведение хозяйства в лесах, подвергшихся ледолому // Наук. вісн. НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 96. - С. 112-117 (оброблено матеріали та сформульовано висновки).

4. Пат. 255 ПМР, МКИ А 01 G 1/00. Способ размножения древесных форм растений: Пат. 255 Приднестровская молдавская республика, МКИ А 01 G 1/00. М.Н. Стовбчатый, И.Н Маяцкий. - № 03100286; Заявл. 26.06.03; Опубл. 04.08.03, Бюл. Экономической и правовой информации, 2003. - № 3. - 3 с. (теоретичні розробки та організація вирощування садивного матеріалу).

5. Стовбчатый М.Н., Яковенко Н.А. Экономическая эффективность лесовозобновительных рубок в Приднестровье // Экономика Приднестровья. - 2002. - № 9-10. - С. 77-79 (оброблено матеріали та сформульовано висновки).

6. Аникеев Е.А., Стовбчатый М.Н. "Зеленая защита" городов // Экономика Приднестровья. - 2003. - № 1-2. - С. 97-100 (оброблено матеріали та сформульовано висновки).

7. Стовбчатый М.Н., Маяцкий И.Н. Опыт реконструкции насаждений в Хырбовецком лесу // Экологические проблемы городских экосистем: Междунар. науч.-практ. конф. Бендеры, 26 сентября 2003 г. - Бендеры: Штиница, 2003. - С. 46-49 (зібрано та оброблено матеріали, сформульовано висновки).

8. Стовбчатый М.Н., Маяцкий И.Н. Важнейший путь сохранения и восстановления биоразнообразия // Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья: II Междунар. науч.-практ. конф. Тирасполь, 15-16 сентября 2005 г. - Тирасполь: Изд-во Приднестровского ун-та, 2005. - С. 72-74 (оброблено матеріали та сформульовано висновки).

9. Стовбчатый М.Н. Основы реконструкции неудовлетворительных по составу и состоянию насаждений // Овощебахчевые культуры и картофель: Междунар. науч.-практ. конф. Тирасполь, 20-21 октября 2005 г. - Тирасполь: Изд-во Приднестровского ун-та, 2005. - С. 622-633 (зібрано та оброблено матеріали, сформульовано висновки.

10. Стовбчатый М.Н., Яковенко Н.А. Состав и возраст защитных лесонасаждений ПМР и меры по их оптимизации // Овощебахчевые культуры и картофель: Междунар. науч.-практ. конф. Тирасполь, 20-21 октября 2005 г. - Тирасполь: Изд-во Приднестровского ун-та, 2005.- С. 634-637 (зібрано та оброблено матеріали, сформульовано висновки).

11. Стовбчатый М.Н., Яковенко Н.А. Рост и состояние древесных пород в лесах Приднестровья после ожеледи // Овощебахчевые культуры и картофель: Междунар. науч.-практ. конф. Тирасполь, 20-21 октября 2005 г. - Тирасполь: Изд-во Приднестровского ун-та, 2005.- С. 638-643 (зібрано матеріали, сформульовано висновки).

Анотація

Стовбчатий М.М. Особливості створення лісових культур в дібровах Придністров'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 - лiсовi культури та фiтомелiорацiя. - На-ціональний аграрний університет Кабінету Мiнiстрiв України, Київ, 2007.

Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню способів створення лісових культур для вирощування високопродуктивних лісових насаджень (з перевагою у складі дуба звичайного) на суцільних зрубах та реконструкції не-задовільних за складом і станом насаджень.

Для вирішення поставленої задачі проведено аналіз літературних джерел та узагальнено досвід лісовідновлення i реконструкції лісових насаджень у дуже сухих (Д₀) та сухих (Д₁) дібровах.

Розроблено екологічно доцільну та економічно обґрунтовану технологію лісовідновлення і реконструкції незадовільних за станом і складом насаджень, яка найменшою мірою порушує лісове середовище та максимально використовує елементи природного поновлення, у тому числі супутні породи та кущі, які характерні для корінних типів фітоценозів. Така технологія відповідає створенню високопродуктивних насаджень і забезпечує збереження природоохоронних функцій лісових територій і біорізноманіття.

Опрацьовано рекомендації з лісовідновлення на суцільних зрубах та реконструкції незадовільних насаджень. Закладено дослiдно-виробничо-показовi культури для довготермінових спостережень.

Ключові слова: лісові культури, лісовідновлення, реконструкція, зруб, самосів, попередні культури, культури на зрубах.

Аннотация

Стовбчатый М.Н. Особенности создания лесных культур в дубравах Приднестровья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 - лесные культуры и фитомелиорация. - Национальный аграрный университет Кабинета Министров Украины, Киев, 2007.

Диссертационная работа посвящена обоснованию способов создания лесных культур для выращивания высокопродуктивных лесных насаждений (с преобладанием в составе дуба обыкновенного) после сплошных рубок и реконструкции неудовлетворительных по состоянию и составу насаждений.

Для решения поставленной задачи проведен анализ литературных источников и обобщен опыт лесовосстановления и реконструкции лесных насаждений в очень сухих (Д₀) и сухих (Д₁) дубравах.

Приемлемыми способами восстановления насаждений с преобладанием дуба обыкновенного после лесовосстановительных рубок являются: использования урожайных лет для получения на вырубках самосева дуба; создание предварительных культур дуба на участках, предназначенных в рубку в ближайшие два-три года; создания лесных культур на свежих вырубках.

Установлено, что для проведения сплошных рубок в осенне-зимний период, следующий за урожайным годом, необходимо назначать в первую очередь участки с наиболее высоким урожаем желудей. Далее в порядке снижения урожайности и ухудшения условий роста использовать участки для постепенных, выборочных и проходных рубок.

На свежих вырубках создание лесных культур посевом необходимо проводить путем шпигования желудей без подготовки почвы с последующим мульчированием подстилкой для защиты от животных, а также уменьшения всходов травянистой растительности.

Важнейшим условием выращивания высокопродуктивных, устойчивых и высокотоварных насаждений является своевременное осуществление рубок ухода, которые необходимо проводить таким образом, чтобы верхняя треть деревьев главной породы освещалась прямыми солнечными лучами. При таком ведении изреживаний объем стволовой древесины с 1 га увеличивается в 1,8, деловой древесины - до 3,5 раза.

Сформирован ассортимент пород, которые в сухих и очень сухих условиях отличаются хорошим ростом, устойчивостью, продуктивностью и высококачественной древесиной. К таким породам относятся: дуб Гартвиса, дуб красный, орех черный, дуб обыкновенный, дуб скальный, дуб пушистый. При реконструкции насаждений наиболее приемлемыми из главных пород, особенно в сухой дубраве, являются орех черный, дуб красный, дуб Гартвиса. В свежих условиях рекомендуется использовать также дуб обыкновенный и дуб скальный, в очень сухих условиях - дуб пушистый.

Разработана технология проведения реконструкции деградирующих насаждений акации белой, березы повислой, сосны обыкновенной и липы мелколистной. Теоретической основой технологии является использование экологических ниш, образующихся при ослаблении насаждений. Основным звеном технологии выступает создание предварительных культур под пологом реконструируемых насаждений без корчевки пней, плантажной вспашки и других трудоемких операций.

Ожидаемый экономический эффект от насаждений, созданных по разработанной технологии по объему стволовой древесины на 84,7%, а по выходу деловой - более чем в 3,5 раза превышает аналогичные показатели существующих насаждений.

Ключевые слова: лесные культуры, лесовосстановление, реконструкция, вырубка, самосев, предварительные культуры, культуры на вырубках.

Summary

Stovbchatyi M.N. Particularities of planting of forest cultures in the oak sites of Transnistrian. - The manuscript.

Dissertation for award a scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences, specialty 06.03.01 - forest culture and phytomelioration. - National Agricultural University, Cabinet of Ministers of Ukraine, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to basis of ways of development of forest cultures for growing of high productivity forest stands (with a predominance in oak's structure) after the clear fellings and reconstruction of forests that are unsatisfactory by condition and their structure.

The generalization of literature and study of the forest restoration and reconstruction in very dry (D₀) and dry (D₁) oak sites have been done for solution the formulate questions.

The new technology of restoration and reconstruction of denied and destroying stands has been developed. The technology is taking into account the ecological ground and economic income and in maximum use the elements of natural regeneration including concomitant species and shrubs, which are particular for native types of cenosis. The technology agrees with acquirements of forming stands with high productivity and provides the conservation of nature protection functions of forest territories and biodiversity.

The recommendations by the forest restoration after clearcuts and reconstruction of stands were developed. The experimentally-productively-significant cultures were planted for the long-term observations.

Key words: forest plantations, forest restoration, reconstruction, felling site, natural seeding, preliminary cultures, cultures on the felling areas.

Размещено на Allbest.ru